державно-громадське управління загальноЮ СЕРЕДНЬОЮ ОСВІТОЮ на районному рівні

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ГРАБОВСЬКИЙ В’ячеслав Альбертович

УДК 351.851:352:37.014

державно-громадське управління загальноЮ СЕРЕДНЬОЮ ОСВІТОЮ на районному рівні

25.00.02 - механізми державного управління

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата наук
з державного управління

Науковий керівник:
Майборода Василь Каленикович,
доктор педагогічних наук, професор, заслужений працівник народної освіти України

Київ 2006

Зміст

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.

3

Вступ...

4

Розділ 1
Проблеми управління освітою в теорії та практиці ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

12

1.1. Огляд науково-теоретичних праць вітчизняних дослідників з питань державно-громадського управління освітою на районному рівні

12

1.2. Аналіз законодавчих актів з розвитку державно-громадського управ-ління освітою на районному рівні...

20

1.3. Зарубіжний досвід сполучення державного регулювання з громад-ським самоврядуванням у системі державного управління освітою..

35

Висновки до першого розділу.................................................................

45

Розділ 2
ФОРМУВАННЯ моделі державно-громадського управління загальною середньою освітою на районному рівні.

47

2.1. Методологічна основа державно-громадського управління соціально-педагогічними системами................................................................

47

2.2. Критерії діяльності районних органів державного управління загаль-ною середньою освітою............................................................................

62

2.3. Концептуальні положення й модель державно-громадського управ-ління загальною середньою освітою на районному рівні ....................

82

2.4. Кваліметрична субмодель діяльності районного (міського) відділу (управління) освіти на державно-громадських засадах....................................

95

Висновки до другого розділу...............................................................................

102

Розділ 3
РОЗВИТОК Функціонально-організаційнОЇ структурИ управління районною загальноосвітньою системою на державно-громадських ЗАСАДах

105

3.1. Механізми державно-громадського управління загальною середньою освітою на рівні району........................................................................................

105

3.2. Узагальнення досвіду практичного використання елементів державно-громадського управління районною загальноосвітньою системою................

129

3.3. Практичні рекомендації щодо впровадження державно-громадського управління загальною середньою освітою на районному рівні.......................

163

Висновки до третього розділу.........................................................................

171

висновки ........................................................................................................

174

Список використаних джерел........................................................

178

Додатки............................................................................................................

ВСТУП
Актуальність теми дослідження визначається змінами в суспільно-політичній структурі нашої країни, що обумовлюють необхідність нової освітньої політики, спрямованої на побудову демократичної, правової держави та задоволення освітніх потреб громадян незалежної України. Стрімкі зміни політичної, економічної, соціальної та культурної сфер людської діяльності ставлять на порядок денний питання щодо зміни підходів, методів, стилів виробничих відносин і поступового перетворення жорсткого субординаційного управління сучасними організаціями на мобільне, гнучке. Це, у свою чергу, вимагає суттєвої перебудови системи державного управління освітою.
Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ ст. спрямовує діяльність державних службовців на пошук нових, відкритих і демократичних моделей управління освітою, які мають утверджуватися як державно-громадські та орієнтувати освітні процеси на постійний розвиток. При цьому важливо передбачити органічне поєднання засобів державного впливу з громадським управлінням, що розширюватиме управлінські можливості громадської думки [146, с. 5].
Окремої уваги потребує перебудова державної системи управління загальною середньою освітою на районному рівні, пошук нових та модернізація старих механізмів її здійснення в умовах переходу до ринкової економіки.
Проблема державно-громадського управління освітою в умовах соціально-економічних перетворень в країні виходить за межі галузевого суто освітянського питання й набуває загальнодержавного значення.
Вітчизняна теорія державного управління містить основні методологічні засади демократизації державного апарату. Об’єктивна характеристика розвитку державного управління висвітлюється в працях таких учених, як В.Б.Авер’янов [1], В.Д.Бакуменко [11], М.В.Князєв [44], В.І.Луговий [126; 127; 128], В.К.Майборода [133], С.В.Майборода [134], Н.Р.Нижник [149] та ін. Водночас зміни соціально-економічної структури суспільства потребують підвищення уваги до розвитку освіти з позицій демократизації державного управління.
Стратегічні цілі, завдання, пріоритетні напрями й основні шляхи радикальних перетворень в управлінні системою освіти визначені Конституцією України [110], законами України Про освіту” [82], Про професійно-технічну освіту” [86], Про загальну середню освіту” [84], Про позашкільну освіту” [85], Про дошкільну освіту”[83], Про вищу освіту” [81], Державною національною програмою Освіта” (Україна ХХІ століття”) [57], Указом Президента України Про національну програму Діти України” [225], Національною доктриною розвитку освіти України у XXI столітті [146] та іншими актами.
Реалізація цих завдань на районному рівні можлива лише за умови, коли зміст, форми, функціонально-організаційна структура, стиль і методи, механізми управлінської діяльності районних відділів (управлінь) освіти (РВО, РУО) відповідатимуть вимогам розвитку суспільства в умовах створення української державності, культурного й духовного відродження народу. Успіх реформування системи державного управління освітою значною мірою залежить від того, як раціонально та ефективно буде використовуватися не тільки зарубіжний, а й насамперед вітчизняний досвід управлінської діяльності районних органів управління освітою.
Водночас значна частина районних органів управління освітою намагається знайти своє місце в побудові нової освіти в країні, однак багатьом відділам (управлінням) освіти бракує розуміння сьогодення, а деяких можна без перебільшення назвати осередком авторитаризму, які стримують розвиток творчості та ініціативи в підпорядкованих їм закладах освіти. Характерна ознака таких управлінських підрозділів монополізм [111, с.44].
Такий стан справ в управлінні освітою на районному рівні має свої зовнішні (скрутне економічне становище в країні, недостатня кількість теоретичних розробок з проблем управління освітою на районному рівні, відсутність науково обґрунтованих методичних рекомендацій щодо конкретного переведення управління освітою в районах на державно-громадські засади) та внутрішні (відсталість, вузькість мислення, нерозуміння реалій сьогодення, недостатня управлінська підготовка більшості районних керівників освітою, наявність стійких тоталітарних стереотипів) причини.
Як показало вивчення літературних джерел з питань державного управління освітою, у більшості з них висвітлено різні аспекти управління в системі освіти. Методологічне значення для розуміння й усвідомлення проблем державного управління освітою в нових соціально-економічних умовах мають положення, викладені в працях В.П.Андрущенка [148], С.І.Гончаренка [42; 43], Д.І.Дзвінчука [58], І.А.Зязюна [148], В.Г.Кременя [118], С.В.Крисюка [119; 120], В.І.Лугового [126; 127; 128], Т.О.Лукіної [129], В.С.Лутая [130], В.К.Майбороди [133], С.В.Майбороди [134], В.С.Пікельної [169], Н.Г.Протасової [188; 189] та ін.
До окремих теоретичних і практичних аспектів діяльності регіональних органів управління освітою звертаються Є.С.Березняк [18; 19; 20; 21], М.М.Дарманський [53], Д.І.Дейкун [55], П.І.Дроб’язко [55], Г.В.Єльникова [68; 69; 70], О.І.Зайченко [78; 79; 80], Л.М.Калініна [91], М.І.Кондаков [109], М.Я.Корніяка [115], А.В.Мазак [131], Г.І.Сурмило [214], Г.В.Федоров [227; 228], П.В.Худомінський [231; 232] та ін.
Проблеми вдосконалення системи управління загальноосвітньою школою розкрито в наукових працях В.І.Маслова [137,138; 139], Л.І.Даниленко [160], Н.М.Островерхової [160], Ю.А.Конаржевського [106; 107; 108], М.С.Сунцова [34; 212] та ін.
Аналіз наукових досліджень свідчить про наявність значної кількості праць вітчизняних і зарубіжних авторів, що стосуються державної освітньої політики й управління освітою. Однак ще не знайшли достатньої розробки та висвітлення питання державно-громадського управління загальною середньою освітою в районі, розробки моделі та визначення механізмів управління загальною середньою освітою на державно-громадських засадах з урахуванням сучасних законодавчих та нормативних актів з питань освіти в Україні.
Це зумовило вибір теми дисертаційного дослідження як Державно-громадське управління загальноосвітніми навчальними закладами на районному рівні”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. У дисертації висвітлюються результати досліджень, отримані автором при виконанні комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України „Державне управління та місцеве самоврядування” (ДР ОК № 0201U004833) як членом наукової групи на громадських засадах за темою науково-дослідної роботи: „Становлення державно-громадського управління освітою в Україні” (ДР № 0102U002535).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні моделі та механізмів державно-громадського управління загальною середньою освітою на районному рівні й виробленні на цій основі практичних рекомендацій щодо переводу управління освітою на державно-громадські засади.
Виходячи з наведеного та відповідно до зазначеної мети поставлені такі завдання:
- здійснити аналіз теорії, нормативно-правової бази та практики становлення й розвитку державно-громадського управління освітньою системою України в нових економічних умовах;
- удосконалити поняття державно-громадського управління освітою та його складових;
- виконати структурно-функціональний аналіз та розробити критеріальну основу діяльності районних органів державного управління загальною середньою освітою;
- науково обґрунтувати й розробити базову модель державно-громадського управління загальною середньою освітою на районному рівні;
- дослідити механізми державно-громадського управління загальною середньою освітою на рівні району та інструментарій моніторингу діяльності районного (міського) відділу (управління) освіти на кваліметричних засадах.
Об’єктом дослідження є процес державно-громадського управління освітою на районному рівні.
Предмет дослідження механізми державно-громадського управління загальною середньою освітою на рівні району.
Гіпотеза дисертаційного дослідження базується на припущенні, що розробка базової моделі управління загальною середньою освітою в районі з включенням громадських структур, технології динамічного поєднання централізації та децентралізації за допомогою освітнього моніторингу діяльності державних органів управління освітою що реалізується на кваліметричних засадах, дасть можливість створити систему державно-громадського управління, яка значно посилить демократизацію управління, саморозвиток та саморегуляцію суб’єктів освітньої системи в районі.
Методи дослідження. Для перевірки гіпотези дослідження та виконання поставлених завдань використано загальнонаукові методи:
- теоретичного рівня проблемно-цільовий та структурно-функціональний аналіз основних теорій і практики управління в районній системі освіти для виділення й обґрунтування механізмів державно-громадського управління; історико-логічне вивчення наукових праць провідних учених у сфері державного управління, загальної теорії управління та управління освітою зокрема з метою накопичення, відбору, систематизації матеріалу й теоретичного осмислення проблеми дослідження; синергетичний підхід, критеріальне моделювання й класифікація для розробки базової моделі державно-громадського управління на рівні району та інструментарію моніторингу діяльності районного відділу (управління) освіти на кваліметричних засадах;
- емпіричного рівня вивчення нормативно-правових документів, практичної діяльності районних органів державного управління загальною середньою освітою для вивчення й узагальнення їх управлінського досвіду; спостереження, анкетування, експериментальне дослідження, математична і статистична обробка отриманих даних для об’єктивізації та забезпечення вірогідності результатів дослідження; з метою розробки конкретних теоретичних і практичних рекомендацій щодо поступового запровадження державно-громадського управління на рівні району застосовувалися метод аналізу отриманої статистичної інформації та метод прогнозування.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертаційній роботі
уперше:
- розроблено базову модель державно-громадського управління загальною середньою освітою на районному рівні, сутність якої полягає у включенні громадських структур до управління системою освіти в районі;
- визначено та обґрунтовано механізми державно-громадського управління загальною середньою освітою на районному рівні, а саме: зовнішні державні й громадські механізми як окремі системи (державні та громадські структури) та внутрішні механізми (моніторинг, громадське опитування, волонтерські акції, використання соціальних індикаторів, розвиток партнерських відносин тощо), які виконують роль спеціальних засобів для приведення цих систем у дію.
удосконалено:
- поняття державно-громадського управління освітою на основі виокремлення його різновидів за рівнем управління (державне, регіональне, закладів освіти), за способом залучення громадської думки (асоціативне й інтегральне) та за механізмом дії (структурно-громадське, інформаційно-громадське, субординаційно-партнерське);
- критеріальну основу діяльності органів державного управління загальною середньою освітою на районному рівні шляхом визначення ступеня залучення громадських структур та оцінки їх участі в прийнятті управлінських рішень;
- інструментарій моніторингу діяльності районного (міського) відділу (управління) освіти на кваліметричних засадах шляхом розробки факторно-критеріальних моделей діяльності РВО на державно-громадських засадах;
дістали подальшого розвитку технологія та методика поточного коригування діяльності районних управлінських структур шляхом поєднання державного регулювання, громадського самоврядування та самоорганізації загальноосвітніх навчальних закладів районної системи освіти.
Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що:
- розроблено практичні рекомендації державним органам управління освітою та загальноосвітнім навчальним закладам щодо поступового переводу системи управління на державно-громадські засади;
- вироблено пропозиції щодо удосконалення діючого Положення про районний відділ (управління) освіти з включенням державно-громадських механізмів регулювання розвитку загальної середньої освіти;
- запропоновано нові підходи до практики планування роботи відділу освіти, розподілу функціональних повноважень в апараті відділу, критерії управлінської діяльності РВО.
Матеріали дисертаційного дослідження впроваджувалися в роботі:
- Шевченківського районного управління освіти м.Києва для застосування й розвитку окремих елементів державно-громадського управління освітньою системою району та поточного коригування діяльності РУО щодо врахування громадської думки на основі самомоніторингу (довідка від 16 січня 2003 р. № 57);
- Печерського районного управління освіти м.Києва для координації діяльності загальноосвітніх навчальних закладів району на державно-громадських засадах (довідка від 25 липня 2005 р. №09/5 1186);
- Запорізького навчально-методичного Центру управління освіти для моніторингу діяльності районних відділів освіти з метою розвитку державно-громадського управління (довідка від 12 травня 2005 р. № 141).
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні, методологічні та практичні положення й результати дослідження докладалися на: міжнародних та міжрегіональних науково-практичних конференціях Національної академії державного управління при Президентові України: Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління” (Київ, 2004); Актуальні проблеми управління на новому етапі державотворення” (Київ, 2005); усеукраїнській науково-практичній конференції Освітня система сільського регіону: проблеми та перспективи розвитку” (Біла Церква, 2000); регіональних науково-практичних, науково-методичних конференціях, семінарах: слухачів курсів завідуючих відділами освіти при Державній академії керівних кадрів освіти, міських та районних конференціях, педагогічних читаннях, нарадах директорів закладів освіти Шевченківського району м.Києва: Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи” (Конча-Заспа, 1998); Реалізація Національної програми Діти України” (Київ, 1999); Цінності освіти для суспільства на рубежі століть” (Київ, 2000); Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті” (Київ, 2001); Управління закладами освіти в сучасних умовах” (Київ, 2002); засіданні кафедри управління освітою Національної академії державного управління при Президентові України.
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи відображено автором у дев’яти публікаціях, серед яких чотири у наукових фахових виданнях за спеціальністю Державне управління”, затверджених ВАК України, дві у матеріалах наукових конференцій, дві у науково-виробничому та громадсько-політичному журналах, один у збірнику наукових праць.

Структура дисертації. Дисертаційне дослідження складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 239 сторінок. Робота містить 4 рисунки та 10 таблиць, список використаних джерел включає 257 найменувань (з них 12 іноземною мовою) на 23сторінках, 15 додатків подано на 38 сторінках.

Список літератури

Висновки
Дослідження процесу державного управління освітою на районномурівні дозволило визначити та обґрунтувати шляхи запровадження механізмів державно-громадського управління загальною середньою освітою в районі. Отримані результати підтверджують гіпотезу, покладену в основу дисертації, а реалізована мета й завдання дають змогу сформулювати такі висновки:
1. На основі аналізу вітчизняної й зарубіжної наукової літератури встановлено, що ступінь дослідженості проблеми державно-громадського управління загальноосвітніми навчальними закладами на районному рівні залишається недостатнім. Незважаючи на те, що зусилля вчених спрямовані на пошуки оптимального співвідношення централізації й децентралізації державного управління освітою, створення системного механізму на всіх управлінських рівнях, дослідження залишаються розрізненими та методологічно не об’єднаними. Практика сьогодення підтверджує монопольне ставлення держави до управління загальною середньою освітою.
Аналіз нормативної бази державного управління загальною середньою освітою на рівні району вказує на те, що вона потребує подальшого вдосконалення. Виникає необхідність надання прав громадській спільноті впливати на освітні процеси шляхом оптимального поєднання управління й самоуправління. Тому демократичні процеси в діяльності державних органів управління освітою мають бути унормованими.
Вивчення зарубіжного досвіду гуманізації й демократизації державного управління в галузі освіти свідчить, що постає питання про створення системи управління освітою на основі синергетичного підходу. Для цього мають бути розробленими проміжні моделі та механізми поєднання державних і громадських функцій управління.
2. Дослідження показало, що відсутність ґрунтовних теоретичних досліджень з державно-громадського управління загальною середньою освітою на рівні району зумовлює необхідність розробки його понятійного апарату, складових, структурної моделі та інструментарію моніторингу діяльності районного відділу (управління) освіти.
Визначено, що державно-громадське управління в освіті це поєднання діяльності державних та суспільних суб’єктів управління в інтересах людини, соціуму й влади.
Здійснений у роботі аналіз показав, що три концептуальні конструкції державно-громадського управління: структурно-громадського супроводу, інформаційно-громадського супроводу та субординаційно-проміжного партнерства з рухомими зв’язками забезпечують взаємоадаптацію різноспрямованих активностей в напрямі загального вектору переваг та створюють окремі різновиди ДГУ.
Проведений структурно-функціональний аналіз діяльності районних органів державного управління загальною середньою освітою довів недосконалість Типового положення про відділ освіти в контексті державно-громадського управління. З метою модернізації цього положення визначені й описані критерії діяльності РУО на державно-громадських засадах.
3. Розроблено базову модель державно-громадського управління загальною середньою освітою на рівні району, яка складається з п’яти модулів. Два з них (керуюча та керована підсистеми) включають структурні компоненти у вигляді державних та громадських структурних підрозділів як основи створення й розвитку державно-громадських засад у цілеспрямованих перетвореннях освітньої системи на рівні району.
4. Встановлено, що дієвим інструментарієм моніторингу державно-громадського управління освітою слід розглядати базові кваліметричні моделі діяльності всіх категорій учасників освітнього процесу. Відтак, в основу розробки кваліметричної субмоделі діяльності РУО на державно-громадських засадах покладені визначені автором критерії діяльності районних органів управління загальною середньою освітою. Теоретично обґрунтовано, що використання кваліметричних субмоделей значно підвищує науковий рівень прийняття управлінських рішень у діяльності РУО.
5. Обґрунтовано й розкрито механізми державно-громадського управління: зовнішні державні й громадські механізми як окремі системи (державні та громадські структури) та внутрішні механізми (моніторинг, громадське опитування, волонтерські акції, використання соціальних індикаторів, розвиток партнерських відносин тощо), що виконують роль спеціальних засобів для приведення цих систем у дію.
6. Сформовано та апробовано технологію впровадження державно-громадського управління в освітню практику. Доведено, що різні види державно-громадського управління, а саме: структурно-громадського супроводу, інформаційно-громадського супроводу та субординаційно-проміжного партнерства, мають свої завдання й свою технологію практичної реалізації.
Запропоновано план-моніторинг РУО, який дозволяє здійснювати поточне коригування діяльності РУО за наслідками самооцінки та самоаналізу.
Узагальнення результатів анкетування 127 керівників районного та шкільного рівнів виявило, що 74,6% з них не готові до впровадження державно-громадського управління загальною середньою освітою. Тому в дослідженні апробовано не цілісну систему, що виявилося передчасним, а лише її елементи. Експериментальна перевірка здійснювалося в три етапи, результати яких довели можливість використання розробленої кваліметричної субмоделі діяльності РУО для розвитку державно-громадського управління загальною середньою освітою в районі.
7. Вироблені практичні рекомендації для державних органів управління освітою та закладів загальної середньої освіти щодо переводу управління на державно-громадські засади, а саме:
створити умови для запровадження в освітню практику системи державно-громадського управління освітою;
розробити нормативну базу здійснення освітнього моніторингу для відслідкування динаміки розвитку державно-громадського управління освітою на основі врахування громадської думки;
розширити нормативно-правову базу змішаного фінансування освітніх послуг та заохочення участі громади в управління освітою;
виробити нормативну базу на місцевому рівні для делегування громадським структурам повноважень в прийнятті управлінських рішень, що задовольняють освітні потреби громадян;
забезпечити умови для розвитку партнерських відносин між державними й громадськими структурами управління освітою й підключення громадськості до атестації педагогічних працівників, загальноосвітніх навчальних закладів;
запровадити звітування керівників загальноосвітніх закладів перед громадою;
сприяти заохоченню учасників освітнього процесу до проведення волонтерських акцій та розвитку мережі громадсько активних шкіл;
розширювати зв’язки з громадськістю шляхом: її залучення до організації позашкільної роботи з дітьми; задоволення додаткових освітніх потреб дорослого населення району; залучення батьків-науковців до викладацької діяльності в школі;
інформувати населення району через засоби масової інформації, загальні збори, громадські слухання про успіхи та проблеми в діяльності шкіл, забезпеченні соціального захисту учасників освітнього процесу тощо.
До подальших напрямів дослідження цієї проблеми ми відносимо: наукове обґрунтування процесу впровадження державно-громадського управління освітою; розробку моделей та визначення механізмів державно-громадського управління для всієї системи освіти України на різних рівнях державного управління; розробку технології проведення моніторингу діяльності державних органів управління освітою.

Список використаних джерел

1. Авер’янов В.Б. Функції та організаційна структура органу державного управління. К.: Наук. думка, 1979. 180 с.

2. Азгальдов Г.Г., Райхман Э.П. О квалиметрии. М.: Изд-во стандартов”, 1972. 172 с.

3. Андриевский Б.М. Совершенствование прогностического аспекта управления школьным образованием // Совершенствование управления народным образованием в условиях демократизации советского общества: Тез. докл. научн. практ. конф., 22-24 ноябр. 1988 г. М., 1988. С. 259-262.

4. Ануфрієва О.Л. Оцінка якості початкової освіти на основі квалі-метричного підходу: Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.01. К., 2000. 18 с.

5. Аттестация образовательных учреждений в Санкт-Петербурге: Сб. нормат. док. и метод. материалов / Сост. Н.В.Громова. СПб: ГУО, 1995. 75 с.

6. Аудит адміністративної діяльності: Теорія та практика / Пер. з англ. В.Шульги. К.: Основа, 2000. 190 с.

7. Афанасьев В.Г Системность и общество. М.: Политиздат, 1980. 368с.

8. Афанасьев В.Г. Научное управление обществом: Опыт системного исследования. 2-е изд., доп. 1973. 390 с.

9. Афанасьєв В.Г. Общество: системность, познание и управление. М.: Политиздат, 1981. 432 с.

10. Афанасьев В.Г. Человек в управлении обществом. М.: Политиздат, 1977. 382 с.

11. Бакуменко В.Д. Державне управління і державно-управлінські рішення: вступ до досліджень // Вісн. УАДУ. 1999. № 4. С. 68-79.

12. Балыхин Г.А. Управление развитием образования: организационно-экономический аспект / Г.А.Балыхин. М.: ЗАО Изд-во Экономика”, 2003. 428 с.

13. Бандурка О., Ковальов Є., Коваленко А. Державне адміністрування. Не вказівним перстом, а ... менеджментом // Віче. 1996. № 6. С. 50-54.

14. Барсукова Л.Я. Повышение эффективности управления муниципальной системой образования в условиях малого города: Автореф. дис канд. пед. наук: 13.00.01 / Челябинский гос. ордена Знак Почета” пед. ун-т Челябинск, 1999. 15с.

15. Бачило И.Л. Функции органов управления. М.: Юрид. лит., 1976. С.39.

16. Беленовский К.И. Инспектирование детских учреждений интернатного типа: Дисканд. пед. наук: 13.00.01. М., 1979. 204 с.

17. Білоус В.І. Синергетика як методологічна основа сучасного державного управління // Зб. матеріалів Міжн. наук.-практ. конф. Сучасні проблеми управління” / Уклад.: Б.В.Новіков, В.А.Гайченко та ін. К.: ІВЦ Політехніка”, 2001. 160 с.

18. Березняк Е.С. Руководство современной школой. К.: Рад. шк., 1977. 166 с.

19. Березняк Є.С., Черпінський М.В. Керівництво роботою школи. К.: Рад. шк., 1970. 262 с.

20. Березняк Е.С. Важнейшее звено управления школой. К.: Рад. шк, 1981. 151 с.

21. Березняк Е.С., Стиоса В.Г. Вопросы инспектирования работы школы и учителя. К.: Рад. шк, 1967. 290 с.

22. Березняк Є.С., Стіоса В.Г. Реалізація принципу демократизації в управлінській діяльності директора школи: Метод. посіб. для керівників шкіл. К., 1996. 62 с.

23. Богданов А.А. Тектология. Всеобщая организационная наука: Кн. 1, 2. М.: Экономика, 1989. 656 с.

24. Бочкарев В.И. Государственно-общественное управление образованием: каким ему быть? // Педагогика. 2001. № 2. С. 9-13.

25. Бутенко Н.И. Региональная модель управления социально-воспитательной деятельностью учреждений образования: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.06 / Центр социальной педагогики Росийской Академии образования. М., 1997. 16 с.

26. Вдовенко С.М. Управління освітою в перехідний період. Стан, тенденції. Напрями реформування та критерії оцінки // Вісн. УАДУ. 1998. №3. С. 176-180.

27. Венгеров А.Б. Синергетика и политика // Общественные науки и современность. 1993. № 4. С. 7-15.

28. Веселов М.О., Логинов Д.С. Организация работы в советской школе: практическое школоведение. М.: Учпедгиз, 1928. 220 с.

29. Вишневецька Н.В. Правові засади державного управління // Зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф. Сучасні проблеми управління” / Уклад.: Б.В.Новіков, В.А.Гайченко та ін. К.: ІВЦ Політехніка”, 2001. С. 125.

30. Волков А.М. Швеция: социально-экономическая модель. М.: Экономика, 1992. 148 с.

31. Волковский А.Н. Инспектирование школы и беседы с начинающим районным инспектором школ. М.: Учпедгиз, 1947. 520 с.

32. Володин О. Совершенствовать деятельность отдела народного образования // Нар. образование. 1979. №4. С. 17-20.

33. Воробйова Л.С. Філософія управління // Зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф. Сучасні проблеми управління” / Уклад.: Б.В.Новіков, В.А.Гайченко та ін. К.: ІВЦ Політехніка”, 2001. С. 29-31.

34. Вопросы школьного управления / Под ред. Н.С.Сунцова. М.: Педагогика, 1977. 132 с.

35. Вульфсон Б.Л. Управление образованием на Западе: тенденции централизации и децентрализации // Педагогика. 1997. № 2. С. 110-117.

36. Гаєвський Б.А. Основи науки управління: Навч. посіб. К.: МАУП, 1997. 112 с.

37. Гаспарян Ж.М. Районное звено народного образования: Действенность и эффективность // Сов.педагогика. 1986. № 9. С. 22-26.

38. Гвишиани Д.М. Организация и управление // 2-изд., доп. М.: Наука, 1972. 536 с.

39. Гиг Дж. Ван. Прикладная общая теория систем: В 2-х кн. М.: Мир, 1981. 336 с.

40. Гладій Н., Долішній М., Писаренко С., Янків М. Регіональний менеджмент і моніторинг. Л.: Основа, 1998. 68 с.

41. Глинский Б.А., Грязнов Б.С., Дынин Б.С., Никитин Е.П. Моделирование как метод научного познания: гносеологический анализ. М.: МГУ, 1965. 248с.

42. Гончаренко С. Український педагогічний словник. К.: Либідь, 1997. 376 с.

43. Гончаренко С.У., Мальований Ю.І. Гуманізація загальної середньої школи. К., 1994. 34 с.

44. Гошко А.О., Дмитренко Г.А., Князєв В.М. Контури нового управлінського курсу трансформації України. К.: Вид-во НАДУ, 2004. 176 с.

45. Грабовський В.А. Державно-громадське управління загальною середньою освітою в Україні: стан та перспективи // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. / Редкол.: С.М.Серьогін (голов. ред.) та ін. Д.: ДРІДУ НАДУ, 2005. Вип. 1(19). С. 102-111.

46. Грабовський В.А. Розбудовуємо національну школу // Трибуна. 1997. № 7-8. С. 10.

47. Грабовський В.А. Модель державно-громадського управління районною системою загальної середньої освіти з моніторинговим супроводом // Вісн. НАДУ. 2004. № 4. С. 355-363.

48. Грабовський В.А. Модернізація організаційної структури регіональних органів управління освітою в Україні // Держава та регіони. Гуманітарний університет „ЗІДМУ”. 2004. № 1. С. 32-39. (Сер.: Держ. упр.).

49. Грабовський В.А. Організація й впровадження технології моніторингу регіональної освітньої системи з позицій державно-громадського управління // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. Одес. регіон. ін-ту держ. упр. О.: ОРІДУ НАДУ, 2005. Вип. 2(22). С. 198-209.

50. Грабовський В.А. Особливості регіонального управління закладами освіти в сучасних умовах // Вісн. НАДУ. 2003. № 3. С. 366-372.

51. Громадсько активні школи в Україні: кроки до дій / Упоряд.: Н.Софій, Ю.Кавун. К.: ВФ Крок за кроком”. 2004. 140 с.

52. Гурне Б. Державне управління: Посібник / Пер. з фр. В.Шовкун. К.: Основи, 1993. 166 с.

53. Дарманський М.М. Соціально-педагогічні основи управління освітою в регіоні. Хмельницький: Поділля, 1996. 384 с.

54. Дахин А.Н. Педагогические технологии: мониторинг успешности и эффективности учебной работы // Школьные технологии. 1999. № 1-2. С. 39-41.

55. Дейкун Д.І., Дроб’язко П.І. Організація праці інспектора-методиста шкіл. К.: Рад. шк., 1990. 176 с.

56. Дем’янчук О.І. Освітня політика й управління освітою в перехідний період: теоретичні засади та практичне втілення // Директор школи: газета для керівників шкіл. К., 1999. № 46 (94), грудень. С. 3-4.

57. Державна національна програма Освіта” (Україна XXI століття”): Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 3 листоп. 1993 р. №896. К.: Райдуга, 1994. 62 с.

58. Дзвінчук Д.І. Державне управління освітою в Україні: тенденції і законодавство: Навч. посіб. для вищ. навч. закл. К.: ЗАТ Нічлава”, 2003. 240с.

59. Дмитренко Г.А. Концепция антропосоциального управления переходным обществом // Персонал. 1998. № 1. С. 7-11.

60. Дмитренко Г.А. Стратегический менеджмент в системе образования: Учеб. пособие. К.: МАУП, 1999. 176 с.

61. Дмитренко Г.А. Стратегічний менеджмент: цільове управління освітою на основі кваліметричного підходу: Навч. посіб. К.: Ін-т змісту і методів навчання, 1996. 140 с.

62. Дмитренко Г.А., Олійник В.В., Ануфрієва О.Л. Цільове управління: вимірювання результативності діяльності учнів і педагогів: Навч.-метод. посіб. К., 1996. 84 с.

63. Дорогунцов С., Куценко В. Освітня сфера в інформаційному суспільстві// Вісн. НАН України, 2002. № 11. С. 3-10.

64. Дорофеева Г. Рейтинг учителя // Народное образование. 1998. № 2. С. 25-28.

65. Дорошенко Е.А. Оценка профессиональных, деловых и личностных качеств персонала: Метод. рек. по аттестации руководителей и специалистов: Учеб.-метод. пособие. К.: МАУП, 1996. 34 с.

66. Другий Всеукраїнський з’їзд працівників освіти, 7-9 жовт. 2001 р. / Редкол.: В.Г.Кремень (голова) та ін.: М-во освіти і науки України. К.: ЗАТ Нічлава”, 2001. 232 с.

67. Егоров Г.С., Тесленко О.А. Система народного образования во Франции// Система народного образования в зарубежных странах на современном этапе: Сб. науч. тр.. К.: КГПИ, 1990. С. 77-85.

68. Єльникова Г.В. Атестація загальноосвітніх навчальних закладів в Україні: передумови, зміст, експеримент: Наук.-метод. посіб. Х.: ТО Гімназія, 1999. 160 с.

69. Єльникова Г.В. Наукові основи розвитку управління загальною середньою освітою в регіоні: Монографія. К.: ДАККО, 1999. 304 с.

70. Єльникова Г.В. Освітній моніторинг в регіональному управлінні загальною середньою освітою // Управління національною освітою в умовах становлення і розвитку української державності: Матеріали всеукр. наук.-практ. конф. (28-30 жовт. 1998 р.). К.: Правда Ярославичів, 1998. С. 83-86.

71. Єльникова Г.В. Основи адаптивного управління (тексти лекцій). Х.: Видав. гр. Основа”, 2004. 128 с.

72. Єльникова Г.В. Теоретичні підходи до моделювання державно-громадського управління // Директор школи: газета для керівників шкіл. К., 2003. жовт. № 40 (280). С. 10-11.

73. Економічне зростання на засадах справедливості: Вибір стратегії для України / Дж.Хансен та Д.Кук. Світовий банк, 1999. (Док. для обговорення №408)

74. Жабенко О. Державне управління освітою у працях сучасних авторів // Вісн. УАДУ. 2002. № 4. С. 155-160.

75. Жабенко О.В. Особливості й тенденції розвитку державного управління освітою в Україні (1946-2001 рр.): Автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.01. К., 2003. 20 с.

76. Жбанкова Н.С. Некоторые вопросы инспектирования школы // Сов. педагогика. 1981. №7. С. 78-82.

77. Жерносек І.П., Колібабчук В.З. Відділ освіти на путі оновлення. К.: Хрещатик, 1995. 88 с.

78. Зайченко О.І. Специфіка підготовки керівника загальноосвітнього навчального закладу до управління навчально-виховним процесом у школі // Гуманітарний вісн. Переяслав-Хмельницького держ. пед. ун-ту ім.Г.Сковороди: Наук.-теор. зб.: Матеріали всеукр. конф. Переяслав-Хмельницький, 2005. С.107-119.

79. Зайченко О.І. Наукові засади реформування управлінської діяльності районного відділу освіти в сучасних умовах.: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Ін-т пед. АПН України. К.,1998. 22 с.

80. Зайченко О.І., Островерхова Н.М., Даниленко Л.І. Теорія і практика управлінської діяльності районного відділу освіти: Монографія. К.: ВПЦ Техпрінт”, 2000. 352 с.

81. Закон України про вищу освіту // Голос України. 2002. 5 берез. №43. http//zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi

82. Закон України про внесення змін і доповнень до Закону України Про освіту” // Голос України. 1996. 25 квіт. № 77. http//zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/ laws/main.cgi

83. Закон України про дошкільну освіту // Уряд. кур’єр: Інформ. дод. Орієнтир”. 2001. 8 серп. № 141. http//zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi

84. Закон України про загальну середню освіту // Уряд. кур’єр: Інформ. дод. Орієнтир”. 2001. 8 лип. № 125-126. http//zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi

85. Закон України про позашкільну освіту // Уряд. кур’єр: Інформ. дод. Орієнтир”. 2000. 9 серп. № 144. http//zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi

86. Закон України про професійно-технічну освіту // Уряд. кур’єр: Інформ. дод. Орієнтир”. 1998. 12 берез. № 48-49. http//zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/ laws/main.cgi

87. Зоц В. Школа модульного типу як демократична форма організації навчання // Рідна школа. 1996. № 10. С. 25-28.

88. Инспектирование школы / Под ред. В.П.Стрезикозина и др. М.: Просвещение, 1977. 302 с.

89. Ительсон Л.Б. Математические и кибернетические методы в педагогике. М.: Просвещение”, 1964. 248 с.

90. Калашнікова С.А. Управління державним сектором вищої освіти США: Автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.05 / УАДУ при Президентові України. К., 1999. 20 с.

91. Калинина Л.Н. Деятельность районных отделов народного образования по управлению учебно-воспитательными заведениями в Украине (1917-1994 гг.): Дис канд. пед. наук: 13.00.01. К.,1996. 194 с.

92. Калюве де Л., Маркс Э., Петри М. Развитие школы: модели и измерения/ Науч. ред. А.К.Зайцева. Калуга: Калужский ин-т социологии, 1995. 240 с.

93. Капустин Н.П. Педагогические технологии адаптивной школы: Учеб. пособие. М.: Издат. центр Академия”, 1999. 216 с.

94. Карклина С. Новые подходы к оценке деятельности школ в районе // Совершенствование управления народным образованием в условиях демократизации советского общества.: Тез. докл. научн.-практ. конф., 22-24ноябр. 1988 г. М.: Педагогика , 1988. С. 259-262.

95. Карклина С.Э. Планирование работы отдела народного образования // Материалы конф. по вопросам совершенствования форм и методов работы отделов народного образования. М.: Педагогика, 1978. С. 79-84.

96. Кваліфікаційні характеристики педагогічних працівників, для яких встановлені кваліфікаційні категорії. /С.І.Болтівець, В.І.Луговий, А.М.Міненко, О.І.Нікітенко // Інформ. зб. М-ва освіти України. 1994. № 5-6.

97. Клейнер Я.С., Древицкая И.Ю., Дорофиенко В.В. Новые информационные технологии в менеджменте. Х.: Основа, 1997. 106 с.

98. Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Синергетика как новое мировидение: диалог с И.Пригожиным // Вопр. философии. 1992. № 12. С. 3-20.

99. Ковганич Г., Нестеренко Л., Савенко Н. Учнівське самоврядування в системі освіти Києва: Практико-зорієнтований посіб. К.: Ін-т громадян. сусп-ва, 2000. 308 с.

100. Козубняк В. Управління освітою: стан, проблеми, перспективи // Освіта і управління. 2003. № 3. С. 67-73.

101. Колісниченко Н.М. Взаємозв’язок державного регулювання та механізмів самоорганізації в управлінні вищою освітою: Автореф. дис. канд. наук з держ. упр.: 25.00.05 / НАДУ при Президентові України. К., 2003. 20с.

102. Колісниченко Н. Як подолати кризу професійно-технічної освіти в Україні? Аналіз політики в галузі після середньої освіти // Аналітичні записки з розробки напрямків державної політики /Уклад. В.Є.Романов, О.І.Кілієвич. К.: Вид-во УАДУ, 2001. С. 132-146.

103. Колот А.М. Мотивація, стимулювання й оцінка персоналу: Навч. посіб. К.: КНЕУ, 1998. 224 с.

104. Комарницький М.С. Державно-громадська система управління освітою // Аспекти самоврядування. 2000. № 3. С. 34-35.

105. Комп’ютерна підтримка прийняття рішень на різних рівнях державного управління: Метод. рек. та зб. завдань / Уклад.: В.П.Тронь та ін. К.: Вид-во УАДУ, 1998. 56 с.

106. Конаржевский Ю.А. О путях совершенствования управления школой. Магнитогорск, 1975. 116 с.

107. Конаржевский Ю.А. Педагогический анализ учебно-воспитательного процесса как фактор повышения эффективности управления общеобразо-вательной школой: Дис. д-ра пед. наук : 13.00.01. Челябинск, 1980. 212 с.

108. Конаржевский Ю.А. Проблемы управления школой в современных условиях // Сов. педагогика. 1977. №9. С. 21-27.

109. Кондаков М.И. Теоретические основы школоведения. М.:Педаго-гика, 1982. 192 с.

110. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. К.: Феміна, 1996. 64 с.

111. Концептуальні засади демократизації та реформування освіти в Україні: Педагогічні концепції / Авт.: А.Погрібний, А.Алексюк, О.Вишневський, В.Майборода, П.Кононенко, М.Стельмахович, Т.Усатенко. К.: Школяр, 1997. 148 с.

112. Концепція адміністративної реформи в Україні. К.: Вид-во УАДУ, 1998. 62 с.

113.