Державне регулювання РОЗВИТКу системи ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ

Короткий опис

ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЗАПОРІЗЬКИЙ ІНСТИТУТ
ДЕРЖАВНОГО ТА МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

Тополенко Надія Михайлівна

УДК: 351.84:368.914

Державне регулювання РОЗВИТКу системи
ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ

Спеціальність 25.00.02 механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового
ступеня кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
Пісьмаченко Людмила Миколаївна,
Кандидат економічних наук, доцент

Запоріжжя 2007

ЗМІСТ

ВСТУП
Розділ 1. Теоретичні засади державного регулювання пенсійного страхування
1.1. Роль державного регулювання у сфері соціального і пенсійного страхування
1.2. Розвиток державного регулювання пенсійного страхування в зарубіжній та вітчизняній практиці
1.3. Механізми державного регулювання та нагляду у сфері пенсійного страхування
Висновки до розділу 1
Розділ 2. Стан державного регулювання у сфері пенсійного страхування України
2.1. Державне регулювання надходжень до Пенсійного фонду України
2.2. Структуризація та законодавчо-нормативне регулювання видатків Пенсійного фонду України
2.3. Вплив державного регулювання оплати праці на стан пенсійного страхування та соціальний захист населення
Висновки до розділу 2
Розділ 3. Напрями Вдосконалення державного регулювання системи пенсійного страхування
3.1. Концептуальні основи реформування системи державного пенсійного страхування
3.2. Удосконалення законодавчо-нормативного забезпечення пенсійного страхування в Україні
3.3. Організаційно-управлінські заходи з державного регулювання розвитку недержавного пенсійного забезпечення
Висновки до розділу 3
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми. Процеси економічного розвитку на етапі становлення та розвитку ринкових відносин в Україні передбачають неухильне виконання державою своїх соціальних функцій, зокрема соціальне страхування і забезпечення найбільш вразливої верстви населення пенсіонерів. Пенсійна система в сучасному суспільстві відіграє значну соціальну та економічну роль. Тому її надійність є запорукою соціальної та економічної стабільності і потребує постійної уваги з боку держави.
В Україні історично склалася однорівнева схема пенсійного страхування, яка базується на солідарності поколінь і має суттєві недоліки, серед яких: соціальна несправедливість, низькі пенсії, виключно солідарне фінансування пенсійних виплат. Негативний вплив на стан пенсійного страхування має сучасна демографічна ситуація та «старіння нації». З огляду на подальше поглиблення економічних перетворень існує необхідність глибокого наукового осмислення впливу різноманітних факторів на процеси державного регулювання у сфері пенсійного страхування.
Проблеми державного регулювання системи пенсійного страхування широко розглянуті в науковій літературі. Серед українських вчених теоретичні питання з зазначеного аспекту вивчали В. Воротін [11], П. Гаман [12], Л. Дідівська, Л. Головко [19], М. Корецький [58, 59], В. Мартиненко [72], О. Мордвінов [78] та ін. Істотний внесок у вирішення проблем державного регулювання соціального і пенсійного страхування зробили такі відомі українські та зарубіжні вчені, як С. Біла [2], В. Грушко, Е. Лібанова [64], В. Івашкевич [43], Г. Волощук [10], В. Закраєвський [40], Л. Качан [48], В.Колбун [54], В.Логвіновський [65], Б.Надточій [83-84], О. Мачульська [75], В. Максимчук [70], С. Погорєлова [99], О. Примостка [103], М. Соколик [113], П. Шевчук [144] С. Юрій [147], Б. Юровський [148] та ін. Питання розвитку пенсійної реформи широко висвітлені в працях В. Дороганя [22], Г. Ковальської [49], О. Косенко [61,62], Г. Мак Тагарта [68, 69], С. Печери [92], Л. Ричика [104], Р. Сіржука [110], А. Сорокіна [117], Д. Табачника [119], Ю. Шклярівської [145] та ін.
Проте, незважаючи на широкий спектр досліджуваних проблем і не применшуючи вагомості і значущості внеску названих учених, варто зазначити, що теоретичні та практичні аспекти державного регулювання пенсійного страхування та розвитку недержавного пенсійного забезпечення з урахуванням досвіду зарубіжних країн досліджені недостатньо. На сьогодні існує низка проблем, пов’язаних із нормативним забезпеченням і державним регулюванням системи соціального та пенсійного страхування, що гальмує розвиток пенсійної реформи в Україні. Відсутній єдиний науково обґрунтований підхід до визначення основних термінів та положень у галузі пенсійного страхування. Недостатньо досліджено питання законодавчо-нормативного забезпечення пенсійної реформи на різних етапах її перебігу, немає єдиного теоретичного підходу до впровадження недержавного пенсійного забезпечення в Україні.
Актуальність проблеми, недостатній рівень її вивчення в контексті сучасної економічної та демографічної ситуації визначили вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах теми науково-дослідної роботи Гуманітарного університету «Запорізький інститут державного та муніципального управління»: «Механізми управління об’єктами і процесами ринкової економіки» (номер державної реєстрації 0105U002566). Роль автора полягає в розробці концепції з реформування системи державного пенсійного страхування та надання пропозицій щодо вдосконалення механізму державного регулювання у сфері недержавного пенсійного страхування в Україні.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є науково-теоретичне обґрунтування та розробка практичних рекомендацій з удосконалення системи державного регулювання розвитку системи пенсійного страхування в Україні.
Для досягнення зазначеної мети були поставлені такі завдання:
- визначити сутність державного регулювання пенсійного страхування в контексті соціальної політики держави та захисту соціальних інтересів населення;
- вивчити принципи функціонування системи пенсійного страхування та забезпечення в Україні;
- розглянути історичний аспект становлення пенсійного страхування та визначити основні етапи розвитку пенсійної системи;
- дослідити методичні основи та фактори дії механізму державного регулювання пенсійного страхування;
- проаналізувати законодавчу базу з регулювання механізмів формування і використання коштів Пенсійного фонду України та визначити її недоліки;
- визначити напрями реформування системи державного пенсійного страхування;
- надати пропозиції з удосконалення законодавчої бази щодо регулювання пенсійного страхування в Україні;
- розробити практичні рекомендації щодо вдосконалення державного регулювання розвитку системи пенсійного страхування в Україні.
Об'єктом дослідження є процеси державного регулювання розвитку системи пенсійного страхування в Україні.
Предметом дослідження є теоретичні та методичні аспекти функціонування та розвитку державного регулювання пенсійного страхування.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що комплексний підхід до вирішення проблем державного регулювання у сфері державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення сприятиме зростанню соціального захисту та покращенню добробуту населення.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи є класичні положення державного управління, економічної теорії, фундаментальні праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань соціального і пенсійного страхування, розвитку державної і недержавної форм пенсійного страхування, питань ефективності інструментів та механізмів державного регулювання пенсійного страхування в Україні.
У процесі дослідження були використані загальнонаукові методи: теоретичного узагальнення й порівняння (для розкриття змісту та сутнісної характеристики розширення форм, механізмів та інструментів регулювання розвитку пенсійного страхування); статистичного аналізу (для оцінки динаміки формування і використання пенсійних ресурсів, результатів роботи державних пенсійних фондів та недержавних страхових компаній з пенсійного страхування); системного підходу (для обґрунтування концептуальних напрямів розвитку пенсійного страхування в Україні та вдосконалення законодавчо-нормативної бази).
Інформаційною основою дослідження стали відповідні нормативно-правові документи, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, дані Міністерства фінансів, Пенсійного фонду України, спеціальні літературні джерела, монографічні дослідження, матеріали міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференцій, матеріали первинного обліку та фінансової звітності обласного та районних управлінь Пенсійного фонду України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:
уперше:
- для посилення державного регулювання та підтримки заходів з реалізації системи недержавного пенсійного страхування в Україні запропоновано впровадження постійно діючих регіональних координаційно-консультаційних центрів з питань пенсійного страхування та забезпечення;
удосконалено:
- теоретичні підходи до формування законодавчо-нормативної бази з регулювання пенсійного страхування через розробку Кодексу законів про Пенсійне страхування в Україні;
- діючі принципи пенсійного страхування доповненням до їх складу принципів: подолання бідності; неухильного зростання рівня забезпеченості; соціальної справедливості; рівності перед законом;
набуло подальшого розвитку:
- теоретичні засади визначення сутності термінів: «пенсійне страхування», «пенсійне забезпечення» в контексті реалізації соціальної політики держави;
- фінансові аспекти державного регулювання процесів формування надходжень і видатків Пенсійного фонду України на державному та регіональному рівнях через створення регіональних гарантійних резервних Пенсійних фондів.
Практичне значення одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в тому, що їх упровадження забезпечить підвищення соціального захисту непрацездатних верств населення та ефективності діяльності державних органів управління з регулювання проблем пенсійного страхування та пенсійного забезпечення в Україні.
Отримані в дисертаційній роботі результати теоретичних досліджень щодо розмежування та визначення категорій «пенсійного страхування» та «пенсійного забезпечення» і доповнення переліку принципів пенсійного страхування знайшли підтримку в Дніпропетровському обласному управлінні Пенсійного фонду України як такі, що мають практичне значення для забезпечення соціального захисту населення та зняття соціальної напруги в регіонах. Також досить вагомими визнано пропозиції щодо організації постійно діючих регіональних консультаційно-координаційних центрів для роботи з пенсіонерами з питань впровадження недержавного пенсійного забезпечення та реформування системи пенсійного страхування, а також обґрунтування необхідності створення регіональних гарантійних резервних фондів при управліннях Пенсійного фонду (довідка № 1143/11 від 8 листопада 2006 р.); Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Дніпропетровська при підготовці пропозицій з виконання положень державних соціальних програм «Ветеран» та «Подолання бідності» (довідка № 11433/10-27 від 10 листопада 2006 р.). Концептуальні підходи щодо реформування системи пенсійного страхування та пропозиції з удосконалення законодавчо-нормативної бази схвалені Управлінням Пенсійного фонду України Новомосковського району Дніпропетровської області (довідка №1485/1/06-03 від 26. жовтня 2006 р.).
Теоретичні розробки використовуються в навчальному процесі Академії митної служби України Державної митної служби України при викладанні дисциплін «Звітність бюджетних установ», «Облік в бюджетних організаціях та установах», «Фінансовий менеджмент» (довідка № 11/2056 від 10 листопада 2006 р.).
Особистий внесок здобувача. Основні наукові положення, розробки, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержано здобувачем самостійно. Особистий внесок автора в наукові праці, опубліковані у співавторстві, конкретизовано у списку публікацій за темою дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дослідження доповідалися й одержали схвалення на науково-практичних конференціях «Фінансові важелі економічного зростання України на сучасному етапі», м. Чернівці (2000); «Шляхи зміцнення фінансово-економічної самостійності регіонів України», м. Дніпропетровськ (2000 р.); «Актуальні проблеми державного управління і місцевого самоврядування», м. Запоріжжя (2001 р.); «Проблеми та перспективи розвитку фінансів місцевого самоврядування в Україні», м. Дніпропетровськ (2002 р.); «Проблеми пореформеного розвитку агропромислового виробництва та основні напрямки їх розв’язання», м. Тернопіль Хоростків (2005 р.); «Актуальні проблеми управління розвитком об’єктів і процесів ринкової економіки», м. Запоріжжя (2006 р.).
Публікації. За темою дослідження опубліковано 14 наукових праць, загальним обсягом 4,73 обл.-вид. арк., з яких особисто авторові належить 4,33 обл.-вид. арк. У наукових фахових виданнях опубліковано 5 статей загальним обсягом 2,58 обл.-вид. арк.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.

Повний обсяг роботи становить 185 сторінки і включає 13 таблиць, 28 рисунків. Список використаних джерел складається з 154 найменувань.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертації наведені теоретико-наукові положення та напрями вирішення завдання державного регулювання системи пенсійного страхування в Україні. Отримані результати дослідження підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення надає змогу сформулювати висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне і практичне значення.
1. Дослідження сутності державного регулювання пенсійного страхування показало, що незважаючи на наявність низки нормативних соціально спрямованих актів, в жодному з них не надано чіткого визначення категорій «соціальна політика», «пенсійне страхування» і «пенсійне забезпечення». Вони в більшості випадків дублюються з визначеннями категорії «соціального страхування» або ж є короткими витягами з нього. Тому під терміном «соціальна політика» запропоновано розуміти розробку та впровадження системи форм та видів соціальних заходів, спрямованих на забезпечення соціальної безпеки держави для гарантії соціального захисту населення та їх реалізацію через дію механізмів державного регулювання в соціальній сфері.
2. Як елементи соціальної політики слід використовувати терміни пенсійне страхування” та пенсійне забезпечення”. На сьогодні під пенсійним страхуванням” варто розуміти комплекс загальнодержавних заходів з розвитку системи соціального захисту на принципах солідарності, субсидування та накопичення коштів у державних фондах для гарантованих виплат у випадках часткової та повної втрати непрацездатності громадян. Пенсійне забезпечення” варто розглядати як комплекс загальнодержавних заходів, направлених на формування за принципами обов’язкового та добровільного накопичення спеціальних пенсійних фондів, кошти яких спрямовуються на фінансове забезпечення учасників цих фондів у разі настання відповідних випадків.
3. При формуванні принципів пенсійного страхування необхідно враховувати соціальну спрямованість пенсійного законодавства та визначати засоби її реалізації. Перелік основних принципів пенсійного страхування, що існує в Україні, запропоновано доповнити принципами: подолання бідності; поступального зростання рівня пенсійного забезпечення; соціальної справедливості; рівності перед законом усіх верств населення, незалежно від статусу та посади.
4. За результатами вивчення зарубіжного та вітчизняного досвіду еволюції системи пенсійного страхування можна зробити висновок, що його розвиток пройшов такі етапи: етап стихійного зародження через виникнення кас взаємодопомоги, створення добровільних страхових організацій; етап становлення державного регулювання, якому характерне втручання держави у процеси пенсійного страхування, та зародження солідарної системи пенсійного страхування; перехідний етап, який характерний тільки для постсоціалістичних країн, що стали на шлях розвитку ринкових відносин; етап реформування пенсійної системи, який характеризується впровадженням багаторівневої системи пенсійного страхування та забезпечення, розподілом зобов’язань щодо пенсійного забезпечення населення між державою, працедавцями та робітниками.
5. Державне регулювання у сфері пенсійного страхування передбачає дію державного механізму, який повинен забезпечувати раціональне управління рухом грошових потоків та формуванням соціальних, економічних, фінансових і правових відносин, що виникають у процесі утворення та використання страхових фондів для забезпечення соціального захисту населення. Тому в дисертації визначено основні фактори, що визначають механізми державного регулювання процесів пенсійного страхування, а саме: соціальні, економічні, фінансові, юридичні та інформаційні. Наслідком дії механізму державного регулювання в галузі пенсійного страхування є досягнення такого рівня соціального захисту населення, за якого забезпечується соціальна безпека в країні.
6. Удосконалення законодавчого регулювання та організаційного управління в системі пенсійного страхування запропоновано проводити за двома напрямами: організаційно-управлінським і правовим. Розроблена в дисертації Концепція реалізації пенсійної реформи в Україні надасть можливість: завершити реформування солідарної системи пенсійного страхування; здійснити реальне впровадження накопичувальної системи пенсійного страхування та забезпечення; активізувати роботу в регіонах щодо недержавного пенсійного страхування; розмежувати кошти Пенсійного фонду України за видами пенсійних зобов’язань; досягти певного рівня децентралізації при нагромадженні та використанні коштів Пенсійного фонду в регіонах; досягти повної інформованості суспільства про сутність та необхідність пенсійної реформи; забезпечити прозорість інформації про перебіг пенсійної реформи; розробити оптимальну організаційно-управлінську структуру функціонування та нагляду в галузі пенсійного страхування та пенсійного забезпечення в Україні.
7. Для досягнення позитивного результату від впровадження пропонованої Концепції та оптимізації процесу пенсійного реформування і створення належних умов для державного регулювання в солідарній системі нарахування пенсій необхідно сконцентрувати увагу на виконанні завдань з наповнення бюджету Пенсійного фонду. З цією метою запропоновано ввести Єдиний соціальний внесок та зменшити навантаження на роботодавців як мінімум до 26%, що дозволить: вивести з тіні оплату праці з відповідними соціальними наслідками; вивести з тіні відповідні обсяги ВВП; підвищити продуктивність праці; акумулювати кошти пенсійних фондів; спростити нарахування соціальних платежів; зменшити обсяги звітності та скоротити час на її складання і подання.
8. На сьогодні правова база пенсійного страхування в Україні в основному сформована, однак у зв'язку із впливом певних соціально-економічних та політичних чинників та розпорошеності чинних норм з врегулювання пенсійних відносин у різних за рівнем та значенням документах вона не дозволяє повною мірою захистити права громадян України на пенсійне забезпечення. Для упорядкування чинного законодавства у сфері пенсійного страхування необхідно на найвищому законодавчому рівні розробити та прийняти Кодекс законів про Пенсійне страхування, в якому однозначно вирішити питання пенсійних пільг і преференцій, що надасть можливість на практиці реалізувати принципи соціальної справедливості та рівності перед законом усіх верств населення.
9. Визначено, що реалізація Стратегії розвитку пенсійної системи та швидкий перебіг пенсійної реформи, впровадження накопичувальної системи пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення залежить від низки організаційно-управлінських заходів. Запропоновано для проведення роз’яснювальної роботи серед працездатного населення створити при державних органах місцевого самоврядування постійно діючі спеціалізовані державні координаційно-консультаційні центри, які будуть виконувати функції посередника між страхувальниками та адміністраторами фондів. Дані центри повинні виступати гарантами фінансової стабільності функціонування недержавних пенсійних фондів та контролювати їх діяльність.
10. Запропоновано такі практичні рекомендації органам державної влади щодо регулювання системи пенсійного страхування в Україні:
- Комітету соціальної політики та праці і Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Верховної Ради України опрацювати чинну законодавчу базу в пенсійній сфері та розробити Кодекс законів про пенсійне страхування;
- Комітету з питань Бюджету переглянути ставки загальнообов’язкових платежів до соціальних фондів з метою їх оптимізації;
- Пенсійному фонду України розробити механізми формування та функціонування регіональних гарантійних резервних фондів;
- Кабінету Міністрів України: визначитися з концептуальними засадами активізації пенсійної реформи в Україні;
- органам місцевого самоврядування розробити організаційно-управлінські механізми з регулювання та контролю за розвитком недержавних пенсійних фондів.

Cписок використаних джерел

1. Бевзенко О.В. Досвід реформування національних пенсійних систем у постсоціалістичних країнах // Агроінком. - 2005. - № 56. - С. 91 93.
2. Біла С.О. Реформування політики доходів та пенсійного забезпечення в Україні // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2005. - № 2. С. 21-27.
3. Блага Н.В. Інформаційна прозорість фондового ринку України // Фінанси України. - 2005. № 3. С. 9095.
4. Бойко М.Д. Право пенсійного забезпечення в Україні. К.: Орлан, 2005. 383 с.
5. Бондар Н.О., Діденко Ю.Ю. Соціальне страхування в Україні: труднощі існування в трансформаційній економіці // Економіка.Фінанси.Право, 2006. - № 1. С. 1215.
6. Бонславський А. Нам нужен диалог с бизнесом // Вісник Пенсійного фонду України. 2005. - № 11. - С. 6 - 8.
7. Бурлака В. Введення в соціальну роботу. К.: Фенікс, 2001. 285 с.
8. Варналій З. Недержавне пенсійне забезпечення та проблеми розвитку фінансових послуг в Україні // Банківська справа. 2003. № 2. С. 5562.
9. Вірич С. Подолання бідності: стратегія і тактика. // Соціальний захист. 2005. - № 10. - С. 1213.
10. Волощук Г., Пасічник Ю., Прямухіна Н. Фінансові фонди соціального спрямування в Українібюджетні, страхові, пенсійні. К., 2004. 184 с.
11. Воротін В.Є. Макроекономічне регулювання в умовах глобальних трансформацій К.: Вид-во УАДУ, 2002. - 392 c.
12. Гаман П.І. Напрями пенсійної реформи у контексті соціальної політики держави // Держава та регіони.Серія: Державне управління. 2005. - № 2. С. 21-27.
13. Гаман П.І. Розвиток актуарної складової системи накопичувального пенсійного страхування // Політичні, правові та економічні основи інтеграції України у світове співтовариство: Матеріали науково-практичної конференції (19 травня 2005 р.). Черкаси: Вид-во МАУП, 2005. С. 71-73.
14. Грушко В.І. Пенсійна система України. К.: Кондор, 2006. 336 с.
15. Говорушко Т.А. Страхові послуги. К., 2005. 397 с.
16. Гриньова В.М., Новікова М.М. Державне регулювання економіки. Харків: Інжек, 2004. С. 2224.
17. Губар О.Є. Організаційні та правові засади соціального страхування в Україні // Формування ринкових відносин в Україні. 2003. - № 7 8. С. 155-162.
18. Дворник О. Реформа оплати праці основа підвищення добробуту населення // Соціальний захист. - 2004. - № 12. - С. 2931.
19. Дідківська Л.І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки. К.: Знання, 2006. - С. 161178.
20. Дідовик В. Персоніфікований облік: впровадження, результати, проблеми // Соціальний захист. - 2005. - № 7. - С. 2628.
21. Дольова О. Розвиток недержавного пенсійного забезпечення в Україні // Вісник КНЕУ. 2004. № 2. С. 33 39.
22. Дорогань В.К. Проблеми і перспективи вдосконалення соціального захисту населення // Регіональні перспективи. - 2004. - № 1 (26). - С. 59-62.
23. Економіка України: підсумки перетворень та перспективи зростання /За ред. акад. НАН України В.М. Гейця. - К.: Форт, 2000. - С. 149-186.
24. Зайчук Б. Рівень розвитку держави залежить від її ставлення до дітей і до людей похилого віку // Вісник Пенсійного фонду України. 2003. - № 12. С. 9 11.
25. Зайчук Б.О., Никитенко В.С., Семендяєва В.І. Система пенсійного забезпечення: сьогодні і завтра. К.: Формат, 2004. 350 с.
26. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування та пенсійне забезпечення (у цифрах і фактах): Матеріали підготовлені Міністерством праці та соціальної політики, Пенсійним фондом України при підтримці Агентства США з міжнародного розвитку «Впровадження пенсійної реформи в Україні». К.: ПАДКО, 2003. 47 с.
27. Закон України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. № 1058-IV // Відомості Верховної Ради. - 2003. - № 49-51. - С. 32.
28. Закон України «Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 14.01.1998 р. № 16/98 // Відомості ВРУ. 1998. - № 23. С. 121-133.
29. Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. № 2001XII // Відомості Верховної Ради України. 1992. - № 13. С.64.
30. Закон України. "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-ХП // Відомості Верховної Ради України. 1992. - № 29. С.13.
31. Закон України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 09.04.1992р. // Відомості Верховної Ради України. 1992. - № 29. С. 12.
32. Закон України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" від 01.06.2000 р. № 1767III //Відомості Верховної Ради України.-2000.№ 35. С. 49.
33. Закон України "Про Державну службу" від 16.12.93 р. № 3723-ХII // Відомості Верховної Ради України. 1993. - № 52. С.21.
34. Закон України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 13.12.1991р. № 1977-ХП // Відомості Верховної Ради України. 1999. - № 2 3. Ст. 20.
35. Закон України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 р. № 1789-ХП // Відомості Верховної Ради України. 1991. - № 53. Ст. 793.
36. Закон України Про статус суддів” від 15.12.1992 р. № 2862XII // Відомості Верховної Ради України. 1993. - № 8. Ст. 56.
37. Закон України Про Державний бюджет на 2006 рік” від 29.12.2005 р. № 2285 IV // Урядовий кур’єр. - 2005. - 30 груд. (№ 330). - С. 2-5.
38. Закон України Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 25.06.1997 р. № 400/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. 1997. - № 37. Ст. 237.
39. Закон України Про недержавне пенсійне забезпечення” від 09.07.2003 р. № 1057IV // Відомості Верховної Ради України. 2003. № 4748. Ст. 376.
40. Закраєвський В. Система загальнообов’язкового державного соціального страхування в Україні. Проблеми та шляхи розвитку // Соціальна політика. - 2006. - № 2. - С. 27-34.
41. Запоточний І.В., Захарченко В.І. Державне регулювання регіональної економіки. Харків: Одісей, 2003. 529 с.
42. Іванов Є.В. Контрольно-правова діяльність на фондовому ринку України // Формування ринкових відносин в Україні. 2003. № 5 (24). С. 3944.
43. Івашкевич В. Найголовніше соціальні гарантії. // Соціальна політика. - 2004. - № 3. - С. 28.
44. Інструкція Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” від 19.12.2003 р.№ 21-1 // Баланс. 2004. - №5. С. 25-29.
45. Кабанов В. Негосударственные пенсионные фонды: мотивация учасника для работодателя и работника // Финансовые услуги. 2002. - №1 2. С.56-60.
46. Калита Н.В. Формування систем приватного пенсійного забезпечення: світовий досвід і Україна // Актуальні проблеми економіки. - 2002. - № 6. С.4955.
47. Карпук В.Г. На шляху до реалізації стратегії // Вісник Пенсійного фонду України. 2006. - № 5. - С. 1619.
48. Качан Л.Н. Пенсійні виплати: стан, проблеми, перспективи // Соціальний захист. 2005. № 1. С. 4-6.
49. Ковальська Г.С. Актуальні питання реформування пенсійної системи України // Статистика України. - 2006. - № 5. - С. 33 - 35.
50. Кодекс законів про працю України. Харьків: Одісей, 2005. 159 с.
51. Козлов С. Пенсійні системи західних країн // Людина і праця. 2005. - № 9 - С. 9 - 15.
52. Козлов К.І. Забезпечення соціальної безпеки як пріоритетний напрям взаємодії органів влади і громадських організацій // Держава та регіони. Серія: Державне управління. - 2006. - № 2. - С. 101-105.
53. Кокіна В. Недержавні пенсійні фонди: чи є гарантії для вкладників? // Урядовий кур’єр. 2004. - 10 жов. (№ 205). С. 16.
54. Колбун В. Накопичувальна пенсійна система Казахстану: підсумки, проблеми, перспективи // Вісник Пенсійного фонду України. 2004. - №7. С.1719.
55. Колбун В. Росія і Казахстан: різні аспекти реформованої моделі // Вісник Пенсійного фонду України. 2002. - № 5-6. С. 56-60.
56. Колбун В. Основні напрями реформування пенсійної системи України // Соціальний захист. - 2005. - № 8. - С. 1822.
57. Конституція України // Відомості Верховної Ради України.1996.-№ 30. 122 с.
58. Корецький М. Спільні критерії сучасних моделей економіки у розвинених країнах // Зб. наук. пр. УАДУ. Вип. 2./ За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. К.: Вид-во УАДУ, 2002. - С. 175-187.
59. Корецький М.Х. Створення прогнозно-концептуальної моделі організаційно-структурної динаміки України // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2002. - № 2. - С. 176-178.
60. Корниюк О. Негосударственные пенсии: предложения по налогообложению // Бухгалтерия. 2004. № 1819. С. 8283.
61. Косенко О. Про додаткову пенсію потурбуйся завчасно // Соціальний захист. 2004. - № 6. С. 29-33.
62. Косенко О. Що має знати учасник НПФ // Цінні папери України. 2004. груд. (№ 48). - С.19-23.
63. Кривощекова Е., Окунева Е., Окунев В. Обязательное пенсионное страхование: теория и практика Российской пенсионной реформы // Вопросы економики. 2006. - № 6. - С.125 135.
64. Лібанова Е. Як подолати бідність // Вісник Пенсійного фонду України. 2006. - № 1. - С. 23-26.
65. Логвиновский В.Г. Рыбальченко А.А. Стратегия комплекс мер для активизации реформы // Финансовые услуги. - 2005. - № 5. - С. 18-21.
66. Луговенко Н.В. Інструменти державного управління накопичувальною системою України //Держава та регіони. Серія: Державне управління. - 2006. - № 3. - С. 102-106.
67. Луців Б.Л. Формування портфеля корпоративних цінних паперів // Фінанси України. 2001. № 10. С. 135139.
68. Мак Тагарт Г. Пенсійна реформа у постсоціалістичних країнах // Соціальна політика і соціальна робота. 2001. - № 11. С.1925.
69. Мак Тагарт Г. Пенсійні системи країн світу: порівняльний аспект // Людина і праця. 2004. № 7. C. 61-67.
70. Максимчук О.С. Проблеми і перспективи розвитку системи недержавних пенсійних фондів в Україні // СтатистикаУкраїни. - 2004. - №1. - С. 38-41.
71. Макущенко Л.І. Демографічні тенденції в Україні // Держава та регіони. Серія: Державне управління. - 2006. - № 2. - С. 141-146.
72. Мартиненко В.А. Державне регулювання та контроль за інвестуванням коштів пенсійних фондів // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2005. - № 1. С.144-148.
73. Мартиненко В.А. Демократизація механізмів державного управління процесами суспільних трансформацій // Державне управління в Україні: Зб. наук. пр. / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. К.: Вид-во НАДУ, 2005. С. 69-74.
74. Мартиненко В.А. Формування механізму державного регулювання потоків капіталу в Україні // Вісник НАДУ. 2005. - № 1. С. 201-211.
75. Мачульська О.Є. Проблеми соціального захисту в сучасних умовах // Трудове право і право соціального забезпечення. Актуальні проблеми. Л., 2005. С. 17-23.
76. Мельник А.Ф., Оболенський О.Ю., Васіна А.Ю., Гордієнко Л.Ю. Державне управління. К.: Знання, 2004. 314 с.
77. Мних М.В. Шляхи розвитку страхових ринків країн Східної Європи та страховий ринок України // Економіка, фінанси, право. 2004. № 4. С.1417.
78. Мордвінов О.Г. Реформування соціально-економічної політики в аграрному секторі // Держава та регіони. Серія: Державне управління. - 2005. - № 3. - С. 122-127.
79. Морозова О. Міжнародні стандарти побудови пенсійної системи // Вісник пенсійного фонду України. 2005. - № 1 (31). С. 1617.
80. Морозова О. Пенсійне забезпечення в Угорщині та Хорватії // Вісник Пенсійного фонду України. 2003. - № 3. - С. 25-26.
81. Надточій Б. Платоспроможність пенсійного фонду // Фінанси України. 2005. - № 12. - С. 6070.
82. Надточій Б. Соціальне страхування у контексті історії // Соціальний захист. 2003. - № 2. - С.20-24; № 3. С. 29-33.
83. Надточій Б. Три удари по пенсії // Соціальний захист. - 2006. - № 3. - С.42-49.
84. Никитенко В.І. Пенсійне забезпечення інвалідів війни та членів їх сімей // Вісник Пенсійного фонду України. 2006. - № 5. - С. 32-36.
85. Ніколаєв Є.В. Підвищення ролі небанківських фінансовокредитних установ // Фінанси України. 2002. №12. С. 107113.
86. Нова Е. Пенсіонери мають жити пристойно // Соціальний захист, 2004. - № 4. - С. 9-10.
87. Оболенський О.Ю. Державне управління та державна служба. Одеса: Бахва, 2003. 319 с.
88. Опрятний С.М. До питання про пріоритети і догми концептуальних основ державного управління: хронологічний пріоритет // Держава та регіони. Серія: Державне управління. - 2006. - № 2. - С. 167-172.
89. Опрятний С.М. До питання про пріоритети і догми концептуальних основ державного управління: фактологічний пріоритет // Держава та регіони. Серія: Державне управління. - 2006. - № 3. - С. 125-129
90. Пантелійчук Л. Особливості нарахування та утримання внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в 2005 році // Бухгалтерський облік і аудит. 2005. - №10. С. 34-41.
91. Пенсійне забезпечення в Україні: Статистично-інформаційний огляд. - К.: ТОК, 2006. - 32 с.
92. Печера С. На Україну чатує міжнародний досвід пенсійного реформування // Вісник Пенсійного фонду України. - 2005. - № 11. - С.18-21.
93. Пікалова З.І. Поліпшення пенсійного забезпечення реальність // Влада: інформаційно-аналітичний журнал Дніпропетровської облдержадміністрації. 2004. - № 7. - С. 2021.
94. Пісьмаченко Л.М. Особливості організації державного контролю у сфері недержавного пенсійного забезпечення // Політичні, правові та економічні основи інтеграції України у світове співтовариство: Матеріали наук.-практ. конф. (19-20 травня). Черкаси: Вид-во МАУП, 2005. С.5763.
95. Пісьмаченко Л.М., Тополенко Н.М. Недержавне пенсійне забезпечення працівників агропромислового комплексу // Проблеми пореформеного розвитку агропромислового виробництва та основні напрямки їх розв’язання: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (17-18 травня 2005 р.). Тернопіль, Хоростків: ТІАПВ УААН, 2005. С.209213.
96. Пічкуров Р.В. Реформування пенсійних систем: досвід латиноамериканських країн // Фінанси України. 2004. № 9. С. 8491.
97. Плохотнюк Г. Задля добробуту всіх і кожного // Соціальний захист. - 2005. - № 8. - С. 25-27.
98. Поволоцкая Л. Размер пенсии будет зависеть от страхового стажа и заработка, из которого перечислялись взносы на пенсионное страхование. // Факты и комментарии. 2004. - № 9. С. 28-30.
99. Погорєлова С.В. Пенсійне забезпечення працівників спеціалізованих установ // Вісник пенсійного кур’єру. 2005. - №5. - С. 33-34.
100. Порядок здійснення нагляду за додержанням вимог законодавства під час призначення (перерахунку) та виплати пенсій органами Пенсійного фонду від 04.02.2004 р. № 25/ 08 // Соціальний захист. 2004. - № 7. С. 10-13.
101. Постанова Кабінету Міністрів України Про сучасний стан пенсійного забезпечення та впровадження пенсійного страхування в Україні” від 11.05.2004 р. № 1700IV // Соціальний захист. 2004. - №10. С. 5-7.
102. Постанова Кабінету Міністрів України "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду" від 11.04.2002 р. № 497 // Соціальний захист. 2002. - № 9. С. 10-13.
103. Примостка О.О. Фінансові установи у системі недержавного пенсійного забезпечення // Бізнес. 2006. - № 3. С. 53-58.
104. Ричик Л. Пенсійна реформа та її фінансові наслідки // Україна: аспекти праці. - 2004. - № 5. С. 62-65.
105. Ржевський С., Верещагіна Г. Математичні моделі перспективної солідарної системи пенсійного забезпечення // Економіка України . 1999. - № 4. С. 61-66.
106. Семиноженко В. Пенсійна реформа: ризики нового етапу // Урядовий кур’єр. 2003 . 20 лист. (№ 219). С. 10.
107. Ромашко А.Ю. Защита прав инвесторов в негосударственных пенсионных фондах // Государственный информационный бюллетень о приватизации. 2000. №8. С. 6266.
108. Румянцев С. Практичні аспекти діяльності НПФ” // Цінні папери України. - 2004. 02 груд. (№ 48). С. 8-9.
109. Самофалов С.П. Цінні папери і фінансові посередники в системі корпоративного управління // Формування ринкових відносин в Україні. 2003. № 6 (25). С. 2529.
110. Сіржук Р. Перспективи розвитку ринку недержавного пенсійного забезпечення // Цінні папери України. - 2004. 02 груд. (№ 48). С.10-11.
111. Сковровська-Лучинська А. Польша пенсійна: Європа, Європа і ще раз Європа // Пенсія. 2004. - №9. С. 26 28.
112. Скрипник А.В. Державне регулювання економіки (податки, бюджет, корупція, вибори). К.: ЦУЛ, 2002. 296 с.
113. Соколик М.П. Аналіз і макрооцінка недекларованих доходів населення України, використаних на споживання // Україна: аспекти праці. - 2004. - № 4. С. 45-49.
114. Соколик М.П. Основні макропоказники рівня життя населення України: тенденції та перспективи // Актуальні проблеми економіки. 2006. - № 4. С.2025.
115. Сокуренко В. Гуманістичний зміст концепції соціальної держави // Право України. 2000. - № 11. С. 22-24.
116