Файчак Роман Іванович. Корекція екзаменаційного стресу у ліцеїстів засобами фізичної культури

Короткий опис

Файчак Роман Іванович. Корекція екзаменаційного стресу у ліцеїстів засобами фізичної культури : дис... канд. наук з фіз. виховання і спорту: 24.00.02 / Прикарпатський національний ун-т ім. Василя Стефаника. — Івано-Франківськ, 2007. — 202арк. — Бібліогр.: арк. 158-185.

Файчак Р.І. Корекція екзаменаційного стресу у ліцеїстів засобами фізичної культури. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. Львівський державний університет фізичної культури, Львів, 2007 рік.
Дослідження присвячене проблемі адаптації підлітків віком 14-16 років до психоемоційного стресу. У роботі проаналізовано показники соматичного здоров’я, фізичної працездатності та неспецифічної резистентності організму ліцеїста перед та під час екзаменаційної сесії. Отримані показники проектувалися на особливості індивідуально-психологічних якостей юнаків і дівчат. Запропоновано авторську програму спортивно-оздоровчих занять для підлітків 14-16 років.
Об’єкт дослідження фізичне виховання учнів ліцею. Предмет дослідження засоби фізичного виховання, спрямовані на корекцію та профілактику психоемоційних стресів в учнів ліцею під час екзаменаційної сесії. Мета роботи з’ясувати вплив екзаменаційного стресу на психосоматичний стан і неспецифічну резистентність організму ліцеїстів та виявити можливість його корекції та профілактики за допомогою засобів фізичного виховання.

У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення та нове вирішення науково-практичного завдання, яке полягало у з’ясуванні впливу психоемоційного стресу під час екзаменів на неспецифічну резистентність організму і рівень соматичного здоров’я ліцеїстів 14-16 років. Водночас у роботі наведено експериментальні дані щодо ефективності застосування фізичних і дихальних вправ для зменшення негативного впливу екзаменаційного стресу на психофізичний стан підлітків.

Аналіз науково-методичної літератури дозволив установити, що під час підготовки та екзаменаційної сесії значно знижується рухова активність, яка призводить до пригнічення фізіологічних і психічних реакцій організму підлітка. Тому виникає необхідність у створенні спортивно-оздоровчої програми, яка б підвищила рухову активність, активізувала сомато-вісцеральні рефлекторні зв’язки, що лежать в основі формування функціональних резервів фізіологічних систем, посилення імунобіологічних властивостей і стреслімітуючої системи організму, які є своєрідними протекторами до негативного впливу стресогенних чинників на організм ліцеїста.
Психоемоційні стреси пригнічують фізіологічні та психічні реакції організму. На тлі гіпокінезії, яка зростає в умовах сучасного навчання як у загальних, так і у спеціалізованих освітніх закладах, хронічні стресогенні чинники є причиною виникнення патологічних станів вісцеральних систем організму (серцево-судинної, травної), погіршення регуляторних впливів нейрогуморальної системи й послаблення імунобіологічних властивостей організму. Найбільш оптимальними чинниками корекції психоемоційного стресу є тренувальні ефекти (структурно-функціональний слід адаптації організму до фізичних навантажень та економізація його функцій).
Вивчення психофізичних констант підлітків 14-16 років дозволяє стверджувати, що серед ліцеїстів (юнаків і дівчат) різних вікових груп переважають учні із середнім рівнем фізичного розвитку (51% юнаків і 48% дівчат); у 55% юнаків і 48% дівчат показники соматичного здоров’я знаходяться на нижчому від середнього рівні, у 20 і 24% відповідно на низькому. Показник нейротизму у юнаків з високим рівнем соматичного здоров’я становить 46%, з низьким 23%; у дівчат відповідно 56 і 25%. За показниками реактивної та особистісної тривожності у юнаків переважають середній (відповідно 55 і 57% хлопців) і високий (39 і 37%) рівні. У 47% дівчат виявлено середній рівень реактивної, у 46% особистісної тривожності. Високий рівень тривожності характерний відповідно для 47 і 51% обстежених.
Найпопулярнішим видом діяльності під час дозвілля серед ліцеїстів є відвідування дискотек та комп’ютерні розваги, а заняття фізичними вправами за своєю значущістю посідають шосте місце. При цьому найулюбленішими популярними видами рухової активності є спортивні ігри, плавання та оздоровчо-спортивний туризм. Головними мотивами до занять фізичними вправами є прагнення бути здоровим (65% дівчат і 78% хлопців) та мати гарну статуру (35% дівчат і 22% юнаків).
Під час екзаменаційної сесії знижується рівень неспецифічної резистентності організму ліцеїстів, що проявляється у змінах структури мікробіоценозу ротової порожнини, зменшенні вмісту властивих цьому біотону мікроорганізмів на тлі збільшення умовно-патогенних варіантів та засівання мікрофлорою, нехарактерною для ротової порожнини в нормі (за типом дисбактеріозу). Лейкоцитарно-епітеліальний індекс зростає у 2 рази як у юнаків, так і в дівчат. Фагоцитарне число зменшується відповідно на 5 і 4%, а фагоцитарний індекс на 19 і 16%, що свідчить про напруженість імунобіологічної системи.
Зміни серцево-судинної системи, виявлені методом комп’ютерної електрокардіографії, свідчать про суттєву перевагу симпатико-адреналової системи в умовах екзаменаційної сесії, що підтверджується зростанням ЧСС, хвильовими коливаннями дуже низької (VLF) й високої (LF) частот, співвідношенням частот нервової регуляції (LF/HF) міокарду, збільшенням тонусу центрів надсегментарної нервової регуляції серця і судин. При цьому показник активності парасимпатичного відділу автономної нервової системи (HF) знижується. Значна активація симпатичного відділу вегетативної нервової системи та зменшення парасимпатичної активності можуть бути патогенною основою розвитку дезадаптаційного синдрому. Характер реакції з боку варіабельності серцевого ритму свідчить про недостатню тренованість підлітків, малі адаптаційні можливості як серцево-судинної системи, так і організму в цілому й вказують на доцільність проведення регулярних щоденних занять оздоровчою фізичною культурою.

Розроблена комплексна програма фізичного виховання ліцеїстів спрямована на вирішення оздоровчих завдань і враховує індивідуальні фізичні морфофункціональні особливості та психоемоційний стан ліцеїстів під час екзаменів. У зміст програми (поряд з аеробними та анаеробними компонентами) входять дихальні вправи, під час виконання яких очищується слизова оболонка верхніх дихальних шляхів та лімфоїдного кільця від патогенної мікрофлори, забезпечується повноцінний дренаж бронхів. Отже, створюються умови для підвищення неспецифічної резистентності слизової оболонки порожнини рота як морфофункціонального субстрату профілактики розвитку гострих респіраторних захворювань.
Вивчення характеру взаємозв’язків між індивідуально-типологічними властивостями і соматичним здоров’ям показало, що серед юнаків найбільший життєвий і силовий індекси мають холерики та меланхоліки, що зумовлено меншою масою тіла. Найкращі показники індексів Робінсона й Руф’є виявлено у флегматиків та сангвініків, що свідчить про тісний взаємозв’язок між рухливістю нервових процесів і функцією серцево-судинної системи. У дівчат найбільший життєвий та силовий індекси мають холерики. У функціональних показниках серцево-судинної системи перевагу мають дівчата-флегматики та сангвініки. На підставі цих результатів було розроблено психологічні рекомендації для занять фізичними вправами підліткам 14-16 років, які мають різні типи темпераменту.
Під час іспитів фактори психоемоційного стресу диференційовано впливають на ліцеїстів, а це залежить від їхніх типологічних властивостей, психофізіологічного стану, рівня тривожності та нейротизму. Характерною особливістю психологічного стану під час екзаменаційного (психоемоційного стресу) є емоційно-вольова нестійкість. Це проявляється через високий рівень фрустрації і тривожності особистості, нестабільність нервових процесів.

10. Реалізація експериментальної програми фізичного виховання для корекції та профілактики психоемоційного стану ліцеїстів під час екзаменів сприяла підвищенню їхньої стійкості до психоемоційного стресу під час іспитів, рівня фізичної підготовленості і працездатності, а також неспецифічної резистентності організму (лейкоцитарно-епітеліальний рівень у контрольній групі збільшився у 2 рази: з 0,09 ум.од. до 0,18 ум.од. у юнаків та з 0,09 ум.од. до 0,16 ум.од. у дівчат, а в експериментальній групі залишився незмінним). При цьому під час екзаменів і після них ліцеїсти зберігали належний рівень соматичного здоров’я.