Дроботенко Володимир Анатолійович. Особливості умов праці і стану здоров'я робітниць віскозного виробництва та профілактика їх захворюваності

Короткий опис

Дроботенко Володимир Анатолійович. Особливості умов праці і стану здоров'я робітниць віскозного виробництва та профілактика їх захворюваності: дисертація канд. мед. наук: 14.02.01 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. - К., 2003

Дроботенко В.А.Особливості умов праці і стану здоров’я робітниць віскозного виробництва та профілактика їх захворюваності. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 гігієна, медичні науки. Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, 2003.
Дисертація присвячена вивченню особливостей гігієнічних умов праці, станузахворюваності та клініко-імунологічних порушень у робітниць віскозного виробництва і обгрунтуванню комплексу оздоровчих заходів профілактики сірковуглецевого отруєння (СВ).
Робота проводилась на ВАТ Черкаське хімволокно”, де виробляється віскозна нитка. Установлено, що найбільш шкідливі умови праці мають місце у прядильних цехах, де робітниці зазнають одночасного впливу парів сірковуглецю, максимальні разові концентрації якого перевищують ГДК у 2-3 рази, та виробничого шуму, що перевищує ГДР на 8-14 дБ.
У структурі захворюваності з тимчасовою непрацездатністю переважають хвороби органів дихання, кістково-м’язевої системи і сполучної тканини, нервової системи, системи кровообігу та органів травлення. В складі професійної патології домінує СВ інтоксикація.
Доведено, що у прядильниць зі зростанням професійного стажу поглиблюються вегетативні, цереброваскулярні, вегетотрофічні та імунологічні порушення з розвитком синдромокомлексу отруєння СВ.
Розроблено та впроваджено спосіб лікування професійного отруєння, обгрунтовано заходи оздоровлення умов праці та профілактики СВ уражень працюючих в умовах віскозного виробництва.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та визначено необхідність вирішення наукової задачі щодо підвищення ефективності профілактики професійної та загальносоматичної захворюваності в умовах віскозного виробництва на основі вивчення особливостей гігієнічних умов праці та стану здоров’я працюючих з метою впровадження відповідних оздоровчих заходів.
1. На підприємствах віскозного виробництва найбільш шкідливими є умови праці апаратниць формування хімічного волокна прядильних цехів, які працюють під впливом одночасної дії парів сірковуглецю, концентрація якого в повітрі робочої зони часто перевищує ГДК у 2-3 рази, та виробничого шуму, рівні якого перевищують ГДР на 8-14 дБ.
2. Високий ризик виникнення професійної та ускладнення загальносоматичної патології прогнозується у: апаратників хімічних цехів, де має місце шкідливий вплив парів сірковуглецю, середньозмінні концентрації якого часто перевищують ГДК в 1,5 рази, та перемотувальниць текстильних цехів, професія яких вимагає локального перенапруження м’язів рук, плечового поясу і частих нахилів тулуба, що перевищують норматив в 1,5-1,7 рази, а також пов’язана з дією виробничого шуму, рівні якого перевищують ГДР на 3-8 дБ.
3. Установлений зв’язок між несприятливими умовами праці на віскозному виробництві та високим рівнем загальної захворюваності (по рядку разом усі хвороби”), який за кількістю випадків (93,5±4) і днів (1028±46) втрати працездатності на 100 працюючих достовірно перевищує аналогічні показники (відповідно 39,0±0,6 і 492±7 при р<0,001) серед працездатного населення регіону, а також у порівнянні із захворюваністю (відповідно 79,4±4 і 795±23 при р<0,01) робітників хімічного підприємства Азот”, на якому працюючі не контактують із парами сірковуглецю. В структурі загальносоматичної захворюваності робітників віскозного виробництва хвороби органів дихання діагностуються у 50-55%, хвороби кістково-м’язевої системи і сполучної тканини у 11-13%, нервової системи у 3-6%, системи кровообігу у 4,6-5,2% та органів травлення у 4,5-5% працюючих. При цьому рівень захворюваності у випадках і у днях непрацездатності повторює вищезазначену тенденцію у порівнянні із працездатними жителями регіону і працюючими на підприємстві Азот” .
4. Серед постраждалих внаслідок професійного захворювання на віскозному підприємстві ВАТ Черкаське хімволокно” 90,7% складають хворі з хронічним отруєнням сірковуглецем, 3,5% професійною нейросенсорною приглухуватістю, інші 5,8% включають вібраційну хворобу, бронхіальну астму, пневмоконіоз, професійну катаракту та попереково-крижовий радикуліт.
5. У робітниць прядильних цехів віскозного виробництва розвиваються вегетативно-судинні порушення, які прогресують зі зростанням тривалості професійного стажу. При цьому, у 34% працюючих зі стажем 1-6 років і у 62,5% зі стажем 7-14 років виявляються функціональні порушення у вигляді надсегментарних вегетативних дисфункцій. У 70% робітниць зі стажем 7-14 років розвиваються різного ступеня важкості церебральні ангіодистонічні розлади, які зі збільшенням професійного контакту поступово прогресують і при стажі 15 і більше років у половини пацієнтів проявляються ознаками дисциркуляторних змін з явищами енцефалопатії.
6. Клінічною особливістю нейросенсорної приглухуватості у робітниць прядильних цехів віскозного виробництва, що виникає внаслідок поєднаної дії виробничого шуму і парів сірковуглецю, є зниження слуху не тільки на високих (4-8 тисяч Гц), а і на частотах розмовного діапазону, що пояснюється нейроототоксичною дією сірковуглецю.
7. У робітниць прядильних цехів віскозного виробництва поступово і стадійно розвиваються порушення клітинної і гуморальної ланок імунного статусу: при стажі 7-14 років розвивається супресивний варіант клітинної недостатності 1-2 ступеня та гуморальні зміни 0-1 ступеня; при стажі 15 і більше років поряд з напруженням гуморальної ланки імунітету 1-2 ступеня формується гіпосупресивний варіант клітинної недостатності 2 ступеня.
8. Достовірні порушення імунного статусу у робітниць віскозного виробництва залежно від професійного контакту із сірковуглецем, разом з одночасним порушенням вегетативної регуляції та церебральними дистонічними розладами, свідчать про суттєву роль вторинного імунодефіциту в патогенезі розвитку хронічного сірковуглецевого отруєння, а також обгрунтовують необхідність використання імуномоделюючих препаратів у профілактиці та лікуванні професійної і загальносоматичної захворюваності працюючих у віскозній галузі.
9. Клінічна апробація запропонованої схеми імунокорегуючої терапії при лікуванні робітників віскозного виробництва нормалізувала імунний статус у 88,8% хворих, що дозволяє її рекомендувати в комплексі лікувально-профілактичних заходів у віскозній промисловості.
10. Високий рівень професійної та загальносоматичної патології у робітниць віскозного виробництва, ранній розвиток імунопатологічних, вегетативних та церебральних дистонічних розладів дають вагомі підстави для перегляду нормативів ГДК сірковуглецю у напрямку його зменшення, а також розширення списку протипоказань для прийому на роботу у віскозне виробництво та застосування нових схем профілактики вказаної патології.