ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ТРАНСПОРТНИХ ПОСЛУГ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ПОГРЕБИЦЬКИЙ Микола Леонідович

УДК 338.824.5

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ТРАНСПОРТНИХ
ПОСЛУГ

25.00.02 механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
КОРЕЦЬКИЙ Микола Христофорович,
доктор наук з державного управління,
професор

Київ 2007 ЗМІСТ

Вступ

3

Розділ 1. Теоретико-методологічні основи державного регулювання ринку транспортних послуг

9

1.1. Розвиток еволюційної концепції ринку і формування теоретичних основ методології державного регулюванні ринку транспортних послуг

9

1.2. Інтеграція теоретичних основ і методологічних принципів еволюційної і системної концепцій розвитку ринку

20

1.3. Системно-синергетична концепція розвитку як основа методології регулювання ринку транспортних послуг

33

Висновки до розділу 1

50

Розділ 2. Сучасний стан державного регулювання ринку транспортних послуг

53

2.1. Аналіз системи регулювання ринку транспортних послуг

53

2.2. Функціонування ринку транспортних послуг

67

2.3. Оцінка саморегулювання ринку транспортних послуг

85

Висновки до розділу 2

104

Розділ 3. Удосконалення системи державного регулювання ринку транспортних послуг

108

3.1. Розробка критеріїв результативності державного регулювання ринку транспортних послуг

108

3.2. Розвиток процесів самоорганізації ринку транспортних послуг

132

3.3. Формування транспортної політики

153

3.4. Реалізація стратегії розвитку дорожньо-транспортного комплексу

164

Висновки до розділу 3

176

Висновки

179

Список використаних джерел

184

Додатки

197

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Метою економічних реформ в Україні є зміна напряму соціально-економічного розвитку суспільства на основі формування ринкових відносин. У транспортній галузі реформи проходили динамічніше й ефективніше, ніж в інших галузях господарювання, та сприяли швидкому формуванню ринку транспортних послуг.
Це супроводжувалося випереджальним розвитком інфраструктури транспорту, що пов'язано з об'єктивною генерацією вантажопотоків, розвитком ринків товарів і послуг. Для ринку транспортних послуг, який функціонує в Україні, сьогодні характерні: нова система зв'язків між учасниками ринку, індивідуалізація їх цілей та інтересів, відносна стабільність динаміки кон'юнктури, розширення асортименту транспортних послуг, посилення конкуренції й самоорганізації тощо. При позитивній динаміці масштабів ринку транспортних послуг України його сегменти розвиваються нерівномірно. Диспропорції і різкі коливання ставлять учасників ринку на межу виживання. Держава практично не підтримує розвиток ринкового сектора транспортних послуг, орієнтуючись на його сильний потенціал самоорганізації.
Національна і регіональна транспортна політика спрямовані на впорядкування відносин на ринку транспортних послуг, посилення контролю, підвищення керованості, стійкості ринку транспортних послуг, тобто на досягнення традиційних параметрів ефективності системи. Процеси самоорганізації, що відбуваються сьогодні, спонтанно регулюють внутрішню впорядкованість ринку, його структуру.
Проблема державного регулювання ринку транспортних послуг є предметом дослідження багатьох вітчизняних і зарубіжних учених, зокрема таких, як: І.Бажин [6], С.Біла [8], С.Буга [10], В.Букін [11], А.Гаджинський [17], С.Гончаров [21], М.Гордон [22], М.Григора [23], Н.Громов [24[, І.Дума [127], В.Желінський [40], О.Залізняк [51], О.Ігнатенко [127], О.Косарів [23], Ю.Кутах [65], Л.Миротін [76], К.Назаренко [79], В.Новицький [82], М.Орлатий [127], Ю.Пащенко [95], В.Персіанов [97], К.Плужников [99], В.Сергєєв [117], А.Смєхов [118], С.Співаковський [120], С.Хахлюк [131] та інші.
Аналіз наукових праць з цієї проблематики показує відсутність єдності поглядів на основоположні принципи регулювання ринку транспортних послуг. Наявне суперечливе тлумачення й використання термінів, суті, цілей і завдань системи управління транспортною галуззю. На сьогодні залишається несформованою теорія державного регулювання ринку транспортних послуг. Відсутня єдина термінологічна база та методи регулювання ринку транспортних послуг. Не враховується вплив державного регулювання на процеси самоорганізації ринку транспортних послуг для корегування його розвитку.
Недостатня обґрунтованість системи державного регулювання ринку транспортних послуг в Україні зумовила актуальність теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану Комплексного наукового проекту Державне управління та місцеве самоврядування” (номер державної реєстрації 0200U0041030); пов’язане з темою Механізми регулювання ринкової економіки” (номер державної реєстрації 0101U003345) Національної академії державного управління при Прези­дентові України, у розробці яких здобувач брав безпосередню участь. Роль автора полягає у формуванні концепції транспортної політики, що враховує напрями розвитку транспорту, місце і роль ринку транспортних послуг, напрями реалізації державного регулювання, орієнтованого на позитивну самоорганізацію.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування й розробка рекомендацій з удосконалення системи державного регулювання ринку транспортних послуг в Україні.
Реалізація мети дослідження потребує вирішення таких завдань:
проаналізувати розвиток еволюційної концепції ринку та формування теоретичних основ методології регулювання ринку транспортних послуг;
сформувати системно-синергетичну концепцію розвитку як основу методології регулювання ринку транспортних послуг;
визначити особливості регулювання ринку транспортних послуг, як циклічно-хвильового процесу глобальної траєкторії розвитку з урахуванням корегуючих процесів самоорганізації;
розробити критерії результативності регулювання ринку транспортних послуг;
розробити логічну схему регулювання ринку транспортних послуг, яка передбачає створення цивілізованого ринку транспортних послуг;
оцінити чутливість рівноваги ринку відповідно до статичних і динамічних критеріїв;
удосконалити систему регулювання ринку транспортних послуг з урахуванням процесів самоорганізації;
удосконалити методику оцінювання результативності ринку транспортних послуг;
розробити концепцію формування транспортної політики.
Об’єктом дослідження є процес державного регулювання ринку транспортних послуг в Україні.
Предметом дослідження є теоретичні та практичні аспекти державного регулювання ринку транспортних послуг.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що ефективна політика держави щодо удосконалення системи регулювання, довгострокове планування розвитку транспортно-дорожнього комплексу та використання системи оцінювання результативності регулювання ринку транспортних послуг є достатньою умовою для наближення показників функціонування ринку транспортних послуг в Україні до світових стандартів та задоволення потреб населення у послугах транспортних перевезень.
Методи дослідження. Теоретичною базою дослідження стали праці вітчизняних і зарубіжних авторів, фундаментальні дослідження у сфері програмно-цільового управління, законодавчі та нормативно-правові акти, що встановлюють правові й організаційні основи функціонування єдиної транспортної системи України.
Методологічну основу роботи становлять загальнонаукові прийоми досліджень і спеціальні методи, що ґрунтуються на сучасних наукових засадах управлінської, економічної і споріднених з ними наук. У роботі використано: історичний та логічний методи для дослідження еволюціонування розробки теми; абстрактно-логічний для теоретичного узагальнення й формування висновків; економіко-статистичний для аналізу сучасного стану державного регулювання ринку транспортних послуг в Україні та за її межами; методи аналізу і синтезу для розробки ефективної системи державного регулювання ринку транспортних послуг, експериментальний для формування напрямів ефективної політики регулювання ринку транспортних послуг.
Наукова новизна дослідження визначається комплексним розглядом проблем регулювання ринку транспортних послуг з урахуванням посилення впливу нелінійних процесів самоорганізації і розробки відповідного цим умовам інструментарію і методів регулювання.
У межах проведеного дослідження стосовно розв’язання наукової проблеми в роботі
уперше:
сформульовані положення методології державного регулювання ринку транспортних послуг, засновані на принципах еволюційної економічної теорії і системно-синергетичної концепції, що на відміну від існуючої системи враховує безповоротність, нестаціонарність, нестійкість ринку і його структури, диспропорцій, що накопичуються;
удосконалено:
діагностику стану і мінливості поведінки ринку транспортних послуг, що застосовуються в системі державного управління, яка спирається на фундаментальні положення системно-синергетичної концепції, теорії галузевих ринків, теорії стійкого розвитку та їх адаптацію до конкретних соціально-економічних умов;
оцінку результативності ринку транспортних послуг через застосування критеріїв, які забезпечують контроль поведінки ринку, його реакцій на державне регулювання і самоорганізацію;
концепцію транспортної політики, яка враховує напрями розвитку транспортної системи, місце і роль ринку транспортних послуг, напрями реалізації державного регулювання, орієнтованого на позитивну самоорганізацію;
набули подальшого розвитку:
методичний підхід до регулювання ринку транспортних послуг і корегування процесів самоорганізації у напрямі систематизації методів і критеріїв регулювання, заснованих на дії індикаторів, вбудованих стабілізаторів і регуляторів;
основи механізму самоорганізації ринку транспортних послуг, що передбачають його державне регулювання через ціноутворення і розвиток конкуренції.
Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень стосовно вдосконалення системи державного регулювання ринку транспортних послуг використані: Комітетом Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин й Комітетом Верховної Ради України з питань транспорту і зв’язку при розробці змін до нормативно-правових актів України (довідка №06-13/15-195 від 17.11.2006р., довідка № 09-32/10-119/35 від 29.09.2006 р.); Міністерством аграрної політики України при розробці заходів з виконання у 20072008 рр. Національної програми сприяння розвитку єдиної транспортної системи в Україні (№ 37-11-2-15/17558 від 01.12.2006р.); Луганською обласною державною адміністрацією при розробці пропозицій і практичних рекомендацій щодо формування системи державного регулювання розвитку транспортного комплексу регіону для підвищення ефективності його функціонування. Результати досліджень дали змогу сформувати систему прогнозів з перспективного розвитку транспортного комплексу Луганської області (довідка № 17-46/12-192 від 17.10.2006 р.).
Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Національної академії державного управління при Президентові України у процесі викладання таких дисциплін: Державне регулювання макроекономічних процесів та інвестиційна економіка”, Сучасна економічна теорія та проблеми її застосування в практиці державного управління”, Управління структурними зрушеннями та інноваційно-інвестиційним процесом в економіці України” (довідка №628 від 16.10.2006р.).
Особистий внесок здобувача. Основні положення й висновки дисертації розроблено автором особисто і викладені в одноосібних наукових працях.
Апробація результатів дослідження. Науковий зміст основних результатів дослідження та їх практичне застосування обговорювалися на науково-практичних конференціях: Актуальні проблеми управління розвитком об’єктів і процесів ринкової економіки” (м.Запоріжжя, 2006р.), Наука та інновації 2005” (м.Дніпропетровськ, 2005р.), Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення” (м.Київ, 2005р.), Державне управління та місцеве самоврядування” (м.Харків, 2005р.).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 10 наукових праць, з яких 6 у фахових виданнях, загальним обсягом 3,4 обл. вид. арк.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації 215 сторінок. Робота містить 24 рисунки, 11 таблиць, додатки. Список використаних джерел складається із 150 найменувань.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми державного регулювання ринку транспортних послуг в Україні шляхом визначення теоретичних підходів, методології регулювання ринку транспортних послуг, методів і інструментів державного регулювання ринку транспортних послуг з урахуванням корегування процесів самоорганізації. Отримані в процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дає змогу сформулювати такі висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення.
1. Визначено, що в положеннях ранньої теорії виділено мотиви і стимули господарської діяльності, визначено основоположні принципи ринку, свободи економічної діяльності індивідуумів, як початкові категорії. Відкриття функції саморегуляції ринку спирається на підхід, де стабільність, рівноваги його системи, досягається через коливання конкуренції і зміну її видів.
Спираючись на ці положення визначено початкові постулати для ринку транспортних послуг: як і будь-який інший ринок, він є економічною системою, має механізм саморегулювання; досконалою моделлю ранніх етапів розвитку ринку і його рушійною силою є конкуренція; формою існування рівновага.
Визначено, що економічне значення теорії загальної рівноваги і конкуренції важливе для методології державного регулювання ринку транспортних послуг і полягає у тому, що ринок, в своїй динаміці постійно відхиляючись від стану рівноваги, є у принципі стабільною, стійкою системою та утримується в цьому стані через механізм ціноутворення, конкуренцію та механізм самоорганізації.
2. Синтез еволюційної і системно-синергетичної концепцій в методології державного регулювання ринку транспортних послуг полягає в такому: циклічність в розвитку має різну природу; на зміну рівноважної однорідності і стаціонарності економічних систем приходить і широко розповсюджується ентропійний підхід; наявність порядку та його різноманітності.
Інструменти і методи синергетики дозволяють вивчати топологію переходів ринку транспортних послуг від стійких станів до стабільних.
Апарат синергетики в методології регулювання ринку транспортних послуг може бути використаний для: моделювання кризових ситуацій, моделювання регіональних процесів в економіці і екології, регіонального прогнозування, моделювання синергетичних ефектів, формування механізмів, що викликають синергетичні ефекти різної природи, вибору напрямів і заходів регулювання, і рішення інших задач.
3. Визначено особливості державного регулювання ринку транспортних послуг, як одного з хвильових процесів глобальної траєкторії розвитку та прийнято, що його поведінка відповідає таким правилам: хаос виступає руйнівною і творчою силою одночасно, змішуючи набір різних потенцій для майбутньої структуризації ринку; з появою структур порядку хаос не зникне, він зберігається у тому числі і в залишковому вигляді, як криза або елементи самоорганізації, його потенціал пульсує, звільняючи або стримуючи розвиток; виникнення порядку з хаосу забезпечене самоорганізацією елементів ринку через їх особливе перегруповування; самоорганізація елементів в хаосі здійснюється у формі виникаючих джерел порядку; впорядкування відбувається циклічно через посилення організацій або самоорганізації, чергування фаз спокою і руху на траєкторії розвитку ринку транспортних послуг.
4. В умовах посилення самоорганізації ринку траспортних послуг виникає потреба у відповідній державній підтримці цього процесу. Встановлено напрями, за допомогою яких повинне відбуватись ефективне державне регулювання ринку транспортних послуг: регулювання прав власності; регулювання структури ринку відповідно до економічної політики; використання дієвих економічних важелів: приватної власності, цін, доходів, податків, інвестицій, державного та інших видів фінансування; розвиток системи маркетингу і моніторингу; розробка системи показників діагностики, аналізу стану і мінливості поведінки ринку; становлення механізмів самоорганізації, саморегулювання: конкуренції, інтеграції, диверсифікації, глобалізації; узгодження і координація діяльності учасників ринку для підвищення взаємодії видів транспорту; формування регіональних баз даних; координація зусиль учасників по забезпеченню розвитку єдиного інформаційного простору; інноваційна і інвестиційна адресна підтримка учасників ринку.
5. Запропоновано створення «цивілізованого ринку транспортних послуг», основними показниками якого мають бути: висока якість послуг, співпраця, висока інформативність, висока результативність ринку. Безумовно, цивілізований ринок неможливий без створення високотехнологічної матеріальної основи у вигляді транспортної мережі регіону, парку транспортних засобів і вантажних машин, механізмів і обладнання тощо, а також необхідних для цього інвестицій. В результаті запропоновано логічну схему регулювання ринку транспортних послуг.
6. Визначено ступінь, форми і механізм залежності ринку транспортних послуг від зовнішнього середовища. Оцінку чутливості рівноваги ринку запропоновано виконувати відповідно до критеріїв локальної і глобальної стійкості.
Запропонована система показників діагностики і аналізу стану та мінливості поведінки ринку транспортних послуг, яка визначає його статику і динаміку. Динаміка характеризує розвиток ринку транспортних послуг як коливального процесу диференційованого на декілька процесів: конкуренція, інтеграція, глобалізація, диверсифікація тощо. Основними статичними параметрами ринку є: кількість продавців послуг і клієнтів; кількість посередників і постачальників; обсяг попиту, його характеристики і чинники; обсяг пропозиції, його характеристики і чинники; загальноекономічні і регіональні макропоказники потенціалу ринки; насиченість ринку послугами; межі і масштабність ринку; економічні бар'єри входу-виходу на даний ринок; результативність ринку.
Для визначення стану і мінливості поведінки ринку представлений набір методів: прямого рахунку; експертний метод; метод опитування; математичний метод, з рекомендаціями по їх використанню з урахуванням специфіки ринкової ситуації.
7. Визначено, що спонтанність самоорганізації ринку є одним із складних моментів регулювання, який держава має контролювати для запобігання криз, та інших негативних наслідків. Запропоновано ослаблення контролю, посилення децентралізації і делегування деяких функцій регулювання з державного рівня на регіональний. Такий підхід сприятиме формуванню організаційної структури управління транспортною галуззю на принципово новій основі.
8. Оцінка ринку транспортних послуг для цілей регулювання має спиратися на підхід, що повно враховує не тільки економічні, а й інші види результатів функціонування і розвитку ринку. Це визначило введення параметра і критеріїв результативності та методів її оцінки.
Результативність як динамічна оцінка продуктивності транспортної галузі, обумовлена функціонуванням економічного механізму ринку, який розподіляє і використовує ресурси транспорту на певній території, і залежить від економічних і зовнішньоекономічних наслідків регулювання. Запропонований критерій результативності забезпечує контроль поведінки ринку транспортних послуг, його реакцій на регулювання і самоорганізацію. Оцінка результативності ринку транспортних послуг забезпечує можливість моніторингу самоорганізації, визначення місця і ролі розробленої методології діагностики, аналіз стану і мінливості ринку.
9. Дослідження процесів самоорганізації, дозволяє виділити її механізм і основні чинники, зміна яких визначає не тільки зміну стану і поведінки ринку, але піддається регулюванню. Моніторинг і контроль механізму і чинників самоорганізації робить максимально керованою ситуацію їх розвитку. Ціноутворення є одним з основних процесів самоорганізації ринку транспортних послуг. Механізм функціонування ринку заснований на інструментах, що визначають можливості державного регулювання і саморегулювання відносин, що виникають між його учасниками. Механізм саморегулювання цін, що спонтанно погоджує інтереси клієнта і виробника, викликає мультиплікаційний ефект від сумісної дії (з'єднання впливу) безлічі чинників.
Конкуренція є саморегулятором ринку транспортних послуг, на який може впливати держава. З соціальної і економічної точок зору, контроль і регулювання конкуренції визначають вирішення проблеми соціальної рівності, антикризового розвитку економіки в цілому, і окремих її галузей, зокрема. Конкуренція є рушійною силою розвитку самоорганізації, яка регулює відносини різних учасників ринку, встановлює баланс між споживанням і виробництвом через механізм цін, і інші процеси.
10. Запропоновано концепцію регіональної транспортної політики, яка узгоджена з Концепцією державної транспортної політики і державною регіональною політикою. Запропоновано систему державного регулювання процесів формування, функціонування і розвитку регіонального ринку транспортних послуг у вигляді структури взаємозв'язаних і взаємодіючих параметрів: індикаторів, вбудованих стабілізаторів і регуляторів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер'янов В.Б. Державне управління: теорія і практика. К.: Юрінком Інтер, 1998.432 с.
2. АлбетоваИ.М., ЕмцовР.Г., ХолоновА.В. Государственная экономическая политика: опыт перехода к рынку. М.: Дело и сервис, 1998. 320с.
3. Алексєєв І. Функції та об’єкти державного управління // Актуальні проблеми державного управління: Наук. зб. ОФ УАДУ. Одеса: ОФ УАДУ, Оптимум, 2001. Вип. 6. С. 40-46.
4. Алексєєв І.В. Стратегії розвитку підприємств і державне регулювання економіки: Монографія. К.: УАДУ, 1998. 204 с.
5. Амосов О., Дєгтяр А. Мотиваційні аспекти прийняття та реалізації державно-управлінських рішень // Управління сучасним містом. 2002. №1-3 (5). С. 28-33.
6. Бажин И.И. Логистика: Компакт-учебник. Харьков: Консум, 2003. 240 с.
7. Бакуменко В.Д., Белецький В.М. Моделювання макроекономічних процесів: Монографія / В.М.Белецький, В.Д.Бакуменко. К: Вид- во УАДУ, 1998. 319 с.
8. Біла С.О. Структурна переорієнтація регіональної економіки важливий фактор відродження України // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць. Х.: УАДУ ХФ, 2000. №2(7). С.76-86.
9. Большаков В.Ф. и другие. Белая Книга Европейская транспортная политика до 2010 года: время решать. Транспорт важнейшее направление и движущая сила интеграции / Международная академия транспорта, Всемирная организация автомобильного транспорта, Ирмаст Холдинг. М.: ПолиграфСервис ХХІ, 2003. 192 с.
10. Буга С. Правовое регулирование перевозок в прямом смешанном сообщении [с использованием нескольких видов транспорта] // Предпринимательство, хозяйство и право. 2000. № 9. C.31-33.
11. Букін В.І. Пащенко Ю.С. Техніко-економічний стан основних фондів транспорту і зв’язку України / НАН України: Рада по вивченню продуктивних сил України. - К., 2001. - 74 с.
12. Валевський О.Л. Державна політика в Україні: методологія аналізу, стратегія, механізми впровадження: Монографія / О.Л.Валевський. К.: НІСД, 2001. 240 с.
13. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б.Авер'янова. К.: Видавничий Дім «ІнЮре», 2002.
14. Вітковський М.П. Посилення ролі держави при переході до ринку // Економіка АПК. 1999. № 1. С. 134.
15. Войпарепко М.П., Радецька Л.П., Філінюк В.Р. Проблеми реформування економіки України. К.: ЛОГОС, 1999. 272 с.
16. Воротін В.Є. Макроекономічне регулювання в умовах глобальних трансформацій: Монографія / В.Є.Воротін. К: Вид-во УАДУ, 2002. 392 с.
17. Гаджинский А.М. Логистика: Учебник. М.: Информационно-внедренческий центр Маркетинг”, 1998. 228 с.
18. ГалицяІ. Державне регулювання в умовах ринкових відносин // Економіка України. 2002. № 6. С. 52-58.
19. Голиков Е.А., Пурлик В.М. Основы логистики и бизнес-логистики. М.: РЭА, 1993. 161 с.
20. Головинська В. Україна і Світова організація торгівлі: стан, проблеми, перспективи інтеграції: Монографія / В.Головинська; Наук. ред. Н.О.Парфенцева. К.: Вид-во УАДУ, 2001. 168 с.
21. Гончаров С. Транспортный комплекс Украины // Фондовый рынок. 2001. № 20. C.8-10.
22. Гордон М.П., Карнаухов С.Б. Логистика товародвижения М: Центр экономики и маркетинга, 1999. 208 с.
23. Григора М., Косарів О. Тенденції розвитку і логістичної інтеграції авіакомпаній України // Економіка України. 2003. № 1. C.4-12.
24. Громов Н.Н., Панченко Т.А., Чудновский А.Д. Единая транспортная система / Учебник для вузов. М.: Транспорт, 1987. - 304 с.
25. ГалицяІ. Прикладна наука: індустріалізація та комерціалізація // Вісник Національної академії наук України. 2003. №6. C. 26.
26. ГеєцьВ. Інновативноінноваційний шлях розвитку модернізаційний проект розвитку української економіки і суспільства початку ХХ століття // Банківська справа. 2003. №4 (52). С.4-32.
27. Гуріна М., Буханцева М. Транспортна система України // Вісник податкової служби України. 2002. № 42. С.46-50.
28. Гур’яноваС.Р. Многокритериальный метод повышения эффективности работы транспорта. М.: Транспорт, 1991. 132с.
29. Дергаусов М. Морские порты Украины: время активных реформ // Зеркало недели. 2003. № 4. С. 15-25.
30. Дерегулювання як один із шляхів подолання проблеми тіньової економіки та корупції // Матеріали «круглого столу»: Український незалежний центр політичних досліджень. К., 1999. 63 с.
31. Державне управління в Україні: централізація і децентралізація: Моногр. / Відп. ред. проф. Н. Р. Нижник. К.: Вид-во УАДУ, 1997. 448 с.
32. Державне управління в умовах адміністративної реформи в Україні: Наук. вид. / За заг. ред. Н.Р.Нижник, О.Д.Крупчан; Кол. авт.: С.Д.Дубенко, В.І.Мельниченко, Н.Г.Плахотнюк та ін. - К: Вид. дім «Ін Юре», 2002. 95 с.
33. Державне управління: теорія і практика: Монографія / За заг. ред. В.Б.Авер'янова; Кол. авт.: В.Б.Авер'янов, В.М.Шаповал, Н.Р.Нижник та ін. - К.: Юрінком Інтер, 1998. 431 с.
34. Державне управління: філософські, світоглядні та методологічні проблеми: Монографія / За ред. В.М.Князєва; Кол. авт.: В.М.Князєв, І.Ф.Надольний, М.І.Мельник та ін. - К.: Вид-во: НАДУ; Міленіум, 2003. 320 с.
35. ДєгтярА.О. Державно-управлінські рішення: інформаційно-аналітичне та організаційне забезпечення: Монографія. Х.: Вид-во ХРІДУ НАДУ «Магістр», 2004. 224с.
36. ДибаМ., ЯгодкаА., ДзюбенкоІ. Теоретико-методологічні основи господарського регулювання в сучасній економічній системі // Економіка України. 2005. №10. С.42-48.
37. Дробот І., Крайник О. Актуальні проблеми розвитку регіону / галузі. X.: Вид-во ХРІДУ НАДУ «Магістр», 2004. 160 с.
38. Деркач М. Формування фінансової бази регіонів // Економіка України. 1995. № 1. С. 12-21.
39. Економічна оцінка державних пріоритетів технологічного розвитку / За ред. д.е.н. Ю.М. Бажана. К.: Ін-т економ. прогнозув., 2002. 320 с.
40. Желінський В.П. Необхідність і перспективи утвердження України як транзитної держави // Митна справа. 2002. № 4. С.16-22.
41. Закон України Про автомобільний транспорт” від 05.04.2001р. №2344ІІІ // Урядовий кур’єр. 2001. №26. С.3-7.
42. Закон України Про дорожній рух” від 30.06.1993р. №3353ХІІ www.mintrans.gov.ua.
43. Закон України Про залізничний транспорт” від 04.07.1996 р. №273/96-ВР // Урядовий кур’єр. 1996. №39. С.4-5.
44. Закон України Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.1991р. № 959-ХІІ www.liga.kiev.ua.
45. Закон України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 01.07.2004р. №1961IV // Урядовий кур’єр. 2004. №35. С.6-11.
46. Закон України Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” від 11.12.1991р. №1963-ХІІ www.liga.kiev.ua.
47. Закон України Про транзит вантажів” від 20.10.1999 №1172-XIV. - www.liga.kiev.ua.
48. Закон України Про транспорт” № 232/94-ВР від 10.11.94. - www.mintrans.gov.ua.
49. Закон України Про транспортно-експедиторську діяльність” від 01.07.2004р. №1955IV // Урядовий кур’єр. 2004. - №49. - С.11.
50. Закон України Про функціонування єдиної транспортної системи України в особливий період” від 20.10.1998р. №194-ХІV // Урядовий кур’єр. 1998. №43. С.5.
51. Залізняк О. Транзитний потенціал України // Урядовий кур’єр. 2003. № 84. 8 травня.
52. Захаров К.В., Цыганок Ф.В., Бочарников В.П. Основные виды рисков во внешнеэкономической деятельности // Митна справа. 2000. № 2. С.41-50.
53. Захаров К.В., Цыганок Ф.В., Бочарников В.П., Захаров А.К. Логистика, эффективность и риски К.: ИНЭКС, 2001. 237 с.
54. Збірник законодавчих та нормативних документів, що регламентують діяльність підприємств автомобільного транспорту всіх форм власності. Вип. 3. К.: ТОВ Вид-во "Київська книжкова фабрика", 2003. 608 с.
55. Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег. М.: Прогресс, 1978. 562 с.
56. Клопікова О. Правова природа коносамента // Підприємництво, господарство і право. 2001. № 10. С.29-32.
57. Колышкина Л.Г., Беляев В.И. Железнодорожный транспорт на стыке с другими видами транспорта // Бюллетень транспортной информации, 1993. №8-9. С. 31- 35.
58. Концепція реформування транспортного сектора України / ЦвєтовЮ.М., Соколов Л.М., Федюшин Ю.М. Букін В.І. та ін. - К., 1999. - 67 с.
59. Корінєв В.Л. Обгрунтування прибуткової частини ціни при впровадженні цінових заходів // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. 2004. №1. С. 143-146.
60. Корінєв В.Л. Особливості розробки та впровадження цінової тактики // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. 2004. №2. С.70-75.
61. Крайник О. Економічний розвиток регіону: Монографія. Л.: Ліга-Прес, 2002. 294 с.
62. Кришко О.Г. Формування транспортної політики держави як основної з передумов обслуговування зовнішньоторговельних відносин // Вісник Академії митної служби України. Дніпропетровськ: АМСУ. - 2004. - №3. - С. 50-55.
63. Крохалева И.А., Холопов К.В. Практика внешнеторговых перевозок. - М.: Транспорт, 1991. 248 с.
64. Кулигин П.И. Стимулирующая функция налогов в переходной экономике: из опыта Венгрии, Польши и Чехии // Проблемы прогнозирования. 2000. № 6. С. 135-145.
65. Кутах Ю. Транзитні зв’язки України і міжнародні транспортні коридори // Економіст. 2002. № 1. С.50-58.
66. Легенький Г., Новікова А. Проблеми розвитку транзитних перевезень та шляхи їх вирішення // Економіка України. 2000. № 7. С.32-36.
67. ЛексинВ.Н., ШведовА.Н. Государство и регионы. Теория и практика государственного регулирования территориального развития. 3-е изд. М.: УРСС, 2000. 366с.
68. Лившиц В.Н. Системный анализ экономических процессов на транспорте. М.: Транспорт, 1986. 240 с.
69. Ложачевська О. Характеристика транспортної галузі в Україні // Економіст. 2002. № 10. С.42-45.
70. ЛукіновІ. Пріоритетна політика держави в технологічних перетвореннях // Економіка України. 1997. № 2. С.4-19.
71. Максаковский В.П. Мировое морское судоходство // География. 2002. № 3. С. 13-18.
72. Маркс К., Энгельс Ф. Соч. М.: Политиздат, 1962. Т.25. 551с.
73. Мартиненко В.М. Державне управління: шлях до нової парадигми (теорія та методологія): Монографія. X.: Вид-во ХРІДУ НАДУ «Магістр», 2003. 220 с.
74. Маршалл A. Принципы экономической науки. М.: Прогресс, 1993. 443с.
75. Милейко Я., Левичева Ю. Автотранспортные перевозки [Рынок услуг] // Обзор украинского рынка. 2001. № 5. С.41-45.
76. Миротин Л.Б. Транспортная логистика: Учебное пособие. М.: Брандес, 1996. С. 234-261.
77. Митчелл У. Экономические цикли: проблемы и ее постановка. М.: Наука, 1980. 530 с.
78. Наврузов Ю.В. Конкурентоспроможність регіонів: взаємодія державних установ, підприємницьких і громадських організацій: Монографія / Ю.В.Наврузов. К.: Вид-во НАДУ, 2003. 208 с.
79. Назаренко В.М., Назаренко К.С. Транспортное обеспечение внешнеэкономической деятельности. М.: Центр экономики и маркетинга, 2000. 512 с.
80. НижникН.Р. Україна державне управління, шляхи реформування: Наук. вид. / Н.Р.Нижник. К., 1997. 71с.
81. Никитин С., Никитин А., Степанова М. Налоговые льготы, стимулирующие предпринимательскую деятельность в развитых странах Запада // Мировая экономика и международные отношения. 2000. № 11. С. 4856.
82. Новицький В.Є. Зовнішньоекономічна діяльність України: Підручник / Під заг. ред. д.е.н., проф. В.Є. Новицького. К.: Лібра, 2003. 940 с.
83. Новікова А. Економічна безпека України у транспортній сфері // Економіка України. 2002. № 10. С.18-25.
84. О европейском опыте взаимодействия автомобильного и железнодорожного транспорта // Транспорт. 2002. № 7. С. 52-54.
85. О работе совета по ж/д транспорту государств-учасников СНГ // Залізничний транспорт України. 2003. № 1. С.2-8.
86. Ойкен В. Основные принципы экономической политики. М.: Прогресс, 1995. 496 с.
87. Озерман А. Залізничні перевезення: організація та документарне оформлення // Бухгалтерія. Право. Податки. 2002. № 38/1-2. С.51-54.
88. Окландер М.А. Проблеми формування маркетингової системи країни. К.: Наукова думка, 2002. 168 с.
89. Оніщук М. Імплементація норм міжнародного права в законодавство України про транспорт // Право України. 2000. № 6. С.79-83.
90. Оптимизация планирования и управления транспортными системами / Е.М.Васильева, Р.И.Игудин, В.Н.Лившиц и др. М.: Транспорт, 1997. 208 с.
91. Органи державної влади України / За ред. В.Ф.Погорілка: Монографія. К.; Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького, 2002.
92. ОрешинВ.И. Государственное регулирование национальной экономики. М.: ИНФРА-М, 2000. 124 с.
93. Основы организации транспортного обеспечения внешнеторговых связей Украины / Цветов Ю.М., Един А.О., Макаренко М.В., Соколов Л.Н. и др. - К.: ОАО «ИКТП-Центр», 2000. - 581 с.
94. Партнерство публічної влади, громадськості та приватного сектору у процесах місцевого розвитку: Монографія / За ред. Є.О.Фишка; Є.О.Фишко, О.В.Бойко-Бойчук, В.М.Вакуленко та ін.; Ін-т реформ. К.: Вирій, 2003. 168 с.
95. Пащенко Ю. Транспортна політика України // Економіка України. 2001. № 12. С.38-43.
96. Персианов В.А. Ключевые вопросы транспортной политики // Железнодорожный транспорт. 1995. №10. С.23-25.
97. Персианов В.А., Милославская С.В. Смешанные железнодорожно-водные перевозки (экономика, планирование, управление) М.: Транспорт, 1988. 231 с.
98. Пигу А. Экономическая теория благосостояния: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1985. 512 с.
99. ПлужниковК.И. Международный транспортный рынок // Бюлетень транспортной информации. 1999. № 2. С. 27-31.
100. ПлужниковК.И., ЧумонтоваЮ.А. Научно-техническая революция и транспортная терминология // Бюлетень транспортной информации. 2000. №6-7. С. 20-26.
101. Погребицький М.Л. Державне регулювання системи транспортних послуг // Вісник НАДУ. 2005. № 3. С. 199-207.
102. Погребицький М.Л. Напрями розвитку транспортного комплексу та системи міжнародних перевезень // Збірник наукових праць НАДУ. 2006. Випуск 1. С. 355-365;
103. Погребицький М.Л. Особливості транспортно-технологічних систем доставки вантажів // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2006. №1. С.139-144.
104. Погребицький М.Л. Розвиток процесів самоорганізації ринку транспортних послуг // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2006. № 3. С. 20-26.
105. Погребицький М.Л. Управління системою транспортного обслуговування підприємств // Економіка та держава. 2006. №3. С.39-41.
106. Погребицький М.Л. Формування інтермодальної транспортної системи // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2005. №2. С.174-179.
107. Погребицький М.Л. Проблеми формування нових інтеграційних структур у системі транспортних перевезень // Дні науки: Зб. тез доповідей: В 4т. / Гуманітарний університет ЗІДМУ”, 5-6 жовтня 2006; Ред.кол. В.М. Огаренко та ін. Запоріжжя: ГУ ЗІДМУ”, 2006. Т. 1. С. 67-68.
108. Погребицький М.Л. Розвиток процесів самоорганізації ринку транспортних послуг // Державне управління та місцеве самоврядування: Тези V Міжнар. наук. конгресу, конгресу, 23 лютого 2005р. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2005. С. 94
109. Погребицький М.Л. Розробка критеріїв результативності регулювання ринку транспортних послуг // Наука та інновації 2005: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. Том 12. Економічні науки. Д.: Наука і освіта, 2005. С. 35-37.
110. Погребицький М.Л. Формування ефективної транспортної політики в Україні // Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення: Матеріали наук.-практ. конф за міжнар. участю, присвяченої 10-річчю Академії, Київ, 31 трав. 2005р.: У 2 т./ За заг. ред.. В.І.Лугового. В.М.Князєва. К.: Вид-во НАДУ, 2005. Т.2. С. 88-89.
111. Постанова Кабінету Міністрів України Про Державну програму розвитку автомобільних доріг загального користування на 2005-2010 роки” №710 від 03.08.2005р. // Урядовий кур’єр. 2005. №39. С.4-7.
112. Постанова Кабінету Міністрів України Про першочергові заходи відносно створення національної мережі міжнародних транспортних коридорів” №1512 від 16.12.1996 р. - www.liga.kiev.ua.
113. ПригожинИ. Философия нестабильности // Вопросы философии. 1991. №6 С.23-27.
114.