ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ДО ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Короткий опис

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені Т.Г. ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

ТОРУБАРА Олексій Миколайович

УДК 371.13:004 (043.3)

ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ
У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ
ДО ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук

Науковий консультант
СИДОРЕНКО Віктор Костянтинович,
доктор педагогічних наук, професор,
член-кореспондент АПН України

ЧЕРНІГІВ – 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4

ВСТУП 5

РОЗДІЛ 1.
СУЧАСНИЙ СТАН І ПРОБЛЕМИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ
ОСВІТИ 16
1.1. Інформатизація освіти: проблеми і перспективи, досвід, експериментальні дослідження 16
1.2. Підготовка майбутніх учителів трудового навчання
до використання інформаційних технологій у навчанні як
педагогічна проблема 77
Висновки до першого розділу 103

РОЗДІЛ 2.
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ДО ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ 106
2.1. Сутність і складові готовності студентів до професійної педагогічної діяльності 106
2.2. Готовність до діяльності в умовах використання
вчителем інформаційних технологій навчання 137
2.3. Характеристика основних технологій підготовки
студентів до різних рівнів готовності використання ІТ 174
Висновки до другого розділу 210

РОЗДІЛ 3.
РОЗРОБЛЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ДО ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ОСВІТИ 214
3.1. Лекції, практичні заняття з проблем ІТ й інформатизації
освіти 214
3.2. Спецпрактикум «Персональні комп’ютери в навчальному
процесі» 240
3.3. Спецкурси з проблем використання інформаційних
технологій навчання 250
3.4. Використання інформаційних технологій під час
педагогічної практики в школі 260
3.5. Курсові і дипломні роботи студентів із проблем
інформатизації освіти й інформаційних технологій 273
Висновки до третього розділу 283

РОЗДІЛ 4.
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ
РОЗРОБЛЕНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ 287
4.1. Формування елементарного рівня готовності студентів
до використання ІТ у навчанні 287
4.2. Формування рівня функціональної готовності майбутніх
учителів трудового навчання до використання ІТ у навчанні 310
4.3. Формування рівня системної готовності студентів до
використання ІТ у навчанні 324
4.4. Порівняльний аналіз різних технологій навчання 337
Висновки до четвертого розділу 361
ВИСНОВКИ 365
ДОДАТКИ 374
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 393

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АН СРСР – академія наук Союзу Радянських Соціалістичних Республік.
АНК – автоматизований навчальний курс.
АНС – автоматизована навчальних система.
АПН СРСР – академія педагогічних наук Союзу Радянських Соціалістичних Республік.
БЕЙСІК – мова програмування.
ВНЗ – вищий навчальний заклад.
ЕОМ – електронно-обчислювальна машина.
ЗОШ – загально освітня школа.
КГП – комп’ютерна грамотності педагога.
ЛОГО – мова програмування.
ЛОГОТИП – мова програмування.
НІТ – нові інформаційні технології.
НІТН – нові інформаційні технології навчання.
ОІ і ОТ – основи інформатики і обчислювальної техніки.
ОТ – обчислювальна техніка.
ПАСКАЛЬ – мова програмування.
ПЕОМ – персональна електронно-обчислювальна машина.
ППЗ – педагогічний програмний засіб.
САПР – системи автоматизованого проектування.
СРС – самостійна робота студентів.
ТЗН – технічні засоби навчання.
ЧДПУ імені Т.Г. Шевченка – Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка.

ВСТУП
Актуальність теми. Стрімкий розвиток обчислювальної техніки, поява персональних комп’ютерів та їх поширення в різні сфери матеріального і духовного виробництва призвели до масової комп’ютеризації всіх галузей людської діяльності. В сучасних умовах комп’ютер став виступати як необхідний та надійний засіб розв’язання багатьох навчальних та професійних задач, як знаряддя людської діяльності, застосування якого якісно змінює і збільшує можливість нагромадження і застосування знань, значно розширює межі пізнання. Застосування комп’ютерів як засобів навчання створює передумови для вдосконалення традиційних методик навчання. Перевага комп’ютера перед іншими технічними засобами навчання полягає в тому, що він одночасно є інформаційним, контролюючим і навчальним засобом. Тому значної актуальності все більше набуває проблема комп’ютеризації навчання.
В останні роки в Україні інтенсивно досліджуються психолого-педагогічні проблеми застосування у навчальному процесі комп’ютерів та створення на цій основі досконалих інформаційних технологій навчання (В.Ф. Венда [45], Р.С. Гуревич [85], Б.Г. Гершунський [70], Л.М. Дібкова [104], О.Ю. Єрмолаєв, Т.М. Марютіна [116], Л.В. Загрєкова [126], Г.О. Козла-кова [157], І. Зінченко [137], В.М. Кларін [151], Є.Д. Маргуліс [219], А.І. Маркова [220], Ю.І. Машбиць [227], Н.Н. Нікуліна [256], Ю.А. Первин [280], Є.С. Полат [287], В.К. Сидоренко [334], Є.М. Смирнова [341], Н.Т. Тве-резовська [393], С. Фіофанов [405], Є.Я. Черніхова [419], Є. Чубров [421]). Результати проведених досліджень дають підстави стверджувати про суттєві можливості впливу інформаційних технологій на організаційні форми, методи і результати навчання. Тому формування готовності майбутнього вчителя до використання інформаційних технологій у професійної діяльності – важливе завдання сучасної педагогічної освіти.
Категорія готовності в психолого-педагогічній літературі пов’язана з психологічною установкою (Д.Н. Узнадзе [401]), соціально-фіксованою уста-новкою, що характеризує суспільну поведінку особистості (В.Г. Асеєв [17], Е.С. Кузьмін [176], В.А. Ядов [445]), підготовленістю (М.І. Д’яченко [110], Л.В. Кондрашина [162], В.А. Крутенький [174], В.І. Соколов [344]).
У дослідженнях Р.Ж. Божбанової [34], К.Д. Дурай-Новакової [109], В.А. Сластьоніна [339], О.Н. Шиянова [431] готовність розглядається як цілісне утворення особистості, що інтегрує мотиваційний, змістовий і операційний компоненти.
Рівні готовності до педагогічної діяльності, як показують дослідження Р.Ж. Божбанової [34], К.М. Дурай-Новакової [109], В.С. Ільїна [140], Ю.Н. Кулюткина [183], Н.В. Кузьміної [180], А.І. Маркової [221], Н.Д. Нікандрова [252], В.А. Сластьоніна [339], формуються від елементарних виховних і дидактичних умінь до майстерності вчителя як складної інтеграційної ланки в освіті.
Інформатизація освіти пред’являє нові вимоги до професійних якостей і рівня підготовки педагогів, вимагає істотної перебудови в їх роботі. Педагогам не обов’язково бути висококваліфікованими фахівцями в галузі програмування, здебільшого воно виконуватиметься відповідно підготов-леним персоналом, проте від педагога вимагаються знання основ програмування і розуміння значущості праці програміста, що забезпечує прямий і творчий контакт між фахівцями різного профілю.
Проблема інформатизації освіти розроблялася з різних позицій авторами: О.І. Агаповою [5], Г.Н. Александровим [8], Б.С. Гершунським [70], Р.С. Гуревичем [86], В.В. Давидовим [88], В.М. Заварикиним [122], А.П. Йоржистим [143], Г.О. Козлаковою [156], В.Я. Ляудісом [215], Ю.І. Машбіцем [227], В.М. Монаховим [239; 240], Ю.А. Первіним [280], В.Г. Разумовським [303], І.У. Робертом [306], А.Я. Савельєвим [314], Н.А. Садовською [317], Т.А. Сергєєвою [327], В.К. Сидоренком [334], Н.Ф. Тализіною [353], Н.Т. Тверезовською [393], О.К. Тихомировим [367], А.Ю. Уваровим [398].
Окремі аспекти цієї проблеми стосовно використання комп’ютерної техніки в підготовці педагогів розглядалися М.М. Буняєвим [41], В.М. Заварикиним [122], В.М. Клариним [151], М.П. Лапчиком [194], М.А. Лейбовським [198], З.О. Шварцман [427] та ін.
У сучасній загальноосвітній школі відбувається активне впровадження інформаційних технологій навчання на базі комп’ютерної техніки: розповсюджується накопичений позитивний досвід використання педагогічних програмних засобів й інформаційних технології в загально-освітніх курсах; учителі опановують комп’ютерну грамотність; з’являється так звана «синтетична методика», тобто змінена традиційна методика, що увібрала фрагменти інформаційної технології. Із «синтетичною» методикою пов’язаний новий етап впровадження інформаційних технологій: переведення шкільних предметів на нову технологію навчання, широке використання інформаційної технології з окремих тем, частіше стає звернення педагогів до комп’ютерів у підготовці до занять і в управлінні навчальним процесом.
Водночас виникає і все більш усвідомлюється суперечність між вимогами до підготовки вчителів застосовувати інформаційні технології в навчальному процесі і низьким рівнем (а в ряді випадків повною відсутністю) готовності вчителя до використання інформаційних технологій. Із урахуванням цієї суперечності був зроблений вибір теми дослідження «Формування готовності у майбутніх учителів трудового навчання до використання інформаційних технологій».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в межах тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри професійної освіти та безпеки життєдіяльності Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Напрям науково-дослідної роботи кафедри «Зміст освіти, форми, методи і засоби фахової підготовки вчителів», тема «Теоретико-методичні основи структури та змісту ступеневої підготовки вчителів трудового навчання» (номер державної реєстрації 0102U000218), у якій автор брав безпосередню участь.
Тему дисертації затверджено вченою радою Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (протокол від 28 травня 2005 р. № 10) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол від 26 вересня 2006 р. № 8).
Мета дослідження полягає в розробленні теоретичних основ формування готовності майбутнього вчителя трудового навчання до використання інформаційних технологій навчання, змісту і технології навчально-дослідницької діяльності студентів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін та педагогічної практики, що сприяють реалізації науково обґрунтованих рівнів готовності до педагогічної діяльності в умовах використання інформаційних технологій в навчальному процесі.
Для досягнення поставленої мети дослідження визначено такі основні завдання:
− розкрити сучасний стан і перспективи інформатизації освіти та виявити проблеми підготовки майбутніх учителів трудового навчання до використання інформаційних технологій;
− дослідити сутність готовності майбутніх учителів трудового навчання до використання інформаційних технологій у навчальному процесі;
− обґрунтувати теоретичні засади формування готовності майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної діяльності в умовах інформатизації освіти;
− визначити та обґрунтувати зміст, структуру і рівні готовності майбут-нього вчителя трудового навчання до використання інформаційних технологій у навчальному процесі;
− розробити технології формування різних рівнів готовності майбутніх учителів до діяльності в умовах використання інформаційних технологій;
− охарактеризувати мотиви діяльності студентів у їх підготовці до використання інформаційних технологій у навчальному процесі і виявити взаємозв’язок мотивів з пізнавальними і емоційно-вольовими компонентами готовності;
− експериментально перевірити технології формування різних рівнів готовності до використання інформаційних технологій майбутніми вчителями трудового навчання у професійній діяльності, дати порівняльний аналіз отриманих результатів.
Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх учителів трудового навчання до роботи в умовах інформатизації освіти.
Предмет дослідження – формування готовності вчителів трудового навчання до використання інформаційних технологій в майбутній професійній діяльності.
Концепція дослідження. Учитель тільки тоді сприяє розвитку соціального прогресу, коли його загальна, професійна, духовна культура розвивається випереджаючими темпами порівняно з підростаючим поколінням і основною масою населення. Суспільству потрібний фахівець, який не тільки має функціональну готовність до професійної діяльності, але і сформований як творча особистість. Серед цільових установок педагогічної освіти сьогодні надзвичайно актуалізується формування професійної готовності вчителя до використання інформаційних технологій навчання. Педагогічні технології контекстного навчання забезпечують включення студента в активне освоєння професійної діяльності педагога.
Основу технології підготовки майбутніх учителів трудового навчання до застосування інформаційних технологій повинен складати особистісно-діяльнісний підхід, що створює умови для формування технологічної культури педагогічної праці. Особистісно-діяльнісний підхід при відповідній його реалізації забезпечує виявлення і формування у майбутнього вчителя творчої індивідуальності. Він націлює на формування в єдності умінь, за термінологією В.А. Сластьоніна, «педагогічно мислити» і «педагогічно діяти». Реалізація особистісно-діяльнісного підходу допускає моделювання в процесі професійного навчання студентів цільової структури педагогічної діяльності.
Провідна ідея дослідження втілена в гіпотезі про те, що рівень сформованої готовності студентів до використання інформаційних технологій в навчанні (елементарний, функціональний, системний) значно підвищується при використанні спеціально змодельованих систем професійного навчання (масово-репродуктивний, масово-репродуктивний з елементами творчої діяльності, індивідуально-творчий), у яких змінюється не тільки зміст, але і характер діяльності студентів. Умовою для формування готовності студентів до використання інформаційних технологій є особистісно-діяльнісний підхід, завдяки якому досягається єдність умінь педагогічно мислити і педагогічно діяти. Реалізація особистісно-діяльнісного підходу допускає моделювання в процесі професійного навчання студентів цільової структури педагогічної діяльності. Використання теоретичних положень знаково-контекстного навчання дозволяє розробити для різних рівнів готовності систему переходів від навчальної до реальної педагогічної діяльності (у семіотичній, імітаційній і соціальній моделях).
Методи дослідження. З метою визначення стану розробленості та теоретичного обґрунтування шляхів розв’язання проблеми формування готовності у майбутніх учителів трудового навчання до використання інформаційних технологій задіяний комплекс загальнонаукових взаємодоповнюючих підходів та методів дослідження, зокрема:
теоретичні: розгляд і аналіз літературних джерел з філософії, педагогіки, психології, кібернетики, інформатики, програмування з метою вивчення сучасного стану і проблем комп’ютеризації освіти та розробки теоретичних засад формування готовності майбутнього вчителя трудового навчання до використання інформаційних технологій навчання, уточнення базових понять дослідження; синтез, узагальнення, порівняння, систематизація використані для визначення складових готовності до педагогічної діяльності та готовності майбутнього вчителя трудового навчання до використання інформаційних технологій, для розробки елементів технології підготовки студентів до діяльності в умовах комп’ютерного навчання;
емпіричні: бесіди, інтерв’ю, анкетування, дослідження результатів діяльності студентів, метод самооцінки, експертної оцінки, дослідна робота, педагогічний експеримент;
методи математичної статистики з метою виявлення кількісних та якісних характеристик сформованості готовності в майбутніх учителів трудового навчання до використання інформаційних технологій.
Провідним на всіх етапах проведення дослідження був метод педагогічного експерименту (констатувальний, пошуковий і форму¬вальний) із подальшим його аналізом та узагальненням, що дозволило нам провести аналіз експериментальних даних та отримати об’єктивні результати формування готовності майбутнього вчителя до використання інформаційних технологій навчання.
Названі методи взаємно доповнювали один одного і забезпечили можливість комплексного пізнання предмета дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:
– розроблено теоретичні засади формування готовності майбутніх вчителів трудового навчання до педагогічної діяльності в умовах інформатизації освіти (визначено специфіку готовності до професійної діяльності майбутнього вчителя трудового навчання в умовах використання інформаційних технологій: визначено мотиваційні, пізнавальні та емоційно-вольові складові готовності до педагогічної діяльності; визначено та обґрунтовано зміст, структуру і рівні готовності майбутнього вчителя трудового навчання до використання інформаційних технологій у навчальному процесі);
– теоретично обґрунтовано моделі підготовки, котрі відповідають формуванню трьох рівнів елементарної, функціональної і системної готовності до використання інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності вчителів трудового навчання;
– установлено взаємозв’язок компонентів готовності студентів до використання інформаційних технологій (мотиваційних, пізнавальних, емоційно-вольових) для різних моделей підготовки;
удосконалено: критерії, що відповідають трьом рівням формування готовності майбутнього вчителя трудового навчання до використання інформаційних технологій;
уточнено:
– поняття готовності майбутнього вчителя до використання інформаційних технологій;
– елементи комп’ютерної грамотності майбутнього вчителя;
подальшого розвитку набули: методологічні підходи дослідження готовності майбутнього вчителя трудового навчання до застосування інформаційних технологій.
Отримані нами об’єктивні наукові результати містять у своїй сукупності вирішення значної наукової проблеми – формування готовності майбутнього вчителя трудового навчання до використання інформаційних технологій навчання.
Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що розроблено технологію знаково-контекстного навчання з великої кількості перехідних форм навчальної діяльності (лекції, семінари, лабораторно-практичні заняття з проблем інформаційних технологій ), квазіпрофесійної (рішення проблемних ситуацій, навчально-тренувальні ігри в умовах використання комп’ютерної техніки на уроках різних типів, різних видах позаурочної навчально-пізнавальної діяльності школярів в умовах термінал-класу тощо), навчально-професійної (педагогічна практика в школі, підготовка курсових і дипломних робіт з проблем інформаційних технологій, участь у наукових конференціях, семінарах, виставках) діяльності для трьох рівнів готовності – елементарної (система масово-репродуктивної підготовки), функціональної (система масово-репродуктивної підготовки з елементами творчої діяльності) і системної (система індивідуально-творчої підготовки).
На основі результатів дослідження розроблено спеціалізований практикум «Підготовка студентів до педагогічної діяльності в умовах комп’ютеризації школи (дидактичний аспект)»; лабораторно-практичні заняття з педагогіки і власних методик з проблеми «Нові інформаційні технології в навчальному процесі середньої загальноосвітньої школи» (зокрема у вигляді навчально-тренувальних ігор з різним ступенем творчої самостійності студентів); спеціалізований курс «Дидактичні основи нових інформаційних технологій навчання» (окремі питання спеціалізованого курсу використовуються в системі лекцій і практичних занять з педагогіки і часткових дидактик (у тих технологіях формування готовності, в яких спецкурс відсутній); систему науково-дослідної роботи студентів з проблеми інформаційних технологій (реферати, мікродослідження, курсові і дипломні роботи); систему діяльності студентів з використання інформаційних технологій в педагогічній практиці в школі; цілісні техно¬логії формування готовності майбутнього вчителя трудового навчання до використання інформаційних технологій у навчальному процесі.
Положення, висновки і рекомендації, сформульовані на основі дослідно-експериментальної роботи, впроваджені в систему професійної підготовки вчителів трудового навчання Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (довідка від 12 березня 2009 р. № 4712/01-37/09); Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (довідка від 18 лютого 2009 р. № 07-10/1342); Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка від 18 грудня 2009 р. № 70/10); Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (довідка від 27 серпня 2009 р. № 04-11/576); Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (довідка від 19 грудня 2008 р. № 1021); Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка від 3 вересня 2009 р. № 670/03).
Апробація результатів дослідження здійснювалася на науково-практичних конференціях різних рівнів:
міжнародних: «Трудове навчання в системі освіти ХХІ століття» (Дрогобич, 2003), «Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми» (Вінниця, 2002-2006), «Інноваційні технології в професійній підготовці вчителя трудового навчання: проблеми теорії і практики (присвячена пам’яті академіка Д.О. Тхоржевського)» (Полтава, 2004-2007), «Другі міжнародні Драгоманівські читання» (Київ, 2006), «Модернізація освіти: пошуки, проблеми, перспективи» (Ялта-Массандра, 2007), «Актуальні проблеми і перспективи трудової підготовки молоді» (Тернопіль, 2008), «Інформаційні технології в освіті та управлінні: теорія, досвід, проблеми» (Дрогобич, 2008), «Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми» (Вінниця, 2008);
всеукраїнських: «Мистецька освіта та мистецтво освіти в контексті формування сталого суспільства» (Київ, 2005), «Педагогічна освіта України: національні традиції та європейські інновації» (Київ, 2005), «Трудове навчання в контексті реформування системи освіти» (Дрогобич, 2006); «Культурологічні та філологічні аспекти формування особистості ХХІ століття» (Херсон, 2007); Всеукраїнському науково-методичному семінарі з міжнародною участю «Сучасні проблеми художньо-трудової підготовки вчителів: теорія, досвід, зміст і технології» (Дрогобич, 2006);
міжвузівських: «Єдність навчання і наукових досліджень – головний принцип університету» (НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2006-2007), а також на засіданнях кафедри трудового навчання та креслення Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова та кафедри професійної освіти та безпеки життєдіяльності Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук «Вивчення основ фотографії у процесі трудового навчання учнів
8-9-х класів» за спеціальністю 13.00.02 – теорія і методика трудового навчання була захищена у 2001 році в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова. Її матеріали в тексті докторської дисертації не використовувалися.
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження відображено у 29 одноосібних публікаціях, у тому числі: 1 монографія, 20 статей у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України; 7 статей в матеріалах міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференцій, 1 методичні рекомендації. Загальний обсяг особистого внеску – 30,25 д. а.
Структуру дисертації зумовлено логікою дослідження. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (490 найменувань, з них іноземними мовами – 41), трьох додатків. Загальний обсяг дисертації становить 442 сторінки, обсяг основного тексту – 374 сторінки. Робота містить 43 таблиці, 8 рисунків.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертації теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено рівень сформованості готовності вчителів трудового навчання до використання інформаційних технологій в майбутній професійній діяльності. Одержані результати експериментального дослідження підтверджують гіпотезу і дають підстави сформулювати такі висновки та рекомендації, що мають теоретичне й практичне значення.
1. Результати аналізу науково-методичної літератури і нормативних документів свідчать про те, що в останні роки в Україні інтенсивно досліджуються психолого-педагогічні проблеми застосування у навчальному процесі комп’ютерів та створення на цій основі досконалих інформаційних технологій навчання. Результати проведених досліджень дають підстави стверджувати, що можливості впливу інформаційних технологій на організаційні форми, методи і результати навчання суттєві. Тому формування готовності майбутнього вчителя до використання інформаційних технологій у професійній діяльності – важливе завдання сучасної педагогічної освіти.
У сучасній загальноосвітній школі відбувається активне впровадження інформаційних технологій навчання на базі комп’ютерної техніки: розповсюджується накопичений позитивний досвід використання педагогічних програмних засобів та інформаційних технології в загально-освітніх курсах; учителі опановують комп’ютерну грамотність. Виявлені процеси є свідченням нового етапу впровадження інформаційних технологій: переведення шкільних предметів на нову технологію навчання, широке використання інформаційної технології з окремих тем, все частіше педагоги звертаються до комп’ютерів, готуючись до занять, і в управлінні навчальним процесом. Водночас існують невирішені проблеми щодо підготовки вчителів застосовувати інформаційні технології в навчальному процесі.
2. Готовність до педагогічної діяльності є метою тривалого процесу формування фахівця в педагогічному ВНЗ і на деяких відділеннях класичних університетів. Вимоги суспільства до діяльності вчителя в умовах науково-технічної, технологічної революції зумовлюють підвищення вимог до професійної підготовки педагогічних кадрів. Учитель повинен володіти творчим ставленням до своєї праці, використовувати інформаційні технології як засіб навчання і розвитку школярів, співпрацюючи з учнями в нових умовах діяльності, організовувати їх навчальну діяльність у системі «вчитель – комп’ютер – підручник – учень».
Готовність студентів до використання інформаційних технологій навчання в майбутній професійній діяльності визначається нами як інтегральна освіта, що включає високу мотивацію до використання інформаційних технологій, знання теоретичних аспектів з використання інформаційних технологій, прояв відповідних емоційно-вольових якостей і реалізацію комплексу педагогічних умінь в нових умовах діяльності.
Установлено, що до основи формування готовності майбутнього вчителя до використання інформаційних технологій можна покласти такі педагогічні закономірності:
− взаємозв’язок цілей, змісту і методів підготовки студентів до роботи в умовах інформатизації освіти;
− залежність якості психолого-педагогічних знань і умінь з проблем інформаційних технологій від характеру змісту, форм і методів навчально-пізнавальної, навчально-практичної, навчально-дослідницької діяльності студентів;
− залежність змісту і методів підготовки до педагогічної діяльності від індивідуальних особливостей студентів за умов використання комп’ютерів як засобу навчання і розвитку школярів.
3. Як теоретичну основу для розроблення технологій підготовки студентів нами використано особистісно-діяльнісний підхід.
Рівень сформованості готовності студентів до діяльності за умов використання інформаційних технологій у навчанні значно підвищується при використанні спеціально змодельованої системи професійного навчання. Індивідуально-творчий підхід і спроектовані на його основі педагогічні технології контекстного навчання забезпечують особисте включення студента в освоєння професійної діяльності вчителя.
Сутнісною характеристикою контекстного навчання є послідовне моделювання за допомогою всієї системи форм, методів і засобів навчання (традиційних і нових) предметного і соціального змісту засвоюваної діяльності майбутнім педагогом в умовах використання інформаційних технологій за допомогою трьох типів взаємопов’язаних навчальних моделей: семіотичної, імітаційної і соціальної. У сукупності це динамічна модель переходу від навчальної до професійної діяльності.
У контекстному навчанні студенти від початку поставлені в діяльнісну позицію, оскільки навчальні предмети подані як предмети діяльності – навчальної, квазіпрофесійної, навчально-професійної). Технологія такого навчання розглядається на чисельних прикладах перехідних форм навчальної (лекції, семінари, лабораторно-практичні заняття з проблем інформаційних технологій), квазіпрофесійної (рішення проблемних ситуацій, навчально-тренувальні ігри різних типів), навчально-професійної діяльності (педагогічна практика, підготовка курсових і дипломних робіт з проблем інформаційних технологій у навчанні, участь в наукових конференціях, семінарах, виставках тощо). Спроектовані технології знаково-контекстного навчання забезпечують надійну реалізацію принципу зв’язку теорії і практики. З переходом від однієї базової форми організації діяльності до іншої (від навчальної діяльності академічного типу з провідною роллю лекції і семінару до квазіпрофесійної і навчально-професійної діяльності) студенти мають можливість природного входження в професію педагога, що володіє засобами НІТ, без тривалих труднощів, пов’язаних з наочною і соціальною адаптацією молодого вчителя в школі.
4. Обґрунтовано, що ступінь готовності студента до використання інформаційних технологій може бути на різних рівнях. За результатами проведеного дослідження визначено такі рівні: елементарної готовності (система масово-репродуктивної підготовки), функціональної готовності (система масово-репродуктивної підготовки студентів з елементами творчої діяльності), системної готовності майбутніх учителів (система індивідуально-творчої підготовки).
У різних системах психолого-педагогічної підготовки студентів формувалися мотиваційні (інтерес до роботи з персональним комп’ютером, прагнення досягти успіху в розробці інформаційних технологій, оцінка вірогідності її досягнення тощо), пізнавальні (розуміння й оцінка значення використання інформаційних технологій у навчанні, сформованість знань і вмінь з даного виду діяльності тощо), емоційно-вольові (відповідальність випускника університету за питання інформатизації шкільної освіти, впевненість в успіху майбутньої педагогічної діяльності, самооцінка власної підготовленості до роботи в умовах використання інформаційних технологій у навчанні) компоненти готовності. Відтворюваність, планована ефективність кожною з них залежать від системності і структурованості.
5. Доведено, що оволодіння знаннями і формування творчих умінь, котрі ґрунтуються на них, у галузі використання інформаційних технологій слід розглядати як головний шлях розвитку творчих здібностей майбутнього вчителя і підготовки до творчої діяльності в умовах комп’ютеризації освіти. Процесуальна сторона формування педагогічної творчості визначається психологічними передумовами: мотиваційними, інтелектуальними і емоційно-вольовими. Мотиваційні й емоційно-вольові особистісні якості зумовлюють успіх як в засвоєнні знань, умінь і навичок, так і досвіду творчої діяльності. Захопленість студента проблемами використання інформаційних технологій у навчанні та розвитку школярів зумовлюють успіх його як в репродуктивній, так і в творчій діяльності в цьому напрямі. Результати нашого дослідження показують це. Проте при однаковому рівні розвитку як мотиваційних, так і емоційно-вольових компонентів готовності до інформаційних технологій реальні успіхи залежать від індивідуальних професійних здібностей, які знаходяться в прямій залежності від відповідної технології підготовки.
Показано, що поділ педагогічної діяльності на репродуктивну і творчу постає досить складним, оскільки творчі й репродуктивні складові представлені в ній в їх органічному взаємозв’язку. Те, що є новим для студентів в системі масово-репродуктивної підготовки, може виявитися відомим для студентів, які займалися в системі індивідуально-творчої підготовки до використання інформаційних технологій. Дія системного підходу поступово привела до загальної установки педагогічної технології: вирішувати дидактичні проблеми на шляху управління навчальним процесом з чітко поставленими цілями, досягнення яких повинне піддаватися чіткому опису і визначенню. Поставлені нами загальні цілі для різних технологій, безумовно, різні, конкретні цілі – змістовно однозначні для всіх технологій. Різним є рівень їх досягнення – від інтуїтивного і репродуктивного в системі масово-репродуктивної підготовки (формування елементарної готовності до інформаційних технологій) до творчо-репродуктивного і творчого в системі індивідуально-творчої підготовки майбутніх педагогів (формування системної готовності). Від того, наскільки активно і глибоко студент бере участь в пошуку та обговоренні різних способів вирішення проблеми використання інформаційних технологій, різних шляхів перевірки, у майбутнього вчителя вдосконалюються навчально-науково-пізнавальні мотиви – інтерес до способів набуття нових знань, прагнення до творчої діяльності.
6. У дисертації проаналізована реальна підготовленість майбутніх вчителів трудового навчання до роботи в умовах використання інформаційних технологій, їх самооцінка знань, умінь, мотивів діяльності. Розглянутий взаємозв’язок об’єктивних і суб’єктивних характеристик готовності до використання комп’ютерів у навчальному процесі з деякими індивідуальними характеристиками особистості студентів, що брали участь в експериментальних дослідженнях. Результати кореляційного аналізу показують взаємозв’язок пізнавальних компонентів готовності студентів до використання інформаційних технологій з мотиваційними – потребою успішно використовувати персональний комп’ютер у навчальному процесі школи, інтересом до роботи з комп’ютером, прагненням досягти успіху в розробці інформа¬ційних технологій тощо; емоційними – впевненістю в успіху майбутньої педагогічної діяльності, самооцінкою підготовленості до роботи в умовах інформаційних технологій тощо (з різним ступенем статистичної значущості для студентів, що навчалися за різними моделями підготовки). У роботі представлені розроблені критерійні характеристики елементарної, функціональної та системної готовності студентів до використання інформаційних технологій.
У системі масово-репродуктивної підготовки формується рівень елементарної готовності студентів до використання інформаційних техно¬логій у трудовому навчанні. Основою системи є семіотична модель з елементами імітаційної та соціальної моделей діяльності майбутнього педагога.
Розроблена система формує мотиваційні, пізнавальні й емоційно-вольові компоненти діяльності на «середньому» рівні сформованості. Оцінка сформованості пізнавального компоненту готовності на першому і другому рівнях діяльності (пізнання, відтворення). Характер діяльності студентів, у своїй основі репродуктивний.
У системі масово-репродуктивної підготовки з елементами творчої діяльності формується рівень функціональної підготовки майбутніх педагогів до використання інформаційних технологій. Основою даної системи є семіотична, імітаційна й окремі елементи бальної моделі діяльності студентів. Дана система підготовки формує у студентів на «доброму» рівні мотиваційні й емоційно-вольові компоненти готовності до використання інформаційних технологій у майбутній педагогічній діяльності, і в середньому на «добре» оцінюються знання і сформовані вміння, позначені нами як компоненти комп’ютерної грамотності педагога. Характер діяльності студентів – репродуктивно-пошуковий. Оцінка сформованості пізнавального компоненту готовності – на другому і третьому рівнях (відтворення, застосування).
У системі індивідуально-творчої підготовки формується рівень системної готовності студентів до використання інформаційних технологій у трудовому навчанні. Основою системи є семіотична, імітаційна й соціальна моделі діяльності майбутнього педагога. У своїй основі система індивідуально-творчої підготовки формує у студентів на рівні між «добре» й «відмінно» мотиваційні та емоційно-вольові компоненти готовності до використання інформаційних технологій у майбутній педагогічній діяльності, а також між «добре» й «відмінно» оцінюються знання і сформовані вміння, позначені нами як компоненти комп’ютерної грамотності педагога. Оцінка сформованості пізнавального компоненту готовності – третій і четвертий рівні (застосування, творчість). Характер діяльності студентів на завершальних етапах підготовки у вищому навчальному закладі – творчо-діяльнісний.
7. Результати експерименту показують взаємозв’язок пізнавальних компонентів готовності студентів до використання інформаційних технологій з мотиваційними – потребою успішно використовувати персональний комп’ютер у трудовому навчанні – з інтересом до роботи за комп’ютером, з прагненням досягти успіху в розробці інформаційних технологій, з емоційними – упевненістю в успіху майбутньої педагогічної діяльності, з самооцінкою підготовленості до роботи в умовах інформаційних технологій (з різним ступенем статистичної значущості для студентів, що навчалися за різними моделями підготовки). Аналіз результатів експериментального дослідження дає підстави зробити висновок про ефективність розроблених технологій формування готовності у майбутніх вчителів трудового навчання до використання інформаційних технологій.
У цілому теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження доцільно покласти в основу розробки програми неперервної професійної освіти вчителів трудового навчання на основі компетентнісного підходу і комплексу матеріалів її навчально-методичного супроводу.
Практичні рекомендації щодо впровадження основних наукових результатів дисертаційного дослідження:
− Розкриті в дисертації підходи до визначення змісту інформаційної підготовки потрібно використати при розробці складових галузевого стандарту (освітньо-кваліфікаційної характеристики та освітньо-професійної програми) ступеневої підготовки вчителів трудового навчання.
− Обґрунтовані в дисертації принципи оптимального поєднання індивідуальної та групової роботи школярів на різних етапах процесу навчання за умов використання інформаційних технологій слід врахувати при розробці методики навчання проектної діяльності на уроках трудового навчання.
− Досвід організації і проведення лекційних та практичних занять з проблем інформатизації освіти й використання інформаційних технологій майбутніми вчителями трудового навчання можна рекомендувати викладачам інших педагогічних спеціальностей вищих навчальних закладів.
− Запропоновані в дисертації підходи до виконання курсових і дипломних робіт з проблем інформатизації навчання можна покласти в основу створення переліку типових тем для курсового і дипломного проектування.
− Детальний аналіз дидактичних можливостей комп’ютера потрібно використати при створенні педагогічних програмних засобів для вивчення технічних процесів і явищ, що складають основу змісту професійно-орієнтованих навчальних дисциплін.
Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів, пов’язаних з проблемою формування готовності майбутніх вчителів трудового навчання до використання інформаційних технологій. У процесі пошукової роботи виявлено нові проблеми, що потребують подальшого вивчення, зокрема: з’ясування способів реалізації педагогічних програмних засобів у процесі проектно-технологічної діяльності на уроках трудового навчання; дослідження можливостей моделювання технічних процесів і явищ на уроках трудового навчання, забезпечення наступності в інформаційній підготовці майбутніх вчителів трудового навчання між освітньо-кваліфікаційними рівнями «Бакалавр» та «Магістр» тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абдукадыров А. А. Интенсификация подготовки учителей физико-математических дисциплин на основе использования компьютеров / А. А. Абдукадыров // Компьютер и образование. – М.: АПН СССР, 1991. – С. 82-89.
2. Абдукадыров А. А. Теория и практика подготовки учителей физико-математических дисциплин / А. А. Абдукадыров. – Ташкент: Фан, 1991. – 116 с.
3. Абдуллина О. А. Педагогическая практика студентов: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов. – 2-е издание, перераб. и доп. / О. А. Абдуллина, Н. Н. Загрязкина. – М.: Просвещение, 1989. – 175 с.
4. Абдуллина О. А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования: [учеб. пособие для студ.] / О.А. Абдуллина – М.: Просвещение, 1984. – 208 с.
5. Агапова О. И. О трех поколениях компьютерных технологий обучения / О. И. Агапова, А. О. Кривошеев, А. С. Ушаков // Информатика и образо-вание. – 1994. – № 2. – С. 34-40.
6. Адашинская Г. А. Избирательность отношения к помощи ЭВМ / Г. А. Адашинская, Д. М. Рамендик, О. К. Тихомиров // Вопросы психологии. – 1985. – № 5. – С. 12-36.
7. Актуальные проблемы высшего образования. Сборник научных трудов. – М.: НИИВО, 1991. – 153 с.
8. Александров Г. Н. Компьютер в структуре педагогической деятельности // Вопросы психологии / Г. Н. Александров. – 1986. – № 5. – С 75-79.
9. Андреев В.И. Модель творчески развивающейся личности учителя 21 века / В. И. Андреев // Материалы Международной научно-практической конференции «Педагогическое образование для 21 века». – М.: МИГУ, 1994. – С. 12-14.
10. Андронов В. П., Формирование профессионально-педагогического мышления будущего учителя / В. П. Андронов, Т. Д. Андронова, С. Б. Саидов // Оптимизация университетского педагогического образо¬вания на современном этапе. Межвузовский сборник научных трудов. – Саранск: Изд-во Ланского ун-та, 1993. – С. 39-46.
11. Анисимова С. Д. Ориентация на профессию учителя посредством ролевых игр // Профессиональная ориентация молодежи в условиях непрерывного образования. Материалы Всесоюзной научно-методической конференции. Часть 3. / С. Д. Анисимова, Б. С. Жумагулова. – Караганда: КарГУ, 1990. – С. 5-6.
12. Артемова Э. А. О непрерывной педагогической практике на химическом факультете Горьковского государственного университета / Э. А. Артемова, В. П. Сергеева, Г. А. Кручинина // Проблемы совершенствования подготовки учительских кадров в университетах. Тезисы докладов межвузовской научно-методической конференции (22-24 ноября 1989 г.). Часть 2. – Петрозаводск: ПГУ, 1989. – С. 68-69.
13. Артыкова С. И. Из опыта работы по организации ориентации студентов на профессию учителя / С. И. Артыкова, Р. Т. Айтматова // Профессио¬нальная ориентация молодежи в условиях непрерывного образования. Материалы Всесоюзной научно-методической конференции. Часть 3. – Караганда: КарГУ, 1990. – С. 7-8.
14. Архангельский С.И. Лекции по научной организации учебного процесса в высшей школе / С. И. Архангельський. – М.: Высшая школа, 1976. –
200 с.
15. Архангельский С.И. Лекции по теории обучения в высшей коле / С. И. Архангельский. – М.: 1974.– С. 35-46.
16. Архангельский С. И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы / С. И. Архангельський. – М.: Высшая школа, 1980. – 368 с.
17. Асеев В. Г. Мотивация поведения и формирования личности / В.Г. Асеев. – К, 1966. – 112 с.
18. Ахмедзянова Л. М. Педагогическое призвание и диагностика То развития у студентов. Автореф. дисс… канд. пед. наук / Л. М. Ахмедзянова. – М.: 1972. – 19 с.
19. Бабанский Ю. К. Оптимизация процесса обучения: общедидактический аспект / Ю. К. Бабанский. – М.: Педагогика, 1977. – 256 с.
20. Бабанский Ю. К. Проблемы повышения эффективности педагогических исследований / Ю. К. Бабанский. – М.: Педагогика, 1982. – 192 с.
21. Барановская Т. А. Формирование самоконтроля как механизма регуляции учебной деятельности / Т. А. Барановская // Психология студента как субъекта учебной деятельности. Сборник научных работ. – М., 1989. – Вып. 327.
22. Батракова С. Н. Специфика деловой игры в обучении будущих учителей / С. Н. Батракова Межвузовский сборник // Совершенствование психолого-педагогической подготовки учителя в университете. – Горький: ГГУ, 1989. – С. 41-50.
23. Батурина Н. Общение учителя и учеников на уроках информатики / Н. Батурина // Информатика и образование. – 1991. – №5. – С. 17-18.
24. Бедерханова В. П. Обучающие игры как активный метод подготовки студентов к воспитательной работе / В. П. Бедерханова. – Активные методы обучения педагогическому общению и его оптимизация. – М., 1983. – С. 35-40.
25. Бедерханова В. П. Обучающие игры как средство подготовки студентов к воспитательной работе. Автореф. дисс. … канд. пед. наук / В. П. Бедерханова. – Л.: ЛГПИ, 1977. – 22 с.
26. Белозерцев Е. П. Подготовка учителя в условиях перестройки / Е. П. Белозерцев. – М.: Педагогика, 1989. – 205 с.
27. Беспалько В .П. Основы теории педагогических систем / В. П. Безпалько. – Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1977. – 304 с.
28. Беспалько В. П. Программированное обучение / В. П. Безпалько. – М.: Высшая школа, 1970. – 300 с.
29. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологий / В. П. Безпалько. – М.: Педагогика, 1989. – 192 с.
30. Бобко И. КУВТ-86 в подготовке работников народного образования / И. Бобко, А. Плотников, Г. Сапрыкина // Информатика и образование. – №1. – С. 61-63.
31. Бобнева М. И. Социальные нормы и регуляция поведения / М. И. Бобнева. – М.: Наука, 1978. – 311 с.
32. Богумирский Б. Энциклопедия Windows 98 / Б. Богумирский. – СПб.: Питер, 1998. – 844 с.
33. Бодалев А. А. Некоторые вопросы комплексного подхода к совершенствованию системы подготовки учителя в педвузе / А. Бодалев. – В кн: О системах и системности в воспитании. – Ч. 2. – М.: 1986. – 166 с.
34. Божбанова Р. Ж. Формирование готовности будущего учителя начальных классов к организации детского коллектива. Дисс. канд. пед. наук / Р. Ж. Ожбанова. – М.: МПГУ, – 1992. – С.43-58.
35. Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте / Л. И. Божович. – М.: Просвещение. – 1968. – 464 с.
36. Бондарева А.А. Компьютер на уровне физики / А.А. Бондарева // Физика в школе. – 1989.– № 1. – С. 95-97.
37. Борисова Н. В. Педагогические особенности создания и внедрения системы активных методов обучения в ИПК. Автореф. дисс… канд. пед. наук / Н. В. Борисова. – М. – 1987. – 16 с.
38. Борк А. Компьютеры в обучении: чему учит история / А. Борк. – Информатика и образование. – 1990. – № 5. – С. 110-118.
39. Брусиловский П. Интеллектуальная компьютерная среда для обучения физической географии / П. Брусиловский, Т. Горская-Белова, М. Зырянов // Информатика и образование. – № 1. – 1992. – С. 25-30.
40. Брушлинский Л. В. Психология мышления и проблемное обучение. / Л. В. Брушлинский – М.: Знание, – 1983. – 96 с.
41. Буняев М. Подготовка учителя – решение проблемы информатизации / М Буняев // Информатика и образование. – 1991. – №4. – С. 93-95.
42. Буняев М. М. Методические аспекты проектирования автоматизи¬рованных обучающих курсов / М. М. Буняев // Математика и образование. – 1991. –№15. – С. 63-65.
43. Васильев Ю. К. Политехническая подготовка учителя средней школы / Ю. К. Васильев. – М.: Педагогика, 1978. – 175 с.
44. Васильева Е. Ю. Модель учителя 21 века // Материалы международной научно-практической конференции «Педагогическое образование для 21 века» / Е. Ю. Васильева. – М.: МПГУ, 1994. – С. 10-12.
45. Венда В. Ф. Взаимодействие человека с ЭВМ и проблемы познава¬тельного прогресса. Философские вопросы технического знания / В. Ф. Венда, Б. Ф. Ломов. – М.: Наука, 1984. – 129 с.
46. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход / А. А. Вербицький. – М.: Высшая школа. – 1991. – 205 с.
47. Вербицкий А. А. О контекстном обучении / А. А. Вербицький. – Вестник высшей школы. 1985. – № 8. – С. 32-35.
48. Вербицкий А.А. Психолого-педагогические основы контекстного обучения в вузе. Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук в форме научного доклада / А. А. Вербицький. – М.: 1991 – 55 с.
49. Вербицкий А. А. Психолого-педагогические основы технологии контекстного обучения в вузе / А. А. Вербицький. – Активные методы обучения и качество подготовки специалиста в вузе. – Л.: 1990.– С.48-60.
50. Вербицкий А. А. Контекстное обучение: психолого-педагогические проблемы и перспективы / А. А. Вербицький // Активные методы профессиональной подготовки студентов в системе университетского образования. – Грозный: 1986. – С. 154-162.
51. Верлань А.Ф. Інформатика / А.Ф. Верлань, Н.В. Апатова: [підруч. для учнів 10-11 кл. серед. загальноосвіт. шк.]. – К.: Форум, 2001. – 255 с.
52. Верник А. Н. Моделирование фундаментальных физических опытов на персональных ЭВМ / А. Н. Верник, С. А. Кулагин, В. В. Угаров // Физика в школе. – 1987. – № 3. – С. 44-47.
53. Витязев В. Н. Роль курсовых и дипломных работ в совершенствовании профориентационной подготовки будущих учителей трудового обучения / В. Н. Витязев, Н. Н. Нестеров. – Профессиональная ориентация молодежи в условиях непрерывного образования. Материалы Всесоюзной научно-методической конференции. Часть 2. – Караганда: КарГУ, 1990. – С. 42-44.
54. Вопросы профессиональной подготовки учителя. Ученые записки. Т. 90. – Иваново, 1973. – 100 с.
55. Воробьева Н. П. Возрастные особенности общения школьников: позиций концепции персонализации / Н. П. Воробьева. – Психологические проблемы взаимодействия коллектива и личности. – М., 1988. – С. 122-129.
56. Воробьева Н. П. Возрастная динамика общения школьников: Автореферат дис… канд. психол. наук / Н. П. Воробьева. – М., 1989. –
21 с.
57. Выготский Л. С. Собрание сочинений. В 6 т. Т 3. // Под ред. А. Р. Лурия, М. Г. Ярошевского. – М.: Педагогика, 1982. – 63с.
58. Вяткин Л. Г. Опыт сочетания лекционного изучения педагогики с творческой дискуссией / Л. Г. Вяткин. – Проблемы совершенствования подготовки учительских кадров в университетах. Часть 1. Тезисы докладов межвузовской научно-методической конференции (22-24 ноября 1989 г.). – Петрозаводск: Петрозаводский ун-т, 1989. – С. 23-26.
59. Вяткин Л.Г. О формах проблемного обучения / Л. Г. Вяткин. – Проблемное обучение в вузе. Сборник статей. – Саратов: Саратовский ун-т, 1987. – С. 5-17.
60. Габдреев Р. В. Моделирование в познавательной деятельности студентов. Автореф. дисс. на соиск. учен. степ. канд. пед. наук / Р. В. Габдреев. – Казань: КИМ, 1981. – 20 с.
61. Гавриков В. П. Роль деловых игр в развитии творческого имения студентов / В. П. Гавриков. – Методы активного обучения и деловые игры в учебном процессе. Межвузовская конференция-семинар. Тезисы докладов. Часть 2. (Иркутск, 17-21 сентября). – Челябинск, 1990. – С. 29-30.
62. Гаевская В. А. Использование компьютера для коррекции ошибочных действий учащихся в проблемном обучении / В. А. Гаевская. – Вопросы психологии. – 1986. – № 6. – С. 35-40.
63. Гальперин П. Я. Формирование умственных действий // Хрестоматия по общей психологии: Психология мышления // Под. ред. Ю. М. Гиппен¬рейтер, В. В. Петухова. – М, 1981. – С. 78-86.
64. Гапон Э. В. Педагогические условия повышения эффективности самосто-ятельной работы студентов / Э. В. Гапон. Автореф. дисс. на соиск. учен. степ. канд. пед. наук. – Киев: КГУ им. Т. Г. Шевченко, 1991. – 16 с.
65. Гашева Л. В. Система педагогических задач в профессиональной подготовке студентов / Л. В. Гашева. – Современное университетское образование: проблемы и перспективы. Тезисы докладов Республи¬канской научно-методической конференции. – Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1992. – С. 126-128.
66. Гвоздырева Е. М. Формирование профессионально-педагогической направленности у студентов в условиях университетского образования / Е. М. Гвоздырева, Т. В. Шустова, И. М. Анапиев. – Профессиональная ориентация молодежи в условиях непрерывного образования. Материалы всесоюзной научно-методической конференции. – Часть 2. – Караганда: КарГУ, 1990. – С. 45-47.
67. Гебос А. И. Психологические условия формирования положительной мотивации к учению / А. И. Гебос. – Тезисы докладов к V Всесоюзному съезду психологов СССР. – М.: 1977. – Ч. 1. – С. 54.
68. Гельтищева Е. А. Режим работы за дисплеем / Е. А. Гельтищева, Г. Н. Селихова // Информатика и образование. – 1987. – № 1. – С. 82-84.
69. Гергей Т. Психолого-педагогические проблемы эффективного применения компьютера в учебном процессе / Т. Гергей, Е. И. Машбиц // Вопросы психологии. – 1985. – №3. – С. 41-48.
70. Гершунский Б. Г. Компьютеризация в сфере образования: Проблемы и перспективы / Б. Г. Гершунский. – М.: Педагогика, 1987. – 264 с.
71. Гершунский Б. Г. Педагогическая прогностика: методология, Теория, практика / Б. Г. Гершунский. – Киев: Изд-во КГУ, 1986. – 197 с.
72. Гиренкова Л. К. Эффективность деловых игр формировании творческой личности специалиста / Л. К. Гиренкова, В. Б. Кашавцева // Методы активного обучения и деловые игры в учебном процессе. Межвузовская конференция-семинар. Тезисы докладов. – Часть 2. – (Иркутск, 17-21 сентября). Челябинск, 1990. – С. 47-48.
73. Глазов Б. И. Компьютеризированный учебник / Б. И. Глазов, Д. А. Ловцов, С. Н. Михайлов // Информатика и образование. – 1994. – № 6. – С. 86-94.
74. Глазова Н. Структура и функции обучающей системы / Н. Глазова, С. Голубев, С. Магазов, Т. Сергеева // Информатика и образование. – 1988. – № 1. – С. 59-61.
75. Глинский Б.А. Моделирование как метод научного исследования (гносеологический анализ). – М.: МГУ, 1965. – 248 с.
76. Голицина И. Использование оболочки ЭС для создания ППЗ / И. Голицина // Информатика и образование. – 1992. – № 1. – С. 88 – 90.
77. Горбатова Р. Е. Квалификационная характеристика специалиста как методологическая основа для разработки комплексной системы планирования и оценки качества подготовки / Р. Е. Горбатова, В. М. Сергеев, В. Н. Чудинов. – Управление качеством подготовки специалистов в высшей школе. Межвузовский сборник. – Горький: ГГУ, 1989. – С. 79-84.
78. Горлач В.М. Табличный процессор Microsoft Excel / В.М. Горлач, О.М. Левченко. – Львів: БаК, 1998. – 120 с.
79. Горохов Ю. П. О главных направлениях и задачах информатизации высшей школы / Ю. П. Горохов, И. И. Жевнов, А. Д. Иванников. Ю.А. Татарников. – Высшее образование в России. – 1995. – № 1. – С. 20-29.
80. Гриценко В. Пути развития информатизации образования / В. Гриценко, А. Довгяло // Информатика и образование. – 1989. – № 6. – С. 3-12.
81. Груздев Г. Н. Проверка знаний учащихся по физике в дисплейном классе / Г. Н. Груздев // Физика в школе. – 1987. – № 5. – С. 49.
82. Губанова Е. С. Использование игровых форм при подготовке учителей географии / Е. С. Губанова. – Методы активного обучения и деловые игры в Учебном процессе. Межвузовская конференция-семинар. Тезисы докладов. – Часть 2. – (Иркутск, 17-21 сентября). Челябинск, 1990. – С. 62-63.
83. Гузеев В. В. Работа группами с компьютерной поддержкой / В.В. Гузеев // Информатика и образование. – 1991. – № 1. – С. 3-10.
84. Гузеев В. В. Обучение математике в 6 классе (с компьютерной поддерж¬кой): Кн. для учителя / В. В. Гузеев. – М.: Просвещение, 1991. – 80 с.
85. Гуревич Р.С. Інформаційно-комунікаційні технології у підготовці майбутніх учителів / Р.С. Гуревич // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми / Зб. наук. праць. – Вип. 21. – Київ-Вінниця: Планер, 2009. – C. 33-38.
86. Гуревич Р.С. Методичні аспекти використання інформаційно-комуні-каційних технологій у навчанні / Р.С. Гуревич // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2009. – № 1(188). – C. 60-66.
87. Гусейнов А. З. Роль педагогической практики в системе подготовки учителя истории в университете / А. З. Гусейнов // Современное университетское образование: проблемы и перспективы. Тезисы докладов Республиканской научно-методической конференции. – Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1992. – С. 112-114.
88. Давыдов В. В. Проблемы развивающего обучения: Опыт теоретического и экспериментального психологического исследования / В. В. Давыдов. – М.: Педагогика, 1986. – 240 с.
89. Давыдов В.В. Тенденции информатизации советского образования // В. В. Давыдов, В. В. Рубцов // Советская педагогика. – 1990. – № 2. – С. 50-55.
90. Данилов М. А. Процесс обучения в советской школе / М. А. Данилов. – М.: Учпедгиз, 1960. – 299 с.
91. Деловые педагогические игры в курсе «Методика воспитательной работы». – Горький: ГГПИ им. М. Горького, 1986. – 16 с.
92. Деменева Н. Н. Формирование педагогического мышления у студентов путем активизации обучения на интерактивной основе. Автореф. дисс. на соиск. уч. степ. канд. пед. наук / Н.Н. Деменева. – Н.-Новгород: НГПУ, 1993. – 17 с.
93. Деятельность преподавателя педвуза: Проблемы совершенствования: Учебное пособие // Под ред. И. Е. Курова. Глава 2. пар. 4. Возможности спецкурсов в свете актуальных задач деятельности преподавателя современной высшей школы. – Горький: ГГПИ им. М. Горького, 1988. – С. 82-90.
94. Джалалуддин А. К. Применение компьютеров для целей непрерывного образования / А. К. Джалалуддин // Перспективы: вопросы образования. – 1991. – № 2. – С. 72-88.
95. Дженнингс Р. Использование Access 97 / Р. Дженнингс. – К.; М.; СПб.: Издат. дом «Вильяме», 1998. – 568 с.
96. Джонс Э. Библиотека пользователя Microsoft Office Professional / Э. Джонс, Д. Саттон. – К.: Диалектика, 1996. – 720 с.
97. Диагностика уровня компьютерной грамотности педагогических кадров на персональных ЭВМ. Методические рекомендации / Сост. В. Ф. Кочуров, О. И. Кочурова. – Ленинград: АПН СССР НИИООВ, 1990. – 34 с.
98. Дидактика средней школы / Под. ред. М. Н. Скаткина. 2-е изд. – М.: Просвещение, 1982. – Гл. 5. – С. 181-216.
99. Дидактические материалы к лабораторно-практическим занятиям по педагогике и частным методикам по проблеме «Новые информационные технологии обучения в учебном процессе средней общеобразовательной школы» (Часть I) / Составители: Г. А. Кручинина, И. Л. Клюквина. – Горький: Горьковский гос. ун-т, 1990. – 40 с.
100. Дидактические материалы к лабораторно-практическим занятиям по педагогике и частным методикам по проблеме «Новые информационные технологии обучения в учебном процессе средней общеобразовательной школы» (Часть II) / Составители: Г. А. Кручинина, О. А. Николаса. – Горький: Горьковский гос. ун-т, 1990. – 38 с.
101. Дидактические материалы к спецпрактикуму по подготовке студентов к педагогической деятельности в условиях компьютеризации школы «Использование компьютера в учебном процессе». – Часть I. Составитель Г. А. Кручинина. – Горький: Горьковский гос. ун-т, 1989. – 40 с.
102. Дидактические материалы к спецпрактикуму по подготовке студентов к педагогической деятельности в условиях компьютеризации школы «Использование компьютера в учебном процессе». Часть II. Составители: Г. А. Кручинина, О. В. Амосова, И. А. Чистова. – Горький: ГГУ, 1989. – 37 с.
103. Дидактические основы новых информационных технологий обучения. Программа и методические рекомендации к спецкурсу / Сост. Г. А. Кручинииа. – Н. Новгород: Нижегородский ун-т, 1992. – 44 с.
104. Дібкова Л.М. Інформатика та комп’ютерна техніка: [посібник] / Л.М. Дібкова. – К.: Академія, 2002. – 320 с.
105. Долинер Л. И. Подготовив учителей к. разработке и использованию педагогических программных средств в общеобразовательной школе. Автореф. дисс. на соиск учен. степ. канд. пед. наук / Л. И. Долинер. – Москва: МОПИ им. Н.К. Крупской, 1990. – 19 с.
106. Доманова С. Р. Методы компьютерного обучения. Автореф. дисс. на соиск. учен. степ. канд. пед. наук / Ростов-на-Дону: РГПИ, 1990. – 21 с.
107. Донцов А. И. О ценностных отношениях личности / С. Р. Доманова. – Сов. педагогика. – 1974. – № 5. – С.26-34.
108. Дрижун И. Л. Реализация функций учителя химии в процессе использования компьютерной техники / И. Л. Дрижун // Дидактические основы компьютерного обучения. Межвузовский сборник научных трудов. – Л.: ЛГПИ им. А. И. Герцена, 1989. – С. 123-131.
109. Дурай-Новакова К. М. Формирование профессиональной готовности студентов к педагогической деятельности, Диссерт. на доктора пед. наук / К. М. Дурай-Новакова. – М.: МГПИ, 1983. – 356 с.
110. Дьяченко М. И. Психологические проблемы готовности к деятельности / М. И Дьяченко, Л. А. Кандыбович – Мн.: Изд-во БГУ, 1976. – 176 с.
111. Дьяченко М.И. Психология высшей школы: Учеб. пособие для вузов. – 2-е изд., перераб. и доп. / М.И Дьяченко., Л.А. Кандыбович – Мн.: Изд-во БГУ, 1981. – 383 с.
112. Дюге П. Компьютеры в школе: международное значение национальных стратегий / П. Дюге Перспективы: вопросы образования. – 1991. – № 13. – С. 33-41.
113. Егорова Т. О. Готовность студентов педагогических вузов Использо¬ванию компьютерной технологии обучения / Т. О. Егорова // Педагогические технологии – в практику образования. – Часть 1. – Н. Новгород: НГПУ. – 1998. – С. 83-92.
114. Елканов С. Б. Профессиональное самовоспитание учителя. Книга для учителя / С. Б. Елканов. – М.: Просвещение, 1986. – 143 с.
115. Еремкин А. И. Система межпредметных связей в высшей шкоде: (Аспект подготовки учителя) / А. И. Еремкин. – Харьков: Вища школа, ХГУ, 1