ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ПРОВЕДЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ РЕФОРМИ

Короткий опис

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Євграфов Олександр Євгенович

УДК 351.711:332.33

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ПРОВЕДЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ РЕФОРМИ

Спеціальність 25.00.02 механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
д.держ.упр., професор
Огаренко Віктор Миколайович

Запоріжжя 2009 ЗМІСТ

ВСТУП

3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ В УМОВАХ ПРОВЕДЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ РЕФОРМИ

11

1.1. Сучасна парадигма державного регулювання раціонального використання земельних ресурсів

11

1.2. Регуляторний вплив держави на раціональне використання земельних ресурсів

40

1.3. Правове забезпечення земельної реформи як механізм державного регулювання раціонального використання земельних ресурсів

59

Висновки до розділу 1

90

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ В УКРАЇНІ

95

2.1. Оцінювання проведення державної земельної політики України

95

2.2. Ефективність державного контролю за раціональним використанням земельних ресурсів в Україні

113

2.3. Аналіз тенденцій державного регулювання раціонального використання земельних ресурсів у Запорізькій області

130

Висновки до розділу 2

167

РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

171

3.1. Розвиток системи управління земельними ресурсами

171

3.2. Удосконалення механізмів державного регулювання раціонального використання земельних ресурсів

189

Висновки до розділу 3

214

ВИСНОВКИ

220

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

226

ВСТУП

Актуальність теми. У системі державного управління природними ресурсами дедалі більшого значення набувають питання раціонального використання земельних ресурсів, які сучасною наукою трактуються в різних аспектах. Земля, крім її традиційних властивостей (засіб виробництва, територіальний базис, природне тіло тощо), стала об'єктом правовідносин і об'єктом нерухомості. Земельний фонд країни є національним багатством, раціональне використання якого неможливе без відповідної системи державних рішень. Особливого значення ця система набуває в періоди реформи земельних відносин, коли здійснюється масштабний перерозподіл і приватизація земельних ресурсів, реорганізація існуючих об'єктів і суб’єктів земельних відносин. Разом з тим при управлінні земельними ресурсами враховується вплив як об'єктивних законів природи (встановлення обов'язків із захисту земель від шкідливих природних процесів), так і економічних, соціальних законів суспільства.
Державне регулювання земельних відносин в Україні спрямоване на вирішення завдань раціонального використання земельних ресурсів як найважливішого фактора виробництва, створення правових, економічних, організаційно-технічних та інших умов для відтворення й підвищення родючості ґрунтів, забезпечення зростання виробництва.
При проведенні земельної реформи необхідно вирішити проблеми раціонального використання земельних угідь, розмежування прав власності на землю, обґрунтування розмірів земельного податку, орендної плати й вартості. Державне регулювання раціонального використання земельних ресурсів має встановлювати правила та порядок організаційної діяльності, відповідальність за дотримання цих правил.
Одним з найважливіших чинників ефективного державного управління земельними ресурсами на всіх адміністративно-територіальних рівнях є система державного земельного кадастру та моніторингу земельних ресурсів, які служать інформаційно-аналітичною основою державного управління територіями й регулювання земельних відносин. При цьому всі складові земельного кадастру та моніторингу земельних ресурсів мають відповідати рівню державного забезпечення розвитку земельних відносин. Це особливо важливо при розробці економічно обґрунтованих методик встановлення меж об'єктів земельних ділянок, масової державної кадастрової оцінки земель різних категорій, законодавчому забезпеченні принципів і правил оподаткування суб'єктів аграрних відносин.
Сьогодні система державного регулювання земельною сферою недостатньою мірою забезпечує розмежування повноважень і відповідальності структур управління земельними ресурсами. Недосконалість державного регулювання земельних відносин, відсутність цілеспрямованості їх реформування загострили багато проблем, зокрема, це пов'язано з погіршенням стану ґрунтів. Вирішення цих питань у багатьох випадках стримується неналежною методологічною основою вдосконалення державного регулювання земельних відносин.
Актуальним питанням є розробка механізмів державного регулювання раціонального використання земельних ресурсів, зокрема, визначення рівня їх ефективності в кожному окремому випадку. Водночас у системі державного управління земельними ресурсами мають бути задіяні правові, адміністративні й економічні методи.
Ґрунтовне дослідження різних аспектів державного управління земельними ресурсами міститься у працях вітчизняних та зарубіжних учених. Значний внесок у вдосконалення механізмів державного управління загалом і раціонального використання та розширеного відтворення земельних ресурсів країни зокрема зробили такі вчені: Д.І.Бабміндра, Ю.Д. Білик, С.М. Волков, В.Г. В’юн, Д.С.Добряк, В.В.Дорофієнко, В.Г. Горлачук, Г.І. Горохов, О.Я. Лазор, О.Г. Мордвінов, Л.Я.Новаковський, І.В.Петенко, С.Ф. Поважний, А.Я. Сохнич, В.М. Трегобчук, О.І.Шапоренко. Вчені обґрунтували принципи й методи управління земельними ресурсами, визначили особливості розвитку земельних відносин у ринкових умовах. Окремим аспектам державного контролю за використанням та охороною земель присвятили свої праці В.Б.Авер’янов, О.Ф.Андрійко, В.І. Андрейцев, Г.І.Балюк, Ц.В. Бичкова, А.П.Гетьман, Н.С.Гавриш, В.К. Гуревський, М.І.Єрофеєв, Н.Д.Красіліч, І.І.Каракаша, П.Ф. Кулинич, В.В.Носік, О.О.Погрібний, В.І. Семчик, Н.І. Титова, Г.В.Тищенко, Н.Р.Малишева, М.І.Малишко, В.Л. Мунтян, В.І.Федорович, М.В.Шульга, Ю.С.Шемшученко, В.В. Янчук та інші науковці.
При всій важливості проведених досліджень сьогодні в наукових колах немає однозначності трактування понять державного регулювання раціонального використання земельних ресурсів і чітко окресленого підходу щодо визначення наукових засад і напрямів цього регулювання.
Важливість проблеми вимагає подальше дослідження сучасного стану раціонального використання земельних ресурсів, розробку шляхів удосконалення системи управління земельними ресурсами та розширення владних повноважень органів управління земельними ресурсами, правове забезпечення проведення земельної реформи в Україні, розробку Концепції управління земельними ресурсами на регіональному рівні.
Актуальність проблеми, недостатнє її висвітлення в науковій літературі, її теоретичне та практичне значення зумовили вибір теми дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до теми науково-дослідної роботи Планування, прогнозування та державне регулювання мікро- та макроекономічних процесів” (номер державної реєстрації 0102U003195) Класичного приватного університету.
У рамках виконаної теми особисто здобувачем було обґрунтовано напрями вдосконалення механізмів державного регулювання раціонального використання земельних ресурсів, сформульовано пропозиції щодо ключових положень Концепції управління земельними ресурсами в регіоні, щодо внесення змін до чинного Земельного кодексу України в частині правового забезпечення здійснення земельної реформи в Україні.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є науково-теоретичне обґрунтування механізмів і розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення державного регулювання раціонального використання земельних ресурсів в Україні в умовах проведення земельної реформи. Для досягнення мети було поставлено та вирішено такі завдання:
- уточнено дефініції понять «державне регулювання раціонального використання земельних ресурсів», «земельна реформа»;
- проаналізовано стан і розроблено пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства з правового забезпечення земельної реформи в Україні;
- визначено сучасний стан державного регулювання раціонального використання земельних ресурсів;
- конкретизовано шляхи вдосконалення управління земельними ресурсами;
- обґрунтовано необхідність розширення владних повноважень органів державного управління земельними ресурсами;
- окреслено необхідність розробки та поглиблення конкретизації концептуальних положень щодо управління земельними ресурсами на регіональному рівні.
Об’єктом дослідження є процес і форми державного регулювання раціонального використання земельних ресурсів в умовах проведення земельної реформи в Україні.
Предметом дослідження є теоретичні та практичні засади формування й розвитку механізмів державного регулювання раціонального використання земельних ресурсів.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що пропоновані механізми державного регулювання раціонального використання земельних ресурсів і їх запровадження в практичну діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування дадуть можливість посилити ефективність державного управління земельними ресурсами, прозорість їх використання, створять стабільний ринок землі в Україні.
Методи дослідження. Для перевірки гіпотези дослідження та виконання поставлених завдань використано загальнонаукові та спеціальні методи: структурно-функціональний аналіз основних теорій і практики управління земельними ресурсами для виділення й обґрунтування механізмів державного регулювання раціонального використання земельних ресурсів; методи аналізу та синтезу для вивчення й узагальнення наукових положень щодо застосування методів загальної теорії управління та управління земельними ресурсами, проведення відповідних узагальнень, уточнень основних понять; конкретно-історичний аналіз для дослідження історії розвитку земельних відносин; монографічний метод для вивчення досвіду управління земельними ресурсами конкретними суб’єктами аграрних відносин; абстрактно-логічний метод для теоретичного узагальнення й формулювання висновків.
Методологічною базою дослідження є наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених. Інформаційною базою дослідження є закони України, нормативно-правові акти Президента України та Кабінету Міністрів України, статистичні матеріали державних органів статистики та територіальних органів Державного комітету по земельних ресурсах України.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:
вперше:
- обґрунтовано необхідність розробки й запропоновано ключові положення Концепції управління земельними ресурсами на регіональному рівні, мета якої полягає в покращенні ведення державного земельного кадастру, підвищенні ефективності управління земельними ресурсами місцевими органами державної влади;
удосконалено:
- підхід до побудови організаційної структури управління використанням земельних ресурсів шляхом розширення владних повноважень Центру державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах, що забезпечить покращення державного моніторингу стану земельних ресурсів і підвищення ефективності державного контролю за їх використанням;
- методику обліку земельних ресурсів у системі державного земельного кадастру через розробку нової облікової одиниці облікового земельного контуру, особливості застосування якої полягають у спрощенні процедури визнання факту виникнення або припинення права власності й права користування земельними ділянками та систематизації обліку землі;
набуло подальшого розвитку:
- уточнення поняття земельної реформи як врегульованої земельним законодавством системи дій різних суб'єктів, які включають у себе сукупність організаційних, економічних, екологічних, науково-технічних, землевпорядних і державно-правових засобів, спрямованих на докорінне перетворення (зміну) та вдосконалення земельних правовідносин відповідно до сучасних вимог розвитку суспільства й держави та забезпечення земельних потреб громадян України;
- визначення дефініції поняття «державне регулювання раціонального використання земельних ресурсів» як системи взаємопов'язаних економічних, технічних, організаційно-господарських і правових заходів, які застосовуються державою в особі уповноважених нею органів влади, спрямованих на впорядкування земельних відносин, організацію раціонального використання земельних ресурсів і їх охорону на користь держави;
- рекомендації щодо внесення змін до чинного Земельного кодексу України суб’єктами законодавчої ініціативи в напрямі подальшого розвитку законодавчого забезпечення проведення земельної реформи в Україні;
- обґрунтування необхідності розробки Кабінетом Міністром України Національної програми «Державний моніторинг земельних ресурсів на 20102015 роки», мета якої полягатиме у формуванні загальнодержавної та регіональної організаційної структури, повноваженням якої має стати державний моніторинг земельних ресурсів, формування нормативно-методичної бази його проведення, а також інформаційної бази щодо земельних ресурсів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що застосування запропонованих напрямів і механізмів удосконалення державного регулювання раціонального використання земельних ресурсів приведе до створення передумов для ефективного державного контролю за використанням земельних ресурсів як у межах населених пунктів, так і поза ними, розширення повноважень органів управління земельними ресурсами, підвищення ефективності використання земельних ресурсів.
Результати досліджень використані в діяльності Запорізької регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру” (довідка від 27.11.2008 р. №89) при впровадженні методики ведення державного земельного кадастру шляхом розробки нової облікової одиниці облікового земельного контуру, Головного управління Державного комітету із земельних ресурсів України у Запорізькій області (довідка від 01.12.2008 р. № 10/78) при розробці стратегій управління земельними ресурсами на регіональному рівні.
Теоретичні положення дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Класичного приватного університету при викладанні таких дисциплін: Основи землевпорядкування та кадастру”, Земельний кадастр”, Землевпорядні вишукування та проектування”, Управління земельними ресурсами”, Земельно-правові відносини”, Оптимізація використання земельних ресурсів” (довідка від 16.12.08р. №403).
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки, висновки та рекомендації, які винесено на захист, одержано здобувачем самостійно. У роботах написаних у співавторстві (№ 8, 9 по списку в авторефераті) автору належить визначення кола проблем та шляхів їх вирішення в сфері використання земельних ресурсів, засад державної земельної політики в умовах формування ринкового земельного ладу.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: Інституціональні перетворення в суспільстві: світовий досвід і українська реальність” (м. Мелітополь, 2006), Дні науки 2008” (м.Запоріжжя, 2008 р.), Децентралізація державного управління та розвиток місцевого самоврядування в контексті європейської практики ” (м. Луцьк, 2008р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 11наукових праць загальним обсягом 4,85д. а., з них 7 у фахових виданнях.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації 245 сторінок, з яких 8 рисунків займають 8 сторінок, 2таблиці 2 сторінки, список використаних джерел (191 найменування) 18 сторінок.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації подано теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання вдосконалення державного регулювання раціонального використання земельних ресурсів шляхом визначення напрямів і механізмів його вдосконалення. Отримані в процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дає змогу сформулювати такі висновки і зробити пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення.
1. Встановлено, що державне регулювання раціонального використання земельних ресурсів є функцією державного управління земельними ресурсами. Державне регулювання використання земельних ресурсів є сферою діяльності держави для здійснення цілеспрямованого впливу на поведінку учасників земельних відносин з метою забезпечення пріоритетів державної політики України. Об'єктивна необхідність державного регулювання раціонального використання земельних ресурсів пояснюється потребою подолання вад ринкового саморегулювання та виконання економічних функцій держави.
Державне регулювання раціонального використання земельних ресурсів є системою взаємопов'язаних економічних, технічних, організаційно-господарських і правових заходів, яких вживає держава в особі її уповноважених органів влади і спрямовані на впорядкування земельних відносин, організацію раціонального використання земельних ресурсів і їх охорону на користь як усієї країни, так і різних власників, землекористувачів і землевласників.
2. Одним з напрямів державного регулювання раціонального використання земельних ресурсів є проведення земельної реформи, під якою розуміється врегульована земельним законодавством система дій різних суб'єктів земельних відносин та сукупність організаційних, економічних, екологічних, науково-технічних, землевпорядних і державно-правових засобів, спрямованих на докорінне перетворення (зміну) та вдосконалення земельних правовідносин відповідно до сучасних вимог розвитку суспільства й держави, забезпечення земельних потреб людини та громадян України.
Держава як обов'язковий учасник земельної реформи реалізує взятий на себе загальний обов'язок із здійснення земельно-реформаційних заходів.
Правове регулювання земельної реформи здійснюється в межах інституту земельного права правової основи земельної реформи, в основу якої покладено цілепокладання в напрямі досягнення соціальних параметрів розвитку.
3. У зв’язку з наявністю значних законодавчих прогалин та з метою належного правового забезпечення подальшого проведення земельної реформи в Україні запропоновано внести зміни до чинного Земельного кодексу України, додавши до нього окремий розділ «Правове забезпечення земельної реформи». Такі законодавчі зміни дадуть змогу більш системно здійснювати земельну реформу, визначити відповідальні органи державної влади та створити ефективний механізм державного регулювання раціонального використання земельних ресурсів.
4. Дослідженням з’ясовано, що низькими темпами впроваджуються заходи, пов'язані з інвентаризацією земель населених пунктів та земель несільськогосподарського призначення за їх межами, визначенням грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, розмежуванням земель державної та комунальної власності тощо. Практично не виконуються заходи з охорони земель. Дотепер не запроваджено автоматизовану систему ведення державного земельного кадастру та систему ведення Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень.
5. Залишається неефективною система реєстрації правовстановлюючих документів на земельні ділянки, що спричинює зростання напруженості в регіонах та зумовлює численні звернення громадян до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки і оборони України та правоохоронних органів. Більшість порушень пов’язана з неналежним виконанням органами місцевого самоврядування та державної виконавчої влади повноважень стосовно розпорядження земельними ресурсами. Саме це призводить до значних втрат місцевих та державного бюджетів.
6. Тривала неврегульованість проблемних питань у сфері земельних відносин призводить до поширення фактів порушення законних прав та інтересів громадян України, обмежує їх можливості як суб'єктів ринку землі скористатися конституційним правом щодо розпорядження належними їм на праві власності земельними ділянками та захистити свої права. Масові звільнення професійних кадрів з державних органів, що мали місце протягом останніх років, негативно позначилися на управлінні у сфері земельних відносин та професійному підході до вирішення земельних питань.
7. Для створення єдиного інформаційного банку даних у сфері державного регулювання раціонального використання земельних ресурсів запропоновано створити інтегровану земельну інформаційну систему, основними завданнями якої має стати: надання юридично обґрунтованих і достовірних даних про права на земельні ділянки й міцно пов'язану з ними нерухомість для органів управління, судів, банків, юридичних і фізичних осіб; забезпечення захисту прав власників, власників і користувачів землі та міцно пов'язаної з нею нерухомості; забезпечення встановлення й реєстрації правового режиму користування земельними ділянками, будівлями та приміщеннями; інформаційне забезпечення збору земельного податку й податку на нерухомість.
Створення такої системи приведе до ефективної інформаційної підтримки вирішення комплексних цільових завдань соціально-економічного й екологічного розвитку території; повноти, достовірності інформації, що надається юридичним і фізичним особам; доступу до інформаційних ресурсів різних сфер діяльності держави та суспільства.
8. У дослідженні проаналізовано існуючу методику складання щорічного державного земельного балансу земель, де основною одиницею обліку земель є власник землі та землекористувач, у тому числі орендар, та запропоновано нову облікову одиницю обліковий земельний контур для територій адміністративних районів області.
Обліковий земельний контур має стати частиною території, що входитиме до складу блоку або була представлена самостійним кадастровим кварталом, є відокремленою обліковою одиницею, обмеженою базисними лініями, що збігаються з межами населених пунктів, лінійними елементами, природними рубежами (залізниці, автомобільні дороги, річки, водосховища). Сума площ облікових земельних контурів на території одного адміністративного району в комплексі з площами всіх населених пунктів того самого району складають єдину облікову адміністративну одиницю район. Кожна область складається з територіальних одиниць, що включають адміністративні райони й міста, сума площ яких становить єдину облікову адміністративну одиницю область.
Пропонована методика ведення державного земельного кадастру має допомогти розв’язати проблему державного контролю за постійною зміною меж земельних ділянок у межах району, області чи певного населеного пункту.
9. Встановлено, що в Україні відсутній механізм державного моніторингу стану земельних ресурсів. У зв’язку із цим розроблено рекомендації Кабінету Міністрів України щодо створення Національної програми «Державний моніторинг земельних ресурсів на 2010-2015 роки», яка покращить ефективність діяльності органів управління земельними ресурсами, створить прозорі умови для функціонування ринку землі та передумови для впровадження ефективних механізмів державного моніторингу стану використання земельних ресурсів.
10. Для покращення ведення державного земельного кадастру та державного моніторингу стану земельних ресурсів запропоновано розширити повноваження Центру державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах щодо проведення державного моніторингу за станом земельних ресурсів. Центр державного земельного кадастру має розробляти за погодженням із зацікавленими органами виконавчої влади й затверджувати в установленому порядку нормативні, інструктивно-методичні та інші документи з питань організації й проведення державного земельного контролю.
Основними цілями державного моніторингу за станом земельних ресурсів є: діагностика стану земельного фонду для своєчасного виявлення змін, їх оцінки і вироблення рекомендацій щодо запобігання й усуненню наслідків негативних процесів; інформаційне забезпечення державного земельного кадастру, раціонального землекористування та землеустрою, контролю за використанням і охороною земель.
Розширення таких повноважень Центру приведе до своєчасного виявлення змін стану земельних ресурсів, визначення оцінки цих змін, спростить прогноз і розробку рекомендацій щодо запобігання й усунення наслідків негативних процесів; прискорить інформаційне забезпечення ведення державного земельного кадастру, державний земельний контроль за використанням і охороною земельних ресурсів, забезпечить громадян інформацією про стан навколишнього середовища в частині стану земельних ресурсів.
11. Досліджено, що формування ефективної державної земельної політики на регіональному рівні можливе шляхом упровадження концепції управління земельними ресурсами на регіональному рівні. Реалізація концепції повинна бути організована в рамках регіональної програми соціально-економічного розвитку регіону, яка затверджується місцевою обласною радою. Концепція управління земельними ресурсами в регіоні має стати ідеологічною основою формування регіональної політики і стратегії при веденні державного земельного кадастру. Основними цілями такої концепції є розробка й систематизація організаційних, правових і методологічних механізмів ведення державного земельного кадастру на обласному рівні.
Концепція управління земельними ресурсами на регіональному рівні надасть можливість систематизувати процеси, що відбуваються в структурі управління земельними ресурсами й об'єктами нерухомості області; визначити напрями формування оптимальної інфраструктури державного земельного кадастру обласного рівня; розробити системний підхід і методологічну основу використання державного земельного кадастру на обласному рівні.
12.До напрямів подальшого дослідження вдосконалення механізмів державного регулювання раціонального використання земельних ресурсів належать: проведення парламентських слухань з питань розвитку державної політики використання земельних ресурсів та прийняття Верховною Радою України за результатами проведення цих слухань необхідних законодавчих актів з питань підвищення ефективності управління земельними ресурсами та протидії рейдерським атакам на ринку землі, визначення єдиних загальнодержавних критеріїв оцінювання якості стану земельних ресурсів, створення інституцій громадського контролю за використанням земельних ресурсів в Україні, розробка методики формування ціни на землі державної та комунальної форми власності з метою здійснення якісної грошової оцінки земельних ресурсів та прозорості подальшої приватизації земельного фонду.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Аграрне законодавство України: Проблеми ефективності / під ред. В.І.Семчика. К.: Наук, думка, 1998. 248с.
2. Актуальні питання розвитку земельної реформи в Україні / за ред. Ю.Д.Білика. К., 2004. 95с.
3. АндрейцевВ.И. Земельная реформа и право: достижения и проблемы / В.И.Андрейцев // Проблемы земельной реформы в Украине: материалы науч.-практ. конференции 27-28октября. К., 1994. С.21.
4. АндрейцевВ.І. Екологічне право / В.І.Андрейцев. К.: Вентурі, 1996. 208с.
5. АндрейцевВ.І. Еколого-правові проблеми земельної реформи в Україні / В.І.Андрейцев// Аграрна реформа в Україні: економічні та правові проблеми: матеріали круглого столу, вересень. Одеса, 1993. С.87-90.
6. АндрейцевВ.І. Земельна реформа і приватизація земель: проблеми правового забезпечення // Право власності в Україні в умовах ринкових відносин. К., 1995. С. 11-15.
7. АндрейцевВ.І. Земельная реформа: Приватизация. Экология. Право / В.І.Андрейцев. К.: УЭАН, 1997. 297с.
8. АндрейцевВ.І. Конституційно-правові імперативи використання власності на землю / В.І.Андрейцев// Столиця. 2004. №23-24.
9. АндрейцевВ.І. Концептуальні засади реформування земельних правовідносин в Україні / В.І.Андрейцев // Державно-правова реформа в Україні: матеріали наук.-практ. конф., листопад. К., 1997. С.36-40.
10. АндрейцевВ.І. Правові засади земельної реформи і приватизації земель в Україні : навч.-практ. посіб. / В.І.Андрейцев. К.: Істина, 1999. 320с.
11. АнтіповаЛ.І. Залучення зарубіжного досвіду організації земельно-орендних відносин / Л.І.Антіпова // Економіка АПК. 2007. №1. С.147-153.
12. АнтіповаЛ.І. Соціальна та інші функції земельно-орендних відносин / Л.І.Антіпова // Економіка АПК. 2007. №11. С.96-100.
13. БабичМ.М.Особливості реформування ринку сільськогосподарських земель / М.М.Бабич // Економіка АПК. 2006. №12. С.65-67.
14. Бабміндра Д. Проблеми регулювання земельних відносин та діяльність органів місцевого самоврядування / Д.Бабміндра, В.Слінчук, О.Євграфов // Землевпорядний вісник. 2006. №4. С.31-34.
15. БіликЮ.Д. Соціально-економічна спрямованість земельної реформи / Ю.Д.Білик, В.О.Леонець // Землевпорядний вісник. 2001. №1. С.10-14.
16. Богіра М. Земельна реформа в Україні: наслідки і перспективи / М.Богіра // Землевпорядний вісник. 2006. №4. С.35-37.
17. БорщевськийП.П. Підвищення ефективності використання, відтворення і охорони земельних ресурсів регіону / П.П.Борщевський, М.О.Черняк. К.: Аграрна наука, 1998. 240с.
18. Будзилович І. Конституція України і деякі проблеми земельного законодавства / І.Будзилович, А.Юрченко // Право України. 1997. №11. С.17-23.
19. БыстровГ.Е.Правовое регулирование земельных реформ в зарубежных странах / Г.Е.Быстров // Государство и право. 1996. №9. С.92-103.
20. БыстровГ.Е. Правовые проблемы земельной и аграрной реформ в зарубежных странах: теория, практика, итоги, перспективы / Г.Е.Быстров. Минск: БГЭУ, 2001. 211с.
21. ВенедиктовB.C. Теоретические проблемы юридической ответственности в трудовом праве / В.С.Венедиктов. X.: Консум, 1996. 136с.
22. ВолодінМ.О. Основи земельного кадастру / М.О.Володін. К.: Ін-т змісту і методів навчання МОН України, 2000. С.253-262.
23. ГайдуцькийП.І. Земельна реформа: особливості і завдання / П.І.Гайдуцький // Урядовий кур’єр. 1995. 14січня. №7.
24. ГацулякГ.Д. Окремі питання теорії управління земельними ресурсами / Г.Д.Гацуляк, О.Я.Микула // Проблеми реформування земельних відносин в умовах західного регіону України: вісник Львівського державного аграрного університету. 1997. №1. С.111114.
25. ГетьманА.П. Контроль за використанням та охороною земель // Земельне право України: підручник / А.П.Гетьман; М.В.Шульга (кер. авт. кол.); за ред. М.В.Шульги. К.: Юрінком інтер, 2004. 368с.
26. ГнатковичД.І. Земельний кадастр населених пунктів: навч. посіб. / Д.І.Гнаткович, М.Г.Ступень. Львів: Слово Руху, 1999. 189с.
27. ГоловатюкМ.С. Роль держави у створенні та розвитку ринку земель / М.С.Головатюк // Землевпорядний вісник. 2004. №4. С.70-77.
28. ГопційО. Єдина національна інформаційна система / О.Гопцій, Г.Костюков // Землевпорядний вісник. 2007. №3. С.16-19.
29. ГоличенковА.К. Концепция развития земельного законодательства России / А.К.Голиченков, О.М.Козырь // Вестник Московского ун-та. Серия11. Право. 1995. №4. С.48-55.
30. ГорлачукВ.В. Передумови запровадження ринку земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в Україні / В.В.Горлачук, С.М.Белінська // Економіка АПК. 2007. №7. С.18-20.
31. ГорлачукВ.В. Проблеми інноваційного розвитку землекористування на сучасному етапі / В.В.Горлачук, А.В.Стрюченко // Економіка АПК. 2007. №12. С.23-28.
32. ГорлачукВ.В. Управління земельними ресурсами: навч. посіб. / В.В.Горлачук, В.Г.В’юн, А.Я.Сохнич; за ред. В.Г.В’юна. Миколаїв: Вид-во МФ НаУКМА, 2002. 316с.
33. ГриценкоА.П. Цільові комплексні програми як метод управління соціально-економічним розвитком сільських територій в регіоні / А.П.Гриценко // Економіка АПК. 2006. №6. С.8-11.
34. ДаниленкоА.С. Сучасний стан та перспективи реформування земельних відносин в Україні / А.С.Даниленко // Земельна реформа в Україні. Сучасний стан та перспективи подальшого удосконалення земельних відносин. К.: Знання, 2001. 57с.
35. ДанкевичА.Є. Орендні земельні відносини у сільському господарстві / А.Є.Данкевич // Економіка АПК. 2006. №5. С.63-69.
36. ДанкевичА.Є. Розвиток земельних відносин у сільському господарстві / А.Є.Данкевич // Економіка АПК. 2007. №7. С.47-50.
37. ДанкевичА.Є. Світовий досвід оренди / А.Є.Данкевич // Економіка АПК. 2007. №3. С.138-144.
38. ДехтяренкоЮ. Регулювання земельних відносин у місті / Ю.Дехтяренко, О.Драпіковський, І.Іванова. К.: Основи, 1997. 139с.
39. ДобрякД.С. Концептуальні засади розвитку землеустрою / Д.С.Добряк // Землевпорядкування. 2001. №1. С.27-31.
40. ДобрякД.С.Пріоритети наукових досліджень з проблем земельних відносин, землеустрою, земельного кадастру / Д.С.Добряк // Землеустрій і кадастр. 2004. №1-2. С.11.
41. Добряк Д.С. Комунальна власність на землю: сутність, мотивація, принципи реалізації / Д.С.Добряк, Н.М. Муховиков, Н.М., Тихонов // Землевпорядкування. 2002. № 1. С.7-12.
42. ДобрякД.С. Еколого-економічні засади реформування землекористування в ринкових умовах / Д.С.Добряк, Д.І.Бабміндра. К.: Урожай, 2005. 336с.
43. ДобрякД.С. Класифікація та екологічне використання сільськогосподарських земель / Д.С.Добряк, О.П.Канаш, І.А.Розумний. К.: Інститут землеустрою УААН, 2001. 306с.
44. ДорогунцовС.І. Оцінка земельно-ресурсного потенціалу України і проблеми забезпечення його ефективного використання / С.І.Дорогунцов, О.С.Новоторов, Т.С.Ніколаєнко. К.: НАН України, РВПС України, 1999. 82с.
45. ДругакВ.М. Правовий режим земель в межах населених пунктів і за їх межами та залежність від нього меж державної та комунальної власності / В.М.Другак // Землевпорядкування. 2003. №4. С. 23-26.
46. ЕрофеевБ.В.Земельное право: Учебник для ВУЗов / Б.В. Ерофеев. М. : Новый юрист, 1998. 544с.
47. ЄвграфовО.Є. Державний контроль за використанням земельних ресурсів / О.Є.Євграфов // Збірник наукових праць Донецького державного університету управління «Проблеми формування та реалізації державної політики у сферах державного, регіонального і галузевого управління». Серія «Державне управління». 2007. Т. VIII, вип. 93. С.60-69.
48. ЄвграфовО.Є. Напрямки удосконалення державного регулювання малопродуктивних та деградованих земельних ресурсів в умовах проведення земельної реформи / О.Є.Євграфов // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2008. №4. С. 112-119.
49. ЄвграфовО.Є. Правове регулювання громадського контролю земельних ресурсів / О.Є.Євграфов // Економіка та держава. 2008. №12. С.95-98.
50. ЄвграфовО.Є. Розвиток механізмів державного управління земельними ресурсами в Україні / О.Є.Євграфов // Економіка та держава. 2008. №8. С.83-86.
51. ЄвграфовО.Є. Структура власності та функціональне призначення земельних ресурсів в Україні / О.Є.Євграфов // Держава та регіони. Серія державне управління. 2008. № 3. С. 68-71.
52. ЄвграфовО.Є. Розвиток системи управління земельними ресурсами в Україні / О.Є.Євграфов // Збірник наукових праць Донецького державного університету управління «Державні механізми управління природокористуванням»: Серія «Державне управління». 2008. Т.9, вип. 111. С. 147-160.
53. ЄвграфовО.Є. Теоретичні аспекти державного регулювання земельних ресурсів в Україні / О.Є.Євграфов // Теорія та практика державного управління: Зб. наук. пр. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2008. Вип. 4 (23). С.75-83.
54. Євграфов О.Є. Обліковий земельний контур як нова облікова одиниця в методиці обліку земельних ресурсів / Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції Інституціональні перетворення в суспільстві: світовий досвід і українська реальність”. Мелітополь, МІДМУ ГУЗІДМУ”, 2006. С.45-46.
55. ЄвграфовО.Є. Земельні відносини під час здійснення земельної реформи в Україні / О.Є.Євграфов // Дні науки 2008: збірник тез доповідей: в 3 т. /Класичний приватний університет; ред. кол. В.М. Огаренко та ін. Запоріжжя : КПУ, 2008. Т.2. С. 23-24.
56. ЄвграфовО.Є. Чинники, що впливають на ефективність складання прогнозу користування земельними ділянками / О.Є.Євграфов // Децентралізація державного управління та розвиток місцевого самоврядування в контексті європейської практики: Матеріали наук.-практ. Конф. Тези доп. (2-3 жовтня 2008 р.) / Від.ред. В.Я.Малиновський. Луцьк: СПД Гадяк Ж.В., 2008. С.88-89.
57. ЄвсюковТ.О. Деякі підходи до екологічної оцінки стану землекористування на основі даних земельного кадастру / Т.О.Євсюков, А.Г.Мартин // Землевпорядний вісник. 2004. №2. С.65-69.
58. ЄрмоленкоВ.М.Правове забезпечення охорони та раціонального використання земельних ресурсів: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В.М.Єрмоленко, В.І.Курило, Т.С.Кичилюк; за заг. ред. В.І.Курила. К.: Магістр-XXIст., 2007. 248с.
59. Жмуцький В. Порушення норм земельного законодавства призводить до мільярдних втрат держбюджету / В.Жмуцький // Фермерське господарство / Всеукраїнський тижневик сільських підприємців. 2004. №20. С.10.
60. ЗаяцьВ.М. Оцінка земель підприємств агропромислового комплексу на сучасному етапі / В.М.Жмуцький // Економіка АПК. 2004. №2. С.19-23.
61. Земельна реформа та земельні відносини в Україні: посіб. для журналістів. К.: Центр Реформування земельних відносин”, 2003. 155с.
62. Земельне право України: навч. посіб. К.: Центр навчальної літератури, 2005. 632с.
63. Земельний кодекс України (із змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради (ВВР). 2002. №3-4. Ст.27.
64. Земельное право России: учебник по спец. Правоведение” / под. ред. В.В.Петрова. М.: Зерцало, 1997. 300с.
65. Земельні відносини в Україні. Організаційно-правовий механізм / під заг. ред. А.Даниленка. К.: КІС, 2001.
66. Земельное право : учебник для ВУЗов / под ред. С.А.Боголюбова. М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1998. 400с.
67. Землі сільськогосподарського призначення: права громадян України: науково-навчальний посібник / за ред. докт. юрид. наук, проф. Н.І.Тітової. Львів: ПАІС, 2005. 368с.
68. ИвановЮ.Г. Право собственности на землю при управлении природоохранным процессом / Ю.Г.Иванов, Б.И.Кочуров // Проблемы землепользования на современном этапе перестройки. К., 1989. Вып.4. С.18-20.
69. КанашО.П.Принципи класифікації земель як основи раціонального використання земельних ресурсів / О.П.Канаш // Вісн. аграрн. науки. 2002. №3. С.63-66.
70. Кармазін Р. Законодавчі перспективи землеустрою як механізму ефективного використання земель [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.justinian.com.ua/article.php?id=235.
71. КнязєвВ.М.Державна влада та державне управління, як предмет філософського розгляду / В.М.Князєв // Державне управління: філософські, світоглядні та методологічні проблеми: моногрфія / кол. авт. за ред. д-ра філос. н., професора В.М.Князєва. К.: Вид-во НАДУ: Міленіум, 2003. 289с.
72. Каутский К.Социализация сельского хозяйства / К.Каутский. Пг., 1922. 112с.
73. КондратьевН.Д.Аграрный вопрос о земле и земельных порядках / Н.Д.Кондратьев. М., 1917. 64с.
74. КорецькаС.О. Державне регулювання земельних відносин / С.О.Корецька // Актуальні питання удосконалення фінансово-кредитного механізму в Україні: збірник наукових праць науково-практичної конференції 29-30травня 2001p. / ред. кол.: Г.А.Семенов та ін. Запоріжжя: ЗНТУ, 2001. С.24-25.
75. КорніловЛ.В. Проблеми і напрями розвитку сучасного землеустрою / Л.В.Корнілов, П.Г.Черняга// Землевпорядний вісник. 2004. №1. С.14-17.
76. КорчинськаС.Г. Економічне стимулювання власників землі та землекористувачів за зниження радіоактивного забруднення ґрунтів / С.Г.Корчинська, М.П.Снопок, Т.М.Ратошнюк // Економіка АПК. 2006. №5. С.60-63.
77. Костяшкін І.О. Правові аспекти зміни колективної власності / І.О.Костяшкін // Землеустрій і кадастр. 2007. №4. С.76-79.
78. КравченкоА.В. Організаційно-правові зміни у землекористуванні аграрних формувань та ефективність їх функціонування у регіоні / А.В.Кравченко // Економіка АПК. 2006. №1. С.30-34.
79. КрасновН.И. О соотношении земельного и гражданского права при переходе к рыночной економике / Н.И.Краснов // Государство и право. 1994. №7. С.53-60.
80. КривовВ.М. Оцінка землі та земле оціночна діяльність / В.М.Кривов, П.М.Решетник// Землевпорядний вісник. 2006. №4. С. 63-65.
81. КручокН.С. Основні напрями створення єдиної кадастрово-реєстраційної системи в Україні / Н.С.Кручок // Землевпорядний вісник. 2004. №1. С.11-14.
82. КулаковськийЮ.П. Особливості реформування земельних відносин у населених пунктах / Ю.П.Кулаковський // Економіка АПК. 2004. №2. С.16-19.
83. КулиничП.Ф. Земля і ринок: правові проблеми / П.Ф.Кулаковський // Правова держава. 1993. Вип.4. С.65-73.
84. КулиничП.Ф. Цільове призначення та цільове використання земель за новим Земельним кодексом України / П.Ф.Кулинич // Юридичний журнал. 2002. №2.
85. КулиничП.Ф.Правові проблеми земельної реформи в Україні / П.Ф.Кулинич // Правова держава: щорічник наукових праць. К.: Ін Юре, 1998. Вип. 9. С.228.
86. КурилоВ.І. Земельні інспекції як органи адміністративної юрисдикції / В.І.Курило, В.К.Шкарупа // Вісник Донецького юридичного інституту МВС України. 2005. №2.
87. ЛазарєваО.В. Парадигма розвитку земл