Дугінець Ганна Володимирівна. Регулювання трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції

Короткий опис

Дугінець Ганна Володимирівна. „Регулювання трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції” : Дис... канд. наук: 08.00.02 2007

Дугінець Ганна Володимирівна.Регулювання трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 світове господарство та міжнародні економічні відносини. Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2007.
У дисертаційній роботі досліджено теоретико-методологічні основи трансакційних витрат у контексті міжнародної економічної інтеграції. Розглянуто сутність та удосконалено класифікацію зазначених витрат, а також виділено основні їх види (конвергенційні, комунікаційні та організаційно-правові витрати). Надано авторське бачення механізму регулювання тансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції та запропоновано загальні й часткові індикатори, що відіграють роль критеріїв оцінки динаміки цих витрат. На основі запропонованих часткових індикаторів проведено дослідження формування трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції в ЄС; визначено динаміку витрат інтеграційних взаємодій при функціонуванні ОЧЕС, а також здійснено аналіз рівня цих витрат при створенні ГУАМ та ЄЕП.
У роботі досліджено особливості інституційного середовища України у контексті інтеграції до світового господарства. На основі застосування індикативно-індексного підходу та використання у розрахункахзагальних індикаторів проведено аналіз рівня витрат інтеграційних взаємодій за участю країн-членів ЄС, ОЧЕС, ЄЕП та ГУАМ, та запропоновано основні заходи щодо удосконалення регулювання цих витрат в Україні.

У результаті проведеного дослідження автором вирішено важливу наукову задачу удосконалення теоретико-методологічних основ дослідження трансакційних витрат у контексті міжнародної економічної інтеграції та розробки науково-практичних рекомендацій щодо регулювання витрат інтеграційних взаємодій за участю України і зроблено такі висновки:

Здійснення критичного аналізу існуючих теорій і концепцій трансакційних витрат, а також уточнення понятійного апарату міжнародної економічної інтеграції дозволило надати визначення економічної категорії «трансакційні витрати міжнародної економічної інтеграції,під якими автор розуміє витрати відносин між суб’єктами інтеграції з приводу ефективності інтеграційних взаємодій.
Удосконалено класифікацію трансакційних витрат у контексті міжнародної інтеграції за змістом інтеграційних взаємодій та виділено основні види цих витрат, а саме: конвергенційні (витрати, що формуються при взаємодіях, спрямованих на зближення рівнів економічного розвитку суб’єктів інтеграції), комунікаційні (відображають витрати від урахування культурних особливостей суб’єктів взаємодій); організаційно-правові (витрати з регуляторного забезпечення міжнародної економічної інтеграції).
Запропоновано авторське баченнямеханізму регулювання трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграціїяк сукупності форм і методів інтеграційних взаємодій, принципів, стимулів та інтересів суб’єктів міжнародної інтеграції. В основі дії цього механізму лежить узгодження економічних інтересів суб’єктів міжнародної інтеграції, що відображається у формуванні витрат інтеграційних взаємодій. Зазначений механізм поєднує об’єктивну (інтеграційні відносини, дію законів і закономірностей процесів міжнародної економічної інтеграції) та суб’єктивну (заходи щодо коригування цих витрат, відповідні форми, принципи, мотиви та стимули) складові.
Для визначення рівня трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції запропоновано використовувати відповідні загальні (індекс економічної свободи, верховенства закону та індекс готовності до функціонування у глобальних мережах) та часткові (сумарний рівень оподаткування, рівень ВВП на душу населення, рівень безробіття, рівень інфляції, індекс розвитку людського потенціалу) індикатори. Обґрунтовано, що кожен з наведених часткових індикаторів має пряму або зворотну залежність із рівнем витрат інтеграційних взаємодій.
На основі застосування системи макроекономічних та соціально-інституціональних показників як часткових індикаторів певного виду трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції дістав подальшого розвитку алгоритм визначення наслідків міжнародної економічної інтеграції, що дозволяє простежувати динаміку рівня зазначених витрат у різних інтеграційних угрупованнях світу, а також обирати напрямки та інструменти регулювання цих витрат.
Аналіз часткових індикаторів трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції при створенні і функціонуванні ЄС дозволив виділити ряд закономірностей в їх динаміці: протягом 1995-1996 рр. рівень конвергенційних витрат мав тенденцію до збільшення з послідовним зниженням у довгостроковому періоді; зближення рівня ВВП на душу населення у країнах ЄС у 1950-2005 рр. призвело до зменшення рівня середньострокових та довгострокових конвергенційних витрат; зростання рівня комунікаційних витрат за рахунок входження до ЄС у 2004 та 2007 рр. країн з низьким рівнем індексу людського розвитку (ІЛР); рівень організаційно-правових витрат в ЄС мав позитивну тенденцію протягом 1995-2005 рр. за рахунок існування стійких розходжень між значенням сумарного рівня оподаткування у країнах-членах та країнах-кандидатах на вступ.
Встановлення суперечливого характеру динаміки трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції при функціонуванні ОЧЕС, ЄЕП та ГУАМ дозволило довести, що, незважаючи на менший рівень цих витрат у ГУАМ та ЄЕП, Організація Чорноморського Економічного Співробітництва (ОЧЕС) має більший інтеграційний потенціал завдяки участі в цій організації країн-членів ЄС.
На основі визначення особливостей наявного інституційного середовища, що відображаються в соціально-економічних нормах, характерних для України, та формують відповідні напрями міжнародної економічної інтеграції, доведено, що: національна ментальність впливає на інтеграційні взаємодії українських суб’єктів, частіше збільшуючи означені витрати, ніж навпаки; свідомість та історично сформовані технології життєдіяльності обумовлюють втілення поведінкових моделей, несприятливих для інтеграційного розвитку країни в довгостроковій перспективі.
На основі застосування інтегрально-індексного підходу та загальних індикаторів трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції проведено ранжування рівнів конвергенційних, комунікаційних та організаційно-правових витрат, що дозволило згрупувати основні суб’єкти інтеграційних взаємодій у чотири групи, а саме: з високим, переважно високим, переважно низьким та низьким рівнем цих витрат. Визначення сукупного рівня трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції України за запропонованою автором шкалою надало можливість з’ясувати, що низький сукупний рівень трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції Україна має при інтеграційних взаємодіях з Росією, Білоруссю, Азербайджаном, Молдовою, Грузією, Казахстаном, Туреччиною, Вірменією, Албанією та Болгарією. Це дозволить на державному рівні регулювати витрати інтеграційних взаємодій з цими економічними суб’єктами.

З метою забезпечення комплексного підходу до удосконалення державного регулювання трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції необхідно дотримуватись, насамперед, соціально-економічного напряму даного регулювання за рахунок системного впровадження заходів зі здійснення моніторингу загальних індикаторів зазначених витрат (спостереження та виявлення необхідної спрямованості регулювання), а також застосовування у синергетичній єдності спеціальних та традиційних заходів регулювання, що дозволить поєднати інноваційну і соціально-культурну складові інтеграційної політики України.