Фоменко Людмила Володимирівна. Раціональне використання земель сільськогосподарського призначення в умовах західного регіону України

Короткий опис

Фоменко Людмила Володимирівна. Раціональне використання земель сільськогосподарського призначення в умовах західного регіону України: дис... канд. екон. наук: 08.07.02 / Державний агроекологічний ун-т. - Житомир, 2004

Фоменко Л.В. Раціональне використання земель сільськогосподарського призначення в умовах західного регіону України.Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 економіка сільського господарства і АПК. Державний агроекологічний університет Міністерства аграрної політики України, Житомир, 2004.
У роботі розкрито результати теоретичних і практичних досліджень раціонального використання земель сільськогосподарського призначення в умовах західного регіону України. Проведено аналіз сучасного стану реформування земельних відносин, структури та рівня землекористування, а також здійснено оцінку чинників раціонального використання земель. Визначено показники економічного й екологічного стимулювання раціонального використання і охорони земельних ресурсів.
Обґрунтовано напрямки удосконалення методичних підходів оцінки землі та механізм підвищення продуктивного потенціалу земель сільськогосподарського призначення. Запропоновано модель оптимізації структури посівних площ у господарствах Львівської області.

У дисертації викладено теоретичне узагальнення і запропоновано вирішення наукової проблеми, що полягає у дослідженні та розробці науково-методичних підходів і практичних рекомендацій з раціонального використання земель сільськогосподарського призначення в умовах західного регіону України.
Результати роботи дають підстави для наступних висновків.

Раціональне використання земельних ресурсів у сільському господарстві слід розуміти як соціально-економічну категорію, що виражає відносини між людьми в процесі здійснення технологічних виробничих процесів, пов’язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції, з метою максимального задоволення потреб населення у продуктах харчування, при забезпеченні відновлення природної родючості ґрунту, збільшення продуктивного потенціалу земельних ресурсів і їх використання в умовах високого рівня екологічності як цих ресурсів, так і середовища в цілому.
Забезпечення раціонального використання земель сільськогосподарського призначення передбачає досягнення економічно доцільного й екологічно безпечного рівня віддачі від одиниці цих ресурсів, дотримання збалансованості та необхідного рівня вмісту поживних речовин у ґрунті, запобігання різним видам ерозії, запровадження енергоощадних біологізованих та екологічно безпечних технологій обробітку ґрунту і вирощування сільськогосподарських культур і тварин, науково обґрунтоване проведення меліоративних заходів. Ступінь раціональності використання земель сільськогосподарського призначення визначає система чинників природних, економічних, організаційно-правових, дія яких проявляється на засадах об’єктивного закону мінімуму.
Для досягнення необхідного рівня ефективності використання сільськогосподарських земель в умовах подальшого реформування земельних відносин у західному регіоні України необхідно забезпечити господарське самовизначення селян з формою господарювання за умови пріоритетного збереження цілісності земельних і майнових комплексів реформованих господарств, запровадження товарно-грошових відносин при використанні землі на основі платної оренди. На перших етапах розвитку земельного ринку в умовах шестирічного мораторію на ринок землі найдоцільнішим є запровадження внутрігосподарського обороту земельних часток для становлення ефективних господарських формувань. Використання оренди земельних часток застраховує селян від втрати землі, дає можливість отримувати дохід у формі орендної плати, сприяє пошуку ефективного господаря.

Самовизначення селян на основі використання права розпоряджатися своєю земельною часткою зумовило вибір такої структури форм господарювання: товариство з обмеженою відповідальністю (44%), приватно-орендних підприємств (36%), селянських фермерських господарств (8%), що вважається найбільш доцільною щодо раціонального використання земель сільськогосподарського призначення на даному етапі розвитку сільського господарства.

Запропонований механізм економічного регулювання раціонального використання й охорони земель передбачає систему критеріїв і показників стимулювання, застосування компенсаційних платежів при вилученні земель з сільськогосподарського виробництва, запровадження рівнонапружених ставок плати за землю залежно від її якості, що дасть змогу поставити всіх власників землі і землекористувачів у рівні економічні умови.
Для забезпечення об’єктивного регулювання землеоцінюваних показників встановлено взаємозв’язок між показником грошової оцінки землі та чинниками родючості. Найбільший вплив на рівень грошової оцінки землі мають: дози внесення органічних і мінеральних добрив, вміст у ґрунті гумусу, фосфору та калію, питома вага меліорованих земель.
З метою ефективного використання земель сільськогосподарського призначення, збереження і підвищення родючості ґрунту на основі раціонального поєднання галузей рослинництва та тваринництва розрахована для умов Львівської області оптимальна структура посівних площ на перспективу (2007 р.) по виробничих типах господарств (молочний з розвитком льонарства, скотарсько-племінний з розвитком буряківництва, скотарсько-відгодівельний з розвитком льонарства): зернові 43,0%, 38,1% і 43,9% відповідно; технічні культури 11,5%, 10,3% та 8,4%; картопля 3,1%, 0%, 0,8%; кормові 41%, 51,6%, 45,8%.
Запропоновано пропозиції щодо удосконалення методики вартісної оцінки земель сільськогосподарського призначення на засадах комплексного підходу, котрі враховують чинник часу й умови аграрного виробництва, що в повній мірі відповідає вимогам функціонування ринку землі.

Запропоновано використовувати для оцінки земель сільських населених пунктів експертний метод за багатокритеріальним вибором, який враховує родючість, екологічний стан, геолого-геоморфологічні умови, місце розташування і рівень інженерного облаштування території, що дає можливість правильно розрахувати ціну земельної ділянки в залежності від її використання та цільового призначення.

Розрахований індекс екологічної невідповідності сучасного використання орних земель вказує на необхідність знижувати рівень розораності угідь. Підраховано, що максимальна питома вага орних земель по Україні може становити 42,0% від загальної площі, проти 63,2%. Екологічно найбільш обґрунтованою слід вважати розораність сільськогосподарської території не більше 40%.
Внесено пропозиції щодо забезпечення мінімальних втрат гумусу внаслідок ерозії ґрунту за рахунок скорочення на схилових землях розмірів посівів просапних культур зі зростанням крутизни схилів, компенсуючи сільськогосподарськими культурами суцільного посіву.

Розроблено пропозиції щодо економіко-технологічних заходів раціонального використання земель сільськогосподарського призначення, які враховують рівень економічності й екологічності здійснення землеохоронних заходів. На основі аналізу фінансово-економічних показників ТзОВ Агрофірма-Нова” Жовківського району Львівської області, визначено високий рівень ризику окупності капітальних вкладень здійснюваних у землеохоронні заходи досліджуваного підприємства.
Встановлено, що на сьогоднішньому етапі економічних перетворень раціональне використання земель сільськогосподарського призначення можливе лише за умови активного державного втручання у цей процес. Доцільно формувати фінансові ресурси на державному рівні для впорядкування сільськогосподарської території, здійснення компенсаційних платежів, пов’язаних з трансформацією сільськогосподарських земель у природні угіддя. В Україні необхідно віднести до спеціальних заходів (програм) раціонального використання сільськогосподарських земель, що фінансуються за участю централізованих фондів суспільства, меліорацію земельного фонду, заходи боротьби з ерозією ґрунтів, селекцію і насінництво, наукове забезпечення та інші заходи, котрі мають загальний для всієї системи характер.