ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ МОЛОДІЖНОЇ ЖИТЛОВОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ Диссертация

Короткий опис:
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ
ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ОМЕЛЬЧУК Валерій Олексійович

УДК 351.778.532-053.81(477)

ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ МОЛОДІЖНОЇ ЖИТЛОВОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ

25.00.01 теорія та історія державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
ГОЛОВАТИЙ Микола Федорович,
доктор політичних наук,
професор

КИЇВ - 2004

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ.. 3
ВСТУП.. 4
РОЗДІЛ 1. 12
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ МОЛОДІЖНОЇ ЖИТЛОВОЇ ПОЛІТИКИ ВУКРАЇНІ 12
1.1. Державна молодіжна житлова політика як один з основних напрямів соціальної політики держави. 12
1.2. Іпотека як інструмент державної молодіжної житлової політики. 29
1.3. Застосування світового досвіду іпотечного кредитування в умовах перехідної економіки України. 48
Висновки до розділу 1. 67
РОЗДІЛ 2. 70
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ МОЛОДІЖНОЇ ЖИТЛОВОЇ ПОЛІТИКИ.. 70
2.1. Демографічна ситуація в Україні як об’єктивна передумова розробки та здійснення державної молодіжної житлової політики. 70
2.2. Аналіз існуючих шляхів вирішення житлової проблеми молодої сім’ї в Україні 86
2.3. Аналіз діяльності Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву. 106
Висновки до розділу 2. 119
РОЗДІЛ 3. 121
ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ МОЛОДІЖНОЇ ЖИТЛОВОЇ ПОЛІТИКИ ВУКРАЇНІ 121
3.1. Моделювання впливу державного субсидування іпотечної схеми назагальнодержавному рівні 121
3.2. Регіональна диверсифікація програми державного субсидування іпотечних схем у рамках вирішення молодіжної житлової проблеми. 142
3.3. Соціально активна молода сім'я” - об'єкт і пріоритетний учасник державної молодіжної житлової політики. 166
Висновки до розділу 3. 178
ВИСНОВКИ.. 180
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 187
ДОДАТКИ.. 205
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

Y національний продукт;
С споживання;
І інвестиції;
G податкові надходження;
ПМ податковий мультиплікатор;
- приріст податкових надходжень у бюджети різного рівня;
- приріст інвестицій бюджету в іпотечну схему у вигляді субсидій;
MRC гранична схильність до споживання;
MRS гранична схильність до заощаджень;
кошти у вигляді заощаджень позичальника;
МБ мобілізовані бюджетні кошти для субсидування іпотечної схеми;
tд коефіцієнт генерації податків у державний бюджет;
tм коефіцієнт генерації податків у місцеві (обласні) бюджети;
Нір вартість іпотеки;
частка мінімальної субсидії у вартості іпотеки, що забезпечує саморозвиток схеми субсидування іпотеки.

ВСТУП
Актуальність теми. Одним із найголовніших пріоритетів соціально-економічного розвитку Української держави на сучасному етапі, як і будь-якого іншого демократичного суспільства, або яке прагне ним бути, є підвищення якості життя та добробуту населення.
Підвищення добробуту населення, посилення його соціального захисту й створення умов для всебічного розвитку особистості неможливі без вирішення житлової проблеми. Як свідчать численні дослідження, проблема забезпеченості житлом є однією з найважливіших у житті людини. Водночас в умовах обмеженості ресурсів Українська держава об’єктивно не в змозі вирішити житлові проблеми як усього населення, так і його молодої частини ні в короткостроковій, ні в середньостроковій перспективі. У зв’язку з цим реалізація державної молодіжної житлової політики має забезпечувати вирішення найважливіших завдань суспільного й загальнодержавного розвитку з урахуванням регіональних, загальнодержавних та світових тенденцій.
Аналіз стану розробки даної теми у вітчизняній літературі свідчить, що українські вчені створили підґрунтя для її подальшого плідного вивчення. Дослідження вітчизняних та зарубіжних фахівців дають змогу виділити як пріоритетний напрям суспільного розвитку забезпечення інноваційного прориву, що підвищує значення молодого покоління в суспільних процесах. Адже дослідження особливостей молоді, здійснені О.М. Балакірєвою [5], М.Ф. Головатим [32-36], М.П. Перепелицею [100-102], Н.Б. Шуст [166], О.О.Яременком [175] та іншими дослідниками [1-12, 18-26, 37-73, 75-86, 97-104, 122-155, 160-169, 171-174], вказують на те, що вона об’єктивно є тим суспільним прошарком, який сприйнятливий до інновацій і більшою мірою, порівняно з іншими віковими групами суспільства, здатний їх генерувати. Тому державна молодіжна житлова політика набуває особливої ваги в контексті вищеозначених проблем.
Водночас опрацювання наявних джерел головним чином зарубіжних фахівців [176-205] свідчить про значну ефективність і дієвість молодіжних житлових програм, які є основою державної молодіжної житлової політики. Впродовж останнього десятиліття і в Україні, з урахуванням практики минулих років, напрацьовано певний позитивний досвід у розв’язанні молодіжної житлової проблеми. Основним її важелем є спеціальна програма, що фактично почала здійснюватись із 1992 р. Її реалізацію з самого початку взяла на себе Асоціація молодіжних житлових комплексів України, яка створила Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2000 р. № 885 реорганізований в Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву при Кабінеті Міністрів України (далі Фонд).
Актуальність обраної теми зумовлюється, з одного боку, ключовим значенням державної молодіжної житлової політики в сучасній Україні, а з другого все ще недостатнім ступенем розробленості відповідної проблематики у вітчизняній науці, відсутністю чіткого механізму її реалізації, що унеможливлює ефективність і прискорення вирішення житлової проблеми як для молоді, так і для всіх громадян.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами та темами.
Вибраний напрямок дисертаційного дослідження органічно пов’язаний із науково-дослідною роботою кафедри соціальної і гуманітарної політики Національної академії державного управління при Президентові України за темами: Соціальний розвиток і соціальна політика: механізми реалізації соціальної політики на етапі переходу до ринкових відносин” (ДК-ОК № 0101U003346) та Державна політика в соціогуманітарній сфері суспільства” (ДК-ОК № 0103U006822).
Автор брав активну участь у роботі над виконанням наукових тем кафедри з 2000 по 2004 рік як здобувач наукового ступеня кандидата наук з державного управління, а як керівник Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву - у напрацюванні нормативно-правової бази та розробці практичного механізму впровадження державної молодіжної житлової політики в Україні.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування й виявлення шляхів підвищення ефективності реалізації державної молодіжної житлової політики в контексті сучасних демографічних тенденцій та загальносуспільних стратегічних цілей розбудови української державності.
Для досягнення цієї мети були поставлені такі конкретні дослідницькі завдання:
· здійснити огляд літератури, законодавчої й нормативної бази за темою дослідження;
· схарактеризувати сутність і завдання державної молодіжної житлової політики;
· уточнити зміст державної молодіжної житлової політики в Україні як наукової концепції;
· об’єктивно оцінити реальний стан демографічної ситуації в Україні;
· визначити й конкретизувати головну мету державної молодіжної житлової політики в сучасній Україні;
· систематизувати основні політико-правові засади та принципи, на основі яких формується державна молодіжна житлова політика;
· розкрити завдання й можливості застосування іпотеки в рамках реалізації державної молодіжної житлової політики, а також світовий досвід функціонування іпотечних схем та їх використання державою для реалізації своїх цілей;
· виявити, обґрунтувати основні шляхи вирішення житлових проблем, доступних молодим верствам населення на сучасному етапі економіко-політичного розвитку України;
· дослідити ефективність діяльності Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву;
· запропонувати конкретні рекомендації щодо подальшого вдосконалення розробки й практичної реалізації державної молодіжної житлової політики в Україні.
Об’єкт дослідження державна молодіжна житлова політика в Україні.
Предмет дослідження процес формування та забезпечення практичної реалізації державної молодіжної житлової політики.
Методи дослідження. У процесі виконання дисертаційної роботи застосовано системний метод наукового пізнання, згідно з яким усі явища та процеси розглядаються й аналізуються у взаємозалежності й розвитку, що становить теоретико-методологічну основу роботи. У дисертації були використані методи економічного й графічного аналізу. Крім того, застосовувалися математичні та статистичні методи:
для побудови рейтингів використовувалися методи ранжування по сукупності параметрів;
для встановлення наявності й щільності зв’язків між параметрами застосовувалися методи кореляційного аналізу;
з метою виявлення трендів та їх параметрів застосовувався лінійний регресійний аналіз;
при моделюванні впливу субсидування на мікро- та макрорівні було використано елементи функціонального аналізу;
для розробки методики оцінювання рівня соціальної активності молодої сім’ї застосовувалася низка методів соціології та прикладної психології.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що теоретичні розробки, положення, висновки й пропозиції стосовно формування державної молодіжної житлової політики в Україні містять значний потенціал для її реалізації завдяки застосуванню комплексу науково обгрунтованих напрямів, механізмів, організаційної структури, інструментів державно-управлінської діяльності, а також завдяки застосуванню іпотечної схеми з державним субсидуванням. За умови впровадження науково-практичних результатів дисертації стане можливим здійснення відповідних перетворень, що суттєво вплине на підвищення ефективності діяльності Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву.
Наукова новизна одержаних результатів визначається самостійним внеском автора в розробку й обґрунтування цілісного підходу до формування державної молодіжної житлової політики в умовах сучасного етапу ринкової трансформації й зміни функцій державного управління в Україні.
У процесі розв’язання актуального наукового завдання в дисертації
вперше:
· досліджено регіональні передумови впровадження іпотечних схем із державним субсидуванням молодіжних іпотечних кредитів. На результатах цього дослідження побудовано рейтинг привабливості регіонів України щодо впровадження іпотечних схем;
· коректно обґрунтовано й аналітично досліджено вплив державного субсидування іпотечних кредитів на мікро- та макрорівні;
· отримано критерій самофінансування схеми субсидування іпотечних кредитів;
· поглиблено наукові уявлення про державну молодіжну житлову політику як категорію теорії державного управління, що потребує подальшої відповідної розробки й практичної реалізації з урахуванням метацілей загальнонаціонального розвитку і демографічної ситуації в країні;
удосконалено:
· поняття про іпотеку як один з інструментів державної молодіжної житлової політики. Вказано на низку додаткових функцій, які може виконувати іпотека в рамках державної молодіжної житлової політики;
· методику оцінювання рівня соціальної активності молодої сім’ї з позицій стратегічних цілей загальнонаціонального розвитку, дано визначення поняття соціально активна молода сім’я”, розроблені критерії її ідентифікації;
дістали подальший розвиток концептуальні засади впровадження схеми державного субсидування іпотечних кредитів для молоді з урахуванням загальностратегічних цілей держави, обмеженості ресурсів та наявних демографічних процесів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть виступати науковим підґрунтям суттєвого удосконалення процесу формування державної молодіжної житлової політики в Україні.
Науково-теоретичні узагальнення та методичні здобутки дисертаційного дослідження можуть бути використані в практичній діяльності держави, органів виконавчої влади й відповідним чином вже використовуються, зокрема Державним фондом сприяння молодіжному житловому будівництву при Кабінеті Міністрів України, а також його регіональними відділеннями в областях країни.
Аналіз і оцінка демографічної ситуації та її прогноз, рекомендації з удосконалення державної молодіжної житлової політики й механізму її розробки, управління та реалізації, запропоновані в роботі, увійшли до складу Державної програми забезпечення житлом молодих сімей на 2002-2012 роки”, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 1089 від 29 липня 2002 р., а також ряду інших постанов уряду України, які регулюють питання молодіжного житлового кредитування.
Теоретичні дослідження світової практики в галузі іпотеки та виділення факторів, які сприяють ефективному функціонуванню іпотечних схем, покладено в основу Проекту емісії облігацій Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву й зареєстрованого у Верховній Раді проекту Закону України Про внесення змін до Закону України Про державний бюджет України на 2004 рік” від 21 травня 2004 р. № 5553.
Окремі положення дисертаційного дослідження, опубліковані в наукових збірниках протягом 2001-2003 рр., використовуються при викладанні навчальних курсів: Економіка України”, Основи регіональної політики”, які вивчаються студентами економічних спеціальностей у деяких вищих навчальних закладах країни.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою роботою. Теоретичні розробки були здійснені на основі наукових праць вітчизняних і зарубіжних учених, власних соціологічних та емпіричних досліджень автора.
Особистий внесок автора полягає в розробці теоретичного обґрунтування програми субсидування молодіжних іпотечних кредитів, а також у розробці стратегії співпраці держави з комерційними банками в рамках реалізації державної молодіжної житлової політики.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження оприлюднено на конференціях, форумах, семінарах:
Всеукраїнському форумі, присвяченому 30-річчю Руху МЖК 30 років руху молодіжних житлових комплексів” (Київ, 2001);
Міжнародній науково-практичній конференції Молодежь, демография, жилище”, присвяченій 30-річчю Руху МЖК (Москва, 2001);
науково-практичній конференції, присвяченій 6-річчю УАДУ при Президентові України (Київ, 2001);

Список літератури:
ВИСНОВКИ
У дисертації наведене теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що виявляється в науково-теоретичному обґрунтуванні шляхів ефективної реалізації державної молодіжної житлової політики в Україні в контексті сучасних демографічних тенденцій та загальносуспільних стратегічних цілей, завдань розбудови Української держави в усіх напрямах і сферах.
Проведене дослідження підтверджує, що вихідна методологія правильна, поставлені завдання реалізовані, мета досягнута, покладена в основу дослідження наукова позиція автора себе в основних аспектах, складових виправдала й зазначена гіпотеза підтвердилася. На основі здійсненого дослідження зроблені такі основні висновки й запропоновані пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення:
1. Усебічний аналіз наукових джерел, присвячених темі дослідження, свідчить, що питання формування державної молодіжної житлової політики в Україні є однією з найважливіших управлінських і організаційних проблем, рівень наукової розробки якої недостатній та не відповідає сучасному розвитку наукової галузі державне управління”.
Оскільки раніше вказана тема майже не досліджувалась, хоча окремі її аспекти відображені в науковій літературі, в основу дисертаційного дослідження покладено комплексний аналіз аспектів формування державної молодіжної житлової політики в Україні в умовах трансформації ринкових відносин.
2. У роботі доведено, що державна молодіжна житлова політика на сучасному етапі має розглядатися як невід’ємна складова державної соціальної політики загалом, молодіжної політики та загальної політики держави. При цьому необхідно враховувати, що найбільш важливими загальностратегічними цілями для України на сучасному етапі є забезпечення інноваційного розвитку українського суспільства з тим, щоб українському народові і державі зайняти достойне місце в загальній політичній та економічній структурі світу. З огляду на це державна молодіжна житлова політика повинна мати як пріоритет забезпечення житлом тієї частини молоді, яка дасть змогу українському суспільству здійснити інноваційний прорив, а не стати сировинним придатком розвинутих країн і не дозволить дисимілювати українській нації серед інших націй, сприятиме становленню української нації та держави як розвинутих, таких, що займатимуть чільне місце в загальносвітових процесах. Досліджені в дисертації особливості житла як товару вказують на принципову неможливість вирішення житлової проблеми молоді одними лише ринковими механізмами, що зумовлює необхідність участі держави в забезпеченні молоді житлом.
3. Поглиблено зміст поняття державна молодіжна житлова політика”. Воно визначається як:
по-перше, діяльність органів державної влади, посадових осіб держави, уповноважених організацій, установ щодо визначення цілей і завдань держави в галузі забезпечення молодих сімей житлом та засобів їх досягнення;
по-друге, сукупність практичних заходів і дій, що їх здійснюють органи державної влади, посадові особи, уповноважені організації та установи для реалізації функцій держави в досягненні нею цілей і завдань із забезпечення молоді відповідними житловими умовами.
Об’єктом державної молодіжної житлової політики виступають різні процеси, відносини, що мають місце на певній території, в тій чи іншій сфері суспільного життя. Також є справедливим визначення об’єктом даної політики соціальних груп молоді та її спільнот як цілого та їх інтересів.
Суб’єктом державної молодіжної житлової політики можуть бути різні соціальні групи молоді, соціальні інститути, а також сама держава в особі своїх уповноважених представників.
4. Головною метою державної молодіжної житлової політики визначено створення умов для динамічного, збалансованого соціально-економічного розвитку України, поліпшення стану демографічної ситуації в її регіонах та покращання життя населення України. Державна молодіжна житлова політика є складовою національної стратегії соціально-економічного розвитку України, тісно пов’язана з ринковими перетвореннями в економіці, реформаторськими змінами в її сучасному суспільстві й здійснюється органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування із залученням до її реалізації широких верств населення.
5. В умовах України, враховуючи складність існуючих соціально-економічних проблем та демографічну ситуацію, найраціональнішою є, як ми доводимо, програмно-цільова організація державної молодіжної житлової політики, основу якої мають складати спеціальні державні програми з розв’язання житлових питань. При цьому основними методами діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування є правові і організаційні.
Правовий метод потребує прийняття органами державної влади і місцевого самоврядування оптимальних рішень, які стимулювали б до розв’язання житлової проблеми молоді різні державні та недержавні структури.
Організаційний метод потребує запровадження дійового способу практичної організації фінансування житлового будівництва. В Україні така робота ведеться передусім через спеціальний уповноважений орган Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву при Кабінеті Міністрів України та його регіональні відділення.
6. Доведено, що в умовах перехідного періоду функціонування ринкової економіки будівництво житла має здійснюватися шляхом створення цілісної, досконалої системи іпотечного житлового кредитування з активною підтримкою держави. До цієї діяльності мають активно залучатися банки, а основним об’єктом і пріоритетним учасником державної молодіжної житлової політики має бути насамперед молода сім’я. Як важливі завдання, вирішенню яких сприятиме іпотека, крім безпосередньо вирішення житлової проблеми молоді, нами виділено:
· підвищення трудової і соціальної активності молоді, формування активної життєвої позиції;
· позитивний макроекономічний ефект;
· вихід соціально активної молоді з тіньового сектора економіки.
7. Аналіз світового досвіду функціонування іпотеки дає змогу виділити як головні чинники успішного функціонування іпотечних схем:
· доступність іпотеки широкому колу позичальників, що означає на практиці низькі відсоткові ставки, тривалий термін користування кредитом, незначну частку першого внеску позичальника;
· наявність і розвинутість вторинного іпотечного ринку;
· активне використання іпотеки державою для реалізації державної житлової політики, у тому числі й молодіжної.
Останнє здійснюється:
· шляхом субсидування частки кредиту або відсотків по кредиту з боку держави певним групам молоді;
· субсидування частки першого внеску позичальника;
· надання страхових гарантій по іпотечним кредитам, виданим певним групам позичальників у рамках державної молодіжної житлової політики.
8. Здійснено оцінку сучасного стану демографічної ситуації в Україні. Як і більшість країн Європи, за станом демографічної ситуації сучасна Україна належить до так званого французького типу” відтворення населення, основною домінантою якого є процес депопуляції, що характеризується перевищенням смертності над народжуваністю і, як наслідок, зниженням загальної чисельності населення та його старінням”. Виділено два основні центри депопуляції - на півночі країни та південному сході. Сучасна демографічна ситуація в державі складна, але не безнадійна. Вона може стати зворотною за умови поліпшення рівня життя її громадян, у тому числі і за умови вирішення житлових проблем молодих сімей.
9. Діяльність Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву в рамках реалізації державної молодіжної житлової політики можна оцінити певною мірою позитивно, але як таку, що не відповідає вимогам сьогодення як з точки зору вирішення демографічних проблем, так і з точки зору вирішення молодіжної житлової проблеми. У результаті проведеного аналізу намічено завдання, які має вирішити дана структура для підвищення ефективності реалізації державної молодіжної житлової політики. До головних належать:
· розробка механізму широкомасштабного залучення позабюджетних коштів для реалізації програм у рамках державної молодіжної житлової політики;
· диверсифікація даних програм у регіональному розрізі, враховуючи сучасні демографічні тенденції та найбільш сприятливі об’єктивні передумови реалізації таких програм;
· удосконалення механізму відбору учасників державних житлових молодіжних програм на основі оптимального поєднання вирішення демографічних проблем і досягнення стратегічних метацілей загальнонаціонального розвитку.
10. Для вирішення завдання щодо широкомасштабного залучення позабюджетних коштів для фінансування реалізації державної молодіжної житлової політики автором розроблено і запропоновано механізм субсидування Фондом іпотечних кредитів для молоді. У роботі коректно обґрунтовано висновок, що субсидування розширить базу позичальників серед молоді, яких банки визначатимуть як надійних, а отже надаватимуть додаткові іпотечні кредити. Ще одним джерелом позабюджетних коштів стануть власні заощадження даної частини молоді, які вона вноситиме як початкові внески і відсоткові виплати по позикам.
11. Обґрунтовано й аналітично доведено наявність мультиплікаційного ефекту від залучення в господарський обіг власних заощаджень учасників програми субсидування за рахунок приросту податкових платежів, які при певних параметрах можуть перекривати витрати бюджету, спрямовані на субсидування. Отримано аналітичний вираз параметрів схеми субсидування, коли вона стає безвитратною для бюджету держави.
12. Уперше проведено дослідження регіонів України щодо наявності передумов для впровадження схем із державним субсидуванням іпотечних кредитів для молоді. За результатами дослідження виділено основні етапи впровадження цієї програми в регіонах, ураховуючи обмеженість фінансових ресурсів на початковому етапі, які держава може спрямувати на субсидування іпотечних кредитів. Як додаткове джерело позабюджетних коштів розроблено і запропоновано проект емісії облігацій Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву, що створює засади розвитку вторинного ринку заставних, розширює фінансування програми субсидування за рахунок позабюджетних коштів.
13. У межах поєднання вирішення демографічних проблем та досягнення стратегічних цілей розвитку українського суспільства в роботі введено поняття соціально активної молодої сім’ї як такої, що максимально здатна забезпечити досягнення метацілей загальнонаціонального розвитку в короткостроковій та довгостроковій перспективі й сприяє пом’якшенню негативних демографічних тенденцій. Соціально-активна молода сім’я має бути пріоритетним учасником розробленої схеми субсидування та інших схем у рамках реалізації державної молодіжної житлової політики. Розроблено методику визначення рівня соціальної активності молодої сім’ї за сукупністю параметрів, які групуються таким чином:
· параметри, що визначають репродуктивний рівень сім’ї;
· параметри, що визначають освітній рівень сім’ї;
· параметри, що визначають стійкість сім’ї.
14. Розроблена схема державного субсидування вирішує основні завдання, окреслені в рамках підвищення ефективності реалізації державної молодіжної житлової політики, але не претендує на виключність. Вона має реалізуватися паралельно з уже існуючими державними та регіональними програмами довгострокового кредитування й не виключати появи нових програм реалізації державної молодіжної житлової політики в майбутньому, враховуючи динаміку економічних, політичних та суспільних процесів як в Україні, так і у всьому світі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Атаманчук Г.В. Государственное управление (организационно-функциональные вопросы). - М., 2000. - 324 с.
2. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. - М.: Юрид. лит-ра, 1997. - 399 с.
3. Бакуменко В.Д. Формування державно-управлінських рішень: проблеми теорії, методології, практики: Монографія. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. - 326 с.
4. Бакуменко В. Державне управління і державно-управлінські рішення: вступ до дослідження. // Вісн. УАДУ.- 1999. - № 4. - С. 68-79.
5. Балакірєва О.М., Яременко О.О., Валькована О.В., Онікієнко В.В., Ткаченко Л.Г. Соціальні проблеми працевлаштування молоді: аналітичний звіт / Державний інститут проблем сім’ї та молоді. - К., 2004. - 132 с.
6. Белинский Ю. Методы влияния государства на рынок жилья: задачи для разработки жилищной политики в Украине // Экономика Украины. — 1998. - № 7. - С. 42-49.
7. Белых Л.П. Формирование портфеля недвижимости. - М. Финансы и статистика, 1999. - 246 с.
8. Біла С. Тіньова економіка та її вплив на структурне трансформування українського виробництва // Економіка України. - 2000. - № 10. - С. 54 - 61.
9. Бойко И.В. Циклическое движение жилищного строительства и рынок ссудного капитала в США: Дис... канд. экон. наук. - М., 1986. - 220 с.
10. Бородін Є. Визначення термінів державної молодіжної політики в законах України // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. /Ред. С.М. Серьогін. - Д.:ДРІДУ НДУ, 2003. - Вип.1. - С. 3-11.
11. Браун М. Посібник з аналізу державної політики: Пер.з англ. - К.: Основи”, 2000. - 243 с.
12. Бронза С.Д. Концепція молодіжної політики в Україні // Актуальные проблемы формирования личности. - Х., 1995. - С. 168-172.
13. Бюлетень НБУ. - 2004. - № 5. - 157 с.
14. Ваксман С.А., Воробьева О.Е. Ипотечное кредитование и его участники на рынке жилья США. - Екатеринбург: Урал. гос. экон. ун-т, 1998. - 97 с.
15. Вебер М. Избранные произведения. - М.: Наука, 1990. - 805 с.
16. Веймер Д. Л., Вайнінг Е. Р. Аналіз політики: Концепції і практика / Пер. з англ. І. Дзюб, А. Олійник; Наук. ред. О. Кілієвич. - К.: Основи, 1998. - 654 с.
17. Виступ Президента України Л.Д.Кучми на науково-практичній конференції Утвердження інноваційної моделі розвитку економіки України” (21 лютого 2003 р.) // Стратегічна панорама. - 2003. - № 1. - С. 8-9, 12-13.
18. Вовканич С. Дім” нації і глобалізаційні тенденції (Соціогуманістична компонента стратегії розвитку України) // Вісн. НАН України. - 2003. - № 4. - С. 48-54.
19. Вовканич С. Духовно-інтелектуальний розвиток України та її національна ідея // Вісн. НАН України. - 2003. - № 7. - С. 14-17.
20. Вовканич С. Інформація. Інтелект. Нація. - Л.: Євросвіт, 1999. - 416 с.
21. Вовканич С. Українська національна ідея та її інтелектуальне забезпечення // Людина і політика. - 1999. - № 2. - С. 36-41.
22. Вовканич С., Цапок С. Демографічний чинник у системі розбудови інноваційного суспільства: загальноукраїнський і регіональний виміри // Регіональна економіка. - 2004. - № 1. - С. 21-34.
23. Вовканич С., Копистянська Х. Людський вимір інноваційного потенціалу розвитку: глобальний і регіональний аспекти // Регіон. економіка. - 2002. - № 3. - С. 25-41.
24. Вовканич С.Й., Цапок С.О. Сучасні тенденції деморозвитку України та її регіонів // Соц.-екон. дослідж. в перехідний період. Україна в ХХІ ст.: концеп. та моделі екон. розв.: Щорічник наук. пр. - 2001. - Вип. 23. - С. 385-401.
25. Володарчик О., Романив Я. Вместо ипотеки // Столичная недвижимость. - 2002. - № 9-10.
26. Воробьев Ю., Караваева И., Скробов А. Залоговое кредитование: зарубежный опыт и российская действительность // Вопросы экономики. - 1995. - № 11. - С.12-18.
27. Всемирная история экономической мысли: В 6 т. Т.1 / МГУ им. Ломоносова; Гл. редкол. Черковец и др. - М.: Мысль, 1987. - 606 с.
28. Гаєвський Б.А., Ребкало В.А. Культура державного управління: організаційний аспект: Монографія. - К.: Вид-во УАДУ, 1998. - 144 с.
29. Ганслі Т. Соціальна політика та соціальне забезпечення за ринкової економіки / Пер. з англ. О. Перпадя. - К.: Основи, 1996. - 238 с.
30. Гнибіденко І. Проблеми трудової міграції та їх вирішення // Економіка України. - 2001. - № 4. - С. 19-23.
31. Голіков В.І. Наміри, реалії, можливості та шляхи реалізації інноваційної стратегії розвитку економіки України // Економіка і прогнозування. - 2004. - № 1. - С. 31-38.
32. Головатий М.Ф. Мистецтво політичної діяльності: Навч. посіб. - К.: МАУП, 2002. - 176 с.
33. Головатий М.Ф. Політична психологія: Навч. посіб. - К.: МАУП, 2001. - 136 с.
34. Головатий М.Ф. Молодіжна політика в Україні: проблеми оновлення. - К.: Наук. думка, 1993. - С. 25.
35. Головатий М.Ф. Соціологія політики: Навч. посіб. - К.: МАУП, 2003. - 504 с.
36. Головатий М.Ф. Формування державної молодіжної політики в сучасній Україні (політологічний аналіз): Дис... д-ра політ. наук: 23.00.02. - К., 1996.-372 с.
37. Гончарук Л.Я. Ефективність соціальної политики в умовах ринкових перетворень: проблеми соціалізації економічного розвитку: Автор. дис... канд. екон. наук / НАНУ Ін-т регіон. досліджень. - Л.: ІРД, 2001. - 19 с.
38. Губанов С. Производительные силы: переход к технотронной эпохе // Экономист. - 2002. - №7. - С. 38-44.
39. Дейнека О.Т., Позднякова Л.О. Управління соціальним розвитком в умовах нестабільної економіки // Стратегія розвитку України до 2000 року.- Х.: УАДУ (ХФ). - С. 47-50.
40. Державна молодіжна політика в Україні: Словник термінів нормат.-прав. актів / Ред. Є.І. Бородін. - Д.: Герда, 2003. - 345 с.
41. Державна політика: аналіз та механізм її впровадження в Україні: Навч. посіб. / О.І. Валевский, В.А. Ребкало, М.М. Лагунова та ін. - К.: Вид-во УАДУ, - 2000. - 229 с.
42. Державне управління та шляхи удосконалення політичної системи: Матеріали наук.-практ. конф., 24 верес. 2003 р. / Ред. О.Ю. Амосов. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ, 2004. - 200 с.
43. Деримов М. Реализм творцов экономического чуда // Капитал. - 1997. - №12. - С. 58 -63.
44. Дестресс М. Ипотека и ипотечное кредитование // Деньги и кредит. - 1995. - № 8. - С. 48-51.
45. Дікон Б., Халс М., Станс П. Глобальна соціальна політика; Міжнародні організації й майбутнє соціального добробуту / Пер. з англ. А.Олійника, В. Триліса, В. Паламарчука. - К.: "Основи", 1999. - 346 с.
46. Долішній М.І., Вовканич С.Й. Глобалізація і регіональні детермінанти регіоналізації // Регіональна економіка. - 2001. - № 3. - С. 7-17.
47. Доміка Р. Спроможність банківського сектора долати фінансові ризики житлового будівництва у країнах перехідної економіки // Іпотечний ринок в Україні: Міжнар. наук.-практ. конф. Проблеми розвитку іпотечного ринку та шляхи їх розв’язання/ Ред. П.І. Гайдуцький. - К.: Н. - д. ін-т при Мінфіні України, 2002. - С. 152 - 156.
48. Дроб’язко А. Тенденції розвитку банківського сектора України в умовах макроекономічного зростання 2000 - 2002 рр. // Банківська справа. - 2002. - № 5. - С.33 - 39.
49. Евтух А.Т. Жилищная ипотека. - Луцк: Волинська обл. друкарня, 2000. - 180 с.
50. Евтух А.Т. Ипотека: теория и практика. - Луцк: Медиа”, 1999. - 476 с.
51. Евтух А.Т. Ипотечный механизм инвестирования. - Луцк: Волинська обл. друкарня, 2001. - 180 с.
52. Жилищная экономика: Пер. с англ. / Под ред. Г. Поляковского. - М.: Дело”, 1996. - 224 с.
53. Загородній А.Г. та ін. Фінансовий словник. - 3-тє вид. випр. та доп. - К.: Т-во Знання”, КОО, 2000. - 587 с.
54. Зайцев Ю. К. Соціалізація економіки України як стратегічна потреба її розвитку: Дис... д-ра екон. наук: 08.01.01 / Київ. нац. економ. ун-т. - К., 2002. - 434 с.
55. Зайцев Ю.К. Соціалізація економіки України та системна трансформация суспільства: методология і практика: Монографія. - К.: КНЕУ, 2002. - 188 с.
56. Зеленкова Н. И. Ипотека // Деньги и кредит. - 1992. - №11. - С. 53 - 56.
57. Зеркин Д.П. Основы политологии: Курс лекций: 2-е изд., доп. - Ростов н/Д: Феникс, 1999. - 567 с.
58. Золотогоров В.Г. Энциклопедический словарь по экономике. Минск.: Полымя, 1997. - 571 с.
59. Ипотека в ФРГ // Бизнес и банки. - 1995. - № 5-6. - С. 31.
60. Ипотечный рынок в США. Доклад НАД США. М, - 1996. - 112 с.
61. Карданская Н.Л. Основы принятия управленческих решений: Учеб. пособие. - М.: Русская деловая лит. 1998. - 288 с.
62. Карлова О.А. Удосконалення соціально-ринкової житлової політики (інтегрально-гедоністичний підхід): Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.10.01/ Харк. держ. акад. міськ. госп-ва. - Х., 1998. - 16 с.
63. Килимник Л.А. Іпотечні кредитні схеми інвестицій у житлове будівництво: Міжнар. наук.-практ. конф. Проблеми розвитку іпотечного ринку та шляхи їх розв’язання” / Ред. П.І. Гайдуцький. - К.: Н.-д. ін-т при Мінфіні України, 2002. - С. 211. - 218.
64. Кирсанова А.В. Ипотека как способ преодоления инвестиционного кризиса // Эффективность инвестиций в новое строительство и реконструкцию: Материалы к междун. науч.-практ. конф. 10 февраля 2000 г. - Новосибирск, 2000.-С. 180-181.
65. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. - К.: Парламент. вид-во, 2002. - 72 с.
66. Копишинська Н.В. Становлення іпотеки в Україні // Фінанси України. - 2004. - № 5. - С. 54-60.
67. Косарева Н., Страйк Р. Создание системы ипотечного жилищного кредитования в России. - М.: Ин-т экономики города. Агентство междунар. развития США, 1995. - 29 с.
68. Косарева Н., Страйк Р. Развитие жилищного кредитования в России. - М.: Ин-т экономики. Агентство междунар. развития США, 1994. - 27 с.
69. Кравченко В.І. Теоретичні проблеми становлення іпотечного ринку в Україні / Іпотечний ринок в Україні: Міжнар. наук.-практ. конф. Проблеми розвитку іпотечного ринку та шляхи їх розв’язання” / Ред. П.І. Гайдуцький. - К.: Н.-д. ін-т при Мінфіні України, 2002. - С. 58-63.
70. Криворученко В.К. К вопросу о законодательстве субъектов Федерации в сфере молодежной политики // Молодежная политика: Информ. бюл. - М.: Ком. РФ по делам молодежи; Ин-т молодежи, 1995. - № 1. - С. 93-101.
71. Кубко Е.Б. Програмно - целевая организация государственного управления (сущность, правовая основа, хозяйственная практика) / Отв. ред. В.В. Цветков; АН УССР. Ин-т государства и права. - К.: Наук. думка, 1988. - 232 с.
72. Кудрявцев В., Кудрявцева Е. Основы организации ипотечного кредитования. - М.: Высшая шк., - 1997. - 64 с.
73. Курашвили Б.П. Методологические основы теории государственного управления // Общественные науки. - 1987. - № 3. - С. 23-31.
74. Ламперт Х. Социальная рыночная экономика: Германский путь. - М.: Дело., - 1994. - 224 с.
75. Ли М., Равиц М. Принципы ипотечного кредитования в России. Вып. 5. - М.: Изд-во Строительная газета”, 1994. - 48 с.
76. Логинов М. Ипотечное кредитование строительства жильця // Экономист. - 2002. - № 9. - С. 22-28.
77. Луговий В., Князев В. Державне управління як галузь професійної діяльності, академічної підготовки, наукових досліджень // Вісн. УАДУ. - 1997. - № 3-4. - С. 9-12.
78. Лукьянченко А.А. Жилищная политика в Украине: правовой и экономический аспекты. - Донецк: Юго-Восток, 2002. - 32 с.
79. Медведчук В. Проект Основы государственной жилищной политики в Украине” - декларации и реальность // Адвокат. - 1996. - № 1. - С. 125-128.
80. Михайлов Е. Ипотечное финансирование в США // США: экономика, политика, идеология. - 1993. - № 1. - С. 33 - 39.
81. Михалевский Д.И. Ипотечные банки Германии и финансирование жилищного строительства. - СПб.: Фин. изд-во, 1925. - 99 с.
82. Мітюков І.О. Фінансові аспекти розвитку іпотечного кредитування в Україні / Іпотечний ринок в Україні: Міжнар. наук.-практ. конф. Проблеми розвитку іпотечного ринку та шляхи їх розв’язання” / Ред. П.І. Гайдуцький.- К.: Н. - д. ін-т при Мінфіні України, 2002. - С. 33-36.
83. Молодь України: Стат. збірник / Державний комітет статистики України / Відп. за випуск І. Калачова. - К., 2003. - С133.
84. Нижник Н.Р., Машков О.А. Системний підхід в організації державного управління: Навч. посіб. / За заг. ред. Н.Р. Нижник. - К.: Вид-во УАДУ, 1998. - 159 с.
85. Новіков В.Н. Організація і розвиток соціальної сфери. (Зарубіжний і вітчизняний досвід) / НАН України. Ін-т економіки. - К., 2000. - 246 с.
86. Обозненко В. Жилищный ипотечный кредит в США: Дис... канд. экон. наук. - М., 1965. - 304 с.
87. Омельчук В.О. Регіоналізація державної політики пільгового кредитування будівництва житла // Регіон: стратегія і пріоритети/ Н.-д. ін-т регіональної політики, 2001. - С. 7-9.
88. Омельчук В.А. Роль государственного фонда содействия молодежному жилищному строительству в развитии системы финансирования жилищного рынка Украины // Рынок жилья в переходной экономике. Под ред. Е.В. Орешкович. - Киров, 2002. - С. 643-648.
89. Омельчук В.О. Демографічна ситуація в Україні як передумова розробки адекватної молодіжної житлової політики // Актуальні проблеми державного управління: Наук. зб. - О.:УАДУ, 2001. - № 8. - С. 193-200.
90. Омельчук В.О. Державна молодіжна житлова політика в Україні: пошук стратегії оптимального розвитку // Вісн. УАДУ. - К., 2002. - № 4. - С. 312-316.
91. Омельчук В.О. Державна молодіжна житлова політика як елемент формування громадянського суспільства в Україні // Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні: Матеріали наук.-практ. конф. (30 травня 2001 р., м. Київ). - К.: Вид УДАУ, 2001. - С. 229-232.
92. Омельчук В.О. Державна молодіжна житлова політика: головні завдання, механізм реалізації та шляхи розвитку // Вісн. ун-ту внутрішніх справ. - Х.: Вид-во НУВС, 2001. - С. 209-213.
93. Омельчук В.О. Деякі особливості сучасного стану ринку житла в Україні і роль держави у розв’язанні житлової проблеми молодих сімей // Вісн. УАДУ. - 2003. - № 2. - С. 179-184.
94. Омельчук В.О. Перспективи запровадження в Україні іпотечного кредитування та його роль у реалізації державної молодіжної житлової політики // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - Д.: УАДУ, 2003. - № 1(11). - С. 40-47.
95. Омельчук В.О. Про механізм державного пільгового кредитування молоді на будівництво житла // Молодь України за соціальний прогрес і злагоду в суспільстві: Зб. матеріалів Конгресу української молоді (Київ, 27-28 травня 1997 р.). - К.: Столиця, 1997. - С. 41 - 44.
96. Омельчук В.О. Ринок житла та його використання в державній житловій політиці // Актуальні проблеми державного управління: Наук. зб. - Х. УАДУ, 2001. - № 2. - С. 182-188.
97. Онищук Г.І. Проблеми розвитку міського комплексу України: теорія і практика. - К.: Наук. світ, 2002. - 439 с.
98. Паливода К.В. Іпотечний ринок житла в Україні: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.04.01 / Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2004. - 18 с.
99. Паливода К.В. Проблемы и перспективы создания ипотечных банков в Украине: Міжнар. наук.-практ. конф. Проблеми розвитку іпотечного ринку та шляхи їх розв’язання” / Ред. П.І. Гайдуцький. - К.: Н.-д. ін-т при Мінфіні України, 2002. - С. 87- 89.