Дубенко Олена Олександрівна. Вимір і оцінка конкурентоспроможності підприємств плодоовочевої консервної промисловості

Короткий опис

Дубенко Олена Олександрівна. Вимір і оцінка конкурентоспроможності підприємств плодоовочевої консервної промисловості : Дис... канд. наук: 08.07.01 2006

Дубенко О.О. Вимір і оцінка конкурентоспроможності підприємств плодоовочевої консервної промисловості.-Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.01 економіка промисловості. Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Одеса, 2005.
Визначено поняття, принципи, структуру і послідовність формування конкурентного потенціалу підприємства. Визначено специфіку виміру, оцінки і аналізу конкурентоспроможності підприємств плодоовочевої консервної галузі України. Розроблено моделі конкурентного потенціалу і конкурентоспроможності підприємства, визначено основні вимоги до формування і використання цих моделей у консервній галузі.
Визначено напрямки підвищення рівня використання конкурентного потенціалу з метою забезпечення більшої кількості конкурентоспроможних підприємств і торгівельних марок у галузі.
Теоретичні положення, науково-методичні розробки та практичні рекомендації, отримані за результатами проведеного дослідження, використані в практиці роботи підприємств харчової промисловості і у навчальному процесі.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється в створенні методології виміру і оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства плодоовочевої консервної промисловості України.
Основні висновки і результати, які отримані автором в ході досліджень, зводяться до такого:

Автором доведено, що посилення конкуренції на ринку продукції харчової промисловості в цілому і зокрема на ринку плодоовочевої консервної продукції визначило низку проблем теоретичного і практичного характеру, які необхідно вирішувати в першу чергу. Перехід до ринкових відносин в Україні здійснюється в умовах відсутності єдиних науково-методологічних основ виміру й оцінки конкурентоспроможності підприємств. Це ускладнює дослідження діяльності суб'єктів господарювання і визначення ролі і місця кожного підприємства в галузі і у національній економіці.
Здобувач довів, що відсутність надійного інструментарію виміру і оцінки конкурентоспроможності підприємств знижує ділову активність суб'єктів господарювання і сповільнює адаптацію до постійно мінливих умов ринку, що визначило необхідність розробки автором відповідних теоретичних і методичних питань.
У роботі запропоноване нове трактування поняття конкурентний потенціал підприємства” як сукупність взаємозалежних і взаємообумовлених потенціалів: виробничого, фінансового, інноваційного і маркетингового, які дозволяють підприємству отримувати прибуток, достатній для відтворення елементів виробництва, удосконалювання процесу виробництва, підтримки і поліпшення якості продукції, стимулювання виробництва в умовах постійних змін конкурентного середовища. Пропонується ототожнювати рівень конкурентоспроможності і рівень використання конкурентного потенціалу підприємства, що дає можливість визначити ріст показника конкурентоспроможності, а також порівняти діяльність підприємств галузі.
Автором розроблено методику виміру і оцінки конкурентного потенціалу і конкурентоспроможності підприємства і методичні основи аналізу цих категорій. Практичне використання запропонованої концепції має явні переваги в порівнянні з методами, заснованими на рейтингових і ієрархічних моделях: використання конкурентного потенціалу як інтегрального для часткових потенціалів підприємства дозволяє характеризувати сукупні можливості підприємства з різних сторін, визначати рівень використання конкурентного потенціалу і величину резервів використання цього потенціалу.
Авторський підхід до виміру і оцінки конкурентоспроможності підприємств апробовано на 60-ти підприємствах, що складає близько 10 % загальної кількості підприємств плодоовочевої консервної галузі України різних форм власності, різної потужності, підприємств більшості областей країни. Були виявлені дві групи підприємств - лідери й аутсайдери ринку, за допомогою запропонованої методики був визначений рівень використання їхнього конкурентного потенціалу. Середній рівень конкурентоспроможності лідерів коливається від 23 % до 48 %, аутсайдерів від 3 % до 5 %. Як показали дослідження, такий розрив між показниками лідерів ринку обумовлений низьким рівнем матеріально-технічного та інноваційного розвитку галузі в цілому. Автором прогнозується збільшення резерву використання конкурентного потенціалу підприємств галузі на 20-30 %, що свідчить про невідкладність заходів для підвищення рівня конкурентоспроможності всіх підприємств галузі.
Факторний аналіз конкурентоспроможності підприємств-лідерів на ринку консервної продукції України показав, що підвищення рівня використання конкурентного потенціалу неможливе без додаткових витрат на створення стабільної сировинної зони, зміцнення матеріально-технічної бази, рекламу, у зв'язку з чим лідери ринку об’єднуються і виробляють продукцію під єдиною торговельною маркою.
Лідерство на ринку встановлено для 3-х вітчизняних торговельних марок - «Верес», «Чумак», «Jaffa». Автором був проведений кластерний аналіз конкурентоспроможності підприємств і встановлено переломні періоди господарської діяльності цих підприємств: підприємства, які утворюють із ТМ «Верес» кластер, у 2000 році різко скоротили інноваційну діяльність і виробляли продукцію високої якості без додаткових витрат на нововведення в сфері технологій і маркетингу, що привело до зниження рівня конкурентоспроможності в середньому на 20 %; підприємства, які утворюють кластер із ТМ «Чумак», у 2002 році в зв'язку з неврожаєм плодоовочевих культур зайво завищили ціни на готову продукцію, що привело до зниження рівня конкурентоспроможності до 3-го місця в списку лідерів у 2003 р.; підприємства, які утворюють кластер із ТМ «Jaffa», з урахуванням незначного коливання цін на продукцію поступово удосконалювали техніку і технологію виробництва, що дозволило вийти в лідери консервного ринку.
Автором встановлено, що інтеграція між підприємствами і створення сировинних зон; впровадження нових технологій і техніки у виробничому процесі; проведення рекламної компанії і популяризація торгівельних марок; утримання цін на доступному для споживача рівні - це основні шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємств харчової промисловості і зокрема плодоовочеконсервної.