ФІНАНСОВЕ ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,
МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА
На правах рукопису

Грабчук Оксана Миколаївна

УДК [338.27:336.144.36](477)(043.5)

ФІНАНСОВЕ ПРОГНОЗУВАННЯ
РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

08.00.08  Гроші, фінанси і кредит
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

Науковий консультант,
Смирнов
Сергій Олександрович,
доктор фізико-математичних наук,
професор

Дніпропетровськ  2012

З М І С Т

стор.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ …………………………………………….
4

ВСТУП …………………………………………………………………. 6

РОЗДІЛ 1. НАУКОВЕ ПІДГРУНТЯ ФІНАНСОВОГО ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ ДЕРЖАВИ …….....
17
1. 1. Становлення фінансового прогнозування в контексті
тенденцій розвитку економічної думки ……………………..
17
1. 2. Сутність та змістове навантаження фінансового прогнозування розвитку економіки ……………………………………
32
1. 3. Науково-методичні засади фінансового прогнозування ….. 43
1. 4. Сучасне організаційне забезпечення фінансового прогно-зування розвитку економіки держави …….…………………
55
Висновки за розділом 1 ……………………………………………… 67

РОЗДІЛ 2. ФІНАНСОВІ АСПЕКТИ СУЧАСНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ …………………..………………………..
71
2. 1. Сучасний стан та специфічні риси розвитку економіки України ……………………………………………………….
71
2. 2. Волатильність фінансових характеристик розвитку економіки України ……………………………………..……..
91
2. 3. Проблеми розвитку економіки України та фінансові впливи на них .………………………..…………………………….
103
Висновки за розділом 2 ……………………………………………….. 122

РОЗДІЛ 3. ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ВРАХУВАННЯ РОЛІ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ В ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСАХ ..…….
125
3. 1. Гносеологія невизначеності як фактору економічного розвитку …………………………………………………………...
125
3. 2. Синергетичне розуміння економічних систем та їх конс-труктів …………………………….………..…………………
138
3. 3. Роль невизначеності фінансових процесів у розвитку еко-номіки ……………………..………………………………….
159
Висновки за розділом 3 ……………………………………………… 173

РОЗДІЛ 4. РОЗВИТОК МЕТОДОЛОГІЧНИХ ЗАСАД ФІНАНСОВОГО ПРОГНОЗУВАННЯ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ …………………………………………….…....

175
4. 1. Трансформація фінансового прогнозування розвитку економіки в умовах невизначеності …………………………
175
4. 2. Загальні положення методології дослідження фінансових процесів в умовах невизначеності …...……………………...
186
4. 3. Теоретичні засади якісної оцінки невизначеності фінансо-вих процесів ………………………………………….
202
4. 4. Кількісна оцінка фінансових параметрів із врахуванням невизначеності ………………………………………………..
218
Висновки за розділом 4 ……………………………………………… 243

РОЗДІЛ 5. ПАРАМЕТРИ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ФІНАНСОВИХ ПРОЦЕСІВ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ …………………….…………
246
5. 1. Інфляційна складова невизначеності економіки України …. 246
5. 2. Невизначеність бюджетних процесів в Україні …………… 257
5. 3. Рівень невизначеності інвестиційної діяльності в Україні … 271
5. 4. Невизначеність розвитку банківської системи та напрями її мінімізації …………………………………………………..…
288
5. 5. Параметри невизначеності зовнішнього сектору економіки 299
Висновки за розділом 5 ……………………………………………… 312

РОЗДІЛ 6. РОЗВИТОК СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ У ФІНАНСОВОМУ УПРАВЛІННІ НЕВИЗНАЧЕНІСТЮ …………….
315
6. 1. Фінансовий механізм стабілізації розвитку конструктів систем …………………..………………………………………
315
6. 2. Фінансовий гомеостаз у розвитку економічних систем …… 323
6. 3. Фінансові інструменти регулювання невизначеності розвитку економіки України …………………….…………………
349
6. 4. Мінімізація невизначеності розвитку субсистем регіональних економік …………………………………….…………….
367
Висновки за розділом 6 …………………………..…………………… 387

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………. 390
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………..……………………. 397
ДОДАТКИ ……………………………………………………………… 442

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

СНД  Співдружність Незалежних Держав;
ВВП  валовий внутрішній продукт;
ВЕД − вид економічної діяльності;
ДСЗР − динамічна стохастична модель загальної рівноваги
НОК  нагромадження основного капіталу;

 коефіцієнт покриття експорту імпортом;

 питома вага заощаджень у сукупних витратах населення;

 щорічна заробітна плата;

 валовий регіональний продукт
КВЕД  класифікатор видів економічної діяльності

 оператор еволюції економічної системи

 фрактальна розмірність

 топологічна розмірність

 ентропія

 приріст ентропії

 невизначеність динаміки

 імовірність виникнення емпіричних значень характеристики фінансового процесу

 імовірність виникнення відхилень від лінії теоретичної динаміки емпіричних даних характеристики фінансового процесу

− коефіцієнт деструкції системи
, ,
 обсяг фінансових ресурсів для -того елементу -того субструктурного утворення субструктури 1 у стані системи 1, у стані системи 2 та відповідний приріст фінансових ресурсів
, ,
 обсяг фінансових ресурсів для -того елементу -того субструктурного утворення субструктури 1 у стані системи 1, у стані системи 2 та відповідний приріст фінансових ресурсів

 вартість фінансових ресурсів

 оборотна частина зміни ентропії, обумовлена імпортом зовнішніх фінансових ресурсів

 зростання ентропії, обумовлене внутрішніми джерелами приросту фінансових ресурсів
,
 стани системи
,
 ентропія, властива станам системи

 сигнал управління, що представляє пов’язані між собою економічне середовище та економічну систему

 оператор управління з боку економічного середовища на економічну систему, що має просторово-часову дисперсію

 оператор впливу системи на середовище

 грошовий мультиплікатор

 індекс споживчих цін

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Сучасні детермінанти економічного розвитку все частіше набувають специфічних форм, існуючі закономірності перебігу економічних (загалом) і фінансових (зокрема) процесів трансформуються, набувають нового сенсу. Причини таких трансформацій можуть бути різноманітними, а їх результатом стає зниження прогнозованості економічного розвитку, причому настільки, що деякі науковці навіть констатують настання «кризи економічної науки». Підтвердженням зменшення достовірності економічних прогнозів стала несподіваність настання сучасної глобальної кризи, що розпочиналась як фінансова, хоча певні ознаки її наближення (наприклад, сповільнення економічного зростання в постіндустріальних країнах, збільшення кількості локальних криз на окремих товарних ринках, зменшення рівня прогнозо-ваності і посилення асиметрії коливань курсів активів на світовому фінансовому ринку тощо) спостерігались з кінця 1980-х років. Окрім іншого, «несподіваність» фінансової кризи є свідченням наявності суттєвих недоліків у методології фінансового прогнозування. Водночас дедалі частіше науковці наголошують на зростанні рівня невизначеності сучасних процесів розвитку економічних систем. Зважаючи на зазначене, розвиток методології фінансового прогнозування в умовах невизначеності є вкрай актуальним.
Загальнотеоретичні питання методологічних засад фінансового прогнозування досить широко висвітлюються у працях А. Алексєєва, О. Барановського, В. Богомазової, В. Бурлачкова, В. Вітлінського, М. Грасині, M. Goodfriend, M. Kimball, А. Кірмана, R. Lucas, Ю. Ногіна, M. Friedman тощо. Методичні та прикладні аспекти ФП стосовно вирішення конкретних наукових задач представлені у працях Є. Балацького, А. Барлибаєва, Я. Белінської, В. Васильєва, Т. Васильєвої, А. Вожжова, О. Зварича, В. Зуєва, І. Крючкової, С. Лєонова, Л. Лукошкіної, В. Опаріна, М. Макаренка, В. Попова, Т. Прокази, Є. Стариченко, М. Узякова, Л. Фурдичко та багатьох інших. Особливості застосування окремих фінансових інструментів з урахуванням прогнозних наслідків їх застосування стосовно управління розвитком економіки досить широко висвітлено у працях М. Артуса, Ю. Бажала, О. Береславської, B. Bernanke, А. Даниленка, В. Джулая, О. Дзюблюка, М. Диби, Д. Єгорова, Ф. Журавки, О. Ковалюка, Н. Козьмука, С. Корабліна, В. Корнєєва, О. Любіча, І. Пасічника, Т. Семко, J. Stiglitz, S.v.D. Heuvel, Ф. Ярошенка тощо. Водночас питання сутності невизначеності, її ролі у фінансових процесах зокрема та економічних процесах в цілому не є широко висвітленими і їх переважно зараховують до дискусійних (праці С. Амстердамського, Л. Баженова, І. Візира, І. Гілбоа, В. Готта, Л. Гребньова, J.-P. Eckmann, В. Капустіна, М. Кісельова, К. Павлова, І. Розмаінського, В. Целіщева).
При цьому недостатньо висвітленими залишаються питання фінансового прогнозування розвитку економіки та її трансформації у взаємозв’язку із рівнем невизначеності економічних процесів, а з огляду на фінансовий характер сучасної рецесії  із рівнем невизначеності фінансових процесів. Актуальним з цієї точки зору також є обґрунтування доцільності застосування окремих фінансових інструментів щодо регулювання рівня невизначеності. Важливість зазначеної проблематики, її актуальність та значущість вирішення обумовили вибір теми дослідження, її мету, завдання.
Вибір теми дослідження також обумовлювався Основними науковими напрямами фундаментальних наукових досліджень у галузі природничих, технічних та гуманітарних наук на період 2009–2013 рр., затвердженими Наказом Міністерства освіти і науки України та Національної академії наук України від 26.11.2009 № 1066/609.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисерта-ційну роботу виконано відповідно до основних напрямів наукових дослі-джень, проведених у межах науково-дослідних тем: «Фінансово-економічний механізм зростання регіональної економіки» (№ держреєстрації 0106U000790), «Фінансова інфраструктура народного господарства Укра-їни: інвестиційно-інноваційні аспекти» (№ держреєстрації 0109U000132), «Фінансовий механізм вирішення глобальних проблем: попередження економічних криз» (№ держреєстрації 0112U000144), які виконувались у Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара, та теми «Методологія регіонального економічного розвитку» (№ держреєстрації 0102U000369), яка виконувалась у Західнодонбаському інституті економіки та управління.
До звітів за даними темами увійшли результати досліджень автора щодо теоретико-методологічного забезпечення оцінки рівня невизначеності фінансових процесів, методичних засад оцінки рівня невизначеності стану економічних систем, механізму впливу невизначеності фінансових процесів на розвиток економіки, формалізації стану фінансового гомеостазу, регіональних аспектів мінімізації невизначеності економічних процесів.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розвиток теоретико-методологічних засад, розробка методичних і практичних рекомендацій щодо прогнозування фінансових процесів в економіці України в умовах невизначеності.
Для досягнення мети дослідження було поставлено і вирішено такі осно-вні завдання:
- дослідити і узагальнити наукове підґрунтя ФП розвитку економіки, визначити його сутність, змістове навантаження, науково-методичні засади;
- проаналізувати існуюче організаційне забезпечення ФП в Україні та виявити його основні недоліки;
- визначити специфічні риси розвитку економіки України загалом та фі-нансових аспектів її функціонування зокрема, виокремивши фактори та про-блеми невизначеності розвитку та зростання;
- провести порівняння властивостей складної і синергетичної економіч-них систем, визначити відмінності в їх конфігурації та описати механізм рест-руктуризації економічної системи у взаємозв’язку із невизначеністю економічних процесів;
- сформулювати гносеологічні засади фінансового прогнозування розвитку економіки в умовах невизначеності, принципи дослідження невизначеності фінансових процесів;
- визначити специфіку змістового наповнення фінансового прогнозування в умовах невизначеності;
- дослідити існуюче теоретичне підґрунтя якісної оцінки невизначеності фінансових процесів та розробити напрями його удосконалення;
- розробити методичні підходи до фінансового прогнозування розвитку економіки з урахуванням невизначеності фінансових процесів;
- визначити прогнозні характеристики фінансових процесів за окремими секторами економіки України з урахуванням невизначеності та виявити основні джерела невизначеності в них;
- охарактеризувати сутність фінансового регулювання розвитку економіки в умовах невизначеності, його основні властивості та функції, сформувати послідовність вибору фінансових інструментів для зменшення рівня невизначеності;
- формалізувати стан динамічної рівноваги дисипативних та ентропійних фінансових процесів та розробити критерії застосування фінансових інструментів зменшення рівня їх невизначеності;
- визначити специфічні особливості прояву невизначеності фінансових процесів для конструктів субсистем економіки України, розробити підходи до зменшення невизначеності фінансових процесів на рівні економік регіонів.
Об’єкт дослідження – процеси фінансового прогнозування розвитку економіки країни (як цілісного системного утворення) в умовах невизначеності.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади і методичне забезпечення фінансового прогнозування розвитку економіки України в умовах невизначеності.
Методи дослідження. У процесі дослідження застосовувалися загальні та конкретні наукові методи, а саме: абстрагування (уточнення поняття фінансового прогнозування та виокремлення його специфічних рис; виявлення гносеологічних властивостей невизначеності економічних процесів, формулювання понять невизначеності економічних процесів); формалізації (формулювання принципів використання фінансових інструментів для мінімізації рівня невизначеності; опис типології форм невизначеності економічних процесів; виокремлення понять фрейму, скрипту та слоту); узагальнення (опис впливу невизначеності фінансових процесів на структурну організацію економічної системи, формулювання принципів дослідження невизначеності фінансових процесів; опис властивостей та функцій фінансового механізму регулювання невизначеності розвитку економічної системи); аналізу (організаційно-методичного забезпечення фінансового прогнозуваннч; волатильності фінансових характеристик розвитку економіки України, проблематики сталості розвитку економічних систем); системного та синергетичного підходів, імовірнісного аналізу (для визначення форми розподілу та щільності імовірності фінансових процесів, при розрахунку ентропійності характеристик фінансових процесів); S/R-аналізу (розрахунок розмірності субструктурних утворень в межах економічної системи та обґрунтування їх фракталоподібності); симуляції (обґрунтування послідовності добору інструментів мінімізації невизначеності фінансових процесів на рівні економік регіонів); кореляційно-регресійного аналізу (визначення формальних характеристик динаміки фінансових процесів, залежності темпів інфляції від монетарних та немонетарних факторів), кластерного аналізу (формування типології регіонів України за рівнем прояву в них невизначеності фінансових процесів, рівнем фінансової автономії, фінансово-інвестиційним потенціалом та рівнем депресивності); диференціального та інтегрального числення (формалізація опису ентропії скрипту системи у стані фінансового гомеостазу).
Інформаційною базою проведення досліджень слугували: законодавчі і нормативні акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України; нормативні документи, аналітичні огляди, статистичні звіти міністерств і відомств України, інших органів державного і регіонального управління; офіційні дані Державної служби статистики України; звітні дані науково-дослідних організацій і установ; монографічні дослідження та наукові публікації.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
вперше:
- запропоновано гіпотезу про зростання ентропії фінансових процесів (як передумови виникнення кризових явищ в економіці) стосовно інфляційних, інвестиційних, бюджетних процесів в економіці України та розроблено теоретико-методологічний підхід до кількісної оцінки рівня їх невизначеності. Виявлено специфічні риси динаміки кількісних характеристик невизначеності окремих фінансових процесів в економіці України, що може бути використано як підґрунтя для вибору фінансових інструментів регулювання розвитку економіки;
- сформульовано поняття фінансового гомеостазу економічної системи як сталості співвідношення розподілу фінансових ресурсів за субструктурними утвореннями економічної системи при підтриманні динамічної рівноваги дисипативних та ентропійних процесів, визначено величину скрипту системи у стані її фінансового гомеостазу та формалізовано порядок його розрахунку;
- запропоновано теоретичні підходи до оцінювання впливу невизначеності фінансових процесів на структурну організацію економічної системи, що виникає внаслідок збільшення волатильності фінансових потоків та призводить до змін фракталоподібних субструктурних утворень при досягненні точки біфуркації. Підтримання сталості фрейму системи до досягнення точки біфуркації пропонується забезпечити за допомогою компенсації розбіжності тенденцій динаміки чи волатильності фінансових процесів в економіці. Це дає змогу сформулювати методологічні засади мінімізації рівня невизначеності економічної системи за допомогою певного фінансового інструментарію;
- розроблено теоретико-методологічне забезпечення застосування фінансового інструментарію для мінімізації рівня невизначеності економічних систем на основі врахування результатів досягнення сталості розвитку економічних систем, специфічних рис розвитку економіки України та кількісних характеристик невизначеності фінансових процесів;
удосконалено:
- методологічні засади організації фінансового прогнозування розвитку економіки в умовах невизначеності за рахунок деталізації його змістового наповнення (визначення специфіки функцій фінансового прогнозування в умовах невизначеності, побудова дерева цілей, формулювання основних завдань) у взаємозв’язку із властивостями економіки як синергетичної системи. Пропозиції узгоджуються із розумінням контингентності, когерентності, стохастичності та відсутністю предикативності існуючих взаємозв’язків між фінансовими процесами;
- методичний підхід до фінансового прогнозування розвитку економіки в умовах невизначеності на основі врахування кількісної оцінки рівня невизначеності фінансових процесів шляхом оцінки їх ентропійності та рівня деструкції з використанням інструментів S/R-аналізу, імовірнісного та кореляційно-регресійного аналізів, що дає можливість формалізувати слот і фрейм системи. Це дасть змогу прогнозувати момент біфуркації системи за одиничною та контингентною невизначеністю фінансових процесів;
- теоретичне підґрунтя якісної оцінки форм невизначеності економічних і фінансових процесів, що було зроблено за рахунок визначення відповідних понять онтологічно існуючої дійсності та розробки систем їх класифікації (за формою прояву неадекватності інформації, за напрямом сприйняття у системі «людина-інформація», за спектром охоплюваних параметрів, за мірою неоднозначності параметрів) та дало змогу скласти типологію форм невизначеності;
- поняття синергетичної економічної системи шляхом формулювання її визначення як релятивістської сукупності економічних відносин стосовно ви-робництва, обміну, розподілу та споживання товарів і послуг, що відзначаються властивостями самоорганізації та самореферентості, емерджетності, гетерархії, відкритості та багаторівневості на відміну від властивостей складної економічної системи (з властивостями організації, ієрархії, динамізму, відкритості, багаторівневості), яка не є релятивістською, та за рахунок виокремлення понять фрейму, слоту і скрипту, що дають змогу формалізувати статичну та динамічну форму конфігурації системи;
набули подальшого розвитку:
- теоретичні засади фінансового прогнозування розвитку економіки України в умовах невизначеності за рахунок уточнення поняття фінансового прогнозування та його змістового наповнення, що дало змогу виокремити центральні аспекти відповідної проблематики (монетарну нестабільність, надмірну мультиплікацію капіталу та зменшення фінансової ефективності функціонування економіки на фоні високої волатильності фінансових характеристик);
- загальні положення методології прогнозування фінансових процесів в умовах невизначеності на базі застосування аксіом (загальності, неповторюваності, відкритості) та принципів (дуальності, системності, конгруентності, дисипативності, нерівноважності, індуктивності, неповноти) дослідження, що враховують (окрім специфіки оцінювання кількісних параметрів розвитку економічних систем в умовах невизначеності) її якісні особливості, як синергетичного утворення, та взаємозв’язок між станом системи та невизначеністю. Запропоновані положення дають змогу релятивізувати процес дослідження невизначеності фінансових процесів;
- теоретичне підґрунтя регулювання розвитку економіки в умовах невизначеності на основі застосування поняття фінансового механізму такого регулювання, під яким пропонується розуміти сукупність фінансових методів, важелів, інструментів, що використовуються для регулювання рівня невизначеності розвитку економічної системи з метою запобігання її емерд-жентних змін, здійснення опису властивостей розвитку економіки як складноорганізованої системи та визначення функцій, що змінюють ієрархічне співвідношення залежно від стадії розвитку системи;
- обґрунтування шляхів досягнення сталого розвитку економіки регіону за рахунок розробки процедури вибору інструментарію мінімізації невизначеності фінансових процесів на регіональному рівні на основі використання сформованої типології регіональних економік за рівнем невизначеності, рівнем фінансової автономії, величиною фінансово-інвестиційного потенціалу, рівнем депресивності територій.
Практичне значення одержаних результатів полягає у використанні теоретичних і методологічних узагальнень та висновків дисертаційної роботи для побудови цілісної системи використання окремих фінансових інструментів для зменшення рівня невизначеності національної економіки України.
Обґрунтовані автором методичні підходи до оцінки невизначеності розвитку банківської системи України використано в Апараті Ради НБУ при аналізі виконання Основних засад грошово-кредитної політики на 2012 рік (довідка Ради Національного банку України від 10.12.2012 № 10-012/202). Наукові і методичні положення дисертаційного дослідження щодо механізму стабілізації соціально-економічного розвитку регіону в період кризи впроваджено в діяльність Головного управління економіки Дніпропетровської обласної державної адміністрації під час формування Комплексної стратегії розвитку Дніпропетровської області на період до 2015 року та для корекції кількісних параметрів розвитку економіки Дніпропетровської області у 2012 р. (довідка від 27.09.2012 № 1462). Запропоновані підходи до обґрунтування напрямів розвитку економіки в умовах невизначеності використано при формуванні програми соціально-економічного розвитку Дніпропетровської області (довідка Дніпропет-ровської обласної ради від 14.09.2012). Методику діагностики рівня невизначеності розвитку економіки регіону впроваджено в роботу Головного фінансового управління у Дніпропетровській області для визначення сталості розвитку регіональної економічної системи та джерел формування її невизначеності (акт впровадження від 02.11.2009 № 4656).
Результати наукових розробок автора використовуються у навчальному процесі Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара при викладанні дисциплін «Регіональна економіка», «Управління фінансами регіону», «Фінансові та актуарні розрахунки» (акт впровадження від 14.10.2008), «Страховий менеджмент», «Ризикологія», «Фінансові бізнес-послуги» (акт впровадження від 14.11.2011) та «Фінансова діяльність суб’єктів підприємництва», «Національна економіка» (акт впровадження від 19.03.2012).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним завершеним науковим дослідженням. Положення, розробки, результати, висновки і рекомендації, що виносяться на захист, одержані автором самостійно. Особистий внесок у працях, опублікованих у співавторстві, вказано у списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження оприлюднені та отримали схвальну оцінку на наукових конференціях, у тому числі: на Міжнародній науковій конференції «Особливості соціально-економічного розвитку України та регіонів» (Запоріжжя, 2007), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави» (Дніпропетровськ, 2008), VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика» (Суми, 2011), VI Міжнародній науково-практичній конференції «Економічні підсумки 2011 року: досягнення та перспективи» (Львів, 2011), IV Міжнародній науково-практичній конференції «Трансформаційні процеси в економіці держави та регіонів» (Запоріжжя, 2011), IV Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми формування нової економіки ХХІ століття» (Київ, 2011), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Стратегічні вектори розвитку регіональної економіки в умовах протидії викликам глобалізації» (Сімферополь, 2012), Міжнародній науково-практичній конференції «Економічні погляди: теорія і практика» (Одеса, 2012), Міжнародній науково-практичній конференції «Можливості та перспективи забезпечення стійкого економічного розвитку України: проблеми та шляхи вирішення» (Київ, 2012), IV Міжнародній науково-практичній конференції «Якість еко-номічного розвитку: глобальні та локальні перспективи» (Київ, 2012), Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми сучасної економіки в умовах фінансової нестабільності» (Одеса, 2012), І Міжнародній науково-практичній конференції «Фінансовий механізм вирішення глобальних проблем: попередження економічних криз» (Дніпропетровськ, 2012) та ін.
Публікації. Наукові положення, висновки і результати дослідження опубліковано в 59 наукових працях, у тому числі 1 одноосібній монографії, 3 колективних монографіях, 1 навчальному посібнику з грифом МОНМСУ, 34 статтях у фахових наукових спеціалізованих виданнях, 20 публікаціях у збірниках матеріалів конференцій. Загальний обсяг опублікованих наукових і навчально-методичних праць складає 111,96 друк. арк., з яких особисто автору належить 55,11 друк. арк. Особистий внесок автора відображено у списку публікацій.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, шести розділів, висновків, додатків, списку використаних літературних джерел. По-вний текст рукопису дисертаційної роботи складає 441 сторінку, містить 30 таблиць і 98 рисунків (з них 6 таблиць і 39 рисунків займають 34 окремі сторінки), список використаних джерел із 461 найменування на 44 сторінках.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та вирішення наукової проблеми формування методології фінансового прогнозування розвитку економіки в умовах невизначеності. Проведене дослідження дає можливість зробити наступні висновки:
1. Визначено, що сутність фінансового прогнозування проявляє себе через сутність соціально-економічного прогнозування, оскільки має з ним спільний емпіричний об’єкт. За результатами семантичного аналізу уточнено поняття фінансового прогнозування як визначення майбутніх фінансових характеристик соціально-економічної системи на основі підтверджених закономірностей розвитку фінансових процесів. Виявлено, що фінансове прогнозування має теоретичний, управлінський, статичний, динамічний, експліцитний, імпліцитний аспекти прояву та реалізується відповідно до функцій − інформаційно-аналітичної, ідентифікаційно-попереджувальної, регулюючої, дорадчої.
2. Досліджено науково-методичне забезпечення фінансового прогнозування розвитку економіки. Виявлено, що фінансове прогнозування базується на принципах наукової обґрунтованості, адекватності, системності, багатоваріантності, ефективності, цілеспрямованості, гласності, використання яких диференційоване за теоретичним та управлінським аспектами. Показано, що переважне використання у фінансовому прогнозуванні (теоретичний аспект) формалізованих параметричних методів та методів екстраполяції супроводжується поступовим розширенням методичної бази за рахунок непараметричних чи/ та інтуїтивних методів. Водночас при реалізації управлінського аспекту фінансового прогнозування використовуються переважно нормативні методи, які, даючи високу точність прогнозів та їх високу жорсткість, не є гнучкими та не адаптовані до сучасної ситуації швидкої змінності фінансових параметрів розвитку економіки.
3. Аналіз організаційної структури фінансового прогнозування в Україні виконано, спираючись на функції та завдання установ, організацій, органів державного управління та їх підрозділів. Виокремлено чотири основні ієрархічні рівні організаційної структури фінансового прогнозування. Основні недоліки організаційної структури фінансового прогнозування розвитку економіки пов’язані з відмінностями у методологічній базі фінансового прогнозування за окремими вертикально організованими групами установ та сегментарністю отриманих фінансових прогнозів.
4. Розвиток економіки України відзначається великою кількістю специфічних рис, основними з яких є: регресійні структурні зміни у реальному секторі економіки; зменшення рівня диверсифікації економіки; виникнення структурних дисбалансів між заощадженням і споживанням; значна мультиплікація капіталу у фінансовому секторі; висока волатильність фінансових потоків тощо. Серед останніх тенденцій також  зростання споживання через бюджетний канал при загальному зростанні державного боргу та вартості його обслуговування. Монетарна нестабільність, що утворюється в результаті розбіжностей тенденцій динаміки елементів грошового агрегату, різко зменшує рівень визначеності функціонування економіки. Мультиплікація капіталу у фінансовому секторі на фоні високого рівня відкритості економіки в умовах нестабільності зовнішніх фінансових ринків індетермінує рух фінансових потоків в економіці країни.
5 Волатильність фінансових характеристик розвитку економіки України не тільки є відображенням нестабільних економічних процесів, а й спричинює суттєвий вплив на проблеми розвитку економіки. Конструювання дерева проблем розвитку економіки дало змогу виокремити його центральні гілки, що тісно пов’язані з функціонуванням фінансового сектора. Найбільшу кількість мережевих зв’язків мають проблеми, пов’язані із структурними невідповідностями розвитку економіки та негативними глобалізаційними впливами: монетарна нестабільність, структурні невідповідності розвитку окремих секторів економіки, надмірна мультиплікація капіталу та надмірний рівень відкритості економіки.
6. Економіка загалом представляє собою сукупність процесів, що виникають під час виробництва, обміну, розподілу та споживання товарів та послуг та відзначаються організацією, ієрархією, динамізмом, відкритістю, багаторівневістю, як результат розвитку її властивостей. Економіка як синергетична система характеризується властивостями самоорганізації та самореферентності, гетерархією, емерджентністю, відкритістю, багаторівневістю та релятивізмом. В межах синергетичної економічної системи утворюються сталі субструктурні утворення, поєднані відносинами гетерархії, що мають узгоджену динаміку розвитку. Власна розмірність таких субструктурних утворень є меншою за топологічну, що дає підстави вважати їх фракталоподібними утвореннями. Конфігурація системи на основі одного слота може бути описана за допомогою характеристик її фрейма і скрипта, які відображають статичний і динамічний аспекти структурної організації.
7. Поступова трансформація фінансового прогнозування відбувається у контексті індетерміністської парадигми наукового мислення внаслідок еволюційної трансформації аксіоматичного методу, властивого механістичному детермінізму через когерентність аксіом («м’який детермінізм») до когерентності тверджень і контингентності аксіом. Релятивізм розуміння розвитку економічної системи та фінансових процесів, що виникають в її межах, визначає необхідність виокремлення аксіом загальності, неповторюваності і відкритості, на основі яких сформовано дерево принципів дослідження. Основними принципами дослідження невизначеності фінансових процесів є принципи дуальності, системності, кон-груентності, дисипативності, нерівноважності, індуктивності, неповноти.
8. Відповідно змінюється і змістове наповнення фінансового прогнозування розвитку економіки, основним підґрунтям трансформації якого є властивості перебігу фінансових процесів в умовах невизначеності, обумовлені контингетністю та когерентністю взаємозв’язків між ними, їх інерційністю та стохастичністю. Серед сукупності функцій фінансового прогнозування в умовах невизначеності домінуючого значення набуває ідентифікаційно-попереджувальна, що переважно і формує дерево цілей прогнозування. Основними цілями фінансового прогнозування при цьому стають: прогнозування кризових станів економіки на основі дослідження невизначеності фінансових характеристик (1 рівень ієрархії); прогнозування невизначеності окремих станів економіки за її фінансовими характерис-тиками; прогнозування невизначеності фінансових характеристик окремих секторів економіки, видів економічної діяльності, регіонів; оцінка зовнішніх впливів на рівень невизначеності фінансових макропоказників (2 рівень ієрархії).
9. Визначено, що якісне оцінювання форм невизначеності фінансових процесів ґрунтується на її дуальному розумінні (з детерміністської та індетерміністської точок зору) та відповідних системах класифікації. Для онтологічно неіснуючої невизначеності, що представляє собою суб’єктивно-об’єктивну неадекватність дискретної інформації про дійсний перебіг процесів розподілу та перерозподілу доданої вартості та частини національного багатства у грошовій формі пропонується п’ять систем класифікації (за формою прояву неадекватності інформації, за напрямом сприйняття у системі «людина-інформація», за джерелом утворення, за спрямованістю опрацювання чи сприйняття інформації, за формою розподільних відносин). Для онтологічно існуючої невизначеності, що представляє собою фундаментальну характеристику економічного простору, яка проявляє себе через неоднозначність параметрів процесів розподілу та перерозподілу доданої вартості та частини національного багатства у грошовій формі, пропонується три системи класифікації (за спектром охоплюваних параметрів фінансових процесів, за мірою їх неоднозначності, за формою розподільних відносин).
10. Фінансове прогнозування розвитку економіки в умовах невизначеності здійснюється на основі визначення ентропійності фінансових характеристик. Стандартна методика включає в себе три етапи: первинний аналіз, фінансове прогнозування динаміки в умовах невизначеності, структурне фінансове прогнозування з урахуванням невизначеності. Оцінка виконується незалежно для контингентної та одиничної невизначеностей з використанням умовної та безумовної ентропій, визначенням ентропії динаміки та динаміки ентропії, деструкції процесу (групи пов’язаних процесів). Елементами методики також є інструменти S/R-аналізу, імовірнісного аналізу, кореляційно-регресійного аналізу та стандартні методи статистичної обробки інформації.
11. Для економіки України визначено зростання рівня ентропії для основних показників інфляції у період до кризи, однак при цьому абсолютні значення їх власної ентропії не були значними та не досягали моменту біфуркації. Вплив інфляції на показники розвитку економіки не призводив до зростання рівня їх невизначеності, зворотні залежності, навпаки, демонстрували високий рівень невизначеності та незначний інтервал коливань між моментами біфуркації системи. Це дає змогу стверджувати, що економіка України у передкризовий період перебувала у стані нестійкої рівноваги, що й обумовило її вразливість до зовнішніх впливів.
12. Показано, що джерелом виникнення невизначеності бюджетних процесів є незбалансованість динаміки ентропії за доходами та видатками бюджету. Підтверджено, що зростання обсягу доходів бюджету призводить до зростання ентропії, а зростання обсягу видатків − до її зменшення. Однак, якщо зростання ентропії доходів має статистично значущий розмір, то зростання ентропії видатків не є значущим. Виробництво ентропії за видатками є незначним, що дає змогу констатувати стан рівноваги. Незбалансованість виробництва ентропії/ динаміки ентропії найбільш яскраво проявляється за доходами/видатками місцевих бюджетів, що дає підстави використовувати співвідношення доходів/ видатків місцевих бюджетів/ Державного бюджету як регулятор загального рівня неви-значеності бюджетних процесів.
13. Визначено, що на противагу динаміці ентропії показників інфляції, динаміка ентропії характеристик інвестиційних процесів у період до кризи і під час її перебігу була стандартною, тобто відзначалось її зростання до кризи і зменшення під час кризи. Водночас невизначеність інвестиційних процесів має велику кількість специфічних рис. Одна з них − одночасне зменшення ентропії та зростання волатильності процесів, що є нетиповим для інших фінансово-економічних характеристик.
14. Високий рівень невизначеності розвитку економіки України перед настанням рецесії був також пов’язаний із зростанням волатильності фінансових процесів у фінансовому секторі економіки, зокрема  у банківській системі України. За результатами дослідження показано, що основним ендогенним чинником зростання невизначеності були розбіжності тенденцій динаміки при формуванні структури капіталу банків. Зростання виробництва ентропії та коефіцієнта деструкції за структурою капіталу та активів банків обумовлено переважно волатильністю фінансових процесів при формуванні капіталу за рахунок боргових цінних паперів та дери-вативів.
15. Визначено, що зовнішній сектор економіки України характеризується однією з найбільш складних динамік кількісних характеристик невизначеності. Зокрема в описі структурної організації зовнішнього сектору за рівнем невизначеності виокремлено два фрейми. Топологічна розмірність більшості характеристик зовнішнього сектору свідчить про їх фракталоподібність. В межах окремих фреймів утворюються сталі чи несталі фрактали, в яких виникає синергетичний ефект стосовно часткової компенсацій ентропії. Єдиним показником зовнішнього сектору, що має розмірність, близьку до топологічної, та суттєво впливає на рівень невизначеності характеристик зовнішнього сектору є величина міжнародних резервів.
16. Основною метою застосування фінансового механізму регулювання рівня невизначеності економіки є досягнення нею стану гомеостазу, який ви-значається як сталість її структурної організації у динамічній рівновазі диси-пативних та ентропійних процесів та є результатом прояву автопоезіса систе-ми. Фінансовий гомеостаз є формою прояву загального гомеостазу економіки, представляє собою сталість структурного співвідношення розподілу фінансових ресурсів за субструктурними утвореннями внаслідок динамічної рівноваги дисипативних та ентропійних процесів. При досягненні стану фінансового гомеостазу будь-який скрипт системи за рівнем невизначеності розподілу фінансових ресурсів є наближеним до нуля, а фрейм системи не змінює своєї структурної організації.
17. Принципи застосування фінансових інструментів зменшення невизна-ченості розвитку економіки визначаються контингентністю стохастичних вза-ємозв’язків між її елементами, накопиченням структурних невідповідностей внаслідок розбіжності динаміки, негативним впливом закономірностей зовні-шніх економічних процесів. Основним наслідком застосування принципів об-меження, жорсткості та капіталізації повинно бути зменшення обсягів фінан-сових потоків із збереженням їх суб’єкт-об’єктної опозиції, що буде запобігати зростанню рівня невизначеності системи. В економіці України для зменшення рівня невизначеності доцільним є забезпечення зростання міжнародних резервів, зменшення державного боргу, стимулювання капітальних інвестицій на противагу фінансовим, жорстке монетарне регулювання рівня інфляції із зменшенням темпів росту грошової бази та грошової маси.
18. Фінансове прогнозування розвитку економік регіонів виконано без виокремлення фракталів, на основі оцінки кількісних характеристик рівня невизначеності фінансових процесів як за окремими регіонами України, так і за їх кластерними групами. При формуванні кластерної класифікації економік регіонів України використано синтетичні критерії оцінювання де-пресивності регіонів, їх фінансово-інвестиційного потенціалу, фінансової автономії та невизначеності окремих характеристик фінансових процесів. В результаті сформовано класифікації регіонів України за зазначеними вище характеристиками та розроблено їх типологію з відповідним формалізованим описом. Основним підходом при виборі інструменту є принцип мінімізації приросту вільних фінансових ресурсів для тих регіональних економік, які відзначаються високим рівнем невизначеності фінансових процесів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агаев Є. Б. Социально-экономическая география. Понятийно-терминологический словарь.  М., 1983.  618 с.
2. Алексеев А. А. Финансовое прогнозирование в экономических систе-мах/ А. А. Алексеев, Н. И. Костина. − Москва: ЮНИТИ, 2001. − 285 с.
3. Алєксєєв А. А. Моделювання фінансів: Монографія/ А. А. Алексєєв, П. В. Мельник, Н. І. Костіна. − Ірпінь: ДПА. 2002. − 224 с.
4. Алєксєєв А. А. Фінанси: система моделей і прогнозів/ А. А. Алексєєв, О. Д. Василик, Н. І. Костіна.. − Київ: Четверта хвиля, 1998. − 304 с.
5. Алєксєєв А. А. Фінансове прогнозування: методи та моделі/ А. А. Алексєєв, О. Д. Василик, Н. І. Костіна. − Київ: Знання, 1997. − 184 с.
6. Амстердамский С. Об объективных интерпретациях понятия вероятности/ С. Амстердамский// Закон, необходимость, вероятность; пер. с польск. − М.: Прогресс, 1967. − С. 13-105.
7. Анализ экономических систем: основные понятия теории хозяйственного порядка и политической экономики / Т. Вэльш, Х. -Г. Крюссельберг, Х. Ляйпольд, В. Майер, Р. Петерхофф; под общ. ред. А. Шюллера и Х.-К. Крюссельберга; 6-е изд., доп. и испр. – М.: ЗАО «Издательство «Экономика», 2006. – 346 с.
8. Ананьин О. Экономика: наука и/или искусство/ О. Ананьин// Вопросы экономики.  2007.  № 11.  С. 4-24.
9. Анищенко В. С. Нелинейные эффекты в хаотических и стохастических системах/ В. С. Анищенко, В. В. Астахов, Т. Е. Вадивасова и др.  Москва-Ижевск: Институт компьютерных исследований.  544 с.
10. Анохин П. К. Принципиальные вопросы общей теории функциональных систем/ П. К. Анохин [Електрон. ресурс]// Доступний з  http://trader-assistant.com/download/functional.pdf.
11. Артус М. М. Фінансовий механізм в умовах ринкової економіки/ М. М. Артус// Фінанси України. − 2005. − № 5. − С. 54-60.
12. Арутюнов В. Х. Методологія соціально-економічного пізнання: Навч. посіб. / В. Х. Арутюнов, В. М. Мішин, В. М. Свінцицький. – К.: КНЕУ, 2005. – 352 с.
13. Аскин Я. Ф. Философский детерминизм и научное назначение/ Я. Ф. Аскин. − М. Мысль, 1977. − 188 с.
14. Афанасьев В. Я. Механизмы управления развитием региона: Монография/ В. Я. Афанасьев, И. К. Быстряков, В. И. Видяпин и др. − М., 2001. – 336 с.
15. Афанасьєв І. Є. Підвищення ефективності гірничорудних підприємств шляхом удосконалення прогнозування якісних показників залізної руди/ І. Є. Афанасьєв// Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Економіка».  2012.  Вип. 6 (2).  № 10/1.  С. 152-159.
16. Ахромеева Т. С. Нестационарные структуры и диффузионный хаос/ Т. С. Ахромеева, С. П. Курдюмов, Г. Г. Малинецкий, А. А. Самарский.  М.: Наука, 1992.  544 с.
17. Бажал Ю. М. Інноваційна теорія економічного розвитку: М. Туган-Барановський, Й. Шумпетер і проблеми перехідної економіки України/ Ю. М. Бажал// Наукові записки. Серія «Економічні науки». − 2000. − Т. 18.  С. 3-7.
18. Баженов Л. Б. Вероятностная причинность и теория пропензитивности К. Поппера// Л. Б. Баженов; В. В. Казютинский, К. А. Мамчур, Ю. В. Сачков, А. Ю. Севальников// Спонтанность и детерминизм; ин-тут философии РАН.  М.: Наука, 2006.  С. 66-74.
19. Баженова Ю. Б. Стійкий розвиток економічних систем як основа макроекономічної стабільності/ Ю. Б. Баженова// Формування ринкових відносин в Україні. − 2009. − № 1 (92). − С. 77-82.
20. Базилевич В. Д. Державні фінанси: Навч. посіб./ В. Д. Базилевич, Л. О. Баластрик; за заг. ред. В. Д. Базилевича. − К.:Атака, 2002. − 368 с.
21. Балацкий Е. Диалектика познания и новая парадигма экономической науки / Е. Балацкий// Мировая экономика и международные отношения.  2006.  № 7.  С. 73-79.
22. Барановський О. І. Фінансові кризи: передумови, наслідки і шляхи запобігання: Монографія/ О. І. Барановський. − К.:КНТЕУ, 2009. − 754 с.
23. Барановський О. І. Антикризові заходи урядів і центральних банків зарубіжних країн/ О. І. Барановський //Вісник Національного банку України. − 2009. − № 4. − С. 8-19.
24. Барановський О. І. Предтечі фінансових криз/ О. І. Барановський //Фінанси України. − 2009. − № 3. − С. 3-23.
25. Барановський О. І. Сутність і різновиди фінансових криз/ О. І. Барановський //Фінанси України. − 2009. − № 5. − С. 3-21.
26. Барлыбаев А. А. Математические методы в экономической науке: эволюция и перспективы / А. А. Барлыбаев, Г. М. Юнусова // Экономический анализ: теория и практика. − 2009. − № 23. − С. 9-14.
27. Башнянин Г. І. Про періодичну матрицю економічних систем / Г. І. Башнянин. – Л.: Вид-во Львівської комерц. академії, 2003. – 116 с.
28. Беблави М. Реформування системи соціального забезпечення та подолання бідності в Словаччині й інших країнах Центральної Європи. Аналітична записка /Досвід країн Центральної Європи у здійсненні економічних реформ: ідеї та рекомендації для України. − К.: МЦПД, 2005. − 43 с. − С. 4-7.
29. Безручко Б. П. Математическое моделирование и хаотические временные ряды / Б. П. Безручко, Д. А. Смирнов.  Саратов: ГосУНЦ «Колледж», 2005.  320 с.
30. Безчасний Л. К. Про методологію пізнання і управління процесом економічного розвитку / Л. К. Безчасний// Актуальні проблеми економіки.  2001.  № 3-4.  С. 2-9.
31. Береланфи Л. фон. Общая теория систем  обзор проблем и результатов/ Л. фон Бертеланфи// Системные исследования: Ежегодник.  1969.  С. 49-50.
32. Береславська О. Актуальні проблеми курсової політики України / О. Береславська // Вісник НБУ. – 2010. – № 2. – С. 16-20.
33. Бєляєв Д. О. Математичне моделювання як складова розробки фінансового механізму формування золотовалютних резервів [Електрон. ресурс]/ Д. О. Бєляєв// Режим доступу − http://dspace.uabs.edu.ua/bitstream/123456789/1191/1/Belyaev_1_2005.pdf.
34. Бєляєв О. О. Держава і перехідна економіка: механізм взаємодії/ О. О. Бєляєв, А. С. Бебело, О.М. Комяков. − КНЕУ, 2003. − 190 с.
35. Бир С. Кибернетика и управление производством/ С. Бир; пер. с англ. В. Я. Алтаева.  М.: Наука, 1963.  276 с.
36. Біляцький С. Д. Десять років, які потрясли нас/ С. Д. Біляцький // Політика і час. − 2001. − № 7.− С. 10-24.
37. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе. Пер. с англ. – 4-е изд. – М.: Дело ЛТД., 1994. – 720 с.
38. Блохинцев Д. И. Принципиальные вопросы квантовой механики/ Д. И. Блохинцев.  М.: Наука, 1966.  166 с.
39. Богданов А. Тектология. Всеобщая организационная наука / А. Богданов; Кн.1 − М.: Экономика, 1989. −304 с.
40. Богомазова В. Роль і завдання припущень у прогнозах економічного розвитку / В. Богомазова // Формування ринкових відносин в Україні. − 2010. − № 7/8. − С. 18-23.
41. Бодров В. Г. Методологія системного підходу/ В. Г. Бодров, С. В. Синяков // С. Булгаков. Розмисли. Творча спадщина у контексті ХХI століття / [В. Д. Базилевич, І. В. Назаров, Ю. М. Осіпов та ін.]; за ред. В. Д. Базилевича. – К.: Знання, 2006. – 903 с. − C. 118-130.
42. Бодров О. Г. Экономическая свобода в условиях неопределенности/ О. Г. Бодров // Финансы и кредит. − 2005. − № 2. − С. 37-46.
43. Бойко С. О. Фінансовий механізм стимулювання регіонального розвитку. Автореф. дисс. .... на здоб. наук. ступ. канд економ. наук: 08.04.01 – фінанси, грошовий обіг і кредит / Українська Академія Банківської справи. – Суми, 2001. – 20 с.
44. Большой экономический словарь/ под ред. А. Н. Израииляна.  М.: Институт новой экономики, 1998. 469 с.
45. Брюхович Е. И. Плоды эволюции философии науки. Действительная роль экономики и суперЭВМ в жизни человечества на современной стадии развития цивилизации/ Е. И. Брюхович// Наука та наукознавство.  2001.  № 4.  С. 53-68.
46. Бузгалин А. В. Сравнительный анализ экономических систем: методология и теория (материалы спецкурса) / А. В. Бузгалин, А. И. Колганов // Вестник Московского университета. – Сер. 6. «Экономика», ч. 1. – 2002. – № 3. – C. 94-113.
47. Бунге М. Причинность.  М., 1962.  252 с.
48. Буравльов Є. Сталий (низькоентропійний) розвиток: український вибір/ Є. Буравльов// Вісник НАН України.  2010.  № 10.  С. 12-23.
49. Бурлачков В. Проблема прогнозируемости экономической системы: теоретические аспекты / В. Бурлачков// Вопросы экономики. − 2010. − № 11. − С. 136-142.
50. Бурлачков В. Проблема прогнозируемости экономической системы: теоретические аспекты / В. Бурлачков// Вопросы экономики. − 2010. − № 11. − С. 136-142.
51. Буртняк І. В. Дослідження волатильності за допомогою модифікації моделі Блека-Шоулса/ І. В. Буртняк, Г. П. Малицька// Бізнес-Інформ. − 2011. − № 5, т. 1. − С. 72-75.
52. Буртняк І. В. Модель шляхозалежної волатильності для індексу ПФТС/ І. В. Буртняк, Г. П. Малицька// Бізнес-Інформ. −2012. − № 3. − С. 48-50.
53. Буряковський В. В. Фіскальна ефективність акцизного збору в Україні/ В. В. Буряковський, О. М. Грабчук // Вісник Дніпропетровського національного університету: Засн. у 1993 році. − Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ ім. О. Гончара, 2008 − №3 (3). − С. 43-52.
54. Василик О. Д. Теорія фінансів: Підруч./ О. Д. Василик. − К.: НІОС, 2003. − 416 с.
55. Васильєв В. Синергетична модель прогнозування динаміки ВВП України/ В. Васильєв// Банківська справа. − 2012. − № 1. − С. 59-67.
56. Васильєва Т. А. Формалізація окремих тенденцій розвитку банківського бізнесу в Україні/ Т. А. Васильєва, С. В. Леонов, Д. В. Олексіч// Вісник СумДУ. – № 2.
57. Введение в институциональную экономику: Учебное пособие/ под ред. Д. С. Львова.  М.: Экономика, 2005.  639 с.
58. Визир П. И. Определённость и неопределённость как категории материалистической диалектики. Автореф. дис… канд. философ. наук. − Кишинёв, 1972. − 29 с.
59. Винер Н. Динамические системы в физике и биологии/ Н. Винер// Горизонты науки и техники.  М. Мир, 1969.  С. 43-46.
60. Винер Н. Кибернетика и общество.  М., 1958.  200 с.
61. Виссема Х. Менеджмент в подразделениях фирмы: предпринимательство и координация в децентрализованной компании / Х. Виссема; Пер. с англ. Н. А. Нуреева; под ред. Ю. Джаровой , Р. М. Нуреева.  М. : ИНФРА-М, 1996.  287 с.
62. Вітлінський В. В. Концептуальні засади ризикології у фінансовій діяльності/ В. В. Вітлінський // Фінанси України.  2003.  № 3. – С. 3-9.
63. Власюк Ю. О. Прогнозування динаміки валютного курсу/ Ю. О. Власюк, Р. Б. Власюк// Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету. Серія «Економіка». − 2012. − № 1 (17) − С. 89-95.
64. Вожжов А. П. Наукове обґрунтування фінансового механізму стимулювання стійкого та збалансованого економічного зростання в Україні / А. П. Вожжов, О. Л. Гринько // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». – 2007. − № 606. – Львів: Вид-во «Львівська політехніка», 2007. – С. 341-348.
65. Вожжов А. П. О снижении ставок ссудного процента и стимулировании экономического роста / А. П. Вожжов // Вісник ДУЕТ. Сер.: Економічні науки: Зб. наук. праць. – Донецьк, 2006. − № 4/2(32). − С. 79-87.
66. Вожжов А. П. О проблемах и возможностях эмиссионного финансирования экономического роста / А. П. Вожжов, Д. В. Черемисинова // Актуальні проблеми економіки. – 2012. – № 2. – С. 234-249.
67. Вожжов А. П. О возможностях развития экономики Украины / А. П. Вожжов, Д. В. Черемисова // Науковий вісник: фінанси, банки, інвестиції : наук.-практ. журнал. − 2011. − № 3. − С. 6-16.
68. Воробйов Ю. М. Фінансовий механізм у системі управління підприємством/ Ю. М. Воробйов// Вісник КНУ: Зб. наук. праць. Серія «Економіка».  2004.  Вип. 71.  С. 7.
69. Воронин А. А. Устойчивое развитие  миф или реальность/ А. А. Воронин// //Математическое образование.  2000.  № 1 (12).  С. 59-68.
70. Воронін А. Сучасний погляд на кейсіанську модель економічного циклу/ А. Воронін, В. Вовк // Економіка України. − 2009. − № 3. − С. 58-64.
71. Воронін В. Е. Макроекономічне регулювання в умовах глобальних трансформацій: Монографія/ В. Е. Воронін. − К.: Вид-во УАДУ, 2002. − 392 с.
72. Вудфорд М. Сближение взглядов в макроэкономике: элементы нового синтеза/ М. Вудфорд // Вопросы экономики. − 2010. −№ 10. − С. 17-30.
73. Галданова Д. Д. Устойчивое развитие экономических систем: потенциал, сущность, факторы (Региональный аспект): Дис.... канд. экон. наук: 08.00.01.  СПб., 2003.  184 с.
74. Галушка З. Суперечності соціалізації як проблема організаційної культури економічної системи/ З. Галушка // Банківська справа. − 2009. − № 1. − С. 51-57.
75. Гальчинський А. Глобальні трансформації: концептуальні альтерна-тиви: Методологічні аспекти / А. Гальчинський. – К.: Либідь, 2006. – 310 с.
76. Гальчинський А. Методологія складних систем / А. Гальчинський // Економіка України. – 2000. – № 8. – С. 4-18.
77. Гальчинський А. С. Монетарная составляющая стратегии экономического развития / А. С. Гальчинский // Экономика Украины. − 2002. − № 7. − С. 4-9.
78. Геєць В. М. Посткризові перспективи та проблеми розвитку економік України та Росії (Макроекономічний спектр)/ В. М. Геєць// Фінанси України. − 2011. − № 3. − С. 3-18.
79. Гельмгольц Г. О сохранении силы: физическое исследование/ Г. Гельмгольц; под ред. А. Д. Архангельского, В. А. Костицина, Н. А. Кольцова, П. П. Лазарева, Л. А. Тарасевича.  М.: ГУ ГИ, 1922.  70 с.
80. Гернего О. О. Домінуюча роль діалектичної концепції у формуванні бінарного культурно-історичного суб’єкта як джерела саморозвитку суспільства: проблеми і перспективи/ О. О. Гернего// Університетські наукові записки: часопис Хмельницького університету управління і права.  2005.  № 4 (16).  С. 401-408.
81. Гилбоа И. Вероятность и неопределённость в экономическом моделировании/ И. Гилбоа, Э. Постлуэйт, Д. Шмайдлер// Вопросы экономики. − 2009. − № 10. − С. 46-61.
82. Горицына И. Методологические основы прогнозирования инфляции/ И. Горицина, В. Сатыр [Електрон. ресурс] // Режим доступу − http://www.foibg.com/ibs_isc/ibs-15/ibs-15-p30.pdf.
83. Горохівський О. І. Роль глобалізації в національних економіках/ О. І. Горохівський, М. В. Площик.  Економіка АПК.  2010.  № 12.  С. 135-139.
84. Горчакова О. М. Концепція конструктивної економіки/ О. М. Горчакова // Актуальні проблеми економіки. − 2011. − № 12. − С. 17-24.
85. Готт В. С. Определённость и неопределённость как категории научного познания/ В. С. Готт, А. Д. Урсул. − М.: Мысль, 1972. − 127 с.
86. Грабчук О. М. Сучасний період розвитку економіки України/ О. М. Грабчук// Якість економічного розвитку: глобальні та локальні перспективи: Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції.  т. 3.  Київ, 2012.  С. 36-40.
87. Грабчук О. М. Джерела виникнення сучасної фінансової рецесії/ О.М. Грабчук// Наукові праці НДФІ. – К.: АФУ, 2009. – Вип. 3(48). – С. 81-87.
88. Грабчук О. М. Фактори невизначеності розвитку економіки України// Економічний простір. − Дніпропетровськ, 2008. −№ 15. − С. 51-60.
89. Грабчук О. М. Внутрішні чинники нестабільності розвитку національної економіки України/ О. М. Грабчук// Проблеми сучасної економіки в умовах фінансової нестабільності: Збірник тез Міжнародної науково-практичної конференції.  Одеса, 2012.  С. 60-61.
90. Грабчук О. М. Гносеологія дослідження невизначеності економічних процесів/ О. М. Грабчук// Вісник Дніпропетровського національного університету: Серія «Економіка». Засн. у 1993 році. − Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ. − 2011 − Вип. 5(3).  № 10/1. − С. 228-234.
91. Грабчук О. М. Державна політика регулювання розвитку секторів економіки України/ О. М. Грабчук// Можливості та перспективи забезпечення стійкого економічного розвитку України: проблеми та шляхи вирішення: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції.  Київ, 2012.  ч. 2.  С. 13-14.
92. Грабчук О. М. Державне регулювання інвестиційної діяльності комерційних банків/ О. М. Грабчук, Н. В. Катан// Фінансово-кредитний механізм активізації інвестиційного процесу: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. −К.: КНЕУ, 2010. − С. 99-102.
93. Грабчук О. М. Джерела нестабільності розвитку національної економіки України/ О. М. Грабчук// Альянс наук: вчений вченому: Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції.  т. 2.  Київ, 2012.  С. 80-83.
94. Грабчук О. М. Джерела та фактори виникнення невизначеності соціально-економічних систем. Кількісна оцінка невизначеності розвитку економічних систем/ О. М. Грабчук// У кн.: Інвестиційно-інноваційні аспекти впливу фінансової інфраструктури на розвиток національного господарства України: Монографія; під ред. проф. С. О. Смирнова. − Дніпропетровськ, 2010.  307 с.
95. Грабчук О. М. Дуальність розуміння зростання національної економіки. Основні проблеми розвитку національної економіки України. Тенденції розвитку та пріоритетні напрями регулювання валютного ринку України. Субструктурні утворення в межах банківської системи України/ О. М. Грабчук// У кн.:Управління фінансовою інфраструктурою національної економіки України: Монографія; під ред. проф. С. О. Смирнова. − Дніпропетровськ, 2011.  187 с.
96. Грабчук О. М. Ентропія як характеристика необоротності фінансових процесів/ О. М. Грабчук// Проблеми формування нової економіки ХХІ століття: Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції. Т. 5.  Київ, 2011.  С. 20-23.
97. Грабчук О. М. Епістомологічні передумови інтеграції поняття «невизначеності» в економічну теорію/ О. М. Грабчук// Економічні погляди: теорія і практика: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції.  Одеса, 2012.  Ч. 1.  С. 27-28.
98. Грабчук О. М. Змістове наповнення фінансового прогнозування розвитку економіки в умовах невизначеності/ О. М. Грабчук// Економіка та держава. − 2012. − № 8. − С. 96-98.
99. Грабчук О. М. Інвестиційне стимулювання зростання національної економіки/ О. М. Грабчук// Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави: Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції. − т. 2. − Дніпропетровськ, 2008. − С. 23-24.
100. Грабчук О. М. Індетерміністський підхід в моделюванні соціально-економічних процесів/ О. М. Грабчук// Трансформаційні процеси в економіці держави та регіонів: Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції. Т. 1.  Запоріжжя, 2011.  С. 32-34.
101. Грабчук О. М. Інфляційна складова невизначеності розвитку економіки України/ О. М. Грабчук// Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Зб. наук. праць. − 2012. − Вип. 36. − С.
102. Грабчук О. М. Концепція сталого розвитку економіки/ О. М. Грабчук// Стратегічні вектори розвитку регіональної економіки в умовах протидії викликам глобалізації: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції.  Сімферополь, 2012.  С. 62-63.
103. Грабчук О. М. Методичні засади аналізу невизначеності фінансових процесів/ О. М. Грабчук// Актуальні проблеми економіки.  2012.  № 4 (130).  С. 291-300.
104. Грабчук О. М. Механізм впливу інструментів на розвиток та зростання економічних систем/ О. М. Грабчук// Інвестиції: практика та досвід.  2012.  № 5.  С. 31-33.
105. Грабчук О. М. Напрями стабілізації розвитку національної економіки України/ О. М. Грабчук// Агросвіт. −2012. − № 15. − С. 8-11.
106. Грабчук О. М. Невизначеність економічних процесів як якість континуального економічного простору/ О. М. Грабчук// Культура народов Причерноморья. − 2012. − № 233. − С. 28-30.
107. Грабчук О. М. Невизначеність розподільних процесів на регіональному рівні/ О. М. Грабчук// Регіональна бізнес-економіка та управління.  2011.  № 4 (32).  С. 14-21.
108. Грабчук О. М. Невизначеність розподільних процесів як чинник виникнення фінансових рецесій/ О. М. Грабчук// Вісник Дніпропетровського національного університету: Засн. у 1993 році. − Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ. − 2010 − № 10/1, т. 18 − С. 17-22.
109. Грабчук О. М. Невизначеність фінансових процесів: окремі поло-ження методології/ О. М. Грабчук// Вісник Дніпропетровського національного університету: Серія «Економіка». Засн. у 1993 році. − Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ. − 2012. − Вип. 6(1), т. 20.  № 10/1. − С. 55-60.
110. Грабчук О. М. Особливості обігу фінансових інструментів в Україні/ О. М. Грабчук// Культура народов Причерноморья. − 2012. − № 235. − С. 21-24.
111. Грабчук О. М. Основні аспекти порівняння економічних систем/ О. М. Грабчук// Проблеми та шляхи вдосконалення економічного механізму підприємницької діяльності: Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції.  т. 1.  Жовті Води, 2012.  С. 13-16.
112. Грабчук О. М. Структура організаційного забезпечення фінансового прогнозування розвитку економіки України/ О. М. Грабчук// Агросвіт. − 2012. − № 10. − С. 23-27.
113. Грабчук О. М. Параметри невизначеності розвитку банківської системи/ О. М. Грабчук// Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика: Тези доповідей VІ Міжнародної науково-практичної конференції. − Суми: УАБС НБУ, 2011. − С. 58-59.
114. Грабчук О. М. Порівняльна динаміка ВВП України і Китаю/ О. М. Грабчук, Ді Ген// Вісник Дніпропетровського національного університету: Засн. у 1993 році. − Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ. − 2007 − № 12/2. − С. 9-16.
115. Грабчук О. М. Порівняльна оцінка закономірностей динаміки ВВП України і Китаю/ О. М. Грабчук//Особливості соціально-економічного розвитку України і регіонів: Матеріали Міжнародної наукової конференції. − т. 1. − Запоріжжя, 2007. − С. 288-290.
116. Грабчук О. М. Принципи дослідження невизначеності фінансових процесів/ О. М. Грабчук// Економічні підсумки 2011 року: досягнення та перспективи: VI Міжнародна науково-практична конференція.  Львів, 2011.  ч. 1.  С. 13-14.
117. Грабчук О. М. Принципи застосування фінансових інструментів для досягнення сталості розвитку економічних систем / О. М. Грабчук// Економіка та держава.  2012.  № 4.  С. 35-37.
118. Грабчук О. М. Причини і наслідки світової фінансової кризи/ О. М. Грабчук// Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави: Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції. − т. 1. − Дніпропетровськ, 2010. − С. 14-16.
119. Грабчук О. М. Прогнозування фінансової рівноваги зовнішнього сектору економіки/ О. М. Грабчук// Вісник Дніпропетровського націо-нального університету: Серія «Економіка». Засн. у 1993 році. − Дніпропет-ровськ: Вид-во ДНУ. − 2012 − Вип. 6(2).  № 10/1. − С. 62-69.
120. Грабчук О. М. Регіональна економіка: Навч. посіб. (з грифом МОНМСУ)/ О. М. Грабчук, В. В. Буряковський.  Суми: ТОВ ТД «Папірус», 2011.  354 с.
121. Грабчук О. М. Регіональні аспекти мінімізації невизначеності еко-номічних процесів/ О. М. Грабчук// У кн.:Стійкий розвиток регіонів України на базі корпоратизації та кластеризації: Монографія. − Павлоград, 2012.  280 с.
122. Грабчук О. М. Синергетичний підхід у фінансовому прогнозуванні розвитку економіки / О. М. Грабчук // Інвестиції: практика та досвід. − 2012. − № 14. − С. 37-39.
123. Грабчук О. М. Синкретичне розуміння теорій виникнення економічних рецесій/ О. М. Грабчук// Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць.  Харків: Харківський інститут банківської справи Університету банківської справи НБУ, 2011.  № 2 (11).  С. 292-299.
124. Грабчук О. М. Сутність поняття фінансових інструментів та їх різновиди/ О. М. Грабчук// Фінансовий механізм вирішення глобальних пробем: попередження економічних криз: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції.  Дніпропетровськ, 2012.  Ч. 1.  С. 40-42.
125. Грабчук О. М. Сутність та форми детерміністської невизначеності економічних процесів/ О. М. Грабчук//Європейський вектор економічного розвитку. − 2012. − Вип. 1 (12). − С. 30-37.
126. Грабчук О.