ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ

Короткий опис

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
АКАДЕМІЯ МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

РАЙХЕНБАХ ТАРАС МИРОНОВИЧ

УДК 351:658.26(477)

ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ

25.00.02 – механізми державного управління

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління
Науковий керівник:
ДРАГАН Іван Олександрович,
доктор наук з державного управління,
старший науковий співробітник

Київ – 2012

Список скорочень
ВЕ – відновлювана енергетика
ВДЕ – відновлювані джерела енергії
ЕЕ – енергоефективність
ЗСПЕ – загальне споживання первинних енергоносіїв
ККД – коефіцієнт корисної дії
МЕА – Міжнародне енергетичне агентство
НДДКР – науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи
ПГ – природний газ
т у. п. – тонн умовного палива (Qнр = 29,3 МДж/кг)
т н. е. – тонн нафтового еквівалента
ТЕЦ – теплоелектроцентраль
ТПВ – тверді побутові відходи
ФЕ – фотоелектричний
ЦТ – централізоване теплопостачання
ЄС – Європейський Союз
ГЕС – гідроелектростанція
СО2 – вуглекислий газ
ПЕР – первинні енергетичні ресурси
ВВП – внутрішній валовий продукт

ЗМІСТ

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ СФЕРИ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ
1.1. Сутність механізмів державного управління у сфері відновлювальної енергетики
1.2 Особливості реалізації державної політики у сфері використання відновлюваних джерел енергії
1.3 Світовий досвід реалізації механізмів державного управління розвитком сфери відновлювальної енергетики
Висновки до розділу 1
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ СФЕРИ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ
2.1 Інституційний механізм державного управління розвитком сфери відновлювальної енергетики
2.2. Оцінювання потенціалу розвитку сфери відновлювальної енергетики
2.3. Аналіз механізмів формування відновлюваних джерел енергії
Висновки до розділу 2
РОЗДІЛ 3. ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ СФЕРИ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ
3.1 Концептуальні засади формування механізму державного управління розвитком сфери відновлювальної енергетики в умовах кризи
3.2 Методичні підходи до оцінювання ефективності розвитку сфери відновлювальної енергетики в системі гарантування енергетичної безпеки
3.3 Вдосконалення механізмів державного управління розвитком сфери відновлювальної енергетики України
Висновки до розділу 3
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ 5

12

12

31

43
67

73

73

89
116
141

144

144

155

168
196
201
206
240

ВСТУП

Актуальність теми. Інтеграція України до світового економічного простору з урахуванням вичерпності традиційних енергоносіїв вимагає нових підходів до формування й упровадження організаційно-економічних засад енергетичного розвитку галузей національного господарства. В сучасних умовах ця проблема є актуальною, оскільки енергетичний розвиток тісно пов’язаний з підвищенням конкурентоспроможності національної економіки. В останні роки підвищення цін на енергоносії негативно впливає не лише на економіку країн, які є залежними від імпортованих енергоносіїв, а й на добробут їх громадян. Країни – імпортери нафти та нафтопродуктів намагаються зменшити свою залежність від країн-виробників. Саме це і є передумовою того, що багато країн змушені шукати нові джерела енергії.
Вичерпність традиційних енергоносіїв та, відповідно, підвищення вартості паливно-енергетичних ресурсів негативно впливає на формування собівартості сільськогосподарської та промислової продукції, що зменшує її конкурентоспроможність на світовому рівні. Тому спроможність держави забезпечити ефективне використання власної паливно-енергетичної бази та здійснити диверсифікацію джерел та шляхів постачання енергоносіїв є першочерговими завданнями державного рівня.
Великий внесок в обґрунтування і розвиток теорії державного управління зробили В. Аверянов, В. Бакуменко, В. Воротін, В. Керецман, М. Лесечко, А. Мельник, Н. Нижник, О. Оболенський, О. Лазор, Р. Рудницька, В. Цвєтков, В. Юрчишин.
На становлення науково-теоретичних основ дослідження проблем підвищення ефективності системи державного регулювання значно вплинули розробки таких відомих учених, як: О. Амоша, В. Бодров, І. Драган, Л. Івашова, Ю. Кальниш, М. Корецький, М. Миколайчук, Д. Плеханов, І. Розпутенко, А. Семенченко, О. Суходоля, І. Франчук.
Проблемами енергозбереження займалися Д. Акенов, В. Беседін, Г. Груба, О. Клименко, М. Ковалко, М. Рапцун, М. Кулик, А. Стельмащук та інші.
Серед здобутків зарубіжних дослідників науковий і практичний інтерес з досліджуваної теми становлять праці Г. Атаманчука, Д. Бойлса, П. Брауна, Р. Гріффіна, Г. Райта, П. Смітта, Дж. Твайдела, П. Томпсона, Б. Хорєва, Г. Шеєра та інших.
Оскільки енергетика має ключове значення для успішного розвитку економіки і створення підґрунтя для підвищення якості життя, ряд суттєвих прикладних аспектів теоретико-методичного та практичного характеру формування механізмів державного управління у сфері відновлювальної енергетики України потребують подальшого дослідження та розв’язання. Це, насамперед, розробка наукових засад підвищення ефективності розвитку сфери відновлювальної енергетики з метою забезпечення надійного та екологічно чистого й безпечного енергопостачання, врахування внутрішніх та зовнішніх загроз енергетичної безпеки, підвищення ефективності реалізації перспективних енергетичних проектів.
Необхідність розробки теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо вдосконалення формування механізмів державного управління у сфері відновлювальної енергетики України зумовили вибір теми дослідження, її актуальність і значення для практики ефективного державного управління.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дослідження виконане відповідно до наукової теми Академії муніципального управління “Удосконалення механізмів державного управління та місцевого самоврядування” (номер державної реєстрації 0108U008164). Внесок автора полягає в удосконаленні теоретико-методологічних засад формування інноваційних механізмів державного управління розвитком сфери відновлювальної енергетики.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних і практичних засад формування механізмів державного управління розвитком сфери відновлювальної енергетики в Україні.
Для реалізації мети дослідження поставлено такі завдання:
– з’ясувати сутність понятійно-категорійного апарату механізмів державного управління розвитком сфери відновлювальної енергетики;
– узагальнити теоретичні засади формування механізмів державного управління розвитком сфери відновлювальної енергетики;
– визначити основні тенденції розвитку механізмів державного управління у сфері відновлювальної енергетики;
– розкрити інституційний механізм державного управління розвитком сфери відновлювальної енергетики в Україні;
– удосконалити теоретико-методологічні засади формування механізму державного управління розвитком сфери відновлювальної енергетики в умовах кризи;
–науково обґрунтувати методичні підходи до оцінювання ефективності розвитку сфери відновлювальної енергетики в системі гарантування енергетичної безпеки.
Об’єктом дослідження є відновлювальна енергетика.
Предметом дослідження є формування механізмів державного управління розвитком сфери відновлюваної енергетики в Україні.
Методи дослідження. Теоретичним і методологічним підґрунтям дисертаційної роботи є фундаментальні положення науки державного управління та економічної теорії, загальноекономічні принципи та методи аналізу закономірностей суспільного виробництва на ринкових засадах, а також праці вітчизняних та зарубіжних вчених з питань формування механізмів державного управління розвитком сфери відновлювальної енергетики.
Для досягнення поставленої мети в роботі застосовано історичний, системний та логіко-діалектичний підходи; використано методи: історико-хронологічний – при узагальненні еволюції поглядів представників різних наукових шкіл на роль держави в регулюванні економічних процесів; абстрактно-логічний – при постановці мети й завдань дослідження; аналітико-монографічний – при вивченні літературних джерел, законодавчих чи інших нормативно-правових актів та практики механізмів державного регулювання розвитку сфери відновлювальної енергетики; структурно-функціональний – для аналізу змін, що відбуваються в енергетиці країни; статистико-економічний – у ході збору, обробки статистичних даних, дослідження динаміки параметрів розвитку відновлювальної енергетики, для табличного та графічного подання отриманих результатів; систематизації – при систематизації форм та інструментів державного регулювання розвитку сфери відновлювальної енергетики.
Інформаційною базою дослідження є законодавча та нормативно-правова база України, офіційні статистичні дані Державної служби статистики України, аналітичні огляди Міністерства аграрної політики та продовольства України, інших міністерств та відомств, статистичні дані міжнародних економічних організацій, а також монографії та наукові статті вітчизняних та зарубіжних вчених, особисті дослідження автора.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що розроблені в дисертації наукові положення сприяють розвитку теоретичних, методологічних та організаційних засад та розробці практичних рекомендацій щодо формування механізмів державного управління розвитком сфери відновлюваної енергетики, і полягає в такому:
вперше:
- запропоновано методичні підходи до оцінювання ефективності механізмів державного управління у сфері відновлювальної енергетики в системі гарантування енергетичної безпеки України, які передбачають врахування змін таких складових, як: стабільність політичного середовища; структурна перебудова економіки; рівень модернізації основних засобів у сфері енергетики; збільшення власного валового видобутку енергоносіїв; рівень використання відновлювальних джерел енергії; впровадження заходів щодо енергозбереження; рівень потужності відновлюваних енергоресурсів; часові характеристики відновлюваних джерел енергії; якість джерел енергії;
удосконалено:
- теоретико-методологічні засади формування механізмів державного управління розвитком сфери відновлюваної енергетики України, які базуються на комплексному застосуванні принципів, а саме: нарощування обсягів виробництва та споживання енергії з альтернативних джерел енергії, дотримання екологічної безпеки за рахунок зменшення негативного впливу на стан довкілля при створені та експлуатації об’єктів альтернативної енергетики; додержання безпеки для здоров’я людей; науково-технічне забезпечення розвитку відновлювальної енергетики, додержання умов раціонального споживання та екології енергетичних ресурсів;
- методичні рекомендації щодо організаційного забезпечення функціонування механізму державного управління розвитком сфери відновлюваної енергетики України на основі врахування суспільних потреб та інтересів, цілей і завдань управління та результатів управління шляхом розробки загальних норм, правил і стандартів, методичних документів, нормативно-правових актів, координації місцевих програм, контролю за дотриманням законодавства, надання податкових пільг та кредитів.
дістало подальший розвиток:
- теоретичні та науково-прикладні положення розвитку механізмів державного управління у сфері відновлювальної енергетики на основі досвіду європейських держав, на яких повинні базуватися структурні реформи у відновлювальній енергетиці, формування регуляторного механізму підтримки об’єктів відновлювальної енергетики, розробка економіко-правового інструментарію для реалізації національних програм та розвитку ринків відновлювальної енергетики; створення механізмів ціноутворення на відновлювальну енергію та закріплення строків реалізації проектів з відновлювальної енергетики;
- формулювання базових положень теорії державного управління розвитком сфери відновлювальної енергетики, що базуються на парадигмі сталого розвитку України, в межах якої розроблено методичний підхід до визначення специфічних функцій структурної та функціональної оптимізації організаційних структур управління, що забезпечують ефективне функціонування відновлювальної енергетики як елемента системи енергетичної безпеки держави.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні положення і висновки, методичні підходи та практичні рекомендації щодо формування механізмів державного управління розвитком сфери відновлюваної енергетики можуть бути використані органами державного управління та місцевого самоврядування для формування ефективної політики енергозбереження та диверсифікації енергоджерел, як на державному, так і на місцевому рівні.
Результати досліджень використані Головним управлінням ресурсного забезпечення та господарського обслуговування Львівської обласної державної адміністрації при реалізації “Програми енергозбереження для населення Львівщини на 2009–2012 рр.” (довідка про впровадження № 3153/0/119-11 від 09.12.2011 р.). Зокрема, автором запропоновано концептуальні засади впровадження використання альтернативних газу видів палива.
Результати дисертації знайшли практичне застосування в діяльності ВАТ “ЛьвівОРГРЕС” (довідка про впровадження № 200/812 від 29.03.2011 р.), ЗАТ “Техенерго” (довідка про впровадження № 11/03-219 від 29.03.2011 р.), ПАТ “Західенерго” (довідка про впровадження № 10-1782 від 03.06.2011 р.).
Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Академії муніципального управління при розробці програм навчальних курсів з державного управління та державного регулювання економіки, зокрема в частині державного регулювання економіки регіону на засадах сталого розвитку (довідка про впровадження № 58 від 25.12.2011 р.).
Особистий внесок здобувача. Основні теоретичні положення та методичні розробки в межах дисертаційного дослідження, зокрема ті, які характеризують його наукову новизну, одержані дисертантом особисто. Дисертація є самостійною, завершеною роботою автора.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертаційної роботи пройшли апробацію й одержали схвалення на таких науково-практичних конференціях: “Реформування системи державного управління та державної служби: теорія і практика” (м Львів, 2010 р.); “Реформування системи державного управління та державної служби: теорія і практика” (м. Львів, 2010 р.); “Альянс наук: вчений – вченому” (м. Дніпропетровськ, 2011 р.); “Актуальні проблеми регіонального управління та місцевого самоврядування” (м. Київ, 2011 р.); “Модернізація системи державного управління: теорія і практика” (м. Львів, 2012 р.).
Публікації. Основні ідеї та результати дослідження викладено у 10 наукових працях, загальним обсягом 3,9 обл.-вид. арк., з них 5 – статті у наукових фахових виданнях, 5 – матеріали конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи становить 248 сторінок, з них основного тексту 205 сторінок. Дисертація містить 12 рисунків, 10 таблиць та 9 додатків. Список використаних джерел налічує 305 найменувань.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано і запропоновано нове практичне вирішення наукового завдання щодо розробки теоретичних і практичних засад формування механізмів державного управління розвитком сфери відновлювальної енергетики в Україні. Результати проведеного наукового дослідження дають можливість зробити такі висновки:
1. На основі дослідження теорії державного управління розвитком сфери відновлювальної енергетики встановлено, що в науковій літературі визначаються однаковою мірою функції регулювання відновлювальних, нетрадиційних і альтернативних джерел енергії. Обґрунтовано доцільність застосування визначення “відновлювальні”, оскільки те, що може стати для країни паливною альтернативою, не завжди буде отримане з нетрадиційного джерела. На основі узагальнення різних підходів до визначення поняття “механізм державного управління у сфері відновлювальної енергетики” зазначено, що під цим розуміється складна система, призначена для досягнення державних цілей у сфері відновлювальної енергетики, а також гарантування енергетичної безпеки й захисту громадян, елементами якої є сукупність державних органів влади, суб’єкт управління, політика, правові норми, методи, засоби, інструменти державного впливу на об’єкт управління.
Сформульовано базові положення теорії державного управління розвитком сфери відновлювальної енергетики, що базуються на парадигмі сталого розвитку України, в межах якої розроблено методичний підхід до визначення специфічних функцій структурної та функціональної оптимізації організаційних структур управління, що забезпечують ефективне функціонування відновлювальної енергетики як елемента системи енергетичної безпеки держави.
2. За результатами узагальнення теоретичних засад формування механізмів державного управління розвитком сфери відновлювальної енергетики визначено, що розвиток сфери відновлюваних джерела енергії базується на забезпеченні динамічного соціально-економічного зростання, збереженні якості навколишнього середовища і раціональному використанні природно-ресурсного потенціалу, на задоволенні потреб сучасних і майбутніх поколінь через побудову високоефективної економічної системи, що стимулює екологічну сталість, продуктивну працю, науково-технічний прогрес, а також має соціальну спрямованість. Доведено, що основними цілями забезпечення сталого розвитку у сфері відновлювальної енергетики в Україні є розвиток новітніх технологій виробництва енергії, обов’язкове дотримання вимог щодо забезпечення продовольчого балансу держави, збереження родючості земель сільськогосподарського призначення
3. Визначено основні тенденції розвитку механізмів державного управління у сфері відновлювальної енергетики, що дало змогу констатувати намагання більшості європейських країн диверсифікувати енергетичні ризики, пов’язані із залежністю від постачання енергоносіїв з інших країн, а також нестабільністю світових цін на нафту і природний газ спонукали уряди цих країн розвивати власну альтернативну енергетичну базу. Хід структурних реформ у відновлювальній енергетиці Німеччини дає змогу виокремити законотворчий базис країни, який створив повноцінну правову, фінансову, організаційну та мотиваційну основу для успішного розвитку досліджуваної сфери. З метою впровадження світового досвіду розвитку сфери відновлюваної енергетики запропоновано такі кроки формування регуляторного механізму підтримки об’єктів відновлювальної енергетики, як: розробка і прийняття державних, закріплених законодавчо, обов’язкових до виконання цілей щодо розвитку відновлювальної енергетики; розробка економіко-правового інструментарію для реалізації національних програм та розвитку ринків відновлювальної енергетики; створення механізмів ціноутворення на відновлювальну енергію та закріплення строків реалізації проектів з відновлювальної енергетики з огляду на виконання державних гарантій повернення інвестицій та мінімізації ступеня ризиків; реформування національних енергоринків з метою усунення бар’єрів на шляху широкомасштабного впровадження об’єктів відновлювальної енергетики, викорінення системи перехресного субсидіювання виробництв на базі органічного та ядерного енергоресурсу для забезпечення рівних конкурентних можливостей з відновлювальною енергетикою.
4. Розкрито інституційний механізм державного управління розвитком сфери відновлювальної енергетики в Україні. Встановлено, що постійні організаційні перебудови управлінських структур протягом усіх років незалежності призвели до різкого зниження ефективності державного управління в цілому й у сфері відновлювальної енергетики зокрема довели його неспроможність забезпечити перехід суспільства до якісно нового стану. Встановлено, що підвищення ефективності системи державного управління розвитком сфери відновлювальної енергетики, повинно супроводжуватися реформуванням змісту та організації діяльності органів управління, що потребує володіння належними управлінськими повноваженнями й методами, відповідальністю за прийняті і реалізовані управлінські рішення, а також посиленням аналітичної, прогнозної, регулюючої, організаційної та контролюючої функцій органів виконавчої влади на всіх рівнях, чіткого розподілу повноважень як по горизонталі, так і по вертикалі, ефективної взаємодії з органами місцевого самоврядування, законодавчою та судовою гілками влади, інститутами громадянського суспільства.
Доведено, що в основу інституційного механізму державного управління розвитком сфери відновлювальної енергетики повинні бути покладені такі принципи: субсидіарності, достатності повноважень (вони повинні бути необхідними і достатніми для ефективної реалізації покладених функцій), відповідності повноважень і відповідальності (досягається шляхом узгодження не тільки повноважень та відповідальності, а й задекларованих цілей та наявного ресурсного забезпечення.
5. Удосконалено теоретико-методологічні засади формування механізму державного управління розвитком сфери відновлювальної енергетики в умовах кризи. Доведено, що державне регулювання, яке спрямоване на створення сприятливих умов для зростання темпів використання відновлюваних джерел енергії з одночасним виділенням стратегічних пріоритетів у енергетичній програмі розвитку країни та стимулювання активності на вітчизняному ринку відновлювальної енергії, дасть змогу досягти цілей сталого розвитку суспільства.
Встановлено, що державне управління розвитком сфери відновлювальної енергетики передбачає: розробку державної політики у сфері відновлювальної енергетики, загальних норм, правил і стандартів, методичних документів, нормативно-правових актів, координацію місцевих програм, контроль за дотриманням законодавства, надання податкових пільг та кредитів. Запропоновано структурно-функціональну модель механізмів державного управління у сфері відновлювальної енергетики, яка спрямована на створення сприятливих умов для зростання темпів використання відновлюваних джерел енергії з одночасним виділенням стратегічних пріоритетів у енергетичного розвитку країни, стимулювання активності на вітчизняному ринку відновлювальної енергетики та орієнтована на досягнення цілей сталого розвитку суспільства.
1. Науково обґрунтовані методичні підходи до оцінювання ефективності розвитку сфери відновлювальної енергетики в системі гарантування енергетичної безпеки, які передбачають врахування змін таких складових, як: стабільність політичного середовища; зміни у структурній перебудові економіки; рівень модернізації основних засобів у сфері енергетики; збільшення власного валового видобутку енергоносіїв; рівень використання відновлювальних джерел енергії; впровадження заходів щодо енергозбереження; рівень потужності відновлюваних енергоресурсів; часові характеристики відновлюваних джерел енергії; якість джерел енергії (під якістю енергії розуміємо частку енергії джерела, яка може бути перетворена в механічну роботу). Врахування тенденцій змін цих складових дасть змогу сконструювати ефективну систему відновлювальної енергетики України, підвищити ефективність використання потенціалу відновлювальних джерел енергії і зменшити енергетичну залежність.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер’янов В. Адміністративна реформа і правова наука / В. Авер’янов // Право України.  2002.  № 3.  С. 2027.
2. Адаменко О. Енергоощадне отримання біогазу / О. Адаменко // Вісник аграрної науки. – 2005. – № 5. – С. 47–50.
3. Альтернативні енергоресурси. Українська аграрна конфедерація // Пропозиція. – 2006. – № 6. – С. 20–25.
4. Ананьева Г.С. Малой энергетике нужна поддержка государства / Г.С. Ананьева // Безопасность труда в промышленности. – 2005. – № 10. – С. 61–63.
5. Амоша А.И. Развитие угольной промышленности в контексте энергетической стратегии Украины / А.И. Амоша, Ю.П. Ященко, А.И. Чиликин. – Донецк : ИЭП НАН Украины, 2002. – 238 с.
6. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления / Г.В. Атаманчук. – М. : ОАО НПО “Экономика”, 2009. – 584 с.
7. Афанасьев Н.В. Управление развитием промышленных предприятий : монография / Н.В. Афанасьев, С.Д. Глазьев, А.И. Городецкий.  Х. : ИНЖЭК, 2003.  184 с.
8. Байдукин Ю.О. Использование отходов сельского хозяйства для получения энергии: обзорная информация / Ю.О. Байдукин, О.Я. Бойко, О.Д. Пяева. – М. : ВНИИТЕСХ, 1981. – 52 с.
9. Бакуменко В.Д. Теоретичні та організаційні засади державного управління : навч. посіб. / В.Д. Бакуменко, П.І. Надолішній. – К. : Міленіум, 2003. – 256 с.
10. Бакуменко В.Д. Формування державно-управлінських рішень: Проблеми теорії, методології, практики : монографія / В.Д. Бакуменко. – К. : Вид-во УАДУ, 2000. – 328 с.
11. Бакаєв Л.О. Кількісні методи в управлінні інвестиціями / Л.О. Бакаєв. – К. : КНЕУ, 2005. – 151 с.
12. Баутин В.М. Инновационно-инвестиционная деятельность в рамках ИКС / В.М. Баутин, В.В. Лазовский. – М. : ФГНУ “Росинформагротех”, 2001. – 325 c.
13. Бевз С.М. Енергозбереження – фінансові механізми та можливості міжнародної співпраці / С.М. Бевз // Енергоефективність 2010 : зб. наук. пр. міжнар. конф., м. Одеса, 13–16 жовтня 2010 р. – О. : Ветаком, 2010. – С. 20–24.
14. Бевз С.М. Світовий досвід реалізації політики енергозбереження / С.М. Бевз // Зб. наук. пр. ІЕД НАНУ : спец. вип. – К. : ІЕД, 2004. – С. 13–21.
15. Белопольский Н.Г. Энвироника – наука о развитии и совершенствовании общества и мира / Н.Г. Белопольский. – Донецк ; Мариуполь : ИЭП НАН Украины, 1997. – 331 с.
16. Білодід В.Д. Аналіз можливостей розвитку геотермальної енергетики України / В.Д. Білодід, Т.В. Павлюченко, Г.О. Білодід // Відновлювана енергетика : науково-прикладний журнал. – 2010. – № 1. – С. 71–76.
17. Біляцький С. Майбутнє вже розпочалося [Електронний ресурс] / С. Біляцький, Н. Ярова // Віче. – 2008. – № 1. – Режим доступу: http://www.viche.info/archive/778.
18. Біопалива (технології, машини і обладнання) / [В.О. Дубровін, М.О. Корчемний, І.П. Масло та ін.]. – К. : ЦТІ “Енергетика і електрифікація”, 2004. – 256 с.
19. Браун П. Посібник з аналізу державної політики : [пер. з англ.] / П. Браун. – К. : Основи, 2000. – 243 с.
20. Богданович В.Ю. Визначення цільових орієнтирів державної політики державного регулювання електроенергетики як природної монополії / В.Ю. Богданович, О.М. Суходоля // Актуальні проблеми державного управлiння : зб. наук. пр. – Д. : ДРIДУ НАДУ, 2005. – Вип. 1 (19). – С. 141–152.
21. Богданович В.Ю. Модель формування структури паливно-енергетичного балансу / В.Ю. Богданович, О.М. Суходоля // Актуальні проблеми державного управлiння : зб. наук. пр. – Д. : ДРIДУ НАДУ, 2004. – Вип. 4 (18). – С. 114–123.
22. Бодров В.Г. Державне реулювання інвестиційного процесу в умовах кризи світових фінансових ринків: ризики і можливості для України / В.Г. Бодров // Вісник НАДУ. – К. : Вид-во НАДУ, 2008. – № 4. – С. 61–67.
23. Бокий І. Кукурудза стане культовою культурою України. А біоетанол – її порятунком / І. Бокий // Сільські вісті. – 2010. – № 1. – С. 11.
24. Бум на світовому ринку біопалива – як цим може скористатися Україна. Консультативна робота № 7. – К. : Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, 2007. – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM); 12 см. – Систем. вимоги: Pentium-266; 32 Mb RAM; CD-ROM Windows 98/2000/NT/XP. – Назва з титул. екрану.
25. Васильев Ю.С. Экология использования возобновляющихся энергоисточников / Ю.С. Васильев, Н.И. Хрисанов. – Львов : ЛГУ, 1991. – 343 c.
26. Васильев И.П. Результаты испытаний в дизельном двигателе смесей топлив растительного происхождения / И.П. Васильев // Экотехнология и ресурсосбережение. – 2007. – № 2. – С. 3–11.
27. Васько П.Ф. Сучасний стан, потенційні можливості та передумови подальшого розвитку малої гідроенергетики в Україні / П.Ф. Васько // Відновлювана енергетика : науково-прикладний журнал. – 2010. – № 1. – С. 60–65.
28. Васюта О.А. Екологічна політика України на зламі тисячоліть : монографія / О.А. Васюта. – К. : КиМУ, 2003. – 306 c.
29. Вах Е. Відновлювальні джерела енергії в енергетичній політиці Європейських країн / Е. Вах, Д. Мікєлєвич // Ринок інсталяційний. – 2010. – № 6. – С. 7–9.
30. Вернадський В.И. Биосфера и ноосфера / В.И. Вернадський. – М. : Наука, 1989. – 261 с.
31. Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста / В.И. Вернадский. – М. : Наука, 1988. – 520 с.
32. Віхорєв Ю.О. Аналіз складових витрат при спорудженні малих ГЕС / Ю.О. Віхорєв // Відновлювана енергетика : науково-прикладний журнал. – 2006. – № 2. – С. 60–65.
33. Використання інформаційного ресурсу для прийняття управлінського рішення : монографія / В.Я. Мацюк, В.М. Безчастний, В.О. Шамрай, О.В. Атременко. – Донецьк : Донецький юридичний інститут : ЛДУВС, 2006. – 208 с.
34. Возобновляемое растительное сырьё (производство и использование) : в 2 кн.  [Д. Шпаар, А. Адам, А. Биртюмпфел и др. ; под ред. Д. Шпаара]. – СПб. : Пушкин, 2006. – Ч. 2. – 382 с.
35. Воробьев А.С. Эффективность государства и реструктуризация управления государственной собственностью [Электронный ресурс] / А.С. Воробьев. – Режим доступа: http://www.aspe.spb.ru.
36. Гаман М.В. Державне регулювання інноваційного розвитку України : монографія / М.В. Гаман. – К. : Вид-во НАДУ, 2005. – 388 с.
37. Гаманюк Л.Ю. Закону України “Про енергозбереження” – 10 років / Л.Ю. Гаманюк // Энергосбережение. Энергетика. Энергоаудит. – 2010. – № 1. – С. 6–9.
38. Гелетуха Г. Україна: нетрадиційні та відновлювальні джерела енергії / Г. Гелетуха // Зелена енергетика. – 2010. – № 2. – С. 8–10.
39. Гелетуха Г.Г. Киотский протокол и дополнительные инвестиции в энергосбережение / Г.Г. Гелетуха, Ю.Б. Матвеев, А.В. Филоненко // Пром. теплотехніка. – 2006. – Т. 28. – № 2. – С. 125–131.
40. Гелетуха Г. Енергозабезпечення України – погляд у 2050 рік [Електронний ресурс] / Г. Гелетуха, Т. Желєзна, М. Жовмір, А. Конеченков, Ю. Матвєєв // Агентство по возобновляемой энергетике. – 2003. – Режим доступу: http://www.rea.org.ua/index.php?page.
41. Гелетуха Г.Г. Современное состояние и перспективы развития биоэнергетики в Украине / Г.Г. Гелетуха, Т.А. Железная, Н.М. Жовмир, Ю.Б. Матвеев // Пром. теплотехника. – 2005. – № 1. – С. 78–85.
42. Гелетуха Г.Г. Развитие биоэнергетических технологий в Украине / Г.Г. Гелетуха, Т.А. Железная, С.В. Тишаев, С.Г. Кобзар // Экотехнологии и энергосбережение. – 2002. – № 3. – С. 3–11.
43. Гелетуха Г. Перспективи розвитку технологій. Отримання біогазу в Україні / Г. Гелетуха, С. Кобзар, К. Копєйкін // Зелена енергетика. – 2001. – № 3. – С. 12–14.
44. Гелетуха Г.П. Огляд відновлюваних джерел енергії в сільському та лісовому господарстві України [Електронний ресурс] / Г.П. Гелетуха, Т.А. Желєзна, Г.М. Голубовська-Онісімова, А.Є. Конеченков // Інститут економічних досліджень та політичних консультацій. – 2010. – 58 с. – Режим доступу: http://www.agroconf.org/uk/node.
45. Гнідий М.В. Вихідні положення Енергетичної стратегії України до 2030 р. у сфері енерговикористання, формування енергобалансів та імпортно-експортної політики / М.В. Гнідий // Основні положення Енергетичної стратегії України та науково-технічне забезпечення її реалізації : матер. міжнар. наук.-техн. конф. – К. : Енергетика та електрифікація, 2003. – С. 57–61.
46. Грифін Р. Основи менеджменту в енергетиці / Р. Грифін, В. Яцура // Новини енергетики. – К., 2001. – 624 с.
47. Груба Г.І. Державна політика стосовно формування економічного механізму підвищення ефективності діяльності обленерго / Г.Г. Груба, В.Т. Плакида, В.О. Черепанова // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. : у 2 ч. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2003. – № 2 (17) – Ч. 2. – С. 65–69.
48. Груба Г.И. Использование энергии солнца в теплоснабжении жилых домов и производственных помещений / Л.И. Грачева, Г.И. Груба, Е.Н. Гембарский, П.А. Петренко. – Симферополь : Таврида, 2003. – 820 с.
49. Груба Г.И. Использование энергии ветра / Л.И. Грачева, Г.И. Груба, Е.Н. Гембарский, П.А. Петренко ; [под ред. д.т.н., проф. Л.И. Грачевой]. – Симферополь : Таврия, 2003. – 325 с.
50. Дєгтяр А. О. Державно-управлінські рішення: інформаційно-аналітичне та організаційне забезпечення : монографія / А.О. Дєгтяр. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2004. – 224 с.
51. Державне регулювання використання паливно-енергетичних, матеріальних та виробничих ресурсів : монографія / А.О. Чемерис, І.В. Алексєєв, О.С. Осницький. – К. : УАДУ, 2001. – С. 142.
52. Державне управління : словник-довідник / [В.М. Князєв, В.Д. Бакуменко та ін.]. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – С. 117–118.
53. Державне управління в Україні: організаційно-правові засади / [Н.Р. Нижник, С.Д. Дубенко, В.І. Мельниченко та ін. ; за заг. ред. проф. Н.Р. Нижник]. – К. : УАДУ, 2002. – 164 с.
54. Державне управління в Україні: теорія та практика : монографія / [за заг. ред. проф. В.Б. Авер’янова]. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 432 с.
55. Державне регулювання розвитку соціальної інфраструктури населених пунктів України / [В.М. Вакуленко, О.С. Ігнатенко, О.Ю. Лебединська та ін.]. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – 312 с.
56. Державне управління і менеджмент : навч. посіб. у табл. і схемах / [Г.С. Одінцова, Г.І. Мостовий, О.Ю. Амосов та ін. ; за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. Г.С. Одінцової]. – Х. : Вид-во ХарРІ УАДУ, 2002. – 492 с.
57. Друкер П. Управление по целям [Электронный ресурс] / П. Друкер. – Режим доступа: http://besonus.narod.ru.
58. Долинський А. Біопаливо з рослинної сировини / А. Долинський // Харчова і переробна промисловість. – К., 2010. – № 11. – С. 13–14.
59. Долгальова О.В. Удосконалення державного управління соціально-економічним і науково-технічним розвитком регіону : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр. : спеціальність 25.00.04 “Місцеве самоврядування” / О.В. Долгальова. – Донецьк, 2001. – 25 с.
60. Домарецький В. Невичерпна енергія сонця. / В. Домарецький, А. Куц, В. Ганчук, О. Самойленко, О. Клименко // Харчова і переробна промисловість. – К., 2010. – № 4. – С. 10–12.
61. Енергетична безпека України: Стратегія та механізми забезпечення / [А.І. Шевцов, М.Г. Земляний, А.З. Дорошевич та ін. ; за ред. А.І. Шевцова]. – Д. : Пороги, 2002. – 264 с.
62. Енергетична безпека України: чинники впливу, тенденції розвитку / [за заг. ред. М.П. Ковалка, А.К. Шидловського, В.П. Кухаря]. – К. : УЕЗ, 1998. – 160 с.
63. Енергетична стратегії України на період до 2030 року та дальшу перспективу (проект) [Електронний ресурс] / Інститут загальної енергетики НАН України. Звіт по договору № 134-2002 з Мінпаливенерго України. – Режим доступу: http://mpe.energy.gov.ua/minenergo/control/uk/archive.
64. Енергетичний менеджмент / [О.І. Соловей, В.П. Розен, Ю.Г. Лега та ін.]. – Черкаси : ЧДТУ, 2005. – 299 с.
65. Електроенергетика України: стратегія ефективності : матер. конф., 8 червня 2001 р. / [ред.: І.Р. Юхновський ; Міжвід. аналіт.-консульт. рада з питань розв. продукт. сил і виробн. відносин]. – К., 2001. – 88 с.
66. Енергетичні потоки та ресурси / [за заг. ред. акад. А.К. Шидловського]. – К. : УЕЗ, 2003. – 472 c.
67. Ефективність використання паливно-енергетичних ресурсів у регіонах України / [Є.І. Галиновський, Б.З. Піріашвілі, І.Ю. Плюта, Б.П. Чиркін ; за ред. Б.М. Данилишина]. – К. : РВПС України НАН України, 2006. – 55 с.
68. Енергоринок та тарифна політика України в сфері електроенергетики / [А.І. Замулко, Є.М. Іншеков, В.Ф. Находов та ін.] // Управління енерговикористанням / [за заг. ред. проф. А.В. Праховника]. – К. : Альянс за збереження енергії, 2001. – С. 242–361.
69. Ефективність державного управління / [Ю. Бажал, О. Кілієвич, О. Мертєнс та ін. ; за заг. ред. І. Розпутенка]. – К. : К.І.С., 2002. – 420 с.
70. Енергетика сегодня и завтра / [В.И. Баланчевадзе, А.И. Барановський и др. ; под ред. А.Ф. Дьякова]. – М. : Энергоатомиздат, 1990. – 344 с.
71. Єрмоленко О.В. Біоконверсні технології та їх інженерне забезпечення / О.В. Єрмоленко // Досягнення і перспективи розвитку агробіотехнології в Україні : зб. наук. пр. міжнар. конф. молодих вчених і спеціалістів. – К. : НАУ, 2002. – С. 21–26.
72. Єрємєєв І.С. Окупність миттєва без інвестицій / І.С. Єрємєєв // Міське господарство України. – 2006. – № 4. – С. 20–21.
73. Желєзна Т. Біоенергетика в Україні / Т. Желєзна, Г. Гелетуха // Зелена енергетика. – 2011. – № 4. – С. 11–13.
74. Железная Т.А. Обзор современных технологий газификации биомассы / Т.А. Железная, Г.Г. Гелетуха // Пром. теплотехніка. – 2006. – № 2. – С. 61–75.
75. Жовмір М. Солома обігріє села / М. Жовмір, Є. Олійник, С. Чаплигін // Агросектор. – 2007. – № 5. – С. 28–30.
76. Жовмір М.М. Ресурси біомаси для енергетичного використання в Україні / [М.М. Жовмір, В.І. Недовєсов, О.П. Смірнов, А.Й. Талько, А.С. Торосов и др.] // Энергетика и электрификация. – 2010. – № 6. – С. 38–45.
77. Забезпечення енергетичної безпеки / РНБОУ, Нац. Ін-т проблем міжнародної безпеки. – К. : НІПМБ, 2003. – 264 с.
78. Закон України “Про альтернативні види рідкого та газового палива” від 14.01.2000 р. № 1391-XIV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1391-14.
79. Закон України “Про альтернативні джерела енергії” від 20.02.2003 р. № 555-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/go/555-15.
80. Закон України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” вiд 23.06.2005 p. № 2711-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 33. – Ст. 430.
81. Закон України “Про електроенергетику” вiд 16.10.1997 p. № 575/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 1. – Ст. 1.
82. Закон України “Про енергозбереження” від 01.07.94 р. № 74/94 // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 12. – Ст. 283.
83. Закон України “Про житлово-комунальні послуги” від 24.06.2004 p. № 1875-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 47. – Ст. 514.
84. Закон України “Про захист економічної конкуренції” вiд 11.01.2001 р. № 2210-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 12. – Ст. 64.
85. Закон України “Про захист прав споживачів” вiд 12.05.1991 р. № 1023-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 30. – Ст. 379.
86. Закон України “Про ліцензування певних видов господарської діяльності” від 01.06.2000 р. № 1775-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 36. – Ст. 299.
87. Закон України “Про Національний банк України” вiд 20.05.1999 р. № 679-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 29. – Ст. 238.
88. Закон України “Про природні монополії” від 01.05.2000 р. № 1682-14 // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 30. – Ст. 238.
89. Закон України “Про теплопостачання” вiд 02.06.2005 р. № 2633-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 28. – Ст. 373.
90. Закон більш рівномірного розподілу основних форм розселення по території [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://books.google.ru/
books.
91. Закон України “Про альтернативні джерела енергії” від 20.02.2003 р. № 555-IV (Із змінами, внесеними згідно із Законом від 25.09.2008 р. № 601-VI(601-17)) // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 24. – С. 155.
92. Заев Н.Е. Бестопливная енергетика / Н.Е. Заев // Свет. – 2004. – № 7. – С. 12–14.
93. Зінченко В.О. Біомаса як альтернативне джерело енергії / В.О. Зінченко // Екологічний вісник. – 2010. – № 13. – С. 24–25.
94. Іващенко О.В. Економічна сутність категорії “Ринок” / О.В. Іващенко // Вісник ХНАУ ім. В.В. Докучаєва. Серія: Економіка АПК і природокористування” – Х. : ХНАУ, 2007. – № 5. – С. 161–165.
95. Ілляшенко С.М. Менеджмент екологічних інновацій : навч. посіб. / С.М. Ілляшенко, О.В. Прокопенко. – Суми : Вид-во СумДУ, 2003. – 266 с.
96. Кабат М. Відновлювальні джерела енергії в енергетичному господарстві сільських районів / М. Кабат, Р. Собанські // Ринок інсталяційний. – 2000. – № 6. – С. 12–13.
97. Калінчик М.В. Еколого-економічне обгрунтування виробництва та використання моторного палива на основі ріпакової олії для виробників сільсько-господарської продукції / М.В. Калінчик, І.П. Масло, М.І. Вірьовка, П.С. Вишнівський // Економіка АПК : міжнар. наук.-вироб. журнал. – 2010. – № 11 (121). – С. 30–33.
98. Кальниш Ю.Г. Політична аналітика в державному управлінні: теоретико-методологічні засади : монографія / Ю.Г. Кальниш. – К. : Вид-во НАДУ, 2006. – 272 с.
99. Карп И.Н. Ресурсная база энергетики Украины. 1.Уголь. Природный газ / И.Н. Карп, А.К. Шидловский // Экотехнологии и ресурсосбережение. – 2010. – № 1. – С. 3–9.
100. Клавдиенко В. Нетрадиционная энергетика в странах ЕС: экономическое стимулирование развития / В. Клавдиенко, А. Тарасов // Экологические системы : электронный журнал энергосервисной компании. – 2007. – № 6. – С. 8–11.
101. Клименко В. Сільськогосподарські біогазові установки: зарубіжний досвід / В. Клименко // Техніка АПК. – 2006. – № 10. – С. 22–26.
102. Кобилянський Є. Енергетична і екологічна криза / Є. Кобилянський // Зелена енергетика. – 2010. – № 2. – С. 6–7.
103. Ковалько М.П. Енергетика України: перспективи майбутнього / М.П. Ковалько // Вісник НСГУ. – 2010. – № 4. – С. 13–15.
104. Ковтун Г. Паливний елемент – основа водневої енергетики / Г. Ковтун // Вісник Національної Академії наук України. – 2006. – № 3. – С. 78–83.
105. Комплексна державна програма енергозбереження (КДПЕ) [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://search.ligazakon.ua/
l_doc2.nsf/link1/FIN41650.html.
106. Коломієць П. Відновлювальні джерела енергії або у пошуку вічного двигуна / П. Коломієць // Науковий світ. – 2010. – № 2. – С. 8–9.
107. Коновалюк В.І. Роль монополій паливно-енергетичного комплексу в економіці України : монографія / В.І. Коновалюк // НАН України. Ін-т економіки промисловості. – Д. : Наукова думка, 2004. – 278 с.
108. Конеченков А. Відновлювальна енергетика світу / А. Конеченков, В. Пирогов // Зелена енергетика. – 2010. – № 1. – С. 4–5.
109. Корецький М.Х. Державне регулювання аграрної сфери у ринковій економіці : монографія / М.Х. Корецький. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – 260 с.
110. Корецький М. Сучасні моделі ринкової економіки у розвинених країнах / М. Корецький // Вісник УАДУ. – 2002. – № 1. – С. 93–102.
111. Корженко В.В. Соціалізація державного управління продовольчим ринком: від приватизації до партнерства / В.В. Корженко, Т.М. Лозинська // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2006. – № 3 (30). – С. 325–334.
112. Коротич П. Самогон для залізних коней / П. Коротич // Пропозиція. – 2006. – № 6. – С. 17–20.
113. Котлер Ф. Основы маркетинга / Ф. Котлер. – М. : Прогресс, 1990. – 736 с.
114. Краснокутська Н.В. Інноваційний менеджмент : навч. посіб. / Н.В. Краснокутська. – К. : КНЕУ, 2003. – 504 с.
115. Крюков О.І. Інформаційна політика як важливий чинник функціонування держави: теоретико-методологічний аспект / О.І. Крюков // Теорія та практика державного управління : зб. наук. пр. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2007. – Вип. 4 (19). – С. 309–314.
116. Крючков Є.М. Аналіз процесів біоконверсії та експериментальне визначення технологічних можливостей спалювання біогазу / Є.М. Крючков, Ю.В. Нуріс, А.В. Нестеренко // Энергетика и электрификация. – К., 2007. – № 1. – С. 57–62.
117. Курило В. Забезпечення продовольчої безпеки як принцип державного управління аграрним сектором економіки України / В. Курило // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 7. – С. 77–80.
118. Лазор О.Я. Державне управління у сфері реалізації екологічної політики: організаційно-правові засади : монографія / О.Я. Лазор. – Л. : Ліга-Прес, 2003. – 542 с.
119. Латинін М.А. Трансформація системи державного регулювання розвитку аграрного сектора економіки України / М.А. Латинін // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ, 2012. – № 1 (33). – С. 108–115.
120. Лебединська О. Розвиток і розміщення продуктивних сил в умовах глобалізації та регіоналізації світогосподарських процесів / О. Лебединська, А. Степаненко // Вісник УАДУ. – 2003. – № 1. – С. 162–171.
121. Макар М. Проблеми сівозміни і районування посівів ріпаку в Україні / М. Макар // Матеріали ІІ міжнародної конференції з біодизелю. – К., 2003. – С. 42–46.
122. Макконнелл К.Р. Экономикс: Принципы, проблемы и політика : [пер. с англ.] : в 2 т. / К.Р. Макконнелл, С.Л. Брю. – М. : Республика, 2002. – 399 с.
123. Мальований М.С. Відновлювальні джерела енергії. Оптимальний склад біокомпозиції / М.С. Мальований, В.М. Атаманюк, Р.Я. Бать // Хімічна промисловість України. – К., 2010. – № 2. – С. 61–64.
124. Мартиненко В.М. Державне управління: шлях до нової парадигми (теорія та методологія) : монографія / В.М. Мартиненко. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2003. – 220 с.
125. Маслич В. Анаеробне бродіння – альтернативне джерело енергії та добрив / В. Маслич // Ринок інсталяційний. – 2000. – № 6. – С. 21.
126. Матвєєв Ю. Біогазова станція. Український досвід / Ю. Матвєєв, Г. Гелетуха // Зелена енергетика.– 2011. – № 1. – С. 4–6.
127. Матвєєв Ю. Біогаз на полігонах ТПВ / Ю. Матвєєв // Зелена енергетика. – 2004. – № 4. – С. 17–19.
128. Матвєєв Ю. Біогазові установки Данії / Ю. Матвєєв // Зелена енергетика. – 2004. – № 2. – С. 11.
129. Мерзляк А. Інвестиційна політика держави в розвитку підприємництва / А. Мерзляк // Управління сучасним містом. – 2002. – № 1. –3 (5). – С. 50–56.
130. Мерзляк А. Сучасні проблеми державного управління в інвестиційній сфері / А. Мерзляк // Державне управління в Україні: реалії та перспективи : зб. наук. пр. / [за заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва]. – К. : Вид-во НАДУ, 2005. – С. 136–142.
131. Микитенко В.В. Енергоефективність промислового виробництва : монографія / В.В. Микитенко. – К. : Об’єднаний ін-т економіки НАН України, 2004. – 282 с.
132. Митченко О.О. Особливості розвитку внутрішнього і зовнішнього ринків ріпаку та продукції його переробки / О.О. Митченко // Економіка АПК. – 2011. – № 6. – С. 101–106.
133. Моісеєва М. Олійні для біодизеля / М. Моісеєва // Пропозиція. – 2006. – № 4. – С. 26–27.
134. Морозова А.В. Европа сделала ставку на биомассу / А.В. Морозова, Г.Г. Гелетуха // Коммунальное хозяйство. – 2011. – № 4. – С. 25–27.
135. Мхітарян Н.М. Стан та перспективи біоенергетики в Україні / Н.М. Мхітарян // Енегроінфоррм. – 2003. – № 29 (211). – С. 18–21.
136. Мунтіян В.І. Економічна безпека України / В.І. Мунтіян. – К. : КВІЦ, 1999. – 462 с.
137. Надолішній П.І. Організаційно-функціональна структура державного управління: поняття і соціальна практика / П.І. Надолішній // Вісник НАДУ. – 2003. – № 3. – С. 31–42.
138. Нів’євський О. Консультативна робота № 12. Коментарі до проекту Закону України № 3158 “Про розвиток виробництва та споживання біологічних палив” / О. Нів’євський, Х. Штрубенхофф. – К., 2007. – 56 с.
139. Ноосферогенез і гармонійний розвиток / [В.Я. Шевчук, Г.О. Білявський, В.М. Навроцький]. – К. : Геопринт, 2002. – 127 с.
140. Обзор современных технологий использования биомассы // Российский центр солнечной энергии. – М., 2002. – С. 23–27.
141. Огінський А.М. Національна система сільського господарства: вступ до загальної теорії і практики державного управління / А.М. Огінський. – К. : ІАЕ, 1999. – 329 с.
142. Олаф Гауе. Посів ярого ріпаку у 2004 році – добрі шанси на високі прибутки / О. Гауе // Пропозиція. – 2004. – № 2. – С. 32–33.
143. Олійник О.В. Проблеми регулювання зернового ринку в Україні / О.В. Олійник // Економіка АПК. – 2010. – № 8. – С. 120–126.
144. Основи економічної теорії : підручник / [за ред. С.В. Мочерного]. – Тернопіль : Тарнекс, 1993. – 688 с.
145. Олійничук С. Енергозберігаючі технології / С. Олійничук // Пропозиція. – 2012. – № 6. – С. 21–22.
146. Опалювальні котли на соломі для сільського будівництва // Ринок інсталяційний. – 2010. – № 6. – С. 10–11.
147. Осадчий Г. Возможности экологически чистой енергетики / Г. Осадчий // Інженер. – 2006. – № 8. – С. 32–34.
148. Осадчий Г. Екологія и альтернативные виды энергообеспечения и энергосбережения / Г. Осадчий // Інженер. – 2010. – № 2. – С. 14–17.
149. Осипенко П. Потенціал біомаси / П. Осипенко // Агробізнес сьогодні. – 2010. – № 3. – С. 33–37.
150. Основные источники энергии ХХІ века // Электрик. – 2005. – № 9. – С. 4–7.
151. Пельтек Л.В. Оцінка ефективності приватно– державного партнерства при реалізації регіональної промислової політики [Електронний ресурс] / Л.В Пельтек // Державне управління: удосконалення та розвиток. – 2010. – № 10. – Режим доступу: http: //www.dy.nayka.com.ua.
152. Передерій Н.О. Екологічні проблеми використання нетрадиційних джерел енергії / Н.О. Передерій // Вісник Харк. нац. техн. ун. сільського госп-ва ім. П. Василенка. Серія: економічні науки. – 2007. – № 65. – С. 240–245.
153. Проект “Відновлювальні енергоджерела та зміна клімату” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ukinukraine.fco.gov.uk/.../pos.
154. Плакіда В.Т. Управління державною власністю: світовий досвід та реалії України : монографія / В.Т. Плакіда. – Донецьк : ТОВ “Юго-Восток, Лтд”, 2010. – 427 с.
155. Плакіда В.Т. Теоретико-методологічні підходи до аналізу феномену власності в контексті державного управління / В.Т. Плакіда // Економіка та держава. – 2009. – № 10. – С. 61–64.
156. Плакіда В.Т. Організаційний механізм управління державною власністю на регіональному рівні / В.Т. Плакіда // Науковий вісник Академії муніц. Управління : зб. наук. пр. Серія: Управління / [за заг. ред. В.К. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка]. – К. : ВПЦ АМУ, 2009. – Вип. 1 (7). Державне управління та місцеве самоврядування. – С. 62–68.
157. Подгорный А.Н. Водородная енергетика / А.Н. Подгорный. – М. : Наука, 1998. – 96 с
158. Праховник А.В. Шляхи подолання перешкод у реалізації довгострокової енергетичної політики та створенні ефективної енергетики / А.В. Праховник // Основні положення Енергетичної стратегії України та науково-технічне забезпечення її реалізації : матер. міжнар. наук.-техн. конф. – К. : Енергетика та електрифікація, 2003. – С. 129–136.
159. Самуельсон П. Макроекономіка : [пер. з англ.] / П. Самуельсон, В. Нордгауз. – К. : Основи, 1995. – 230 с.
160. Про Положення про Державний комітет України з енергозбереження від 06.10.1995 р. № 918/95.
161. Положення про матеріальне стимулювання колективів підприємств за економію паливно-енергетичних ресурсів : Наказ Держкоменергозбереження та Мінекономіки від 21.06.2000 р. № 47/127 [Електронний ресурс] // Офіційний вісник України. – 2000. – № 28. – 28 липня. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/laws/show/918/95.
162. Положення “Про Національну комісію регулювання електроенергетики України” : затверджене Указом Президента України від 14.03.1995 р. № 213/95 // Офіційний вісник України. – 1995. – № 18.
163. Послання Президента України до Верховної Ради України “Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002–2011 роки”. – К. : ІВЦ Держкомстату України, 2002. – 72 с.
164. Поспєлова Т.Г. Методологічні аспекти аналізу та рейтингова оцінка ефективності діяльності енергопостачальних компаній / Т.Г. Поспєлова // Економіст. – 2003. – № 1. – С. 48–50.
165. Постанова КМУ “Про врегулювання відносин на оптовому ринку електричної енергії України” вiд 04.08.2000 р. № 29 // Офіційний вісник України – 2000. – № 33. – Ст. 1227.
166. Про заходи щодо скорочення енергоспоживання бюджетними установами, організаціями та казенними підприємствами від 16.06.1999 р. № 662 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/
l_doc2.nsf/link1/VI000020.html.
167. Про ратифікацію Договору до Енергетичної Хартії та Протоколу до Енергетичної Хартії з питань енергетично // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 26. – Ст. 150.
168. Про Програму державної підтримки розвитку нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики : Постанова Кабінету Міністрів України від 31.12.1997 р. № 1505 // Зб. нормат. актів. – К. : Держкоменергозбереження, 2004. – С. 36.
169. Про державну експертизу з енергозбереження : Постанова Кабінету Міністрів України від 01.08.1998 р. № 1094 // Урядовий кур’єр. – 1998. – № 139–140. – 23 липня.
170. Про скорочення енергоспоживання бюджетними установами, організаціями та казенними підприємствами від 30.11.1999 р. № 2183 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/
show/2183-99-%D0%BF.
171. Проект “Енергетичної стратегії України на період до 2030 року та подальшу перспективу (основні положення)” // Міністерство палива та енергетики України / Національна Академія наук України. – 2002. – 176 с.
172. Проект Постанови Верховної Ради України “Про Концепцію переходу України до сталого розвитку” (реєстраційний номер № 5749). – 2004. – 43 с.
173. Райт Г. Государственное управление / Г. Райт ; [пер. з англ. В. Івашка, О. Коваленко, С. Соколик]. – К., 1994. – 191 с.
174. Ребкало В.А. Державна політика: аналіз та механізм її аналізу та впровадження в Україні / В.А. Ребкало, В.В. Тертичка. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – 164 с.
175. Ребкало В.А. Практикум з політичної аналітики у державному управлінні : навч.-метод. посіб. / В.А. Ребкало, Ю.Г. Кальниш. – К. : Вид-во НАДУ, 2005. – 56 с.
176. Розен В.П. Роль энергетической сертификации промышленных предприятий в стимулировании энергосбережения в Украине / В.П. Розен, О.І. Соловей, А.В. Чернявский // Электроконтакт. – 2005. – № 5. – С. 38–43.
177. Розпорядження, Стратегія вiд 15.03.2006 р. № 145-р “Енергетична стратегія України на період до 2030 року” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
178. Розробка енергетичної стратегії України на пері