ЕВОЛЮЦІЯ ІДЕАЛУ КРАСИ В ДИНАМІЦІ УКРАЇНСЬКОЇ МОДИ (кінець ХІХ – початок ХХІ ст.)

Короткий опис

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ
На правах рукопису

ШЕСТОПАЛОВА Юлія Анатоліївна

УДК 687.016(477)”18/21”(043.5)

ЕВОЛЮЦІЯ ІДЕАЛУ КРАСИ В ДИНАМІЦІ
УКРАЇНСЬКОЇ МОДИ (кінець ХІХ початок ХХІ ст.)

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата мистецтвознавства

(спеціальність 17.00.01 теорія та історія культури)

Науковий керівник
Бойко Людмила Павлівна
кандидат педагогічних наук,
доцент.

Київ - 2007 рік

ЗМІСТ
Стор.
ВСТУП 3

РОЗДІЛ І ФЕНОМЕН МОДИ ЯК ПРЕДМЕТ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1. Історіографія проблеми 7
1.2. Особливості трансформації естетичних ідеалів в моді
кінця ХІХ першої третини ХХ ст. 35

РОЗДІЛ ІІ ОБ’ЄКТИВАЦІЯ ІДЕАЛУ КРАСИ В УКРАЇНСЬКІЙ МОДІ ТА СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТРНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ЙОГО ЕВОЛЮЦІЇ
2.1. Відтворення ідеалу краси і моди в українському
портретному живопису 56
2.2. Естетикоантропологічні уявлення в контексті
моделювання українського одягу (кінець ХІХ перша
половина ХХ ст.) 75

РОЗДІЛ ІІІ СОЦІОКУЛЬТУРНІ ЗРУШЕННЯ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ КІНЦЯ ХХ СТОЛІТТЯ І ЇХ ВІДОБРАЖЕННЯ У МОДІ
3.1. Українська мода як індустрія краси 107
3.2 . Естетичні виміри діяльності сучасних модельних агенцій 128
ВИСНОВКИ 147

СПИСОК ВИКОРАСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 151

ДОДАТКИ 165

ВСТУП
Актуальність дослідження. Історичний розвиток людського одягу, динаміка моди, її примхи відображають еволюцію ідеалу краси. Як відомо, люди віддавна прагнули краси. Самоприкрашання - споконвічна людська пристрасть, про що засвідчують найдавніші вироби (намисто, браслети, персні та інші предмети), а також різні винаходи (зачіски, татуювання, макіяж тощо), які слугували і слугують прикрасами, і, звичайно, ж - вбрання, одяг та взуття. В предметах, якими люди прикрашали й прикрашають себе, так чи інакше втілюються, відображаються їхні уявлення про красу та прекрасне як ідеал краси.
Мода як соціокультурний феномен та одяг як предметна домінанта моди завжди привертала увагу дослідників. Значна кількість праць, присвячених цій темі, стали уже своєрідною класикою (У.Еко „Історія краси”, Р. Барт „Система моди”, Р. Кеніг „Соціологія моди”, Дж. Річардсон, А. Кребер, „Три століття жіночої моди”, Т. Ніколаєва „Історія костюма: надія на ренесанс”, Т. Бердник „Як стати модельєром”, В. Зайцев „Така мінлива мода”, Н. Камінська „Історія костюма”, М. Степура „Як стати моделлю” та ін.). В них аналізується мода як багатогранний соціально-культурний феномен, розкриваються його економічні засади та соціально-психологічні рушії.
Доробок українських дослідників виглядає скромніше, проте включає ряд відомих праць (Л. Дихнич, Т. Ніколаєва, Ю. Легенький, Я. Прилипко, Г. Стельмах та ін.). Українські дослідники розглядають моду переважно на тлі еволюції українського народного вбрання. Ю.Легенький „Філософія моди ХХ століття” (2003) досліджує філософські рефлексії з приводу еволюції моди в ХХ столітті., у його ж публікації „Дизайн: культурологія та естетика” (2000) аналізуються особливості дизайну одягу як феномена культури, як своєрідного образу епохи. Л. Дихнич у дисертаційному дослідженні „Мода як історико-культурне явище (кінець ХІХ кінець ХХ ст.)” (2002) розглядає моду та її зміни в контексті соціально-культурних процесів в українському суспільстві.
Як засвідчує аналіз, при всьому змістовному різноманітті праць з даної тематики фактично відсутні дослідження, в яких би аналізувалась динаміка моди як функція соціально-психологічних та культурно-естетичних змін у свідомості суспільства, зокрема як показник еволюції ідеалу краси. Цим і зумовлений вибір теми дисертаційного дослідження „Еволюція ідеалу краси в динаміці української моди (кінець ХІХ- початок ХХІ століття)”.
Зв’язок дослідження з науковими програмами. Дисертація виконана у відповідності з державними комплексними програмами Міністерства культури і мистецтв України: Державна програма розвитку культури на період до 2007 року”, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2003 року за №1235; Загальнодержавна програма розвитку національної кіноіндустрії на 2003-2007 роки”, затверджена Законом України від 25.12.2002 р. за №361-4, а також згідно з планом наукових досліджень кафедри теорії та історії культури Київського національного університету культури і мистецтв Художні процеси в суверенній Україні”.
Об’єкт дослідження українська мода.
Предмет дослідження відображення еволюції ідеалу краси в динаміці української моди (кінець ХІХ - початок ХХІ століття).
Мета дослідження - простежити історичну динаміку уявлень українців про прекрасне (або, що те саме, відтворити картину змін у свідомості українського суспільства щодо ідеалу краси) на матеріалі трансформацій в українській моді з кінця ХІХ до початку ХХІ ст.
Досягнення зазначеної мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:
з’ясувати стан наукової розробки досліджуваної проблеми;
уточнити ключові поняття дослідження („мода”, „модель”, „модельна діяльність”, „краса”, „ідеал”, „ідеал краси” тощо);
з’ясувати особливості об’єктивації ідеалу краси в традиційному українському вбранні та виявити соціально-культурні детермінанти його еволюції в досліджуваний період;
виявити тенденції в сучасній вітчизняній моді.
Теоретико-методологічна база дослідження визначається сучасною методологією соціально-гуманітарного пізнання, зокрема принципами історизму, науковості та об’єктивності. В роботі застосовано проблемно-хронологічний, конкретно-історичний, історико-порівняльний, історико-генетичний, аналітичний та описовий методи.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що у ньому вперше:
феномен моди розглядається у зв’язку з панівними в суспільстві уявленнями про прекрасне, а її трансформації з еволюцією цих уявлень, яка може бути трактована як еволюція ідеалу краси в суспільстві;
проаналізовано динаміку української моди у ХХ ст. у зв’язку з еволюцією ідеалу краси в національній свідомості та виявлено рубіжні” періоди цієї еволюції: (період до початку Першої світової війни [1910-ті роки]; повоєнний період [20-ті роки ХХ ст.]; період перед Другою світовою війною [30-ті початок 40-х рр.. ХХ ст.]; повоєнний період [кінець 40-х - середина 60-х рр. ХХ ст.]; період застою”[кінець 60-х - середина 80-х рр. ХХ ст. ]; сучасний період [кінець 80-х рр. ХХ ст. - початок ХХІ ст.];
з’ясовані соціально-економічні та культурно-естетичні детермінанти цієї еволюції (зрушення в економіці країни, інтенсивний розвиток капіталізму та пов’язані з цим процеси урбанізації населення, докорінне руйнування традиційного селянського укладу життя, потужний вплив інонаціональних культурних уявлень та преференцій);
виявлені провідні тенденції в розвитку модельної діяльності в незалежній Україні та їх зв’язок із змінами в українському суспільстві уявлень про красу під впливом сучасних ринкових відносин у цій сфері (модельний бізнес).
Наукове значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що його основні положення, висновки, фактичний матеріал можуть бути використані в подальшій розробці зазначеної теми, при написанні наукових праць з історії української художньої культури, підготовці спецкурсів для студентів відповідних факультетів вищих навчальних закладів.
Практичне значення дисертації. Висновки даного дослідження можуть бути використані у процесі реалізації національних програм в галузі художньої культури, практичній діяльності модельєрів та модельних фірм.
Апробація результатів наукового дослідження. Основні положення та результати дослідження викладені у повідомленнях автора на міжнародній науково-практичній конференції „Педагогічні та рекреаційні технології в сучасній індустрії дозвілля” (4-6 червня 2004, Київ); міжнародній науково-практичній конференції „Україна-Світ: від культурної своєрідності до спорідненості культур” (25-26 травня 2006, Київ); "Дні науки" (26-27 квітня 2006, Київ); міжнародній науково-практичній конференції „Педагогічні та рекреаційні технології в сучасній індустрії дозвілля” (5-7 червня 2006, Київ). Вони обговорювались на засіданнях і семінарах кафедри історії та теорії культури Київського національного університету культури і мистецтв.
Публікації. Результати роботи відображено у 5 одноосібних публікаціях у фахових виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Структура дисертації зумовлена метою і завданнями дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертаційного дослідження - 164 сторінки тексту, основний зміст викладено на 150 сторінках, список використаних джерел - 14 сторінок (199 найменувань), додатків - 3 сторінки.

Список літератури

Висновки

1. Категорію „ідеал краси” в його антропологічному вимірі можна зрозуміти, лише враховуючи нероздільність тілесного та духовного в людині. Сутність феномена естетичного ідеалу становить категорія прекрасного, що має вікову традицію становлення й культурно-історичних трансформацій. Аналіз історіографії проблеми свідчить про недостатню увагу до неї як до самостійного предмета наукового дослідження. Водночас літературні джерела містять теоретико-методологічні принципи й емпіричний матеріал для даного наукового дослідження.
2. Процес еволюції ідеалу краси тісно пов’язаний із соціалізацією людини, зростанням її суспільно-культурного рівня. Безпосередніми чинниками цієї еволюції є: 1) рівень життя, тобто показник задоволення матеріальних потреб людини; 2) рівень освіти, тобто потенціал формування естетичних потреб; 3) міра традиціоналізму в суспільстві, тобто здатність певної культури до трансформаційних процесів у тому чи іншому напрямі.
3. Аналіз літератури засвідчує неоднозначне розуміння та тлумачення ключового поняття мода” та похідних від нього (модель, модельєр, модельна діяльність модельний бізнес тощо).
В даному дослідженні поняття мода” розглядається як складне соціально-культурне явище, яке включає в себе комплекс тілесних практик людини, пов’язаних з проектуванням (моделювання), виготовленням (виробництво ) одягу та доповнень до нього (супутніх” виробів, деталей), представленням зразків (моделі) його споживачам (репрезентація), рекламуванням і продажем, модельним бізнесом
4. З’ясовано, що мода (модельна діяльність), яка виникла із природного прагнення людей до краси, в усі часи, від самих початків виготовлення одягу та прикрас, орієнтувалась на домінуючі в суспільстві смаки та вподобання, намагалась досягти ідеалу краси як втілення узагальнених уявлень про прекрасне.
5. Оскільки ж природа” прекрасного має глибоко суб’єктивний характер (іншими словами: уявлення людей про красу мінливі, залежать від психологічних, соціально-політичних, економічних і ін. факторів), це зумовлювало й зумовлює безперервну” мінливість моди. Звідси випливає, що за трансформаціями моди, її так би мовити примхами”, можна простежити зміни смаків та вподобань людей, їх уявлень про прекрасне, тобто модифікації” ідеалу краси, його еволюцію у певному суспільстві за певний історичний період.
6. Проведене дослідження динаміки української моди з кінця ХІХ століття виразно засвідчує історичну еволюцію ідеалу краси в самосвідомості українців. При цьому виявлено хронологічні рубежі” цих своєрідних, так би мовити, зламів” - періоди його еволюції: 1) з кінця ХІХ ст. - до початку Першої світової війни [1910-ті роки]; 2) повоєнний час - 20-ті роки ХХ ст.; 3) період перед Другою світовою війною [ 30-ті - початок 40-х рр. ХХ ст.]; 4).повоєнний період [кінець 40-х - середина 60-х рр. ХХ ст.]; 5) період застою”[кінець 60-х - середина 80-х рр. ХХ ст. ]; 6) сучасний період [кінець 80-х рр. ХХ ст. - початок ХХІ ст.].
7. З’ясовані соціально-економічні та культурно-естетичні детермінанти еволюції ідеалу краси:
- істотні зрушення в економіці країни наприкінці ХІХ ст. (інтенсивний розвиток капіталізму та пов’язані з цим процеси урбанізації населення);
- докорінне руйнування традиційного селянського укладу життя внаслідок ґвалтівних соціалістичних перетворень”;
- потужний вплив культурних вподобань.
8. Аналіз сучасних тенденцій у розвитку модельної діяльності в незалежній Україні виявляє їх зв’язок із змінами в українському суспільстві уявлень про красу під дією сучасних ринкових відносин у цій сфері (модельний бізнес) та безпрецедентним впливом засобів масової інформації на свідомість людей. Як і в попередні епохи, мода орієнтується на смаки та вподобання споживачів. Проте, на відміну від попередніх епох, сучасний модельний бізнес не утруднює себе надто з’ясуванням параметрів” ідеалу краси, натомість він прагне - і не безуспішно - нав’язувати ці ідеали” суспільству відповідно до якості пропонованих моделей”.
9. Провідним серед способів відображення досвіду та традицій, набутих народом, передачі їх від покоління до покоління у формі сталого естетичного ідеалу є національний одяг. Так, українське народне вбрання як яскраве втілення характерних особливостей антропного ідеалу краси символізувало не тільки суспільне положення його власника (особливості фактури тканини, малюнка та кольору, крою, характер оздо­блення та загальний колорит), а й непо­вторність окремих локальних естетичних комплексів, принципів та прийо­мів композиційного вирішення. Завдяки цьому історичний досвід і традиції моделювання одягу активно ви­користовуються не тільки в національній, а й у світовій індустрії краси.
10. Соціально-культурним наслідком цієї інвазії в суспільну свідомість є фактична девальвація будь-яких ідеалів, намагання виправдати її нібито об’єктивним настанням епохи постмодернізму, засадним принципом якого виступає заперечення будь-якої ієрархії естетичних цінностей та пріоритетів.
11. На розвиток моделювання визначальним чином впливає суспільний естетичний ідеал. Враховуючи його, працюють як дизайнери, так і легка промисловість. В художньому моделюванні одягу співіснують два напрямки; з одного боку, - моделювання одягу для масового пошиву, з другого, експериментальна творчість.
12. З огляду на це естетичний потенціал жіночої краси нині сприймається передусім як чинник економічного зростання не тільки окремих агентств, компаній, а й цілих галузей промисловості. Образ жінки як символу бажання володіти всіма речами, які тільки можна купити за гроші, диктує сучасній людині відповідний спосіб сприйняття і прагнення, тобто виступає цілепокладаючим компонентом суспільної поведінки.
Не менш важливе значення має інформаційна підтримка певного оригінального стилю, яка забезпечує йому широку аудиторію. Це, у свою чергу, створює можливість нескінченного самовідтворення початкової матриці” у будь-якому масштабі й будь-яких варіантах, аж до повної протилежності.
На цих основних закономірностях ґрунтується модельний бізнес як економічний механізм об’єктивації естетичних ідей.

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ

1. 60 вопросов Зайцеву . — Б.м. // Индустрия моды. — 2005. — № 1. С.50-57.
2. Абсурд // Культура и культурология: Словарь / Сост. и ред. А.И.Кравченко. М.: Академический проект, Екатеринбург: Деловая книга, 2003. С.17.
3. Авангардизм // Культура и культурология: Словарь / Сост. и ред. А.И.Кравченко. М.: Академический проект, Екатеринбург: Деловая книга, 2003. С.19.
4. Адорно Т. Теорія естетики / Підгот. Адорно Ґ., Тідеман Р.; Пер. з нім. П.Таращук. — К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2002. — 518 с.
5. Аршавская Н. М. Мода, вкус, красота. М.: Профиздат, 1992. 223 с.
6. Бабушка Л.Д. Краса як абсолютна цінність: історико-естетичний аналіз: Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. філос. наук. 09.00.08 / Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 15 с
7. Балковенко Г.І. Художньо-естетичний процес в українській культурі кінця XVII-XVIII століть: Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. філос. наук. 09.00.08 / Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 1996. — 18 с.
8. Барановский В.Ф. Духовность личности в системе современных общественных отношений. Монография. К.: НВТ „Правник” - НАВСУ, 1998. 141 с.
9. Безвершук Ж.О. Історія культури в термінах і назвах: Словник-довідник. К.: Вища школа, 2003. С.259-260. 399 с.
10. Безклуба С.О. Синкретизм культури Київської Русі (філософсько-естетичний аспект дослідження): Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. філос. наук. 09.00.08 / Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 1996. — 19 с.
11. Безклубенко С.Д. Всезагальна теорія та історія мистецтва. К.,: КНУКіМ, 2003. 261 с.
12. Безклубенко С.Д. Теорія культури. К.: КНУКіМ, 2002. 324с.
13. Бердник Т. Как стать модельером. Р. на-Дону. Феникс, 2000 280 с.
14. Бердяев Н. А. Философия неравенства. — М. : Има-пресс, 1990. — 288с.
15. Берк Э. Философское исследование о происхождении наших идей
возвышенного и прекрасного. М.: Искусство, 1979. 588 с.
16. Бодлер Шарль. Об искусстве / Пер. с франц. Н.Столяровой и Л.Липман;
Предисл. В.Левика; Послесл. В.Мильчиной. М.: Искусство, 1986. 422 с.
17. Бодрийяр Ж.. К критике политической экономии знака. М.: Библион- Русская книга, 2003. 272 с.
18. Бунин И. Господин из Сан-Франциско // Русская литература ХХ века.
Дооктябрьский период. М.: Просвещение, 1987.- с. 255 - 270.
19. Вернигора Н.М. Історична динаміка антропного виміру естетичного ідеалу в західноєвропейській культурі: Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. іст. наук. 17.00.01 / Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. — К., 2004. — 19 с.
20. Вінкельман Й. Про художній ідеал прекрасного: Збірник: Пер. з нім. /
Упоряд., вступ. ст. та приміт. Ф.С.Уманцева.— К.: Мистецтво, 1990.
307 с.
21. Гегель Г.В. Сочинения, в 14-ти т. - Т.12. - М.: ОГИЗ, 1938. 435 с.
22. Гегель Г.В. Эстетика М.: Мысль, 1968. 544 с.
23. Геродот История // Историки античности М.: Правда,1989. С.33-204.
24. Гилберт К.Э., Кун Г. История эстетики. СПБ: Алетейя; Санкт -
Петербургский Университет МВД России; Академия права, экономики и
безопасности жизнедеятельности; Фонд поддержки науки и образования
в области правоохранительной деятельности „Университет”, 2000.- 653 с.
25. Головацький Я.Р. О народной одежде и убранстве русинов, или русских, в Галичине и северо-восточной Венгрии. С-П. 1877. - 685 с.
26. Гофман А. Мода и обычай //Рубеж: альманах социальных исследований. 1992. Вып.3. С.123 -142.
27. Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада. М.: Прогресс- Академия, 1992. 446 с.
28. Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры М.: Мысль, 1984.
231 с.
29. Гуревич А.Я. Средневековый мир: культура безмолвствующего
большинства - М.: Искусство, 1990. 396 с.
30. Давыдов Ю.Н. Искусство как социологический феномен. К
характеристике эстетико-политических взглядов Платона и Аристотеля.
М.: Искусство, 1968. 322 с.
31. Данилова И.Е. Образ природы в древнегреческой вазописи // Культура и искусство античного мира. М.: Искусство, 1980. С.22-33.
32. Декаданс // Культура и культурология: Словарь / Сост. и ред. А.И.Кравченко. М.: Академический проект, Екатеринбург: Деловая книга, 2003. С.286.
33. Десакрализация ценностей // Культура и культурология: Словарь / Сост. и ред. А.И.Кравченко. М.: Академический проект, Екатеринбург: Деловая книга, 2003. С.290.
34. Дидро Д. Собрание сочинений в 10-ти томах. - Т.6 - М.: ОГИЗ, 1946. — 418 с.
35. Дизайн // Культура и культурология: Словарь / Сост. и ред. А.И.Кравченко. М.: Академический проект, Екатеринбург: Деловая книга, 2003. С.295.
36. Дизайн // Нечволод Л.І. Сучасний словник іншомовних слів. Харків:ТОРСІНГ ПЛЮС, 2007. С.183.
37. Дихнич Л.П. Феномен моди в соціокультурних процесах ХХ століття. Автореф. ... канд.. істор. наук. К., КНУКіМ, 2002. 20 с.
38. Дмитриева Н. Краткая история искусств. - М.: Искусство, 1985. 166с.
39. Древнеримская живопись. Альбом репродукций Л.-М.: Искусство,
1966. 225 с.
40. Древний Рим: История. Быт. Культура. Из книг современных ученых.
М.: Мысль, 1997. 556 с.
41. Древняя Греция: История. Быт. Культура. Из книг современных ученых.
М.: Мысль, 1997. 498 с.
42. Дюрер А. Дневники, письма, трактаты. - Л.-М.: Искусство, 1957. - Т.ІІ. - С.28.
43. Еліас Н. Процес цивілізації. Соціогенетичні і психогенетичні дослідження: Т. I-II "La civilisation... n'est pas encore terminee" (Holbach, "Systeme Sociale", 1774) / Олекса Логвиненко (пер.з нім.). — К. : Видавничий дім "Альтернативи", 2003. — 670с.
44. Естетика: Навч. посіб. / М.П. Колесніков, О.В. Колеснікова, В.О. Лозовий та ін.; За ред. В.О. Лозового. К.: Юрінком Інтер, 2004. С.94.
45. Зайцев В.М. Такая изменчивая мода / Лит. запись А. Васильева, М. Кранса. Рис. В. Зайцева. М. Мол. гвардия, 1980. - 206 с.
46. Жбанков М. Массовая культура // Всемирная энциклопедия: Философия / Главн. науч. ред. и сост. А.А.Грищанов. М.: АКТ, Мн.: Харвей, Современный литератор, 2001. С.614. 1312 с.
47. Зельдин Т. Парижские модельеры // За рубежом, 1987. № 29, С. 17-18.
48. Зиммель Г. Мода // Зиммель Г. Избранное: В 2-х т. - Т.2. Созерцание жизни. М.: Юристъ, - С.266-291.
49. Зомбарт В. Народное хозяйство и мода. СПб, 1904.
50. Идеал // Философский энциклопедический словарь. М.: ИНФРА, 2000. С.169.
51. Иванов В.П. Культура и человеческая деятельность // Культура и развитие человека: очерк философско-методологических проблем (под ред. В.П.Иванова.-К.: Наукова думка. - 1989. с.3-67.
52. Иллюстрированная энциклопедия моды / Кибалова Л., Гербенова О.,
Ламарова М.; Перевод Ильинской И.М. и Лосевой А.А. Прага, Артия,
1987. 608 с.
53. Ильенков Э.В. Идеал // Философский энциклопедический словарь.-
М.: Советская энциклопедия, 1983. С.195-196.
54. Ильенков Э.В. Об идолах и идеалах. М.: Издательство политической
литературы, 1968. - 228 с.
55. История по эстетике и теории искусства. - М.: Искусство, 1994.- 606с.
56. Історія світової культури. / За редакцією Левчук Л.Т.- К.: Либідь, 1994.-
317 с.
57. История Средних веков / Под общей редакцией С.Д. Сказкина. - В двух
томах, т. ІІ М.: Высшая школа, 1977. 334 с.
58. История Средних веков. Хрестоматия. Часть 1. М.: Просвещение, 1988. 287с.
59. История эстетики. Памятники мировой эстетической мысли в 5-ти т.
М.: Искусство, 1962. - т. 1. 291 с.
60. Каган М.С. Философия культуры. СПб.: Мысль, 1996. 506 с.
61. Калашник Н.Г. Естетичні смаки: їх витоки і формування / Запоріз. юрид. ін-т. — Запоріжжя: Просвіта, 2001. — 343 с.
62. Калокагатия // Всемирная энциклопедия: Философия / Главн науч. ред. и сост. А.А. Грицанов. М.: АСТ, Мн.: Харвест, Современный литератор, 2001. С.455.
63. Каминская Н.М. История костюма. М.: Легпромбытиздат, 1986. 168 с.
64. Камінська Н.М., Нікуленко С.І. Костюм в Україні від епохи Київської Русі до XXI століття / Н.М.Камінська, С.І.Нікуленко. — Х.: Золоті сторінки, 2004. — 207 с.
65. Камінський А.Г. Естетика: властивості, явища і процеси. Тернопіль: Економічна думка, 2003. 198 с.
66. Камминг Р. Живопись. М.:ДК,1998. - 104 с.
67. Кандинский В. О духовном в искусстве // Мастера искусства об искусстве. - Т.5. - Ч.2. М.: Искусство, 1969. С.33-46.
68. Кант И. Соч. В 6-ти томах. - Т.5. - М.: Мысль, 1966. С.37-49.
69. Кара-Мурза С.Г. Манипуляция сознанием, К.: Оріяне, 2000. 448 с.
70. Карпушина С.В., Карпушин В.А. История мировой культуры: Учебник
для вузов. М.: Nota Bene”, 1998. 536 c.
71. Кибалова Л., Гербенова О., Ламарова М. Иллюстрированная энциклопедия моды. М.: Артрия Прага: 1987. - 608 с.
72. Кодьєва О. П. Естетичний ідеал і художні процеси сучасності // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. — К., 2000. — С.142148.
73. Козьякова М.И. История. Культура. Повседневность. Западная Европа:
от античности до 20 века. М.: Весь мир, 2002. - 358с.
74. Колеснікова О.В. та ін. Естетична діяльність та сфери її виявлення: Конспекти лекцій / Колеснікова О.В., Межава О.В., Святаш Л.М.; Укр. юрид. акад.. — Х., 1994. — 49 с.
75. Колпинский Ю.Д. Образ человека в искусстве. Древняя Греция М.:
ОГИЗ, 1939. 236 с.
76. Кон И.С. Лунный свет на заре: лики и маски однополой любви. М.:
Олимп; ООО «Фирма «Издательство АСТ», 1998.- 496 с.
77. Кононенко Б.И. Большой толковый словарь по культурологии. М.: Вече, АСТ. 2003. С.259.
78. Корниенко В.С. О законах красоты. К вопросу о сущности эстетических
явлений в действительности и искусстве. Харьков: Искусство, 1970.
242 с.
79. Коровицький О. Пошуки і здобутки модельєрів // Львівська акад. мистецтв. Вісник. — Львів, 1996. — Вип.7. — С.4751.
80. Король-Королевская А. Дефилейные части: Модельный бизнес меняет имидж. За профессиональными моделями заказчики бегут в специализированные агенства. Ведущие деклалируют по 1 млн. грн. «намодельных» за год: [Дослідження попиту на професійних моделей, огляд ринку модельного бізнесу, оператори ринку та конкуренція між ними] // Бизнес. - 2004. - 27 дек. (№ 52). - С. 92 - 98.
81. Костюм вещь и образ в русской литературе ХІХ века. М.: Книга,
1989. 286 с.
82. Крістєва Ю. Stabat Mater: фрагменти // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / За редакцією М.Зубрицької. Львів: Літопис, 1996. 509 с.
83. Крутоус В.П. Категория прекрасного и эстетический идеал. М.: МГУ, 1985. 168 с.
84. Крюковский Н.И. Jomo pulcher. Человек прекрасный. Очерк теоретической эстетики человека. Минск: Искусство, 1983. 388 с.
85. Кузьмичев И.К. Лада или повесть о том, как родилась идея прекрасного и откуда русская красота стала есть. Эстетика Киевской Руси. — М.: Молодая гвардия, 1990. 302 с.
86. Культурология. ХХ век. Словарь. СПб.: Университетская книга, 1997.- 640 с.
87. Куц Г.М. Феномен моди: онтологічний статус і філософсько-антропологічні засади: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.04 / Г.М. Куц; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2003. — 16 с
88. Кучиньская А. Прекрасное. Миф и действительность. М.: Прогресс, 1977. 164 с.
89. Кушнарьова М.Б. Проблема канону і культура італійського Ренесансу // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. - Вип.2. - Частина 1. К.: КНУКіМ, 1998 С.187-195.
90. Лайта Э. Ранняя французская живопись. Будапешт: Корвина, 1980. 288 с.
91. Лановенко Є.О. Сучасна естетична теорія: проблема самовизначення: Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. філос. наук. 09.00.08 / Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 1998. — 17с.
92. Левчук Л.Т. Західноєвропейська естетика ХХ століття: Навч. посібник для студентів гуманіт. спец. вищ. закладів освіти / [Голов. ред. С.Головко]. — К.: Либідь, 1997. — 221, [1] с.
93. Левчук Л.Т.Творчество как объект эстетического анализа. // Эстетика. К.: Выща школа, 1991. с.187-210.
94. Легенький Ю.Г. Дизайн: культурологія та естетика: [Посіб. для худож. та техн. вузів] / Київ. держ. ун-т технологій та дизайну. — К.: КДУТД, 2000. — 272 с.
95. Легенький Ю.Г., Левченко Н.А., Ткаченко Л.П. XX век: проблемы художественной культурьі. — К.: ГАЛЛУ, 1998.— с. 138-154.
96. Легенький Ю.Г. Метаісторія костюма. К.: НМАУ ім.. П.І.Чайковського, 2003. 284 с.
97. Легенький Ю.Г., Ткаченко Л.П. Система моды: культурология, эстетика, дизайн. — К.: ГАЛПУ, 1998. — 223 с.
98. Легенький Ю. Философия моды ХХ столетия. К.: КНУКіМ, 2003.300 с.
99. Леонардо да Винчи. Трактат о живописи. М.: ОГИЗ, 1934. 156 с.
100. Лесницкая М.М. Римский портрет в собрании Эрмитажа. Л.:
Искусство, 1960. 218 с.
101. Лессинг Г.Э. Лаокоон, или О границах живописи и поэзии. М.: Искусство, 1957. 328 с.
102. Лисенкова В.В. Соціум та естетична смако-стильова парадигма: Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. філос. наук. 09.00.03 / Ун-т внутр. справ. — Х., 1998. — 16 с.
103. Локарєва Г. В. Естетичний ідеал молоді // Уряду України. Президенту, законодавчій, виконавчій владі. — К., 1999. — Т.14. — С.341345.
104. Локшин В.С. Педагогічні основи підготовки менеджерів модельного бізнесу: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / В.С. Локшин; Ін-т вищ. освіти АПН України. — К., 2003. — 19 с.
105. Лосев А. Двенадцать тезисов об античной культуре. — М.:
Искусство, 1989.- 154 с.
106. Лосев А.Ф. История античной эстетики. Аристотель и поздняя классика. М.: Наука, 1975. 445 с.
107. Лосев А.Ф. История античной эстетики. Последние века. - Книга 1.-
М.: Искусство, 1988. 414 с.
108. Лосев А.Ф. История античной эстетики. Последние века. - Книга 2: 3-6 век. - М.: Искусство, 1988. 447 с.
109. Лосев А.Ф. Классическая калокагатия и ее типы // Вопросы эстетики. №.3. М.: Искусство, 1960. - с .472-473.
110. Лосев А.Ф. Эстетика Возрождения. - М.: Мысль, 1982. - 623 с.
111. Лосев А.Ф. Эллинистически-римская эстетика І-ІІ вв. н. э. М.:
Издательство Московского ун