ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ КОРПОРАТИВНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

ОРЛОВА НАТАЛІЯ СЕРГІЇВНА

УДК 35.078 : 334.722.8(477)

ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ КОРПОРАТИВНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ

Спеціальність 25.00.02 – механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора наук з державного управління
Примірник дисертації ідентичний за
змістом з іншими примірниками,
що були подані до спеціалізованої
вченої ради

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д 11.107.01
Я.С. Клейнер

Науковий консультант –
Поважний Олександр Станіславович,
доктор економічних наук, професор

Донецьк – 2011

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ВСТУП 4
7
РОЗДІЛ 1. НАУКОВО - ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ КОРПОРАТИВНИХ ВІДНОСИН
1.1. Основні чинники формування корпоративних відносин в Україні
1.2. Державне регулювання корпоративних відносин: сучасні світові тенденції
1.3. Вплив інтеграційних процесів на регулювання корпоративних відносин в Україні
Висновки до розділу 1
18

18

47

71
93
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ТА РЕГУЛЮВАННЯ КОРПОРАТИВНОГО СЕКТОРУ В УКРАЇНІ
2.1. Державні механізми формування корпоративного сектору економіки
2.2. Аналіз сучасного стану корпоративного сектору економіки України
2.3. Система управління державними корпоративними правами в економіці України
Висновки до розділу 2
96

96

110

128
146
РОЗДІЛ 3. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
3.1. Напрямки державного регулювання корпоративної соціальної відповідальності у розвинутих країнах
3.2. Стратегія соціально відповідальної поведінки корпорацій ПЕК в ринковому середовищі України
3.3. Науково-методичний підхід до управління зацікавленими сторонами в корпорації
Висновки до розділу 3

РОЗДІЛ 4. ТЕНДЕНЦІІ РОЗВИТКУ КОРПОРАТИВНИХ ВІДНОСИН В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА
4.1. Державне регулювання корпоративних відносин в інформаційному суспільстві
4.2. Учасники корпоративних відносин у формуванні системи електронного урядування України
4.3. Етапи розвитку вітчизняної моделі корпоративного управління в інформаційному суспільстві
Висновки до розділу 4

РОЗДІЛ 5. УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ
ПРОЗОРОСТІ У КОРПОРАТИВНИХ ВІДНОСИНАХ
5.1. Особливості державного регулювання інформаційної відкритості корпорацій
5.2. Інформаційна політика корпорацій у забезпеченні прозорості корпоративних відносин
5.3. Державні механізми розкриття інформації для учасників корпоративних відносинах в Україні
Висновки до розділу 5

РОЗДІЛ 6. ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНИХ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ КОРПОРАТИВНИХ ВІДНОСИН
6.1. Удосконалення напрямків державного регулювання підвищення інформаційної прозорості корпоративних відносин
6.2. Розробка механізму ефективної взаємодії держави і корпорацій в інформаційному суспільстві
6.3. Формування інституційно-правового механізму державного регулювання корпоративних відносин
Висновки до розділу 6

ВИСНОВКИ 353
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ 358
402

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АК - Антимонопольний комітет,
АР - автономна республіка
АТ - акціонерні товариства
ВАТ - відкриті акціонерна товариства
ВВП - валовий національний продукт
ВР - Верховна Рада
ГД - Глобальний договір
ГК - Господарський кодекс
ДАК - державні акціонерні компанії
ДАХК - державні акціонерні холдингові компанії
ДКП - державні корпора¬тивні права
ДКЦПФР - Державна комісія з цінних паперів та фондовому ринку
ДТЕК - (Донбаська паливно-енергетична компанія) - енергетичний підрозділ СКМ
ДХК - державні холдингові компанії
ЄС - Європейський союз
ЗАТ - закрите акціонерне товариство
ЗМІ - засоби масової інформації

ІКТ - інформаційно-комунікаційні технології
ICT - (Іnformation and communications technology) інформаційна система технологій – загальний термін, який підкреслює роль уніфікованих комунікацій та інтеграції телекомунікаційних (телефонних ліній і бездротових сигналів), інтелектуальні системи управління
ІТ - інформаційні технології
КСВ - корпоративна соціальна відповідальність
КУ - корпоративного управління
МВФ - Міжнародний валютний фонд
НАК - національні акціонерні компанії
НПІ - Національна програма інформатизації
НПО - неприбуткові організації
ОЕСР - Організації економічного співробітництва та розвитку
ООН - Організації Об'єднаних Націй
ПАТ - публічні акціонерні товариства
ПЕК - паливно-енергетичний комплекс
ПК - персональні компютери
РФ - Російська федерація
СЕЗ - спеціальні економічні зони
СКМ - («Сістем Кепітал Менеджмент») — найбільша в Україні багатогалузева фінансово-промислова група
СНД - Співдружність незалежних держав
СОТ - Світова організація торгівлі
СРСР - Союз радянських соціалістичних республік
ТОВ - товариство з обмеженою відповідальністю
ТНК - транснаціональна корпорація
ФБТ - Фондова біржа Таїланду
ФДМУ - Фонд державного майна України
ХК - холдингові компанії
ЦК - цивільний кодекс
DAI - (Digital Access Index) – індекс цифрових прав
DDI - (Digital Divide Index) – цифровий розрив індексу
DOI - (Digital Opportunity Index) – індекс Цифрової Спроможності або цифрової перспективи
ERP - (Enterprise Resource Planning) – система планування ресурсів підприємства –інтегрована система на базі ІТ для управління внутрішніми і зовнішніми ресурсами підприємства
GRI - (Global Reporting Initiative) – глобальна ініціатива зі звітності, є організацією, яка створена наоснові стандартів звітності з КСВ
ІВGС - Кодекс найкращих практик з корпоративного управління
ICTDI - (Іnformation and communication technology diffusion index) – інформаційні та комунікаційні технології дифузійного індексу
IDI - (ICT Diffusion Index) - індекс, який використовується технічними аналітиками, щоб підвищити ймовірність вибрати виграшні акції.
IDS - (Intrusion Detection Systems) – система, покликана виявити спроби проникнення в приватну мережу і повідомити системного адміністратора про факт вторгнення.
IOSCO - (International Organization of Securities Commissions) -- Міжнародна організація комісій з цінних паперів – міжнародна фінансова організація, яка об'єднує національні органи регулювання ринку цінних паперів
IPS - (Intrusion Prevention System) – система в області інформаційної безпеки, яка служать для запобігання нападів
ISI - (Information Society Index, ISI) – індекс розвитку інформаційного суспільства
ISO - (International Organization for Standardization) - міжнародна федерація, що об'єднує національні органи з питань стандартизації
MD&A - (Management Discussion and Analysis) – річна фінансова звітність товариства
NRI - (Networked Readiness Index) – мережевий індекс готовності
О.S.С. - (Open Sound Control) - пакетний протокол для комунікації мультимедійних пристроїв (електронні музичні інструменти, особливо синтезатори, комп'ютери і т.д.)

ВСТУП

Актуальність теми. Ефективні корпоративні відносини в країні є індикатором розвитку соціальної, економічної, правової, технічної, інформаційної складової суспільства. Держава, з одного боку, є регулятором таких відносин, а з іншого боку - їхнім важливим учасником. Корпоративний сектор є двигуном у зміцненні ринкового механізму економіки України. Розвиток ефективних корпоративних відносин залежить від політико-правового забезпечення та організаційно-економічних можливостей країни.
Формування ефективних корпоративних відносин в Україні залишається актуальним на сучасному етапі соціально-економічного розвитку. Проблеми вдосконалення взаємодії держави та корпорацій як головних учасників корпоративних відносин ще більш посилюються розвитком інформаційної інфраструктури країни. Формування в Україні інформаційного суспільства надасть змогу поліпшити корпоративні відносини, розвинути економіку, покращити інформаційно-комунікаційні технології, залучити інвестиції, конкурувати в міжнародному суспільстві.
Державне регулювання корпоративних відносин в умовах інформаційного суспільства повинно орієнтуватися на вдосконалення механізмів державного управління, становлення електронних форм взаємодії між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, фізичними особами та корпораціями.
Теоретичним висвітленням питань розвитку механізмів корпоративного управління в Україні займаються такі науковці, як Балабанова Л.В. [71; 243], Бобровська О.Ю. [135;136], Вінник О.М.[12; 314], Воронкова А.Е. [263; 315], Дєгтяр А.О. [16; 66; 68; 180], Довгань Л.Є. [237; 293], Євтушевський В.А. [14; 18; 218; 260], Ковальська К.В. [14; 259; 260], Козаченко А.В. [263; 315], Лігоненко Л.О. [264; 265], Пастухова В.В. [237], Поважний О.С. [133; 285; 327], Савчук Л.М. [237], Сірко А.В. [266; 267], Федулова Л.І. [248; 268; 269], в роботах яких були розвинуті теоретичні та практичні питання формування організаційно-економічних механізмів і організації системи корпоративного управління, методів фінансування та оцінки ефективності діяльності акціонерних товариств, становлення корпоративного сектору та формування корпоративних структур, удосконалення національної моделі корпоративного управління.
Вітчизняні та зарубіжні науковці Голобуцький О.П. [261; 262], Дрожжинов В.І. [174], Дубов Д.В. [186; 235; 316; 347], Журавлева Е.А. [178], Соколова М. А. [181], Сморгунов Л.В. [182], Пожуєв В.I. [197], Шпига П.С. [173] дослідили особливості та характеристики інформаційного суспільства, виявили проблеми впровадження інформаційних технологій у роботі органів державної влади та корпорацій; деякі з них Видяпина В.І. [152], Петроє О.М. [119; 157; 158], Скалацький В.М. [194], Линьов К.О. [231; 270; 271; 272] визначили роль соціуму у розвитку електронного урядування країни, розробили важливі напрямки корпоративної соціальної відповідальності Пономаренко О.В. [25; 93; 133; 134], Баюра Д.О. [145], Благов Ю.Е. [142], Котлер Ф. [165], Лазоренко О.В. [126], Малік І.П. [164], Супрун Н.І. [112; 322], Черников Г.П. [116], Holme R. [117].
Але, для формування ефективних корпоративних відносин в Україні актуальними залишаються таки проблеми, як: розвиток державних механізмів регулювання корпоративного сектору економіки України; державне регулювання залучення та формування фінансових ресурсів корпорацій; система управління державними корпоративними правами в економіці України; розвиток внутрішніх механізмів корпоративного управління (структури управління акціонерними товариствами); розробка стратегії інформаційного суспільства, формування національних індикаторів розвитку інформаційного суспільства; вдосконалення взаємодії між органами державної влади, корпорацією та населенням, розвиток механізмів соціальної відповідальності корпорацій. Вирішення цих питань є перспективними напрямками розвитку в економіці державної політиці, що сприятиме покращенню механізмів регулювання та розвитку корпоративних відносин в Україні.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в рамках науково-дослідних тем Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України: «Фінансовий механізм державного управління економікою України» (номер державної реєстрації 0104U008798, 2004-2011 рр.), «Теоретико-методологічні засади розроблення та функціонування механізмів державного управління на центральному, регіональному, галузевому рівнях, в різних сферах суспільного життя» (номер державної реєстрації 0110U002889, 2010 р.).
У рамках тем автором визначено теоретико-методичні засади розвитку механізмів державного управління корпоративними відносинами в Україні, правові умови формування та напрямки розвитку системи регулювання корпоративного сектору економіки України, напрямки державного регулювання корпоративної соціальної відповідальності, механізми державного регулювання корпоративних відносин в інформаційному суспільстві, а також запропоновано вдосконалення напрямків державного регулювання підвищення інформаційної прозорості корпоративних відносин, розроблено механізм ефективної взаємодії держави і корпорацій в інформаційному суспільстві, запропоновано основи інституційно-правового механізму державного регулювання корпоративних відносин.
Мета і задачі дослідження. Метою роботи є узагальнення теоретико-методичних підходів та розробка науково-методичних рекомендацій щодо формування та розвитку механізмів державного регулювання корпоративних відносин в Україні для ефективного функціонування корпоративного сектору економіки.
Для реалізації зазначеної мети в дисертації було поставлено та вирішено наступні завдання:
узагальнити сутність та надати класифікацію поняття «корпоративні відносини» з урахуванням сучасних наукових підходів;
визначити напрямки державного регулювання корпоративних відносин в умовах інтеграційного процесу;
виявити державні механізми формування корпоративного сектору економіки України для подальшого їх розвитку;
охарактеризувати особливості управління державними корпоративними правами в економіці України з урахуванням основних функцій держави;
визначити сутність поняття «корпоративна соціальна відповідальність» залежно від ролі зацікавлених осіб у формуванні та розвитку корпоративних відносин;
розробити науково-методичний підхід щодо управління зацікавленими сторонами корпорацій на прикладі корпорацій паливно-енергетичного комплексу України для підвищення рівня корпоративних відносин в країні;
визначити основні завдання корпорації та держави в умовах формування електронного уряду в країні;
сформувати етапи розвитку моделі корпоративного управління в Україні за умов розвитку інформаційного суспільства для покращення ефективності корпоративних відносин;
визначити основні особливості механізму розкриття інформації та обміну нею між корпоративними учасниками;
удосконалити напрямки державного регулювання підвищення інформаційної прозорості корпорацій в Україні;
розробити організаційно-економічний механізм ефективної взаємодії держави і корпорацій в інформаційному суспільстві для покращення ефективності корпоративних відносин;
запропонувати інституційно-правовий механізм державного регулювання корпоративних відносин в Україні з урахуванням завдань держави та корпорацій.
Об’єктом дослідження є процес державного регулювання корпоративних відносин в Україні.
Предметом дослідження є теоретичні і практичні положення формування й розвитку механізмів державного регулювання корпоративного сектору економіки України.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження складає логіко-діалектичний метод пізнання економічних явищ і механізмів державного регулювання у сучасних світових і національних економіках, положення фундаментальних праць з економічної теорії та міжнародного права. Основні наукові результати дисертаційної роботи були отримані на основі використання таких методів: історичний метод – при дослідженні передумов формування корпоративних відносин в Україні, чинників розвитку інформаційного суспільства в світі; методи аналізу і синтезу – при дослідженні нормативно-правових, економічних та інституційних умов механізмів державного регулювання корпоративних відносин в Україні; метод порівняльного аналізу – при визначенні принципів запровадження корпоративної соціальної відповідальності та методів державного регулювання корпоративного сектору економіки України; методи формалізації – при формуванні етапів розвитку моделі корпоративного управління в Україні за умов розвитку інформаційного суспільства, розробці механізму ефективної взаємодії держави і корпорацій в інформаційному суспільстві та інституційно-правового механізму державного регулювання корпоративних відносин в Україні з урахуванням завдань держави та корпорацій; математичні методи – при розробці науково-методичного підходу щодо управління зацікавленими сторонами корпорації на прикладі корпорацій паливно-енергетичного комплексу України.
Інформаційною базою дослідження є наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти та статистичні матеріали Державного комітету статистики України та Фонду державного майна України, фінансове законодавство країн Центральної та Східної Європи, США, Російської Федерації, статистичні матеріали та економічні дослідження рейтингових агентств, фінансові звіти корпорацій, матеріали власних досліджень автора.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в обґрунтуванні і розробці комплексу теоретико-методичних підходів та науково-методичних рекомендацій щодо формування та розвитку системи механізмів державного регулювання корпоративних відносин в Україні для ефективного функціонування корпоративного сектору економіки.
Наукова новизна одержаних результатів розкривається в наступних положеннях:
уперше:
сформовано теоретико-методичний підхід до класифікації поняття «корпоративні відносини» на основі юридичного, загальноекономічного та управлінського наукових підходів, з визначенням основних характерних ознак (за суб’єктами виникнення; за сутністю виникнення; за рівнем виникнення; за видами корпоративних учасників; за умовами формування фінансового ринку; за видами зацікавлених осіб; за результатом взаємодії між учасниками; за організацією процесу управління; за способом регулювання) для забезпечення розвитку корпоративного сектору економіки;
запропоновано використання методичного підходу щодо визначення ефективності корпоративної соціальної відповідальності компанії залежно від основних зацікавлених осіб - стейкхолдерів (держави, акціонерів, внутрішніх менеджерів та населення), на яких вона орієнтується, що надасть змогу підвищити рівень корпоративних відносин в економічному середовищі;
розроблено методичний підхід до поетапного формування вітчизняної моделі корпоративного управління, яка містить нові структурні елементи: визначення державної політики щодо розвитку моделі корпоративного управління в інформаційному суспільстві; аналіз чинників розвитку корпоративного управління в Україні; дослідження взаємодії основних учасників корпоративних відносин; оцінка ефективності корпоративного управління в інформаційному суспільстві; визначення основних тенденцій розвитку корпоративного управлыння, притаманих інформаційно розвиненому суспільству, для покращення ефективності корпоративних відносин в Україні;
обґрунтовано методичний підхід до розробки організаційно-економічного механізму взаємодії держави і корпорації, на основі розвитку складових інформаційного суспільства: законодавчої, технічної та фінансової, враховуючи організаційно-правовий аспект для держави та організаційно-фінансовий аспект для корпорацій, які дозволяють виявити напрямки ефективної взаємодії головних учасників корпоративних відносин;
удосконалено:
механізм взаємодії корпорації з іншими учасниками в системі електронного урядування на основі формування завдань основних корпоративних учасників в умовах розвитку складових системи електронного уряду в Україні, що надасть можливість підвищити інформаційну прозорість корпоративних учасників;
методичний підхід до обґрунтування шляхів державного регулювання підвищення інформаційної прозорості корпорацій, який має за основу організаційні заходи щодо ефективного розкриття інформації: створення Ради інформаційного суспільства; прийняття закону, який би регулював участь держави в міжнародному інформаційному бізнесі; введення сертифікації ввезених інформаційних продуктів і послуг; уведення автоматизованого прийняття звітності через електронну пошту (E-mail); розробка проекту Інформаційного кодексу України; створення системи державного нагляду; введення жорстких санкцій за недотримання державних вимог та можливі результати від цих упроваджень, що дозволить набути прозорості корпоративним відносинам в Україні;
інституційно-правовий механізм державного регулювання корпоративних відносин за умов визначення завдань держави і корпорації та результатів від їх реалізації, для підвищення ефективності корпоративних відносин в економіці Україні
дістали подальшого розвитку:
методи обґрунтування напрямків державного регулювання корпоративних відносин шляхом визначення завдань держави та корпорацій, до яких належать забезпечення адаптації законодавчої бази до міжнародних стандартів; сприяння залученню іноземних інвесторів в економіку країни та покращенню конкурентних умов діяльності корпорацій; створення умов для інтеграції України у світовий інформаційний простір відповідно до сучасних тенденцій інформаційної геополітики; поліпшення інформаційного обслуговування іноземних інвесторів для успішної інтеграції України в Європейський Союз;
організаційний підхід до визначення напрямків розвитку державних механізмів формування корпоративних відносин в Україні з визначенням структурних учасників корпоративного сектору економіки (акціонерний та неакціонерний сектор) та динамікою їхнього розвитку для покращення регулювання;
метод визначення характеристик особливостей управління державними корпоративними правами в економіці України виходячи із сутності функцій держави як власника корпоративних прав, емітента та інвестора, що дає можливість поліпшити ефективність корпоративних відносин в країні;
науково-методичний підхід до визначення поняття «корпоративна соціальна відповідальність» на основі концепції зацікавлених осіб (стейкхолдерів), що надасть змогу підвищити ефективність взаємодії учасників корпоративних відносин;
методи виявлення особливостей та їх урахування при формуванні напрямків державного регулювання розкриття інформації між учасниками корпоративних відносин на основі впровадження принципів корпоративного управління та електронних технологій для підвищення прозорості відносин між корпоративними учасниками.
Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що наукові висновки й узагальнення дисертаційного дослідження доведено до рівня конкретних пропозицій, які є засадами для їхнього впровадження в практику державного управління корпоративним сектором економіки країни з метою покращення корпоративних відносин.
Основні наукові розробки можуть бути рекомендовані органам державної влади та корпораціям, з метою розвитку ефективних механізмів взаємодії учасників корпоративних відносин.
Розроблені рекомендації щодо використання методичного підходу з визначення ефективності корпоративної соціальної відповідальності компанії залежно від основних стейкхолдерів знайшли своє практичне застосування в діяльності Групи «СКМ» (довідка № 01 – 4/65 від 16.05.11 р.).
Наукові рекомендації з впровадження логіко-структурної схеми завдань корпорації та основних учасників корпоративних відносин в системі електронного урядування України, були використані Головним управлінням промисловості та розвитку інфраструктури Донецької облдержадміністрації (довідка № 01/02-78 від 06.04.11 р.) в рамках Програми науково-технічного розвитку Донецької області на період до 2020 року.
Результати дисертаційного дослідження щодо виявлення стратегічних напрямів інтеграції України до ЄС, де автором були виділені головні завдання корпорацій та державної інформаційної політики України в сучасному міжнародному просторі, використані в Донецькій торгово-промисловій палаті (довідка №01-14/148 від 06.06.11 р ).
Теоретичні положення та практичні рекомендації, які обґрунтовано в дисертаційній роботі, використовуються в навчальному процесі Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та при викладанні курсів «Корпоративне управління», «Ринкова трансформація економіки України», «Ринок фінансових послуг», «Фінанси» (довідка №01-12/1486 від 04.04.11 р.). Документи, що підтверджують результати впровадження дисертаційної роботи наведено у Додатку А.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою. Висновки і результати, які характеризують наукову новизну, отримано і сформульовано автором особисто. Внесок автора у колективні наукові роботи конкретизовано у списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідалися та опубліковані у матеріалах наукових конференцій, у тому числі на І міжнародній конференції «Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ» (Болгарія, 2006 р.), І міжнародній науково-практичній конференції «Економіка та фінанси в умовах глобалізації: досвід, тенденції та перспективи розвитку» (Макіївка, 2009 р.), Всеукраинской научно-практической конференции «Методы финансового обеспечения устойчивого экономического развития» (Севастополь, 2009 г.), ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Формування ефективних фінансових механізмів державного управління економікою України» (Донецьк, 2010 р.), ІІІ міжнародній науково-практичній конференції «Управління інноваційним управлінням в Україні: проблеми, перспективи, ризики» (Львів, 2010 р.), International scientific conference «Contemporary issues in economics, business and management» (Serbia, 2010), міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Україна конкурентоспроможна: інноваційні ідеї та рішення» (Донецк, 2011 р.), ІІІ всеукраинской научно-практической конференции «Менеджмент социокультурной деятельности: состояние и перспективы» (Луганськ, 2011 р.), науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу ДонДУУ 2005 -2011 рр.
Публікації. Результати дослідження опубліковано в 44 наукових працях, серед яких 2 монографії, 29 статей у наукових фахових виданнях (9 статей – в наукових журналах, 10 статей – у збірниках наукових праць) і 13 публікацій – в матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій 48,77 друк.арк., з яких особисто автору належить 44,17 друк.арк.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування та практичне вирішення актуальної наукової проблеми щодо формування та розвитку системи механізмів державного регулювання корпоративних відносин в Україні. Отриманий результат розкривається в наступних висновках і положеннях:
1. Необхідність формування нових методичних підходів щодо процесу державного регулювання взаємодії різних груп корпоративних учасників в умовах розвитку інформаційного суспільства та впровадження принципів корпоративної соціальної відповідальності обумовили розробку механізмів державного регулювання корпоративних відносин для ефективного функціонування корпоративного сектору економіки.
2. Сформовано теоретико-методичний підхід до визначення поняття «корпоративні відносини» на основі юридичного, загальноекономічного та управлінського наукових підходів. Спираючись на юридичний підхід, корпоративні відносини - це відносини, які виникають у процесі створення, функціонування та припинення господарських товариств та мають за основу реалізацію прав та виконання обов’язків окремих груп корпоративних учасників. Використовуючи загальноекономічний підхід, корпоративні відносини - це відносини між корпоративними учасниками, в основі яких лежать економічні інтереси всіх зацікавлених осіб. З точки зору управлінського підходу, корпоративні відносини - це відносини, які виникають між регулюючими органами та корпоративними учасниками, що забезпечують їх ефективне функціонування за допомогою механізмів та методів управління. На основі узагальнення підходів автором розроблено класифікаційні ознаки корпоративних відносин та надано їхня характеристика.
3. Визначено в рамках реалізації стратегії інтеграції до Європейського Союзу, напрямки державного регулювання корпоративних відносин для успішної співпраці України з ЄС, шляхом виділення завдань держави та корпорацій, що допоможе поліпшити імідж країни у сучасному міжнародному просторі: забезпечити адаптацію законодавчої бази до міжнародних стандартів; сприятиме залученню іноземних інвесторів в економіку країни та покращенню конкурентних умов діяльності корпорацій; гарантувати політичну та економічну незалежність України.
4. Виявлено на основі дослідження методів державного регулювання корпоративних відносин в Україні напрямки розвитку державних механізмів формування корпоративних відносин в Україні з визначенням структурних учасників корпоративного сектору економіки для подальшого його розвитку. Також обґрунтовано, що державна політика ефективного розвитку корпоративного сектору економіки складається з сукупності напрямів і способів діяльності держави для створення, зміцнення та сприяння нормативно-правового, методичного, науково-технічного, організаційного та фінансового забезпечення для регулювання корпоративного сектору економіки.
5. Надано характеристику механізму впливу держави на корпоративний сектор економіки України на основі аналізу національної моделі управління державними корпоративними правами, яка сформувалась під впливом проведеної приватизації і законодавчої регламентації, який відображає функції держави як регулятора корпоративного сектору, як емітента корпоративних прав та, як інвестора, з визначенням основної мети та завдань, що призведе до розвитку корпоративного сектору економіки України.
6. Сформовано на основі концепції зацікавлених осіб (стейкхолдерів) корпорації науково-методичний підхід до визначення поняття «корпоративна соціальна відповідальність» - як відповідальність корпорації перед зацікавленими сторонами за її економічний, соціальний вплив на внутрішнє та зовнішнє середовище з урахуванням міжнародних стандартів і внутрішніх механізмів корпоративного управління, що надасть змогу підвищити ефективність взаємодії учасників корпоративних відносин та враховувати інтереси більшості з них.
7. Розроблено на основі дослідження реалізації стратегії корпоративної соціальної відповідальності у компаніях паливно-енергетичного комплексу України на прикладі корпорації ЗАТ«СКМ» та ТОВ «Sadovaya Group», науково-методичний підхід щодо визначення ефективності корпоративної соціальної відповідальності компанії залежно від основних стейкхолдерів (держава, акціонери, внутрішні менеджери та населення), що надасть змогу підвищити рівень корпоративних відносин в економічному середовищі. Використовуючи цей підхід, визначено, що в корпорації «СКМ», стейкхолдеров, які вважають ефективним КСВ є населення, в корпорації «Sadovaya Group» - акціонери та внутрішні менеджери. Найбільш зацікавленим стейкхолдером для корпорації «СКМ» є населення, для корпорації «Sadovaya Group» – акціонери, внутрішні менеджери та населення (мають однакові кількісні значення).
Результати досліджень рівня комплексності соціальної діяльності компаній в роботі свідчать, що рівень комплексності соціальної діяльності корпорації «СКМ» вище, а її соціальна політика є більш цілісною, ніж соціальна політика корпорації «Sadovaya Group».
8. Удосконалено, в результаті аналізу законодавчої бази щодо формування корпоративних відносин в системі електронного урядування та соціально-економічного розвитку зарубіжних країн, механізм взаємодії корпорації з іншими учасниками в системі електронного урядування в Україні, який забезпечує ефективність їхніх взаємовідносин та дозволяє задовольнити суспільні проблеми, пов’язані з інформаційною безпекою, що надасть можливість підвищити інформаційну прозорість корпоративних учасників. Держава, як головний реалізатор концепції електронного уряду в Україні, повинна забезпечити контроль та регулювання відносин між урядом та іншими корпоративними учасниками.
9. Запропоновано з урахуванням міжнародного досвіду розвитку корпоративних відносин в інформаційному суспільстві й принципів впровадження корпоративної соціальної відповідальності, головні складові української моделі корпоративного управління та розроблено етапи її розвитку в умовах інформаційного суспільства: визначення державної політики щодо розвитку моделі корпоративного управління в інформаційному суспільстві; аналіз чинників розвитку корпоративного управління в Україні; дослідження взаємодії основних учасників корпоративних відносин; оцінка ефективності корпоративного управління в інформаційному суспільстві; визначення основних тенденцій розвитку корпоративного управління. Реалізація запропонованої моделі корпоративного управління допоможе створити середовище для ефективних конкурентоспроможних корпорацій України.
10. Виходячи з огляду нормативно-правової бази державного регулювання інформаційної відкритості корпорацій, було виявлено основні особливості створення й функціонування механізму розкриття інформації та визначено напрямки державного регулювання розкриття інформації між основними учасниками корпоративних відносин в Україні, яке містить правове, організаційне та технічне регулювання, що сприятиме розвитку корпоративних відносин в інформаційному суспільстві.
11. Удосконалено заходи державного регулювання підвищення інформаційної прозорості корпорацій, який має за основу організаційні заходи щодо ефективного розкриття інформації та результати від їхнього впровадження, що дозволить набути прозорості корпоративним відносинам в Україні. Результати впровадження заходів підтримують розробку високоякісних загальноприйнятих на міжнародному рівні стандартів, що сприятиме покращенню співпраці між країнами.
12. Розроблено організаційно-економічний механізм взаємодії держави і корпорації, виходячи з аналізу законодавчої бази формування та особливостей розвитку інформаційного суспільства, зокрема Концепції впровадження електронного урядування в Україні, Національної стратегії розвитку інформаційного суспільства України, принципів соціально відповідального ведення бізнесу, який містить складові інформаційного суспільства: законодавчу, технічну та фінансову, враховуючи організаційно - правові завдання держави та організаційно-фінансові завдання корпорації, що дозволяє сформувати напрямки ефективної взаємодії головних учасників корпоративних відносин.
13. Удосконалено, в результаті дослідження правової бази, яка забезпечує розвиток корпоративних відносин та інформаційного суспільства в Україні, інституційно-правовий механізм державного регулювання корпоративних відносин в Україні, який визначає основні завдання держави та корпорацій як головних учасників корпоративних відносин, та відображає результати від їхньої реалізації, що надасть змогу покращити ефективність взаємодії між державою та корпораціями, підвищити рівень корпоративного управління та забезпечить стабільний розвиток економіки країни.