ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ В УКРАЇНІ: функціонально-структурний аспект

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ЖУКОВА Лілія Анатоліївна
УДК 351.862.4

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ В УКРАЇНІ: функціонально-структурний аспект

25.00.02 механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
доктор юридичних наук, професор,

СТРЕЛЬБИЦЬКИЙ Микола Павлович

КИЇВ 2007

Зміст

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.............................................................

4

ВСТУП

.......

.....................................................................................................

6

РОЗДІЛ

1

НАУКОВО-Теоретичні ЗасАДИ ФУНКЦІОНАЛЬНО- СТРУКТУРНОГО АСПЕКТУ державного управління
у сфері цивільного захисту в Україні.........................................

15

1.1

Огляд вітчизняних і зарубіжних наукових джерел за темою дисертаційного дослідження.................................

15

1.2

Міжнародний досвід у сфері цивільного захисту ..............

33

Висновки до розділу 1......................................................................................

49

РОЗДІЛ

2

ДОСЛІДЖЕННЯ практики та організаційних структур державного управління у сфері цивільного захисту в Україні........................................................................................................

51

2.1

Поняття та сутність системи державного управління у сфері цивільного захисту в Україні .....................................

51

2.2

Цілі та функції державного управління у сфері цивільного захисту в Україні ...............................................

71

2.3

Система та структура органів виконавчої влади у сфері цивільного захисту ................................................................

87

2.4

Нормативно-правове регулювання державного управління у сфері цивільного захисту в Україні ..............

107

Висновки до розділу 2 .....................................................................................

127

РОЗДІЛ

3

Шляхи удосконалення МЕХАНІЗМІВ державного управління у сфері цивільного захисту в Україні..............

129

3.1

Удосконалення функціональної та організаційної структур державного управління у сфері цивільного захисту в Україні ...................................................................

129

3.2

Основні напрямки і засоби підвищення ефективності державного управління у сфері цивільного захисту...........

146

Висновки до розділу 3......................................................................................

164

ВИСНОВКИ......................................................................................................

168

СПИСОК Використаних джерел .......................................................

174

Додатки.........................................................................................................

203

ВСТУП

Актуальність теми. Становлення української державності безпосередньо пов’язане з актуалізацією проблем державного управління, розвитком науки управління суспільним розвитком, що неможливо без теоретико-методологічного обґрунтування механізмів державного управління, адміністративно-організаційних напрямів державотворення, функцій, структури, повноважень та особливостей органів державної влади усіх рівнів у сфері цивільного захисту.
Актуальність теми підвищується з огляду на глобальні зміни у світовому господарстві, визнання міжнародного принципу примату безпеки як неодмінної умови сталого розвитку суспільства та національного аспекту: соціальної (демографічної) й економічної складових національної безпеки, найважливішим механізмом забезпечення яких має стати цивільний захист.
Багатоаспектність проблеми вимагає здійснення аналізу досліджень фахівців суміжних галузей знань. Дослідженню суспільних відносин у контексті розвитку науки державного управління присвятили свої праці такі вітчизняні та зарубіжні вчені як В.Б.Аверьянов [13], Г.В.Атаманчук [1013], В.Д.Бакуменко [15], В.Є.Воротін [35; 36], М.В.Гаман [37], С.Д.Дубенко [55; 66], О.В.Жабенко [70], О.С.Ігнатенко [98], В.М.Князєв [60; 107], С.В.Крисюк [114], О.Д.Крупчан [115], О.Я.Лазор [119], О.Ю.Лебединська [122], А.В.Мерзляк [137], Н.Р.Нижник [153163], О.Ю.Оболенський [164; 165], Я.Ф.Радиш [235], В.М.Рижих [240], Г.П.Ситник [248253], Ю.М.Старілов [263], М.П.Стрельбицький [267; 268], Ю.П.Сурмін [269], А.М.Ткаченко [272], В.В.Токовенко [274], Ю.А.Тихомиров [270; 271], В.П.Тронь [276; 277], В.П.Трощинський [278], В.В.Цвєтков [239; 285; 286], Л.П.Юзьков [291], В.В.Юрчишин [292], а також Ж.Ведель [25], Б.Гурне [52], М.Х.Мескон [139], Г.Райт [236] та ін.
Серед вітчизняних та зарубіжних вчених, що зробили значний внесок у розв’язання проблем безпеки, слід відзначити О.С.Бодрука [20;21], В.Б.Вагапова [23], О.М.Гончаренко [42], В.П.Горбуліна [4347], А.Б.Качинського [102104], С.І.Пирожкова [173;174], Г.Г.Почепцова [180;181], Г.П.Ситника [248253], а також М.М.Абдурахманова [39], С.Н.Азанова [4], Н.Н.Брушлинського [22], А.В.Возженикова [31;32], М.И.Дзліева [64], А.А.Кокошина [108], А.В.Кострова [113], Г.Г.Малинецького [127129], В.Манилова [130133], Ю.В.Пузанова [234], В.І.Ярочкіна [294] та ін.
Разом з тим дослідження, в яких би комплексно розглядалися науково-теоретичні засади розроблення та функціонування механізмів державного управління, категорії, закономірності, принципи, методи, кон­цепції, моделі, системи, класифікація у сфері цивільного захисту, практично відсутні. Дослідники, в основному, зосереджують увагу на окремих проб­лемах. Відсутність загальноприйнятих поглядів щодо понятійно-категорій­ного апарату, цільових, функціональних, організаційних та інших складових механізмів державного управління у сфері цивільного захисту призвела до недосконалості та суперечливості чинного законодавства у зазначеній сфері, низької дієздатності державного управління, незадовільного стану цивіль­ного захисту як системи забезпечення безпеки життя і діяльності людини, загострення соціально-політичної ситуації, демографічної кризи.
У зв’язку з викладеним вище соціальної, теоретичної та практичної значущості набуває комплексне наукове розроблення функціонально-структурного аспекту державного управління у сфері цивільного захисту в Україні, що й зумовило вибір теми дисертації, а також визначило мету, завдання, об’єкт, предмет, гіпотезу та методи дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційне дослідження є органічною частиною науково-дослідних робіт, державних проектів і програм відповідно до тематики досліджень, зокрема науково-дослідної роботи кафедри державного управління та менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України в рамках комплексного наукового проекту Державне управління та місцеве самоврядування” (номер державної реєстрації 0200U004103), пов’язане з темою Розроблення теоретичних засад деконцентрації й децентралізації в системі виконавчої влади та механізмів забезпечення збалансованості повноважень і відповідальності” (номер державної реєстрації 0103U006819). У даній науково-дослідній роботі авторові належить опрацювання механізмів гармонізації державного управління в Україні.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є науково- теоретичне обґрунтування механізмів державного управ­ління, функцій, структури, повноважень, особливостей органів виконавчої влади централь-ного й місцевого рівнів у сфері цивільного захисту та науково-організаційне забезпечення шляхів використання здобутих результатів у практиці держав-ного управління в Україні. Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:
- проаналізувати стан вітчизняних і зарубіжних теоретико-методоло-гічних напрацювань з питань наукових досліджень функціонально-структур­ного аспекту державного управління у сфері цивільного захисту;
- уточнити та конкрезувати категорійно-понятійний апарат, а саме: зміст дефініцій: безпека”, ризик”, припустимий, або прийнятний ризик”, цивіль­ний захист”, державне управління у сфері цивільного захисту”;
- охарактеризувати науково-теоретичні засади механізмів дер­жав­ного управління та основні адміністративно-організаційні напрями державного управління у сфері цивільного захисту в Україні;
- визначити цільові, функціональні, організаційні та інші складові механізмів державного управління, систему та структуру центральних і місцевих органів виконавчої влади у сфері цивільного захисту в Україні;
- розкрити міжнародний досвід розвинених демократичних країн у сфері цивільного захисту з огляду на можливість його творчого використання в Україні;
- обґрунтувати закономірності, принципи та методи врегулювання міжвідомчих державно-управлінських відносин у сфері цивільного захисту в Україні;
- розробити концептуальну та функціонально-структурну моделі системи державного управління у сфері цивільного захисту.
Об’єкт дослідження суспільні відносини, що складаються в процесі державного управління у сфері цивільного захисту в Україні.
Предмет дослідження функціонально-структурний аспект держав-ного управління у сфері цивільного захисту в Україні.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що політика органів державної влади стосовно підвищення результативності й ефективності державного управління у сфері цивільного захисту містить значний потенціал завдяки науково-теоретичному обґрунтуванню механізмів державного управління, функцій, структури, повноважень та особливостей органів державної влади усіх рівнів у сфері цивільного захисту.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційного дослідження є фундаментальні положення сучасних теорій державного управління й управління ризиками, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань державного управління, проблем безпеки та комплекс взаємопов’язаних, взаємодоповнюючих загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, спрямованих на отримання об’єктивних та достовірних результатів. У процесі аналізу й узагальнення наукових концепцій, розробок та пропозицій провідних вітчизняних і зарубіжних вчених з тематики наукового дослідження використовувалися абстрактно-логічний і системно-аналітичний методи; історичний аналіз і методи емпіричного дослідження спостереження, порівняння, вимірювання для дослідження еволюції цільових, функціональних, організаційних та інших складових механізмів державного управління у сфері цивільного захисту в Україні. Застосування методології системного підходу дало змогу, зокрема, систематизувати емпіричну інформацію, проаналізувати становлення та стан сучасної системи державного управління у сфері цивільного захисту в Україні, виділити складові цієї системи, принципи їх взаємодії, а також визначити понятійно-категорійний апарат. Завдяки методу функціонально-структурного аналізу здійснено постановку досліджуваної проблеми та простежено причинно-наслідкову зумовленість її виникнення. Метод порівняльного аналізу використано для вивчення міжнародного досвіду, виявлення спільних рис і відмінностей функціонування системи державного управління у сфері цивільного захисту в розвинених демократичних країнах світу; методи абстрагування, аналізу та синтезу, індукції та дедукції, статистичні методи дослідження для розробки концептуальних положень щодо вдосконалення системи державного управління у сфері цивільного захисту в Україні. Прогностичний аналіз, що здійснювався на підставі використання методів прогнозування, а саме методу експертних оцінок, екстраполяції, методу аналогії, дав змогу розробити концептуальну модель системи державного управління у сфері цивільного захисту в Україні. Програмно-цільовий метод є базою для обґрунтування принципів і методів врегулювання міжвідомчих державно-управлінських відносин у сфері цивільного захисту в Україні, а також для формування науково-практичних рекомендацій щодо шляхів удосконалення й оптимізації системи та структури центральних і місцевих органів виконавчої влади у сфері цивільного захисту в Україні.
Інформаційну базу дослідження становлять основоположні норма­тивно-правові акти та програмні документи України, зокрема закони Украї­ни, укази Президента України, нормативні документи України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, звітні дані Державного комітету статистики України, монографії і статті вітчизняних і зарубіжних вчених, особисті дослідження автора.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні важливого наукового завдання щодо науково-теоретичного обґрунту­вання механізмів побудови ефективної функціонально-структурної моделі державного управління у сфері цивільного захисту в Україні з урахуванням сучасних потреб суспільства. У дисертації:
вперше:
- науково обґрунтовано необхідність установлення співвідношення системи та структури центральних і місцевих органів державної влади та їх апаратів зі структурними елементами небезпеки (типами, класами, видами, підвидами);
- визначено принцип гармонізації організації ефективного держав­ного управління у сфері цивільного захисту, який передбачає кількісну” характеристику співвідношення централізації й децентралізації із застосу­ванням золотого перерізу” з урахуванням поступового надання більшої самостійності регіонам;
удосконалено:
- принципи визначення цілей, завдань і функцій держави, стратегії її розвитку у напрямі забезпечення безпеки життя і діяльності людини як чинники формування та функціонування механізмів державного управління у сфері цивільного захисту;
- систему та структуру центральних і місцевих органів державної влади та їх апаратів; категорійно-понятійний апарат, зокрема визначення базисних дефініцій: безпека”, ризик”, прийнятний ризик”,надзвичайна ситуація”;
- класифікацію надзвичайних ситуацій: запропоновано внести зміни до Державного класифікатора надзвичайних ситуацій, а саме: розширити класифікацію нещасних випадків відповідно до міжнародного класифікатора МКХ10;
дістали подальшого розвитку:
- науково-теоретичні засади визначення цільових, функціональ­них, організаційних структур на центральному і регіональному рівнях з метою підвищення ефективності державного управління у сфері цивільного захисту в Україні;
- принципи та методи врегулювання міжвідомчих державно-управлінських відносин у сфері цивільного захисту в Україні;
- механізми державного управління, функції, структури, повнова­ження та особливості органів державної влади усіх рівнів у сфері цивільного захисту в Україні;
- класифікація функцій державного управління у сфері цивільного захисту за напрямами: мета-функції (основні), організаційно-управлінські (командно-штабні) та організаційно-забезпечувальні (допоміж­ні, або горизонтальні”) з використанням їх гармонійного співвідношення в організації;
- модель побудови ефективної системи державного управління у сфері цивільного захисту, яка полягає в упо­рядкуванні системи категорій у сфері безпеки життєдіяльності; визначенні системи ризиків, розробці стратегії управління безпекою; створенні опти­мальної функціональної та організаційної структур системи державного управління у сфері цивільного захисту;
- актуальні напрями підвищення результативності та ефективності державного управління у сфері цивільного захисту як системи забезпечення безпеки життєдіяльності людини (цілі, функції, структури, законодавство, відповідальність за підготовку й прийняття рішень).
Практичне значення роботи полягає в тому, що здійснені дослі­дження доведені до конкретних положень, методик, рекомендацій, при­кладних моделей, які можуть слугувати науковим підґрунтям удосконалення механізмів державного управління у сфері цивільного захисту в Україні. Основні положення і висновки дисертації можуть бути використані Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Секретаріатом Президента України, міністерствами і відомствами, органами місцевого державного управління України для підвищення результативності та ефективності функціонування державних механізмів управління, суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту в Україні.
Одержані наукові результати можуть використовуватись у процесі підготовки магістрів державного управління, підвищення кваліфікації державних службовців у Національній академії державного управління при Президентові України та інших навчальних закладах і організаціях, що виконують ці функції.
Окремі теоретичні положення дисертаційної роботи були впроваджені в діяльність Інституту державного управління у сфері цивільного захисту і використовуються в навчально-методичній роботі при вдосконаленні програмно-методичного забезпечення навчального процесу в системі підвищення кваліфікації державних службовців (довідка від 17 грудня 2003 р. № 446). Практичні рекомендації й висновки дисертаційного дослідження були враховані Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи при підготовці заходів щодо реалізації указів Президента України: від 27 січня 2003 р. № 47 Про заходи щодо вдосконалення управління у сфері пожежної безпеки, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій”, від 4 лютого 2003 р. № 76 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України, від 11 листопада 2002 р. Про стан техногенної та природної безпеки в Україні”, від 15 вересня 2005 р. № 1040 Про питання щодо перетворення військ Цивільної оборони України і державної пожежної охорони в окрему невійськову службу”, від 19 грудня 2003 р. № 1467 Про Державну програму перетворення військ Цивільної оборони України, органів і підрозділів державної пожежної охорони в Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту на період до 2005 року” (довідка від 4 лютого 2004 р. № 03-1248/12). Положення та рекомендації дисертаційного дослідження вра­ховані Національною Радою з питань безпечної життєдіяльності населення при Кабінеті Міністрів України під час опрацювання проекту Постанови Верховної Ради України Основні засади державної політики у сфері безпечної життєдіяльності населення до 2011 року”, проектів розпоряджень Кабінету Міністрів України Про затвердження Концепції державної політики у сфері профілактики травматизму невиробничого характеру на 2005 рік” (довідка від 15 грудня 2004 р. № 47720/6/1-04). Матеріали дослідження мають практичне значення і використовуються кафедрами безпеки життєдіяльності вищих навчальних закладів при підготовці семінарів та лекцій, науково-практичних конференцій, навчальних планів з питань безпеки життєдіяльності населення; інститутами післядипломної педаго­гічної освіти під час проведення курсової перепідготовки керівників рай­міськ­методоб’єднань основ безпеки життєдіяльності (довідка від 10 серпня 2006 р. № 1/12-5797).
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження оприлюднені на науково-практичних кон­фе­­ренціях за міжнародною участю: Ефективність державного управління в контексті глобалізації і євроінтеграції” (Київ, 2003); Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління” (Київ, 2004); Безпека життєдіяльності людини як умова сталого розвитку сучасного суспільства” (Львів, 2005); науково-практичних конференціях Теорія і практика державного управління перетворень на територіальному рівні” (Харків, 2003) та Безпека життя і діяльності людини освіта, наука, практика” (Київ, 2005); інтерактивному семінарі Науково-практичні аспекти державного управління національною безпекою України” (Київ, 2003).
Публікації. Основні результати дисертації викладені автором у 20 нау­кових працях, у тому числі 7 опубліковано у наукових фахових виданнях за спеціальністю механізми державного управління”; 3 у Національних допо­відях; 6 у матеріалах науково-практичних конференцій, 5 з них за міжна­родною участю; 1 у матеріалах інтерактивного семінару, 3 у науково-популярних журналах.
Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації 212 сторінок. Робота містить 9 рисунків, 2 таблиці, 3 додатки. Список вико­ристаних джерел складається з 315 найменувань.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що виявляється в науково-теоретичному обгрунтуванні механізмів побудови ефективної функціонально-структурної моделі державного управління у сфері цивільного захисту в Україні. Одержані в ході виконання дослідження результати підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а реалізовані мета й завдання дослідження дають можливість зробити основні висновки й запропонувати рекомендації, що мають теоретичне й практичне значення.
1. На основі концептуально-порівняльного аналізу наукової літератури, нормативно-правових актів визначено, що у вітчизняній літературі питання удосконалення механізмів держав­ного управління у сфері цивільного захисту розглянуто побіжно, а задіяна модель ще не повною мірою відповідає вимогам й умовам ринкової трансформації українського суспільства; понятійно-категорійний апарат з теми дослідження потребує удосконалення й конкретизації.
У процесі аналізу стану наукових досліджень функціонально-структурного аспекту державного управління у сфері цивільного захисту установлено відсутність цільових орієнтацій на рівні не тільки теоретичних досліджень, а й нормативно-правових актів. Наслідком цього є значна недосконалість і суперечливість чинного законодавства у цій галузі, загострення соціально-політичної ситуації, демографічна криза, неефектив­ність державного управління у сфері цивільного захисту в Україні. Доведено необхідність пошуку принципово нових ідей, політичних та управлінських рішень щодо осмислення сучасних поглядів на сутність, шляхи, засоби, способи й методи захисту прав і свобод людини, національних інтересів на науково обґрунтованих засадах державного управління у сфері цивільного захисту в Україні як системи забезпечення безпеки життєдіяльності людини.

2. Визначено й обгрунтовано принцип побудови системи державного управління у сфері цивільного захисту в Україні, що базується на такій ієрархії: небезпека ризик прийнятний ризик безпека”, а також механізм забезпечення безпеки життєдіяльності, який полягає ось у чому: визначення ризиків, усвідомлення небезпеки ® усунення причин НС шляхом управління ризиком (зменшення його до прийнятного) ® забезпе­чення безпеки, тобто такого стану системи, за якого значення всіх ризиків не перевищує допустимих рівнів”. Розглянуто систему державного управління у сфері цивільного захисту як механізм” забезпечення безпеки життє­діяльності населення. Конкретизовано зміст дефініцій: безпека”, ризик”, припустимий, або прийнятний ризик”, цивільний захист”. Визначено і розкрито зміст поняття державне управління у сфері цивільного захисту” як діяльність органів виконавчої влади з вироблення та здійснення регулюючих, організуючих і координуючих впливів на всі сфери суспільства через організацію суспільних відносин з метою забезпечення безпеки життє­діяльності особистості, збереження та розвитку суспільства, держави й світового співтовариства; а також поняття система державного управління у сфері цивільного захисту”, що включає об’єкти і суб’єкти управління та управлінську діяльність.
3. На основі змістовно-порівняльного аналізу охарактеризовано основні напрями державного управління у сфері цивільного захисту в Україні та розкрито механізми підвищення його ефективності у сфері цивільного захисту як системи забезпечення безпеки життєдіяльності людини: удосконалення чинного законодавства у цій сфері, чіткий розподіл функцій і уточнення структури і завдань системи державного управління у сфері цивільного захисту, повноважень і відповідальності посадових осіб органів державного управління усіх рівнів за підготовку й прийняття рішень.

4. Акцентована увага на необхідності чіткої класифікації функцій державного управління у сфері цивільного захисту, а також науково обґрунтованого підходу до побудови організаційної структури системи
органів державного управління у сфері цивільного захисту в Україні на базі співвідношення зі структурними елементами безпеки з використанням програмно-цільових аспектів.
Зазначено важливість застосування такої ієрархії: інформація аналіз ситуації проблема ціль функції структури” для побудови ефективної системи державного управління у сфері цивільного захисту.
Доведено, що для створення ефективної системи державного управ­ління необхідною умовою стає оптимальний розподіл вищезазначених державно-управлінських функцій як за напрямами діяльності взагалі, так і за владними рівнями зокрема, тобто оптимальні співвідношення централі­зації і децентралізації та розподіл функціональних повноважень у межах центрального апарату виконавчої влади. Розроблено та запропоновано кіль­кісний підхід до розподілу обмежених ресурсів для ефективного виконання державно-управлінських функцій, а також новий концептуальний підхід до побудови гармонійної функціонально-структурної системи державного управ­ління у сфері цивільного захисту на основі застосування золотого перетину”: класифікацію функцій державного управління у сфері цивіль­ного захисту за напрямами: мета-функції (основні), організаційно-управлінські (командно-штабні) та організаційно-забезпечувальні (допо­міжні, або гори­зонтальні”) з використанням в організації їх гармонійного співвідношення: 50, 31 і 19%; принцип організації ефективного державного управління у сфері цивільного захисту, який передбачає гармонізацію із застосуванням
золотого перетину”, а саме: кількісну” характеристику спів­відношення централізації й децентралізації як 38 до 62% з урахуванням посту­пового надання більшої самостійності регіонам.

У процесі дослідження встановлено, що раціо­нальне співвідношення централізації та децентралізації в державному управ­лінні України є одним із
основних чинників досягнення консенсусу в українському суспільстві, успішної реалізації демократичних реформ, входжен­ня України як рівно­правного партнера до світового співтовариства.
5. Результати аналізу міжнародного досвіду у сфері цивільного захисту з огляду на можливість його творчого використання в Україні свідчать про необхідність гармонізації з міжнародною класифікацією надзвичайних ситуацій шляхом внесення змін до Державного класифікатора надзвичайних ситуацій, а саме розширення класифікації нещасних випадків відповідно до міжнародного класифікатора МКХ10.
6. Обґрунтовано принципи і методи розробки основних напрямів і засобів підвищення ефективності управління ризиками та механізми врегулювання міжвідомчих державно-управлінських відносин у сфері цивіль­ного захисту в Україні; визначення мети, цілей, завдань, найважливіших принципів та особливостей реформування державного управління у сфері цивільного захисту в Україні на сучасному етапі з урахуванням сучасних потреб суспільства і процесів глобалізації.
7. Розроблено концептуальну модель побудови єдиної державної системи цивільного захисту як системи забезпечення безпеки життє­діяльності людини: узгодження термінологічної системи безпеки життє­діяльності Þ визначення системи ризиків, розробка концепції управління ризиками Þ створення оптимальної функціональної структури системи забезпечення безпеки життєдіяльності Þ побудова організаційної структури системи цивільного захисту.
Визначені найважливіші проблеми управління ризиками: стратегічний прогноз розвитку України; актуалізація, оцінка і ранжирування ризиків; соціально-психологічний аналіз українського суспільства з погляду управ­ління ризиками; оцінка впливу глобалізації на ризики в Україні; розробка високих життєзберігаючих технологій; прогнозування постіндустріальних ризиків; розробка теорії управління ризиками; системний синтез і вироблення концепції, доктрини і стратегії управління ризиками в Україні.
8. Урахування основних наукових результатів дослідження, вітчизня­ного й зарубіжного досвіду і потреб сучасного етапу ринкової трансформації економіки дає підстави сформулювати такі практичні рекомендації для органів державного управління в Україні:
- розробити Стратегію управління безпекою, що має базуватися на положенні, згідно з яким ефективно управляти ризиками можна тільки через підсистеми, що співвідносяться зі структурними елементами безпеки (типами, класами, видами, підвидами);
- прийняти постанову про створення системи державних консультативно-експертних центрів з питань цивільного захисту на всіх рівнях виконавчої влади у сфері цивільного захисту в Україні, які мають забезпечувати надання всього спектра послуг (юридичних, інформаційних, навчальних тощо);
- розробити й прийняти Концепцію цивільного захисту в Україні, яка має визначити загальну характеристику напрямів, механізмів та інструментарію діяльності із забез­печення безпеки людини, а також слугувати юридичною основою функціо­нування сфери цивільного захисту в Україні і, з одного боку, забезпечити незмінність її загальних засад, а з другого використовуватися як основний документ для розв’язання суперечностей в чинному законодавстві;
- необхідне створення допоміжних експертних консультативно-дорадчих органів (комісій, рад), наприклад, консультативних експертних рад, на всіх владних рівнях;
- є потреба в створенні в центральному апараті МНС України Консультативно-експертного центру з проблемних питань у сфері цивільного захисту з підпорядкуванням його на сучасному етапі реформування безпосередньо міністрові. Підкреслена необхідність передбачення у штаті
КЕЦ системного аналітика та експертів з відповідних напрямів. Центр має виявляти проблемні питання (ризики для забезпечення БЖД), аналізувати й
оцінювати їх, розробляти відповідні заходи щодо запобігання їм (ситуативне і стратегічне планування), готувати проекти рішень для міністра (прийняття рішення) з метою своєчасної зміни курсу міністерства і коригування державної політики у сфері цивільного захисту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аверьянов В.Б. Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. В.Б. Аверьянова - К. Юрінком Інтер, 1998 432 с.
2. Аверьянов В.Б. Аппарат государственного управления: содержание деятельности и организационные структуры / Отв. ред. В.В.Цветков. К.: Наук. думка, 1990.148с.
3. Аверьянов В.Б. Функции и организационная структура органа государственного управления. - К., 1979. - С.17.
4. Азанов С.Н., Вангородский С.Н., Корнейчук Ю.Ю., Костров А.В., Мухин И.И. Еще раз о риске / Проблемы безопасности при чрезвычайных ситуациях // Вып. № 7, ВИНИТИ, Москва 1999, 196 с
5. Акоф Р., Сасиени М. Основы исследования операций: Пер. с англ. - М.: Мир, 1971. - 534 с.
6. Аннан К.А. Обновление ООН: программа реформы. Доклад генерального секретаря ООН К.А.Аннана Генеральной Ассамблее ООН 14 июля 1997 г. М.: Издательство Международной академии информатизации. 1997, с. 98.
7. Ансофф И. Стратегическое управление: Сокр. пер. с англ. - М.: Экономика, 1989. - 519 с.
8. Аппарат государственного управления: интересы и деятельность / Отв.ред. В.Ф.Сиренко. - К.: Наук. думка, 1993. 165 с.
9. Арнольд В.И. Жесткие” и мягкие” математические модели. М.: МЦНМО, 2000. 32 с.
10. Атаманчук Г.В. Государственное управление (организационно-функциональные вопросы): Учеб. пособ. - М.: ОАО НПО Экономика”, 2000. 302 с.
11. Атаманчук Г.В. Некоторые проблемы познания государственного управления // Сучасні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. УАДУ /
За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. К.: Вид-во УАДУ, 2003. - Вип.1. С.5-18.
12. Атаманчук Г.В. Обеспечение рациональности государственного управления М.: Юрид. лит., 1990. 289 с.
13. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. - М.: Юрид. лит., 1997. - 400 с.
14. Афанасьев В.Г. Общество: системность, познание и управление. М.: Политиздат, 1981. 432 с.
15. Бакуменко В.Д. Формування державно-управлінських рішень: Проблеми теорії, методології, практики: Моногр. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. - 328 с.
16. Безопасность России. Правовые, социально-экономические и научно-технические аспекты. Словарь терминов и определений. Изд. 2-е, дополн. М.: МГФ Знание”, 1999 г.
17. Біляцький С.Д., Ярова Н.В. Нові процеси улаштування світу // Стратегічна панорама. - 2002. - №2. - С. 59-64.
18. Богданович В.Ю.,Маначинський А.Я. Методологические основы системных исследований проблем военной безопасности государства: Моногр. - К.: АО Миронівська друкарня”, 2001. 172 с.
19. Бодрук О. Національні інтереси // Політика і час. - 2001. - № 12. - С. 52-62.
20. Бодрук О.С. Воєнно-політичні аспекти забезпечення безпеки // Стратегічна панорама. - 2002. - № 2. - С. 65-74.
21. Бодрук О.С. Структури воєнної безпеки: національний та міжнародний аспекти: Моногр. К.: НІПМБ, 2001. - 300 с.
22. Брушлинский Н.Н. Снова о рисках и управление безопасностью систем / Проблемы безопасности при чрезвычайных ситуациях // Вып. № 4, ВИНИТИ, Москва 2002, 312 с.
23. Вагапов В.Б., Гончаренко О.М., Косевцов В.О., Лисицин Е.М. Локальні конфлікти: методологічні засади дослідження // Стратегічна панорама. - 2002. - № 1. - С. 19-28.
24. Вебер М. Избранное. Образ общества: Пер. с нем. М.: Юрист, 1994. 704 с.
25. Ведель Ж. Административное право Франции: Пер. с фр. М.: Прогресс, 1973. 512
26. ВеденеевБ. Прогнозирование состязательных процессов в экономике и политике. Вестник экономики. 1996, № 2, январь, с.1720.
27. Ведомости Верховного Совета СССР. - М., 1975. - С. 9.
28. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. К.; Ірпінь: ВТФ «Перун”, 2002. 1440 с.
29. Вентцель Е. Исследование операций: задачи, принципы, методология. - М.: Наука, 1988. 208 с.
30. Военная безопасность России: Словарь справочник / Сост.: М.М. Абдурахманов., В.А.Баришполец, В.Л.Манилов. - М.: Пробел, 2000. - 389 с.
31. Возжеников А.В. Национальная безопасность (теория, политика, стратегия): Моногр. - М.: НПО Модуль, 2000. - 240 с.
32. Возжеников А.В., Кривельская Н.В., Макаренко И.К. и др. Общая теория национальной безопасности: Учебн. / Под общ. ред. А.А.Прохожаева. М.: Изд-во РАГС, 2002. 320 с.
33. Волкова В.Н., Воронков В.А., Денисов А.А. Теория систем и методы анализа в управлении и связи. - М.: Радио и связь, 1983. - 248 с.
34. Воробьев Ю.Л., Малинецкий Г.Г., Махутов Н.А. Теория риска и технологии обеспечения безопасности (подход с позиций нелинейной динамики) // Проблемы безопасности при чрезвычайных ситуациях. - 1999. - № 1. Ч. ІІ. - С. 18-41.
35. Воротін В. Макроекономічне регулювання в умовах глобальних трансформацій: Моногр. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 392 с.
36. Воротін В.Є. Формування системи державного регулювання національної економіки в умовах глобальних ринкових трансформацій: Дис...д-р наук з держ. упр.: 25.00.02. К., 2003. 429 с.
37. Гаман М.В. Державне регулювання інноваційного розвитку України: Монографія. К.: Вид-во НАДУ, 2005. 388 с.
38. Гвишиани Д.М. Организация и управление. 3-е изд., перераб. М.: Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 1998.-332 с.
39. Геополитика, международная и национальная безопасность: Словарьсправочник / Сост.: М.М.Абдурахманов., В.А.Баришполец, Д.В.Баришполец, В.Л.Манилов. М.: Пробел, 1999. 375 с.
40. Глобалізація і безпека розвитку: Моногр. / О.Г..Білорус, Д.Г. Лук’яненко та ін.; Керівн. авт. кол. і наук. ред. О.Г.Білорус. К.: КНЕУ, 2001. 733 с.
41. Глоссарий терминов / Без указ. авт. Гармиш-Партенкирхен (Германия), 2002. 30 с. (Препр. / Европейский Центр по изучению вопросов безопасности им. Джорджа К. Маршалла. Колледж по изучению международных отношений и вопросов безопасности.
42. Гончаренко О.М., Лисицин Е.М., Вагапов В.Б. Поняття національної безпеки в контексті національних інтересів України // Наука і оборона. 2002. № 1. С. 18-24.
43. Горбулін В. На захист національних інтересів // Політика і час. 1995. № 2. С. 3-8.
44. Горбулін В. Роззброєння (нові реалії, підходи, рішення) // Військо України. 1996. № 7-8. С. 4-5.
45. В.П. Архітектура системи європейської безпеки: вплив на стратегію національної безпеки України і наступні кроки у подальшій інтеграції // Стратегічна панорама. 2001. № 3-4. С. 29-34.
46. Горбулін В.П. Діяльність Ради національної безпеки і оборони Ураїни з реалізації Концепції національної безпеки держави // Наука і оборона. 1999. №3. С. 3-6.
47. Горбулін В.П., Бєлов О.Ф., Лисицин Е.М. Актуальні питання організації стратегічного планування державної політики національної безпеки України // Стратегічна панорама. 1999. № 3. С. 12-19.
48. Государственное управление: основы теории и организации: Учеб. / Под ред. В.А.Козбаненко. М.: Статут, 2000. 912 с.
49. Гражданская оборона Федеративной Республики Германии, Москва, Штаб ГО СССР. 1991. с.48
50. Гражданская оборона, ВИМИ, М.1985, №4, с.112; 1987, №4 с.99; 1988, №2, с.115; 1988, №3, с.125; 1989, №1, с.55; 1989, №7, с. 56; 1998, № 3 c. 77; 1998, №3 c. 89
51. Гроув Э. Высокоэффективный менеджмент: Пер. с англ. - М.: Инф.-изд.дом Филинг”, 1991. 280 с.
52. Гурне Б. Державне управління / Пер з фр. В. Шовкуна К.: Основи, 1993. 165 с.
53. Денисов А.А., Колесников Д.Н. Теория больших систем управления: Учеб. пособие. Л.: Энергоиздат, 1982. 288 с.
54. Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади” / навч. посібник за заг. ред. д.ю.н., проф. заслуж. юриста України Н.Р. Нижник та канд. наук з д.у., доцента В.М. Олуйка // Видавництво нац. ун-ту Львівська політехніка” . Львів, 2002. С. 352
55. Державне управління в Україні: організаційно-правові засади / За заг. ред. Н.Р.Нижник. - К.: Вид-во УАДУ, 2002. - 164 с.
56. Державне управління: Навч.посіб. / За ред. А.Ф.Мельник. К.: Знання-Прес, 2003. 343 с.
57. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг. ред. В.Б.Авер'янова. К.: Факт, 2003. 384 с.
58. Державне управління: Словн.-довід. / Уклад. : В.Д. Бакуменко (кер. творчого кол.), Д.О. Безносенко, І. М. Варзар, В.М. Князєв, С. О. Кравченко, Л. Г. Штика; За заг. ред. В.М. Князєва, В.Д. Бакуменка. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 228 с.
59. Державне управління: теорія і практика / За заг.ред. В.Б.Авер‘янова К.: Юрінком Інтер, 1998 43 с.
60. Державне управління: філософські, світоглядні та методологічні проблеми: Моногр. / За ред. В.М.Князєва; Кол. авт.: В.М.Князєв, І.Ф.Надольний, М.І.Мельник та ін. К.: Міленіум, 2003. 320 с.
61. Державний класифікатор України. Державний класифікатор надзвичайних ситуацій. ДК 019 2001 // К: Держстандарт України. 2002. 16 с.
62. Деякі питання Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи: постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 2005 р. N 589 // Урядовий кур'єр вiд 27.07.2005 № 137
63. Деякі питання Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи: постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2005 р. N 1267 // Офіційний вісник України вiд 11.01.2006 2005 р., № 52, стор. 398, стаття 3310
64. Дзлиев М.И., Потрубач Н.Н. Основы обеспечения безопасности жизнедеятельности: Курс лекций. М., 1996. 185 с.
65. Доклад о наиболее важных достижениях и развитии зарубежных систем реагирования на чрезвычайные ситуации. М. В/ч 52609. 1993.
66. Дубенко С.Д. Державна служба і державні службовці в Україні // Навч.-метод. посібн. За заг. ред. д.ю.н., проф. Н.Р. Нижник. Видавничий дім. К. 1999. 242 с.
67. Дункан Дж. Основополагающие идеи в менеджменте: Уроки основоположников менеджмента и управленческой практики: Пер. с англ. М.: Дело, 1996. 272 с.
68. Емельянов В. Гражданская оборона Великобритании // Зарубежное обозрение, 1991, №5, с.72-76.
69. Емельянов В. Системы оповещения в гражданской обороне стран НАТО // Зарубежное военное обозрение, №7, 1991, с. 59-65.
70. Ефективність державного управління: Моногр. / За заг. ред. І.В.Розпутенка; Кол. авт.: Ю.М. Бажал, О.І. Кілієвич, О.В.Мертенс та ін.; УАДУ. Ін-т. підв. квал-ції керівних кадрів. К.: К.І.С., 2002. 420 с.
71. Жабенко О.В. Особливості й тенденції розвитку державного управління освітою в Україні (1946 2001 рр.): Дис...канд. наук з держ. упр.: 25.00.01. К., 2003. 228 с.
72. Жукова Л.А. Гармонізація системи державного управління як умова забезпечення безпеки життєдіяльності людини // Вісн. НАДУ. 2006. № 1. С. 70-76.
73. Жукова Л.А. Безпека і здоров’я людини неодмінна умова сталого розвитку суспільства // Безпека життя і діяльності людини освіта, наука, практика: Матеріали VІ наук.-метод. конф. (15-16 берез. 2007 р., м. Київ). К.: Видавн.центр Самміт-Книга”, 2007. С. 4-5
74. Жукова Л.А. Відомості про стан травматизму невиробничого характеру зі смертельними наслідками за 2004 р. порівняно з 2003 р. // Охорона праці. 2005. № 5 С. 50.
75. Жукова Л.А. Відомості про стан травматизму невиробничого характеру зі смертельними наслідками за 9 міс. 2005 р. порівняно з 9 міс. 2004 р. // Охорона праці. 2005. № 12 С. 46
76. Жукова Л.А. Глобальні проблеми соціального характеру у сфері цивільного захисту в Україні // Сучасні проблеми державного управління. До Тижня Російської академії державної служби при Президентові Російської Федерації в Українській Академії державного управління при Президентові України”: Зб. наук. пр. УАДУ / За заг. ред. B.I.Лугового, В.М.Князєва. К.: Вид-во УАДУ, 2003. Вип.1. С. 210-218.
77. Жукова Л.А. Загальні особливості виникнення нещасних випадків // Національна доповідь про стан техногенної та природної безпеки в Україні у
2005 році. К.: Вид-во Чорнобильінтерінформ”, 2006. С. 223-231.
78. Жукова Л.А. Здійснення державної політики у сфері профілактики травматизму невиробничого характеру // Безпека життєдіяльності. 2005. № 6 С. 4 - 10.
79. Жукова Л.А. Концептуальні принципи державного управління регіональною безпекою // Зб. наук. пр. НАДУ / За заг. ред. B.I.Лугового, В.М.Князєва. К.: Вид-во НАДУ, 2004. - Вип. 2. С.292-301.
80. Жукова Л.А. Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій як головний орган у системі органів виконавчої влади щодо забезпечення техногенної безпеки // Зб. наук. пр. НАДУ / За заг. ред. B.I.Лугового, В.М.Князєва. К.: Вид-во НАДУ, 2003. Вип. 2. С. 240-247.
81. Жукова Л.А. Науково-практичні аспекти державного управління у сфері цивільного захисту як складової національної безпеки України // Науково-практичні аспекти державного управління національною безпекою України: Матеріали інтеракт. семінару (25 груд. 2003 р., м. Київ). К., Вид-во НАДУ, 2003. С. 39 42.
82. Жукова Л.А. Нещасні випадки // Національна доповідь про стан техногенної та природної безпеки в Україні у 2004 році. К.: Вид-во Хімджест”, 2005. С. 305-314.
83. Жукова Л.А. Організаційно-правові аспекти формування та подальшого розвитку державного управління у сфері цивільного захисту // Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю (28 трав. 2004 р., м. Київ). / За заг. ред. B.I. Лугового, В.М. Князєва. К.: Вид-во НАДУ, 2004. Т. 1. С. 151-153.
84. Жукова Л.А. Основні принципи побудування геоінформаційної системи Безпека регіону” // Зб. Теорія та практика державного управління: Державне управління та місцеве самоврядування: Тези ІV Міжнар. наук. конгр. (26 лют. 2004 р., м. Київ). Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ Магістр”, 2004. Вип. 9. С. 96-98.
85.