Циганюк Юлія Володимирівна Система кримінального процесу України

Короткий опис

Циганюк Юлія Володимирівна, завідувач кафедри права та правоохоронної діяльності Хмельницького інституту імені Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України ПрАТ «ВНЗ «Міжрегіональна Академія управління персоналом». Назва дисертації: «Система кримінального процесу України». Шифр та назва спеціальності 12.00.09 кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність. Спецрада Д 26.001.05 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ МВС УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису
ЦИГАНЮК ЮЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА
УДК 343.13
ДИСЕРТАЦІЯ
СИСТЕМА КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ УКРАЇНИ
12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза;
оперативно-розшукова діяльність»
Подається на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
_______________________ Ю.В. Циганюк
Науковий консультант:
Кучинська Оксана Петрівна,
доктор юридичних наук, професор
Кривий Ріг – 2020

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ................................................................. 22
ВСТУП....................................................................................................................... 23
РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ ВИЗНАЧЕННЯ
КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЯК СИСТЕМИ............................................. 34
1.1. Поняття «кримінальна процесуальна система», її зміст та компоненти
..................................................................................................................................... 34
1.2. Генезис та система вітчизняного кримінального процесуального
законодавства............................................................................................................. 60
1.3. Кримінальна процесуальна діяльність: через призму системного
підходу........................................................................................................................ 90
1.4. Системність науки кримінального процесу ...................................... 104
Висновки до розділу 1 .................................................................................... 115
РОЗДІЛ 2 ТИПОЛОГІЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ
СИСТЕМ ............................................................................................................... 122
2.1. Типологія кримінальних процесуальних систем: поняття та критерії
типологізації............................................................................................................. 122
2.2. Англо-американський тип кримінальної процесуальної системи .. 140
2.3. Континентальний тип кримінальної процесуальної системи ......... 164
2.4. Інші типи кримінальних процесуальних систем .............................. 179
Висновки до розділу 2 ................................................................................ 194
РОЗДІЛ 3 ОСОБЛИВОСТІ КОМПОНЕНТІВ КРИМІНАЛЬНОЇ
ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ ВІДПОВІДНО ДО СТАДІЙНОСТІ
ЇЇ ПОБУДОВИ........................................................................................................ 199
3.1. Початок досудового розслідування кримінального провадження та
досудове розслідування кримінального провадження ........................................ 199
3.3. Провадження в суді першої інстанції ................................................ 232
3.4. Провадження з перегляду судових рішень........................................ 268
Висновки до розділу 3 ................................................................................ 298
21
РОЗДІЛ 4 ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КРИМІНАЛЬНОЇ
ПРОЦЕСУАЛЬНОЇСИСТЕМИ........................................................................... 303
4.1. Шляхи до вдосконалення використання правових цінностей ЄСПЛ у
кримінальній процесуальній системі України ..................................................... 303
4.2. Міжнародні стандарти кримінального судочинства як компонент
кримінальної процесуальної системи України .................................................... 323
Висновки до розділу 4 ................................................................................ 337
ВИСНОВКИ ........................................................................................................... 340
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .......................................................... 351
ДОДАТКИ............................................................................................................... 404

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертації розвʼязано важливу наукову проблему, що має актуальне
значення для науки кримінального процесу, адвокатської, прокурорської, слідчої
та судової практики, а саме розроблено концепцію системи кримінального процесу
України, яка грунтується на загальних положеннях кримінального процесу і
містить теоретичні положення та практичні рекомендації суду, сторонам та іншим
учасникам кримінального провадження щодо їх кримінальної процесуальної
діяльності. Найголовніші з них такі:
1. Система кримінального процесу – це множина складних (підсистем) і
простих елементів кримінальної процесуальної діяльності, що обʼєднані
взаємозвʼязками, які відображаються в правах і обовʼязках учасників
кримінального провадження, створена з метою задоволення потреб як держави, так
і населення.
Поняття «кримінальна процесуальна система» може бути охарактеризовано
з позицій системного підходу в кримінальному процесі; обʼєкту для порівняльного
правознавства (типологізації кримінальних процесуальних систем); обʼєкту для
наукового дослідження, а в перспективі, – як навчальна дисципліна.
Використання системного підходу вимагає розуміння конструктивності
кримінального процесу, його практики. Його слід використовувати шляхом
встановлення основних системних понять кримінального процесу, класифікації
самої системи та її підсистем, сутності системних явищ та їх змістовної
характеристики, специфічних засад, методів та форм кримінальної процесуальної
діяльності і їх взаємозв’язку, стадій кримінального процесу, використанні
системних звʼязків у нагляді та контролі за кримінальним провадженням,
використанні системного підходу у досягненні завдань кримінального
провадження.
У системному підході кримінальний процес цілісно. Обʼєктами системи
кримінального процесу є сукупність елементів системи, що у цілісності утворюють
її компоненти та відповідні формам та завданням кримінального процесу. Входом
341
у систему кримінального процесу є результат дії процесу, що передував раніше, є
послідовним або таким, що виник випадково. Звʼязки у кримінальному процесі,
ґрунтуючись на системному підході, визначають напрямок процесу і його порядок.
Винятки із системи, що є загальною для кримінального процесу, обумовлюються
метою таких відхилень, і не суперечать завданням кримінального процесу, а мають
свої взаємозвʼязки.
Зміст кримінальної процесуальної системи визначений через все те, що
міститься в системі. До змісту вітчизняної кримінальної процесуальної системи
віднесено такі компоненти та елементи: кримінальні процесуальні норми,
процесуальні дії, окремі підсистеми, що функціонують у межах кримінальної
процесуальної системи, кримінальну процесуальну доктрину, кримінальну
процесуальну політику, протиріччя кримінальної процесуальної системи та
взаємозв’язки між зазначеними компонентами й елементами.
2. Генезис вітчизняного кримінального процесуального законодавства
пропонується розглядати через наступні етапи: 1) перша форма кримінального
процесу – «помста»; 2) звичаєві норми; 3) звичаєві та релігійні норми; 4)
кодифіковані приватно-позовні збірники (Руська Правда – до 1832 р.) 5)
кодифіковане кримінально-процесуальне законодавство (Звід законів «Про
судочинство по злочинах» 1832 р. та австрійський кримінально-процесуальний
кодекс 1853 р. – по тепер).
Встановлено, що поняття «кримінальне процесуальне законодавство»
необхідно розуміти широко. Зокрема, до нього відносять систему наступних
нормативно-правових актів: відповідних положень Конституції України,
міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою
України, КПК України та інших актів законодавства України (зокрема, законів
України та підзаконних нормативно-правових актів). А практику Верховного Суду,
а також Європейського суду з прав людини необхідно вважати джерелом
кримінального процесуального права, однак не кримінальним процесуальним
законодавством, оскільки вона не створює норму права, а її тлумачить.
342
3. Кримінальна процесуальна діяльність простежується як система через
спільні ознаки, які в своїй сукупності утворюють це поняття. До таких ознак
належать: це різновид соціальної діяльності (специфічний вид діяльності);
врегульована кримінальним процесуальним законом; є різними формами реалізації
права (використання, дотримання, виконання та застосування права).
Сутність кримінально-процесуальної діяльності з’ясовувається через
систему ознак, які їй притаманні. Ця система складається із того, що кримінальнопроцесуальна діяльність стосується вузької сфери суспільного життя; полягає у
системі дій та рішень; передбачена кримінальним процесуальним законодавством
України; здійснюється судом, сторонами та іншими учасниками кримінального
провадження; можлива лише у межах кримінального провадження; спрямована на
виконання завдань кримінального провадження; знаходить своє матеріальне
вираження у протоколах процесуальних дій та додатках до них, журналу судового
засідання, а також носіях інформації, на яких за допомогою технічних засобів
зафіксовано процесуальні дії; її предметом та засобами реалізації є інформація 2-х
видів: фактичні дані та інша інформація, що стосується кримінального
провадження.
4. Наука кримінального процесу може бути охарактеризована через групу
загальних ознак, які набувають свого окремого значення саме для кримінальної
процесуальної науки та спеціальних ознак, які наповнюють її сутність і
розкривають її зміст.
Системність науки кримінального процесу відображена у наступному:
1) існують стійкі наукові потреби у пізнанні закономірностей цієї
відокремленої сфери суспільних відносин та тісні взаємозв’язки із іншими
науками;
2) наука кримінального процесу є окремою науковою одиницею, що
обумовлена окремим предметом дослідження та сукупністю методів дослідження
(методологією науки кримінального процесу);
3) наука кримінального процесу спрямована на вирішення проблем
функціональності кримінального процесу та засновується на дослідженні
343
людських цінностей. Вона аналізує систему впорядкованих дій і взаємовідносин
людей, спосіб об’єднання функціональних частин і одночасно спосіб збереження
їх функціональної автономії у кримінальній процесуальній діяльності;
4) реалізується за допомогою фахівців з кримінального процесуального
права;
5) елементи наукового пізнання у науці кримінального процесу тісно
пов’язані між собою різноманітними взаємозвʼязками. При цьому кожна окрема
система об’єктів, мети і видів діяльності, кожна частина є засобом досягнення
загальної мети, що нині передбачена ст. 2 Кримінального процесуального кодексу
України;
6) кримінальні процесуальні знання організовуються у певну систему,
тобто мають узгоджену структуру на взаємозв’язки між складовими елементами та
компонентами;
7) наукові дослідження кримінального процесу неможливі без аналізу
кримінальної процесуальної діяльності;
8) при уточненні (удосконаленні) теорії кримінального процесу
відбувається з’ясування її внутрішньої структури, взаємодії елементів
упорядкування та систематизації, використання законів логіки;
9) вона має початок, але немає кінця, тобто є незавершеною.
5. Типологія кримінальної процесуальної системи передбачає застосування
класифікації – поділу на групи. У цьому випадку, класично, критерієм поділу є
типологія правових систем (правових сімей), які є також системним явищем до
складу якого входять інші, менші за обсягом правові явища, серед яких є система
кримінального процесу.
Тип кримінальної процесуальної системи – це властивість кримінальної
процесуальної системи країни, що визначається наявністю схожих або відмінних
ознак від інших систем, які дозволяють віднести кримінально-процесуальну
систему до групи систем, заснованих на спільних рисах.
Загальні ознаки типу кримінальної процесуальної системи:
1) залежить від політичного (державного) режиму;
344
2) засновується на завданні та засадах кримінального процесу, та включає
всі елементи системи кримінального процесу;
3) забезпечує досягнення оптимального результату у досягненні завдань
кримінального процесу в умовах єдності типу та диференціації видів у кожній
країні;
4) обумовлений загальним соціокультурним розвитком та правовими
традиціями;
5) заснований на типі правової системи країни (групи країн);
6) обумовлюється перевагою імперативного, або диспозитивного методу
правового регулювання кримінальних процесуальних відносин;
7) проявляється у практиці застосування законодавства.
Критерії типологізації систем кримінального процесу дублюють критерії
класифікації правових систем світу із врахуванням особливостей кримінального
процесу. Такими критеріями класифікації систем кримінального процесу
необхідно визначити:
1) генезис та подальший розвиток системи;
2) спільність основного джерела кримінального процесуального права;
3) єдність у структурі кримінального процесуального права, наявність
основних типових компонентів системи кримінального процесуального права, що
відмінні від інших систем;
4) типовість групових принципів кримінального провадження, що
визначають його напрямок;
5) типовість юридичної техніки для окремої групи країн.
6. Англо-американський тип кримінальної процесуальної системи
характеризується тим, що вона розповсюджена географічно в країнах англоамериканської правової системи, а також ознаками того, що вона є змагальною або
обвинувальною, заснована на понятті процесуальної справедливості, спільною
також є переважаюча роль прецедента як джерела права, кримінальної
процесуальної доктрини та використання норм права для правового регулювання
кримінальних процесуальних відносин. Притаманна архаїчність правилам та
345
інститутам. Основна роль суду у кримінальному провадженні проявляється у
вирішені спору, а не встановлені істини, звідси широке використання відновного
правосуддя та угоди про визнання вини.
7. Континентальний тип кримінальної процесуальної системи географічно
співпадає із кордонами континентальної Європи, а, відповідно, і континентальною
правовою системою. Є інквізиційним або цивільно-правовим (оскільки заснований
на римському цивільному праві). Основна роль держави пов’язана зі
встановленням фактів у кримінальному провадженні. Основним джерелом
кримінального процесуального права є кодифіковані нормативно-правові акти, а
також використовується прецендентне право, зокрема практика ЄСПЛ. Існує
чіткий поділ кримінального провадження на стадії.
8. Традиційний та релігійний тип кримінальних процесуальних систем
розповсюджений відповідно до типів правових систем. Спільним для них є
нетиповість багатьох інститутів порівняно із англо-американською системою та
континентальною. Країни традиційного типу кримінального процесу більш лояльні
до запозичення елементів кримінального процесу англо-американської та
континентальної правових систем. А країни релігійного типу таке запозичення
здійснюють за умови повної трансформації релігійного типу в інший тип
кримінального процесу. Своє походження вказані типи процесу отримали зі звичаїв
та релігії відповідно. При цьому країни традиційного типу кримінальної
процесуальної системи запозичили нормативно-правові акти як джерела
кримінального процесуального права, вміщуючи норми традицій до їх тексту, а
країни релігійного типу частково запозичили кодифікацію, в той же час
застосування релігійних норм кримінального процесу є проявом прецедентного
права.
9. Одним із компонентів системи досудового розслідування є комплексом
норм кримінального процесуального законодавства, які врегульовують підстави
(юридичні факти), суб’єкти, об’єкти та зміст такої діяльності, які, зі свого боку,
зумовлюють поняття «належна правова процедура» під час досудового
розслідування. Така система, по-перше, є динамічною, тобто, вона розвивається
346
залежно від обставин кримінального провадження та ґрунтується на ч. 1 ст. 26 КПК
України, де зазначено, що сторони кримінального провадження є вільними у
використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених КПК України, а також,
по-друге, така система є функціональною. Функціональність системи досудового
розслідування можна сформулювати через: 1) внутрішню взаємодію всередині
кожного компонента між його елементами; 2) взаємодію елементів різних
компонентів між собою; 3) взаємодію елементів компонентів системи досудового
розслідування з іншими системними явищами кримінального процесу; 4) усі
компоненти підпорядковані одній меті – досягненню завдань кримінального
провадження.
Компоненти системи досудового розслідування засновуються на нормах
КПК України, однак, їхнє згрупування у умовно самостійні частини не збігається
із системою таких норм та є окремим теоретико-правовим явищем.
Строк, протягом якого слідчий або прокурор зобовʼязані внести відомості до
Реєстру, після самостійного виявлення з будь-яких джерел обставин, що можуть
свідчити про вчинення кримінального правопорушення, має складати 24 години з
моменту самостійного виявлення. Підтвердженням факту такого самостійного
виявлення може бути інформація, яка свідчить про вчинення кримінального
правопорушення, й міститься в протоколах слідчих (розшукових) дій та негласних
слідчих (розшукових) дій, заявах учасників кримінального провадження та
отримана з інших джерел.
10. Судове провадження в суді першої інстанції як системне явище
характеризується тим, що у ньому вперше проявляються такі системні
взаємозв’язки як субординація, взаємопроникнення, взаємообумовленість. При
цьому субординація проявляється у відношенні усіх учасників провадження до
суду як уособлення судової влади у кримінальному провадженні.
Взаємопроникнення відбувається шляхом обміну інформацією, яка була отримана
під час досудового розслідування. А взаємообумовленість визначається тим, що
лише після досудового розслідування може бути провадження у суді першої
інстанції та суд першої інстанції може повернути обвинувальний акт прокурору.
347
Оскільки суд першої інстанції розглядає кримінальне провадження по суті,
то таке провадження набуває умов цілісності такої системи, а якщо була така
система не повною, то вона, відповідно, була порушена, а тому є підстави для
скасування вироку.
Провадження у суді першої інстанції є першим проявом багаторівневості
кримінальної процесуальної системи.
Під час провадження в суді першої інстанції відбувається певний синтез,
який утворює у собі єдність такої діяльності, водночас можливо виокремити в ній
більш прості складові, наприклад, процесуальні дії учасників судового розгляду.
Такі дії обумовлені цілісністю провадження в суді першої інстанції і поза ним не
існують. Будь-яка дія одночасно і обумовлена, і обумовлює провадження в суді
першої інстанції.
Структура провадження у суді першої інстанції у КПК України є як щось
незмінне, однак по суті вона постійно змінюється залежно від доказів, а також
інших даних, інформація про які відкривається суду.
11. Перегляд судових рішень як компонент системи кримінального процесу
необхідно аналізувати від дослідження реальних систем до встановлення загальних
закономірностей, які притаманні провадженню в суді апеляційної інстанції,
провадженню в суді касаційної інстанції та провадженню за нововиявленими або
виключними обставинами.
Усім складникам компоненту перегляду судових рішень притаманно
цілеспрямованість, алгоритмічність, результативність такої діяльності. Окрім того,
що перегляд судових рішень є механізмом виправлення судових помилок та
гарантією прав учасників кримінального провадження, він є засобом досягнення
мети, засобом розв’язання проблеми, а саме: реалізації справедливості в
кримінальному процесі як загальнолюдської цінності; показника правової
захищеності учасника кримінального судочинства; фундаменту прогресивного
розвитку держави та гарантії захисту особи, суспільства та держави від
кримінальних правопорушень; охорони прав, свобод та законних інтересів
учасників кримінального провадження.
348
Залежно від реалізації учасниками своїх прав на перегляд судових рішень,
змінюється структура системи кримінального процесу. Водночас, таку структуру,
яка передбачає розгляд кримінального провадження судом першої інстанції, а далі
провадження в суді апеляційної інстанції, потім провадження в суді касаційної
інстанції, надалі провадження за нововиявленими або виключними обставинами
можна назвати лінійною. У випадку повернення справи на новий розгляд до суду
першої або апеляційної інстанції, то структура набуває ознак мережі.
Під час перегляду судових рішень відображається поведінка системи:
зазначається які зміни відбуваються, послідовність етапів, дій, причиннонаслідкових звʼязків. А рішення судів за результатами перегляду судових рішень
ще раз підтверджують її динамічність.
Необхідно визначити, що завдяки провадженням із перегляду судових рішень
система кримінального процесу набуває ознак функціонування та розвитку як двох
типів динаміки системи.
12. Шляхами до вдосконалення використання правових цінностей ЄСПЛ у
кримінальній процесуальній системі України є:
- фактична реалізація основоположних прав та свобод громадян відповідно
до змісту всіх рішень ЄСПЛ щодо кримінальних процесуальних правовідносин;
- оптимізація діяльності суду, сторін та інших учасників кримінального
провадження шляхом впровадження практики ЄСПЛ у їх діяльність безпосередньо,
або за допомогою інших учасників;
- використання практики ЄСПЛ під час створення проектів Законів України,
які регулюють сферу кримінальної процесуальної діяльності;
- розвиток інформаційних засобів для забезпечення отримання інформації
учасниками кримінального провадження правових позицій ЄСПЛ (в тому числі,
перекладу рішень ЄСПЛ на державну мову);
- посилення протидії перекручуванню та такому, що не відповідає дійсності
(«вирваному з контексту») цитуванню рішень ЄСПЛ у судових рішеннях;
- визначення обов’язку використання правових позицій ЄСПЛ стороною
обвинувачення та судом.
349
13. Міжнародні стандарти кримінального судочинства як компонент
кримінальної процесуальної системи України є її невід’ємною складовою.
Оскільки у кримінальному провадженні може брати участь юридична особа, щодо
якої здійснюється провадження, то визначено, що можуть бути реалізовані такі
міжнародні стандарти прав юридичних осіб: 1) право на те, щоби не піддаватися
такому поводженню чи покаранню, що порушує ділову репутацію; 2) право на
рівність усіх перед законом та право на рівний захист закону; 3) право на ефективне
відновлення в правах компетентним національним судом у випадках порушення
основних прав, наданих Конституцією чи законом; 4) право на справедливий
судовий розгляд; 5) право на призначення покарання виключно на підставі закону;
6) право на таємницю кореспонденції.