ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОЇ Я-КОНЦЕПЦІЇ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНІХ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

Короткий опис

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В.ГНАТЮКА

На правах рукопису

Андрійчук Іванна Петрівна
УДК 159. 923

ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОЇ Я-КОНЦЕПЦІЇ ОСОБИСТОСТІ
МАЙБУТНІХ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ У ПРОЦЕСІ
ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
психологічних наук

Науковий керівник
РАДЧУК ГАЛИНА КІНДРАТІВНА
кандидат психологічних наук, доцент

Тернопіль - 2002

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДIЛ 1
ТЕОРЕТИЧНI ЗАСАДИ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОЇ Я-КОНЦЕПЦIЇ ОСОБИСТОСТІ В КОНТЕКСТI ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА 12
1.1. Стан проблеми Я-концепцiї в сучаснiй психологiчнiй лiтературi 12
1.2. Роль Я-концепції особистості у професiйному становленні практичного психолога 45
1.3. Вихідні положення і постановка проблеми дослідження 61
Висновки до 1 розділу 68
РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ Я-КОНЦЕПЦІЇ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТІВ МАЙБУТНІХ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ 71
2.1. Завдання та методика дослідження Я-концепції особистості майбутніх практичних психологів 71
2.2. Аналіз результатів експериментального вивчення Я-концепції особистості майбутніх практичних психологів 81
Висновки до 2 розділу 102
РОЗДІЛ 3
ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ ГАРМОНІЗАЦІЇ Я-КОНЦЕПЦІЇ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНІХ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ 104
3.1. Мета, завдання та основні положення формуючого експерименту 104
3.2. Система організації роботи щодо гармонізації Я-концепції особистості майбутніх практичних психологів 124
3.3. Аналіз ефективності запропонованої моделі формування позитивної Я-концепції особистості майбутніх практичних психологів 154
Висновки до 3 розділу 168
ВИСНОВКИ 171
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 175
ДОДАТКИ 195

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасна педагогічна практика вищої щколи засвідчує позитивність змін на шляху переходу від школи адміністративно-бюрократичної, догматичної та соціально-комформної до школи демократичної, гуманістичної, розвиваючої та особистісної. Саме гуманістично-демократична педагогіка, яка базується на ідеї співробітництва, співбуття викладача та студента, здатна сприяти розкриттю творчого потенціалу особистості, її психологічній підготовці до творчого розв`язання професійних завдань, особливо у складних видах діяльності, до яких належить робота практичного психолога.
Основним предметом професійної діяльності психолога є проблемна життєва ситуація, в якій опинився клієнт. Психолог має проаналізувати, оцінити проблему клієнта і надати йому допомогу в її позитивному розв`язанні. Для забезпечення ефективності цього аналізу, оцінки та розв`язання проблеми клієнта психологу треба самому бути гуманістично спрямованою особистістю з позитивною Я-концепцією. Для такої роботи залучаються всі наявні знання, життєвий досвід, інтуїція. Професіоналізм психолога-практика потребує самопізнання й психокорекції власних проблем, інакше актуальний матеріал взаємодії з клієнтом може бути сприйнятий спотворено на емоційному та когнітивному рівнях. Стає зрозумілим, що професійний психолог з позитивною Я-концепцією може краще допомогти клієнтові вирішити його проблеми. У зв`язку з цим виникає низка питань, пов`язаних з підготовкою психолога-практика і вимогами до нього як до професіонала та особистості.
Переважно підготовка практичних психологів характеризується розривом психологічного пізнання й самопізнання. Традиційно психологія більше формує стандартні знання, ніж розвиває рефлексивні, які потрібні психологу-практику. Підвищення ефективності системи освіти, побудова її на засадах гуманізму, зростання ролі людського фактора в суспільстві, зумовили необхідність активного впровадження в педагогічну практику особистісно зорієнтованого навчання. Створення умов, які сприяють тому, щоб при засвоєнні будь-якого компонента змісту освіти розвивалася сфера особистісних функцій індивіда, так в узагальненому вигляді можна визначити мету особистісно зорієнтованого навчання. А визнання студента головною діючою фігурою всього навчального процесу складає суть особистісно зорієнтованої педагогіки. Саме в рамках такої освіти майбутні психологи-практики, здобуваючи стандартні знання, зможуть розвивати свій рефлексивний потенціал, оволодівати навичками самоаналізу й цілісного аналізу ситуації спілкування.
Постає питання про виявлення та створення умов для формування позитивної Я-концепції майбутніх практичних психологів як одного із найважливіших завдань професійної психологічної освіти.
Основну концептуальну парадигму проблеми Я-концепції формували представники гуманістичної психології (Р.Бернс, Ч.Кулі, А.Маслоу, Р.Мей, Дж.Мід, К.Роджерс та ін.).
Я-концепція як динамічна система уявлень особистості про себе, що існують в усвідомлюваній та неусвідомлюваній формах, в поєднанні з їх емоційно забарвленою оцінкою та поведінковою реакцією, була об`єктом вивчення і вітчизняних дослідників. Так, психологічний зміст поняття Я-концепція” розкрито в роботах М.Й.Боришевського, Т.В.Говорун, І.С.Кона, Ю.М.Орлова, О.Т.Соколової, В.В.Століна, П.Р.Чамати, І.І.Чеснокової та ін.. Структура Я-концепції особистості та психологічні характеристики її основних компонентів висвітлені в роботах К.А.Абульханова-Славської, О.Г.Асмолова, І.Д.Беха, М.Й.Боришевського, Л.В.Бороздіної, Р.М.Грановської, О.Є.Гуменюк, Л.В.Долинської, А.В.Захарової, Г.І.Ліпкіної, С.Д.Максименка, А.В.Петровського, Л.С.Рубінштейна, О.Т.Соколової, В.В.Століна, І.І.Чеснокової та ін. У деяких дослідженнях з`ясовувались функції Я-концепції в різних видах діяльності та поведінці (Т.В.Дмитрова, І.С.Кон, Г.К.Радчук, В.І.Юрченко та ін.). Віковій динаміці формування Я-концепції присвячені роботи І.С.Кона, С.Б.Кузикової, І.А.Слободянюка, Л.М.Співак та ін.
На актуальність проблеми формування професійно важливих якостей особистості майбутнього психолога наголошують українські дослідники О.Ф.Бондаренко, С.В.Васьковська, Ж.П.Вірна, В.В.Власенко, П.П.Горностай, Л.В.Долинська, Ю.Г.Долінська, В.І.Карікаш, Н.Л.Коломінський, В.Г.Панок, Н.І.Пов`якель, В.А.Семиченко, Л.Г.Терлецька, Л.І.Уманець, Н.В.Чепелєва, Т.Н.Щербакова, Т.С.Яценко. Водночас вивчення наукової літератури з проблеми Я-концепції показало відсутність досліджень щодо факторів впливу на становлення Я-концепції особистості майбутнього практичного психолога в умовах вищої школи. Ні у вітчизняній, ні в зарубіжній літературі питання формування позитивної Я-концепції особистості майбутніх практичних психологів окремо не розглядались.
Таким чином, соціальна та психолого-педагогічна значущість проблеми, необхідність подальшого розширення її теоретичних та експериментальних досліджень і зумовили вибір теми нашого дослідження "Формування позитивної Я-концепції особистості майбутніх практичних психологів у процесі професійної підготовки". Тема входить до плану науково-дослідних робіт Тернопільського державного педагогічного університету імені В.Гнатюка, затверджена вченою радою університету (протокол №8 від 30.03.1999р.) та координаційною радою з психолого-педагогічних досліджень АПН України (протокол №5 від 14.06.1999р.).
Об’єктом дослідження є процес становлення самосвідомості особистості майбутнього практичного психолога.
Предмет дослідження формування позитивної Я-концепції особистості майбутніх практичних психологів в умовах навчання у вищому навчальному закладі.
Метою даної дисертаційної роботи є експериментальне дослідження психологічних особливостей Я-концепції особистості та розробка концептуальної психолого-педагогічної моделі формування позитивної Я-концепції особистості майбутніх практичних психологів у процесі професійної підготовки.
Гіпотеза нашого дослідження полягає у наступних положеннях:
1. Я-концепція особистості майбутнього практичного психолога студента-першокурсника характеризується дизгармонійністю, що може проявлятися у неадекватній самооцінці, екстернальному локусі контролю, особистісній тривожності, почутті неповноцінності, і є перешкодою становлення особистості фахівця.
2. Гармонізація Я-концепції особистості майбутнього практичного психолога в умовах навчання у вузі пов`язана із спрямуванням навчально-виховного процесу на особистісно зорієнтовану модель з використанням її можливостей в активізації процесів самопізнання та саморозвитку.
Відповідно до мети та гіпотези були поставлені такі завдання:
1. Визначити теоретичні засади проблеми Я-концепції, її природи та структури, особливостей її розвитку та значення в контексті професійної підготовки практичного психолога.
2. Виявити особливості та динаміку Я-концепції особистості майбутніх практичних психологів у процесі навчання у вузі.
3. Розробити концептуальну психолого-педагогічну модель формування позитивної Я-концепції особистості майбутніх практичних психологів.
4. Апробувати створену модель у навчально-виховному процесі та розробити рекомендації для викладачів вищих навчальних закладів і практичних психологів освіти щодо оптимізації умов становлення особистості практичного психолога.
Методологічною та теоретичною основою дослідження є положення гуманістичної психології про сутність особистості та активізацію особистісного потенціалу (Р.Бернс, А.Маслоу, К.Роджерс); вітчизняні концептуальні положення розвитку та формування особистості (К.О.Абульханова-Славська, Б.Г.Ананьєв, А.Г.Асмолов, Г.О.Балл, І.Д.Бех, Л.І.Божович, М.Й.Боришевський, Б.С.Братусь, Л.С.Виготський, Т.В.Говорун, Г.С.Костюк, С.Д.Максименко, В.М.Мясищев, О.Б.Орлов, С.Л.Рубінштейн), дослідження процесу професійного становлення особистості психолога (Г.С.Абрамова, О.Ф.Бондаренко, І.В.Дубровіна, Ю.М.Ємельянов, В.Г.Панок, Н.І.Пов`якель, Н.В.Чепелєва, Т.С.Яценко), принцип особистісно-діяльнісного підходу та контекстного навчання (Н.Л.Коломінський, О.О.Вербицький).
Для вирішення поставлених завдань використовувався комплекс методів дослідження: аналіз, систематизація та узагальнення психолого-педагогічної наукової літератури; психолого-педагогічний експеримент (констатуючий та формуючий); психодіагностичні методи (проективні та питальникові); бесіда; активне соціально-психологічне навчання; статистичні методи обробки отриманих даних.
База дослідження. Дослідження проводилось на базі психолого-педагогічного та історичного факультетів Тернопільського державного педагогічного університету імені В.Гнатюка. Усього в дослідженні взяли участь 188 студентів. Відповідно до поставлених завдань дослідження проводилося у шість етапів (теоретичний, попередній, констатуючий, формуючий, контрольний, заключний) впродовж 1998-2002 рр.
Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає в тому, що дістало подальшого розвитку поняття Я-концепція”, обґрунтувано необхідність цілеспрямованого формування позитивної Я-концепції у процесі підготовки майбутніх практичних психологів; поглиблено психологічні знання про проблему становлення і формування Я-концепції особистості; експериментально доведено того, що гармонізація Я-концепції особистості майбутнього практичного психолога пов`язана з реалізацією в практиці принципів особистісно зорієнтованого навчання, гуманістичного підходу; виявлено основні показники Я-концепції особистості майбутніх практичних психологів (особливості самооцінки, внутрішньоособистісних проблем, рівень самоповаги, суб`єктивного контролю, особистісної тривожності); сформульовано теоретичні положення, які лежать в основі формування позитивної Я-концепції особистості практичних психологів (орієнтація на цінність особистісного досвіду, активізація суб`єктності, стимуляція осмисленого учіння, реалізація суб`єкт-суб`єктної взаємодії викладачів і студентів у практиці навчально-виховного процесу); розроблено концептуальну психолого-педагогічну модель особистісної підготовки майбутніх практичних психологів, яка включає теоретичні положення та систему організації роботи щодо гармонізації Я-концепції особистості.
Практичне значення дослідження полягає у тому, що розроблена і апробована концептуальна модель особистісної підготовки майбутнього практичного психолога та рекомендації щодо оптимізації умов становлення особистості практичного психолога можуть бути використані викладачами вищих навчальних закладів та практичними психологами освіти.
Особистий внесок автора полягає у виявленні особливостей та показників Я-концепції особистості майбутнього практичного психолога у процесі професійної підготовки, обґрунтуванні можливості гармонізації Я-концепції особистості на основі активізації самопізнання, самоаналізу та саморегуляції у студентів, а також створенні та апробації у навчально-виховному процесі системи роботи із формування позитивної Я-концепції особистості майбутніх практичних психологів. У спільних публікаціях використані ідеї та результати експериментального дослідження автора.
Вірогідність і надійність результатів дослідження забезпечується комплексним використанням методів і методик адекватних меті та завданням дослідження, методологічною і теоретичною обгрунтованістю вихідних положень дослідження, якісним і кількісним аналізом одержаних даних, результативністю гармонізації Я-концепції особистості майбутнього практичного психолога, використанням методів математичної статистики.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні теоретичні та практичні положення і результати дисертаційного дослідження обговорювались на ІІІ з`їзді Товариства психологів України Творча спадщина Г.С.Костюка та сучасна психологія. До 100-річчя від дня народження академіка Г.С.Костюка” (Київ, 2000), Міжнародному конгресі Стрессы в повседневной жизни детей” (Одеса, 2000), Всеукраїнській науковій конференції Християнство в українській історії, культурі й освіті (Тернопіль, 2000), Міжнародній науковій конференції Особистість в розбудові відкритого демократичного суспільства в Україні” (Івано-Франківськ, 2000), 5-ій науково-практичній конференції української спілки психотерапевтів Особистість психотерапевта в терапевтичному полі (Тернопіль, 2000), регіональній науково-практичній конференції ”Ступенева підготовка психологів-фахівців: бакалавр, спеціаліст, магістр” (Львів, 2001), Всеукраїнській науково-практичній конференції Психолого-педагогічні засади професійного становлення особистості практичного психолога і соціального педагога в умовах вищої школи” (Тернопіль, 2003), на засіданнях та наукових конференціях кафедри практичної психології ТДПУ імені В.Гнатюка. Робота Психолого-педагогічні умови формування позитивної Я-концепції у майбутніх практичних психологів” нагороджена Дипломом переможця 1-го відкритого конкурсу Развитие личности в учебном процессе”(Одеса, 2002).
Результати дослідження впроваджувалися під час читання лекцій, проведення практичних і семінарських занять на психолого-педагогічному факультеті Тернопільського державного педагогічного університету ім. В.Гнатюка (довідка №162/03), природничо-географічному факультеті (відділення біологія і практична психологія”) Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова (довідка №07-10/1314), психологічному факультеті Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти (довідка №84). Зміст дисертаційного дослідження успішно використовується в навчальних курсах Психологія самосвідомості”, Психологічна служба”, Психологія педагогічної праці”, в науково-методичному забезпеченні психологічної служби Тернопільського державного педагогічного університету імені В.Гнатюка, в навчальних курсах Психологія особистості” та Психотренінг” Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти.
Публікації. Основні положення і результати дослідження відображені в 15 публікаціях автора, серед яких 6 статей у фахових виданнях, затверджених переліком ВАК України, матеріали конференції, методичні рекомендації.
Структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку 241 джерела використаної літератури, серед яких 18 іноземною мовою та додатків. Основний зміст дисертації викладено на 174 сторінках комп’ютерного набору і містить 13 таблиць та 6 рисунків на 19 сторінках.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми формування позитивної Я-концепції особистості майбутніх практичних психологів у процесі професійної підготовки, що виявляється у розкритті особливостей цього процесу, визначенні показників Я-концепції особистості студентів, виділенні груп обстежуваних із різними проявами Я-концепції, а також визначенні особливостей гармонізації Я-концепції особистості студентів, розробці та апробації концептуальної психолого-педагогічної моделі формування позитивної Я-концепції особистості майбутніх практичних психологів.
1. Центральною ланкою системи підготовки практичних психологів є особистісна підготовка, яка інтегрує всі інші елементи цієї системи. Саме тому професійна придатність не зводиться лише до рівня академічної підготовки. Психологові, який прагне досягти високої професійної майстерності, необхідні постійний самоаналіз, усвідомлення власних дій та вчинків, самоспостереження, здатність вести безперервний внутрішній діалог. Підготовка психологів-практиків повинна базуватись на врахуванні індивідуальних особливостей студентів і спрямовуватись на формування і розвиток їх позитивної Я-концепції.
2. Модель особистості фахівця у галузі практичної психології включає важливі особистісні риси та якості, які можна об`єднати у понятті позитивна Я-концепція, показниками якої є адекватність і сталість самооцінки, високий рівень самоповаги, домінування інтернальних тенденцій локусу-контролю, відсутність суттєвих внутрішньоособистісних проблем та особистісної тривожності.
3. Я-концепція особистості майбутнього практичного психолога студента-першокурсника у більшої половини студентів характеризується дизгармонійністю, що проявляється у неадекватній самооцінці, екстернальному локусі контролю, особистісній тривожності, почутті неповноцінності і фрустраціях. У процесі професійної підготовки в умовах навчання у вузі відбуваються незначні зміни в показниках Я-концепції особистості. Позитивна Я-концепція та тенденція до позитивної Я-концепції особистості до закінчення вищого навчального закладу виявляється лише у третини випускників, що з необхідністю ставить проблему пошуку шляхів активізації особистісного зростання майбутніх фахівців вже з першого року навчання.
4. Перспективи особистісного росту і, зокрема, гармонізації Я-концепції особистості майбутніх практичних психологів пов`язані з реалізацією в практиці принципів особистісно зорієнтованого навчання, гуманістичного підходу. Практична реалізація гуманістичних тенденцій повинна опиратись на активізацію суб`єктної поведінки студентів на основі розвитку рефлексивних процесів (самоаналізу, самопізнання, самооцінювання і на цій основі саморозвитку), які лежать в основі особистісного самовизначення.
5. Процес формування позитивної Я-концепції особистості майбутніх практичних психологів є ефективним, насамперед, за умови усвідомлення його шляхів і засобів як викладачами, так і самими студентами. Усвідомлення суті майбутньої психологічної діяльності та її особливостей в ході професійного навчання неминуче призводить до змін в уявленні про себе як потенційного суб`єкта цієї діяльності.
6. В основі системи роботи щодо оптимізації умов становлення особистості практичного психолога повинна лежати суб`єкт-суб`єктна взаємодія викладачів і студентів. Гармонійні стосунки між викладачами та студентами є основою становлення особистості, в якій стосункам диктату, конфронтації протиставлене співробітництво, діалог. Навчання та виховання в діалозі створює умови, що сприяють реалізації творчих, особистісно-рівноправних взаємин викладача та студента. Особливу увагу необхідно приділяти розвитку рефлексії як основного механізму формування особистісних якостей професіонала, якому властиві відкритість і гуманістичність. Рефлексія повинна успішно використовуватись в різноманітних ситуаціях навчально-виховної комунікації.
7. Передумовою особистісного зростання індивіда, що забезпечує цінність усвідомлення свого Я, умов у яких воно існує, потреб, які воно намагається реалізувати та оцінку власних можливостей і цінностей, котрі спонукають Я до активних дій, є процес самопізнання. Активізація розвитку особистісного самопізнання передбачає включення у навчальний процес діяльності студента засобів і прийомів безпосереднього та опосередкованого самопізнання, розвитку здібностей до самоспостереження, рефлексії, самоаналізу і самоконтролю.
8. Важливою умовою гармонізації Я-концепції особистості майбутніх практичних психологів є формування позитивних установок на власну поведінку, зміна Я-концепції особистості студентів у позитивному напрямі. Свідоме чи напівсвідоме сприймання людиною себе як цінності, сприяє самоповазі, вибору соціально бажаної альтернативи поведінки, гарантує більш чи менш гармонійне ставлення до себе та оточуючих. Самоприйняття або адекватний образ Я особистості при загальній позитивній установці на себе є необхідною умовою для позитивних змін і реалізації можливостей саморозвитку.
9. Реалізуючи в умовах професійної підготовки систему навчально-виховної роботи щодо гармонізації Я-концепції особистості майбутніх практичних психологів встановлено, що формування Я-концепції особистості повинно базуватися на особистісно зорієнтованому підході і опиратися на такі напрямки навчально-виховної роботи: діяльність психологічної служби, яка функціонує у вузі; використання психології як засобу самопізнання та саморозвитку; організацію самостійної роботи студентів; систему навчальних практик. Інтерактивні форми роботи зі студентами та викладачами, які використовує психологічна служба вузу, дозволяють активізувати, коригувати процеси самопізнання та саморозвитку. Зміст психологічних дисциплін може стати дієвим, якщо студент суб`єктно засвоює інформацію, пропускає її через свій внутрішній світ. Організовуючи самостійну роботу потрібно використовувати такі форми і методи, які дозволяють цілеспрямовано керувати процесами розвитку самосвідомості особистості (ведення щоденників особистісного зростання, виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань із саморефлексії та саморозвитку). Навчальні практики є додатковим стимулом особистісної рефлексії, можливістю для відпрацювання навичок і вмінь самоаналізу та самокорекції.
10. Гармонізація Я-концепції особистості майбутніх практичних психологів повинна здійснюватись у різних формах і видах навчально-виховної роботи, які органічно взаємозв`язані та спрямовані на досягнення спільної мети (просвітницько-профілактичні бесіди, індивідуальні та групові консультації, активне соціально-психологічне навчання). Цілеспрямована система навчально-виховної роботи створює діалогічний простір, в якому відбувається реалізація природного і соціального потенціалу студентів, завдяки ініціюванню та підтримці викладачами активних форм самопізнання та саморозвитку, підсилення студентами власного особистісного потенціалу через використання інтерактивних методів розвитку особистості, виявлення, розгортання та розв`язання конкретних життєвих і наукових ситуацій та проблем. Це проявляється у когнітивному (розширюється об`єм особистісних знань, розуміння себе та інших, з`являється новий погляд на життя, глибинне усвідомлення життєво-професійних цілей), емоційно-оцінному (зростає інтерес до власної особистості, до внутрішнього світу людини) та поведінковому (оволодіння новими методами, засобами і прийомами особистісного зростання, підвищення здатності до самовираження та самоуправління, самоконтролю і відповідальності) компонентах.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування позитивної Я-концепції особистості майбутніх практичних психологів. Зокрема, подальшого вивчення чекають питання, що стосуються впливу інших форм і методів навчання та виховання на процес гармонізації Я-концепції особистості майбутніх фахівців. Саме в дослідженні цих та інших напрямків проблеми ми вбачаємо перспективи нашої подальшої роботи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамова Г.С. Введение в практическую психологию. Екатеренбург: Деловая книга, 1995. 224 с.
2. Абрамова Г.С. Практикум по психологическому консультированию. Екатеренбург: Деловая книга, 1995. 128 с.
3. Абрамова Г.С. Практическая психология: Учебник для вузов. М.: Академический проект, 2000. 512 с.
4. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности. М.: Наука, 1980. 334 с.
5. Абульханова-Славская К.А. Развитие личности в процессе жизнедеятельности // Психология формирования и развития личности. М.: Наука, 1981. 363 с.
6. Аминов Н.А., Молоканов М.В. О компонентах специальных способностей будущих школьных психологов // Психологический журнал. 1990. Т. 2, №5. С. 104-110.
7. Аминов Н.А., Молоканов М.В. Социально-психологические предпосылки специальных способностей школьных психологов // Вопросы психологии. 1992. №1-2. С. 73-83.
8. Ананьев Б.Г. Психология и проблемы человекознания: Изб. психол. труды в 70 т. / Под ред. А.А.Бодалёва. М.: Воронеж, 1996. 384 с.
9. Ананьев Б.Г. Психология педагогической оценки. Изб. психол. труды в 11 т. / Под ред. А.А.Бодалёва, Б.Ф. Ломова. М.: Педагогика, 1980.- Т.1.- 230 с.
10. Аникеева Н.П. Психологический климат в коллективе. М.: Просвещение, 1989. 224 с.
11. Анисимова О.М. Самооценка в структуре личности студента: Автореф. дис канд. психолог. наук: 19.00.07. Л., 1984. 17 с.
12. Асмолов А.Г. Психология личности: Учебник. М. : Изд-во МГУ, 1990. 367 с.
13. Асмолов А.Г., Ягодин Г.А. Образование как расширение возможности развития личности // Вопросы психологии. 1992. №1. С. 7-11.
14. Балл Г.А. Концепция самоактуализации в гуманистической психологии. Киев-Донецк: «Ровесник», 1993. 32 с.
15. Балл Г.О. Види наукової діяльності і предмет практичної психології // Практична психологія: теорія, методи, технології. К.: Ніка-центр, 1997. С. 28-32.
16. Безсонов С.П. Особенности оценочного стиля личности: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.07. Л., 1982. 15 с.
17. Белозёрцев Е.Г. Совершенствование профессиональной подготовки будущих учителей // Советская педагогика. 1982. №9. С. 86-90.
18. Беляускайте Р.Ф. Рисуночные пробы как средство диагностики развития личности // Диагностическая и коррекционная работа школьного психолога. М., 1987. С. 67-80.
19. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1986.- 422 с.
20. Бех І.Д. Категорія становлення в контексті розвитку Образу-Я” особистості // Педагогіка і психологія. 1992. №3. С. 9-21.
21. Битянова Н.Р. Психология личностного роста: Практическое пособие по проведению тренингов личностного роста психологов, педагогов, социальных работников. М.: Международная педагогическая академия, 1995. 67с.
22. Бодалёв А.А., Володарская И.А. Работу психологов на уровень требований времени // Вестник МГУ, серия №14, «Психология», 1985. №4. С. 3-9.
23. Божович Е.Д. Психодиагностические принципы подготовки школьных психологов // Сов. педагогика. 1991. №8. С. 60-64.
24. Божович Л.И. Проблемы формирования личности: Изб. психол. труды / Под ред. Д.И.Фельдштейна. М.: Воронеж, 1995. 347 с.
25. Божович Л.И. Этапы формирования личности в онтогенезе // Вопросы психологии. 1979. №4. С. 23-34.
26. Большой толковый психологический словарь / Ребер Артур (Penquin). Том 1 (А-О): Пер. с англ. М.: Вече, АСТ, 2000. 592 с.
27. Большой толковый психологический словарь / Ребер Артур (Penquin). Том 2 (П-Я): Пер. с англ. М.: Вече, АСТ, 2000. 560 с.
28. Бондаренко А.Ф. Личностное и профессиональное самоопределение отечественного психолога-практика // Московский психотерапевтический ж-л. 1993. №1. С. 63-76.
29. Бондаренко А.Ф. Психологическая помощь: теория и практика. К.: Укртехпрес, 1997. 216 с.
30. Бондаренко А.Ф. Социальная психотерапия личности. К.: КГПИИЯ, 1991. 189 с.
31. Бондаренко О.Ф. Психологічна допомога особистості. Харків.: Фоліо, 1996. 237 с.
32. Боришевский М.И. Ведущие психологические механизмы саморегуляции поведения // Доклады Всесоюзной конференции, посвящённой 90-летию со дня рождения Г.С.Костюка «Психологическая наука: проблемы и переспективы». Том 1. К., 1992. С. 66-74.
33. Боришевский М.И. Психолого-педагогические условия эффективности развития саморегуляции поведения школьников // Советская педагогика. 1990. №1.
34. Боришевский М.И. Теоретические вопросы самосознания личности // Психологические особенности самосознания подростка. К.: Вища школа, 1980. С. 5-38.
35. Боришевский М.И., Сапожникова Л.С. О некоторых психологических механизмах трансформации социального воздействия во внутренние регуляторы поведения ребёнка // Тезы науч. сообщений сов. Психологов к ХХІ Междунар. Психолог. конгрессу. М., 1976. С. 43.
36. Бороздина Л.В. Что такое самооценка? // Психологический журнал. 1992. Т. 13, №4. С. 99-100.
37. Братусь Б.С. Аномалии личности. М.: Мысль, 1988. 304с.
38. Братусь Б.С. Опыт обоснования гуманитарной психологии // Вопросы психологии. 1990. №6. С.9-16.
39. Булах І.С., Долинська Л.В. Психологічні аспекти міжособистісної взаємодії викладачів і студентів. Навчально-методичний посібник. К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2002. 114 с.
40. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психологической диагностике. К.: Наук. думка, 1989. 200 с.
41. Васьковская С.В. Психологические условия формирования профессионального самопознания будущего учителя: Дис канд. психол. наук: 19.00.07. К., 1987. 180с.
42. Вірна Ж.П. Формування професійного ставлення до клієнта в процесі підготовки практичних психологів: Дис канд. психол.наук: 19.00.07. К., 1996. 150с.
43. Власенко В.В. Вчителі учні: психологія взаємних оцінних ставлень. К.: УДПІ ім. М. Драгоманова, 1995. 154 с.
44. Володарская И.А., Лизунова Н.М. Система подготовки психологов в США // Вестник МГУ. сер.14. Психология. 1989. №3.- С.50-62.
45. Выготский Л.С. Собр.соч. в 6 т. / М.: Педагогика, 1983. Т.3: История развития высших психических функций. 368 с.
46. Выготский Л.С. Собр.соч. в 6 т. / М.: Педагогика, 1984. Т.4: Педология подростка. С. 5-243.
47. Гинзбург М.Р. Личностное самоопределение как психологическая проблема // Вопросы психологии. 1988. №2. С. 19-26.
48. Говорун Т.В. Соціалізація статі як фактор розвитку Я-концепції: Дис... докт. психол. наук: 19.00.07. К., 2002. 375с.
49. Годфруа Ж. Что такое психология: В 2-х т. Т.2: Пер.с франц. М.: Мир, 1992. 376с.
50. Горностай П.П., Васьковская С.В. Теория и практика психологического консультирования: Проблемный подход. К.: Наук. думка, 1995. 128 с.
51. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. 2-е изд. Л.: Изд-во Ленинградского у-та, 1988. 560 с.
52. Грановская Р.М., Никольская И.М. Защита личности: психологические механизмы. СПб.: Знание, 1999. 352 с.
53. Гуманистическая и трансперсональная психология: Хрестоматия / Сост. К.В.Сельченок. М.: АСТ, 2000. 592 с.
54. Гуменюк О.Є. Психологія Я-концепції: Монографія. Тернопіль: Економічна думка, 2002. 186с.
55. Джеймс У. Беседы с учителями о психологии.- М.: Совершенство, 1998. 160 с.
56. Джеймс У. Психология / Под ред. Л.А.Петровской. М.: Педагогика, 1991. 368 с.
57. Диагностическая и коррекционная работа школьного психолога: Сб. науч. тр. / Редкол. И.В.Дубровина и др.: АПН СССР НИИ общ. и пед. психологии. М., 1987. 178 с.
58. Добров В.В. Консультативная робота: опыт и проблемы // Конструктивная психология: опыт и перспективы. Красноярск. 1990. С. 45-52.
59. Долинська Л.В., Левченко М.В., Чепелева Н.В., Уманець Л.І. Активні методи в роботі практичного психолога. К.: УДПУ, 1994. 79 с.
60. Долінська Ю.Г. Особистісне зростання практичного психолога в процесі його професійної підготовки: Зб. наук. пр. Психологія”, Вип. І, К.: НПУ, 1998. С.155-160.
61. Долінська Ю.Г. Самоактуалізація особистості майбутнього практичного психолога у процесі професійної підготовки: Дис канд. психол. наук: 19.00.07. К., 2000. 170 с.
62. Домнич Т.М. Що треба знати про психологічний захист // Практична психологія та соціальна робота. 1998. №1. С. 35-37.
63. Дубровина И.В. Школьная психологическая служба. М.: Педагогика, 1991. 232 с.
64. Емельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое обучение. Л.: ЛГУ, 1985. 166 с.
65. Емельянов Ю.Н. Обучение общению в учебно-тренировочной группе. // Психол. журнал. 1987. №2, Т. 8. С. 81-87.
66. Естафьева Е.А. О роли самооценки в подготовке воспитателя // Формирование личности воспитателя общеобразовательной школы в педагогическом вузе. К., 1984. С. 39-43.
67. Журбин В.И. Понятие психологической защиты в концепциях З.Фрейда и К.Роджерса // Вопросы психологии. 1990. №4. С. 14-22.
68. Забродин Ю.М. Проблема разработки практической психологии // Психологический журнал. 1980. Т.1, №2.
69. Забродин Ю.М. Развитие советской психологии и задачи психологической службы. // Психологический журнал. 1984. Т.5, №6. С. 3-20.
70. Заброцький М.М. Формувати позитивну Я-концепцію // Рідна школа. 1994. №3-4. С. 39-40.
71. Захарова А.В. Генезис самооценки: Автореф. дис д-ра психол. наук: 19.00.07. М., 1989. 35 с.
72. Захарова А.В. Структурная модель самооценки // Вопросы психологии. 1989. №1. С. 5-14.
73. Зейгарник Б.В. Теории личности в зарубежной психологии. М.: Изд-во МГУ, 1982. 128 с.
74. Кагальняк А.И. Ящишин Б.Е. Формирование самооценки професионально значимых качеств будущего учителя // Вопросы психологии. 1989. №5. С. 45-51.
75. Казакина М.Г. Самооценка личности школьника и психологические условия её формирования . Л., 1981. 69 с.
76. Каппони В, Новак Т. Сам себе психолог. СПб.: Питер,2001. 224 с.
77. Карвасарский Б.Д. Психотерапия. М.: Медицина, 1985. 304 с.
78. Карікаш В.І. Вплив «Я-концепції» практичного психолога на ефективність професійного росту // Вісник Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти: Матеріали міжнар. конф. Психологічна служба школи”. Тернопіль, 1996. С.68-69.
79. Карцева Г.Б. Личностные изменения в ситуациях жизненных перемен // Психологический журнал. 1988. Т. 9, №5. С.120-128.
80. Кислых Т.А., Прицепная А.И., Третьяков А.Н., Яценко Т.С. Реализация принципов воспитания в процессе активного социально-психологического обучения общению // Пути совершенствования психолого-педагогической подготовки учителя в свете основных направлений реформы общеобразовательной и профессиональной школы. Полтава, 1985. С. 226-228.
81. Кісарчук З.Г. Теоретико-методологічні проблеми діяльності практикуючого психолога // Практична психологія: теорія, методи, технології. К.: Ніка-Центр, 1977. С. 18-27.
82. Климов Е.А. Гипотеза «метёлок» и развитие профессии психолога // Вест. МГУ, сер. №14 «Психология». 1992. №3. С. 3-13.
83. Козиев В.Н. Психологический анализ профессионального самосознания учителя: Дис канд. психолог. наук: 19.00.07. Л., 1980. 192 с.
84. Козлов Н.И. Лучшие психологические игры и упражения.- Екатеринбург: Изд-во АРД ЛТД, 1997. 144 с.
85. Коломінський Н.Л. Психологія менеджменту в освіті (соціально-психологічний аспект). К.: МАУП, 2000. 286с.
86. Коломінський Н.Л. Психологія педагогічного менеджементу: Навч. посібник. К.: МАУП, 1996. 176с.
87. Кон И.С. В поисках себя: Личность и её самосознание. М.: Политиздат, 1984. 335 с.
88. Кон И.С. Категория «Я» в психологии // Психологический журнал. 1981. Т. 2, №3. С.25-38.
89. Коновальчук В.І. До питання психокорекції психологів-практиків // Рідна школа. 1998. №5. С. 38-40.
90. Костюк Г.С. Избранные психологические труды / Под ред. Л.Н.Проколиенко. М.: Педагогика, 1988. 301 с.
91. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / За ред. Л.М.Проколієнко. К.: Радянська школа, 1989. 608 с.
92. Костюк Г.С. Роль профессионального самоопределения в формировании личности / Профессиональная ориентация учащихся. К.: Рад. шк., 1971. С. 17-20.
93. Кочюнас Р. Основы психологического консультирования: Пер. с лит. М.: Академический проект, 1999. 240 с.
94. Краткий психологический словарь / Под общ. ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского. М.: Политиздат, 1985. 431 с.
95. Кузикова С.Б. Коррекция Я-концепции как условие преодоления конфликтности у подростков / Сумской гос. пед. ин-т им. А.С.Макаренко. Сумы, 1999. 28 с.
96. Кун М., Макпарлэнд Т. Эмпирическое исследование установок личности на себя // Совр. заруб. соц. психология: Тексты. М.: Изд-во МГУ, 1984. С.180-187.
97. Леонтьев А.Н. Деятельность и личность // Хрестоматия по психологии личности. (Ред. Д.Я. Райгородский). Т.2. Самара: Изд-во Дом «Бахрах», 1999. С. 165-196.
98. Липкина А.И., Рыбак Л.А. Критичность и самооценка в учебной деятельности. М.: Педагогика, 1968. 142 с.
99. Лисина М.И. Общение, личность и психика ребёнка: Изб. психол. труды в 70 т. / Под ред. А.Г.Рузской. М.: Воронеж, 1997. 384 с.
100. Лисина М.И. Проблемы онтогенеза общения. М.,1986. 114 с.
101. Магун В.С. Психологическое исследование объективности оценок и самооценок у студентов: Автореф. дис канд. психолог. наук: 19.00.07. Л., 1977. 22 с.
102. Максименко С.Д. Теоретико-методологічний контекст сучасної практичної психології // Практична психологія в контексті культур. К.: Ніка-Центр, 1998. С. 6-17.
103. Максименко С.Д. Теорія і практика психолого-педагогічного дослідження.- К.: НДУП, 1990. 240 с.
104. Максименко С.Д., Пелех О.М. Фахівця потрібно моделювати. Наукові основи готовності випускника педвузу до педагогічної діяльності // Рідна школа. 1994. №3-4. С.68-72.
105. Маслоу А. Мотивация и личность: Пер. с англ. СПб.: Евразия, 1999. 478 с.
106. Маслоу А. Психология бытия: Пер. с англ. М.: «Рефл-бук», К.: «Ваклер», 1997. 304 с.
107. Маслоу А. Самоактуализация // Психология личности: тексты / Под ред. Ю.Б.Гиппенрейтер, А.А.Пузырея. М.: Изд-во МГУ, 1982. с.108-118.
108. Матеріали Міжнародної конференції Психологічна служба школи: минуле, сучасність, майбутнє” // Вісник Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти. Тернопіль, 1996. 230 с.
109. Маховер К. Проективный рисунок человека: Пер. с англ.. М.: Смысл, 2000. 154 с.
110. Мерлин В.С. Самосознание // Проблемы экспериментальной психологии личности: Уч. записки. Т.77. Вып.6. Пермь, 1970. С. 164-192.
111. Митина Л.М. Психология профессионального развития учителя. М.: Флинта: МПСИ, 1998. 200 с.
112. Митина Л.М. Формирование профессионального самосознания учителя // Вопросы психологии. 1990. -№3. С. 58-64.
113. Молоканов М.В. О некоторых аспектах отбора кандидатов в практические психологи // М-лы Междунар. Конф., Актуальные проблемы психологической службы. Теория и практика. Одесса, 1992. С. 34-36.
114. Мэй Р. Искусство психологического консультирования / Пер. с англ. Т.К. Кругловой. М.: Независимая фирма Класc”, 1994. 144 с.
115. Мясоид П.А. Теория и практика в работе школьного психолога // Вопросы психологии. 1993. №4. С. 73-79.
116. Насонова О.Б. Самоприйняття як особистісно-мотиваційний план свідомості // Психологія суб`єктивної активності особистості. К.: 1993. С. 66-67.
117. Немов Р.С. Основы психологического консультирования. М.: 1999.
118. Немов Р.С. Психология: Учеб. для студентов высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. М.: Просвещение; ВЛАДОС, 1995. Кн. 2: Психология образования. 496 с.
119. Непомнящая Н.И. Психодиагностика личности: Теория и практика: Учеб. пособие для студ. высш. уч. заведений. М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. 192 с.
120. Николенко Д.Ф. Самооценка и самовоспитание студентами личных качеств // Личность и деятельность.Тезисы докладов V всес. съезда психологов СССР. М., 1977 . С. 18-19.
121. Никольская И.М., Грановская Р.М. Психологическая защита у детей. Спб.: Речь, 2000. 507 с.
122. Новое педагогическое мышление / Под ред. А.В.Петровского. М.: Педагогика, 1989. 280 с.
123. Оборина Д.В. Об особенностях ментальности будущих педагогов и психологов // Вестник МГУ, серия №14 «Психология». 1994. №2. С. 41-49.
124. Общая психодиагностика / Под ред. А.А.Бодалёва, В.В. Столина. М.: Изд-во Моск. у-та, 1987. 307 с.
125. Овчарова Р.В. Справочная книга школьного психолога. М.: Просвещение, 1996. 352 с.
126. Овчарова Р.В. Технологии практического психолога образования: Учебное пособие для студентов вузов и практических работников. М.: ТЦ Сфера”, 2000. 448 с.
127. Одарённые дети: Пер. с англ. / Общ. ред. Г.Бурменской, В.Слуцкого. М.: Прогресс, 1991. 376 с.
128. Орлов Ю.М. Самопознание и самовоспитание характера: Беседы психолога со старшекласниками. М.: Просвещение, 1987. 224 с.
129. Орлов Ю.Н. Восхождение к индивидуальности. М.: Просвещение, 1991. 287 с.
130. Осницкий А.К и др. Связь профессионального самоопределения с особенностями самооценки /