ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ПРИВАТНОГО СЕКТОРА В ОХОРОНІ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

АНТОНЮК Сергій Андрійович

УДК 351.77:353:614.2 (477)

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ
ПРИВАТНОГО СЕКТОРА В ОХОРОНІ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

25. 00. 02. механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
РАДИШ Ярослав Федорович,
доктор наук з державного управління, професор

КИЇВ 2006

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ.........................................................5
ВСТУП..............................................................................................................6

РОЗДІЛ І
ПРИВАТНИЙ СЕКТОР ВАЖЛИВА СКЛАДОВА СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ ЗА ТЕМОЮ ДОСЛІДЖЕННЯ)........................................................................16
1.1. Соціальна інфраструктура регіону як чинник поліпшення умов життєдіяльності населення............................................................................16
1.1.1.Управління фінансовим забезпеченням системи охорони здоров’я...........................................................................................................23
1.2. Аналіз стану дослідження державного регулювання приватного сектора в охороні здоров’я українськими вченими...................................32
1.3. Розвиток в охороні здоров’я України приватних стоматологічних послуг................................................................................52
1.3.1. Управління ціноутворенням на стоматологічні послуги.....61
1.4. Менеджмент і сучасні менеджери важливі чинники ефективного розвитку системи приватної стоматології в Україні............66
Висновки до першого розділу.......................................................................80

РОЗДІЛ 2
ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ПРИВАТНОГО СЕКТОРА В ОХОРОНІ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ.........................................................................83
2.1. Методологія дослідження та його програмноцільова структура.........................................................................................................83
2.1.1. Постановка наукової задачі.....................................................84
2.1.2. Постановка завдань дослідження...........................................88
2.1.3. Програмно-цільова структура, механізми та етапність дослідження....................................................................................................90
2.2. Організаційно-правові аспекти підприємницької діяльності........................................................................................................94
2.3. Категорійно-понятійний апарат державного регулювання розвитку приватного сектора охорони здоров’я України на регіональному рівні.................................................................................................................99
2.4. Вплив ринкових відносин на управління охороною здоров’я: аналіз європейського досвіду......................................................................104
Висновки до другого розділу......................................................................116

РОЗДІЛ 3
СИСТЕМА ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ УПРАВЛІННЯ ПІДГОТОВКОЮ МОЛОДШИХ МЕДИЧНИХ СПЕЦІАЛІСТІВ ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ПРИВАТНОГО СЕКТОРА В ОХОРОНІ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ.....................................................................................................120
3.1. Місце і роль медичних закладів освіти І-ІІ рівня акредитації в розвитку приватного сектора охорони здоров’я України........................120
3.1.1. Державне управління підготовкою молодших спеціалістів для охорони здоров’я України: генезис та тенденції розвитку...............120
3.2. Навчально-виробнича база медичного училища як джерело додаткового фінансування державного закладу освіти...........................129
3.3. Модель оптимізації системи підготовки середніх медичних працівників за спеціальностями „стоматологія” та „фармація”................148
Висновки до третього розділу......................................................................153

ВИСНОВКИ..................................................................................................157
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................161

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

БНР блок наукового регулювання;
ВВП Валовий національний продукт;
ВООЗ Всесвітня організація охорони здоров’я;
ДПА Державна податкова адміністрація;
ЄС Європейський Союз;
ІСО Міжнародна організація зі стандартизації;
СІЗ система інформаційного забезпечення.

ВСТУП

Актуальність теми. На сучасному етапі інтеграції України до Європейського Союзу (ЄС) реальним стає запровадження нашою державою стандартів діючої демократії й цивілізованого, соціально орієнтованого господарства. В таких умовах українські системи охорони здоров’я і освіти орієнтується на досягнення сучасного світового рівня, оновлення змісту, форм і методів діяльності, організаційних засад побудови і функціонування, зміцнення здоров’я українського народу, примноження інтелектуального потенціалу України, збільшення внеску в розвиток економіки, науки, освіти, культури країни й добробуту народу.
Незважаючи на складні еконо­мічні й соціальні умови, в яких Україна перебувала довгий час, триває формування організаційних і правових засад ринкової економіки одночасно з реформуванням відносин у сфері державного управління. Посилення уваги до проблем державного регулювання приватного сектора охорони здоров’я зумовлене складністю реалізації держав­ної політики України в галузі охорони здоров’я .
Системний аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури, аналітичних звітів Україна. Людський розвиток” (1996-2004), матеріалів Державної національної програми Освіта. Україна XXI сторіччя”, Міжгалузевої комплексної програми Здоров’я нації” на 2002-2011 роки, Національної доктрини розвитку освіти України у XXI столітті”, статистично-аналітичних довідників, інформаційно-аналітичних матеріалів Кабінету Міністрів України, присвячених пріоритетним сферам досліджень у галузі науки Державне управління”, з одного боку, показав, що стратегічними напрямами діяльності охорони здоров’я нашої держави мають стати: вироблення та реалізація державної політики щодо розвитку галузі, дотримання медичних стандартів, формування єдиного медичного простору країни з метою вирівнювання медичного потенціалу регіонів, а з другого дав підстави зробити висновок, що рівень державного регулювання приватного сектора охорони здоров’я України не відповідає новим умовам й потребує формування якісно нової системи управління згідно з вимогами сучасного менеджменту. При цьому особливо гостро відчувається брак молодших медичних і фармацевтичних спеціалістів з надання якісних медичних послуг у приватних лікувально-профілактичних закладах. В Україні поки що не розроблено необхідні механізми, технології та процедури, що давали б змогу повною мірою реалізувати завдання, визначені державною політикою в галузі охорони здоров’я. Однією з причин цього є і відсутність необхідних теоретико-методологічних напрацювань щодо державного регулювання приватного сектора охорони здоров’я, технологій оцінювання якості в системі підготовки і післядипломної освіти молодших медичних і фармацевтичних спеціалістів та бакалаврів медицини й ефективності державного управління ними. Для вирішення зазначених вище завдань нагальною є необхідність концептуального обґрунтування механізмів державного регулювання приватного сектора в охороні здоров’я України на регіональному рівні в умовах реформування галузі та науково-організаційне забезпечення використання здобутих результатів у практиці державного управління підготовкою та перепідготовкою молодших медичних і фармацевтичних спеціалістів та бакалаврів медицини.
Аналіз наукових досліджень свідчить про наявність значної кількості праць вітчизняних і зарубіжних авторів, що стосуються проблем державного управління взагалі та державної політики в галузі охорони здоров’я зокрема.
Так, сутність, методологічні засади, історію розвитку та особливості впровадження нової парадигми державного управління в різних галузях народного господарства розкрито в роботах В.Д.Бакуменка [9], З.С.Гладуна [22, 23], В.М.Князєва [60], М.Х.Корецького [61], В.С.Куйбіди [66], В.І.Лугового [83 - 85], В.К.Майбороди [88], С.В.Майбороди [89], Н.Р.Нижник [103 - 107], В.М. Рижих [148], Г.П.Ситника [106], Ю.П.Сурміна [168], В.В.Токовенко [172], В.П. Троня [173], О.І.Черниш [185], Т.І.Чернишенко [186 - 188], Ю.П. Шарова [193] та ін.
Однак поки що відсутні наукові праці та узагальнені теоретичні дослідження, присвячені аналізу державної політики і механізмів її впро­вадження та державному регулюванню приватного сектора охорони здоров’я України на регіональному рівні.
Нагальна потреба в комплексному дослідженні державного регулю­вання розвитку приватного сектора в охороні здоров’я України, що певною мірою дасть можливість осмислити й узагальнити коло питань, які поки що випадають з поля зору фахівців медичної галузі, й зумовила вибір теми дослідження, визначили його мету, завдання та гіпотезу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисерта­ційне дослідження виконано в межах комплексного наукового плану Націо­нальної академії державного управління при Президентові України за темою Державне управління та місцеве самоврядування” (номер державної реєстрації 0201 U004833) відповідно до програм наукових робіт Міністерства охорони здоров’я України та програми наукових досліджень Хмельницького універ­ситету управління та права, в якій автор був співвиконавцем.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування механізмів державного регулювання приватного сектора в охороні здоров’я України на регіональному рівні в умовах реформування галузі та організаційно-правове забезпечення шляхів використання здобутих результатів у практиці державного управління підготовкою середнього медичного персоналу.
Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
здійснити системний аналіз наукової літератури, законодавчої та нормативної бази, що стосуються досліджуваної проблеми, вітчизняного і зарубіжного досвіду управління приватним сектором системи охорони здоров’я;
визначити програмно-цільову структуру, механізми, етапність дослідження та розкрити принципи державного регулювання розвитку приватного сектора охорони здоров’я України на регіональному рівні;
уточнити на основі систематизації та узагальнення науково-прак­тичних підходів понятійно-категорійний апарат, зокрема конкретизувати дефініції понять медична допомога”, медична (стоматологічна, фарма­цевтична) послуга”, державне управління якістю освіти молодших медичних і фармацевтичних спеціалістів” та державне регулювання розвитку при­ватного сектора охорони здоров’я на регіональному рівні” як категорій державного управління охороною здоров’я в Україні;
сформулювати теоретико-практичні засади моніторингу якості освіти молодших медичних і фармацевтичних спеціалістів як засобу державного управління охороною здоров’я України;
виявити суттєві протиріччя, властиві розвитку приватного сектора охорони здоров’я України;
обґрунтувати концептуальне розуміння та реалізацію методів державного регулювання якості приватного сектора охорони здоров’я як складної, багатоаспектної, динамічної системи та необхідність створення техно­логічної бази щодо її інформаційного забезпечення з метою ефектив­ного управління охороною здоров’я України.
Об’єкт дослідження державна політика України в галузі охорони здоров’я.
Предмет дослідження механізми державного регулювання при­ват­ного сектора в охороні здоров’я України на регіональному рівні як основа реалізації сучасної державної політики України в галузі охорони здоров’я.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що запровадження механізмів державного регулювання приватного сектора в охороні здоров’я на регіональному рівні на основі державних стандартів з надання медичних послуг і використовуваних у системі підготовки й післядипломної освіти молодших медичних і фармацевтичних спеціалістів та бакалаврів медицини, а також системи їх моніторингу, сприятиме реалізації державної політики України в галузі охорони здоров’я, підвищенню ефективності державного управління галуззю та конкурентоспроможності національної системи охорони здоров’я.
Методи дослідження. Для реалізації мети дослідження та поставлених завдань використовувався комплекс сучасних загальнонаукових методів дослідження і підходів, а саме:
теоретичного аналізу для вивчення вітчизняних і зарубіжних літературних джерел, законодавчої та нормативної бази з питань державного регулювання охорони здоров’я, якості медичних послуг, управління середньою медичною освітою і використання механізмів та інструментів контролю їх якості й оцінювання;
історико-логічного аналізу, що дав можливість вивчити генезис та тенденції розвитку наукових досліджень з управління підготовкою й після­дипломною освітою медичних і фармацевтичних спеціалістів та бакалаврів медицини;
системний підхід, який застосувався в процесі комплексного аналізу реалізації державної політики України в галузі охорони здоров’я та оцінки стану національної освіти у вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації;
структурно-функціональний підхід, що дав змогу визначити механізм державного управління якістю в системі підготовки і після­дипломної освіти молодших медичних і фармацевтичних спеціалістів та бакалаврів медицини з погляду його організаційної будови, функціональної реалізації та динаміки змін;
компаративістський метод, який дав можливість порівняти й проаналізувати різні підходи до визначення державного управління якістю середньої медичної освіти, стоматологічних послуг, моніторингу якості освіти молодших медичних і фармацевтичних спеціалістів, побудови механізмів управління якістю їх підготовки на регіональному рівні функціонування приватного сектора системи охорони здоров’я України;
інформаційно-аналітичні методи дослідження, які використо­вувались для оцінювання досягнутого стану приватного сектора охорони здоров’я та ефективності державного управління якістю в системі підготовки і післядипломної освіти молодших медичних і фармацевтичних спеціалістів та бакалаврів медицини й ефективності державного управління охороною здоров’я щодо забезпечення якості медичних послуг і доступності медичної допомоги як пріоритетного напряму державної політики України у галузі охорони здоров’я;
соціологічні методи (анкетування, опитування, бесіди, інтерв’ю­вання) з метою вивчення громадської думки щодо результативності реформ у галузі охорони здоров’я та якості підготовки молодших медичних і фарма­цевтичних спеціалістів.
Методологічною основою дисертаційної роботи є системний підхід, який використовувався для вирішення завдань дослідження.
Комплексний аналіз інформації з досліджуваної теми та її систематизація дали змогу конкретизувати напрями й методику проведення дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що автором отримані науково обґрунтовані результати, які розкривають сутність державного регулювання приватного сектора охорони здоров’я України на регіональному рівні та його важливу роль у реалізації пріоритетних напрямів державної політики в галузі охорони здоров’я. Дисертаційна робота є першим науковим дослідженням з проблеми державного регулювання приватного сектора охорони здоров’я України.
Державне регулювання приватного сектора охорони здоров’я розглядається як одна із підсистем наукової галузі державне управління” взагалі та як невід’ємна складова державного управління охороною здоров’я, зокрема з позицій системного підходу. У дисертації здійснено концептуальне обґрунтування державного регулювання приватного сектора охорони здо­ров’я; досліджено генезис та тенденції розвитку системи підготовки молодших медичних і фармацевтичних спеціалістів, системно подані прин­ципи і функції державного управління якістю підготовки і післядипломної освіти молодших медичних і фармацевтичних спеціалістів. У результаті наукових досліджень у дисертації
вперше:
здійснено цілісний науковий аналіз державної політики України щодо регулювання розвитку приватного сектора охорони здоров’я;
конкретизовано дефініції категорійно-понятійного апарату регулю­вання розвитку приватного сектора охорони здоров’я та введено у науковий обіг удосконалені поняття медична допомога”, медична (стоматологічна, фармацевтична) послуга”, державне управління якістю освіти молодших медичних і фармацевтичних спеціалістів” та державне регулювання розвитку приватного сектора охорони здоров’я на регіональному рівні”;
введено у науковий апарат велику кількість нових документів, фактів і теоретичних ідей.
удосконалено:
зміст системи підготовки і післядипломної освіти молодших медичних і фармацевтичних спеціалістів і її особливості в контексті суспільних потреб в умовах перебудови галузі охорони здоров’я в Україні;
систему якості підготовки фахівців для охорони здоров’я на регіональному рівні;
набули подальшого розвитку:
використання результатів моніторингових досліджень у практиці роботи регіональних органів державного управління;
вироблення й коригування державної політики України в галузі охорони здоров’я.
Практичне значення одержаних результатів. Основні теоретичні положення дослідження, висновки й рекомендації за змістом, діапазоном і фактографією сприятимуть удосконаленню державної політики в галузі охорони здоров’я України.
Наукові висновки й рекомендації щодо державного регулювання розвитку приватного сектора охорони здоров’я України на регіональному рівні можуть бути використані:
у практичній діяльності органів державного управління охороною здоров’я;
в подальших наукових дослідженнях з теорії та історії державного управління, а також у процесі розробки механізмів державного регулювання різних складових системи охорони здоров’я України.
Результати дослідження щодо розробки та вдосконалення механізмів державного регулювання приватного сектора охорони здоров’я на регіо­нальному рівні використані:
відділом науки і освіти Департаменту кадрової політики освіти і науки Міністерства охорони здоров’я України при формуванні плану підготовки молодших медичних і фармацевтичних спеціалістів на 2005-2006 рр. (довідка від 3 березня 2006 р. № 8.01-35/500);
постійними комісіями Хмельницької обласної ради при підготовці та прийняті Програми соціально-економічного та культурного розвитку Хмельницької області (довідка від 6 березня 2006 р. № 300-1/01-15);
Хмельницьким міським управлінням охорони здоров’я при розробці інфор­маційно-програмного забезпечення (довідка від 22 лютого 2006 р. № 214);
кафедрою державного управління та місцевого самоврядування Хмельницького університету управління та права в процесі підготовки фахівців за спеціальністю менеджмент організацій” (довідка від 1 березня 2006 р. № 248/87-04-20/06);
Хмельницьким базовим медичним училищем у навчальному процесі (довідка від 1 березня 2006 р. № 23).
Дисертаційна робота створює передумови для подальших досліджень проблематики, змісту, форм та ефективності державного управління охоро­ною здоров’я.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою автора. Результати одержані безпосередньо дисертантом і відобра­жені в опублікованих ним працях. У дисертації не використовувалися ідеї та розробки, що належать співавторам.
Апробація результатів дисертації. Теоретичні положення, висновки та практичні рекомендації дисертації оприлюднені на науково-практичній конференції за міжнародною участю Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення”, присвяченій 10-річчю Національної академії державного управління при Президентові України (Київ, 2005), на нараді директорів вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів і деканів медсестринських факультетів медичних університетів та академій з питань реалізації положень Болонської декларації (Житомир, 2004).
Матеріали і результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри управління охороною суспільного здоров’я Національної академії держав­ного управління при Президентові України.
Результати апробації були схвалені, а тексти наукових доповідей, оприлюднені на конференції та нарадах і рекомендовані до опублікування.
Публікації. Матеріали дисертації відображено у шести друкованих працях, з них чотири надруковані у фахових виданнях.
Структура роботи: Дисертація складається із вступу, трьох розділів, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації 185 сторінок, обсяг основного тексту 160 сторінок. Список використаних джерел включає 215 найменувань

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється у визначенні й науково-теоретичному обґрунтуванні сутності, функціонування, структурування та еволюції держав­ного регулювання розвитку приватного сектора в галузі охорони здоров’я України на регіональному рівні.
Отримані в процесі дослідження результати підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а реалізовані мета й завдання дають можливість зробити основні висновки й запропонувати рекомендації щодо використання результатів дослідження.
1. Аналіз літературних джерел і нормативно-правової бази із дослі­джуваної теми свідчить, що державне регулювання розвитку приватного сектора в охороні здоров’я України на регіональному рівні залишається надзвичайно важливою проблемою, що на сьогодні, незважаючи на певні наукові здобутки вітчизняних фахівців і практиків, характеризується не­достат­ньою дослідженістю. Особливе значення комплексне вивчення і розв’я­зання цієї проблеми набуває в контексті обмеженого бюджетного фінан­сування галузі охорони здоров’я.
Законотворчі акти щодо існування й розвитку приватного сектора охорони здоров’я України не набули системного характеру і приймалися, в основному, внаслідок поглиблення кризових ситуацій у різних складових сфери охорони здоров’я. В Україні в умовах переходу до ринку необхідне подальше вдосконалення законотворчого процесу в медичній галузі на системній основі.
2. Доведено, що державному регулюванню розвитку приватного сектора охорони здоров’я України властиві такі суттєві протиріччя: між обсягом фінансування з державного і місцевих бюджетів функціонування та розвитку системи охорони здоров’я України і обсягом інвестицій, необхідним для розвитку галузі на рівні світових досягнень, що призводить до поступового руйнування складових наявної інфраструктури охорони здоров’я; між необхідністю юридичного оформлення дер­жавного регулю­вання розвитку приватного сектора охорони здоров’я України й відсутністю належної нормативно-правової бази для інтегрування усіх складових системи охорони здоров’я в єдиний медичний простір держави; між цінами на медичні послуги в недержавних лікувально-профілактичних закладах і неспро­можністю широких верств працюючого населення України споживати ці послуги внаслідок низького рівня заробітної плати, що призводить до обмеження можливостей для багатьох українців отримувати якісну та сучасну, з широким використанням новітніх технологій, медичну допомогу в приватних клініках; між потребою в розвитку приватного сектора в охороні здоров’я України, наближенні рівня його медичних послуг до світових стандартів і забезпеченні широкої конкуренції на українському ринку високоякісних медичних послуг та інерційністю щодо викорінювання залишків радянських зразків безоплатної медичної допомоги, що зумовлює все частіше користування платоспроможним населенням України послугами передових зарубіжних клінік; між прагненням Міністерства охорони здоров’я України до централізації управління приватним сектором охорони здоров’я регіону і необхідністю реалізації тери­торіального принципу управління Міністерством охорони здоров’я Автономної Республіки Крим та управліннями охорони здоров’я обласних державних адміністрацій, наслідком чого є відсутність коорди­наційного органу, який дав би змогу за наявності цілої низки відомчих лікувально-профілактичних закладів забезпечити реальний розвиток приватного сектора охорони здоров’я в єдиному медичному просторі України.
3. Державне регулювання розвитку приватного сектора в галузі охорони здоров’я України це передбачена законом діяльність органів виконавчої влади (Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, управлінь охорони здоров’я обласних і міських у м. Києві та Севастополі державних адміністрацій), пов’язана з реалізацією їх владних повноважень, виконувана за ініціативою фізичних та юридичних осіб, що здійснюють приватну медичну діяльність, і спрямована на реалізацію як прав, свобод і законних інтересів виробників медичних послуг, так і державної політики України в галузі охорони здоров’я.
Державне управління якістю освіти молодших медичних і фарма­цевтичних спеціалістів це один з видів соціального управління, специ­фічний вид суспільної діяльності, що спрямована на підтримку та підвищення якості й результативності функціонування галузі охорони здоров’я в цілому та загальноосвітнього, фахового і культурного рівня студентів вищих медичних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.
4. Сформульовані принципи державного регулювання розвитку приватного сектора охорони здоров’я України на регіональному рівні. До основних із них віднесені: пріори­тетність охорони життя і здоров’я людини, державних засад в організації та розвитку приватного сектора охорони здоров’я та гарантій прав громадян на отримання якісних і ефективних медичних послуг у цьому секторі; дотримання державних стандартів у наданні медичної допомоги, оптимальність співвідношення державної і прива­тної власності в галузі охорони здоров’я; залучення громадських лікарських організацій до участі у виробленні державної політики щодо приватної медицини; інформованість населення про діяльність приватних лікувально-профілактичних закладів і її прозорість.
5. Обґрунтовано, що конкретним інструментом реалізації методів державного регулювання розвитку приватного сектора охорони здоров’я України в умовах ринкової економіки має бути розробка способів реалізації відповідних регіональних цільових програм, в яких тією чи іншою мірою будуть відображені практично всі методи управління, а реформування структурних складових системи охорони здоров’я в умовах ринкових відносин вимагає розробки типових договорів з урахуванням прав громадян на медичну допомогу, а також змін форм власності, що відбуваються.
6. Урахування основних наукових результатів дисертаційного до­слідження, вітчизняного й світового досвіду, потреб сучасного розвитку приватної медицини як в окремих регіонах, так і в Україні в цілому дає підстави запропонувати такі практичні рекомендації:
розробити та затвердити на рівні Кабінету Міністрів України з метою наведення належного порядку у приватному секторі охорони здоров’я України Положення про приватну медицину. Цей документ має визначати порядок та умови видачі ліцензій на надання медичних послуг у приватних лікувально-профілактичних закладах;
розробити й прийняти в установленому порядку нову редакцію Основ законодавства України про охорону здоров’я, в якому передбачити спеціальний розділ приватна медицина”;
створити умови для розвитку партнерських відносин між дер­жавними та приватними структурами в галузі охорони здоров’я та залучення громадських лікарських організацій до вироблення та реалізації державної політики України в галузі охорони здоров’я;
забезпечити відповідність ціноутворення на приватні медичні послуги рівню оплати праці широких верств працюючого населення України з метою їх споживання і підтримки здоров’я населення на потрібному рівні;
інформувати населення регіонів через засоби масової інформації про успіхи та проблеми в діяльності приватного сектора охорони здоров’я, забезпеченні соціального захисту надавачів та споживачів приватних ме­дич­них послуг.
До подальших напрямів дослідження цієї проблеми слід віднести: наукове обґрунтування процесу впровадження платних медичних послуг на базі приватних лікувально-профілактичних закладів; розробку моделей та визначення механізмів державного регулювання діяльності приватних лікувально-профілактичних закладів; розробку технологій проведення моніторингу діяльності приватних клінік.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Акопов В.И. Медицинское право: книга для врачей, юристов и пациентов. Москва: ИКЦ „МарТ”; Ростов н/Д: Издательский центр „МарТ”, 2004. 368 с.
2. Антонюк С.А. Державне управління підготовкою молодших спеціалістів для охорони здоров’я України (огляд літературних джерел) // Вісн. НАДУ. 2005. - № 3 С. 179 183.
3. Антонюк С. Стан і перспективи розвитку системи підготовки середнього медичного персоналу на базі Шепетівського медичного училища // Зб. наук. - пр. НАДУ, 2005. Вип. 2. С.381 - 385.
4. Антонюк С.А. Державне регулювання приватного сектора охорони здоров’я України на регіональному рівні (на прикладі Хмельницької області) // Університетські наукові записки, 2005. - № 3 (15). С. 334 339.
5. Антонюк С., Радиш Я. Державне регулювання розвитку приватного сектора в охороні здоров’я України (на прикладі надання населенню стоматологічної допомоги) // Вісн. НАДУ. - 2005. - №2. С.147 152.
6. Антонюк С., Радиш Я. Проблема розвитку приватного сектора в охороні здоров’я України (огляд літературних джерел) // Зб. наук. пр. НАДУ. - Випуск 1. 2005. - C. 123 - 126.
7. Антонюк С. Навчально-виробнича база медичного училища як джерело додаткового фінансування державного закладу освіти // Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення: матеріали наук.-практ. конф. за між нар. участю, присвяченої 10-річчю Академії, Київ, 31 трав. 2005 р.: У 2 т. / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. К.: Вид-во НАДУ, 2005. Т.2. С.305 307.
8. Асамбаев Н. Оценка, аналіз, измерение и управление рисками // Управление риском. 2002. - №1. С. 9 18.
9. Бакуменко В. Напрями і підходи до розвитку теоретикометодологічних засад формування державноуправлінських рішень // Вісн. УАДУ. 2002. № 1. С. 514.
10. Балуєва О.В. Інформаційні процеси галузі охорони здоров’я регіону та шляхи їх вдосконалення // Актуальні проблеми державного управління / Зб. наук. пр., 2005. - № 2 (24), ч. І. Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”. С. 230 235.
11. Берданова О. Проблеми та перспективи реструктуризації регіональної системи охорони здоров’я // Упр. сучас. містом. 2002. №46 (6). С. 116122.
12. Білинська М.М. Державне управління галузевими стандартами в умовах реформування вищої медичної освіти в Україні: Моногр. К.: Вид-во НАДУ, 2004. 248 с.
13. Бодров В. Концептуальні підходи до формування нової фінансової політики в Україні // Державне управління в Україні: реалії та перспективи: Зб. наук. пр. / За заг. ред.. В.І.Лугового, В.М.Князєва. К.: Вид-во НАДУ, 2005. С. 205 209.
14. Брилюк Я., Андрієнко О., Радиш Я. Медичне страхування на теренах України: генезис та тенденції розвитку (друга половина XIX століття перша половина XX століття) // Вісник НАДУ, 2004 . - №3. С.472 477.
15. Визначення вартості медичних послуг в закладах охорони здоров’я (науково-методичні рекомендації). К.: Укр Інститут громадського здоров’я, 2003. 25 с.
16. Вишневський В., Годунов А., Коньков А. Інформатизація системи охорони здоров’я // Персонал. 2005. - № 12. С.66 69.
17. Волкова А.С., Анашкин В.В., Камчатный Г.И. Организационно-правовые основы частной стоматологической деятельности. Х.: Курсор, 2003. 400 с.
18. Вороненко Ю.В., Литвинова О.Н. Менеджмент та лідерство в медсестринстві. Т.: Укрмедкнига, 2001. 368 с.
19. Вороненко Ю.В., Чернишенко Т.І. Проблемні питання підготовки фахівців охорони здоров”я у вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації // Медсестринство України. 2002. - № 1. С. 3 9.
20. Воротинцева А. Приватна медицина починає і виграє // Дзеркало тижня, 8 жовтня 2005 р.
21. Галацан О.В. Моделі організації охорони здоров’я зарубіжних країн // Актуальні проблеми державного управління / Зб. наук. пр., 2005. - № 2 (24), ч. І. Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”. С.114 119.
22. Гладун З.С. Державне управління в галузі охорони здоров’я. Т.: Укрмедкнига, 1999. 312 с.
23. Гладун З. Організаційноправові проблеми вдосконалення діяльності центральних органів виконавчої влади в умовах проведення адміністративної реформи (на прикладі Міністерства охорони здоров’я) // Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні: Матеріали наук.практ. конф. / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. К.: Видво УАДУ, 2001. Т. 1. С. 180182.
24. Глазкова Е. Клятва Медикома // Кореспондент, 2005. - №7 (146). С.50 51.
25. Громовик Б.П., Гасюк Г.Д., Мороз Л.А.,Чухрай Н.І. Фармацевтичний маркетинг: Навч. посібник; Збірник вправ / За ред.. Л.А.Мороз. Львів, Наутілус, 2000. 320 с.
26. Губерная Г.К., Ильюшенко В.Г. Власть и управление // Менеджер: Вестник ДонДУУ. - Донецк, 2003. № 2 (24). С.7 - 17.
27. Декрет Кабінету Міністрів України „Про місцеві податки і збори” від 20.05.1993 р.
28. Державна Національна програма „Освіта” (Україна ХХІ століття). К.: Райдуга, 1994. 62 с.
29. Державний архів Хмельницької області: формуляр 1263, оп. 1, спр. 11, арк. 5.
30. Джегус И. Секреты дентального маркетинга, или Как стать продвинутым” стоматологом. Харьков. Форсинг. 2002. 256 с.
31. Долот В., Курило Т., Радиш Я. Державна політика України в галузі охорони здоров’я: вступ до проблеми // Вісник НАДУ, 2005. - №1. С.231 235.
32. Еліяшова А., Дернярова Л., Андрашчикова С. та ін.. Організаційно-навчальні принципи підготовки медсестер-бакалаврів на факультеті здоровоохорони Пряшівського університету // Українські медичні вісті, 2005. - № 1-2 / Матеріали ювілейного з’їзду ВУЛТ, присвяченого 15-річчю Всеукраїнського лікарського товариства 1990 2995. С.437 438.
33. Экономика здравоохранения: Учеб. пособие / Под общ. ред. А.В. Решетникова. М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. 272 с.
34. Жданов В.В. Необхідність державної підтримки в розвитку професійних асоціацій // Держава та регіони, 2004. - №2. С.41- 43.
35. Журавель В., Колтунов О., Мегедь В., Чорномаз В. Соціальноекономічна політика як напрям реформування системи охорони здоров’я // Зб. наук. пр. УАДУ / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. К.: Видво УАДУ, 2002. Вип. 1. С. 164169.
36. Загородній В.В. Механізми державного регулювання реформуванням системи охорони здоров’я (на матеріалах м. Києва): Автореф. дис. канд. наук з держ. упр.: 25.00.05. К., 2001. 17 с.
37. Закон України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” від 15.05.2003 р. № 755- ІV.
38. Закон України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” від 22.02.2000 р. № 1490-ІІІ.
39. Закон України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” від 11.09.2003 р. № 1160-ІV.
40. Закон України „Про інноваційну діяльність” від 04.07.2002 р. № 40- ІV.
41. Закон України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 1.06.2000 р. № 1775-ІІІ.
42. Закон України „Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні” від 21.12.2000 р. № 2157-ІІІ.
43. Звіт Україна. Людський розвиток. 1996” / ПРООН. К., 1996. 110 с.
44. Звіт Україна. Людський розвиток. 1997” / ПРООН. К., 1997. 96 с.
45. Звіт Україна. Людський розвиток. 1998” / ПРООН. К., 1998. 94 с.
46. Звіт Україна. Людський розвиток. 1999” / ПРООН. К., 1999. 96 с.
47. Звіт Україна. Людський розвиток. 2000” / ПРООН. К., 2000. 98 с.
48. Звіт Україна. Людський розвиток. 2001” / ПРООН. К., 2001. 94 с.
49. Звіт Україна. Людський розвиток. 2002” / ПРООН. К., 2002. 96 с.
50. Звіт Україна. Людський розвиток. 2003” / ПРООН. К., 2003. 98 с.
51. Звіт Україна. Людський розвиток. 2004” / ПРООН. К., 2004. 100 с.
52. Здоров’я населення та діяльність галузі охорони здоров’я України в 1999 2002 роках (статистично-аналітичний довідник) / Гол. ред А.В.Підаєв, відп. ред. М.В.Голубчиков. К.: ДМП Полімед”, 2003. 252 с.
53. Ігнатенко О., Пілунський І. Системний підхід до формування регіональних та місцевих програм // Зб. наук. праць НАДУ. - Випуск 1. 2005. - C. 395 -403.
54. Інформаційно-аналітична довідка про законопроектну роботу Міністерства охорони здоров’я України у 2003-2004 роках: 4 6 сесії Верховної Ради України ІV скликання. К., 2005. 27 с.
55. Інформаційно-аналітичні матеріали Кабінету Міністрів Україні для проведення парламентських слухань „Проблеми у сфері забезпечення охорони здоров’я і медичного обслуговування громадян України та шляхи їх розв’язання” від 29 березня 2005 р. № 2254/0/2 05.
56. Карамишев Д.В. Концепція інноваційних перетворень: міжгалузевий підхід та реформування системи охорони здоров’я (державно-управлінські аспекти): [Моногр.] Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2004. 304 с.
57. Карамишев Д.В., Немченко А.С., Вашев О.С. Фінансування охорони здоров’я. Навч. посіб. для слухачів заочної форми навчання за спеціальністю „Державне управління” та спеціальністю „Управління охороною здоров’я”. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2004. 76 с.
58. Карамишев Д.В. Процес планування стратегії управління та інноваційні перетворення в системі охорони здоров’я // Держава та регіони, 2004. - №2. С.47- 51.
59. Керецман В.Ю. Державне регулювання розвитку регіонів в Україні: теорія і практика: Автореф. дис. д-ра наук з держ. упр.: 25.00.01. К., 2005. 32 с.
60. Князєв В. Держава й людина в умовах формування громадянського суспільства // Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні: Матеріали наук.практ. конф. / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. К.: Видво УАДУ, 2001. С. 811.
61. Корецький М.Х. Формування ринку сільськогосподарської техніки в ринкових умовах // Вісник НАДУ, 2004. - № 4. С. 306 315.
62. Коротич О.Б. Зміст державного управління регіональним розвитком // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Менеджер”, 2005. - № 2 (24). У 2-х ч. Ч.І. С.222 230.
63. Котуза А.С., Омельчук С.Т. Організаційні та методологічні основи управління системою військової охорони здоров’я на засадах ризик-орієнтованого підходу: Монографія. 2005. 288 с.
64. Крыштопа Б.П., Андреева И.М. Менеджер в здравоохранении. К.;1995. 118 с.
65. Крюков С.А. Державне управління в сфері медикосоціальної допомоги безнадійно хворим: Автореф. дис. канд. наук з держ.упр. 25.00.05. Доцецьк, 2002. 18 с.
66. Куйбіда В.С. Сучасні проблеми і регіональні особливості місцевого самоврядування в Україні. Львів: Літопис, 2001. 176 с.
67. Кулиниченко В.Л. Современная медицина: трансформація парадигм теории и практики: (Филос.-метод. анализ). К.: Центр практичної філософії, 2001. 240 с.
68. Кутузов І.М., Заїрський М.І. До визначення понять „медична праця” і „медична послуга” // Українські медичні вісті, 2005. - № 1-2 / Матеріали ювілейного з’їзду ВУЛТ, присвяченого 15-річчю Всеукраїнського лікарського товариства 1990 2995. С.441 442.
69. Лехан В.М., Ключна О.С., Солодченко І.Г. Визначення собівартості медичних послуг приватного стоматологічного кабінету на сучасному етапі розвитку ринкової економіки // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України, 2004. - №1. С.77 82.
70. Лехан В., Рудый В., Нолт Е. Системы здравоохранения в переходном периоде: Украина. Копенгаген, Европейское региональное бюро от имени Европейской Обсерватории по системам и политике здравоохранения, 2004. 144 с.
71. Лист В.о. Міністра охорони здоров’я України першому заступнику Голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства від 29 червня 2005 р. № 1.02 86 (на № 06-4/3 332 від 8.06.05).
72. Лист головного лікаря Хмельницької обласної стоматологічної поліклініки від 27 травня 2005 р. № 16.
73. Лист Головного управління статистики у Хмельницькій області від 14 березня 2005 р. № 02-02-253.
74. Лист Державної інспекції з контрою якості лікарських засобів у Хмельницькій області від 25 березня 2005 р. № 01/02 15 369.
75. Лист Державної податкової адміністрації у Хмельницькій області від 11 березня 2005 р. № 3742/9/17 024.
76. Лист начальника управління охорони здоров’я Хмельницької обласної державної адміністрації від 09 червня 2005 р. № 2/592 (на № 771/01-15 від 17 травня 2005 р.)
77. Лист начальника Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області заступнику голови Хмельницької обласної ради від 30 травня 2005 р. № 823.
78. Листи начальника Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів у Хмельницькій області заступнику голови обласної ради від 02 червня 2005 р. № 01/02-15-838 та № 01/02-15-840.
79. Лист Управління охорони здоров’я Хмельницької обласної державної адміністрації від 14 березня 2005 р. № 2/266.
80. Лист Управління охорони здоров’я Хмельницької обласної державної адміністрації від 22 березня 2005 р. № 2/302
81. Лист Хмельницької обласної фірми „Фармація” від 14 березня 2005 р. № 3/240.
82. Лобас В.М. Теоретичні основи і розвиток державного соціально-орієнтованого управління: Автореф. дис. д-ра наук з держ. упр.: 25.00.02. Донецьк, 2004. 36 с.
83. Луговий В., Бакуменко В., Князєв В. Закономірності, принципи та фактори вибору в науковому пізнанні процесів державотворення // Державне управління в Україні: реалії та перспективи: Зб. наук. пр. / За заг. ред.. В.І.Лугового, В.М.Князєва. К.: Вид-во НАДУ, 2005. С. 7 21.
84. Луговий В.І. Десять років становлення (досвід досліджень, розробок і впроваджень у сфері державного управління). К.: Вид-во НАДУ, 2005. 356 с.
85. Луговий В., Князєв В. Державне управління як галузь професійної діяльності, академічної підготовки, наукових досліджень // Вісн. УАДУ. 1997. № 34. С.912.
86. Лукіна Т.О. Державне управління якістю загальної середньої освіти в Україні: Монографія. К.: Вид-во НАДУ, 2004. 292 с.
87. Майдебура Е.В. Маркетинг услуг. К.: ВИРА Р, 2001. 574 с.
88. Майборода В. Керівник у сфері управління освітою // Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні: Матеріали наук.практ. конф. / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. К.: Видво УАДУ, 2001. Т. 3 С. 355358.
89. Майборода С.В. Державне управління вищою освітою в Україні: структура, функції, тенденції розвитку (19171959 рр.): Моногр. К.: Видво УАДУ, 2000. 308 с.
90. Маляренко Т.А. „Регіональний фактор” і дослідження регіоналізму в Україні // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Менеджер”, 2005. - № 2 (24). У 2-х ч. Ч.І. С.101 104.
91. Мамонова В.В. Управління територіальним розвитком та регіональне управління: зміст, співвідношення // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Менеджер”, 2005. - № 2 (24). У 2-х ч. Ч.І. С.329 336.
92. Мерзляк А.В., Михайлова Г.О., Михайлова Є.П. Механізми ефективного державного управління демографічним розвитком регіону // Держава та регіони, 2005. - № 1. С.75 78.
93. Методичні рекомендації з навчальної дисципліни „Маркетинг громадських послуг” / Уклад. О.С.Ігнатенко, А.М.Ткаченко, Г.А.Борщ. К.: Вид-во НАДУ, 2004. 40 с.
94. Міжгалузева комплексна програма Здоров’я нації”: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 10 січ. 2002 р. № 4. К., 2002.
95. Москаленко В.Ф., Грузєва Т.С. Право на психічне здоров’я у нормативно-правових актах міжнародного та національного рівнів // Психічне здоров’я / Mental Health. 2004. - № 4 (5). С.4 9.
96. Москаленко В.Ф. Основні здобутки у сфері охорони здоров’я за роки незалежності України // Охорона здоров’я України. 2001. № 3. С.412.
97. Москаленко В.Ф. Підсумки законодавчої діяльності у галузі охорони здоров’я України // Проблеми мед. науки та освіти. 2002. № 2. С. 511.
98. Москаленко В.Ф., Пономаренко В.М. Реформа системи охорони здоров’я України // Військ. медицина України. 2001. № 2. Т. 1. С. 121126.
99. Мчедлидзе Т.Ш. Коммерческая стоматологическая организация в условиях перехода к рыночной экономике. СПб.: