Федоренко Тетяна Василівна. Стан трансмембранного транспорту Na+, K+, Ca2+ в еритроцитах крові хворих на хронічний гепатит В та шляхи його корекції

Короткий опис

Федоренко Тетяна Василівна. Стан трансмембранного транспорту Na+, K+, Ca2+ в еритроцитах крові хворих на хронічний гепатит В та шляхи його корекції: дис... канд. мед. наук: 14.01.13 / АМН України; Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського. - К., 2004

Федоренко Т.В. Стан трансмембранного транспорту Na+, K+, Ca2+в еритроцитах крові хворих на хронічний гепатит В та шляхи його корекції.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.13 інфекційні хвороби Інститут епідеміології та інфекційних хвороб АМН України, Київ, 2004.
В роботі на підставі комплексних досліджень вперше виявлена динаміка змін активності Na+, K+-АТФази, Ca2+-АТФази в процесі розвитку хронічного гепатиту В та виявлена залежність цих змін від часу перебування в стаціонарі, віку та статі пацієнтів. Встановлена залежність активності трансмембранного транспорту іонів Na+, K+, Ca2+від енергозабезпечення та доведено, що хронічний гепатит В супроводжується зниженням ендогенного пулу АМФ та АДФ наслідком чого було зменшення в еритроцитах вмісту АТФ. В результаті проведених досліджень також виявлено, що за умов хронічного гепатиту В відбувалося зниження вмісту цАМФ внаслідок пригнічення його синтезу в аденілатциклазній реакції та різке зростання кількості цГМФ в результаті активації гуанілатциклази. Показано досить істотні відмінності досліджених процесів у різних вікових групах хворих та на підставі проведених досліджень ґрунтовно доведена діагностична цінність визначення активності уроканінази та вмісту в еритроцитах крові 2,3 дифосфогліцерату, як показників функціонального стану печінки. В роботі також висвітлена проблема статевої диференціації функціональних особливостей печінки та виявлені особливості перебігу хронічного гепатиту В у чоловіків та жінок. На підставі отриманих результатів запропоновано схему комплексного лікування хронічного гепатиту В з використанням гепа-мерцу та біологічно активної харчової добавки розторопші плямистої.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове рішення проблеми патогенезу хронічний вірусних гепатитів та можливості регуляції функціонального стану печінки з використанням гепа-мерцу і біологічно активної харчової добавки розторопші плямистої, запропоновано схему лікування цієї патології з врахуванням віку та статі хворих.
1. При обстежені донорів було встановлено, що активність Na+,K+- АТФази та Ca2+-АТФази, вміст АМФ, АДФ, АТФ, стан системи циклічних нуклеотидів та вміст 2,3-дифосфогліцерату в крові мають істотні відмінності в залежності від віку та статі . Активність уроканінази в перших двох вікових групах донорів не виявлялась, тоді як в 3 та 4 групах вона була зареєстрована. Виявлені особливості свідчать про наявність інволюційно-дистрофічних змін в організмі і відповідно в печінці. Виявлені також відмінності досліджених процесів в залежності від статі. Ступінь інволюційних змін більш виразний у чоловіків ніж у жінок.
2. Встановлено, що під час госпіталізації хворих на ХГВ спостерігалось досить істотне пригнічення активності Na+,K+-АТФаз та Ca2+-АТФаз в еритроцитах крові, яке незважаючи на проведену загальновизнану терапію практично не підлягало корекції. Виразність виявлених змін в повній мірі залежала від віку, статі та часу перебування в стаціонарі.
3. ХГВ супроводжувався різким зниженням вмісту в еритроцитах крові хворих макроергічних сполук, таких як АМФ, АДФ, АТФ, що свідчить про різке зниження енергозабезпечення клітин і в свою чергу впливало на активний транспорт іонів Na+,K+та Ca2+. Виразність виявлених змін зростає з віком хворих і була більш глибокою у хворих чоловіків ніж у жінок, і в даному випадку ефективність загальновизнаної терапії була низькою.
4. Дослідження системи циклічних нуклеотидів в еритроцитах крові хворих на ХГВ показали, що захворювання супроводжується пригніченням активності аденілатциклази і відповідним зменшенням вмісту цАМФ та посиленням активності гуанілатциклази і підвищенням вмісту цГМФ. Означені зміни свідчать про те, що спостерігається зсув метаболічних процесів в сторону катаболізму, а оскільки цАМФ є регулятором обміну іонів Са2+( через каль- модулін), то зниження його вмісту негативно впливає на транспорт іонів Са2+. Найбільш глибокі зрушення спостерігались у хворих 3 та 4 вікових груп, особливо чоловіків.
5. При обстежені хворих на ХГВ встановлено, що в плазмі крові спостерігалось різке збільшення активності уроканінази, наявність якої є ознакою ступеню деструктивних змін в гепатоцитах, а зменшення вмісту 2,3-дифосфогліцерату в еритроцитах крові показувало про ріст тканинної гіпоксії, яка негативно впливала на процеси окислювального фосфорилювання і як наслідок зниження вмісту макроергів. Більш виразними виявлені зрушення відзначались у хворих чоловіків та хворих старших вікових груп.
6. Використання в комплексній терапії ХГВ гепа-мерцу та розторопші плямистої сприяло нормалізації досліджених процесів в 1 та 2 вікових групах та в значній мірі покращувало показники цих процесів у 3 та 4 вікових групах порівняно з хворими, яким не вводились зазначені препарати. Останнє було підставою для продовження терапії таких хворих на 5-7 день до повної нормалізації досліджених процесів.