ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ ЗБАЛАНСОВАНОГО РЕКРЕАЦІЙНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

На правах рукопису

ПИЛИПЕНКО Соломія Миколаївна

УДК 504.062.2:330.15]:630*627.3

ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ ЗБАЛАНСОВАНОГО РЕКРЕАЦІЙНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

спеціальність 08.00.06 – економіка природокористування та охорони навколишнього середовища

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
економічних наук

Науковий керівник:
д.е.н., професор, заслужений діяч
науки і техніки України Римар М.В.

Рівне – 2012

ЗМІСТ
ВСТУП........................................................................................................................... 3
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ЗБАЛАНСОВАНОГО РЕКРЕАЦІЙНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ..…………………………..... 13
1.1. Рекреаційні ресурси в системі природокористування..................................... 13
1.2. Сутність та значення збалансованого рекреаційного природокористування ... 32
1.3. Методичні підходи до оцінки рекреаційного природокористування………..... 42
Висновки до розділу І.................................................................................................... 54
РОЗДІЛ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ РЕКРЕАЦІЙНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ У КАРПАТСЬКОМУ РЕГІОНІ……………….. 57
2.1. Характеристика природного рекреаційного ресурсу регіону…………………. 57
2.2. Аналіз сучасного стану рекреаційного природокористування........................... 81
2.3. Оцінка результатів господарської діяльності підприємств рекреаційної сфери……………………………………………………………………...…………… 94
Висновки до розділу ІІ.................................................................................................. 114
РОЗДІЛ ІІІ. НАПРЯМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБАЛАНСОВАНОГО РЕКРЕАЦІЙНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ У КАРПАТСЬКОМУ РЕГІОНІ......................................................................................................................... 117
3.1. Концептуальні основи забезпечення збалансованого рекреаційного природокористування……………………………….................................................... 117
3.2. Еколого-економічна регламентація збалансованого рекреаційного природокористування………………………………………………………………… 133
3.3. Стимулювання збалансованого використання рекреаційного природного потенціалу……………………………………………………………………………... 147
Висновки до розділу ІІІ................................................................................................. 168
ВИСНОВКИ.................................................................................................................. 171
ДОДАТКИ…………………………………………………………………………...... 175
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................................. 183

ВСТУП
Актуальність теми. Рекреаційна індустрія – це багатофункціональний комплекс видів діяльності, який ґрунтується на поєднанні корисних та унікальних властивостей природних екосистем і технологій соціально-економічного характеру, спрямованих у русло досягнення позитивного суспільного ефекту. У цілому рекреаційна сфера практично в усіх розвинутих державах світу займає доволі високі позиції у структурах національних економічних систем. Причому вагомість рекреаційної індустрії у розвитку територій, регіонів і країн залежить не лише суто від природних чинників, наприклад, забезпеченості природними благами із специфічними властивостями, але й від особливостей формування та впровадження господарських механізмів їх освоєння.
Рекреаційна сфера належить до тих видів діяльності, які впливають на навколишнє природне середовище. Такий вплив подекуди є доволі умовним (наприклад, використання сприятливих кліматичних умов певних регіонів чи країн у лікувально-оздоровчих і профілактичних цілях), однак інколи він повністю вливається у практику повноцінного природокористування (видобування унікальних водних ресурсів, експлуатація корисних властивостей надр тощо). Належність рекреаційної діяльності до сфери природокористування зумовлює зосередження значної уваги на питаннях раціоналізації та збалансування рекреаційного освоєння природного ресурсного капіталу.
Сьогодні домінує думка, що проблематика природокористування вийшла за межі екологічних технологій і перебуває у площині економічних стратегій та механізмів. Йдеться про те, що для створення оптимального режиму використання ресурсів навколишнього природного середовища слід зосередитись на формуванні та реалізації ефективних організаційно-економічних і фінансових доктрин цілеспрямованого впливу на природокористувачів з метою досягнення заздалегідь визначених завдань та орієнтирів.
Природоексплуатаційний характер рекреаційної галузі зумовлює необхідність застосування до неї загальноприйнятих методик економічного регулювання, скоригованих на особливості та специфіку рекреаційного господарювання. При цьому під економічним регулюванням треба розуміти сукупність важелів, стимулів та інструментів, котрі як складові елементи цілісних економічних механізмів у взаємодоповнюваній системі цілей, завдань і пріоритетів чинять передбачений вплив на суб’єктів тих чи інших економічних відносин.
Економічне регулювання рекреаційної сфери доцільно здійснювати в рамках єдиної стратегії, яка би включала в основному заходи опосередкованого та частково прямого характеру. Слід зауважити і те, що економічна політика розвитку рекреаційної індустрії має враховувати вимоги екологічних законів, доповнені соціальними векторами розвитку. Таким чином, поєднання економічних, екологічних і соціальних складових у межах системи рекреаційного господарювання і треба вважати цілісною стратегією збалансованого поступу рекреаційної індустрії.
Однак принагідно зазначимо, що, ведучи мову про стратегії рекреаційного господарювання, слід враховувати й регіональний фактор. Адже рекреаційна сфера, скажімо південних областей істотно відрізняється від рекреаційної практики у Карпатському регіоні. Тому для підвищення рівня ефективності економічного регулювання процесів рекреаційного господарювання особливу увагу слід приділяти механізмам оцінки територіальної специфіки.
Власне, розглядаючи рекреаційну сферу національної економіки України, насамперед доцільно зосередитись на територіальних особливостях функціонування рекреаційного комплексу Карпатського регіону у контексті збалансування вихідних підойм його розвитку. Інтерес до рекреаційної індустрії карпатських областей викликаний тим, що при наявності істотних переваг у геокліматичному розташуванні, а також значних покладів природних ресурсів із специфічними властивостями, нетиповому автентичному культурному й етномистецькому колориті тощо, території Карпатського регіону не відзначаються високим ступенем соціально-економічного розвитку. Вважаємо, що названий регіон є в основному рекреаційний, а тому для досягнення базових засад його стабільного розвитку і прогресу насамперед необхідно розробити дієву регіональну стратегію економічного стимулювання збалансованого поступу рекреаційної індустрії, яка поки що не ґрунтується на застосуванні новітніх методик і технологій господарювання, а через це й не забезпечує належних темпів суспільного регіонального зростання.
Вищенаведені аргументи дають змогу дійти висновку, що тематика дисертаційного дослідження є безумовно актуальною та важливою, адже стосується проблем економічного регулювання процесів збалансованого поступу рекреаційної індустрії регіону, який попри достатні природно-рекреаційні переваги відстає від рівня розвитку подібних територій європейських країн. Це, своєю чергою, потребує вжиття необхідних заходів у межах створення та реалізації системи дій правового, управлінського, адміністративного та економічного характеру, спрямованих на оптимізацію процесів господарського освоєння рекреаційних ресурсів навколишнього природного середовища з метою досягнення сталого суспільного прогресу на довгостроковій основі.
Зауважимо, про проблематика раціоналізації природоресурсного господарювання в умовах загострення еколого-економічних суперечностей та поширення тенденцій екстенсивного розвитку економіки завжди була у центрі уваги науковців. Її у різний час досліджували А. Ендрес, В. Геєць, В. Кравців, В. Міщенко, В. Павлов, В. Трегобчук, В. Шевчук, Е. Гірусов, Е. Зінь, І. Синякевич, Л. Гринів, О. Веклич, О. Кашенко, М. Римар, М. Хвесик, Ю. Стадницький та інші. Поряд із цим, чимало наукових праць присвячено вивченню специфіки освоєння рекреаційного потенціалу територій на засадах збалансування екологічних, економічних і соціальних пріоритетів їх розвитку. До таких можна віднести науковий доробок В. Булавко, В. Жученко, В. Калитюк, К. Ткаченко, Л. Богуш, Л. Черчик, М. Долішнього, М. Нудельмана, Н. Фоменко, О. Бейдик, О. Спориш, Я. Дідик. Поза увагою наукових кіл не залишилася і тематика дослідження економічних стратегій регулювання рекреаційної індустрії Карпатського регіону як однієї з провідних в Україні. Ці питання вивчали Б. Матолич, В. Гетьман, В. Євдокименко, В. Полюга, І. Колодійчук, М. Габрель, М. Копач, О. Гулич, П. Грицишин, П. Добра, С. Генсірук та інші.
Однак попри високий інтерес фахівців до проблем рекреаційного природокористування в цілому, і питань формування економічних стратегій розвитку рекреаційної індустрії (у тому числі Карпатського регіону) зокрема, сьогодні не вирішеною залишається низка питань, що стосуються досягнення адекватності процесів господарського освоєння рекреаційних ресурсів навколишнього природного середовища їхнім економічним і вартісним характеристикам. Тобто йдеться про необхідність створення своєрідного балансу між еколого-економічним потенціалом природних екосистем рекреаційного спрямування та результатами їхнього використання у контексті досягнення якісного суспільного ефекту. Нерозв'язаність вказаних проблем визначила мету й основні завдання дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов'язана із науковими дослідженнями, що проводилися в рамках затвердженого плану науково-дослідної роботи Національного університету водного господарства та природокористування. Зокрема матеріали дисертаційного дослідження використано у розробці науково-дослідної теми кафедри фінансів та економіки природокористування “Розробка теоретико-методологічних засад мотивації інвестиційно-інноваційного забезпечення раціонального використання природоресурсного потенціалу регіону” (номер державної реєстрації – 0111U002194), у рамках якої автором обґрунтовано теоретичні і методичні засади впровадження інновацій на підприємствах рекреаційної галузі.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення та обґрунтування науково-практичних підходів до забезпечення економічних передумов збалансування вихідних засад розвитку рекреаційної сфери Карпатського регіону.
Для досягнення зазначеної мети були поставлені та вирішувалися конкретні завдання. Зокрема слід було:
– висвітлити теоретичні засади рекреаційних ресурсів у системі природокористування;
– визначити сутність та значення збалансованого рекреаційного природокористування;
– розглянути методичні підходи до оцінки рекреаційного природокористування;
– дослідити тенденції розвитку рекреаційної сфери регіону;
– проаналізувати ступінь перспективності розвитку рекреаційного комплексу регіону;
– оцінити виробничо-господарське середовище функціонування суб’єктів рекреаційної сфери регіону;
– сформувати науково-практичні підходи до захисту, збереження та раціонального використання рекреаційних природних ресурсів;
– провести еколого-економічну регламентацію збалансованого рекреаційного природокористування;
– розробити пропозиції щодо удосконалення механізмів стимулювання збалансованого використання рекреаційного природного потенціалу.
Об'єктом дослідження є процеси економічного регулювання процесів збалансованого розвитку рекреаційного природокористування.
Предмет дослідження – теоретичні, методичні та прикладні положення забезпечення еколого-економічного збалансування рекреаційного природокористування.
Методи дослідження. Теоретичним і методологічним підґрунтям дисертаційного дослідження є фундаментальні надбання сучасної економічної науки, доробок вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі розроблення, обґрунтування та впровадження стратегій збалансування економічних, соціальних та екологічних пріоритетів рекреаційного природокористування на засадах сталого регіонального розвитку. Дослідження виконувалось із застосуванням загальнонаукових методів і прийомів: аксіоматичного методу (у межах висвітлення методологічних засад визначення кількісних і якісних параметрів рекреаційного потенціалу як вихідної складової сталого розвитку території – розділ 1, підрозділ 1.1); економіко-статистичного методу (при встановленні кількісних характеристик рекреаційної потужності Карпатського регіону через призму пріоритетності розвитку рекреаційної сфери регіону – розділ 2, підрозділ 2.1); діалектичного методу (для аналізу динамічних тенденцій поступу рекреаційної індустрії Карпатського регіону в середовищі ринкових трансформацій – розділ 2, підрозділ 2.2); методів аналізу та синтезу (при дослідженні виробничо-господарського середовища функціонування суб’єктів рекреаційного комплексу Карпатського регіону – розділ 2, підрозділ 2.3); методу економіко-математичного моделювання (під час встановлення оптимальних параметрів рекреаційного природокористування на засадах раціоналізації та екологічної обґрунтованості – розділ 3, підрозділ 3.1); системного аналізу (при характеристиці запропонованих підходів до збалансування екологічних, економічних та соціальних складових регіональної стратегії розвитку рекреаційної сфери Карпатського регіону – розділ 3, підрозділ 3.2).
Інформаційною базою дослідження є законодавчі акти Верховної Ради України, укази Президента, постанови Кабінету Міністрів України, звіти Державного комітету статистики, статистичні публікації міністерств і відомств, аналітичні документи, економічні огляди та результати власних досліджень автора.
Наукова новизна одержаних результатів визначається сукупністю теоретичних, методичних і прикладних положень, висновків і рекомендацій щодо формування та впровадження сучасної економічної стратегії, новітніх механізмів і методик збалансованого довгострокового розвитку територій рекреаційного спрямування.
Основні результати дисертаційного дослідження, які відзначаються науковою новизною:
вперше:
– запропоновано механізм створення державного природного рекреаційного кадастру, сутність якого полягає в акумулюванні інформації про кількісні та якісні параметри природних рекреаційних об’єктів та рекреаційних зон, що дає можливість підвищити прозорість процесів господарського освоєння рекреаційного потенціалу територій, встановити паритет між економічною оцінкою рекреаційного природного капіталу та суспільним ефектом від його використання, досягти вищого рівня раціоналізації рекреаційного природокористування;
удосконалено:
– наукові підходи раціоналізації рекреаційного природокористування, які на відміну від існуючих є системою дій та заходів, пов’язаних із встановленням допустимої межі антропогенного експлуатаційного впливу на екосистеми різних рівнів з метою використання їхніх корисних властивостей для ведення господарської діяльності. У цьому контексті допустимою межею слід вважати максимальну рекреаційну потужність екосистеми, яка випливає із її асиміляційних можливостей, здатності до самовідновлення та не призводить до незворотної природної дигресії;
– методичні підходи до оцінювання збалансованого розвитку рекреаційних територій у рамках визначення системи індикаторів, які на відміну від існуючих визначають стан та перспективність впровадження методик і технологій поступу рекреаційної сфери у відповідності до вимог економічної, соціальної та екологічної складових суспільного прогресу, які на загальнодержавному рівні визнані як такі, що відповідають критеріям рекреаційної спрямованості;
набули подальшого розвитку:
– методологічні положення щодо визначення рекреаційного потенціалу території залежно від якісних параметрів наявної природоресурсної бази, яка визначає функціональну спрямованість рекреаційного комплексу та забезпечує її потенційний розвиток як елемента складної екологосоціоекономічної системи, здатної до зміни у просторі та часі;
– методичні підходи до налагодження дієвої системи моніторингу збалансованого розвитку територій рекреаційного спрямування, що базується на опрацюванні інформаційних потоків, які функціонують у середовищі рекреаційного природокористування на засадах взаємодоповнювального регуляторного впливу;
– стратегії посилення рекреаційного потенціалу регіону на основі застосування сучасних економічних технологій та методик, покликаних поліпшувати інфраструктурне забезпечення рекреаційної діяльності та підвищувати рівень конкурентоспроможності її суб’єктів.
Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів, отриманих у ході дисертаційного дослідження, полягає в можливості застосування у межах державного регуляторного механізму окремих пропозицій автора з удосконалення правового, організаційного та економічного підґрунтя функціонування рекреаційної сфери як держави в цілому, так і окремих регіонів зокрема.
Практичні рекомендації, обґрунтовані у дисертаційній роботі, використовуються Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Львівській області при визначенні рекреаційного потенціалу Карпатського регіону та плануванні діяльності природоохоронних установ та установ рекреаційної сфери Львівщини (довідка №04-05-8082 від 24.10.2011 р.) та Львівським обласним управлінням лісового та мисливського господарства при плануванні розвитку рекреаційної діяльності Львівщини (довідка №1785/05 від 11.11.2011 р.).
Теоретичні напрацювання, які є результатами виконаного дослідження, використовуються у навчальному процесі Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені В.Чорновола за програмами підготовки студентів базового напряму “Менеджмент” при викладання навчальних дисциплін “Економічна політика та правове забезпеченні природоохоронної діяльності”, “Економічні ризики в природоохоронній діяльності”, “Інноваційний менеджмент природоохоронної діяльності” (довідка від 10.05.2011 р.).
Особистий внесок автора. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою роботою, яка містить пропозиції та рекомендації автора щодо реформування й удосконалення стратегії економічного регулювання процесів збалансування базових складових рекреаційної індустрії Карпатського регіону через призму досягнення цілей та завдань його сталого розвитку. Дисертант самостійно сформулював мету і завдання дослідження, визначив його об’єкт і предмет, висвітлив основні наукові положення, а також зробив висновки і запропонував рекомендації щодо їх практичної реалізації. Саме це і засвідчує його особистий внесок у розв’язання важливої проблеми науково-практичного характеру – удосконалення методик і технологій рекреаційного господарювання через призму еколого-економічної та соціальної регламентації.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися, обговорювалися й дістали позитивну оцінку на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, симпозіумах і семінарах, зокрема: “Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу України в контексті євроінтеграції” (Рівне, 2006); “Актуальні проблеми функціонування фінансової системи України в контексті євроінтеграції” (Хмельницький, 2006); “Проблеми модернізації лісоресурсної сфери в контексті просторового розвитку” (Київ, 2007); “Проблеми інтеграції науково-освітнього, інтелектуального потенціалу в державотворчому процесі” (Тернопіль, 2007); “Проблеми розвитку фінансової системи України в умовах євроінтеграції” (Львів, 2007); “Формування стратегії розвитку економіки України в умовах європейської інтеграції” (Львів, 2008); “Інноваційний потенціал регіонального розвитку в галузі туризму” (Львів, 2009); “Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу України в контексті євроінтеграції” (Рівне, 2010); “Формування стратегії розвитку економіки України в умовах європейської інтеграції” (Львів, 2011); “Економіко-організаційні проблеми функціонування лісопромислового комплексу на початку ХХІ століття” (Львів, 2011).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 14 наукових праць (статті, тези доповідей), 8 з яких – у фахових виданнях, затверджених ВАК України. Загальний обсяг цих публікацій становить 3,55 д. а., з них 3,06 д. а. – особистий внесок автора.

Список літератури

ВИСНОВКИ
Рекреаційна сфера економіки будь-якої держави виступає суттєвим каталізатором її економічного розвитку. Однак цього можна досягти лише за умови застосування дієвих методик регуляторного характеру, спрямованих на збалансування вимог раціоналізації рекреаційного природокористування та потреб соціально-економічного значення, які своєю чергою, диктуються діючою практикою господарювання. Рекреаційне природокористування базується практично на тих самих принципах і засадах, що й інші галузі природо-експлуатаційного спрямування. А тому, з метою розвитку рекреаційної сфери, необхідно враховувати систему екологічних чинників, які, окрім іншого, виступають і факторами економічної доцільності рекреаційного господарювання.
Рекреаційна індустрія не може розглядатися як виняткова складова економічного прогресу країни, якщо вона (країна) не володіє запасами відповідних природних ресурсів із специфічними лікувально-оздоровчими властивостями чи не відзначається наявністю ландшафтних, кліматичних, етнокультурних або інших особливостей, придатних для розвитку туризму. Більше того, у світі налічується дуже мало країн, які будують власну економічну систему суто на пріоритеті рекреації як домінуючої галузі. Здебільшого рекреаційною спрямованістю характеризуються лише певні регіони тієї чи іншої країни, при цьому у них зводиться до мінімуму будь-яка інша діяльність, а пропагується суто рекреація та галузі, суміжні з нею.
В Україні серед територій рекреаційного спрямування чільне місце посідає Карпатський регіон. Області зазначеного регіону володіють низкою природоресурсних, кліматичних і ландшафтних переваг, достатніх для забезпечення їх розвитку лише на основі стимулювання рекреаційного господарювання. Разом з тим, процеси, що мають місце у межах рекреаційної сфери, не відносяться до саморегулюючих, а тому потребують створення ефективних методик управлінського та регулюючого характеру. Причому зазначені методики в основному базуються на використанні економічної стратегії як найбільш дієвої і пристосованої до ринкових законів.
Власне висвітленню напрямів розвитку рекреаційної індустрії як провідної галузі регіональної економіки Карпатського регіону присвячене дане дисертаційне дослідження, за результатами якого можна зробити такі висновки науково-практичного характеру.
1. Вихідною точкою розвитку рекреаційної сфери слід вважати наявність природного капіталу, під яким розуміємо сукупність природних ресурсів із відповідними властивостями, сприятливе географічне та кліматичне розташування, культурний, мистецький та етнічний колорит тощо. При цьому багатий рекреаційно-ресурсний потенціал ще не є гарантією успіху в реалізації політики рекреаційного господарювання. Для цього необхідно, окрім іншого, здійснити чітку структуризацію продуктивних сил з метою зосередження їх на засадах раціонального освоєння та екологічно допустимого використання рекреаційних природних ресурсів.
2. Сучасна практика експлуатації природних благ ґрунтується на принципі платності природокористування. Цей принцип передбачає встановлення конкретних вартісних параметрів усіх природних ресурсів, які мають народногосподарську цінність. Визначення вартості природного ресурсу певного виду базується на застосуванні методик його економічної оцінки. Під економічною оцінкою природних ресурсів слід розуміти набір процедур, кінцевою метою яких є відображення рівня їхньої суспільної корисності у вартісному еквіваленті. Економічна оцінка природних благ залежить від цілого ряду чинників і критеріїв, при цьому її необхідність незаперечна, адже вона є фактором оптимізації процесів природокористування і забезпечення належних умов для його збалансування.
Економічна оцінка рекреаційних природних ресурсів є важливою складовою рекреаційного господарювання і проводиться на основі застосування типових методик і технологій, при цьому від її адекватності залежить достовірність даних про величину рекреаційного потенціалу конкретної території, а отже і про її здатність до самостійного соціально-економічного розвитку.
3. При встановленні рівня перспективності рекреаційного поступу конкретної адміністративно-територіальної одиниці, як правило, насамперед до уваги береться аналіз її природоресурсної бази. Істотний рекреаційний потенціал Карпатського регіону сумнівів не викликає: значні запаси лікувальних мінеральних вод, бальнеологічні курорти, сприятливий гірський клімат, умови для розвитку туризму і спортивного дозвілля, автентична культурна специфіка тощо. Кожна із областей Карпатського регіону має низку переваг щодо ведення рекреаційної діяльності у різних її проявах, що засвідчує його безумовну рекреаційну спрямованість.
4. Рекреаційна індустрія Карпатського регіону не відзначається однозначними тенденціями розвитку. З одного боку, можна говорити про постійно зростаючий інтерес інвесторів до спрямування капіталу у розвиток рекреаційних об’єктів, наслідком чого є збільшення виробничих потужностей галузей відпочинку, туризму та дозвілля, проте з іншого боку, нині потребує оновлення та розбудови рекреаційна інфраструктура, яка не відповідає сучасним світовим стандартам, а тому не забезпечує зростання попиту на національний рекреаційний продукт.
5. Чималою проблемою рекреаційного комплексу Карпатського регіону є застарілі маркетингові технології та методики менеджменту, які часто відкидають суб’єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у межах рекреаційної сфери, за межі прийнятного рівня конкурентоспроможності. Особливо це стосується підвідомчих оздоровниць і курортів, які відстали від передових стратегій економічного планування та бюджетування власної операційної діяльності, а тому стоять на межі виживання. Як показує практика, за останні роки рівень фінансової забезпеченості закладів, що належать до приватногосподарського сектора рекреаційної сфери, значно перевищує аналогічний показник підвідомчих одиниць господарювання.
6. Темпи розвитку рекреаційної сфери прямо залежать від специфіки та особливостей рекреаційного природокористування. Рекреаційні природні ресурси, як і будь-які інші, є складовими цілісних екосистем, що піддаються антропогенному впливу у процесі їх використання чи освоєння. Причому досить часто рекреаційне природокористування виходить за межі вимог оптимізації та раціоналізації. На нашу думку, актуальним є створення належного регуляторного середовища, яке б забезпечувало, по-перше, відповідність обсягів використання рекреаційних природних благ можливостям їх відновлення, а по-друге, створювало б умови для адекватного заміщення економічної цінності природного капіталу суспільно корисним ефектом від його освоєння.
7. Рекреаційна сфера лежить у площині збалансування екологічних, економічних та соціальних векторів розвитку, а отже, повинна відповідати принципам сталості. Щоб надати рекреаційній індустрії певного регіону характеру сталого збалансованого розвитку, необхідно встановити базові індикатори, які б своєчасно та достовірно сигналізували про відхилення від заданих орієнтирів. Такими індикаторами збалансованого розвитку рекреаційної території є показники якості життя та якості навколишнього природного середовища. Причому ці параметри не є універсальними, тож можуть застосовуватися лише до тих територій, які визнано суто рекреаційними і в межах яких стимулюванню піддаються, окрім рекреаційної, тільки ті сфери, які пов’язані з нею, доповнюють або забезпечують її функціонування.
8. Одним із найбільш перспективних щодо розвитку рекреаційної індустрії є Карпатський регіон. Його рекреаційний потенціал спроможний забезпечити умови для повноцінного розвитку території на засадах стійкості й довготривалості. При цьому наріжним каменем збалансованого поступу рекреаційного комплексу Карпатського регіону має стати економічна стратегія екологоорієнтованого рекреаційного природокористування із одночасним забезпеченням потреб і вимог соціального характеру. Досягнення зазначених цілей дасть можливість забезпечити підвищення рівня життя у межах регіону та рівня безпечності експлуатації навколишнього природного середовища.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Арахамия Ш. Г. Экономические проблемы охраны и использования природных курортных ресурсов / Ш. Г. Арахамия / Охрана и рациональное использование биосферно-курортных и рекреационных зон : материалы респ. симп. – (Тбилиси, 3-5 дек. 1980 г.) – С. 52-54.
2. Астахов А. С. Парадигма и принципы взаимоотношений человека с природой / А. С. Астахов // Экономика и математические методы, 1991. – Том 27. Вып. 6. – С. 997-1004.
3. Бабинец А. Е. Минеральные и термальные воды Советских Карпат / А. Е. Бабинец, В. И. Марус, И. М. Койков. – К. : Наук. думка, 1978. – 158 с.
4. Балаенко А. П. Особенности организации рекреационного лесопользования в горных условиях / А. П. Балаенко, П. Д. Маркив, М. Н. Косяков // Лесное хозяйство. – 1989. – №4. – С. 21-22.
5. Бейдик О. О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування : монографія / О. О. Бейдик. – К. : Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2001. – 395 с.
6. Бейдик О. О. Словник-довідник з географії туризму, рекреалогії та рекреаційної географії / О. О. Бейдик. – К. : Палитра, 1998. – 130 с.
7. Бережна І. В. Національні пріоритети та регіональні детермінанти соціально-економічного зростання (на матеріалах АР Крим) / І. В. Бережна / НАН України. Інститут регіональних досліджень. – Львів, 2004. – 640 с.
8. Бережная И. В. Современные теоретические подходы к экономической оценке природных рекреационных ресурсов / И. В. Бережная, Г. В. Забродько // Економіка промисловості. – 2000. – №4. – С. 9-14.
9. Биркович В. І. Сільський зелений туризм – пріоритет розвитку туристичної галузі України / В. І. Биркович // Стратегічні пріоритети. – 2008. – №1(6).
10. Білявський Г. О. Нові аспекти теорії і практики гармонійного розвитку в умовах глобалізації у контексті національної безпеки / Г. О. Білявський, В. Ю. Межжерін // Екологія і ресурси : 3б. наук. праць / Укр. ін-т дослідж. навколиш. середовища і ресурсів. – К. : УІНСіР РНБОУ, 2003. – Вип. 7. – С. 92-101.
11. Богуш Л. Г. Територіальні відмінності та тенденції формування рекреаційного комплексу України в перехідний період / Л. Г. Богуш // Екологія і ресурси : зб. наук. праць / Український інститут дослідження навколишнього середовища і ресурсів. – 2003. – Вип. 5. – С. 131-137.
12. Борущак М. Стратегия развития туристского региона: теория, методология, практика : монографія ; пер. с польск. / М. Борущак. – Мн. : БГЗУ, 2002. – 166 с.
13. Булавко В. Пріоритети туризму вирішуватимуться системою підготовки кадрів / В. Булавко // Освіта України. – 2003. – №22. – С. 9.
14. Вакулюк Г. П. Охорона природи в Україні : Лекція / Г. П. Вакулюк. – Ф : Поліфаст, 2004. – 224 с.
15. Ван Ціншен. Теоретичні та методологічні аспекти рекреаційної географії: сучасний підхід / Ван Ціншен, О. Г. Топчієв // Український географічний журнал. – 2003. – № 1. – С. 45-49.
16. Веденин Ю. А. Динамика территориальных рекреационных систем / Ю. А. Веденин. – М. : Наука, 1982. – 156 с.
17. Ведмідь Н. І. Оптимальна організація комунікаційної взаємодії суб’єктів туристичного ринку / Н. І. Ведмідь, Т. В. Сахарова // Актуальні проблеми економіки. – 2003. – №2. – С. 53-57.
18. Веклич О. О. Виснаження природного капіталу України / О. О. Веклич // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Природно-ресурсний потенціал в системі просторового розвитку: зб. наук. праць / HAH України. Інститут регіональних досліджень. – Львів, 2004. – Вип. 2 (XLVI). – С. 23-29.
19. Волошин В. В. Концептуальні засади сталого розвитку України / В. В. Волошин, В. М. Трегобчук // Регіональна економіка. – 2002. – № 1. – С. 7-22.
20. Воропай Л.І. Українські Карпати / Л.І. Воропай Л., М.О. Куниця. – К.: Рад. школа, 1965.
21. Галушкина Т.П Механизм формирования региональной модели экоменеджмента (на примере приморских рекреационных территорий Причерноморья) / Т.П. Галушкина. – Одесса : ТПРЭЭИ НАН Украины, 1999. – 128 с.
22. Гамор Ф.Д., Покиньчереда В. Ф. Карпатський біосферний заповідник [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: // carpaty.net/?p=11006&lang=uk.
23. Генсірук С.А. Ліси Західного регіону України / С.А. Генсірук, М.С. Нижник, Л.І. Копій. – Львів, 1998. – 407 с.
24. Герасимович В. Н. Методология экономической оценки природных ресурсов / В. Н. Герасимович, А. А. Голуб. – М. : Наука, 1988. – 140 с.
25. Герасимчук З. В. Регіональна політика сталого розвитку: методологія формування, механізми реалізації / З. В. Герасимчук. – Луцьк : Надстир’я, 2001. – 526 с.
26. Гетьман В. Екотуризм – для збереження ландшафтного різноманіття / В. Гетьман // Освіта України. – 2003. – №22. – С. 26-29.
27. Готельне господарство та туризм у Львівській області. – Львів, 2010. – 111 с.
28. Готельне господарство та туризм у Львівській області. – Львів, 2011. – 110 с.
29. Гринів Л. С. Екологічно збалансована економіка: проблеми теорії: монографія / Л. С. Гринів. – Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2001. – 240 с.
30. Гринів Л. С. Методологія і методика визначення нормативної ціни природних курортних ресурсів та платежів за їх використання / Л. С. Гринів. – Львів, 1992. – С. 34.
31. Гулич О. І. Екологічно-збалансований розвиток курортно-оздоровчих територій та його концептуальні положення / О. І. Гулич // Регіональна економіка. – 2004. – №4. – С. 120-126.
32. Гулич О. І. Екологічно-збалансований розвиток курортно-оздоровчих територій: питання теорії і практики: монографія / О. І. Гулич. – Львів : ІРД НАН України, 2007. – 208 с.
33. Гулич О. І. Проблеми інформаційного забезпечення розвитку туристично-рекреаційного бізнесу в регіоні / О. І. Гулич [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: // www.tpp.lviv.net.
34. Гулич О. І. Рекреаційний потенціал Українських Карпат та сучасний стан його освоєння / О. І. Гулич / НАН України; Інститут регіональних досліджень. – Львів, 2004. – 56 с.
35. Гулич О. І. Фінансово-економічні результати функціонування суб'єктів рекреаційного господарства та проблеми реформування галузі / О. І. Гулич // Регіональна економіка. – 2003. – №1. – С. 233-238.
36. Гулич О. Чинники регулювання екологічно збалансованого розвитку курортно-оздоровчих територій / О. Гулич // Економіка України. – 2005. – №5. – С. 78-82.
37. Гуменюк В. В. Бюджетний механізм туристичної галузі / В. В. Гуменюк // Фінанси України. – 2004. – №9. – С. 105-111.
38. Гуцуляк Г.Д. Водні ресурси Карпат, джерела їх забруднення та його негативні наслідки / Г.Д. Гуцуляк, Ю.Г. Гуцуляк. – Науковий вісник УкрДЛТУ : Лісова інженерія : техніка, технологія і довкілля. – Львів : УкрДЛТУ. – 2004. – Вип. 14.3. – С. 252-258.
39. Данилишин Б. М. Устойчивое развитие в системе природно-ресурсных ограничений / Б. М. Данилишин, Л. Б. Шостак. – К. : СОПС Украины НАНУ, 1999. – 367 с.
40. Дідик Я. М. Економічна оцінка корисності рекреаційних ресурсів / Я. М. Дідик // Актуальні проблеми економіки . – 2008. – №10 (88). – С. 247-251.
41. Дідик Я. М. Планування використання рекреаційних ресурсів лісу / Я. М. Дідик, І. М. Синякевич // Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість. – 1992. – №23. – С. 104-106.
42. Дідик Я. М. Рекреаційні ресурси та рекреаційна система / Я. М. Дідик // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – № 7 (85). – С. 150-153.
43. Дмитрук О.Ю. Екологічний туризм: сучасні концепції менеджменту і маркетингу : навч. посіб. / О.Ю. Дмитрук. – К. : Альтерпрес, 2004. – 192 с.
44. Довідник з питань економіки та фінансування природокористування і природоохоронної діяльності / В. Шевчук, М. Пилипчук, Н. Карпенко, О. Кулик [та ін.]. – К. : Геопринт, 2000. – 412 с.
45. Дорогунцов С.І. Екологія : навч.-метод. .осіб. / С.І. Дорогунцов, К.Ф. Коценко, О.К. Аблова [та ін.]. – К. : КНЕУ, 1999. – 152 с.
46. Дорогунцов С. І. Сталий розвиток – цивілізаційний діалог природи і культури / С. І. Дорогунцов, C. М. Ральчук // Вісник HAH України. – 2001. – №10. – С. 16-32.
47. Дудкіна О. П. Регіональні особливості розвитку рекреаційних зон (методичні та організаційно-економічні основи): автореф. дис… канд. екон. наук: спец. 08.10.01 / О. П. Дудкіна. – Л., 1999. – 19 с.
48. Екологічний паспорт Закарпатської області [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: // www.menr.gov.ua
49. Екологічний паспорт Івано-Франківської області [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: // www.menr.gov.ua
50. Екологічний паспорт Львівської області [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: // www.menr.gov.ua
51. Екологічний паспорт Чернівецької області [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: // www.menr.gov.ua
52. Екологічні основи природокористування : навч. посібник / за ред. Швиденка А. Й., Руденка В. П., Євдокименка B. K. – К. : ІЗМН. – 1999. – 200 с.
53. Екологія / Дорогунцов С. І., Хвесик М. А., Аблова О. К., Хусаїнов Д. [та ін.]. – К : КНЕУ, 1999. – 150 с.
54. Эндрэс А. Экономика окружающей среды / А. Эндрэс / пер. с немецкого. – К. : Либідь, 1995. – 168 с.
55. Жук П. В. Экономическая оценка природного рекреационного потенциала Карпатского региона УССР : дис... канд. экон. наук / П. В. Жук. – Львов, 1985. – 150 с.
56. Жученко В. Г. Особливості рекреаційних ресурсів України та можливості використання їх у туристично-рекреаційній діяльності / В. Г. Жученко // Екологія і ресурси : зб. наук. праць. / Український інститут дослідження навколишнього середовища і ресурсів. – 2003. – Вип. 6. – С. 167-173.
57. Загальна характеристика лісів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: // dklg.kmu.gov.ua.
58. Зелений туризм в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: // www.terraincognita.info.
59. Земельний кодекс України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: // www.rada.gov.ua.
60. Иванов В. В. Классификация подземных минеральных вод / В. В. Иванов, Е. А. Невраев. – М. : Недра, 1964. – 168 с.
61. Кадастр мінеральних вод України / за ред. М. В. Лободи. – К., 1996. – 27 с.
62. Казачковська Г. В. Підвищення ефективності функціонування міського рекреаційно-курортного господарства : автореф. дис... канд. екон. наук : спец. 08.10.01 / Г. В. Казачковська. – Донецьк, 2003. – 20 с.
63. Калитюк В. А. Рекреаційно-туристичний комплекс в умовах ринку / В. А. Калитюк. – Львів, 1999. – 162 с.
64. Карпатский рекреационный комплекс / под ред. М. И. Долишнего, М. С. Нудельмана, К. К. Ткаченко [и др.]. – Киев : Наук. думка, 1984. – 145 с.
65. Кашенко О. Л. Фінанси природокористування / О. Л. Кашенко. – Суми : Видавництво “Університетська книга”, 1999. – 421 с.
66. Кифяк В. Ф. Туристичний потенціал Карпатського регіону як основа розвитку територіальної рекреаційної системи / В. Ф. Кифяк // Вісник Донецького інституту туристичного бізнесу. – 2010. – №14. – С. 215-228.
67. Класифікація видів економічної діяльності : Державний класифікатор України ДК-009-96. – К. : Держстандарт України, 1996. – 283 с.
68. Концепція розвитку санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку у Львівській області. – Львів, 2002. – 43 с.
69. Корсєкін В. І. Економіко-організаційні проблеми розвитку лікувально-оздоровчих закладів туристичної сфери в Україні / В. І. Корсєкін, Л. М. Гопкало // Праці Міжнародного конгресу “Проблеми інформатизації рекреації та туристичної діяльності в Україні: перспективи культурного та економічного розвитку” / Державний науково-дослідний інститут інформації інфраструктури. – Трускавець, 2000. – С. 223-226.
70. Кравців B. C. Науково-методичні підходи та алгоритм розробки регіональних програм розвитку рекреаційної сфери / В. С. Кравців, В. О. Полюга, О. І. Гулич // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Ринкова трансформація України: проблеми та : зб. наук. праць / HAH України. Інститут регіональних досліджень. – Львів, 2004. – Вип. 1 (XLV). – С. 9-17.
71. Кронитис Я. Охрана природы / Я. Кронитис. – Рига : Авотс, 1989. – 320 с.
72. Курортні ресурси України / за ред. М. С. Лободи. – Київ : ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, ТАМЕД, 1999. – 344 с.
73. Куценко В. І. Інфраструктура рекреаційної сфери: стан, проблеми та перспективи розвитку / В. І. Куценко, О. А. Комарова, Я. В. Остафійчук // Екологія і ресурси : зб. наук. Праць / Український інститут дослідження навколишнього середовища і ресурсів. – 2003. – Вип. 5. – С. 167-173.
74. Левковська Л. Стан і перспективи розвитку туризму та готельного бізнесу в Україні / Л. Левковська, Р. Чабан, Г. Мунін // Економіка України. – 2002. – №6. – С. 33-36.
75. Лихоманова О. В. Стан і перспективи регіонального розвитку туризму в Україні / О. В. Лихоманова // Регіональна економіка. – 2004. – № 6 (36). – С. 149-155.
76. Лісовий кодекс України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: // www.rada.gov.ua.
77. Луців Н.Г. Принципи екологічної політики для стимулювання ефективного рекреаційного природокористування / Н.Г. Луців // Регіональна економіка. – 2009. – №3. – С. 152-158.
78. Любіцева О. О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти) / О. О. Любіцева. – 2-е вид., перероб. та доп. – К. : Альтерпрес, 2003. – 436 с.
79. Мала гірнича енциклопедія. У 3-х т. / за ред. В. С. Білецького. – Донецьк : Донбас, 2004.
80. Масловська Л. Наукові основи формування національної стратегії сталого розвитку України / Л. Масловська // Економіка України. – 2003. – №3. – С. 75-79.
81. Масляк П. О. Рекреаційна географія : навч. посіб. / П. О. Масляк. – К. : Знання, 2008. – 343 с.
82. Мацола В. Рекреаційно-оздоровчо-туристичний комплекс (питання теорії, методології, практики) : монографія / [відп. редактор М. І. Долішній] / В. Мацола. / Інститут регіональних досліджень HAH України. – Львів, 1998. – 278 с.
83. Мельниченко С. В. Державне регулювання діяльності підприємств туристичної сфери / С. В. Мельниченко, Л. В. Мельниченко // Фінанси України. – 2004. – №11. – С. 55-62.
84. Метелка О. Механізми відновлення рекреаційних ресурсів [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: // www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ekfor/2011_4/29.pdf.
85. Методичні підходи до вибору та обґрунтування критеріїв і показників сталого розвитку різних ландшафтних регіонів України / А. Г. Шапар, В. Б. Хазан, М. В. Мажаров [та ін.] – Дніпропетровськ : ІППЕ HAH України, 2002. – 88 с.
86. Мінеральні води та курорти Львівщини / за ред. Матолича Б.М. – Львів : Видавництво “Палітра Друку”, 2003. – 96 с.
87. Міщенко В. Дієвість економічних підойм екологічної політики (чи “забруднювач платить”?) / В. Міщенко // Економіка України. – 2002. – №7. – С. 62-69.
88. Міщенко В. Природноресурсна рента і рентна політика в Україні / В. Міщенко, Б. Данилишин // Економіка України. – 2003. – № 12. – С. 4-14.
89. Мокрий В.І. Інформаційні технології збалансованого розвитку рекреаційних комплексів Шацького НПП / В.І. Мокрий // Екологічний вісник. – 2008. – №6. – С. 20-21.
90. Нарстедт Вольфганг. Рекреаційний сервіс в Європі. Професія або інтуїція? Перспективи оздоровчого туризму в умовах бальнеолікарень і курортів ; переклад з нім. / Нарстедт Вольфганг, Піводда Майк. – Ужгород : Карпати, 2001. – 101 с.
91. Науково-методичні засади реформування рекреаційної сфери / Кравців B. C., Гринів Л. С., Копач М. В., Кузик С. П. / ІРД НАН України. – Львів, 1999. – 78 с.
92. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2001 році. – К. : Видавництво Раєвського. – 2003. – С.50.
93. Нефредова В. Б. Рекреационное лесопользование территорий и охрана лесов / В. Б. Нефредова, Е. Д. Смирнова, Л. Г. Швидченко. – М. : Лесная промышленность, 1980. – 184 с.
94. Никитин Д. П. Окружающая среда и человек : учеб. пособие для студ. вузов / Д. П. Никитин, Ю. В. Новиков. – М. : Высш. школа, 1980. – 424 с.
95. Орлов А. Правові проблеми визначення понять курортних, лікувально-оздоровчих і рекреаційних територій / А. Орлов // Підприємство, господарство і право. – 2000. – №5. – С. 48-50.
96. Основи стійкого розвитку : навч. посіб. / за заг. ред. д.е.н., проф. Л. Г. Мельника. – Суми : ВТД “Університетська книга”, 2005. – 654 с.
97. Павлов В. І. Рекреаційний комплекс Волині: теорія, практика, перспективи : Монографія / В. І. Павлов, Л. М. Черчик. – Луцьк : Надстир’я, 1998. – 124 с.
98. Павлов В. І. Формування регіонального ринку рекреаційних послуг / В. І. Павлов // Праці Міжнародного конгресу “Проблеми інформатизації рекреації та туристичної діяльності в Україні: перспективи культурного та економічного розвитку” / Державний науково-дослідний інститут інформації інфраструктури. – Трускавець, 2000. – С. 31-34.
99. Падовська О. М. Традиційний промисел Карпат в контексті формування рекреаційного комплексу / О. М. Падовська // Праці Міжнародного конгресу “Проблеми інформатизації рекреації та туристичної діяльності в Україні: перспективи культурного та економічного розвитку” / Державний науково-дослідний інститут інформації інфраструктури. – Трускавець, 2000. – С. 215-217.
100. Пандяк І. Особливості використання інформаційних систем у туристичній індустрії України / І. Пандяк, М. Мальська [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: // www.ariu.berdyansk.net.
101. Патока І. В. Методологічні підходи до аналізу індикаторів сталого розвитку / І. В. Патока // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональна політика сталого розвитку: принципи формування, механізми реалізації : зб. наук. праць: Редкол. : відп. ред. академік HAH України М. І. Долішній. / HAH України. Інститут регіональних досліджень. – Львів, 2002. – Вип. 5 (XXXVI). – С. 553-563.
102. Петранівський В.Л. Туристичне краєзнавство : навч. посіб. / В. Л. Петранівський, М. Й. Рутинський. – Львів : Знання, 2006. – 168 с.
103. Пилипенко С. М. Екологічно збалансований розвиток рекре-аційних ресурсів України в умовах євроінтеграції / С. М. Пилипенко // Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. [“Формування стратегії розвитку економіки України в умовах європейської інтеграції”] / за заг. ред. проф. М. В. Римара. – Львів : Львівський державний інститут новітніх технологій та управління імені В'ячеслава Чорновола, 2011. – С. 43-45.
104. Пилипенко С. М. Існуючі системи класифікації рекреаційних ресурсів та їх вдосконалення / С. М. Пилипенко // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції : зб. наук. праць. – Рівне : НУВГП, 2008. – Вип. ХІV (3). – С. 155-163.
105. Пилипенко С. М. Основні показники господарської діяльності підприємств рекреаційно-туристичної сфери Львівщини / С. М. Пилипенко // Вісник Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені В'ячеслава Чорновола (Серія: Економічні науки). – Львів : ЛДІНТУ, 2011. – Вип. 6. – С. 217-223.
106. Пилипенко С. М. Рекреаційно-туристичні ресурси Карпатського регіону (фінансово-економічний аспект) / С. М. Пилипенко // Вісник Львівської державної фінансової академії : Економічні науки. – Львів : Львівська державна фінансова академія, 2004. – №5. – С. 139-144.
107. Пилипенко С. М. Розвиток екологічного туризму в Україні / С. М. Пилипенко // Матеріали наук.-практ. конф. [“Проблеми модернізації лісоресурсної сфери в контексті просторового розвитку”], (м. Київ, 20 квітня 2007 р.) / за ред. Б. М. Данилишина / НАН України, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України. – К. : РВПС України НАН України, 2007. – С. 64-68.
108. Пилипенко С. М. Розвиток сільського зеленого туризму в українських селах / С. М. Пилипенко // Вісник Львівського державного інституту новітніх технологій та управління ім. В'ячеслава Чорновола (Серія: Економічні науки). – Львів : ЛДІНТУ, 2010. – Вип. 5. – С. 96-102.
109. Позивайло Ю. М. Основні принципи організації рекреаційного лісокористування / Ю. М. Позивайло // Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість. – 1992. – №4. – С. 20-21.
110. Поплавська Ж. В. Фінансово-організаційні аспекти туристичного бізнесу / Ж. В. Поплавська, В. Г. Поплавський // Фінанси України. – 2001. – №1. – С. 121-128.
111. Прейгер Д. Розвиток іноземного туризму в Україні в контексті розбудови міжнародних транспортних коридорів / Д. Прейгер, І. Малярчук // Економіка України. – 2001. – №6. – С. 20-28.
112. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України / Данилишин Б. М., Дорогунцов С. І., Міщенко B. C. [та ін.] – Київ : РВПС України, 1999. – 716 с.
113. Приходько М. М. Рекреаційні ресурси Івано-Франківської області та їх використання / М. М. Приходько // Український географічний журнал. – 2003. – №1. – С. 49-54.
114. Про курорти : Закон України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: // www.rada.gov.ua.
115. Про охорону навколишнього природного середовища : Закон України від 1991.06.25 № 1264 – XII за станом на 04.06.2008 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http: // zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1264-12.
116. Про туризм : Закон України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: // www.rada.gov.ua.
117. Районна програма розвитку сільського зеленого туризму на 2007-2010 роки [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: // kosivart.if.ua.
118. Рекреационные ресурсы и охрана природы Украинских Карпат. – Л. : Геогр. об-во. СССР, 1976. – 168 с.
119. Рекреаційний потенціал Львівської області та стратегія його освоєння / Кравців B. C., Матолич Б. М., Гулич О. І., Полюга В. О. // Регіональна економіка. – 2002. – №2. – С. 133-143.
120. Римар М.В. Вимоги до організації рекреаційного лісокористування / М. В. Римар, С. М. Пилипенко // Проблеми інтеграції науково-освітнього, інтелектуального потенціалу в державотворчому процесі : зб. наук. праць. – Тернопіль – Бахчисарай: Тернопільський державний технічний університет ім. І. Пулюя, 2006. – Вип. 4. – С. 417-422.
121. Римар М.В. Розвиток іноземного туризму в Україні в контексті євроінтеграції / М. В. Римар, С. М. Пилипенко // Вісник Національного університету водного господарства та природо¬користування : зб. наук. праць. – Рівне : НУВГП, 2006. – Вип. 4 (36). (Економіка. Частина 2. Проблеми, механізми та інвестиційне забезпечення раціонального природокористування.) – С. 413-420.
122. Росоха Р. Світовий досвід організації рекреаційно-туристичної діяльності / Р. Росоха // Регіональна економіка. – 2002. – №3. – С. 191-195.
123. Руденко В. П. Географія природно-ресурсного потенціалу України : підручник. У 3-х частинах / В. П. Руденко. – К. : ВД “К.-М. Академія”, Чернівці : Зелена Буковина, 1999. – 568 с.
124. Сабадош Г. О. Особливості формування системи мотивації працівників підприємств туристичної сфери в сучасних умовах / Г. О. Сабадош // Актуальні проблеми економіки. – 2003. – №11. – С. 121-129.
125. Санаторно-курортне лікування, організований відпочинок та туризм у Львівській області. – Львів, 2005. – 46 с.
126. Сахаров І. Є. Особливості маркетингових комунікацій туристичних підприємств / І. Є. Сахаров, Н. І. Ведмідь // Актуальні проблеми економіки. – 2003. – №8. – С. 136-144.
127. Свиридова Н. Д. Развитие туризма в регионе как объект государственного управления / Н. Д. Свиридова // Актуальні проблеми економіки. – 2005. – №2 (44). – С. 18-21.
128. Семенюк Е. П. Філософські засади сталого розвитку / Е. П. Семенюк. – Львів : Афіша, 2002. – 200 с.
129. Середін В. І. Ліс – база відпочинку / В. І. Середін, В. І. Парпан. – Ужгород : Карпати, 1988. – 108 с.
130. Синякевич І. Екологізація розвитку: об’єктивна необхідність, методи, пріоритети / І. Синякевич // Економіка України. – 2004. – №1. – С. 57-63.
131. Смаль В. В. Світовий досвід розвитку екологічного туризму / В. В. Смаль, І. В. Смаль // Український географічний журнал. – 2003. – № 4. – С. 58-64.
132. Стадницький Ю. І. Європейська стратегія розвитку туризму в гірських районах: орієнтація на гармонійність / Ю. І. Стадницький, В. С. Кравців // Науковий вісник Чернівецького університету. – 2004. – Вип. 205 (Серія “Економіка”). – С. 71-76.
133. Статистичний збірник “Регіони України” за 2010 рік. – К., 2011. –Частина 1. – 368 с.
134. Статистичний щорічник Закарпатської області за 2008 рік. – Ужгород, 2009.
135. Статистичний щорічник Івано-Франківської області за 2010 рік. – Івано-Франківськ, 2011.
136. Статистичний щорічник Львівської області за 2009 рік. – Львів, 2010. – Частина 1.
137. Статистичний щорічник Львівської області за 2010 рік. – Львів, 2011. – Частина 1.
138. Статистичний щорічник Чернівецької області за 2010 рік. – Чернівці, 2011.
139. Статистичний щорічник України за 2000 рік. – К. : Техніка, 2001.
140. Статистичний щорічник України за 2005 рік. – К. : Техніка, 2006.
141. Статистичний щорічник України за 2010 рік. – К. : ТОВ “Август трейд”, 2011. – 560 с.
142. Стафійчук В. Рекреалогія : навч. посіб. / В. Стафійчук. – Львів : Знання, 2005. – 259 с.
143. Стійкий екологічно безпечний розвиток і Україна : навч. посіб. / Вольвач Ф. В., Дробноход М. І., Дюканов В. Г. [та ін.] ; за ред. М. І. Дробнохода. – К. : МАУП, 2002. – 104 с.
144. Стоцька Г. О. Цілющі води Східниці. – 2-е вид., доп. / Г. О. Стоцька – Львів, Бескид Біт, 2002. – 48 с.
145. Тарасов А. И. Рекреационное лесопользование / А. И. Тарасов. – М. : Агропромиздат, 1986. – 178 с.
146. Туниця Т. Ю. Збалансоване природокористування: національний та міжнародний контекст / Т. Ю. Туниця. – К. : Знання, 2006. – 300 с.
147. Туристичний бізнес в Інтернеті [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: // www.internetua.com.
148. Федоренко О. І. Питання екологічного виховання та освіти населення / О. І. Федоренко, Т. В. Тимочко, В. Н. Ткач // Екологічний вісник. – 2005. – №3. – С. 16-18.
149. Федоров И. А. Оценка эффективности финансово-хозяйственной деятельности предприятий санаторно-курортного комплекса : дисс... канд. экон. наук / И. А. Федоров. – Сумы, 2001. – 200 с.
150. Федорченко В.К. Індустрія туризму в Україні / В.К. Федорченко, Т.А. Дьорова. – К. : Вища школа, – 2002. – 195 с.
151. Федорченко В. Століття туризму і Україна / В. Федорченко // Урядовий кур’єр. – 2004. – №2. – С. 7.
152. Филипів Р. С. Фінансовий механізм охорони довкілля у процесі реалізації фінансової політики держави : дис… канд. екон. наук : спец. 08.00.08 / Р. С. Филипів. – Львів, 2010. – 211 с.
153. Фоменко Н. В. Рекреаційні ресурси та курортологія / Н. В. Фоменко. – К. : Центр навчальної літератури, 2007. – 312 с.
154. Фурдичко О. Зелене кільце Карпат / О. Фурдичко // Високий Замок. – 2005. – №3. – С. 16.
155. Харічков С.К. Стале рекреаційно-туристичне природокористування на природно-заповідних територіях / С.К. Харічков, О.А. Воробйова // Екологічний вісник. – 2010. – №1. – С. 7-8.
156. Цибух В. Динаміка українського туризму / В. Цибух // Урядовий кур’єр. – 2004. – №39. – С. 6.
157. Черевко Г. В. Економіка природокористування / Г. В. Черевко, М. І. Яцків. – Львів : Світ, 1995. – 208 с.
158. Чернявський М.В. Природний заповідник “Горгани” / М.В. Чернявський, М.Б. Шпільчак. – Івано-Франківськ : Фоліант, 2011.
159. Черчик Л.М. Формування ринкових відносин у рекреаційному природокористуванні : монографія. – / Л.М. Черчик. – Луцьк : ЛДТУ, 2006. – 352 с.
160. Шаблій О. І. Нові підходи до категорії “рекреаційний потенціал” / О. І. Шаблій, З. О. Шаблій // Проблеми регіональної політики : з6. наук. праць / Ін-т регіональних досліджень ; ред. кол. : М. І. Долішній (відп. ред.) [та ін.]. – Львів, 1995. – С. 101-109.
161. Шапар А. Г. Критерії та показники сталого розвитку: наукові підходи до їх обґрунтування / А. Г. Шапар // Зб. наук. праць Ін-ту проблем природокористування та екології НАН України. – 2000. – Вип. 2.
162. Щепанський Е. В. Науково-методичні засади стимулювання розвитку туристично-рекреаційного комплексу регіону : автореф. дис... канд. екон. наук : спец. 08.10.01 / Е. В. Щепанський. – К., 2003. – 17 с.
163. Яковенко І. М. Теоретико-методологічні основи рекреаційного природокористування (суспільно-географічне дослідження) : автореф. дис... д-ра. геогр. наук : спец. 11.00.02 / І. М. Яковенко. / НАН України, Ін-т географії. – К., 2004. – 31 с.
164. Anatoliy Masaraki. Prospects for health tourism in Ukraine // Leisure and Wellness: Health Tourism in Europe. The new Challenge for Spas, Tourism and Health Resorts // 11th ELRA Congress Bad Saarow bei / near Berlin Deutschland / Germany, October 7-9,1999. – P. 100-110.
165. Bartelmus P. Environment, Growth and Development. The Concepts and Strategies of Sustainability. – UK : Routledge, 1994. – 163 p.
166. Indicators of Sustainable Development. – Luxembourg, 1997.
167. Jozef Chowaniec. Wody mineralne uzdrowisk wojewodztwa podkarpackiego // Technika Poszukiwan Geologicznych Geosynoptyka і Geotermia. – Krakow, 2003. – Nr.4. – S. 23-32.
168. Van Andruss. Christopher: home! A Bioregional Reager. – Philadelphia, 1990.