ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ВИКОРИСТАННЯМ МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

Боковикова Юлія Володимирівна

УДК 351.553.04

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ВИКОРИСТАННЯМ МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

Спеціальність 25.00.02 механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
Мостовий Григорій Іванович
кандидат економічних наук,
професор

Харків - 2006

ЗМІСТ

ВСТУП............................................................................................................3
Розділ 1. Наукові та організаційні засади державного управління у
сфері використання мінеральносировинних ресурсів.......................................12
1.1. Взаємодія людини та природи як об’єкт державного
управління...............................................................................................................12
1.2. Принципи державного управління використанням мінерально-
сировинних ресурсів...............................................................................................28
1.3. Організаційне забезпечення управління використанням
мінерально-сировинних ресурсів на рівні держави та регіонів.........................43
Висновки до першого розділу.....................................................................66
Розділ 2. Аналіз стану державного управління використанням
мінерально-сировинних ресурсів..........................................................................69
2.1. Характеристика розвитку галузі надрокористування........................69
2.2. Нормативно-правове забезпечення державного управління у
сфері використання мінерально-сировинних ресурсів ......................................86
2.3. Функції державного управління у галузі надрокористування........106
Висновки до другого розділу.....................................................................122
Розділ 3. Удосконалення державного управління використанням
мінерально-сировинних ресурсів........................................................................125
3.1. Організаційний механізм державного управління
використанням мінерально-сировинних ресурсів............................................125
3.2. Планування як основа ефективного надрокористування................142
3.3. Кадрове та інформаційне забезпечення удосконалення
державного управління у сфері надрокористування.........................................155
Висновки до третього розділу...................................................................169
Висновки......................................................................................................173
Список використаних джерел....................................................................176
Додатки........................................................................................................192

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Розвиток народногосподарського комплексу України значною мірою пов’язаний з використанням мінерально-сировинних ресурсів (далі МСР) вугілля, нафти, газу, залізної руди тощо. Вони є основою для важкої промисловості, металургійного, хімічного та будівельного виробництва, предметом експорту. Приблизна вартість промислових запасів основних видів корисних копалин у країні сягає 14,8 трлн. грн.
Історичний досвід переконливо підтверджує необхідність втручання держави у процеси використання МСР. Видобуток корисних копалин при зростаючому попиті на них в умовах нестабільної економіки завжди був вигідним бізнесом. При цьому в розвинених країнах світу все більшого поширення набуває практика збереження власних МСР за рахунок використання ресурсів інших країн.
Процес використання мінерально-сировинних ресурсів в Україні супроводжується виникненням та необхідністю розв’язання різних за масштабами та складністю проблем економічних, політичних, екологічних, соціальних. Вони потребують системного вирішення на державному рівні, оскільки торкаються стратегічних інтересів держави, інтересів суб’єктів господарювання, майбутнього суспільства. Необхідність осмислення та вирішення цих питань в теоретичному та практичному аспекті, зважаючи на те, що ресурси надр є неподільним багатством загальнонаціонального значення, спонукає до пошуку перспективних шляхів ефективного використання МСР.
В Україні виробляється близько 5 % світового обсягу МСР. При постійному зростанні потреби в них країна залишається залежною від імпортної сировини, що вимагає розширення мінерально-сировинної бази, її раціональної експлуатації, екологічної реабілітації гірничодобувних регіонів, подальшого розвитку мінерально-сировинного комплексу держави.
Відсутність належного державного нагляду за використанням МСР і охороною надр призводить до безгосподарного споживання мінеральної сировини та зростання необґрунтованих її втрат, що свідчить про низьку ефективність державного управління сферою використання МСР. Це зумовлює необхідність удосконалення всього комплексу адміністративних, організаційних, економічних заходів з метою забезпечення якнайповнішого використання мінерально-сировинного потенціалу країни.
Актуальність теми дослідження підсилюється послідовною реалізацією в Україні курсу економічних реформ, які вимагають своєчасного коригування процесу державного управління (структури, функцій, методів управління), спрямованого на вирішення складних економічних, екологічних та соціальних проблем, а також новизною завдань, що потребують розв’язання у процесі державного управління природокористуванням та ефективного використання ресурсів надр з метою стабільного забезпечення сировиною економіки країни.
Дослідження питань державного управління використанням МСР обумовлене необхідністю:
створення передумов сталого розвитку країни з урахуванням раціонального використання та відтворення природних ресурсів, охорони довкілля;
зміцнення мінерально-сировинного потенціалу країни;
вдосконалення конкретних механізмів і засобів державного управління використанням мінерально-сировинних ресурсів.
Проведення даного дослідження актуалізується ще й тим, що проблема розбудови державного управління у сфері використання МСР спеціально не вивчалась, розглядались лише окремі її аспекти, а саме: вплив забруднення навколишнього природного середовища на економіку (О.Балацький, Л.Мельник, К.Ситник, О.Шаблій); розвиток взаємозв’язків природа-людина (М.Долішній, М.Руденко та ін.); управління оздоровленням довкілля (І.Михасюк, В.Медведєв, Л.Шостак); економіка природокористування (Е.Гірусов, А.Голуб, О.Нєсвєтов, О.Паламарчук, О.Царенко, О.Кащенко та ін.); формування екологічно збалансованої економіки та забезпечення її сталого розвитку (Л.Гринів, Б.Данилишин, П.Гаман, В.Данилов-Данильян, О.Паламарчук, Л.Шостак); реформування відносин власності на природні ресурси (Б.Данилишин, В.Міщенко та ін.); державне управління аграрним природокористуванням (О.Мордвінов, Г.Мостовий).
В основу теоретичних узагальнень щодо ролі, завдань та функцій держави, її впливу на соціально-економічні процеси покладено праці Г.Атаманчука, О.Амосова, В.Боровика, Дж.Гелбрейта, В.Малиновського, Н.Нижник, Г.Одінцової, Г.Райта та ін., щодо наукового забезпечення прийняття та реалізації управлінських рішень роботи В.Бакуменка, А.Дєгтяря та ін. Підгрунтям для проведення дослідження процесів державного управління використанням МСР стали праці І.Андрієвського, І.Багрія, П.Блінова, В.Броннікова, С.Кагановича, М.Красножона, М.Лебідя, Є.Паталахи та ін., де розглядаються окремі напрями та важелі державного регулювання використання МСР, а також публікації в наукових виданнях з питань аналізу окремих аспектів державного управління використанням МСР (С.Губанов, Н.Пінчук, С.Пірожков та ін.). Недостатня опрацьованість даної проблеми обумовлює необхідність подальших наукових розробок у цьому напрямку.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження безпосередньо пов’язане з комплексним науковим проектом Національної академії державного управління при Президентові України "Державне управління та місцеве самоврядування" і виконане в межах науково-дослідної роботи "Удосконалення механізмів професійного зростання державних службовців на регіональному рівні" (номер державної реєстрації 0104U000087), що проводилася науковцями Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, в якій автор безпосередньо брав участь.
Мета і завдання дослідження. Зважаючи на актуальність та сучасний стан наукової розробки теми, метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних засад та розробка пропозицій щодо вдосконалення організаційного механізму державного управління використанням мінерально-сировинних ресурсів.
Для досягнення зазначеної мети у дисертації послідовно вирішуються такі завдання:
узагальнити погляди вітчизняних і зарубіжних науковців щодо ролі, завдань та функцій держави в регулюванні процесів природокористування;
систематизувати концептуальні підходи до забезпечення раціонального природокористування;
обґрунтувати конкретні пропозиції щодо вдосконалення законодавства України з питань регулювання надрокористування;
з’ясувати нормативно-правові засади діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо регулювання використання МСР;
визначити особливості стратегічного планування використання МСР як функції державного управління та запропоновано напрями його вдосконалення;
систематизувати принципи державного управління природокористуван-ням, з’ясувати ступінь їх застосування на окремих етапах процесу використання МСР;
обґрунтувати пропозиції щодо підвищення дієвості організаційного механізму управлінської діяльності на державному та регіональному рівнях;
запропонувати підходи до розвитку кадрового потенціалу для забезпечення ефективного функціонування організаційного механізму державного управління використанням МСР.
Об’єктом дослідження є процес державного управління використанням мінерально-сировинних ресурсів України.
Предмет дослідження організаційний механізм державного управління використанням МСР.
Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційної роботи стали праці вітчизняних і зарубіжних фахівців у галузі державного управління, економіки, екології, геології.
У роботі використані загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: діалектичний для встановлення взаємозв’язків і взаємозалежностей між економічними та екологічними факторами природокористування, соціально-економічного розвитку; структурно-функціонального аналізу при дослідженні емпіричної і теоретичної основи діяльності спеціально уповноважених органів державної влади та органів виконавчої влади в Україні; системного аналізу при вивченні сучасного стану надрокористування в Україні та нормативно-правової бази; порівняльного аналізу при вивченні зарубіжних і вітчизняних джерел з теми дослідження, документів органів виконавчої влади; статистичного аналізу для дослідження сучасного стану екологічної ситуації в Україні, динаміки видобування корисних копалин, а також порушень у сфері надрокористування; абстрактно-логічний для обґрунтування висновків.
Системний підхід як методологічна основа дослідження дозволив розглянути державне управління за його змістом, структурою, функціями, а також повніше розкрити організаційно-правові зв'язки суб’єктів влади, особливості діяльності органів спеціальної компетенції та органів виконавчої влади при вирішенні проблем надрокористування в Україні.
Теоретичною та емпіричною базою дослідження стали законодавчі та нормативно-правові акти України, матеріали Державного комітету статистики України, а також відповідні документи міжнародних організацій, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, обласних державних управлінь екології та природних ресурсів, монографії та науково-аналітичні статті вітчизняних і зарубіжних авторів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні нових підходів до вдосконалення організаційного механізму державного управління використанням МСР в Україні, а також у комплексному дослідженні цього процесу.
У дисертації вперше:
обґрунтовано стратегічні напрями розвитку мінерально-сировинної бази, які полягають на етапі видобутку МСР у визначенні раціональних його обсягів, створенні умов для економічно виправданого і технічно можливого його збільшення, зростанні капіталовкладень у видобувній сфері, а на етапі використання в урахуванні тенденцій змін внутрішнього та зовнішнього ринків МСР, екологічної складової надрокористування, диверсифікації джерел постачання енергетичних МСР, переході на енергозберігаючі технології, створенні умов для ефективної розробки та реалізації науково-технічних програм і наукоємних технологій;
визначено пріоритетність застосування принципів державного управління природокористуванням при прийнятті рішень на окремих етапах процесу використання МСР.
Удосконалено:
структуру управління використанням МСР шляхом створення відділів контролю за надрами на загальнодержавному та регіональному рівнях;
методичні підходи до планування використання МСР в частині визначення його орієнтирів та підвищення обґрунтованості регіональних програм.
Дістало подальший розвиток:
визначення мети державного управління природокористуванням, яка полягає в максимальному збереженні та раціональному використанні природних ресурсів, забезпеченні екологічних прав кожного громадянина;
теоретико-методологічні підходи до визначення ролі, місця та функцій держави в управлінні природокористуванням, що дозволяє підвищити відповідальність органів виконавчої влади за розв’язання протиріччя між задоволенням сучасних та майбутніх потреб людства у мінеральній сировині;
систематизація принципів державного управління природокористуванням за галузевим аспектом управлінської діяльності, що поглиблює методологічну базу для розвитку наукових засад прийняття управлінських рішень;
визначення змісту складових організаційного механізму управлінської діяльності у зв’язку з уточненням цілей, методів і повноважень регіональних органів виконавчої влади;
підходи до розвитку кадрового потенціалу, які полягають у формуванні інституту незалежних експертів та спеціальній підготовці державних службовців з питань природокористування.
Сформульовані в дисертації основні положення, висновки і рекомендації спрямовані на вдосконалення системи державного управління використанням МСР на центральному та регіональному рівнях.
Практичне значення одержаних результатів. Рекомендації та висновки дисертаційного дослідження використано Державною геологічною службою Міністерства охорони навколишнього природного середовища України при розробці стратегії розвитку та реформування надрокористування і управління геологічною діяльністю в Україні (довідка № 15 121 від 26жовтня 2005 р.) та в навчальному процесі на факультеті перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів Харківського регіонального інституту державного управління Національної Академії державного управління при Президентові України (довідка від 10 лютого 2006 р.).
Основні положення та висновки дисертації також можуть бути використані:
при проведенні науково-дослідних робіт як основа подальшої розробки питань правового регулювання використання природних ресурсів і охороні довкілля, державного контролю та стратегічного планування у галузі надрокористування;
у правотворчому процесі для вдосконалення чинного законодавства з питань надрокористування в Україні;
при підвищенні кваліфікації державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування та керівників підприємств, установ та організацій, а також при підготовці навчально-методичних посібників з питань природокористування.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібною працею, в якій проведено дослідження теоретичних засад державного управління використанням МСР, визначено зміст складових організаційного механізму державного управління використанням МСР та обґрунтовано стратегічні напрями розвитку мінерально-сировинної бази України.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження, викладені в дисертаційній роботі, доповідались на ІІІ, ІV та Vміжнародних наукових конгресах "Державне управління та місцеве самоврядування" (м. Харків, 2003, 2004 та 2005 рр.), науково-практичних конференціях "Нові механізми регіонального розвитку" (м. Харків, 2003р), "Міжбюджетні відносини та податкова політика в Україні" (м.Харків, 2004 р.), "Впровадження системних підходів у професійну підготовку державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування" (м. Харків, 2003 р.), "Шляхи удосконалення форм та видів підвищення кваліфікації державних службовців" (м.Харків, 2004р.), ІІІ міжнародній науково-практичній конференції студентів та аспірантів "Якість життя як найважливіший критерій оцінки ефективності державного і муніципального управління" (м. Курськ, 2005 р.), а також використовувались при викладанні курсу "Розміщення продуктивних сил" у Харківському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у 9 наукових статтях, 6 з яких надруковано у виданнях, включених ВАК України до переліку фахових у галузі науки державного управління. Загальний обсяг публікацій близько 4,0 обл.-вид.арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (175найменувань на 16 сторінках, з них 17 іноземними мовами) і восьми додатків (на 16 сторінках). Повний обсяг дисертації 207сторінок, у тому числі 9 рисунків (3,5 сторінок), 9 таблиць (10сторінок).

Список літератури

ВИСНОВКИ

У сукупності одержані результати дослідження дозволили розв’язати науково-прикладне завдання стосовно обґрунтування теоретичних засад та опрацювання методичних положень щодо вдосконалення організаційного механізму державного управління використанням МСР. На підставі поданих у дисертації матеріалів проведеного дослідження сформульовано такі загальні висновки.
1. Характерною ознакою сучасного природокористування є постійне збільшення потреб у МСР. В Україні розробляється понад 3000 родовищ корисних копалин (2450 підприємств видобувної промисловості). Необхідність узгодженого управління пошуком та розвідкою, видобуванням та використанням МСР обумовлена зростаючою роллю ресурсів надр у виробничих процесах, виснаженням родовищ, пов’язаними з цим міжнародними економічними, політичними та екологічними проблемами.
2.У формуванні загальнонаціональних цілей щодо природокористування держава відіграє провідну роль як найважливіша ланка політичної та економічної системи, ініціатор формування та реалізації національної політики, яка відображає загальні інтереси та протидіє вузько груповим інтересам, є потужним суб’єктом господарювання, вплив якого розповсюджується, передусім на галузі економіки, що базуються на природних ресурсах. Оскільки право розпорядження природними ресурсами, що є власністю народу України, за Конституцією належить органам державного управління, процес природокористування виступає об’єктом державного управління.
3. У сучасних умовах ускладнення екологічної ситуації мета державного управління природокористуванням набуває нового змісту і полягає в максимальному збереженні природних ресурсів, їх раціональному використанні, забезпеченні реалізації прав кожної людини щодо сприятливих умов життя та розвитку, відтворення навколишнього природного середовища для прийдешніх поколінь, формування у громадян ощадливого відношення до використання природних ресурсів. Усе це потребує подальшого вдосконалення організаційного механізму державного управління використанням МСР, спрямування його на розв’язання протиріччя між перспективними та поточними інтересами суспільства.
4. Прийняття управлінських рішень щодо використання природних ресурсів органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування має враховувати принципи державного управління природокористуванням: комплексності, платності, екологізації, оптимізації, посилення участі держави у природоохоронних заходах, балансу інтересів суб’єктів процесу природокористування, децентралізації.
5. Законодавство України потребує доопрацювання в частині посилення адміністративної відповідальності за порушення умов надрокористування, відрахувань до місцевих бюджетів за користування надрами загальнодержавного значення, формування дозвільної системи для видобування загальнорозповсюджених МСР на регіональному рівні.
6. Для забезпечення раціонального використання ресурсів надр необхідно реорганізувати структуру управління даною сферою та створити спеціалізовані підрозділи контролю на державному і регіональному рівнях. Потребують опрацювання нормативно правові засади діяльності органів місцевого самоврядування в частині визначення конкретного механізму їхнього впливу на формування державної політики та здійснення контролю у сфері надрокористування.
7. Стратегія надрокористування має запобігати виникненню проблем, пов’язаних з неефективним використанням МСР, а також орієнтуватись на забезпечення країни власними МСР, що може бути реалізовано за умов збільшення обсягів геологорозвідувальних робіт, зростання капіталовкладень у видобувну галузь, запровадження наукоємних технологій видобутку та використання сировини, розширення міжнародних стосунків, їх багатовекторної спрямованості.
8. Методологія планування використання МСР повинна враховувати особливості надрокористування, його індустріально-технологічну спрямованість, бути деталізованою за видами корисних копалин, довгостроковою (до 50 років), передбачати централізований вибір приорітетів, мати орієнтацію на економічне зростання, узгодженість з загальнодержавними концепціями та планами, підтримку громадян та ухвалення науковцями.
9. Удосконалення організаційного механізму державного управління використанням МСР вимагає уточнення цілей, методів, розширення повноважень суб’єктів управління та посилення їхнього впливу на процеси надрокористування. Підвищенню ефективності державного управління сприятиме розширення повноважень регіональних Управлінь екології та природних ресурсів в частині надання ліцензій на користування МСР місцевого значення, посилення рівня відповідальності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за рішення, що приймаються щодо вивчення, розробки та використання МСР.
10. Використання незалежних експертів з питань надрокористування на державному та регіональному рівні, спеціальна підготовка державних службовців з питань природокористування, надання органам державної влади, достовірної, комплексної геологічної та екологічної інформації забезпечить прийняття науково обґрунтованих управлінських рішень.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеев С.С. Общая теория права: В 2-х т. Т. 2. М.: Юрид. лит., 1981. 360 с.
2. Англійсько-український словник термінів і понять з державного управління / Уклали: Г.Райт та ін.; Пер. В.Івашко. К.: Основи, 1996. 128с.
3. Андрієвський І. Д. Економічні важелі ощадливого використання мінеральних ресурсів // Стратегічна панорама. - 2004. - N 2. С. 88-95.
4. Аспекты минерагении Украины: Сб. науч. тр. НАН и МЧС Украины, гос. науч. центр радиогеохимии окружающей среды; Отв. ред. Е.А. Кулиш. Киев, 1998. З66 с.
5. Атаманчук Г.В. Государственное управление (организационные и функциональные вопросы). Учебное пособие. М.: ОАО «НПО «Экономика», 2000. 302 с. (Энциклопедия управленческих знаний).
6. Атлас „ Геологія і корисні копалини України”. К.: Основи, 2002. С. 144-148.
7. Бабич. Д.В. Державне регулювання економіки в умовах ринку. Х.: Основа, 1997. 407 с.
8. Багрій І.Д., Блінов П.В., Бєлокопитова Н.А. та ін. Геоекологічні проблеми Криворізького басейну в умовах реструктуризації гірничодобувної галузі. К.: Фенікс, 2002. 192 с.
9. Байбусинов Ш.Ш. Эколого-экономический механізм недропользования в регионе. Препринт доклада на заседании Карельського научного центра РАН. Петрозаводск, 1992. 47 с.
10. Бараннік В.О. Аналіз паливно енергетичного балансу країни з точки зору енергетичної незалежності // Стратегічна панорама. 2004. - №3. С. 116-123.
11. Березовська Ю., Красовський О. Труба кличе // Контракти. 2004. - №9. С. 9.
12. Боровик В.С., Кретов Б.И. Основы политологии и социологии: Учеб. пособ. для ср. профес. учеб. заведений. М.: Высшая школа, 2001. 328 с.
13. Бронников В. Электроэнергетика основа энергетической безопасности страны // Нові тенденції у сфері енергетичної безпеки: Збірка статей на основі матеріалів науково-практичної конференції, Київ, 2003 / Нац. ін-т пробл. міжнар. безпеки при Раді нац. безпеки і оборони України , фонд ім. Фрідріха Еберта, інститут міжнародних відносин; відп. ред. О. Гриневич. К.: Логос, 2004. С. 129-140.
14. Борейко В. За що зняли міністра екології. Версія „геологічна” // Україна кримінальна. 2004. - № 52. (6 травня).
15. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. 2002. - №6: Кримінальний кодекс України. 240 с.
16. Вернадский В.И. Размышления натуралиста. Научная мысль как планетное явление. М.: Наука, 1977. 191 с.
17. Вернадский В.И. Живое вещество и биосфера. - М.: Наука, 1994. 669 с.
18. Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста. - М.: Наука, 1988. 519 с.
19.Веклич О. Вдосконалення економічних інструментів екологічного регулювання в Україні // Економіка України. 1998. - №9. - С. 65-74.
20. Веклич О., Яхєєва Т. Урахування природного капіталу як базового компонента економічного розвитку України // Економіка України. 2004. - № 10. С. 73-78.
21.Воротін В.Є. Макроекономічне регулювання в умовах глобальних трансформацій: Моногр. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 392 с.
22. Галата Я. Выздоровеет, если паралича не будет // Фондовый рынок. 2003. - № 42. С. 19-20.
23. Галузевий стандарт України. Охорона довкілля. Рекультивація земель під час спорудження нафтових і газових свердловин. Міністерство екології та природних ресурсів України. Київ, 2000. 68 с.
24. Гелбрейт Дж. Экономические теории и цели общества. - М., 1979. - С. 8.
25. Геологический словарь. Том 1. - Москва: «Недра», 1973. 486 с.
26. Гетьман А.П., Размєтаєв С.В. Правове регулювання екологічного аудиту в Україні. // Екологічний вісник. 2002. - №5-6. С. 25-26.
27. Голиков А.П., Казанова Н.А. Мировое хозяйство: отраслевая структура, география, современные тенденции. Учебное пособие. Харьков: ХНУ, 2002. 108 с.
28. Горбачев М.С. Грани глобализации: трудные вопросы современного развития. М.: Альпина Паблимер, 2003. 592 с.
29. Государственное регулирование рыночной экономики. Учеб пособие. М.: Дело, 2001. 280 с. (Сер. «Наука управления).
30. Грамотнєв В. Інвестиційний клімат України з точки зору інвестора: неупереджені оцінки і прогнози // Пріоритети. 2002. - №3. С. 6-10.
31. Гринів Л.С. Екологічно збалансована економіка: проблеми теорії: Монографія. Львів: ЛНУ ім.. І Франка, 2001. 240 с.
32. Губанов С. Сырьевой рост против технологического развития // Экономист. 2004. - №5. С. 9-31.
33. Гуторов О.І. Економіка природокористування: Навч. посібник / Харк. держ. аграр. ун-т ім.. В.В.Докучаєва. Харків, 1999. 152 с.
34. Даль В.И. Толковый словарь русского языка: Совр. написание / В.И.Даль. М.: ООО ”Издательство АСТ”: ООО ”Издательство Астрель”, 2002. 983 с.
35. Данилишин Б., Міщенко В. Реформування відносин власності на природні ресурси. // Економіка України. - 2000 - №10. С. 34-42.
36. Данилишин Б.М., Шостак Л. Устойчивое развитие в системе природно-ресурсных ограничений. К.: СОПС НАНУ, 1999. 367 с.
37. Данилов-Данильян В.И., Рывкин А.А. О долгосрочных аспектах экономики природопользования // Комплексные проблемы обеспечения экономики минеральным сырьем. Сборник трудов. Вып.7. - М.: Всесоюзный научно-исследовательский институт системных исследований, 1984. С. 6-18.
38. Данилов-Данильян В.И., Лосев К.С. Экологический вызов и устойчивое развитие. Учебное пособие. - М.: Прогресс-Традиция, 2000. 416 с.
39. Данільян О.Г., Дзьобань О.П., Панов М.І. Національна безпека України: структура та напрямки реалізації: Навчальний посібник. Харків: Фоліо, 2002. 285 с.
40. Дідівська Л.І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. К.: Знання-Прес, 2000. 209 с. (Вища освіта ХХ1 століття).
41.Дєгтяр А.О. Організаційне забезпечення інформаційно-аналітичного обслуговування органів державної влади в процесі прийняття і реалізації державно-управлінських рішень // Статистика України. 2003. - №2. С. 36-39.
42. Державне регулювання економіки: Навчальний посібник / С.М.Чистов , А.Є. Никифоров, Т.Ф. Куценко та ін. К.:КНЕУ, 2000.- 316 с.
43. Державне управління в Україні: організаційно-правові засади: Навч.посіб. / Н.Р. Нижник, С.Д. Дубенко, В.І. Мельниченко та ін.; За заг. ред проф. Н.Р.Нижник. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 164с.
44.Дорогунцов С., Ральчук О. Сталий розвиток: траєкторія можливостей та обмежень. // Вісник НАН України. 2000. - № 8. С. 3-14.
45. Дорогунцов С.І., Ральчук О. М. Управління техногенною екологічною безпекою у парадигмі сталого розвитку: концепція системно-динамічного вирішення. К.: Вид-во „Наукова думка”, 2001. 172 с.
46. Европа: вчера, сегодня, завтра (Институт Европы РАН; ред-кол. РАН: Н.П. Шмелев (пред.) и др.; отв. ред. Н.П.Шмелев.- М.: ЗАО «Издательство «Экономика», 2002. 823 с.
47. Загальна теорія держави і права / За редакцією академіка АПрН України, доктора юридичних наук, професора В.В. Копєйчикова. К.: Юрінком, 1997. 320 с.
48.Закон України „Про звернення громадян” // Відомості Верховної Ради України. 1996. - № 47. - Ст. 256.
49.Закон України „Про державну геологічну службу України” // Відомості Верховної Ради України. 1999. - № 51. - Ст. 456.
50. Закон України „Про екологічну експертизу” // Відомості Верховної Ради України. 1995. - №8. - Ст. 54.
51. Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" № 1775-III від 1.06.2000р. // Офіційний вісник України. - 2000, - № 27. - Ст. 1109.
52. Закон України „Про нафту і газ” № 2665-ІІІ від 12.07.2001р. // Офіційний вісник України. - 2001. - № 33. - Ст. 1524.
53. Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” // Відомості Верховної Ради України. 1991. - № 41. - Ст. 546.
54. Закон України "Про стандартизацію" № 2408-III від 17.05.2001р. // Офіційний вісник України.- 2001. - № 24. Ст. 1057.
55. Зеленцов А.Б. Контроль за деятельностью исполнительной власти в зарубежных странах: Учеб. пособие.- М.: Изд-во РУДН, 2002. 190 с.
56. Зеркин Д.П. Основы теории государственного управления: Курс лекций: Учеб. пособие для вузов:/ Зеркин, Игнатов. Ростов н/Д: МарТ; М.: Теса. 2000. 448 с.
57. Ілляшенко С.М., Прокопенко О.В. Менеджмент екологічних інновацій: Навчальний посібник / За загальною редакцією С.М. Ілляшенка. Суми: Вид-во СумДУ, 2003. 266 с.
58. Экология и экономика природопользования: Учебник для вузов / Под ред проф. Э. В. Гирусова, проф. В.Н. Лопатина. 2-е изд., перераб. и доп. М.:ЮНИТИ-ДАНА, 2002. 519 с.
59. Екологічне законодавство України. Х.: ТОВ „Одіссей”, 2002. 928 с.
60. Эколого-экономические проблемы России и ее регионов. Учебное пособие. Под общей ред. проф., д-ра геогр.н. В.Г. Глушковой, доц., к. геогр.н. П.Т. Шевченко. М.: Московский лицей, 2002. 288 с.
61. Эндерс А., Квенер И. Экономика природных ресурсов, 2-е изд. СПб.: Питер, 2004. 256 с.
62. Экономика природопользования: Учебник под ред. Л. Хенкса, Л. Мельника, Э. Буна. К.: Наукова думка, 1998. 481 с.
63.Экологический менеджмент / Н.В. Пахомова, А. Эндерс, К.Рихтер. СПб: Питер, 2003. 544 с.
64.Экономическая энциклопедия / Науч.-ред. совет изд-ва «Экономика»; Ин-т экон. РАН; Гл. ред. Л.И. Абалкин.- М.: ОАО «Издательство «Экономика», 1999. 1055с.
65.Экологическое оздоровление экономики / Возняк В.Я., Фейтельман Н.Г., Арбатов А.А. и др. М.: Наука, 1994. 224 с.
66.Енциклопедія бізнесмена, економіста, менеджера./ За ред. Романа Деків. Київ. Міжнародна економічна фундація, 2002. 704 с.
67. Каганович С.Я. Экономика минерального сырья. М. : Недра, 1975. 340с.
68.Категории политической науки. Учебник. М.: Московский государственный институт международных отношений (Университет); «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2002. 656 с.
69.Каменская Ю.Ю. Зарубежный опыт организации экологической экспертизы (на примере США и Японии) // Тезисы докладов Всесоюзной конференции «Экологические и социально-экономические критерии в системе управления охраной природной среды». Часть 1. Самарканд, 1987. С. 103-105.
70.Кащенко О.Л. Фінанси природокористування. Суми: Вид-во „Університетська книга”, 2000. 421 с.
71.Кащенко О.Л. Фінансові аспекти екологічних платежів // Фінанси України. 2000. - № 1. С. 36-38.
72. Керецман В.Ю. Державне регулювання регіонального розвитку: теоретичні аспекти: Моногр. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 188 с.
73. Керецман В. Поняття та зміст державного регулювання регіонального розвитку. Збірник наукових праць Національної академії державного управління при Президентові України / За заг. ред. В. І. Лугового, В.М. Князєва. К.: Вид-во НАДУ, 2004. Вип. 1. - С. 54-60.
74. Коваленко А.О. Політичний аналіз і прогнозування. К: Наук. світ, 2002. 201 с.
75. Кодекс України про надра. // Відомості Верховної Ради України. 1994. - №36. - Ст. 340.
76. Козбаненко В.Формы и методы государственного управления // Проблемы теории и практики управления. 2000. № 2.- С. 46-50.
77.Кондратьев К.Я., Крапивин В.Ф., Савиних В.П. Перспективы развития цивилизации: многомерный аналіз. М.: Логос, 2003. 576 с.
78.Кондрашов Е.Н. Минеральное сырье в ряду глобальных проблем. М.: „Знание”, 1984. 64 с.
79.Корнякова Т. „Ліві” свердловини знекровлюють Україну // Президентський вісник. 2004. - № 18. С. 4.
80. Красножон М., Лебідь М., Паталаха Є. Ресурси мінерально-сировинного комплексу України // Вісник НАНУ. 2001. - № 8. С. 9-14.
81. Куделя А.Д. Комплексное использование минеральных ресурсов железорудных горнообогатительных комбинатов УССР. - Киев: Наук. думка, 1984. 496 с.
82. Кузнєцова Н. Реальні та потенційні постачальники нафти і газу в контексті перерозподілу світових енергетичних ресурсів // Нові тенденції у сфері енергетичної безпеки: Збірка статей на основі матеріалів науково-практичної конференції, Київ, 2003/ Нац. ін-т пробл. між нар. безпеки при Раді нац. безпеки і оборони України , фонд ім. Фрідріха Еберта, інститут міжнародних відносин; відп. ред. О. Гриневич. К.: Логос, 2004. 250 с.
83.Лазор О.Я. Екологічна експертиза: зміст та її значення в сучасних умовах. Частина 1 // Екологічна експертиза адміністративно-контрольний метод державного управління у сфері реалізації екологічної політики. Львів: ЛРІДУ УАДУ при Президентові України, 2002. 28 с.
84. Лисицын Е.Н. Экологическая политика США(государственно-правовое регулирование охраны окружающей среды)/АН СССР Ин-т научной информации по общественным наукам. М.: Наука, 1986. С. 56.
85.Лебединский Ю.П., Склянкин Ю.В, Попов П.И. Ресурсосбережение и экология. К.: Политиздат Украины, 1990. - 223 с.
86. Малиновский В.Я. Державне управління: Навчальний посібник:Луцьк: Ред.-вид. відд. „Вежа”Вол. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. 558 с.
87. Макогон Ю., Гохберг Ю., Третьяков С. Внешнеэкономические связи Украины: итоги, приоритеты, перспективы развития и вступления во ВТО // Журнал европейской экономики. 2002. -Том 1 (№2). С. 235-253.
88. Маркс К. Капитал, т. 1 / Маркс К., Энгельс Ф. Соч. Изд. 2-е., т.23. - С.342.
89.Мартынов Ф.А. Экономический механизм рационального природопользования. Вопросы теории и опыт регионального исследования. Томск: Изд-во Том. Ун-та, 1990. 178 с.
90.Міщенко В. Екоресурсні платежі в Україні // Економіка України. 1998. - №10. С. 59-63.
91.Медведєв В.В. Необхідні кроки у розвитку екологічного моніторингу // Екологічний вісник. 2002. - №7-8. С. 8-9.
92. Мельник Л.Г., Шапочка Н.К, Нилова Н.М.Экономический механизм управления природопользованием в Украине // Екологічна економіка і управління. Праці учасників освітньої програми екологічного менеджменту для працівників місцевих адміністрацій України. Суми: видавничо-виробниче підприємство „Мрія - 1” ЛТД, 1997. С. 15-22.
93. Мельник Л.Г. Экономические проблемы воспроизводства природной среды. Харьков: Выща школа, 1998. 159 с.
94. Мельник Л.Г. Экологическая экономика. - Сумы: Издательство «Университетская книга», 2001. - 350 с.
95.Методологія державного управління: Слов.-довід. / Уклад.: В.Д. Бакуменко (кер. автор. кол), Д.О.Безносенок, С.В. Бутівщенко, М.М. Гогіна, Ю.Г. Іванченко, В.М. Князєв, І.В.Козюра, С.О. Кравченко, Ю.В. Кальниш, В.І. Луговий, О.М.Руденко, Ю.П.Сурмін, Л.Г.Штика;за заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. К.: Вид-во НАДУ, 2004. - 196 с.
96. Мордвинов О.Г. Управління аграрним природокористуванням в умовах ринкової трансформації: Монографія. К.: Вид-во УАДУ, 2000. - 344с.
97. Мостовий Г.І. Агробізнес: державне регулювання: Монографія: - Х.: Основа, 2002. 299 с.
98. Нагребельний В.П., Онищук М.В. Державне регулювання // Юрид. енцикл.: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. Т.2. К.: Укр. енцикл., 1999. С.118-119.
99. Неверов А.В. Экономика природопользования.: Учеб. пособие для вузов: - М.: Высшая школа, 1990. 216 с.
100. Новиков В.Н. Экология, урбанизация, жизнь. М.: Издательство МГТУ им. Н.Э Баумана, 2002. 328 с.
101. Одинцова Г.С., Мельтюхова Н.М. Теорія і історія державного управління. Опорний конспект лекцій і методичні вказівки до проведення практичних занять. Х.: УАДУ (ХФ), 2001. 136 с.
102. Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. / Екологічне законодавство України. Х.: ТОВ ”Одіссей”, 2002. 928 с.
103. Острий О.Г. Світова практика залучення та регулювання прямих іноземних інвестицій // Стратегічна панорама. 2001. - № 3-4. С. 87-94.
104. Панасюк М.В. Управление экономико-географическими объектами. Казань: Изд-во КазГУ, 1989. 138 с.
105. Пастернак-Таранушенко Г. Економічна безпека держави. Статика процесу забезпечення. Підручник для державних службовців, студентів і аспірантів вищих навчальних закладів економічного профілю / За ред. Богдана Кравченка. К.: „Кондор”, 2002.- 302 с.
106. Пінчук Н.М. Підвищення ефективності державного управління й фінансування у сфері надрокористування // Фінанси України. 2004. - № 6. С. 59-67.
107. Пірожков С. Вступне слово // Нові тенденції у сфері енергетичної безпеки: Збірка статей на основі матеріалів міжнар. наук.-практ. конференції, Київ, 2003 / Нац. ін-т пробл. міжнар. безпеки при Раді нац. безпеки і оборони України, фонд ім. Фрідріха Еберта, інститут міжнародних відносин; Відп. ред. О. Гриневич. К.: Логос, 2004. 250 с.
108. Печчеи А. Человеческие качества. М : Прогресс, 1980. - С. 43.
109. Послання Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2003 році. К.: Інформаційно-видавничій центр Держкомстату України-2004. 472 с.
110. Постанова Верховної Ради України „Про Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки” // Відомості Верховної Ради України. 1998. - № 38-39. - Ст.248.
111. Постанова Кабінету Міністрів України „Про концепцію поліпшення екологічного становища гірничо видобувних регіонів України” від 31 серпня 1999р. №1606 // Офіційний вісник України. 1999. - № 35. Ст. 1807.
112. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Комплексної програми реалізації на національному рівні рішень, прийнятих на Всесвітньому самміті зі сталого розвитку, на 2003-2015 роки” від 26 квітня 2003 р. № 634. // Офіційний вісник України. 2003. - № 18-19. - Ст. 847.
113. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Положення про регіональні кадастри природних ресурсів” від 28 грудня 2001 року №1781 // Офіційний вісник України. 2002. - № 1. - Ст. 10.
114. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору” від 1 березня 1999 року № 303 // Офіційний вісник України. 1999. - №9. - Ст.347.
115. Постанова Кабінету Міністрів України „Про встановлення пільгового тарифу на електроенергію для підприємств, які видобувають вугілля з пластів крутого падіння” від 16 серпня 1999 р. № 1485 // Офіційний вісник України. 1999. - № 33. Ст. 1725.
116. Постанова Кабінету Міністрів України „Про перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку” від 27 липня 1995 р. N 554. / Екологічне законодавство України. Х.: ТОВ ”Одіссей”, 2002. С. 236-237.
117. Примушко С. Впровадження комп’ютерних технологій в Геоінформ // Мінеральні ресурси України. - 2002 р. - № 4. - С. 26-28.
118. Про затвердження Інструкції про здійснення державної екологічної експертизи. Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 07.06.1995р. №55 // Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього природного середовища. Том Ш. Чернівці, 1996. С. 191-199.
119. Про результати перевірки використання бюджетних коштів, передбачених у 2001-2002 роках на виконання державного замовлення з приросту запасів корисних копалин / Підготовлено департаментом контролю видатків на АПК та виробничу інфраструктуру і затверджено постановою Колегії Рахункової палати від 12.12.2002 № 29-3 / - Київ: Рахункова палата України, 2003. - Випуск 6.
120. Райт Г. Державне управління / Перекл. з англійської В. Івашка, О.Коваленка, С.Соколик. К.: Основи, 1994. 191 с.
121. Регіональне управління: Навч. посіб. / За наук. і заг. ред. д-ра екон. наук Л.М. Зайцевої. Д.: Дніпропет. філ. УАДУ, 2000. С. 25.
122. Розпутенко І.В. Економічне зростання в Україні: проблеми і здобутки. - К.:К.І.С., 2001. 136 с.
123. Реймерс Н.Ф. Природопользование: Словарь-справочник. М.: Мысль, 1990. 637 с.
124. Реймерс Н.Ф. Екология (теорія, законы, правила, принципы и гипотезы). М.: Россия молодая, 1994. 367 с.
125. Руднева А. Сага о Кривбасе // Зеркало недели. 2004. - № 27 (502). С. 12.
126. Cадеков А.А. Механизмы эколого-економического управления предприятием. Донецк: ДонГУЭТ, 2002. 311 с.
127. Сахно Ю. „Золота лихоманка” на відвалах // Урядовий кур’єр. - 2005. - № 97 (27 травня). - С. 9.
128. Сергеев П. Ресурсная политика Швеции // Мировая политика и международные отношения. 2001. №4. С. 81-88.
129. Сен-Марк Ф. Социализация природы. - М.: „Знание”, 1977. 213 с.
130. Синякевич І. Економічні інструменти екополітики: теорія і практика // Економіка України. 1999. - № 10. С. 78-83.
131. Скуратівський В.А., Шевченко М.Ф. Соціальні системи та соціологічні методи дослідження: Навч. посібник. К.: Вид-во УАДУ, 1998. 188 с.
132. Слухай С. Становлення відносин між рівнями держави в Україні: чи відбувається децентралізація? / Україна в сучасному світі. Конференція випускників програм наукового стажування у США. К.: Стилос, 2003. С. 262-272.
133. Cойфер В.М. Проблемы управления. Методологические основания: Дис. ... канд. филос. наук: Х., 2000. 180 с.
134. Сорокин В Д. Метод правового регулирования : Теоретические проблемы. - М.:Юрид.