ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ: РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ

Короткий опис

Національна академія державного управління
при Президентові України

На правах рукопису

ЖАРАЯ Світлана Борисівна

УДК 353.2:332.025

ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ
ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ: РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ

25.00.02 –механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора
наук з державного управління

Науковий консультант
РОЗПУТЕНКО Іван Васильович
доктор наук з державного
управління, професор,
Заслужений діяч науки і
техніки України

Київ – 2011

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 5
ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 22
1.1. Теоретичні підходи до державного регулювання підприємницької діяльності 22
1.2. Cутність та складові механізмів державного регулювання підприємницької діяльності 45
1.3. Теоретичне підґрунтя застосування доктрини нового публічного менеджменту та надання адміністративних послуг щодо ведення підприємницької діяльності. 63
Висновки до розділу 1 78
РОЗДІЛ 2. СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ РОЗВИТКУ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ
82
2.1. Механізми державної підтримки розвитку підприємницької діяльності в контексті особливостей геоекономічного розвитку регіону
82
2.2. Мале підприємництво в економічній системі регіону 98
2.3. Встановлення пріоритетів та визначення рейтингу проблем у сфері регулювання ведення підприємницької діяльності у регіоні 110
Висновки до розділу 2 118
РОЗДІ 3. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВОГО МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
121
3.1. Правові засади державного регулювання підприємницької діяльності
121
3.2. Виконання норм базового законодавства України у сфері регуляторної політики на регіональному рівні
144
3.3. Механізм відстеження результативності регуляторних актів 163
Висновки до розділу 3 174
РОЗДІЛ 4. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ ПІДТРИМКИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЛЯ УКРАЇНИ
176
4.1. Міжнародний досвід спрощення дозвільних процедур ведення підприємницької діяльності на регіональному рівні
176
4.2. Державне регулювання вільного переміщення послуг на внутрішньому європейському ринку
187
4.3. Особливості системи державної підтримки розвитку малого та середнього підприємництва на регіональному рівні на прикладі Німеччини
206
Висновки до розділу 4 224
РОЗДІЛ 5. РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ДОЗВІЛЬНИХ ПРОЦЕДУР НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМНИЦТВА
228
5.1.Принципи дозвільної системи у сфері господарської діяльності 228
5.2. Правові та організаційні аспекти організації та діяльності єдиного дозвільного центру: регіональний досвід 243
5.3. Оцінка якості надання адміністративних послуг з питань ведення підприємницької діяльності 265
Висновки до розділу 5 287
РОЗДІЛ 6. ПЕРСПЕКТИВНІ ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ
290
6.1. Застосування інноваційних технологій при організації надання адміністративних послуг на регіональному рівні
290
6.2. Напрями забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної регуляторної політики на регіональному рівні
310
6.3. Шляхи формування механізму підготовки кадрів для дозвільної системи з урахуванням умов європейської інтеграції
322
Висновки до розділу 6 334
ВИСНОВКИ 337
ДОДАТКИ 347
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 351

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АМКУ – Антимонопольний комітет України
АРВ – Aналіз регуляторного впливу
ЄДО – Єдиний дозвільний офіс
ЄДЦ – Єдиний дозвільний центр
МАФ – Малі архітектурні форми
МСП – Мале та середнє підприємництво
IFC – Міжнародна фінансова корпорація
NPM – Новий публічний менеджмент

ВСТУП
Актуальність теми. Передумовами надходження інвестицій в економіку країни, її сталого економічного розвитку, реалізації приватної ініціативи та збільшення доходів населення є побудова розвинутої регуляторної системи та ділової інфраструктури. У цьому контексті, важливими завданнями державної політики, органів державної влади й місцевого самоврядування, що їх реалізують, є поліпшення бізнес-середовища, створення сприятливих умов для інвестиційної діяльності та функціонування підприємств. Особливої актуальності це питання набуває у зв’язку з проголошенням європейської спрямованості зовнішньої політики, адаптацією національного законодавства України до законодавства Європейського Союзу та такими пріотритетами та цінностями Європейського Союзу для України, як поліпшення інвестиційного клімату шляхом запровадження недискримінаційних, прозорих та передбачуваних умов ведення бізнесу, спрощення адміністративних процедур та боротьби з корупцією.
Теоретична та практична актуальність вирішення проблеми зумовлена необхідністю розробки концепції розвитку механізмів державного регулювання підприємницької діяльності, яка б враховувала нові тенденції у сфері державного менеджменту і забезпечувала спрямування зусиль органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, установ, організацій на послаблення фінансової та економічної кризи й розвиток підприємництва як дієвого засобу забезпечення зайнятості та доходів населення, вагомого джерела наповнення міських бюджетів. Підприємництво створює загальну соціально-економічну основу господарської діяльності, являє собою невід’ємний атрибут ринкової системи господарювання, необхідну та важливу умову для її виникнення і розвитку.
У сучасних цивілізаційних умовах першочерговими завданнями здійснення регуляторної політики в Україні є впровадження дозвільної реформи, удосконалення політики щодо ліцензування та реєстраційних процедур; поліпшення соціального та податкового законодавства для підприємців; урегулювання сфери контролю та перевірок суб’єктів господарювання; посилення відповідальності за недотриманням законодавства з боку посадових осіб органів влади.
Підприємницьким колам, бізнес-асоціаціям, громадським організаціям вдалося вже досягти певних успіхів у лобіюванні створення сприятливого бізнес-середовища, а саме: запровадження нової системи ліцензування суб’єктів господарської діяльності, введення спрощеної системи оподаткування, просування регуляторної політики та нової політики реєстрації суб’єктів господарювання.
Особливої уваги потребує врегулювання окремих процедур і заходів здійснення регуляторної політики, які спрямовані на надання адміністративних послуг суб’єктам підприємництва. Сьогодні ця сфера характеризується недосконалістю правового регулювання, непрозорістю технологій видачі висновків та дозволів, прив’язкою дозволів до їх власників, а не до об’єктів діяльності, на які вони видані, неадекватністю кількості перевірок об’єктів діяльності та переліку державних експертиз проектів рівню потенційної небезпеки від експлуатації цих об’єктів.
Аналізуючи спеціальну літературу з теорії управління та різноманітні концептуально-аналітичні підходи до державного управління економічними процесами, в тому числі і сферою підприємницької діяльності, зазначимо, що вивченню цієї проблематики присвячені праці відомих українських учених:
В.Бодрова, З.Варналія, Воротіна, В.Гейця, О.Долгальової , В.Дорофієнка, О.Іваницької, Т.Іванової, Ю.Ковбасюка, О.Кондрашова, М.Корецького, О.Лебединсько, А.Мельник, М.Миколайчука, О.Мордвінова, С.Поважного, А.Поважного, І.Розпутенка, В.Удовиченка, В.Юрчишина та ін.
Методологічні аспекти державного управління отримали розвиток в роботах вітчизняних та зарубіжних вчених: В.Авер’янова, Г.Атаманчука, В.Бакуменка, М.Білинської, В.Князєва, В.Козакова, С.Кравченка, В.Лугового, П.Надолішного, Н.Нижник та ін.
Не менш актуальними є пошуки спрощення дозвільних процедур для ведення підприємницької діяльності, розгляд таких процедур у площині європейського досвіду та правових систем закордонних країн. Значення названої проблеми в Україні обумовлюється також наявністю найрізноманітніших підходів до тенденцій розвитку дозвільних процедур, в більшості своїй суперечливих.
Пошук шляхів реформування державної системи дозвільних процедур, створення та організації діяльності різних типів структур, що забезпечують проходження підприємцями дозвільних процедур призвели до усвідомлення необхідності вивчення й використання досвіду інших країн у вирішенні зазначеної проблеми. Актуальність цієї проблеми обумовлюється науковцями західних країн: Ф. Вернер, Й. Геске.
У вітчизняній науці державного управління більш широко представлені англомовні автори. Тому при аналізі зарубіжних концепцій ми звернулися до оригінальних робіт німецькою мовою, що дозволило ввести до вітчизняного наукового обігу маловідомі в Україні імена та арсенал наукових аргументів на підтримку положень нашого дослідження.
У дисертаційному дослідженні знайшли відображення наукові положення таких німецьких вчених, як: Х.Бельц, Т.Бігер, К.Бьорет, Ю.Донгес, М.Брун, П.Кохс, Х.Клагес, К.Массер, Р.Фогель, Б.Фризмут, Я.Цико, К.Шедлер та ін.
Результати аналізу вищеназваних праць свідчать про доцільність створення структур, заснованих на різних організаційних принципах, які займають своє місце у наданні послуг щодо ведення підприємницької діяльності.
Важливим є поєднання у дослідженні попереднього досвіду формування механізмів державного регулювання підприємницької діяльності із новими напрямами розвитку та удосконалення механізмів державного регулювання підприємницької діяльності на регіональному рівні.
Незважаючи на той факт, що в Україні та за кордоном значна кількість наукових праць присвячена розвитку підприємництва в країні, вирішення проблеми вдосконалення механізмів державного регулювання підприємницькою сферою з позицій регіонального аспекту в умовах активізації інтеграційних процесів України є актуальним та потребує подальших комплексних досліджень.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконано на кафедрі економічної політики Нацональної академії державного управління при Президентові України (далі – Національна академія) в межах комплексного наукового проекту “Державне управління та місцеве самоврядування” Національної академії державного управління при Президентові України (номер державної реєстрації 0199U002827) за темою “Геоекономічна політика України” (номер державної реєстрації 0109U003018), у рамках якої обґрунтовано методологічну основу розвитку консервативно-інноваційної моделі державного управління на регіональному рівні, що містить підходи до побудови критеріїв ефективності до надання адміністративних послуг з питань ведення підприємницької діяльності.
Обраний напрям і проблематика досліджень узгоджується з основними напрямами та змістом державних програм економічного та соціального розвитку України: зокрема, Державною програмою економічного і соціального розвитку України на 2010 рік (закон України “Про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010 рік” від 20 травня 2010 року № 2278-VI), Програмою економічних реформ на 2010–2014 роки “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава” (схваленою 2 червня 2010 року на засіданні Комітету з економічних реформ), Концепцією Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2012 рік (розпорядження Кабінету Міністрів України “Питання організації підготовки проекту Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2012 рік” від 21 березня 2011 року № 219-р).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування теоретико-методологічних засад і розроблення науково-практичних рекомендацій з формування, розвитку та удосконалення механізмів державного регулювання підприємницької діяльності на регіональному рівні в умовах євроінтеграції.
Для досягнення поставленої мети сформульовані такі завдання:
– провести ретроспективний аналіз методологічних підходів до проблем формування та удосконалення механізмів державного регулювання підприємницької діяльності та систематизувати їх за напрямами вивчення даної проблематики;
– теоретично обґрунтувати підхід до запровадження у сфері державного управління положень, методів і механізмів доктрини “новий публічний менеджмент” і заходів практичного управління із сфери обслуговування населення; визначити вимоги, принципи та критерії оцінки якості надання адміністративних послуг з питань ведення підприємницької діяльності;
– визначити поняття “державне регулювання підприємницької діяльності” та “надання адміністративних послуг” та охарактеризувати їх як спеціальні функції державного управління;
– окреслити сутність та головні рушійні сили “розвитку механізмів державного регулювання підприємницької діяльності”;
– узагальнити вітчизняний досвід застосування принципів дозвільної системи, сформувати підхід до їх удосконалення та виділити умови запровадження;
– узагальнити міжнародний досвід із організаційного забезпечення надання адміністративних послуг органами державного управління та надати пропозиції щодо його використання в Україні для спрощення проходження дозвільних процедур і запровадження принципу “єдиного вікна”;
– проаналізувати норми законодавства Європейського Союзу щодо дозвільних процедур та вільного переміщення послуг на внутрішньому європейському ринку на предмет їх врахування у вітчизняній практиці на регіональному рівні;
– удосконалити концептуальні положення консервативно-інноваційної моделі державного управління;
– оцінити стратегічні можливості державного регулювання підприємницької діяльності на регіональному рівні в умовах євроінтеграції;
– розробити підхід до підготовки кадрів для дозвільної системи з урахуванням умов європейської інтеграції та вимог щодо адаптації державної служби України до стандартів Європейського Союзу;
– запропонувати науково-практичні рекомендації для органів влади України щодо формування механізмів державного регулювання підприємницької діяльності в умовах євроінтеграції.
Об’єкт дослідження – державне регулювання підприємницької діяльності.
Предмет дослідження – формування механізмів державного регулювання підприємницької діяльності на регіональному рівні в умовах євроінтеграції.
Методи дослідження. Вибір методів дослідження обумовлений поставленою метою та особливостями об’єкта пізнання. В основу методології дослідження було покладено системний підхід. У дисертації застосовуються методи загальнонаукового і прикладного пізнання, а саме:
– метод загальнонаукового аналізу та синтезу, що був використаний для аналізу наукових джерел, державних документів, які регламентують діяльність суб’єктів державного управління у сфері державного регулювання підприємницької діяльності й дозвільних процедур, та їх узагальнення;
– системний підхід – для визначення концептуальних підходів до процесу розвитку механізмів державного регулювання підприємницької діяльності;
– метод систематизації, який дав можливість трактувати питання регулювання підприємницької діяльності як функції державного управління в різних галузях науки;
– СВОТ-аналіз – для оцінювання можливостей державного регулювання підприємницької діяльності на регіональному рівні в умовах євроінтеграції;
– історичний і логічний методи – для аналізу літературних та документальних джерел в історичній ретроспективі, вивчення рівня розробленості проблематики у зарубіжній та науковій літературі;
– порівняльний аналіз для порівняння різних концептуальних підходів до організаційного забезпечення надання адміністративних послуг органами державного управління у зарубіжних кранах.
Спеціальним методом дослідження був лінгвістичний аналіз, особливо в частині визначення змісту понять.
Використані також економіко-аналітичні й описові методи, інтерпретація експертних оцінок, метод відстеження результативності регуляторних актів, методи аналізу політики при визначенні проблем у сфері регулювання ведення підприємницької діяльності.
Метод цільового соціологічного опитування використовувався для вивчення проблем розвитку підприємницької діяльності, які потребують державного регулювання.
Дослідження кількісних та якісних показників структури малого підприємництва та його внесок в економіку регіону з метою розробки заходів щодо регіональної підтримки розвитку підприємництва проведено за допомогою статистичних методів. У роботі застосовується багатоетапна вибірка, а також опитування респондентів за методом структурованих персональних інтерв’ю, тематичних фокус-груп.
Базу дослідження доповнюють положення сучасної економічної теорії, роботи провідних вчених і фахівців у галузі державного управління. Використано також результати аналізу поточних документів органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, безпосередні спостереження та аналітична діяльність автора під час роботи регіональним консультантом з регуляторної політики проекту BIZPRO USАID “Програма регуляторної реформи” у Вінницькій області.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні проблеми наукового обґрунтування теоретико-методологічних засад і розроблення науково-практичних рекомендацій з формування, розвитку та удосконалення механізмів державного регулювання підприємницької діяльності на регіональному рівні в умовах євроінтеграції.
У дисертації вперше:
– теоретично обґрунтовано підхід до запровадження у сфері державного управління положень, методів і механізмів доктрини “новий публічний менеджмент” і заходів практичного управління із сфери обслуговування населення, зокрема: втілення у практику роботи державних установ стандартів обслуговування, забезпечення відкритості установ та їх орієнтації на споживача, розвиток процедур менеджменту та маркетингу послуг;
– сформульовано та обґрунтовано категорію “адміністративна послуга з питань ведення підприємницької діяльності” як продукт діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, спрямований на забезпечення суб’єктів підприємницької діяльності атрибутами, на підставі яких заявник вправі здійснювати окремі види господарської діяльності, зокрема дозволами, ліцензіями, висновками, погодженнями та іншими документами;
– визначено критерії оцінки якості надання адміністративних послуг з питань ведення підприємницької діяльності, а саме: часові витрати; тривалість проходження процедури; кількість відвідувань дозвільних служб; неофіційні платежі в дозвільних службах; офіційні платежі; відсутність або наявність контакту суб’єктів підприємницької діяльності з представниками дозвільних служб; прозорість проходження процедури; критерій наявності алгоритму процедури отримання послуги; можливість отримувати послугу через пункт “єдиного вікна”; можливість виконання процедур електронним шляхом;
– розроблено підхід до удосконалення комплексу принципів дозвільної системи України на основі адаптації до неї базових принципів дозвільної системи Європейського Союзу, зокрема: запобігання загальним формальним вимогам; встановлення процедур адміністративного спрощення отримання дозволів; забезпечення легкого доступу до інформації постачальникам та отримувачам послуг шляхом розміщення її на Інтернет-сайті; встановлення системи процедур та формальностей, що виконуються електронним шляхом у єдиних офісах на відстані або з-за кордону; скоординована модернізація дозвільних режимів у межах єдиного європейського ринку; скорочення кількості бюрократичних процедур, запобігання їх дублювання з огляду на зміст та характер завдань; забезпечення вільного переміщення послуг на внутрішньому європейському ринку;
– запропоновано підхід до підготовки кадрів для дозвільної системи, як механізму державного регулювання підприємницької діяльності, з урахуванням умов європейської інтеграції та вимог адаптації державної служби України до стандартів Європейського Союзу, який передбачає: підготовку кадрів для органів муніципального управління, що забезпечують діяльність дозвільної системи; введення до навчальних програм магістерської підготовки з державного управління, муніципального управління та публічного адміністрування курсів, пов’язаних з особливостями роботи віртуальних організацій та надання інформаційних послуг; упровадження в Університетах муніципальної освіти спеціальних курсів для працівників дозвільних центрів з урахуванням необхідності застосування технологій “єдиного вікна”; проведення на базі Центру дистанційного навчання Національної академії державного управління при Президентові України навчальних тренінгів та відеоконференцій спільно з зацікавленими закордонними школами-партнерами з метою формування навичок мультикультурної компетенції та роботи в єдиних офісах у спільному європейському економічному просторі;
удосконалено:
– концептуальні положення консервативно-інноваційної моделі державного управління, яка спрямована на вирішення проблем формування внутрішнього ринку та, окрім блоків (розвиток імпортозамінних галузей; розвиток переробних галузей; розвиток виробничої інфраструктури; розвиток соціально-гуманітарної інфраструктури; розвиток малого і середнього підприємництва; розвиток кооперації) містить блок “розвиток дозвільної системи”, що забезпечує реалізацію механізму державного регулювання підприємницької діяльності, у тому числі, на регіональному рівні, та передбачає впровадження нових організаційних форм надання адміністративних послуг з питань ведення підприємницької діяльності;
– метод відстеження результативності дії регуляторного акта на конкретну групу суб’єктів підприємництва, що полягає в аналізі динаміки вибірки статистичних даних, отриманих шляхом проведення перевірок під час здійснення базового та повторного відстеження його дії;
дістали подальшого розвитку:
– теоретичні положення та практичні рекомендації щодо виконання дозвільних процедур шляхом комплексного узагальнення міжнародного досвіду їх спрощення та організації “єдиних центрів”, на підставі чого запропоновано удосконалення впровадження декларативного принципу проходження дозвільних процедур, а також поєднання керуючої ролі держави та громадської ініціативи при організації проходження цих процедур суб’єктами підприємницької діяльності;
– оцінювання стратегічних можливостей державного регулювання підприємницької діяльності на регіональному рівні в умовах євроінтеграції шляхом визначення: конкурентних переваг (наявність кваліфікованих трудових ресурсів при відносно низькій вартості робочої сили; позитивний досвід залучення інвесторів та успішні приклади інвестування; незайнятість ряду сегментів ринку та ін.); сприятливих можливостей (стабільність законодавства й валютного курсу; сприятливі умови регіону із нарощування виробництва сільськогосподарської сировини для харчової і переробної промисловості та ін.); загроз (підвищення кредитних ставок; зростання бюрократії; погіршення демографічної ситуації та ін.); слабких сторін (збільшення безробіття у сільській місцевості; складна процедура отримання дозволів і погоджень; недостатня інформаційна та правова обізнаність суб’єктів підприємництва; територіальна нерівномірність розвитку малого підприємництва та недостатня роль малого бізнесу у формуванні місцевих ринків; низький рівень міжнародного співробітництва та гармонізації українських стандартів дозвільної системи з європейськими та ін);
– термінологічний апарат галузі науки “Державне управління” шляхом надання нового тлумачення таким поняттям: “державне регулювання підприємницької діяльності” як окремої функції державного управління, що являє собою діяльність органів державної влади, що спрямована на розвиток підприємницької активності суб’єктів господарювання та оптимізацію регуляторних процедур відповідно до норм і стандартів, прийнятих у розвинених економіках, а також із врахуванням динаміки розвитку внутрішнього та зовнішнього середовища; “розвиток механізмів державного регулювання підприємницької діяльності”, що передбачає процес поступового переходу від консервативних адміністративних методів, важелів та інструментів до застосування нових елементів, притаманних якісному менеджменту, з метою переходу системи та її складових на більш якісний рівень;
– комплексний підхід до розробки нових стандартів надання адміністративної послуги на основі використання новітніх положень менеджменту та маркетингу, зокрема концепції “стандарту обслуговування”, що передбачає: забезпечення прозорості дій органів влади; запобігання корупційних дій посадових осіб; спрямування на покращення іміджу владних структур; скорочення витрат часу службовців за рахунок покращення поінформованості громадян.
Практичне значення одержаних результатів підтверджується тим, що вони були використані у діяльності органів державної влади, наукових установ та вищих навчальних закладів.
Результати наукового дослідження щодо визначення проблем у сфері регулювання початку і ведення підприємницької діяльності та завдань розвитку підприємництва у регіоні, пов’язаних із його структурною перебудовою у бік пріоритетних для регіону напрямів та вирівнювання територіальної нерівномірності розвитку суб’єктів підприємництва, були реалізовані Головним управлінням економіки Вінницької обласної державної адміністрації при розробці нормативно-правових актів, пов’язаних із регулюванням підприємницької діяльності та при підготовці Регіональної програми розвитку малого підприємництва у Вінницькій області на 2011-2012 роки (довідка №2704/03 від 6 вересня 2011року). Окремі результати дисертаційного дослідження були використані під час реалізації проекту BIZPRO USАID “Програма регуляторної реформи” у Вінницькій області.
Результати наукового дисертаційного дослідження щодо збільшення реальних можливостей впливу громадян, суб’єктів підприємницької діяльності та їх об’єднань на регуляторну діяльність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування через проведення публічного обговорення проектів регуляторних актів; ініціювання проведення громадської експертизи; проведення альтернативного відстеження результативності дії регуляторних актів, були реалізовані Комітетом Верховної Ради України з питань промислової та регуляторної політики та підприємництва при розробці нормативно-правових актів, пов’язаних із регулюванням підприємницької діяльності, та підготовці законотворчих ініціатив щодо змін до Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” (довідка № 04-12-338/109260 від 10 червня 2011року).
Результати дослідження було впроваджено у навчальний процес Національної академії державного управління при Президентові Україні; розроблено для слухачів Національної академії навчальний посібник “Розвиток підприємництва в регіоні”, методичні рекомендації до навчальної дисципліни “Розвиток підприємництва в регіоні” для слухачів спеціальностей “Державне управління” та “Управління суспільним розвитком”. Підготовлені дисертантом пропозиції стосовно практичних можливостей застосування механізмів державного регулювання підприємницької діяльності на місцевому рівні та впровадження в Україні європейських стандартів надання адміністративних послуг з питань ведення підприємницької діяльності були використані кафедрою регіонального управління, місцевого самоврядування та управління містом Національної академії державного управління при Президентові Україні при викладанні навчальної дисципліни “Розвиток підприємництва в регіоні” для слухачів денної, заочної та вечірньої форми навчання (довідка № 12/11 від 30 червня 2011року).
Загалом запропоновані у дисертаційному дослідженні теоретичні положення, висновки та рекомендації можуть бути використані: у процесі розроблення стратегічних документів і планів реформування регуляторної та дозвільної систем; при виробленні практичних рекомендацій органам державної влади і органам місцевого самоврядування; у навчальному процесі вищих навчальних закладів за програмами підготовки магістрів державного управління, зокрема під час розробки або вдосконалення навчально-методичного забезпечення дисциплін, що забезпечують вивчення проблем державного регулювання підприємницької діяльності.
Результати дослідження мають практичне значення для органів місцевого самоврядування, виконавчої влади, бізнес-асоціацій в організації діяльності щодо спрощення дозвільних процедур ведення підприємницької діяльності.
Особистий внесок здобувача. Основні наукові результати, положення, висновки й рекомендації дисертаційного дослідження здобуті дисертантом самостійно. Дисертація є самостійною, оригінальною науковою роботою. У дисертації не використовувались ідеї і розробки, що належать співавторам.
Апробація результатів дослідження.
Різноманітні аспекти досліджуваної проблеми, що обговорювались на засіданнях кафедри економічної політики Національної академії державного управління при Президентові України, оприлюднювались на наукових, науково-практичних та міжнародних конференціях, зокрема: науково-практичній конференції за міжнародною участю “Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні” (Київ, 2001); науково-практичній конференції “Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції” (Київ, 2003); науково-практичній конференції “Державна стратегія управління місцевим та регіональним розвитком: форми, методи та актуальні проблеми реалізації” (Одеса, 2004); а також на Дев’ятій міжнародній науковій конференції “Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: міжнародний рух капіталу” (Ялта-Форос-Лівадія, 2004); науково-практичній конференції за міжнародною участю “Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення” (Київ, 2005); на Десятій міжнародній науковій конференції “Проблеми економічної інтеграції України В Європейський Союз: міжнародні послуги і Україна” (Ялта-Форос, 2005); на міжнародній науково-практичній конференції “Європейські міграційні процеси і транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, історія, політика, право” (Луцьк, 2005); на науково-практичній конференції “Дні науки” (Запоріжжя, 2005); на Одинадцятій міжнародній науковій конференції “Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: пошук новітньої парадигми економічного розвитку постсоціалістичних країн і Україна” (Ялта, 2006); на міжвузівській конференції студентів та молодих вчених “Сучасні проблеми та перспективи розвитку підприємництва в регіоні” (Вінниця, 2006); на Другій Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні” (Ялта, 2006); на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Пріоритети економічного розвитку України: історія та сьогодення” (Вінниця, 2007); на науково-практичній конференції “Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування (Київ, 2007); науково-практичній конференції за міжнародною участю “Новітні тенденції розвитку демократичного врядування: світовий та український досвід” (Київ, 2008); на V всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні” (Київ, 2009); на міжнародній науково-практичної конференції “Розвиток публічного адміністрування на засадах менеджменту: європейський контекст (Дніпропетровськ, 2009); The Humboldt-Colloquium for Research Fellows and Awardees from Ukraine, Russia, Moldavia, Belarus, Poland, Hungary & neighbors “Humboldt Cosmos: Science and Society” (Kiev, 2009); науково-практичній конференції за міжнародною участю “Антикризові механізми регіонального та муніципального розвитку” (Київ, 2010); на І всеукраїнській науково-практичній конференції “Державна політика щодо місцевого самоврядування: стан, проблеми та перспективи” (Херсон, 2010); науково-практичній конференції за міжнародною участю “Галузь науки “Державне управління”: історія, теорія, впровадження (Київ, 2010); науково-практичній конференції за міжнародною участю “Антикризові механізми регіонального та муніципального розвитку” (Київ, 2011); науково-практичній конференції за міжнародною участю “Інновації в державному управлінні: системна інтеграція освіти, науки, практики” (Київ, 2011); XXII європейській конференції-літній академії Gustav-Streseman-Institut “Europas Stärken nützen: Kraft schöpfen aus der Krise” (“Використання європейського потенціалу: вийти сильнішими з кризи”) (Бонн, Брюссель, Люксембург, липень 2011); на семінарах під час наукового стажуванні у Німецькому науково-дослідному інституті з проблем державного управління м. Шпейер (вересень-листопад 2011).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження відображені у 54 публікаціях, зокрема у двох монографіях (одна з яких є одноосібною); у 21 статтях у наукових фахових виданнях з державного управління (всі одноосібні); двох навчальних посібниках; 29 тезах доповідей на науково-практичних конференціях за міжнародною участю, статтях в інших виданнях (загальний обсяг 42,67 друк. арк.).
Структура дисертації. Робота повним обсягом 390 сторінок складається із вступу, 6 розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Список використаних джерел налічує 340 найменувань, з них 76 іноземних (на 36 сторінках). Дисертація містить 17 таблиць (на 10 сторінках), 20 рисунків (на 8 сторінках) та 3 додатки (на 4 сторінках).

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної проблеми наукового обґрунтування теоретико-методологічних засад і розроблення науково-практичних рекомендацій з формування, розвитку та удосконалення механізмів державного регулювання підприємницької діяльності на регіональному рівні в умовах євроінтеграції.
Результати дисертаційного дослідження дають можливість сформулювати відповідні висновки та розробити такі пропозиції.
1. Проведено ретроспективний аналіз методологічних підходів до проблем формування та удосконалення механізмів державного регулювання підприємницької діяльності. Пошук відповідей на питання щодо регулювання та оптимального запровадження державою певного обмеження свободи діяльності зумовлює еволюцію ідей, пов’язаних із проблемою регулювання. У процесі трансформаційних перетворень постає питання переосмислення основних положень вітчизняної науки і практики у сфері державного регулювання підприємницької діяльності у контексті сучасних надбань країн Європейського Союзу. Показано, що накопичено великий дослідницький матеріал у державному управлінні та суміжних науках, який є підґрунтям для подальшого фундаментального теоретичного осмислення та дослідження теми.
Підтверджено, що проблема формування механізмів державного регулювання підприємницької діяльності не є розв’язаною. Зокрема визначено, що проблеми європейської практики розвитку підприємницької діяльності та використання цього досвіду в Україні, удосконалення механізмів державного регулювання підприємницької діяльності на регіональному рівні, питання співвідношення державних і громадських засад у галузі регулювання підприємницької діяльності; удосконалення діючої системи надання адміністративних послуг виконавчими органами місцевого самоврядування та інші проблеми такого рівня є ще недостатньо розкритими. Це потребує систематичних досліджень із проблем підприємництва з метою об’єктивної оцінки стану цього сектору економіки і підготовки наукових рекомендацій із коригування державного регулювання підприємницької діяльності.
Систематизовано основні підходи щодо вивчення даної проблематики за такими напрямами, як: зміст і спрямування державного регулювання підприємництва; правове регулювання підприємницької діяльності; державна підтримка розвитку малого підприємництва; податкове регулювання підприємницької діяльності; інвестиційна політика держави в розвитку підприємницької діяльності; соціологічні моделі аналізу підприємництва.
2.Теоретично обґрунтовано підхід до запровадження у сфері державного управління положень, методів і механізмів доктрини “новий публічний менеджмент” і заходів практичного управління із сфери обслуговування населення, зокрема: втілення у практику роботи державних установ стандартів обслуговування, забезпечення відкритості установ та їх орієнтації на споживача, розвиток процедур менеджменту та маркетингу послуг.
Зазначено, що одним з основних завдань дозвільної системи України було і залишається вдосконалення системи адміністративних послуг з питань ведення підприємницької діяльності. Виявлено, що визначення критеріїв оцінки якості адміністративних послуг з питань ведення підприємницької діяльності має бути максимально наближеним до вимог, які ставляться перед дозвільними процедурами, а саме: невелика тривалість процедури отримання адміністративної послуги, зменшення офіційних та неофіційних витрат суб’єктів підприємницької діяльності під час проходження процедури, підвищення поінформованості суб‘єктів підприємницької діяльності про процедуру, строки та тарифи на адміністративні послуги.
Визначено, що орієнтиром в оцінці якості надання адміністративної послуги з питань ведення підприємницької діяльності є такі основні принципи державної політики з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності, як прозорість процедури видачі документів дозвільного характеру; додержання рівності прав суб’єктів господарювання під час видачі документів дозвільного характеру; установлення єдиних вимог до порядку видачі документів дозвільного характеру.
Критерії визначено з огляду суспільних інтересів груп, які отримують відповідні послуги. Це: часові витрати; тривалість проходження процедури; кількість відвідувань дозвільних служб; неофіційні платежі в дозвільних службах; офіційні платежі; відсутність або наявність контакту суб’єктів підприємницької діяльності з представниками дозвільних служб; прозорість проходження процедури; критерій наявності алгоритму процедури отримання послуги; можливість отримувати послугу через пункт “єдиного вікна”; можливість виконання процедур електронним шляхом.
3. Визначено поняття “державне регулювання підприємницької діяльності” як окрема функція державного управління, що являє собою діяльність органів державної влади, що спрямована на розвиток підприємницької активності суб’єктів господарювання та оптимізацію регуляторних процедур відповідно до норм і стандартів, прийнятих у розвинених економіках, а також із врахуванням динаміки розвитку внутрішнього та зовнішнього середовища. Підтверджено, що пошук принципово нових підходів до вирішення питання оптимізації надання адміністративних послуг та вивчення досвіду країн Європейського Союзу потребує зосередження не на кількісних показниках, а на організаційних питаннях забезпечення процедур надання таких послуг і використанні новітніх інформаційних технологій.
З огляду на тенденції розвитку сучасної системи державного управління та зарубіжний досвід розглянуто іншу важливу функцію – надання адміністративних послуг як одну із спеціальних (зовнішніх і основних) функцій державного управління. Виявлено, що вона посідає окреме місце в загальноприйнятій низці спеціальних функцій, оскільки змістовно пересікається з іншими, тобто має наскрізний, пов’язуючий характер. Практичним підтвердженням цієї думки є співвідношення і пересікання цієї функції з функцією державного регулювання підприємницької діяльності. На підставі цього введено таку наукову категорію як “адміністративна послуга з питань ведення підприємницької діяльності”.
4. Окреслено сутність та головні рушійні сили розвитку механізмів державного регулювання підприємницької діяльності. “Розвиток механізмів державного регулювання підприємницької діяльності” розглянуто як процес поступового переходу від консервативних адміністративних методів, важелів та інструментів до застосування нових елементів, притаманних якісному менеджменту, з метою переходу системи та її складових на більш якісний рівень. Надане трактування поняттю “удосконалення механізмів регулювання підприємницької діяльності” як системної діяльності органів державного управління щодо покращення окремих елементів або характеристик діючої системи або її складових, що має сприяти активізації підприємницької активності суб’єктів господарювання та збільшення їх внеску в економічний розвиток країни.
Виявлено, що враховуючи динамічність об’єкта, на який спрямоване регулювання, процес формування механізмів державного регулювання підприємницької діяльності безпосередньо пов’язаний з їх постійним розвитком та вдосконаленням.
Визначено головні рушійні сили розвитку механізмів державного регулювання підприємницької діяльності на сучасному етапі, а саме: 1) природні можливості зростання та розвитку, оскільки дані механізми перебувають поки що на етапі формування та проходять стадію апробації та становлення; 2) специфіка підприємницької діяльності, що потребує створення та формування багатопланових механізмів регулювання; 3) умови зовнішнього середовища функціонування підприємств (соціально-політичні, економічні, фінансові, правові), що постійно змінюються. Динамічність змін потребує регулярного, систематичного пристосування та оновлення окремих елементів механізмів регулювання підприємницької діяльності; 4) інновації зарубіж¬ного та вітчизняного управління (менеджменту, державного управління) та пов’язаний у зв’язку з цим пошук та упровадження нових інструментів управління та регулювання, що довели свою ефективність у міжнародній практиці.
5. Узагальнено вітчизняний досвід упровадження принципів дозвільної системи та зазначено, що запровадження процедури видачі документів дозвільного характеру за декларативним принципом, використовуючи європейський досвід, є перспективним напрямом удосконалення дозвільних процедур та створення сприятливих умов для бізнес-середовища.
Зроблено висновки, що успішне запровадження декларативного принципу у дозвільній сфері можливе за умов: запровадження принципу пропорційності ризику при визначенні необхідності видачі дозволу підприємствам (відповідно до практики Німеччини); розповсюдження досвіду органів державного пожежного нагляду щодо посилення ролі механізмів цивільно-правової відповідальності (страхування цивільної відповідальності перед третіми особами стосовно відшкодування наслідків можливої шкоди).
Розроблено підхід до удосконалення комплексу принципів дозвільної системи України на основі адаптації до неї базових принципів дозвільної системи Європейського Союзу, зокрема: запобігання загальним формальним вимогам; встановлення процедур адміністративного спрощення отримання дозволів; забезпечення легкого доступу до інформації постачальникам та отримувачам послуг шляхом розміщення її на Інтернет-сайті; встановлення системи процедур та формальностей, що виконуються електронним шляхом у єдиних офісах на відстані або з-за кордону; скоординована модернізація дозвільних режимів у межах єдиного європейського ринку; скорочення кількості бюрократичних процедур, запобігання їх дублювання з огляду на зміст та характер завдань; забезпечення вільного переміщення послуг на внутрішньому європейському ринку.
6. Розроблено теоретичні положення та практичні рекомендації щодо виконання дозвільних процедур шляхом комплексного узагальнення міжнародного досвіду їх спрощення та організації “єдиних центрів”.
Доведено, що досвід закордонних країн щодо спрощення дозвільних процедур та запровадження принципу “єдиного вікна” має в Україні лише обмежене застосування.
Виділено організаційні принципи, що є актуальними для втілення у практиці з надання адміністративних послуг з питань ведення підприємницької діяльності, а саме: 1) визначення при вирішенні питання створення “єдиного центру” основним критерієм певної, чітко визначеної кількості клієнтів, які він має обслуговувати; 2) всебічна юрисдикція, тобто всі співробітники “єдиних центрів” мають вміти обробляти всі послуги, які надаються їхніми установами; 3) адаптація та запровадження в Україні системи моніторингу діяльності “єдиних центрів”.
Визначено основними напрямами удосконалення діяльності “єдиних центрів” такі: спрямованість на здійснення нормативно-правової, координаційної та контрольної діяльності; необхідність максимального застосовування можливості сучасних інформаційних технологій (електронна система управління чергою, формування єдиних баз звернень, використання можливостей дистанційного доступу до інформації, електронні форми розробки та узгодження документації).
7. Проаналізовано норми законодавства ЄС щодо дозвільних процедур та вільного переміщення послуг на внутрішньому європейському ринку та запропоновано при обґрунтуванні критеріїв якості послуг, з огляду на євроінтеграційні вектори зовнішньої політики України та необхідність надання суб‘єктам господарювання адміністративних послуг сучасного європейського рівня, взяти до уваги критерії дозвільних режимів, визначені у Директиві про послуги на внутрішньому ринку. Насамперед, це критерії, які є недискримінаційними, обґрунтованими нагальними потребами суспільного інтересу, пропорційними меті загального інтересу, чіткими та не двозначними, об’єктивними, заздалегідь висвітленими, прозорими та доступними. Наголошено на особливій важливості застосування принципу недискримінації, за якого доступ споживача до послуги не може заперечуватись або обмежуватись шляхом застосування критерію громадянства або місця проживання отримувача послуги.
8. Удосконалено концептуальні положення консервативно-інноваційної моделі державного управління, яка спрямована на вирішення проблем формування внутрішнього ринку та містить блоки: розвиток імпортозамінних галузей; розвиток переробних галузей; розвиток виробничої інфраструктури; розвиток соціально-гуманітарної інфраструктури; розвиток малого і середнього підприємництва; розвиток кооперації.
До цієї загальної структури введено блок “розвиток дозвільної системи”, що забезпечує реалізацію механізму державного регулювання підприємницької діяльності, у тому числі, на регіональному рівні, та передбачає впровадження нових організаційних форм надання адміністративних послуг з питань ведення підприємницької діяльності.
Наголошено на системності дій органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, установ та громадських організацій підприємців щодо створення сприятливого підприємницького клімату, підвищення рівня відкритості, партнерства влади і бізнесу.
9.Проведено оцінювання стратегічних можливостей державного регулювання підприємницької діяльності на регіональному рівні в умовах євроінтеграції шляхом визначення: конкурентних переваг (наявність кваліфікованих трудових ресурсів при відносно низькій вартості робочої сили; позитивний досвід залучення інвесторів та успішні приклади інвестування; незайнятість ряду сегментів ринку та ін.); сприятливих можливостей (стабільність законодавства й валютного курсу; сприятливі умови регіону із нарощування виробництва сільськогосподарської сировини для харчової і переробної промисловості та ін.); загроз (підвищення кредитних ставок; зростання бюрократії; погіршення демографічної ситуації та ін.); слабких сторін (збільшення безробіття у сільській місцевості; складна процедура отримання дозволів і погоджень; недостатня інформаційна та правова обізнаність суб’єктів підприємництва; територіальна нерівномірність розвитку малого підприємництва та недостатня роль малого бізнесу у формуванні місцевих ринків; низький рівень міжнародного співробітництва та гармонізації українських стандартів дозвільної системи з європейськими та ін).
10. Запропоновано підхід до підготовки кадрів для дозвільної системи, як механізму державного регулювання підприємницької діяльності, з урахуванням умов європейської інтеграції та вимог адаптації державної служби України до стандартів Європейського Союзу, який передбачає:
– введення до навчальних програм магістерської підготовки з державного управління та публічного адміністрування курсів, пов’язаних з особливостями роботи віртуальних організацій та надання інформаційних послуг;
– упровадження в Університетах муніципальної освіти спеціальних курсів для працівників дозвільних центрів з урахуванням необхідності застосування технологій “єдиного вікна”;
– проведення на базі Центру дистанційного навчання Національної академії державного управління при Президентові України навчальних тренінгів та відеоконференцій спільно з зацікавленими закордонними школами-партнерами з метою формування навичок мультикультурної компетенції та роботи в єдиних офісах у спільному європейському економічному просторі.
11. Запропоновано науково-практичні рекомендації для органів влади України щодо формування механізмів державного регулювання підприємницької діяльності в умовах євроінтеграції, а саме:
 внести зміни до Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” щодо збільшення реальних можливостей впливу громадян, суб’єктів підприємницької діяльності та їх об’єднань на регуляторну діяльність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування через: проведення публічного обговорення проектів регуляторних актів; ініціювання проведення громадської експертизи; проведення альтернативного відстеження результативності дії регуляторних актів;
 визначати проблеми у сфері регулювання ведення підприємницької діяльності та завдання розвитку підприємництва, виходячи із пріоритетних для регіону напрямів та вирівняння територіальної нерівномірності розвитку суб’єктів підприємництва, та вжити заходи регуляторного та організаційного характеру для їх вирішення;
 розробляти плани реформування регуляторної та дозвільної систем з урахуванням стратегічних напрямів розвитку механізмів державного регулювання підприємницької діяльності на регіональному рівні;
 забезпечувати розвиток підприємництва в країні взагалі та в регіоні зокрема шляхом зменшення регуляторного впливу, створення прозорого законодавства у сфері регуляторної діяльності та забезпечення виконання його норм, посилення ролі та впливу місцевих органів влади на ці процеси;
 залучати до розробки та аналізу регуляторного впливу фахівців відповідних сфер підприємницької діяльності, громадські організації та спілки підприємців, аналітичні та консалтингові установи, організації;
 органам влади у процесі запровадження в Україні дозвільної системи орієнтуватись на модель практичного функціонування системи надання послуг, наближену до моделей, що існують в країнах Європейського Союзу;
 розробити стандарти адміністративних послуг, що надаються в єдиних центрах, проводити оцінку якості їх надання та за її результатами вносити зміни та доповнення до відповідних процедур;
 здійснювати розвиток та удосконалення механізмів державного регулювання підприємницької діяльності на науково обґрунтованих засадах концепції випереджаючого управління з використанням теоретичних концепцій вітчизняних і зарубіжних вчених, практики упровадження різних підходів щодо регулювання підприємницької діяльності у державі.
Обґрунтованість низки наданих рекомендацій підтверджена отриманими довідками про впровадження та апробацією на науково-комунікативних заходах.
Реалізація рекомендацій з формування та розвитку механізмів державного регулювання підприємницької діяльності дасть змогу уможливити визначення оптимальних варіантів спрощення дозвільних процедур, а теоретичні положення, висновки, пропозиції, зроблені в результаті дослідження, сприятимуть удосконаленню системи відносин між місцевою владою і підприємництвом, гармонізації української дозвільної системи з європейською, подальшому удосконаленню бізнес-середовища на регіональному рівні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер’янов В. Як надавати управлінські послуги: Людина і виконавча влада у контексті адміністративної реформи / В. Авер’янов // Людина і влада.¬ – 2000. – № 3–4. – С. 28–30.
2. Адміністративні послуги місцевих органів державної виконавчої влади : монографія / А. О. Чемерис, М. Д. Лесечко, А. В. Ліпенцев та ін. ; за заг. ред. А. О. Чемериса. – Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2004. – 152 с.
3. Адміністративні процедури та адміністративні послуги: зарубіжний досвід та пропозиції для України / авт.-уклад. В. П. Тимощук. – К. : Факт, 2003. – 496 с.
4. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления : курс лекцій / Г. В. Атаманчук. – М. : Юрид. лит., 1997. – 400 с.
5. Бакуменко В. Д. Теоретичні та організаційні засади державного управління : навч. посіб. / В. Д. Бакуменко, П. І. Надолішний. – К. : Міленіум, 2003. – 256 с.
6. Бакуменко В. До методології формування словника-довідника з державного управління / В. Бакуменко, Д. Безносенко, Л. Штика // Вісн. УАДУ. – 2002. – № 3. – С. 7.
7. Балабанова Л. В. Організація праці менеджера : підручник [для студ. вищ. навч. закл.] / Л. В. Балабанова, О. В. Сардак. – К. : Професіонал, 2007. –407 с.
8. Балакірєва О. М. Розвиток підприємництва в Україні: інституційне середовище та громадська думка населення / О. М. Балакірєва, А. М. Ноур // Економіка і прогнозування : наук.-аналіт. журн. – 2008. – № 2. – С. 7–23.
9. Берданова О. В. Розвиток партнерства між місцевою владою та недержавним сектором у сфері надання громадських послуг : монографія /
О. В. Берданова, В. М. Вакуленко, Н. А. Сич та ін. – К. : Вид-во УАДУ, 2003. – 184 с.
10. Бізнес-середовище в Україні. – К. : Міжнар. фінанс. корпорація. –2005. – 77 с.
11. Білинська М. Термінологічні аспекти державного управління в охороні здоров'я: медична допомога та медична послуга / М. Білинська, О. Виноградов // Вісник НАДУ. – 2006. – № 2 – С. 382-391.
12. Бодров В. Г. Державне регулювання економіки та економічна політика : навч. посіб. [для слухачів системи підг., перепід. та підв. кваліф. держ. сл.] / В. Г. Бодров, О. М. Сафронова, Н. І. Балдич. – К. : Академвидав, 2010. – 520 с. – (Серія “Альма-матер”).
13. Бойко-Бойчук О. Семантичний аналіз та визначення категорії “державне регулювання” / О. Бойко-Бойчук // Вісн. НАДУ. – К. : Вид-во НАДУ, 2007. – № 3. – С. 46–58.
14. Бояр А. О. Торговельно-економічні відносини між Україною та ЄС: Регулювання зовнішньої торгівлі та конкуренції в умовах єдиного ринку ЄС : підручник / А. О. Бояр ; за заг. ред. М. Бойцуна, І. Грицяка, Я. Мудрого [та ін.] ; М-во освіти і науки України ; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки ; Ун-т Лондон Метрополітан (Великобританія). – К. : Міленіум, 2008. – 383 с. – (Б-ка державного службовця у галузі європейської інтеграції).
15. Братаніч Б. Зростання регулюючих функцій держави та соціальний моніторинг / Б. Братаніч // Персонал. – 2005. – № 3. – С.74–79.
16. Браун М. Пол. Посібник з аналізу державної політики : пер. з англ. / М. Пол. Браун. – К. : Основи, 2000. – 228 с.
17. Бурий В. Започаткування підприємницької діяльності та “Єдині офіси”: принципи створення та складові успіху в Україні та за кордоном /
В. Бурий, З. Морфорд, П. Снайдер. – К., 2002. – 72 с.
18. Варналій З. С. Основи підприємництва : навч. посіб. / З. С. Варналій. – 3-тє вид., випр. і допов. – К. : Знання-Прес, 2006. – 350 с. – (Вища освіта
ХХІ століття).
19. Василевська Т. Е. Соціально-психологічні й морально-етичні джерела невдоволення державних службовців / Т. Е. Василевська // Розвиток людського ресурсу адміністративної реформи в Україні: стан і перспективи. – К., 2002. – С. 53–62.
20. Віскузі В. Кіп Економічна теорія регулювання та антимонопольна політика / В. Кіп Віскузі, Джоа М. Вернон, Джозеф Е. Гарнингтон (мол.) ; пер. з анг. О. Кілієвич. – К. : Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2004. – 1047 с.
21. Внутрішній ринок. Економічна інтеграція [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.youth.crimeastar.net/europe/html/integration/index3.html
22. Воротін В. Є. Макроекономічне регулювання в умовах глобальних трансформацій / В. Є. Воротін. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – 388 с.
23. Воротін В. Є. Формування системи державного регулювання національної економіки в умовах глобальних ринкових трансформацій : автореф. дис. ... д-ра наук з держ. упр. : спец. 25.00.02 “Механізми держ. упр.” / В. Є. Воротін. – К., 2003. – 36 с.
24. Гельмут К. Агнайер Наскільки розвинене громадянське суспільство Німеччині? / Гельмут К. Агнайер // Deutschland. – 2000. – № 5. – С. 23.
25. Господарський Кодекс України від 16 січ. 2003 р. № 436-IV із змінами та допов. : офіц. текст [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://rada.gov.ua
26. Гринькова В. М. Державне регулювання економіки : навч. посіб. / В. М. Гринькова. – Х. : ІНЖЕК 2004. – 756 с.
27. Грицяк І. А. Європейське управління: теоретико-методологічні засади : монографія / І. А. Грицяк. – К. : К.І.С., 2006. – 398 с.
28. Грицяк І. А. Право та інституції Європейського Союзу : навч. посіб. / І. А. Грицяк ; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; Центр правов. та підприєм. дослідж. – 2 вид., допов. – К. : К.І.С., 2006. – 300 с.
29. Гугніна Т. О. Моральна регуляція підприємницької діяльності (філософсько-управлінський аналіз) : дис. ... канд. наук з держ. упр. : 25.00.02 / Т. О. Гугніна. – К., 2003. – 184 с.
30. Дайнен Д. Дедалі міцніший союз. Курс європейської інтеграції /
Д. Дайнен ; пер. з англ. М. Марченко. – К. : Вид-во “К.І.С.”. – 2006. – 692 с.
31. Дегтяр О. А. Напрями вдосконалення організаційно-правового механізму державного регулювання розвитку малого підприємництва /
О. А. Дегтяр // Економіка & держава. – 2008. – № 2. – С. 81–83.
32. Державна кадрова політика в умовах європейської інтеграції : зб. матеріалів наук.-практ-конф, 21 верес. 2005 р. (за підсумками стажування слухачів 2005 р.) / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України, Харків. регіон. ін-т держ. упр. ; редкол. : В. В. Говоруха (голов. ред.) та ін. – Х. : ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2005. – 174 с.
33. Державна служба України: сучасний стан та напрями адаптації до стандартів Європейського Союзу : матеріали щоріч. кафедр. наук.-практ-конф., 28 квіт. 2005 р. / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; Одес. регіон. ін-т держ. упр. ; редкол. : О. П. Якубовский (голов. ред.) та ін. –Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2005. – 252 с.
34. Державне регулювання економіки : навч. посіб. / С. М. Чистов,
А. Є. Никифоров, Т. Ф. Куценко, Ю. К. Тормова. – К. : КНЕУ, 2004. – 440 с.
35. Державне регулювання економіки : підруч. для студ. екон. спец. вузів / І. Р. Михасюк, А. Ф. Мельник, М. І. Крупка, З. М. Залога ; за ред.
І. Р. Михасюка. – 2-ге вид., випр. і допов. – К. : Атіка : Ельга-Н, 2002. – 592 с.
36. Державне управління: курс лекцій / В. Д. Бакуменко, Д. І. Дзвінчук, О. С. Поважний. – Івано-Франківськ : Місто. – 536 с.
37. Державне управління регіональним розвитком України : монографія / за заг. ред. В. Є. Воротіна, Я. А. Жаліла. – К. : НІСД, 2010. – 288 с.
38. Державне управління: основи теорії, історія і практика : навч. посіб. / В. Д. Бакуменко, П. І. Надолішній, М. М. Іжа, Г. І. Арабаджи ; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; Одес. регіон. ін-т держ. упр. – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2009. – 393 с.
39. Державні фінанси: теорія та практика перехідного періоду в Центральній Європі : пер. з англ. / за ред. Юрая Немеца. – К. : Основи, 1998. – 542 с.
40. Деякі питання надання державних платних (адміністративних) послуг, видачі документів дозвільного характеру : Постанова Кабінету Міністрів України від 1 лип. 2009 р. № 724 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://rada.gov.ua
41. Директива N 2006/123/ЕС Европейского Парламента и Совета “Об услугах на внутреннем рынке” от 12 дек. 2006 г. [Електронний ресурс]. –Режим доступу : http://uazakon. com/documents/ date_3q/pg_ gmgqwy/pg9.htm
42. Дідківська Л. І. Державне регулювання економіки : навч. посіб. /
Л. І. Дідківська, Л. С. Головко. – К. : Знання, 2006. – 213 с.
43. Діяльність органів місцевого самоврядування в місті : монографія / [О. М. Коваль, В. В. Мамонова, С. Б. Жарая та ін.] ; за ред. В. М. Вакуленка, М. К. Орлатого. – К. : НАДУ, 2009. – 159 с. (Бібліотека міського голови).
44. Добровольская В. Государственное регулирование предпринимательской деятельности: понятие и обоснование /
В. Добровольская // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 8. – С. 54–58.
45. Добровольська В. Деякі питання щодо непрямих (економічних) методів державного регулювання підприємницької діяльності /
В. Добровольська // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 5. – С. 49–52.
46. Договір про заснування Європейського Співтовариства № 994_017 від 25 берез. 1957 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// www.medialaw. ru/laws/other_laws/european/dog_es-ec.htm
47. Долгальова О. В. Теоретико-методологічні засади механізмів державного управління сталим розвитком підприємств малого бізнесу в Україні : дис. ... д-ра наук з держ. упр. : 25.00.02 / Олена Вячеславівна Долгальова. – Донецьк, 2007. – 451 с.
48. Долечек В. Адміністративна реформа: поліпшення якості і підвищення ефективності державних послуг / В. Долечек // Вісн. УАДУ. –2004. – № 1. – С. 217–224.
49. Дорофиенко В.В., Ивлева А.В. Общий контекст формирования стратегического подхода к муниципальному управлению // Наука і освіта 2004 : матеріали VII між нар. наук.-практ. конф., Дніпропетровськ, 17 квіт. 2004 р. – Дніпропетровськ , 2004. – С. 123-127.
50. Драган І. О. Формування державної підтримки розвитку малого підприємництва : автореф. дис. … канд. наук з держ. упр. : спец. : 25.00.02 “Механізми державного управління” / І. О. Драган. – Запоріжжя, 2006. – 20 с.
51. Европейский акт о малом предпринимательстве: год спустя [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.euractiv.com/ en/enterprise-jobs/small-business-actyear/article-183039
52. Економічна теорія і державна політика України в перехідній економіці : навч. посіб. Кн. 1 / кол. авт. : Ю. Бажал, В. Бакуменко, А. Бауманіс та ін ; за заг. ред. І. Розпутенка, Б. Лессера ; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; Ін-т підвищ. кваліфікації керів. кадрів. – К. : К.І.С., 2004. – 201 с. – (Книгозбірня держ. упр.).
53. Енциклопедичний словник з державного управління : довідк. вид. / уклад. : Ю. П. Сурмін, В. Д. Бакуменко, А. М. Михненко [та ін.] ; за ред.
Ю. В. Ковбасюка, В. П. Трощинського, Ю. П. Сурміна. – К. : НАДУ, 2010. –
819 с. – Алфавіт. покажч. ст. : с. 762–816.
54. Ефективність державного управління / [Ю. Бажал, О. Кілієвич,
О. Мертенс та ін.] ; за заг. ред. І. Розпутенка. – К. : К.І.С., 2002. – 168 с.
55. Європейська хартія малих підприємств [Электронный ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_860
56. Європейський Союз: інституційно-правові основи та функціонування : навч.-метод. посіб. / І. А. Грицяк, О. Ю. Оржель,
М. Є. Чулаєвська та ін. ; за заг. ред. І. А. Грицяка. – К. : НАДУ, 2009. – 188 с.
57. Жарая С. Б. Визначення рейтингу проблемності регулювання ведення підприємницької діяльності на регіональному рівні / С. Б. Жарая // Університ. наук. зап. Хмельниц. ун-ту упр. та права. – 2005. – № 4 (16). –
С. 308–312.
58. Жарая С. Б. Досвід надання адміністративних послуг у зарубіжних системах державного управління / С. Б. Жарая // Наук. вісн. АМУ ; зб. наук. пр. : Державне управління та місцеве самоврядування. – Вип. 1/2010. – С. 64–71. – (Серія “Управління”).
59. Жарая С. Б. Критерії оцінки якості адміністративних послуг з питань ведення підприємницької діяльності / С. Б. Жарая // Упр. сучасн. містом. – 2009. – № 1–12(33–36). – С. 18–23.
60. Жарая С. Б. Підприємництво в економічній системі регіону /
С. Б. Жарая // Державне управління та місцеве самоврядування : наук. вісн. АМУ. – Вип. 3(9) / 2009. – C. 325–330. – (Серія “Управління”).
61. Жарая С. Б. Підприємства “економіки мережі” та сучасні навчальні технології / C. Б. Жарая // Регіональні перспективи. – 2002. – № 2(21). –
С. 83–85.
62. Жарая С. Б. “Прозорий офіс” як практика надання адміністративних послуг сучасного європейського рівня / С. Б. Жарая // Державне управління: теорія та практика : електрон. наук. фах. вид. – 2009. – № 2 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.academy.gov.ua/ej10/doc_pdf/Zharaja.pdf
63. Жарая С. Б. Реформування навчального процесу з вивчення іноземних мов у економічних вузах / C. Б. Жарая // Вісн. ТАНГ. – 2003. – Вип. 5. – С. 155–160.
64. Жарая С. Б. Створення іміджу лідера. Етичний кодекс службовця місцевого самоврядування : навч. посіб. / С. Б. Жарая ; за заг. ред.
М. В. Пітцика. – К. : Асоц. міст України та громад, 2007. – 127 с. – (Cерія навч. програм для праців. місц. самовряд.).
65. Жарая С. Б. Удосконалення процедур надання адміністративних послуг з питань ведення підприємницької діяльності виконавчими органами місцевого самоврядування / С. Б. Жарая // Державне управління: теорія та практика : електрон. наук. фах. вид. – 2006. – № 1 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http //www. nbuv. gov. ua /e-journals /Dutp/2006-1/txts/REGIONALNE/06zsboms.pdf
66. Закон України про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні від 15 груд. 2009 р.
№ 1759-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://rada.gov.ua
67. Закон України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та фізичної особи-підприємця від 11 квіт. 2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:/ОхОх/rada.gov.ua
68. Закон України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань регулювання підприємницької діяльності від 18 верес. 2008 р. № 523-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://rada.gov.ua
69. Закон України про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 21 квіт. 2011 р. № 3261-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://rada.gov.ua
70. Закон України про внесення змін до Закону України про дозвільну систему у сфері господарської діяльності відповідно проведення господарської діяльності на підставі надання декларації від 7 лип. 2010 р.
№ 2451-YI [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://rada.gov.ua
71. Закон України про внесення змін до Закону України про дозвільну систему у сфері господарської діяльності вiд 11 лют. 2010 р. № 1869-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://rada.gov.ua
72. Закон України про державну підтримку малого підприємництва від 19 жовт. 2000 р. № 2063 – ІІІ (із змінами та допов.) // Ліга : Еліт 7.8.1.  ІАЦ “Ліга”, ЛІГАБізнесІнформ, 2007.
73. Закон України про державну реєстрацію фізичних та юридичних осіб – підприємців від 15 трав. 2003 р. № 755-IV [Електронний ресурс]. –Режим доступу : http://rada.gov.ua
74. Закон України про державну статистику від 13 лип. 2000 р.
№ 1922-III [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://rada.gov.ua
75. Закон України про дозвільну систему у сфері господарської діяльності // Відом. Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://rada.gov.ua
76. Закон України про електронний цифровий підпис [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://rada.gov.ua
77. Закон України про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу від 18 берез. 2004 р. // Відом. Верховної Ради України. – 2004. – № 29. – Ст. 367.
78. Закон України про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності від 11 верес. 2003 р. № 1160-ІV // Відом. Верховної Ради України. – 2004. – № 9. – С. 73 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://rada.gov.ua
79. Закон України про місцеве самоврядування в Україні від 21 трав. 1997 р. № 280 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://rada.gov.ua
80. Закон України про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні від 21 груд. 2000 р. № 2057-Ш [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://rada.gov.ua
81. Закон України про об’єднання громадян від 16 черв. 1992 р.
№ 2460 – ХІІ // Відом. Верховної Ради України. – 1992. – № 34 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://rada.gov.ua
82. Закон України про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 26 груд. 2007 р. № 877-V [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://rada.gov.ua
83. Закон України про приведення деяких законів у відповідність із Законом “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” від 1 лип. 2010 р. № 2388 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:/ОхОх/rada.gov.ua
84. Закон України про прискорений перегляд регуляторних актів, прийнятих органами та посадовими особами місцевого самоврядування 14 груд. 2010 р. № 2784-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:/ОхОх/rada.gov.ua
85. Закон України про службу в органах місцевого самоврядування від 7 черв. 2001 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:/ОхОх/rada.gov.ua
86. Запатріна І. В. Регуляторне середовище та його роль у конкурентоспроможності України / І. В. Запатріна // Економіка і держава. –2008. – № 1. – С. 17–18.
87. Звіт за результатами проведеного моніторингу офіційних представництв обласних рад в мережі Інтернет // упор. С. М. Корчинський ; Ін-т громад. сусп-ва. – К., 2009. – 44 с.
88. Іваненко О. Новий інституціоналізм в економічній соціології: теоретичні підвалини дослідницьких можливостей / О. Іваненко // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2003. – № 1. – С. 60–70.
89. Іваницька О.М. Теорія нового державного менеджменту та її застосування при модернізації державного фінансового контролю / О.М.Іваницька, І.Ю.Чумакова // Фінанси України. – 2011. – № 5. – С. 68 –78.
90. Іванова Т. В. Управління малим бізнесом на місцевому рівні /
Т. В. Іванова // Державне управління та місцеве самоврядування : наук. вісн. АМУ. – Вип. 4 / 2010. – C. 87–93. – (Серія “Управління”)
91. Ільїнська Т. Досвід надання якісних послуг органами державної влади в Автономній Республіці Крим / Т. Ільїнська // Вісн. держ. служби Україні / Голов. упр. держ. служби України. – 2008. – № 4. – С. 63–66.
92. Інвестиційний клімат в Україні: яким його бачить бізнес : звіт / Консультаційна програма з інвестиційного клімату, регіон Європа та Центральна Азія. – 2009 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ifc.org/Ukraine/bee
93. Інвестиційний рейтинг регіонів України у І-му півріччі 2002 р. – К., 2002. – Економічні есе. – Вип. 4(5).
94. Кампо В. Правовий і фактичний статус суб’єктів підприємницької діяльності в контексті суспільно-політичної трансформації в Україні /
В. Кампо // Економіч. часоп. – XXI. – 2004. – № 3. – С. 43–47.
95. Керімов Ю. А. Регіональна модель управління розвитком малого бізнесу в Україні / Ю. А. Керімов, І. І. Яценко, А. М. Гаврилюк // Економіка та держава. – № 8. – 2005. – С. 58–60.
96. Керецман В. Ю. Державне регулювання регіонального розвитку : теоретичні аспекти : моногр.¬ / В. Ю. Керецман. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – 188 с.
97. Кілієвич О. Англо-український глосарій термінів