Джамаль Ахмад Саїд Абу Саба. Розвиток економічного співробітництва арабських країн з Європейським Союзом

Короткий опис

Джамаль Ахмад Саїд Абу Саба. Розвиток економічного співробітництва арабських країн з Європейським Союзом: дис... канд. екон. наук: 08.05.01 / Київський національний економічний ун-т. - К., 2004.

Джамаль Ахмад Саїд Абу Саба. Розвиток економічного співробітництва арабських країн з Європейським Союзом. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 - світове господарство і міжнародні економічні відносини.- Київський національний економічний університет. Київ, 2004.
Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних та практичних аспектів механізму співробітництва арабських країн з Європейським Союзом. Проаналізовані теоретичні основи сутності процесу міжнародного економічного співробітництва, зокрема еволюційних змін форм взаємодії в рамках інтеграційних угрупувань та між ними.
Здійснено аналіз ролі і місця в сучасній світовій економіці країн арабського регіону, розкрито причини та наслідки формування структури національних економік окремих арабських країн, а також визначені особливості інтеграційних процесів між цими країнами.
Визначені напрямки трансформації форм та змісту співробітництва між арабськими країнами та Європейським Союзом, напрямки їх трансформації та фактори, що обумовлюють формування відповідних векторів співробітництва.
Зроблені висновки щодо проблем міжінтеграційної взаємодії країн арабського світу та європейських країн й запропоновані рекомендації щодо розвитку економічного співробітництва між арабськими країнами і Європейським Союзом.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропонованонове вирішення наукової проблеми, що виявляється у дослідженні та розробці теоретичних, методичних та прикладних засад ефективного економічного співробітництва арабських країн з Європейським Союзом.

Світові тенденції розвитку міжнародного економічного співробітництва в цілому, а саме взаємозв'язок і поєднання та взаємообумовленість різних форм міжнародних економічних відносин, їх інтенсифікація свідчить про посилення взаємозалежності як окремих країн, так і регіонів в цілому.
Міжнародне економічне співробітництво країн стає все більш ускладненим і розгалуженим, знаходить свій розвиток на різних рівнях: в межах інтеграційних об‘єднань, між різними регіонами, між інтеграційними об‘єднаннями та периферійними зонами.
Причинами, які спонукають країни долучатися до міжнародного поділу праці, є протиріччя між зростанням суспільних потреб і недостатнім рівнем існуючих ресурсів для їх задоволення. Водночас, ці причини є різними для різних груп країн: розвинених країн, країн, що розвиваються, або між цими групами країн.
Результатом модернізації економічного життя країн Аравії стала конвергенція рівня економічного розвитку із Заходом за кількісними показниками при збереженні якісного розриву, що залишається нездоланним. Арабські країни недостатньо включені в світові торговельні зв‘язки, на цей регіон, незважаючи на нафтовий фактор, припадає лише 4 % загального обсягу світової торгівлі.
Європейський Союз на сучасному етапі розвитку перетворюється в наддержаву, яка за обсягами валового внутрішнього продукту, міжнародної торгівлі, міжнародним рухом капіталу починає перевершувати США, Японію; арабські країни хоч і розвиваються динамічно, однак за ростом ВНП, міжнародної торгівлі, інвестицій вони значно відстають від країн, які входять до Європейського Союзу.
Встановлено, що в арабських країнах існує безліч факторів, які перешкоджають успішному реформуванню економіки, на яке направляє свої зусилля Євросоюз. Основними серед них є: відсутність сильного й конкурентоспроможного приватного сектору, ринкової податкової системи, з боку Заходу не спостерігається послідовного прагнення до справжньої економічної й політичної лібералізації в країнах арабського світу. Тому ринкові реформи в арабських державах є непослідовними та просуваються занадто повільно.
Роль та позиції Європейського Союзу на міжнародній арені та у світовій економіці в XXІ столітті підтверджують тенденцію до збереження його ключової ролі у світі, що проявляється в позиціонуванні себе як послідовного прихильника, носія і проповідника гуманістичних цінностей, які викристалізувались в надрах західної цивілізації й відповідають потребам світу, що змінюється.
Барселонська декларація передбачає наміри країн-членів ЄС і їх Середземноморських партнерів по створенню регіону миру й стабільності, регіону економічного зростання шляхом запровадження режиму зони вільної торгівлі між ЄС і його партнерами, а також реалізації прогрма, спрямованих на розвиток людських ресурсів. Слід зазначити, що, в першу чергу, Євросоюз переслідує в цьому випадку єдину мету - забезпечення стабільних взаємовідносин.
Встановлено, що незважаючи на вагому фінансову допомогу й технічну підтримку, яку Європейський Союз надає арабським державам, він ще не приділяє належної уваги арабським країнам. Тому нагальною необхідністю є термінове посилення економічної присутності країн Євросоюзу у цій частині світу, для забезпечення як динамічного розвитку арабських країн, так і для їх інтеграції в світове господарство на засадах, що відповідають національним інтересам країн арабського світу.