Державне регулювання заЙнятості населення в Україні

Короткий опис

ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Запорізький інститут державного та муніципального управління”

На правах рукопису

КОЗАРЬ Тетяна Петрівна

УДК 351.346:331

Державне регулювання заЙнятості населення в Україні

Спеціальність 25.00.02 механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
Огаренко Віктор Миколайович,
доктор наук з державного управління,
професор

Запоріжжя 2006

ЗМІСТ

ВСТУП

3

РОЗДІЛ1.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗАНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ

9

1.1.Зміст основних категорій зайнятості

9

1.2.Еволюція підходів до державного регулювання зайнятості

20

1.3.Методологічні основи державного регулювання зайнятості

35

Висновки до розділу 1

54

РОЗДІЛ2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ

56

2.1.Сучасний стан зайнятості населення в Україні

56

2.2.Безробіття в Україні за видами і формами зайнятості

75

2.3.Обґрунтування галузевих пріоритетів державної політики зайнятості

86

Висновки до розділу 2

103

РОЗДІЛ3.УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНИ

105

3.1.Шляхи удосконалення державного регулювання зайнятості населення на макрорівні і рівні регіону

105

3.2.Розробка соціальної політики в системі державного регулювання зайнятості

126

3.3.Концепція змішаного регулювання зайнятості населення України

145

Висновки до розділу 3

161

ВИСНОВКИ

164

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

168

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Зайнятість є головною характеристикою ринку праці і визначає соціально-економічний розвиток країни. У сучасних умовах питання регулювання зайнятості набуває особливої значущості, оскільки циклічний характер ринкової економіки спричинює безробіття і пов’язані з ним негативні економічні і соціальні наслідки.
Проблема регулювання зайнятості також актуальна і для перехідної економіки, де причини неповного використання робочої сили суспільства посилюються недостатньою розвинутістю ринкової економіки та її інститутів. Зокрема, процес трансформації економічної системи в Україні, що супроводжувався формуванням ринку праці, зумовив виникнення такої гострої соціальної проблеми, як хронічне безробіття. Крім того, особливістю української економіки є пристосування до негативних шоків трансформаційного періоду за рахунок зменшення рівня реальної заробітної плати і тривалості робочого часу. Усі ці проблеми знижують рівень життя більшості населення країни, збільшують кризові явища в економіці, стримують структурні перетворення, перешкоджають створенню умов для стабілізації й економічного зростання, а тому потребують невідкладного вирішення.
Зазначена проблематика перебуває в полі зору вчених, її різні аспекти досліджували такі українські науковці, як: Н.Грицяк, П.Гаман, Ю.Краснов, С.Корецька, Б.Кравченко, А.Ліпенцев, В.Мартиненко, О.Мельников, В.Мандибура, Н.Нижник, В.Огаренко, М.Пірен, О.Ривак, О.Лебединська, Е.Лібанова, Л.Лісогор, С.Серьогін, А.Чемерис, П.Шевчук, І.Шумляєва та ін. Серед зарубіжних учених ці проблеми вивчали Д.Рікардо, В.Савченко, Ж.Сей, А.Сміт, Л.Харріс, А.Філліпс Ф.Хайек та інші.
Проте, незважаючи на цінність проведених досліджень, окремі аспекти проблеми державного регулювання зайнятості населення залишились невирішеними. Так, потребують подальшого дослідження теоретичні засади та методичні підходи державного регулювання зайнятості населення. Не визначено напрямів впливу державної політики зайнятості населення на розвиток економіки. Відсутня методика оцінювання заходів державного регулювання зайнятості. Потребує вдосконалення реалізації державної політики на ринку праці. Не обґрунтовано механізму механізм державної підтримки зайнятості населення.
Актуальність проблеми, її практичне значення і недостатня теоретична розробленість зумовили вибір теми дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки дослідження були здійснені у межах теми Гуманітарного університету Запорізький інститут державного та муніципального управління” Планування, прогнозування та державне регулювання мікро- та макроекономічних процесів” (номер державної реєстрації 0102U003195). Роль автора полягає в розробці пропозицій щодо вдосконалення системи державного регулювання зайнятості населення на макрорівні.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування і розробка рекомендацій з удосконалення системи державного регулювання зайнятості населення як складової державного регулювання суспільного розвитку України.
Для досягнення мети дисертаційної роботи були поставлені та вирішені такі завдання:
визначити теоретичні засади та методичні підходи державного регулювання зайнятості населення;
дослідити напрями впливу державної політики зайнятості населення на розвиток економіки;
здійснити оцінювання заходів державного регулювання зайнятості;
обґрунтувати механізм державної підтримки зайнятості населення;
визначити принципи соціальної політики у сфері зайнятості, які виходять із завдань держави щодо досягнення загальної рівноваги;
вдосконалити механізм реалізації державної політики на ринку праці;
розробити концепцію змішаного регулювання зайнятості населення України;
Об’єктом дослідження є процес державного регулювання зайнятості населення.
Предмет дослідження теоретичні аспекти, практичні рекомендації щодо вдосконалення системи державного регулювання зайнятості населення в Україні.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що цілеспрямована соціальна політика, забезпечення державної підтримки зайнятості населення та запровадження концепції змішаного регулювання зайнятості населення сприятимуть ефективному державному регулюванню зайнятості населення.
Методи дослідження. Теоретичною базою дослідження є праці вітчизняних і зарубіжних учених, наукові дослідження у сфері програмно-цільового управління, законодавчі та нормативно-правові акти, що встановлюють правові та організаційні основи суспільних відносин у сфері зайнятості населення України.
Методологічну основу роботи становлять загальнонаукові прийоми досліджень і спеціальні методи, що ґрунтуються на сучасних наукових засадах управлінської, економічної і споріднених із ними наук. У роботі використано: історичний та логічний методи для дослідження теоретичних засад зайнятості населення; абстрактно-логічний для теоретичного узагальнення й формування висновків; економіко-статистичний для аналізу сучасного стану державної регулювання зайнятості населення в Україні; методи аналізу й синтезу для розробки ефективного механізму реалізації державної політики у сфері зайнятості; експериментальний для формування напрямів удосконалення державного регулювання зайнятості населення.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:
вперше:
запропоновано авторське визначення поняття державне регулювання повної зайнятості” як сукупності заходів прямого та непрямого впливу на ринок праці, які забезпечують досягнення найбільш повної, ефективної та раціональної зайнятості працездатного населення і підтримку необхідного рівня професійної підготовки і кваліфікації кадрів;
удосконалено:
методичні підходи до оцінювання заходів державного регулювання зайнятості через систему показників: рівень зайнятості населення професійною працею, рівень зайнятості працездатного населення в суспільному господарстві, коефіцієнт раціональної структури розподілу працюючих по галузях і секторах економіки, коефіцієнт оптимізації професійно-кваліфікаційної структури працівників;
механізм державної підтримки зайнятості населення шляхом визначення галузевих пріоритетів за такими етапами: визначення галузей з найменшими витратами на створення одного робочого місця, визначення продуктивних галузей, оцінювання здатності галузей генерувати” заробітну плату, розрахунок соціального та економічного ефекту;
процес регулювання ринку праці шляхом формування концепції змішаного регулювання зайнятості економічно активного населення, що спрямована на оптимальне регулювання зайнятості й активну державну політику щодо соціального захисту економічно активного населення;
механізм реалізації державної політики на ринку праці виділенням трьох блоків: функціональної діяльності державної служби зайнятості, взаємодії учасників ринку праці, соціальних гарантій і компенсацій;
набуло подальшого розвитку:
напрями впливу державної політики зайнятості населення на розвиток економіки залежно від рівня впливу, ступеня впливу, сторін ринку праці, характеру тимчасових ефектів, способу реалізації;
теоретичні засади соціальної політики у сфері зайнятості населення шляхом виділення принципів соціальної ефективності, безпеки та справедливості, соціального партнерства, компенсацій, гарантій.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження використані у діяльності Запорізького обласного центру зайнятості при розробці пропозицій щодо покращання державного регулювання зайнятості населення (довідка №179-8 від 15.09.2006р.).
Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Гуманітарного університету Запорізький інститут державного та муніципального управління” при викладанні таких дисциплін: Менеджмент”, Теорія державного управління”, Державне регулювання економіки”, а також у системі підвищення кваліфікації державних службовців (довідка №14 від 05.09.2006р.).
Особистий внесок здобувача. Основні положення й висновки дисертації розроблено автором особисто й викладено в одноосібних наукових працях.
Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дисертації доповідались та обговорювались на науково-практичних конференціях: Особливості соціально-економічного розвитку України та регіонів”, м.Запоріжжя (2005р.), Наука та інновації 2005”, м.Дніпропетровськ (2005р.), Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні”, м.Дніпропетровськ (2005р.), Державне управління та місцеве самоврядування”, м.Харків (2005р.).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладені в 9 публікаціях, загальним обсягом 4,7 обл.-вид. арк., у тому числі в 5 статтях, надрукованих у наукових фахових виданнях.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації 185 сторінок, у тому числі 17 рисунків, 7 таблиць, список використаних джерел з 178 найменувань.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації подано теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання державного регулювання зайнятості населення шляхом визначення теоретичних підходів, удосконалення механізму державного регулювання зайнятості, процесу регулювання ринку праці, розробки заходів державного регулювання зайнятості населення. Отримані в процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дає змогу сформулювати висновки і надати пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення.
1.Державне регулювання зайнятості населення здійснюється в межах розвитку ринку праці в Україні, що передбачає насамперед підтримку його ефективного функціонування шляхом створення необхідних умов для досягнення збалансованості та рівноваги його елементів попиту та пропозиції, ціни робочої сили, а також узгодженості з іншими ринковими структурами. Для якісної характеристики поняття державне регулювання повної зайнятості” пропонується використовувати такі показники: рівень зайнятості населення професійною працею, рівень зайнятості працездатного населення в суспільному господарстві, коефіцієнт раціональної структури розподілу працюючих по галузях і секторах економіки, коефіцієнт оптимізації професійно-кваліфікаційної структури працюючих.
2.Оцінка заходів державного регулювання зайнятості населення показала, що державна політика зайнятості має бути спрямована на зростання обсягів платоспроможного попиту, підвищення досяжності кредитних ресурсів, збільшення витрат на оплату праці та розвиток персоналу підприємств, запровадження прогресивних форм організації виробництва і праці, розвиток системи професійного навчання без відриву від виробництва, збільшення видатків на проведення активних заходів на ринку праці за рахунок посилення цільової кредитно-інвестиційної діяльності в регіонах, поліпшення кадрового і технічного забезпечення державних регіональних служб зайнятості, посилення правових норм й контролю щодо ліцензування та функціонування недержавних служб зайнятості.
3.Визначено недоліки Державної програми зайнятості населення на 2001 2004 рр., які пов’язані з відсутністю координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади з реалізації основних напрямів державної політики зайнятості, визначення кола виконавців та відповідальних за виконання, а також великим терміном дії програми. Громадяни і соціальні партнери не відчули посилення ролі та відповідальності органів влади за реалізацію державної політики зайнятості. У структурі відносин зайнятості виділено такі проблеми: високий рівень молодіжного безробіття; зростання трудової міграції, у складі якої переважає кваліфікована робоча сила; значна регіональна диференціація в рівнях безробіття і термінах її тривалості; наявність диспропорцій у професійно-кваліфікаційній структурі робочої сили.
4.Механізм державної підтримки зайнятості повинен враховувати нерівномірний розвиток галузей економіки. В його основі лежить визначення галузевих пріоритетів. Так, серед галузей безсумнівний інтерес для підтримки становлять харчова, легка промисловість, галузь будівельних матеріалів, оскільки вони не тільки формують з найменшими витратами робочі місця, а й прискорено створюють платоспроможний попит. Зарплатовіддача в цих галузях майже у два рази дешевша, ніж у середньому по народному господарству. Державна політика виходить із принципів соціальної політики: соціальної ефективності, безпеки, справедливості, партнерства, соціальних компенсацій та гарантій.
5.Реалізація державної політики на ринку праці повинна відбуватися за механізмом, що включає блоки: функціональної діяльності державної служби зайнятості; правил поведінки учасників ринку праці; соціальних гарантій і компенсацій. Для підвищення ефективності цієї політики на ринку праці запропоновано створення об’єднання роботодавців, які у взаємодії із службою зайнятості будуть займатися наданням роботодавцям інформаційних, консультаційних послуг; проведенням навчальних семінарів для працівників кадрових служб підприємств; організацією і проведенням заходів, безпосередньо спрямованих на забезпечення зайнятості населення.
6.Запропонована в дисертації концепція змішаного регулювання зайнятості населення України враховує суперечності законодавчо-правового, економічного, організаційного та соціального характеру. Вона передбачає реформування законодавчо-правової бази на основі Конституції України, ряду доповнень до Кодексу законів про працю та Закону України Про зайнятість населення”, законодавчих і нормативних документів, що регламентують сучасну політику зайнятості відповідно до конвенцій і рекомендацій Міжнародної організації праці. У межах концепції передбачається фінансове забезпечення, впровадження ефективного механізму пільгового оподаткування суб’єктів господарської діяльності, котрі створюють ефективні робочі місця, інформаційно-методичне й організаційне забезпечення змішаного регулювання зайнятості. Реалізація основних напрямів розвитку трудового потенціалу в Україні відповідно до запропонованої концепції забезпечить регулювання зайнятості на якісно новому рівні, слугуватиме орієнтиром для практичних дій органів державної влади і служб зайнятості згідно з визначеними пріоритетами політики зайнятості.
7.Для покращення державного регулювання зайнятості населення в Україні пропонується:
- Верховній Раді України: розробити та прийняти нормативно-правові акти щодо соціального захисту економічно активного населення, розширення сфери застосування праці у галузях і секторах економіки (створення нових робочих місць та поліпшення умов праці);
- Кабінету Міністрів України: удосконалити порядки формування та розміщення державного замовлення на підготовку кадрів, працевлаштування випускників вищих і професійно-технічних навчальних закладів відповідно до потреб економіки;
- Рахунковій палаті України: посилити державний нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форми власності, а також фізичними особами— підприємцями з метою легалізації зайнятості, зокрема шляхом недопущення використання найманої робочої сили без належного оформлення трудових відносин.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агабекян Р.Л., Авагян Г.Л. Современные теории занятости. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. 190 с.
2. Адамчук В.В., Ромашов О.В., Сорокина М.Е. Экономика и социология труда: Учебник для вузов. М.: ЮНИТИ. 1999. 407 с.
3. Александров Ю. Бегство от социализма // Pro et Contra. Том 6. - № 3. 2001. С. 23 45.
4. Антропов В.В. Опыт регулирования рынка труда в ФРГ // Труд за рубежом. 2001. - № 4. С. 33-54.
5. Баланда А., Варецька О. Інститут мінімальної заробітної плати: світовий досвід встановлення та проблеми України // Україна: аспекти праці. 2005. № 1. С. 38 45.
6. Богиня Д. Трансформаційні процеси в системі формування національного ринку праці: інституційний аспект // Україна: аспекти праці. 2005. №1. С. 3 9.
7. Близнюк В. Оцінка регіональних ринків праці на основі інтегральних індексів розвинутості // Україна: аспекти праці. 2000. - № 8. С. 15-21.
8. Большой экономический словарь / Под ред. А.Н. Азрилияна. 2-е изд. доп. и перераб. Ин-т новой экономики, 1997. 864 с.
9. Бондаренко А. Управление персоналом по-японски // Персонал. 1996. - № 4. С. 16-28.
10. Борисов А.Б. Большой экономический словарь. М.: Книжный мир, 2001. 895 с.
11. Борисов Е.Ф. Экономическая теория. Курс лекций для студентов высших учебных заведений. М.: Общество «Знание» России. Центральный институт непрерывного образования 1996. 478 с.
12. Борщ Л. Инвестиции в человеческий капитал основа экономического роста Украины // Персонал. 2001. - № 4. С. 64-65.
13. Бреев Б.Д. Становление рыночных отношений и занятость населения // Общество и экономика. 1995. - № 7-8. С.162-165.
14. Брич В.Я. Регулювання ринку праці: регіональні аспекти. К.: н.-д. Центр з проблем зайнятості населення та ринку праці, 1997. 216 с.
15. Бункина М.К., Семенов В.А. Макроэкономика (основы экономической политики). М.: АО «ДИС», 1996. 320 с.
16. Буртник Л. Партнерство як перспектива на шляху до розв’язання соціально-економічних проблем // Україна: аспекти праці. 2002. - № 1. С. 47-49.
17. Бухалков М., Бабордина О. Эффективная занятость персонала как фактор роста продуктивности труда // Человек и труд. 2001. №10. С. 51-53.
18. Бушмарин И.В. Современные требования к использованию трудовых ресурсов в свете мирового опыта // Общество и экономика. 1995. - № 1. С. 36-41.
19. Верба Д. Вплив створення робочих місць на продуктивність праці в економіці України у 2001 2003 рр. // Україна: аспекти праці. 2005. №8. С. 41 51.
20. Вітвицький В., Метельська З., Величко А. Сучасні проблеми заробітної плати в сільському господарстві та шляхи їх вирішення // Україна: аспекти праці. 2005. № 2. С. 18 25.
21. Валлерстайн И. Межгосударственная структура современной мир-системы // Социальная экономика. 2001. - № 1. С. 44 52.
22. Васильченко В.С. Продуктивна зайнятість населення // Зайнятість та ринок праці. Вип.4. 1996. С. 15-30.
23. Васильчук Ю.А. Диалектика производительных сил // Вопр. философии.- 1971.- N 9.- С.37-51.
24. Введение в рыночную экономику: Учеб. пособие для экон. Спец. Вузов / А.Я. Лившиц, И.Н. Никулина, О.А. Груздева и др. М.: Высш.шк., 1995. 447с.
25. Вебер М. Избранные произведения: Пер. с нем. М.: Прогресс, 1990. 808с.
26. Веблен Т. Теория праздного класса. Институциональная экономика / Пер. с англ.- М.: Прогресс, 1984.- 367 с.
27. Вейт-Уилсон Джон Государство благосостояния: проблема в самом понятии // Pro et Contra. Том 6. - № 3. 2001. С.128 157.
28. Вишневская Н. Законодательство о защите занятости и рынок труда // Вопросы экономики. 2003. - № 4. С. 114-122.
29. Вишневская Н. Проблемы и перспективы рынка рабочей силы // Мировая экономика и международные отношения. 2000. - № 8. С. 41-46.
30. Вишневская Н. Рынок рабочей силы в ретроспективе ХХ столетия // Мировая экономика и международные отношения. 2001. - № 9. С. 52-61.
31. Вугальтер А.Л. Логика общественно-экономического процесса. К.: Ника Центр, 1999. 240 с.
32. Гегель Г. Энциклопедия философских наук. В 3 т. Т.3. М.: Мысль, 1977. 471 с.
33. Геєць В. Фактори і умови формування середнього класу як стабілізуючого ядра суспільного розвитку в Україні // Україна: аспекти праці. - № 8. С.6-14.
34. Генри Джордж Прогресс и бедность: исследование причины промышленных застоев и бедности, растущей вместе с ростом богатства. Средство избавления / Пер. с англ. М.: Генри Джордж Фондейшен, 1992. 384 с.
35. Герасимчук В.І. Проблеми трансформації зайнятості і ринку праці України (методологія, аналіз, шляхи вдосконалення). К.: вид-во ТОВ ПРИНТ ЕКСПРЕС”, 2001. 503 с.
36. Герасимчук В.І. Ринкова інфраструктура та її вплив на ринок праці . К.: Укр. ін-т соц. досліджень: ПК Принт Експрес”, 1999. 33 с.
37. Горелов Н.А. Экономика трудовых ресурсов: Учеб. пособие для студентов экон. спец. вузов.- М.: Высшая школа, 1989. 208 с.
38. Горловський Р. Мінімальна заробітна плата як інструмент мотивації праці // Україна: аспекти праці. 2003. - № 1. С. 43-47.
39. Государственная программа занятости населения на 2001-2004 годы // Голос Украины. 23 апреля 2002 года. - № 76. С. 6-11.
40. Гошовська В. Стабілізуюча роль середнього класу в Україні // Україна: аспекти праці. 2002. - № 8. С.15-19.
41. Гулевич О. Нормативний аналіз державного регулювання ринку праці // Україна: аспекти праці. 2005. №8. С. 3 7.
42. Гуляєв В. Інформація в системі соціального партнерства // Україна: аспекти праці. 2000. - № 7. С. 28-30.
43. Гутник В. Германия // Мировая экономика и международные отношения. 2001. - № 8. С. 79 88.
44. Гутник В. П. Социальное рыночное хозяйство: опыт Германии // Общество и экономика. 1997. - № 1. - С. 70-75.
45. Гэлбрейт Дж.К. Экономические теории и цели общества: Пер. С англ. М.: Прогресс, 1979. 406 с.
46. Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади: Навч. посіб. / За ред. Н.Р. Нижник, В.Я. Олуйка. Л.: Львівська політехніка, 2002. С. 203.
47. Добровольська Л.М. Соціальні видатки бюджету України // Фінанси України. 2002. - № 2. С. 13-18.
48. Дорин А.В. Экономическая социология: Учеб. пособие. Мн.: ИП «Экоперспектива», 1997. 254 с.
49. Дяків О. Формування механізмів регулювання зайнятості // Україна: аспекти праці. 1998. - № 5. С. 20-23.
50. Економіка України за 2002 рік // Урядовий кур’єр. 2003. - № 13. С.1, 8-9.
51. Економічна енциклопедія: У трьох томах, Т. 1 / Редкол.:...С.В. Мочерний (від ред.) та ін. К.: видавничий центр Академія”, 2000. 864 с.
52. Загальноекономічні показники розвитку // Бюлетень НБУ. 2002. № 12. С. 48-57.
53. Загальноекономічні показники розвитку // Бюлетень НБУ. 2003. № 1. С. 50-67.
54. Законодавство України про працю: Зб. Нормат. Актів: У 3 кн. /Упоряд. і наук. ред. В.Вакуленко. К.: Істина, 1999. 704 с.
55. Занятость и рынок труда: новые реалии, национальные приоритеты, перспективы / Л.С.Чижов, А.В.Кашепов, А.Д.Попов и др. М.: Наука, 1998. 254 с.
56. Заславский И. К новой парадигме рынка труда // Вопросы экономики. 1998. №2. С. 83-95.
57. Заєць Т. Попит на робочу силу: проблеми формування та економічного стимулювання // Україна: аспекти праці. 2005. №2. С. 25 29.
58. Избранные труды М. Фридмена // Вопросы экономики. 1989. № 12. С. 141-146.
59. Иноземцев В. Возвращение Европы. В авангарде прогресса: социальная политика в ЕС // Мировая экономика и международные отношения. 2002. - № 2. С. 3-14.
60. Іщенко Г. Мале підприємництво проти бідності // Уряд кур’єр. 2003. 6 лист. - № 209. С. 9.
61. Исаченко Т.М. Основные принципы формирования Европейской стратегии занятости // Труд за рубежом. 2001. - № 4. С. 3-17.
62. Каленюк І. Деякі проблеми організації та фінансування професійної підготовки кадрів // Україна: аспекти праці. 2001. - № 8. С. 14-17.
63. Кичко І. Елементи системного підходу до управління та фінансування соціальної сфери // Україна: аспекти праці. 2005. №1. С. 17 21.
64. Кір’ян Т., Шаповал М. Насущні проблеми соціальної політики та шляхи їх вирішення // Україна: аспекти праці. 2005. №10. С. 3 6
65. Колот А., Григорович С. Соціально-трудові аспекти забезпечення стійкого розвитку національної економіки // Україна: аспекти праці. 2005. № С. 8 16.
66. Куліков Ю., Михайленко Н. Механізм удосконалення пенсійної системи в контексті побудови соціальної держави // Україна: аспекти праці. 2005. №9. С. 3 8.
67. Курило І. Про базисні принципи соціально-демографічної політики в Україні // Україна: аспекти праці. 2005. №11. С. 27 34.
68. Капелюшников Р. Российская модель рынка труда: что впереди? // Вопросы экономики. 2003. - № 4. С.83-100.
69. Капелюшников Р.И. Российский рынок труда: адаптация без реструктуризации. М.: ГУВШЭ, 2001. 309 с.
70. Каслс Франсис. Дж. Собака, которая не залаяла: экономическое развитие и послевоенное государство благосостояния //Pro et Contra. Том 6. - № 3. 2001. С. 158 186.
71. Кашепов А. Об оценке эффективности политики на рынке труда // Общество и экономика. 2001. - № 6. С. 55-81.
72. Кашепов А.В. Рынок труда России: некоторые проблемы исследования конъюнктуры // Общество и экономика. 1995 - №1. С. 19-28.
73. Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег [Пер. с англ.]. М.: Гелиос АРВ, 1999 352 с.
74. Кеннеди Пол. Вступая в ХХІ век: Пер. с англ. М.: Изд-во «Весь мир», 1997. 480 с.
75. Козарь Т.П. Державне регулювання формування регіонального ринку праці // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2005. № 2. С. 98 102.
76. Козарь Т.П. Мотиваційний механізм у державному регулюванні зайнятості населення // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2006. №2. С. 98 101.
77. Козарь Т.П. Основи формування активної державної політики у сфері управління ринком трудових ресурсів // Актуальні проблеми державного управління: Збір. наук. пр. / Ред.Кол.: С.М. Серьогін (голов.ред.) та ін.. Д.: ДРІДУ НАДУ, 2006. Вип. 2(24) С. 164 171.
78. Козарь Т.П. Пріоритети та цілі державної політики в соціальній сфері // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2005. № 6. С. 144 148.
79. Козарь Т.П. Формування концепції розвитку міст // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2003. № 2. С. 58 61.
80. Козарь Т.П. Напрями удосконалення механізму державного регулювання ринку праці в сільській місцевості // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції Особливості соціально-економічного розвитку України та регіонів” Том 3. Запоріжжя, 2005. С. 56 58.
81. Козарь Т.П. Розробка механізму регулювання ринку трудових ресурсів // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції Наука та інновації - 2005””. Том 12. Економічні науки. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. С. 26 27.
82. Козарь Т.П. Визначення позитивних сторін недержавної освіти // Державне управління та місцеве самоврядування” Тези V Міжнар. наук. конгресу, 23 лютого 2005 р. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ Магістр”, 2005. С. 50.
83. Козарь Т.П. Шляхи підвищення ефективності регулювання формування регіонального ринку праці // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні” Том 6. Дніпропетровськ: Наука в освіта, 2005. С. 41.
84. Кисільова Т. Державна служба зайнятості і приватні агентства зайнятості: не конкуренти, а потенційні партнери // Соціальний захист. 2002. - № 8. С. 19-21.
85. Кір’ян Т., Шаповал М. Середній клас основа стабільності держави // Україна: аспекти праці. - 2002. № 8. С. 20-23.
86. Коваленко Н.І. Категорія продуктивна зайнятість: якісні характеристики // Зайнятість та ринок праці. 1999. Вип. 10. С. 43-48.
87. Кодекс законів про працю України. Вид.-3 із змінами та доповненнями станом на 1 грудня 2000 р.. К.: Парламентське видавництво. 2000. 112 с.
88. Колодко Г. Глобализация и сближение уровней экономического развития: от спора к росту в странах с переходной экономикой // Вопросы экономики. 2000. - № 10. С. 4-27.
89. Колот А. Глобалізація економіки та її вплив на соціально-трудову сферу // Україна: аспекти праці. 2001. - № 3. С. 23-29.
90. Колот А. Проблеми розбудови національної моделі соціально-трудових відносин // Україна: аспекти праці. 2002. - № 5. С.23-28.
91. Колот А. Теоретичні й прикладні аспекти впливу заробітної плати на мотивацію трудової діяльності // Україна: аспекти праці. 2000. - № 8. С. 8-14.
92. Комаров И. Гарантии занятости и мотивация персонала // Персонал. 2001. - № 4. С. 40-45.
93. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. К.: Преса України, 1997. 80 с.
94. Корнаи Я. Дефицит. М.: Изд-во «Наука», 1990. 607 с.
95. Коростелев В. Реновация мотивации как условие выживания // Персонал. 2001. - № 4. С. 35-39.
96. Коротаев А.В. Тенденции социальной эволюции // Общественные науки и современность. 1999. № 4. С. 112-125.
97. Котляр З.А. Структура занятости населения: проблемы совершенствования. М.: Наука, 1989. 120 с.
98. Красинец Е., Баринова Н. Трудовая миграция в Россию из стран ближнего зарубежья // Вопросы экономики. - 1996. - №1. С. 85-95.
99. Краснобаєва В., Омельченко Г. Мале підприємництво як чинник підвищення зайнятості окремих слабозахищених верств населення // Україна: аспекти праці. 2003. - № 1. С. 14-16.
100. Краснов Ю., Карпенко О. Структурні зрушення зайнятості населення України в умовах реформування економіки // Україна: аспекти праці. 2000. - № 5. С. 14-19.
101. Кронрод Я.А. Очерки социально-экономического развития ХХ века. М.: Наука, 1992. 240 с.
102. Кузнєцова Р. Визначення потреби у нових робочих місцях // Економіка України. 1999. - № 9. С. 30-37.
103. Кузьмин С.А. Эффективная занятость населения. М.: Экономика, 1990. 144 с.
104. Куліков Г. Підвищення реальної заробітної плати як провідний фактор мотивації праці в перехідній економіці України // Україна: аспекти праці. 2002. - № 6. С. 12-17.
105. Кун Т.С. Структура научных революций: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1977. 300 с.
106. Куприянова З.В. Социально-экономические условия и качество рабочей силы // Общество и экономика. 1995. - № 10-11. С. 89-100.
107. Куценко В.І., Євтушенко Г.І. Людський капітал як фактор соціального захисту населення: проблеми зміцнення // Зайнятість та ринок праці. 1999. Вип. 10. С.136-145.
108. Лебедева И. Особенности управления трудом на мелких и средних предприятиях Японии // Проблемы теории и практики управления”. 2000. - № 6. С. 101-105.
109. Лебединська Л.Д. Теоретичні аспекти ринку робочої сили та проблеми його трансформації // Зайнятість та ринок праці. 1999. Вип. 10. С. 28-36.
110. Ленин В.И. Полн. Собр. Соч., Т. 39. - 5-е изд. М.: Политиздат., 1963. - 623с.
111. Лібанова Е. Середній клас в Україні: сучасні масштаби і проблеми розвитку // Україна: аспекти праці. - 2002. № 8. С. 27-32.
112. Лісогор Л. Головні тенденції розвитку ринку праці України // Україна: аспекти праці. 2001. - № 7. С. 3-7.
113. Лісогор Л. Оптимізація професійно-кваліфікаційних параметрів як умова підвищення конкурентоспроможності робочої сили в Україні // Україна: аспекти праці. 2003. - № 3. С. 33-38.
114. Лісогор Л. Регулювання ринків праці в колишніх пострадянських республіках і східноєвропейських країнах // Україна: аспекти праці. 2000. - № 7. С.310.
115. Лукашевич Н. Занятость: социально-экономическая сущность, структура и функции // Персонал. 1995. - № 3. С. 29-49.
116. Лукашевич Н. Рынок рабочей силы в контексте новой экономической парадигмы // Персонал. 1995. - № 1. С. 45-60.
117. Лукьянова Г., Цысина Г. Тенденции развития рынка труда в странах Европейского союза (90-е годы) // Мировая экономика и международные отношения. 1999. - № 11. С. 19 27.
118. Люблинский В. Социальный потенциал собственности // Человек и труд. 2001. № 10. С. 34-37.
119. Лютов А.А. Проблемы занятости и администрация Буша // США и Канада: экономика, политика и культура. 2003. - № 3. С. 53-66.
120. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика: В 2 т.: Пер. с англ. Т.1. Таллинн, 1993. 400 с.
121. Мандибура В. Вплив політики доходів на формування середнього класу” в Україні // Україна: аспекти праці. 2002. - № 8. С. 33-35.
122.