ДЕЛІКТОЛОГІЯ ПОРУШЕНЬ МИТНИХ ПРАВИЛ

Короткий опис

ЗМІСТ

ВСТУП...........................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. Загальнотеоретичні питання деліктності порушень митних правил.....................................................................................................................10
1.1. Місце порушень митних правил у системі адміністративної деліктності..............................................................................................................10
1.2 Стан, структура, динаміка та географія порушень митних правил.....................................................................................................................20
1.3. Методика деліктологічних досліджень порушень митних правил…………………………………………………………………………….42
РОЗДІЛ 2. Причини та умови вчинення порушень митних правил як об'єкт деліктологічного дослідження.................................................................50
2.1. Поняття і класифікація причин порушень митних правил.............50
2.2. Специфіка дії причин окремого порушення митних правил..........66
2.3. Поняття і класифікація умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил.......................................................................................................75
РОЗДІЛ 3. Профілактика порушень митних правил...............................95
3.1. Поняття і види профілактики порушень митних правил.................95
3.2. Система суб'єктів профілактики порушень митних правил..........133
3.3. Взаємодія митних органів з іншими суб'єктами профілактики порушень митних правил...................................................................................151
ВИСНОВКИ............................................................... ..............................167
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................175
ДОДАТОК.................................................................................................195
ВСТУП

Актуальність теми. У сучасних умовах питання боротьби з контрабандою і порушеннями митних правил викликає підвищений інтерес як з боку правознавців-теоретиків, так і з боку практиків – працівників митної служби, які зіштовхуються у повсякденній роботі із цими негативними явищами.
Негативний вплив порушень митних правил на загальну ситуацію в країні, вдосконалення методів і способів вчинення митних правопорушень, вчинення цих правопорушень організованими злочинними угрупованнями, залучення до участі в незаконних зовнішньоекономічних операціях посадових осіб державних органів України актуалізувало необхідність дослідження стану, структури, динаміки, географії порушень митних правил, явищ, процесів, що їх детермінують.
Щоб застосувати адекватні заходи, за допомогою яких можна було б нейтралізувати поширення порушень митних правил, по-перше, слід визначити природу порушень митних правил, причини та умови їх вчинення; по-друге, визначити у структурі порушень митних правил ті, які найбільш поширені і які завдають найбільшої шкоди різним сторонам суспільного та економічного життя України; по-третє, визначити тенденції вчинення (тобто динаміку) порушень митних правил, географію їх поширення. Ці завдання можливо з’ясувати лише за умов використання досягнень науки „Адміністративна деліктологія” із врахуванням особливого місця порушень митних правил у структурі адміністративних правопорушень.
Актуальність цієї роботи пов’язана з відсутністю теоретичних розробок у галузі дослідження сукупності порушень митних правил як самостійної групи адміністративних правопорушень, складу цієї групи. Правова наука відчуває необхідність у розгляді масиву порушень митних правил як соціально-правового явища; вивченні стану, структури, динаміки та географії порушень митних правил; виявленні причин і умов усієї сукупності порушень митних правил та окремих порушень митних правил; систематизації профілактичних заходів і деяких аспектів взаємодії суб’єктів профілактики порушень митних правил.
Вирішення проблемних питань, пов'язаних з причинністю порушень митних правил є надзвичайно важливим завданням для вчених-правознавців. Причинний аналіз порушень митних правил дає можливість виробити і запропонувати рекомендації з підвищення ефективності профілактичної роботи, в яких намітити перспективи подальшої діяльності митних органів. Вельми важливо розкрити ті механізми протиправної поведінки, які призвели до вчинення порушення митних правил у кожному конкретному випадку.
Митні органи повинні спиратися на знання причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, закономірностей їх поширення. Без вивчення цих причин і умов не можна на науковій основі використовувати економічні, соціальні та інші важелі суспільства і держави у профілактичній діяльності.
Надзвичайно важливим є питання систематизації профілактичних заходів, спрямованих на викорінювання і нейтралізацію причин та умов, які сприяють вчиненню порушень митних правил, визначення кола суб'єктів профілактики порушень митних правил, що вимагає відповідної теоретичної бази.
Науково-теоретичною базою дисертаційного дослідження є фундаментальні праці з філософії – О.А.Івакіна, юридичної психології – М.І.Єнікєєва, Г.Г.Шиханцова, із загальної теорії права – М.С.Кельмана, О.Г.Мурашина, Ю.М.Оборотова, О.Ф.Скакун, Н.М.Хоми, В.М.Хропанюка, теорії правопорушень – В.М.Кудрявцева, М.С.Малєїна, Ю.О.Денисова та ін.
У дисертації використано досягнення вчених-кримінологів – В.М. Бурлакова, Т.С.Гавриша, О.М.Джужі, А.І.Долгової, В.М.Дрьоміна, А.Ф.Зелінського, В.Є.Емінова, О.М.Литвинова, В.В.Лунєєва, В.М.Кудрявцева, Н.Ф.Кузнєцової, С.В.Степашина, В.О.Тулякова, вчених-адміністративістів – В.Б.Авер’янова, Л.Р.Білої, С.В.Ківалова, І.П.Голосніченка та ін.
Вивченням адміністративних правопорушень в рамках адміністративної деліктології займалися В.І.Ремньов, Є.В.Додін, Д.М.Бахрах, О.І.Остапенко, С.Д.Подлінєв, М.П.Мишляєв, М.І.Нікулін, Е.Є.Гензюк та ін. Внесок у розробку окремих питань адміністративної деліктності зробили В.С.Щербина, Д.М.Мишляєв та ін. Робота ґрунтується на працях з митної справи вчених Ю.М.Дьоміна, О.Б.Єгорова, С.В.Ківалова, Б.А.Кормича, П.В.Пашка, В.В.Прокопенка, Д.В.Приймаченка, О.В.Тодощака, О.П.Федотова, В.К.Шкарупи та ін.
Проте дослідження сукупності порушень митних правил, їх детермінант і профілактики в рамках адміністративної деліктології на монографічному рівні не існує, що потребує поглибленого вивчення.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є частиною науково-дослідної теми Одеської національної юридичної академії „Правові проблеми становлення і розвитку сучасної Української держави” (державний реєстраційний номер 0101U001195), а також науково-дослідної роботи кафедри морського і митного права Одеської національної юридичної академії на 2001 – 2005 роки „Організаційно-правові основи митної і морської політики”.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є аналіз чинного законодавства і практики його застосування, матеріалів статистики, виявлення деліктологічних ознак сукупності порушень митних правил, структури, географії, динаміки, виявлення причин та умов, які сприяють їх вчиненню, розробка профілактичних заходів щодо боротьби з ними.
Задачі дослідження:
визначити правову природу порушення митних правил;
розглянути сукупність порушень митних правил як самостійне соціально-правове явище, визначити поняття „митна деліктність” і „деліктологія порушень митних правил”;
розробити методику деліктологічних досліджень порушень митних правил;
дослідити стан, структуру, динаміку та географію порушень митних правил;
визначити поняття „причини порушень митних правил” та „умови, що сприяють вчиненню порушень митних правил” і виявити явища, які є причинами та умовами, що сприяють вчиненню порушень митних правил;
розробити теоретичні основи профілактики порушень митних правил: визначити поняття „профілактика порушень митних правил”; класифікувати заходи профілактики порушень митних правил, визначити коло суб’єктів профілактики порушень митних правил, розглянути форми, напрями їх взаємодії між собою;
надати рекомендації щодо внесення змін до чинного законодавства з питань митної справи.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, пов’язані з порушеннями митних правил і організацією їх профілактики.
Предметом дослідження є деліктологічні характеристики сукупності митних правил, причини та умови порушень митних правил та профілактичні заходи щодо боротьби з такими порушеннями.
Методи дослідження. У дослідженні використано сукупність різних методів і засобів наукового пізнання. Загальнонауковий діалектичний метод пізнання дозволив проаналізувати деліктологічні характеристики порушень митних правил, причини і умови їх вчинення, визначити перспективи боротьби з ними. Системний метод пізнання одержав своє втілення при розгляді елементів адміністративної деліктності. Порівняльно-правовий метод застосовувався при розгляді причин загальних і конкретних явищ, класифікації причин, умов порушень митних правил, профілактичних заходів. Формально-логічний метод допоміг сформулювати визначення юридичних понять. При розгляді статистичних даних щодо вчинених порушень митних правил широко використовувався статистичний метод. Конкретно-історичний метод дозволив прослідкувати розвиток причинності правопорушень у різних соціальних умовах.
Наукова новизна одержаних результатів міститься у таких положеннях:
уперше:
обґрунтовано висновок про те, що порушення митних правил є особливим видом адміністративного правопорушення, тому їх сукупність є частиною адміністративної деліктності із притаманними цій частині особливостями;
досліджено специфіку стану, структури, динаміки та географії порушень митних правил як особливої частини адміністративної деліктності;
надається поняття деліктології порушень митних правил, під якою розуміється науковий напрям, в рамках якого вивчаються сукупність порушень митних правил; її деліктологічні характеристики; причини та умови, що сприяють вчиненню порушень митних правил; профілактика таких порушень;
зроблено спробу визначити співвідношення деліктності митних правил та окремого порушення митних правил, яке виступає як первинний елемент цієї деліктності;
сформульовано поняття „латентна митна деліктність” як сукупність порушень митних правил на митній території України, які через ті або інші причини залишилися не виявленими або не зареєстрованими уповноваженими на те органами;
розроблено методику деліктологічних досліджень порушень митних правил, яка є сукупністю соціологічних, статистичних, психологічних методів, методів обробки комп’ютерної інформації;
з нових позицій:
визначено поняття причин порушень митних правил, під якими слід розуміти негативні явища соціальної дійсності, які за наявності певних умов безпосередньо породжують порушення митних правил;
розглянуто причини порушень митних правил – як сукупності, так і індивідуального проступку;
визначено поняття умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил як комплексу явищ соціальної дійсності, які самі по собі не можуть породити порушення митних правил, але слугують певними обставинами, що сприяють їх виникненню та існуванню;
визначено поняття профілактики порушень митних правил, під якою розуміється взаємодія відповідних органів, спрямована на викорінювання і нейтралізацію причин та умов, які сприяють вчиненню порушень митних правил;
досліджено види профілактики порушень митних правил, визначено коло суб’єктів профілактики порушень митних правил, форми, напрями їх взаємодії;
висунуто пропозиції щодо внесення змін до чинного митного законодавства, зокрема щодо виключення складів порушень митних правил з Митного кодексу України і включення їх до Кодексу України про адміністративні правопорушення;
надаються рекомендації щодо удосконалення діяльності митних органів.
Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність використання результатів здійсненого дисертаційного дослідження випливає із завдань, що стоять перед правовою наукою і пов'язані з необхідністю глибокого вивчення порушень митних правил і впровадження відповідних рекомендацій у практику боротьби з контрабандою і порушеннями митних правил.
Висновки, представлені у цій роботі, можуть бути використані у:
науково-дослідній сфері – для подальшої наукової розробки деліктології порушень митних правил, конкретизації різних аспектів цього наукового напряму;
сфері правотворчості – для вдосконалення чинного законодавства у сфері регулювання протидії правопорушень митного законодавства;
практичній діяльності – для покращання профилактичної роботи з митними правопорушеннями, в першу чергу, з боку митних органів, шляхом запропонованих прийомів, заходів та методів;
навчальному процесі – при викладанні дисциплін „Митне право”, „Адміністративна деліктологія”, спецкурсів, що передбачені для підготовки працівників митної служби.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і теоретичні висновки дисертації було висвітлено на 2-й звітній науковій конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів Одеської національної юридичної академії (м. Одеса, 1999), науково-практичній конференції „Механізми захисту прав і свобод людини в Україні” (м. Київ, 1999); науково-практичній конференції, присвяченій проблемам правового забезпечення підприємницької діяльності, пов'язаної з морем (м. Одеса, 2006).
Публікації. Основні положення дисертації викладено у п’яти публікаціях, чотири з яких містяться у наукових фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України.

Список літератури

ВИСНОВКИ

В результаті дослідження було вирішено ряд завдань, що дозволило дійти таких висновків:
1. Порушення митних правил є адміністративними правопорушеннями, які посідають самостійне місце у структурі адміністративних правопорушень, оскільки їх об’єднує загальний об’єкт посягання – суспільні відносини у сфері митної справи, особливій сфері суспільного життя.
Зважаючи на те, що порушення митних правил є адміністративними порушеннями, але в даний час регламентуються Митним кодексом України, їх слід виключити з Митного Кодексу України і включити до Кодексу України про адміністративні порушення шляхом прийняття Закону про внесення змін до відповідного законодавства.
Таким чином, порушення митних правил є частиною адміністративної деліктності, і для їх вивчення, з одного боку, необхідно використовувати загальнотеоретичні знання адміністративної деліктології, з іншого, − використовувати прийоми і методи, за допомогою яких можна дослідити стан, структуру, динаміку, географію порушень митних правил, виявити причини та умови їх вчинення, розробити профілактичні заходи щодо боротьби з такими порушеннями.
Порушення митних правил слід вивчати як окреме соціально-правове явище, яке утворює вся сукупність порушень митних правил - митна деліктність). Дослідження сукупності порушень митних правил як цілісного явища і визначення її окремим поняттям обумовлено дією таких чинників: зростанням показника більш кваліфікованих порушень митних правил; наявністю великої кількості причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, які необхідно виявити і дослідити; наявністю певних ознак, які характеризують сукупність порушень митних правил з точки зору стану, структури, динаміки, географії та ін.
Митна деліктність – це сукупність порушень митних правил, вчинених у певний період часу, в певному регіоні або в державі в цілому, що є самостійним системно-структурним утворенням, в якому окремі порушення митних правил є первинними елементами.
Митну деліктність можна охарактеризувати деліктологічними ознаками: станом, структурою, динамікою, географією і топографією.
Стан митної деліктності – це кількість порушень митних правил (кількістю осіб, яких притягують до адміністративної відповідальності) в абсолютних цифрах або відносних показниках. Стан митної деліктності визначає офіціальна статистика. Однак офіціальною статистикою до стану митної деліктності не включаються латентні порушення митних правил. Таким чином, має місце латентна митна деліктність – сукупність порушень митних правил, які за тих чи інших причин залишилися не виявленими або не зареєстрованими уповноваженими на те органами, внаслідок чого до правопорушників не застосовувалися заходи впливу. Причинами латентності порушень митних правил слід вважати корумпованість митних органів; труднощі в комплектуванні висококваліфікованими кадрами; недоліки у фінансуванні, інформаційному забезпеченні митних органів; нескоордінованість дій з правоохоронними та іншими органами тощо.
Митна деліктність має свою власну систему і складається з безлічі одиничних порушень митних правил, які можна класифікувати за різними ознаками. Якісний показник митної деліктності – це структура митної деліктності. Під структурою митної деліктності слід розуміти питому вагу і співвідношення усередині митної деліктності різних видів порушень митних правил. Порушення митних правил можна згрупувати за такими показниками: в залежності від статей Митного кодексу України; за безпосереднім об’єктом, предметом посягання; за ознаками об’єктивної сторони; в залежності від суб’єкта здіснення порушення митних правил; за формою суб’єктивної сторони порушень митних правил та ін.
Динаміка митної деліктності – це зміна кількісних та якісних показників (збільшення, зменшення) порушень митних правил в цілому за певний період часу (тиждень, місяць, рік і т.д.) на тій чи іншій території. Вивчення динаміки порушень митних правил дає змогу спостерігати найбільш важливі зміни митної деліктності у просторі та часі: 1) зміну стану порушень митних правил (зростання рівня порушень митних правил, кількості осіб, яких притягнено до відповідальності); зміну структури порушень митних правил, яка може відбуватися як на підйому числа порушень митних правил, так і при збереженні його стабільності. Дослідження динаміки порушень митних правил відіграє значну роль для розробки наукових рекомендацій щодо попередження правопорушень у митній сфері.
Географія митної деліктності – це розподіл кількісних та якісних порушень митних правил та їх видів в територіальному аспекті. Дослідження географії митної деліктності має велике значення для розташування сил митних органів на певних ділянках кордону, орієнтування їх співробітників на організацію їх роботи відносно запобігання тих видів порушень митних правил, які домінують в певному регіоні.
Те ж торкається й часової ознаки митної деліктності, тобто визначення часу скоєння того чи іншого виду порушень митних правил, що дає можливість: а) варіювати розміщенням особистого складу митного органу для несення служби в залежності від часу скоєння правопорушення; б) призначати на час вчинення тих чи інших порушень митних правил найбільш досвідчених по цих справах працівників митної служби.
Митна делікатність характеризується також місцем вчинення порушення митних правил – топографією.
Дослідження причин змін у структурі, динаміці й географії порушень митних правил розвинені не на належному рівні, що обумовлено такими чинниками:
по-перше, недостатньою увагою юридичної науки до проблем адміністративної деліктології взагалі, і митної деліктності, зокрема;
по-друге, високою латентністю порушень митних правил;
по-третє, складністю та постійною зміною тих соціальних, економічних та інших явищ в Україні, які впливають на динаміку, структуру, географію та інші характеристики митної деліктності, що не надає можливості об’єктивно оцінювати основні деліктологічні характеристики сукупності порушень митних правил.
2. При дослідженні митної деліктності треба користуватися загальновизначеною методикою вивчення адміністративної деліктності із урахуванням специфіки деліктологічних характеристик сукупності порушень митних правил. Під методикою деліктологічних досліджень порушень митних правил розуміється сукупність прийомів, способів, шляхів, засобів збору, обробки й аналізу інформації про порушення митних правил, їх причини й умови, особу порушника митних правил, а також заходи щодо боротьби із цими порушеннями. Досліджуючи митну деліктність, доцільно оволодіти соціологічними, статистичними, психологічними, правовими методами, а також методом обробки комп'ютерної інформації.
3. Питання причинності порушень митних правил є центральним питанням у деліктологічних дослідженнях порушень митних правил. Процес причинності порушень митних правил означає взаємодію соціального середовища й особи у певних умовах. В результаті такої взаємодії утворюється новий стан, що включає митну деліктність – сукупність порушень митних правил. Причини й умови порушень митних правил слід вивчати на рівні масовому – як сукупність порушень митних правил, та індивідуальному – як окремий акт протиправної поведінки.
4. Під причинами порушень митних правил розуміються ті негативні явища соціальної дійсності, які за наявності певних умов безпосередньо їх породжують. Причини порушень митних правил є цілим комплексом економічних, психологічних, психологічних, інформаційних, юридичних та інших чинників, пов’язаних з різними сферами людської життєдіяльності. Причини порушень митних правил можна класифікувати по різних підставах на: об’єктивні, об’єктивно-суб’єктивні і суб’єктивні; біологічні та соціальні; економічні, соціальні, політичні і психологічні причини. Заслуговує на увагу поділ причин порушень митних правил на загальні та специфічні причини.
Причинами порушень митних правил як сукупності є:
загальні причини: соціально-економічна криза в державі (високий рівень безробіття); затримки з виплатою офіційних зарплат; правовий нігілізм влади і населення держави; низький рівень загальної і правової культури громадян; негативні сторони соціальної психології;
специфічні причини: високий рівень оподаткування, що не відповідає запитам юридичних та фізичних осіб, високі ставки митних податків і зборів; неоднаковий податковий прес на суб’єктів господарювання; наявність значної різниці між світовими та внутрішніми цінами на окремі групи товарів; незахищеність фізичних і юридичних осіб − суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності від незаконних утисків, зловживань, вимагань з боку працівників митних органів усіх рівнів.
Джерелом окремого порушення митних правил є взаємодія конкретної ситуації і властивостей особи, яка вчинила порушення митних правил.
5. Умови, що сприяють вчиненню порушень митних правил – це комплекс явищ соціальної дійсності, які самі по собі не можуть породити порушення митних правил, але є тими обставинами, що сприяють їх виникненню та існуванню. Умовою вчинення окремого порушення митних правил слід вважати ту конкретну життєву ситуацію, в якій опинився правопорушник – ті обставини, що характеризують стан зовнішнього середовища, а також ті обставини, які характеризують саму людину.
Тому до умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, належать: безкарність за правопорушення; недосконалість законодавства; неефективність профілактики порушень митних правил; корупційні прояви, що мають місце і в митній системі; зростання організованої злочинності; недоліки у взаємодії митних органів з іншими суб'єктами профілактики порушень митних правил та у взаємодії із суміжними державами; прозорість кордонів; необлаштованість пунктів пропуску на державному кордоні; недоліки кадрового, фінансового, соціального характеру; недоліки адміністративно-юрисдикційної діяльності митних органів.
6. Під профілактикою порушень митних правил слід вважати організовану взаємодію державних органів, підприємств, суспільних формувань і громадян з метою нейтралізації і усунення причин та умов, які сприяють вчиненню порушень митних правил, і запобігання їх вчиненню у майбутньому.
Пропонується така класифікація заходів профілактики порушень митних правил:
загальносоціальна профілактика, що включає заходи соціально-економічного, виховного, правового, організаційного характеру, які опосередковано впливають на причини та умови вчинення порушень митних правил і сприяють попередженню останніх;.
спеціальна профілактика, яка складається із загальної та індивідуальної.
Загальна профілактика включає:
а) технічні заходи, пов'язані із забезпеченням митних органів технічними засобами контролю, впровадженням Рамкових стандартів сучасних технологій огляду в національне законодавство;
б) організаційні заходи:
- вдосконалення управління митною службою України; оптимальний розподіл організаційної структури митних органів України в центрі та на місцях і т.д.;
- вдосконалення митного контролю в пунктах пропуску через державний кордон України; здійснення заходів щодо гарантування доставки вантажів в митниці призначення;
- облаштування пунктів пропуску на державному кордоні України на рівні міжнародних стандартів, а також приміщень і територій митних об'єктів, розвиток митної інфраструктури;
- боротьба з „утопленням” товару; надання фінансових гарантій;
- ліквідація, нейтралізація корупційних діянь, що здійснюються в митній системі України;
- програмно-інформаційне забезпечення митних органів; взаємодія з правоохоронними органами, митними органами інших держав.
в) кадрові заходи – науково-методичне і кадрове забезпечення митних органів; підготовка, перепідготовка, підвищення рівня кваліфікації особового складу митних органів.
г) заходи соціального та фінансового характеру, пов'язані з підвищенням рівня фінансового, соціального забезпечення митних органів.
д) правові заходи:
- підвищення правової грамотності громадян у галузі митної справи;
- роз'яснення норм чинного митного законодавства;
- робота із зверненнями громадян;
- юридичне забезпечення діяльності митних органів, вдосконалення правової роботи;
- інформаційні звернення керівництва митної служби у пресі, на радіо, телебаченні;
- усунення недоліків у законодавстві, правове врегулювання всіх аспектів діяльності митних органів.
Попереджувальну роль відіграють такі засоби, як огляд, переогляд, особистий огляд.
Заходами індивідуальної профілактики порушень митних правил є заходи індивідуального впливу на свідомість і поведінку осіб, дії яких можуть привести до вчинення порушень митних правил з метою недопущення виникнення та практичної реалізації протиправного наміру.
7. Суб’єктами, які беруть участь у профілактичній діяльності з усунення причин і умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, є: митні органи (зокрема, інспекторський склад митниць, служба митної варти і боротьби з контрабандою); прикордонна служба; органи внутрішніх справ; податкові органи; громадські формування. До об’єктів профілактики порушень митних правил відносяться: сукупність порушень митних правил (митна деліктність); причини та умови порушень митних правил; особи, що вчинили порушення митних правил.
У діяльності стосовно попередження митних правопорушень митні органи взаємодіють з Державною прикордонною службою України, органами Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України. Ефективна боротьба з контрабандою і порушеннями митних правил вимагає тісної взаємодії цих органів.
8. Таким чином, деліктологія порушень митних правил – це новий науковий напрям, в рамках якого досліджуються митна деліктність (сукупність порушень митних правил) та її деліктологічні характеристики; причини і умови, які сприяють вчиненню порушень митних правил; профілактика порушень митних правил.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адміністративна деліктологія: Навч.-метод. посібник / Сост. С.Д. Подлінєв. – Одеса: Юрид. літ., 1999. – 60 с.
2. Адміністративне право України. Академічний курс: Підручник: У 2 т. / Ред. колегія: В.Б. Авер’янов (голова). – К.: Вид-во „Юридична думка”, 2004. – Т. 3: Загальна частина. – 584 с.
3. Адміністративне право України: Підручник / За заг. ред. С.В. Ківалова. – Одеса: Юрид. л-ра, 2003. – 920 с.
4. Александровский Ю. Психогении в экстремальных ситуациях / Психология экстремальных ситуаций: Хрестоматия / Сост. А.Е. Тарас, К.В. Сельченок. – М.: АСТ, 2000. – С. 154–212.
5. Баранов С.О. Попередження адміністративних правопорушень, які посягають на митні відноси: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07. – К., 2002. – 19 с.
6. Бахрах Д.Н. Административное право. – М.: Изд-во НОРМА (Издат. гр. НОРМА-ИНФРА·М), 2002. – 288 с.
7. Бахрах Д.Н., Россинский Б.В., Старилов Ю.Н. Административное право: Учебник для вузов. – М.: Норма, 2005. – 800 с.
8. Бачило И.Л. Информационное право: Основы практической информатики. – М.: Юринформцентр, 2001. – 352 с.
9. Битяк Ю.П., Зуй В.В. Адміністративне право України: Конспект лекцій. – Харків: Націон. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого, 1996. – 160 с.
10. Варчук Т.В. Криминология. – Серия Высшее образование: Учеб. пособие. – М.: ИНФРА-М, 2002. – 298 с.
11. Вивчаємо митне законодавство. Тематичні завдання. Тести: Посібник / За заг. ред. О.Б. Єгорова. – Одеса: ЗАТ „ПЛАСКЕ”, 2004. – 272 с.
12. Гармаев Ю.П. Формы коррупции в таможенных органах, мотивы совершения преступлений // Митна справа. – 2003. – № 3. – С.4–9.
13. Гегель Г.В.Ф. Наука логики: Соч. в 3 т. – М.: Изд-во соц.-эконом. лит-ры „Мысль”, 1971. – Т. 2. – 248 с.
14. Гензюк Э.Е. Административная деликтология: Автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.14. – М., 2001. – 38 с.
15. Гензюк Э. Е. Административная деликтология: Дис. …д-ра юрид. наук: 12.00.14. – М., 2001. – 324 с.
16. Голосниченко І.П. Попередження корисливих проступків засобами адміністративного права. – К., 1991. – 206 с.
17. Горшенков А.Г., Горшенков Г.Г., Горшенков Г.Н. Преступность как объект управленческого воздействия. – Сыктывкар, 1999. – 90 с.
18. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. – 5-е изд., испр. и доп. – СПб.: Речь, 2003. – 655 с.
19. Девиантность и социальный контроль в России (XIX – XX вв.): тенденции и социологическое осмысление. – СПб: Алетейя, 2000. – 384 с.
20. Демин Ю.М. Таможенный контроль в Украине (Bibliotheca Studiorum): Монография – К.: Преса України, 2004. – 542 с.
21. Денисов Ю.А. Общая теория правонарушения и ответственности (социологический и юридический аспекты). – Л.: Изд-во ЛГУ, 1983. – 142 с.
22. Деркач Л. Українська митниця: вчора, сьогодні, завтра. – 2-е вид., доп. – К.: Книга, 2000. – 542 с.
23. Дерюга А.Н. Административная деликтология и административно-деликтное право: сходства и различия // Вестн. Дальневост. юрид. ин-та МВД России. – 2002. – № 2. – С. 97–104.
24. Дерюга А.Н. Актуальные вопросы развития науки административной деликтологии: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.14. – Хабаровск, 2002. – 181 с.
25. Дерюга А.Н., Никулин М.И. К проблеме объекта и предмета административной деликтологии // Вестн. Дальневост. юрид. ин-та МВД России. – 2002. – № 2. – С. 86–97.
26. Дерюга А.Н., Никулин М.И. Соотношение административной деликтологии и административно-правовой науки // Вестн. Дальневост. юрид. ин-та МВД России. – 2002. – № 1. – С. 32–34.
27. Дерюга А.Н. Соотношение административной деликтологии и социологии // Развитие взаимодействий в правовом и экономическом пространстве стран АТР. – Ч. 1. – Хабаровск, 2003. – С. 67–70.
28. Диалектическая логика: Категории сферы сущности и целостности / А.А. Сорокин, Ж.М. Абдильдин, А.А. Хамидов и др.; Под общ. ред. Ж.М. Абдильдина. – Алма-Ата: Наука, 1987. – 542 с.
29. Додаток № 4 до Державної програми „Контрабанді – СТОП” на 2005–2006 роки.
30. Додин Е.В. Административная деликтология: Курс лекций. – Одесса: АО „БАХВА”, 1997. – 116 с.
31. Додин Е.В. Административная деликтология: Учеб. пособие. – Одесса: АО „БАХВА”, 1997. – 112 с.
32. Додин Е.В. Методика изучения причин административных правонарушений // Советское государство и право. – 1983. – № 11. – С. 26–32.
33. Додін Є.В. Поняття та зміст митної справи України // Митна справа. – 2004. – № 4. – С. 11–17.
34. Додін Є.В. Правові основи митної справи в Україні // Митна справа. – 2004. – № 5. – С. 6–18.
35. Додин Е.В. Предупреждение коррупции в деятельности таможенной службы // Корупція: регіональні та галузеві тенденції: Зб. наук. статей / За ред. М.П. Орзіха, В.М. Дрьоміна (Бібл. журн. „Юридичний вісник”). – Одеса: ФЕНІКС, 2003. – С. 90–101.
36. Додин Е.В. Рамочные стандарты безопасности и упрощения глобальной торговли // Митна справа. – 2005. – № 4. – С. 9–12.
37. Дремин В.Н. Миграция и проблемы обеспечения криминологической безопасности в Причерноморском регионе // Актуальні проблеми політики: Збірник наукових правць. – Одеса: „Юридична література”, 2004. – Вип. 20. – С. 123-131.
38. Звіт про виконання Плану роботи Державної митної служби України на III квартал 2005 року // http://www.customs.gov.ua.
39. Еникеев М.И. Основы общей и юридической психологии: Учебник для вузов. – М.: Юристъ, 1996. – 631 с.
40. Еникеев М.И. Основы общей и юридической психологии. – М.: Юристъ, 1998. – 384 с.
41. Еникеев М.И. Юридическая психология. С основами общей и юридической психологии: Учебник для вузов. – М.: Норма, 2005. – 640 с.
42. Еникеев М.И. Юридическая психология. – М.: Норма, 2005. – 256 с.
43. Есипов В.М., Крылов А.А. Криминализация экономических отношений в кредитно-финансовой сфере. – М.: Моск. юрид. ин-т, 1998. – 98 с.
44. Івакін О.А. Основи епістемології: Теорія і методологія наукового пізнання: Навч. посіб. для студ. магістер. відділ. та аспірантів. – Одеса: Юрид. л-ра, 2000. – 112 с.
45. Інструкція про взаємодію та розмежування функцій щодо здійснення контролю на державному кордоні: Наказ Держмиткому України, МВС, СБУ, Головного управління командуючого НГ України, Мінтрансу, МЗС, МОЗ, Мінсільгоспроду, Мінприроди від 28 березня 1994 р. № 106/315 // http://www.zakon.rada.gov.ua.
46. Качев Н.В. Криминологическое исследование контрабанды // Социалистическая законность. – 1990. – № 1. – С. 58–59.
47. Кельман М.С., Мурашин О.Г., Хома Н.Г. Загальна теорія держави та права: Підручник. – Львів: Новий світ–2000, 2003. – 584 с.
48. Ківалов С. Митна політика та митне право в Україні. – Одеса: Юрид. л-ра, 2006. – 360 с.
49. Клейнер Б.И. Социальная причинность: ее природа и специфика. – М.: Высш. школа, 1991. – 127 с.
50. Концепція модернізації діяльності митної служби України: Наказ Держмитслужби України від 17 жовтня 2006 р. № 895 // Митна газета. – 2006. – № 20 (265).
51. Кормич Б.А. Правове регулювання Інтернету як елемента інформаційної інфраструктури // Митна справа. – 2003. – № 3. – С. 52–57.
52. Королев О.П. Актуальные проблемы воспитательной деятельности в Государственной таможенной службе Украины // Митна справа. – 2003. – № 2. – С. 43–46.
53. Кримінологія: Навч. посібник / О.М. Джужа, В.В. Василевич, Ю.Ф. Іванов, П.М. Опанасенко, В.Г. Пшеничний, В.Г. Сюравчик; За заг. ред. О.М. Джужи. – К.: Прецедент, 2004. – 208 с.
54. Криминология: Словарь: Учеб. пособие для студ. вузов, обуч. по спец. „Юриспруденция” / В.П. Сальников (ред.), В.Н. Бурлаков (авт.-сост.) – СПб.: Лань, С.-Петербург. ун-т МВД России, 1999. – 256 с.
55. Криминология: Учебник для вузов / Под общ. ред. А.И. Долговой. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Норма, 2005. – 912 с.
56. Криминология: Учебник для вузов (серия „Учебники для вузов”) / Под ред. В.Н. Бурлакова, Н.М. Кропачева. – СПб.: С.-Петербург. госуд. ун-т, Питер, 2003. – 432 с.
57. Криминология: Учебник (для учеб. завед. МВД Украины) / Под ред. В.Г. Лихобола, В.П. Филонова. – Киев: Изд-во Нац. акад. внутр. дел Украины, 1997. – 398 с.
58. Криминология: Учебник / Под ред. В.Н. Кудрявцева, В.Е. Эминова. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2002. – 686 с.
59. Криминология: Учеб. пособие / Под ред. Н.Ф. Кузнецовой. – М.: Зеркало; ТЕИС, 1996. – 159 с.
60. Кудрявцев. В.Н. Закон, поступок, ответственность. – М.: Наука, 1986. – 448 с.
61. Кудрявцев В.Н. Правовое поведение: норма и патология. – М.: Наука, 1982. – 287 с.
62. Кудрявцев. В.Н. Причины правонарушений. – М.: Наука, 1976. – 267 с.
63. Куртяк И.В. Административная деликтология как часть общей науки деликтологии // Материалы международной научно-практической конференции „Актуальные проблемы административного и административно-процессуального права”. – М., 2003. – С. 412–414.
64. Леонтьев А.Н. Потребности, мотивы и эмоции // Психология мотивации и эмоций: Хрестоматия по психологии. – М.: ЧеРо, 2002. – С. 57–73.
65. Литвинов А.Н., Гавриш Т.С. Профилактика преступлений. От теории к практике: Науч.-практ. пособие. – М.: ИКФ „ЭКМОС”, 2003. – 160 с.
66. Лук'янець Д.М. Інститут адміністративної відповідальності: проблеми розвитку: Монографія. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. – 220 с.
67. Лунеев В.В. Преступность XX века. Мировые, региональные и российские тенденции. – М.: Норма, 1997. — 525 с.
68. Малеин Н.С. Правонарушение: понятие, причины, ответственность. – М.: Юрид. лит-ра, 1985. – 191 с.
69. Маслоу Абрахам Гарольд. Мотивация и личность / Пер. с англ. А.М. Татлыбаева. – СПб.: Евразия, 1999. – 478 с.
70. Мельник М.І. Корупція: сутність, поняття, заходи протидії. – К.: Атика, 2001. – 304 с.
71. Миграционные процессы в современном мире: мировое, региональное и национальное измерения. Энциклопедия. – К.: Изд-во „Довіра”, 1998. – 912 с.
72. Митний кодекс України від 11 липня 2002 р. // Голос України. – 2002. – № 149 (2900).
73. Михеенко М., Стефанюк В., Голосниченко И. Институт административной ответственности юридических лиц: проблемы теории и практики // Право Украины. – 1999. – № 9. – С. 4–9.
74. Мышляев Д.Н. Административно-деликтологические проблемы борьбы с нарушениями общественного порядка: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.14. – М., 2001. – 199 с.
75. Мышляев Н.П. Административная деликтология: вопросы теории и практики. – М., 2002. – 128 с.
76. Мышляев Н. О месте административной деликтологии в науке административного права // Российская юстиция. – 2004. – № 2. – С. 32.
77. Мышляев Н.П. Теоретические и прикладные основы административной деликтологии: Дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.14. – М., 2004. – 330 с.
78. Никулин М.И. Административная деликтология как система научных познаний об административной деликтности // Правоведение. – 2004. – № 3. – С. 126–132.
79. Никулин М.И. Проблемы науки административной деликтологии: Дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.14. – М., 2005. – 461 с.
80. Никулин М.И. Соотношение административной деликтологии с юридическими науками // Матер. междунар. науч.-практич. конф. „Актуальные проблемы административного и административно-процессуального права”. – М., 2003. – С. 404–412.
81. Новая философская энциклопедия: В 4 т. – М.: Мысль, 2001. – Т. 3. – 692 с.
82. Оборотов Ю.М. Теорія держави і права (Прагматичний курс): Екзаменаційний довідник. – Одеса: Юридична література, 2005. – 184 с.
83. Об утверждении Методических рекомендаций о производстве в делах о нарушении таможенных правил: Приказ Гостаможслужбы Украины от 30 декабря 2004 г. № 936 // Таможенная газета. – 2005. – № 2–3.
84. Организационная культура государственной службы / Карпичев В.С., Колесников Ю.В., Нечипоренко В.С. и др. – М.: Изд-во РАГС, 2001. – 154 с.
85. Орловская Н.А. Контрабанда как следствие глобализации экономики (на примере Одеського региона) // http://www.inter.criminology.org.ua.
86. Основні підсумки діяльності Держмитслужби за 9 місяців 2005 року // http://www.customs.gov.ua.
87. Основні підсумки діяльності Держмитслужби у 2005 році // http://www.customs.gov.ua.
88. Основні підсумки роботи митних органів у 2002 р. // Державна митна служба. – К., 2003 р. – 166 c.
89. Основні рекомендації впливу на конфліктні ситуації, які виникають при здійсненні митного контролю пасажирів. – Хмельницький, 1999. – 31 с.
90. Основи митної справи в Україні: Навч. посіб. / За ред. П.В. Пашка. – К.: Знання, 2004. − 732 с.
91. Остапенко О.І. Адміністративна деліктологія: Дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.07 / Україн. акад. внутріш. справ. – К., 1996. – 475 с.
92. Остапенко О.І. Адміністративна деліктологія. Соціально-правовий феномен і проблеми розвитку. – Львів, 1996.
93. Паньков А.І., Стременовський С.М. До питання підвищення професійного рівня працівників митних органів в Україні: психологічні аспекти // Митна справа. – № 2. – 2003. – С. 3–8.
94. Петров А. Транзитные страсти // Бизнес. – 1997, 20 мая. – №19 (226). – С.17.
95. Питання Державної митної служби України: Указ Президента України від 24 серпня 2000 р. № 1022/2000 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 35. – Ст. 1477.
96. Положення про порядок здійснення особистого огляду громадян, які прямують через митний кордон України від 9 червня 1992 р. // Зб. наказів та розпоряджень Державного митного комітету України. – Вип.1. – Киев, 1994.
97. Постика И.В. Проведение дознания по делам о контрабанде, совершенной с участием представителей предпринимательских структур. – Одесса, 1998. – 80 с.
98. Приймаченко Д.В. Митна політика держави та її реалізація митними органами: Монографія. – Дніпропетровськ: Акад. митн. служби України, 2006. – 332 с.
99. Примірне положення про службу митної варти та боротьби з контрабандою регіональної митниці, митниці: Наказ Держмитслужби України від 16 червня 2005 р. № 546.
100. Про атестацію працівників митних органів: Наказ Держмитслужби України від 19 травня 2005 р. № 735-к .
101. Про боротьбу з корупцією: Закон України від 5 жовтня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 34. – Ст. 266.
102. Про ввезення на митну територію України окремих видів товарів: Постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 р. № 390 // Офіційний вісник України. – № 14. – Ст. 720.
103. Про відкриття пункту пропуску через державний кордон: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2002 р. № 629-р // Офіційний вісник України. – 2002. – № 20. – Ст. 2097.
104. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення: Закон України від 5 квітня 2001 р. № 2342-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 27. – Ст.132.
105. Про внесення змін до структури митних органів: Наказ Держмитслужби України від 29 липня 2005 р. № 717.
106. Про внесення змін до структур регіональних митниць, митниць: Наказ Держмитслужби України від 11 липня 2003 р. № 447.
107. Про внесення змін до Указу Президента України від 14 липня 1995 року № 614: Указ Президента України від 20 травня 1996 р. № 353 // Офіційний вісник України. – Урядовий кур’єр. – 1996, 30 травня – № 98–99.
108. Про внесення зміни до пункту 18 Порядку здійснення митного контролю водних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон: Постанова Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2005 р. № 810 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 34. – Ст. 2080.
109. Про внесення змін у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2000 р. № 403: Постанова Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2005 р. № 807 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 34. – Ст. 2077.
110. Про внесення змін та доповнень до Указу Президента України від 29 листопада 1996 року № 1145: Указ Президента України від 23 березня 1998 р. № 216/98 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 12. – Ст. 446.
111. Про Державну митну службу України: Указ Президента України від 26 листопада 1996 р. № 1145 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 39. – Ст. 1434.
112. Про Державну прикордонну службу України: Закон України від 3 квітня 2003 р. № 661-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 27. – Ст. 208.
113. Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.
114. Про державну таємницю: Закон України від 21 січня 1994 р. № 3855-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 16. – Ст. 93.
115. Про Дисциплінарний статут митної служби України: Закон України від 6 вересня 2005 р. № 2805-IV // Офіційний вісник України. – 2005. – № 39. – Ст. 2428.
116. Про затвердження Державної програми „Контрабанді – СТОП” на 2005–2006 роки: Постанова Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2005 р. № 260 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 14. – Ст. 716.
117. Про затвердження Державної цільової програми забезпечення митних органів технічними засобами митного контролю на 2004–2010 роки: Постанова Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 р. № 1255 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 38. – Ст. 2510.
118. Про затвердження Інструкції з організації здійснення попереднього документального контролю товарів, що ввозяться на митну територію України: Наказ Держмит служби України, Адміністрації Держкордонслужби України, Міністерства охорони здоров’я України, Мінагрополітики, Мінприроди, МКТ України від 31 серпня 2005 р. № 819/641/435/441/310/592 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 38. – Ст. 2400.
119. Про затвердження Інструкції із заповнення та використання попереднього повідомлення в електронному вигляді: Наказ Держмитслужби України від 12 грудня 2005 р. № 1220 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 51. – Ст. 3217.
120. Про затвердження Інструкції про організацію роботи митних органів України з незалежними фінансовими посередниками при застосуванні механізму надання фінансових гарантій щодо обов'язкової доставки товарів у митниці призначення: Наказ Держмитслужби України від 19 березня 1997 р. № 113 // Офіційний вісник України. – 1997. – 22 берез. – С. 124.
121. Про затвердження Інструкції про організацію та порядок охорони й супроводження товарів підрозділами митної варти Державної митної служби України: Наказ Держмитслужби України від 20 серпня 2003 р. № 565 // Офіційний вісник України. – № 36. – Ст.1962.
122. Про затвердження Інструкції про порядок взаємодії Державної прикордонної служби України і податкової міліції Державної податкової адміністрації України: Наказ Адміністрації Держкордонслужби України, ДПАУ від 13 лютого 2004 р. № 149/74 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 26. – Ст. 1720.
123. Про затвердження Інструкції про порядок взаємодії підрозділів митної варти Держмитслужби України та підрозділів Державної прикордонної служби України: Наказ Держмитслужби України і Адміністрації Держкордонслужби України № 597/65 від 8 вересня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 38. – Ст. 2054.
124. Про затвердження Інструкції про порядок застосування механізму фінансових гарантій при транзитних перевезеннях підакцизних товарів: Наказ Держмиткому України, Укрстрахнагляду, Мінтрансу і Мінфіну від 25 липня 1996 р. № 342/82/244/154-б // http://www.zakon.rada.gov.ua.
125. Про затвердження Інструкції про спільну діяльність щодо виявлення викраденого автомототранспорту та порядок контролю транспортних засобів, які перетинають державний кордон України: Наказ МВС України, Держкомкордону України від 7 серпня 2000 р. № 520/390 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 36. – Ст. 1564.
126. Про затвердження Комплексної Програми профілактики злочинності на 2001 –2005 роки: Указ Президента від 25 грудня 2000 р. № 1376/2000 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 52. – Ст. 2258.
127. Про затвердження Положення про Громадську колегію при Голові Державної митної служби України: Наказ Держмитслужби України від 30 червня 2005 р. № 599 // http://www.zakon.rada.gov.ua.
128. Про затвердження Положення про Департамент аналізу ризиків та аудиту Державної митної служби України: Наказ Держмитслужби України від 30 травня 2005 р. № 442.
129. Про затвердження Положення про Департамент міжнародного митного співробітництва Державної митної служби України: Наказ Держмитслужби України від 22 серпня 2005 р. № 778.
130. Про затвердження Положення про надання незалежними фінансовими посередниками фінансових гарантій митним органам при митному оформленні товарів, що ввозяться за попередньою вантажною митною декларацією: Наказ Держмитслужби України від 29 липня 1998 р. № 447 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 44. – Ст. 1650.
131. Про затвердження Положення про надання фінансових гарантій митним органам незалежними фінансовими посередниками щодо обов’язкової доставки товарів до митниць призначення: Постанова Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1996 р. № 1216 // Зібрання постанов Уряду України. – 1996. – № 18. – Ст. 518.
132. Про затвердження Положення про порядок контролю за ввезенням на митну територію України окремих видів товарів: Наказ Держмитслужби України від 28 лютого 2003 р. № 129 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 23. – Ст. 1103.
133. Про затвердження Положення про порядок охорони і супроводження товарів митними органами і підрозділами Міністерства внутрішніх справ: Постанова Кабінету Міністрів України від 29 червня 1996 р. № 699 // Зібрання постанов Уряду України. – 1996. – № 14. – Ст. 386.
134. Про затвердження Положення про спеціальні звання працівників і курсантів навчальних закладів митної служби: Постанова Кабінету Міністрів України від 16 червня 2003 р. № 900 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 25. – Ст. 1190.
135. Про затвердження Положення про Управління митної варти Державної митної служби України й примірних положень про підрозділи митної варти регіональних митниць і митниць: Наказ Держмитслужби України від 15 квітня 2003 р. № 238 // http://www.zakon.rada.gov.ua.
136. Про затвердження Положення про Управління митної вартості: Наказ Держмитслужби України від 21 червня 2005 р. № 562.
137. Про затвердження Порядку взаємодії митних і податкових органів при здійсненні державного контролю за експортом окремих видів товарів суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності: Наказ Держмитслужби України, ДПАУ від 23 липня 2004 р. № 512/387 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 30. – Ст. 2035.
138. Про затвердження Порядку дій у разі виявлення органами (підрозділами) Державної прикордонної служби України порушень законодавства й порушення справ, провадження в яких віднесено до компетенції митних органів: Наказ Держмитслужби України, Адміністрації Держкордонслужби України від 1 червня 2005 р. № 461/439 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 26. – Ст. 1504.
139. Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації: Наказ Держмитслужби України від 20 квітня 2005 р. № 314 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 17. – Ст. 925.
140. Про затвердження Порядку контролю за переміщенням товарів у разі виходу з ладу Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України: Наказ Держмитслужби України від 7 квітня 2005 р. № 257 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 18. – Ст. 955.
141. Про затвердження Порядку направлення запитів Державної митної служби України до митних служб іноземних держав або їх інформування: Наказом ДМСУ від 6 липня 2005 р. № 639.
142. Про затвердження Порядку оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади: Постанова Кабінету Міністрів України від 4 січня 2002 р. № 3 // Офіційний вісник України. – № 2. – Ст. 57.
143. Про затвердження Порядку підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України: Наказ Держмитслужби України, ДПАУ від 21 березня 2002 р. № 163/121 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 13. – Ст. 694.
144. Про затвердження Порядку прийняття попередніх рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД: Наказ