ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ЛІЗИНГУ В УКРАЇНІ Диссертация

Короткий опис:
АКАДЕМІЯ МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

БЄЛОУСОВА Олена Станіславівна

УДК 354:336.71:334.716

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ЛІЗИНГУ В УКРАЇНІ

25.00.02 механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата наук
з державного управління

Науковий керівник:
Бакуменко Валерій Данилович,
доктор наук з державного управління,
професор

КИЇВ 2009

ЗМІСТ

ВСТУП

3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ЛІЗИНГУ

9

1.1. Лізинг як об’єкт державного регулювання інвестиційної діяльності в Україні

9

1.2. Функції державного регулювання лізингу

27

1.3. Передумови державного регулювання лізингу як нової форми інвестування в сучасних умовах

41

Висновки до розділу 1

55

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ЛІЗИНГУ В УКРАЇНІ

59

2.1. Оцінка державного регулювання лізингу в реальному секторі економіки

59

2.2. Чинники впливу на систему державного регулювання лізингу

78

2.3. Оцінка нормативно-правового регулювання лізингової діяльності

93

Висновки до розділу 2

119

РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ЛІЗИНГУ В УКРАЇНІ

124

3.1. Обґрунтування умов для розвитку лізингу, як ефективного механізму інвестування в оновлення основних засобів

124

3.2. Удосконалення інформаційної підтримки державного регулювання лізингу

142

3.3. Розробка напрямів державного регулювання лізингової діяльності

157

Висновки до розділу 3

168

ВИСНОВКИ

171

ДОДАТКИ

175

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

180

ВСТУП

Актуальність теми. Із розвитком ринкових відносин в Україні зростає значення лізингу в якості перспективного методу інвестування. Актуальність державного регулювання розвитку лізингової діяльності в Україні полягає, насамперед, у необхідності технічного переоснащення та оновлення основних фондів, запровадження нових результатів в межах НДДКР у процес виробництва, а також у потребі розширення матеріально-технічної бази у рамках програм розвитку малого, середнього та крупного бізнесу. Використання лізингу як методу залучення інвестицій в економіку України є особливо корисним в сучасних умовах дефіциту капітальних вкладень, відсутності необхідної державної підтримки, недостатнього обсягу прямих іноземних інвестицій, обмеженого доступу до довгострокових кредитних ресурсів. Таким чином, лізинг може стати дієвим чинником стимулювання притоку інвестицій в основний капітал та економічного зростання України.
Серед вітчизняних дослідників проблем державного регулювання лізингу в умовах перехідної економіки слід назвати Н.Внукову, А.Загороднього, О.Луб’яницького, Л.Мельника, В.Міщенка, А.Мокія, В.Пинзеника, Н.Слав’янську, Ю.Сосюрка, В.Трача, Т.Унковську, А.Фукса, Г.Холодного, Г.Черевка, Н.Шульгу та інших. У дослідження лізингового механізму інвестування вагомий внесок зробили такі автори, як П.Андерсон, В.Бакуменко, П.Біагі, Р.Вансіл, Н.Васільєв, В.Газман, Дж.Галлардо, Г.Галпер, Г.Гендерсон, І.Герчикова, М.Гордон, В.Горємикін, І.Драган, Е.Кабатова, Д.Лоуренс, Д.Майєс, Дж.Мартін, Р.Олсен, А.Офер, Л.Пісьмаченко, Л.Прилуцький, Е.Тодер, А.Форд, Л.Шал та інші.
Проте, на нашу думку, в опублікованих працях українських та зарубіжних вчених не знайшли достатньо повного висвітлення явища і проблеми, пов’язані із теоретичним обґрунтуванням механізмів державного регулювання лізингу як інструменту активізації інвестиційного процесу в умовах ринкових відносин. Мало дослідженою залишається проблема виявлення впливу лізингових операцій на макроекономічне становище країни. Актуальність дослідження цієї проблеми пов’язана із потребою обґрунтування доцільності запровадження заходів щодо подальшого розвитку лізингу в Україні.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до наукової теми Академії муніципального управління Удосконалення механізмів державного управління та місцевого самоврядування” (номер державної реєстрації 0108U008164). Вклад автора полягає в удосконаленні механізмів державного регулювання розвитку лізингу в Україні.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретико-методологічне обґрунтування та розроблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення системи державного регулювання розвитку лізингу в Україні.
Для досягнення мети дослідження було вирішено такі завдання:
- проведено історичний аналіз на предмет діагностики світової економічної системи з точки зору впровадження лізингу, а також показано доцільність його розвитку та державного регулювання в Україні;
- виявлено передумови та особливості державного регулювання лізингу в Україні, а також виділено основні чинники, що гальмують його розвиток;
- визначено пріоритетні напрями використання лізингу в Україні;
- обґрунтовано доцільність створення умов розвитку лізингу в Україні, в тому числі законодавчих, та головні завдання у цьому напрямі;
- з’ясовано відмінності державного регулювання лізингової діяльності в ринкових умовах та виявлено причини, що обумовлюють його недосконалість;
- розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення системи державного регулювання розвитку лізингу в Україні.
Об’єкт дослідження державне регулювання економічних процесів в Україні.
Предмет дослідження державне регулювання розвитку лізингу в Україні.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що розроблені теоретичні засади, методичні підходи, практичні пропозиції щодо вдосконалення системи державного регулювання розвитку лізингу в Україні сприятимуть економічному зростанню країни.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною базою дисертаційної роботи стали загальноприйняті наукові методи фундаментальної, загальнонаукової і конкретно наукової методології пізнання досліджуваних явищ і процесів. Зокрема, дослідження соціально-економічної сутності, основних форм, видів і принципів лізингу здійснено за допомогою діалектичного, історичного, системного методів. У розробленні методологічних засад дослідження державного регулювання лізингової діяльності застосовано методи порівняння, аналізу і синтезу, індукції та дедукції. Методи екстраполяції, графічний, соціологічний застосовані у факторному аналізі, дослідженні соціально-психологічних аспектів розвитку лізингу, а також у прогнозуванні системи державного регулювання лізингу. Характеристика сучасного стану та виявлення основних тенденцій державного регулювання розвитку лізингу здійснено із використанням статистико-економічних методів: вибіркового спостереження, групування експертних оцінок, монографічного та інших.
Науковим підґрунтям слугували також основні положення економічної теорії, зокрема щодо інвестицій, капіталу, матеріально-технічної бази, ефективності виробництва, зайнятості, доходів населення тощо. Дослідження ґрунтувалось на ідеях міжнародних конвенцій із лізингу, нормативно-правових і господарських документах, розробках науково-дослідних установ та окремих учених. Джерельну базу становлять матеріали: Державного комітету статистики України; Національного банку України, Рахункової палати України, Міністерства економіки України, Всеукраїнської асоціації лізингу „Укрлізинг”, вибіркових монографічних і соціологічних обстежень, наукові праці тощо.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:
уперше:
комплексно визначено передумови державного регулювання лізингу як нової форми інвестування в сучасних умовах, серед яких: історичні (наявність традицій орендного підприємництва; можливість використання досвіду орендних відносин у період економічних реформ), економічні (необхідність розвитку ринкових відносин, у тому числі, через формування ефективних елементів ринкової інфраструктури; об’єктивна потреба в нових формах і джерелах кредитування та інвестування; зміни ситуації у збутовій політиці продукції), організаційно-технічні (наявність досвіду зовнішньоторгових орендних операцій; участь банківських установ в лізингових операціях; зацікавленість вітчизняних підприємців у фінансовій лізинговій діяльності), науково-дослідні (наявність наукових шкіл у сфері лізингу), соціальні (підвищення рівня життя), правові (створення основ законодавства про лізинг; встановлення пільг по лізинговим операціям), суспільно-політичні (державна політика, що поширюється у сфері лізингу);
удосконалено:
систему державного регулювання лізингу на підставі включення таких підсистем, як: антимонопольна політика та контроль за операціями з лізингу, поліпшення організації лізингової діяльності та удосконалення мотиваційного механізму лізингу, що, на відміну від діючої, полягає в тому, що органи влади діють не шляхом прямого безпосереднього втручання в діяльність лізингових компаній, підприємств, а за допомогою ринкових важелів створюють відповідні умови для розвитку лізингу;
дістали подальшого розвитку:
теоретико-історичні дослідження розвитку лізингу в світових економічних системах, що стало підставою для розроблення схеми, в якій циклічні стани системи державного регулювання чітко пов’язані з відповідними станами економічного розвитку, а саме: пожвавленням, зростанням, процвітанням та розвитком, стабільним процвітанням, деградацією, депресією та спадом;
система принципів розроблення та реалізації законодавства України щодо регулювання лізингу шляхом поєднання таких з них, як: ефективність; рівноправність учасників кредитних відносин на фінансовому ринку; захист прав учасників лізингових угод; прозорість та відкритість; контрольованість; конкурентність;
класифікація функцій державного регулювання лізингу шляхом уведення до базових інвестиційної функції, реалізація якої містить забезпечення та організацію взаємовигідних зв’язків для проходження інвестиційних та матеріальних потоків;
комплексний підхід до створення належного інформаційного забезпечення державного регулювання лізингу шляхом: удосконалення статистичної звітності, формування інформаційного банку даних, пропаганди та розповсюдження інформації, надання дорадницьких, просвітницьких послуг.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони створюють основу для дослідження і практичного розв’язання проблем державного регулювання на основі застосування й удосконалення існуючого лізингового механізму за умов трансформації економіки, забезпечення сталого розвитку інвестиційної діяльності, забезпечення вимог СОТ та ЄС в Україні. Наукові розробки автора мають практичне значення та адресну спрямованість.
Практичні рекомендації щодо удосконалення державного регулювання розвитку лізингу в Україні використані Міністерством аграрної політики України при розробленні Концепції розвитку агропромислового комплексу України на період до 2015 року (довідка № 38-01/2-443 від 11.02.2009 р.).
Розробки щодо нормативно-правового регулювання лізингу у межах комплексного підходу реформування лізингової сфери на регіональному рівні використані Запорізькою обласною державною адміністрацією при реалізації Програми стабілізації та розвитку промислового комплексу Запорізької області на період до 2011 року (довідка № 1823/01-2 від 23.01.2009 р.).
Запропоновані в дисертаційній роботі теоретичні положення використані у навчальному процесі Академії муніципального управління при розробленні програм навчальних курсів з державного управління та державного регулювання економіки, економічної теорії, інституціональної економіки, теорії підприємництва (довідка № 601 від 27.10.2008 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею.
Апробація результатів дослідження. Результати досліджень пройшли обговорення та знайшли схвалення на науково-практичних конференціях: «Особливості соціально-економічного розвитку України та регіонів» (м.Запоріжжя, 2005), «Актуальні проблеми економіки 2007» (м. Київ, 2007), «Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах переходу до постіндустріального суспільства» (м. Дніпропетровськ, 2008), «Управління сьогодні та завтра» (м. Хмельницький, 2008), «Проблеми економіки й управління у промислових регіонах» (м. Запоріжжя, 2008), «Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні» (м. Київ, 2008), «Розвиток продуктивних сил України: від В. І. Вернадського до сьогодення» (м. Київ, 2009).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано в 14-ти наукових працях, загальним обсягом 4,8 обл.-вид. арк., у тому числі в 5-ти статтях у наукових фахових виданнях з державного управління, 3-х статтях в інших виданнях, 6 тезах доповідей.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації 198 сторінок, з яких: 24 рисунки займають 15 сторінок, 5 таблиць 3 сторінки, 4 додатки 6 сторінок, список використаних джерел з 224 найменувань 19 сторінок.

Список літератури:
ВИСНОВКИ

У дисертації наведено нове вирішення наукового завдання теоретико-методологічного обґрунтування та розроблення практичних рекомендацій щодо удосконалення механізму державного регулювання розвитку лізингу в Україні. Загальні висновки, одержані в результаті дослідження такі.
1. Проведено історичний аналіз, який дозволив зробити діагностику світової економічної системи з точки зору використання лізингу у ній. У західних країнах лізинг отримав черговий поштовх до розвитку у результаті науково-технічної революції, різкого підвищення економічної активності, швидко зростаючих інвестиційних потреб економіки через об’єктивно створені значні темпи економічного зростання, які вже не могли бути задоволені за рахунок лише традиційних каналів фінансування економіки і технічного переобладнання виробництва. На підставі проведених досліджень розроблено схему, в якій виділяються циклічні стани системи державного регулювання, які чітко пов’язані з відповідними станами економічного розвитку: пожвавленням, зростанням, процвітанням та розвитком, стабільним процвітанням, деградацією, депресією та спадом.
В умовах вільної ринкової економіки України використання лізингу сприятиме подоланню кризи, основними наслідками якої є низький темп зростання виробництва валового національного продукту, відсутність вільних фінансових ресурсів загалом та нестача оборотних коштів для підтримання процесу виробництва. Водночас необхідно обґрунтувати державне регулювання лізингової діяльності в економіці України.
2. Виявлено передумови та особливості державного регулювання лізингу як нової форми інвестування. Серед передумов визначені: історичні (наявність традицій орендного підприємництва; можливість використання досвіду орендних відносин у період економічних реформ), економічні (необхідність розвитку ринкових відносин, в тому числі через формування ефективних елементів ринкової інфраструктури; об’єктивна потреба в нових формах і джерелах кредитування та інвестування; зміни ситуації у збутовій політиці продукції); організаційно-технічні (наявність досвіду зовнішньоторгових орендних операцій; участь банківських установ в лізингових операціях; зацікавленість вітчизняних підприємців у фінансовій лізинговій діяльності); науково-дослідні (наявність наукових шкіл у сфері лізингу); соціальні (підвищення рівня життя); правові (створення основ законодавства про лізинг; встановлення пільг по лізинговим операціям); суспільно-політичні (державна політика, що поширюється у сфері лізингу).
Особливостями державного регулювання лізингу в реальному секторі економіки є: розроблення законодавства щодо стимулювання розвитку лізингу в промисловості, в агропромисловому комплексі, де на сьогодні простежується чітка тенденція стимулювання лізингу.
3. Виділено головні чинники, що гальмують розвиток лізингу, а саме: зниження обсягів виробництва в усіх галузях економіки; зростання цін на виробничі матеріально-технічні ресурси; жорстка рестрикція грошово-кредитного забезпечення інвестицій; відсутність обґрунтованої податкової політики; нестабільність законодавства; повільні темпи здійснення приватизації; відсутність обґрунтованої амортизаційної політики та повноцінної індексації основних фондів. Тому для системи державного регулювання лізингу немає важливішого напряму як створення сприятливих умов для залучення вітчизняних інвестицій із різних джерел і активного стимулювання інвестування внутрішнього за рахунок власних коштів.
4. Визначено пріоритетні напрями використання лізингу в Україні, до яких належать: високотехнологічні наукоємні галузі: літако- і машинобудування, порошкова металургія, кераміка, електрозварювальне виробництво; енергозберігаючі технології, нафтогазовий комплекс, агропромисловий комплекс; видобувні і металургійні галузі, кольорові метали, уран, вугілля, сталь і прокат; виробництво товару народного споживання; незавершене виробництво; дрібний бізнес та ін.
Реалізація антикризової функції державного регулювання лізингу сприяє подоланню кризи та її наслідків, яка реалізується у забезпеченні процесу переозброєння виробництва. Пропонується ввести нову базову функцію державного регулювання лізингу інвестиційну”, яка містить у собі організацію взаємовигідних зв’язків для проходження інвестиційних та матеріальних потоків.
5. Обґрунтовано, що для України вкрай необхідне створення умов для розвитку лізингу як одного із найефективніших механізмів інвестування в оновлення основних засобів. Головними завданнями при цьому мають стати: удосконалення цивільного та фінансового законодавства з питань лізингу, інтеграція національного законодавства у міжнародне; поліпшення структури джерел фінансування лізингових операцій, створення умов для запровадження механізму рефінансування портфелю лізингових угод; створення умов для зростання фінансової стійкості лізингодавців, збільшення їх капіталізації, впровадження лізинговими компаніями сучасних систем ризик-менеджменту; розвиток інфраструктури ринку лізингу та активація її використання учасниками ринку.
Слід визначити такі проблеми податкового законодавства в частині лізингових операцій: жорстка залежність строку договору лізингу від строку амортизації об’єкта лізингу; невизначеність строку закінчення договору фінансового лізингу; надмірне оподаткування лізингоотримувача ПДВ і податком на репатріацію. При розробленні та реалізації пропозицій щодо регулювання лізингу необхідно виходити з наступної системи принципів: ефективність; рівноправність учасників кредитних відносин на фінансовому ринку; захист прав учасників лізингових угод; прозорість та відкритість; контрольованість; конкурентність.
6. З’ясовано, що державне регулювання лізингової діяльності в умовах ринкової економіки має докорінно відрізнятися від управління, що існувало при командно-адміністративній системі. Основна відмінність полягає в тому, що органи влади мають діяти не шляхом прямого безпосереднього втручання у діяльність лізингових компаній, підприємств, а за допомогою ринкових важелів, що створюють відповідні умови для розвитку лізингу. Так, основу системи його регулювання мають складати підсистеми: антимонопольної політики та контролю за операціями з лізингу, поліпшення організації лізингової діяльності, удосконалення мотиваційного механізму лізингу. При цьому стихійний механізм ринкового саморегулювання коригується виваженим державним регулюючим впливом.
7. Визначено, що в Україні недосконалість державного регулювання лізингу обумовлена інформаційною обмеженістю звітності не тільки за кількісними, а й за якісними показниками. Це значно ускладнює проведення наукових аналітичних досліджень із лізингу, вироблення і прийняття оперативних і зважених управлінських рішень, управління лізинговою діяльністю. Для створення належного інформаційного забезпечення державного регулювання лізингу необхідно здійснити комплекс заходів з таких напрямів: удосконалення статистичної звітності, формування інформаційного банку даних, пропаганда та розповсюдження інформації, надання дорадницьких, просвітницьких послуг.
8. На основі отриманих результатів дисертаційного дослідження запропоновано Верховній Раді України з метою удосконалення законодавчої бази: ліквідувати невідповідність поняття лізингу; визначити, хто є юридичним власником об’єкта лізингу; прийняти Податковий кодекс; внести зміни до Закону про лізинг, виходячи із Цивільного кодексу України.
Кабінету Міністрів України продовжити удосконалення цивільного та фінансового законодавства із питань лізингу, інтеграції національного законодавства у міжнародне.

Обласним державним адміністраціям, галузевим Міністерствам слід активізувати роботу зі створення при облдержадміністраціях регіональних лізингових компаній (фондів), із залученням коштів обласних бюджетів та інших джерел фінансування на придбання техніки, а також сприяти їх ефективному функціонуванню.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андраасова Л. Лизинговый бизнес //Экономика и жизнь. - 1993. -№2.-С. 12.
2. Бабалое А. Некоторые аспекты лизинговых операций //Внешняя торговля. - 1993. -№10.-С. 16.
3. Бєлоусова О.С. Вдосконалення законодавчого регулювання в напрямку підвищення ефективності лізингового інвестування промисловості // Науковий вісник Академії муніципального управління: Серія «Управління» Вип.4(6). Державне управління та місцеве самоврядування / За заг. ред. В.К. Присяжнюк, В.Д. Бакуменка. К.: Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління. 2008. С. 149-158.
4. Бєлоусова О.С. Лізинг в Україні: шляхи удосконалення законодавчо-нормативної бази // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. 2006. № 2. С. 9-14.
5. Бєлоусова О.С. Основні напрями державного регулювання й розвитку лізингового інвестування в Україні // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2008. № 4. С. 18-23.
6. Бєлоусова О.С. Основні напрями координації державних та регіональних зусиль щодо лізингової інвестиційної сфери // Науковий вісник Академії муніципального управління: Серія «Управління» Вип.3(5). Державне управління та місцеве самоврядування / За заг. ред. В.К. Присяжнюк, В.Д. Бакуменка. К.: Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління. 2008. С. 121-130.
7. Бєлоусова О.С. Особливості лізингових відносин в умовах формування розвинутої економіки // Інвестиції: практика та досвід. 2007. № 24. С. 29-32.
8. Бєлоусова О.С. Поняття організаційно-економічного механізму лізингу // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. 2006. № 5. С. 26-29.
9. Бєлоусова О.С. Початкова стадія формування лізингової індустрії в Україні // „Проблеми економіки й управління у промислових регіонах”, міжрегіональна науково-практична конференція (22-24 травня 2008 р. м. Запоріжжя). Запоріжжя: ЗНТУ, 2008. С. 202-204.
10. Бєлоусова О.С. Проблеми розвитку сучасного інвестиційного ринку України // Економіка та держава. 2007. № 7. С. 12-15.
11. Бєлоусова О.С. Ретроспектива та стан розвитку лізингу в країнах з розвинутою ринковою системою // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. 2005. № 5. С. 8-13.
12. Бєлоусова О.С. Розвиток лізингового бізнесу в Україні // Міжнародний управлінський форум „Управління сьогодні та завтра” 15-16 травня, 2008 / Університетські наукові записки: Часопис Хмельницького університету управління та права. 2008. № 3 (ІІ) спецвипуск. Хмельницький, 2008. С. 54-56.
13. Бєлоусова О.С. Розподіл ризиків між суб’єктами лізингових відносин // Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. м. Київ, 23-24 жовтня 2008 р. У трьох частинах / РВПС України НАН України. К.: РВПС України НАН України, 2008. Ч.1. С. 357-359.
14. Бєлоусова О.С. Стан та необхідність розвитку лізингу в Україні за умов становлення ринкової економіки // Дні науки: Зб. тез доповідей: В 3 т. / ГУ «ЗІДМУ», 27-28 жовтня 2005. Запоріжжя: ГУ «ЗІДМУ», 2005. Т.1. С. 44-45.
15. Бєлоусова О.С. Функції держави щодо регулювання лізингової діяльності та лізингових відносин // Розвиток продуктивних сил України: від В.І. Вернадського до сьогодення // Матеріали міжнародної наукової конференції, м. Київ, 20 березня 2009 р.: У 3-х частинах / РВПС України НАН України, К.: РВПС України НАН України, 2009. Ч.2. С.38-40.
16. Бєлоусова О.С. Застосування в Україні переспективних напрямів лізингових відносин зарубіжних країн // Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах переходу до постіндустріального суспільства: Тези Міжнар. наук.-практ. конф.(Дніпропетровськ, 21 березня 2008 р.): У 2 т.; Т І. Дніпропетровськ: ДДФА, 2008. С. 103-104.
17. Бирман. Г., Шмидт С. Экономический анализ инвестиционных проектов /Пер. с англ. под ред. Л .Белых. - М.: ЮНИТИ. - 1997. - С. 279-307.
18. Бойчук Р. Лизинг: экономико-правовая сущность //Бизнес-информ. - 1993. - № 16. - С. 5.
19. Бутнік-Сіверський О. Ринковий механізм господарвання. - К.: Компас, 1995. - 246 с.
20. Бухгалтерский, валютный и инвестиционный аспекты лизинга. — М., 1994. — 84 с.
21. Виробництво найважливіших видів промислової продукції по місяцях 2001, 2002 і 2003 років // Український інвестиційний журнал WELKOME. 2004. №1 (103). С. 13-15.
22. Вишняков И.Ю Особенности международных лизинговых операций // Український інвестиційний журнал WELKOME. 2004. №1 (103). С. 30-35.
23. Вітлінський В.В., Пернарівський О.В., Наконечний Я.С., Великоіваненко Г.І. Кредитний ризик комерційного банку: Навч.посіб. ─ К.: Т-во "Знання", КОО, 2000.─ 251 с.
24. Влад С. Агропророки мечтают неплохо // Голос Украины. ─ 2000. №99. ─ С.14-16.
25. Внукова Н. Проблемы формирования среды развития лизинга в Украине // Бизнес-информ. 1998. № 2. С. 74-77.
26. Внукова Н. Развитие лизинга в Украине // Бизнес-информ. 1995. №41-42. С. 44-47.
27. Внукова Н.М. Управління ризиком лізингових операцій. Науково методичні рекомендації. Х.:АК Реал-Банк”. 2000. 46с.
28. Волченко А. До и после лизинга // Бизнес. 1997. №38. С. 11.
29. Габрук О. Оперативний лізинг і валові витрати // Вісник податкової служби. 1998. №14. С. 28-30.
30. Газман В. Д. Лизинг: теория, практика, комментарии. М.: Фонд Правовая культура”, 1997. 416 с.
31. Гайдук В. А. Організаційно-економічний механізм управління лізингом. Дис. на здоб. наук. ступ. канд. екон. наук.─ Донецьк.─ 2001. 190 с.
32. Галущак О. Я. Лізинг в системі стимулювання інноваційної діяльності. Дис. на здоб. наук. ступ. канд. екон. наук.─ Тернопільський держ. Технічний ун-т ім. І. Пулюя.─ Т.: 1998.─ 214 с.
33. Голощапов В., Комаровский В., Новичихин В. и др. Развитие лизинга в капиталистических и социалистических странах: Обзорная информация. - Серия 2. Экономика и организация материально-технического снабжения. - М.: ЦНИИТЭИМС, 1989. - Вып. 8. - С. 44.
34. Горемыкин В.А. Лизинг: Учебник. - М.: Издательско-торговая корпорация Дашков и К°”, 2003. - 944 с.
35. Господарський кодекс України // Голос України. №49.
36. Григоренко Є. Лізинг як перспективний вид діяльності // Ринок цінних паперів України. 2002. №1-2. С.29-35.
37. Громов О. Лизинг: призыв есть, работы маловато // Галицькі контракти.─ 1998.─ №37. С. 12-14.
38. Губина И. Лизинг надо узаконить и обеспечить ему государственную поддержку //Україна Вивіпезв. -1996.-№№ 34- 36.- С. 7.
39. Гуйда Л. Фінансовий лізинг без проблем // Дебет-Кредит ─ 2007.─ №01-02. С. 18-19.
40. Гуцал І.С. Банківське крeдитування суб'єктів ринку в трансформаційній економіці України. ─ Львів: ВАТ "БІБЛЬОС", 2001. ─ 244с.
41. Данилова Л. Лізинг як фактор інвестиційного розвитку // Фінанси України. ─ 1998. ─ №11. - С. 100-103.
42. Днєпров В. Вибухова справа: чи є майбутнє у вітчизняної оборонки?.. // Дзеркало тижня. ─ 2002. ─ №7(382), 23 лютого-1 березня. С. 7.
43. Економічна енциклопедия: У трьох томах. Т.1 / Редкол.: С.В. Мочерний та ін. ─ К.: Видавничий центр "Академія", 2000. ─ 864 с.
44. Економічна енциклопедия: У трьох томах. Т.2 / Редкол.: С.В. Мочерний та ін. ─ К.: Видавничий центр "Академія", 2001. ─ 848 с.
45. Єфімов О. Оподаткування прибутку при здійсненні лізингових операцій // Вісник податкової служби України. 1998. №17. С. 9-11.
46. Жилінський А.І. Створення спариятливого середовища для розвитку фінансового лізингу в Україні // Український інвестиційний журнал WELKOME. 2004. №1 (103). С. 16-18.
47. Загородній А., Селюченко Н. Лізинг як альтернативна форма банківського фінансування. // Вісник НБУ. ─ 1998. №11. ─ С. 50-51.
48. Загородній А., Селюченко Н. Планування та організація оновлення основних засобів на засадах лізингу.:Монографія. ─ Л.: ЛБУ НБУ, 2002. ─ 143 с.
49. Закон України "Про інвестиційну діяльність" від 18.09.1991 р. № 1561-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. 1991. № 47. С. 646-674.
50. Закон України "Про податок на додану вартість” // Голос України. 1997, від 15 травня.
51. Закон України Про банки та банківську діяльність” // Голос України. 2001. № 12, від 23 січня.
52. Закон України Про заставу” // Голос України. 1998. від 22 вересня.
53. Закон України Про оподаткування прибутку підприємств” // Голос України. 1995, від 14 лютого.
54. Закон України Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг” // Урядовий кур’єр. 2001. №154, від 28 серпня.
55. Закон України від 12 липня 2001 р. «Про державну підтримку літакобудівної промисловості в Україні» // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 50. — Ст. 261.
56. Закон України від 16 грудня 1997 р. «Про лізинг» // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 16. - Ст. 68.
57. Закон України від 17 січня 2002 р. «Про Національну програму будівництва суден рибопромислового флоту України на 2002—2010 роки» // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 24. - Ст. 164.
58. Закон України від 7 лютого 2002 р. «Про Комплексну програму утвердження України як транзитної держави у 2002—2010 роках» // Відомості Верховної Ради України. — 2002. - № 24. - Ст. 166.
59. Закон України від 7 лютого 2002 р. «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу» // Відомості Верховної Ради України. — 2002. - № 24. - Ст. 167.
60. Закону України Про фінансовий лізинг" № 723/97 // Урядовий кур’єр. 2004. №8, від 16 січня.
61. Закон України Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16 квітня 1991 р. № 959-XII
62. Иванова Ю. Идите в лизинг // Коммерсантъ деньги.─1998.─ №20.─ С. 26-27.
63. Ивасенко А.Г. Лизинг: экономическая сущность и перспективы пазвития. Новосибирск: НГАЗиУ, М: вузов. Кн., 1997. 40 с.
64. Ильичев Р. Позвольте заработать // Бизнес. 2002. №22 (489) 3 июня. С. 23-28.
65. Кабаніхіна К.В. Оцінка ефективності лізингу повітряних суден: Автореф. дис. к.е.н.: 08.07.04 / Національний авіаційний ун-т. — К., 2002. — 20с.
66. Кабатова Е. Лизинг: понятие, правовое регулирование, международная унификация. - М.: Наука, 1991. - 132 с.
67. Капроні Р., Кисіль С., Рязанова Н., Василенко Д. Лізинг в Україні. Посібник. Проект з розвитку лізингу в Україні МФК. 2001. 142 с.
68. Карп М.В., Шабалин Е. М., Єриашвили Н.Д., Истомин О.Б. Лизинг экономические и правовые основы: Учебное пособие для вузов, 2001. ─ 191 с.
69. Каспшишак Є. Лізинг як альтернатива кредиту та інвестицій. // Галицькі контракти.─ 1998.─ №10.─ С. 166-168.
70. Кива А.Д. Потенциал рынка лизинга новых региональных самолётов // Український інвестиційний журнал WELKOME. 2004. №1 (103). С. 46.
71. Коваленко В. Вибухова проблема //Дзеркало тижня. ─ 2001.─ №28(352), 28 липня-3 серпня. С. 16.
72. Коваленко Н., Човнюк Ю. Тенденції розвитку лізингу: світовий досвід і реалії в Україні // Банківська справа. 2000. №6. С. 29-32.
73. Ковбасюк М., Дерен М. Облік операцій, пов'язаних з орендою майна //Бухгалт. облік і аудит. - 1994. -№4.-С.
74. Колесников В., Кроливецкая Л. и др. Банковское дело. - М.: Финансы и статистика, 1996. - С. 289-306.
75. Комаров В. Практика и теория лизинга в России // Лизинг Ревю. - 1999. - №7-8. С. 20-22.
76. КоммерсантЪ — DAILY. - 1995. - 10 янв. - № 1.
77. Комплексна програма розвитку банківської системи України на 2003-2005рр. // Офіційний сайт Національного банку України. www.nbu.ua.
78. Константинов С. Кредитопромбанк: идем на те рынки, где мы можем создать оригинальный продукт. Интервью с председателем правления банка Людмилой Распутной // Мир денег. - 2003. - №6 (42) - С. 8-12.
79. Кочетков В.Н., Краева Е.В., Кочеткова О.В. Организация лизинговых операций.─ 2-е изд.─ Изд-во Европ. ун-та финансов. Информ. Систем. менеджм. и бизнеса.─ 1998.─ 103с.
80. Кредитование // Под ред. д-ра экон. Наук М. А. Гольцберга; к.е..н. Л. М. Хасан-Бек. Пер. с англ- К.:Торгово-издательское бюро BHV, 1994 - 384 с.
81. Крупка Я.Д. Актуальні питання лізингового інвестування // Регіональна економіка. 1999. №2. С. 127-133.
82. Крупник А., Палинова А. Введение в предпринимательство. - С.: Политехника, 1996. - С. 323.
83. Кузьмин В. Инвестиционные проекты использования лизингового оборудования. // Бизнесинформ. ─ 1999. ─ №7-8.─ С. 102-104.
84. Кузьмін В.В. Використання лізингу в інвестуванні підприємств АПК (Теорія, методологія, оптимізація): Дис. к.е.н.: 08.07.02 / Херсонський держ. аграрний ун- т. — Херсон, 1998. — 240с.
85. Лазаренко А. Авіалінії України об'єднуються. А раптом їх справді куплять? // Дзеркало тижня. ─ 2002. ─ №10(385), 16-22 березня. С. 3.
86. Лайчук С. М. Облік і контроль лізингових операцій: теорія і практика: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.04 / Інститут аграрної економіки УААН. — К., 2002. — 20 с.
87. Ларіонова Л. Лізинг і ринкові умови в Україні // Фінанси України. ─ 1998. ─ №7. ─ С. 92-95.
88. Ларіонова Л.Д. Лізинг і розвиток фінансового сектора: з досвіду зарубіжних країн // Фінанси України. 1998. №2. С. 109-113.
89. Левковець О.М. Економіко-організаційний механізм державного регулювання лізингу. Дис. на здоб. наук. ступ. канд. екон. наук.─ Харків: ХНУ ім. В. Каразіна.─ 2001.─ 210 с.
90. Лещенко М.И. Основы лизинга: Учеб. пособие. /М.: Финанси и статистика, 2000.─ 336 с.
91. Лизинг и коммерческий кредит. - М.: Ист. - Сервис, 1993. -100 с.
92. Лизинг и факторинг: Метод, указания по проведению факторинг. и лизинг, операций. - М., 1991. - 36 с.
93. Лизинговые ассоциации // Офіційний сайт компанії Дельталізинг. www. Leasing.ru.
94. Лизинговые и факторинговые операции: Метод. разработки. - М.: ДИАМОНД, 1992. - 54 с.
95. Лизинговые, факторинговые, форфейтинговые операции банков /Под ред. ГрязновойА., Молчанова А. и др. - М.: ДеКА, 1995. - С. 18-56.
96. Лифшиц П. Финансовая смычка Киев и деревни // Бизнес. 1997. - №45.- С. 33-35.
97. Лізинг в Україні // Сільські вісті. 2001. 2 жовтня. С. 2
98. Лізинг на відсталих ринках. МФК. - 1996. - 145 с.
99. Луців Б.Л. Банківська діяльність у сфері інвестицій. ─ Тернопіль: Економічна думка, Карт-бланш. 2001.─ 320 с.
100. Лушкін В.А. Організація управління лізингом у системі перспективного інвестування: Автореф. дис. к.е.н.: 08.02.03 // Харківський держ. ун- т. — Х., 1998. — 16 с.
101. Лях О.І., Катан Л.І., Котюжинська Т.Г. Лізинг як один із шляхів фінансування потреб підприємств АПК // Фінанси України. ─ 1998.─ №7.- С. 24-27.
102. Ляхова О.О. Комерційні банки у сфері лізингового бізнесу: Дис. к.е.н.: 08.04.01 // Київський національний економічний ун-т. — К., 2002. — 198 с.
103. Ляшенко В., Барановский А., Толмачева А. Методические рекомендации по развитию лизинга как формы финансовой поддержки малого бизнеса. - Донецк.: ЦЭП АН Украины, 1993. - С. 35.
104. Ляшенко В.И., Бережной В.В. Использование лизинга в развитии предпринимательства и инвестиционной сферы за рубежом. ─ Д.:ИЭП НАНУ, 1997. ─ 84 с.
105. Малышенко К. К вопросу об эффективности лизинга в Украине // Економіка, фінанси, право. ─ 1998. ─ №3. ─ С. 43-47.
106. Манойленко А.В. Лизинг в условиях переходной экономики: Дис. к.э.н.: 08.06.02 // Харьковский гос. ек. ун-т. — Х., 1999. — 176 с.
107. Маринченко Б. Підготовка та експертиза лізингових проектів //Вісник НБУ. - 1997. -№2.-С ЗІ.
108. Матвеева В. Финансовый лизинг.─ Х.:Фактор,1999.─ 76 с.
109. Меджибовська Н. Визначення кредитного ризику на основі експертних оцінок //Банк. справа. - 1996. -№1.-С. 24.
110. Мировые тенденции в развитии лизинговой отрасли // Офіційний сайт компанії Дельталізинг. www. Leasing.ru.
111. Митний кодекс України // Голос України. 2002. №148, від 16 серпня.
112. Михасюк І., Мельник А., Крупка М. Державне регулювання економіки. ─ Львів: Українські технології, 1999. ─ 640 с.
113. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку // За ред. С. Ф. Голова. ─ К.: Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України, 2003. ─ 736 с.
114. Міщенко В.І., Луб'яницький О.Г.,Слав'янська Н.Г. Основи лізингу: Навчальний посібник. Серія "Бібліотечка банкіра". ─ К.: Товариство "Знання".КОО,1997.─ 138 с.
115. Мосійчук В. Лізинг від Хамурапі до Шонфельда і його українські перспективи // Галицькі контракти. ─ 1994. ─№ 29. С.14-15.
116. Мосійчук В. Світова практика проведення лізингових операцій та проблеми її впровадження в Україні //Економіка України. - 1995. - №3. - С