ФІНАНСОВО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

Короткий опис

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
На правах рукопису

МАНЧЕНКО ОЛЕНА ВІТАЛІЇВНА

УДК 347.73:35.073.526 (477)

ФІНАНСОВО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

12.00.07 – адміністративне право та процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Кадькаленко Сергій Тимофійович,
кандидат юридичних наук, доцент

Львів – 2011

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ…….………………………………
ВСТУП…………………………………………...……………………………
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ АУДИТУ ЯК ОСОБЛИВОГО ВИДУ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ ……………....
1.1. Історичні засади аудиту як особливого виду фінансового контролю...
1.2. Поняття та фінансово-правова природа аудиту в системі фінансового контролю держави ………………………………………...…...
Висновки до розділу 1……………………………………………………….
РОЗДІЛ 2. CУЧАСНИЙ СТАН ФІНАНСОВО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН У СФЕРІ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ …………………………………………………
2.1. Поняття та зміст правових відносин у сфері аудиторської діяльності.
2.2. Правове регулювання та види недержавного аудиту ….…………..…
2.3. Правове регулювання відносин у сфері державного аудиту ……...….
Висновки до розділу 2……………………………………………………….
РОЗДІЛ 3. ОКРЕМІ НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ У СФЕРІ РЕГУЛЮВАННЯ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ …………………………………..……..
3.1. Шляхи розвитку національного законодавства в сфері регулювання аудиторської діяльності……………………………………………………....
3.2. Адаптація законодавства України до міжнародних джерел права…....
Висновки до розділу 3……………………………………………………….
ВИСНОВКИ………………………………………………………………….
ДОДАТКИ…………………………………………………………………….
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….… 3

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АПУ Аудиторська палата України
ВОФК Вищі органи фінансового контролю
ВСУ Верховний суд України
ВРУ Верховна рада України
ДПА Державна податкова адміністрація
ДПС Державна податкова служба
ДПІ Державна податкова інспекція
ЄС Європейський Союз
КМУ Кабінет міністрів України
КРС Контрольно-ревізійна служба
КРУ Контрольно-ревізійне управління
КСУ Конституційний суд України
НБУ Національний банк України
р. рік
РПУ Рахункова палата України
РФ Російська Федерація
САУ Спілка аудиторів України
СНД Співдружність незалежних держав
СПД Суб’єкт підприємницької діяльності
ст. стаття (століття)
США Сполучені Штати Америки

ВСТУП
Актуальність теми. З моменту проголошення Україною незалежності розпочався процес її переходу від командно-адміністративного управління до організації правової держави з ринковою економікою, який супроводжувався швидким зростанням чисельності суб’єктів господарювання різних форм власності. Існуюча система фінансового контролю виявилася непристосованою до ринкових умов та неспроможною охопити підконтрольних осіб, а наявне законодавство не відповідало новим вимогам країни та потребувало узгодження з міжнародними нормами. Перед державою постало актуальне й сьогодні завдання забезпечити незалежний фінансовий контроль, що відповідатиме встановленим Конституцією України засадам демократичного суспільства, сприятиме отриманню підконтрольними суб’єктами допомоги фахівців, здатних надати фінансову та правову оцінку їх діяльності без негативних наслідків [1]. Адже, як зазначає О.П. Орлюк, на відміну від результатів ревізій або перевірок державних контролюючих органів, аудиторський висновок не є підставою для застосування санкцій за порушення фінансової дисципліни, а є, по своїй суті, моніторингом фінансової діяльності суб’єкту аудиту [2, с. 85]. До того ж, становлення громадянського суспільства потребує відкритої та об’єктивної інформації про фінансову діяльність держави, а також банків, страхових компаній і ряду інших суб’єктів, фінансова діяльність яких в тій чи іншій мірі впливає на економічний розвиток країни.
Досвід країн з розвинутою ринковою економікою свідчить, що аудит не лише оптимально поєднує незалежність та професійність, але й саме такий контроль виступає гарантом об’єктивності фінансової інформації і виконує функції виявлення та попередження правопорушень у сфері економіки. Зокрема, кримінолог О.М. Джужа, зазначає, що аудиторські організації є частково-спеціалізованими суб’єктами профілактики економічної злочинності [3, с. 68]. Згідно з дослідженням міжнародної аудиторської компанії “Pricewaterhouse Coopers”, у 2010 р. за кількістю економічних злочинів Україна посіла 6 місце серед 56 країн світу, в тому числі на 45 % підприємств має місце розкрадання майна своїми співробітниками, що було виявлено за допомогою аудиту [4].
Фактично в Україні, у стислі терміни, без заздалегідь розробленої нормативно-правової й теоретичної бази формується інститут незалежного фінансового контролю – аудит, якому держава делегує частину контрольних повноважень, тому за собою повинна залишати особливо виважену роль фінансово-правового регулювання, що полягає в правовій регламентації та в опосередкованому управлінні за допомогою представництва основних фінансових та контролюючих органів держави в складі самоврядної Аудиторської палати України. Відповідно, подальший розвиток аудиту зумовлює необхідність запровадження реформ як у фінансовій, так і у правовій сферах та потребує належної теоретичної основи з позиції фінансового права.
Проте, протягом останніх років гостро проявляється недосконалість чинного законодавства у сфері аудиту. Зокрема, у Верховній Раді України обговорюється необхідність внесення змін до 46 нормативних актів у сфері аудиту. Потребує вдосконалення законодавство, що визначає правовий статус аудитора, розмежовує поняття “аудит” та “державний аудит”, визначає взаємодію контролюючих органів. Разом з тим, Л.А. Савченко зазначає, що недостатня розробленість наукової бази, відсутність теоретичного обґрунтування понятійного апарату перешкоджає функціонуванню фінансового контролю [5, с. 1]. Так, Концепція розвитку державного внутрішнього фінансового контролю від 24.05.2005 р., яка передбачала запровадження внутрішнього державного аудиту не була реалізована у 2009 р., тому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.10.2008 р. продовжена до 2015 р., а згодом розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 в тій самій редакції у черговий раз була продовжена до 2017 р. [6].
В цьому відношенні не менш важливим є вирішення проблем співвідношення фінансового контролю в загальному розумінні та аудиту як його особливого виду в рамках Закону України “Про державний фінансовий контроль” необхідність прийняття якого протягом останніх років обґрунтовується в багатьох працях таких науковців як Н.І. Дорош, Л.Л. Кінащук, Л.А. Савченко [7, с. 55; 8, с. 53; 5, с. 23].
У розрізі актуальних проблем подолання наслідків світової економічної кризи, питання модернізації незалежних органів фінансового контролю було розглянуто на ІІ конференції організації Вищих органів фінансового контролю європейських та арабських країн EUROSAI-АRАВOSAI, яка відбулася за участю делегацій 54 держав, у тому числі Рахункової палати України 31.03.2009 р. В результаті було рекомендовано зробити уряди підзвітними суспільству, встановити суворий контроль за витратами держав, забезпечити прозорість використання запозичених коштів і суворий моніторинг засобів порятунку банків та економічного оздоровлення. [9].
Загострення проблем неефективності фінансового контролю відображає аудит діяльності уряду, проведений 14.10.2010 р. компанією Trout Cacheris PLLC, що виявив надзвичайну кількість фінансових правопорушень у сфері використання бюджетних коштів протягом 2008–2009 рр. та на початку 2010 р. При цьому, першочергові заходи держави мають бути спрямовані не лише на виявлення та притягнення до відповідальності винних осіб, а на усвідомлення, що основною причиною такої ситуації є відсутність систематичного, незалежного та ефективного аудиту фінансової діяльності держави та вжиття негайних заходів. Як зазначив Р. Адамс, “без аудиту немає надійності рахунків, без надійності рахунків немає контролю, а без контролю чого вартує державна влада” [10, с. 18].
Усе це, а також недостатня розробленість і дискусійний характер багатьох теоретичних положень, відсутність комплексного дослідження питань фінансово-правового регулювання аудиту як особливого виду незалежного фінансового контролю, свідчать про актуальність теми дослідження.
Сформульовані в дисертації висновки, в першу чергу, ґрунтуються на роботах науковців у сфері фінансового контролю та аудиту: Л.А. Савченко, О.П. Орлюк, О.П. Пащенко, Л.А. Іващенко, С.В. Стєпашина.
Окремі положення роботи базуються на наукових працях дослідників у сфері адміністративного і фінансового права, а також фінансів, авторами яких є: В.Д. Андрєєв, Л.К. Воронова, Н.І. Дорош, С.Т. Кадькаленко, Р.А. Калюжний, В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко, М.П. Кучерявенко, А.І. Марущак, А.А. Нечай, В.І. Олефір, Д.М. Павлов, Н.І. Хімічева, М.Я. Швець, В.М. Шелудько та інші.
Також, особлива увага автора була приділена новим роботам у сфері фінансового контролю Д.Л. Зими, І.М. Іванової, О.П. Лебедєва, Ю.І. Пивовара.
До числа зарубіжних дослідників аудиту належать: Р. Адамс, Е. Аренс, Ф. Дефліз, Г. Дженік, К. Маутц, В.О’Рейллі, М. Хірш, Х. Шараф та інші.
У наукових працях аналізується історія становлення і розвитку вітчизняного та зарубіжного аудиту, основні проблеми та напрями їх вирішення, що певною мірою сприяє поширенню інформації про аудит. Хоча, за результатом проведеного автором анкетування, 26 % респондентів володіють лише загальною інформацією про аудит, разом з тим 81 % опитаних визнали гостру необхідність розвитку в державі саме незалежного фінансового контролю. Проте, переважна більшість джерел розглядає проблеми аудиту з економічної точки зору, тоді як їх практичне розв’язання обумовлено забезпеченням належного правового регулювання. Вирішення ключових проблем правової регламентації, оптимізації державного регулювання, узгодження національного законодавства з міжнародними нормами та стандартами є пріоритетними напрямками фінансово-правового дослідження аудиторської діяльності як окремого виду фінансового контролю в державі.
Зазначені вище обставини, на думку автора, свідчать про актуальність обраної теми дисертації, її науково-теоретичну та практичну значимість.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисерта¬ційної роботи пов’язана з процесами, що проводяться в Україні з метою підвищення ефективності фінансового контролю. Розробка даного напряму досліджень знайшла підтвердження актуальності проблем аудиторського фінансового контролю в наступних актах: “Стратегія економічного та соціального розвитку України “Шляхом європейської інтеграції” до 2012 р.”, схвалена Указом Президента України від 28.04.2004 р.; “Концептуальна основа контролю аудиторської діяльності в Україні”, затверджена рішенням Аудиторської палати України від 27.09.2007 р.; “Концепція розвитку державного внутрішнього фінансового контролю на період до 2017 р.”, в редакції, яка була схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.10.2008 р., що передбачає запровадження внутрішнього незалежного державного аудиту. Тема дисертації затверджена вченою радою Львівського державного університету внутрішніх справ 24.06.2008 р. (п. 10).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в поглибленні теорії фінансового права науковими знаннями про правові аспекти регулювання аудиту шляхом здійснення комплексного аналізу національних та іноземних нормативних і наукових джерел, законопроектів, правових відносин, що виникають у практичній аудиторської діяльності, а також визначення тенденції подальшого розвитку фінансово-правового регулювання аудиту в Україні та напрямки удосконалення законодавства.
Завдання дисертаційного дослідження сформульовані відповідно до поставленої мети і полягають у наступному:
– проаналізувати історичний досвід і теоретичні засади правового регулювання аудиту;
– простежити історичні етапи розвитку інституту аудиторського контролю в Україні,
– визначити сутність фінансово-правового регулювання аудиторської діяльності;
– встановити фінансово-правову природу аудиту як особливого виду фінансового контролю;
– розкрити поняття та особливості змісту правових норм та відносин у сфері аудиторської діяльності;
– розробити науково обґрунтовану класифікацію правових відносин у сфері аудиту та дослідити особливості їх регулювання крізь призму фінансового права;
– уточнити роль аудиторської діяльності у реалізації фінансової політики держави та місце інституту аудиту в системі фінансового контролю;
– надати правову оцінку поняттю “державний аудит” та перспективам його розвитку в Україні;
– виявити особливості оптимального фінансово-правового регулювання незалежної аудиторської діяльності з боку держави;
– охарактеризувати стан правового регулювання аудиту в умовах адаптації національного законодавства до міжнародних норм та стандартів;
– дослідити перспективи розвитку національного законодавства у сфері регулювання аудиторської діяльності та сформулювати рекомендації щодо його вдосконалення;
– визначити поняття та роль аудиту в системі фінансового контролю;
– надати оцінку стану правового регулювання аудиторської діяльності в Україні та перспективам подальшого вдосконалення законодавчої бази.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають у сфері правового регулювання організації і проведення аудиторської діяльності як особливого виду фінансового контролю.
Предмет дослідження – фінансово-правове регулювання аудиторської діяльності в Україні.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є комплекс наукових методів. За допомогою формально-догматичного методу автором було досліджено зміст та сутність правовідносин у сфері аудиторської діяльності, а також проведено аналіз матеріалу правового характеру (підрозділи 1.1, 2.1, 3.2). Також застосування даного методу було необхідним при висвітленні та характеристиці окремих норм, що визначають принципи і функції аудиту. Порівняльно-правовий метод використовувався при проведенні аналізу нормативно-правових актів у різних країнах, в різні історичні періоди, та при дослідженні основних правових причин і умов виникнення та подальшого розвитку інституту незалежного фінансового контролю. Крім того, за допомогою даного методу досліджено яким чином в окремих державах розкриваються основні термінологічні, методологічні та законодавчі особливості аудиторської діяльності, та визначено оптимальні для нашої країни положення, що визначають ефективне функціонування аудиту (підрозділи 1.1, 1.2, 2.2, 2.3, 3.1). Крім цього, такі методи, як системно-структурного аналізу та історико-правовий сприяли дослідженню аудиту як виду фінансового контролю та складової частини фінансового права (підрозділи 1.1, 1.2), а також аналізу наукових підходів до досліджуваних питань (підрозділи 1.1, 3.2). Статистичний метод використовувався при обґрунтуванні теоретичних висновків даними вивчення державної та відомчої статистичної звітності; соціологічні (методи спостереження, інтерв’ювання та анкетування) – для підтвердження наукових висновків по всій дисертації.
Емпіричну базу дослідження становить аналіз статистичних даних, результати опитування та анкетування, що були проведені автором з метою визначення ступеню володіння загальною інформацією про аудит, та встановлення його практичного значення як одного з механізмів фінансового контролю в державі. Зокрема, опитано 320 суб’єктів підприємницької діяльності, з яких 25 % користувалися послугами аудитора, в тому числі 9 % – за власною ініціативою і 16 % – у випадках, визначених законодавством обов’язковими. Також, вивчено офіційні звіти, та аналітичні матеріали, що розкривають пріоритетні проблеми правового регулювання діяльності аудиторів в умовах гармонізації національного законодавства та його адаптації до міжнародних норм і стандартів, до яких понад 87 % аудиторів та їх клієнтів відносять відсутність єдності законодавчо закріпленого понятійного апарату та взаємоузгодженості дій суб’єктів проведення фінансового контролю в державі.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дана наукова праця є новим комплексним дослідженням питань правового регулювання аудиторського фінансового контролю в Україні. Зокрема, новизна дисертаційного дослідження конкретизується в наступних положеннях:
вперше:
– на основі характеристики історичного досвіду і теоретичних засад правового регулювання аудиту визначено, що передумовою виникнення і активного розвитку аудиту, як правило, виступають державотворчі процеси, державні фінансові чи адміністративні зміни. Зважаючи на таку особливість незалежного аудиту, даний вид контролю фактично є одним із інструментів забезпечення фінансової стабільності та безпеки країни, який “чутливо реагує” на зміни у фінансовій та правовій діяльності держави;
– простежено шість історичних етапів розвитку інституту аудиторського контролю в Україні: від організації незалежної правової держави з ринковою економікою до сучасного стану орієнтації на міжнародні стандарти;
– визначено, що аудит є особливим інститутом незалежного фінансового контролю, якому держава делегує частину контрольних повноважень, а собі відводить особливо виважену роль фінансово-правового регулювання, що має проявлятися в правовій регламентації та в опосередкованому управлінні за допомогою представництва основних фінансових та контролюючих органів держави в Аудиторській палаті України;
– теоретично обґрунтовано наявність саме правової природи аудиту як окремого фінансово-правового інституту, що досліджується в даній роботі як самостійний вид фінансового контролю, який здійснюється спеціальними суб’єктами та потребує особливого правового регулювання;
– розроблено поняття “аудиторські правові норми”, при цьому визначено, що норми, які регулюють аудиторську діяльність, наділені специфічними ознаками і їх можна класифікувати за наступними критеріями: за змістом аудиторських правовідносин – матеріальні чи процесуальні; за галузевим регулюванням – фінансові, адміністративні, банківські, господарські; за метою проведення аудиту – здійснення фінансового контролю, надання так званих “супутніх” послуг, у тому числі: інформаційно-правових роз’яснень та консультацій; за напрямком регулювання аудиторської діяльності – такі, що регламентують порядок створення та функціонування аудиторських організацій та аудиторів, управлінські функції Аудиторської палати, повноваження та відповідальність аудиторів, процедуру проведення аудиторської діяльності;
– теоретично обґрунтовано поняття “аудиторські правовідносини”, а також, виведено його визначення, специфічні ознаки та класифікацію видів, встановлено співвідношення понять “фінансово-правові відносини” і “аудиторські правові відносини”, як загальне і часткове, оскільки норми інституту фінансового контролю загальної частини фінансового права набувають специфічних рис при регулюванні відносин, у сфері аудиту;
удосконалено:
– визначення поняття та особливої ролі аудиту, як механізму забезпечення незалежного контролю, що є обов’язковим елементом фінансової політики демократичної держави, який має гарантувати достовірну і прозору інформацію у фінансовій сфері;
– теоретичну пропозицію про роль інституту аудиту в системі фінансового контролю, як повноцінного суб’єкта, якому держава надає частину контрольних повноважень у тих сферах фінансової діяльності, де особливі вимоги ставляться до незалежності і професійності контролюючої особи;
– положення про необхідність проведення аудиту, у тому числі й державного лише спеціальними суб’єктами – сертифікованими аудиторами, що діють на підставі Закону України “Про аудиторську діяльність”, або аудиторами Рахункової палати України, яка є найвищим органом державного фінансового контролю, створеного обраним громадянами органом державної влади;
дістали подальшого розвитку положення про те, що:
– стан правового регулювання аудиту в умовах адаптації національного законодавства до міжнародних норм та стандартів не відповідає реальним потребам суспільства в зв’язку з відсутністю єдиного понятійного апарата, узгодженої та ефективної взаємодії аудиторів з іншими контролюючими суб’єктами, правового регулювання аудиторської діяльності в сфері державного, банківського, інших напрямків аудиту, а також недостатньою науковою розробкою цих питань;
– відсутність цілісної законодавчої бази призводить до появи неузгоджених нормативних актів і конфліктних ситуацій в сфері фінансового контролю, тоді як системна правотворча діяльність є оптимальною формою втручання в сферу незалежного аудиту, тому пропонується кодифікувати нормативно-правові акти, що регулюють аудиторську діяльність;
– потребують вдосконалення норми чинного законодавства України в сфері аудиту, зокрема щодо: статусу аудитора; видів аудиту; особливостей проведення державного аудиту та його широкого запровадження; допустимості проведення незалежного державного аудиту сертифікованими аудиторами; здійснення аудиту лише незалежними сертифікованими аудиторами та аудиторами Рахункової палати України.
Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх використання в подальших наукових дослідженнях у галузі фінансового права.
Пропозиції, що отримані на основі проведеного наукового дослідження, були запроваджені в законотворчу діяльність Верховної ради України – лист Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України № 29 від 18.05.2010 р., у практичну діяльність Державної податкової інспекції й міськвиконкому Івано-Франківська з метою оптимізації проведення заходів у сфері фінансового контролю за допомогою використання аудиту (акти впровадження № 1044–10 від 04.04.2009 р. та від 08.06.2009 р.), у навчальний процес Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ (акт впровадження № 2/1223 від 25.06.2009 р.).
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження апробовано на 18 наукових конференціях різного рівня, у тому числі: на 5 міжнародних науково-практичних конференціях: “Актуальні питання реформування правової системи України” (Луцьк, 2009 р.); “Восьмі осінні юридичні читання” (Хмельницький, 2009 р.); “V Прибузькі юридичні читання” (Миколаїв, 2009 р.); “Сучасні проблеми правової системи України” (Алушта, 2009 р.); “Морально-етичні засади права” (Івано-Франківськ, 2010 р.); на 4 всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Верховенство права у процесі державотворення та захисту прав людини в Україні”, (Острог, 2005 р.); “Проблеми захисту особистих немайнових прав особи”, (Івано-Франківськ, 2006 р.); науково-практичний семінар Академії правових наук України і Львівського державного університету внутрішніх справ (Івано-Франківськ, 2006 р.); “Інформаційні проблеми комп’ютерних систем, юриспруденції, енергетики, економіки, моделювання та управління” (Бучач, 2010 р.); на 4 регіональних конференціях: “Проблеми вдосконалення правового регулювання щодо забезпечення прав людини в Україні”, (Івано-Франківськ, 2003 р.); “Проблеми вдосконалення правового регулювання щодо забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні”, (Івано-Франківськ, 2004 р.); “Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина”, (Івано-Франківськ, 2005 р.); “Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні”, (Івано-Франківськ, 2006 р.); на 5 науково-практичних конференціях: звітно-наукові конференції кафедр Прикарпатського університету імені Василя Стефаника та Прикарпатського юридичного інституту, Львівського державного університету внутрішніх справ (Івано-Франківськ, 2002–2006 рр.).
Публікації. Теоретичні положення, висновки і пропозиції дисертаційної роботи відображені у 19 наукових публікаціях, у тому числі 5 статей – опубліковано у виданнях, включених ВАК України до переліку фахових видань з юридичних наук, 14 статей – у збірниках матеріалів конференцій.

Список літератури

ВИСНОВКИ
Системний аналіз наукової літератури та чинного законодавства, присвячений питанням аудиторської діяльності в Україні, місцю аудиторського фінансового контролю в системі фінан¬сового права, правовому статусу аудиторів, наділених контрольними функ¬ціями, дав змогу здійснити комплексне дослідження правових питань аудиторського контролю в Україні. У ході дисертаційного дослідження, виявлено, що однією з найважливіших передумов ефективного розвитку аудиту в Україні є розробка власної теоретико-правової бази на основі аналізу міжнародного досвіду, порівняльно-правової характеристики міжнародних та національної систем аудиту, вивчення основних недоліків, переваг та особливостей власної практики аудиту.
У межах проведеного дослідження одержані наступні результати:
1. Автором визначено, що аудит є особливим видом фінансового контролю, якому властиві таки ознаки, як: незалежність, у тому числі від безпосереднього втручання державних органів; високий рівень професійних та етичних вимог до аудиторів, у поєднанні з досконалими знаннями та досвідом у сфері економіки та права; особливе значення супутніх аудиторських послуг, які сприяють фінансовому та правовому захисту суб’єктів господарювання; формальна визначеність результату аудиту у висновках фінансового та правового змісту, що відображають об’єктивні дані про діяльності суб’єкта господарювання, дозволяють виявити недоліки та отримати професійну допомогу по їх усуненню.
2. На основі характеристики історичного досвіду і теоретичних засад правового регулювання аудиту, автором визначено, що передумовою виникнення й активного розвитку аудиту, як правило, виступають державотворчі процеси, суттєві державні, фінансові чи управлінські зміни. Зважаючи на таку особливість незалежного аудиту, даний вид контролю, фактично, є одним з інструментів забезпечення фінансової стабільності та безпеки країни, який “чутливо реагує” на зміни у фінансовій та правовій діяльності держави, зокрема, на фінансову чи політичну кризу, реформування податкової, бюджетної, фінансово-кредитної системи, тощо.
3. На думку автора, періодизація розвитку інституту аудиторського контролю в Україні відображає особливості організації правової держави з ринковою економікою, становлення та розвиток фінансової, бюджетної, банківської систем, орієнтація на міжнародні стандарти, практичне втілення закріплених Конституцією демократичних засад суспільства.
4. Автором сформульовано висновок, що аудит є особливим інститутом незалежного фінансового контролю, якому держава делегує частину контрольних повноважень, тому собі відводить особливо виважену роль фінансово-правового регулювання, що має проявлятися в правовій регламентації та в опосередкованому управлінні за допомогою представництва основних фінансових та контролюючих органів держави в Аудиторській палаті.
5. Важливим є теоретичне обґрунтування автором дисертаційного дослідження наявності саме правової природи в аудиторській діяльності, що розглядається в якості окремого фінансово-правового інституту, а також розмежування фінансово-правового та економічного змісту аудиту. Відповідно, на думку автора, аудиторська діяльність постає як самостійний вид фінансового контролю, що здійснюється спеціальними суб’єктами та потребує особливого правового регулювання.
6. Автор доходить до висновку, що в аудиторських правових нормах відображається особливість таких характерних ознак фінансового контролю, як імперативний характер, чітка регламентація, що по-різному проявляються при ініціативному та обов’язковому аудиті. Аудиторські правові норми можна класифікувати за такими критеріями, як: зміст (матеріальні чи процесуальні); напрямки правового регулювання (фінансові, адміністративні, банківські)і; сфера регулювання (норми, що регламентують порядок створення і функціонування аудиторських організацій та аудиторів, повноваження та відповідальність аудиторів, процедуру проведення аудиту).
7. Автор обґрунтовує, що аудиторські правовідносини, мають свої специфічні ознаки, зумовлені тим, що держава делегує частину своїх контрольних повноважень особі, яка отримує спеціальний статус. Поняття “фінансово-правові відносини” й “аудиторські правовідносини” співвідносяться як загальне й часткове, оскільки норми інституту фінансового контролю загальної частини фінансового права набувають специфічних рис при регулюванні відносин, що складаються при здійсненні аудиту.
8. Автор приходить до висновку, що особа, що безпосередньо проводить аудиторську діяльність в Україні наділена спеціальним правовим статусом, оскільки є незалежною та виконує суспільно-важливі функції в сфері фінансового контролю, делеговані державою законодавчим шляхом. Тому важливо чітко визначити в законодавстві як повноваження, так і гарантії діяльності, зокрема, у сфері користування інформацією.
9. Автор аналізує тенденцію запровадження в законодавстві широкого спектру аудиту в різних галузях діяльності. При цьому, підкреслюється, що Аудиторська палата України є суб’єктом, що наділений виключними повноваженнями в сфері аудиту, у тому числі проводить сертифікацію аудиторів та веде Реєстр аудиторів. Проте, специфіка проведення окремих видів аудиту вимагає наявності спеціальних знань. Тому, доцільно передбачити в Законі “Про аудиторську діяльність” проведення додаткової сертифікації аудиторів спеціальних напрямків (банківського, екологічного, тощо).
10. Аналізуючи той факт, що аудитор може займатися виключно аудиторською діяльністю, яка поділяється на два види: основна аудиторська перевірка та супутні послуги, автор приходить до висновку, що необхідно ввести заборону надання клієнтові одночасно обох видів послуг протягом звітного періоду, оскільки це може мати негативний вплив на неупередженість та правдивість аудиторського висновку. Також недоцільно було б зводити аудит виключно до перевірки, оскільки супутні послуги користуються великим попитом та повинні виконуватися професіоналами, що відповідають високому рівню аудиторів.
11. На думку автора, потребує узгодження діяльність державних органів фінансового контролю та аудиторів. Шляхами вирішення цього може бути: наукове обґрунтування збалансування державного регулювання та саморегулювання аудиту; координація та взаємодія аудиторів з іншими контролюючими суб’єктами; наукове обґрунтування соціально-економічної цінності аудиторського фінансового контролю; розробка основних напрямів державної політики, скерованої на підвищення авторитету інституту аудиту як на внутрішньодержавному так і на міжнародному рівні; перехід аудиторської практики з “підтвердження” на “гарантування”. Зокрема, із 320 опитаних суб’єктів підприємницької діяльності, 68 % респондентів вважають аудит об’єктивним і 72 % зазначили про доцільність надання аудиторському висновку юридичної сили документа на рівні з актом державної перевірки.
12. Також, автор приходить до висновку, що в процесі здійснення аудиту можна виділити такі специфічні напрямки діяльності, як: фінансовий контроль з метою отримання об’єктивної інформації про реальний стан суб’єкта господарювання; аудит, що проводиться у встановленому законом обов’язковому порядку щодо суб’єктів, інформація про фінансове становище яких підлягає офіційному оприлюдненню; інформаційно-правові консультації у сфері податкового, банківського, господарського законодавства.
13. Автор підкреслює, що потребує вирішення конфлікт між державними органами фінансового контролю та аудиторами. Шляхами його вирішення може бути: наукове обґрунтування збалансування державного регулювання та саморегулювання аудиту; координація та взаємодія аудиторів з іншими контролюючими суб’єктами; усунення негативного ставлення державних контролюючих органів до незалежних аудиторів; наукове обґрунтування соціально-економічної цінності аудиторського фінансового контролю; розробка основних напрямів державної політики, скерованої на підвищення авторитету інституту аудиту як на внутрішньодержавному так і на міжнародному рівні; перехід аудиторської практики з “підтвердження” на “гарантування”.
14. Досліджуючи основні проблеми сучасної системи органів фінансового контролю, автор приходить до висновку, що вона потребує суттєвих змін, спрямованих на взаємоузгодженість їх діяльності, гармонізацію єдиного понятійного апарату, адаптованого до міжнародних норм та стандартів, виключення дублювання та розбіжностей контрольних повноважень.
15. Також, на думку автора, потребує подальшої теоретичної розробки поняття державного аудиту, як особливого виду незалежного та професійного фінансового контролю у сфері діяльності органів державної влади і управління з метою забезпечення прозорості виконання державного бюджету. При цьому, особлива роль має бути відведена Рахунковій палаті України, як органу, що має очолити систему державного аудиту.
16. З позиції автора, стан правового регулювання аудиту в умовах адаптації національного законодавства до міжнародних норм та стандартів не відповідає реальним потребам суспільства у зв’язку з відсутністю єдиного понятійного апарату, узгодженої та ефективної взаємодії аудиторів з іншими контролюючими суб’єктами, правового регулювання аудиторської діяльності у сфері державного, банківського, інших напрямків аудиту, а також недостатньою науковою розробкою цих питань.
17. Пропонується кодифікувати нормативно-правові акти у сфері аудиторської діяльності, оскільки відсутність цілісної законодавчої бази призводить до появи неузгоджених актів і конфліктних ситуацій у сфері фінансового контролю, тоді як системна правотворча діяльність є оптимальною формою втручання у сферу незалежного аудиту. Важливо в окремому акті зосередити ключові матеріальні норми, що дозволить мати єдиний понятійний апарат та узгоджену систему контрольних дій. Зокрема, на думку автора, структура кодексу має складатися з чотирьох частин. Загальна частина включатиме поняття, принципи, джерела та систему аудиту. Особлива частина повинна містити розділи про особливості правового статусу та сертифікацію аудиторів, професійні вимоги та обмеження, організацію та проведення аудиту, форми та види аудиту, юридичну відповідальність у сфері аудиту. Окремі розділи доцільно присвятити професійній етиці аудитора та стандартам аудиту.
18. Також, автором пропонується внести ряд змін до чинного законодавства України у сфері аудиту. Зокрема, до наступних актів: закони України “Про аудиторську діяльність в Україні” (щодо статусу аудитора, видів аудиту, договірних відносин); “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” (щодо проведення державного фінансового аудиту, що запроваджено поряд з методом інспектування); “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання фінансовим правопорушенням, забезпечення ефективного використання бюджетних коштів, державного і комунального майна” (щодо широкого запровадження “державного аудиту”); “Концепція розвитку державного внутрішнього фінансового контролю” (щодо державного аудиту); Господарський кодекс України (щодо здійснення аудиту Рахунковою палатою та органами державної контрольно-ревізійної служби). При цьому, автор звертає увагу на необхідність чіткого законодавчого розмежування таких змістовно відмінних понять як “державний аудит” та “аудит, що здійснюється сертифікованими особами”, тобто не державний.
Отже, фінансово-правове регулювання аудиторської діяльності в Україні повинно реалізовуватися в двох основних напрямках: теоретично-правовий; та нормативно-правовий. Такий розподіл напрямків правового регулювання аудиту відображається у структурі трьох розділів даного дослідження.
Висвітлення різних поглядів вчених щодо сутності та функцій аудиту, місця аудиту як виду фінансового контролю в системі фінансового права, різних видів аудиту, вивчення досвіду організації і діяльності аудиту в системі органів фінансового конт¬ролю зарубіжних країн, завдань і функцій у сфері державного аудиту таких суб’єктів державного фінансового контролю, як Рахункова палата, державна контрольно-ревізійна та державна податкова служби, до¬зволило здійснити відповідні узагальнення, сформулювати пропозиції та представити своє бачення проблем фінансово-правового регулювання аудиторської діяльності в Україні та шляхів їх вирішення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
2. Орлюк О. П. Фінансове право / О. П. Орлюк. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 528 с.
3. Джужа О. М. Кримінологія / О. М. Джужа. – К. : Атіка, 2010. – 312 с.
4. Дослідження : сорок п’ять відсотків компаній України стали жертвами економічних злочинів. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://news.liga.net/ukr/news/NU097644.html
5. Савченко Л. А. Правові проблеми фінансового контролю в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. : 12.00.07 “Адміністративне право і процес ; фінансове право ; інформаційне право” / Л. А. Савченко. – Х., 2002. – 29 с.
6. Про внесення змін до Концепції розвитку державного внутрішнього фінансового контролю та затвердження плану заходів щодо її реалізації на період до 2017 р. : розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 груд. 2009 р. // Офіційний вісник України. – 2009. – № 82.
7. Дорош Н. І. Державний фінансовий контроль : зарубіжний досвід і шляхи вдосконалення / Н. І. Дорош // Фінанси України. – 1998. – № 1. – С. 47–56.
8. Кінащук Л. Л. Напрями вдосконалення теоретико-правової основи аудиту як виду фінансової діяльності / Л. Л. Кінащук // Підприємництво, господарство і право : щомісячний науково-практичний господарсько-правовий журнал. – 2009. – № 1. – С. 50–53.
9. О второй конференции ЕВРОСАИ-АРАБОСАИ : Счётная Палата Российской Федерации. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.ach.gov.ru/ru/international/archive/2009-04-07
10. Адамс Р. Основы аудита / Р. Адамс. – М. : ЮНИТИ, 1995. – 398 с.
11. Манченко О. В. Основні засади аудиторських правовідносин у науці Фінансового права України / О. В. Манченко // Науковий вісник Чернівецького університету : правознавство. – Випуск № 253. – Чернівці : Рута, 2004. – С. 103–107.
12. Орлюк О. П. Фінансове право : академічний курс / О. П. Орлюк. – К. : Юрінком Інтер, 2010. – 582 с.
13. Воронова Л. К. Фінансове право України : навч. посібн. / Л. К. Воронова, М. П. Кучерявенко. – К. : Юрінком Інтер, 2010. – 395 с.
14. Костенко Ю. О. Фінансове право : навч. посібн. / Ю. О. Костенко. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 240 с.
15. Про сертифікацію аудиторів : рішення Аудиторської Палати України від 29 січн. 2009 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.apu.сom.ua
16. Манченко О. В. Правова природа аудиту як особливого виду фінансового контролю / О. В. Манченко // Проблеми вдосконалення правового регулювання щодо забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні : матеріали регіон. міжвуз. наук. конф. – Івано-Франківськ : Плай, 2003. – С. 106–111.
17. Мадісон В. В. Основи філософіі приватного права : навч. посібн. / В. В. Мадісон. – К. : Школа, 2004. – 144 с.
18. Дефлиз Ф. Л. Аудит Монтгомери / Ф. Л. Дефлиз, Г. Р. Дженик, В. М. О’Рейлли, М. Б. Хирш. – М. : Аудит : ЮНИТИ, 1997. – 542 с.
19. Дорош Н. І. Аудит : методологія і організація / Н. І. Дорош. – К. : Знання, 2001. – 402 с.
20. Пушкар М. С. Історія обліку та контролю господарської діяльності : навч. посібн. / М. С. Пушкар, Н. В. Гавришко, Р. В. Романів.– Тернопіль : Картбланш, 2003. – 223 с.
21. Дорош Н. І. Міжнародний досвід становлення та розвитку аудиторського контролю / Н. І. Дорош // Вісник податкової служби України. – 1999. – № 28. – С. 41–45.
22. Дікань Л. В. Контроль і ревізія / Л. В. Дікань. – К. : Знання, 2007. – 327 с.
23. Марченко М. Н. Общая теория государства и права : академический курс / М. Н. Марченко. – М. : Зерцало, 1998. – 640 с.
24. Сухарева Л. О. Еволюція функції контролю / Л. О. Сухарева // Фінанси України. – 2000. – № 8. – С. 16.
25. Усач Б. Ф. Фінансово-господарський контроль діяльності суб’єктів господарської діяльності в Україні : етапи еволюції, проблеми та перспективи розвитку / Б. Ф. Усач // Вісник ТАНГ. – Тернопіль : Економічна думка, 2001. – С. 96–99.
26. Голов С. С. Система професійної підготовки бухгалтерів і аудиторів у Великобританії / С. С. Голов // Бухгалтерський облік і аудит. – 1994. – № 8. – С. 23– 25.
27. Дорош Н. І. Юридична відповідальність аудитора перед клієнтом / Н. І. Дорош // Вісник податкової служби України. – 1998. – № 20. – С. 20–24.
28. Мыскова З. М. Правовое регулирование аудиторской тайны / З. М. Мыскова // Аудитор. – 2005. – № 4. – С. 35–36.
29. Манченко О. В. Фінансово-правове регулювання аудиту в умовах адаптації до міжнародних стандартів / О. В. Манченко // Верховенство права у процесі державотворення та захисту прав людини в Україні : матеріали VІ всеукр. наук.-практ. конф. – Острог : Острозька академія, 2005. – С. 168–169.
30. Шелудько М. В. Фінансовий ринок : навч. посібн. / М. В. Шелудько. – К. : Вища освіта ХХІ століття, 2002. – 535 с.
31. Білуха М. Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту / М. Т. Білуха. – К. : Вища школа.; 1994. – 364 с.
32. Усач Б. Ф. Аудит за міжнародними стандартами : загальна характеристика та особливості співвідношення з національними нормами аудиту / Б. Ф. Усач. – К. : Знання, 2007. – 247 с.
33. Богданов А. П. Эффективность внутреннего аудита / А. П. Богданов // Вестник бухгалтера и аудитора Украины . – 2003. – № 21. – С. 17.
34. Про Центральне бюро аналізу ризиків та аудиту : наказ Державної Митної Служби України від 02 груд. 2003 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.zakon1.rada.gov.ua
35. Про комітет з контролю якості аудиторських послуг : рішення Аудиторської Палати України від 20 трав. 2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.apu.сom.ua
36. Суйц В. П. Контроль за качеством работы аудиторов / В. П. Суйц // Аудитор. – 2007. – № 11. – С. 12–22.
37. Манченко О. В. Інформаційні проблеми аудиту як особливого виду фінансового контролю / О. В. Манченко // Збірник наук. статей за матеріалами наук. міжгалуз. конф. “Інформаційні проблеми комп’ютерних систем, юриспруденції, енергетики, економіки, моделювання та управління”. – Східниця, 2010. – С. 212.
38. Про комісію Аудиторської палати України з зовнішніх зв’язків та інформаційного забезпечення аудиту : рішення Аудиторської Палати України від 14 лют. 2008 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.apu.сom.ua
39. Панова В. А. Ответственность аудитора за ненадлежащее выполнение обязательств как условие договора на оказание аудиторских услуг / В. А. Панова // Адвокат бухгалтера. – 2003. – № 2. – С. 19.
40. Андреев В. Д. Правовое регулирование аудита / В. Д. Андреев. – М. : Дело и сервис, 2008. – 432 с.
41. Манченко О. В. Співвідношення фінансового та цивільного права у договірних відносинах між аудитором та замовником / О. В. Манченко // Матеріали всеукр. міжвуз. наук. конф. – Івано-Франківськ : Плай, 2006. – С. 104–108.
42. Дорош Н. І. Договір на проведення аудиту : / Н. І. Дорош // Вісник податкової служби України. – 2001. – № 11. – С. 18.
43. Щодо надання аудиторських послуг : лист Аудиторської Палати України від 1 лис. 2004 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.apu.сom.ua
44. Тимко Й. П. Аудит в Україні : становлення і організація / Й. П. Тимко. – Ужгород, 1996. – 144 с.
45. Павлов Д. М. Розвиток законодавства про фінансовий контроль як напрям фінансово-правового забезпечення адміністративної реформи в Україні / Д. М. Павлов // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 10. – С. 54–57.
46. Про аудиторську діяльність в Україні : закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 23. – Ст. 243.
47. Кодекс професійної етики аудиторів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.apu.сom.ua
48. Про застосування міжнародних стандартів аудиту : рішення Аудиторської Палати України від 30 лис. 2006 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.apu.сom.ua
49. Про схвалення Кодексу професійної етики внутрішніх аудиторів банківських установ та змін до методичних вказівок щодо застосування стандартів внутрішнього аудиту в комерційних банках України : постанова Правління Національного Банку України від 12 лют. 2003 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.zakon1.rada.gov.ua
50. Про затвердження концептуальної основи контролю за аудиторською діяльністю в Україні : рішення Аудиторської Палати України від 27 вер. 2007 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.apu.сom.ua
51. Методичні рекомендації з рейтингу аудиторських фірм України : рішення Аудиторської Палати України від 26 жовт. 2006 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.apu.сom.ua
52. Олексюк В. П. Профессиональная этика, права и обязанности аудиторов / В. П. Олексюк // Вестник бухгалтера и аудитора Украины. – 2002. – № 19. – С. 8.
53. Ярема Р. В. Аудиторские услуги : соотношение цены и качества их организации и проведения / Р. В. Ярема // Украинская инвестиционная газета. – 2002. – № 16. – С. 7–8.
54. Лукашев Ю. И. Финансовый адвокат – новое направление : деятельность аудитора в качестве финансового адвоката / Ю. И. Лукашев // Юридическая практика. – 2002. – № 5. – С. 27–29.
55. Манченко О. В. Вдосконалення законодавства України у сфері фінансового контролю – як превентивного заходу протидії легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом / О. В. Манченко // Збірник матеріалів міжнар. наук.-практ. конф. – Алушта, 2009. – С. 258–261.
56. Шатковська Л. С. Аудит і аудиторська діяльність / Л. С. Шатковська, В. М. Жук, В. К. Савчук. – К. : Урожай, 1999. – 256 с.
57. Про ліцензування аудиту : положення Аудиторської Палати України від 17 лют. 1994 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.apu.сom.ua
58. Щодо реформування аудиторської системи : лист Спілки Аудиторів України від 20 жовт. 2003 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.apu.сom.ua
59. Про постійне вдосконалення професійних знань аудиторів України : рішення Аудиторської Палати України від 20 трав. 2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www. apu.сom.ua
60. Про сертифікацію аудиторів : рішення Аудиторської Палати України від 29 січ. 2009 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.apu.сom.ua
61. Щодо вживання термінів “аудит” та “аудиторська діяльність” для назв суб’єктів, діяльність яких не відповідає нормам та вимогам Закону України “Про аудиторську діяльність” : лист Аудиторської Палати України від 27 черв. 2003 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.apu.сom.ua
62. Про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу : закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 29. – Ст. 367.
63. Орлюк О. П. Роль державного регулювання в розвитку кредитної системи України / О. П. Орлюк // Матеріали наук.-практ. конф. з фінансового права. – Харків : НЮАУ, 1998. – С. 239–247.
64. Про організацію проведення ревізій і перевірок органами державної контрольно-ревізійної служби в Україні за зверненнями правоохоронних органів : інструкція, затверджена наказом Головного контрольно-ревізійного управління України від 26 лист. 1999 р. // Офіційний вісник України. – 1999. – № 51. – Ст. 2586.
65. Про внесення змін до Концепції розвитку державного внутрішнього фінансового контролю та затвердження плану заходів щодо її реалізації на період до 2015 р. : розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 жовт. 2008 р. // Офіційний вісник України. – 2008. – № 82. – С. 166–172.
66. Манченко О. В. Основні напрями правового регулювання державного аудиту як особливого виду фінансового контролю на прикладі України та Російської Федерації / О. В. Манченко // Тези міжнар. наук.-практ. конф. “V Прибузькі юридичні читання”. – Миколаїв, 2009. – С. 143–144.
67. Кінащук Л. Л. Фінансово-правові підстави виникнення та становлення аудиторського контролю в Україні / Л. Л. Кінащук // Бюлетень Міністерства юстиції України : офіційне видання. – 2009. – № 2. – С. 72–78.
68. Суйц В. П. Основы российского аудита : теоретические и практические особенности становлення и развития в рыночных отношениях страны / В. П. Суйц, Н. В. Смирнов. – М. : ДИС, 1997. – 244 с.
69. Аренс Э. Аудит / Э. Аренс, Дж. К. Лоббек / за ред. Соколова Я. В. – М. : Финансы и статистика, 1995. – 558 с.
70. Нечай А. А. Правові засади незалежного аудиту державних видатків на прикладі Канади / А. А. Нечай // Збірник наук. праць з фінансового права / відп. ред. Л. К. Воронова. – Х. : АПН України, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, 1999. – 332с.
71. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18–22. – Ст. 144.
72. Про зовнішньоекономічну діяльність : закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 24. – Ст. 94.
73. Дорош Н. І. Актуальні проблеми становлення та розвитку аудиторського контролю в Україні / Н. І. Дорош // Світ бухгалтерського обліку та аудиту. – 1997. – № 5. – С. 38–42.
74. Орхименко Д. М. Во сколько обходится эффективный независимый аудит / Д. М. Орхименко // Украинская инвестиционная газета. – 2007. – № 3. – С. 5–7.
75. Щодо практики застосування в Україні міжнародних стандартів з аудиту : лист Аудиторської Палати України, Комісії з стандартів та практики аудиту, Спілки аудиторів України та Комісії з національних стандартів аудиту від 21 лип. 2003 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.apu.сom.ua
76. Панкова С. В. Международные стандарты и нормативы аудита и практика их применения в рыночных отношениях / С. В. Панкова. – М. : Экономист, 2007. – 158 с.
77. Розвиток бухгалтерського обліку та аудиту відповідно до плану дій “Україна – Європейський Союз” : резолюція, прийнята учасниками першої міжнародної конференції від 12 лип. 2005 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.apu.сom.ua
78. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо впровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування і побутових послуг, гармонізованих з міжнародними стандартами : наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 17 черв. 2006 р. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.zakon1.rada.gov.ua
79. Токарєв В. М. Проблеми розвитку аудиторської діяльності в Україні на початку ХХІ ст. / В. М. Токарєв // Бухгалтерський облік і аудит. – 2003. – № 2. – С.61–62.
80. Кравчук М. В. Проблеми теорії держави і права: навч. посібн. / М. В. Кравчук. – Юридичний інститут ТАНГ. – Тернопіль, 2001. – 168 с.
81. Савченко В. Я. Аудит: навч. посібн. / В. Я. Савченко. – К.: КНЕУ, 2008. – 322с.
82. Манченко О. В. Порівняльно-правовий аналіз національної та міжнародної системи джерел права в галузі аудиторського фінансового контролю / О. В. Манченко // Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина : матеріали регіон. міжвуз. наук. конф. – Івано-Франківськ : Плай, 2005. – С. 36–39.
83. Сухоруков А. І. Фінансова безпека держави : навч. посібн. / А. І. Сухоруков, О. Д. Ладюк. – К. , 2007 – 192 с.
84. Скакун О. Ф. Теорія держави і права : підручник / О. Ф. Скакун. – Харків : Консум, 2007. – 656 с.
85. Марченко М. Н. Общая теория государства и права : академический курс / М. Н. Марченко. – М. : Зерцало, 1998. – 640 с.
86. Воронова Л. К. Советское финансовое право : учебник / Л. К. Воронова, Н. И. Химичева. – М. : Юрид. лит., 1987. – 464 с.
87. Орлюк О. П. Фінансове право : навч. посібн. / О. П. Орлюк. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 582 с.
88. Національні нормативи аудиту : кодекс професійної етики аудиторів України. – К. : Основа, 1999. – 247 с.
89. Марченко В. Б. Поняття та особливості забезпечення фінансового контролю / В. Б. Марченко // Правове регулювання економіки : збірник наукових праць. – 2000. – № 1. – 224 с.
90. Горун О. В. Суть і призначення фінансового контролю / О. В. Горун // Проблеми фінансового права. – Чернівці : Рута, 1996. – 268 с.
91. Савченко Л. А. Правові проблеми фінансового контролю в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юр. наук : спец. : 12.00.07 “Адміністративне право і процес ; фінансове право ; інформаційне право” / Л. А. Савченко – Х., 2002. – 29 с.
92. Манченко О. В. Адаптація до законодавства Європейського співтовариства в галузі аудиторського фінансового контролю України / О. В. Манченко // Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини : зб. наук. статей. – Випуск ХV. – Івано-Франківськ : Плай, 2005. – С. 48–54.
93. Кашкин М. С. Основы права Европейского союза / М. С. Кашкин. – М. : Феникс. – 1997. – 325 с.
94. Миргородська Л. О. Фінансові системи зарубіжних країн : навч. посібн. / Л. О. Миргородська. – К. : Центр навчальної літератури, 2003. – 240 с.
95. Про визначення аудиту : лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 8 серп. 2002 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.zakon1.rada.gov.ua
96. Щодо обов’язковості подання до податкових органів фінансової звітності разом з аудиторським висновком суб’єктами господарювання, проведення аудиту яких є обов’язковим : лист Державної Податкової Адміністрації України від 25 лист. 2005 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.zakon1.rada.gov.ua
97. Щодо аудиторської діяльності : лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 28 квіт. 2001 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.zakon1.rada.gov.ua
98. Бейгельзімер М. С. Самопроголошений аудит та самозвані “аудитори” / М. С. Бейгельзімер // Закон і бізнес. – 2003. – № 25–26. – С. 13.
99. Про забезпечення незалежності аудиторів : положення Аудиторської палати України від 24 груд. 2009 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.apu.сom.ua
100. Статут Спілки аудиторів України від 21 черв. 2007 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.apu.сom.ua
101. Про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг : указ Президента України від 4 квіт. 2003 р. // Урядовий кур’єр. – 2003. – № 71.
102. Про Рахункову палату : закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 43. – Ст. 212.
103. Про об’єднання громадян : закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 34. – С. 97.
104. Стефанюк І. Б. Концептуальні засади удосконалення правового забезпечення діяльності контрольно-ревізійної служби / І. Б. Стефанюк // Фінанси України. – 2006. – № 11. – 160 с.
105. Посельський В. М. Європейський Союз : інституційні основи європейської інтеграції / В. М. Посельський. – К. : Смолоскип, 2007. – 168 с.
106. Алісов Є. О. Фінансове право: підручник / Є. О. Алісов, Л. К. Воронова, С. Т. Кадькаленко – К. : Вентурі, 1999. – 496 с
107. Про економічні, соціальні і культурні права : міжнародний пакт за резолюцією 2220 від 16 груд. 1966 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.zakon1.rada.gov.ua
108. Левченко З. І. До Європи – з міжнародними стандартами : особливості практичного застосування в Україні / З. І. Левченко // Цінні папери України. – 2003. – № 37. – С. 24–26.
109. Орлюк О. П. Держава як учасник фінансового ринку / О. П. Орлюк // Юридична Україна. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 27–38.
110. Манченко О. В. Вдосконалення законодавства України у сфері фінансового контролю / О. В. Манченко // Збірник тез міжнар. наук.-практ. конф. “Восьмі осінні юридичні читання”. – Хмельницький, 2009. – С. 107–108.
111. Про Національний банк України : закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 29. – Ст. 238.
112. Про банки і банківську діяльність : закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5–6. – Ст. 310.
113. Про подання договорів щодо проведення аудиту фінансової звітності банків : лист Департаменту методології банківського регулювання та нагляду Національного Банку України від 24 жовт. 2005 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.zakon1.rada.gov.ua
114. Щодо Положення про порядок подання до Національного банку України аудиторського звіту та висновку за результатами перевірки річної фінансової звітності банку : лист Національного Банку України від 18 бер. 2005 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.zakon1.rada.gov.ua
115. Про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках : постанова Національного Банку України від 20 бер. 1998 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.zakon1.rada.gov.ua
116. Про сертифікацію аудиторів банківських установ : постанова правління Національного банку України від 16 лип. 2001 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.zakon1.rada.gov.ua
117. Про анулювання сертифікатів серії “АБ” та заміну їх на сертифікати серії “А” : рішення Аудиторської Палати України від 26 трав. 2005 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.apu.сom.ua
118. Краев А. В. Аудит : внутрифирменные стандарты / А. В. Краев, О. А. Краева, А. М. Богомолов. – М. : Книга сервис, 2002. – 160 с.
119. Щодо подачі банками аудиторських звітів на основі міжнародних стандартів аудиту : лист Національного Банку України від 4 бер. 2003 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.zakon1.rada.gov.ua
120. Про укладення угод з аудиторськими фірмами : лист Національного банку України від 3 груд. 2003 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.zakon1.rada.gov.ua
121. Щодо Методичних рекомендацій про взаємодію між інспекторами з банківського нагляду Національного банку України та зовнішніми аудиторами банків : лист Національного Банку України від 14 трав. 2004 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.zakon1.rada.gov.ua
122. Щодо видачі аудиторам банків сертифікату НБУ : лист Національного Банку України від 16 бер. 2005 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.zakon1.rada.gov.ua
123. Щодо продовження терміну чинності сертифікатів аудиторів банків : лист Національного банку України від 11 квіт. 2005 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.zakon1.rada.gov.ua
124. Про подання до НБУ результатів проведення аудиту банків : лист Національного Банку України від 5 лип. 2005 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.zakon1.rada.gov.ua
125. Щодо посилення контролю за поданням банківськими установами звітності до НБУ : лист Національного Банку України від 30 трав. 2005 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.zakon1.rada.gov.ua
126. Стосовно сертифікації зовнішніх аудиторів банків : лист Аудиторської Палати України від 13 квіт. 2004 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.apu.сom.ua
127. Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності : закон України // Урядовий кур’єр. – 2010. – № 205. – С. 34.
128. Класифікація видів економічної діяльності : державний класифікатор України [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.zakon1.rada.gov.ua.
129. Класифікатор галузей законодавства України : державний класифікатор України [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.zakon1.rada.gov.ua
130. Класифікатор продукції та послуг : державний класифікатор України [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.zakon1.rada.gov.ua
131. Про аудиторську діяльність в Україні : проект закону України від 12 січн. 2004 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.zakon1.rada.gov.ua
132. Жучкова І. В. Аудит : Розширення ринку послуг / І. В. Жучкова // Урядовий кур’єр. – 2002. – № 182. – С. 15.
133. Петрик О. В. Види та структура аудиторського висновку про перевірену фінансову звітність / О. В. Петрик // Вісник податкової служби України. – 2005. – № 30. – С. 55.
134. Дорош Н. І. Історія розвитку та сучасна класифікація аудиторських послуг / Н. І. Дорош // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. – 1999. – № 2. – С. 110–117.
135. Ткаченко В. А. Больше понимания ждут украинские компании от международных аудиторов / В. А. Ткаченко // Украинская инвестиционная газета. – 2008. – № 16. – С. 5–6.
136. Исаев Д. В. Кодексы корпоративного управления и прозрачность компаний : акт Сарбейнса-Оксли / Д. В. Исаев // Финансовая газета. – 2008. – № 3. – С. 14–17.
137. Щодо застосування міжнародних стандартів аудиту : лист Аудиторської Палати України від 6 сер. 2004 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.apu.сom.ua
138. Про затвердження плану заходів щодо нейтралізації можливих негативних наслідків у зв’язку із вступом України до Світової організації торгівлі та забезпечення підвищення конкурентоспроможності національної економіки : розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 січн. 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 14. – С. 117.
139. Усач Б. Ф. Аудиторська перевірка комерційних банків : деякі практичні аспекти та правова регламентація / Б. Ф. Усач // Фінанси України. – 2003. – № 5. – С. 128–132.
140. Манченко О. В. Види та особливості класифікації аудиторських правовідносин з позиції науки Фінансового права / О. В. Манченко // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України : зб. наук. статей. – Випуск ХVІ. – Івано-Франківськ : Плай, 2006. – С. 55–61.
141. Манченко О. В. Правові проблеми класифікації інституту фінансового контролю / О. В. Манченко // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України : збірник наук. статей. – Випуск ХІV. – Івано-Франківськ : Плай, 2004. – С. 55–60.
142. Манченко О. В. Особливості правового регулювання аудиторського фінансового контролю у сфері банківської діяльності / О. В. Манченко // Проблеми вдосконалення прав