ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ОБСЛУГОВУЮЧОЇ КООПЕРАЦІЇ В АГРАРНІЙ СФЕРІ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

БАБАЄВ Валерій Юрійович

УДК 351.823.1

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ
РОЗВИТКУ ОБСЛУГОВУЮЧОЇ КООПЕРАЦІЇ
В АГРАРНІЙ СФЕРІ

Спеціальність 25.00.02 механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
АНДРУСЕНКО
Григорій Олександрович
кандидат економічних наук,
професор

Харків 2007

ЗМІСТ
Вступ..................................................................................................................4
Розділ 1. Наукові засади державної політики обслуговування
аграрного сектора економіки України................................................................10
1.3. Теоретичне обґрунтування державного регулювання розвитку
системи обслуговування галузі ...............................................................................10
1.3. Генезис кооперативних ідей в контексті державного
регулювання...............................................................................................................31
1.3. Концепції та механізми державного регулювання розвитку
галузі: вітчизняний та зарубіжний досвід...............................................................49
Висновки до розділу 1....................................................................................71
Розділ 2. Вплив держави на формування кооперативних
відносин у сфері обслуговування сільськогосподарського
виробництва.............................................................................................................74
2.1. Передумови розвитку сільськогосподарської обслуговуючої
кооперації та її сучасний стан в Україні................................................................74
2.2. Експертиза чинників розвитку сільськогосподарської
обслуговуючої кооперації ......................................................................................91
2.3. Регуляторна політика держави у сфері обслуговуючих
кооперативів............................................................................................................109
Висновки до розділу 2..................................................................................126
Розділ 3. Удосконалення механізмів державного регулювання
розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації.........................129
3.1. Специфіка формування механізмів впливу держави на
розвиток сільськогосподарської обслуговуючої кооперації ..............................129
3.2. Технологічні особливості запровадження змін в
обслуговуванні суб’єктів господарювання...........................................................144
3.3. Комплексний механізм державного регулювання розвитку
сільськогосподарської обслуговуючої кооперації ...............................................161
Висновки до розділу 3..................................................................................173
Висновки.......................................................................................................175
Список використаних джерел.....................................................................179
Додатки........................................................................................................198

ВСТУП

Актуальність теми. Складності реформування сільськогосподарського виробництва в Україні на ринкових засадах, неспроможність нових організаційних утворень власними силами забезпечити виробництво продукції, обмеженість фінансових і матеріальних засобів вимагають докорінної перебудови відносин у сфері обслуговування аграрного комплексу країни, пошуку ефективних шляхів розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації. На цьому постійно наголошують учені економісти та юристи, фахівці в галузі державного управління, підкреслюючи важливість розробки та реалізації виваженої державної кооперативної політики. Певні позитивні зрушення у цій сфері відбуваються завдяки прийняттю низки законів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України та інших нормативних актів, які унормовують розвиток сільськогосподарської обслуговуючої кооперації як одне з пріоритетних завдань держави. Але внаслідок відсутності комплексного механізму державного регулювання ці процеси гальмуються застарілими формами державного впливу, переважно директивного характеру.
Дослідженню особливостей державного регулювання, шляхів удосконалення механізмів впливу органів виконавчої влади на розвиток аграрного сектора присвятили свої праці такі відомі вчені, як О.Амосов, В.Воротін, А.Дєгтяр, М.Корецький, В.Корженко, М.Латинін, В.Малиновський, А.Мельник, Н.Мельтюхова, І.Михасюк, Г.Мостовий, Г.Одінцова, О.Шапоренко та ін..
Цікавим є підхід до розв’язання питань удосконалення механізмів державного управління з позицій правового регулювання взаємовідносин держави і кооперативів (у тому числі й обслуговуючих) у працях А.Андрющенка, Г.Бистрова, В.Семчика, В.Федоровича, В.Юрчишина, Н.Титової, М.Мацька, Ю.Шемшученка, В.Уркевича, Я.Гаєцької-Колотило, Т.Проценка та ін. Проте, їх роботи мають переважно юридичну спрямованість, в них досліджується правова складова державного регулювання розвитку кооперації на селі.
Більш ґрунтовні дослідження окремих аспектів цієї проблематики започатковано у працях О.Могильного, В.Цимбала та ін., у яких дається ретроспективний аналіз кооперативної політики, висвітлюються економіко-правові засади взаємин держави і сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів (далі СОК), розглядаються їх функції та місце в контексті сучасних інституційних змін.
Питання розвитку теорії кооперації, узагальнення світового досвіду кооперативного руху, кооперативного маркетингу посідають чільне місце у працях М.Алімана, Г. Андрусенка, С.Бабенка, В.Васильєва, І.Витановича, О.Вороновської, С.Гелея, В.Гончаренка, Ф.Горбоноса, В.Зіновчука, О.Крисального, М.Маліка, Л.Молдаван, О.Нечипоренка, Т.Ожелевської, І.Онопрієнко, А.Пантелеймоненка, М.Туган-Барановського, О.Чаянова, Г.Черевка, Т.Яворської та ін..
Проте недослідженими залишаються питання опрацювання новітніх моделей державного регулювання розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації, формування комплексного механізму державного впливу на ці процеси. Фрагментарність розгляду засобів державного регулювання, недостатнє висвітлення особливостей державного впливу на обслуговуючу кооперацію як складне соціально-економічне явище, недосконалість методів реалізації державної кооперативної політики в аграрному секторі, низька результативність дій щодо регулювання кооперації зумовлює актуальність даного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідних робіт „Державне регулювання процесів соціального і економічного розвитку аграрної сфери регіону” (№ 0102U001591) та „Удосконалення механізмів державного впливу на розвиток економіки аграрної сфери і формування продовольчого ринку регіону” (№0105U002741), які виконувалися у 2002 2005 рр. кафедрою економічної політики Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне обґрунтування удосконалення системи сільськогосподарської обслуговуючої кооперації та комплексного механізму регулювання її розвитку. Для досягнення цієї мети було визначено такі завдання:
з’ясувати сутність та уточнити поняття державного регулювання розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації;
відстежити генезис державного впливу на становлення та розвиток сільськогосподарської обслуговуючої кооперації в Україні;
узагальнити практику регуляторної діяльності держави щодо підтримки СОК, систематизувати закордонний і вітчизняний досвід державного регулювання її розвитку;
визначити місце сільськогосподарської обслуговуючої кооперації у процесі реформування аграрного сектора та фактори, що стримують її розвиток;
визначити шляхи підвищення ефективності та розробити технологію державного регулювання розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації;
опрацювати практичні рекомендації щодо удосконалення комплексного механізму державного регулювання обслуговуючої кооперації на селі.
Об’єктом дослідження є процес державного управління сільськогосподарською галуззю виробництва.
Предметом дослідження є механізми державного регулювання розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження стали принципи, методи та засоби наукового пізнання, застосування яких дозволяє забезпечити достовірність результатів та досягнення його мети.
Для вирішення поставлених завдань використано методи: діалектичний, системного аналізу, монографічний, абстрактно-логічний для обґрунтування необхідності та розкриття сутності державного регулювання розвитку обслуговуючої кооперації; табличний, графічний, анкетування для визначення стану системи державного регулювання розвитку обслуговуючої кооперації на селі та ін.
Інформаційною базою дослідження є закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, наукова та періодична література за темою дослідження, офіційні статистичні матеріали Міністерства аграрної політики України, Державного комітету статистики України, Головного управління агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації, результати власних спостережень і досліджень автора, зокрема на основі опитувань фахівців з питань розвитку обслуговуючої кооперації тощо.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці й обґрунтуванні концептуальних основ удосконалення механізму державного регулювання розвитку обслуговуючої кооперації в аграрній сфері України. У дисертації
вперше:
обґрунтовано комплексний механізм державного регулювання розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації, принципи (законності, комплексності, адекватності, послідовності, опосередкованості, обмеженості у часі, результативності), методи (правові, економічні, організаційно-адміністративні, соціальні, інформаційні), інструменти його впровадження (нормативно-правові акти, державні цільові програми, державний контроль тощо);
удосконалено:
методику моніторингу результативності регуляторного впливу держави на розвиток СОК, в основу якого закладено принцип оцінки відповідності інструментарію державного впливу потребам та очікуванням безпосередніх фігурантів кооперативних відносин;
інструментарій та технологію удосконалення державного регулювання розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації;
дістало подальший розвиток:
змістовна характеристика державного регулювання розвитку та узагальнення досвіду організації сільськогосподарської обслуговуючої кооперації;
положення про місце обслуговуючої кооперації в реалізації аграрної реформи, яка має стати стратегічним напрямом наступного етапу реформування системи відносин в АПК.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони є основою для вирішення питань удосконалення державного регулювання розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації. Розроблений комплексний механізм державного регулювання розвитку цієї сфери відкриває для органів державної виконавчої влади можливості більш ефективного виконання функціональних обов’язків і делегованих повноважень.
Основні положення, висновки й пропозиції дисертаційної роботи прийнято до використання у практичній діяльності Головних управлінь агропромислового розвитку Харківської та Сумської облдержадміністрацій (довідки № 14-4-348 від 12.09.2006 р. та № 01/1621 від 11.09.2006 р.), Коломацької райдержадміністрації Харківської області (довідка № 01-25/1034 від 08.09.2006 р.), у навчальному процесі ХарРІ НАДУ при викладанні дисциплін Економіка підприємства”, „Планування діяльності організацій”, „Прогнозування” тощо (акт № 01-1263/06-03 від 11.10.2006 р.), при підготовці звітів про виконання науково-дослідних робіт „Державне регулювання процесів соціального і економічного розвитку аграрної сфери регіону” та „Удосконалення механізмів державного впливу на розвиток економіки аграрної сфери і формування продовольчого ринку регіону” (акт № 01-1262/06-03 від 11.10.2006 р.).
Особистий внесок здобувача. У дисертаційній роботі представлені результати наукових досліджень, отриманих автором особисто, а також викладено авторський підхід до розуміння значення і сутності державного впливу на розвиток сільськогосподарської обслуговуючої кооперації, обґрунтовано комплексний механізм регулювання його розвитку. Наукові положення, висновки і рекомендації, що виносяться на захист, сформульовані автором самостійно.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження оприлюднювалися при проведенні шкіл молодих вчених, наукових конференцій ХарРІ НАДУ при Президентові України протягом 20032006 рр. („Удосконалення механізмів державного впливу на розвиток економіки аграрної сфери і формування продовольчого ринку регіону”, Актуальні питання державного управління та ін.), на ІV-VІ Міжнародних наукових конгресах "Державне управління та місцеве самоврядування" (м.Харків, 2004-2006 рр.), на міжнародних науково-практичних конференціях „Основи державного управління” та „Державне регулювання економіки та підвищення ефективності діяльності суб’єктів господарювання” (м. Мінськ, 2005р.), „Узбекистан і Україна: грані співробітництва” (м. Ташкент, 2005).
Публікації. Основні положення і висновки дослідження викладено у 10 наукових працях, 4 з яких опубліковано у фахових виданнях з державного управління (загальним обсягом 1,33 авт. арк.), 5 у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій (загальним обсягом 0,65 авт. арк.) та у колективній монографії (загальним обсягом 0,9 авт. арк.).

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації 222 сторінки, у т.ч. 8 рисунків (3 с.), 12 таблиць (4,6 с.), 17 додатків (25 с.). Список використаної літератури налічує 219 назв (19 с.), у т.ч. 15 іноземними мовами.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Проведені дослідження за темою дисертації в сукупності розв’язують важливе науково-прикладне завдання удосконалення механізму державного регулювання розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації в Україні. Узагальнення наукових джерел та емпіричних даних дозволило сформулювати наступні положення, висновки та рекомендації:
1. Державне регулювання розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації в Україні ще не повною мірою відповідає потребам аграрної сфери та сучасним світовим стандартам і потребує подальшого теоретичного обґрунтування шляхів його удосконалення, уточнення і введення у науковий обіг таких термінологічних словосполучень, як „державне регулювання розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації” та „комплексний механізм державного регулювання розвитку СОК”. У загальному вигляді вони визначаються як цілеспрямований вплив органів державної влади на розвиток сільськогосподарської обслуговуючої кооперації з метою реалізації пріоритетів державної кооперативної політики шляхом запровадження комплексу економічних, фінансових, юридично-правових, організаційних і соціальних заходів, встановлення відповідних правил поведінки, створення сприятливих умов ефективного функціонування суб’єктів кооперативних відносин.
2. Дослідження генезису владного впливу на СОК вказують на послідовність етапів її становлення і розвитку:
формування об’єктів державного впливу (початок 70-х кінець 90-х років ХІХ ст.);
становлення системи державного регулювання розвитку сільськогосподарської кооперації (кінець 90-х років ХІХ ст. 1918 р.);
апробація силових методів державної регламентації кооперативних відносин (1917 1920 рр.);
апробація форм стимулювання кооперативної діяльності (1920 1929 рр.);
регламентація кооперативної діяльності та запровадження політики згортання обслуговуючої кооперації (1929 1991 рр.);
реалізація правових методів державного впливу на розвиток СОК (з 1991 р.).
Майже на всіх етапах вплив держави на процеси кооперування селян був завжди визначальним, тобто ступінь розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації завжди залежить від інтенсивності, глибини та напряму регуляторних дій держави.
3. Світовий досвід державного регулювання розвитку СОК став основою опрацювання концепцій мінімального, помірного, значного та тотального державного впливу. Кожній з концепцій мають відповідати і спеціальні механізми державного регулювання, що відрізняються масштабом та глибиною проникнення, набором засобів та інструментів.
4. Аграрна реформа, що проводиться в Україні з 1990р., створила підґрунтя ефективного розвитку СОК, але не активізувала ініціативу потенційних учасників кооперативного руху. Основними передумовами подальшого розвитку СОК слід вважати передачу землі у приватну власність селянам, виділення земельних паїв у натурі, розпаювання майна сільськогосподарських підприємств, реформування системи відносин в аграрній сфері, стимулювання приватного інтересу, створення правового поля для кооперативних організацій тощо.
5. Найбільш несприятливими факторами розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації є: обмежений доступ до інформації щодо СОК, відсутність ініціаторів та організаторів СОК, слабкість матеріально-технічної бази, дефіцит фахівців кооперативного профілю, недосконала законодавча база, неузгодженість в оподаткуванні та реєстрації СОК; некомпетентність працівників владних установ щодо забезпечення розвитку СОК, низький рівень довіри до кооперативних організацій, штучні перепони та негативне ставлення з боку посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
6. Доведено, що найвпливовішими та найрезультативнішими заходами державного регулювання розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації є організаційна та фінансова допомога товаровиробникам, зокрема, спрощення процедури реєстрації СОК, забезпечення їх кваліфікованими кадрами, часткова компенсація витрат на створення СОК, стимулювання ініціаторів кооперативного руху, пільгове оподаткування, надання державних субсидій та компенсацій, запровадження доступного довгострокового кредитування, інформаційне та консультативне забезпечення.
7. Державний вплив на розвиток сільськогосподарської обслуговуючої кооперації характеризується використанням методів прямого державного регулювання, інструментарій якого складають численні нормативно-правові акти та цільові комплексні програми. Головним протиріччям нормативно-правового забезпечення є розбіжність та неузгодженість їх окремих статей, що вимагає внесення до них відповідних доповнень та змін.
8. Крім заходів правового характеру, дієвим засобом державного регуляторного впливу на об’єкт дослідження слід вважати розробку загальнодержавних та регіональних програм розвитку СОК, які повинні передбачати ресурсне забезпечення їх реалізації.
9. В Україні визначилася тенденція посилення регуляторного впливу держави на розвиток сільськогосподарської обслуговуючої кооперації, що виявляється у вдосконаленні нормативно-правової бази, законодавчого уточнення сутності та особливостей СОК, формуванні відповідної нормативно-правової бази щодо їх організаційної побудови, встановленні особливого режиму їх оподаткування, антимонопольного регулювання, створенні Державної програми розвитку кооперативного сектора аграрної економіки на засадах європейських стандартів та системи державної підтримки розвитку СОК з використанням інформаційних, організаційних та економічних заходів.
10. Технологія державного регулювання розвитку СОК, що складається з трьох етапів (підготовчого, апробації та впровадження), у загальному вигляді повинна відповідати наступній послідовності: визначення мети державного регулювання розподіл регуляторної діяльності за етапами визначення програми послідовних дій та її виконання аналіз результатів регулювання. Діяльність органів державної виконавчої влади у цьому контексті доцільно спрямовувати на моніторинг розвитку СОК у державі та регіонах, визначення основних заходів впливу на державному чи регіональному рівні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аліман М.В. Становлення вищої кооперативної освіти та вимоги до її закладів сьогодні // Вісник Полтав. держ. с.-г. ін-ту. 2001. №5-6. С. 117-119.
2. Амосов О.Ю. Вплив еволюції суспільних інститутів на економічні відносини в середині аграрних утворень / Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання: Кол. монографія у двох томах. Т.1 / За ред П.Т.Саблука, В.Я.Амбросова, Г.Є.Мазнєва. К.: ІАЕ, 2001. 831с.
3. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. — 2-ге вид., доп. і перероб. — К.: Вид-во КНЕУ, 2002. 624с.
4. Андрусенко Г.О. Основні напрями вдосконалення державного регулювання агробізнесу в регіоні // Актуальні проблеми державного управління. 2002. №2 (13). С. 18-22.
5. Андрусенко Г.О. Функціонування маркетингових структур та маркетингової кооперації в АПК // Актуальні проблеми державного управління. 2001. №3 (11). С. 69-76.
6. Андрющенко А.М. Нормативно-правові умови розвитку кооперації в Україні // Економіка АПК. 2003. №4. С. 46.
7. Антонова Н.Б., Захарова Л.М., Вечер Л.С. Теория и методология государственного управления: Курс лекций / Акад. управления при Президенте Республики Беларусь. Мн., 2004. 191 с.
8. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. М.: Юрид. лит., 1997. 400с.
9. Бабаев В.Ю. Влияние бюджетной политики на развитие обслуживающей кооперации в аграрном секторе Украины / Узбекистан и Украина: грани сотрудничества. Ташкент: Изд-во „Akademiya”, 2006. С. 115-122.
10. Бабаєв В.Ю. Державне регулювання розвитку кооперативних відносин в аграрному секторі // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2004. № 2(21): У 2-х ч. Ч. 2. С. 13-19.
11. Бабаєв В.Ю. Державне управління в кооперативному русі України: теорія та історія // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2005. № 2 (24): У 2-х ч. Ч. 1. С. 9-15.
12. Бабаєв В.Ю. Забезпечення розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації як складової аграрних реформ // Механізми ефективного розвитку економіки аграрної сфери АПК України: [Моногр.] / Л.М.Анічин, Г.О.Андрусенко, Г.І.Мостовий та ін.; За заг. ред. проф. Л.М.Анічина. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2006. С. 204-220.
13. Бабаєв В.Ю. Механізми державного регулювання розвитку обслуговуючої кооперації на селі // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2006. № 1 (27). С. 285-291.
14. Бабашкина А.М. Государственное регулирование национальной экономики: Учеб. пособие. М.: Финансы и статистика, 2003. 480с.
15. Бабенко С.Г. Кооперативний рух України в ХХІ столітті: парадигма розвитку // Персонал. 2001. № 7. С. 98-100.
16. Бабенко С.Г. Трансформація кооперативних систем у перехідній економіці: Автореф. дис. ...д-ра екон. наук. К., 2004. 32 с.
17. Бакай С.С. Соціальна складова кооперативного руху // Вісник Полтав. держ. с.-г. ін-ту. 2001. №5-6. С. 18 - 22.
18. Бейкун А.Л. Порівняльно-правовий аналіз ряду аспектів, що характеризують державне регулювання як самостійну та універсальну категорію // Національний кооперативний рух та структурні зміни в економіці України ХХІ століття: Зб. наук. пр. учасників конф. К.: Укоопосвіта, 2001. С. 307-315.
19. Блок Р., Пантелеймоненко А. Управління сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом. Тасіs. Жовтень 1999. 60 с.
20. Боклаг О.Г. Ревізійні спілки і сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи // Національний кооперативний рух та структурні зміни в економіці України ХХІ століття: Зб. наук. пр. учасників конф. К.: Укоопосвіта, 2001. С. 273-274.
21. Борисова В.А. Розвиток кооперативного руху в аграрній сфері // Вісник Полтав. держ. с.-г. ін-ту. 2001. №5-6. С.106 108.
22. Буздалов И. Перспективы развития новой аграрной структуры // АПК: экономика, управление. 1995. №7. С.20-25.
23. Бурачек І.В. З досвіду сільськогосподарської кооперації в Німеччині // Вісник Полтав. держ. с.-г. ін-ту. 2001. №5-6. С.111-112.
24. Быстров Г.Е. Правовое положение сельскохозяйственных кооперативов: проблемы и перспективы развития кооперативного законодательства // Національний кооперативний рух та структурні зміни в економіці України ХХІ століття: Зб. наук. пр. учасників конф. К.: Укоопосвіта, 2001. С. 263-272.
25. Васильєв В.В. Споживча і сільськогосподарська кооперація України в системі взаємовідносин з апаратом радянської держави (20-ті початок 30-хрр. ХХстоліття) // Культура народов Причерноморья. 2001. №21. С.7479.
26. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Гол. ред. В.Т.Бусел. К.; Ірпінь: ВТФ „Перун”, 2001. 1440 с.
27. Витанович І. Історія українського кооперативного руху. Нью-Йорк: Тов-во укр. кооперації, 1964. 624с.
28. Волик А.М. Економічний механізм діяльності кооперативних формувань в зарубіжних країнах // Економіка АПК. 1998. №1 . С.90-95.
29. Волик А.М. Можливості використання досвіду кооперації зарубіжних країн в Україні // Економіка АПК. 1999. №6. С.91-95.
30. Вороновська Е.В., Катюха Д. Організаційно-економічні, соціальні і правові передумови і практика розвитку кооперативів в аграрній сфері // Вісник Полтав. держ. с.-г. ін-ту. 2001. №5-6. С. 32 - 33.
31. Вороновська О.В. Досвід викладання курсу „Облік та фінансовий менеджмент сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу” // Вісник Полтав. держ. с.-г. ін-ту. 2001. №5-6. С.120-121.
32. Воротін В.Є. Макроекономічне регулювання в умовах глобальних трансформацій: Монографія. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 392 с.
33. Воротін В.Є. Формування системи державного регулювання національної економіки в умовах глобальних ринкових трансформацій: Автореф. дис... д-ра наук з державного управління: (25.00.02). К.: НАДУ, 2003. 36 с.
34. Гавриленко Ю.Н. Кооперативно-просветительская деятельность донецкого экономико-правового кооперативного техникума // Вісник Полтав. держ. с.-г. ін-ту. 2001. №5-6. С. 122.
35. Гаєцька-Колотило Я.З. Організаційно-правові форми сільськогосподарської кооперації в Україні: Дис. канд. юрид. наук: 12.00.06/ Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. К., 2003. 201с.
36. Гелей С.Д. Кооперація і національне відродження української державності // Національний кооперативний рух та структурні зміни в економіці України ХХІ століття: Зб. наук. пр. учасників конф. К.: Укоопосвіта, 2001. С. 73-82.
37. Гончаренко В.В. Кооперативні організації: економічна природа і проблеми відродження в Україні: Автореф. дис... канд. екон. наук: (08.00.01). К., 1993. 17 с.
38. Гончаренко В.В. Кредитна кооперація. Форми економічної взаємодопомоги сільського і міського населення у світі, в т.ч. в Україні (теорія, методологія, практика). К.: Глобус, 1998. 252с.
39. Гончаренко В.В. Становлення світової системи кредитної кооперації: теорія, методологія, практика: Автореф. дис... д-ра екон. наук. К., 2002. 35 с.
40. Гончаренко В.В. Теоретико-методологічні підходи до відродження національного кооперативного руху // Вісник Полтав. держ. с.-г. ін-ту. 2001. №5-6. С.10 15.
41. Гончаренко В.В., Пантелеймоненко А.О. Внутрішні економічні взаємовідносини в сільськогосподарському обслуговуючому кооперативі . Київ.: Проект TACIS, 1999. 32с.
42. Горбонос Ф.В. Кооперація в АПК: методологічні й методичні основи: Автореф. дис. д-ра екон. наук. Миколаїв, 2005. 35с.
43. Горбонос Ф.В. Кооперація: методологічні і методичні основи / ЛДАУ. Львів, 2003. 264с.
44. Горбонос Ф.В. Про теоретичні засади розвитку кооперації //Економіка АПК. 1997. №2. С. 36-38.
45. Горохова К.Г. Взлет и падение кооперативного движения в Швеции // Кооперативы в индустриально развитых странах: Сб. обзоров. М.: Фінанси, 1992. С.224 230.
46. Гостюк М.Т. Про стан аграрного сектора Румунії // Економіка АПК. 2005. №5. С.131134.
47. Грищенко О.В. Місце обслуговуючих кооперативів в процесі реформування АПК // Вісник Полтав. держ. с.-г. ін-ту. 2001. №5-6. С. 34.
48. Губені Ю.Е. Трансформація сільськогосподарських кооперативів в Чешській республіці і Польщі: концептуальний підхід і принципи її здійснення // Вісник Полтав. держ. с.-г. ін-ту. 2001. №5-6. С. 97 - 100.
49. Державне регулювання економіки / І.Михасюк, А.Мельник, М.Крупка, З.Залога. К.: Атіка, 2002. 520с.
50. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. / За заг. ред. С.І.Архієреєва, Н.Б.Решетняк; НТУ „ХПІ”. Х., 2004. 190с.
51. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. / С.М.Чистов, А.Є.Никифоров, Т.Ф.Куценко та ін. Вид. 2-ге. К.: Вид-во КНЕУ, 2005. 440с.
52. Державне управління в Україні: Навчальний посібник / За ред. В.Б. Авер'янова. К., 1999. 265 с.
53. Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади: Навч. посіб./ За заг. ред. Н.Р.Нижник, В.М.Олуйка. Львів: Вид-во НУ „Львівська політехніка”, 2002. 352 с.
54. Державне управління в Україні: організаційно-правові засади: Навч. посіб. / За заг. ред. Н.Р. Нижник. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 164 с.
55. Державне управління в Україні: централізація і децентралізація. Монографія / Відп. ред. Н.Р. Нижник. К.: УАДУ, 1997. 448 с.
56. Державне управління і менеджмент: Навч. посіб. у табл. і схемах / Г.С.Одінцова, Г.І.Мостовий, О.Ю.Амосов та ін.; За заг. ред. д-ра екон. наук, проф. Г.С.Одінцової. Х: ХарРІ УАДУ, 2002. 491 с.
57. Державне управління: Навчальний посібник / А.Ф. Мельник, О.Ю. Оболенський та ін.; За ред. А. Мельник. К.: "Знання-Прес", 2003. 344 с.
58. Державне управління: Слов.-довід. / За заг. ред. В.М.Князєва, В.Д.Бакуменка. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 228 с.
59. Державне управління: філософські, світоглядні та методологічні проблеми / За ред. В.М. Князєва. К.: Вид-во НАДУ, 2003. 320 с.
60. Дєгтяр А.О. Державно-управлінські рішення: інформаційно-аналітичне та організаційне забезпечення. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2004. 224 с.
61. Дубровин О.Г. Структура сельскохозяйственной кооперации в Японии // Кооперативы в индустриально развитых странах: Сб. обзоров. М.: Финансы, 1992.
62. Дудин В.І. Створення обслуговуючих кооперативів як один з елементів інфраструктури ринку // Вісник Полтав. держ. с.-г. ін-ту. 2001. №5-6. С. 78 - 79.
63. Економіка розвитку: Підручник / За ред. І.В.Сало. Суми: Університет. кн., 2004. 590с.
64. Економічна енциклопедія: У 3 т. / Редкол.: С.В.Мочерний та ін. К.: Академія, 2001. Т.2. 848 с.
65. Заболотний Г.М. Розвиток сільськогосподарської кооперації в контексті аграрної реформи // Національний кооперативний рух та структурні зміни в економіці України ХХІ століття: Зб. наук. пр. учасників конф. К.: Укоопосвіта, 2001. С. 277-280.
66. Закон України „Про Антимонопольний комітет України” від 26 листопада 1993р. №3659) // ВВР України. 1993. №50. Ст.472.
67. Закон України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” // ВВР України. 2004. № 9. Ст.79.
68. Закон України „Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001р. №2210) // Офіційний вісник України. 2001. № 7. С. 51 84.
69. Закон України „Про кооперацію" // Офіційний вісник України. 2003р. №33. С. 233 - 246.
70. Закон України „Про кредитні спілки” / НАКСУ. К., 2002. 20с.
71. Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” // Все про бухгалтерський облік. 2002. №94. С. 4-80.
72. Закон України „Про підприємництво” // ВВР України. 1991. №14. Ст.169.
73. Закон України „Про сільськогосподарську кооперацію” //ВВР України. 1997. №39. С. 683 - 695.
74. Закон України „Про споживчу кооперацію” // ВВР України. 1992. №30. С. 414.
75. Здоровик В.К., Линдюк А.О. Формування господарського механізму регулювання аграрних відносин // Економіка АПК. 2005. №2. С. 4246.
76. Зіновчук В.В. Кооперативна ідея в сільському господарстві України і США. К.: Логос, 1996. 224с.
77. Зіновчук В.В. Місце і роль кооперативів в агробізнесі країн Європейського Союзу //Економіка АПК . 2000. №2. С.80-83.
78. Зіновчук В.В. Організаційні основи сільськогосподарського кооперативу. К.: Логос, 1999. 256 с.
79. Зіновчук В.В. Сільськогосподарська кооперація в сучасному агробізнесі: досвід розвинутих країн і перспективи України // Вісник Полтав. держ. с.-г. ін-ту. 2001. №5-6. С. 6-9.
80. Зіновчук В.В. Сільськогосподарська кооперація: теорія, методологія, практика: Автореф. дис. ...докт. екон. наук. Київ, 2000. 35 с.
81. Історія кооперативного руху / Бабенко С.Г., Галюк В.Г., Гелей С.Д., Гончарук Я.А. та ін.: Укоопспілка, Львівська комерційна академія. Львів: Інстиут українознавства НАНУ, 1995. 454с.
82. Караханян Д.Г. Сельскохозяйственная кооперация в Африке: проблемы и перспективы. М.: Наука, 1992. 140 с.
83. Кафлевська С.Г. Становлення і розвиток сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в Україні // Вісник Полтав. держ. с.-г. ін-ту. 2001. №5-6. С. 47-48.
84. Кириленко И.Г., Макаренко П.Н., Мельник Л.Е. Рыночная экономика и государственное регулирование: Монография. Д.: Пороги, 1997. 457 с.
85. Кириленко І.Г. Проблеми фінансового забезпечення сільськогосподарського виробництва // Економіка АПК. 2005. №1. С.4047.
86. Ковбаса О.О., Іванюта В.Ф., Перевай О.Б. Кооперування - важлива умова забезпечення конкурентоздатності селянських (фермерських) господарств // Вісник Полтав. держ. с.-г. ін-ту. 2001. №5-6. С. 67-68.
87. Козырь М.И. Сельскохозяйственная кооперация в России: Проблемы совершенствования правового регулирования // Государство и право. 1998. №11. с. 23-30.
88. Комліченко О.О. Селянські господарства Херсонщини в період проведення аграрної реформи П.А. Столипіна // Вісник Полтав. держ. с.-г. ін-ту. 2001. №5-6. С. 125.
89. Комплексна програма розвитку сільського господарства Харківської області у 2001-2005 роках і на період до 2010 року / Затв. Харківською обласною Радою народних депутатів 19.06.2001, №2568-06. Х.: Основа, 2001. 287 с.
90. Конституция Итальянской Республики, одобренная Учредительным Собранием 22 декабря 1947 года // Конституции зарубежных стран / Сост. В.М.Дубравин. М.: Юрлитинформация, 2001. С. 69 92.
91. Концепция развития сельскохозяйственных потребительских кооперативов. М., 2006. 69 с.
92. Концепция развития системы сельской кредитной кооперации. М., 2006. 55 с.
93. Кооперативне право: Підруч. для студентів вузів / За ред. В.І.Семчика. — К.: Ін Юре, 1998. — 332с.
94. Кооперативное движение: Уч. пособ. 2-е изд. М.: РДЛ, 2003. 304с.
95. Кооперація в аграрній сфері виробництва. К.: УАДУ, 2003. 72 с.
96. Корецький М.Х. Державне регулювання аграрної сфери у ринковій економіці: Монографія. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 258 с.
97. Корецький М.Х. Формування та розвиток системи державного регулювання аграрного сектора економіки: Автореф. дис... д-ра екон. наук. К., 2003. 36 с.
98. Кредитная поддержка реализации приоритетного национального проекта "Развитие АПК": 100 вопросов 100 ответов. М., 2006. 72 с.
99. Крисальний О.В. Аграрна реформа: кооперація в Україні //Економіка АПК. 1998. №8. С.3-13.
100. Крисальний О.В. Розвиток кооперації в контексті аграрної реформи в Україні // Економіка АПК. 1995. №10. С.29-33.
101. Крисальний О.В. Трансформація колективних с.-г. підприємств у кооперативні формування // Економіка АПК . 2000. №3. С.12-15.
102. Кузнєцов А.О. Механізм державного управління: етимологія поняття / Харк. регіон. ін-т держ. управління НАДУ при Президентові України. Х., 2005. 17с. Бібліогр.: 14 назв. Укр. Деп. в ДНТБ України 21.06.05. №38_Ук 2005.
103. Кузнєцов А.О. Сутність соціально-економічного розвитку: теор.-методол. аспект // Вісник держ. служби України. 2004. №1. С. 45-46.
104. Кузьмін В.В. Організація агротехсервісу фермерських господарств // Вісник Полтав. держ. с.-г. ін-ту. 2001. №5-6. С. 90-91
105. Латинін М.А. Аграрний сектор економіки України: механізм державного регулювання: Монографія. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2006. 320с.
106. Лесів М. Відродження сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів // Сільськогосподарська кооперація в Україні: 1991 - 1998: Законодавчі акти і нормативно-методичні документи / За ред. В.М. Зубця. Київ-Львів, 1998. С. 21-24
107. Лобанов Н.І. Організаційно-економічні, соціальні і правові проблеми розвитку обслуговуючих кооперативів // Вісник Полтав. держ. с.-г. ін-ту. 2001. №5-6. С. 43 - 44.
108. Лортикян Э.Л. История экономических реформ: Мировой опыт второй половины ХІХ - ХХ вв. Х.: Консум, 1999. 288 с.
109. Макаренко П.М. Причини аграрної кризи і недооцінка ролі держави в умовах ринкових перетворень // Економіка АПК. 2002. №4. С. 22-26.
110. Макушок О.В. Концепція марке