ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ УЧНІВ МУЗИЧНИХ ШКІЛ ДО ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Короткий опис

КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису
КОРОЛЬ Анжела Миколаївна

УДК 377.3 : 78 + 37.036

ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ УЧНІВ МУЗИЧНИХ ШКІЛ
ДО ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

13.00.09 теорія навчання

дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
Кондрашова Лідія Валентинівна
доктор педагогічних наук, професор

Кривий Ріг 2002

ЗМІСТ

ВСТУП....
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ
УЧНІВМУЗИЧНИХШКІЛДОТВОРЧОЇДІЯЛЬНОСТІ
1.1.Навчально-творча діяльність як основа становлення
особистості в процесі навчання
1.2.Можливості нетрадиційних методів навчання у формуванні готовності учнів до творчої діяльності..
1.3.Педагогічні умови використання нетрадиційних методів навчання у формуванні готовності учнів до творчої діяльності..
Висновки до першого розділу..
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПРОГРАМА ВИКОРИСТАННЯ НЕТРАДИЦІЙНИХМЕТОДІВ НАВЧАННЯМУЗИКИ У ФОРМУВАННІ ГОТОВНОСТІ УЧНІВ ДО ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1.Вивчення й аналіз можливостей шкільного навчання музики у формуванні готовності учнів до творчої діяльності ..
2.2.Програмадослідно-експериментальноїроботипо
використанню нетрадиційних методівнавчанняу
формуванніготовностіучнівмузичнихшкілдо
творчої діяльності..
2.3.Результати дослідно-експериментальної роботи
Висновки до другого розділу....
ВИСНОВКИ.. ....
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..
ДОДАТКИ .. ......

В С Т У П
Актуальність дослідження.Національне відродження України, інтеграція її у світове товариство вимагають створення нової системи освіти, спрямованої на формування творчої особистості учня. Становлення такої особистості є одним із основних завдань сучасного навчання.
У Законі України Про освіту” та Національній доктрині розвитку освіти України уXXIстолітті” зазначається, що головна мета шкільної освіти полягає у створенні можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формуванні інтелектуального та культурного потенціалу нації [62, 70, 127].
Потреба суспільства в особистості, яка б характеризувалася високим рівнем сформованості готовності до творчої діяльності, зумовлена необхідністю розвитку навичок постійного пошуку нової інформації, творчої самоорганізації в навчальній діяльності, установки на нестандартні вирішення творчих завдань, саморозвиток власної концепції Я”, що забезпечує здатність продуктивно реалізовуватися в сучасних умовах і веде до зміцнення особистісно орієнтованої стратегії навчання .
В Україні це питання не розглядалося в ролі показника сучасного реформування освіти з позиції наукової новизни, творчо-діяльнісного та особистісно орієнтованого ставлення до вирішення проблем Світу, Вітчизни, родини та довкілля, суб'єкта творчості з розвиненою здатністю породжувати нові продукти, технології та власні духовні цінності ні у вищих навчальних закладах, ні в практиці музичних шкіл. Це стосується і представленої нами проблеми формування готовності учнів до творчої діяльності.
Вивчення одержаної практичної інформації свідчить про наявністьпротирічміж необхідністю навчання, орієнтованого на формування особистості, що здатна до самоактуалізації (створення самої себе), і відсутністю відповідних педагогічних технологій; потребою розуміння змісту понять і уявлень щодо закономірностей творчої діяльності й невизначеністю механізмів реалізації цього процесу; доцільністю розробки й обґрунтування системи педагогічних умов як фактора впливу на формування готовності учнів за допомогою нетрадиційних методів навчання і низьким рівнем розробленості цього питання; необхідністю визначення рівнів, показників структури готовності, критеріїв і нерозробленістю цього питання у теорії навчання учнів музичних шкіл.
Фактор включення у формування готовності учнів до творчої діяльності нетрадиційними методами навчання механізмів спонтанної творчості, способів актуалізації образів-ідей, різноманітних типів асоціювання на синтетичній основі донині ще не дістали ні обґрунтування в теорії, ні апробації в педагогічній практиці.
Проблема розвитку особистості, здатної до самоактуалізації в процесі творчої діяльності, визначення її різних аспектів привертали увагу багатьох дослідників. Теоретичні основи творчої діяльності з позиції філософії досліджувалися Г.Аксьоновим, Арістотелем, М.Бердяєвим, Платоном, Сократом, В.Соловйовим та іншими [3, 4, 12, 196, 20, 21, 130, 65, 138, 171, 174, 190].
Значний внесок в обґрунтування психологічного аспекту формування готовності учнів до творчої діяльності зробили Г.Балл, Л.Виготський, М.Гамезо, І.Зязюн, Г.Костюк, В.Рибалко, С.Рубінштейн, Б.Теплов та інші [17, 42-44, 47, 74, 75, 98, 157-160, 182, 183].
В останні десятиріччя все більше уваги приділяється формуванню особистості, здатної нести відповідальність за власні рішення та вчинки (Е.Абдуллін, Ш.Амонашвілі, Л.Баренбойм, Р.Бєланова, М.Гарднер, Г.Ержемський, Т.Захарченко, Г.Ліндсей, В.Ражніков, С.Сисоєва, А.Слободянюк та інші) [1, 7, 8,18,19, 49, 69, 72, 112, 150-152, 163, 165-167].
Сьогодні назріла потреба у теоретичному обґрунтуванні сутності змісту важливих характеристик готовності учнів до творчої діяльності, визначенні можливостей навчального процесу у формуванні цього складного особистісного утворення, яке виступає важливою характеристикою творчої особистості; виявленні сукупності педагогічних умов з упровадженням нетрадиційних методів навчання, що забезпечують результативність формування готовності учнів до творчої діяльності, невід’ємною частиною якої є робота з творчого становлення особистості; діях, які зумовлені свободою вибору художніх вчинків, самостійністю мислення, стійкістю щодо поєднання інтелектуальної креативності у вирішенні творчих завдань з витонченістю почуттів, здатністю до ризику, розвитку власних здібностей.
Потреба в реалізації перелічених завдань спонукала обрати темою дослідження Формування готовності учнів музичних шкіл до творчої діяльності”.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.Дослідження є складовою науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Криворізького державного педагогічного університету, що виконується на замовлення Міністерства освіти і науки України за темою: Формування творчої особистості майбутнього вчителя” (№ 2-96). Тему дисертації затверджено на вченій раді Криворізького державного педагогічного інституту (протокол №2 від 15 вересня 1997 року) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №7 від 26 жовтня 2000 року).
Об’єкт дослідження процес формування готовності учнів музичних шкіл до творчої діяльності.
Предмет дослідження педагогічні умови використання нетрадиційних методів музичного навчання у формуванні готовності учнів музичних шкіл до творчої діяльності.
Мета теоретично обґрунтувати сутність, зміст готовності учнів до творчої діяльності та її роль у становленні творчої особистості, виявити й експериментально перевірити комплекс педагогічних умов упровадження нетрадиційних методів музичного навчання, що забезпечують ефективність процесу формування готовності учнів до творчої діяльності.
В основу дисертаційного дослідження покладеноприпущенняпро те, що процес формування готовності учнів до творчої діяльності буде проходити успішно, якщо забезпечувати:
-усвідомлення учнями вагомості творчої діяльності в становленні їхньої особистості, формування у них потреби у творчій діяльності;
-установку учнів, що навчаються, на корекцію показників готовності до творчої діяльності на засадах визначення закономірностей митця, дослідника та виявлення себе в ролі партнера спілкування з вчителем, учнями та творами мистецтва;
- оволодіння ними системою знань та прийомів про особливості закономірностей творчої діяльності, способів регуляції поведінки на індивідуальних заняттях в музичних класах та в межах факультативу Я творча особистість” за допомогою використання цілісної системи нетрадиційних методів навчання;
-індивідуальний підхід і свободу вибору завдань на основі концепції, що визначає особливості власного Я”, коли учень включається у взаємодію з партнерами в ході колективного спілкування за допомогою використання цілісної системи нетрадиційних методів навчання;
-своєчасну діагностику рівнів сформованості готовності учнів до творчої діяльності.
Відповідно до поставленої мети і висунутої гіпотези було сформульовано такізавдання:
1. Визначити сутність, зміст, структурні компоненти й основні характеристики готовності учнів музичних шкіл до творчої діяльності.
2. Теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити комплекс дослідних завдань для формування готовності учнів до творчої діяльності.
3. Виявити й експериментально перевірити сукупність педагогічних умов використання нетрадиційних методів навчання для формування такого складного особистісного утворення, як готовність до творчої діяльності.
Методологічною основою дослідженняє концепції вітчизняних і зарубіжних вчених про сутність творчої особистості людини, фактори її становлення; роль готовності у формуванні нових продуктів творчості на основі самореалізації, самовдосконалення, збагачення самосвідомості, накопичення емоційно-образного та духовного досвіду, вчення про діалектичну єдність інтелектуального й емоційно-вольових, пізнавально-операційних, аналітико-синтетичних та спонтанних компонентів творчої діяльності; вчення про діяльнісний та особистісно орієнтований підхід у формуванні готовності учнів до творчої діяльності.
Теоретичнаосновадослідження. У визначенні сутності, структури, змісту, закономірностей формування готовності учнів музичних шкіл за основу взято роботи: про формування готовності до творчої діяльності в межах діяльнісного підходу (Л.Божович, П.Гальперін, М.Гнатюк, С.Гончаренко, В.Іванніков, О.Леонтьєв, Є.Назайкінський, Я.Пономарьов, І.П’ясковський, С.Рубінштейн та інші) [28, 46, 53, 55, 76, 105-108, 126, 145, 149, 160]; про механізми формування готовності особистості до діяльності (О.Андрейко, М.Дьяченко, Л.Кандибович, Л.Кондрашова, М.Котик, В.Крицький, А. Ліненко та інші)[9, 66, 67, 87-89, 99, 102, 111]; про особистісно орієнтований підхід до розвитку творчої особистості учня (І.Зязюн, І.Калашніков, Г.Костюк, Л.Кузнецова, Н.Кухарев, О.Пєхота, В.Рибалка, В.Семиченко, С.Сисоєва, В.Сухомлинський, К.Ушинський та інші)[74, 75, 82, 97, 103, 104, 136, 157-159, 162, 163, 178-180, 185-187]; про механізми регуляції готовності особистості до творчої діяльності (Л.Виготський, П.Еббс, Дж.Едді, Г.Ліндсей, Г.Майєр, Ж.Піаже, Е.Сторр, Р. Томпсон, К. Халл та інші) [42-44, 112, 116, 137, 213, 214, 215, 217]; про зв'язок потреб, мотивів та емоційно-вольових компонентів (О.Бондарчук, І.Додонов, О.Леонтьєв, А.Маслоу та інші) [30, 64, 105-108, 118, 119]; про форми, методи, засоби, шляхи формування готовності учнів до творчої діяльності (Ю.Азаров, О.Алексєєв, Б.Асаф’єв Ю.Бабанський, І.Бех, О.Вишневський, Т.Ільїна, Д.Кабалевський, О.Кабанова-Меллер, М.Козачинський, І.Лернер, Р.Нізамов, Ю.Полянський, О.Рудницька, М.Фіцула, І.Якиманська, М.Ярмаченко та інші)[2,6, 13, 15, 16, 24-27, 36, 77-80, 109, 129, 68, 132, 191,192, 209-212].
Для розв'язання поставлених завдань було використано комплексметодів дослідження:
теоретичні: методи аналізу (порівняльного, історичного) для вивчення наявних наукових підходів до вирішення проблеми дослідження; систематизації й узагальнення теоретичних питань до обґрунтування педагогічних умов використання нетрадиційних методів навчання у формуванні готовності учнів музичних шкіл до творчої діяльності; метод моделювання для розробки системи заходів, спрямованих на реалізацію досліджуваних умов;
емпіричні: педагогічний експеримент (констатуючий і формуючий) для перевірки гіпотези дослідження; спостереження, анкетування, бесіда, експертні оцінки, опитування, тестування для виявлення рівня сформованості окремих складових готовності учнів до творчої діяльності; якісний і кількісний аналіз його результатів для статистичної обробки даних та групування експериментальних даних.
Експериментальна база та етапи дослідження.Дослідно-експери­ментальна робота проводилась на базі Криворізьких музичних шкіл № 3, 5, 9, 11. Різними видами дослідження охоплено 584 учнів (5-7 класів музичних шкіл). Розробка проблеми здійснювалась у три етапи:
Перший етап (1998-1999 рр.) вивчалася наукова література з проблеми, аналізувався досвід вчителів музики, проводилися дослідження діагностуючого й констатуючого характеру, розроблялися вихідні теоретичні положення, визначалися об'єкт, предмет, мета й завдання, гіпотеза дослідження, розроблялася методика навчання відповідно до поставленої мети.
Другий етап(1999-2000 рр.) проводилася дослідно-експеримен­тальна робота, апробація дослідницьких методик, перевірялась ефективність педагогічних умов, що забезпечують дієвість формування готовності учнів до творчої діяльності, уточнювалися показники й рівні сформованості цього складного особистісного утворення учнів у процесі навчання в музичних класах.
Третій етап (2000-2002 рр.) аналізувалися й узагальнювалися матеріали дослідження, оброблялись експериментальні дані, формулювалися висновки, розроблялись і впроваджувались у навчально-творчу діяльність методичні рекомендації з формування готовності учнів до творчої діяльності.
Наукова новизна одержаних результатів дослідженняполягає в тому, що вперше розроблено й обґрунтовано структурну модель формування готовності учнів музичних шкіл до творчої діяльності; створено систему педагогічних умов, побудованих на основі принципу перспективи формування учнями власної концепції за схемою Я творча особистість”; створено цілісну систему нетрадиційних методів навчання; визначено сутність, зміст, структурні компоненти та основні характеристики готовності учнів музичних шкіл до творчої діяльності.
Практичне значення одержаних результатів:розроблено й упроваджено в практику шкіл авторський факультатив Я творча особистість”; індивідуальну програму навчання, зміст і завдання-ситуації та завдання-вправи; цілісну систему нетрадиційних методів навчання. Матеріали дослідження можуть бути використані у практиці музичних шкіл.
Вірогідність і надійність результатів дослідженнязабезпечуються методологічним і теоретичним обґрунтуванням вихідних положень, використанням комплексу методів дослідження, адекватних його предмету, меті та завданням, дослідно-експериментальною перевіркою висунутої гіпотези, поєднанням кількісного та якісного аналізу експериментальних даних, співвідношенням результатів дослідження з масовою педагогічною практикою.
Апробація та впровадження результатів дослідження.Основні положення, висновки, рекомендації й результати дослідження обговорювалися на звітних наукових конференціях у Криворізькому державному педагогічному університеті, доповідались на засіданнях кафедри педагогіки, семінарі молодих дослідників та науково-методичних семінарах, постійно діючих при кафедрі педагогіки Криворізького педагогічного університету, Міжнародній науково-практичній конференції (Кривий Ріг, 2001 рік). На основі експериментально перевірених матеріалів розроблено програму й зміст факультативу Я творча особистість”.
Впровадження результатів дослідження здійснювалося через публікацію статей для викладачів вищих навчальних закладів і вчителів шкіл.

Публікації. Основні результати дослідження відображено у 7 одноосібних публікаціях автора, з яких 5 статей у провідних наукових фахових виданнях.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Теоретичний аналіз дозволив визначити, що формування готовності учнів музичних шкіл до творчої діяльності як соціально-педагогічна проблема зумовлена об’єктивними потребами у формуванні сучасної особистості, здатної вирішувати нестандартні завдання, діяти оригінально, сміливо, створювати власні гіпотези, відшукувати нові установки завдяки міжособистісному спілкуванню. Цьому сприяє забезпечення взаємодії діяльнісного та особистісно орієнтованого ставлення до реалізації творчих функцій у вирішенні завдань.
Доведено, що готовність до творчої діяльності, як утворення особистісне, складне, динамічне та інтегральне дозволяє визначити зміст, структуру, показники її сформованості, які в стабільній єдності синтезують емоційно-вольові, мотиваційні, оцінні, пізнавально-операційні, психофізіологічні складові особистості.
Достатня відображеність і цілісна єдність усіх показників, що складають структуру готовності, свідчать про сформованість творчої особистості. Недостатня вираженість цих показників свідчить про низький рівень сформованості готовності до творчої діяльності.
Аналіз основних характеристик готовності учнів музичних шкіл до творчої діяльності, встановлення прямої залежності між рівнями її сформованості та результатами вирішення творчих завдань визначили необхідність керування процесом формування цієї ознаки. Можна вважати доведеним, що формування готовності до творчої діяльності стане керованим, якщо:
а) впровадити у програму навчання учнів музичних шкіл факультатив Я творча особистість” з розвитку творчих якостей особистості;
б) надати його змісту відповідності до потреб щодо творчої діяльності, установок на самоактуалізацію, різних форм спілкування, розширення сфери моделювання, емоцій, визначення індивідуальних можливостей учнів;
в) навчати методиці творчої роботи;
г) забезпечити гармонійне поєднання індивідуальних та групових занять, нетрадиційних і традиційних методів навчання;
д) своєчасно діагностувати стан готовності учнів 5-7 класів до творчої діяльності і орієнтувати їх на вільне асоціювання, визначення індивідуальних якостей, любов та повагу до самого себе.
Можливості дослідного навчання і його результативність у підвищенні рівня готовності учнів значно зростають, якщо процес навчання музиці зумовлений цілісним підходом у поєднанні різних видів творчої діяльності на основі самопізнання та бажанні до самореалізації, самооцінки за допомогою законів художньої драматургії, які дозволяють усвідомити роль фактора готовності у навчальному процесі.
Доведено, що ефективність формування готовності учнів до творчої діяльності досягається завдяки дотриманню таких умов:
- чіткості уявлень учнів про сутність творчої діяльності, становленню мотивації творчої особистості;
- наявності потреби у постійному самовдосконаленні на всіх рівнях сформованості готовності, а також забезпеченні клімату, притаманного творчій діяльності;
- різноманітності педагогічних умов, форм, методів і засобів формування готовності;
- індивідуальному підходу;
- вмінню вчителя забезпечити співтворчість з учнем, як повноцінним суб’єктом спілкування, використання набутих знань у вирішенні творчих завдань;
- включення в різні етапи творчої діяльності.
Визначено, що формування готовності до творчої діяльності є керованим процесом за такою обраною сукупністю педагогічних умов:
а) забезпечення формування елементарних знань, навичок, умінь, сприятливих для музично-творчої діяльності;
б) забезпечення ситуації самоактуалізації особистості учня, що передбачає реалізацію складних навичок, умінь у поєднанні з розширенням сфери включення механізмів інтуїції;
в) створення ситуації, що стимулює формування потреб у творчій діяльності на рівні пізнавальних потреб, що пов’язані з інтелектуальними уявленнями і передбачають необхідність засвоєння знань; вищих потреб, що базуються на самопізнанні та бажанні до самореалізації; універсальних потреб, що дозволяють співвідносити інтелектуальні та емоційні компоненти;
г) закріплення у кожного учня установки на регулювання вчинків власного ”Я” за аналогом митця;
ґ) створення ситуації, що забезпечує установки на різні рівні спілкування;
д) розширення сфери моделювання емоцій і установок на виконання надзавдання (кінцевої мети);
е) розширення сфери прояву унікального Я” на основі поєднання творчих якостей вчителя та учня.
Теоретично обґрунтована та експериментально доведена ефективність обраної сукупності педагогічних умов із використанням нетрадиційних методів, які забезпечують результативність формування готовності учнів музичних шкіл до творчої діяльності. Це залежить від такої різноманітності методів: психодрами (застосовується з метою формування потреб щодо пізнання власного Я”, вмінь до самовдосконалення); евритміки (націлений на формування синтетичних вмінь; імпровізації (спрямований на спонтанність творчого процесу, розуміння сенсу творчого завдання, перетворень у навчально-творчій діяльності); мозкового штурму (орієнтований на формування готовності до активного спілкування, індивідуальне висловлювання думок, синтез інтелектуальної активності та спонтанної творчості особистості); емоційно-образної драматургії (скерований на формування вмінь до самооцінки, рефлексії, мотивації, нових уявлень); асоціювання (націлений на стримання стереотипів сприйняття та мислення, що сприяє стрибку в невідоме); випередження теорією практики (скерований на формування вмінь до узагальнень, декодування смислів та відпрацювання певних алгоритмів дій); ігрові методи (зумовлені формуванням асоціативного мислення, розвитком емпатичних здібностей, вмінь фантазування).
Доведено, що нетрадиційні методи навчання забезпечують формування високого рівня готовності до творчої діяльності учнів у музичних класах, що передбачає здатність у ході виконання творчих завдань діяти вільно, ініціативно, поєднувати індивідуальні та колективні дії, здійснювати перехід теоретичних знань у конкретно-предметну діяльність. Ефективність впровадження нетрадиційних методів навчання в музичних класах залежить від їх взаємодії з традиційними, що сприяє переходу на формування більш високих рівнів готовності. Взаємодія нетрадиційних методів з традиційними сприяє застосуванню в навчальному процесі функції, змістом якої є заохочення до оригінальних пропозицій і задумів, забезпечення рівності у творчих дискусіях.
Визначено, що формування готовності учнів музичних шкіл розраховано не тільки на поширення обсягу спеціальних знань, але й на оволодіння рядом умінь: формувати мету в творчих завданнях, розробляти алгоритми творчих дій, оцінювати результати і шляхи саморозвитку, синтезувати загальний і особистісний досвід, мобілізувати емоційно-вольові якості в досягненні мети, що дозволяє стати повноцінним суб’єктом у творчій діяльності.
На багатому експериментальному матеріалі доведено, що готовність до творчої діяльності учнів музичних шкіл формується у навчально-творчій діяльності, якщо механізмом поєднання усіх видів занять є елементи імпровізації, міжособистісного спілкування засобами музики, різноманітні форми колективної імпровізації, які забезпечують можливість до прояву кожному учневі індивідуальні неповторності особистості.
Динаміка рівня сформованості готовності учнів до творчої діяльності зумовлена змінами змісту навчання в музичних школах, коли його організація й технології передбачають орієнтацію вчителя на особистість учня, а не на передачу суті художніх цінностей, а сутність структури навчання реалізується завдяки взаємодії партнерів творчого спілкування на основі накопичення квоти спеціальних ідей пізнання змісту творчої діяльності, прийомів реалізації теоретичних понять за допомогою імпровізації, альтернативних ідей та їх актуалізації.
Дослідно-експериментальна робота підтвердила правомірність включення до творчої діяльності факультативу Я творча особистість”, завдання якого полягають у формуванні знань, навичок, умінь щодо організації миттєвої творчої діяльності, оволодіння колективними методами імпровізації, вміннями спілкування на демократичних засадах. Останнє забезпечує варіювання груповими та індивідуальними формами навчання для оволодіння емоційно-образного змісту твору, досвіду учнів у музичних класах щодо вмінь самоактуалізації, самореалізації, самопізнання за допомогою системи та завдань-ситуацій, що моделюють дії за законами мистецтва.
Використання в ході навчання в музичних класах сукупності педагогічних умов сприяло:
а) підвищенню адаптивного рівня готовності на 51%, коли формувалися знання, навички, вміння виконувати нескладні завдання;
б) підвищенню продуктивного рівня готовності на 57,5%, що забезпечував сформованість такої ознаки особистості, як самооцінка;
в) підвищенню варіативно-утворювального рівня готовності на 59,2 %, що передбачав наявність умінь розуміння художніх вчинків партнера, вміння виявити ризик, рефлексію, вміння прогнозувати творчі завдання;
г) підвищенню індивідуально-утворювального рівня готовності на 60,5 %, що враховував наявність потреб до фантазування, поєднання різних видів спілкування в ході вирішення творчих завдань.
Система засобів, апробованих у дослідно-експериментальній роботі, при її цілеспрямованому, систематичному і послідовному використанні дає такі результати:
- підвищується статус творчої особистості учня, здатного до створення власних ідей та образів, що свідчать про сформованість емоційно-вольових та мотиваційних компонентів структури готовності до творчої діяльності;
- успішність учнів у навчально-творчій діяльності досягає рівня реальних можливостей, що підтверджується наявністю стабільної мотивації та потреб у моделюванні ситуації митця на принципах співтворчості з партнерами та вчителями;
- закріплюються навички та вміння музично-творчої діяльності на основі власного творіння, що є засобом вдосконалення якості виконання музичних творів, формування суджень та уявлень щодо тлумачення емоційно-образного змісту художніх творів;
- зростають показники творчого ставлення до виконання надзавдань, підвищується здатність відповідати за художні вчинки та результати власної праці в ході вирішення колективних завдань.
Порівняльний аналіз результатів констатуючого та формуючого експериментів показав, що формування готовності учнів до творчої діяльності за допомогою використання сукупності умов здійснюється на основі:
1) варіативної взаємодії нетрадиційних методів навчання (ігрові, асоціативні, імпровізації, мозкового штурму, емоційно-образної драматургії) з традиційними (за джерелами передачі інформації, словесні, наочні, конкретно-предметні);
2) використання спеціального дидактичного матеріалу, ключових музично-інтонаційних понять та блоків щодо імпровізації, спеціальних прийомів творчої діяльності за законами сучасного музичного мислення, завдань та вправ.
Результати дослідження свідчать про те, що висунуту у дисертаційному дослідженні гіпотезу підтверджено теоретично і практично, поставлених мети і завдань досягнуто.
Водночас дослідна робота дозволила констатувати той факт, що в окремих випадках не одержано позитивних результатів із сформованості готовності учнів до творчої діяльності. Причини незначної ефективності пропонованих заходів, з одного боку, пояснюються низьким рівнем здатності учнів до творчої діяльності, з іншого, - недостатньою підготовкою вчителя до включення учнів у творчу діяльність.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми. Потребують подальшого вивчення питання:
- визначення виховного потенціалу індивідуальних та позакласних уроків музики;
- пошук нових технологій навчання в музичних школах;
- вивчення закономірностей творчої діяльності учнів музичних шкіл.

Із вирішенням цих питань ми пов’язуємо подальше вдосконалення процесу формування готовності учнів музичних шкіл до творчої діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдуллин Э.Б. Новая программа // Искусство и школа: Кн. для учителя. М.: Просвещение, 1981. С. 141-157.
2. Азаров Ю. П. 100 тайн детского развития. М.: Ива, 1996. 480 с.
3. Аксенов Г.П. «Личность есть драгоценнейшая ценность» (В.И.Вернадский: ноосфера, творчество, нравственность): (Из цикла «История этических учений»). М.: Знание, 1990. 62 с.
4. Аксенов Г.П. Вернадский. М.: Соратник, 1994. 542 с.
5. Актуальные проблемы музыкального образования: Сб. статей / Сост. И.К.Котляревский, Ю.А. Полянский. К.: Муз. Украина, 1986. 128 с.
6. Алексеев А.Д. Методика обучения игре на фортепиано. М.: Музыка, 1978. 282 с.
7. Амонашвили Ш.А. Единство цели: Пособие для учителя. М.: Просвещение, 1987. 208 с.
8. Амонашвили Ш.А. Здравствуйте, дети: Пособие для учителя. 2е изд. М.: Просвещение, 1988. 208 с.
9. Андрейко О. І. Система педагогічних засобів, спрямованих на моделювання виконавської техніки скрипаля //Теорія і методика мистецької освіти: Збірник наукових праць /Ред. кол. О.П. Щолокова та ін. К.: НПУ, 2001. Вип. 2. С. 91-99.
10. Античная эстетика: Краткий словарь по эстетике: Кн. для учителя / Под ред. М. Ф. Овсянникова. М.: Просвещение, 1973. С. 7-8.
11. Апраксина О.А. Методика музыкального воспитания в школе: Учеб. пособие для студентов пед. институтов по специальности Музыка и пение”. М.: Просвещение, 1983. 224 с.
12. Аристотель. Сочинения. В 4 т. М., 1983. Т. 1: Метафизика; О душе. 550 с.
13. Асафьев Б. Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании. Л.: Музыка, 1965. 126 с.
14. Атлантова Л.И. Сковорода Григорий Саввич //Антология педагогической мысли Украинской ССР /Сост. Н. П. Калениченко. М.: Педагогика, 1988. С. 140-153.
15. Бабанский Ю.К. Как оптимизировать процесс обучения. М.: Знание, 1978. 190 с.
16. Бабанский Ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса. М.: Просвещение, 1982. 192 с.
17. Балл Г.О. Гуманізація загальної та професійної освіти: суспільна актуальність і психолого-педагогічні орієнтири //Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспекти: Монографія /За ред. І.А. Зязюна. К.: Віпол, 2000. С. 134 157.
18. Баренбойм Л. Путь к музыцированию. Исследование. 2е изд., доп. Л.: Сов. композитор, 1979. 361 с.
19. Бєланова Р.А. Основні теорії особистості в психології XX сторіччя //Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: Збірник наукових праць. /Ред. кол. Гузій Н.В. (відп. ред.) та інші. К.: НПУ, 2000. Вип. 4. С. 82 88.
20. Бердяев Н. А. Мир творчества. «Смысл творчества» и переживание творческого экстаза //Самопознание. Опыт философской автобиографии. М.: Книга, 1991. С. 207-223.
21. Бердяев Н.А. Философия творчества, культуры и искусства: В 2 т. М.: Искусство, 1994. Т. 1. С. 122 124.
22. Беркман Т.Л. Методика обучения на фортепиано: Пособие для студентов-заочников музыкально-педагогического факультета. М.: Просвещение, 1977. 103 с.
23. Бернстайн Л. Концерты для молодежи: Пер. с англ. /Предисл. Е.Ф.Бронфин. Л.: Сов. композитор, 1990. 223 с.
24. Бех І.Д. Гуманістична педагогіка як нова інноваційна парадигма //Науковий вісник Миколаївського державного педагогічного університету. Педагогічні науки: Збірник наукових праць. Миколаїв, 2001. Вип. 4. С. 22 28.
25. Бех І. Особистісно-орієнтоване виховання: шляхи реалізації. Закінчення // Рідна школа. 2000. № 10. С. 10 14.
26. Бех І. Образ Я” як мета формування і розвитку особистості // Педагогіка і психологія. 1998. №2. С. 30 40.
27. Бех І.Д. Особистісно-орієнтоване виховання: Науково-метод. посібник. К., 1998. 204 с.
28. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. М.: Просвещение, 1968. С. 39 124.
29. Бондаренко Т. Розвиток творчих навичок на уроках гармонії //Методика викладання музично-теоретичних і музично-історичних предметів: (Муз. школа уч-ще консерваторія): Зб. статей /Упоряд. В. Самохвалов. К., 1983. С. 57 69.
30. Бондарчук О.І., Бондарчук Л.І. Основи психології та педагогіки: Курс лекцій. К.: МАУП, 1999. 168 с.
31. Братусь Б.С. К проблеме нравственного сознания в культуре уходящего века //Вопросы психологии. 1993. №1. С. 8 13.
32. Вайнцвайг П. Десять заповедей творческой личности: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1990. 192 с.
33. Вернадский В.И. Размышления натуралиста: В 2-х кн. Кн. 2.: Научная мысль как планетное явление. 1977. 191 с.
34. Вернадский В. И. Публицистические статьи /РАН и др.; Отв. ред. и сост. В.П.Волков. М.: Наука, 1995. 312 с.
35. Ветлугина Н.А. Музыкальное развитие ребенка. М.: Просвещение, 1968. 415 с.
36. Вишневський О. Характер як предмет педагогіки //Рідна школа. 2000. №1. С. 4-10.
37. Вірозуб С.М. Розвиток творчих здібностей учнів //Науковий вісник Миколаївського державного педагогічного університету. Педагогічні науки: Збірник наукових праць. Миколаїв, 2001. Вип. 4. С.275281.
38. Волкова П.С. Играем вместе. Астрахань: Изд. Астраханского института усовершенствования учителей, 1993. 112 с.
39. Волынкин В.И. Художественная потребность и пути ее формирования в старшем школьном возрасте //Формирование эстетического отношения к искусству: В 6 т. /Редкол.: И.А. Зязюн (председатель) и др. М., 1991. Т. 5. С. 181 185.
40. Всемирная энциклопедия: Философия /Гл. науч. ред.-сост. А.А.Грищанов. М.: АСТ; Минск: Харвест; Современный литератор, 2001. 1311 с.
41. Вундт В. Проблемы психологий народов. С.-Пб.: Питер, 2001. 160 с.
42. Выготский Л.С. Проблема обучения и умственного развития в школьном возрасте //Выготский Л.С. Избранные психологические исследования. М., 1956. С. 439 452.
43. Выготский Л.С. Психология искусства /Под ред. М.Г. Ярошевского. М.: Педагогика, 1987. 344 с.
44. Выготский Л. С. Психология: Для студентов, преподавателей и специалистов в обл. психологии. М.: АПРЕЛЬ-Пресс; ЭКМО-Пресс, 2000. 1006 с.
45. Высоцкий С.В. Структура психолого-педагогических условий формирования поисково-творческой направленности личности в процессе обучения //Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського: Збірник наукових праць. Одеса, 1999. Вип. 8 9. С. 90 94.
46. Гальперин П.Я. Формирование умственных действий //Хрестоматия по общей психологии. Психология мышления /Под ред. Ю.Б.Гипенрейтер, В.В. Петухова. М., 1981. С. 78 86.
47. Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии: Информ. метод. материалы к курсу «Общ. психология»: Пособие для студентов пед. ин-тов. М.: Просвещение, 1986. 130 с.
48. Ганенко Г. Уроки композиції в кобзарському класі //Мистецтво та освіта. 2000. №3. С. 46 49.
49. Гарднер Мартин Путешествие во времени /Пер. с англ. Ю.А.Данилова. М.: Мир, 1990. 335 с.
50. Гвоздева Н.П. Педагогические игры на занятиях по эстетике в школе как фактор развития творческих способностей учащихся //Игра. Творчество. Одаренность: Тезисы докладов научно-практического семинара при НИИ ХВ АПН СССР. М., 1992. С. 22 26.
51. Гельфгат Г.Л., Коган В.Л. Импровизация на фортепиано: Методическая разработка для педагогов детских музыкальных школ и детских школ искусств. 2е изд., доп. К.: МК УССР Республиканский методический кабинет по учебным заведениям искусства и культуры, 1990. 56 с.
52. Гербарт И. Главнейшие педагогические сочинения в систематическом извлечении: С очерком о жизни и деятельности /Пер. с нем. А.В.Адольфа. М.: Тихомиров, 1906. 365 с.
53. Гнатюк Н.П. Нет предела совершенству : Кн. для учащихся. М.: Просвещение, 1989. 208 с.
54. Гоббс Томас Сочинения: В 2-х т.: Пер. с лат. и англ. /Сост., ред. изд., авт. прим. В. В. Соколов; АН СССР, Ин-т философии. М.: Мысль, 1991. Т. 2. 735 с.
55. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. К.: Либідь, 1997. 374 с.
56. Горюхина А.Г. Очерки по вопросам музыкального стиля и формы. К.: Муз. Україна, 1985. 110 с.
57. Гройсман А.Л. Психология, медицина и искусство //Психол. журнал. 1992. № 2. С. 83 87.
58. Давыдов В.В., Зинченко В.П. Принцип развития в психологии //Вопросы философии. 1980. № 12. С. 47 60.
59. Давыдов В.В. Виды обобщений в обучении. М.: Педагогика, 1986. 240 с.
60. Дамаскин И. Точное изложение правословной веры: Пер. с греч. 4-е изд. М.: Синодал. тип., 1881. 308 с.
61. Дамаскин Иоан О девяти музах и семи свободных художествах: О разуме. О мысли: (Из Диалектики Иоана Дамаскина). С.-Пб.: Тип. Траншеля, 1881. 99 с.
62. Державна національна програма Освіта” (Україна XXI століття). К.: Райдуга, 1994. 61 с.
63. Джеймс У. Психология /Под ред. Л.А. Петровской. М.: Педагогика, 1991. 367 с.
64. Додонов Б.И. В мире эмоций. К.: Политиздат Украины, 1987. 140 с.
65. Древнегреческая философия: От Платона до Аристотеля: Сочинения: Пер. с древнегреч. /Сост., вступ. ст. и коммен. В. Шкода. М.: АСТ; Х.: Фолио, 1999. 829 с.
66. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Психологические проблемы готовности к деятельности. Минск: БГУ, 1976. 73 с.
67. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А., Пономаренко В.А. Готовность к деятельности в напряженных ситуациях: Психологический аспект. Минск: Университетское, 1985. 206 с.
68. Дьяченко Н.Г., Котляревский И.А., Полянский Ю. Теоретические основы воспитания и обучения в музыкальных учебных заведениях. К.: Муз. Украина, 1987. 110 с.
69. Ержемский Г.Л. Психология дирижирования: Некоторые вопросы исполнительства и творческого взаимодействия дирижера с музыкальным коллективом. М.: Музыка, 1998. 80 с.
70. Закон про освіту. Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР Про освіту”. К.: Генеза, 1996. 36 с.
71. Занков Л.В. Дидактика и жизнь: Избранные педагогические труды / АПН СССР. М.: Педагогика, 1990. 424 с.
72. Захарченко Т.И. Психологические условия формирования навыка музыкально-художественного прочтения песенного материала с листа у студентов музыкально-педагогических факультетов: Автореф. дис. канд. псих. наук. К., 1990. 20 с.
73. Зябкин В.Е. Педагогический процесс в школе: Кн. для учителя. К.: Рад. шк., 1990. 159 с.
74. Зязюн І.А. Інтелектуально творчий розвиток особистості в умовах неперервної освіти //Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи: Монографія / За ред. І.А. Зязюна. К., 2000. С. 11 58.
75. Зязюн І.А. Безсвідомість, підсвідомість. Творчість (з огляду установки Дмитра Узнадзе) //Мистецтво та освіта. 2001. №3. С. 6 9.
76. Иванников В.А. Психологические механизмы волевой регуляции. М.: Изд-во МГУ, 1991. 142 с.
77. Ильина Т.А. Методы обучения //Педагогика: Курс лекций. Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов. М.: Просвещение, 1984. С. 269 493.
78. Кабалевский Д. Музыка в школе // Искусство в школе: Кн. для учителя /Сост. А.К. Василевский. М.: Просвещение, 1981. С. 112 141 .
79. Кабанова-Меллер Е.Н. Учебная деятельность и развивающее обучение. М.: Знание, 1981. 96 с.
80. Кавалерова Н. А. Михаил Козачинский //Антология педагогической мысли Украинской ССР /Сост. Н.П.Калениченко. М.: Педагогика, 1988. С. 136-139.
81. Кадцын Л.М. Музыкальное искусство и творчество слушателя: Учеб. пособие для вузов. М.: Высш. шк., 1990. 303 с.
82. Калашніков І.В. Аналіз підходів до проблеми творчості в психолого-педагогічній літературі // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського. Педагогічні науки: Збірник наукових праць. Одеса, 1999. Вип. 8 9. С. 113 117.
83. Калмыкова З.И. Продуктивное мышление как основа обучаемости. М.: Педагогика, 1981. 199 с.
84. Карнеги Д. Как завоевывать друзей и оказывать влияние на людей. Как вырабатывать уверенность в себе и влиять на людей, выступая публично. Как перестать беспокоиться и начать жить: Пер. с англ. Л.: Лениздат, 1991. 708 с.
85. Коваленк