Емірсуінова Гульшат Ібраімівна. Лексикон сучасного фемiнiзму (на матерiалi англiйської мови)

Короткий опис

Запорізький державний університет

На правах рукопису

Емірсуінова Гульшат Ібраімівна

УДК 802.0 541.1 : 329.79

ЛЕКСИКОН СУЧАСНОГО ФЕМІНІЗМУ
(на матерiалi англійської мови)

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Зацний Юрій Антонович
доктор філологічних наук, професор

Запоріжжя 2003

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ГЛ гендерна лінгвістика
ФЛ феміністська лінгвістика
ФН феміністський неологізм
Фмт фемінатив
ФТ феміністська теорія
ОТЛ одиниця термінологічної лексики
ОНЛ одиниця нетермінологічної лексики
ТГ тематична група
ЛСГ лексико-семантична група
СФ соціальний фактор

ЗМІСТ

Список скорочень
Вступ
Розділ 1. Неогеннiсть жiночого руху як соціального факторa
розвитку англiйської мови
1.1 Англомовний феміністський дискурс
1.1.1 Ревiзiйнiсть ФТ та неологiя
1.1.2 Семантична органiзацiя фемiнiстського дискурсу
1.2 Сутність феміністської лінгвістики
1.3 Неологiчнi аспекти фемiнiстського руху
1.3.1 Поняття неологізму, принципи виокремлення та класифікації 1.3.2 Типологiя фемiнiстських неологiзмiв
Висновки роздiлу 1

Розділ 2. Внутрішній вектор феміністської неології
2.1 Лексикон лінгвістичної гендерології
2.1.1 Гендер як парадигма гуманiтарного знання та джерело
iнновацiй 2.1.2 Засоби номінації гендерно-зумовлених особливостей мовленнєвої поведінки
2.2 Тематичне угрупування релевантних одиниць внутрішнього вектору 2.2.1Тематична група типи жіночого руху” 2.2.2 Тематична група самоідентифікація жінок”
2.2.3 Лексико-семантичнi iнновації дискурсу фемiнiстичної етики
Висновки роздiлу 2

Розділ 3. Зовнішній вектор неології фемінізму
3.1 Гендерна дискримінація у світлі мовно-політичної коректності 3.1.1 Одиниці тематичної групи "дискримінація жінки" 3.1.2 Тематична група "елiмiнацiя сексизму"
3.2 Тематичне угрупування номiнацiй нової та традиційної ролi жінки
3.2.1 Вербалізація концепту 'родина' в сучасній англійській мові 3.2.2 Реформування Словника Назв Професiй: нові найменування
3.2.3 Неологія чоловічого руху та руху сексуальних меншин
Висновки роздiлу 3
Висновки
Список використаних джерел Додаток А
Додаток Б
Додаток В

2
5

12
12
16
23
29
40
40
51
61

63
63

63

72
81
81
94
103
113

116116
117
130
144
147
161
170
176
179
185205210211

ВСТУП

Прогрес мови виявляється перш за все в розвитку словникового складу, який не завжди повністю відбиває неосяжність людського досвіду, безмежність навколишнього світу, особливо соціального, створеного людьми. Тому соціолінгвістичні аспекти збагаченння словникового складу мови завжди посідали важливе місце серед цілей мовознавчих досліджень; одним з таких аспектів є дослідження шляхів впливу суспільних рухів на розвиток мови.
Жіночий (феміністський) рух в демократичному суспільстві є важливим фактором не лише в політичному житті, а й впливовим екстралінгвістичним чинником розвитку мови протягом ХХ століття, яке отримало назву "неогенного" (з приводу своєї надзвичайної неологічної плідності). Зі зростанням жіночого руху посилюється кампанія за знищення дискримінації в спілкуванні та на державному рівні; ці соціальні перетворення не можуть не віддзеркалюватися в мові у вигляді словотворчих інновацій, граматичного та навіть фонетичного реформування мови, формуванні власного внутрішнього теоретичного апарату (термінології).
Дослідження подібних процесів, як і соціолінгвістичний аналіз наслідків "тихої" (або "жіночої") революції в суспільному житті виявляється актуальним на сучасному етапі розвитку мовознавства та потребує приділення особливої уваги.
Актуальність нашого дослідження зумовлена й досить невеликою кількістю теоретичних праць з вказаної проблеми, хоча існує певний корпус праць загального плану. Про вплив соціальних факторів на розвиток мови було сказано чимало як у вітчизняному, так і в зарубіжному мовознавстві. Проблема взаємодії мови та суспільства виступає центральною для соціолінгвістики, та, в свою чергу є поділеною на ряд більш конкретних питань і постачає проблематику подальших досліджень у цьому напрямі. Однак соціолінгвістика вивчає взаємодію мови та суспільства в її безпосередньому прояві (розбіжності в територіальному аспекті, професійні діалекти, питання мовної політики тощо) [8, с.16-19]. Більшість вчених згодні з думкою про те, що предметом соціолінгвістики повинні бути такі аспекти: хто розмовляє, на якій мові (як?), в який момент (коли?), з ким та про що [116, с.195]. Таким чином, враховуються соціальні явища, соціальні стосунки, функціонування та взаємодія мов [23, с.126] подібне розуміння соціолінгвістики зустрічаємо і у західних мовознавців [129, с.7; 5, с.50]. Для соціолінгвістичних досліджень характерним також є вивчення прояву соціальних відносин та явищ із суспільного життя на різних рівнях мовної структури.
Підкреслимо, що соціальний вплив спостерігається на всіх рівнях мови, але найбільш потужному впливові соціальних факторів (СФ) подається лексико-семантичний склад мови. Як зазначає Ю.Д.Дешерієв, лексика, на відміну від граматики та фонетики, безпосередньо пов’язана з діяльністю суспільства: "в процесі розвитку суспільства виникають понятття та слова, що їх позначають"(тут і далі переклад наш Г.Е.)[с.21]. Саме розвиток лексичного рівня мови зумовлений соціальними факторами. Під СФ розуміють "факт або системно організовані дії різної структури в суспільстві, в певній сфері людської діяльності"[24, с.7], причому СФ можуть бути як цілеспрямовані дії, так і будь-яка концепція, ідея. Для класифікації СФ слід розділяти їх на соціально-економічні, ідеологічні (в т.ч. релігіозні), науково-пізнавальні, етичні та естетичні згідно тематичного критерію; стихійні та свідомі згідно принципу запланованості впливу; безпосередні та опосередковані згідно обраних методів впливу; синхронні та діахронні (згідно історичного критерію) фактори.
Розглядаючи суспільний рух як СФ, що впливає на розвиток лексики мови, необхідно віднести суспільний рух жіноцтва до категорії ідеологічних СФ, що прагне до свідомого впливу на мову (наприклад, прийняття нових мовних норм в США завдяки вимогам феміністських організацій), але в ньому можливо також помітити риси етичного та наукового СФ.
Чималий вплив справив фемінізм і на поповнення англійської мови новими лексичними одиницями взагалі; ця проблема може бути яскравим прикладом того, що неологія є продуктом взаємодії СФ та лексичної системи мови. "Новий тип світорозуміння потребує нових понять, та, відповідно, нових номінаційних засобів"[37, с.290], виникає "необхідність надання назв новим поняттям, які виникають з розвитком культури, науки, техніки" [35, с.7] ця думка в певній мірі характеризує процес впливу феміністського руху (теорія якого претендує на звання нового бачення та розуміння світу) на поповнення лексико-семантичної системи англійської мови.
Взагалі, слід зазначити, що питання впливу такого соціального чиннику як стать на мову вивчалося спорадично в різних наукових центрах, організаціях (в т.ч. вітчизняних сектор "Людина: мова, культура, пізнання" при Криворозькому педагогічному інституті та Харківський центр гендерних досліджень). Ці наукові організації досліджують здебільшого проблеми гендерної лінгвістики (зв'язки вербального в особистості зі статтю), котра в свою чергу стає самостійною галуззю соціолінгвістики (визнання статі одним з найважливіших соціокультурних факторів неспростовне). Серед робіт, присвячених даним проблемам слід згадати статті та монографії О.Горошко [20], О.Пироженко [75], О.Петренка [74], О. Холода [102], Ю.Цапро [105, 106] (українські науковці); А.Кіріліної (Росія) [47-51].
Що стосується досліджень в сфері взаємодії мовних рівнів з суспільними явищами, особливо співвідношення "суспільний рух лексичний рівень мови", то вони досить небагаточисельні в українському мовознавстві. Теж саме можна сказати і про стан вирішеності цієї проблеми в лінгвістиці зарубіжжя (перш за все Росії). Але слід зазначити, що питання впливу фемінізма на розвиток лексичної системи англійської мови порушено у статтях О.Фоменко, Н.Єсаулова, Е.Дубенець [100, 28, 25]; у деяких працях В.Заботкіної, Ю.Зацного [33, 34; 36-39]. Діаметрально протилежною є ситуація в закордонному мовознавстві: надзвичайно багаточисельні роботи з даного питання американських, англійських та німецьких вчених, значним є внесок французьких лінгвістів. Звичайно, більша частина теоретичних праць в напрямку "феміністського погляду на мову" (feminist perspective on language) та "впливу фемінізму на мову" (feminist impact on language) була опублікована в 1970-ті роки, коли, безсумнівно, жіночий рух був найактивнішим в своїй історії. Розвиток феміністської теорії був дещо спинений наприкінці 1980-их років, а в 1990-ті активізувався як власне феміністський рух (т.зв. "третя хвиля фемінізму" third wave feminism), так і дослідження, йому присвячені. В теперішній час величезний інтерес для науковців становлять співвідношення "мова-гендер-технологія" (в зарубіжному мовознавстві), вітчизняна лінгвістика лише поступово опановує галузі, що були розроблені за кордоном.
Тому, засновуючись на вищесказаному, визначимо мету нашого дослідження: висвітлити шляхи, механізми та конкретні результати впливу феміністського руху англомовних країн на розвиток словникового складу та словотворення сучасної англійської мови. Мета роботи зумовлює вирішення конкретних завдань:
- розглянути особливості феміністського дискурсу як вербалізованого теоретичного здобутку жіночого руху;
- уточнити основні релевантні для дослідження поняття та терміни неології;
- вісвітлити основні неологічні аспекти феміністського дискурсу;
- дати типологічну класифікацію феміністської неології;
- розглянути специфічнi особливостi одиниць внутрiшнього та зовнiшнього векторi

Список літератури

ВИСНОВКИ

Проведений в обсязі даної роботи аналіз стану дослідженості проблеми впливу соціального руху фемінізма / боротьби жінок за рівні права з чоловіками на розвиток словникового складу англійської мови протягом останніх десятиріч ХХ століття свідчить, що дане питання заслоговує на детальне розглядання, адже англійська мова зазнала значного впливу феміністського руху.
Цей вплив здійснювався та продовжує здійснюватися на сучасному етапі по двом векторам: внутрішньому та зовнішньому. Внутрішній вектор поповнення словникового складу англійської мови під впливом фемінізму це імманентний для феміністської теорії процес поповнення понятійного апарату цієї сфери знання новими одиницями. Даний процес відбувається здебільшого шляхом авторського, індивідуального словотвору; при цьому використовуються механізми семантичної деривації, аналогії (семантичної та морфологічної). Згідно наших спостережень, для феміністської неології внутрішнього вектору також характерно утворення нових одиниць засобом транстермінологізації та термінологізації загальновживаних одиниць. Термінологізація та транстермінологізація як різновиди внутрішньомовних запозичень відіграють надзвичайно важливу роль у становленні терміносистеми теорії фемінізму та гендерної теорії. Але ці процеси відбуваються у теперішній час та згідно загальних настанов постмодерну, частиною якого є феміністський дискурс, тому терміни, що запозичуються з інших сфер знання та загальновживаної лексики, не набувають чіткого нового визначення. Враховуючи цю властивість релевантних одиниць феміністської та гендерної теорії, ми пропонуємо вважати їх проміжними між одиницями термінологічної та нетермінологічної лексики термінологемами. Термінологеми феміністського дискурсу є еквівалентами ідеологеми та епістеми на гносеологічному рівні. Вони мають особливі риси, що дозволяють їм бути центральними одиницями дискурсу та забезпечувати можливість сказаності. Центральними рисами термінологем є
- амбівалентність тлумачення;
- наявність конотації (емоційного забарвлення);
- функціонування у більш ніж одній сфері знання.
Основною сферою їх утворення є "жіноча етика".
Загальний ревізійний підхід до явищ культури та епістемологічна спрямованість феміністської критичної думки, заснованої на постмодерністських течіях філософії дискурсивного аналізу та деконструкції змушує феміністську теорію звертатися до критики мови як засобу тотального контролю (фукіанська модель) та до можливих способів її деконструкції (деррідаізм). Ці два принципи повністю реалізувалися у "феміністський критиці мови" та знайшли часткове втілення в офіційних мірах мовного планування, зорієнтованих на подолання мовного сексизму.
Феміністська критика мови звертає увагу на віковий андроцентризм англійської мови; з метою підтвердити цю тезу використовується метод діахронічного аналізу семантики деяких лексичних одиниць. Проект феміністської лінгвістичної реформи передбачає елімінацію дискримінуючих жінку лексичних одиниць та заміну їх гендерно-нейтральними (наприклад, в назвах професій) або стилістично-нейтральними (в загальновживаній лексиці) лексемами.
Внутрішній та зовнішній вектори англомовного лексикону фемінізма принципово відрізняються по наступним параметрам:
- креативність;
- тип коннотації (за умов її наявності);
- формальні покажчики.
В цілому, одиниці внутрішнього вектору більш нейтральні в плані коннотації; і якщо співзначення є, то воно скоріш позитивне, схвальне, ніж негативне. У випадку з одиницями зовнішнього ветору часто спостерігаємо протилежну тенденцію. Однак одиниці внутрішнього вектору більш креативні, еврістичні; результати індивідуального словотвору часто порушують мовні
норми; одиниці внутрішнього вектору слідують нормам та законам (особливо це стосується формального аспекту одиниць, які утворюються згідно певних моделей словотвору).
Крім того, якщо загальна тенденція зовнішнього вектору зберігається (номінувати позитивні та негативні явища, появу яких прямо або опосередковано спричинив жіночий рух), то загальна тенденція внутрішнього вектору дещо змінилася протягом 1990-их років. Феміністська теорія, дискурс та терміносистема спрямовані вже не до середини себе, вони вже не є рефлективними, а виходять за межі власне фемінізму як руху жінок за рівні права з чоловіками.
Це демонструє перш за все гендерна теорія, яка стала одним з основних джерел-постачальників інших інновацій внутрішнього вектору. Аналіз релевантних одиниць цієї групи свідчить, що лексема gender як така стає надзвичайно популярною основою утворення нових номінативних сполучень та складних слів. Нами було розглянуто одиниці парадигми з ядром gender; виявлено, що дана група інновацій дуже активно розширюється за рахунок впровадження гендерних технологій у багатьох сферах гуманітарного знання, перш за все гендерної лінгвістики та соціальної гендерології.
Інші тематичні групи, які ми виділили у межах внутрішнього вектору, включають
- "найменування типів жіночого руху";
- "способи самоідентифікації учасниць руху".
Ці дві тематичні групи дуже численні; перша з них містить одиниці, що номінують типи та різновиди фемінізму та є номінативними сполученнями, побудованими згідно моделі N+feminism, або іменниками з суфіксом ism. Ця сукупність назв почала формуватися вже з кінця 1960-их років періоду розквиту жіночого руху. Серед одиниць другої тематичної групи ми відокремлюємо лексеми, що містять конотативний компонент самоіронії Основними тематичними групами зовнішнього вектору ми визнаємо
- "найменування типів дискримінації та засобів боротьби з нею";
- "вербалізація нових та традиційних ролей жінки в суспільстві".
Лексеми першої тематичної групи номінують типи гендерної дискримінації, тому ця група знаходиться на зіткненні внутрішнього та зовнішнього векторів, адже деякі способи номінації запропоновані саме феміністками та носять критичний, викриваючий характер.
Серед засобів подолання гендерної дискримінації через мову (або подолання мовного сексизму) найважливішим постає субституція займеннику третьої особи однини чоловічого роду у функції узагальнюючого іншими, гендерно-нейтральними формами.
Окремим аспектом подолання мовної гендерної дискримінації є вирішення проблеми найменування професій. Розглядання цієї проблеми проводилося на матеріалі DOT-65, DOT-91 та довело, що відбулася значна кількість змін нормативного плану. Із загальної кількості 90 тис. найменувань гендерні стереотипи збережено у 28 одиницях (0,03%). Здебільшого гендерні стереотипи в назвах професій збережено за допомогою маркерів ess, -euse (жіночий рід), -man, -master (чоловічий рід).
Неологію особливого типу представляє тематична підгрупа лексем, які номінують традиційні ролі жінки в сучасному суспільстві. В даній підгрупі ми відокремлюємо наступні топіки:
- "вербалізація концепту 'родина'";
- "найменування жінки-дружини";
- "найменування жінки-матері";
- "вікові особливості та зв’язок поколінь".
Розглянуті нами в контексті (преса) приклади функціонування даних лексем свідчать, що їх вживання часто супроводжується негативною конотацією. Це виражає занепокоєність в суспільстві, яка пов’язана з втратою традиційних родинних цінностей, спробою їх відродження. Ми вважаємо, що в цьому виражається негативний аспект "жіночого визволення".
Окрім тематично-функціональної класифікації релевантних одиниць ми провели класифікацію згідно способів утворення, відповідності нормі, логіко-семантичну класифікацію. Розвиток феміністської неології в цілому підтверджує сучасні загальні тенденції розвитку лексики англійської мови. Попередні дослідження з неології свідчать, що процес поповнення словнику англійської мови на сучасному етапі відбувається шляхами афіксації, семантичної деривації та запозичень. Так, шляхом афіксації утворюються 65% нових слів, шляхом семантичної деривації 25%, запозичення становлять 5%, інші засоби 5%. Аналіз релевантних одиниць в нашому дослідженні довів, що
- шляхом семантичної деривації утворено 50 %;
- шляхом афіксації 38 %;
- шляхом запозичень 1%.
Серед семантичних неологізмів значна частина утворена засобом розвитку значення (в тому числі нарощування денотативного значення за рахунок багатозначності або конотативного значення пейорації / меліорації, спеціалізації або генералізації значення), термінологізації та транстермінологізації.
Чимала частина релевантних одиниць утворена за допомогою таких типів скорочення як телескопія та акронімія (разом 9% від загальної кількості).
Особливу категорію, на наш погляд, складають інновації класу варіанти гендерно-нейтрального займеннику”, адже в цій категорії неологізмів представлені нові одиниці, які поєднують в собі властивості фонетичних, графічних та семантичних неологізмів, тобто є абсолютними неологізмами.
Превалювання семантичних способів утворення нової лексики серед релевантних одиниць ми пояснюємо підвищеною увагою до пошуку нових змістів на засадах загальноревізіоністського подходу внутрішнього вектору та зсувами у суспільному усвідомленні ролі жінки у суспільстві на зовнішньому рівні.
Однією з центральних особливостей неології, спричиненої рухом фемінізму ми вважаємо загальний номінативний характер нової лексики. Розглянуті нами в ході дослідження релевантні одиниці здебільшого належать до класу іменників (36%) або є номінативними сполученнями типу N+N (37%). Це ілюструє загальну тенденцію феміністського підходу до дійсності не тільки номінувати явища та процеси, а й надати їм влучної, яскравої назви. Лише невелику кількість становлять прикметники (часто це ад’єктивовані іменники) та дієслова: 5 та 7,5% відповідно.
Формування феміністичного лексикону, зумовлене активізацією жіночого руху, з одного боку, демонструє загальні тенденції розвитку словникового складу англійської мови, з другого боку, вносить певний деконструкційний елемент до перебудови словнику, який ми вважаємо позитивним кроком у подоланні мовного сексизму та суспільних гендерних стереотипів взагалі.