Каталог / ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ / Механізми державного управління
скачать файл: 
- Назва:
- ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ГІРСЬКОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ: РОЗВИТОК ОРГАНІЗАЦІЙНОГО ТА ПРАВОВОГО МЕХАНІЗМІВ
- Альтернативное название:
- ГОСУДАРСТВЕННОЕ РЕГУЛИРОВАНИЕ ГОРНОГО ТУРИЗМА В УКРАИНЕ: РАЗВИТИЕ ОРГАНИЗАЦИОННОГО И ПРАВОВОГО МЕХАНИЗМОВ
- ВНЗ:
- ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Василя Стефаника
- Короткий опис:
- МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені Василя Стефаника
ДРУК ВІКТОРІЯ ВАСИЛІВНА
УДК 351/354:338.48:379.85.:796.5 (477)(23.0)
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ГІРСЬКОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ: РОЗВИТОК ОРГАНІЗАЦІЙНОГО ТА ПРАВОВОГО МЕХАНІЗМІВ
Спеціальність 25.00.02 - механізми державного управління
ДИСЕРТАЦІЯ НА ЗДОБУТТЯ НАУКОВОГО СТУПЕНЯ КАНДИДАТА НАУК З ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
Науковий керівник:
доктор юридичних наук, професор
Васильєва Валентина Антонівна
Івано-Франківськ – 2012
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТУРИСТИЧНОЇ СФЕРИ
1.1. Ступінь наукової розробки проблеми державного регулювання туристичної діяльності 13
1.2. Організаційне та нормативно-правове забезпечення туристичної сфери 32
Висновки до розділу 1
РОЗДІЛ 2. СТАН ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ГІРСЬКОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ
2.1. Методологічна основа аналізу державного регулювання гірського туризму 50
2.2. Організаційне забезпечення гірського туризму в Україні на регіональному рівні 71
2.3. Стан і проблеми правового забезпечення надання послуг у сфері гірського туризму 88
Висновки до розділу 2
РОЗДІЛ 3. РОЗВИТОК МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ГІРСЬКОГО ТУРИЗМУ
3.1. Моделі організаційного та правового механізмів державного регулювання гірського туризму 114
3.2. Функціонування організаційного і правового механізмів державного регулювання гірського туризму на регіональному рівні 140
3.3 Особливості механізмів державного регулювання сільським туризмом у гірській місцевості 155
Висновки до розділу 3
ВИСНОВКИ 172
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 181
ДОДАТКИ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
АРР - Агентства регіонального розвитку
АТУ - Академія туризму України
ВТО - Всесвітня Туристична Організація
ВРУ - Верховна Рада України
Держтуризмкурорт – Державне агенство України з туризму та курортів
ЄС - Європейський союз
КМУ - Кабінет міністрів України.
Мінінфраструктури - Міністерство інфраструктури України
МОНмолодьспорт України - Міністерство освіти і науки, молоді та спорту
НЦРТ - Науковий центр розвитку туризму
РТІЦ - Регіональний туристично-інформаційний центр
СОТ - Світова організація торгівлі
ТРК - Туристично-рекреаційний комплекс
УкрСоюзТур -Всеукраїнський союз працівників асоціацій, підприємств і організацій туристичної сфери
ICTA - Міжнародна Рада турагентів
WATA - Всесвітня асоціація турагентів і туроператорів
UFTAA - Універсальна Федерація асоціацій турагентств
ВСТУП
Сучасна Україна як суверенна, незалежна європейська держава з багатою культурно-історичною спадщиною є надзвичайно привабливою для туристів країною. Природні багатства в поєднанні з гостинністю та доброзичливістю українського народу виступають сприятливими й ефективними чинниками для інтенсивного розвитку внутрішнього та в’їзного туризму всередині країни. Однак туристичний потенціал нашої держави на сьогодні є не реалізованим, значна частина туристичних об’єктів – непристосована для відвідувань великою кількістю туристів, потребує вдосконалення сучасна інфраструктура, а українські споживачі туристичних послуг все частіше віддають перевагу іноземним пропозиціям.
Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена тим, що в державі відсутня ефективна стратегія розвитку галузі, орієнтована на перспективу, а досвід реалізації сучасної державної політики у сфері туризму переконливо свідчить про пріоритет інфраструктурної складової серед інших, не менш важливих аспектів розвитку досліджуваної сфери. Тому назріла нагальна потреба подальшого розвитку туристичної галузі, що є неможливим без відповідних науково обгрунтованих теоретичних розробок, практичних рекомендацій щодо їх подальшого впровадження через державне регулювання як всієї галузі загалом, так і гірського туризму зокрема. Проблематика дослідження є актуальною в рамках окресленої теми й визначається також необхідністю створення цілісної системи державного регулювання туристичної галузі, у якій було б зроблено акцент на конструктивну взаємодію між елементами національної системи державного управління, органами місцевого самоврядування та інститутами громадянського суспільства.
Нові підходи до функціонування та розвитку механізмів державного управління гірським туризмом обумовлені існуванням значної кількості проблем, що доводить аналіз тенденцій розвитку галузі за матеріалами Івано-Франківської області.
Багато вітчизняних та зарубіжних вчених звертаються до дослідження проблематики туризму, його впливу на соціально-економічний розвиток регіону, а також державного управління туризмом як самостійною галуззю економіки. Теоретичну базу дослідження окремих проблем державного управління складають наукові здобутки таких вітчизняних науковців, як В.Д. Бакуменка, Т.М. Безверхнюк, Т.О. Бутирської, І.А. Грицяка, І.Т. Зварича, В.М. Князева, О.Д. Лазор, О.Я. Лазора, В.І. Лугового, О.Ю. Оболенського, В.П. Петренка, С.М. Серьогіна, Ю.П. Сурміна. Проблематикою державного управління й державного регулювання галузі туризму займалися ряд українських вчених, серед яких можна виділити наукові праці Ю.В. Алєксєєвої, В.І.Бірковича, М.М. Біль, І.В. Валентюк, О.Б. Василіва, Є.В. Козловського, Н. Опанасюк, О.С. Шаптала та інших.
Шляхи розвитку курортно-рекреаційної сфери окремих регіонів, зокрема Карпатського, – тема досліджень П.І. Гамана, І.В. Давиденко, О.В. Мельника, Н.М. Сажневої та ряду інших дослідників. В працях В.Д. Безносюка, В.А. Квартальнова, М.П. Крачило, Т.Г. Сокол, О.В. Тімця досліджуються теоретичні підходи до питань організації і розвитку туризму, його змісту, завдань та структурної визначеності. Проте, деякі аспекти теорії та практики державного регулювання галузі туризму потребують подальшого осмислення, здійснені дослідження є вибірковими щодо визначення змісту механізмів державного управління туристичною галуззю та його адаптації до особливостей розвитку окремого регіону.
У значній частині досліджень механізмів державного регулювання туристичної сфери не враховано специфіку гірських регіонів, зокрема недостатньо висвітлено наукове обґрунтування, матеріально-технічне й нормативно-правове забезпечення розвитку гірського туризму, можливість підтримки органами місцевого самоврядування гірського туризму тощо. Необхідність подальшого вдосконалення теоретичних основ та методичних підходів до регулювання розвитком сфери гірського туризму зумовила актуальність теми дисертаційного дослідження, його мету і завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення і висновки дослідження отримані в межах науково-дослідної теми Прикарпатського центру політичних та євроінтеграційних досліджень «Євроінтеграційний вибір України» Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (номер державної реєстрації 0106U002247). Внесок здобувача полягає у обґрунтуванні заходів щодо вдосконалення туристичної сфери шляхом оцінювання ризиків туристичної діяльності та розробці наукових рекомендацій щодо вдосконалення державного регулювання розвитку гірського туризму.
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в удосконаленні теоретичних засад та виробленні практичних рекомендацій для органів державної влади й місцевого самоврядування щодо розвитку організаційного та правового механізмів у процесі державного регулювання гірського туризму в Україні.
Для досягнення зазначеної мети дослідження поставлено такі завдання:
дослідити теоретичні та організаційно-правові основи державного регулювання туристичної сфери;
проаналізувати основні аспекти реалізації державної політики у сфері туризму;
вивчити сучасний стан та методичні засади державного регулювання гірського туризму;
визначити передумови організаційного та правового забезпечення гірського туризму в Україні на регіональному рівні;
запропонувати пріоритетні напрямки вдосконалення функціонування організаційного і правового механізмів державного регулювання гірського туризму на регіональному рівні;
виробити з врахуванням особливостей функціонування механізмів державного регулювання сільським туризмом у гірській місцевості рекомендації щодо їх розвитку і вдосконалення.
Об’єктом дослідження є процеси державного регулювання туристичної сфери державного управління.
Предметом дослідження виступають організаційний та правовий механізми державного регулювання гірського туризму в Україні.
Методи дослідження. Теоретичну та емпіричну основу дисертаційної роботи становлять фундаментальні положення теорії державного управління, державної політики, економічної теорії, міжнародного права, наукові праці українських і зарубіжних дослідників із питань вдосконалення гірського туризму на регіональному рівні, а також щодо нормативно-правового та організаційного забезпечення розвитку гірського туризму. Методологічну основу дисертаційної роботи становить комплексне використання сукупності загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. При визначенні методології наукової роботи автор виходила із складності й міждисциплінарності предмета дослідження. Тому основу методології становить системний підхід, якого вимагає комплексний характер дисертаційного дослідження і завдяки якому розглядалася проблема як аналіз цілісної системи та її складових елементів.
Велике теоретичне та практичне значення відіграло застосування порівняльного методу, за допомогою якого вдалося узагальнити сучасні європейські підходи щодо регулювання гірського туризму; методу класифікації – для виокремлення видів туризму в залежності від категорій осіб, які здійснюють туристичні подорожі, їх цілей, об’єктів, що використовуються або відвідуються; теоретико-емпіричні методи аналізу і синтезу, моделювання, індукції та дедукції – для побудови структурно-функціональних моделей зв’язків місцевих органів державної влади в регулюванні туристичною галуззю.
Інформаційну базу дослідження становлять закони, прийняті Верховною Радою України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, акти міністерств і відомств, інших органів державного та регіонального рівнів регулювання. При виконанні дисертаційної роботи використано первинні статистичні матеріали Державної служби статистики України, Державної служби туризму і курортів, Державного комітету статистики України, зокрема Головного управління статистики у Івано-Франківській області, дані соціологічних опитувань, інформаційних та аналітичних бюлетенів, інформація монографій, наукових праць, засобів масової інформації різних форм тощо.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є комплексним дослідженням питань державного регулювання розвитком гірського туризму на регіональному рівні. Це дозволило обґрунтувати нові наукові положення про можливості удосконалення системи державного регулювання розвитком туристичної галузі та шляхи підвищення ефективності її діяльності в умовах регіональної економіки. У дисертації:
вперше:
– розроблено організаційно-правові моделі механізму державного управління гірського туризму як сукупність зв’язків органів державної вертикалі влади, що поєднують відповідні форми регулювання через обґрунтовано визначені функції;
– визначено пріоритетні напрями удосконалення державного регулювання туристичною галуззю в гірських регіонах, зокрема, запропоновано Концепцію розвитку гірського туризму в Україні;
удосконалено:
– понятійно-категоріальний апарат механізмів державного регулювання туристичною сферою;
– комплексний аналіз загального стану туристичного ринку в Україні та запропоновано ознаки його класифікації на основі раціонального використання туристичних ресурсів;
– підходи до побудови системи розмежування повноважень щодо здійснення державного регулювання сфери туризму центрального та місцевих органів виконавчої влади;
набули подальшого розвитку:
– підходи щодо вдосконалення правових засад та інституційного забезпечення державного регулювання розвитком гірського туризму;
– методичний підхід до дослідження гірського регіону як складної соціально-еколого-економічної системи, яка має власну мету розвитку.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані висновки та запропоновані рекомендації мають поряд з теоретичним практичне значення, оскільки можуть використовуватися у процесі державного регулювання в галузі туризму, в законотворчому процесі, у діяльності органів місцевого самоврядування, а також у науково-дослідній роботі та навчальному процесі. Окремі результати та пропозиції дисертаційної роботи знайшли практичне застосування в діяльності Головного управління з питань туризму євроінтеграції, зовнішніх зв’язків та інвестицій Івано-Франківської обласної державної адміністрації, де прийняті до використання пропозиції автора щодо участі держави в управлінні розвитком туристичної сфери, зокрема при розробці цільової регіональної програми розвитку туризму в області на 2011-2015 роки (довідка № 322-315 від 15.11.2011 р.). Основні положення дисертації використані ТОВ «Прикарпатська туристична компанія» щодо можливого співробітництва органів місцевого самоврядування і суб’єктів господарювання, які надають туристичні послуги в гірській місцевості, та щодо моделювання розвитку діяльності і вдосконалення правового аспекту роботи мережі туристичних агентств ТUІ спільно з «Галопом по Європах» (довідка № 202-205 від 10.01.2012 р.). Результати дослідження використані в діяльності Івано-Франківської обласної ради, та в роботі Ради з туризму Карпатського регіону (довідка № 14 126/666-р/244 від 07.05.2012 р.).
Окремі теоретичні розробки дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника при викладанні дисципліни «Державне управління та місцеве самоврядування» (довідка № 01-08/03/749 від 17.10.2011 р.). Теоретичні положення, висновки й рекомендації, запропоновані в дисертації, є важливими для подальшого наукового дослі¬дження важливих аспектів проблеми державного регулювання розвитком туристичної галузі, для вдосконалення нормативно-правової бази в Україні щодо законодавчого забезпечення її діяльності, вдосконалення структури органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування на регіональному рівні, а також для процесу підготовки фахівців з державного й регіонального управління.
Особистий внесок автора. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням автора. Науково-теоретичні положення, систематизація та узагальнення вказаної проблематики, висновки та рекомендації зроблені автором особисто.
Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки і пропозиції дисертаційного дослідження були апробовані на спеціальних засіданнях та методологічних семінарах кафедри цивільного права Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, та щорічних звітних наукових конференціях студентів та аспірантів упродовж 2005-2011 рр.
Основні положення та висновки дисертації оприлюднено на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: IV та V Міжнародних конференціях із серії «Європейське право сьогодні: Наука. Освіта. Практика». (Львів, 2006 р.; Івано-Франківськ, 2007 р); науково-практичній конференції за міжнародною участю «Проблеми трансформації системи державного регулювання в умовах політичної реформи в Україні» (Київ, 2006 р.); першій Всеукраїнській цивілістичній науковій конференції аспірантів та студентів (Одеса, 2006), науково-практичній конференції з міжнародною участю «Демократичні стандарти врядування й публічного адміністрування» (Львів, 2008 р.); міжнародній науково-практичній інтернет-конференції: «Захист прав і свобод людини та громадянина: напрямки реалізації в Україні» (Тернопіль, 2009 р.); науково-практичній конференції за міжнародною участю «Демократичне врядування у контексті глобальних викликів та кризових ситуацій» (Львів, 2009 р.); науковій конференції «Компаративістські читання» у рамках IV міжнародного наукового семінару «Порівняльне правознавство: сучасний стан і перспективи розвитку» (Київ, 2010 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та аспірантів «Вдосконалення правового захисту прав та основних свобод людини і громадянина» (Івано-Франківськ, 2010 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Правова політика української держави» (Івано-Франківськ, 2010 р.); науково-практичній конференції за міжнародною участю «Трансформація політико-управлінських та державно-владних відносин у процесі європейської інтеграції» (Івано-Франківськ, 2012 р.).
Публікації. Основні теоретичні та практичні положення, результати, висновки і пропозиції дисертаційного дослідження знайшли відображення у 15 одноосібних публікаціях, 5 із яких надруковані у наукових виданнях, включених до переліку фахових у галузі науки «Державне управління», 3 статті – у збірниках наукових праць, 7 публікацій – у матеріалах науково-практичних конференцій.
Структура дисертації. Дисертація складається з переліку умовних позначень, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 209 сторінок, з яких 180 сторінок – основний текст. Список використаних джерел складається із 283 найменувань.
- Список літератури:
- ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі представлено науково-теоретичне обґрунтування функціонування і розвитку правового та організаційного механізмів державного регулювання гірським туризмом. Науковий аналіз функціонування виокремлених механізмів дав можливість запропонувати пріоритетні заходи для його розвитку. Зокрема, аргументовано необхідність створення Концепції розвитку гірського туризму, а також пропонуються організаційно-правові моделі організаційного та правового механізмів державного регулювання гірського туризму.
Основні висновки і результати досліджень зводяться до наступного:
1. Вітчизняні та зарубіжні наукові джерела, присвячені проблемам державного управління і регулювання туристичної сфери, хоча і висвітлюють найважливіші управлінські та організаційні проблеми, все ж характеризуються недостатнім рівнем вивчення і розв’язання. Це зумов-лює необхідність ґрунтовних та комплексних досліджень, адже деякі аспекти теорії та практики державного регулювання галузі туризму потребують подальшого доопрацювання. Також у значній частині досліджень, які стосуються державного регулювання туристичної сфери, не враховано особливостей гірських територій, їх потреб та можливостей до потенційного розвитку.
На основі проведеного аналізу використаної літератури, діючих нормативно-правових актів зроблено висновок, що розробка основних положень гірської політики в Україні, обґрунтування принципових засад її законодавчого забезпечення з обговоренням цих документів на науковому рівні не проводилася.
Незважаючи на певні можливості щодо саморозвитку гірських територій, складні умови гір не дозволяють забезпечити місцевому населенню достатній рівень життя, що зумовлює появу негативних соціально-економічних та екологічних тенденцій, які без зовнішнього втручання неминуче призводять до погіршення демографічної ситуації, зростання соціальної напруги, знищення природних багатств.
Враховуючи велике значення гірських територій, а також їх особливу популярність серед туристів, існування великої кількості різновидів відпочинку на гірських територіях, можемо констатувати, що на сьогодні є підстави виокремити гірський туризм як важливу складову розвитку туристичної галузі Прикарпаття та розвитку економіки України вцілому.
2. Основні аспекти реалізації державної політики у сфері туризму потребують комплексного дослідження. Це, зокрема, визначення повноважень, функцій та меж впливу держави на функціо¬нування туристичної галузі, формування дієвої вертикалі органів державної влади в галузі тури¬зму з урахуванням потенціалу регіонів, кадрового забезпечення, розвитку інфраструктури тощо, дослідження позитивних та негативних аспектів нормативно-правових актів, що регулюють турис¬тичну галузь в Україні та визначення ефективних механізмів партнерства державної влади, місце¬вого самоврядування і приватного сектору щодо розвитку туризму. Потребує наукової обґрунтованості і вироблення методичних рекомендацій органам місцевого самовря¬дування щодо розвитку гірського туризму, обґрунтування необхідності його розвитку та державної підтримки.
Для удосконалення понятійного дослідження апарату сформовано авторські дефініції таких термінів, як гірський туризм, державне регулювання туристичною галуззю, державна політика у сфері туризму.
Констатовано, що реалізація державної політики у сфері туризму є надзвичайно складним процесом, який, за сучасних умов, вимагає координації зусиль як державних, так і громадських інституцій. Запропоновано до пріоритетних напрямів державної політики в галузі гірського туризму віднести: удосконалення нормативного регулювання сфери гірського туризму, визначення концептуальних засад його розвитку у законодавстві, а також шляхів їх впровадження, сприяння становленню гірського туризму як високорентабельної га¬лузі економіки України, здатної приносити значні прибутки, створення сприятливих умов для розвитку підприємництва на гірських територіях, вжиття заходів щодо соціального забезпечення гірського населення, просування національного туристичного продукту на міжнародному ринку, забезпечення доступності гірського туризму для малозабезпечених верств населення тощо.
3. Встановлено, що на сучасному етапі державне регулювання в галузі туризму здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади в галузі туризму – Міністерством інфраструктури України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також іншими органами в межах їхньої компетенції. Структурним органом Міністерства інфраструктури України є Державне агентство України з туризму і курортів, завданням якого є забезпечення реалізації державної політики у галузі туризму та курортів.
Аргументовано, що функціонування механізму державного управління туристичною галуззю у Івано-Франківській області набуває особливо важливих рис у світлі підготовки регіону до Чемпіонату Європи з футболу Євро-2012. На Прикарпатті є величезний туристично-рекреаційний потенціал, який формують вигідне геополітичне положення, багата історико-культурна спадщина, унікальність ландшафтів, різноманіття флори і фауни, етнічність, унікальність кліматичних характеристик гірських територій. Комплексний розвиток гірських регіонів області дасть можливість подовжити термін перебування туристів, розширити асортимент пропонованого туристичного продукту та в довгостроковій перспективі утвердити статус Івано-Франківської області як провідного регіону України з розвитку гірського туризму.
З метою вдосконалення організації механізму державного управління гірського туризму обґрунтовано необхідність вирішення на державному рівні загальних проблем, які неспроможні подолати туристичні підприємства й організації гірських районів без державної підтримки та узгодження, підключення суб’єктів туристичної діяльності та їх баз послуг до глобальних інформаційних мереж. Враховуючи велике значення гірських територій, а також їх особливу популярність серед туристів, існування великої кількості різновидів відпочинку поблизу гір, констатується, що на сьогодні є підстави виокремити гірський туризм як важливу складову розвитку туристичної галузі Прикарпаття та розвитку економіки України вцілому.
4. Визначено передумови організаційного та правового забезпечення гірського туризму на регіональному рівні. Основними передумовами необхідності регулювання сфери гірського туризму є недостатнє інформаційне забезпечення діяльності бізнесу, низький рівень розвитку інфраструктури, брак кваліфікованих кадрів, відсутність співпраці між туристичними підприємствами, недостатнє сприяння органів місцевої влади. Компетенція місцевої влади у сфері використання рекреаційно-туристичних ресурсів визначена чинним законодавством лише частково.
Щодо організаційного забезпечення розвитку гірського туризму доведено, що органам державного управління для подальшого розвитку туристичної галузі в гірському регіоні потрібно спрямувати роботу на створення розгалуженої інфраструктури туризму, яка б задовольняла всі потреби осіб, що подорожують, проведення диверсифікації асортименту туристичних послуг та підвищення якості обслуговування туристів, визначення пріоритетних видів національного туризму з урахуванням існуючих ресурсів та традицій населення області.
Серед пріоритетних напрямків вдосконалення функціонування організаційного і правового механізмів державного регулювання гірського туризму на регіональному рівні в дисертаційному дослідженні аргументовано необхідність розроблення та прийняття загальнодержавної Концепції розвитку гірського туризму в Україні, яка має стати основоположною базою для подальшого розвитку даного виду туризму. Прийняття Концепції розвитку гірського туризму дасть можливість задекларувати принцип пріоритетності його розвитку та впровадити ефективні механізми регулювання розвитку гірського туризму і створити ефективну модель розвитку туризму на гірських територіях.
На протязі першого етапу реалізації Концепції державного регулювання гірського туризму на регіональному рівні необхідно запровадити спеціальний інвестиційний режим у межах гірських територій та різноманітні механізми оптимального управління розвитком гірських територій. Другий етап впровадження Концепції розвитку гірського туризму на регіональному рівні передбачає надання широких прав територіальним громадам. Результативність господарської діяльності виключить необхідність до кінця другого етапу втілення Концепції державного регулювання гірського туризму на регіональному рівні отримання державної фінансової допомоги та забезпечить стабільність розвитку.
Наступним кроком для покращення стану розвитку гірського туризму є запровадження моделі державного регулювання гірського туризму на регіональному рівні. Результатом впровадження якої стане ліквідація економічної деградації гірських районів, скорочення міграції гірського населення до міст, збереження й відтворюється культурної спадщини та національної самобутності гірських регіонів, архітектурно-історичного простору, відродженню та пропаганді традиційних цінностей і способу життя.
Основна ідея моделі державного регулювання гірського туризму орієнтована на розвиток малого сімейного готельного господарства в гірських регіонах як найбільш ефективної форми організації бізнесу.
Стримуючі умови та суперечливі тенденції впровадження моделі: по-перше, немає чітко сформульованої державної політики стосовно гірського туризму й системи нормативно-правового забезпечення цього виду діяльності; по-друге, на регіональному рівні формуються прийнятні для українських умов регіональні програмні документи з урахуванням європейського досвіду й існуючих умов, які не отримують повноцінної підтримки та координації центральних органів; по-третє, на місцевому рівні здійснюються спроби реалізації агротуристичних інвестиційних проектів, створення окремих агротуристичних господарств і мікромереж, однак концептуального оформлення місцеві ініціативи не отримують.
Впровадження Концепції розвитку гірського туризму також стимулюватиме туристичну діяльність в Україні, посилить взаємозв’язок туристичної галузі з іншими пріоритетними сферами соціального, економічного та культурного розвитку гірського регіону.
Проблемним для розвитку організаційного механізму регулювання таристичною галуззю на регіональному рівні виявлятьєся розміщення в гірському регіоні туристичних об’єктів, підпорядкованих різним міністерствам, відомствам, установам. Тому однією з переумов розвитку організаційного механізму регулювання гірського туризму є удосконалення системи управління на основі об’єднання туристичної та оздоровчої сфери в рамках одного відомства. В організаційній структурі управління доцільно передбачити виділення окремого департаменту туризму і рекреації у системі місцевих органів влади.
5. Запропоновано пріоритетні напрямки вдосконалення функціонування організаційного та правового механізмів державного регулювання гірського туризму на регіональному рівні. Методи управління гірським туризмом складають сукупність універсальних способів і прийомів, які застосовуються органами влади при здійсненні функцій державного управління, прийнятті та реалізації рішень щодо впливу на туристичні об’єкти. Їх класифікація дозволяє більш чітко виділити групи методів управління гірським туризмом, а саме: правового регулювання, адміністративні, економічні, соціально-політичні, соціально-психологічні та морально-етичні.
Визначено, що реалізація правового механізму державної політики в галузі туризму здійснюється таким шляхом: визначення основних засад державної політики в галузі туризму, порядку класифікації та оцінки туристичних ресурсів України, організації та здійснення державного контролю за дотриманням законодавства в галузі туризму, спрямування бюджетних коштів на розробку і реалізацію про¬грам розвитку туризму, встановлення системи статистичного обліку і звітності в галузі гірського туризму, визначення пріоритетних напрямів і координації наукових досліджень та підготовки кадрів у галузі туризму.
6. Виходячи з основного змісту державної політики у сфері туризму, регіональної туристичної політики, а також державної гірської політики як її складової, доцільності Концепції розвитку гірського туризму в Україні, пропонуються організаційно-правові моделі організаційного та правового механізмів державного регулювання гірського туризму. Запропоновані моделі ґрунтуються на основоположних засадах, методах, принципах методики оцінки рівня розвитку гірських територій, яка побудована на комплексності відображення процесу розвитку, врахуванні специфіки розвитку гірських територій з використанням системи показників, які найбільш повно відображають їх еколого-економічний та соціальний стан. Перспективними варіантами організаційно-правових моделей організаційного та правового механізмів регулювання гірського туризму для України може бути створення регіональних агротуристичних мереж, відтворення соціокультурного середовища через створення спеціального типу поселення чи іншого історичного об’єкту, створення великих і середніх спеціалізованих агротуристичних об’єктів, та державних і приватних гірськогосподарських парків.
Запропоновано перспективні варіанти організаційно-правової моделі організаційного та правового механізмів регулювання гірського туризму для України. Це розвиток малого, сімейного й індивідуального агротуристичного бізнесу і створення на його основі регіональних агротуристичних мереж. Відтворення соціокультурного середовища – історичного, національного або іншого типу поселення та відтворення інших історичних об’єктів. Одним з варіантів організаційно-правової моделі організаційного пропонується створення великих і середніх спеціалізованих агротуристичних об’єктів, орієнтованих на прийом туристів і організацію їхнього відпочинку: спортивні, культурні, кулінарні, етнічні центри. Аргументується також створення державних і приватних гірськогосподарських парків – туристичних, виставкових, рекламних, культурних чи навіть науково-дослідних і виробничих комплексів.
Успіх реалізації моделі державного регулювання гірського туризму на регіональному рівні в значній мірі залежить від освіченості, обізнаності, моральних засад, ментальності, естетичних потреб та громадської позиції гірських мешканців, а також від формування постійного прямого та зворотного зв’язку між органами влади і керованою ними системою.
Доведено, що реалізацію організаційно-правових моделей організаційного та правового механізмів державного регулювання гірського туризму на регіональному рівні необхідно здійснювати поетапно: створення передумов для реалізації принципів соціальної справедливості, призупинення зубожіння та забезпечення умов для макроекономічного зростання, а далі - структурна розбудову економіки, збалансоване використання природно-ресурсного потенціалу та забезпечення якості життя.
При дотриманні умов впровадження даних моделей аргументується можливість відмовитися від державної допомоги місцевим бюджетам забезпечити стабільність розвитку.
Організаційно-правові моделі організаційного та правового механізмів державного регулювання гірського туризму повинні бути комплексними й нести економічне навантаження, - гірський туризм має бути джерелом доходу для гірського населення, соціокультурне, яке включає можливість культурного взаємозбагачення завдяки спілкуванню місцевих жителів з туристами. Кооперація на рівні місцевої громади зумовлює поліпшення соціально-психологічного клімату, створення умов для успішного розвитку й кількісного зростання місцевих громад, можливість пропаганди національних культурних традицій. Також важливим бачиться особистісний аспект, що дасть можливість підвищення самооцінки, професійного вдосконалення.
Констатовано, що незважаючи на надзвичайні потенційні можливості та перспективи гірських місцевостей в галузі туризму проблемним залишається розвиток сільських територій через недостатню розвиненість інфраструктури, значну віддаленість від великих центрів, недостатню кваліфікацію осіб, які надають туристичні послуги в таких місцевостях, а розміщені в регіоні туристичні об’єкти часто підпорядковані різним міністерствам чи відомствам.
Тому слід вживати заходів щодо подальшого розвитку інфраструктури в гірській місцевості, удосконалення системи державного регулювання на місцевому рівні, забезпечення можливостей для саморозвитку сільського населення на гірських територіях.
За умови втілення зазначених рекомендацій, гірський туризм може стати найбільш перспективною галуззю для багатьох малих історичних міст і сільських населених пунктів України, що сприятиме їх соціально-економічному зростанню, зокрема покращенню інфраструктури та рівня життя місцевих жителів, створенню нових робочих місць, поповненню місцевих бюджетів.
Список використаних джерел
1. Алєксєєва Ю. Регіональний та локальний розвиток туризму: досвід Франції /Ю. Алєксєєва// Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2004. – № 1 (17).- С. 131-141.
2. Алєксєєва Ю. Ініціатива територіальних громад щодо розвитку туризму /Ю. Алєксєєва // Управління сучасним містом. – 2004. - № 2/4-6 (14). – С. 222-228.
3. Алєксєєва Ю. Державне регулювання соціального туризму в Україні /Ю. Алєксєєва// збірник наукових праць Національної Академії Державного Управління. - 2004. - № 1. – С. 182 – 191.
4. Азар В.И. Введение в экономику иностранного туризма /В. И. Азар - М.: ВК Главн. упр. по иностранному туризму при Совмине СССР,1975.- 121с.
5. Алейникова Г.М. Системы технологий: общие положения, технология туристической деятельности /Г. М. Алейникова - Донецк: Донецкий ин-т турист. бизнеса, 2005.- 173 с.
6. Александрова А.Ю. Международный туризм /А. Ю. Александрова – К.: Аспект-Пресс, 2004.- 148 с.
7. Аналітична довідка основних фінансово-економічних показників діяльності суб’єктів туристичної діяльності Івано-Франківської області за даними державної статистичної звітності за І півріччя 2011 року. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.if.gov.ua/modules.php?name=Content&pa=796
8. Аналіз перспектив та проблем розвитку туризму в Україні.- Офіційний док. - К., Держтур. – [Адміністрація президента України, Туристична спілка “Золоте перевесло ”], - 2004.- 24 c. (Бібліотека офіційних видань).
9. Аналітична записка про стан та перспективи розвитку туризму в Україні.- К.: Держтурадміністрація. – 2003.- 16 с. (Нормативні директивні правові документи)
10. Антонюк Л.Л. Інновації: теорія, механізм розробки та комерціалізації /Л. Л. Антонюк, А. М. Поручник, В. С. Савчук.- К.: КНЕУ, 2003.- С. 79-180.
11. Апілат О.В. Проблеми розвитку туризму в умовах глобалізації /О. В. Апілат// Туризм і ресторанний бізнес: сучасні тенденції та перспективи розвитку: матеріали міжнар. наук.-практ. Конф, (Київ, 7-9 лютого 2007 р.). - К.: КНТЕУ, 2007. – С. 24-26 .
12. Бабарицька В. Менеджмент туризму. Туроперейтинг. Понятійно-термінологічні основи, сервісне забезпечення турпродукту: навч. Посібник [для вищих навч.закладів] /В. Бабарицька, О. Малиновська - К.: Альтерпрес, 2004. – 288 с.
13. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента: учебн. пособ. [для высших учебн.заведений] / И. Т. Балабанов - М.: Финансы и статистика, 2000.- 527 с.
14. Барчукова Н.С. Международное сотрудничество государств в области туризма /Н. С. Барчукова -М.: Междунар. отношения, 1986.- 176 с.
15. Безносюк В.Д. Регіональна політика освоєння рекреаційного потенціалу: принципи формування та механізми реалізації /В. Д. Безносюк// Соціально-економічні дослідження в перехідний період (Щорічник наукових праць). – Вип. ХVІІІ. – Львів: Ін-ут регіональних досліджень НАН України, 2000. – С.541-549.
16. Безносюк В.Туризм і його місце в соціально-економічному розвитку України /В. Д. Безносюк // Регіональна економіка.- 2000.- №1.- С.23-26.
17. Бакуменко В.Д. Прийняття рішень в державному управлінні: навчальний посібник / В.Д.Бакуменко. Ч.1. Теоретико-методологічні засади. - К.: Видавничо-поліграфічний центр АМУ, 2010.- 395 с.
18. Бергер Ю. Стан та напрямки управління розвитком туризму в східних регіонах Польщі /Ю. Бергер // Актуальні проблеми реформування державного управління в Україні. Матеріали щорічної науково-практичної конференції 20 січня 2006 року. Ч.2.- Львів: ЛРІДУ, 2006.- С. 9-14.
19. Биркович В.І. Модернізація туристичного та рекреаційного потенціалу регіонів України / В. І. Биркович// Статистика України. – 2006. - № 3 (34). – С. 83-86.
20. Биржаков М.Б. Введение в туризм. Издание 5-е. – СПб.: Издательский дом «Герда», 2003 – 320 с.
21. Біль М. Механізм державного управління туристичною галуззю (регіональний аспект): наук. розробка / Мар’яна Біль, Галина Третяк, Ольга Крайник. – К.: НАДУ, 2009. – 40 с. (3,32 д.а.).
22. Біль М. Методологічні питання інформаційного забезпечення розвитку туризму в регіоні / Мар’яна Біль, Ольга Гринькевич, Оксана Ріпка // Вісник ЛНУ ім. І. Франка. Серія економічна. – Львів, 2008. – №38. – С. 51-55.
23. Браймер Р.А. Основы управления в индустрии гостеприимства /Р. А. Браймер; [пер. с англ Цыганкова Б.Г.] - М.: Аспект Пресс, 1994.- 382 с.
24. Бриггс С. Маркетинг в туризме /Сьюзен Бриггс; [пер. с англ.].- К.: Знання-Прес, 2005.- 358 с.
25. Валентюк І.В. Інструменти реалізації політики у сфері туристичних послуг /І. В. Валентюк // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. – Х.: Вид-во ХРІДУ УАДУ “Магістр”, 2002. – № 2 (13) - С. 179-183.
26. Валентюк І. В. Національний туризм та його розвиток в умовах глобалізації /І. В. Валентюк // Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції: матеріали наук.-практ. конф. / за заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. – К.: Вид-во НАДУ, 2003. – Т.2. – С. 399-401.
27. Валентюк І.В. Формування та реалізація державної туристичної політики в Україні /В. І. Валентюк // зб. наук.пр. Української Академії Державного Управління. – 2002. – Вип. 2. – С. 68-76.
28. Василів О. Дослідження проблем та перспектив розвитку туристично-рекреаційної галузі на прикладі Івано-Франківської області /О. Василів// Головне управління зовнішніх зв’язків і туризму Івано-Франківської облдержадміністрації [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// frtt.if.gov.ua.
29. Василів О.Б. Напрямки і можливості інвестування в туристичну галузь Івано-Франківщини /О. Б. Василиів// Ефективність державного управління в контексті європейської інтеграції: матеріали щорічної науково-практичної конференції, 23 січня 2004 р. - Ч.2.- Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2004.- С. 20 – 23.
30. Василів О.Б. Проблеми та перспективи розвитку туристично-рекреаційної галузі в Івано-Франківській області /О. Б. Василів// Матеріали щорічної науково-практичної конференції за міжнародною участю “Внутрішня політика держави : сутність, принципи, методологія.” у 2 ч., 27 січня 2005 р. / за заг. ред. А.О.Чемериса.- Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2005.-Ч.1.- С.55-61.
31. Василів О.Б. Ув’язка сільського зеленого туризму зі стратегією розвитку Івано-Франківської області /О. Б. Василів// Матеріали міжнародного семінару ”Сільський зелений туризм : шлях до сталого розвитку”, м. Яремче, Івано-Франківська обл. 25-26 вересня 2003 р.–Івано-Франківськ, 2004.- С.21-25.
32. Вольфган Нарстедт. Рекреаційний cepвic в Європі. Перспективи оздоровчого туризму /Вольфган Нарстедт, Майк Піводда; (пер з німецької).-Ужгород, 2001.-101с.
33. Воробей О.Г. Інформаційна інфраструктура туризму та рекреації /О. Г. Воробей// Інформатизації рекреаційної та туристичної діяльності: Перспективи культурного та економічного розвитку: праці Другого Міжнародного Конгресу, Трускавець, 6—9 Жовтня. - Львів, - Львів, ЛРІДУ. – 2003. - С. 69 -73
34. Воронкова Л.П. История туризма: учеб. пособие [для высших навч.заведений] /Л. И. Воронкова//- Воронеж: Изд-во НПО МОДЭК, 2001.- 304 с.
35. Гавран В.Я. Управління інвестиційною діяльністю в рекреаційно-туристичній сфері: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. Наук: 08.10.01 «Розміщення продуктивних сил» /В. Я Гавран - Львів, 2002.- 19 [1]с.
36. Гаврилюк С.П. Конкурентоспроможність підприємств на ринку туристичних послуг: автоеф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: 08.06.02 «Підприємництво»/ С. П. Гаврилюк - К., 2001.- 24 [1]с.
37. Гайдук А.Б. Основні напрями розвитку туристичного ринку в Карпатському регіоні /А. Б. Гайдук// Менеджмент та підприємництво в Україні: Етапи становлення і проблеми розвитку: зб.наук.пр. – Львів: Вид-во ДУ “Львівська політехніка”.– 1999. - № 368. – С.27-32.
38. Гаман М.В. Державне регулювання інноваційного розвитку України: /М. В. Гаман - К.: Вид-во НАДУ, 2005. - 388 с.
39. Гаман П.І. Розвиток рекреаційної сфери Карпатського регіону України: теорія та практика державного регулювання: [монографія] / П.І. Гаман. – Донецьк.: ТОВ “Юго-Восток, Лтд”, 2008. – 306 с.
40. Гаман П.І. Напрями удосконалення державного регулювання розвитку туризму / П.І. Гаман // Зб. наук. пр. Донецького державного університету управління “Державне управління інноваційним розвитком”. Т. ХІ, вип. 105. – Донецьк, ДонДУУ, 2008. – С. 116-125. – (Серія “Державне управління”).
41. Глобальний етичний кодекс туризму // Правове регулювання туристичної діяльності в Україні. - К., 2002. - С. 89-97.
42. Гляділа М. В. Значення розвитку рекреаційної сфери в процесі структурної реформації економіки регіону /Ефективність державного управління в контексті європейської інтеграції.- Львів, ЛРІДУ НАДУ.- 2004.- С. 157-159.
43. Гнатюк М.Р. Закон України “Про туризм”. Постатейний коментар. /М. Р. Гнатюк - К.: ІНЮре, 2006.- 197 с.
44. Гнатюк Т. Перспективи інвестиційного забезпечення туристично-рекреаційного комплексу Карпат: матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції "Наука і освіта - 2002". - Дніпропетровськ. – Т. 8. – Сер. Економіка. – 2002. – C. 45-46.
45. Горішевський П. Сільський зелений туризм: організація надання послуг гостинності /П. Горішевський, О. Васильєв, Ю. Зінько - Івано-Франківськ: Місто НВ, 2003.- 148 с.
46. Горішевський П.А. Організація роботи туристичної фірми: туроператорська та турагентська діяльність: посібник. /П. А. Горішевський, Р. П. Красій - Івано-Франківськ: ІМЕ, 2002. - 392 с.
47. Гринів Л.С Екологічна збалансована економіка: проблеми теорії. /Л. Гринів - Львів: вид-во ЛНУ, 2001.- 239 с.
48. Гриньова В.М. Соціально-економічні проблеми інноваційного розвитку підприємств: монографія./ В. М. Гриньова, О. В. Козирєва// - Х: ІНЖЕК, 2006.- 187 с.
49. Гудзь П.В. Економічні проблеми розвитку курортно-рекреаційних територій України. /П. В. Гудзь - Донецьк: Юго-Восток, 2001. -270 с.
50. Гудзь П.В. Механізм розвитку курортно-рекреаційних територій у сучасних умовах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук: 08.01.01 «Розміщення продуктивних сил» - Донецьк, 2003.- 43 [1]с.
51. Гуляев В.Г. Новые информационные технологии в туризме. /В. Г. Гуляєв – М.: ПРИОР, 1998.- 216 с.
52. Гуляев В. Г. Новые информационные технологии в туризме / Учеб. пособие. М., 1999.-143 с.
53. Гусєв В. Концептуальні засади формування державної інноваційної політики. /В. Гусєв // Вісн. УАДУ. - 2002. - № 4. - С. 84 - 92.
54. Давиденко Л.І. Формування організаційної структури управління туризмом /Л. І. Давиденко // Менеджер. -2004. - № 4. - С. 57–63.
55. Давиденко І.В. Шляхи розвитку рекреаційно-туристичного комплексу України /І. В. Давиденко // Вісник соціально-економічних досліджень. – Одеса: ОДЕУ, 2004. – Вип. 17. – С. 74-78.
56. Доповідна записка управління туризму Івано-Франківської ОДА на виконання розпорядження (від 22.01.2009 року № 33) “Про регіональну програму розвитку малого підприємництва в області на роки”. [Електронний документ]. Режим доступу: http:// frtt.if.gov.ua
57. Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади: [навч. посібн./ за заг. ред. Нижник Н.Р, Олуйка В.М.] - Львів: Вид-во “Нац. ун-ту Львівська політехніка”, 2002.- 351 с.
58. Державна Стратегія регіонального розвитку на період до 2015 року. Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2006 року №1001. /Верховна рада України. – Офіц. видання . – [Електронний документ]. Режим доступу: http: // www.rada.gov.ua
59. Державна програма розвитку туризму на 2002-2010 роки. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2002 р. № 583. /Верховна рада України. – Офіц. видання . – [Електронний документ]. Режим доступу: http: // www.rada.gov.ua
60. Дзвінчук Д.І.Засади управління і вибір цілей діяльності освітньої системи в контексті європейського виміру [Текст] / Д.І. Дзвінчук // Вища освіта України. - 2006. - N2. - С. 20-26. - Бібліогр. в кінці ст.
61. Дмитренко В. Здійснення державної політики в туристичній галузі на регіональному рівні /В. М. Дмитренко, Б. В. Глотов// Актуальні проблеми державного управління: Зб. Наук.пр. – Д.: ДРІДУНАДУ. – 2005. – Вип. 4(18). – С. 171 – 180.
62. Дмитренко В.М. Проблеми й тенденції розвитку туризму в Україні /В. М. Дмитренко // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2007. – №3. С. 63 – 67.
63. Долішній М.І. Регіональна політика на рубежі ХХ-ХХІ століть: нові пріоритети: монографія / М.І. Долішній //.- К., Наукова думка,- 2006. – 511 с.
64. Долматов Г.М. Менеджмент туристской фирмы: Учебн. Пособ.- М.:МИГМТ.- 2001.- 158 с.
65. Долматов Г.М.Правовые основы туристского бизнеса.- М.: МИГМТ, 1998.- 237 с.
66. Державна програма розвитку туризму на 2002-2010 роки. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2002 р. № 583. /Верховна Рада України. – Офіц. Видання. – [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: // www.rada.gov.ua .
67. Довідка “Про стан дотримання вимог законодавства щодо cтворення конкуренто-спроможного туристичного продукту (на прикладі Івано-Франківської області)” на розгляд V сесії Верховної Ради України. Івано-Франківська облдержадміністрація. – Офіційне видання. –[Електронний ресурс]. Режим доступу: http:// www. if.gov.ua.
68. Доповідна записка управління туризму Івано-Франківської ОДА на виконання розпорядження від 22.01.2001 року № 33 “Про регіональну програму розвитку малого підприємництва в області на 2001-2002 роки”- Івано-Франківська облдержадміністрація. – Офіційне видання. –[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// frtt.if.gov.ua
69. Доповідь на колегії Головного управління про виконання програми розвитку туризму в області 2002-2010 рр. Василіва О.Б. / Головне управління зовнішніх зв’язків і туризму Івано-Франківської облдержадміністрації - http: // frtt.if.gov.ua
70. Доповідь про стан законодавчої роботи за результатами діяльності Верховної Ради України четвертого скликання (2002-2006 роки). /Верховна Рада України. – Офіційне видання. - К.: Парламентське видавництво, 2006.- 123 с. (бібліотека офіційних видань).
71. Дроздов А.В. Экотуризм: определения, принципы, признаки, формы. /А.В. Дроздов – Минск, 2001.- 72 с.
72. Друк В.В. Розвиток правового регулювання надання туристичних послуг в Україні./В.В. Друк //Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України: зб. наук. статей:– Вип. ХXІІІ. – Івано-Франківськ: Плай. – 2010. – С.32-44.
73. Друк В.В. Договір на туристичне обслуговування: порівняльна характеристика регулювання в міжнародному та українському законодавстві /В.В. Друк //Порівняльне правознавство: сучасний стан і перспективи розвитку: зб. статей / за ред. Ю.С. Шемшученка, Л.В. Губерського, І.С. Гриценка; упор. О.В.Кресін. – К.: Логос, 2009. – С.442-445.
74.
75. Друк В.В. Правова основа гірського туризму як ефективна складова державно-правового механізму регулювання гірського туризму в Україні /В.В. Друк. // Публічне управління: теорія та практика: збірник наукових праць Асоціації докторів наук з державного управління. – Х. : Вид-во "ДокНаукДержУпр", 2011. – № 3(7) – С. 162-167.
76. Друк Ю.Я. Центральні органи влади в процесі політико-адміністративної модернізації[Текст] / Ю.Я.Друк// Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України. – Вип.6 (56). – К.: Знання України, 2011. –С. 153-165.
77. Економічний розвиток України: інституціальне та ресурсне забезпечення: монографія / Климов О.М., Даниленко А.І., Трегобчук В.М. та ін. НАН України, Об’єднаний ін-т економіки.- К.,2005.- 540 с.
78. Євдокименко В. Регіональна політика розвитку туризму. Методологія формування, механізм реалізації. /В. Євдокименко - Чернівці: "Прут", 1996. - 288 с.
79. Забелин П. В. Основи стратегического управлення: [Учеб. пособ.] /П.В. Забелин, Н.К. Мойсеева — М.: Информационно-внедренческий центр "Маркетинг", 1998. -195 с.
80. Залучення громадськості до управління розвитком територій / В рамках проекту реформування системи муніципального управління через передачу частини управлінських функцій неприбутковим організаціям - “Активна громадскість- ефективне управління ”.-Івано-Франківськ: АЕРІФ, 2001.- 24 с.
81. Закон України „Про туризм” // Відомості Верховної Ради України.– Офіц. видання. - 1995. - № 29 – (Бібліотека офіційних видань)
82. Закон України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» - Відомості Верховної Ради України. – Офіц. видання – 1995. - № 9. - С.58. (Бібліотека офіційних видань)
83. Закон України „Про власність” // Відомості Верховної Ради. - Офіц. видання – 1991. - № 20. – С. 249. (Бібліотека офіційних видань)
84. Закон України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” // Відомості Верховної Ради України. - Офіц. видання .– 1999. - № 31. (Бібліотека офіційних видань)
85. Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні” // Відомості Верховної Ради. - Офіц. видання. – 1997. – № 24 – С.170. (Бібліотека офіційних видань)
86. Закон України „Про охорону навколишнього середовища” // Відомості Верховної Ради України. - Офіц. видання. – 1997. - № 12. (Бібліотека офіційних видань)
87. Закон України „Про підприємства в Україні” //Відомості Верховної Ради України. - Офіц. видання. – 1991. - № 24. – С. 272. (Бібліотека офіційних видань)
88. Закон України про внесення змін до Закону України „Про туризм” від 8 липня 2011 р. № 1282 – IV // Офіційний вісник України. - Офіц. видання. – 2011. - № 50. – С. 2600. (Бібліотека офіційних видань)
89. Закон України про місцеві державні адміністрації // Відом. Верховної Ради України. - Офіц. видання. - 1999. - № 20-21. - С. 190. (Бібліотека офіційних видань)
90. Законодавство України у сфері інноваційної діяльності: Збірник законодавчих актів [упоряд. Андрощук Г.О., Гаман М.В.].-К.: Парламентське вид., 2011.- 133 с.
91. Зарубіжний і вітчизняний досвід регулювання економіки для сучасної України [ за ред. Захарченко В.І.] - Одеса: Негоціант, 2005.- 127 с.
92. Заставний Ф.Д Географія України: у 2-х кн. /Ф. Д. Заставний - Львів: Світ, 1994. - 472 с.
93. Звіт про роботу. Рада з туризму Карпатського регіону – [електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.tourism arpathian.com.ua/images/fest/.pdf
94. Зінько Ю. Організаційно-господарські аспекти розвитку сільського туризму в Карпатському регіоні /матеріали першого Міжнародного науково-практичного семінару“Аграрний екологічний туризм у країнах Центральної та Східної Європи”/ Ю. Зінько // Збірник доповідей. - Стрий: ТОВ „УКРПОЛ", 2004.-С.38-42.
95. Зелений туризм в Карпатах [ упорядники Блащук М., Василів О.]- Івано-Франківськ: Звхідноукраїнське агенство сприяння іноземним інвестиціям, 2004.- 48 с
96. Івано-Франківщина, Україна, світ. Статистичний щорічник [за ред. Зварича І.Т., Кривого М.В.] - Івано-Франківськ: Облстатуправління, 2005.- 574 с.
97. Ільїна О.В. Туризм. Рекреаційна географія: Поняття і терміни./О. В. Ільїна - Луцьк: Терен, 2004.- 102 с.
98. Інвестиційна політика в Україні [ Данилишин Б.М., Корецький М.Х., Дацій О.І.] - Донецьк: Юго-Восток, 2006.- 290 с.
99. Інноваційна діяльність в системі державного регулювання: матеріали міжнародної науково-практичної конф., (м. Івано-Франківськ, 4-6 трав. 1999 р.) [редкол.: Крижанівський Є.І., Долішній М.І., Геєць В.М. та ін.] - Івано-Франківськ, ІФДТУНГ, 1999.- Ч.1.- 240 с.
100. Інформатизації рекреаційної та туристичної діяльності:Перспективи культурного та економічного розвитку Праці Другого Міжнародного Конгресу, Трускавець, 6—9 Жовтня, 2003 р.-235 с.
101. Історія екскурсійної діяльності в Україні: навч. посібн. / Федорченко В.К., Костюкова О.М., Дьорова Т.А., Олексійко М.М.- К.: Кондор, 2004.- 170 с.
102. Іщенко О.А. Теоретичні основи і механізми реалізації маркетингу послуг: монографія./О. А. Іщенко// - Донецьк: Юго-Восток, 2005.- 384 с.
103. Кабушкин Н. И. Менеджмент туризма: учеб.: пособие./Н. И. Кабушкин - (2-е изд., перераб.) - Мн.: Новое знание, 2001. – 432 с.
104. Каланджи И.А. Стратегия: теоретические и концептуальные тенденции развития/И. А. Каланджи // Менеджер.- 2004.- № 2.- С. 153-156.
105. Каледін М.В. Запровадження положень теорій управління і прийняття рішень у регіональні рішення з розвитку туристсько-рекреаційних територій/М. В. Каледін, Г. О. Крапівіна // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія [за редакцією проф. Єрмакова
- Стоимость доставки:
- 200.00 грн