ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису
ТЕМИРГАЛІЄВ Рустам Ільмирович

УДК 352.07.336.132

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ

25.00.02 механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата
наук з державного управління

Науковий керівник:
ГУСЄВ Вячеслав Олександрович,
кандидат економічних наук,
доцент

Київ 2008

ЗМІСТ

Вступ

3

Розділ 1. Теоретико-методичні засади державного регулювання інноваційної реструктуризації промислового комплексу

10

1.1. Теоретичні основи державного регулювання інноваційної реструктуризації

10

1.2. Вплив державного регулювання інноваційної реструктуризації промислового комплексу на формування і використання його виробничого потенціалу

24

1.3.Функції державного управління інноваційною реструктуризацією промислового комплексу

37

Висновки до розділу 1

53

Розділ 2. Аналіз державного регулювання інноваційної реструктуризації промислового комплексу України

60

2.1. Нормативно-правове забезпечення державного регулювання інноваційної реструктуризації промислових підприємств

60

2.2. Аналіз сучасного стану державного регулювання інвестиційного забезпечення інноваційної реструктуризації промислового комплексу України

86

2.3. Державна підтримка створення системи інноваційних інституцій в промисловому комплексі

105

Висновки до розділу 2

133

Розділ 3. Удосконалення державного регулювання інноваційної реструктуризації промислового комплексу України

137

3.1. Розробка напрямів державного регулювання інноваційної реструктуризації промислового комплексу України

137

3.2. Податкове регулювання інноваційної реструктуризації промислового комплексу

155

3.3. Удосконалення організаційно-економічного механізму державного регулювання інноваційної реструктуризації промислового комплексу

175

Висновки до розділу 3

196

Висновки

200

Список використаних джерел

205

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Головна мета реформування економіки України на сучасному етапі розвитку полягає у забезпеченні сталого економічного зростання, структурних і технологічних зрушень прогресивного характеру. Державна промислова політика, яка зараз здійснюється в Україні, має бути спрямована на створення сприятливих умов для переорієнтації галузей промисловості від стратегії виживання” до стратегії прискореного інноваційного розвитку. Ефективним засобом реалізації цих процесів та пріоритетним напрямом промислової політики має стати інноваційна реструктуризація промислового комплексу України.
Необхідність такої реструктуризації зумовлена низкою проблем, серед яких: деформована галузева структура промислового комплексу, в якій переважають виробництва галузей нижчих технологічних укладів, висока енерго- та ресурсоємність промислових технологій, фізична та моральна зношеність основних виробничих фондів, сировинний характер експорту промислової продукції, звужений ринок інноваційних промислових товарів, недосконалість та неефективність системи управління; техніко-технологічне відставання вітчизняних виробництв відносно передового світового рівня і звідси низька їх конкурентоспроможність. Вирішення цих проблем пов’язане, насамперед, з проведенням інноваційної реструктуризації промислового комплексу і формуванням ефективних механізмів її державного регулювання, що має забезпечити структурну збалансованість, технічне оновлення промислового комплексу на передовій технологічній базі з метою підвищення його конкурентоспроможності.
Важливим джерелом для аналізу особливостей державно-управлінського впливу на сфери життєдіяльності в Україні, дослідження різних аспектів державного регулювання процесів реструктуризації промисловості заклали у своїх працях такі зарубіжні й вітчизняні вчені, як: І.Ансофф, О.Алимов, В.Бакуменко, В.Бодров, С.Біла, В.Воротін, В.Геєць, В.Гусєв, Б.Данилишин, О.Джусов, А.Золотарьов, Л.Кальніченко, Г.Клейнер, М.Корецький, І.Мазур, В.Мартиненко, А.Мерзляк, С.Поважний, О.Поважний, С.Покропивний, В.Пономаренко, О.Пушкар, І.Сазонець, З.Шершньова, О.Ямстремська та інші.
Проте, незважаючи на широкий спектр досліджуваних проблем і не применшуючи вагомості й значущості внеску зазначених учених, варто наголосити, що на сьогодні залишається не визначеним механізм впливу державного регулювання інноваційної реструктуризації на складові виробничого потенціалу, не обґрунтовано підходи до формування ефективної системи державного управління інноваційною реструктуризацією промислового комплексу. Вимагають доповнення форми державної підтримки інноваційних інституцій реструктуризації промислового комплексу. Не розроблено пріоритетні напрями державного регулювання інноваційної реструктуризації промислового комплексу України, а також потребує удосконалення організаційно-економічний механізм її державного регулювання. Це зумовило необхідність проведення окремого дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану комплексного наукового проекту Державне управління та місцеве самоврядування” за темами Методологічні та інституційні засади державного регулювання економіки” (номер державної реєстрації 0103U006821) та Інвестиційна складова соціально-економічного розвитку регіону” (номер державної реєстрації 0107U005893) Національної академії державного управління при Президентові України. Роль автора полягає в розробці рекомендацій щодо вдосконалення державного регулювання інноваційної реструктуризації промислового комплексу України.

Мета й завдання дослідження.
Метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування та розробка практичних рекомендацій з удосконалення державного регулювання інноваційної реструктуризації промислового комплексу України.
Для досягнення цієї мети було поставлено і вирішено такі завдання:
- обґрунтувати необхідність державного регулювання інноваційної реструктуризації промислового комплексу в сучасних умовах економічного розвитку;
- визначити механізм впливу державного регулювання інноваційної реструктуризації на складові виробничого потенціалу;
- обґрунтувати теоретичні підходи до формування ефективної системи державного управління інноваційною реструктуризацією промислового комплексу;
- провести аналіз чинного нормативноправового забезпечення інноваційної реструктуризації промислового комплексу;
- визначити основні недоліки та розробити напрями державного регулювання інноваційної реструктуризації промислового комплексу;
- доповнити існуючі форми державної підтримки інноваційних інституцій реструктуризації промислового комплексу;
- розробити заходи податкового регулювання інноваційної реструктуризації;
- удосконалити організаційно-економічний механізм державного регулювання інноваційної реструктуризації промислового комплексу.
Об'єкт дослідження державне управління промисловим комплексом України.
Предмет дослідження державне регулювання інноваційної реструктуризації промислового комплексу.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що розробка напрямів державного регулювання інноваційної реструктуризації промислового комплексу, обґрунтування заходів податкового регулювання інноваційної реструктуризації у промисловому виробництві, вдосконалення організаційно-економічного механізму її державного регулювання сприятимуть розвитку промислового комплексу та забезпеченню внутрішнього ринку високоякісними товарами, підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних товарів на зовнішньому ринку.
Методи дослідження. Методологічну основу роботи становлять загальнонаукові прийоми досліджень і спеціальні методи, що ґрунтуються на сучасних наукових засадах науки державного управління, економічної теорії та споріднених з ними наук. У роботі використано: системний підхід, діалектичний та логічний методи для дослідження еволюції постановки проблеми й послідовності її вирішення; абстрактно-логічний для теоретич­ного узагальнення й формування висновків; факторний аналіз для аналізу сучасного стану державного регулювання інноваційної реструктуризації промисловості України; методи інституціонального аналізу і синтезу для розробки організаційно-економічного механізму державного регулювання інноваційної реструктуризації промисловості та визначення напрямів державного регулювання інноваційної реструктуризації промислового комплексу України.
Інформаційною базою дослідження стали нормативно-правові акти України, матеріали Міністерства промислової політики України, Державного комітету статистики України, спеціальні наукові та інші джерела.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:
вперше запропоновано форми державної підтримки інноваційних інституцій, які є суб’єктами процесів інноваційної реструктуризації промислового комплексу через посилення її наукової складової, що включає: сприяння підвищенню інноваційної активності на основі науково-технологічних досягнень з орієнтацію на технологічні базисні і поліпшуючі технологічні інновації; поєднання державного регулювання з ефективним функціонуванням конкурентного ринкового інноваційного механізму управління, захистом об’єктів права інтелектуальної власності; сприяння регіональному, міжрегіональному, міжнародному трансферу технологій, міжнародній інвестиційній співпраці, захисту інтересів національного інноваційного підприємництва;
удосконалено:
- найважливіші напрями державного регулювання інноваційної реструктуризації промислового комплексу через виділення та обґрунтування нових аспектів її здійснення, серед яких управлінський, структурний, інституційний, науково-технологічний та технічний;
- організаційно-економічний механізм державного регулювання інноваційної реструктуризації промислового комплексу в ринкових умовах шляхом запровадження фінансово-економічних та нормативно-правових важелів впливу;
набули подальшого розвитку:
- концептуальні підходи до підвищення ефективності використання виробничого потенціалу за рахунок забезпечення державного регулювання його інноваційності: поліпшення основних виробничих фондів, удосконалення промислових технологій, підвищення якості та екологічної безпеки матеріальних ресурсів, підвищення фахового рівня підготовки трудових ресурсів;
- теоретичні підходи до формування ефективної системи державного управління інноваційною реструктуризацією промислового комплексу завдяки уточненню та доповненню етапів реалізації функцій, систематизації принципів та цілей державного управління інноваційною реструктуризацією промислового комплексу для узгодження процесів її планування з процесами планування інших напрямів соціально-економічного розвитку держави.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані наукові результати можуть бути використані органами державної влади та управління в процесі реалізації промислової політики, а також при вдосконаленні законодавчих й інших нормативно-правових актів. Результати дослідження використані Міністерством промислової політики, транспорту, зв’язку і паливно-енергетичного комплексу Автономної Республіки Крим під час розробки Програми розвитку промислового комплексу АРК до 2007 року” (довідка № 131/860 від 29.08.2006р.).
Пропозиції щодо пріоритетних напрямів відбору, фінансування та реінвестування інноваційних проектів, спрямованих на модернізацію промислових підприємств Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, використовуються Кримським регіональним відділенням Української державної інноваційної компанії (довідка № 756/2-1 від 5.12.2006 р.).
Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України при викладанні дисциплін: Теорія та історія державного управління”, Державне регулювання економіки” (довідка №578 від 27.09.2007р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею. Наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані дисертантом особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використано результати досліджень та ідеї, що безпосередньо належать її автору.
Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дисертації доповідались і обговорювались на міжнародних науково-практичних конференціях: Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні”, м.Київ (2006р.); Проблемы и перспективы инновационного развития экономики”, г.Скадовск (2007р.); Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування”, м. Київ (2007р.); Європейські орієнтири муніципального управління”, м. Київ (2008р.).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 7 наукових праць, серед яких 5 (із них одна у співавторстві) у наукових фахових виданнях з державного управління та 2 тези у матеріалах науково-практичних конференцій, загальним обсягом 3,9 обл.- вид. аркушів.
Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації 225 стор., з яких: 18 рисунків на 12 стор., 9 таблиць на 6 стор., список використаних джерел з 236 найменувань на 21 сторінці.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретико-наукові положення та напрями вирішення завдання державного регулювання інноваційної реструктуризації промислового комплексу України. Отримані результати дослідження підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення надає змогу сформулювати висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне і практичне значення.
1. На основі узагальнення теоретико-методичних засад державного регулювання інноваційної реструктуризації встановлено, що основою перспективного розвитку та забезпечення інтенсифікації промислового виробництва в сучасних умовах розвитку ринкових відносин є переведення його на інноваційний тип розвитку, що зумовлює необхідність інноваційної реструктуризації промислового комплексу. Розв’язання цього завдання на сьогодні неможливе без участі держави із застосуванням науково обґрунтованих підходів для визначення реальних джерел, напрямів ужиття заходів для ефективної реалізації програм розвитку промислового виробництва на всіх рівнях державного управління.
Необхідність державного регулювання інноваційної реструктуризації промислового комплексу в Україні зумовлена проявом негативного впливу низки чинників, а саме: процесу глобалізації, структурних і галузевих криз в умовах некерованої структурної трансформації, нездатності ринкової конкуренції спрямовувати ресурсні потоки на інноваційний розвиток промисловості, наслідків несумлінної конкуренції, наявності структурних деформацій економічного розвитку, недосконалості технологічної структури.
2. Показано, що державне регулювання інноваційної реструктуризації промислового комплексу має здійснюватися на основі концептуальних положень, зорієнтованих на підвищення ефективності використання виробничого потенціалу за рахунок забезпечення його інноваційності. Основна увага має бути зосереджена: по-перше, на основних виробничих фондах через поліпшення їх технічного та технологічного стану, ступені оновлення, ефективності і раціональності використання, ліквідації застарілого і зношеного обладнання; по-друге, на промислових технологіях через покращення характеристик енерго-, ресурсовитратності, наукоємності; по-третє, на матеріальних ресурсах через підвищення їх якості, екологічної безпеки, оптимізації логістичних систем управління; по-четверте, на трудових ресурсах через високий рівень професійної підготовки за пріоритетними напрямами науково-технічного прогресу та інноваційної діяльності в промисловості, опанування сумісними спеціальностями, інноваційну культуру та креативність підходів до виконання виробничих завдань.
3. Обґрунтовано теоретичні підходи до формування ефективної системи державного управління інноваційною реструктуризацією промислового комплексу шляхом: доповнення функції планування етапами визначення критеріїв оцінювання конкретних об’єктів, методів і методики оцінювання, методів регулювання фактичного стану явищ і процесів; узагальнення та доповнення класифікації цілей державного управління інноваційною реструктуризацією промислового комплексу за видами, що включає цілі основних та забезпечувальних процесів інноваційної реструктуризації; систематизації принципів реалізації функцій державного управління інноваційною реструктуризацією промислового комплексу, що складається з принципів системності, адресності та цільового результату і сприяє узгодженню процесів її планування та інших напрямів соціально-економічного розвитку держави; впорядкування підходів до виділення етапів організації інноваційної реструктуризації за її процесами та з позиції суб’єктів, які задіяні в них, з урахуванням підтримки держави через відповідні регуляторні заходи; уточнення класифікаційних ознак функції контролю в державному управлінні інноваційною реструктуризацією промислового комплексу за процесами, що передбачає контроль основних та забезпечувальних процесів інноваційної реструктуризації, за факторами впливу контроль факторів зовнішнього та внутрішнього впливу, за суб’єктами контроль діяльності замовників, інвесторів та виконавців.
4. Шляхом дослідження нормативно-правового забезпечення інноваційної реструктуризації промислового комплексу виявлено, що відсутня комплексна законодавча база регулювання, забезпечена відповідними виконавчими структурами і ефективним механізмом контролю. Для подолання цих недоліків представлені такі пропозиції до проекту Податкового кодексу України: скасування податку на землю для наукових установ; скасування ПДВ на наукові продукти та експорт науково-технічних робіт для наукових установ; скасування ПДВ та мита на ввезення матеріалів, устаткування й комплектуючих, які не виробляються в Україні або якщо їх вітчизняні аналоги не відповідають необхідним вимогам, для наукових установ.
5. У дисертації визначено низку недоліків у державному регулюванні інноваційної реструктуризації промислового комплексу, зокрема: відсутність стратегії переходу України до інноваційної моделі розвитку, неналежне використання методів наукового планування на всіх рівнях управління, недостатній рівень інноваційної культури працівників органів державної влади; недосконалість нормативно-правової бази регулювання інноваційної реструктуризації промислового комплексу, поширення практики ігнорування законодавства або призупинення дії статей законів, які стосуються фінансування та стимулювання науково-технологічної й інноваційної реструктуризації промислового комплексу; неефективність адміністративно-організаційної структури управління науково-технологічною реструктуризацією промислового комплексу, ослаблена взаємодія науки з виробництвом, незатребуваність вітчизняних науково-технічних розробок не зважаючи на перспективи їх інноваційного впровадження, недостатня орієнтація науково-технічної діяльності на потреби інноваційної реструктуризації промислового комплексу.
Виходячи з цього, доцільним є застосування багатовекторної стратегії розвитку. Існуючі стратегії мають на меті досягнення нового технологічного рівня, однак Україні необхідна інноваційна реструктуризація промислового комплексу, яка охоплює найважливіші аспекти: управлінський, структурний, інституційний, науково-технологічний, технічний та інші.
6. Існуючі форми державної підтримки інноваційних інституцій запропоновано посилити науковою складовою реструктуризації промислового комплексу, що включає: сприяння підвищенню інноваційної активності на основі науково-технічних досягнень; орієнтація на технологічні базисні і поліпшуючі інновації; поєднання державного регулювання з ефективним функціонуванням конкурентного ринкового інноваційного механізму, захистом інтелектуальної власності; сприяння регіональному, міжрегіональному, міжнародному трансферу передових технологій, міжнародній інвестиційній співпраці, захисту інтересів національного інноваційного підприємництва. Це дозволить стабілізувати економічне становище галузевих наукових установ, збільшити обсяги виконаних ними науково-дослідних, дослідно-конструкторських та проектно-технологічних робіт, залучити до наукової роботи талановиту молодь.
7. Запропоновано низку заходів державної політики щодо підтримки інноваційної реструктуризації шляхом системи оподаткування, а саме: зниження ставок податків на прибуток; податковий кредит на приріст обсягів досліджень та розробок; виключення з прибутку, що оподатковується, поточних видатків на НДДКР; пільговий режим оподаткування видатків на НДДКР при міжфірмовій кооперації; звільнення (зменшення ставки) прибуткового податку; звільнення від деяких відрахувань до бюджету; звільнення від сплати податку на прибуток та капітал власників акцій ризикових інноваційних фірм.
8. Визначено, що в нових умовах господарювання досягнути високого рівня інноваційності промислового комплексу можливо лише на основі його інноваційної реструктуризації. Підвищення ролі держави у проведенні інноваційної реструктуризації промислового комплексу має забезпечуватися переважно шляхом використання економічних методів регулювання, які властиві ринковій економіці, а також на основі вдосконалення нормативно-правового та податкового забезпечення інноваційного розвитку. Основним завданням державного регулювання інноваційної реструктуризації промислового комплексу є створення оптимального механізму державного регулювання інноваційної реструктуризації, який би поєднував державні та ринкові важелі впливу на інноваційну реструктуризацію у виробництві і був зорієнтований на інноваційний розвиток України та її інтеграцію у світову економіку. Виходячи з цього, у дисертації запропоновано вдосконалення організаційно-економічного механізму державного регулювання інноваційної реструктуризації промислового комплексу в ринкових умовах шляхом застосування важелів фінансово-економічного та нормативно-правового впливу, спрямованих на оновлення основних виробничих фондів на передовій технологічній базі, підвищення якості матеріальних ресурсів та кваліфікації трудових ресурсів за допомогою інструментів реалізації амортизаційної, інноваційної, податкової, промислової та кадрової політики.
На основі проведеного дослідження та отриманих результатів запропоновано такі практичні рекомендації органам державної влади щодо регулювання інноваційної реструктуризації промислового комплексу:
- Верховній Раді України прийняти закон України Про підтримку галузевої науки”, яким врегулювати проблемні питання сектору галузевої науки у промисловості;
- Кабінету Міністрів України внести зміни до проекту Податкового кодексу України в частині скасування податку на землю, ПДВ та мита на ввезення матеріалів для наукових установ галузевого сектору науки, включених до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абалкин Л. Роль государства в становлении и регулировании рыночной экономики // Вопросы экономики. 1997. № 6. С. 4-12.
2. Авдеєнко В.Н., Котлов В.А. Производственный потенциал промышленного предприятия. М.: Экономика, 1989. 240 с.
3. Авраамова Е. В. Адаптация промышленных предприятий к рыночным условиям//Вопросы экономики.-М.: 1999.-№11. с. 145-151.
4. Агужен Г.А. Стратегия предприятия в условиях реформирования экономики: реализация и проблемы. / НАН Украины, Ин-тут экономики промышленности. Донецк, 1995. 203 с.
5. Аистова М.Д. Реструктуризация предприятий: вопросы управления. -М.: Альпина Паблишер, 2002. 287 с.
6. Акимова И.М. Промышленное производство: рыночная ориентация и стратегия развития.-Х.: Бизнес информ, 1998. 251 с.
7. Александров В.В. Дослідження трансформації інноваційної системи. Харків: Основа, 1998. 60с.
8. Александров В.В., Бажан Ю. Економічні проблеми державного програмування науково-технічного розвитку // Економіка України. 1999. № 10. С. 29-37.
9. Алимов. О.М., Ємченко В.М., Микитенко В.В. Українська модель промислового зростання: теоретичні засади створення та економічний механізм реалізації / Фундаментальні орієнтири науки. Зб. наук. праць. Київ: Видавничий дім «Академперіодика», 2005 320 с.
10. Аминов М.С., Ботдалов М.М., Гамидов Г.С., Исмаилов Т.А. Региональные проблемы развития инновационной деятельности // Инновации. 2001. № 1-2. С.55-58.
11. Андрощук Г. Інноваційна діяльність в Україні: економічний механізм стимулювання // Інтелектуальна власність. 2005. №8. С.23-32.
12. Ансофф И. Стратегическое управление (пер. с англ.). М.: Экономика, 1989.
13. Антонюк Л.Л., Поручник А.М., Савчукт В.С. Інновації: теорія, механізм розробки та комерціалізації: Монографія. К.: КНЕУ, 2003. 394с.
14. Бакуменко В.Д. Формування державно-управлінських рішень: проблеми теорії, методології, практики: Монографія / В.Д.Бакуменко; Редкол.: В.М.Князєв, П.І.Надолішній, М.І.Мельник та ін. К.: Вид-во УАДУ, 2000. 328 с.
15. Бадида М.П. Україні потрібна ефективна система оподаткування // Фінанси України. 1999. №8. С. 75-80.
16. Бачурин А. Основные условия устойчивости экономики // Экономист. 1998. № 11. С. 34-42.
17. Башнянин Г.І., Бойчук І.В., Дубовий Б.В., Роміх А.В. Виробничі системи в перехідних економіках. Львів: Коопосвіта, 1999. 382с.
18. Бевентер Е., Халепс И. Основные знания по рыночной экономике. М.: Республика, 1993.
19. Безчасний Л., Мельник В. Інноваційна модель економічного розвитку України // Журнал європейської економіки. Науковий журнал. Видання Тернопільської академії народного господарства. Том 2 (№3). Вересень 2003. 395 с.
20. Біла С.О. Роль держави у забезпеченні інноваційно-інвестиційного типу економічного зростання в Україні // Наукові праці ДонНТУ. Серія: економічна. Д., 2006. Вип. 87. С. 42-48.
21. Білорус О.Г., Лук’яненко Д.Г. та ін. Глобальні трансформації і стратегії розвитку. К., 1998, 256с.
22. Благун І.С. Системи розвитку економіко-виробничих структур / Прикарпатськ. ун-т ім. В. Стефаника. Івано-Франківськ, 1997. 146с.
23. Бланк И. Инвестиционный менеджмент. К.: Конкорд, 1995. 350с.
24. Бодров В.Г. Політична економія. Навч. посіб. / За ред. В.О. Рибалкіна, В.Г.Бодрова. К.: Академвидав, 2007. 672с.
25. Богиня Д., Волинський Г. Структурна перебудова економіки і проблеми інвестицій // Економіка України. 1997. № 12. С.41-50.
26. Бойко Є., Войцеховський В. Структурна перебудова та оптимізація інвестиційних процесів в промисловості // Соціально-економічні дослідження в перехідний період (Щорічник наукових праць) / НАН України, Інститут регіональних досліджень. Львів, 1996. с. 106114.
27. Бойко Є.І., Войцеховський В.Б., Горин М.П. Інвестування структурних реформувань промисловості / НАН України. Інститут регіональних досліджень. Львів, 2000. 160 с.
28. Бойко Є.І., Гориш М.П., Свистович Г.М., Коник М.А. Сучасні проблеми інвестування структурних реформувань промисловості / Інститут регіональних досліджень НАН України. Львів, 2005. 35с.
29. Большой экономический словарь / Под ред. А.Н. Аэрилияна. 4-те изд. доп. и перероб. М.: Институт новой экономики, 1999. 1248 с.
30. Велико В., Величко О. Тенденції в нагромадженні капіталу і зростання інвестиційної активності // Економіка України. 1999. №1. С. 20-26.
31. Величко О.В. Державне регулювання інвестиційної діяльності // Фінанси України. 2000. № 10. С. 126-134.
32. Верба В.А., Новикова І.В. Методичні рекомендації з оцінки інноваційного потенціалу підприємства // Проблеми науки. 2003. №3. С. 22-31.
33. Вишневський В., Лапницький Д. Про новий порядок амортизації основних фондів // Економіка України. 1998. №3. С.42-46.
34. Відтворення основних і оборотних фондів / Герасимчук М. та ін..: Інт-т економіки НАН України. Київ, 2001. 206 с.
35. Вітвіцький В.В., Солошонок Л.П. Харчова промисловість: стан і проблеми нормування праці // Економіка АПК. 2001. №7. С.28-32.
36. Власюк О. Методологія та моделі аналітичного планування економічного і соціального розвитку України // Економіст. 1998. № 5. С.77-87.
37. Водянов А. Промышленные мощности: состояние и использование // Экономист. 1999. №9. С. 38-44.
38. Воротін В.Є. Макроекономічне регулювання економічного зростання в умовах трансформації економіки: стан і перспективи // Статистика України (укр.).- 2001.- № 2.- C.14-18
39. Восстановление и развитие промышленного потенциала. Сборник научных трудов / НАН Украины. Ин-т экономики промышленности. Донецк, 2007. 185 с.
40. Гайдук К. В., Мерзликина Г. С. Функциональная реструктуризация коммерческих организаций// Проблемы теории и практики управления.-2002. № 2. с. 89-93.
41. Герасимчук В.І. Забезпечення інноваційно-технологічних зрушень в розвитку економіки та зайнятості. Київ, 2001. 33с.
42. Герасимчук М. Проблеми інвестиційної та інноваційної політики України // Економіка України. 1997. №8. С.94.
43. Герасимчук Н. Современные аспекты развития экономики Украины // Экономика Украины, № 3, 2002. с. 23-28.
44. Глущенко Е.В., Захарова Е.В., Тихонравов Ю.В. Теория управления. М.: Вестник, 1997. 146с.
45. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. К.: Велес, 2003
46. Гречаник Б.В. Інноваційно-спрямований розвиток підприємств: організаційно-економічні аспекти. Львів, ІРД НАН України, Івано-Франківськ, Західноукраїнський економіко-правовий університет, 2007. 187с.
47. ГусєвВ.О., Темиргалієв Р.І. Світовий досвід державного регулювання галузевих та технологічних структурних зрушень у промисловості // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. 2005. № 1. С. 170180.
48. Данилишин Б.М., Корецький М.Х., Дацій О.І. Інвестиційна політика в Україні: Монографія. Донецьк: Юго-Восток, Лтд, 2006. 292 с.
49. Джерела інвестицій та їх економічне регулювання (Колектив авторів. Відп. ред. М. Герасимчук). К.: Інститут економіки НАН України, 1999. 320с.
50. Дідівська Л., Головко Л. Державне регулювання економіки: Навчальний посібник. К.: Знання-Прес, 2000. 209 с.
51. Довбня С.Б., Ковзель К.А. Модель комплексної оптимізації фінансування підприємства // Фінанси України (укр.). 2006. № 5. C.134-142.
52. Донскова С.В., Ибрагимова Н.Я., Василенко О.В. и др. Экономика пищевой промышленности. М.: Лёгкая и пищевая промышленность, 1991. 440с.
53. Дорогунцов С., Горська О. Трансформація структури економіки: теорія і практика // Економіка України. 1998. №1. С. 56-64.
54. Дорошенко Л.А. Перспективи цін на сировинну продукцію // Статистика України. 2003. №1. С.58-61.
55. Економіка промисловості України: Зб. наук. праць. К.: РВПС України НАН України, 2004. 260 с.
56. Економіка України: десять років реформ. / За ред. З. Ватаманюка та С. Панчишина. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. 496 с.
57. Економіка України: підсумки перетворень та перспективи зростання / За ред. акад. НАН України В.М. Гейця. Х.: Вид-во «Форт», 2000. 424с.
58. Економіка України: Стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред. В. Гейця. К., 2005. 1008с.
59. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 3 / Редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред) та ін. К.: Видавничий центр Академія”, 2002. 952 с.
60. Економічна оцінка державних пріоритетів технологічного розвитку / За ред. Бажана Ю.М. К.: Ін-т екон. проноз., 2002. 320с.
61. Євдокимов Ф.І., Мізіна О.В. Дослідження категорії «Економічний потенціал промислового підприємства» // Наукові праці ДонНТУ. Серія: економічна. Випуск 75. 2004. С.54-59.
62. Заболоцький Б.Ф., Кокошко М.Ф., Смовженко Т.С. Економіка України. Львів: ЛБК НБУ, 1997. 145с.
63. Забродский В.А., Кизин Н.А. Диагностика финансовой устойчивости функционирования производственно-экономических систем. К.: Видавництво Наукова думка”, 2000. 107с.
64. Завалин П.Н. Инновационная деятельность в современных условиях // Инновации. 2001. №8. С.13.
65. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" // Урядовий кур'єр, 2000, 17 травня.
66. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності", 1 грудня 1998 року № 284- ХІV, ВВР, 1999 № 2-3, ст. 20.
67. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" // Відомості Верховної Ради України (ВВР) , №29, 1991, ст.397. Із змінами внесеними згідно із Законами України в 1993-2002 роках.
68. Закон України "Про інвестиційну діяльність”: // 18 вересня 1991 р., № 1560-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 47. - Ст. 646.
69. Закон України "Про інноваційну діяльність" №40-IV від 4 липня 2002 р. // Голос України. - 2002, 9 серпня.
70. Закон України "Про науково-технічну експертизу”, 10.02.1995р. // Відомості Верховної Ради України1995, N 9, ст.56
71. Закон України "Про науково-технічну інформацію" № 3322-XXI від 25 червня 1993 року.
72. Закон України "Про порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" №2181 ІІІ від 21.12.2000 // Відомості Верховної Ради України. 2001. № 1. ст.44.
73. Закон України "Про прийняття Конституції України і введення її в дію", 28 червня 1996 року № 254/96 ВР. ВВР 1996 № 30 ст. 142.
74. Закон України "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні", № 433-IV від 16.01.2003.
75. Закон України "Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки" від 11 червня 2000 р. № 2623-ІІІ, // Відомості Верховної Ради України, №48, 2001, 30 листопада. Ст.253.
76. Закон України Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків”, Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка” від 16.07.99 N991 // Відомості Верховної Ради України. 1999. № 56. Ст. 125.
77. Закон України Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств":, 22 травня 1997 р., №283/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 27. - Ст. 181.
78. Закон України Про господарські товариства”, 19 вересня 1991 р., № 1576-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 49. - Ст. 682.
79. Закон України Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України” // Відомості Верховної Ради (ВВР). 2003 . № 1602-III.
80. Закон України Про державну програму заохочення іноземних інвестицій”, 17 грудня 1993 р., №3744-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 6. - Ст. 28.
81. Закон України Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон”, 13 жовтня 1992 р., №2673-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 50. - Ст. 676.
82. Закон України Про правовий статус іноземців”від 04.02.1994 р. № 3930-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. 1994. №23. Ст. 162.
83. Закон України (проект)Про державну підтримку галузевої науки” //http://www.nbuv.qov.ua/article/2003/03klinko.htm.
84. акон України Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності”, 13 грудня 1991 року. -№ 1977- ХІІ, ВВР, 1992 ст. 12.
85. Закон України Про підприємництво”, від 7 лютого 1991 р., № 698-ХІІ // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1991. - № 14. - Ст. 168.
86. Закон України Про режим іноземного інвестування” від 19 березня 1996 р., № 93/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 19. -Ст. 80.
87. Закон України Про цінні папери та фондову біржу” від 18 червня 1991 р., № 1201-ХІІ // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1991. - № 38. - Ст. 508.
88. Закон України ” Про банки і банківську діяльність” : 7 грудня 2000 р., № 82121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 5-6. - Ст. 30.
89. Закон України ”Про наукову і науково-технічну діяльність”, 13.12.1991, ВВР № 1991-XII.
90. Закон України ”Про підприємства в Україні” від 27 березня 1991 р., №887-ХІІ // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1991. - № 24. - Ст. 272.
91. Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом” // Відомості Верховної Ради України
92. Закон України «Про внесення змін в Закон України «Про інвестиційну діяльність»» // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 33. - С. 226.
93. Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з метою підтримки наукової і науково-технічної діяльності" від 1 грудня 1998 року № 285 ХІV // Урядовий кур’єр. - 1998. - № 105-106. - С. 11.
94. Закон України «Про внесення змін в Закон України «Про підприємництво» // Урядовий кур’єр. - 1998. - 28 лют. - С. 5.
95. Закон України «Про спецiальнi економiчнi зони та спецiальний режим iнвестицiйної дiяльностi в Донецькiй областi» № 356-XIV від 24 грудня 1998 року// Відомості Верховної Ради (ВВР). 1999. - № 7. - С.50.
96. Закон України Про освіту” від 23 травня 1991 р. № 1060-XII // Відомості Верховної Ради . 1991. № 34. Ст. 452.
97. Закон України Про власність” від 26.03.91 // Нові закони України. - К., 1991.
98. Захарченко В.И. Экономический механизм процесса нововведений / Под ред. Проднуса И.П.: Всеукр.акад.эконом. кибернетики. Одесса, 1999. 198с.
99. Захарченко В.І. Трансформаційна процеси у промислових територіальних системах України. Вінниця: Гіпаніс, 2004. 547 с.
100. Збаразская Л.А. Приоритеты и источники развития промышленного потенциала. // Востановление и развитие промышленого потениала: Сб.науч.тр. НАН Украины. Ин-т экономики пром-ти. Ред.кол.: Иванов Н.И. и др. Донецк, 1995. С.124-130.
101. Зятковський І.В. Амортизаційні пільги в розвитку підприємництва // Фінанси України. 1997. №2. С.54-58.
102. Зятковський І.В. Фінансовий лізинг і проблеми його впровадження // Фінанси Україн