ДІЯЛЬНІСТЬ СЛІДЧОГО З РОЗШУКУ ТА ВСТАНОВЛЕННЯ МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ОБВИНУВАЧЕНОГО

Короткий опис

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ЗАХАРЧЕНКО ОКСАНА ВАЛЕНТИНІВНА

УДК 343. 137 (477)

ДІЯЛЬНІСТЬ СЛІДЧОГО З РОЗШУКУ ТА ВСТАНОВЛЕННЯ МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ОБВИНУВАЧЕНОГО

Спеціальність 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Стратонов Василь Миколайович доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України

Харків – 2012

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ................................................................4
ВСТУП………………………………………………………………………………..5
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи діяльності слідчого з розшуку та встановлення місцезнаходження обвинуваченого........................................13
1.1. Історія становлення та розвитку інституту розшуку обвинувачених…………………………………………………………………...13
1.2. Поняття розшуку та встановлення місцезнаходження обвинуваченого, його призначення.....................................................................24
1.3. Принципи та методи діяльності слідчого з розшуку та встановлення місцезнаходження обвинуваченого.............................................31
1.4. Інформаційні основи розшукової діяльності слідчого.....................54
Висновки до розділу 1 ...............................................................................................59
РОЗДІЛ 2. Практика застосування кримінально-процесуального закону для розшуку та встановлення місцезнаходження обвинуваченого...............................62
2.1. Процесуальні підстави розшуку та встановлення місцезнаходження обвинуваченого......................................................................................................62
2.2. Розшукова робота як процесуальна форма діяльності слідчого…..73
2.3. Проблемні питання щодо процесуальних наслідків, які виникають у процесі розшуку та встановлення місцезнаходження обвинуваченого........91
Висновки до розділу 2.............................................................................106
РОЗДІЛ 3. Напрямки організаційно-тактичного забезпечення розшуку та встановлення місцезнаходження обвинуваченого....................................................109
3.1. Взаємодія слідчого з органом дізнання при здійсненні розшуку та встановлення місцезнаходження обвинуваченого..................................................109
3.2. Використання технічних засобів в розшуковій діяльності слідчого.................................................................................................................138
3.3. Сучасний стан та перспективи розвитку інституту розшуку та встановлення місцезнаходження обвинуваченого..........................................................153
Висновки до розділу 3..............................................................................................164
ВИСНОВКИ...........................................................................................................................166
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.....................................................................173
ДОДАТКИ...............................................................................................................................194

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВАК Вища атестаційна комісія
ЗМІ Засоби масової інформації
КК України Кримінальний кодекс України
КПК України Кримінально-процесуальний кодекс України
МВС України Міністерство внутрішніх справ України
МІБ Міжнародний інформаційний банк
НКЮ Народний комісаріат юстиції
НСМЕП Національна система масових електронних платежів
ОВС Органи внутрішніх справ
РАГС Реєстрація актів громадянського стану
РРФСР Російська Радянська федеративна соціалістична республіка
РФ Російська Федерація
СБУ Служби безпеки України
СКС Статут кримінального судочинства
СРСР Союз Радянських Соціалістичних Республік
США Сполучені Штати Америки
УКР ГУМВС Управляння кримінального розшуку Головного управління міністерства внутрішніх справ
УРСР Українська Радянська Соціалістична Республіка

ВСТУП

Актуальність теми. Відомо, що попереджувальне значення покарання обумовлюється не тільки його жорсткістю, а і його невідворотністю. Важливо не те, щоб за скоєний злочин було призначено суворе покарання, а те, щоб кожен хто вчинив злочин був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний. При розслідуванні кримінальної справи може бути зібрано достатньо доказів для притягнення особи до кримінальної відповідальності, але якщо вона ухиляється від слідства, цей процес переривається і фактично провадження кримінальної справи залишається не закінченим, а винні особи не несуть відповідного покарання. Ухиляючись від правосуддя, дані особи нерідко продовжують скоювати протиправні діяння. Проблема розшуку та становлення місцезнаходження обвинувачених, що ухиляються від слідства ніколи не перестане привертати увагу, так як недостатньо ефективна діяльність органів слідства та дізнання в цьому напрямку дискредитує принцип невідворотності покарання за скоєний злочин. У зв’язку з цим актуальність вдосконалення організації діяльності слідчого по зупиненим за п.1 ч.1 ст.206 КПК України кримінальним справам має велике теоретичне та практичне значення. Тому одним із основних напрямків в діяльності органів внутрішніх справ та слідчих підрозділів є розшукова робота по встановленню місцезнаходження обвинувачених, які ухиляються від слідства, котра, на наш погляд не відповідає вимогам, необхідним для вирішення завдань кримінального судочинства. Всі ці обставини потребують розробки нових підходів до організації діяльності слідчого з розшуку обвинувачених, які переховуються від слідства.
Розшук обвинувачених як правова, криміналістична та оперативно-розшукова проблема завжди притягував до себе пильну увагу вчених-процесуалістів, криміналістів та спеціалістів у галузі оперативно-розшукової діяльності. Проблемам, пов’язаним із розшуком у широкому сенсі та розшуком безпосередньо обвинувачених, у різні часи присвячували роботи вітчизняні та закордонні вчені, зокрема Ю. П. Аленін, О. М. Бандурка, О. І. Бастрикін, В. П. Бахін, В. Д. Берназ, Т. В. Боголюбська, В. В. Вапнярчук, С. І. Вікторський, А. І. Вінберг, В. М. Власов, А. Ф. Волобуєв, А. І. Глушков, В. І. Громов, Ю. М. Грошевий, А. П. Гуляєв, В. П. Даневський, Е. О. Дідоренко, В. А. Журавель, А. В. Іщенко, О. Н. Карпов, Г. К. Кожевніков, Є. Г. Коваленко, І. П. Козаченко, В. Є. Корноухов, І. Ф. Крилов, В. В. Лисенко, В. К. Лисиченко, В. Г. Лукашевич, В. А. Лукашов, Є. Д. Лук’янчиков, П. І. Люблінський, В. Т. Маляренко, В. О. Малярова, В. В. Назаров, М. А. Погорецький, С. В. Познишев, М. М. Полянський, В. І. Попов, С. М. Потапов, О. В. Поярков, М. М. Розін, Б. Г. Розовський, М. В. Салтевський, А. Є. Скрипільов, С. В. Слінько, В. К. Случевський, М. М. Снігірьов, В. М. Стратонов, І. Т. Тарасов, П. Є. Титов, В. В. Тіщенко, В. М. Трубников, Л. Д. Удалова, С. Є. Федоров, І. Я. Фойницький, Б. М. Шавер, М. П. Шаламов, В. Ю. Шепітько, М. Є. Шумило, І. М. Якімов, О. Н. Ярмиш та інші.
Однак, слід відмітити, що серед вчених відсутній єдиний погляд відносно поняття та змісту діяльності слідчого з розшуку обвинувачених. Ситуацію ускладнює і недостатньо високий професійний рівень співробітників досудового слідства, які не завжди володіють знаннями, необхідними для успішного розшуку обвинувачених.
Розшукова діяльність потребує проведення трудомістких та доволі складних заходів, направлених на його розшук та затримання, проте в кримінально-процесуальному законі відсутня чітка правова регламентація розглядуваної діяльності, що призводить до різноманітних її трактувань в теорії і науці та неоднозначності в процесі практичної діяльності.
Важливе значення теоретичних та практичних рекомендацій правової науки, спрямованих на вдосконалення кримінально-процесуального права, підвищення ефективності діяльності слідчих та органів дізнання з виконання завдань кримінального судочинства, обумовили вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п.п. 4.1, 4.4, 4.7, 4.14, 4.30 Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років, затверджених наказом МВС України від 29.07.2010 № 347, та п. 4.2 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2011-2014 рр., затверджених на засіданні Вченої ради Харківського національного університету внутрішніх справ від 27 грудня 2010 р.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України, практики його застосування, узагальнення наукових праць визначити особливості діяльності слідчого з розшуку та встановлення місця знаходження обвинуваченого, а також виробити науково-обґрунтовані пропозиції щодо її удосконалення.
Для досягнення зазначеної мети поставлено такі завдання:
- здійснити характеристику відомих у науці поглядів та ідей стосовно діючого законодавства, що регламентує діяльність слідчого з розшуку обвинуваченого;
- з’ясувати зміст правових норм, які регламентують діяльність слідчого з розшуку обвинуваченого, а також процесуальний порядок її здійснення;
- уточнити цілі та сутність розшукової діяльності слідчого;
- окреслити особливості застосування технічних засобів у ході розшукової діяльності слідчого;
- встановити можливість та доцільність використання засобів новітніх технологій для встановлення місцезнаходження обвинуваченого та здійснення його розшуку;
- визначити поняття, сутність та значення взаємодії слідчого з органом дізнання в процесі здійснення розшуку;
- сформулювати пропозиції щодо внесення змін та доповнень у норми чинного законодавства, яке регламентує діяльність органів досудового слідства з розшуку обвинуваченого, що ухиляється від слідства.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у кримінальному судочинстві щодо врегулювання питань, пов’язаних із встановленням місцезнаходження обвинуваченого, який ухиляється від слідства, та здійсненням його розшуку.
Предметом дослідження є діяльність слідчого з розшуку та встановлення місцезнаходження обвинуваченого.
Методи дослідження. Дисертаційне дослідження ґрунтується на використанні системи загальнофілософських, загальнонаукових та спеціальних методів. Обґрунтованість висновків і рекомендацій, що містяться в дисертації, досягається за рахунок комплексного застосування методів пізнання, де загальнометодологічну основу становить діалектичний метод. Принципи, закони та категорії діалектики дозволили розглянути систему законодавства, яким урегульовано інститут розшуку та встановлення місцезнаходження обвинуваченого (розділи 1–2). Історичний метод використовувався для вивчення становлення та розвитку інституту розшуку обвинувачених (підрозділи 1.1, 2.1, 2.3); системного аналізу – для проведення аналізу діяльності слідчого щодо встановлення сутності розшукової діяльності слідчого (підрозділи 2.2, 2.3, 3.3); статистичний – для узагальнення матеріалів слідчої практики (підрозділи 1.4, 2.3, 3.1); соціологічний метод (анкетування) – для опитування, інтерв’ювання, анкетування слідчих, вивчення наукових і бібліографічних джерел (розділи 2–3) тощо.
Теоретичною основою дисертаційного дослідження є наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі філософії, інформаційного права, кримінально-процесуального права, криміналістики та кримінального права.
Нормативну базу роботи становлять Конституція України, постанови Пленуму Верховного суду України та проекти Кримінально-процесуального кодексу України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України та інших органів виконавчої влади.
Інформаційну і емпіричну основи дослідження становлять результати вивчення 148 кримінальних справ, зупинених за п. 1 ч. 1 ст. 206 КПК України та анкетування 115 слідчих практичних підрозділів ГУМВС України в Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській та Миколаївській областях.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дана дисертаційна робота є першим в Україні самостійним комплексним дослідженням актуальних проблем, які виникають під час розшуку обвинувачених, що ухиляються від слідства. В результаті проведеного дослідження сформульовано низку наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:
уперше:
- визначено й класифіковано правові принципи діяльності слідчого з розшуку обвинуваченого, який ухиляється від слідства, до системи яких належать наступні положення: точність вихідної інформації; планомірність розшуку; безперервність розшуку; оперативність в організації та проведенні розшукових заходів; організація взаємодії між слідчим та органом дізнання; організація взаємодії між органами досудового слідства та громадськістю;
- встановлено наслідки, що виникають у процесі розшуку та встановлення місцезнаходження обвинуваченого, які у своїй сукупності вказують на всі ті обставини, що з’являються після встановлення слідчим точного факту злісного та навмисного ухилення обвинуваченого від слідства та прийняття ряду самостійних рішень, які обумовлюють появу цілої системи правових дій;
- наведено додаткові аргументи щодо застосування до розшукуваного обвинуваченого запобіжного заходу взяття під варту як найефективнішого способу впливу на поведінку обвинуваченого;
- запропоновано до сучасних технічних засобів розшукової діяльності віднести засоби новітніх технологій – стільниковий зв’язок, Інтернет, мікропроцесорні пристрої та засоби супутникової навігації, що використовуються для вирішення завдань з метою розкриття, розслідування злочинів, а відповідно і розшуку осіб, які ухиляються від слідства;
удосконалено:
- поняття розшуку, під яким слід розуміти самостійний напрямок діяльності слідчого, органу дізнання за дорученням слідчого, заснований на поєднанні кримінально-процесуальних та непроцесуальних, у тому числі оперативно-розшукових заходів, здійснюваних щодо обвинувачених, які ухиляються від слідства;
- форми взаємодії слідчого та органу дізнання в їх діяльності з розшуку обвинуваченого, який ухиляється від слідства;
дістали подальшого розвитку:
- аргументація доцільності розширення повноважень слідчого в здійсненні розшукових дій;
- пропозиції щодо вдосконалення кримінально-процесуального законодавства, а саме норм, які регулюють порядок здійснення розшуку обвинуваченого, що ухиляється від слідства, та взаємодію слідчого з органом дізнання.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що висвітлені в роботі наукові положення, висновки, пропозиції і рекомендації можуть бути використані:
- у правотворчій діяльності – для уточнення окремих норм кримінально-процесуального законодавства, які стосуються розшуку осіб, що ухиляються від слідства;
- у науково-дослідній сфері – як теоретична основа для подальшого розгляду проблем підвищення ефективності діяльності слідчого;
- у практичній діяльності – як рекомендації щодо застосування закону і уникнення помилок у діяльності слідчих та оперативних працівників (акт впровадження у діяльність УКР ГУМВС України в Дніпропетровській області від 30.12.2009 р.) та використовуються під час підготовки й проведення занять у системі службової підготовки (акт впровадження у діяльність СУ ГУМВС України в Харківській області від 12.10.2011 р.);
- у навчальному процесі – для підготовки відповідних навчально-методичних матеріалів для проведення занять з курсу «Кримінальний процес України» та «Досудове слідство» (акти впровадження у навчальний процес Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка від 15.04.2011 р. та Харківського національного університету внутрішніх справ від 12.09.2011 р.);
- у правовиховній сфері – в процесі підвищення професійного рівня в ході підготовки та підвищення кваліфікації працівників слідчих підрозділів.
Особистий внесок здобувача. Основні положення, пропозиції та висновки, що характеризують наукову новизну та практичне значення результатів дисертаційного дослідження розроблено автором самостійно. У статті, опублікованій у співавторстві 50% змісту складають власні теоретичні розробки, наукові ідеї та розробки, що належать співавтору, у дисертації не використовуються.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дисертації оприлюднено на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях (семінарах), зокрема: «Сучасний стан та проблеми реформування кримінально-процесуального законодавства України» (Харків, 2007), «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених» (Харків, 2007); «Актуальні проблеми реформування кримінально-процесуального законодавства» (Дніпропетровськ, 2007); «Проекти КПК та проблеми сучасного стану кримінально-процесуального законодавства» (Харків, 2008); «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених» (Харків, 2008); «Від громадянського суспільства – до правової держави» (Харків, 2009); «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених» (Харків, 2010); «Міжнародне співробітництво органів внутрішніх справ з правоохоронними органами зарубіжних країн: проблеми теорії і практики» (Дніпропетровськ, 2010); «Дізнання та досудове слідство в органах внутрішніх справ: сучасний стан та шляхи удосконалення» (Харків, 2010); «Попередження злочинів суб’єктами оперативно-розшукової діяльності» (Харків, 2010), «Актуальні проблеми юридичної науки очима молодих вчених» (Донецьк, 2011); «Теорія та практика кримінального судочинства» (Харків, 2011); «Суверенність, незалежність, конституційність: становлення та розвиток Української держави» (Харків, 2011); «Проблеми реформування кримінально-процесуального та кримінального законодавства України» (Харків, 2011).
Публікації. Основні положення дисертації викладено в чотирьох наукових статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, та чотирнадцяти тезах наукових доповідей і повідомлень на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Дисертація складається із переліку умовних позначень, вступу, трьох розділів, що об’єднують десять підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи становить 203 сторінки, з яких основного тексту – 172 сторінок, список використаних джерел складається з 214 найменувань і займає 21 сторінки.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні особливостей діяльності слідчого з розшуку та встановлення місця знаходження обвинуваченого, а також виробленні науково-обґрунтованих пропозицій щодо її удосконалення. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети.
1. Здійснено характеристику історичних тенденцій та підходів щодо визначення розшуку та розшукової діяльності слідчого в кримінально-процесуальному законодавстві, розглянуто відомі в науці погляди та ідеї стосовно діючого законодавства, що регламентуює діяльність слідчого з розшуку обвинуваченого. Вони полягають у динамічному процесі розвитку та зміни законодавства, розпочинаючи із стародавніх часів та закінчуючи сьогоденням. Так підтвердження цьому ми можемо знайти в Законах Вавілона царя Хаммурапі, появу яких дослідники датують XVIII століттям до нашої ери; в Законах XII таблиць – найстародавнішому зводі римського права, складеного згідно зі свідоцтвом Тіта Лівія в 451 – 450 роках до нашої ери; в «Законах Ману», що представляють собою збірник стародавньоіндійських правових приписів, часом складання яких відносять до I сторіччя до нашої ери.
Досить цікавою є історія становлення розшуку на території України періоду козацької доби (XV-XVI вв.). В той час запорожці керувалися не писаними законами, а стародавніми військовими звичаями, словесним правом і здоровим глуздом, не зважаючи на те, що вже існували і певні писані правові норми щодо законодавчого регулювання правоохоронної діяльності. Діяли також деякі норми Литовських статутів, магдебурзького права, окремі положення україно-російських договорів, гетьманські універсали та рішення уряду Гетьманщини.
Основи розшуку в кримінальному процесі епохи капіталізму (друга половина XIX століття – 1917 рік) розпочинають відлік з 20 листопада 1864 року, коли вступив у силу «Статут кримінального судочинства”.
В період з 1917 року і практично до кінця 1918 року в Радянській Росії обліку злочинців які переховуються від покарання та організації їх розшуку фактично не існувало. Починаючи з 1919 року з’являється розшуковий апарат органів міліції, де досить широкими правами для виявлення та затримання злочинців, що переховуються від слідства та суду наділяється слідчий, роль якого поступово конкретизується. На теперішній час такий підхід зберігся.
2. Зясовано зміст правових норм, що регламентують діяльність слідчого з розшуку обвинуваченого, а також процесуальний порядок її здійснення, в процесі якого автором сформульовано та деталізовано принципи, які характерні для здійснення розшуку. До таких принципів відносяться: принцип точності вихідної інформації; принцип планомірності розшуку; принцип безперервності розшуку; принцип оперативності в організації та проведенні розшукових заходів; принцип організації взаємодії між слідчим та органом дізнання; принцип організації взаємодії між органами досудового слідства та громадськістю; принцип науковості; принцип відображення.
3. Уточнено цілі та сутність розшукової діяльності слідчого, в результаті чого встановлено, що розшукова діяльність слідчого – це один із напрямків його діяльності, що здійснюється шляхом проведення комплексу процесуальних, слідчих, розшукових дій та організаційних заходів у ході розслідування злочину, направлених на виявлення місця знаходження обвинуваченого, який переховується від слідства для забезпечення його участі в кримінальному процесі. Така діяльність здійснюється як в процесі розслідування кримінальної справи, так і по справі, провадження якої зупинено.
По своїй сутності розшукова діяльність слідчого є процесуальною, так як вона передбачена діючим кримінально-процесуальним законодавством України. Вона відрізняється від оперативно-розшукової діяльності, яку провадять органи дізнання, оскільки перша здійснюється тільки гласно, тоді як інша - гласно та негласно. Разом з тим різновиди зазначеної діяльності є складовими системи розкриття та розслідування злочинів та повинні узгоджуватись, здійснюватись при взаємодії, чітко координуючись.
4. Окреслен особливості застосування технічних засобів в ході розшукової діяльності слідчого. Так, діяльність слідчого з розшуку, як кожна система, формується та функціонує під впливом певних закономірностей, до складу яких відносяться і можливість виявлення, збереження, оцінки та використання інформації (орієнтуючої та доказової) з використанням технічних засобів, до яких слід віднести систему загальнотехнічних, модифікованих та спеціально розроблених пристроїв, апаратів, інструментів, матеріалів, а також методів та прийомів їх застосування, які використовуються для вирішення завдань з метою розкриття, розслідування, та відповідно, і розшуку.
5. Запропоновано використання засобів новітніх технологій для встановлення місцезнаходження обвинуваченого та здійснення його розшуку, до яких відносяться сотовий зв’язок, Інтернет, мікропроцесорні пристрої та засоби супутникової навігації.
6. Визначено поняття, сутність, форми та значення взаємодії слідчого з органом дізнання в процесі здійснення розшуку обвинуваченого, який ухиляється від слідства, де під взаємодією слідчого з органами дізнання для розшуку та встановлення місця знаходження обвинуваченого слід розуміти узгоджено-організований відповідно до діючих законів і підзаконних нормативних актів, психологічно обумовлений процес офіційних та неофіційних взаємин співробітництва шляхом доцільного поєднання методів і засобів, притаманних цим службам, на основі взаємодопомоги і взаєморозуміння - з метою ефективного вирішення завдань кримінального судочинства і забезпечення безпеки учасників кримінального процесу.
Мета взаємодії слідчого та органу дізнання в процесі розшукової діяльності полягає в забезпеченні один одного своєчасною інформацією розшукового характеру та в успішній реалізації розшуку обвинуваченого, який ухиляється від слідства.
Формами взаємодії слідчого із співробітниками органів дізнання з розшуку та встановлення місцеперебування обвинуваченого, який ухиляється від слідства є: сумісне та погоджене планування; сумісне провадження слідчих та розшукових дій; доручення слідчого щодо розшукових та слідчих дій; спільна погоджена діяльність у складі слідчо-оперативної групи; обмін інформацією та спільне обговорення результатів слідчих і оперативно-розшукових заходів.
7. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства шляхом внесення змін та доповнень норм діючого законодавства, регламентуючого, діяльність органів досудового слідства з розшуку обвинуваченого, який ухиляється від слідства:
- ч. 1 ст. 106 КПК України «Затримання органом дізнання підозрюваного у вчиненні злочину» доповнити, виклавши її у такій редакції:
«Орган дізнання вправі затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, а також особу, притягнуту як обвинуваченого, що ухилився від слідства, лише за наявності однієї з таких підстав:
1) коли цю особу застали при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення;
2) коли очевидці, в тому числі й потерпілі, прямо вкажуть на цю особу, що саме вона вчинила злочин;
3) коли на підозрюваному або на його одягу, при ньому або в його житлі буде виявлено явні сліди злочину;
4) коли особа, притягнута до кримінальної відповідальності, ухилилась від слідства та оголошена в розшук”.
- ст. 138 КПК України «Оголошення розшуку обвинуваченого» викласти у наступній редакції:
«При достовірному встановленні факту ухилення обвинуваченого від слідства та у випадках коли не встановлено його місцеперебування, слідчий зобов’язаний оголосити таку особу в розшук.
Ухилення полягає в умисній, довгостроковій відсутності обвинуваченого за місцем проживання чи роботи без поважних причин, приховуванні інформації про своє місцезнаходження, протидію органам слідства в здійсненні розшуку шляхом неправомірного впливу на учасників кримінального процесу.
Перш ніж оголосити в розшук обвинуваченого, який ухиляється від слідства, слідчий зобов’язаний звернутися до суду з поданням про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Розшук може бути оголошений як під час досудового слідства, так і одночасно з його зупиненням”.
- ст. 139 КПК України «Розшук обвинуваченого» викласти у наступній редакції:
«При наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачений умисно ухиляється від слідства, а проведеними заходами встановити його місцезнаходження не вдалося, слідчий не пізніше трьох діб з моменту встановлення цих обставин оголошує його в розшук, здійснює розшукову діяльність з використанням науково-технічних засобів та засобів новітніх технологій особисто чи доручає провадження всіх необхідних оперативно-розшукових заходів органу дізнання. Про це доручення зазначається в постанові про оголошення розшуку чи в постанові про зупинення досудового слідства. При цьому і після зупинення досудового слідства слідчий зобов’язаний здійснювати всі процесуальні та інші (розшукові), передбачені законом, заходи по розшуку обвинуваченого.
По зупиненій кримінальній справі з метою виявлення розшукуваного обвинуваченого можуть провадитись невідкладні слідчі дії, з метою встановлення його місця знаходження, з наступним повідомленням прокурора за місцем їх провадження протягом 24-х годин.
Слідчий вправі давати доручення установам банків та іншим установам про надання необхідної інформації щодо розшуку осіб, які переховуються від слідства, а банки та інші установи, в свою чергу, повинні надавати слідчому інформацію про наявність рахунків розшукуваних осіб, та їх використання.
При наявності достовірних даних про навмисне ухилення обвинуваченого від слідства слідчий звертається до суду з поданням про обрання стосовно обвинуваченого запобіжного заходу взяття під варту.”
- ч. 1 ст. 155 КПК України «Взяття під варту» викласти у наступній редакції:
«Взяття під варту як запобіжний захід застосовується в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки. У виняткових випадках цей запобіжний захід може бути застосовано в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі і на строк не більше трьох років. Взяття під варту застосовується незалежно від передбачуваного покарання у випадках, якщо обвинувачений умисно переховується від слідства та був оголошений у розшук”.
- ч. 6 ст. 165-2 КПК України «Порядок обрання запобіжного заходу» у наступній редакції:
«Суд приймає рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту за відсутності особи у разі оголошення її у розшук незалежно від його виду.”
- після частини четвертої ст. 114 КПК України «Повноваження слідчого» доповнити новою частиною такого змісту:
«Слідчий зобов’язаний, в межах своїх повноважень, застосувати всі заходи, направлені на попередження ухилення обвинуваченого від слідства».
У зв'язку з цим частини п’яту і шосту вважати відповідно частинами шостою і сьомою.
В перспективі при здійсненні розшуку обвинуваченого пропонуємо впровадити таку (зовсім нову) слідчу дію, як електронне спостереження чи електронний відеоконтроль.
Межі даної роботи не дозволяють більш детальніше розглянути особливості цілого кола зазначених питань, так як вони обмежені предметом дисертаційного дослідження та можуть бути об’єктом самостійного вивчення.
На думку дисертанта, основні результати та висновки проведеного дослідження, покладені в основу науково розроблених рекомендацій та пропозицій свідчать про необхідність вдосконалення діючого законодавства. Але найбільш доцільним є прийняття нового КПК України, який би відповідав сучасним умовам суспільного життя та можуть безсумнівно сприяти підвищенню ефективності діяльності органів розслідування при здійсненні розшуку обвинуваченого, який ухиляється від слідства та успішному вирішенню завдань кримінального судочинства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аверьянова Т. В. Криминалистика [Текст] : учеб. для вузов / Т. В. Аверьянова, Р. С. Белкин, Ю. Г. Корухов, Е. Р. Россинская ; [под ред. засл. деятеля науки РФ, проф. Р. С. Белкина]. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Норма, 2006. – С. 992.
2. Аверьянова Т. В. Криминалистика [Текст] : учеб. для вузов / Т. В. Аверьянова, Р. С. Белкин, Ю. Г. Корухов, Е. Р. Россинская ; [под ред. Р. С. Белкина]. – М. : НОРМА, 2000. – 990 с.
3. Айдинян Р. Н. Система понятий и принципов гносеологии [Текст] / Р. Н. Айдинян. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1991. – 90 с.
4. Акты юридические, или собрание форм старинного делопроизводства. Изданные Археографической комиссией. – СПб., 1838. – 509 c.
5. Алешкина Т. Н. Использование научно-технических средств и методов в розыскной деятельности следователя : [Электронный ресурс] : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Т. Н. Алешкина. – М., 2001. – 211 с. (Из фондов Российской Государственной библиотеки) – Режим доступу : http: // diss.rsl.ru/ diss/ 03/ 0487/ 030487041.pdf.
6. Андриевский И. Е. Полицейское право. Введение и часть 1. Полиция безопасности [Текст] / И. Е. Андриевский. – 2-е изд., испр. и доп. – Спб. : Тип. Э. Праца, 1874. – Т. 1 – 666 с.
7. Ануфриев Н. И. Тайны сыска. Кн. 1 [Текст] / Н. И. Ануфриев, А. М. Пиджаренко. – К. : Пресса Украины, 2002. – 524 с.
8. Балашов А. Н. Взаимодействие следователей и органов дознания при расследовании преступлений [Текст] : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / А. Н. Балашов – М., 1973. – 169 с.
9. Бандурка О. М. Оперативно-розшукова діяльність. Ч. I [Текст] : підручник / О. М. Бандурка. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – 336 с.
10. Басков В. И. Оперативно-розыскная деятельность [Текст] / В. И. Басков.– М. : БЕК, 1997. – 198 с.
11. Белкин А. Р. Теория доказывания [Текст] / А. Р. Белкин. – М. : Норма, 2000. – 528 с.
12. Белкин Р. С. Криминалистика и доказывание (методологические проблемы) [Текст] / Р. С. Белкин, А. И. Винберг. – М. : Юрид. лит., 1969. – 216 с.
13. Белкин Р. С. Курс криминалистики: в 3 т. Т. 1: Общая теория криминалистики [Текст] / Р. С. Белкин. – М. : Юристъ, 1997. – 408 c.
14. Белозеров Ю. Н. Органы дознания и предварительного следствия системы МВД и их взаимодействие [Текст] : учеб. пособие / Ю. Н. Белозеров, И. М. Гуткин, А. А. Чувилев, В. Е. Чугунок. – М. : Юрид. лит., 1973. – 218 с.
15. Бешенкова Т. М. Использование средств массовой информации при осуществлении розыска преступника [Текст] / Т. М. Бешенкова // Проблемы борьбы с преступностью и подготовки кадров для органов внутренних дел Республики Беларусь: тез. докл. междунар. науч.-практ. конф., посвящ. Дню бел. науки (Минск, 23 янв. 2009 г.). – Минск : Акад. МВД Респ. Беларусь, 2009. – 331 с.
16. Богданов Б. Е. Розыск [Текст] / Б. Е. Богданов // Криминалистика. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1971. – 564 с.
17. Бойко І. Й. Держава і право Гетьманщини [Текст] : навч. посіб. для студ. вищ. та серед. спец. навч. закл. і ф-тів / І. Й. Бойко. – Львів : Світ, 2000. – 120 с.
18. Бородин С. В. Борьба с преступностью: теоретическая модель комплексной программы [Текст] / С. В. Бородин. – М. : Наука, 1990. – 272 с.
19. Быков В. М. Приостановление производства по уголовному делу [Текст] / В. М. Быков, В. Д. Ломовский. – М.: Юрид. лит., 1978. – 112 с.
20. Быховский И. Е. Развитие и совершенствование следственных действий [Текст] / И. Е. Быховский // 50 лет советской прокуратуры и проблемы совершенствования предварительного следствия: Крат. тез. докл. к науч. конф. - 17-18 апр. 1972 г. / Следств. упр. Прокуратуры СССР; Отв. ред. А.А.Любавин.– Л., 1972. – С. 31-35.
21. Вапнярчук В. В. Особливості процесуального становища особи, яка провадить дізнання [Текст] / В. В. Вапнярчук – X. : ТОРСІНГ, 2001. – 220 с.
22. Великий тлумачний словник сучасної української мови [Текст] / [Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел.]. – К.; Ірпінь : Перун, 2004. – 1440 с.
23. Великий тлумачний словник сучасної української мови [Текст] / Кер. вид. проекту П. М. Мовчан, В. В. Німчук, В. Й. Клічак. – К. : Дніпро, 2009. – 1332 с.
24. Венедиктов В. С. Проблеми криміналістичних досліджень у працях вчених Національного університету внутрішніх справ [Текст] / В. С. Венедиктов // Актуальні проблеми сучасної криміналістики : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. Ч. 2. – Сімферополь : Доля, – 2002. – С. 5–8.
25. Веретенников В. И. Из истории Тайной канцелярии. 1731 – 1762 [Текст] / В. И. Веретенников. – РГАДА. Ф. 7. Оп. 1. № 6. Ч. 4. Л. 10–13.
26. Викторов Б. А. Общие условия предварительного расследования [Текст] / Б. А. Викторов. – М. : Изд-во Высш. шк. МВД СССР, 1971. – 98 с.
27. Викторский С. И. Русский уголовный процесс [Текст] / С. И. Викторский. – Новое изд., перепеч. с изд. 1912 г. – М. : Городец, 1998. – 448 с.
28. Винберг А. И. Криминалистика [Текст] : учебник / А. И. Винберг. – 4-е изд., доп. – М. : Госюриздат, 1950. – 272 с.
29. Винберг А. И. Криминалистика. Методика расследования отдельных видов преступлений [Текст] / А. И. Винберг, Б. М. Шавер. – М. : Юрид. изд-во НКЮ СССР, 1939. – 372 c.
30. Власов В. М. О розыске [Текст] / В. М. Власов // Административный вестник. – 1927. – № 4. – С. 44–47.
31. Водотика С. Г. Історія правоохоронних органів Південної України в період існування Запорізької Січі [Текст] / С. Г. Водотика., О. Ю. Пащенко // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 1999. – № 1. – С. 255–263.
32. Воскресенский Н. А. Законодательные акты Петра I [Текст] / под ред. Сыромятникова. Т. 1. Акты о высших государственных установлениях. – М. – Л. : Изд-во АН СССР, 1945. – 600 с.
33. Гаврилов А. К. Совершенствование взаимодействий аппаратов и оперативных служб МВД при расследовании преступлений [Текст] / А. К. Гаврилов, В. А. Михайлов // Использование норм права в борьбе с преступностью : тр. Омс. высш. шк. милиции МВД СССР. – Омск, 1972. – Вып.12. – 113 с.
34. Галаган В. І. Проблеми вдосконалення кримінально-процесуальної діяльності органів внутрішніх справ [Текст] : монографія / В. І. Галаган. – К. : Нац. акад. внутр. справ України, 2002. – 221 с.
35. Гапанович Н. Н. Основы взаимодействия следователя и органа дознания при расследовании преступлений [Текст] / Н. Н. Гапанович, И. И. Мартинович. – Минск : Изд-во БГУ им. В. И. Ленина, 1983. – 104 с.
36. Герасимов И. Ф. Некоторые проблемы раскрытия преступлений [Текст] / – И. Ф. Герасимов. – Свердловск : Средне-Уральс. книж. изд-во, 1975. – 184 с.
37. Глушков А. И. Теоретические, правовые и организационно-тактические основы оперативно-розыскного обеспечения уголовного судопроизводства [Текст]: автореф. дис. …д-ра юрид. наук : 12.00.09 / А. И. Глушков. – М., 2003. – 56 с.
38. Голубович А. Д. Создание системы кредитных карточек для коммерческих банков [Текст] : монография / А. Д. Голубович, А. В. Клопотовский, А. В. Наумов. – М. : МЕНАТЕП-ИНФОРМ, 1992. – 239 с.
39. Гончаренко В. И. Научно-технические средства в следственной практике [Текст] / В. И. Гончаренко. – К. : Вища шк., 1984. – 149 c.
40. Громов В. И. Дознание и предварительное следствие. Теория и техника расследования преступлений [Текст] / В. И. Громов. – М. : Юридическое изд-во НКЮ РСФСР, 1926. – 120 с.
41. Грошевой Ю. М. Сущность судебных решений в советском уголовном процессе [Текст] / Ю. М. Грошевой. – Х. : Вища шк., 1979. – 144 с.
42. Губар С. В. Історія розвитку попереднього слідства в Україні [Текст] / С. В. Губар // Науковий вісник НАВСУ. – 2001. – № 1. – С. 258–267.
43. Гуляев А. П. Следователь в уголовном процессе [Текст] / А. П. Гуляев. – М. : Юрид. лит., 1981. – 192 с.
44. Гусаков А. Н. Следственные действия и тактические приемы [Текст]: автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / А. Н. Гусаков. – М., 1973. – 22 с.
45. Гущев В. Е. Приостановление производства по уголовному делу [Текст] : учеб. пособие / В. Е. Гущев. – Н. Новгород : НВШ МВД РФ, 1995. – 98 с.
46. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка [Текст] : в 4 т. Т. 3. – М. : ОЛМА-ПРЕСС, 2006.– 575 с.
47. Даневский В. Наше предварительное следствие, его недостатки и реформа [Текст] / В. Даневский. – М. : Т-во Левенсон, 1895. – 89 с.
48. Даровских Ю. В. Процессуальные и организационные основы производства по уголовному делу, приостановленному в связи с розыском скрывшегося обвиняемого [Текст] : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Ю. В. Даровских. – М., 1994. – 181 с.
49. Демидов И. Ф. Оперативно-розыскная деятельность и уголовный процесс [Текст] / И. Ф. Демидов // Законность. – 1993. – № 8. – С. 33–36.
50. Добровольская Т. Н. Принципы советского уголовного процесса (вопросы теории и практики) [Текст] / Т. Н. Добровольская. – М. : Юрид. лит., 1971. – 200 с.
51. Духовской М. В. Русский уголовный процесс [Текст]: изд. для студ. / М. В. Духовской. – М. : Тип. А. П. Поплавского, 1910. – 448 с.
52. Елинский В. И. Становление и развитие уголовного сыска в России (X – нач. XX вв.) [Текст] / В. И. Елинский, В. М. Исаков. – М. : Московский юридический институт МВД России, 1998. – 204 с.
53. Закатов А. А. Криминалистическое учение о розыске [Текст] : учеб. пособие / А. А. Закатов. – Волгоград : ВСШ МВД СССР, 1988. – 24 с.
54. Законы Ману [Текст] : Перевод с санскритского / пер. С. Д. Эльманович. – Спб. : Типо-литография Н. И. Евстифеева, 1913. – 309 с.
55. Законы царя Хаммурапи: Источники права. Вып. 1 [Текст]. – Тольятти : Акцент, 1996. – 56 с.
56. Затенацький Д. В. Ідеальні сліди в криміналістиці (техніко-криміналістичні та тактичні прийоми їх актуалізації) : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Д. В. Затенацький. – X., 2008. – 20 с.
57. Захарченко О. В. Деякі наслідки ухилення обвинуваченого від слідства [Електронний ресурс] / О. В. Захарченко // Форум права. – 2010. – № 2. – С. 156–159. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-ournals/FP/2010-2/10zovovc.pdf.
58. Захарченко О. В. Міжнародний розшук обвинуваченого який ухиляється від слідства [Текст] / О. В. Захарченко // Міжнародне співробітництво органів внутрішніх справ з правоохоронними органами зарубіжних країн: проблеми теорії і практики : матеріали Круглого столу. – Д. : Дніпропетр. держ. ун-т внутр. справ, 2010. – С. 162–165.
59. Зеленецкий В. С. Методологические основы борьбы с преступностью [Текст] / В. С. Зеленецкий. – Х., 1989. – 96 с.
60. Зеленецький В. С. Наслідки порушення кримінальної справи [Текст] / В. С. Зеленецький // Вісник Академії правових наук України. – 1997. – № 3. – С. 61–69.
61. Илларионов В. П. Правовые и организационно-методические аспекты международного розыска преступников [Текст] : учеб. пособие / В. П. Илларионов, И. В. Путова. – М. : Книжный мир, 1999. – 94 с.
62. Именной Указ : от 25 сент. 1702 г. «Об отсылке в Преображенский приказ всяких людей, связывающих слово и дело» // ПСЗ. Т. IV. – № 1918. – С. 199–200.
63. Инструкция полевых и гарнизонных команд офицерам – отправленным для сыску беглых драгун, солдат, матросов и рекрут и для искоренения воров и разбойников и пристанодержателей их от 24 декабря 1719 г. // ПСЗ. – Т.V. – № 3477. – С. 773–775.
64. Інструкція з організації взаємодії органів досудового слідства з оперативними підрозділами органів внутрішніх справ України на стадіях документування злочинних дій, реалізації оперативних матеріалів, розслідування кримінальної справи та її розгляді в суді, затверджена наказом МВС України від 07.09.2005 р. № 777.
65. Інструкція з організації взаємодії органів досудового слідства з оперативними підрозділами органів внутрішніх справ України у виявленні, документуванні та розслідуванні злочинів у сфері економіки, затверджена наказом МВС України від 08.09.2005 р. № 760.
66. Інструкція з організації діяльності органів досудового слідства в системі МВС України та взаємодії їх з іншими структурними підрозділами органів внутрішніх справ України в розкритті та розслідування злочинів, затверджена наказом МВС України від 20.02.2006 р. № 160.
67. Карнеева Л. М. Доказывание в советском уголовном процессе и основание процессуальных решений [Текст] / Л. М. Карнеева // Советское государство и право. – 1981. – № 10. – С. 87–90.
68. Карпец И. И. Проблема преступности [Текст] / И. И. Карпец. – М. : Юрид. лит., 1969. – 168 с.
69. Квачевский А. Об уголовном преследовании, дознании и предварительном исследовании преступлений по судебным уставам 1964 года: Теоретическое и практическое руководство. О дознании и розыске. Ч. 2 [Текст] / сост. А. Квачевский. – Спб. : Тип. Ф. С. Сущинского, 1867. – 357 с.
70. Ковалев О. Г. Введение в оперативно-розыскную деятельность [Текст]: учеб. пособие / [О. Г. Ковалев, С. Н. Емельянов, С. И. Веденин, Д. А. Баландин] ; под ред. О. Г. Ковалева. – Владимир : ВЮИ Минюста России, 2001. – 68 с.
71. Колісниченко О. Н. Розшук [Текст] / О. Н. Колісниченко // Радянська криміналістика: Криміналістична техніка і слідча тактика / за заг. ред. проф. В. П. Колмакова. – М. : Вища шк., 1973. – 352 с.
72. Кондаков Н. П. Логический словарь-справочник [Текст] / Н. П. Кондаков. – М. : Наука, 1975. – 720 с.
73. Кони А. Ф. История развития уголовно-процессуального законодательства в России [Текст] : собр. соч. Т. 4 / А. Ф. Кони. – М. : Юрид. лит., 1967. – 544 с.
74. Коновалова В. Е. Психология в расследовании преступлений [Текст] / В. Е. Коновалова. – Х. : Вища школа, 1978. – 178 с.
75. Костицкий М. В. Введение в юридическую психологию: методологические и теоретические проблемы [Текст] / М. В. Костицкий. – К. : Вища шк., 1990. – 259 с.
76. Криминалистика [Текст]: учеб. для вузов / А. Ф. Волынский, Т. В. Аверьянова, И. Л. Александрова и др. / под ред. проф. А. Ф. Волынского. – М. : Закон и право, ЮНИТИ-ДАНА, 1999. – 615 с.
77. Криминалистика [Текст]: учебник / отв. ред. Н. П. Яблоков. – М. : Юристъ, 2004. – 718 с.
78. Криминалистика [Текст]: учебник / под ред. В. А. Образцова. – М. : Юрист, 1997. – 760 с.
79. Криміналістика [Текст] : підручник / [П. Д Біленчук., В. В Головач., М. В. Салтевський та ін.] ; за ред. акад. П. Д. Біленчука. – К. : Право, 1997 – 256 с.
80. Криміналістика: Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів [Текст] : підручник / за ред. В. Ю. Шепітька. – Х. : Право, 1998. – 384 с.
81. Кримінально-процесуальний кодекс України [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1961. – № 2 – Ст. 15 (з наступними змінами та доповненнями). – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg=1001-05.
82. Крылов И. Ф. Розыск, дознание, следствие [Текст]: учеб. пособие / И. Ф. Крылов, А. И. Бастрыкин. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1984. – 217 с.
83. Курс криминалистики. Общая часть [Текст] : учебник / [отв. ред. В. Е. Корноухов]. – М. : Юристъ, 2000. – 784 с.
84. Курс криминалистики. Особенная часть. Т.1. Методики расследования насильственных и корыстно-насильственных преступлений [Текст] / [отв. ред. В. Е. Корноухов]. – М. : Юристъ, 2001. – 634 с.
85. Линовский В. А. Опыт исторических розысканий о следственном уголовном судопроизводстве в России [Текст] / В. А. Линовский. Новое изд., перепеч. с изд. 1849 г. – М. : ЛексЭст, 2001. – 240 с.
86. Лисиченко В. К. Использование данных естественных и технических наук в следственной и судебной практике [Текст] : учеб. пособие / В. К. Лисиченко. – К. : Вища шк., 1979. – 88 с.
87. Лобойко Л. М. Кримінально-процесуальне право [Текст] : курс лекцій : навч. посіб. / Л. М. Лобойко. – К. : Істина, 2007. – 456 с.
88. Лузгин И. М. Методологические проблемы расследования [Текст] / И. М. Лузгин. – М. : Юрид. лит., 1973. – 216 с.
89. Лук’янчиков Б. Є. Поняття і види криміналістичної інформації [Текст] / Б. Є. Лук’янчиков, Є. Д. Лук’янчиков // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2000. – № 1. – С. 72–77.
90. Лукашевич В. Г. До визначення поняття «інформація», що вживається в сучасному юридичному обігу [Текст] / В. Г. Лукашевич // Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. – 1998. – № 1. – С. 4–12.
91. Лукашевич В. Г. Проблемы классификации источников информации и следственных действий в криминалистической тактике [Текст] / В. Г. Лукашевич, М. В. Салтевский // Криминалистика и судебная экспертиза. – 1984. – Вып. 29. – С. 29–36.
92. Лукашов В. А. Розыскная работа органов внутренних дел [Текст] / В. А. Лукашов. – М. : Академия МВД СССР, 1986. – 68 с.
93. Лупинская П. А. Решения в уголовном судопроизводстве. Их виды, содержания и формы [Текст] / П. А. Лупинская. – М. : Юрид. лит. 1976. – 168 с.
94. Люблинский П. И. Следователь как судебный орган [Текст] / П. И. Люблинский // Судебное обозрение. – 1905. – № 50. – С. 1341–1342.
95. Лядов А. О. Становление сыска в дореволюционной России [Текст] / А. О. Лядов, А. В. Евсеев // История государства и права. – 2002. – № 1. – С. 2–9.
96. Макушненко Л. П. Работа следователя МВД по предупреждению преступлений [Текст] / Л. П. Макушненко, А. К. Звирбуль, В. М. Петренко. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1972. – 89 с.
97. Малярова В. О. Тактико-криміналістичні та процесуальні основи пошуку та затримання злочинця [Текст] : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / В. О. Малярова. – Х., 2004. – 251 с.
98. Маркс К. Заметки о новейшей прусской цензурной инструкции [Текст] / К. Маркс // К. Маркс, Ф. Энгельс. Сочинения. – 2-е изд. Т. 1 (1839 — 1844). – М. : Государственное издательство политической литературы, 1955. – 663 с.
99. Матчанов А. А. Деятельность следователя по розыску скрывшегося обвиняемого [Електронний ресурс] : учеб.-практ. пособие / А. А. Матчанов. – Ташкент : Акад. МВД Респ. Узбекистан, 2007. – 80 с. – Режим доступу: http://www.akadmvd.uz/bibl/100.pdf.
100. Михеев П. П. Криминалистика: Уголовный и уголовно-процессуальный кодексы в вопросах и ответах [Текст] / П. П. Михеев, Н. Н. Семенов. – М. : Изд-во Автора. – 1926. – 110 с.
101. Михеєнко М. М. Конституційні принципи кримінального процесу [Текст] / М. М. Михеєнко // Вісник Академії правових наук України. – 1997. – № 2 (9). – С. 100–112.
102. Мотовиловкер Я. О. О принципах объективной истины, презумпции невиновности и состязательности процесса [Текст] / Я. О. Мотовиловкер. – Ярославль : Изд-во Ярослав. ун-та, 1978. – 96 с.
103. Новий тлумачний словник української мови : в 4-х т. – К. : Аконіт, 1998. – Т. 3. – С. 96, Т. 4. – С. 804–805.
104. Ожегов С. И. Словарь русского язика: Около 52 000 слов [Текст] / С. И. Ожегов ; под общ. ред. проф. Л. И. Скворцова. – 24-е изд., испр. – М. : Оникс; Мир и образование, 2007. – 640 с.
105. Ожегов С. И. Словарь русского языка: 70000 слов [Текст] / С. И. Ожегов ; под ред. Н. Ю. Шведовой. – 23-е изд., испр. – М. : Рус.яз., 1991. – 917 с.
106. Ожегов С. И. Толковый словарь русского языка. Около 80000 слов [Текст] : / С. И. Ожегов, Н. Ю. Шведова. – М. : ИТИ Технологии, 1992. – 944 с.
107. Павлов Т. Д. Теория отражения [Текст] / Т. Д. Павлов. – М. : Высш. шк., 1948. – 450 с.
108. Перегудова З. И. Политический сыск в России (1880-1917 гг.) [Текст] / З. И. Перегудова. – М. : Рос. полит. энцикл., 2000. – 432 с.
109. Петрухин И. Л. Заключение под стражу как мера пресечения (проблемы гуманизации) [Текст] / И. Л. Погорецкий // Правоведение. – 1988. – № 4. – С. 67–71.
110. Пєтков С. В. Менеджмент в органах внутрішніх справ (організаційно-правові основи) [Текст] : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.07 / С. В. Пєтков. – Х., 2005. – 500 с.
111. Пивоваров В. В. Взаємодія органів досудового слідства та дізнання при розслідуванні кримінальних справ [Текст] : монографія / В. В. Пивоваров, Л. І. Щербина. – Х. : Право, 2006. – 173 с.
112. Пивоваров В. В. Взаємодія слідчого з органами дізнання при провадженні досудового слідства у кримінальних справах [Текст] : навч. посіб. / В. В. Пивоваров, Л. І. Щербина. – Х. : Право, 2008. – 296 с.
113. Погорецький М. А. Розшук у козацьку добу [Текст] / М. А. Погорецький // Право і безпека. – 2003. – № 1. Т. 2. – С. 117–120.
114. Познышев С. В. Уголовный процесс [Текст] : учебник / С. В. Познышев. – М. : Изд-во Г. А. Леман, 1913. – 436 с.
115. Полное собрание законов Российской Империи. Собрание 2-е. – Т. XLVI. – Отд. 1-е. 1871. – Спб. : 1874. – С. 591–594. – № 49615.
116. Положення про основи організації розкриття злочинів органами внутрішніх справ України [Електронний ресурс] : наказ МВС України : від 24.09.2010 р. № 456. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0105-11.
117. Полянский Н. Н. Уголовный процесс [Текст] : лекции / Н. Н. Полянский. – М. : т-во И. Д. Сытина, 1911. – 203 с.
118. Понарин В. Я. Уголовно-процессуальные средства охраны социалистической собственности в СССР / В. Я. Понарин // Развитие и совершенствование уголовно-процессуальной формы. – Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1979. – 176 с.
119. Попов В. И. Розыскная деятельность в системе уголовного процесса и криминалистики [Текст] / В. И. Попов // Ученые труды Казахст. ун-та. Т. 8. –Вып. 8. – Алма-Ата, 1967. – 241 с.
120. Попов В. И. Розыскная деятельность при расследовании преступлений [Текст] : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.09 / В. И. Попов. – М., 1965. – 47 с.
121. Потапов С. М. Розыск обвиняемого [Текст] / С. М. Потапов // Административный вестник. – 1925. – № 1. – С. 83–87.
122. Поярков О. В. Розшук злочинців: історія питання [Текст] / О. В. Поярков // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2001. – № 2. – С. 110–123.
123. Про державну податкову службу в Україні [Електронний ресурс] : закон України від 04 грудня 1990 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 6. – Ст. 37 (з наступними змінами та доповненнями). – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=509-12.
124. Про додаткові заходи щодо запобігання зникненню людей, удосконалення взаємодії правоохоронних та інших органів виконавчої влади в їх розшуку : указ Президента України : від 18 січ. 2001 р. № 20/2001 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/documents/690.html.
125. Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві [Електронний ресурс] : закон України від 23 грудня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11. – Ст. 51 (з наступними змінами та доповненнями). – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3782-12.
126. Про затвердження Положення про Міністерство внутрішніх справ України [Електронний ресурс] : Указ Президента України від 6 квітня 2011 року № 383/2011. // Урядовий кур‘єр. – 2011. – №71. – 19 квітня. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/383/2011
127. Про інформацію [Електронний ресурс] : закон України вiд 02 жовтня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650 (з наступними змінами та доповненнями). – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2657-12.
128. Про міліцію [Електронний ресурс] : закон України від 20 грудня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 4. – Ст. 20 (з наступними змінами та доповненнями) – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=565-12.
129. Про Національне центральне бюро Інтерполу [Електронний ресурс] : постанова Кабінету Міністрів України від 25 берез. 1993 р. № 220. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=220-93-%EF.
130. Про оперативно-розшукову діяльність [Електронний ресурс] : закон України від 18 лютог1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22. – Ст. 303 (з наступними змінами та доповненнями). – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2135-12.
131. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю [Електронний ресурс] : закон України від 30 червня 1993 ррку // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 35. – Ст. 358 (з наступними змінами та доповненнями). – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3341-12.
132. Про попереднє ув’язнення [Електронний ресурс] : закон України вiд 30 червня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 35. – Ст. 360 (з наступними змінами та доповненнями). – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3352-12.
133. Про прокуратуру [Електронний ресурс] : закон України від 05 листопада 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793 (з наступними змінами та доповненнями). – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1789-12.
134. Про Службу безпеки України [Електронний ресурс] : закон України від 25 березня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 27. – Ст. 382 (з наступними змінами та доповненнями). – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2229-12.
135. Про Службу зовнішньої розвідки України [Електронний ресурс]: закон України від 01 грудня 2005 року // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 8. – Ст. 94 (з наступними змінами та доповненнями). – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3160-15.
136. Проект Кримінально-процесуального кодексу України, внесений на розгляд Верховної Ради України народними депутатами В. Р. Мойсиком, І. В. Вернидубовим, С. В. Ківаловим, Ю. А. Кармазіним (реєстраційний № 1233 від 13 груд. 2007 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=31115.
137. Психология [Текст]: словарь / под ред. А. В. Петровского, М. Г. Яроменского. – М. : Полит. лит, 1990. – 494 с.
138. Репкин Л. М. Приостановление предварительного следствия [Текст]: учеб. пособие / Л. М. Репкин. – Волгоград : Изд-во ВСШ МВД СССР, 1971. – 128 с.
139. Решняк М. Г. Деятельность следователя и органа дознания по розыску и установлению местопребывания обвиняемого [Электронный ресурс] : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09. – М., 1998. 165 с. – Режим доступу: http: // diss.rsl.ru/diss/03/0347/030347002.pdf .
140. Родин А. Ф. Использование компьютерных технологий в деятельности следователя [Текст] : монография / [А. Ф. Родин, В. Б. Вехов] ; под ред. проф. Б. П. Смагоринского. – Волгоград : ВА МВД России, 2003. – 156 с.
141. Розин Н. Н. Уголовное судопроизводство [Текст] : пособие к лекциям / Н. Н. Розин. – 3-е изд. пересмотр. – Петроград : Право, 1916. – 603 с.
142. Руководство для следователей [Текст] / под ред. зам. Ген. прокурора СССР Н. В. Жогина. – М. : Юрид. лит., 1974. – 752 с.
143. Рябцев В. П. Взаимодействие структурных подразделений органов прокуратуры [Текст] / В. П. Рябцев // Вопросы борьбы с преступностью. – М. : Юрид. лит., 1979. – Вып. 31. – С. 89-99.
144. Саинчин А. С. Криминалистика и оперативно-розыскная деятельность: п