Державно-управлінська еліта як чинник державотворення в Україні

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

Конотопцева Юлія Володимирівна

УДК 35.082.4

державно-управлінська еліта як чинник державотворення в Україні

Спеціальність 25.00.01 теорія та історія державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
Корженко Володимир Васильович,
доктор філософських наук,
професор

Харків 2008

Зміст

ВСТУП.. 4
Розділ1. теоретичні засади та витоки формування державно-управлінської еліти.. 10
1.1.Генезис ідей елітизму. 10
1.2.Теорії еліт у світовій суспільно-політичній думці 21
1.3.Дослідження розвитку ідей елітизму в сучасній державно-управлінській науці 36
1.4.Поняття, роль та характерні риси сучасної державно-управлінської еліти в суспільстві 45
Висновки до першого розділу. 62
Розділ2. ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКа ЕЛІТа як важливий чинник державотворення.. 64
2.1.Вплив державно-управлінської еліти на формування української державності 64
2.2.Нормативно-правові засади функціонування державно-управлінської еліти в Україні 84
2.3.Стан державно-управлінської еліти України на сучасному етапі розвитку держави. 91
2.4.Зарубіжний досвід підпорядкування діяльності державно-управлінської еліти вирішенню суспільних проблем. 115
Висновки до другого розділу. 127
Розділ3. підвищення ролі державно-управлінської еліти в розвитку держави.. 129
3.1.Вплив українського менталітету на формування іміджу державно-управлінської еліти. 129
3.2.Організаційний механізм формування державно-управлінської еліти та шляхи його удосконалення. 137
3.3.Форми та методи підвищення результативності діяльності державно-управлінської еліти в Україні в контексті інтеграції у європейський простір 144
Висновки до третього розділу. 162
ВИСНОВКИ.. 165
Додатки.. 168
Список використаної літератури: 173

ВСТУП

Актуальність теми. Послідовна розбудова незалежної, суверенної, демократичної, правової та соціальної держави можлива лише за умови повноцінного функціонування інституцій громадянського суспільства, що спонукає його рекрутувати кращих особистостей в окрему елітну групу управлінців і державотворців, незалежно від способу її формування. Важливими чинниками процесу державотворення є мова, національна самосвідомість, культура, освіта, національна безпека, внутрішній ринок країни, здоров’я нації та ін. Проте, серед цієї достатньо розгалуженої системи своєю важливістю та значущістю вирізняється саме управлінська еліта, унікальність якої полягає у її визначальному впливові на зміст державотворення.
Функціонування державно-управлінської еліти безпосередньо пов’язується з наявним культурним середовищем, духовністю нації, організацією державних інституцій, добробутом громадян тощо. Тому наукове обґрунтування та визначення шляхів розвитку будь-якої держави неможливе без комплексного дослідження усіх її інституцій взагалі та, враховуючи ключове значення для системи державного управління, еліти зокрема.
Стан наукової розробки проблеми. Управління та управлінці державою з давніх часів є об’єктом наукових досліджень (Кофуцій [4], Платон [138], Арістотель [5]). Багато плідних ідей щодо еліти як суспільного феномену знаходимо у працях пізніших авторів, а саме: М.Вебера [26], Д.Донцова [57], В.Липинського [99], Н.Мак’явеллі [106], М.Міхновського [181], Г.Моски [111], Ф.Ніцше [123], В. Парето [129], К.Попера [150] та ін.
Сучасні дослідження проблеми функцій еліти аналізуються у наукових роботах Г.Ашина [13, 12], М.Восленського [36], О.Гаман-Голутвіної [37], У.Кленнер [73], О.Крюкова [93, 94, 95], Б.Кухти [96, 97], Л.Мандзій [108], Т. Мотренко [112], М.Нарти [115], О.Понедєлкова [148, 149] тощо. З позицій соціально-філософського підходу з’ясовують основи буття еліти К.Баранцева [17], Б.Глотов [39], В.Корженко [83], С.Чукут [187]. Проблеми ідентифікації та функціонування національної еліти досліджують С.Вовканич [33, 34], Г.Водолазов [35], М.Пірен [135, 136, 137], С.Серьогін [165, 166], С.Чемекова [186], Г.Щерба [194]. Впливовість і особливості діяльності еліти на рівні регіональноого управління досліджують О.Логвиненко [104], А.Круглашов [91], Н.Селютіна [164]. Практичні питання щодо визначення механізмів функціонування еліти вирішують Е.Афонін [11], В. Бакуменко [14] Б.Буздан [25], М.Головатий [40, 41], Н.Гончарук [6, 44, 45], В. Олуйко [45] С.Троян [174], Дж.Хіглі [198], М.Шульга [192] тощо.
В той же час зазначені наукові розробки не призвели до опрацювання завершеної концепції формування і функціонування державно-управлінської еліти. Ще недостатньо чітким залишається визначення поняття цього суспільного феномена, його характерних рис, природи виникнення та умов розвитку, про що, зокрема, свідчить використання науковцями у своїх дослідженнях різних назв для позначення державно-управлінської еліти: О.Понедєлков політико-адміністративна еліта”, Б.Кухта політична еліта”, Л.Мандзій правляча еліта”, М.Лагунова управлінська еліта”, О.Крюков політико-управлінська еліта” та ін. Усе це зумовлює актуальність даного дослідження та вибір теми для подальших наукових розвідок.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано на кафедрі державного управління та менеджменту Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України в межах науково-дослідної роботи Формування та механізми реалізації регіональної кадрової політики у сфері державного управління і місцевого самоврядування” (державний реєстраційний номер 0106U001260). Особистий внесок дисертанта у виконання даної НДР полягає в розробці пропозицій щодо з’ясування специфічної ролі управлінця в системі державної влади.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є визначення сутнісних рис та тенденцій розвитку сучасної державно-управлінської еліти України, а також з’ясування умов її функціонування як суб’єкта державотворення в українському суспільстві.
Для досягнення поставленої мети передбачено вирішення таких завдань:
- уточнити зміст поняття державно-управлінська еліта та визначити основні підходи до її формування;
- узагальнити вітчизняний та світовий досвід формування і розвитку еліти, з’ясувати її місце та роль у процесі державотворення;
- визначити теоретичні засади становлення нової державно-управлінської еліти в Україні;
- оцінити стан сучасного управлінського потенціалу в Україні з точки зору результативності діяльності органів державного управління;
- розробити пропозиції щодо функціонування організаційного механізму формування державно-управлінської еліти та запропонувати шляхи його удосконалення;
- визначити форми та методи підвищення результативності діяльності державно-управлінської еліти в Україні.
Об’єкт дослідження державно-управлінська еліта як суспільний феномен.
Предмет дослідження процес формування та розвитку державно-управлінської еліти в Україні як дієвого чинника державотворення.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження стали загальні принципи та сучасні методи наукового пізнання, застосування яких забезпечує достовірність отриманих результатів. Системний підхід, що є методологічною основою всієї роботи, використовується при вирішенні більшості завдань дослідження. За допомогою дедуктивного методу узагальнено теоретичні засади генезису державно-управлінської еліти. При з’ясуванні її місця в системі державного управління України використано історичний підхід та комплексний аналіз. Метод моделювання дозволив визначити основні напрямки та заходи щодо подолання відособленості державно-управлінської еліти в суспільстві. Окремі теоретичні положення сформульовані завдяки використанню методів аналізу і синтезу, індукції і дедукції та ін.
Нормативно-правову базу дисертаційної роботи складають Конституція України, закони України, укази Президента України та постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-правові документи центральних органів виконавчої влади, які регулюють питання кадрового забезпечення державного управління. Емпіричною базою дослідження є монографії з досліджуваної проблематики, публікації в наукових та періодичних виданнях, статистичні матеріали щодо функціонування державно-управлінської еліти в Україні.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у визначенні та обґрунтуванні теоретичних засад підвищення результативності функціонування державно-управлінської еліти в Україні, що конкретизується в таких положеннях:
уперше:
- запропоновано критерії оцінки результативності діяльності державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування в Україні (частка самостійних джерел життєзабезпечення громадян у структурі їх доходів, рівень залучення непрацездатних груп громадян до праці, суспільно-економічна привабливість України);
- класифіковано процеси циркуляції державно-управлінської еліти з визначенням окремих етапів (реальне суспільно-політичне середовище потенційних управлінців, природний відбір, диференціація еліти на відкриту та закриту, формування кадрового складу системи державного управління);
удосконалено:
- змістовні характеристики державно-управлінської еліти з урахуванням її культурно-ментальних особливостей та повноважень для прийняття відповідних суспільно значущих рішень;
- спосіб взаємодії державно-управлінського сектора з інституціями громадянського суспільства, що ґрунтується на взаємодовірі державно-управлінської еліти та народу;
дістали подальший розвиток:
- періодизація етапів історичного розвитку української державно-управлінської еліти з часів перших державних утворень у східних слов’ян до проголошення сучасної незалежної Української держави, що уможливило визначення безпосередньої залежності зміцнення державності від якості управління державними справами;
- обґрунтування засобів щодо подолання негативних тенденцій у функціонуванні державно-управлінської еліти у процесі державотворення в Україні (прагнення до закритості, недостатня спроможність виконувати функції лідера та задовольняти суспільні потреби та ін.);
- теоретичне узагальнення шляхів запровадження новітніх технологій реформування органів державного управління з урахуванням можливостей державно-управлінської еліти як чинника державотворення (визначені програми, цілі та індикатори, що стосується підвищення результативності діяльності державно-управлінської еліти в Україні).
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у розробці теоретичних засад та технологій підвищення ефективності функціонування державно-управлінської еліти у процесі державотворення в Україні. Сформульовані в роботі наукові положення, рекомендації та висновки використані Харківським регіональним інститутом державного управління Національної академії державного управління при Президентові України у навчальному процесі при підготовці навчально-методичного комплексу дисциплін Кадрова політика і державна служба”, Керівник в інституціях сфери публічного управління” програми магістерської підготовки за спеціальністю Державне управління” (довідка про впровадження від 16.04.2008 р. №01-561/01). Окрім того результати дисертаційного дослідження ураховано при формуванні структури виконавчого апарату та організації професійного навчання депутатів Полтавської обласної ради (довідка про впровадження від 04.02.2009 р. №01-29/63).
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження оприлюднені на VII Харківських Сковородинівських читаннях Практична філософія і правовий порядок” (м. Харків, 29-30 вересня 2000р.); науково-практичній конференції Державне управління: теорія, практика, перспективи” (м. Харків, 7 грудня 2005 р.); VI-VIIІ міжнародних наукових конгресах Державне управління та місцеве самоврядування” (м. Харків, 23 лютого 2006 р.; м. Харків, 29-30 березня 2007 р.; м. Харків, 27-28 березня 2008 р.); міжнародній науковій конференції Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців: теорія та практика” (м.Львів, 22 березня 2007 р.).

Публікації. Основні положення та результати, що отримано у дисертаційному дослідженні, викладені у дев’яти наукових працях, у тому числі у чотирьох статтях, опублікованих у виданнях, включених ВАК України до переліку фахових видань у галузі науки Державне управління”. Загальний обсяг публікацій, які належать особисто автору, - 3.09 авт. арк.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Одержані результати дисертаційного дослідження дозволяють вирішити важливе наукове завдання щодо визначення умов формування та функціонування державно-управлінської еліти як суб’єкта державотворення в сучасному українському суспільстві. Теоретичне та прикладне значення мають такі основні висновки та положення:
1. Систематизовано і уточнено визначення понять еліта”, управлінська еліта”, державно-управлінська еліта”, що дозволило виділити як найбільш прийнятний для української дійсності інтегративний спосіб формування еліти (через актуалізацію інституту державної служби).
2. Порівняльний аналіз двох протилежних організуючих начал соціального порядку - довіра держави до громадянина або недовіра держави до громадянина дозволяє переосмислити механізми взаємовідносин влади та суспільства, визначити як пріоритетні зв’язки, що ґрунтуються на взаємній довірі, коли державно-управлінська еліта стає служником громадянського суспільства, організатором надання ефективних і якісних соціальних послуг.
3. Аналіз нормативно-правової бази дозволяє зробити висновок про недостатню внормованість умов для діяльності державно-управлінської еліти. Оскільки державно-управлінська еліта є одним з найважливіших чинників державотворення, необхідно нормативно закріпити її визначення, ступінь відповідальності згідно з посадовими обов’язками, розробити стандарти якості функціонування.
4. Дослідження специфічних особливостей у розвитку українського державотворення та історичного досвіду функціонування еліти дозволяють виділити та обґрунтувати основні фактори щодо підвищення результативності діяльності державно-управлінської еліти України як чинника державотворення:
- усвідомлення громадянами та державно-управлінською елітою об’єднавчої державотворчої ідеї, що ґрунтувалась би на патріотизмі населення та патріотично налаштованому державному управлінні;
- формування позитивного іміджу держави та наявної державно-управлінської еліти;
- упровадження сучасних соціальних технологій щодо оцінки діяльності державно-управлінської еліти;
- забезпечення умов для формування кадрового потенціалу державно-управлінської еліти як генератора державотворчого процесу та ін.
5. Одна із провідних ролей у розвитку держави належить державно-управлінській еліті, від якості роботи якої залежить безпека держави, якість управлінських послуг та можливість досягнення добробуту громадянами власними зусиллями. Сьогодні Україна має достатній історичний досвід для побудови сучасної системи державного управління та створення умов функціонування еліти, критеріями якості та результативності діяльності якої можна вважати: її здатність забезпечити громадянам самостійні джерела життєзабезпечення у структурі їх доходів, відповідний рівень залучення непрацездатних груп громадян до праці, соціально-економічну привабливість України.
6. Формування державно-управлінської еліти є процесом з кількома етапами розвитку. Пріоритетним напрямом в утворенні якісної, здатної до результативної діяльності державно-управлінської еліти є дотримання правил її природної циркуляції, де ключовим є забезпечення технологій її змінності та спадковості.

7. Програмно-цільова організація державного управління вимагає удосконалення якості державно-управлінської еліти шляхом упровадження конкретних програм, формулювання відповідних цілей та визначення індикаторів з урахуванням моніторингу громадської думки стосовно ставлення громадян до влади; створення та підтримки позитивного іміджу державно-управлінської еліти; роботи з громадськими організаціями задля встановлення зворотного зв’язку та взаємодовіри; аналізу змін щодо кількості звернень громадян тощо.

Список використаної літератури:

1. Аврамчук Р. Структури держави-соціуму і державності: розширене тлумачення / Р.Аврамчук // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. / ДФ УАДУ. Д., 2000. Вип. 1 (1). 240с.
2. Алєксєєнко І. Амбівалентність особистості і політичної системи в умовах кризового соціуму / І.Алєксєєнко // Нова політика. 1999. № 3. С.30 32.
3. Англійсько-український словник термінів і понять з державного управління. К. : Основи, 1996. 128 с.
4. Антология мировой философии : [у 4 т.]. Т. 1 : Философия древности и средневековья. М. : Мысль, 1969. Ч. 1. 576 с.
5. Арістотель. Політика / Арістотель ; [пер. з давньогр. та передм. О.Кислюка]. К. : Основи, 2000. 239 с.
6. Артеменко Н.Ф. Формування вищої політико-управлінської еліти України / Н.Т. Гончарук, Н.Ф. Артеменко // Вісник ДРІДУ НАДУ. 2005. Вип. 3 (21). С.190 200
7. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления / Г.В.Атаманчук. М. : Юрид. лит., 1997. 400 с.
8. Атаманюк З.М. Соціально-філософські концепції української національної еліти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук: спец. 09.00.03 / З.М. Атаманюк. Одеса, 2003. 19 с.
9. Аугустинавичюте А. Соционика: Введение / Аугустинавичюте А. [сост. Л. Филипов]. М. : ООО Фирма Изд-во АСТ, СПб. : Terra Fantastica, 1998. 448 с.
10. Афанасьев В.Г. Научное управление обществом: Опыт системного исследования / В.Г. Афанасьєв. М. : Политиздат, 1973. 392 с.
11. Афонін Е. Політична культура української еліти як суб´єктивний чинник розвитку суспільства / Е.Афонін, С.Сибиряков // Формування й оновлення політико-управлінської еліти в сучасній Україні : зб. наук. пр. [за заг. ред. М.І.Пірен]. К. : Вид-во НАДУ, 2005. 204 с.
12. Ашин Г.К. Курс элитологии / Г.К. Ашин, Е.В. Охотский. М., 1999. 368 с.
13. Ашин Г.К. Современные теории елиты: Критический очерк / Г.К.Ашин. М. : Междунар. отношения, 1985. 256 с.
14. Бакуменко В.Д. Формування державно-управлiнських рiшень: проблеми теорiї, методологiї, практики: монографія / В.Д.Бакуменко; Редкол.: В.М.Князєв, П.I.Надолiшнiй, М.I.Мельник та iн. К. : Вид-во УАДУ, 2000. 328 с.
15. Баллестрем К.Г. Власть и мораль (основная проблема политической этики) / К.Г.Баллестрем // Философские науки. 1991. № 8. С. 91-97.
16. Барабаш Ю. Роль Верховної Ради України у розв’язанні державно-правових конфліктів на сучасному етапі державотворення / Ю. Барабаш // Вісник Академії правових наук України. 2005. №1. С. 5563.
17. Баранцева К.К. Феномен еліти у вимірі політичної ідеології / К.К. Баранцева // Філософська думка. 2005. № 1. С. 23 43; № 2. С.1329
18. Баранцева К.К. Феномен еліти у вимірі політичної ідеології: український консерватизм / К.К. Баранцева // Вісник Київ. держ. лінгв. унту. К. : КДЛУ, 2000. С. 134 158. (Серія Історія, економіка, філософія”).
19. Барков В.Ю. Специфіка становлення громадянського суспільства в Україні: монографія / В.Ю. Барков, Т. В. Розова Одеса: Юридична література, 2003. 336 с.
20. Бебик В. Державно-політична еліта України: проблеми; перспективи самоорганізації / В. Бебик // Командор. 1997. № 34. С. 2 6.
21. Білецький, В. Схід України в інтегративних процесах сучасного державотворення / В. Білецький // Освіта і управління : Науково-практичний журнал. 2006. Т.9. №1. С. 720.
22. Бойко Ю. Шлях нації / Ю. Бойко. Париж К. Львів : Укр. слово, 1992. 130 с.
23. Братко-Кутинський О. Феномен України / Братко-Кутинський О. К. : Вечірній Київ, 1996. 304 с.
24. Будівничий української державності : хрестоматія політологічних статей Івана Франка / упоряд. Д. Павличко. К. : Вид. дім "Києво-Могилянська академія", 2006. 640 с.
25. Буздан Б. Роль освіти у формуванні національної управлінської еліти / Б. Буздан // Економічний часопис. 1997. № 11. С. 12.
26. Вебер М. Покликання до політики / М. Вебер // Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика [пер. з нім. О. Погорілий]. К. : Основи, 1998. 534 с.
27. Вебер М. Политика как призвание и професия / М. Вебер // Избранные произведения. М. : Прогресс, 1990. 808 с.
28. Верба І. Проблема економічного розвитку українців в рефлексіях національної інтелектуальної еліти кінця XIX-першої чверті ХХ ст. / І. Верба, М. Кармазіна // Нова політика. 1998. № 4. С. 52 56.
29. Винниченко В. Відродження нації : в 3 ч. / В. Винниченко. К. : Політвидав України, 1990. Ч. 2. 328 с.
30. Винниченко В. Відродження нації : в 3 ч. / В. Винниченко. К. : Політвидав України, 1990. Ч. 3. 542 с.
31. Вілсон Е. Національна ідентичність в Україні / Е. Вілсон // Політична думка. 1999. № 3. С. 120 127.
32. Власть. Очерки современной политической философии Запада [под. ред. В.В. Мшвениерадзе]. М. : Наука, 1989. 228 с.
33. Вовканич С. Еліта найбільш конвертована валюта / С. Вовканич // Віче. 1997. № 5. С. 121 131.
34. Вовканич С. Национальная элита и интеллектуальный потенциал нации. Эпистемологический аспект / С. Вовканич // Философская и социологическая мысль. 1996. № 7-8. С. 3 16.
35. Водолазов Г. Вибори до Державної Думи: політична еліта проти громадянського суспільства / Г. Водолазов // Політична думка. 1999. №3. С. 120 128.
36. Восленский М.С. Номенклатура. Господствующий класс Советского Союза / М.С. Восленский. М. : Советская Россия ; Октябрь, 1991. 624 с.
37. Гаман-Голутвина О.В. Политические элиты России: Вехи исторической эволюции / О.В. Гаман-Голутвина. М. : Рос. полит. энцикл. (РОССПЭН), 2006. 448 с.
38. Гладкий О. До проблеми політичної еліти України / О. Гладкий // Нова політика. 1999. № 3. С.43 - 45
39. Глотов Б.Б. Проблема трансформації України в західноєвропейську цивілізацію / Б.Б. Глотов // Вісн. УАДУ. 1998. № 3. С. 251 257.
40. Головатий М. Кому служить політична еліта / М. Головатий // Персонал. 2006. № 21 (172) - 24 30 трав.
41. Головатий М. Національна самосвідомість як засаднича умова формування державності / М. Головатий // Персонал. 2007. № 11. С. 1216
42. Головатий М. Проблеми і біль становлення української еліти / М.Головатий // Нова політика. 1999. № 2. С. 45 49.
43. Гольбах П.А. Избранные произведения : в 2 т. / П.А. Гольбах. М. : Соцэкгиз, 1963. Т. 2. 563 с.
44. Гончарук Н.Т. Розвиток державної служби у контексті інтеграції України в Європейський Союз / Н.Т. Гончарук // Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, присвяченої 10-річчю Академії, Київ, 31 трав. 2005 р. : у 2 т. [за заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва]. К.: Вид-во НАДУ, 2005. Т. 2. С. 288 291.
45. Гончарук Н.Т. Управління керівним персоналом у сфері державної служби в системі державної кадрової політики //Державна кадрова політика: теоретико-методологічне забезпечення: монографія / авт. кол.: В.М. Олуйко, В.М. Рижих, І.Г. Сурай та ін.; за заг. ред. д-ра наук з держ. упр., проф. В.М. Олуйка. К. : НАДУ, 2008. 420 с.
46. Горенко О. Державотворчий прагматизм у відкритому суспільстві/ О. Горенко // Політичний менеджмент. 2003. №1. С. 2936.
47. Горский В.С. Історія української філософії / В.С. Горский. К. : Наук. думка, 1997. 285 с.
48. Грабовська І. Проблема засад дослідження українського менталітету та національного характеру / І. Грабовська // Сучасність. 1998. № 5. С. 58 70.
49. Грушевський М.С. Історія України-Русі : в 11 т., 12 кн. / М.С.Грушевський. Т.1 : До початку ХI вiка. К. : Наук. думка, 1991. 736 с.
50. Грушевський М.С. Історія України-Русі : в 11 т., 12 кн. / М.С.Грушевський. Т. 2: XI-XIII вiк. К. : Наук. думка, 1991. 640 с.
51. Гурне Б. Державне управління / Б. Гурне К. : Основи, 1993. 165с.
52. Дергачов О. Дванадцять раундів незалежності / О. Дергачов // Політ. Календар. 2003. № 5 (63). С. 30 34.
53. Держава і громадянське суспільство в Україні: проблеми взаємодії [Текст] : монографія / за ред. І. О. Кресіної. К. : Логос, 2007. 316 с.
54. Державне управління: Теорія і практика [за ред. В.Б. Авер’янова]. К.: Юрінком Інтер, 1998. 432 с.
55. Джентілє С. Харизматичний лідер і демократія в Європі: від де Голля до Берлусконі / С. Джентілє // Політична думка. 1999. № 3. С.130 135
56. Дичковська Г. Проблеми державотворення: український індивідуалізм / Г. Дичковська // Людина і політика. 2002. №2. С. 7381.
57. Донцов Д. Націоналізм / Д. Донцов. Лондон, Торонто : Укр. видав. спілка, Ліга визволення України, 1966. 363 с.
58. Дьомін О. Роль адміністративної реформи у державотворенні на сучасному етапі / О. Дьомін // Право України. 2003. №5. С. 37
59. Еліти і цивілізаційні процеси формування націй / Збірник. Т. 1. К.: ТОВ УВПК "ЕксОб", 2006. 496 с.
60. Жмир В. На шляху до себе: Етнологічна розвідка / В Жмир. К.: Демократичні ініціативи, 1995. 112 с.
61. Жулинський М. Українська культура як феномен маргінальності / М.Жулинський // Схід. 1998. № 7. - С. 3 7.
62. Жулинський М. Українська національна ідея в ідеологічній системі державотворення / М. Жулинський // Вища освіта України. 2006. №4. С. 913.
63. Закон України про державну службу // ВВР України. 1993. № 52. Ст. 490.
64. Звіт за результатами дослідження Роздуми про соціально-політичну ситуацію і функціонуючу регіональну управлінську еліту” (січень червень 2006 року)
65. Зиммель Г. Избранное. Т. 2. : Созерцание жизни / Г. Зиммель. М. : Юрист, 1996. 607 с.
66. Зіллер Ж. Політико-адміністративні системи країн ЄС: Порівняльний аналіз / Ж. Зіллер. К. : Основи, 1996. 420 с.
67. Іванченко, Р. П. Державницька ідея давньої Руси України / Р. П. Іванченко. 2-ге вид. К. : Смолоскип, 2007. 376 с.
68. Іщенко Ю. Bis zum Nullpunkt des Seins, або Ще раз про інтелігенцію, але вже з точки зору її дискурсу / Ю. Іщенко // Філософська думка. 2000. № 1. С. 128 141
69. Іщенко Я. Українська національна ідея і християнство / Я. Іщенко // Українське слово. 1998. 2 квіт.
70. Кальниш Ю.Г. Етика влади й розвиток культури державного управління в Україні // Розвиток культурного потенціалу державних службовців в Україні: Наук. пр. / За заг. ред. В.А.Ребкала. - К.; Житомир: Полісся, 2002. - С. 190-205.
71. Кампо В. Україна: проблеми вибору форм державного устрою / В.Кампо // Місцеве та регіональне самоврядування України. К.: Видання Фонду сприяння становленню і розвитку місцевого та регіонального самоврядування України, 1992. Вип. 3. С. 11 16.
72. Каспрук В. Рекрутування еліт / В. Каспрук // Підтекст. 1998. № 23. С. 11 13.
73. Кленнер У. Соціальна структура та матеріальні умови життя в об’єднаній Німеччині / У.Кленнер // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І.Франка [гол. ред. П.Ю. Саух]. 2005. Вип. 20. С. 62 70.
74. Комаровський В., Бойков В. Открытость власти как приоритет административной реформы // Гос. служба. 2004. - № 3. С.105-110.
75. Конотопцева Ю.В. Моделювання управлінської еліти в сучасному суспільстві / Ю.В. Конотопцева // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. №2 (28): У 2-х ч. Ч. 1. Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ Магістр”, 2006. С. 262268.
76. Конотопцева Ю.В. Соціальна ідентифікація громадян як спосіб формування позитивного ставлення до державно-управлінської еліти України/ Ю.В.Конотопцева // Теорія та практика державного управління. Вип. 4(23). Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ Магістр”, 2008. С. 99104.
77. Конотопцева Ю.В. Розвиток державно-управлінської еліти в Україні/ Ю.В.Конотопцева // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. Вип. 4 (26). Дніпропетровськ : Вид-во ДРІДУ НАДУ, 2006. С. 7482.
78. Конотопцева Ю.В. Свобода і соціальний порядок у розвитку суспільства: роль еліти / Ю.В. Конотопцева // Теорія та практика державного управління. Вип. 2(11). Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ Магістр”, 2005. С.237241.
79. Консолідація суспільства і відповідальність еліт в умовах виборчого процесу 2006 р. в Україні [за ред. С. Мітряєвої]. Ужгород : Ліра, 2006. 100 с.
80. Конституція України : Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. Х. : Одіссей, 2006. 48 с.
81. Конт О. Дух позитивной философии (Слово о положительном мышлении) / Огюст Конт. СПб., 1910. 56 с.
82. Концепція Адміністративної реформи в Україні. К. : Комісія з проведення в Україні Адміністративної реформи, 1998. 64 c.
83. Корженко В.В. Напруга раціональності в процесі державотворення / В.В.Корженко // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр.1998. - № 2. С. 27 34.
84. Кравченко В. Політична еліта: самоствердження чи „нарцісизм”? / В.Кравченко // Місцеве самоврядування. 1997. № 5 6. С. 50 53.
85. Кравченко М. Застосування потреб державних службовців як один із чинників успішного впровадження управлінської ідеології / М.Кравченко// Вісн. УАДУ. 2003. № 1. С. 95 101.
86. Кремень В.Г. Філософія національної ідеї. Людина. Освіта. Соціум [Текст] : [монографія] / В. Г. Кремень. К. : Грамота, 2007. 576 с.
87. Кривошея В. Еліти нації і еліта суспільства (або деякі питання української генеалогії) / В. Кривошея // Розбудова держави. 1997. № 11. С. 48 55.
88. Кримський С.Б. Запити філософських смислів / С.Б.Кримський. К. : ПАРАПАН, 2003. 240 с.
89. Крип’якевич І.П. Історія України / Крип’якевич І.П. [за. ред. Ф.П.Шевченко, Б.З. Якимович]. Л. : Світ, 1990. 520 с.
90. Крисаченко В. С. Динаміка населення: популяційні, етнічні та глобальні виміри: Монографія. К. : НІСД, 2005. 368 с.
91. Круглашов А. Місцева еліта: регіональна чи периферійна? / А.Круглашов // Віче. 1998. № 5. С. 3 13.
92. Крюков О. Демократизація суспільства як та розвиток еліти / О.Крюков // Вісн. НАДУ. 2004. № 4. С. 470 475.
93. Крюков О. Політико-управлінська еліта України як чинник державотворення: [моногр.] / О.Крюков К. : Вид-во НАДУ, 2006. 252 с.
94. Крюков О. Проблеми рекрутування, репродукції та циркуляції еліт / О.Крюков // Зб. наук. пр. НАДУ [за заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва]. К. : Вид-во НАДУ, 2004. Вип. 2. С.208 214.
95. Крюков О. Процес політичної елітаризації та соціальні умови становлення політико-управлінської еліти України / О. Крюков // Зб. наук. пр. НАДУ. 2005. Вип. 1. С. 270 275
96. Кухта Б. Політичні еліти і лідери. [2-ге вид., перероб. і доп] / Кухта Б., Теплоухова Н. Львів : Кальварія, 1997. 224 с.
97. Кухта Б. Правляча еліта сучасної України: Аналітична доповідь Українського центру досліджень миру, конверсії та конфліктних ситуацій / Б.Кухта, Н.Теплоухова. К., 1998. 68 с.
98. Лавріненко Ю. Розстріляне відродження: Антологія 1917 1938 / Лавріненко Ю. Мюнхен, 1959. 979 с.
99. Липинський В.К. Листи до братів-хліборобів / В.К. Липинський // Философская и социологическая мысль. 1991. № 10. С. 64 84
100. Литвин В. Україна: досвід та проблеми державотворення (90-ті роки ХХ ст.) / НАН України; Інститут історії України / В. А. Смолій (відп. ред.). К.: Наук. думка, 2001. 560 с.
101. Литвиненко О. Інформаційна еліта пострадянської країни та національна безпека / О. Литвиненко // Нова політика. 1999. №5. С. 61 63.
102. Лібанова Е. Соціальна стратифікація в Україні; проблеми статистичного вимірювання / Е. Лібанова // Статистика України. 2000. №1 (8). С. 30 36.
103. Лінецький С. Демократичний ідеал як чинник формування системи державних цінностей в громадянському суспільстві / С. Лінецький // Нова політика. 1996. № 3. С.13 16
104. Логвиненко О.С. Суспільно-прогностична функція регіональної еліти в сучасних умовах / О.С. Логвиненко // Вісник Харківського нац. ун-ту ім. В.Н.Каразіна. : зб. наук. праць. Харків, 2002. Вип.4 Питання політології”. № 555. С. 72 77.
105. Лосєв І. Кримська еліта: між Києвом і Москвою / І. Лосєв // Розбудова держави. 1998. № 7 8. С. 48 56.
106. Мак’явеллі Н. Флорентійські хроніки; Державець / Н.Мак’явеллі; [пер. з іт. А. Перепадя]. К. : Основи, 1998. 492 с.
107. Макєєв С. Процеси соціальної структуризації в сучасній Україні / С. Макєєв // Політична думка. 1998. № 2. С. 70 87
108. Мандзій Л. Особливості формування політичної еліти в Україні / Л. Мандзій // Вісн. Львів. ун-ту. Львів, 2000. Вип. 2. С. 189 194. (Серія філософські науки).
109. Мандзій Л.С. Правляча політична еліта України: суть та етапи становлення : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. політ. наук : спец. 23. 00.02 / Л.С. Мандзій. Львів, 2003. 16 с.
110. Мемфорд Л. Міф про машину. Техніка і розвиток людини / Л.Мемфорд // Сучасна зарубіжна соціальна філософія : Хрестоматія : навч. посіб. / [упоряд. В. Лях]. К.: Либідь, 1996. 384 с.
111. Моска Г. Правящий класс / Г. Моска // Социс. 1994. № 10. С. 187 - 198
112. Мотренко Т. Сучасний досвід організації державної служби в зарубіжних країнах [Текст] / Т. Мотренко. // Вісн. держ. служби України. 2007. № 2. С. 2437
113. Музыченко П.П. История государства и права Украины в вопросах и ответах. / П.П. Музыченко, Н.И. Доматова. Х. : Одиссей, 1999. Ч.1. 288с.
114. Надольний І. Національна самосвідомість у контексті державотворення : сборник научных трудов / І.Ф. Надольний // Вісник Державної академії керівних кадр