Чвалюк Андрiй Миколайович. Правові основи формування Державного бюджету України

Короткий опис

Чвалюк Андрiй Миколайович. Правові основи формування Державного бюджету України : Дис... канд. наук: 12.00.07 2009

Чвалюк А.М. Правові основи формування Державного бюджету України. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ. Дніпропетровськ, 2009.
Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних і правових питань формування державного бюджету. Сформульовано визначення понять „формування державного бюджету” та „Державний бюджет України”, останнє пропонується закріпити у БК України. Висвітлено історико-правові питання формування державного бюджету та визначено правові чинники, що привели до створення державного бюджету сучасності. Охарактеризовано принципи бюджетної системи України, на підставі аналізу яких виведено принципи формування державного бюджету. Проаналізовано проблеми черговості побудови структурних частин державного бюджету, які впливають на вибір методів його формування. Окреслено етапи формування державного бюджету та час, коли він набуває правових атрибутів. Досліджено класифікації доходів державного бюджету, запропоновано нові критерії їх поділу. Охарактеризовано повноваження державних органів, які беруть участь у процесі формування державного бюджету, та бюджетні правопорушення, що вчинюються у зазначеній сфері. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення чинного бюджетного законодавства.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано новий підхід до вирішення наукового завдання, що полягає у характеристиці правових основ формування державного бюджету України та визначенні перспектив їх розвитку і вдосконалення.
Сформульовано висновки, пропозиції та рекомендації, спрямовані на виконання зазначеного завдання:

Починаючи з появи перших прототипів бюджетів у 1645 р. та до наших часів бюджетна система та державний бюджет постійно розвиваються та удосконалюються. Можна виділити низку соціально-економічних причин та правових чинників, що привели до створення державного бюджету сучасності. Важливе значення мали саме правові чинники: „План фінансів” М.М. Сперанського; бюджетна реформа В.О. Татаринова; набуття Україною незалежності; прийняття БК України.
Системний аналіз літературних джерел, нормативно-правових актів щодо формування державного бюджету надав можливість сформулювати визначення поняття „формування державного бюджету”. Це діяльність уповноважених державних органів, що врегульована БК України та іншими нормативними актами зі складання, розгляду проекту закону про Державний бюджет України, його прийняття та фінансування державного бюджету або виконання бюджету. Формування державного бюджету як законодавчого акта проходить чотири самостійні етапи: проектний, робочий, завершальний, регулятивний.
Порівняння принципів бюджетної системи України з відповідними принципами деяких іноземних держав, включаючи пострадянські, аналіз походження деяких з цих принципів дозволили доповнити класифікацію таким загальносистемним принципом, як „дестракційність”, сутність якого полягає у знищенні застарілих, непотрібних для бюджетної системи якостей, які більше не використовуються й поглинені новими, найдосконалішими якостями (ознаками, характеристиками). Покращенню формування державного бюджету сприятиме виділення і закріплення саме принципів формування державного бюджету, до яких у роботі віднесено принципи: незалежності, верховенства; повноти, обґрунтованості, ефективності, гласності, відповідальності учасників бюджетного процесу.
Доведено, що при формуванні державного бюджету мають використовуватися такі методи: податковий, неподатковий, позиковий, емісійний, трансфертний, програмно-цільовий та традиційний. З економічних методів перевагу слід віддавати податковому та позиковому, за умови обмеженого застосування останнього. Емісійний метод має залишатися забороненим. З правових підтримується програмно-цільовий метод формування державного бюджету.
Робиться висновок, що складання проекту Державного бюджету України це економічний аспект формування державного бюджету, а формування проекту закону про Державний бюджет України його правовий аспект. Розмежування цих аспектів необхідно для з’ясування моменту, після якого порушення процедури його складання та встановлених бюджетним законодавством термінів можна вважати бюджетним правопорушенням, хоча законодавець, на жаль, не визначає такі діяння як правопорушення
З метою удосконалення процесу формування державного бюджету шляхом спрощення обчислювальної роботи під час планування доходної частини запропоновано класифікувати доходи державного бюджету залежно від ступеня прогнозованості, частоти надходження, матеріальної форми, руху коштів та територіальності.
Вдосконалення правового регулювання податкових надходжень державного бюджету можливо шляхом активізації таких механізмів, як термінологічний, теоретичний, законодавчий, адміністративно-управлінський, статистично-аналітичний, охоронний.
При формуванні державного бюджету важливе значення мають неподаткові надходження, які у дослідженні визначено як кошти, отримані як доходи від власності та підприємницької діяльності, адміністративні збори, надходження від штрафів та фінансових санкцій, інші надходження, що не є податками або фіскальними зборами. Ці доходи мають нефіскальний та слабо прогнозований характер, їх надходження регламентується нормами законів та підзаконних актів різних галузей права.
Державні запозичення як форму фінансування Державного бюджету України не можна вважати його доходами. При цьому державні запозичення є одним із процесів, який призводить до виникнення державного боргу. Потребує вдосконалення законодавство щодо здійснення запозичень. Зокрема, необхідно: здійснити інкорпорацію норм, що регламентують внутрішні запозичення держави, до БК України; забезпечити прозорість нормативного регламентування цих процесів на підзаконному рівні; вдосконалити систему контролю за здійсненням зовнішніх запозичень.
На рівні центральних органів влади організаційна, нормотворча та контролююча функція щодо забезпечення формування державного бюджету здійснюється багатьма суб’єктами. Ключовими структурами у цьому процесі є Кабінет Міністрів України та Міністерство фінансів України, що йому підпорядковано, Верховна Рада України, у складі якої діє Комітет з питань бюджету. Потребують більш чіткого законодавчого визначення: організаційні зв’язки між Міністерством фінансів України та органами, які забезпечують статистичне і програмно-прогностичне супроводження формування державного бюджету; статус та компетенція Фонду державного майна України і Рахункової палати. Слід окреслити роль банківської системи у формуванні державного бюджету.
Проблема відповідальності за порушення законодавства під час формування державного бюджету ускладнюється невизначеністю видів правопорушень, що вчинюються у вказаній сфері. Особливість процесу формування державного бюджету полягає у наявності чіткої компетенції Міністра фінансів України та відповідного міністерства, Кабінету Міністрів України у цілому, Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, Парламенту. Тому ефективні заходи відповідальності за порушення законодавства під час формування державного бюджету мають переважно запобіжний характер.
Пропонується доповнити ст. 2 БК України, в якій визначити термін „Державний бюджет України” як основний фінансовий план держави, що пов’язаний з іншими фінансовими планами, який щорічно приймається Верховною Радою України у формі Закону щодо формування, розподілу й використання фінансових ресурсів для забезпечення виконання загальнодержавних завдань і функцій.

Для вдосконалення законодавства України пропонується:
1) виключити з проекту Податкового кодексу України (№ 0935 від 14 травня 2002 р.), внесеного Кабінетом Міністрів України, ст. 17022 „Порушення встановленого законом строку виконання доручень на перерахування до бюджетів податків, передбачених цим Кодексом” та ст. 17025 „Дії, спрямовані на неправомірний залік або повернення податків” та включити їх до глави 18 БК України.
2) доповнити БК України статтею 119-4 „Ненадання або несвоєчасне надання звітів та інших відомостей, необхідних для складання проектів бюджетів, їх затвердження, внесення змін, виконання і контролю за їх виконанням”.