ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ МЕХАНІЗМІВ ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ В ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

САЄНКО Оксана Володимирівна

УДК 336.131 : 351.82

ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ МЕХАНІЗМІВ ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ
В ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ

Спеціальність 25.00.02 – механізми державного управління

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник –
Колесніков Борис Петрович,
доктор наук з державного
управління, доцент

ДОНЕЦЬК - 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ВЗАЄМОДІЇ ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ В
ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ 13
1.1. Цілепокладання як складова державного управління 13
1.2. Особливості функціонування процесів прогнозування
в діяльності держави 30
1.3. Основні різновиди синергії, дискоординації та деструкції
механізмів цілепокладання і прогнозування в державному управлінні 48
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 62
РОЗДІЛ 2
СУЧАСНИЙ СТАН ФУНКЦІОНУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО
МЕХАНІЗМУ ВЗАЄМОДІЇ ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ ТА
ПРОГНОЗУВАННЯ В ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ
РОЗВИТКОМ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ 65
2.1. Генеза та основні етапи розвитку взаємодії державних
механізмів в історії державотворення .65
2.2. Державні механізми цілепокладання і прогнозування в сфері
державної політики розитку інформаційного суспільства в Україні 91
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 101

РОЗДІЛ 3
ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ МЕХАНІЗМІВ
ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ, ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ОПТИМІЗАЦІЇ
ЇХНЬОЇ ВЗАЄМОДІЇ НА ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОМУ ЕТАПІ
УКРАЇНСЬКОГО ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ 104
3.1. Удосконалення взаємозв’язків державного цілепокладання
та прогнозування на наднаціональному, національному та
місцевому рівні 104
3.2. Підвищення цілетворчої та прогностичної спроможності
державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування 120
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 136
ВИСНОВКИ 138
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 144
ДОДАТОК А 165

ВСТУП

Актуальність теми. У сучасних умовах суспільного розвитку, коли і суспільство, і держава як цілеспрямовані системи стають все складнішими, все більшого значення набуває науковий підхід до визначення цілей і завдань людської діяльності як на індивідуальному, так і на груповому, організаційному та соцієтальному рівнях. Потреба у точності цілепокладання особливо нагально проявляється у сфері державного управління, де мета по праву належить до центральних, стрижневих категорій. Адже державу і суспільство вже усталилося вважати яскравим прикладом цілеспрямованих систем, зорієнтованих у майбутнє. У цьому контексті цілепокладання та прогнозування виступають як одні з найважливіших складових будь–яких механізмів державного управління. Однак, як показує практика державотворення, розбудова ефективних механізмів цілепокладання та прогнозування є непростим завданням, і абсолютної довершеності у цій справі ще не вдавалося досягти нікому. Тому завжди актуальною є проблема вдосконалення зазначених механізмів як на рівні окремих політичних діячів та державних службовців, так і на рівні політико-адміністративної системи держави, а також суспільства в цілому. При цьому разом з неухильним ускладненням соціуму ускладнюється й справа розбудови ефективних державних механізмів цілепокладання, що, в свою чергу, стимулює запити щодо відповідних наукових розвідок.
На важливість дослідження цілей державного управління звертало увагу багато видатних політичних діячів та мислителів минулого (Арістотель, М. Вебер, Г. Гегель, Т. Гоббс та ін.). Цій проблемі присвячені також і дослідження сучасних вітчизняних та зарубіжних учених, в яких розкриваються різні аспекти цілепокладання в державному управлінні (В.Б. Авер’янова, М.І. Ануфрієва, О.М. Бандурки, А.С. Васильєва, І.П. Голосніченка, Д.П. Калаянова, Л.В. Коваля, В.М. Колпакова, Ю.Ф. Кравченка, Є.Б. Кубка, Н.Р. Ніжник, Б.П. Колеснікова, О.Ф. Мельникова, О.І. Остапенка, О.С. Поважного, В.П. Пєткова, В.М. Плішкіна, В.В. Цвєткова, В.О. Шамрая, В.К. Шкарупи, І.В. Шкрабак; закордонних вчених – В.Г. Афанасьєва, Г.В. Атаманчука, С.С. Алексєєва, О.О. Богданова, О.О. Дейнеко, А.Є. Луньова, В.Д. Малкова, Ю.О. Тихомірова, Г.О. Туманова та ін.)
Дослідження категорії «цілі державного управління» набуло особливої актуальності в період розбудови національної системи державності в Україні, що потребує сучасного теоретико-методологічного обґрунтування основних напрямів становлення і розвитку. Ієрархічно найвищі цілі держави визначені Конституцією України. Цільову спрямованість мають й усі прийняті Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів, Державні національні програми тощо. При цьому багато проблем, які повинні розв’язуватися в нашій державі і потребують наукового забезпечення цілепокладаючої функції державного управління, мають водночас і світовий характер. Закономірно, що, підписуючи Декларацію Тисячоліття на Саміті ООН у вересні 2000 року, Україна взяла на себе зобов’язання досягти Цілей Тисячоліття в галузі розвитку в період до 2015 року. У цьому контексті Цілі розвитку тисячоліття для України - це 7 орієнтирів та 15 конкретних завдань на довгострокову перспективу, адаптованих з урахуванням особливостей національного розвитку нашої країни, за досягнення яких українська держава тепер несе відповідальність не тільки перед власним народом, але й перед світовою спільнотою.
Основними напрямами реформування сучасних державних механізмів цілепокладання є: загальнопланетарний глобалізм, гуманізація і демократизація державного управління; міждисциплінарна інтеграція в технологіях державного цілепокладання; орієнтація на її безперервність та своєчасність реалізації цільової функції держави у всіх сферах суспільного життя; визнання цінності інтересів громадянина; орієнтація державотворення та державного управління на гуманістичні цінності світової й національної культури та ін.
Безумовно, реальність та ефективність таких багатовекторних реформаційних процесів в державотворенні та державному управлінні сучасної України залежать від того, наскільки визначені пріоритети й устремління будуть відображені в її цілях. Адже цілі, поставлені державою, мають визначальний вплив на хід всіх суспільних процесів, зв’язуючи в єдине ціле його компоненти – зміст, методи, організаційні форми, контроль, і значною мірою детермінують успіх в прийнятті та реалізації державноуправлінських рішень на всіх рівнях функціонування й розвитку політико-адміністративної системи.
При цьому все більш відчутним стає зростання невизначеності, мінливості та динамізму майбутнього суспільного розвитку, на тло якого проектуються цілі державного управління. Тому необхідність підвищення уваги до прогностичної функції держави закріплена вже на законодавчому рівні Законом України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» від 23 березня 2000 року № 1602-ІІІ.
Особливої гостроти в умовах розгортання постіндустріальної хвилі цивілізаційного розвитку набуває потреба в прогнозуванні панорами суспільного майбуття та конкретизації цілей державного управління. У ролі загальної в ієрархії державних цілей розглядається мета українського суспільства, яка відображає соціальне замовлення суспільства, ідеологію і політику держави, а також є вихідною для постановки цілей на місцевому рівні та у конкретних сферах суспільного життя.
Зазначене додатково утруднює й без того актуальну проблему державноуправлінського прогнозування, загальнонаукова методологія якого на разі активно розробляється такими вітчизняними та зарубіжними науковцями, як І. Бестужев–Лада, В. Бутовська–Іллюшко, В. Гоpбатенко, А. Генін, В. Матвієнко, О. Панарін, Е. Тоффлер, Е. Янч та інш. Прогностичних аспектів державного управління торкалися у своїх працях В. Бакуменко, О. Валевський, Ю. Кальниш, В. Козбаненко, Н. Нижник, В. Ребкало, В. Тертичка, В. Цвєтков та ін. Ці питання розглядаються в підручниках та навчальних посібниках з державного управління, в прикладних методиках, однак немає однозначного трактування; відсутні також монографічні дослідження цілепокладання та прогнозування в державному управлінні, що вказує на перспективність їх вивчення.
Впадає в очі те, що аналіз функціонування та розвитку державних механізмів цілепокладання здійснюється переважно як супутній результат дослідження найрізноманітніших проблем державного управління і, особливо, бракує наукових розвідок, де б цілепокладання, прогнозування та взаємозв’язок цих процесів виступали би у ролі спеціального предмету наукового осягнення.
Отже, актуальність проблеми цілей державного управління та новизна її постановки на сучасному етапі розвитку теорії та практики державного управління зумовили вибір даної теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота підготовлена відповідно до плану науково-дослідної діяльності Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України в рамках теми «Фінансовий механізм державного управління економікою України» (номер державної реєстрації 0104U008798, підтеми 02 «Державне управління національною економікою в умовах інтеграції і глобалізації», 2007-2012 рр.). Матеріали дисертаційної роботи є частиною розробок теоретичних і методичних положень комплексного підходу до рішення задач формування механізмів державного управління в умовах інтеграції та глобалізації.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка державних механізмів організації ефективної взаємодії цілепокладання та прогнозування в системі державного управління сучасної України.
Для досягнення поставленої мети у роботі визначено такий комплекс завдань:
визначити сутність процесів цілепокладання та прогнозування в державному управлінні;
проаналізувати роль цілепокладання та прогнозування в забезпеченні ефективності державного управління;
розглянути взаємозв’язок процесів цілепокладання та прогнозування в процесі прийняття та реалізації державноуправлінських рішень на різних етапах українського державотворення;
узагальнити зарубіжний досвід державного цілепокладання та прогнозування;
сформувати технології ефективного цілепокладання та прогнозування в державному управлінні розвитком інформаційного суспільства в Україні;
обґрунтувати принципи реципрокного взаємоузгодження процесів цілепокладання та прогнозування в процесі прийняття державноуправлінських рішень на постіндустріальній стадії розвитку українського суспільства;
розробити організаційний механізм ефективної взаємодії цілепокладання та прогнозування в контексті функції державноуправлінського планування;
обґрунтувати методичні положення підготовки експертів для наукового забезпечення цілепокладання та прогнозування в державному управлінні розвитком інформаційного суспільства.
Oб’єкт дослідження - процес пізнання, проектування та творення майбутнього в контексті державного управління.
Предмет дослідження - державний механізм взаємодії цілепокладання та прогнозування у сфері розвитку інформаційного суспільства в Україні.
Методи дослідження. У дисертації використані загальнонаукові і спеціальні методи, які дозволили розробити державний механізм взаємодії цілепокладання та прогнозування в державному управлінні.
У роботі застосовані методи: аналізу сутності процесу цілепокладання і прогнозування в державноуправлінському контексті; гносеологічний аналіз – для теоретико-методологічного та порівняльного аналізу джерел при визначенні сутнісних характеристик ключових понять дослідження; методи експертної оцінки – для аналізу й оцінки цілей та прогнозів за виділеними критеріями; системно-аналітичний метод – для аналізу законодавчих нормативних документів щодо державного цілепокладання та прогнозування; контент–аналіз для цілей і прогнозів в медіа–просторі; загальнонаукові технології цілепокладання та прогнозування; тренінгові технології підготовки державних службовців до професійної цілетворчої та прогностичної діяльності.
Інформаційною базою дослідження є вітчизняні та закордонні публікації, відображені в них результати теоретичних і методологічних розробок; дані статистики, які ілюструють стан реалізації цілей та прогнозів розвитку українського суспільства. Організаційно-правову основу дисертації становлять Конституція України, законодавчі акти Верховної Ради України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, нормативні документи інших органів державного управління.
Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в розробці державного механізму в обґрунтуванні та визначенні організаційних механізмів реалізації публічної влади й підвищення ефективності взаємодії механізмів цілепокладання та прогнозування в системі державного управління сучасної України.
Цей результат розкривається в наступних положеннях:
уперше:
на засадах теорії державного управління та прогностики визначена сутність цілепокладання та прогнозування при формуванні механізмів реалізації публічної влади, в результаті чого встановлено механізми функціонування державноуправлінського цілепокладання і прогнозування на індивідуальному та організаційно-групових рівнях, що дозволяє виокремити форми ефективної та неефективної взаємодії цих процесів в політико-адміністративній системі держави;
проведено аналіз можливостей вдосконалення організаційно-управлінського механізму щодо посилення прогностичної складової державного управління в Україні та формування механізму ефективної взаємодії цілепокладання та прогнозування в системі публічної влади;
удосконалено:
технологію аналізу взаємодії процесів цілепокладання, планування та прогнозування в системі публічної влади, яка дозволяє усунути недоліки в прийнятті рішень державноуправлінських органів виконавчої влади;
одержали подальшого розвитку:
теоретичні положення і фундаментальні категорії «ціль», «план», «прогноз», «програма», які характеризують державне управління як процес, спрямований у майбутнє;
методи управління щодо оцінки якості процесів цілепокладання та прогнозування в державному управлінні.
Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів складає визначення особливостей організаційного механізму і розробка комплексу технологій цілепокладання та прогнозування в державному управлінні. Організаційний механізм включає роботу спеціальних експертних комісій при Кабінеті Міністрів України, а також обласних та районних державних адміністраціях, що забезпечує більш високий рівень наукового обґрунтування цілей та прогнозів, на основі яких приймаються державноуправлінські рішення. Комплекс технологій поліпшення взаємодії процесів цілепокладання та прогнозування може застосовуватися як на національному, так і на місцевому рівні державного управління, що дасть змогу підвищити ефективність реалізації управлінських функцій держави.
Теоретичні і методичні положення дисертаційного дослідження були впроваджені на базі діяльності Запорізької обласної ради (довідка про впровадження № 01-35/0071 від 16.01.2012 р.), Бердянської міської ради (довідка про впровадження № 01-0272/40 від 13.01.2012 р.), Кам’янсько-Дніпровської районної державної адміністрації Запорізької області (довідка про впровадження № 01-18/0061 від 11.01.2012 р.), районної державної адміністрації по Жовтневому району Запорізької міської ради (довідка про впровадження №03-10/0048 від 16.01.2012 р.), Пологівської районної ради Запорізької області (довідка про впровадження № 02-20/234 від 04.01.2012 року).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеним дослідженням. У ній автору належить аналіз теоретико-методологічних основ процесу стратегічного цілепокладання регіонів, розробка державного механізму стимулювання стратегічного цілепокладання регіонів у загальному вигляді, формулювання рекомендацій щодо державного стимулювання стратегічного цілепокладання органів влади Запорізької області.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні, методологічні і практичні результати проведених досліджень, а також концептуальні положення і загальні висновки були представлені у вигляді доповідей на:
УІІ Регіональній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України», 14.05.2010 р., місто Дніпропетровськ;
ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми та перспективи розвитку публічного управління в Україні», 25.11.2011 р., місто Запоріжжя;
ІІІ Регіональній науково-практичній конференції «Правові аспекти публічного управління: теорія та практика», 14.12.2011 р., місто Дніпропетровськ;
Науково-практичній конференції за міжнародною участю «Модернізація державного управління: теорія та практика», 20.04.2012 р., місто Львів;
Всеукраїнській науково-практичній конференції «Соціально-інформаційні процеси в державному управлінні», 22.02.2012 р., місто Рівно;
ІХ Регіональній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України», 17.05.2012 р., місто Дніпропетровськ.
Публікації. По темі дисертаційного дослідження автором опубліковано 14 робіт, з них 8 - у фахових виданнях (у наукових журналах – 4, у збірниках наукових праць - 4), серед яких 5 одноосібно, а також 6 статей в збірниках матеріалів конференцій загальним обсягом 4,5 др. арк., особисто автору належить 4,3 др. арк.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в розробці державного механізму взаємодії цілепокладання та прогнозування в політико–адміністративній системі України, який вирішує задачі поступального розвитку української держави на постіндустріальній стадії цивілізаційного розвитку.
Загальні висновки і результати дослідження зводяться до наступного:
1. Процес цілепокладання є визначенням суб’єктом державного управління ключових параметрів бажаного стану об’єкта політико–адміністративного впливу у найближчому або віддаленому майбутньому і відмежування їх від спектру небажаних станів на тлі сталості або певного напрямку динаміки зовнішнього середовища, в контексті якого функціонують об’єкт і суб’єкт державного управління.
Прогнозування в державному управлінні - це визначення спектру можливих і неможливих змін об’єкту державного впливу та середовища, в якому він функціонує. Оперуючи з майбутнім в аспекті бажаності–небажаності й можливості-неможливості, цілепокладання й прогнозування є взаємозалежними та взаємодоповнюючими процесами в цілісному процесі державного управління і лише за умови їхнього органічного поєднання можуть бути ефективними. Односторонність державного моделювання майбутнього або низький рівень координованості пізнавальної діяльності органів державної влади у зазначених вимірах тягне за собою й низьку результативність місії держави, націленої на творення гідного для народу майбутнього.
У зв’язку з цим виділено чотири основних типи функціонування та взаємодії цілепокладання й прогнозування в процесі формування, прийняття та реалізації державноуправлінських рішень: індиферентні, коли органи державної влади мало приділяють уваги майбутньому як в цільовому, так і прогностичному аспекті; прогностично мало виважене цілепокладання; безцільове прогнозування; реципрокна (синергетична) взаємодія цілетворчої та прогностичної функцій державного управління.
2. Реалізація місії держави щодо творення гідного майбутнього для суcпільства здійснюється через розв’язання протиріччя між бажаним та можливим у формі планування, яке полягає в моделюванні потрібного у майбутньому порядку дій щодо переведення бажаного в реальне й уникнення небажаного майбуття, або підготовки захисних заходів на випадок його реалізації. Обґрунтовується похідний характер функції державного планування від цілепокладаючої та прогностичної функцій держави.
Зазначається, що поряд з вузьким тлумаченням планування в науковій літературі є настільки широкі його трактування, що планування може поглинати цілепокладання і визначення майбутніх дій, потрібних для досягнення цілей, а також оцінку необхідних ресурсів для їх реалізації. Аргументується доцільність використання вузького значення терміну «планування», який у такому разі є механізмом взаємоузгодження цілей та прогнозів і переведення їх у реальні дії або утримання від таких. Виокремлюється відрив планування від прогнозування, а інколи й цілепокладання, що породжує неефективність планів і державного управління, яке на них ґрунтується.
3. Встановлено, що внаслідок наявності у об’єктів державного цілепокладання власної здатності до цілеутворення виникають ситуації владно–підвладного цільового консонансу та владно–підвладного цільового дисонансу, який може розв’язуватися шляхами силового примусу, зацікавлення підвладних до цілездійснення у матеріальній або фінансовій формі; переконання підвладних щодо повної відповідності цілей влади їх інтересам. Домінування примусу до цілездійснення є характерним для аграрної стадії державотворення, зацікавлення - для індустріальної, інформаційного впливу – для постіндустріальної.
При цьому мейнстрімом історичного розвитку державотворення була тенденція перенесення зусиль влади від переборення владно-підвладного цільового дисонансу на формування владно-підвладного цільового консонансу, зростання часових масштабів цілепокладання, прогнозування та планування.
4. Виявлено, що в історичній практиці державного управління мали місце гіпертрофія функції державного цілепокладання як у надмірній жорсткості та детальності стратегічного цілепокладання й планування, так і тотальному його характері, а також недооцінка важливості самоцілепокладання об’єктів державного управління.
Найбільш конструктивні зразки налагодження ефективної взаємодії державного цілепокладання та прогнозування були знайдені у західних варіантах розбудови індустріального суспільства, якому вдалося уникнути гіпертрофії державного цілепокладання та планування шляхом надання більшої свободи в сфері суспільного самоцілепокладання через розвиток ринкової економіки та громадянського суспільства. У цих країнах спостерігався також сплеск в дослідженнях майбутнього в широкому спектрі варіантів як бажаних, так і небажаних сценаріїв.
Тому вплив прогнозування у цих державах був домінуючим щодо цілепокладання та планування. У сучасній Україні відбувається поки що гіпертрофія державного цілепокладання та планування порівняно з оптимальними його формами в розвинених країнах. У сучасній Україні хоч і з’явився плюралізм в державному прогнозуванні, але воно ведеться поки що менш активно, ніж у розвинених країнах.
5. Встановлено, що пріоритетною метою сучасного державотворення та державного управління є розбудова інформаційного суспільства в Україні та його інтеграція до глобального інформаційного суспільства планети. При цьому при просуванні на стадію розвитку інформаційного суспільства істотним чином змінюється акцепція і всіх інших різновидів державного цілепокладання, прогнозування та планування.
В інформаційному просторі відбувається різке збільшення розмаїття моделей майбуття, накопичення випадків невиконання задекларованих перед народом державних цілей, зростає критика державних цілей різними політичними силами, частішає зміна цільових орієнтирів держави після змін політичної еліти, що породжує недовіру громадян до державних механізмів цілепокладання, прогнозування та планування і провокує поширення явищ футурошоку в українському соціумі, які в умовах інформаційного суспільства викликають надмірну віртуалізацію активності громадян і знижують мотивацію щодо здіснення реальної діяльності в сфері реалізації державних цілей, які інтегрують соціум в синергетичну цілеспрямовану систему.
6. Аргументовано, що удосконалення взаємодії цілепокладання та прогнозування в державному управлінні повинно спрямовуватися на підвищення рівня довіри населення до державних цілей, прогнозів та планів, а також адаптації до ускладнення соціуму та прискорення темпів соціальних змін, які спостерігаються на постіндустріальному етапі державотворення в Україні.
Державне цілепокладання повинно обов’язково розпочинатися з прогнозування динаміки середовища, в якому буде реалізовуватися модель бажаного майбутнього, а опис змісту бажаного майбутнього повинен доповнюватися його аксіологічною оцінкою, прогнозом імовірності його досягнення в окреслених просторово–часових межах та передбаченні імовірних як позитивних, так і негативних побічних результатів реалізації мети, а також віддалених наслідків цілереалізації. При цьому прийняття остаточного цільового державноуправлінського рішення доцільно здійснювати не як лінійний, а як циклічний процес, що складається, як мінімум, із кількох ітерацій.
7. Обґрунтовано, що процес планування в державному управлінні як похідний процес від цілепокладання та прогнозування повинен слідувати за прогностично–цільовою підготовкою, яка потім переходить у саме планування як моделювання можливих варіантів дій, спрямованих на досягнення бажаного й уникнення небажаного майбутнього, на ресурсне та результатне прогнозування реалізації планів.
У разі нестачі ресурсів або виявлення надмірного ризику в реалізації планів державноуправлінський процес повинен повертатися на прогностично–цільову стадію до тих пір, поки не буде розроблений план, який вдовольняє ресурсним обмеженням та має прийнятний ризик реалізації. Цілепокладання, прогнозування та планування в державному управлінні разом повинні становити збалансовану органічну єдність зазначених функцій державного управління, які, в свою чергу, повинні становити збалансовану органічну єдність моніторингових і ретровертованих управлінських функцій держави та єдність державного управління і державотворення в часовому вимірі щодо модулів: «минуле – теперішнє – майбутнє».
8. Розроблено організаційний механізм вдосконалення взаємозв’язку цілепокладання та прогнозування в державному управлінні на етапі розгортання інформаційної хвилі цивілізаційного розвитку, що забезпечує наукову обґрунтованість державноуправлінських цілей, планів та прогнозів шляхом використання системи методів отримання та обробки експертних оцінок, яка поєднує у собі кількісні та якісні, індивідуальні та колегіальні оцінки, анкетування, опитування, множинні та парні порівнювання, ранжування, метод фокус–груп, брейнстромінг, Делфі–груп, ділових ігор з синтезом переваг та нейтралізації недоліків кожної з технологій.
9. На основі аналізу особливостей взаємозв’язку цілепокладання та прогнозування в державному управлінні на етапі розгортання інформаційної хвилі цивілізаційного розвитку сформульовано низку практичних пропозицій щодо вдосконалення державного управління процесами застосування антикризових технологій у цій сфері, а саме:
оптимізувати згадані процеси в практиці роботи органів державної влади шляхом формування при них спеціальних експертних груп для наукового забезпечення цілепокладання, прогнозування та планування в державному управлінні;
створити у сфері державного управління систему моніторингу цілездійснення, результативності планування та реалізації політико–адміністративних прогнозів;
забезпечити співпрацю органів державної влади з неурядовими організаціями, які займаються футурологічними розвідками, та державне сприяння розширенню та зміцненню мережі таких інституцій;
у сфері підготовки та підвищення кваліфікації державних службовців включити тренінгові програми, спрямовані на оволодіння ними сучасними технологіями цілепокладання та прогнозування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
2. Закон України «Про державну службу»: за станом на 24 січня 2008 року / Верховна Рада України. - Офіційне видавництво. - К.: Парламентське видавництво, 2008. - 22 с.
3. Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування»: За станом на 24 лютого 2006 року / Верховна Рада України. - Офіційне видавництво. - К.: Парламентське вид-во, 2006. - 23с.
4. Закон України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» від 23 березня 2000 року, № 1602-III // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2000. - № 25. - Ст. 195.
5. Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» // http://www.ucrf.gov.ua/uk/doc/laws/1149755954/
6. Закон України «Про концепцію Національної програми інформатизації» від 4 лютого 1998 року № 75/98-ВР // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 1998. - № 27-28. - Ст. 182.
7. Закон України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки» від 9 січня 2007 № 537 V // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2007. - № 12. - Cт.102.
8. Закон України «Про прiоритетнi напрями iнновацiйної дiяльностi в Українi» від 16 сiчня 2003 року № 433-IV / http://www.gdo. kiev.ua/files/-db.php?st=271&god=2003
9. Закон України «Про державні цільові програми» // Офіційний вісник України. – 2004. – № 14.
10. Постанова Кабінету Міністрів України «Про Прогноз економічного і соціального розвитку України на 2002-2006 роки» // Відомості Верховної Ради України, 2002. – № 21-22.
11. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції вдосконалення системи прогнозних і програмних документів з питань соціально-економічного розвитку України» // Офіційний вісник України. – 2006. – № 40.
12. Акофф Р., Эмери Ф. О целеустремлённых системах. М. Сов. радио, 1974.
13. Алєксєєнко І. В. Національні держави в умовах глобалізації світу (політичні і правові аспекти): Монографія / І. В. Алєксєєнко. - К., Ніжин: ТОВ «Видавництво «Аспект – Поліграф», 2006. - 360 с.
14. Аналітика, експертиза, прогнозування / Є. А. Макаренко, М. М. Рижков, М. А. Ожеван, О. В. Зернецька, І. А. Валевська; Ред.: Є. А. Макаренко. - К.: Наук-вид. центр «Наша культура і наука», 2003. - 614 с.
15. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления. Kуpc лекций / Г. В. Атаманчук. - М.: Юридическая литература, 1997. - 400 с.
16. Бакуменко В. Д. Вибір цілей як основа формування та різновид державно-управлінських рішень / В. Д. Бакуменко // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. праць Української академії державного управлння при Президентові України: Дніпропетровський філіал: - 2000. – Вип. 1. - С. 55-61.
17. Бакуменко В. Д. Формування державно-управлінських рішень: проблеми теорії, методології, практики: Монографія / В. Д. Бакуменко. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. - 320 с.
18. Бальтасар Г. Карманный оракул, или наука благоразумия / Г. Бальтасар. – Мн. : БелСЭ, 1991. – 125 с.
19. Батраченко І. Г. Психологія антиципації : монографія / І. Г. Батраченко. – Д. : Вид-во ДНУ ім. О. Гончара, 2009. – 264 с.
20. Батраченко И. Г. Психологические возможности совершенствования коммуникативного прогнозирования педагогов // Вестник Днепропетровского университа. Серия «Педагогика и психология», 1995. – С. 34–37.
21. Бек У. Власть и её оппоненты в эпоху глобализма. Новая всемирно-политическая экономия / У. Бек. - М.: Прогресс-Традиция; Издательский дом «Территория будущего» (Серия «Университетская библиотека Александра Погорельского»), 2007. - 464 с.
22. Бек У. Общество риска. На пути к другому модерну / У. Бек. — М.: Прогресс-Традиция, 2000. - 383 с.
23. Бек У. От индустриального общества к обществу риска / У. Бек // THESIS, 1994. - № 5. - С. 161-168.
24. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования / Д. Белл. - М.: Akademia. - 1999. - 956 с.
25. Бехман Г. Современное общество как общество риска / Г. Бехман // Вопросы философии, 2007. - № 1. - С. 26-46.
26. Біленчук П. Д. Інформаційне суспільство: правові, організаційні і методичні засади / П. Д. Біленчук // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федер. профспілок України. - 2002. – № 2, ч. 1. - С. 30-34.
27. Близнюк Т. П. Теоретичні аспекти теорії довгих хвиль М. Кондратьєва / Т. П. Близнюк // Наукові праці. - Донецьк, 2005. - Вип. 89-2: Сер.: Економічна. - С.186–193.
28. Бойко-Бойчук Л. В. Синергетичний підхід у політичних дослідженнях (на прикладі аналізу політико-владної взаємодії у територіальних громадах в Україні): Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.01 / НАН України; Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса / Л. В. Бойко-Бойчук. - К., 2006. – 20 с.
29. Бутирська Т. О. Теоретико-методологічні засади державотворення в Україні: автореф. дис... д-ра наук з держ. упр. : 25.00.01 / Т. О. Бутирська; Національна академія державного управління при Президентові України. — К., 2009. — 36 с.
30. Бутовська-Ілюшко І. О. Політичне прогнозування як засіб забезпечення ефективності функціонування сучасного суспільства: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.02 / НАН України; Інститут держави і права ім. В. М. Корецького / І. О. Бутовська-Ілюшко. - К., 2007. - 20с.
31. Василевич О. Г. Маніпуляція свідомістю в умовах інформаційного суспільства / О. Г. Василевич // Мультиверсум. Філософський альманах. - К., 2008. - Вип. 69. - С. 46–56.
32. Василик І. І. Проблеми і шляхи переходу України до інформаційного суспільства в процесі інтеграції у світове економічне співтовариство / І. І. Василик // Актуальні проблеми розвиту економіки регіону. - Івано-Франківськ, 2010. - Вип. 6, т. 2. - С. 91–96.
33. Вебер М. Избранные произведения / М. Вебер. - М.: Прогресс, 1990. - 804 с.
34. Вернадский В. И. Биосфера и ноосфера / В. И. Вернадский. - М.: Айрис-пресс, 2007. - 574 с.
35. Вероятностное прогнозирование в деятельности человека / Под ред. И. М. Фейгенберга и Г. Е. Журавлёва. - М., 1977. - 391 с.
36. Винарик Л. С. Экономический и социальный прогноз создания информационного общества в Украине / НАН Украины; Институт экономики промышленности. - Препр. доклада ИЭП НАН Украины / Л. С. Винарик. - Донецк, 1997. – 29 с.
37. Виноградов А. Г. Научное предвидение / А. Г. Виноградов. - М.: Высшая школа, 1973. - 188 с.
38. Вірна Ж. П. Питання рефлексивно-смислового оформлення цілепокладання особистості // Науково-дослідний інститут «Проблеми людини». Аналітичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників. — К., 1999. — Т. 16: Духовність як основа консолідації суспільства. — С. 226–228.
39. Віткін Л. Розвиток електронного врядування та СУЯ за моделлю CAF органах влади ЄС / Л. Віткін // Стандартизація. Сертифікація. Якість. – № 4. – 2010 . – С. 52–59.
40. Войтович Р. Вплив глобалізації на систему державного управління (теоретико-методологічний аналіз) : монографія / Радмила Войтович; за заг. ред. В. М. Князєва. - К.: Вид-во НАДУ, 2007. - 640 с.
41. Воронкова В. Г. Соціально-економічне прогнозування: [Навч. посібник] / В. Г. Воронкова. - К.: Вид. дім «Професіонал», 2004. - 284 с.
42. Впереди ХХІ век. Перспективы, прогнозы, футурология. Антология современной классической прогностики (1952-1999) / Ред. сост. И. В. Бестужев-Лада. - М., 2000.
43. Гавеля В. Сознание свободы и сознание цели в социальных и политических устремлениях человека / В. Гавеля // Сучас. укр. політика. Політики і політологи про неї. — 2009. — Вип. 16. — С. 19-33.
44. Гавеля В. Соціальні пріоритети передбачення і конструкції власного майбутнього людини / В. Гавеля // Сучас. укр. політика. Політики і політологи про неї. — 2008. — Вип. 14. — С. 27-33.
45. Гавеля В.Л. Целесообразность планирования и пданирование целесообразности // Наувові праці (м. Миколаїв). – 2008. – Політологія. – Вип. 41. – С. 97–102.
46. Гвишиани Д. Прогностика / Д. Гвишиани, В. Лисичкин. - М.: Знание, 1968. - 92 с.
47. Геец В. М. Социально-экономические проблемы информационного общества / В. М. Геец, В. Г. Кремень, В. П. Семиноженко, Л. Г. Мельник, А. А. Чухно / Л. Г. Мельник (ред.). - Сумы: Университетская книга, 2005. - 430 с.
48. Гейтс Б. Бизнес со скоростью мысли: Как добиться успеха в информационную эру / И. Кудряшова (пер. с англ.) / Б. Гейтс. - 2 изд., испр. - М.: Эксмо, 2003. - 477 с.
49. Гидденс Э. Судьба, риск и безопасность / Э. Гидденс // THESIS. - 1994. - № 5. - С. 107-134.
50. Голобуцький О. П. Електронний уряд / Інститут Інформаційного суспільства / О. П. Голобуцький, О. Б. Шевчук. - К.: ЗАТ «Атлант UMS», 2002. - 173 с.
51. Горбатенко В. П. Політичне прогнозування / В. П. Горбатенко, І. О. Бутовська. - К.: МАУП, 2005. - 152 с.
52. Грасиан Б. Карманный оракул. Критикон / Б. Грасиан. - М.: Наука, 1981. - 632 с.
53. Гречко Т. К. Індивідуальне цілепокладання і саморефлексія державних службовців / Т. К. Гречко // Менеджер. Вісник Донецького державного університету управління. - 2006. - № 1 (35). - С. 46-53.
54. Гречко Т. К. Согласование целей индивида и организации на примере государственной службы // Менеджер. Вісник Донецького державного університету управління. – 2005. – № 1 (31). – С. 69–76.
55. Гэлбрейт Дж. Новое индустриальное общество / Гэлбрейт Дж. - М.: ООО «Издательство АСТ»: ООО «Транзит книга»; СПб: Terra Fantastica, 2004. - 602 с.
56. Гэлбрейт Дж. Эконономические теории и цели общества / Гэлбрейт Дж. - М.: Прогресс, 1979. - 406 с.
57. Даймонд Дж. Коллапс. Почему одни общества выживают, а другие умирают / Дж. Даймонд. - М.: АСТ: АСТ МОСКВА, 2008. - 762 с.
58. Даймонд Дж. Ружья. Сталь. Микробы. / Дж. Даймонд. - М.: АСТ: АСТ МОСКВА, 2008. - 762 с.
59. Даніл’ян В. О. Інформаційне суспільство та перспективи його розвитку в Україні (cоціально-філософський аналіз): монографія / В. О. Даніл’ян . - Х.: Право, 2008. - 184 c.
60. Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади: Навчальний посібник / Н. Р. Нижник (заг. ред.), В. М. Олуйко (заг. ред.). - Л.: Вид-во Національного університету «Львівська політехніка», 2002. - 352 с.
61. Державне управління, державна служба і місцеве самоврядування: Монографія / За ред. О. Ю. Оболенського. - Хмельницький: Поділля, 1999. - 570 с.
62. Державне управління: Навчальний посібник / А.Ф. Мельник, О. Ю. Оболенський, А. Ю. Васіна, Л. Ю. Гордієнко; за ред. А. Ф. Мельник. - К.: Знання-Прес, 2003. - 343 с.
63. Державне управління: філософські, світоглядні та методологічні проблеми: Монографія / Кол. авт.: В. М. Князєв, І. Ф. Надольний, М. І. Мельник та ін. ; за ред. В. М. Князєва. - К.: Вид-во НАДУ: Міленіум, 2003. - 320 с.
64. Дёрнер Д. Логика неудач : стратегическое мышление в сложных ситуациях / Д. Дёрнер. – М. : Смысл, 1997. – 243 с.
65. Диксон П. Фабрики мысли / П. Диксон. - М.: ООО «Изд-во АСТ», 2004. - 505 с.
66. Діденко Н. Г. Управління, влада, держава: філософські аспекти взаємодії: Монографія / Н. Г. Діденко. - Донецьк: ДонДУУ, 2005. - 128 с.
67. Діденко Н. Г. Державне управління і соціальне партнерство: актуальні проблеми теорії і практики: Монографія / Н. Г. Діденко. - Донецьк, 2007. - 404 с.
68. Донченко О. А. Архетипи соціального життя і політика: (Глибинні регулятиви психополітичного повсякдення) / О. А. Донченко, Ю. В. Романенко. - К. : Либідь, 2001. - 334 с.
69. Друкер П. Эпоха разрыва. Ориентиры для нашего меняющегося общества / Б. Л. Глушак (пер. с англ. и ред.) / П. Друкер. - М.; СПб.; К.: Вильямс, 2007. - 323 с.
70. Друкер П. Эффективный руководитель / О. Л. Чернявская (пер. с англ.) / П. Друкер. - М. ; СПб. ; К.: Вильямс, 2008. - 223 с.
71. Дубенко С. Д. Державна служба і державні службовці в Україні: Навчально-методичний посібник / С. Д. Дубенко. - К.: Ін-Юре, 1999. - 224 с.
72. Дюжев Д. В. Концепции информационного общества как теоретико-методологическая основа анализа общественного прогресса / Д. В. Дюжев // Ноосфера і цивілізація. - Донецьк, 2008. - Вип. 6 (9). - С.131-135.
73. Дюжев Д. В. Інформаційне суспільство: соціально-правова парадигма суспільного розвитку: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.03 / Донецький національний університет / Д. В. Дюжев. - Донецьк, 2004. - 18 с.
74. Еріксен Т. Г. Тиранія моменту: Швидкий і повільний час в інформаційну добу / Пер. з англ. В. Дмитрук / Т. Г. Еріксен. - Львів: Кальварія, [2004]. - 193, [1] с.
75. Євдокимова І. А. Соціальний ризик в період трансформації суспільства: до розробки спеціальної соціологічної теорії: Автореф. дис... канд. соціол. наук: 22.00.01 / Харківський державний університет / І. А. Євдокімова. - Х., 1999. - 16 с.
76. Ємельяненко О. М. Електронний уряд: інноваційні підходи до політики і управління в інформаційному суспільстві: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.02 / Одеська національна юридична академія / О. М. Ємельненко - О., 2008. – 17 с.
77. Жаворонкова Г. В. Формування інформаційного суспільства в Україні / Г. В. Жаворонкова // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури. - К., 2010. - Вип. 26. - С.43-49.
78. Жеребятнікова І. В. Цілі в соціальному розвитку підприємницької організації : Автореф. дис.... канд. соціол. наук: 22.00.04. / Харківський національний ун-т ім. В. Н. Каразіна / І. В. Жеребятнікова. - Х., 2009. - 16 с.
79. Иноземцев В. Л. За пределами экономического общества. Постиндустриальные теории и постэкономические тенденции в современном мире / В. Л. Иноземцев. - М.: Academia, 1998. - 640 с.
80. Иноземцев В. Л. Экспансия творчества - вызов экономической эпохе / В. Л. Иноземцев // ПОЛИС: Политические исследования. - 1997. - №5. - С. 110-123.
81. Ирхин Ю. В. «Электронное правительство» и общество: мировые реалии и Россия (сравнительный анализ) / Ю. В. Ирхин // http://ecsocman.edu.ru/images/pubs/2007/12/06/0000317572/009_Irhin_73-82.pdf
82. Іл’янович К. Б. Антропологічна криза в умовах сучасної техногенної цивілізації: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.04 / К.Б. Іл’янович; Таврійський нац. ун-т ім. В. І. Вернадського. – Сімф., 2008. - 16 с.
83. Казміренко В. П. Міждисциплінарні проблеми дослідження ціле покладання / В. П. Казміренко // Київський університет. Вісник. Сер.: Соціологія. Психологія. Педагогіка. - К., 1997. - Вип. 4. - С. 57-66.
84. Калашнюк Є. О. Політичні імперативи інформаційного суспільства в контексті євроінтеграційних процесів (на прикладі Європейського Союзу, Республіки Італія і України): Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.04 / НАН України; Інститут світової економіки і міжнародних відносин / Є. О. Калашнюк. - К., 2007. - 20 с.
85. Кальниш Ю. Г. Політична аналітика в державному управлінні: теоретико-методологічні засади: Монографія / Ю. Г. Кальниш. - К.: Вид-во НАДУ, 2006. - 272 с.
86. Карамишев Д. Процес цілепокладання в державному управлінні соціальними системами (на прикладі системи охорони здоров’я) / Д. Карамишев // Актуальні проблеми державного управління. - Д., 2006. - Вип. 2 (24). - С. 128-135.
87. Кастельс М. Информационная эпоха: Экономика, общество, культура / М. Кастельс. - М.: ГУ ВШЭ, 2000. - 607 c.
88. Кастельс М. Інтернет-галактика. Міркування щодо Інтернету, бізнесу і суспільства / Е. Г. Ганиш (пер.), А. Б. Волкова (пер.). - К.: Ваклер, 2007. – 304 с.
89. Кастельс М. Інформаційне суспільство та держава добробуту. Фінська модель / М. Кастельс, П. Хіманен. - К. : Ваклер, 2006. - 230 с.
90. Кларк А. Черты будущего / А. Кларк. - М.: Мир, 1966. - 286 с.
91. Козаков В. М. Становлення та розвиток соціально-ціннісних засад державного управління в Україні: автореф. дис... д-ра наук з держ. упр.: 25.00.01 [Електронний ресурс] / В. М. Козаков; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. — К., 2008. — 36 с.
92. Колесніков Б. П. Готовність органів місцевої влади до прийняття політичних рішень / Б. П. Колесніков, А. В. Амплєєв, О. В. Коцюруба // Державне управління регіонами і підприємствами : зб. наук. праць ДонДУУ. - Донецьк, 2009. - Т. Х, вип. 144, серія «Державне управління». - С. 99-106.
93. Колесніков Б. П. Готовність органів місцевої влади до прийняття політичних рішень / Б. П. Колесніков, А. В. Амплєєв, О. В. Коцюруба // Зб. Дон ДУУ. – Т. Х, серія «Державне управління», Вип. 144, 2009. - С. 99–106.
94. Колесніков Б. П. Історична еволюція механізмів цілепокладання, планування та прогнозування в державному управлінні / Б. П. Колесніков, О. В. Коцюруба // Фінансовий механізм державного управління економікою України : зб. наук. праць ДонДУУ. - Донецьк, 2010. - Т. ХІ, вип. 167, серія «Державне управління». - С. 31-38.
95. Колесніков Б. П. Історична еволюція механізмів цілепокладання, планування та прогнозування в державному управлінні / Б. П. Колесніков, О. В. Коцюруба // Фінансовий механізм державного управління економікою України : зб. наук. праць ДонДУУ. - Донецьк, 2010. - Т. ХІ, вип. 167, серія «Державне управління». - С. 31-38.
96. Колесніков Б. П. Кадрові служби органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні: Монографія / Б. П. Колесніков, І. Г. Батраченко. - Донецьк: Видавництво «Норд-Пресс», 2006. - 136 с.
97. Колесніков Б. П. Основні механізми цілепокладання в структурі державного управління / Б. П. Колесніков, О. В. Коцюруба // Науково-виробничий журнал «Держава та регіони», серія «Державне управління». - Запоріжжя, 2010. - № 1. - регіони С. 139-143.
98. Колесніков Б. П. Політичне та адміністративне прогнозування реалізації державної політики у сучасній Україні / Б. П. Колесніков // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. праць ДРІДУ НАДУ. – Дніпропетровськ, 2008. - № 3 (33). - С. 40-46.
99. Колесніков Б. П. Державне управління розвитком інформаційного суспільства в Україні : [монографія] / Б. П. Колесніков. – Донецьк : Видавництво «Ноулідж», 2010. - 319 с.
100. Колодюк А. В. Інформаційне суспільство: сучасний стан та перспективи розвитку в Україні: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.03 / НАН України; Інститут держави і права ім. В. М. Корецького / А. В. Колодюк. - К., 2005. - 20с.
101. Комар Ю. М. Наукові засади інноваційних механізмів державного управління підготовкою студентів управлінських спеціальностей: автореф. дис... д-ра наук з держ. упр. / Ю. М. Комар; Донецький державний ун-т управління. — Донецьк, 2009. — 40 с.
102. Коноплицька Т. О. Соціальні параметри ризиків: Автореф. дис... канд. соціол. наук: 22.00.04 / НАН України; Інститут соціології / Т. О. Коноплицька. - К., 2007. – 16 с.
103. Корниенко В. И. Современные управленческие команды: формирование, организационная структура, функционирование / Северо-Кавказская академия гос. службы / В. И. Корниенко. - Ростов н/Д: Издательство СКАГС, 2000. - 32 с.
104. Коцюруба О. В. Гармонізація оптимізму та песимізму в структурі цілепокладання держави / О. В. Коцюруба // Менеджер. Вісник ДонДУУ. - №2 (52). – 2010. – С. 21-26
105. Коцюруба О.В. Критерії реалізму цілепокладання в політиці та державному управлінні / О. В. Коцюруба // Менеджер. Вісник ДонДУУ. - № 1 (59). – 2012. – С. 62-66.
106. Коцюруба О.В. Процес цілепокладання в структурі діяльності органів державної влади сучасної україни / О. В. Коцюруба // Менеджер. Вісник ДонДУУ. - № 4 (58). – 2011.
107. Кочетов Э. Г. Глобалистика: теорія, методология, практика / Э. Г. Кочетов. - М.: НОРМА-ИНФРА-М, 2002. - 672 с.
108. Кравченко В. А. Об идеальных основаниях категорий «цель» (целеполагание), «самодетерминация», «самоорганизация» : (Учебное пособие) / Кафедра философии естеств. фак. ОНУ / В. А. Кравченко. - Одесса, 2005. – 83 с.
109. Краюшкін В. А. Державний механізм стимулювання стратегічного цілепокладання регіонів: Автореф. дис... канд. наук з держ. управління: 25.00.02 / Донецький держ. університет управління / В. А. Краюшкін. - Донецьк, 2009. - 20 с.
110. Кремень Т. В. Нова роль держави як головного носія суверенітету в умовах глобалізації / Т. В. Кремень // Держава і право: зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. - 2003. - Вип. 21. - С. 665-671.
111. Кривошеїн В. В. Політична ризикологія: епістемологічний статус, предметна сфера, аналітичні інструменти [Текст] / В. В. Кривошеїн. - Д. : Інновація, 2009. - 316 с.
112. Крюк А. Г. Построение информационного общества - социальная задача XXI века / А. Г. Крюк // Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров’я. - Х., 2007. - С. 482-485.
113. Кунєв Ю. Д. Цілепокладання в організації діяльності органів внутрішніх справ // Вісник. — Запоріжжя, 2002. — № 3 (20). — С. 115–121.
114. Лактіонов О. М. Прогнозування як ресурс політичного лідерства / О. М. Лактіонов, О. С. Логвиненко // Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави: зб. наук. праць / За заг. ред. М. М. Слюсаревського. - К.: Міленіум, 2005. - Вип. 4. - С. 64-72.
115. Лебедь А. Е. Синергетика как мировоззрение и методология современной науки / А. Е. Лебедь // Філософські науки. - Суми: СДПУ, 2002. - С. 7-15.
116. Лелюк Ю. М. Аналіз закономірностей великих циклів Контратьєва як методологічна основа концепції розвитку вітчизняного АПК / Ю. М. Лелюк // Вісник. - Х., 2006. - № 3. - С. 158-162.
117. Лесечко М. Д. Психологія прийняття управлінських рішень і створення ефективних команд: Навчальний посібник / М. Д. Лесечко, А. О. Чемерис, Р. М. Рудніцька. - Л. : ЛРІДУ УАДУ, 2003. - 84 с.
118. Луман Н. Понятие риска / Н. Луман // THESIS, 1994, вып. 5. - С. 135-160.
119. Лущикова Д. В. Цінність саморозвитку особистості в інформаційному суспільстві / Д. П. Лущикова // Проблеми сучасної психології. - Кам’янець-Подільський, 2010. - Вип. 10. - С. 418-427.
120. Маклюэн М. Галактика Гутенберга: становление человека печатающего / И. О. Тюрина (пер.) / М. Маклюэн. - М.: Академический Проект ; Фонд «Мир», 2005. - 495 с.
121. Мартино Дж. Технологическое прогнозирование / Дж. Мартино. - М.: Прогресс, 1977. - 592 с.
122. Маруховський О. О. «Скептично-критичний аналіз» концепцій інформаційного суспільства (за Ф. Уебстером) / О. О. Маруховський // Наук. зап. - К., 2005. - Т. 45. - С. 17-22.
123. Маруховський О. О. Інформаційне суспільство: теоретико-концептуальні засади: Навчальний посібник для студ. напряму «Міжнародні відносини» спец. «Міжнародна інформація» / Університет економіки та права «КРОК» / О. О. Маруховький. - К., 2007. - 136 с.
124. Матвиенко В. Я. Прогностика: Прогнозирование социальных и экономических процессов: Теория, методика, практика / В. Я. Матвиенко. - К.: Укр. пропілеї, 2000. - 518 с.
125. Медоуз Д. Л. За пределами роста / Д. Л. Медоуз // Вестник МГУ. Серія 12. Политические науки. 1995. - № 5. - С. 80-86.
126. Медоуз Д. Пределы роста. 30 лет спустя: Учебное пособие по дисциплине вуз. компонента для студ., обучающихся по спец. 020801 (013100) «Экология», 020802 (013400) «Природопользование» и по направлению 020800 (511100) «Экология и природопользование» / Д. Медоуз, Й. Рандерс, Д. Медоуз. - М.: Академкнига, 2008. - 342 с.
127. Мей К. Інформаційне суспільство: Скептичний погляд / К. Мей. - К., - Київ: КІС, 2004. - 218 c.
128. Мельников О. Ф. Теорія та методологія фахової підготовки державних службовців: автореф. дис... д-ра наук з держ. управління: 25.00.03 [Електронний ресурс] / Олександр Федорович Мельников; Інститут законодавства Верховної Ради України. — К., 2009. — 36 с.
129. Мельников О. Ф. Визначення мети і змісту професійної підготовки державних службовців / О. Ф. Мельников // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2007. – № 2(32). – С. 359–366.
130. Мельников О. Ф. Удосконалення механізмів професійного зростання державних службовців : [монографія] / О. Ф. Мельников, В. Ф. Золотарев, А. С. Немченко ; за заг. ред. проф. О. Ф. Мельникова. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2004. – 232 с.
131. Назаретян А. П. Цивилизационные кризисы в контексте универсальной истории (Синергетика, психология и футурология) / А. П. Назаретян. - М.: Персе. - 2-е изд. 2004. - 239 с.
132. Наумова Н. Ф. Социологические и психологические аспекты целенаправленного поведения / Н. Ф. Наукова - М.: Наука, 1988. - 200 с.
133. Нейсбит Д. Высокая технология, глубокая гуманность / Д. Нейсбит. - М.: АСТ, 2005. - 381 с.
134. Нейсбит Д. Мегатренды / Д. Нейсбит. - М.: АСТ, Ермак, 2003. - 384 с.
135. Ніколаєв О. Т. Матриця місцевого самоврядування в Україні: моделювання, можливості, прогнозування: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.02 / Одеська національна юридична академія / О. Т. Ніколаєв. - О., 2004. - 17 с.
136. Оболенський О. Ю. Державна служба / О. Ю. Оболенський. – К.: КНЕУ, 2003. - 344 с.
137. Окінавська Хартія Глобального Інформаційного Суспільства http://www.e-ukraine.biz/ukraine7.html
138. Окороков В. Б. Синергетика - нова світоглядна парадигма: Посібник / Дніпропетровський національний ун-т. / В. Б. Окороков. - Д.: РВВ ДНУ, 2004. - 32 с.
139. Панарин А. С. Глобальное политическое прогнозирование / А. С. Панарин. - М.: Алгоритм, 2000. - 352 с.
140. Паркинсон С. Н. Законы Паркинсона / С. Н. Паркинсон. - М.: Фаир-Пресс, 1999. - 320 с.
141. Пахомов Ю. Біфуркаційний стан світосистемного ядра напередодні зміни світових лідерів / Ю. Пахомов // Економіка України. - 2008. - № 4. - С. 4-14.
142. Пахомов Ю. Н. Пути и перепутья современной цивилизации / Ю. Н. Пахомов, С. Б. Крымский, Ю. В. Павленко; НАН Украины. Ин-т мировой экономики и международных отношений. - К., 1998. - 432 с.
143. Підручна І. Теоретичний аспект дослідження цілепокладання у філософській та психологічній науках // Вісник. — Івано-Франківськ, 2010. — Вип. 13. — С. 12–17.
144. Психологические механизмы целеобразования / Под ред. О. К. Тихомирова. - М.: Наука, 1977. - 260 с.
145. Рабочая книга по прогнозированию. - М.: Мысль, 1982. - 430 с.
146. Радзієвський І. А. Глобалізація і трансформація статусу національної держави / І. А. Радзієвський // Вісник НАДУ. - 2005. - № 1. - С.70-76.
147. Радзієвський І. А. Мегатренди світового розвитку: глобалізація і регіоналізація / І. А. Радзієвський // Управління сучасним містом. - 2005. - №1-2 / 1-6 (17-18). - С. 87-93.
148. Радченко О. В. Ціннісний вимір трансформації державно-політичного режиму в Україні: автореф. дис. ... д-ра наук з держ. упр. : 25.00.02 [Електронний ресурс] / О. В. Радченко; МОН України, Класичний приватний ун-т. — Запоріжжя, 2010. — 33 с.
149. Регуш Л. А Психология прогнозирования: успехи в познании будущего / Л. А. Регуш. - СПб.: Речь, 2003. - 351 с.
150. Ріктор Т. Л. Ризик в умовах соціальної нестабільності (соціально-філософський аналіз): Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.03 / Донецький національний ун-т / Т. Л. Ріктор. - Донецьк, 2005. – 17 с.
151. Розлуцька А. Б. Інформаційне суспільство як нова утопічна модель розвитку світу // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. - К., 2010. - Вип. 19. - С. 233-243.
152. Руденко О. М. Світоглядно-утопічні трансформації державного управління ХХ століття: Автореф. дис... канд. наук з держ. управління: 25.00.01 / Українська академія держ. управління при Президентові України / О. М. Руденко. - К., 2002. - 20 с.
153. Саенко О. В. Підготовка державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування до прогностично виваженого цілепокладання / О. В. Саенко // Збірник наукових праць ДРІДУ НАДУ при Президентові України «Державне управління та місцеве самоврядування», м. Дніпропетровськ. - №2(13). – 2012. – С. 73-80.
154. Саєнко О. В. Інформаційне суспільство як об’єкт цілепокладання та прогнозування органів державної влади та місцевого самоврядування / О. В. Саєнко // Збірник наукових праць ДРІДУ НАДУ при Президентові України «Державне управління та місцеве самоврядування», м. Дніпропетровськ. - №1(12). – 2012. – С. 65-71.
155. Саламатов В. О. Структура суб’єктивних уявлень про нацiональнi iнтереси України / В. О. Саламатов, В. Л. Косолапов, А. Н. Гiрник // Вiсник АН України. - 1994. - № 1. - С. 72-76.
156. Скляренко В. Є. Прогнозування впливу чинників соціальної динаміки на державне управління забезпеченням населення України лікарськими засобами: Автореф. дис... канд. наук з держ. управління: 25.00.02 / Національна академія держ. управління при Пр