ДОЛЯ ІННА ВАСИЛІВНА ІНТОНАЦІЙНА ВАРІАТИВНІСТЬ ВИСЛОВЛЕНЬ ПОЗИТИВНОЇ ТА НЕГАТИВНОЇ ОЦІНКИ В АНГЛОМОВНОМУ ДІАЛОГІЧНОМУ РАДІОДИСКУРСІ (експериментально-фонетичне дослідження)

Короткий опис

У вступі обґрунтовано актуальність обраної проблематики, окреслено мету й
завдання дослідження, визначено об’єкт та предмет, наукову новизну роботи,
висвітлено теоретичне та практичне значення отриманих результатів,
охарактеризовано методи та комплексну програму дослідження, а також наведено
відомості про апробацію результатів та публікації.
У першому розділі «Категорія оцінки в мовознавчих студіях:
когнітивний, комунікативно-прагматичний, функціональний та
соціокультурний аспекти» висвітлено теоретичне обґрунтування лінгвістичних
аспектів дослідження; визначено когнітивні характеристики оцінних висловлень;
встановлено основні комунікативно-прагматичні ознаки висловлень позитивної та
негативної оцінки; описано інтеграцію лексичних, граматичних та інтонаційних
засобів вираження позитивних та негативних оцінних висловлень; розглянуто
функції інтонації в актуалізації інформаційного потенціалу діалогічного
9
радіодискурсу; виділено основні соціокультурні маркери (особистісний статус
мовця та стать), які впливають на передачу змісту та модального навантаження
висловлень позитивної та негативної оцінки.
У даному розділі подано теоретичні передумови дослідження оцінки як мовної
категорії, яка розглядається в термінах суб’єктивно-об’єктивного чи об’єктивно-
суб’єктивного ставлення людини до об’єкту та будується на дихотомії двох
основних значень «добре» та «погано». Аналіз стану дослідження категорії оцінки
дозволив визначити її статус та встановити основні засоби реалізацій позитивних та
негативних емоцій мовця на лексичному, морфологічному, синтаксичному та
фонетичному рівнях. Виконаний в роботі теоретичний аналіз (Н.Д. Арутюнова, Н.
Гончарова, А.А Калита, Л.І. Клочко, В.В. Олінчук, О.М. Островська, Г.Я. Солганик,
Г.Н. Ліх, Ф.Р. Палмер, С.А. Ханстон, В.І. Шаховскій) вказує на те, що основними
мовними засобами вираження оцінних висловлень є одиниці різних мовних рівнів,
що характеризуються позитивною чи негативною семантикою:
прикметники (Economist: … The job of every Governor of the Federal
Re serve is to en%sure "maximum growth with low in flation. Mr Ber nanke will
certainly aim to con tinue the suc"cessful policies of Mr Greens pan. (The US
Federal Reserve));
прислівники (Dr: %Well, if we’re summing up I’ll keep it brief. "Too
much bottle- feeding,⌇ an ob"session with cleanliness,⌇ "too few germs and "too
many con venience foods, ⌇ "too little fresh fruit and veg⌇ and an a buse of outof-
season %food all-year- round, ⌇ "too many vaccinations and altogether "far
too"much stress. (Allergies));
іменники (Dawn: "Energy supplies are a "problem for China… (The Bric
Countries))
або Ruth: I %wish I knew. It's a "night mare. …(Crime));
дієслова (Dave: Many %young Africans⌇ who should be in work
"helping %these e%conomies to de "velop are "ill⌇ and aren’t able to con tribute.
(The Bric Countries)).
Семантичний аналіз соціально-інформативних текстів радіоінтерв’ю вказує на
значущість службових частин мови в ефективному донесенні комунікативно-
прагматичної інтенції мовця при актуалізації оцінних висловлень.
Основне завдання розділу полягає в висвітленні інтеграції когнітивних,
комунікативно-прагматичних, функціональних, соціальних та гендерних підходів до
дослідження категорії оцінки. Дослідження когнітивних процесів дає можливість
зрозуміти ментальні процеси сприйняття, обробки, зберігання та декодування знань,
які впливають на мовленнєву поведінку співрозмовників.
Інтонація мовлення є однією з основних засобів комунікації, що дозволяє
виражати емоції мовця та його ставлення до учасників комунікації та/чи предмета
обговорення (Х.Дж. Гайгеріх, А. Круттенден,Дж. Лавер, Д. Ладд, Е. Нушикян, М.
Сінгер). Просодичні маркери забезпечують реалізацію інформаційних стратегій і
тактик діалогічного радіодискурсу. Реалізація оцінки в дискурсі відбувається за
допомогою мовних одиниць, вибір яких зумовлений оволодінням мовцем мовними
знаннями та його ціннісною картиною світу. Вивчення оцінки з точки зору
10
когнітивної фонетики дає можливість зрозуміти вплив ментальних процесів
сприйняття, обробки, зберігання, кодування та декодування знань на мовленнєву
поведінку співрозмовників та на їх вибір інтонаційних маркерів. Дослідження
взаємозалежності когнітивних та комунікативно-прагматичних чинників
дискурсивної діяльності мовця є одним з головних принципів дослідження
актуалізації позитивних та негативних оцінних висловлень.
Головним засобом реалізації оцінних висловлень є оцінний дискурс, який
базується на особистому досвіді мовців, їх попередніх знаннях, інтенціях, почуттях
та емоціях. Радіодискурс, є особливим видом усного діалогічного дискурсу, що
виконує інформативну функцію з метою впливу та переконання аудиторії в
правильності думки автора. Оскільки радіодискурс не має зорового супроводу тому
інтонаційна варіативність диктора є однією з основних стратегій вираження його
комунікативно-прагматичної інтенції.
Головними інтонаційними функціями в актуалізації інформаційного
потенціалу позитивних та негативних оцінних висловлень є інформативна,
комунікативна, прагматична, емоційно-експресивна та особистісно-соціальна, які
спрямовані на забезпечення ефективності комунікативно-прагматичного наміру
мовця.
Ідентифікація соціальної приналежності індивіда базується на його вимовних
особливостях та здійснюється за допомогою різнорівневих лінгвістичних засобів
(лексичних, граматичних та інтонаційних) вираження позитивної та негативної
оцінки. Важливе місце в вивченні оцінних висловлень відіграють фонові знання, які
дають уявлення про учасників комунікації, їх соціальний та особистісний статуси,
вікові та гендерні характеристики, ситуацію спілкування, цим самим сприяють
визначенню комунікативно-прагматичної інтенції мовця.
Таким чином, теоретичні засади, визначені в даному розділі до встановлення
інтонаційної варіативності позитивних та негативних оцінних висловлень, вказують
на те, що необхідно враховувати когнітивні характеристики оцінних висловлень,
комунікативно-прагматичну інтенцію мовця, функціональне навантаження
досліджуваних висловлень та соціокультурний рівень мовця. Лише за умови
врахування всіх цих параметрів можна здійснювати подальше інструментальне
обчислення, яке статистично підтвердить теоретичне обґрунтування дослідження.
У другому розділі «Програма і методика проведення експериментально-
фонетичного дослідження інтонаційної варіативності позитивних та
негативних оцінних висловлень в англомовному радіодискурсі» описано
програму та методику практичної перевірки теоретичного обґрунтування передумов
інтонаційної варіативності позитивних та негативних оцінних висловлень та
встановлено основні закономірності взаємодії і функціонування просодичних
засобів в залежності від особистісного статусу мовця (ставлення співрозмовників
один до одного) та його гендерної належності. Програма експериментально-
фонетичного дослідження передбачає формування корпусу експериментального
матеріалу; визначення типових когнітивних, комунікативно-прагматичних моделей
англомовного соціально-інформативного радіодискурсу; визначення впливу
ситуативно-прагматичних чинників на просодичне оформлення оцінних висловлень;
встановлення впливу особистісного статусу мовця на просодичну організацію
11
позитивних та негативних оцінних висловлень; проведення аудитивного аналізу
озвучених висловлювань позитивної та негативної оцінки; акустичний аналіз
просодичних параметрів оцінних висловлень.
У ході аудитивного аналізу визначено специфіку актуалізації просодичних
характеристик досліджуваних оцінних висловлень, специфіку синтагматичного
виділення комунікативного фокусу та його компонентів, які забезпечують
досягнення основних цілей учасників діалогічного радіодискурсу – виділити
ключові положення, донести основну та фонову інформацію до слухача, переконати
його в своїй точці зору і т.п.
Проведено відбір експериментального матеріалу, встановлено його
відповідність цілям та завданням даного експериментально-фонетичного
дослідження, визначено ситуацію спілкування, особистісний статус мовця, його
інтенцію, здійснено розподіл досліджуваних висловлень на позитивні та негативні. З
подальшого вивчення вилучено висловлювання, зміст та інтонація яких мали
неоднозначне трактування. Таким чином, корпус експериментального матеріалу
представлений 43 діалогічними єдностями (Додаток А) або 85 оцінними
висловленнями, з яких: 48 висловлень з позитивною та 37 – з негативною оцінкою, а
бо 251 синтагмою. Дослідження виконано із застосуванням відомих та апробованих
методик аудитивного аналізу (В.А. Артемов, Л.В. Бондарко, М.П. Дворжецька,
Ю.А. Дубовський, Ю.М. Захарова, Л.К. Цеплітіс, А.С. Штерн, A.C. Гімсон,
П. Ладефогед, Д. Болінджер, M. Хале, Дж. Д. O`Коннор, Р. Кінгдон).