ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ВИДАТКАМИ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ

Короткий опис

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

БЕЛІНСЬКА Оксана Георгіївна

УДК 336. 5. 02

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ВИДАТКАМИ
ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ

25.00.02 механізми державного управління

дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
Єхануров Юрій Іванович,
кандидат економічних наук,
доцент

КИЇВ - 2003

ЗМІСТ

Вступ

..

3

Розділ 1

Теоретичні засади та організаційно-економічний механізм пенсійного забезпечення України

1.1

Організаційно-економічний механізм управління Пенсійним фондом .

10

1.2

Управління видатками Пенсійного фонду України...............

21

1.3.

Зміст пенсійної реформи в Україні ..

Висновки до першого розділу .................................................

33

48

Розділ 2

Аналіз управління видатками Пенсійного фонду України

2.1.

Аналіз фінансового стану Пенсійного фонду України... .......

54

2.2.

Аналіз чинної і запропонованої пенсійних систем України з використанням моделі PROST ...

65

розділу... ..........................................

Аналіз фінансової стану Пенсійного фонду України у ході трансформаційних процесів у пенсійній системі України........................................

Висновки до другого розділу...................................................

87

116

Розділ 3

Удосконалення управління видатками Пенсійного фонду України

3.1.

Прогноз управління видатками Пенсійного фонду України.

120

3.2.

Міжнародний досвід управління видатками пенсійного фонду... .......................................................................................

136

3.3.

Шляхи вдосконалення управління видатками Пенсійного фонду України... ........................................................................

Висновки до третього розділу......................................

161

171

Висновки

..

175

Список використаних джерел ..............................

179

ВСТУП
Актуальність теми. Соціально-економічні реформи, що проводяться в Україні, зумовили радикальні зміни в житті суспільства. Одночасно відбуваються кардинальні зміни і в його соціальній структурі. У більшості населення формуються принципово нові ціннісні орієнтири, змінюється комплекс соціальних умов життя людей.
Необхідність докорінних змін у забезпеченні якісних характеристик життя людей є зараз чи не найголовнішим питанням, що стоїть на порядку денному як перед державною владою, так і перед нацією загалом.
На сьогодні в Україні назріла необхідність проведення масштабної пенсійної реформи, яка має базуватися на положеннях чинної Конституції України.
У зв’язку з цим потребують подальшого поглиблення і доповнення теоретичні та методичні положення, пов’язані з реформуванням пенсійного забезпечення і вдосконаленням системи державного управління видатками Пенсійного фонду України.
Ці проблеми знайшли своє відображення у працях зарубіжних учених Р. Вона, М. Вінера, Л. Якобсона, Д. Лідемана, М. Рутковського.
Українськими вченими, законодавцями і практиками розробляються заходи, спрямовані на створення нової системи управління видатками пенсійного забезпечення та пом’якшення негативних наслідків зниження рівня життя пенсіонерів, компенсацію втрат найменш забезпечених верств населення.
Значний внесок у дослідження цих проблем зробили Ю. Єхануров, І. Розпутенко, О. Гаряча, Е. Лібанова, Б. Зайчук, Б. Надточій, В. Шамрай, В. Скуратівський, О. Романюк, С. Тютюнникова, В. Яценко, О. Палій, М. Шаповал, С. Калініна, О. Скучинський, В. Новіков.
Аналіз ефективності управління видатками Пенсійного фонду України виконується експертами проекту Planning and Development Collaborative (ПАДКО Агентства США ) із міжнародного розвитку. Прогноз основних макроекономічних показників готується експертами групи Квартальні передбачення” Міжнародного центру перспективних досліджень.
Важливість та необхідність поглиблення методичних основ управління і послідовного формування нової системи пенсійного забезпечення, визначення місця Пенсійного фонду України та його взаємозв’язку з іншими ланками пенсійної системи, а також розробка й упровадження у практику нових підходів до управління видатками Пенсійного фонду України зумовили вибір теми, напрямки, мету й завдання дослідження, сформували структуру роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Автор брала участь у підготовці й проведенні досліджень кафедри економічної політики Української Академії державного управління при Президентові України за темою Механізми регулювання ринкової економіки” (номер державної реєстрації ДР ОК 0101 U 003345), що розробляється згідно з комплексним науковим пректом Української Академії державного управління при Президентові України Державне управління та місцеве самоврядування” (номер державної реєстрації ДР ОК 0101 U 002829).
Внесок автора у виконання цієї науково-дослідної теми полягав в опрацюванні механізму управління видатками Пенсійного фонду України в контексті впровадження пенсійної реформи в Україні.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є науково-теоретичне обґрунтування заходів щодо формування механізму ефективного державного управління видатками Пенсійного фонду України. У дисертаційній роботі відповідно до основної мети поставлено такий комплекс завдань:
· дослідити джерела усіх надходжень та раціональність статей видатків Пенсійного фонду України;
· трансформувати фінансову звітність, складену за касовим методом, у звітність на основі облікового принципу нарахування;
· обчислити внески, що не надходять до Пенсійного фонду;
· розробити схему управління Пенсійним фондом у контексті проведення адміністративної реформи;
· проаналізувати фінансову діяльність Пенсійного фонду України;
· на основі виконаного аналізу зробити прогноз розвитку пенсійної системи України;
· визначити базові характеристики механізму реформування пенсійної системи України.
Об’єктом дослідження є діяльність Пенсійного фонду України в умовах проведення пенсійної реформи в частині управління видатками.
Предметом дослідження є механізм управління видатками Пенсійного фонду України.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що впровадження запропонованих заходів щодо формування механізму управління видатками Пенсійного фонду дасть можливість більш ефективно використовувати кошти пенсійного забезпечення. Це у свою чергу вплине на соціальний захист населення країни.
Методи дослідження. У роботі використовувалася система загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, таких як системний та історичний підходи, методи аналізу й синтезу (індукція, дедукція, аналогія, порівняння, класифікація, абстрагування).
На основі методу аналізу здійснено фінансовий аналіз діяльності Пенсійного фонду України. За допомогою синтезу був зроблений прогноз розвитку пенсійної системи країни. Методи індукції та дедукції дозволили проаналізувати послідовність та доцільність проведення пенсійної реформи в Україні.
Історичний метод, порівняння, аналогія і абстрагування застосовані окремо або в комплексі в процесі визначення предмета дослідження, а також в процесі удосконалення механізму управління видатками Пенсійного фонду України та його співвідношення із упровадженням пенсійної реформи в країні. Для формулювання висновків, рекомендацій і визначення шляхів подальшого вдосконалення механізму управління видатками пенсійного фонду України застосовувались прогностичні методи (моделювання, узагальнення незалежних характеристик).
Достовірність отриманих результатів досягалась завдяки використанню методів наукової ідентифікації й зіставно-порівняльного аналізу літературних джерел.
Наукова новизна одержаних результатів визначається внеском автора у вирішення важливого наукового завдання в галузі державного управління - удосконалення механізму управління видатками Пенсійного фонду України в контексті впровадження пенсійної реформи в країні.
Û На основі аналізу та узагальнення теоретичних положень сучасної економічної науки щодо функцій і ролі держави в соціальноринковій економіці обґрунтовується необхідність запровадження трирівневої пенсійної системи в Україні.
Û Фінансова звітність Пенсійного фонду України вперше була перетворена за накопичувальним методом обліку для того, щоб отримати більш реалістичне уявлення про його фінансовий стан.
Û Вперше розроблено схему (див. рис. 3.4) управління Пенсійним фондом та його видатками у контексті проведення адміністративної реформи.
Û Удосконалена методика здійснення фінансового аналізу діяльності Пенсійного фонду України, згідно з якою необхідно:
- визначити джерела всіх надходжень і витрат Пенсійного фонду;
- трансформувати фінансову звітність, складену за готівковим методом, у звітність, що відображає результати за методом накопичення (метод накопичення полягає в оцінці сум внесків, які мали бути отримані, і сум пенсій, які мали бути сплачені, на відміну від обліку фактично отриманих сум);
- належним чином визначити і списати внески до Пенсійного фонду, які він не зможе отримати (наприклад, через банкрутство та фінансові проблеми підприємств);
- окремо визначити втрати Пенсійного фонду, які виникають через: (1) виплати за дорученням Державного бюджету, місцевих органів самоврядування, соціальних фондів; (2) використання його як платіжного агента для виплат пільгових пенсій працівникам підприємств деяких секторів економіки; (3) використання його доходів, отриманих від податку на фонд заробітної плати, на фінансування соціальних програм;
- зробити аналіз обсягу адміністративних витрат;
- проаналізувати інші джерела прибутків і збитків Пенсійного фонду.
Û При виконанні аналізу діючої й запропонованої пенсійних систем України набуло подальшого розвитку використання моделі PROST для прогнозування розвитку пенсійної системи.
Û Запропоновано таку послідовність проведення пенсійної реформи :
- Створення комп’ютерних систем, баз даних і адміністративних механізмів, необхідних для підвищення ефективності та дієвості солідарної системи.
- Побудова фінансової моделі для обчислення точних оцінок і управління збиранням внесків та виплатою пенсій у солідарній системі.
- Реформування солідарної системи для забезпечення її актуарного балансу і створення надлишку коштів для фінансування накопичувальної системи.
- Вдосконалення адміністративних процедур у солідарній системі.
- Розробка законодавчо-нормативної бази накопичувальної системи пенсійного забезпечення.
Практичне значення одержаних результатів обумовлене тим, що дисертаційна робота, по-перше, має справляти разом з іншими науковими розробками цього спрямування позитивний вплив на формування громадської думки щодо необхідності удосконалення механізму управління видатками Пенсійного фонду України. По-друге, висновки і рекомендації можуть використовуватись у практичній діяльності регіональних управлінь Пенсійного фонду України.
Крім того, з практичного і теоретичного погляду, отримані результати дослідження будуть корисними:
а) у науково-дослідницькій галузі матеріали дисертаційної роботи можуть бути використані для подальших наукових розробок у таких суспільних галузях, як теорія державного управління, економіка, фінанси;
б) у сфері правотворчості висновки та пропозиції, що містяться в дисертації, можуть стати методологічною і теоретичною основою розробки законодавчих та інших юридичних актів, спрямованих на вирішення і вдосконалення актуальних питань у сфері пенсійного забезпечення.
Основні положення дисертації були впроваджені у практику в ході проведення круглого столу Мале підприємництво і соціальне страхування в Україні” 21 березня 2003 р. у Комітеті промислової політики і підприємництва Верховної Ради України (довідка № 06-11/12-186 від 23 квітня 2003 р.). Результати дисертаційного дослідження та висновки щодо удосконалення механізму управління видатками Пенсійного фонду України впроваджені в навчальних курсах Української Академії державного управління при Президентові України: Макроекономічна політика”, Державне регулювання макроекономічними процесами”, Державні фінанси і бюджетний процес”, Економічний аналіз державної політики” .
Під час роботи в обласному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області напрацьовано практичний досвід управління видатками пенсійної системи.
Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні положення і висновки, зроблені автором дисертаційного дослідження, були покладені в основу доповідей дисертанта на міжнародних конференціях Української Академії державного управління при Президентові України (м. Київ, 2001 та 2003 рр.).
Публікації. За результатами дослідження за темою дисертаційної роботи опубліковано 6 одноосібних праць, 4 з них - у фахових виданнях загальним обсягом 1,5 друкованих аркуша.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Обсяг основного змісту дисертації становить 163 сторінки, а загальний - 196 сторінок. Робота вміщує 44 таблиці, 4 рисунки, 7 графіків, список використаних джерел із 183 найменування.

Список літератури

ВИСНОВКИ
Дослідження управління видатками Пенсійного фонду України дають підстави для таких висновків і пропозицій:
- в ході проведення дисертаційного дослідження було здійснено аналіз джерел усіх надходжень та раціональність статтей видатків Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд не повинен здійснювати платежі за дорученням держави, органів місцевого самоврядування, Фонду сприяння зайнятості населення і Фонду Чорнобиля, а також підприємств певних секторів економіки за рахунок власних коштів. Вважається, що Пенсійному фонду повинні відшкодовувати такі витрати, але часто цього не відбувається;
- щоб реалістично відображати фінансовий стан Пенсійного фонду, його фінансова звітність за 2001 р. була трансформована за накопичувальним методом обліку. Як за касовим методом, так і за методом нарахування ПФУ мав невеликий прибуток у 2001 році. Але залишається відкритим питання про те, чи залишиться такою ситуація і надалі. Головним чином це буде залежати від темпів зростання реальної заробітної плати і розмірів будь-яких подальших підвищень розмірів пенсій;
- у 2001 р. були отримані збитки в сумі 1010970 тис грн внаслідок списання безнадійної заборгованості упродовж звітного року;
- для вдосконалення механізму управління фінансами пенсійної системи країни, запропонована наступна схема управління структурою Пенсійного фонду України згідно з якою центральний орган повинен безпосередньо акумулювати та управляти всіма коштами пенсійної системи (рис 3.4);
- на основі виконаного аналізу зроблено прогноз розвитку пенсійної системи України: надлишок коштів у Пенсійному фонді з’явиться в 2004 р., і він існуватиме до кінця 2041 р.; з 2042 по 2070 рр. у пенсійній системі виникне дефіцит, але знову після цього періоду Пенсійний фонд матиме надлишок; надлишок коштів, який акумулюється з 2003 по 2041 рр., є більш ніж достатнім, щоб покрити дефіцит коштів, нагромаджений з 2042 по 2070 рр. (навіть якщо за рахунок цього надлишку кредитувати будь-який інвестиційний дохід);
- для досягнення стабілізації пенсійних витрат і зниження ставок внесків необхідно зосередитися на чинниках, які поліпшують коефіцієнт залежності системи, тобто підвищення пенсійного віку, скорочення безробіття, покращання участі у робочій силі та зменшення частки неформальної економіки, яка не робить внесок до пенсійної системи;
- Україна могла б розділити свою формулу обчислення пенсій на дві частини. Перша частина дорівнюватиме розміру пенсії, на яку виникає право до початку персоніфікації за чинною системою. Ця частина пенсії може бути обчислена й проіндексована. Друга частина розміру пенсії може обчислюватись на основі заробітної плати й тривалості трудового стажу після початку запровадження персоніфікованого обліку;
- видатки перехідного періоду повинні ретельно розраховуватися в кожному році з використанням складних моделей. Потім мають бути встановлені джерела надходжень для покриття щорічного дефіциту, а також виконана точна оцінка наслідків вищезазначених методів фінансування для макроекономічних і бюджетних показників. Беручи до уваги першочергове значення фінансових і бюджетних питань, Міністерство фінансів повинно відігравати провідну роль у проведенні пенсійної реформи;
- ймовірно, Україні треба відкласти запровадження загальнообов’язкової накопичувальної системи до моменту утворення надлишку в чинній пенсійній системі для покриття всіх або значної частини видатків, пов’язаних з перехідним періодом пенсійної реформи;
- проведення дійової пенсійної реформи неможливе за відсутності належної інституційної та інформаційної бази;
- основою пенсійного забезпечення повинні стати трудові пенсії;
При побудові пенсійної системи необхідно враховувати, що її основна мета полягає у забезпеченні виконання двох різних функцій.
Перша - це гарантування мінімального рівня життя всім особам похилого віку, які мають необхідний трудовий стаж (функція пенсійної системи, що існує сьогодні в Україні).
Друга - це забезпечення надійних умов для того, аби працююче населення могло робити заощадження для самореалізації. Ця функція пенсійної системи поки що відсутня в Україні, але її розвиток закладений у державній програмі реформування пенсійної системи та є об’єктом широкого обговорення.
Щоб зрозуміти причини фінансових проблем пенсійної системи та можливості удосконалення методики управління її видатками у роботі проаналізовано минулий і поточний фінансовий стан Пенсійного фонду.
Можна визначити такі базові характеристики механізму реформування пенсійної системи України:
1. чисельність пенсіонерів має бути меншою, але вони повинні отримувати більші пенсії. Пенсійні виплати сьогоднішнім пенсіонерам слід підвищувати повільно. Цього можна досягти за рахунок: а) зменшення коефіцієнта залежності пенсійної системи та зниження чисельності пенсіонерів шляхом повільного підвищення пенсійного віку (перший етап для жінок - до 60 років, це підвищення можна здійснити протягом 5 років; другий етап для обох статей до 65 років, це має відбутися протягом 25 років); б) впровадження щорічної індексації пенсійних виплат за двома індикаторами (перший - половина індексу зростання заробітної плати, другий половина індексу зростання цін споживчого ринку);
2. запровадити розумне обмеження рівня заробітної плати для нарахування внесків і розрахунку розміру пенсії не більше потрійної середньої заробітної плати;
3. запровадити добровільну накопичувальну пенсійну систему (як перший етап реформування пенсійної системи) для надання високооплачуваним громадянам можливості заощадити додаткові гроші на старість;
4. повільно зменшувати ставки внесків до солідарної системи за рахунок збільшення ставки накопичувальної системи, тобто збільшити збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з громадян із 2% до 8% (по 2% щороку), і таким чином пом’якшити податковий тягар підприємств, зменшивши збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з 32% до 26%. Це має привести до вивільнення коштів у підприємств та збільшення за рахунок цього заробітної плати громадян;
5. перерозподілити допустимий рівень пенсійних виплат на більш справедливих засадах, тобто забезпечити фінансування пенсій на пільгових умовах за рахунок корпоративних та професійних пенсійних фондів;
6. вилучити не пенсійні виплати з пенсійної системи залишити за Пенсійним фондом України фінансування лише пенсій за віком.
Система пенсійного забезпечення, включно з солідарною і накопичувальною системами, якщо вона правильно розроблена та впроваджена, повинна працювати стабільно, забезпечувати пенсіонерів адекватними пенсіями і сприяти економічному зростанню країни.
Чинна пенсійна система України у правовому, організаційному, економічному та соціальному відношеннях потребує принципових змін, які зробили б її адекватною умовам перехідного періоду до соціально орієнтованої ринкової економіки. На сьогодні досить важливою є розробка методів прогнозування надходжень коштів та управління видатками пенсійного забезпечення.
Виконане дослідження дає підстави стверджувати, що Україна може створити необхідні умови для вирішення поточних проблем і в майбутньому провести реформування пенсійної системи. Але для цього необхідна політична воля для вжиття непопулярних заходів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 року. - К.: Просвіта, 1996.
2. Закон України про пенсійне забезпечення від 5 листоп. 1991 р. № 1563-Х - ІІ. - http://www.rada.kiev.ua.laws/pravo/new/orgvlad.html
3. Закон України про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 9 квіт. 1992 р. № 98. - http://www.rada.kiev.ua.laws/pravo/new/orgvlad.html
4. Закон України про державну службу від 16 груд. 1993 р. № 3723. - http://www.rada.kiev.ua.laws/pravo/new/orgvlad.html
5. Закон України про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування від 26 черв. 1997 р. № 400/97 - ВР- http://www.rada.kiev.ua.laws/ pravo/new/orgvlad.html
6. Закон України про статус народного депутата України від 17 листоп. 1992 р. № 2790 - XII. - http://www.rada.kiev.ua.laws/pravo/new/orgvlad.html
7. Закон України про статус суддів від 15 груд. 1992 р. № 2862-XII. - http://www.rada.kiev.ua.laws/pravo/new/orgvlad.html
8. Закон України про судову експертизу від 25 лют. 1994 р. № 4038-XII. - http://www.rada.kiev.ua.laws/pravo/new/orgvlad.html
9. Закон України про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22 жовт. 1993 р. № 3551-XII. - http://www.rada.kiev.ua.laws/pravo/ new/orgvlad.html
10. Закон України про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні від 16 груд. 1993 р. № 3721- XII. - http://www.rada.kiev.ua.laws/pravo/new/orgvlad.html
11. Закон України про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні від 17 квіт. 1991 р. № 0962-XII. - http://www.rada.kiev.ua.laws/pravo/new/orgvlad.html
12. Закон України про зайнятість населення від 1 берез. 1991 р. № 0803-XII. - http://www.rada.kiev.ua.laws/pravo/new/orgvlad.html
13. Закон України про донорство крові та її компонентів від 23 черв. 1995 р. № 0239-XII. - http://www.rada.kiev.ua.laws/pravo/new/orgvlad.html
14. Закон України про статус гірських населених пунктів в Україні від 15 лют. 1995 р. № 0056-XII. - http://www.rada.kiev.ua.laws/pravo/new/orgvlad.html
15. Закон України про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів від 23 верес. 1997 р. № 540/97-ВР. - http://www.rada.kiev.ua.laws/pravo/new/orgvlad.html
16. Закон України про наукову і науково-технічну діяльність від 13 груд. 1991 р. № 1977-XII. - http://www.rada.kiev.ua.laws/pravo/new/orgvlad.html
17. Закон України про Національний банк України від 20 трав. 1999 р. № 0679-XII. - http://www.rada.kiev.ua.laws/pravo/new/orgvlad.html
18. Закон України про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування від 26 черв. 1997 р. № 0400-XII. - http://www.rada.kiev.ua.laws/pravo/new/ orgvlad.html
19. Закон України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 рік від 13 груд. 2001 р. № 2896-XII. - http://www.rada.kiev.ua.laws /pravo/new/orgvlad.html
20. Закон України про затвердження прожиткового мінімуму на 2002 рік від 15 листоп. 2001 р. № 2780-XII. - http://www.rada.kiev.ua.laws/pravo/ new/orgvlad.html
21. Закон України про банки та банківську діяльність від 20 берез. 2000 р. № 873-12. - http://www.rada.kiev.ua.laws/pravo/new/orgvlad.html
22. Закон України про фіксований сільськогосподарський податок від 17 груд. 1998 р. № 320-XIV. - http://www.rada.kiev.ua.laws/pravo/new/orgvlad.html
23. Закон України про здійснення контролю за сплатою збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та збору на обов’язкове соціальне страхування від 21 трав. 1999 р. № 700-XIV. - http://www.rada.kiev.ua.laws/ pravo/new/orgvlad.html
24. Закон України про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового соціального страхування від 9 лют. 2001 р. № 79-XIV. - http://www.rada.kiev.ua.laws/pravo/new/orgvlad.html
25. Закон України про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бю­джетами та державними цільовими фондами від 21 груд. 2000 р. № 2181-ІІІ. - http://www.rada.kiev.ua.laws/pravo/new/orgvlad.html
26. Закон України про місцеві державні адміністрації від 9 квіт. 1999 р. № 586-IV. - http://www.rada.kiev.ua.laws/pravo/new/orgvlad.html
27. Закон України про місцеве самоврядування від 21 трав. 1997 р. № 280-ВР. - http://www.rada.kiev.ua.laws/pravo/new/orgvlad.html
28. Про основні напрями реформування пенсійного забезпечення в Україні: Указ Президента України від 13 квіт. 1998 р. № 291/98. - http://www.rada.kiev.ua.laws/pravo/new/orgvlad.html
29. Про Заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей системи обов’язкового державного пенсійного страхування: Указ Президента України від 4 трав. 1998 р. № 401/98. - http://www.rada.kiev.ua. laws/pravo/new/orgvlad.html
30. Концепція адміністративної реформи в Україні від 22.07.98 р. http://www.rada.kiev.ua.laws/pravo/new/orgvlad.html
31. Концепція соціального забезпечення населення України // Відом. Верховної Ради України - 1994. - № 6. - http://www.rada.kiev.ua.laws/ pravo/new/orgvlad.html
32. Концепція пенсійної реформи в Україні (послідовність дій), підготовлена робочою групою з проведення пенсійної реформи, від 19 квіт. 2000 р. - http://www.rada.kiev.ua.laws/pravo/new/orgvlad.html
33. Основні напрями соціальної політики на 1997-2000 роки // Орієнтир: додаток до газети Урядовий кур’єр ”. - 1997. - 30 жовт. - С. 1-14.
34. Положення про Пенсійний фонд України від 1 берез. 2001 р. №121/2001.
35. Програма діяльності Кабінету Міністрів України // Орієнтир: додаток до газети Українська інвестиційна газета ” - 2000. - 18 квіт. - С. 1-8.
36. Про заходи щодо поетапного впровадження у Пенсійному фонді автоматизованого персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування: Постанова Кабінету Міністрів України від 8 черв. 1998 р.
37. Про порядок сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій: Постанова Кабінету Міністрів України від 3 листоп. 1998 р. № 1740.
38. Про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування: Положення затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 4 черв. 1998 р.
39. Проект закону про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування від 21 жовт. 2000 р.
40. Проект закону про недержавне пенсійне забезпечення від 28 квіт. 2000 р.
41. Інструкція про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до пенсійного фонду України Пенсійного фонду України від 19 жовт. 2001 № 16-6.
42. Методичні вказівки по нарахуванню пені органами пенсійного фонду на прострочені платежі згідно із Законом України від 21.12.2000 р. Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” // Пенсійний фонд України. - 2001.
43. Про порядок проведення органами Пенсійного фонду України списання та розстрочення податкового боргу зі збору на обов’язкове державне пенсійне страхування: Постанова правління Пенсійного фонду України від 12 берез. 2001 р. - № 7.
44. Відомча програма Пенсійного фонду України Пенсійний фонд України - 2010 ” // Пенсійний фонд України. - К., 1999.
45. Політика Пенсійного фонду України у сфері міжбюджетних відносин // Пенсійний фонд України. - К., 2001.
46. Методичні роз’яснення по заповненню розрахунку зі сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування платниками за звітний місяць / Пенсійний фонд України. - К., 2001.
47. Послання Президента України до Верховної Ради та Кабінету Міністрів України від 8 жов. 2001 р. http://www.rada.kiev.ua.laws/pravo/ new/orgvlad.html
48. Пенсійна реформа // Міжнародний центр перспективних досліджень. - 2000. - № 12.
49. Аронов Д. Страхові гарантії соціального захисту населення // Україна: аспекти праці. - 1995. - № 1-2. - С. 43-46.
50. Бажал Ю., Грицяк Н., Дзюбик С. та ін. Економічний розвиток і державна політика: Практикум. - Вип. 8: Соціальна політика. - К., 2002.
51. Базилюк П.В. Соціальний захист населення. - К.: Т-во Знання України”, 1992. - С. 132.
52. Бессараб В. Демографічні аспекти необхідності реформування пенсійної системи // Соціальний захист. - 2001. - № 9. - С. 23-29.
53. Варней М. Розвиток системи державного і недержавного пенсійного забезпечення у США // Соціальний захист. - 1998. - Серпень. - С. 92-99.
54. Вегера С. Пенсійна реформа, важливий напрямок соціальної політики // Соціальний захист. - 1998. - С. 86-88.
55. Вон Р. Програма Пенсійного фонду України зі створення системи персоніфікованої звітності й загальнодержавної інформаційної системи // Україна: аспекти праці. - 2000. - № 1. - С. 44-51.
56. Вінер М. Повчальний досвід для України: криза пенсійної реформи в Казахстані // Україна: аспекти праці. - 2000. - № 1. - С. 23-31.
57. Вінер М. Дискусії навколо пенсійної реформи в Україні // Україна: аспекти праці. - 2000. - № 1. - С. 3-7.
58. Вінер М. Фінансовий стан Пенсійного фонду України у 1991-1998 роках // Україна: аспекти праці. - 2000. - №1. - С. 32-43.
59. Вінер М. Як створити систему недержавного пенсійного забезпечення, якій довірятимуть громадяни // Україна: аспекти праці. - 2000. -№ 1. - С. 52-59.
60. Вінер М. Як розробити дійову систему недержавного пенсійного забезпечення в Україні // Україна: аспекти праці. - 2000. - № 2. - С. 16-22.
61. Вінер М. Недержавні пенсійні фонди - уроки Казахстану для України // Соціальний захист. - 1998. - Серпень. - С. 79-91.
62. Вінер М., Яценко В. Чи потрібна Україні обов’язкова накопичу вальна система // Україна: аспекти праці. - 2000. - № 1. - С. 60-70.
63. Вінер М., Яценко В. Стратегія пенсійної реформи для України // Україна: аспекти праці. - 1999. - № 2. - С. 19-25.
64. Ганслі Г. Соціальна політика та соціальне забезпечення за ринкової економіки. - К.: Основи, 1996. - С. 133.
65. Гаряча О. Впровадження розміру пенсії // Соціальний захист. - 2000. - № 3. - С. 60-61.
66. Гаряча О. Окремі питання пенсійного забезпечення // Соціальний захист. - 1998. - Серпень. - С. 27-40.
67. Горюк Н. Основні положення проекту Закону України Про загальнодержавне пенсійне страхування” // Соціальний захист. - 1998. - Серпень. - С. 63-66.
68. Горюк Н. Міжнародний семінар з питань пенсійної реформи // Соціальний захист. - 1999. - № 6. - С. 44-47.
69. Горюк Н. Криза пенсійних систем: проблеми і альтернативи реформи // Україна: аспекти праці. - 1999. - № 7. - С. 38-40.
70. Гнибіденко І. Ефективність пенсійної системи в Україні та її реформування на страховій основі // Економіка України. - 1999. - № 12. - С. 15-18.
71. Дікон Б. Глобальна соціальна політика: Міжнародні організації і майбутнє соціального добробуту. - 1999.
72. Діденко Ю. Пенсійні схеми при недержавному пенсійному забезпеченні // Економіка, фінанси, право. - 2001. - № 12. - С. 39-39.
73. Зайчук Б., Боніславський А., Дідовик В. та ін. Нова технологія обігу персоніфікованих документів первинної звітності та засоби автоматизації для забезпечення реформування пенсійної системи України // Україна: аспекти праці. - 2001. - № 8. - С. 27-34.
74. Зайчук Б. Пенсійна реформа та персоніфікація // Соціальний захист. - 1998. - Серпень. - С. 24-26.
75. Идальго Д. Пенсионная система Испании нуждается в реформах // Проблемы теории и практики управления. - 2000. - № 1. - С. 80-85.
76. Іванов В.М. Бюджетна система: Конспект лекцій. - 1999.
77. Іванкевич В. Система соціального захисту, що діє в Україні // Україна: аспекти праці. - 1995 р. - № 1-2. - С. 46-49.
78. Коваленко О. На пути к пенсионной реформе: персонифицированный учет // Персонал. - 2001. - № 1. - С. 63-65.
79. Кілієвич О.І. Розробка державної політики: Аналіт. записки. - 2002.
80. Колбун В. Основні напрями реформування пенсійної системи України, передбачені проектами законів України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та Про недержавне пенсійне забезпечення” // Соціальний захист. - 2001. - № 8. - С. 18-22.
81. Колбун В. Громадські слухання щодо реформування системи пенсійного забезпечення // Соціальна політика і соціальна робота. - 2001. - № 1. - С. 13-18.
82. Колбун В. Пенсійна система: нагальні проблеми, напрями реформування, соціально-економічне значення // Україна: аспекти праці. - 2001. - № 7. - С. 36-42.
83. Копєйкін В. Шляхи створення добровільної системи недержавного пенсійного забезпечення: проблеми та перспективи // Україна: аспекти праці. - 2001. - № 3. - С. 19-22.
84. Коробейник Н. Угорщина: перший досвід пенсійної реформи у країнах Східної Європи // Україна: аспекти праці. - 2001. - № 3. - С. 30-33.
85. Львов Д., Овсиенко Ю. Российская пенсионная реформа и пути ее реформирования // Вопросы экономики. - 2000. - № 8. - С. 111-120.
86. Лібанова Е. Демографія і пенсійна реформа // Україна. - 1999. - № 10. - С. 22-23.
87. Лібанова Е. Демографічні передумови реформування системи пенсійного забезпечення // Соціальний захист. - 2000. - № 2. - С. 48-57.
88. Лібанова Е. Підвищення пенсійного віку: необхідність чи вигадка лібералів? // Людина і політика. - К., 2000. - № 6. - С. 54-61.
89. Лібанова Е. Ринок праці: соціально - демографічні аспекти. - К.: Державний центр зайнятості. - 1996. - С. 133.
90. Лібанова Е., Палій О. Людський розвиток : від ідей до державної стратегії // Вісн. УАДУ. - № 1. - 1996. - С. 159-171.
91. Лібанова Е. Соціально-економічна політика держави та її вплив на зміну соціальної структури суспільства // Україна: аспекти праці. - 1999. - № 8. - С. 19-28.
92. Лесин В. Україна і Польща: аспекти пенсійної реформи // Соціальний захист. - 2000. - № 10. - С. 41-43.
93. Лесин В. Пенсійна реформа: вітчизняна практика та міжнародний досвід // Соціальний захист. - 2001. - № 12. - С. 16-18.
94. Лесенко Г. Створюється законодавча база багаторівневої пенсійної системи // Соціальний захист. - 2001. - № 12. - С. 20-21.
95. Мельникова В. Персоніфікований облік відомостей - механізм формування пенсійної системи // Соціальний захист. - 2002. - № 2. - С. 25-27.
96. Надточій Б. Польща розпочинає пенсійну реформу // Соціальний захист. - 1999. - № 6. - С. 50-54.
97. Надточій Б. Чи подолає Україна груповий егоїзм” у пенсійному забезпеченні? // Україна: аспекти праці. - 2001. - № 6. - С. 37-40.
98. Надточій Б. Чи дочекається Україна пенсійної реформи? // Соціальний захист. - 1999. - № 6. - С. 41-43.
99. Надточій Б. Напрями реформування пенсійної системи в Україні // Соціальний захист. - 1999. - № 7. - С. 29-31.
100. Надточій Б. Пенсійне страхування в Україні: історичний аспект // Соціальний захист. - 2000. - № 3. - С. 54-58.
101. Надточій Б. На шляху пенсійної реформи // Соціальний захист. - 2000. - № 8. - С. 44-49.
102. Надточій Б. Яким буде пенсійний вік в Україні? // Соціальний захист. - 2001. - № 2. - С. 31-34.
103. Надточій Б. Шукати вихід з пенсійної кризи // Соціальний захист - 1998. - Серпень. - С. 86-88.
104. Охотский Е, Игнатова В. Государственная служба: теория . организация. Курс лекций: Учеб. пособ. - 1998.
105. Онікієнко В. Зайнятість та ринок праці: Міжвід. наук. зб. / НАН України. Рада по вивченню продуктивних сил України; Відп. ред. В.В. Онікієнко. - К., 1992. - 1999.
106. Онікієнко В. Зайнятість та ринок праці: Міжвід. наук. зб. Вип. 11 / НАН України. Рада по вивченню продуктивних сил України. - 2000.
107. Паламарчук В. Соціальна стратегія України в період здійснення економічних реформ // Національний ін-т стратегічних досліджень. - К., 1993. - С. 31.
108. Палій О. Сутність, система і напрямки здійснення соціального захисту // Лекція - К., 1997. - С. 13.
109. Ракитский Б. Пенсия для донора российского капитала // Государственная служба. - 2001. - № 2. - С. 56-61.
110. Роик В. Пенсионная реформа: институциональный подход // Российский экономический ж-л. - 2000. - № 11/12. - С. 27-34.
111. Ріппа М. Структуризація і фінансове забезпечення пенсійної реформи // Фінанси України. - 2001. - № 12. - С. 64-67.
112. Ріппа М. Фінансові проблеми реформування системи пенсійного забезпечення // Фінанси України. - 2000. - № 5. - С. 98-101.
113. Рєпін К. Перспективи впровадження в Україні пенсійного страхування як гарантії соціального захисту населення та зростання економіки // Соціальний захист. - 2001. - № 1. - С. 39-40.
114. Сергиенко А., Сергиенко Н. Пенсия: подачка, благодарность или заработанное будущее ? // Персонал. - К., 2001. - № 4. - С. 48-51.
115. Соломатін Ю. Пенсійна реформа-2 в Україні: PRO і CONTRA // Віче. - 2001. - № 5. - С. 79-86.
116. Соловьев А. Экономическое обоснование пенсионной реформы // Государственная служба РАГС. - 2001. - № 3. - С. 44-51.
117. Соловей-Каленіченко Т. Особливості національної пенсійної реформи // Нова політика. - 2001. - № 5. - С. 14-16.
118. Стрельцов В. Фінансові проблеми пенсійної системи // Актуальні проблеми державного управління. - 1999. - № 2. - С. 109-111.
119. Сіленко А. Політико-правові аспекти розвитку соціальної сфери: забезпечення прав людини // Право України. - 1999. - № 11. - С. 30-32.
120. Скуратівський В. Пенсійна система України та шляхи її реформування // Вісн. УАДУ. - 2001. - № 4. - С. 353-362.
121. Скуратівський В. Соціальний розвиток і соціальна політика: сучасні реалії, суперечності і тенденції розвитку // Вісн. УАДУ № 1. - 1996. - С. 137-158.
122. Скуратівський В., Палій О., Лібанова Е. Соціальна політика. - К.: УАДУ, 1997. - С. 15-20.
123. Трофімова Т. Пенсійна реформа: вітчизняні проблеми та зарубіжний досвід // Економіка Фінанси Право. - 2000. - № 11. - С. 29.
124. Уманцев Ю. Страхування як чинник соціального захисту населення // Економіст. - 1999. - № 10. - С. 50-56.
125. Харкянен Л. Соціальна політика в Україні: проблеми реформування пенсійної системи // Вісн. Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. - 2001. - № 3. - С. 124-126.
126. Харкянен Л. Пенсійна система вимагає досконалого законодавства // Віче. - 2002. - № 2. - С. 56-59.
127. Хмелевська О. Організаційно-економічний механізм реформування пенсійної системи // Вісн. УАДУ. - 1999. - № 4. - С. 265-274.
128. Хмелевська О. Механізм реформування пенсійного забезпечення // Командор. - 1999. - № 3/4. - С. 33-35.
129. Четыркин Е., Кабалкин С. Мировой опыт реформирования пенсионных систем: уроки для России // Вопросы экономики. - 2000. - № 8. - С. 121-130.
130. Чемерис А., Ліпенцев А. Адміністративна реформа в Україні: проблеми та перспективи Актуальні проблеми державного управління // Зб. наук. пр. Вип. 1. - 1999.
131. Шнельбекер Д., Дехтярчук М. Когда и как проводить пенсионную реформу в Украине? // Трансформация. - 2000. - № 2. - С. 25-27.