Дементьєв Вячеслав Валентинович. Влада в системі економічних відносин

Короткий опис

Дементьєв Вячеслав Валентинович. Влада в системі економічних відносин: дис... д-ра екон. наук: 08.01.01 / Донецький національний ун-т. - Донецьк, 2004

Дементьєв В.В. Влада в системі економічних відносин. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.01.01 Економічна теорія. Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2004.
Проведено політико-економічне дослідження природи, сутності і системи владних відносин в економічній системі суспільства. Розглянуто місце і роль феномену економічної влади в історії економічної думки. Запропоновано визначення сутності економічної влади, що дозволяє виділити економічні відносини, які включають в себе владний компонент. Розглянуто структуру і форми окремих відносин економічної влади. Економічна система розглядається як система влади. Проаналізовано основні характеристики системи економічної влади, сформульовано критерії її ефективності і визначено її вплив на економічну поведінку. Запропоновано теоретичну модель підприємства як системи економічної влади. Виконано аналіз і виявлено особливості системи економічної влади в перехідній економіці. Обґрунтовано необхідність, цілі та методи проведення економічної політики з метою встановлення соціального контролю над розподілом економічної влади.

У дисертації проведено узагальнення і запропоновано вирішення наукової проблеми, що знайшло відображення у побудові теоретичної моделі функціонування економіки як системи владних відносин і розробці методологічних основ політики у сфері контролю над розподілом економічної влади.
На основі одержаних у роботі результатів можна зробити такі висновки.
1. Влада є обов’язковою складовою економічної системи. Відносини влади виступають результатом нерівності або асиметрії у відносинах між економічними агентами, які максимізують корисність. Реальні економічні відносини становлять асиметричні відносини між економічними агентами, які займають нерівні позиції в обміні і мають нерівні можливості щодо підкорення або примусу один одного. В економічній системі домінують відносини, які включають владу і примус один одного. У цьому плані не відсутність влади, а саме її наявність у відносинах між економічними агентами слід розглядати як «природний стан» економічної організації суспільства. Влада існує не тільки «зовні» або «поряд» економічних взаємодій чи «над» економічними взаємодіями (влада держави) вона є елементом, аспектом, атрибутом взаємодій між економічними агентами: власником, менеджером і найманим працівником, покупцем та продавцем, фірмами. Відносини обміну, найму, організації виробництва і управління виробництвом, розподільні відносини містять владну складову.
2. Оскільки економічна система містить взаємодію між економічними агентами, які мають нерівні владні позиції, то вона може розглядатися як система влади. Таким чином, економіка виступає як система владних відносин, де добровільність обміну і свобода вибору носять обмежений характер. Кожний агент економічної системи, як індивідуальний (власник, менеджер, працівник, споживач), так і колективний (виробнича фірма, держава, фінансова організація тощо), посідає певні владні позиції, які використовуються для максимізації власної корисності у процесі взаємодії з іншими економічними агентами.
3. Інститути влади в економічній організації створюють певну цілісність систему влади, тобто свого роду мережу влади, «владне поле», у межах якого формується поведінка як окремих економічних агентів, так і економічна система у цілому. Система економічної влади характеризується розподілом влади, ієрархією влади і рівновагою влади.
4. Влада змінює умови, зміст і результати вибору економічної діяльності порівняно з ситуацією, де влада відсутня. Така зміна охоплює, по-перше, «зрушення витрат» (зміну величини збитків, одержання одиниці корисності за альтернативних варіантів економічної діяльності), по-друге, «зрушення мотивації» у результаті зміни умов або обмежень вибору і, по-третє, «зрушення результатів» економічної діяльності, яке полягає у «перевиробництві» одних «результатів» і «недовиробництві» інших порівняно з відсутністю влади.
5. Впливаючи на економічну поведінку (вибір) окремих економічних агентів, система влади (розподіл, ієрархія і рівновага влади) є фактором, який визначає стан, спрямованість і результати функціонування соціально-економічної системи у цілому. Ієрархія цілей, які реалізуються соціально-економічною системою у цілому, як і розподіл ресурсів між різними цілями, відображають ієрархію влади, розподіл та баланс влади, які формувались у відповідній економічній системі (хто, над ким і в яких межах здійснює владу).
6. Організація економічної влади (розподіл, ієрархія і рівновага влади) є фактором, від стану якого залежить ефективність соціально-економічної системи. Здатність господарської організації до ефективного функціонування певною мірою буде залежати від того, хто, над ким, якою мірою, в яких межах і в який спосіб здійснює владу. Щоб стати умовою соціально-продуктивної економічної діяльності, влада повинна бути ефективною.
7. Ефективна організація системи влади виступає необхідною умовоюефективного функціонування і розвитку економічної системи, а також створення стимулів і «примушення» до соціально-продуктивної діяльності. Тобто є необхідним «суспільно-необхідний порядок» влади, що передбачає її ефективний розподіл, ієрархію та рівновагу. Порушення ефективного порядку влади призводить до деформації мотивації, змісту і результатів економічної поведінки, виникнення «розриву» між індивідуальними функціями корисності і соціально-продуктивною діяльністю.
8. Характерною особливістю системи влади в перехідній економіці, в рамках якої діють економічні агенти, є нерозвиненість (відсутність) інститутів влади, які є системостворюючими для капіталістичної економіки, при одночасному руйнуванні інститутів влади над економічною поведінкою соціалістичної системи господарства. Деформація системи влади в перехідній економіці породжує деформацію форм доходів і умов їх одержання. Економічні агенти одержують можливість придбання або «захоплення» ренти за рахунок використання активів суспільства. У ситуації, коли носіями рентних інтересів і рентоорієнтованої поведінки є економічні і державні суб’єкти, які домінують у системі влади, рентні доходи, рентні інтереси і рентоорієнтована поведінка стають домінуючими у відповідному економічному середовищі. В результаті формується економіка, де «захоплення» ренти з периферії економічних відносин переходить до центру економічної системи, визначаючи основні цілі і результати її руху.
9. Будь-яка влада у суспільстві має суперечливий характер. Сутність даного протиріччя полягає у тому, що, з одного боку, влада є об’єктивною економічною необхідністю, яка забезпечує підпорядкування конкретної економічної поведінки суспільним цілям, а з іншого, влада для її носіїв є засобом максимізації власної вигоди за рахунок інших людей і підпорядковування їх діяльності цій меті. Цим обумовлена проблема незбігу суспільно необхідних меж влади з межами, які визначаються суб’єктивною ефективністю влади для її власника, що проявляється у виникненні «надлишку» влади або «нестачі» влади.
10. Суспільно-необхідний порядок влади не може сформуватися природним, стихійним шляхом і тому передбачає певну державну політику. Через «політику влади» суспільство має здійснювати контроль над розподілом економічної влади. «Політика влади» є аспектом, стороною, складовим елементом інституціональної політики.
11. Загальним принципом проведення «політики влади» є ліквідація як надлишку економічної влади, так і її нестачі. Встановлення соціального контролю над розподілом економічної влади передбачає: усунення з системи економічних відносин приватної влади, яка побудована на насильстві; усунення «нестачі» системостворюючих інститутів економічної влади; усунення надлишкової приватної економічної влади; формування неформальних інститутів влади, які стримують неефективну економічну поведінку, зокрема, культури, моралі та ідеології влади; створення ефективного громадського контролю суспільства над діяльністю держави.
12. Влада в економічній системі повинна стати об’єктом систематичного аналізу для економічних, соціологічних і правових наук. Але передусім проблема влади повинна стати предметом дослідження економічної теорії. Зокрема, відносини власності, форми обміну, організаційні форми підприємств і розподільні відносини необхідно досліджувати з точки зору їх владної складової: яку владу породжують і результатом якої влади вони є.
13. Розглянуті у дисертації концептуальний підхід, теоретичні основи та методи контролю над розподілом економічної влади використані Донецькою державною обласною адміністрацією при обґрунтуванні програми «Стратегія управління соціально-економічним розвитком регіону на період до 2010 року (Донецька область 2010)», Міністерством палива й енергетики України при підготовці «Програми реформування та розвитку (ринкової трансформації) паливно-енергетичного комплексу України», а також «Енергетичної стратегії України на період до 2030 року та подальшу перспективу. Результати дисертаційного дослідження використовуються у Донецькому національному технічному університеті у викладанні курсів «Державне управління економікою», «Економічна політика», «Інституціональна економіка», «Сучасні економічні концепції», а також при виконанні курсових і дипломних робіт студентами економічних спеціальностей і слухачами магістратури державного управління.