ФІЛОЛОГІЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО

Короткий опис

Міністерство освіти і науки України
Таврійський національний університет
ім. В.І. Вернадського

На правах рукопису

Масликова Оксана Степанівна

УДК 81’373.4=161.2 (043.5)

Філологічна термінологія Михайла Грушевського

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Спеціальність 10.02.01 українська мова

Науковий керівник
кандидат філологічних наук, професор
Регушевський Євген Семенович

СІМФЕРОПОЛЬ 2004

ЗМІСТ
ВСТУП..................................4

РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ТЕРМІНОЗНАВСТВА І ПИТАННЯ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ................................................................................................10
Висновки18
Розділ 2. Лексико-семантичний аналіз системи ФІЛОЛОГІЧНих термінів Михайла Грушевського У СВІТЛІ ЙОГО ТЕОРЕТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ

2.1.Терміни на позначення літератури та науки про літературу............19
2.2.Терміни на позначення діячів літератури.......................30
2.3.Терміни на позначення літературних напрямків і шкіл....................38
2.4.Терміни на позначення типів і різновидів літературних творів...............44
2.5.Терміни на позначення компонентів, структурних одиниць і поетики
художнього твору ...............................................69
2.6. Терміни на позначення художніх тропів................................83
2.7.Терміни, пов’язані з видавничою діяльністю.............86
2.8.Терміни з галузі фольклористики............96
2.9.Мовознавча термінологія.............105
2.10.Терміни на позначення специфічних понять давньоукраїнської
літератури та різновидів культових і релігійно-дидактичних творів.........111
Висновки124

Розділ 3. Склад ФІЛОЛОГІЧНих термінів з погляду їх походження

3.1. Терміни слов’янського походження.......126
3.2. Терміни інтернаціонального походження..........129
3.3. Терміни іншомовного (не інтернаціонального) походження...........131
Висновки133

РОЗДІЛ 4. СТРУКТУРНО-ГРАМАТИЧНА ТА СЛОВОТВІРНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФІЛОЛОГІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ М.ГРУШЕВСЬКОГО
4.1. Структурно-граматичні особливості термінології М. Грушевського у порівнянні з відповідною термінологією сучасної української мови........................................................................136
4.2. Спостереження над словотвором філологічних термінів
М. Грушевського ..........143
Висновки146

Висновки.............148
сПИСОК скорочень ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......153
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ .......................................................157

Вступ
Мовноособистісний аспект вивчення української мови набув поширення у 80 90-х роках ХХ століття, оскільки не можна уявити шляхи розвитку української літературної мови в усьому обсязі без вивчення й аналізу практичної мовної діяльності її провідних видатних носіїв, учасників культуротворчого процесу, в працях яких поєднуються як загальні тенденції, так і індивідуально-авторська мовна творчість.
Важливим напрямком мовноособистісних досліджень є вивчення ролі й місця історико-літературних діячів у процесі термінотворення. Проте таке спрямування в україністиці ще не набуло належного поширення. Кожна із галузей знань, розвиваючись, потребує постійного перегляду своєї термінології. Загальні проблеми термінології розглядаються у працях
О.О. Реформатського, Д.С. Лотте, В.П. Даниленка, В.М. Русанівського,
Т.Р. Кияка та ін. Посилився інтерес до вивчення філологічної та суспільно-політичної термінології окремих визначних діячів української науки і культури. Так, вивчалася філософська термінологія у творах Г. Сковороди (Л. Гнатюк, Д. Кирик) та І. Вишенського (Ю. Карпенко); юридична термінологія (О. Сербенська); мовознавча, літературознавча (Є. Регушевський, М. Тростогон); філософська (Д.Кирик); економічна (Т. Панько) термінологія у працях І.Я. Франка; лінгвістична термінологія О.О. Потебні (І. Галенко); літературознавча термінологія Я. Ф. Головацького, І. Нечуя-Левицького, О. Ю. Кобилянської, П.А. Грабовського, М.М. Коцюбинського, М.Л. Кропивницького, М.П. Старицького, І.К. Карпенка-Карого, Лесі Українки (Є.Регушевський), М.Драгоманова (В. Деркач).
Цікавою і багатою є метамова М.С. Грушевського, який багато зробив для розвитку історичної, суспільствознавчої та філологічної термінології на межі ХІХ ХХ століть.
Зібраний матеріал із його праць свідчить про вагомий внесок ученого в розвиток і становлення української терміносистеми. Своїми науковими і публіцистичними працями Михайло Грушевський дістав не лише загальнонаціональне, а й міжнародне визнання. Світова наука визнає
М. Грушевського не лише як історика, а й вбачає в його постаті відомого дослідника словесності.
Аналізуючи філологічну спадщину М. Грушевського, пересвідчуємося, що він, як дослідник української, інших слов’янських та європейських літератур, торкався майже всіх тих проблем, які не втратили актуальності й сьогодні. У працях М. Грушевського нами засвідчено понад 2500 термінів і номенклатур, які пов’язані майже з усіма проблемами літературознавчої та мовознавчої науки, фольклористики й відображають стан та проблеми розвитку наукової термінології в українській літературній мові в кінці ХІХ на початку ХХ століття. Характеризуючи тогочасний літературний процес, деякі терміни Михайла Грушевського мають і просвітницький характер, оскільки вчений вдається до тлумачення суті термінів, формулювання дефініцій літературознавчих понять.
Разом з тим метамова М. Грушевського до цього часу не стала предметом спеціального дослідження.
Актуальність дослідження визначається відсутністю спеціальних праць, присвячених вивченню філологічної термінології та номенклатури М.С.Грушевського, а також тим, що філологічна термінологія української мови ще не вивчена всебічно й детально, хоча є терміносистемою з давньою традицією вживання й такою, що репрезентована уже в давньоукраїнських лексикографічних, філософських, богословсько-дидактичних, історико-публіцистичних, полемічних, науково-популярних та інших джерелах, у художній літературі.
В українському мовознавстві досі не висвітлена історія становлення літературознавчої та фольклористичної термінології у зв’язку з формуванням нової української літературної мови в першій половині XIX ст., а також недостатньо вивчено період формування її як лексико-семантичної системи в другій половині XIX ст. ‑ першій чверті ХХ століття. Отже, не висвітлена роль
М.Грушевського в інтелектуалізації української наукової мови кінця ХІХ початку ХХ століття, не розкрита система його науково-термінологічної роботи.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках наукової теми кафедри українського мовознавства Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського Семантика та аспекти функціонування одиниць різних рівнів мовної системи”.
Метою дослідження є комплексний аналіз філологічних термінів і номенклатур праць М.Грушевського як органічної частини термінологічної системи української мови на важливому етапі її історичного розвитку.
Мета роботи передбачає розв’язання таких завдань:
- проаналізувати лексико-семантичні та структурно-генетичні особливості термінів у межах тематичних груп, наявних у працях М. Грушевського;
- з’ясувати співвідношення інтернаціональних і рідномовних термінів у мові праць ученого;
- визначити структурно-граматичні особливості термінів М. Грушевського;
- простежити, які зміни відбулися у досліджуваній термінології в наступний період розвитку української мови, визначити роль цих змін у процесі становлення сучасної філологічної терміносистеми.
Методи дослідження: У роботі основним є описовий метод, що реалізується через прийоми лінгвістичного спостереження, лексикологічного зіставлення, історико-мовного узагальнення, гіперо-гіпонімічного моделювання, встановлення тематичних груп. Допоміжним є статистичний метод.
Об’єктом дослідження є проблеми розвитку та становлення термінологічної системи сучасної української літературної мови.
Предметом дослідження є філологічні терміни, зафіксовані у працях М. Грушевського.
Матеріалом дослідження послужила укладена автором на основі творів М. Грушевського картотека, що нараховує понад 15000 термінів, які
функціонують у літературознавчих та історичних працях, літературно-критичних, публіцистичних його статтях. Матеріал для аналізу добирався з таких праць вченого: Михайло Грушевський Історія української літератури”: В 6 томах, 9 книгах. ‑ К.: Либідь, 1993 1996 рр.; Михайло Грушевський Історія України-Руси”: В одинадцяти томах, дванадцяти книгах. ‑ К.: Наук. думка, 1991 1999 рр.; М. С. Грушевський Історія України”. ‑ К.: Освіта, 1991р.
З метою виявлення спільних і відмінних рис у метамові М.Грушевського та інших визначних діячів його попередників, а також для порівняння термінів, вживаних М. Грушевським, з сучасними термінами використано Словник літературознавчих термінів Івана Франка” С.П. Пінчука та Є.С.Регушевського (К.: Наук. думка, 1996), Словник філологічних термінів Михайла Драгоманова” В.В. Деркача (Кременчук: Ятрань, 2000), Словник літературознавчих термінів” В. Лесина та С. Пулинця (К., 1965), УЛЕ (К., 1988) Літературознавчий словник-довідник (К.: Академія, 1997), Словник літературознавчих термінів” В.І. Кузьменка (К., 1997) та ін.
Наукова новизна роботи полягає насамперед у виборі предмета дослідження філологічної термінології, вживаної М. Грушевським. По-друге, пропонована робота є першою спробою в українському мовознавстві грунтовного історико-лексикологічного вивчення метамови М. Грушевського з використанням фактичного матеріалу, який ще не був предметом лінгвістичних досліджень.
Теоретичне значення роботи полягає в тому, що результати дослідження доповнюють знання про шляхи термінологічного нормування української літературної мови з урахуванням ролі мовної особистості в історії національної мови; про структурну та семантичну організацію, про розвиток філологічної термінології на межі ХІХ та ХХ століть на прикладі праць Михайла Грушевського.
Практичне значення роботи полягає в тому, що зібраний і описаний матеріал можна використати в процесі викладання розділу Лексикологія сучасної української літературної мови” та спецкурсу з історії української
термінології; для комплексного вивчення літературознавчої й фольклористичної термінології. Матеріал дослідження можна використати на практичних, лабораторних і семінарських заняттях з історії української літературної мови й історії української літератури.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеним дослідженням актуальної проблеми, виконаним автором самостійно. Здобувач уклала Словник філологічної термінології та номенклатури творів
М.С. Грушевського”. В опублікованих статтях автор дисертації подала та охарактеризувала фактичний матеріал з наукових праць М. Грушевського.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації були висвітлені в доповідях і повідомленнях на таких конференціях: Міжнародній науковій конференції Українська термінологія і сучасність” (Київ, 2001); VІІ Міжнародній конференції Семантика мови і тексту” (Ялта, 2002); Всеукраїнській науковій конференції Українська термінологія і сучасність” (Київ, 2003); щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Таврійського національного університету
ім. В.І. Вернадського (Сімферополь, 2000, 2001, 2002, 2003, 2004рр.).
Окремі розділи та дисертація загалом обговорювалися на засіданнях кафедри українського мовознавства Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського та на засіданні міжкафедрального наукового семінару кафедр українського мовознавства, російського мовознавства, міжмовних комунікацій і журналістики, кримськотатарської мови і східних мов, української літератури Таврійського національного університету
ім. В.І. Вернадського.

Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження відображено у восьми публікаціях.
За матеріалами роботи видано Словник філологічної термінології та номенклатури творів М.С. Грушевського” (Сімферополь, 2002. 256 с.)

Структура роботи. Мета і завдання визначили структуру дисертації. Вона складається зі вступу, чотирьох розділів, списку скорочень використаних джерел та списку використаної літератури. Загальний обсяг дисертації складає 176 сторінок, список використаної літератури 19 сторінок (225 найменувань).

Список літератури

Висновки

Вивчення мови праць визначних українських літературних діячів, публіцистів та науковців кінця ХІХ початку ХХ ст. є одним із важливим завдань сучасних вчених-мовознавців. Досліджуючи мову наукових праць вчених, можна простежити за змінами, які відбувалися в лексичному складі української мови на певному етапі її розвитку, бо зміни ці є об’єктивні і неперервні. Вагоме місце у структурі словникового складу української літературної мови посідає термінологічна лексика. Це пов’язано як з невпинним розвитком науки й техніки, так і з дослідженнями в різних галузях знання, міжнародною співпрацею вчених, митців, діячів суспільно-політичного напряму. Усе це спричиняє активне проникнення термінології майже в усі сфери людської діяльності та людських знань, бо термін це одиниця історично сформованої термінологічної системи, яка визначає поняття та його місце в системі інших понять, виражається словом або словосполученням, служить для спілкування людей, пов’язаних єдністю спеціалізації, належить до словникового складу мови і підпорядковується її законам. Термін не тільки називає, а й логічно вичерпно, точно визначає поняття, тобто містить у собі більше інформації, ніж будь-яка нетермінологічна одиниця лексики.
Зібраний і проаналізований нами матеріал з філологічних праць М. Грушевського свідчить про вагомий внасок вченого у формування, розвиток і становлення наукової лексики сучасної української літературної мови. Він торкався багатьох проблем, які тісно пов’язані з вивченням філології. Свої наукові дослідження вчений будує на величезному архівному матеріалі. Аналізовані терміни Михайла Грушевського утворюють розгалужену систему , в межах якої виділено десять функціонально-тематичних груп. Більшість термінів зафіксовано з галузі літературознавства й фольклористики, оскільки основним предметом дослідження вченого була історія української літератури. Вагома частина літературознавчих термінів М. Грушевського характеризує поняття давньої української літератури. Фактично в його працях ми простежуємо найповніший реєстр і аналіз давньоукраїнських творів. Наприклад, поряд з терміном агіографічна література вчений використовує терміни агіографічна повість, агіографічні записки, агіографічні пам’ятки, агіографічні твори. Значення терміна билина М. Грушевський доповнює такими словосполученнями: билинна епіка, билинна пісня, билинна повість, билинна поезія, билинна поема, билинний стих та ін.
Зафіксовано близько 200 літературознавчих термінів вченого з галузі поетики літературного твору. У більшості випадків М. Грушевський вживає ці терміни в сучасному фонетико-морфологічному оформленні та з тими значеннями, які є нормативними в сучасному літературознавстві.
У працях М. Грушевського досить повно представлена термінологія з галузі фольклористики. Про повноту фольклористичної термінології вченого може свідчити, наприклад, термінологія, пов’язана з поняттям народна пісня. Вживаючи цей термін, як назву родового поняття, вчений подає ряд загальних термінів, що пов’язані з поняттям народна пісня (народна пісенна творчість, народна пісенність, пісенна форма, піснетворчість та ін.), а також цілу систему термінів, які диференціюють різновиди народних пісень. Наприклад, назви обрядових і календарно-обрядових пісень: пісня обрядова, пісня обоядова весільна, пісня коровайна, пісня обжинкова, пісня гребецька, пісня весняна тощо. Загалом зафіксовано понад 1000 термінів і номенклатур, які стосуються назв творців, виконавців, дослідників і видавців фольклору, назв типів і різновидів творів словесного фольклору, назв творів різних тематичних напрямків фольклору, назв з галузі фольклорної поетики та ін.
Поряд з літературознавчими й фольклористичними термінами фіксуємо також лексеми для найменування мовних понять, які здебільшого пов’язані з вивченням і дослідженням мови: філологія,словник, літературна мова, орфографія, правопис тощо. На думку вченого, розвиток наукової мови важливе суспільно-громадське завдання. Справа культурної літературної мови зостається одним з основних пунктів в українському питанні”. Він розумів, що без розвитку мови в напрямі її інтелектуалізації не може розвиватися життя нації: Хто одбився від українського літературного руху, або став оддалік од нього, а тепер хоче бути активним учасником українського життя, нехай першим ділом завдасть собі невеликого труда, щоб привчитися до тої літературної мови, якою орудує тепер життя”.
У термінологічній системі М. Грушевського, як і в складі української термінологічної лексики, є компоненти, утворені на питомому ґрунті (нерідко як кальки чужих слів): часопис, правопис, прислів’я, нарис, повість, образ. Значна частина термінів слова іншомовного походження: автор, акростих, апокриф, балада, вірш, гекзаметр, гіпербола, діалог, драма, епілог, інтермедія, композиція, лірика, метафора, новела, епопея, памфлет, рефрен, фабула, ямб, натуралізм та ін. Вчений вдало поєднує інтернаціональні й національні елементи з урахуванням фонетичних і граматичних особливостей української мови. Серед власне українських фіксуємо найуживаніші терміни: дума, гаївка, веснянка, передмова, твір, оповідання, щедрівка та ін. Із запозичених у Михайла Грушевського часто функціонують давні іншомовні інтернаціональні терміни: автор, драма, поезія, рима, сатира, строфа, цезура, тема, роман та ін. Учений вживає також терміни, спільні для російської і української мови, але все ж таки перевага надається термінам, які мають форму, властиву для сучасної української мови: писання і писаніє, послання і посланіє тощо. Про переважання у творах М. Грушевського сучасних фонетико-морфологічних форм термінів може свідчити, наприклад, такий факт: вживання сучасного терміна уривок (твору) засвідчуємо у його творах понад 20 разів, терміна виривок лише 2 рази, а форми вривок, яка активно вживалася літературознавцями та критиками кінця ХІХ століття, не фіксуємо в працях вченого жодного разу.
У термінології М. Грушевського іноді простежуються синонімічні вживання термінів: мова і язик, філологи і язикознавці, вислів і фраза; словар словник; література письменство, фольклор усна словесність народна творчість народна словесність, художня література красна словесність та ін.
Окремі терміни з галузі літературознавства мають паралельне вживання у формі чоловічого і жіночого роду: вірш вірша, запис запись, літопис літопись, псалом псальма, напис напись, рукопис рукопись, рим рима, парафраз парафраза тощо.
Порівняння термінів М. Грушевського з відповідними термінами, вживаними в сучасній українській мові, показує, що в них у ряді моментів виявляються загальноукраїнські тенденції формування та функціонування філологічних термінів того часу. У терміновживанні вченого значно більше багатослівних термінів, ніж їх є в сучасній термінології. Це пояснюється насамперед неусталеністю термінології, існуванням кількох лексичних паралелізмів, які виступали елементом багатослівних термінів. Лексико-семантичний аналіз термінологічних сполук показав, що серед багатослівних термінів у працях вченого переважають двослівні прикметниково-іменникові або іменниково-прикметникові утворення, в яких іменники (часто і прикметники) мають термінологічне походження”, а самі двослівні терміни є назвами різновидів літературних понять, які представлені у двослівному утворенні іменником. Найчастіше такі терміни використовує М. Грушевський, коли йдеться про назви різновидів художніх чи фольклорних творів: повість агіографічна, повість історична, вірш моралістичний, вірш посвятний, пісня весільна, пісня обрядова тощо. Значно менше двослівних термінів, утворених поєднанням двох термінологічних іменників: ідея твору, збірник віршів, історія літератури. Наявні двослівні терміни, що становлять собою прикладкову основу: казка-новела, пісня-колядка та ін. Найменше засвідчено термінів, утворених на основі іменниково-прийменникових словосполучень: байки про звірів, пісні про кохання.
Однослівні філологічні терміни, вжиті М. Грушевським, відповідають сучасним вимогам як за значенням, так і за фонетико-морфологічним оформленням. Оскільки основу філологічних термінів вченого становлять іменники, то переважна їх більшість утворилася морфологічним способом (афіксально). Серед них наявні як автентичні, так і давні та нові запозичення: веснянка, збірник, автор, азбука, балада, байка, вірш, гумор, граматика, драма, журнал, загадка, елегія, зміст, імпровізація, іронія, казка, літератор, образ, переспів, письменник, роман, твір, щедрівка та ін. Досить широко представлені прикметники та дієприкметники в різних граматичних формах: алегоричне, анекдотичний, белетристичні, біографічний, гімнологічна, інтерпретований, канонічна, компілятивні, ліричний, новелістичний, поетичний тощо. Значно рідше термінами у вченого виступають дієслова: друкувати, інтерпретувати, опублікувати, парафразувати, щедрувати. Для терміносистеми М. Грушевського характерним є також творення складних термінів шляхом поєднання двох уже існуючих термінів на зразок: образ-символ, поема-фабльо, пісня-билина та ін.
Аналіз філологічних термінів вченого з погляду їх морфемного складу показує, що більшість засвідчених лексем твориться суфіксальним способом: величанка, співанка; авторство, ораторство, друкарство, письменство видавець, видавництво, видання, виривок, уривок, додаток, доробок, доповнення, дописка, замітка тощо. Значна частина вживаних
М. Грушевським філологічних термінів утворена способом нульової суфіксації: вступ, уступ, утвір, переклад, переказ, переспів, заспів, заповіт та ін.
Порівняльний аналіз щодо використання філологічних термінів у працях інших культурних діячів того часу показав, що найбільше їх зафіксовано роботах М. Грушевського.
На основі проведеного нами дослідження можна стверджувати, що Михайло Грушевський займає чільне місце серед учених-філологів кінця ХІХ початку ХХ століття. Огляд вживаних М. Грушевським філологічних термінів показує, що в переважній більшості (понад 80% усіх термінів) вони є сучасними як за змістом (значенням), так і за фонетико-морфологічним оформленням. Учений мав великий вплив на розвиток термінологічної лексики літературознавства, фольклористики, лінгвістики.

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Б-Н ‑ Білецький-Носенко П. Словник української мови/ Підгот. до вид. В.В.Німчук К.: Наук. думка, 1966. 423 с.
Бер. Лекс. ‑ Лексикон славенороський Памви Беринди / Підгот. тексту і вступ. стаття. В. В. Німчука. Надруковано з вид.1627р. фотомеханічним способом. К.: Вид-во АН УРСР, 1961. ‑ 272 с.
Граб. ‑ Грабовський Павло. Твори. Статті, нариси, листи. К., 1978. 211 с.
І Грушевський Михайло. Історія української літератури. К.: Либідь, 1993. Том1.
ІІ Грушевський Михайло. Історія української літератури. К.: Либідь, 1993. Том2.
ІІІ Грушевський Михайло. Історія української літератури. К.: Либідь, 1993. Том3.
ІV к 1 Грушевський Михайло. Історія української літератури. К.: Либідь, 1994. Том 4, книга 1
ІV к2 Грушевський Михайло. Історія української літератури. К.: Либідь, 1994. Том 4, книга 2
V к 1 Грушевський Михайло. Історія української літератури. К.: Либідь, 1995. Том 5, книга 1
V к 2 Грушевський Михайло. Історія української літератури. К.: Либідь, 1995. Том 5, книга 1
VІ к 1 Грушевський Михайло. Історія української літератури. К.: Либідь, 1996. Том 6, книга1
VІ к 2 Грушевський Михайло. Історія української літератури. К.: Либідь, 1996. Том 6, книга 2
І У- Р Грушевський М. С. Історія України-Руси: В 11томах, 12 книгах / Репринт. вид. К.: Наук. думка, 1993
І У- Р, І Грушевський Михайло. Історія України-Руси. К.: Наук. думка, 1991. Том 1
І У- Р, ІІ Грушевський Михайло. Історія України-Руси. К.: Наук. думка, 1992. Том 2
І У- Р, ІХ к2 Грушевський Михайло. Історія України-Руси. К.: Наук. думка, 1997. Том 9, книга 2
І У Грушевський М. С. Історія України. К.: Освіта, 1991. ‑ 271 с.
Драгом. ‑ Драгоманов М.П. Вибране. К.: Либідь, 1991. ‑ 688 с.
Зиз. Лекс. ‑ Лексис Лаврентія Зизанія. Синоніма славеноросская/ Підгот. текстів пам’яток і вступ. ст. В.В.Німчука. К.: Наук. думка, 1964. ‑ 259 с.
Коб. ‑ Кобилянська О. Твори: В трьох томах. ‑ Т. 3. Статті та спогади. К.: Державне видавництво художньої літератури, 1956. ‑ 590 с.
Коцюб. ‑ Коцюбинський М. Твори: В семи томах. ‑ Т. 5. К.: Наукова думка, 1974. ‑ 431 с.
Коцюб. ‑ Коцюбинський М. Твори: В трьох томах. ‑ Т. 3. К.: Наукова думка, 1979. ‑ 430 с.
Коцюб. ‑ Коцюбинський М. Твори: У шести томах. К.: АН УРСР, 1961 1962. Т. 2-3.
ЛС-Д ‑ Літературознавчий словник-довідник. К.: Вид. центр Академія”, 1997. 750 с.
ЛТ ‑ Лесин В.М. Літературознавчі терміни. К.: Рад. школа, 1985. 251 с.
Н-Лев. ‑ Нечуй-Левицький І. С. Зібрання творів: У десяти томах. ‑ Т. 10. ‑ Біографічні матеріали. Статті та рецензії. Фольклорні записи. К.: Наукова думка, 1968. ‑ 587 с.
ОСУМ ‑ Орфографічний словник української мови: Близько 114000 слів / АН УРСР. Ін-т мовозн. ім. О.О. Потебні / Укл. С.І.Головащук, Т.В.Зайцева, І.С.Назарова, М.М.Пещак; За ред. С.І.Головащука та В.М.Русанівського. ‑ К.: Наук. думка, 1977. ‑ 856 с.
Пр. Правда” (газета, № 7,1879р.)
Р. Русь” (газета, № 18, 1867р.)
СІС ‑ Словник іншомовних слів / За ред. О.С.Мельничука. К.: Голов. ред. УРЕ, 1985. 966 с.
СІС-2000 ‑ Словник іншомовних слів / Л.О.Пустовіт, О.І. Скопненко,
Г.М. Сюта, Т.В.Цимбалюк / За ред. Л.Пустовіт. ‑ К.: Довіра УНВЦ Рідна мова”, 2000. ‑ 1018 с.
СІТГЛПСТ ‑ Гнатишена І.М., Кияк Т.Р. Словник інтернаціональних терміноелементів грецького та латинського походження в сучасній термінології. К.: Вид. дім Аcаdеmіа”, 1996.
103 с.
СіЧ Слово і час” (журнал, № 10, 1996р.)
СЛТ ‑ Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. К.: Вища школа, 1985. 360 с.
СЛТ-57 ‑ Кротевич Є.В., Родзевич Н.С. Словник лінгвістичних термінів. К.: Вид-во АН УРСР, 1957. 236 с.
СЛТ-1957 ‑ Лесин В. М., Пулинець О. С. Словник літературознавчих термінів. К.: Рад. школа, 1957. 347 с.
СЛТ-65 Лесин В., .Пулинець С. Словник літературознавчих термінів
К., 1965
СЛТФ ‑ Пінчук С. П., Регушевський Є. С. Словник літературознавчих термінів Івана Франка. К.: Наук. думка, 1966. 271 с.
СМТФ ‑ Регушевський Є. С. Словник мовознавчих термінів Івана Франка. Сімферополь, 2002. 118 с.
СС-СЛ ‑ Современный словарь-справочник по литературе. М.: Изд-во «Олимп», 1999. 696 с.
СУМ ‑ Словник української мови: В 11 - ти томах К.: Наук. думка, 1970 1980. ‑ Т.1-11.
СФТНТГ ‑ Масликова О. С. Словник філологічної термінології та номенклатури творів М. С. Грушевського. Сімферополь, 2002. 256 с.
СФТД ‑ Деркач В.В. Словник філологічних термінів Михайла Драгоманова. Кременчук, 2000. 186 с.
СЦОТ ‑ Пуряєва Наталія. Словник церковно-обрядової термінології. Передмова. Львів: Свічадо”, 2001. 271 с.
УЛЕ Українська літературна енциклопедія: У 3 т. К.: Головна редакція УРЕ, 1988 1995. Т.1-3.
УМЕ ‑ Українська мова. Енциклопедія/ Редкол.: Русанівський В.М.,
Тараненко О.О. (співголови) М.П. Зяблюк та ін. К.: Укр. енцикл., 2000. 752 с.
Фр. ‑ Франко І. Твори в двадцяти томах. К.: Держлітвидав УРСР, 1950 56.
Т. 17. ‑ 530 с.
Шевч. ‑ Шевченко Т. Повне зібрання творів у десяти томах. К.: Вид-во АН УРСР. ‑ Т. ІІ. ‑ 1953; Т. ІV. ‑ 1957.

Список використаної літератури

1. Багмут Й.А. Проблеми перекладу суспільно-політичної літератури українською мовою. ‑ К.: Наукова думка, 1968. 297с.
2. Бельчиков Ю.А.Интернациональная терминология в русском языке. М.: Высш. школа 1959. 70 с.
3. Білодід І.К. Контакти української мови з іншими слов’янськими і уніфікація її усної літературної форми. К.: Наукова думка, 1968.
34 с.
4. Быстрова Е.А. Термины литература, словесность и письменность // Современная русская лексикология. М.: Наука, 1996. С. 106-113.
5. Булаховський Л.А. Виникнення і розвиток літературних мов // Вибрані праці в п’яти томах. Т.1. К .: Наукова думка, 1975. С. 321 470.
6. Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства. Серія друга // Вибрані праці в п’яти томах. Т.2. К.: Наукова думка, 1977. С. 51 320.
7. Вайнтруб С.Є. Термінологічна лексика (літературознавча і мовознавча) в критико-публіцистичній прозі О.Пушкіна // Наукові записки Кам’янець-Подільського пед. інституту. 1956. Т. 4. Вип. І С.3 32.
8. Веклинець Л.М., Регушевський Є.С. Про місце наукової лексики у загальних” лінгвістичних словниках // Взаимодействие украинского и русского языков. ‑ Т. 1. Полтава, 1993. С. 73 75.
9. Верхратський І. Початки до уложення номенклятури и терминологиї природописноі, народнеї: У 6 част. Львів, 1864‑1979. ‑ Ч.5. ‑ Накл. Димеша, 1872. ‑ 40 с.
10. Винар Любомир. Михайло Грушевський історик і будівничий нації. Нью-Йорк. Київ. Торонто, 1995. 302 с.
11. Виноградов В.В. Русский язык. М. Л: Учпедгиз, 1947. 784 с..
12. Виноградов В.В. Об изучении общего лексического фонда в структуре славянских языков // Избр. труды: Лексикол. и лексикогр. М.: Наука, 1977. С. 43 46.
13. Виноградов В.В. Очерки по истории русского литературного языка XVII XIX вв. М.: Учпедгиз, 1938. 448 с.
14. Виноградов В.В. Проблемы литературных языков и закономерности их образования и развития. М.: Наука, 1967. 134 с.
15. Возняк М. Історія української літератури. Львів, 1920 Т. 1. 344 с.
16. Войтюк А.Ю. Літературознавчі концепції Івана Франка. Львів: Вид - во при Львівському державному університеті видавничого об’єднання Вища школа”, 1981. 182 с.
17. Гак В.Г. К диалектике семантических отношений в языке // Принципы и методы семантических исследований. М.: Учпедгиз, 1976. 290 с.
18. Галенко И.Г. К изучению лингвистической терминологии А.А.Потебни // Творча спадщина О.О. Потебні й сучасні філологічні науки: Тези республіканської наукової конференції. Х., 1985. С. 47 49.
19. Гвишиани Н.Б. Язык научного общения. Вопросы методологии. М.: Высшая школа, 1986. 275 с.
20. Герд А.С. Проблемы становления и унификации научной терминологии // Вопросы языкознания. 1971. №1. С. 14 22.
21. Гнатюк Г.М. Російсько-українські літературно-мовні зв’язки в другій половині XVIII першій половині ХІХ ст. К.: Вид-во АН УРСР, 1957. 43 с.
22. Гнатюк Л.П. Научная терминология в произведениях Г.С.Сковороды: Автореф. дис. канд. филол. наук. К., 1989. 20 с.
23. Головин Б.Н. Термин и слово // Термин и слово. ‑ Горький: Изд-во Горьк. ун-та, 1980. С. 3 11.
24. Головин Б.Н. Типы терминосистем и основания их различения // Термин и слово. Горький: Изд-во Горьк. ун-та, 1981. С. 3 10.
25. Грабовська І. Дослідження М. Грушевським міфологічного світогляду українського народу крізь призму сучасних досліджень міфу // Михайло Грушевський науковець і політик у контексті сучасності. К.: Українська Видавнича Спілка, 2002. С. 293 298.
26. Гратюк В. Українська народна словесність. Львів, 1917. С. 15 19.
27. Грицай М. С. Українська народнопоетична творчість. К., 1985. 358 с.
28. Грушевський М. Історія України. Автобіографія. К.: Освіта, 1991. ‑
271 с.
29. Грушевський Михайло. Про українську мову і українську школу. К.: Вид-во Відродження”, 1991. 45 с.
30. Грушевський М. Спомини (Підготовка до друку й примітки С. Білоконя) // Слово і час. 1998. № 9. С. 42.
31. Грушевський М. Як я був колись белетристом? // Під зорями. К.: Рух, 1928. С. 12.
32. Гузар О.В. Правописна система Галичини другої половини ХІХ початку ХХ століття: Автореф. дис. канд. філол. наук. Львів, 1994. 24 с.
33. Gajda S. Specyfika terminologii naukowo-technicznej z jezykoznawczego punktu widzenia // Prace Naukowe Studium Praktycznej Nauki Jezykow Obcych Politechniki Wroclawckiej: Studia i Materialy, 1976. № 4. С.15 27.
34. Даниленко В.П., Скворцов Л.І. Теоретичні та практичні аспекти нормалізації наукової термінології // Мовознавство. 1980. №6. С. 16 21.
35. Даниленко В.П. Лингвистическое изучение терминологии и культуры речи: К постановке вопроса // Актуальные проблемы культуры речи. М.: Наука, 1970. С. 305 325.
36. Даниленко В.П. О месте научной терминологии в лексической системе языка // Вопросы языкознания. 1976. № 4. С. 64 71.
37. Даниленко В.П. Лингвистические требования к стандартизуемой терминологии // Терминология и норма. М.: Наука, 1972. С. 5 32.
38. Даниленко В.П. Русская терминология (Опыт лингвистического описания). М.: Наука, 1977. 221 с.
39. Деборин А.М. Заметки о происхождении научных понятий и терминов // Вопросы языкознания. 1957. № 4. С. 5 12.
40. Денисенко С. Когнітивний аспект проблеми термінотворення (на матеріалі німецько-української термінології). Проблеми української термінології // Вісник Державного університету Львівська політехніка”. ‑ № 336. 1998. ‑ С. 35 36.
41. Дешериев Ю.Д. Об образовании общего терминологического фонда в языках народов СССР // Слово і труд. АН УРСР. К.: Наукова думка, 1976. С.145.
42. Дмитрук М.В. Формування української ветеринарної лексики. Автореф: дис. канд. філол. наук. Запоріжжя, 2001. 20 с.
43. Драгоманов М. П. Літературно-публіцистичні праці. К.: Наукова думка, 1970. Т. 1.
44. Д’яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термінотворення. Семантичні та соціолінгвістичні аспекти. К.: Наукова думка, 2000.
218 с.
45. Єрмоленко С.Я. Слов’янські мовознавчі журнали про культуру мови // Мовознавство. 1970. №1. С. 1 3.
46. Єфремов С.О. Історія українського письменства. К.: Femina, 1995. 686 с.
47. Житецький П. Очерк літературної історії малоруського наріччя в XVII віці з додатком словаря книжної малоруської мови за рукописами XVII ст. К., 1889.
48. Жлуктенко Ю.О. Мовні контакти: Проблеми інтерлінгвістики. К.: Вид-во Київ. ун-ту, 1966. 134 с.
49. Жовтобрюх М.А. Давні традиції в новій українській літературній мові // Мовознавство. 1970. № 2. С. 27 40.
50. Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. Вступ. Лексика і фразеологія. Фонетика. Морфологія. Ч.І. К.: Вища школа, 1972. 403 с.
51. Жовтобрюх М.А. Мова української періодичної преси (кінець ХІХ початок ХХ ст.). К.: Наук. думка, 1970. 303 с.
52. Жовтобрюх М.А. Мова української преси (до середини 90-х років ХІХ ст.). К.: Вид-во Академії наук Української РСР, 1963. 415 с.
53. Жовтобрюх М.А. Про термін прізвище // Мовознавство. 1969. № 4. С. 82 86.
54. Захарчин В.В. Українська мовознавча термінологія кінця ХІХ початку ХХ століття: Автореф. дис. канд. філол. наук. К., 1995. 26 с.
55. Иванов В.В. Развитие терминологии наук об искусстве и интеграция знаний // Психология процессов художественного творчества. Л.: Наука, 1980. С. 253 256.
56. Исаев М.И. Об основных терминах и понятиях языковой политики и языкового строительства // Слово і труд. АН УРСР. Інститут мовознавства. К.: Наукова думка, 1976. С.15 21.
57. Історія української мови. Лексика і фразеологія / В.О. Винник, В.Й. Горобець, В.Л. Карпова та ін. К.: Наукова думка, 1983. ‑ 744 с.
58. Їжакевич Г.П. Зіставно-типологічний аспект вивчення лексики східнослов’янських мов // Мовознавство. 1979. №2. С. 3 13.
59. Їжакевич Г.П. Стилістично-функціональна диференціація словникового складу української літературної мови // Стилістика. 1973. № 3. С. 88 93.
60. Канделаки Т.Л. Значение терминов и системы значений научно-технических терминологий // Проблемы языка науки техники. М.: Наука, 1970. С. 43 57.
61. Канделаки Т.Л. К вопросу о номенклатурных наименованиях // Вопросы разработки научно-технической терминологии. Рига, 1973. С. 25 46.
62. Канделаки Т.Л. Семантика и мотивированность терминов. М.: Наука, 1977. 167с.
63. Капанадзе Л.А. О понятиях термин и терминология // Развитие лексики современного русского языка. М.: Наука, 1965. С. 75 85.
64. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность / Отв.ред. Д.Н.Шмелев. М.: Наука, 1987. ‑ С.40 48.
65. Карпенко Ю. Про словник мови Івана Вишенського // Питання історії і діалектології східнослов’янських мов. Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1961. Кн. 2. ‑ С. 32-41.
66. Качуровський І. Строфіка. К.: Либідь, 1994. 271 с.
67. Квітко І. С. Михайло Грушевсь