ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ЛЕЛЕЧЕНКО Анжела Павлівна
УДК 35. 071. 6

ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ

25.00.01 теорія та історія державного управління

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
доктор філософських наук,
професор, заслужений працівник освіти України
НАДОЛЬНИЙ Іван Федотович

КИЇВ 2005

ЗМІСТ

СПИСОК ОСНОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.............................................................3
Вступ... 4
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИчні підходи до вивчення державно-управлінського аспекту ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ влади.. 14
1.1. Аналіз літератури, нормативно-правових актів з теми дослідження.......................................................................................................15
1.2. Особливості централізованого і децентралізованого управління. 31
1.3. Аналіз переваг і недоліків децентралізації 40
Висновок до першого розділу 48
РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ правових ЗАСАД здійснення ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ державної влади В УКРАЇНІ 50
2.1. Становлення місцевого самоврядування в Україні як структурного елементу децентралізації : історичний ракурс. 50
2.2. Правові засади здійснення децентралізації 61
2.3. Історико-системний аналіз адміністративної реформи в державі 78
2.4. Реформування адміністративно-територіального устрою України як необхідна передумова децентралізації 96
Висновок до другого розділу 106
РОЗДІЛ 3
РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ Влади: ЗАРУБІЖНИЙ ТА ВІТЧИЗНЯНИЙ ДОСВІД.. 108
3.1. Сучасні міжнародні тенденції реформ децентралізації державної влади 108
3.2. Основні принципи і напрями реформ децентралізації в країнах Європейського Союзу. 116
3.3. Аналіз реформ децентралізації влади в Польщі 125
3.4. Децентралізація та інноваційні системи надання якісних послуг населенню пріоритетні напрямки державної політики країн світу. 134
3.5. Децентралізація і роздержавлення влади як засіб підвищення якості надання державних послуг в Україні 146
3.6.Запровадження зарубіжного досвіду децентралізації на новому етапі державотворення в Україні 154
Висновок до третього розділу. 162
ВИСНОВКИ.. 164
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 169
Додатки.. 189

Вступ
Актуальність теми. Історія децентралізованої держави є історією суперечностей, пов’язаних із пошуком найкращої форми організації державної влади. Традиційно усталений погляд на децентралізацію як на процес, за якого в рамках централізованої держави утворюються самостійні одиниці, що є носіями місцевого самоврядування (громади), потребує вироблення нових підходів до аналізу його змісту. На сьогодні необхідною умовою стабільного розвитку суспільства та ефективного функціонування держави (як найповнішої відповідності управлінської діяльності інтересам суспільства, дотримання прав і свобод громадян, їх практичної реалізації тощо) є забезпечення балансу загальнодержавних інтересів не лише з інтересами територіальних громад, а й кооперація та координація цих інтересів на різних рівнях виконавчої влади. За існуючої системи державотворення управління занадто сконцентроване в центрі, не вистачає ресурсів і, відповідно, функціонування виконавчої влади на місцях є не досить динамічним, спостерігаються суперечності між місцевими органами влади, і, як результат - відчуженість людей від неї. З огляду на це потребує вдосконалення та приведення у відповідність з Конституцією України правове регулювання цих проблем. Насамперед це стосується розвитку місцевого самоврядування, стратегічного планування, і особливо бюджетної політики держави.
Саме для науки державного управління намагання розкрити суть складових процесу децентралізації, його найважливіших аспектів, наповнити їх новим змістом є досить актуальним. Науковий підхід дасть змогу перетворити процес децентралізації на більш виважений, теоретико-орієнтований та збалансований за стадіями, учасниками, термінами і ресурсами.
Децентралізація належать до найбільш дискусійних питань останніх десятиліть і в зарубіжній науці. Поряд з цим спостерігається тенденція до пошуку країнами, включаючи постсоціалістичні, нової організації державного управління, зорієнтованої на демократичні принципи. При цьому важливі питання розвитку території чи надання управлінських послуг делегуються з центрального на регіональний і місцевий рівні.
Осмислення процесу децентралізації в системі державного управління спирається на положення теорії та історії державного управління, наукові підходи до дослідження проблем децентралізації таких вітчизняних і зарубіжних учених, як: В.Б.Авер’янов [1], Р.Агронофф [2, 113], Г.В.Атаманчук [13], І.П.Бутко [19, 20], В.М.Вакуленко [21], Т.Вюртенбергер [23], Я.Гонціаж [4, 6, 27], Д.Гібсон [150], Б.Гурне [31], Ж-Ф.Девемі [33], О.С.Ігнатенко [54], А.П.Заєць [45], В.І.Кампо [56], В.М.Князєв [58], А.А.Коваленко [59], В.В.Копєйчиков [44], Д.Кохен [140], Л.М.Кравчук [71], Б.О.Кравченко [69], В.І.Кравченко [70], А.В.Крусян [72], В.С.Куйбіда [67], Ж.Литвак [161, 162], В.І.Луговий [78, 79], П.І.Надолішній [85, 86], І.Ф.Надольний [87], Ю.В.Наврузов [41, 84, 167], Н.Р.Нижник [38, 39, 89, 90], В.М.Олуйко [39], Р.Паркер [170], Г.Петері [149], М.О.Пухтинський [7, 105], Г.Райт [11, 106], І.В.Розпутенко [108], Д.Рондінеллі [175], М.Тернер [184], Ж-П.Фагует [147], Д.Халмер [140], Т.Хорват [153], В.В.Цвєтков [107, 126], В.М.Шаповал [127] та ін.
Система, принципи та організація державного управління на місцевому рівні у різних аспектах досліджувалися Г.В.Атаманчуком [13], В.В.Копєйчиковим [44], В.Ф.Сіренком [28, 107], О.Ф.Фрицьким [123], В.В.Цвєтковим [107], М.В.Цвіком [125] та ін. Цінним для дисертаційного дослідження було також використання низки праць вітчизняних вчених, які об’єднує спільний підхід до розгляду взаємовідносин двох центрів публічної влади на місцях органів місцевої виконавчої влади та органів місцевого самоврядування (М.О.Баймуратова [14], П.П.Білика [16], І.А.Грицяка [29, 30], В.І.Кампо [56, 57, 93], А.А.Коваленка [59, 60], М.І.Корнієнка [19, 65, 66], В.І.Кравченка [70], Н.Р.Нижник [37, 39, 90, 91], М.П.Орзіха [94], О.Ф.Фрицького [123], О.Н.Ярмиша [36] та ін).
У наукових виданнях з питань державного управління у країнах Західної Європи, Канади, США, а в останні роки і Україні та Росії помітна увага приділяється дослідженню вищезазначеної проблеми. Однак у багатьох наукових працях спостерігаються значні розбіжності у сприйнятті децентралізації як аспекту управлінської діяльності і суто адміністративної проблеми. В них не повною мірою відображені сучасні особливості та недостатньо висвітлюються світовий досвід, передумови і можливості для проведення реформ децентралізації влади, аналізуються фактори, які стримують процеси реформ в Україні та виявляються потенційні напрями їх активізації.
Актуальністю цих та інших питань, а також недостатністю вивчення поставлених проблем й пояснюється вибір теми дослідження. Важливість поставленого в дисертації наукового завдання зумовлюється також здійсненням в Україні адміністративної реформи, стратегічним євроінтеграційним курсом держави та закономірним зростанням ролі місцевих влад у майбутньому.
Зв’язок проблеми з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося на кафедрі філософії і методології державного управління Національної академії державного управління при Президентові України в межах Комплексного наукового проекту Державне управління та місцеве самоврядування” Академії і пов’язане з науково-дослідною роботою за темою Розроблення філософсько-методологічних засад функціонування суб’єктів державного управління” (№ 0130 U 006813 держреєстрації), в розробці якої дисертант брала безпосередню участь.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у виявленні та науково-теоретичному обґрунтуванні сутності й особливостей децентралізації влади в системі державного управління та наданні рекомендацій з удосконалення цього процесу виходячи з міжнародного досвіду і реформ, проголошених і здійснюваних в Україні, а також необхідності реалізації адміністративної та адміністративно-територіальних реформ у державі.
Для досягнення мети дослідження було поставлено такі завдання:
- здійснити системний аналіз теоретичних підходів, правового регулювання процесу децентралізації влади в цілому та децентралізації влади в системі державного управління, зокрема наукової літератури, законодавчої бази, архівних джерел з теми дослідження;
- удосконалити на основі аналізу вітчизняної та зарубіжної наукової літератури визначення поняття децентралізація влади в системі державного управління”, охарактеризувати її види та виокремити основні критерії, що зумовлюють потребу в децентралізації;
- охарактеризувати процес децентралізації як один із чинників становлення і функціонування дієвого та ефективного державного управління;
- дослідити механізм взаємодії між місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в аспекті децентралізації влади;
- розкрити взаємозв’язок процесу децентралізації влади із сучасним станом адміністративної та територіальної реформ в Україні, враховуючи досвід реформування таких країн, як Польща, країни Балтії, Закавказзя та Китай;
- визначити основні тенденції, позитивні і негативні наслідки впровадження реформ децентралізації щодо надання управлінських послуг в зарубіжних країнах.
Об’єкт дослідження - суспільні відносини децентралізації влади в системі державного управління.
Предмет дослідження - теоретичний та методологічний аналіз децентралізації влади у системі державного управління в Україні.
Гіпотеза дослідження базується на припущені, що застосування на практиці децентралізованої моделі державної влади викликано нагальними потребами часу в умовах поглиблення демократизації суспільних відносин та сприяння підвищенню ефективності державного управління. Впровадження запропонованих теоретичних розробок, положень, висновків та рекомендацій, отриманих у результаті дисертаційного дослідження, сприятиме розробленню оптимальної моделі децентралізації як чинника реалізації адміністративної та територіальної реформ в Україні.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є як загальнонаукові, так і спеціальні методи: конкретно-історичний, що застосовувався при розгляді історичних передумов становлення місцевого самоврядування й запровадження процесів децентралізації; пошуково-бібліографічний, який охоплює теоретичний аналіз, систематизацію і класифікацію архівних фондів, бібліотечних каталогів і друкованих джерел з питань децентралізації державного управління; порівняльного і статистичного аналізу фактів і явищ, їх синтезу, що використовувався для дослідження еволюції системи державного управління, кращого розуміння динаміки розвитку нормативно-правової бази; прогностичний, що передбачає прогнозування, узагальнення незалежних характеристик опрацьованих матеріалів для формулювання висновків, рекомендацій і визначення шляхів подальшого розвитку й упровадження реформ децентралізації влади та надання державних послуг населенню в Україні; діалектичний метод та системний аналіз.
З метою забезпечення достовірності одержаних результатів використовувалися методи наукової ідентифікації і зіставно-порівняльного аналізу.
Наукова новизна одержаних результатів. У результаті комплексного дисертаційного дослідження вирішено важливе наукове завдання, яке полягає в розробці можливих шляхів реформування і вдосконалення системи державного управління шляхом упровадження децентралізації влади в Україні. Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що в дисертації

вперше:
- визначено основні цілі (недоторканність кордонів, розвиток єдиної системи державного управління, удосконалення та ефективне формування органів державної влади й місцевого самоврядування, єдиного економічного простору та забезпечення конституційних гарантій якості й рівня життя кожного регіону тощо) процесу децентралізації в Україні;
- доведено, що децентралізація є механізмом підвищення ефективності (внаслідок досягнення поставленої мети при максимально можливій економії суспільної праці або при найменших витратах, тобто штучне об’єднання результатів і засобів), відповідальності (глибоке усвідомлення суб’єктами влади життєво важливих інтересів суспільства і країни, свого призначення самовіддано боротися за їх задоволення, здатність виробляти якісно нову політику, приймати оптимальні рішення, виконувати їх з більшою користю для загального блага) та субсидіарності (захист автономії особи і право на самоврядування нижчих політичних одиниць: громади, територіальної громади, регіону) державного управління і самоврядування як сутнісних вимірів децентралізації;
- узагальнено основні переваги (прозорість і спрощення процесу прийняття рішень, покращання якості розгляду звернень громадян до органів влади, сприяння розвитку місцевих економік та стратегічному плануванню, більш цілеспрямоване використання видатків бюджету на місцеві першочергові потреби та ін.) і недоліки (диспропорції і нерівномірність у соціально-економічному розвитку адміністративно-територіальних одиниць, гальмування реалізації державних програм на фоні надання більшого значення місцевим політичним пріоритетам, неузгодженість делегованих повноважень і обов’язків з ресурсами для виконання державних функцій та ін.) здійснення децентралізації державної влади;
удосконалено:
- критерії децентралізації (політичні, фіскальні і адміністративні), які мають доповнювати один одного для досягнення більшої відповідальності в роботі місцевих органів влади щодо надання ефективних, оптимальних і якісних послуг, а також сприяти підтримці фінансової дисципліни;
- визначення поняття децентралізація влади в системі державного управління”, що відображає цілеспрямований процес, орієнтований на покращання державного управління, та включає в себе переміщення від вищих до нижчих рівнів органів державної влади і місцевого самоврядування, від керівника до підлеглого дискретних повноважень, ресурсів та відповідальності у політичній, фінансовій і адміністративній сферах з метою виконання конституційно закріплених функцій держави;
дістали подальшого розвитку:
- визначення й змістове обґрунтування взаємодії місцевих органів виконавчої влади з органами місцевого самоврядування, закономірностей розвитку системи державного управління та місцевого самоврядування (зумовленість процесу становлення державного управління особливостями соціально-економічного, соціально-політичного розвитку на прикладі як зарубіжних країн, так і України, залежності сутності державного управління від мети, змісту, методів діяльності, умов, у яких вона здійснювалася, і результатів, що досягаються в процесі управління, тощо); тенденцій (централізації, децентралізації, делегування, деконцентрації тощо) розвитку територіальної організації державного управління України;
- виявлена закономірність, що відповідний баланс централізації і децентралізації є

Список літератури

ВИСНОВКИ

Одержані в процесі дослідження результати дали змогу вирішити актуальне наукове завдання, що має велике значення для розвитку вітчизняної науки державного управління та практики. Зокрема, охарактеризовано зміст та основні критерії децентралізації, а також її види, розроблено практичні рекомендації щодо оптимізації процесу децентралізації державної влади в Україні, досліджено механізм взаємодії між місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування і визначено ключові тенденції, позитивні і негативні наслідки впровадження реформ децентралізації та надання послуг населенню державою. Проведене дисертаційне дослідження підтверджує, що вихідна методологія правильна, поставлені завдання реалізовані, мета досягнута, покладена в основу дослідження наукова позиція автора себе виправдала, а зазначена гіпотеза підтвердилася.
1. На основі ґрунтовного вивчення різноманітних підходів, аналізу вітчизняної та зарубіжної наукової літератури, дослідження особливостей сучасного стану й тенденцій розвитку суспільства та ефективного функціонування держави, забезпечення балансу загальнодержавних інтересів з інтересами населення регіонів і територіальних громад уточнено поняття „децентралізація державної влади в системі державного управління”, зміст якого відображає цілеспрямований процес, орієнтований на покращання державного управління, та включає в себе переміщення від вищих до нижчих рівнів органів державної влади і місцевого самоврядування, від керівника до підлеглого дискретних повноважень, ресурсів та відповідальності у політичній, фінансовій і адміністративній сферах з метою виконання конституційно закріплених функцій держави. Виокремлено основні критерії децентралізації (ефективність, відповідальність та субсидіарність), а також чотири види децентралізації (політичну, адміністративну, фіскальну та ринкову (або економічну), які, в свою чергу, мають і ієрархічні підвиди (деконцентрацію, делегування (деволюцію), дерегуляцію та ін.).
2. Запропоновано законодавчо закріпити механізми фінансового, матеріального, організаційного, кадрового, інформаційного забезпечення виконання наданих повноважень та відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування у межах визначених державою відповідних ресурсів.
3. Сучасний етап розвитку держави вимагає нової якості публічної влади: удосконаленої моделі державного управління, наповнення місцевого самоврядування реальним змістом, що відповідало б сучасним вимогам. Це зумовлює необхідність ретельного вивчення процесів децентралізації і деконцентрації функцій і повноважень держави, надання населенню якісних державних послуг, здійснення адміністративної реформи та втілення в життя принципів реального місцевого самоврядування для державного управління (як у розвинених країнах, так і в Україні).
4. Доведено, що децентралізація не може бути альтернативою ефективному централізованому управлінню. Далеко не всі завдання можуть або повинні бути децентралізованими - відповідний баланс централізації і децентралізації є ключовим чинником ефективного функціонування системи державного управління. Децентралізація є формою автономії, а не незалежності. Децентралізовані громади залишаються інтегрованими в державу, яка здійснює контроль за законністю їх дій, але не опікується кожним їх кроком.
5. У результаті дослідження історичних передумов трансформації територіальної організації влади України та визначення головних тенденцій і превалюючих детермінант розвитку територіальної організації державного управління України (зокрема реалізації принципів централізації, децентралізації та деконцентрації в територіальній організації державного управління) встановлено, що адміністративну реформу на територіальному рівні необхідно здійснювати, чітко формулюючи її концептуальні засади. Найважливішою з них є визначення територіальної організації державного управління як системи органів державної влади, які забезпечують управлінський вплив держави по всій території країни.
6. З’ясовано, що протягом останніх десятиріч у багатьох країнах світу широко застосовуються різні види децентралізації (адміністративна, політична, фіскальна), причини впровадження яких відрізняються залежно від політичного тиску, пріоритетів, впливу низки інших внутрішніх і зовнішніх факторів. Виявлено основні причини (політичні, економічні, необхідність покращання якості надання державних послуг та ін.), що зумовлюють проведення децентралізації, особливо в країнах із трансформаційною економікою.
7. Установлено, що одним із способів упровадження децентралізації державної влади в Україні є всебічне реформування її адміністративної системи. Досягнуті результати та існуюча системи організації державної влади, адміністративно-територіального устрою держави не відповідають потребам будівництва, задекларованим демократичним суспільством. Ефективність і дієвість державного управління можна підвищити шляхом запровадження децентралізації. З огляду на великий кредит довіри виборців діяльність влади має відповідати актуальним запитам суспільства, яке нещодавно довело свою готовність і здатність до формування якісно нових інститутів як основи громадянського суспільства.
8. Визначено основні позитивні (підвищення політичної активності громадян шляхом їх залучення до процесу прийняття рішень, стримування проявів сепаратизму, покращання якості надання державних послуг населенню, ощадливе використання бюджетних коштів тощо) і негативні (загроза макроекономічній стабільності, жорсткі бюджетні обмеження та ін.) тенденції та наслідки впровадження реформ децентралізації й надання державних послуг населенню. Оскільки децентралізація сама по собі не є універсальним механізмом вирішення усіх проблемних питань державного управління, необхідне оптимальне поєднання централізації та децентралізації управління.
Для ефективного впровадження процесів децентралізації запропоновано такі рекомендації:
- продовжити, спираючись на науково обґрунтовані концептуальні засади, системне реформування інститутів публічної влади України, удосконалити її політико-правові основи та провести на оновлених конституційних засадах парламентську, адміністративну, територіальну, судово-правову реформи і реформу місцевого самоврядування;
- забезпечити прозорість роботи державних органів щодо розробки засад адміністративної реформи, реформи місцевого самоврядування та поетапного вдосконалення адміністративно-територіального устрою України, враховуючи історичні, географічні, економічні, мовні, релігійні, культурні та інші чинники, а також обґрунтовані пропозиції органів і представників місцевого самоврядування;
- вжити подальших заходів щодо запровадження податку на нерухомість, дотримання природного порядку стягування податку на землю (повністю залишивши його в бюджеті територіальної громади), внесення змін до бюджетного та податкового законодавства з метою створення гарантованих умов для забезпечення стабільної майнової і фінансової бази стосовно здійснення органами місцевого самоврядування власних повноважень, формування бюджетів розвитку, а також фінансового забезпечення, у гарантованих державою обсягах, виконання ними делегованих повноважень, що виключить існуючу нині залежність місцевого самоврядування від органів виконавчої влади;
- невідкладно внести зміни до законодавства про місцеві вибори щодо запровадження під час їх проведення максимально ефективних виборчих систем та процедур (через інтеграцію в систему пропорційного представництва механізмів самовисування за списком, об’єднати вибори ради і голови громади, передбачивши, що кандидат на посаду міського голови йде першим номером у списку та ін.), які б відповідали Конституції України, а також враховували б особливості окремих адміністративно-територіальних одиниць і водночас сприяли політичному структуруванню суспільства.
Складна та багатоаспектна проблема дослідження, звичайно, не вичерпується питаннями, розглянутими в дисертації. Це вимагає подальших досліджень щодо можливості внесення змін до Конституції України, прийняття законів України про Кабінет Міністрів України, про територіальний устрій України, про місцеве самоврядування в Україні (нова редакція), про місцеві державні адміністрації (нова редакція), про комунальну власність, про місцеві податки і збори, про внесення змін до Бюджетного та Земельного кодексів тощо. Потребують вивчення й питання законодавчого врегулювання розподілу повноважень між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, механізми делегування відповідних владних повноважень, проблеми ефективної діяльності громадських рад, а також місця та ролі органів самоорганізації населення у системі місцевого самоврядування в процесі побудови громадянського суспільства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер’янов В., Крупчан О.Д. Виконавча влада: конституційні засади і шляхи реформування - Х.: Право, 1998. - 40 с.
2. Агранофф Р. Порівняльні аспекти здійснення місцевого самоврядування як досвід, корисний для України. Проблеми відносин між центральними, регіональними і місцевими органами влади (Виступ на конференції Законодавче забезпечення місцевого та регіонального розвитку, березень, 2002) // Вісн. програми сприяння парламенту України. - 2002. - № 4. - С. 7.
3. Адміністративна реформа - історія, очікування та перспективи / Упорядник В.П.Тимощук. - К.: Факт, 2002. - 100 с.
4. Адміністративна реформа / Досвід Польщі для України / у межах проекту „Суспільство відкритих реформ”/ Авторський колектив: Любомир Токар, Януш Гонціаж, Дзенислава Новаківська та ін. Фонд „Центр „Суспільство”, за підтримки Міжнародного фонду „Відродження”, ПАУІС, Фонду „Know-How” Польщі, Вид-во ТОВ „Генеза”. - К., - 2000. - 74 с.
5. Адміністративна реформа в Україні: Матеріали міжнародного симпозіуму, 26-28.11.1997 року // Вісн. УАДУ. - 1998. - № 1. - С. 3 - 88.
6. Адміністративна реформа: питання та відповіді // Уклали Н.Гнидюк, О.Лещенко, Я.Гонціаж Фонд Відродження, 2000. - С.8.
7. Адміністративна реформа: проблеми і перспективи реформування діяльності органів центральної виконавчої влади: Стенограма наук.-методол. семінару // Ресурси розвитку. Адміністративна реформа в Україні: Матеріали всеукр. семінару та координац. ради „Ресурсне забезп. місцевого і регіонального розв.", м. Київ, 10 листоп. 2001 р., та наук.-методолог. Семінару.” Адм. реформа: пробл. і перспективи реформування діяльн. органів центральної викон. влади, м. Киїів, 27 листоп. 2001 р. / Упоряд.: М. Пухтинський, Е. Рахімкулов; Фонд сприяння місцевому самоврядуванню України; Програма сприяння парламенту України, Ун-т Індіани, УАДУ. - К., 2002. - С. 203-226.
8. Азнар М. Французький приклад регіоналізації, децентралізації та деконцентрації // Організація регіональної та місцевої влади: досвід держав - членів Європейського Союзу. - К., 2005. - С. 29.
9. Акт проголошення незалежності України Постанова Верховної Ради Української РСР від 24 серпня 1991 року № 1427-XII. // http://www.legal.com.ua/document/kodeks/0CH56020CH50710-01.html.
10.Аналіз виконання Державного бюджету України за перший квартал 2004 року. Київ: Рахункова палата України, 2004. - Вип. 12. С.37.
11.Англійсько - український словник термінів і понять з державного управління / Уклали: Г.Райт та ін.; Пер. В. Івашко. - К.: Основи, 1996. - С. 27.
12.Ансофф И., Стратегическое управление / Пер. с англ. / Научн. ред. и автор предисл. Л.И.Евенко. - М.: Экономика, 1989. - 519 с.
13.Атаманчук Г., Теория государственного управления: Курс лекций. - М.: Юрид. лит., 1997. - 400 с.
14.Баймуратов М.О. Публічна самоврядна (муніципальна влада в Україні: основні ознаки й особливості. / Актуальні проблеми виконання законів України „Про місцеве самоврядування в Україні” та „Про місцеві державні адміністрації” / За ред. В.В.Кравченка. - Наук. - практ. посібник. - К.: Атака, 2003. - 288 с.
15.Безсмертний Р. Проблеми трансформації адміністративно-територіального устрою // Муніципальний рух: новий етап розвитку: Матеріали VII Всеукраїнських муніципальних слухань Муніципальний рух в Україні - 10 років розвитку”, м. Бердянськ, 6-8 верес. 2001 р. / Заг. ред. М. Пухтинського; Учасн. Муніципальних слухань: Л.М. Кравчук, Ю.І. Єхануров, О.Ю. Кучеренко, В.М. Князєв та ін. - К.: Логос, 2002. - С. 210 - 215.
16.Білик П.П. Поняття «регіон» та регіональна політика України // Ринкова економіка: Сучасна теорія і практика управління. - Т. 2: Зб. наук. праць. - Одеса, 1999. - С. 267.
17.Борденюк В. Співвідношення органів державної влади та органів місцевого самоврядування // Зб. наук. пр. / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. - К.: Вид-во УАДУ, 2002. - Вип. 2. - С. 347 363.
18.Борденюк В.І. Деякі проблеми законодавчого визначення компетенції органів місцевого самоврядування в Україні // Вісн. УАДУ. - 1997. - № 1. - С. 118 - 129.
19.Бутко М., Корниенко Н. Местная власть: поиск вариантов // Политика и время. - 1992. - №2. - С. 8-13.
20.Бутко М.П., Мурашко М.О. Регіон у дзеркалі державного управління // Віче. - 1997. - №3. - С. 42-48.
21.Вакуленко В.М, Мамонова В. В., Шаров Ю. П. Стратегічне планування на місцевому та регіональному рівнях: Навч. посібник. - Ужгород: Патент, 2004. - 198 с.
22.Всесвітня Декларація місцевого самоврядування // Місцеве та регіональне самоврядування в Україні. - К., 1994. - Вип. 1/2 (6/7). - С. 67.
23.Вюртенбергер Т. Експертний висновок до проекту „Концепції регіональної політики держави” та проекту „Концепції внесення змін до законів України про місцеве самоврядування і місцеві державні адміністрації” / Програма Tacis Європейського Союзу Українсько-європейський консультативний центр (UEPLAC), 6.12.2000.
24.Гальчинський А.С., Україна: поступ у майбутнє, К.: Основи, 1999. - С. 211-212.
25.Гладун З. Система виконавчої влади в Україні. // Організаційно-правові проблеми вдосконалення. - К., 1996. - 19 с.
26.Головне управління державної служби України (2004) // Державна служба в цифрах / http://www.guds.gov.ua/cgi-bin/valmenu_itn.sh?0p1101 станом на 23.12.2004.
27.Гонціаж Я., Гнидюк Н., Реформа системи державного управління: можливості й загроза для розвитку громадянського суспільства (за матеріалами наук.-практ. конф. за міжнародною участю). - Т.1. - К.: 2001. - С. 14.
28.Громадянське суспільство в Україні: проблеми становлення / В.Ф.Сіренко, С.В.Бобровник, О.Л.Богінич, В.В.Головченко, Т.І.Ковальчук, Н.М.Онищенко. / Відп. pед. С. В.Бобpовник / HАH Укpаїни. Ін-т деpжави і пpава ім.В.М. Коpецького. - К.: Логос, 1997. - 122с.
29.Грицяк І. Деконцентрація і децентралізація у державному управлінні // Проблеми теорії і практики державного управління і місцевого самоврядування: матеріали щорічної науково-практичної конференції професорсько-викладацького складу та слухачів академії 31 травня 1996 р. / За ред. В.А. Дона. - К.: Вид-во УАДУ, 1996. - С. 88-89.
30.Грицяк І.А. Державне управління в Україні: централізація і децентралізація. К., 1997. - 185 с.
31.Гурней Бернар. Введение в науку управления / Пер. с фр. М.: Прогресс, 1969. - 430с.
32.Грушевський М.С. Хто такі українці і чого вони хочуть? - К.: Т-во „Знання України”, 1991.- 240 с.
33.Девемі Ж-Ф. Місцеве управління у Франції // Зб. наук. пр. / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. - Вип. 2. - Ч. 2. - С. 77-83.
34.Декларація про державний суверенітет України: Прийнята Верховною Радою Української РСР 16 липня 1990 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. - 1990. - №3.-С.429.
35.Дело о содействии проведения земской реформы (по описи). 1911.: ЦДІА України, ф.127, оп.1005, д.110.
36.Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні: Підруч. для студ. вищих навч. закл. / В.С.Журавський, В.О.Серьогін, О.Н.Ярмиш. - К.: Ін Юре, 2004. - 672 с.
37.Державна виконавча влада в Україні: формування та функціонування: Зб. наук. пр. В 2-х ч. - Ч. 1. // Кол. авт.; Наук. кер. Н.Р.Нижник. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. - 224 с.
38.Державне управління в Україні: централізація і децентралізація: Монографія // Кол. Авт.; Відпов. ред. - проф.Н.Р.Нижник. - К.:УАДУ, 1997. - 448с.
39.Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади: Навч. Посібник / За заг. ред. Н.Р Нижник, В.М.Олуйка. - Львів: Вид-во „Львівська політехніка”, 2002. - 352с.
40.Державний Комітет статистики України, Кількість адміністративно-територіальних одиниць в Україні станом на 1 січня 2003р. / http://www.ukrstat.gov.ua/
41.Децентралізація державного управління: досягнення та невдачі місцевих влад: Матеріали регіональної наук.-практ. конф., м. Дніпропетровськ, 7-10 липня 1998 р. / Відп. за вип. Ю. В. Наврузов. - Дніпропетровськ: Центр економічної освіти, 1998. - 178 с.
42.Державне управління і менеджмент: Навч. посібник у таблицях і схемах / Г.С. Одинцова, Г.І.Мостовий, О.Ю. Амосов та ін.; За заг. ред. д-ра екон. наук, проф., Г.С. Одінцової. - Х.: ХарРІ УАДУ, 2002. - 492 с.
43.Європейська хартія про місцеве самоврядування // Місцеве та регіональне самоврядування в Україні. - К., 1994. - Вип.1/2 (6/7). - С. 70-77.
44.Загальна теорія держави та права. 2-е видання доповнене. За ред. В.В.Копейчикова. - К.: Юрінком Інтер, 2000. - 320с.
45.Заєць А.П. Організація виконавчої влади на місцях і місцевого самоврядування в Україні на основі нової Конституції України // Український правовий часопис. - 1998. - № 1. - С. 13 - 17.
46.Закон України „Про Автономну Республіку Крим” від 17 березня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 11. - С. 69.
47.Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 року// №280/97-ВР.
48.Закон України „Про місцеві ради народних депутатів, місцеве і регіональне самоврядування” від 08.12.90, 534-XII // Відомості Верховної Ради. 1991. - № 2. - С. 5.
49.Закон України „Про Представника Президента України” від 5березня 1992 року № 2167-XII // Відомості Верховної Ради. 1992. - № 23. - С. 335.
50.Закон України „Про формування місцевих органів влади і самоврядування” від 3 лютого 1994 року № 3917-XII // Відомості Верховної Ради. 1994. - № 22. - С. 144.
51.Закон України від 9 квітня 1999р. „Про місцеві державні адміністрації” від 9 квітня 1999 року № 586-XIV // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 20. - С. 190.
52.Залучення громадян до участі в місцевому самоврядуванні. Навч.-метод. посіб. / Укладач Б.А.Руснак. - Чернівці: ЧМГС „Буковинська Партнерська Агенція”, 2004. - 47с.
53.Записка об устройстве земских учреждений по положению 1864г.: ЦДІА України, ф.2057, оп.1, арк. 1-12.
54.Ігнатенко О.С., Рюмшин С.М., Основи місцевого самоврядування в Україні: Конспект лекцій. - Ч.1. - К.: Вид-во УАДУ, 2002 - 68с.
55.Інформаційний бюлетень Міжнародного центру перспективних досліджень „Мешканці міст України здебільшого не задоволені якістю послуг, які надають місцеві органи влади” - Число 43(257), 13.12.2004. - С. 1-2.
56.Кампо В.М. Місцеві державні адміністрації як ланка системи органів виконавчої влади // Юридический вестник. - 1997. - №4. - С. 16, 63-67, 93.
57.Кампо В. Дві системи місцевої влади: взаємодія, а не протистояння // Місцеве самоврядування. - 1998. - №1-2 (9), січень - лютий. - С.35-38.
58.Князєв В.М. Інтелектуальний ресурс місцевого та регіонального розвитку // Інноваційні механізми місцевого та регіонального розвитку: За матеріалами VIII Всеукраїнських муніцип. слухань "Ресурси місцевого і регіонального розвитку: національний та міжнародний аспекти", м. Судак, АРК, 29 лип. - 2 серп. 2002 р. / Наук. ред. М. Пухтинський; В.І. Борденюк, В.М. Князєв, В.І. Луговий, Ю.П. Шаров та ін.; Фонд сприяння місц. самоврядуванню України. - К., 2003. - С. 320 - 323.
59.Коваленко А. Місцеве самоврядування: природа, ознаки, межі // Право України. - 1997. - №2. - С. 3-4.
60.Коваленко А.А. Столиця - у законопроектних риштуваннях. Про деякі проблеми становлення місцевого самоврядування в Києві // Місц.самоврядування. - 1997. - № 3-4. - С. 29.
61.Конституційний Договір між Президентом України та Верховною Радою України „Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України” // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 18. - С. 133.
62.Конституція України: Прийнята на п`ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. - К.: Просвіта, 1996. - 80 с.
63.Конституція УРСР від 1978 р. // Відомості Верховної Ради СРСР. - 1978. -№49. - С. 797.
64.Концепція адміністративної реформи в України // Державна комісія з проведення в України адміністративної реформи. -К.,1998.- 64с.
65.Корнієнко М. Місцеве самоврядування та „урядова вертикаль” // Місцеве самоврядування. - 1997. - №3-4(5), березень-квітень. - С. 37-43.
66.Корнієнко М.І. Конституційно-правові основи місцевого самоврядування // Муніципальне право України: Підручник/ За ред. Погорілка В.Ф., Фрицького О.Ф. - К.: Юрінком Інтер - 2001 - С. 85-114.
67.Куйбіда В. Функції місцевого самоврядування в Україні: аналіз і прогноз // Вісн. УАДУ. - 2000. - № 1. - С. 294-299.
68.Конституційне право України. За ред. В.Я. Тація, В.Ф. Погорілка, Ю.М. Тодики. - Київ: УПФ, 1999. - С. 351.
69.Кравченко Б. Адміністративна реформа в Україні: стан та перспективи // Вісн. УАДУ. - 1997. - №3-4. - С. 13-21.
70.Кравченко В. Розмежування повноважень за чіткими критеріями // Місцеве самоврядування. - 1997. - № 3-4. - С. 42 - 44.
71.Кравчук Л. Адміністративна реформа в Україні: стан і перспективи // Вісн. УАДУ. - 1998. - № 1. -С. 13-23.
72.Крусян А., Децентрализация и деконцентрация публичной власти: соотношение в теории и законодательстве Украины // Юридический вестник. - 1999. - № 1. - С. 29-33.
73.Лелеченко А. Становлення місцевого самоврядування в Україні як структурного елемента децентралізації державного управління // Вісн. НАДУ. 2005. - №1. - С. 497 - 505.
74.Лелеченко А. Вплив децентралізації на ефективність надання державних послуг // Вісн. НАДУ. - 2004. - №3. - С. 115-126.
75.Лелеченко А. Децентралізація як конституційний принцип у здійсненні державної влади в Україні // Статистика України. - 2004. - №2. - С. 37-40.
76.Лелеченко А. Проведення адміністративної реформи в Україні: дійсність, стан, проблеми // Зб. наук. пр. УАДУ / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва: В 4 ч. - К.: Вид-во НАДУ, 2004. - Вип. 2. - С. 68-77.
77.Линьов К.О. Централізація, децентралізація та нелінійність у державному управлінні: Автореф. дис. кандидата наук з державного управління: 25.00.01. - Нац. академ. держ. упр. при През. Укр. - К., 2001. - 20 с.
78.Луговий В. Кадрове забезпечення регіонального розвитку // Вісн. УАДУ. - 2001. - № 2. - Ч. 1. - С. 21 - 24.
79.Луговий В.І. Інтелектуальні ресурси місцевого та регіонального розвитку // Інноваційні механізми місцевого та регіонального розвитку: За матеріалами VIII Всеукраїнських муніципальних слухань „Ресурси місцевого і регіонального розвитку: національний та міжнародний аспекти"” м. Судак, АРК, 29 лип. - 2 серп. 2002 р. / Наук. ред. М. Пухтинський; В.І. Борденюк, В.М. Князєв, В.І. Луговий, Ю.П. Шаров та ін.; Фонд сприяння місц. самоврядуванню України. - К., 2003. - С. 86 - 89.
80.Малиновський В.Я. державне управління: Навч.посібник. - Луцьк: Ред.-вид.відд. „Вежа” Вол. держ. ун-ту ім.Лесі Українки, 2000. - 558с.
81.Мельниченко В., Влада на місцях. Баланс прав і обов’язків // Віче. - 1996. - № 4. - С. 114-124.
82.Моргос П. Фундаментальні питання реструктуризації інституційного управління в Україні // Організація регіональної та місцевої влади: досвід держав членів Європейського Союзу. - К., 2005. - С. 5-8.
83.Муніципальний менеджмент (кращі практики) // Кур’єр місцевого самоврядування №1. - Фонд сприяння місц. самоврядуванню України - К.: 2004. 46 с.
84.Наврузов Ю.В. Адміністративне реформування та інститути громадянського суспільства: визначення індикаторів дієвості та ціннісних пріоритетів // Актуальні проблеми державного управління. - Вип. 1 (1). - Дніпропетровськ: ДФ УАДУ, 2000. - С. 184-191.
85.Hадолішній П.І. Eтнонаціональний фактоp адміністpативної pефоpми в Укpаїні: Пpобл. теоpії, методології, пpактики. - К., 1998. - 262 с. - Бібліогp.: С. 248-262.
86.Надолішній П.І. Проблеми раціонального адміністративно-територіального поділу і місцевого самоврядування у призмі етнічної самоорганізації // Вдосконалення системи державного управління соціально-економічними та політичними процесами в регіоні: (На прикл. півдня України): Зб. наук. пр. - Одеса, 1998. - С. 147-153.
87.Надольний І., Актуальні проблеми адміністративної реформа в Україні (за матеріалами міжнародного симпозіуму „Адміністративна реформа в Україні”) // Командор. - 1998. - № 1. - С. 15-16.
88.Надольний І. Національна самосвідомість як соціально-духовний феномен в реаліях політичного буття громадянського суспільства // Формування громадянського суспільства в Україні: стан, проблеми, перспективи. - К., 2001. - С. 54-65.
89.Нижник Н., Державна влада та державне управління в Україні// Вісн. УАДУ, 1997. - №2. - С. 11 - 18.
90.Нижник Н., Державне управління в України: проблеми і перспективи // Вісн. УАДУ. - 1996. - № 1. - С. 102-115.
91.Нижник Н., Машков О.А. Системний підхід в організації державного управління: Навч.посібник // За заг. Редакцією Н.Р. Нижник.-К.: Вид-во УАДУ, 1998.- 160 с.
92.Оболенський О. Теорія системного підходу в державному управлінні // Вісн. УАДУ. - 1996. - № 3. - С. 151 - 158.
93.Онищук М., Кампо В. Правові засади місцевого самоврядування в України. - К.: Освіта і культура, 1998. - 58 с.
94.Орзіх М. Самоврядні території в системі державного устрою України // Місцеве та регіональне самоврядування України. - К., 1993. - Вип. 1-2. - С. 64.
95.Основи демократії: Навч. посібник для студентів вищ. навч.закладів // Авт.колектив: М.Бессонова, О.Бірюков та ін.; За заг. ред. А.Колодій; М-во освіти і науки України, Ін-т вищої освіти АПН України, УКР-канад. Проект „Демократична освіта”, Інститут вищої освіти. - К.: Вид-во „Ай Бі”, 2002. - 684 с.
96.Пахомов І.В. Централізація і децентралізація виконавчої влади в сучасній Україні // Право України. - 1997. - №12. - С. 18-19.
97.Парамонова Н. Что такое земство и что оно делает?, 1905. - Изд-во Донская речь: ЦДІА України, ф. 1335, оп. 1, арк.. 8.
98.Послання Президента України до Верховної Ради України 2000 рік // Україна: поступ у ХІХ століття. Стратегія економічної та соціальної політики на 2000 - 2001 рр. // Урядовий кур’єр. - 2000. - 23 лютого - № 34. - С. 5-12.
99.Послання Президента України до Верховної Ради України. Європейський вибір „Конституційні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки” // Уряд. кур’єр. - 2002. - 4 черв. - С. 5-12.
100. Постанова Верховної Ради „Про Програму діяльності Кабінету Міністрів України „Назустріч людям”. // http://www.gdo.kiev.ua/files/2005/db.php?348.
101. Про внесення змін і доповнень до Закону України „Про формування місцевих органів влади і самоврядування”: Закон України від 28 червня 1994 р. // Голос України. - 1994. - 2 липня.
102. Програма сприяння Парламентові України, Розробка стратегій економічного розвитку, навч.посібник для місцевих рад в Україні. // http://www.spea.indiana.edu/pdp.
103. Проект положення о губернских и уездных земских учреждениях (печатный экзмпляр), 1863.: ЦДІА України, ф. 442, оп. 813, арк. 2-51.
104. Проблеми трансформації територіальної організації влади. Збірник матеріалів та документів / Науковий редактор: М.Пухтинський. К.: Атака, 2005. 852 с.
105. Пухтинський М., Адміністративна реформа: концептуальні та прикладні аспекти здійснення // Урядовий кур’єр. - 2003. - 19 березня.
106. Райт Г. Державне управлння. - К.: Основи, 1994. 191 с.
107. Реформування державного управління в Україні: проблеми і перспективи. - О.Ф.Андрійко, Є.Б.Кубко, П.Ф.Кулинич, В.П.Нагребельний, Н.Р.Нижник, В.І.Семчик, В.Ф.Сіренко, В.В.Цвєтков. - К.: Оріяни, 1998. - 364 с.
108.&