Каталог / ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ / Механізми державного управління
скачать файл: 
- Назва:
- ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ СФЕРОЮ ПРОМИСЛОВОЇ ВЛАСНОСТІ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЇЇ ЧЛЕНСТВА У СВІТОВІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ
- Альтернативное название:
- ГОСУДАРСТВЕННОЕ УПРАВЛЕНИЕ СФЕРОЙ промышленной собственности УКРАИНЫ В УСЛОВИЯХ ЕЕ членство во Всемирной ТОРГОВЛЕ
- ВНЗ:
- НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
- Короткий опис:
- НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
ШЕСТАК Іван Михайлович
УДК 354:330.342.146
ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ СФЕРОЮ ПРОМИСЛОВОЇ ВЛАСНОСТІ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЇЇ ЧЛЕНСТВА У СВІТОВІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ
ТОРГІВЛІ
25.00.02 механізми державного управління
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління
Науковий керівник
Корецький Микола Христофорович,
доктор наук з державного управління,
професор
КИЇВ-2009
ЗМІСТ
Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів.. 4
Вступ5
Розділ 1. Теоретико-методичні засади державного управління сферою
промислової власності України..12
1.1. Сутність та складові сфери промислової власності ...12
1.2. Умови розвитку сфери промислової власності в Україні та за
кордоном.....20
1.3. Особливості державного управління сферою промислової
власності України..37
Висновки до розділу 1.63
Розділ 2. Аналіз сучасного стану державного управління сферою
промислової власності України в умовах її членства у СОТ..............65
2.1. Нормативно-правові засади існування та розвитку сфери
промислової власності України ..65
2.2. Принципи державного управління сферою промислової
власності в Україні в умовах її членства у СОТ.72
2.3. Організаційно-методичне забезпечення функціонування
механізмів державного управління сферою промислової
власності України..88
Висновки до розділу 2..104
Розділ 3. Шляхи удосконалення системи державного управління сферою
промислової власності України в умовах її членства у СОТ106
3.1. Обґрунтування напрямів розвитку механізмів державного
управління сферою промислової власності України....106
3.2. Удосконалення структури системи державного управління
сферою промислової власності України .......134
3.3. Розвиток нормативно-правового та інформаційного забезпечення
функціонування системи державного управління сферою
промислової власності України ..148
Висновки до розділу 3...166
Висновки.....169
Додатки...174
Список використаних джерел...191
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ,
СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ
АП аналітичний підрозділ
АПрН Академія правових наук
ВКП (б) Всеросійська комуністична партія більшовиків
ВОІВ Всесвітня організація інтелектуальної власності
ВР Верховна Рада
ВРНГ Всесоюзна рада народного господарства
ВСВР Всесоюзна спілка винахідників і раціоналізаторів
ВЦРПС Всесоюзна центральна рада профспілок
ДДІВ Державний департамент інтелектуальної власності
ДУ державне управління
ІВ інтелектуальна власність
ІП інформаційний підрозділ
КМ Кабінет Міністрів
НДІ науково-дослідний інститут
ОДУ органи державного управління
ПВ промислова власність
ПСДУ проблемна ситуація державного управління
СОТ Світова організація торгівлі
РМ Рада міністрів
РНБО Рада національної безпеки і оборони
РНК Рада народних комісарів
ЦВК Центральний виконавчий комітет
ЦК Центральний комітет
ВСТУП
Актуальність теми. У сучасному геоекономічному просторі єдиний реальний шлях поступального розвитку України інноваційний. Актуальність інноваційної моделі розвитку зумовлюється стрімким зростанням впливу науки та нових технологій на розвиток світової економіки.
Успіх у здійсненні інноваційної діяльності залежить від багатьох чинників. Одним з найважливіших таких чинників, що впливає на інноваційний розвиток України, є стан її сфери промислової власності (ПВ).
Як показує аналіз, в Україні склалася ситуація, яка характеризується, з одного боку, зростанням показників щодо надходження заявок та видачу охоронних документів на об’єкти ПВ, а з іншого, відбувається гальмування розвитку високотехнологічних галузей промисловості. Результати аналізу свідчать, що існуючий рівень державного управління сферою ПВ виявився неадекватним до умов ринкової економіки, особливо з урахуванням членства України у Світовій організації торгівлі (СОТ), і потребує покращення з метою його відповідності до умов світового менеджменту.
У зв’язку з цим, актуальності набуває завдання, що полягає в удосконаленні функціонування механізмів державного управління сферою ПВ України в умовах її членства у СОТ і розробленні на підставі їх застосування пропозицій щодо подальшого розвитку інфраструктури системи державного управління цією сферою.
На важливості наукового пошуку щодо різних складових теорії державного управління сферою ПВ наголошують дослідники цієї проблематики: С.О. Біла, М.П. Бутко, О.Б. Бутнік-Сіверський, В.Є. Воротін, М.В. Гаман, В.О. Гусєв, О.І. Дацій, А.О. Дєгтяр, В.С. Дроб’язко, М.М. Дронь, С.Є. Захаров, А.Г. Жарінова, М.М. Капінос, Д. В. Карамишев, О.Б. Кірєєва, І.Ю. Кожарська, М.Х. Корецький, П.П. Крайнєв, Ю.М. Кузнєцов, Ю.О. Куц, М.А. Латинін, А.С. Лисецький, О.Ф. Морозов, С.П. Мосов, О.М. Нікіфорова, О.П. Орлюк, М.В. Паладій, В.Д. Пархоменко, О.В.Пічкур, В.І. Полохало, О.Д. Святоцький, О.М. Суходоля, О.В. Томіло, В.П. Тронь, А.М Федорищева, О.С. Шаптала та ін., які підкреслюють важливість досліджень з питань державного управління сферою ПВ.
Разом з тим окремі аспекти визначеної проблематики в умовах ринкової трансформації та членства України у СОТ ще недостатньо досліджені та розроблені. Зокрема не визначені сутність та складові сфери ПВ. Недостатньо вивченими залишаються умови розвитку цієї сфери в Україні та за кордоном. Потребують з’ясування особливості державного управління сферою ПВ України та нормативно-правові засади її існування та розвитку. Залишаються невизначеними принципи державного управління сферою ПВ в Україні в умовах її членства у СОТ. Є нагально необхідним обґрунтування напрямів розвитку механізмів державного управління сферою ПВ України та удосконалення структури системи державного управління цією сферою, а також визначення напрямів розвитку нормативно-правового та інформаційного забезпечення функціонування системи державного управління сферою ПВ.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки отримані в межах наукової теми відділу інвестиційної політики та розвитку місцевого самоврядування Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України «Дослідження проблем модернізації національного господарства в контексті світових тенденцій сталого розвитку» (номери державної реєстрації 0106U005193(39) та 0106U005261(48) і «Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні» (номер державної реєстрації 0107U0004762). Роль автора полягає у розробці механізмів державного управління сферою ПВ України в ринкових умовах та умовах членства України у СОТ в інтересах інноваційного розвитку країни.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування напрямів розвитку системи державного управління сферою промислової власності України в умовах її членства у СОТ.
Для досягнення мети дослідження поставлено такі завдання:
визначити сутність та складові сфери промислової власності;
дослідити умови розвитку сфери промислової власності в Україні та за кордоном;
з’ясувати особливості державного управління сферою промислової власності в Україні;
проаналізувати нормативно-правові засади існування та розвитку сфери промислової власності;
обґрунтувати принципи державного управління сферою промислової власності в Україні в умовах її членства у СОТ;
дослідити стан організаційно-методичного забезпечення функціонування механізмів державного управління сферою промислової власності України;
обґрунтувати напрями розвитку механізмів державного управління сферою промислової власності України;
удосконалити структуру системи державного управління сферою промислової власності;
визначити напрями розвитку нормативно-правового та інформаційного забезпечення функціонування системи державного управління сферою промислової власності.
Об’єкт дослідження процес державного управління сферою промислової власності України.
Предмет дослідження механізми, засоби та інструменти державного управління сферою промислової власності України в умовах її членства у Світовій організації торгівлі.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що застосування механізмів державного управління сферою ПВ України в умовах відхилень у сфері ПВ і виникнення нових можливостей у цій сфері, побудованих на принципах економічної доцільності, життєвого циклу об’єкту ПВ, цілеспрямованої поведінки, адаптації, здатності до прогнозування, єдності частин у цілому і розрізнення «гарної» і «поганої» організації, забезпечать зростання якості державного управління сферою ПВ у ринкових умовах та умовах членства України у СОТ.
Методи дослідження. У дослідженні було використано комплекс взаємодоповнюючих методів: причинно-наслідкового аналізу та порівняння під час обґрунтування актуальності обраної теми дослідження, дослідження змісту та стану сфери ПВ, умов її існування та розвитку, організації державного управління цією сферою в умовах багатоукладної ринкової економіки та членства у СОТ; причинно-наслідкового, історичного та логічного аналізу під час дослідження літературних джерел та постановці наукового завдання; теорій самоорганізації та організаційного управління під час обґрунтовування принципової основи здійснення державного управління сферою ПВ в Україні в умовах її членства у СОТ; системного підходу і положень теорії організації під час удосконалення механізмів державного управління сферою ПВ та обґрунтуванні рекомендацій щодо удосконалення структури системи державного управління сферою ПВ, видів забезпечення її функціонування в умовах членства України у СОТ.
Інформаційною базою дослідження стали наукові праці вітчизняних та зарубіжних авторів із різних галузей знань, в яких висвітлені фундаментальні положення теорії розвитку сфери інтелектуальної власності, питання державного управління сферою промислової власності, законодавчі акти Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, звіти міністерств і відомств.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
вперше:
визначено дефініції категорійно-понятійного апарату сфери ПВ та державного управління нею і введено в науковий обіг поняття: «сфера інтелектуальної власності», «сфера промислової власності», «державне управління сферою промислової власності», що створює необхідне підґрунтя для однозначного трактування цих термінів в теорії державного управління сферою промислової власності України;
обґрунтовано сукупність принципів державного управління сферою промислової власності України в умовах СОТ на засадах самоорганізації та життєвого циклу об’єкта промислової власності: економічної доцільності, цілеспрямованої поведінки, адаптації, здатності до прогнозування, єдності частин у цілому і розрізнення «гарної» та «поганої» організації;
удосконалено:
механізм державного управління в умовах відхилень від встановлених значень показників функціонування сфери промислової власності при змінах чинників її внутрішнього та зовнішнього середовища в умовах членства України у СОТ, який, на відміну від існуючого, враховує такі процедури його здійснення, як: виявлення симптомів, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, прогнозування розвитку ситуації, перевірка вірогідності ситуації, формування множини альтернатив, прийняття управлінського рішення і реалізація управлінського рішення;
механізм державного управління сферою ПВ з використанням нових можливостей, який, на відміну від існуючого, враховує використання нових об’єктів ПВ, що з’являються з часом, для покращення стану інноваційного розвитку України в умовах її членства у СОТ через сукупність процедур: визначення ситуації відхилень та управлінського рішення із неї, виявлення нових можливостей через створення об’єктів ПВ, оцінка прогнозної ефективності застосування нових об’єктів ПВ, перевірка вірогідності ситуації, формування множини альтернатив, прийняття управлінського рішення і реалізація управлінського рішення;
дістали подальшого розвитку:
механізми реалізації функції контролю за діяльністю посадових осіб у системі державного управління сферою промислової власності, які забезпечують контроль посадових осіб під час розв’язання ними проблемних ситуацій державного управління у сфері промислової власності на етапах вироблення, погодження та затвердження управлінських рішень;
напрями вдосконалення системи державного управління сферою промислової власності України в умовах її членства у СОТ: інституційного (формування різних структур), нормативно-правового забезпечення, інформаційного забезпечення;
теоретичні підходи щодо досліджень еволюції державного управління сферою ПВ в Україні як процесу взаємодії держави і суспільства крізь призму тенденцій, притаманних світовому співтовариству в сфері ПВ, які передбачають вироблення і прийняття необхідних управлінських рішень, спрямованих на покращення стану інноваційного розвитку України в жорстких умовах конкуренції та членства України у СОТ.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені науково-теоретичні основи державного управління сферою ПВ, стан якої є критичним для інноваційного розвитку України в умовах її членства у СОТ, придатні для застосування у практиці державного будівництва сучасної України з метою прискорення її інноваційного розвитку та адміністративного реформування.
Основні результати дисертаційного дослідження використані при підготовці проектів довідок та рішень РНБО України: «Про право і захист інтелектуальної власності та посилення її ролі у формуванні національного багатства України»; «Про хід виконання Указу Президента України від 12 лютого 2007 року № 105/2007 «Про Стратегію національної безпеки України» (акт реалізації від 28.04.2009), а також реалізовані в навчальному процесі Державного вищого навчального закладу «Державний інститут інтелектуальної власності» під час викладання дисциплін «Управління інтелектуальною власністю» та «Управління системою інтелектуальної власності» (акт реалізації від 01.07.2009).
Запропоновані в дисертаційній роботі теоретичні положення, висновки й рекомендації можуть бути використані в навчальних закладах за програмами підготовки фахівців державного управління сферою ПВ.
Особистий внесок здобувача. Формування наукових положень, розробки та висновки, що викладені у дисертації, є результатом самостійно проведеного автором дослідження у галузі державного управління сферою промислової власності. Праці опубліковані одноосібно.
Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях відділу інвестиційної політики та розвитку місцевого самоврядування Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України. Основні положення та результати дисертаційного дослідження використані в наукових доповідях на науково-практичних конференціях за міжнародною участю, зокрема «Розвиток продуктивних сил України: від В.І. Вернадського до сьогодення» (м. Київ, 2009), «Демократичне врядування в контексті глобальних викликів та кризових ситуацій» (м. Львів, 2009), на ІХ Міжнародному науковому конгресі «Державне управління та місцеве самоврядування» (м. Харків, 2009 р.), на ІІ Міжнародній науковій конференції «Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій» (м. Суми, 2009 р.).
Результати апробації були схвалені, а тексти наукових доповідей, оприлюднених на конференціях, рекомендовані для опублікування.
Публікації. Основні положення, що увійшли в дисертаційне дослідження, відображено автором у 8 публікаціях, загальним обсягом 3,12 друк. арк., серед яких 4 у фахових наукових виданнях з державного управління.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 209 сторінок, з яких 173 сторінки основного тексту, у т.ч. 19 рисунків, 4 додатки. Список використаних джерел зі 199 найменувань викладено на 19 сторінках.
- Список літератури:
- ВИСНОВКИ
У дисертації наведено узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання, яке полягало в удосконаленні функціонування механізмів державного управління сферою промислової власності України в умовах її членства у СОТ і розробленні на підставі їхнього застосування пропозицій щодо подальшого розвитку інфраструктури системи державного управління цією сферою. Одержані у процесі дослідження результати підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а досягнута мета та реалізовані завдання дозволяють зробити такі висновки:
1. Визначено зміст терміну «сфера інтелектуальної власності», під яким треба розуміти середовище, в якому здійснюються різновиди інтелектуальної творчої діяльності людини, результатами яких є інтелектуальні цінності нематеріальної природи, що належать до об’єктів ІВ, які охороняються правом промислової власності або авторським правом і суміжними правами згідно з чинним законодавством і призначені для подальшого їхнього використання.
Враховуючи, що сфера промислової власності є складовою сфери інтелектуальної власності, обґрунтований зміст терміна «сфера промислової власності», під яким треба розуміти середовище, в якому здійснюються різновиди інтелектуальної творчої діяльності людини, результатами яких є інтелектуальні цінності нематеріальної природи, що належать до об’єктів ПВ, які охороняються правом промислової власності згідно з чинним законодавством і призначені для подальшого їхнього використання.
До складових сфери ПВ, виходячи з її визначення, віднесено наукову та науково-технічну творчу діяльність людини у різних галузях: машинобудуванні, медицині, літакобудуванні, ракетно-космічній галузі, автомобілебудуванні, сільському господарстві, освіті тощо.
2. Умови розвитку сфери ПВ в Україні свідчать про те, що тривала економічна криза і перехід на ринкові рейки призвели до порушення системи управління цією сферою, що проявилося через значне скорочення кількості винахідників і раціоналізаторів, об’єктів ПВ світового рівня, а також органів державного і відомчого управління сферою ПВ. Становлення та розвиток сфери ПВ України в умовах її членства у СОТ вимагає врахування світових тенденцій у сфері ПВ, до складу яких віднесено: поступове перетворення світової економіки на економіку, засновану на ідеях і знаннях; патентна система стала невід’ємною частиною зростаючої глобальної економічної активності; об’єкти ПВ стають для іноземних компаній мірою їхньої життєздатності та ефективності функціонування в майбутньому; забезпечення своєчасного виявлення, реєстрації та надійного захисту промислової власності.
3. Особливостями державного управління сферою ПВ України у ринкових умовах та в умовах її членства у СОТ є: спрямованість системи державного управління сферою ПВ, в основному, на вирішення питань охорони прав на об’єкти ПВ; формування ринку промислової власності відбувається повільно, відсутні ефективні механізми запровадження у виробництво результатів інтелектуальної творчої діяльності; повільно розгортається діяльність структурних підрозділів з питань трансферу технологій, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності в органах виконавчої влади, бюджетних установах, організаціях та на підприємствах; відсутність вертикалі державного управління, управлінського та інформаційного зворотного зв’язку.
4. Встановлено, що завдання, покладені на міністерства (відомства) у сфері науки і техніки у відповідності до Положень про кожне міністерство (відомство), не визначають необхідності організації і проведення винахідницької, раціоналізаторської та патентно-ліцензійної роботи. Відсутнє Типове положення про спеціальні підрозділи з питань трансферу технологій, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності у складі підприємств, установ та організацій. Не визначені механізми виконання ними завдань у сфері ПВ.
Дослідження нормативно-правових засад існування та розвитку сфери ПВ надало можливість визначити позитивні зрушення та існуючі недоліки. Незважаючи на деякі законодавчі незбіжності і недосконалості, існують всі підстави стверджувати, що в Україні загалом створена сучасна нормативно-правова база, що регулює правовідносини у сфері ПВ і, в основному, відповідає міжнародним нормам, хоча і потребує вдосконалення.
5. На засадах самоорганізації і з урахуванням життєвого циклу об’єкта ПВ обґрунтована сукупність принципів державного управління, до складу якої увійшли: принцип економічної доцільності, принцип життєвого циклу об’єкту ПВ, принцип цілеспрямованої поведінки, принцип адаптації, принцип здатності до прогнозування, принцип єдності частин у цілому і принцип розрізнення «гарної» і «поганої» організації.
Термін «державне управління сферою промислової власності» пропонується визначати як діяльність органів усіх гілок державної влади (законодавчої, виконавчої і судової) з вироблення й реалізації управлінських рішень для здійснення регулюючих, організуючих і координуючих впливів на сферу ПВ з метою створення і використання об’єктів ПВ в інтересах забезпечення інноваційного шляху розвитку країни і задоволення потреб суспільства.
6. Стан організаційно-методичного забезпечення функціонування механізмів державного управління сферою ПВ України характеризується недоліками, які призвели до виникнення ситуації слабкої адаптованості системи державного управління цією сферою до змін, що відбуваються у зовнішньому та внутрішньому її середовищах, особливо в умовах членства України у СОТ.
7. Розроблено механізм державного управління сферою ПВ в умовах відхилень від встановлених значень показників функціонування сфери ПВ, який складається з послідовності процедур: виявлення симптомів, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, прогнозування розвитку ситуації, перевірка вірогідності ситуації, формування множини альтернатив, прийняття управлінського рішення і реалізація управлінського рішення.
8. Розроблено механізм державного управління сферою ПВ з використанням нових можливостей у сфері ПВ і процедури його реалізації: визначення ситуації відхилень та управлінського рішення із неї, виявлення нових можливостей через створення об’єктів ПВ, оцінка прогнозної ефективності застосування нових об’єктів ПВ, перевірка вірогідності ситуації, формування множини альтернатив, прийняття управлінського рішення і реалізація управлінського рішення.
9. Для забезпечення ефективного функціонування державного управління сферою ПВ необхідно замість структурних підрозділів утворювати підпорядковані міністерствам (відомствам) юридичні особи, через які потрібно здійснювати замовлення на розробку, створення чи виготовлення продукції за державний кошт та які можуть набувати в подальшому майнових прав інтелектуальної власності. Така юридична особа в межах міністерства чи іншого центрального органу державної влади має виступати як менеджер з питань інтелектуальної власності.
10. Реалізація запропонованих в дисертації принципів державного управління в сфері ПВ України вимагає розроблення Загального положення про центральні органи влади з чітким визначенням функцій у сфері ПВ, а також Типового положення про структурні підрозділи з питань трансферу технологій, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності на підпорядкованих органам державної влади підприємствах, в установах і організаціях.
Для забезпечення функціонування системи державного управління сферою ПВ мають існувати відповідні бази даних, які повинні містити одинадцять видів інформації: управлінську; про результати діяльності керівників з питань промислової власності; про стан сфери ПВ; про «нові можливості» для сфери ПВ; про авторів об’єктів ПВ; про власників прав на об’єкти ПВ; про користувачів об’єктів ПВ; патентну; про організації (фахівців) з питань оцінки прав на об’єкти ПВ; про стан інтелектуальної безпеки; про патентних повірених. Бази даних мають бути поєднані між собою інформаційними зв’язками для забезпечення виконання функцій державного управління.
11. Урахування основних наукових результатів дисертаційного дослідження, вітчизняного й світового досвіду, потреб сучасного розвитку сфери ПВ та інноваційного процесу в цілому створило підстави для надання практичних рекомендацій Кабінету Міністрів України щодо розгляду на своїх засіданнях питання:
внесення змін до актів КМ України, спрямованих на удосконалення державного управління сферою ПВ та пов’язаних із створенням окремого центрального органу виконавчої влади Державного комітету з питань трансферу технологій, інноваційної діяльності та промислової власності України для інтегрованого управління сферою ПВ з метою забезпечення ефективного державного управління сферою ПВ в інтересах інноваційного шляху розвитку України в умовах її членства у СОТ;
внесення змін до постанови КМ України від 1 серпня 2007 року № 995 «Деякі питання реалізації Закону України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» стосовно юридичного статусу структурних підрозділів з питань трансферу технологій, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності, що обумовлено необхідністю отримання майнових прав на об’єкти права ПВ з боку держави з подальшою їхньою комерціалізацією в інтересах додаткових надходжень до державного бюджету;
впровадження у практичну діяльність органів виконавчої влади механізмів державного управління сферою ПВ в умовах відхилень та виникнення нових можливостей у цій сфері з метою покращення стану інноваційного розвитку країни через створення і використання нових об’єктів ПВ, що є особливо важливим в умовах членства України у СОТ, тобто в умовах світового ринку.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абчук В.А. Введение в теорию выработки решения / В.А. Абчук, Л.А. Емельянов, Ф.А. Матвейчук. М.: Воениздат, 1972. 342 с.
2. Андросова О.Ф. Трансфер технологій як інструмент реалізації інноваційної діяльності: монографія / О.Ф Андросова, А.В Череп. К.: Кондор, 2007. 356 с.
3. Андрощук Г.О. Промышленная собственность: охрана и защита прав владельцев / Г.О. Андрощук, Н.М. Галан, А.Л. Ковалев. К.: УкрНИИНТИ, 1991. 160 с.
4. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: [курс лекций] / Г.В. Атаманчук. - М.: Юрид. лит-ра, 1997. - 400 с.
5. Башицкий Ю.Л. Организационно-правовые проблемы государственного управления изобретательством: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.02. / Ю.Л. Башицкий. К.: ИГП, 1989. 17 с.
6. Бернар Г. Державне управління / Г. Бернар; пер. з франц. В. Шовкун - К.: Оріяни, 1993. - 165 с.
7. Біла книга. Інтелектуальна власність в інноваційній економіці України / [Г.О. Андрощук, О.В. Дем’яненко, І.Б. Жиляєв та ін.]. К.: Парламентське вид-во, 2008. 448 с.
8. Біла книга-2. Інтелектуальна власність в інноваційній економіці України / [О.В. Дем’яненко, А.В. Боровських, С.А. Кулаков, А. Лі (упорядкування)]. К.: Парламентське вид-во, 2008. 246 с.
9. Бир Ст. На пути к кибернетическому предприятию // Принципы самоорганизации; пер. с англ. М.: Мир, 1966. С. 48-99.
10. Бобир М. Інтелектуальна власність новий напрям наукової діяльності в Україні / М. Бобир. // Інтелектуальна власність. 2002. № 12. С. 51-54.
11. Бондаренко С.В. Авторське право і суміжні права: курс лекцій / С.В. Бондаренко. К.: ІІВП, 2008. 288 с.
12. Брукинг Э. Интеллектуальный капитал / Э. Брукинг; пер. с англ. Н. Мишакова Санкт-Петербург: Питер, 2001. 288 с.
13. Вачевський М.В. Соціально-економічні аспекти використання інтелектуальної власності в сучасних умовах. Теорія і практика: [навчальний посібник] / М.В. Вачевський. К.: ЦНЛ, 2004. 376 с.
14. Винер Н. Мое отношение к кибернетике: ее прошлое и будущее / Н. Винер; пер. с англ. М.: Сов. радио, 1969. 24 с.
15. Винер Н. Кибернетика или управление и связь в живом и машине / Н. Винер; пер. с англ. М.: Наука, 1983. 343 с.
16. Вісник НАН України. 2001. № 9. [Електронний ресурс]. Режим доступу до журн.:
http://www.nbuv.gov.ua.
17. Водачек Л. Стратегия управления инновациями на предприятии / Л. Водачек, О. Водачкова. М.: Экономика, 1989. 164 с.
18. Волков О.І. Інноваційний розвиток промисловості України / О.І. Волков, М.П Денисенко, А.П. Гречан (під ред. проф. О.І. Волкова, проф. М.П. Денисенка). К.: КНТ, 2006. 648 с.
19. Габор Д. «Свобода вибору рішень» у наступні моменти часу як важливий критерій оптимальності керування складними випадковими процесами / Д. Габор // Автоматика. 1972. № 2. С. 83-89.
20. Глосарій термінів промислової та інтелектуальної власності на українській, російські, англійській та французькій мовах. К.: Сейв, 2005. 46 с.
21. Голос України - Тиждень. - 1999. - № 40. - С. 1.
22. Гордієнко С.Г. Забезпечення інтересів України в сфері захисту інтелектуальної власності: нормативно-правове регулювання: [монографія] / С.Г. Гордієнко. К.: Вид. дім. «Скіф», КНТ, 2008. 248 с.
23. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV. [Електронний ресурс]. Режим доступу до док.:
http://www.infodisk.com.ua.
24. Гулевич А. Извлечет ли Украина уроки их минувшего десятилетия? / А. Гулевич // Зеркало недели. - 2000. - № 1-2. - С. 10.
25. Гусак Л. Неплатежи за импортный газ возведены в ранг государственной политики / Гусак Л. // Еженедельник 2000. 2008. 28.11-4.12.2008. С. 3.
26. Данільян О.Г. Національна безпека України: структура та напрямки реалізації / О.Г.Данільян, О.П.Дзьобань, М.І. Панов. Харків: Фоліо, 2002. 285 с.
27. Дахно И.И. Патентно-лицензионная работа / И.И. Дахно. К.: Блиц-информ, 1996. 256 с.
28. Дахно И.И. Энциклопедический англо-русский словарь по интеллектуальной собственности / И.И. Дахно. К.: Изд-во ПАЛИВОДА А.В., 2007. 296 с.
29. Державна виконавча влада в Україні / [Кол. авт.; наук. кер. Н.Р. Нижник] // Зб. наук. пр. - К.: УАДУ при Президентові України, 2000. - 224 с.
30. Державне управління в Україні: централізація і децентралізація: монографія / [Кол. авт.; відповід. ред. проф. Н.Р. Нижник]. - К.: УАДУ при Президентові України, 1997. - 448 с.
31. Державне управління: Теорія і практика (за заг. ред. В.Б. Авер’янова). - К.: Юрінком-Інтер, 1998. - 432 с.
32. Диксон Дж. Проектирование систем: изобретательство, анализ и принятие решений / Дж. Диксон; пер. с англ. М.: Мир, 1969. 440 с.
33. Добкин В.М. Системный анализ в управлении / В.М. Добкин. М.: Химия, 1984. 224 с.
34. Дозорцев В.А. Охрана изобретений в СССР / В.А. Дозорцев. М., 1967. 128 с.
35. Дубровин И.Р.Интеллектуальная безопасность / Дубровин И.Р., Дубровин Е.Р. // МОСТ. № 57. 2004. С. 10-15.
36. Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки. Послання Президента України до Верховної Ради України / Професіонал (ПВВ). Спеціальний випуск. - 2002. - № 25. - 8 с.
37. Енин А.В. Интеллектуальные секреты и безопасность бизнеса / А.В. Енин, И.Н.Ковалевич, В.М. Руденков. Минск: ФУАинформ, 2007. 224 с.
38. Жарінова А.Г. Членство України в СОТ: світові тенденції у сфері використання інтелектуальної власності / А.Г.Жарінова, С.П. Мосов // Еженедельник 2000. 2008. № 24(418) 13-19 июня. С.4.
39. Закон Союза Советских Социалистических Республик о государственном предприятии (объединении). М.: Известия, 1987. 64 с.
40. Закон України «Про власність» від 07.02.1991 № 697-XII. [Електронний ресурс]. Режим доступу до док.:
http://www.infodisk.com.ua.
41. Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». [Електронний ресурс]. Режим доступу до док.:
http://www.infodisk.com.ua.
42. Закон України «Про управління об’єктами державної власності» від 21.09.2006 [Електронний ресурс]. Режим доступу до док.:
http://www.infodisk.com.ua.
43. Закон України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» від 14.09.2006 [Електронний ресурс]. Режим доступу до док.:
http://www.infodisk.com.ua.
44. Закон України «Про основи національної безпеки України». [Електронний ресурс]. Режим доступу до док.:
http://www.infodisk.com.ua.
45. Захист прав інтелектуальної власності: норми міжнародного і національного законодавства та їх правозастосування: практичний посібник / [Д. Лонг, П. Рей, В.О. Жаров, Т.М. Шевелева та ін.] К. «К.І.С.», 2007. 448 с.
46. Звернення Президента України до Верховної Ради України у зв’язку з Посланням Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2005 році» 10.02.2006 [Електронний ресурс]. Режим доступу до док.:
http://www.infodisk.com.ua.
47. Зовнішній борг України. [Електронний ресурс]. Режим доступу до док.:
http://www.bank.gov.ua.
48. Ивахненко А.Г. Самоорганизация прогнозирующих моделей / А.Г. Ивахненко, Й.А. Мюллер. К.: Техніка, 1984. 223 с.
49. Ідріс К. Інтелектуальна власність потужний інструмент економічного зростання / К. Ідріс; пер. з англ. Укрпатент К.: Укрпатент, 2006. 372 с.
50. Изобретателям и рационализаторам: сборник официальных материалов / [сост. В.И. Божинский]. М.: Профиздат, 1980. 256 с.
51. Инженеру об изобретении / [Н.М. Зенкин, М.Н. Казанский, Е.Л. Макеев, Н.П. Финешин]; под. ред. Е.Л. Макеева. М.: Атомиздат, 1974. 280 с.
52. Інноваційний розвиток промисловості України / [О.І. Волков, М.П. Денисенко, А.П. Гречан та ін.]; під ред. проф. О.І. Волкова, проф. М.П. Денисенка. К.: КНТ, 2006. 648 с.
53. Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика: [науково-практичне видання у 4-х т]; за заг. ред. О.Д. Святоцького. К.: Вид. дім «Ін Юре», 1999 р.
54. Інтелектуальна власність як джерело якісного розвитку: Загальний огляд для малих і середніх підприємств / за заг. ред. М.В. Паладія. К., ТОВ «Вікс», 2003. 210 с.
55. История создания и развития патентной системы. [Електронний ресурс]. Режим доступу до док.:
http:// www.firs.ru
56. Квейд Э. Анализ сложных систем / Э. Квейд; пер. с англ. И.М Верещагина, А.Г. Лебедева, Н.А. Малярщикова, Г.М. Смахтин М.: Сов. радио, 1969. 520 с.
57. Кини Л.Р. Принятие решений при многих критериях: предпочтения и замещения / Л.Р. Кини, Х. Райфа; пер. с англ. В.В. Подиновский, М.Г. Гафт, В.С. Бабинцев; под ред. И.Ф. Шахнова. М.: Радио и связь, 1981. 560 с.
58. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-Х. [Електронний ресурс]. Режим доступу до док.:
http://www.infodisk.com.ua.
59. Кожарська І.Ю. Право промислової власності: винаходи, корисні можелі, промислові зразки: [навчальний посібник] / І.Ю. Кожарська. К.: ІІВП, 2006. 144 с.
60. Колмогоров А.Н. Теория информации и теория алгоритмов / А.Н. Колмогоров. М.: Наука, 1987. 304 с.
61. Конституция (основной закон) Союза Советских Социалистических Республик. - М.: Юрид. литература, 1978. - 48 с.
62. Конституція України. - К.: ІВА, 1996. - 120 с.
63. Корецький М.Х. Держава і власність / М.Х. Корецький, Л.Ю. Мельник. Дніпропетровськ: Січ, 2002. 409 с.
64. Корецький М.Х. Стратегічне управління інноваційною діяльністю як основа економічного безпеки національної економіки: монографія / [М.Х. Корецький, М.В. Гаман, Дацій О.І. та ін.]. Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2008. 281 с.
65. Корецький М.Х. Регулювання розвитку інноваційного потенціалу в економіці: монографія / М.Х. Корецький, Б.М. Данилишин, О.І. Дацій. Ніжин: ТОВ «Видавництво «Аспект-Поліграф», 2007. 220 с.
66. Косаківський В. Реалії і перспективи соціальної політики / В. Косаківський // Урядовий кур’єр. - 2000. - № 42. - С. 10.
67. Котлер Ф. Основы маркетинга / Ф. Котлер; пер. с англ.В.Б. Бобров М.: Прогресс, 1991. 734 с.
68. Красовська А.Г. Розвиток патентної системи в Україні / А.Г. Красовська // Промислова власність. 2001. № 12. С. 7-9.
69. Криза в Україні входить у некеровану фазу. ТВ «Інтер». 09.11.2008. [Електронний ресурс]. Режим доступу до док.:
http://www.podrobnosti.ua.
70. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-II. [Електронний ресурс]. Режим доступу до док.:
http://www.infodisk.com.ua.
71. Крот Л.А. Организация изобретательской работы на предприятии / Л.А. Крот. Л.: Лениздат, 1982. 144 с.
72. Кузнєцов Ю.М. Патентознавство та авторське право: [підручник] / Ю.М. Кузнєцов. К.: Кондор, 2005. 428 с.
73. Кунц Г. Системный и ситуационный анализ управленческих функций. Т.1. / Г. Кунц, С. О’Доннел; пер. с англ. Е.В. Вышинская, В.В. Рославцев, Ю.В. Семенов, Г.В. Шведов; общ. ред. Д.М. Гвишиани М.: Прогресс, 1981. 496 с.
74. Курашвили Б.П. Очерк теории государственного управления / Б.П. Курашвили. - М.: Наука, 1987. - 294 с.
75. Лунченко О. Материально помочь не можем. Будем учить жить. Бесплатно/ О. Лунченко // Зеркало недели. - 1999. - № 39. - С. 8.
76. Маліцький Б.А. Перспективи приведення фінансування науки у відповідність із законодавством та потребами інноваційної моделі розвитку економіки / [Б.А. Маліцький, І.О. Булкін, О.С. Попович, Т.В.Шовкун] // Наука і наукознавство. 2003. № 4(42). с. 29-40.
77. Маліцькій Б.А. Стан використання вітчизняного інтелектуального потенціалу / Б.А. Маліцькій, О.С. Попович // Інтелектуальна власність. 2005. № 12. С. 7-13.
78. Матвиенко В. Унесенные ветром / В. Матвиенко // Зеркало недели. - 2000. - № 4 - С. 17.
79. Месхон М.Х. Основы менеджмента / М.Х. Месхон, М. Альберт, Ф. Хедоури; пер. с англ. М.А. Майорова, Є.В. Шустер, А.А. Быковский. М.: Дело, 1992. 702 с.
80. Митний кодекс України від 11.07.2002 № 92-IV. [Електронний ресурс]. Режим доступу до док.:
http://www.infodisk.com.ua.
81. Міграція висококваліфікованих спеціалістів з України. [Електронний ресурс]. Режим доступу до док.:
http://www.ea-ua.info.
82. Морозов О.Ф. Система управління інтелектуальним капіталом підприємств як механізм захисту прав інтелектуальної власності / О.Ф. Морозов // Інтелектуальна власність. 2008. № 1. С. 43-52.
83. Мосов С.П. Не допустити патентної «війни» / С.П. Мосов // Народна армія. 2005. № 30-31. С. 6.
84. Мосов С.П. Формування інтелектуальних активів наша опора в третьому тисячолітті / С.П. Мосов // Дзеркало тижня. 2005. № 30. С. 11.
85. Мосов С.П. Інтелектуальна безпека України в контексті її входження до СОТ / С.П. Мосов, А.Г. Жарінова // Інтелектуальна власність. 2008. № 6. С. 4-9.
86. Мухин В.И. Управление интеллектуальной собственностью. Ч2. Управление коммерциализацией интеллектуальной собственности: [учеб. пос.] / В.И. Мухин. М.: НИБ, 2003. 298 с.
87. Мушик Э. Методы принятия технических решений / Э. Мушик, П. Мюллер; пер. с нем. А.П. Петров М.: Мир, 1990. 208 с.
88. Набуття Україною членства у СОТ: проблеми і перспективи. [Електронний ресурс]. Режим доступу до док.:
http://www.rv.gov.ua.
89. Найсучасніше інформаційне забезпечення запорука ефективної охорони у сфері інтелектуальної власності (інтерв’ю з Жаріновою А.Г.) // Інтелектуальна власність. 2008. № 4. С. 4-6.
90. Наслідки членства України в СОТ для економіки країни та регіонів // Економічний часопис-ХХІ. 2006. № 11-12. [Електронний ресурс]. Режим доступу до жур.:
http://www.soskin.info.
91. Національна інноваційна система України: проблеми формування та реалізації: матеріали парламентських слухань у ВР України 20.06.2007 К.: Парламентське видання, 2007. С. 104.
92. Немчин О. Введення інтелектуальної власності в господарський оборот український інноваційний прорив / О. Немчин // Інтелектуальна власність. 2008. № 4. С. 20-21.
93. Нижник Н.Р. Сутність понять «управління» і «керівництво» та їх застосування у державному управлінні / Н.Р. Нижник, Г. Леліков, С.П. Мосов // Вісник Державної служби України. - 2000. - № 2. - С. 58-63.
94. Нижник Н.Р. Про державне управління, об’єкт і предмет його теорії / Н.Р. Нижник, С.П. Мосов // Вісник УАДУ при Президентові України. 2000. № 3. С. 56-61.
95. Норма прибавочной стоимости / Маркс К. // Капитал. Критика политической экономии. Т.1. Кн.1. Процесс производства капитала. М.: Политиздат, 1983. С. 223-241.
96. Оптнер С.Л. Системный анализ для решения деловых и промышленных проблем» / С.Л Оптнер; пер. с англ. М.: Сов. радио, 1969. 216 с.
97. Орієнтир - життєві потреби суспільства // Урядовий кур’єр. - 2003. - № 43. - С. 5-6.
98. Основні етапи розвитку Державної системи правової охорони інтелектуальної власності. [Електронний ресурс]. Режим доступу до док.:
http://www.sdip.gov.ua.
99. Офіційний сайт Держкомстату. [Електронний ресурс]. Режим доступу до док.:
http://www.ukrstat.gov.ua.
100. Офіційний сайт Президента України. [Електронний ресурс]. Режим доступу до док.:
http://www.prezident.gov.ua.
101. Офіційний сайт УСПП. [Електронний ресурс]. Режим доступу до док.:
http://www.ua.all-biz.info.
102. Охорона винаходів та інших об’єктів промислової власності в Україні // Вісник НАН України. 2001. № 9. [Електронний ресурс]. Режим доступу до док.:
http://www.nbuv.gov.ua.
103. Паладій М.В. Про стан і перспективи розвитку інформаційного забезпечення діяльності у сфері інтелектуальної власності / М.В. Паладій // Інтелектуальна власність. 2005. № 12. С. 4-6.
104. Парамонов Ф.И. Рационализация аппарата управления предприятиями / Ф.И. Парамонов. М.: Экономика, 1989. 240 с.
105. Пархоменко В. Національна система підготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері інте
- Стоимость доставки:
- 125.00 грн