ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В УКРАЇНІ

Короткий опис

Міністерство освіти і науки України
АКАДЕМІЯ МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

ЖУК Вікторія Петрівна

УДК 353.45:621

ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ РОЗВИТКУ
ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В УКРАЇНІ

Спеціальність 25.00.02 – механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
ДАЦІЙ Надія Василівна,
доктор наук з державного
управління, доцент

КИЇВ – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА 11
1.1. Cутність і основні характеристики державно-приватного партнерства 11
1.2. Форми і моделі функціонування державно-приватного партнерства 25
1.3. Особливості формування та розвитку державно-приватного партнерства в зарубіжних країнах 44
Висновки до розділу 1 80
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В УКРАЇНІ 87
2.1. Оцінка нормативно-правових механізмів розвитку державно-приватних партнерств в Україні 87
2.2. Особливості механізмів функціонування концесійної форми державно-приватного партнерства 106
2.3. Аналіз механізмів зацікавленості органів влади щодо формування партнерств з приватним сектором 126
Висновки до розділу 2 140
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ФУНКЦІОНУВАННЯ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В УКРАЇНІ 145
3.1. Формування організаційно-економічних механізмів розвитку державно-приватного партнерства 145
3.2. Обґрунтування етапів реалізації проектної моделі державно - приватного партнерства 155
3.3. Розроблення механізмів управління ризиками в проектах державно-приватного партнерства 165
Висновки до розділу 3 179
ВИСНОВКИ 185
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 190
ДОДАТКИ 214

ВСТУП

Актуальність теми. Співпраця держави і бізнесу з реалізації конкретних соціально-економічних програм і інвестиційних проектів все частіше здійснюється в Україні у формі державно-приватного партнерства. Державно-приватне партнерство формується як стратегічно важливий альянс держави і бізнесу, мета якого – ефективна для суспільства реалізація суспільно значимих проектів у широкому спектрі: від виробництва, науки і освіти до охорони здоров’я і культури, здатних надати розвитку України інноваційні якості.
В Україні за роки реформ в економіці істотно скоротився державний сектор, а функції управління найважливішими об’єктами життєзабезпечення почали поступово передаватися приватному бізнесу. У цих умовах виникає об’єктивна необхідність переходу до стратегічного партнерства з приватним сектором, формування такої системи відносин, яка б забезпечувала раціональне поєднання вільної конкуренції із заходами державного регулювання з метою обслуговування інтересів суспільства.
Теоретичні та прикладні проблеми розвитку партнерських відносин держави і підприємницьких структур досліджували такі вітчизняні та закордонні науковці: В. Варнавський, М. Вілісов, В. Геєць, Г. Задорожний, П. Забєлін, В. Івантер, Б. Жихаревич, С. Кукура, Г. Пилипенко, С. Рогів, В. Росинський, С. Сільвестров, Л. Ходів, С. Хуснутдінов та інші. Основна увага вчених зосереджена на необхідності формування механізмів визначення виважених пропорцій та ефективного розподілу функцій держави і приватного підприємництва в економічному середовищі.
У науковому середовищі напрями сучасної теорії господарського партнерства держави і приватного сектора розглянуті в працях таких учених, як Б. Дезілец, В. Ребок, В. Варнавський, Н. Дацій, Я. Жовнірчик, І. Запатріна, Е. Лібанова, В. Удовиченко, О. Вінник, С. Данасарова, А. Денисенко, Є. Ковєшнікова, О. Маслюківська, В. Михєєв, О. Полякова, Е. Уайт, Ю. Шевчук, В. Шпачук та ін.
Незважаючи на значні досягнення у дослідженні державно-приватного партнерства, численні питання залишаються дискусійними, а суперечності – не вирішеними і потребують подальших досліджень cучасного стану реалізації проектів державно-приватного партнерства та удосконалення відповідного нормативно-правового механізму в Україні; розробки інституційних механізмів функціонування державно-приватного партнерства шляхом реалізації спеціальних функцій держави на регіональному рівні, а також положення щодо формування та розвитку державно-приватного партнерства на засадах процесного підходу.
Важливість зазначених проблем, їх теоретична і практична значимість зумовили вибір теми дисертаційної роботи, окреслили її мету та постановку основних завдань.
Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до наукової теми Академії муніципального управління “Удосконалення механізмів державного управління та місцевого самоврядування” (номер державної реєстрації 0108U008164). У виконанні науково-дослідних робіт участь автора полягає в удосконаленні механізмів реалізації державно-приватного партнерства в Україні.
Мета й завдання дослідження. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних засад та розробці практичних пропозицій щодо удосконалення механізму розвитку державно-приватного партнерства в Україні. Відповідно до мети в роботі поставлено такі завдання:
– провести аналіз ґенези управлінської думки й основних інструментів її забезпечення щодо формування та розвитку державно-приватного партнерства;
– визначити модель стратегічного державно-приватного партнерства;
– визначити пріоритети забезпечення механізму державно-приватного партнерства, використовуючи для України позитивний досвід іноземних держав для України;
– проаналізувати cучасний стан реалізації проектів державно-приватного партнерства та удосконалити відповідний нормативно-правовий механізм в Україні;
– розробити інституційні механізми функціонування державно-приватного партнерства шляхом реалізації спеціальних функцій держави на регіональному рівні;
– обґрунтувати механізми управління реалізацією проектів державно-приватного партнерства з урахуванням відповідальності за ризики;
– розробити положення щодо формування та розвитку державно-приватного партнерства на засадах процесного підходу;
– запропонувати науково-практичні рекомендації щодо розвитку державно-приватного партнерства в Україні.
Об’єкт дослідження – розвиток державно-приватного партнерства в Україні.
Предмет дослідження – формування механізмів розвитку державно-приватного партнерства в Україні.
Методи дослідження. Методологічну основу роботи становлять загальнонаукові прийоми досліджень і спеціальні методи, що ґрунтуються на сучасних наукових засадах державно-управлінської, економічної і споріднених з ними наук. У роботі використано методи абстрактно-логічні (при теоретичному узагальненні та формуванні висновків); монографічний (при вивченні літературних джерел, законодавчих чи інших нормативно-правових актів); економіко-статистичний (аналіз сучасного стану реалізації проектів державно-приватного партнерства); розрахунково-конструктивний (вдосконалення стратегічних механізмів розвитку державно-приватного партнерства); монографічний метод та метод експертних оцінок.
Інформаційною базою були нормативно-правові матеріали державного рівня управління, офіційна звітність державної служби, державної статистики, офіційні матеріали таких міжнародних організацій, як: Світовий банк, комісії ЄС, Європейська економічна комісія ООН, Міжнародний центр сприяння приватної участі в розвитку інфраструктури, а також вітчизняні і зарубіжні літературні джерела: монографії, навчальні посібники, періодичні видання.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею. Конкретний особистий внесок полягає у вирішенні актуального наукового завдання в галузі державного управління, зокрема в обґрунтуванні теоретичних положень, методичних засад та удосконалення стратегічних механізмів розвитку державно-приватного партнерства, що дозволяють забезпечити їх самостійний розвиток і економічну цілісність.
Наукову новизну дисертаційного дослідження визначають такі основні теоретико-методологічні результати:
вперше:
– розроблено систему стратегічного державно-приватного партнерства, що ґрунтується на взаємовигідній взаємодії, обміні ресурсів і розподілі ризиків між державним, бізнес-сектором і сектором соціальних мереж щодо досягнення довгострокових (стратегічних) інтересів у розвитку соціального партнерства та корпоративної соціальної відповідальності;
удосконалено:
– інституційні механізми функціонування державно-приватного партнерства шляхом реалізації спеціальних функцій держави на регіональному рівні: розробка проектів концепцій, програм і інших документів, пов’язаних з розвитком механізмів державно-приватного партнерства в Україні; вироблення пропозицій щодо вдосконалення законодавства по державно-приватному партнерству; моніторинг ефективності існуючих і знову пропонованих заходів зі стимулювання розвитку державно-приватного партнерства в Україні; визначення перспективних напрямів розвитку державної політики у сфері державно-приватного партнерства;
– нормативно-правовий механізм державно-приватного партнерства шляхом: введення у законодавство України положень щодо відповідальності посадових та інших осіб за порушення угод партнерства, порушення рівності перед законом державних та приватних партнерів, проявів дискримінації партнерів; узгодження інтересів державних та приватних партнерів з метою отримання взаємної вигоди, а також розподілу між державним та приватним партнером ризиків, пов’язаних з виконанням договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства;
– механізми управління реалізацією проектів державно-приватного партнерства на регіональному рівні шляхом доповнення елементами розподілу між суб’єктами управління відповідальності за ризики, а саме: регіональні органи державного управління – передпроектна фаза; регіональні органи державного управління та приватний сектор – фази: створення об’єкта, експлуатації об’єкта; передачі об’єкта; та доповнення класифікацією таких етапів, а саме: передінвестиційний (фази визначення потреб і підготовка схеми проекту); інвестиційний (фаза конкурсу і передачі замовлення, а також реалізації проекту і контроля); експлуатаційний (фаза оцінки проекту державно-приватного партнерства і введення його в експлуатацію, а також фаза експлуатації);
дістали подальшого розвитку:
– теоретичні положення формування та розвитку державно-приватного партнерства, виходячи з зарубіжного досвіду, що передбачають застосування в Україні процесного підходу, зміст якого полягає у врахуванні громадських цінностей у відносинах, формуванні балансу цінностей для учасників цих відносин, розробці моделей та механізмів реалізації суспільно значущих проектів;
– визначення пріоритетів забезпечення механізму державно-приватного партнерства, використовуючи напрацьований позитивний досвід іноземних держав для України, а саме: збільшення частки фінансових ресурсів приватних партнерів у процесі реалізації регіональних програм та проектів; скорочення бюджетних витрат на розвиток необхідних об’єктів та реконструкцію інфраструктури; упровадження прогресивних та нанотехнологій.
Практичне значення одержаних результатів. Основні положення дослідження доведені до стадії конкретних рекомендацій і можуть виступати підґрунтям для удосконалення процесу формування стратегічних механізмів розвитку державно-приватного партнерства. Основні положення та висновки роботи можуть бути використані у виробленні рекомендацій по організації і проведенню проектів державно-приватного партнерства. Теоретичні положення можуть бути запропоновані для вдосконалення управління регіональною інфраструктурою на основі застосування механізму державно-приватного партнерства.
Підготовлені рекомендації автора використані Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України при підготовці проектів державно-приватного партнерства на регіональному рівні (довідка № 56-98/23 від 16.11.2012 р.) та в діяльності Київської обласної ради при удосконаленні державної програми розвитку державно-приватного партнерства (довідка № 320/87-96 від 19.12.2012 р.).
Запропоновані в дисертаційній роботі теоретичні положення використані в навчальному процесі Академії муніципального управління при розробці програм навчальних курсів з державного управління та державного регулювання економіки (дов. № 43 від 23.01.2013 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, яка містить отримані автором особисто результати в галузі науки державного управління, що в сукупності вирішують конкретне наукове завдання щодо стратегічних механізмів розвитку державно-приватного партнерства в Україні.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи були викладені на міжнародних науково-практичних конференціях: «Основні характеристики державно-приватного партнерства на регіональному рівні» (м. Київ, 2012), «Напрями розвитку державно-приватного партнерства у підвищенні конкурентоспроможності країни» (м. Сімферополь, 2012), «Концепція зацікавленості органів влади щодо формування партнерств з приватним сектором» (м. Запоріжжя, 2012), «Теоретичні питання приватно–державного партнерства» (м. Харків, 2012).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 11 наукових праць, загальним обсягом 4,2 обл. вид. арк., з них 5 статей – у наукових фахових виданнях з державного управління, 2 – в інші виданнях, 4 тези конференцій.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації – 228 сторінок, у тому числі 16 таблиць на 11 сторінках, 9 рисунків на 5 сторінках, 3 додатки на 15 сторінках. Список використаних джерел налічує 223 найменувань на 23 сторінках.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено нові вирішення наукового завдання, що полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних засад та розробці практичних рекомендацій щодо формування механізмів розвитку державно-приватного партнерства в Україні. За результатами дисертаційного дослідження сформульовані наступні висновки.
1. Проведено аналіз ґенези управлінської думки й основних інструментів її забезпечення щодо формування та розвитку державно-приватного партнерства. Встановлено, що існують різні підходи до визначення громадських цінностей у системі державно-приватного партнерства.
Ієрархічне гарантування громадських цінностей, запропоноване в універсальному підході, нехтує необхідністю збалансування громадських цінностей, які по своїй природі знаходяться в стані змагання одна з одною. Така жорстка пріоритезація може завадити менеджерам при реалізації проектів.
Прихильники інституційного підходу згодні з підходом стейкхолдерським у тому, що громадські цінності не є універсальними, однак вони являють собою не просто результат взаємодії зацікавлених сторін. Зроблено висновок, що можливість впровадження кращих практик в інше середовище є обмеженим.
2. Визначено модель стратегічного державно-приватного партнерства, що поєднує владу, бізнес, громадські організації та суспільство й має ефективно працювати для підвищення якості життя населення. Така модель забезпечує конструктивну взаємодію всіх складових та має додати ініціативам, спрямованим на забезпечення стійкого розвитку, інноваційний і послідовний характер, що дозволяє вирішувати складні соціальні завдання.
Запропоновано реалізовувати таку модель за проектами соціального партнерства та корпоративної соціальної відповідальності. Основні суб’єкти взаємодії мають різні можливості й ресурси для участі у вирішенні соціальних проблем, тому побудова моделі стратегічного державного партнерства ґрунтується на взаємовигідному обміні ресурсів, доступ до яких може бути корисний і взаємовигідний всім сторонам.
Виявлено важливу характеристику стратегічного партнерства, а саме взаємодію між декількома сторонами щодо досягнення довгострокових (стратегічних) інтересів, побудовану на об’єднанні ресурсів, розподілі ризиків.
3. Використовуючи для України позитивний досвід іноземних держав, визначено такі пріоритети забезпечення механізму державно-приватного партнерства, а саме: використання фінансових ресурсів приватних партнерів у процесі реалізації регіональних програм та проектів; скорочення бюджетних витрат на розвиток необхідних об’єктів та реконструкцію інфраструктури; упровадження прогресивних технологій.
Встановлено, що основною перевагою державно-приватного партнерства для приватного сектора є можливість інвестувати у соціально-економічні проекти розвитку регіону, населеного пункту та брати в них участь.
4. Проаналізовано cучасний стан реалізації проектів державно-приватного партнерства та встановлено, що фінансово-економічна криза має негативний вплив на розвиток соціального партнерства та корпоративної соціальної відповідальності, підвищуючи соціальну напруженість у суспільстві з об’єктивних причин. Унаслідок цього помітнішими стали фактори слабкого розвитку державно-приватного партнерства в Україні на внутрішньому рівні: недотримання законодавчо встановлених соціально-трудових прав і гарантій працівників; порушення з боку роботодавців міжнародних прав людини та трудових стандартів; невиправдана економія на інвестиціях в охорону праці та здоров’я працівників; низький рівень заробітної плати та тривала заборгованість з її виплати.
Удосконалено відповідний нормативно-правовий механізм державно-приватного партнерства в Україні шляхом: введення у законодавство України положень щодо відповідальності посадових та інших осіб за порушення угод партнерства, порушення рівності перед законом державних та приватних партнерів, проявів дискримінації партнерів; узгодження інтересів державних та приватних партнерів з метою отримання взаємної вигоди, а також розподілу між державним та приватним партнером ризиків, пов’язаних з виконанням договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства; оптимальною побудовою відносини між центральними органами влади, органами місцевого самоврядування, приватним бізнесом та населенням; забезпеченням реального контролю й моніторингу за реалізацією проектів на засадах державно-приватного партнерства як з боку держави, так і з боку громадянського суспільства тощо.
1. Розроблено інституційні механізми функціонування державно-приватного партнерства шляхом передбачення спеціальних функцій держави на регіональному рівні.
Виявлено, що для ефективного упровадження державно-приватного партнерства в Україні актуальним є визначення моделі ефективної системи мотивації й контролю в органах, відповідальних за його реалізацію з боку держави, а також адаптація широко використовуваних у світі механізмів державно-приватного партнерства до умов України, розвиток інституційного середовища у цій сфері.
6. Обґрунтовано механізми управління реалізацією проектів державно-приватного партнерства з урахуванням відповідальності за ризики шляхом розподілу між суб’єктами управління відповідальності за реалізацію окремих фаз, а саме: органи державного управління – передпроектна фаза; державного управління та приватний сектор – фази створення, експлуатації та передачу об’єкта.
Встановлено неминучість і закономірність виникнення ризиків у рамках проекту, які мають принципову нездійсненність того або іншого проекту повністю приватним сектором, а також унаслідок перевищення прийнятного для нього рівня проектних ризиків, обумовлює необхідність розподілу ризиків між державним та приватним партнерами, обґрунтовує доцільність формування системи управління ризиками проекту, основними цілями якої є підвищення ефективності роботи, зниження витрат і максимізація доходу.
7. Розроблено положення щодо формування та розвитку державно-приватного партнерства на засадах процесного підходу, зміст якого полягає у врахуванні громадських цінностей у відносинах, формуванні балансу цінностей для учасників цих відносин, розробці моделей та механізмів реалізації суспільно значущих проектів.
Доведено, що головною перевагою є пряма орієнтація на замовника проекту, здійснення аналізу та постійного вдосконалення управлінського процесу.
Виявлено, що при процесному підході маємо наступні позитивні моменти: єдиним мірилом якості й цінності проекту є задоволеність замовника; кожний партнер прив’язаний до кінцевого результату й відповідає за його результат; обмін інформацією здійснюється всередині бізнес-процесу, що виключає її спотворення, а також значно скорочує терміни передачі інформації від одного партнера до іншого.
8. Запропоновано науково-практичні рекомендації щодо розвитку державно-приватного партнерства в Україні:
– з метою формування сприятливого економічного та управлінського середовища забезпечити гарантії захисту інтересів державних та приватних партнерів у процесі розроблення, затвердження та реалізації проектів;
– з метою активізації та практичного запровадження основних форм державно-приватного партнерства сформувати на державному, регіональному та місцевому рівнях бази інвестиційних проектів; прискорити підготовку та розпочати реалізацію пілотних проектів у сфері будівництва автомобільних доріг та модернізації житлово-комунального господарства;
– для удосконалення системи підготовки й реалізації проектів запровадити програми підвищення кваліфікації працівників органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань впровадження державно-приватного партнерства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Айрапетян М.С. Зарубежный опыт использования государственно-частного партнерства. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ppp-russia.ru/analytics/40-ajrapetyan-ms-zarubezhnyj-opyt-ispolzovaniya.html.
2. Алешин О. Концеcсия как инструмент государственно-частного партнерства [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.kisilandpartners.com.
3. Амунц Д.М. Государственно-частное партнерство. Концессионная модель совместного участия государства и тепло з сектора в реализации финансовоемких проектов [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.cultinfo.ru/cultura/2006-04/partnerstvo.htm#00.
4. Балашова С.П. Государственно-частное партнерство и его роль в социально-экономическом развитии муниципального образования/С.П. Балашова - Вестник Алтайского государственного аграрного университета № 9 (59), 2009 – с.87-88.
5. Безгодов С.А. Формирование экономических механизмов в системе государственно-частного партнерства: Автореф. Дисс. … канд. Экон. Наук: 08.00.05 «Экономика и управление народным тепло забе (макроэкономика)». – СПб., 2007. – 22 с.
6. Беляев А.Н. Совершенствование структуры управления городским жилищным тепло забе / А. Н. Беляев // Управление проектами и развитием производства. – 2000. – №2. – С.138.
7. Бобко У.П. Державно-приватні партнерства в Україні та перспективи їх впровадження на прикладі підготовки до Євро-2012 // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - 1 (1). – 2011. -С.274-282.
8. Бульбас С. Порятунок сфери ЖКГ – державно-приватне партнерство//[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uspp.org.ua/interview/17.poryatunok-sferi-zhkg-derzhavno-privatne-partnerstvo.htm
9. Буряк П.Ю. Фінансове забезпечення розвитку підприємництва / П. Ю. Буряк. – Л.: Ін-т регіональних досліджень НАН України; Львів. Держ. Фінансово-економічний еп-т, 2005. – 248 с.
10. Быстров М.С., Вдовин И.А. Инструменты государственно-частного партнерства в России: Инвестиционный фонд и особые экономические зоны. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.akm.ru/rus/conferences/061018/prog.htm 2009.
11. Бюллетень Счетной палаты Российской Федерации № 4(148), 2010 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.budgetrf.ru/Publications/Schpalata/2010/ACH201005202219/ACH201005202219_p_006.htm
12. Варіанти залучення приватного сектора у сферу комунальних послуг в Україні. // http://tariffreform.padco.kiev.ua/ukr/ PUBLICATIONS/HTML/PSP/1-4.html
13. Варнавский В. Г. Партнерство государства и частного сектора: формы, проекты, риски / РАН; Институт мировой экономики и международных отношений. М.: Наука, 2005. - 315с.
14. Варнавский В.Г. Государственно-частное партнерство: теория и практика. / В.Г. Варнавский, А.В. Клименко, В.А. Королев и др. – М.: Изд. дом Гос. ун-та — Высшей школы экономики – 2010. - 287 с.
15. Варнавский В.Г. Партнерство государства и частного сектора. – М.: Наука, 2005. – 260 с.
16. Васильева И.П. Особенности учета на предприятиях ЖКХ / И. П. Васильева. – Харьков: Центр «Консульт», 2005. – 112 с.
17. Виленский П.Л., Левшиц В.Н., Смоляк С.А. Оценка эффективности инвестиционных проектов. Теория и практика: Учеб.пособие – 2-е изд., перераб и доп – М.: Дело, 2002 – 888с.
18. Винницький Б. Досвід та перспективи впровадження державно-приватних партнерств в Україні та за кордоном / Винницький Б., Лендьел М., Онищук Б., Сегварі П. – К.: «К.І.С.», 2008. – 146 с.
19. Геєць В.М. Политэкономия. Взаимодействие доверия и развития. - Экономическая теорія, Київ 2005. – №2. – с.3-17
20. Геєць В.М. Суспільство, держава, економіка: феноменологія взаємодії та розвитку – Національна академія наук України, ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України". Віддруковано у ВПЦ „Експрес", 2009. – 864 с.
21. Головіна К. Майновий комплекс «Білоцерківводоканалу» передадуть у концесію // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.qwas.ru/ukraine/np/Mainovii-kompleks-B-locerk-vvodokanalu-peredadut-u-konces-ju/
22. Господарський кодекс України.
23. Государственно – частное партнерство в инфраструктуре. Практическое руководство для органов государственной власти. Джеффри Делмон, 2010. The World Bank, PPIAF.
24. Государственное частное партнёрство в Украине. - К.: Бизнес-центр «Евразия», 2009. – 176 с. (17)
25. Государственно-частное партнерство в зарубежных странах/ Под ред. В.С.Лихачева. - М.: Из-во «Финансы, экономика, безопасность», 2009. - 129 с.
26. Государственно-частное партнерство в Украине как один из механизмов работы с инвестором // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minek-crimea.gov.ua/news_content.php?cid=1678
27. Гуржос В. Огляд Державної програми розвитку дорожнього сектору України: Презентація пілотного інвестиційного проекту, Київ, 21 березня 2006 року.
28. Гурье Л.И. Современные средства обучения в процессе повышения квалификации преподавателей вузов [Электронныйресурс]/ Л. И. Гурье. – Режим доступа: http://www.fcde.ru.de.
29. Данасарова С.Д. Институт частно-государственного партнерства: становление и развитие в России: Автореф. Дисс. ... канд. Экон. Наук: 08.00.01 / Восточно-Сибирский гос. тепло заб. Ун-т. – Улан-Удэ, 2007. – 24 с.
30. Данилишин Б. Державно-приватне партнерство — стратегічна форма взаємодії влади і бізнесу // [Електронний ресурс]. — Режим доступу:— http://news.yurist-online.com/news/kmu/2
31. Данилишин Б.М. Аналіз регуляторного впливу при впровадженні Закону України "Про загальні засади розвитку державно-приватного партнерства в Україні" // Департамент інвестиційної та інноваційної діяльності – Режим доступу: http://www.me.gov.ua/ control/uk/publish/article/system?
32. Денисенко А.П. Ковешникова Е.В. Государственно-частное партнерство как перспективный инструмент развития территорий // Актуальные проблемы развития хозяйствующих субъектов, территорий и систем регионального и муниципального управления: материалы 4 международной научно-практической конференции/ Віп.1. – Воронеж: ВГПУ, 2009. – 250 с.
33. Державне управління: плани і проекти економічного розвитку / [О. С. Власюк, Т. В. Дерюгіна, І. В. Запатріна та ін.]; за заг. ред. О. Ю. Кучеренка, І. В. Запатріної. – К. : ВІП, 2006. – 623 с. (з них автору належать 6,0 друк. арк.)
34. Димченко О. В. Житлово-комунальне господарство в реформаційному процесі: аналіз, проектування, управління: монографія /О. В. Димченко; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. – Х.: ХНАМГ, 2009. – 356 с. ISBN 978-966-695-151-2.
35. Досвід та перспективи впровадження державно-приватних партнерств в Україні та за кордоном / Винницький Б., Лендьел М., Онищук Б., Сегварі П. – К.: «К.І.С.», 2008. – 146 с.
36. Доценко-Білоус Чи потрібен державі партнер [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.epravda.com.ua/columns/2011/10/6/300711/
37. Дудін В. Перспективи держано-приватного співробітництва Загальнонаціональна правова газета "Юридичний вісник України" Архів "Юридичного вісника України" №24 (676) - Режим доступу: http://www.yurincom.com/ua/legal_bulletin_of_Ukraine/archive/?aid=2610&jid=278&print=1
38. Європейська Комісія, http://ec.europa.eu
39. Європейський банк реконструкції та розвитку, http://www.ebrd.com
40. Європейський Експертний центр з ППП (European PPP Expertise Centre, EPEC), http://www.eib.org/epec
41. Єгорова О. Державно-приватне партнерство в портовому сегменті економіки України. Радикальний крок чи необхідність? //Юридична газета. - №20 (155). – 2008.- Режим доступу: http://www.yur-gazeta.com/article/1570/
42. Житлово-комунальне господарство – шляхи та особливості реформування. – К.: Держбуд, ДАЖКГ, 2002. – 84 с.
43. Жук В.П. Концепція зацікавленості органів влади щодо формування партнерств з приватним сектором / В.П. Жук // Актуальні проблеми та перспективи розвитку публічного управління в Україні / Матеріали ІV Всеукр. наук.-практ. конф., 11 жовтня 2012р. Запоріжжя: 2012. –С.117-120.
44. Жук В.П. Нанотехнічна парадигма державно-приватного партнерства / В.П. Жук // Наукові розвідки з державного та муніципального управління: зб. наук. пр./ Акад. муніципал. упр.; за загал. ред. В. К. Присяжнюка, В. Д. Бакуменка. –Вип. 2. К. :[ВПЦ АМУ], – 2012 – С.221-228.
45. Жук В.П. Напрями розвитку державно-приватного партнерства у підвищенні конкурентноспроможності країни / В.П. Жук // Інформаційне суспільство: нова роль держави, бізнесу та громад / Матеріали науково-практичної конференції 21- 25 серпня 2012р. Сімферополь: Кримський інститут бізнесу, 2012. –С.42-44.
46. Жук В.П. Організація державно-приватного партнерства в зарубіжних країнах / В.П. Жук // Інвестиції: практика та досвід. – 2012. – № 11. – С.111-113.
47. Жук В.П. Основні характеристики державно-приватного партнерства на регіональному рівні /В.П. Жук // Інвестиції: практика та досвід. – 2012. – № 12.– С.122-124.
48. Жук В.П. Основні характеристики державно-приватного партнерства на регіональному рівні / В.П. Жук // Завдання державного, регіонального та муніципального управління в контексті нових реалій національного розвитку: міжнар. наук.-практ. конф., 06 квітня 2012 р.: тези доп.: у 2 ч. – К. ВПЦ АМУ, 2012. – Т. 2. – С.182-184.
49. Жук В.П. Теоретичні питання приватно –державного партнерства / В.П. Жук // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції «Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи». У двох томах. Т. 1. – Харків: ХНТУСГ, 2012. –С.144-146.
50. Жук В.П. Управління інноваціями на принципах державно-приватного партнерства / В.П. Жук // Науковий вісник Академії муніципального управління: Серія «Управління» Вип. 4/ 2012. Державне управління та місцеве самоврядування / За заг.ред. В.К. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка. К.: Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципалного управління. – 2012. – С.184-190.
51. Жук В.П. Фінансова схема проектів державно-приватного партнерства [Електронний ресурс] / В.П. Жук // Державне управління: удосконалення та розвиток – 2012 –№ 5. – Режим доступу до журналу: http: //www.dy.nayka.com.ua.
52. Жук В.П. Форми функціонування державно-приватного партнерства /В.П. Жук // Інвестиції: практика та досвід. – 2012. – № 13.– С.109-111.
53. Журавлева И.И. Модель организации дистанционного обучения: опыт и перспективы [Электронный ресурс] / И.И.Журавлева. – Режим доступу: http:// brn.da.ru/ru.
54. Забаштанський М.М. Джерела формування фінансових ресурсів підприємств комунального господарства / М. М. Забаштанський // Актуальні проблеми економіки. – 2005. – № 6 (48). – С. 25–29.
55. Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гарантування прав концесіонерів ” від 23 грудня 2010 р. № 2880-VI .
56. Закон України “Про внесення змін та доповнень до деяких законів України з метою стимулювання концесійної діяльності” від 3 лютого 2004 р. №1414-ІV.
57. Закон України “Про житлово-комунальні послуги” від 24 червня 2004 року №1875-ІV [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1875-15.
58. Закон України “Про місцеве самоврядування” від 21 травня 1997 р. №280-97- ВР.
59. Закон України “Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України” від 9 липня 2010 р. № 2479 –VI.
60. Закон України “Про оренду державного та комунального майна” від 10 квітня 1992 р. №2296-ХІІ.
61. Закон України “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності” від 3 березня 1998 р. №147/98-ВР.
62. Закон України “Про режим іноземного інвестування” від 19 березня 1996 р. № 93 /97-ВР.
63. Закон України “Про теплопостачання” від 2 червня 2005 р. № 2633-IV. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: – http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2633-15.
64. Закон України “Про управління об’єктами державної власності” від 21 вересня 2006 р. № 185-V.
65. Закон України „Про державно-приватне партнерство” [Електронний ресурс] / м. Київ 1 липня 2010 року N 2404-VI // Режим доступу: http://www.president.gov.ua/.
66. Закон України „Про здійснення державних закупівель” вiд 01.06.2010 № 2289-VI. Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2289-17
67. Закон України „Про інвестиційну діяльність” вiд 18.09.1991 № 1560-XII (Редакція вiдбудеться 01.01.2012 на пiдставi ЗУ №3461-17)
68. Закон України «Про державно-приватне партнерство» № 2404–VІ від 1.07.2010 р. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/documents/12134.html
69. Закон України «Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1869-15.
70. Закон України «Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг» від 14 грудня 1999 року, № 1286-XIV, викладений у новій редакції Законом України від 15 січня Kyiv / 30222251.1 2009 р., № 891-VI
71. Закон України «Про концесії» від 16 липня 1999 р., № 997-XIV // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=997-14.
72. Закон України «Про особливості оренди чи концесії об'єктів паливно-енергетичного комплексу, що перебувають у державній власності» від 8 липня 2011 р., № 3687-VI
73. Закон України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності» від 21 жовтня 2010 р., № 2624-VI// Відомості Верховної Ради України (ВВР).- 2011.- N 11.- ст.71
74. Закон України «Про фінансовий лізинг» вiд 16.12.1997 № 723/97-ВР// Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, N 16, ст.68.
75. Закону України "Про угоди про розподіл продукції" вiд 14.09.1999 № 1039-14 //Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 44, ст. 391.
76. Запатрина И.В. Жилищно-коммунальная инфраструктура: реформы и система их финансового обеспечения; НАН Украины; Ин-т экон. И прогнозиров. – К., 2010, - 336 с.: табл., рис.
77. Запатрина И.В. Жилищно-коммунальная инфраструктура: реформы и система их финансового обеспечения; НАН Украины; Ин-т экон. И прогнозиров. – К., 2010, - 336 с.:
78. Запатрина И.В. Потенциал публично-частного партнерства для развивающихся экономик / И.В. Запатрина. – К.: Издательский центр Союза собственников жилья Украины, 2011 – 152 с.
79. Запатріна І. В. Бюджетна підтримка як елемент розвитку публічно-приватного партнерства в житлово-комунальній сфері / І. В. Запатріна // Фінанси України. – 2008. – №4. – С. 3 – 11. (0,5 друк. арк.)
80. Запатріна І.В.- Розвиток системи державного капітального інвестування в Україні // Фінанси України. – 2009. – №4. – С. 53 – 64. – 0,9 друк.арк.
81. Запатріна І.В., Лебеда Т.Б. «Удосконалення політики тарифоутворення у системі фінансового забезпечення розвитку комунальних систем централізованого водопостачання та водовідведення» - Наукові праці НДФІ, №3 (48), 2009 р. – С. 1-8
82. Запатріна І.В., Лебеда Т.Б. «Удосконалення політики тарифоутворення у системі фінансового забезпечення розвитку комунальних систем централізованого водопостачання та водовідведення» - Наукові праці НДФІ, №3 (48), 2009 р. – С. 1-8
83. Запатріна І.В.Проблеми розвитку державно-приватного партнерства в Україні як фактору макроекономічного зростання / І.В.Запатріна, Т.Б.Лебеда // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrppp.com/ru/science/163-c-l-r
84. Захарченко П.В., Сосновський А.О., Гавриш О.М., Пастушенко О.Є., Обрізан К.С. Шляхи фінансування транспортної галузі на прикладі інфра-структурних об'єктів аеропортів // Європейський вектор економічного розвитку. — № 2 (9). — 2010. — С. 54-63.
85. Захарченко П.В., Сосновський А.О., Гавриш О.М., Ушацький С.А. Проекти в галузі інфраструктури: партнерство державного та приватного секторів: Підручник. КНУБА. — К.: СПД Павленко, 2009. — 256 с.
86. Збірник «Регіональний розвиток та просторове планування територій: досвід України та інших держав-членів Ради Європи». В.С. Куйбіда, В.А.Негода, В.В.Толкованов. – Київ, Видавництво «Крамар», 2009, 170 с. - С.59-63.
87. Звіт про стан реалізації Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки протягом 2008 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minjkg.gov.ua/.
88. Зразок спротиву профспілок проти формування ДПП див. серед ма¬теріалів сайту: http://www.opseu.org/campaign/p3/P3index.htm
89. Ілларіонов О. Ю. Проблеми правового регулювання господарською діяльністю Державно-приватне партнерство у вугільній галузі України: господарсько-правовий аспект / О. Ю. Ілларіонов, І. С. Склярук // Вісник ІЕПД НАН України. – 2011.- № 1. -С.104-111.
90. Інститут державно-приватних партнерств, http://www.ip3.org
91. Каптерев А.И. Виртуальное образование – на расстоянии [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.gpntb.ru.
92. Качала Т. М. Розвиток державно-приватного партнерства в житлово-комунальному господарстві регіонів: проблеми та перспективи / Т. М. Качала // Формування ринкової економіки [Електронний ресурс] : наук. зб. / М-во освіти і науки України, ДВНЗ "Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана" ; відп. ред. О. О. Бєляєв. – 2010. – Вип. – 23. – С. 217–223.
93. Кашин С. Не в дружбу, а в госслужбу // Секрет фирмы. – 2005. –№30(117). [Электронний ресурс]. – Режим доступа: http://www.kommersant.ru/doc.aspx?DocsID=862040
94. Клинова М. Глобализация и инфраструктура: новые тенеденции во взаимоотношениях государства и бизнеса // Вопросы экономики. – 2008. – № 8. – С. 78-90.
95. Комиссия ООН по устойчивому развитию - http://www.un.org/ru/development/sustainable/partnerships.shtml
96. Консалтингове агентство з публічно приватного партнерства в інфраструктурі (The Public – Private Infrastructure Facility, PPIAF), http://www.ppiaf.org
97. Консалтингове агентство з публічно приватного партнерства в усьому світі (SEGURA Consulting LLC), http://www.segura-co.net/home.html
98. Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні: Затверджено Постановою МОН України 20 грудня 2000 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://osvita.org.ua./distance/pravo/oo.html/
99. Концессия – это, прежде всего, модернизация // Україна комунальна від 02.12.2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.jkg-portal.com.ua/index.php?__lang=ru&__url=publication/one/rina-zapatrna-konczesya-cze-persh-za-vse-modernzaczya23128
100. Косовских Е.А., Трифонов Ю.В., Косовских А.А. О механизме снятия внешних рисков регионального инвестиционного процесса// Вестник Нижегородского университета им. Н.И. Лобачевского, 2009, № 3, с. 190–193.
101. Кравченко В.І. Місцеві фінанси України / В. І. Кравченко – К.: Т-во Знання, КОО, 1999. – 487 с. – (Вища освіта ХХІ століття).
102. Кухаренко В.М. Дистанційне навчання та умови застосування / В.М.Кухаренко, О.В.Рибалко, Н.Г.Сиротенко. – Х., 2002. – 320с.
103. Кучеренко И. Н. Общие положение о юридическом лице / Гражданский кодекс Украины: научно-практ. комментарий / Е.О.Харитонов (общ.ред.). – Изд. 5-е, стер. – Х.: Одиссей, 2008. – С.76-118.
104. Кучеренко І.М. Проблеми розвитку житлового законодавства України // Зб. наук. праць: Держава і права. – 2008. – Вип.39. – С.345-351.
105. Легедза О.М. Використання часових трендів для прогнозування динаміки надходження прямих іноземних інвестицій в економіку України / О.М. Легедза, Н.В. Грипинська, Г.Г. Цегелик // Вісник Хмельницького національного університету № 1, 2009.-с. 192-197.
106. Лендьел Μ. Ο. Громадянське та локальне: сучасні інтерпретації функціонування громадянського суспільства на місцевому рівні // Наукові записки НаУКМА. - 2007. Т. 69: Політичні науки - С. 59-64.
107. Лізинг в Україні. //http://www.leasing.org.ua
108. Манкулова Ж. Альтернативные источники финансирования инфраструктурных проектов// Государственно-частное партнерство/ Корпоративный юрист. № 10. 2008. С. 24.
109. Мартусевич Р.А., Сиваев С.Б., Хомченко Д.Ю. Государственно-частное партнерство в коммунальном хозяйстве. М.: Фонд «Институт экономики города», 2006. - 244 с.
110. Матеріали Всеукраїнського форуму "Державно-приватне партнерство в Україні у подоланні економічної кризи в будівництві" (29 жовтня 2009) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.avbmv.com.ua/content/view/638/59/
111. Медведєва Н. П. Правові засади гірничої концесії : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.06 «Земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право» / Н. П. Медведєва ; Київ. нац. унт ім. Т. Шевченка. — К., 2008. — 19 с.
112. Михеев В.А. Государственно-частное партнерство в реализации приоритетных национальных проектов - Режим доступу: http://www.c-society.ru/wind.php?.
113. Модель единого закупщика в тепловых сетях //[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ice.ru/teploreform/154946.
114. Моисеев Н.Н. Судьба цивилизации. Путь разума. - М.: «Языки русской культуры», «А. Кошелев», 2000. - 223 с.
115. Мошковская Т. В. Обучение библиотечных работников Интернет-технологиям: Новый взгляд на старые проблемы [Электронный ресурс] / Т. В. Мошковская. – Режим доступу: http:// www.RBA.ru.
116. Мущинська Н.Ю. Дослідження сучасного стану розвитку державно-приватного партнерства в Німеччині / Н.Ю. Мущинська // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Наукові дослідження та їх практичне застосування. Сучасний стан та шляхи розвитку 2011” – Одеса: 2011. – с.58-59.
117. Мущинська Н.Ю. Публічно-приватне партнерство як інструмент сталого регіонального розвитку / Н.Ю. Мущинська // Коммунальное хозяйство городов.: Науч. тех сб. Вып. 90. – Х.: Техніка, 2010 – С.162-166.
118. Наказ Міністерства економіки від 31.08.2010 № 1082 "Про утворення міжвідомчої робочої групи з питань розвитку державно-приватного партнерства в Україні".
119. Наказ Міністерства економіки України від 24.06.2010 № 742 „Про затвердження Методичних рекомендацій щодо проведення оцінки економічної і соціальної ефективності виконання державних цільових програм”.
120. Ніколаєв В.П. Зміцнення фінансового стану комунальної галузі [Текст] / В. П. Ніколаєв // Фінанси України. – 2003. - №6. – С.75-81.
121. Новий курс: реформи в Україні 2010-2015: Національна доповідь/ За заг. ред. В.М. Гейця. – К.: НВЦ НБУВ, 2010. - 232 с.
122. Оболенський О.Ю. Державна служба / О.Ю. Оболенський / Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - 344 с.
123. Ольшанський О.В. Партнерство „ Місцева влада-Бізнес” Проблеми та перспективи взаємодії \Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції „Державне регулювання соціального підприємництва та соціально відповідального бізнесу” – Харків: 2011 – с.220-223.
124. Організація з економічного співробітництва та розвитку, http://www.oecd.org
125. От холода к теплу: политика теплоснабженя в странах с переходной экономикой [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.iea.org/dbtw-wpd/Textbase/stats/index.asp.
126. Павлюк К.В. Розвиток державно-приватного партнерства у сфері житлово-комунального господарства в Україні / К.В. Павлюк, О.В.Степанова // Фінанси України. – 2011. № 2 – С. 43-55.
127. Папп Н.В. Інструменти державно приватного партнерства / Н.В. Папп // Сталий розвиток економіки. Всеукраїнський науково-виробничий журнал – 2010. – С. 109.
128. Пельтек Л. В. Розвиток регіональної промислової політики держави : теорія, методологія, механізми : [монографія] / Л. В. Пельтек. –Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2010. – 268 с.
129. Перешкоди для інвестицій в Україну, Європейська бізнес асоціація, Травень 2006, Київ, Україна,- С. 12-13.їна
130. Петрова Н.Б., Мущинська Н.Ю. Роль державно-приватного партнерства в формуванні туристських кластерів / Н.Б. Петрова, Н.Ю. Мущинська // Коммунальное хозяйство городов.: Науч. тех сб. Вып.100. – Х.: Техніка, 2011 – С.373-393.
131. Пильтяй О.В. Державний сектор економіки: теорія, методологія, управління розвитком: Монографія. - К.: КНТЕУ, 2010. - 392 с.
132. Пильтяй О.В. Типові моделі розподілу ризиків державно-приватних партнерств [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrppp.com/images/stories/Risk_Sharing_PPP_2011.pdf
133. Підготовка та реалізація проектів публічно-приватного партнерства: Практичний посібник для органів місцевої влади та бізнесу /С. Грищенко – К., ФОП Москаленко О.М., 2011. – 140 с.
134. Погляд з боку інвестицій// Україна комунальна від 11.11.2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.jkg-portal.com.ua/index.php?__lang=ua&__url=publication/one/poglyad-z-boku-nvesticzj20522
135. Полуянов В.П. Реформа ЖКХ и институт государственно-частного партнерства [Електронний ресурс] / В.П. Полуянов, Р.С. Кравченко // [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://www.confcontact.com/.
136. Полякова О.М. Державно-приватне партнерство в Україні: проблеми становлення // Коммунальное тепло заб городов: Науч.-техн. Сб. Вып.87. – К.: Техніка, 2009. – С.317-322.
137. Посібник з моніторингу та оцінювання програм регіонального розвитку /Лендьел М., Винницький Б., Ратейчак Ю., Санжаровський І./ За ред. Санжаровського І., Полянського Ю. – К.: К.І.С, 2007. – 80 с.
138. Постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання організації здійснення державно-приватного партнерства" від 11 квітня 2011 р. № 384 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/384-2011-п
139. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Методики виявлення видів ризиків здійснення державно-приватного партнерства, їх оцінки та визначення форми управління ризиками" від 16 лютого 2011 № 232
140. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку надання приватним партнером інформації державному партнеру про виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства" від 9 лютого 2011 р. № 81.
141. Постанова Кабінету Міністрів України "Про порядок надання державної підтримки здійснення державно-приватного партнерства" від 17 березня 2011 р. № 279.
142. Постанова Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 р. №611 «Про затвердження Порядку та умов надання у 2011 році державних гарантій для забезпечення виконання боргових зобов’язань за запозиченнями суб’єктів господарювання, залученими для реалізації інвестиційних, інноваційних, інфраструктурних та інших проектів розвитку, які мають стратегічне значення і реалізація яких сприятиме розвитку національної економіки» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=611-2011-%EF.
143. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2000 р. № 642 “Про затвердження Положення про проведення концесійного конкурсу та укладення концесійних договорів на об’єкти права державної і комунальної власності”.
144. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2000 р. № 643 “Про затвердження Типового концесійного договору”.
145. Постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 2000 р. № 1114 “Про затвердження Порядку визначення об’єктів концесії, концесі¬онерам яких можуть надаватися пільги щодо концесійних платежів, дотацій, компенсацій, та умов їх надання”.
146. Постанова Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 207 року «Про за¬твердження Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінального турніру чемпіонату Європи УЄФА 2010/12 з футболу (основні завдання і заходи)»
147. Постанова Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 № 401 «Про затвердження Порядку розроблення регіональних програм модернізації систем теплопостачання» – http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=401-2009-%EF.
148. Постанова Кабінету Міністрів України від 04.11.2009 № 1216 «Про затвердження Державної цільової економічної програми модернізації комунальної теплоенергетики на 2010-2014 роки» – http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1216-2009-%EF.
149. Постанова КМУ „Про затвердження Програми розвитку інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні” від 2 лютого 2011 р. №389 - Офіційний вісник України від від 22.04.2011 № 28 - с. 94-98
150. Постанова КМУ № 1801 від 28 грудня 2001 р. «Про затвердження Програми розвитку інвестиційної діяльності на 2002 - 2010 роки» (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року N 1568)
151. Постанова КМУ від 23 квітня 2003 р. N 571 «Про внесення змін до Переліку об’єктів права державної власності, які можуть надаватися в концесію»; Постанова КМУ від 28 жовтня 2004 р. N 1438 «Про доповнення Переліку об’єктів права державної власності, які можуть надаватися в концесію»
152. Про стан та перспективи розвитку підприємництва в Україні, Варналій З.С., Геєць В.М., Кужель О. В., Лібанова Е.М., та ін. – К., Держкомпідприємництво, 2010. – 240с.
153. Про схвалення Концепції розвитку державно приватного партнерства у житлово-комунальному господарстві: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2009 р. № 1184р // Офіційний вісник України. — 2009. — № 78. — Ст. 2650.
154. Проект Закону про загальні засади державно-приватного партнерства Режим доступу: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=34998
155. Проект Закону про основні засади взаємодії держави з приватними партнерами Режим доступу: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=36341
156. Ребок В. Государственно-частное партнерство в Украине [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://arzinger.ua/index.php?page=press&type=books&id=206
157. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції розвитку державно-приватного партнерства у житлово-комунальному господарстві» від 16 вересня 2009 р. N 1184-р [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1184-2009-%F0
158. Савранский П.В. Государственно-частное партнерство в реализации перспективных направлений инновационного развития экономики России: автореф. дис. на соискание научн. степени канд. эконом. наук: спец. 08.00.05 / Савранский П. В. – Краснодар, 2007. – 20 с.
159. Світовий банк, http://www.worldbank.org
160. Сечина О.І., Мельникова О.С. Приватні інвестиції у сектор водопостачання як основа проведення реформування галузі // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/6_NITSHB_2011/Economics/4_80530.doc.htm
161. Синьоокий О. Концесії на будівництво доріг: закони є, але знову чогось не вистачає. //«Критика-Коментарі», 3 квітня 2003 року Винницький Б., Лендьел М.,Онищук Б., Сегварі П.
162. Сосновський А.О. Партнерство державного та приватного секторів як ефективний метод реалізації проектів з розвитку інфраструктури// Вісник МНТУ. Серія Економіка №1. – 2010. - С.38-48.
163. Статівка А.М., Шуміло І.А. Проблеми правового забезпечення публічно-приватного партнерства в інноваційній сфері // Економіка та право. – 2009. – №2. – сс.11-16.
164. Терехов.И.: Реконструкция парка им. Горького станет образцом государственно-частного партнерства // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.city.kharkov.ua/ru/news/igor-terehov-rekonstruktsiya-parku-im-gorkogo-stane-zrazkom-derzhavno-privatnogo-6598.html
165. Уайт Едвард Р., Дезілец Б., Маслюківська О., Ю.Шевчук Посібник з публічно-приватних партнерств. 2009. – 80 с.
166. Указ Президента України «Про деякі заходи щодо розвитку автомобільних доріг в Україні» № N 62/2008 від 29 січня 2008 року
167. Указ Президента України «Про деякі питання підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футбо