ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИМ ПРОЦЕСОМ В УКРАЇНІ

Короткий опис

Національна академія державного управління
при Президентові України

На правах рукопису

МАРТИНЕНКО Володимир Федорович

УДК. 351.82.338.25:330.322

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ІНВЕСТИЦІЙНИМ ПРОЦЕСОМ В УКРАЇНІ

25.00.02 механізми державного управління

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора наук з державного управління

Науковий консультант
Макаренко Петро Миколайович,
доктор економічних наук, професор

Київ -2006

Зміст
Перелік умовних скорочень .4
Вступ. .5
РОЗДІЛ І
Державне управління інвестиційним процесом як об’єкт аналізу в науковій літературі з державного управління та обгрунту­вання напрямів і методів дослідження....................17
1.1. Сучасна парадигма державного управління .....17
1.2. Державне управління інвестиційним процесом як об’єкт дослідження
в науковій літературі. ...31
1.3. Вибір напрямів, гіпотеза та методи дослідження.56
Висновки до першого розділу ...69
Розділ ІІ
Теоретико-методологічні засади управління
інвестиційним процесом.73
2.1. Загальна характеристика процесу інвестування сучасної економіки.74
2.2.Інвестиційний процес як об’єкт управління в трансформаційній економіці..103
2.3.Вплив суб’єктів господарювання на формування інвестиційного потенціалу..120
2.4. Особливості трансформації управління інвестиційною діяльністю
в ринковому господарстві ..134
Висновки до другого розділу .141
Розділ ІІІ
Трансформація державного впливу на інвестицій­ний процес в умовах глобалізації146
3.1. Тенденції соціально-економічного розвитку та зміна інвестиційної
парадигми на початку ХХІ ст. ..147
3.2. Вплив глобалізації на державне управління інвестиційним процесом .........179
3.3. Зміна механізмів державного впливу на реструктуризацію інвестиційного
потенціалу в умовах формування економіки знань...199
Висновки до третього розділу 216
Розділ ІV
Еволюція державного управління інвестиційним
процесом в умовах системної трансформації
економіки і суспільства перехідного типу.219
4.1. Управління інвестиційною діяльністю в перехідній економіці:
стан та етапи розвитку 219
4.2. Чинні форми управління капіталом в Україні та якісно-кількісні
характеристики його руху246
4.3. Інноваційний вектор - пріоритет державної інвестиційної політики...288
Висновки до четвертого розділу ...313
Розділ V
Становлення системи превентивного державного управління інвестиційно-інноваційним процесом317
5.1. Розбудова інноваційної системи державного управління
інвестиційним процесом ...321
5.2. Особливості моделювання превентивного механізму державного
управління інвестиційно-інноваційним розвитком...............330
5.2.1. Підготовчий етап формування механізму державного управління . 331
5.2.2. Розробка стратегії й тактики досягнення поставлених цілей.352
5.2.3. Забезпечення системи гарантій реалізації стратегії й тактики
досягнення поставлених цілей .356
5.2.4. Оцінка ефективності системи державного управління
інвестиційним процесом ..361
5.3. Шляхи структуризації інвестиційно-інноваційного потенціалу економіки 372
Висновки до п’ятого розділу.. .384
Висновки 388
Список використаних джерел 393

Перелік умовних скорочень
ВВП валовий внутрішній продукт.
ВПК військо-промисловий комплекс.
Держінвестицій України - Державне агентство України з інвестицій та інновацій.
Держкомінвест України Державна інвестиційна компанія України.
Держкомстатистики України Державний комітет статистики України.
ДУІП державне управління інвестиційним процесом.
ІБГ інтегровані бізнес-групи.
ІРЛП - індекс розвитку людського потенціалу.
ККД коефіцієнт корисної дії.
МВФ Міжнародний валютний фонд.
ОВДП облігації внутрішньої державної позики.
ОЕСР організація економічного співробітництва та розвитку.
ПДВ податок на додану вартість.
ПІІ - прямі іноземні інвестиції.
СА стратегічний альянс.
ФІА фінансово-інвестиційний альянс.
ЄС Європейський Союз.

Вступ
Актуальність теми. Центральне місце у системній кризі суспільства й економіки посідає занепад інвестиційної сфери внаслідок недосконалого державного регулювання інвестиційної діяльності. В перехідний період державна інвестиційна політика була безсистемною та непослідовною, а вплив на інвестиційну сферу обмежувався функцією державного регулювання процесу вкладання капіталу.
Цей процес ускладнювався через негативний вплив на національну економіку внутрішніх і зовнішніх процесів перехідного періоду, до яких слід віднести непрофесіоналізм державних управлінців, порушення прин­ципу соціальної справедливості при проведенні приватизації державної власності, невизначеність умов залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій, загострення конкурентної боротьби на фоні підвищення активності транс­національних корпорацій. Закономірним результатом негативного впливу внутрішніх і зовнішніх процесів на характер відтворювальних процесів стали тінізація економіки, корупція, вивезення капіталу за кордон при його внутрішньому дефіциті, зниження інвестиційної і інноваційної активності, загальне зниження економічної й соціальної ефективності підприємств, занепад освіти, науки, медицини та ін. У результаті зупинився процес простого відтворення, спостерігається стрімке соціальне розшарування населення на основну частину бідних і незначну частину багатих, що загострило соціально-політичні умови інвестиційної діяльності.
Аналіз проблем державного впливу на інвестиційну діяльність є одним із найбільш продуктивних в економічній теорії. Теоретико-методологічні засади інвестиційного процесу досліджували зарубіжні вчені: Г. Александер [323], Р. Гільфердінг[51], Л. Дж. Гіт­ман [52], М. Кастельс [131], Дж. Кейнс [132], Я. Корнаї [144], К. Маркс [166], Д. Норт [232], А. Ріх [264], П. Самуельсон [274], А. Сміт [282, 283]Дж. Стігліц [293, 294], Ф. Фабоцці [306], У. Шарп [323], Й. Шумпетер [327,328]; російські дослідники: Л.І.Абалкін [1], В.С.Бард [20], П.І.Вахрін [42], С.В.Ємельянов [88], М.В.Ігошин [119], В.Л.Іноземцев [126,127], Г.В.Ложнікова [153], Г.О.Маховнікова [211], Ю.М.Осипов [235]. Зага­льні еконо­мічні засади системної трансформації української економіки розглядають такі віт­чизняні дослідники: В.Д. Ба­зилевич [15], В.Г. Бодров [31,32,33], В.М. Бородюк [34,35], І.К. Би­стря­ков [40], С.Д. Дзюбик [78], М.І. Долішній [80], В.М. Князєв [156], В.І. Луговий [156,157], В.О. Паламарчук [238,239], Ю.М. Пахомов [242,243], М.Г. Чумаченко [318], А.А. Чухно [319,320,321] та ін. Серед учених, які досліджують інвестиційний процес на державному та глобальному рівнях, варто згадати І.О.Бланка [26.27], П.І. Гайдуцького [123], М.В. Гамана [46], Н.П. Гончарову [57], Б.В. Губського [62], В.В. Корнєєва [145], Д. Лук’яненка [220], Т.В. Майорову [159], М.М. Недашківського [123, 228], А.А. Пересаду [244.245], А.М. Поручника [296], І.Л.Сазонця [269.270.271.272], Н.О. Титаренка [296], В.Г. Федоренка [308], А.С.Філіпенка [267], Д.М. Черваньова [315], М.Г.Чумаченка [318]. Удосконаленню механізмів державного управління присвячені праці Г.В. Атаманчука [11,12,13], В.Д. Бакуменка [16,17,18], С.О. Білої [25], М.Х. Корецького [142,143], П.М. Макаренка [160,161], В.Я. Матвієнка [210], А.В. Мерзляк [214,215,216,217], О.Г.Мордвінова [225], С.П.Мосова [231], Н.Р.Нижник [229,230,231], В.М.Рижих [262], І.В.Розпутенка [265], В.П. Троня [299], В.В. Цвєткова [313], В.В. Юрчишина [335,336] та інших.
В Україні проблеми інвестиційного розвитку досліджуються стосовно закономірностей і механізмів самоорганізації процесу вкладання капіталу в умовах ринку, зокрема інвестиційна діяльність розглядається як об’єкт державного регулювання. Не досить повним є визначення теоретичних понять і категорій, які характеризують інвестиційний процес і його складові, співвідношення державних та ринкових механізмів впливу в умовах розвитку постіндустріальної економіки та процесів глобалізації. Малодослідженим залишається коло питань, пов’язаних із формуванням системи державного управління інвестиційним процесом, розробкою форм, методів і механізмів виходу економіки із кризи.
Зазначені проблеми, їх актуальність, теоретична і практична значущість зумовили напрям дисертаційного дослідження, визначили його мету й завдання.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася на кафедрі економічної теорії та історії економіки Національної академії державного управління при Президентові України в межах комплексного наукового проекту: Державне управління та місцеве самоврядування” (держреєстрація № 0101U003345), тема дослідження кафедри: Механізми регулювання ринкової економіки”, у рамках якого систе­матизовано чинники інвестиційної кризи в Україні; розкрито властивості інвестиційного середовища в умовах глобалізації: позитивного і негативного, внутрішнього і зовнішнього опору та запропоновано методологію оцінки ефективності державного управління інвестиційним процесом. У рамках теми Методологічні та інституційні засади державного регулювання економіки” (держреєстрація № 0103U006821) обгрунтовано необхідність застосування мобілізації суб’єктів господарювання та інноваційно-інвестиційних ресурсів під керівництвом держави і на базі ринкових механізмів та організації державою стратегічних інвестиційно-інноваційних альянсів.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є науково-теоре­тичне обгрунтування формування системи та механізму державного управління інвестиційним процесом, організаційних форм її впровадження у господарську практику в Україні.
Для досягнення мети було поставлено такі завдання:
проаналізувати вітчизняну і зарубіжну літературу з теми дослі­дження та визначити його напрями;
обгрунтувати теоретично суть інвестиційного процесу, дослідити його суспільну природу як об’єкта державного управління;
розкрити суть, структуру системи державного управління інвестицій­ним процесом та його механізму;
здійснити аналіз інвестиційного середовища та встановити його властивості;
визначити сутність, роль та структуру інвестиційного циклу;
встановити і структуризувати основні принципи відносин суб’єктів інвести­ційної діяльності та конкретизувати їх вплив на формування інвести­ційного потенціалу;
виявити особливості впливу глобалізації на інвестиційну парадигму та роль і функції держави в умовах трансформаційного періоду;
пояснити особливості державного впливу на формування вітчизняної господарської системи в умовах становлення нової економіки та визначити критерії, яким вона має відповідати;
класифікувати етапи та чинники інвестиційної кризи в Украї­ні; роз­крити вплив держави на ефективність інвестиційної діяльності в трансформа­ційному періоді;
удосконалити методику оцінки ефективності державного управління інвестиційним процесом;
обґрунтувати з теоретико-методологічного погляду та розробити організаційний механізм державного впливу на вихід економіки України з інвестиційної кризи.
Об’єкт дослідження процес державного управління інвестиційною діяльністю в трансформаційній економіці України.
Предмет дослідження теоретико-методологічні, методичні та прак­тичні засади формування національної системи та механізму державного управління інвестиційним процесом в Україні.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що задоволення потреб простого й розширеного відтворення зумовлює необхідність формування системи державного управління інвестиційним процесом, що базується на превентивному механізмі, з усуненням невизначеностей на всіх стадіях управлінського й інвестиційного циклів, застосуванням механізму мобілізації інвестиційно-інноваційних ресурсів, їх структуризації на макро-, мезо- та мікрорівнях господарювання, забезпечення достатньої ефективності вироб­ництва, використавши її результати для подолання бідності в Україні.
Методи дослідження. У дисертаційній роботі використані сучасні загально­наукові методи й розробки. В першому й другому розділах дисертації для вивчення теоретико-методологічних засад державного управління інвести­ційною діяльністю використовувались такі методи дослідження: сходження від абстрактного до конкретного, ідеалізації, формалізації; абстрагування, аналізу, синтезу, моделювання, співвідношення історичного і логічного; емпіричні методи спостереження, порівняння, вимірювання; системний і процесний аналіз; метод прогнозування і передбачення; статистичні методи. У третьому розділі для вивчення впливу глобалізації економіки на управління інвести­ційним процесом застосовано системний і процесний аналіз інвестиційної діяльності, у четвертому розділі в процесі аналізу стану інвестиційної діяльності в Україні аксіоматичний метод у поєднанні зі статистич­ним методом дослідження сучасного стану інвестиційної діяльності, в п’ятому розділі під час розробки рекомендацій дослідження метод моделювання, превентивний метод на базі прогнозування проблем інвестування, усунення невизначеностей протягом управлінського та інвестиційного циклів, розробки превентивних заходів та механізмів.
Наукова новизна одержаних результатів зумовлена системно-процес­ним, комплексним теоретико-методологічним аналізом концепцій регулювання інвестиційної діяльності щодо формування нового механізму державного управління. Відмінність одержаних результатів від існуючих розробок полягає в тому, що в них державне управління інвестиційним процесом розглядається і пропонується здійснювати на принципово новій теоретичній, методологічній і практичній базі, яка враховує кризовий стан простого відтворення в перехідний період та глобальні тенденції розвитку ринкової економіки.
Найбільш важливими результатами, що характеризуються новизною і розкривають логіку, складність причинно-наслідкових взаємозв’язків, масштаб­ність, повноту та зміст дисертаційного дослідження, є такі основні ідеї, положення і розробки.

У дисертації вперше:
обґрунтовано, що інвестиційний процес має бути у полі постійного державного впливу, об’єктом державного управління. Його суспільна природа зумовлена: комплексністю різноспрямованих потоків капіталу; невизначеністю якісно-кількісного переходу цього процесу, циклічністю руху капіталу, що в умовах перехідного періоду потребує макроекономічного цілеспрямування на базі структуризації системних ресурсів, взаємоузгодження та організації госпо­дарської діяльності суб’єктів;
аргументовано необхідність переходу від трансформації інвестиційного середовища на основі наздоганяючого типу розвитку шляхом спроб і помилок до превентив­ного методу через усунення невизначеностей;
доведено, що основною складовою механізму державного управління має бути оптимізація бінарних принципів відносин між господарськими суб’єк­тами: свободи та відповідальності, ефективності та соціальної справедливості. Абсолютизація одного із бінарних принципів відносин таких суб’єктів при­зводить до нераціонального використання інвестиційних ресурсів та зменшення інвестиційного потенціалу економіки;
запропоновано дефініцію поняття опору інвестиційного середовища, що трактується як сила, що виникає в процесі структуризації інвестиційних ресурсів суб’єктами господарювання і впливає на інвестиційний потенціал економіки, який може бути більшим або меншим від суми вхідних інвести­ційних ресурсів; опір класифіковано на позитивний і негативний. Механізм державного управління має бути спрямований на збільшення позитивного й зменшення негативного опору інвестиційного середовища;
установлено, що майбутнє як кількісне нагромадження параметрів минулого інвестиційної сфери неспроможне забезпечити просте відтворення, тому основною організаційною формою виходу економіки України з інвести­ційної кризи має стати розробка механізму мобілізації суб’єктів господарської діяльності та інвестиційно-інноваційних ресурсів на базі створення страте­гічних альянсів у всіх галузях національного господарства з метою забезпечення ефективності виробництва, достатньої для розв’язання проблем розвитку особистості й суспільства.
Удосконалено визначення:
системи державного управління інвестицій­ним процесом як ціле­спрямованого, у відповідній ієрархії та послідовності організованого комплексу взаємоузгоджених блоків (структурних елементів), що впливають на інвестиційну діяльність суб’єктів господарювання і на інноваційній базі структу­ризують системні ресурсисуспільства;
превентивного механізму державного управління інвести­цій­ним процесом як комплексу впорядкованих заходів щодо усунення невизна­че­ностей взаємодії господарських суб’єктів у процесі управлінського та інвести­ційного циклів з метою забезпечення потреб простого та розширеного відтворення;
інвестиційного потенціалу, який, на відміну від вітчизняних економістів, що розраховують його як загальну суму ресурсів та соціально-­економічних показників, розглядається як структуризована властивість інвести­ційного середовища, синергетичний результат якого може бути більшим або меншим від суми вхідних інвестиційних ресурсів. Інвестиційний потенціал це не лише задана природою властивість ресурсів, а й результат функціонування механізму державного управління, мистецтво, досвід, ефективність відносин суб’єктів господарювання. Основним завданням державного управління інвестиційним процесом має стати формування інвестиційного потенціалу економіки та його постійне примноження;
поняття інвестиційного циклу структурної системо­утворюючої складової інвестиційного процесу як об’єкта державного управлін­ня, що ідентифікується теорією із початком і закінченням упровадження інвестиційного проекту. Воно розглядається як інтегративна властивість організаційного, техніко-технологічного, екологічного, соціального циклів тощо, зумовлених фінансуванням реального сектора економіки. Інвестиційний цикл починається з передінвестиційних досліджень, продовжується у виборі об’єктів інвестування, реалізується у виробничому циклі, завершується споживанням інвестиційних товарів, і, в кінцевому підсумку, задоволенням суспільних та індивідуальних потреб.
Набули подальшого розвитку:
методика оцінки ефективності механізму державного управління інвестиційним процесом шляхом встановлення її мети, прогнозування бажаних і можливих результатів оцінки, характеристики проблем оцінки, визначення принципів оцінки, конкретизації повноважень і відповідальності суб’єктів оцінки, розробки критеріїв, показників і міри оцінки;
визначення інвестиційного процесу, що характеризується в сучасній теорії як сума інвестиційних проектів: він трактується як цілісний об’єкт з різноманітними і протилежними векторами руху його базових складових, які включають: формування умов інвестиційної діяльності на законодавчому рівні та створення сприятливого інвестиційного середовища, взаємодію суб’єктів господарювання, що потребує взаємоузгодження управлінських, інвестиційних циклів тощо на макро-, мезо- та мікрорівнях державного управління;
особливості інвестування та впливу глобалізації на роль і функції держави: жодна з інвестиційних теорій не є вичерпною; роль держави в управлінні інвестиційним процесом зменшується, оскільки транснаціональні корпорації та стратегічні альянси впливають на процеси відтворення більше, ніж національні уряди; водночас ця роль збільшується, оскільки глобальні еколо­гічні, соціальні, економічні проблеми з’являються швидше, ніж створюються самоорганізуючі механізми їх розв’язання, що потребує цілеспрямованого та структурованого державного впливу на цей процес на всіх рівнях господарювання;
положення про те, що зміст нової економіки ще не означає появу якісно нових виробничих відносин. Формується матеріально-технологічна та інформа­ційно-інтелектуальна база нової економіки. Класи­фіковано критерії, яким має відповідати нова економіка, що зумовлює необхідність системоутворюючого та координуючого державного впливу на формування нової системи управління;
встановлення етапів та чинників інвестиційної кризи в Україні. Інвестиційна криза в Україні характеризується трьома етапами: перший етап 1980-1991 рр.; другий етап 1992-2000 рр.; третій етап розпочався у 2000 р. і три­ватиме доти, доки не буде відновлене просте відтворення. Чинниками інвестиційної кризи є історичний, методологіч­ний, глобальний.
Обґрунтованість і достовірність наукових результатів, висновків та рекомендацій підтверджується теоретичною і методологічною базою дослі­дження, використанням при його проведенні наукової літератури за тривалий історичний період, законодавчо-нормативних документів, вибраними методами дослідження, апробацією результатів дослідження на науково-практичних конференціях і семінарах, у тому числі за міжнародною участю, використанням результатів дослідження у практичній діяльності органів державного управ­ління, науково-дослідних організацій і навчальних закладів.
Практичне значення отриманих результатів. Результати наукового дослідження сприяють поглибленому і більш повному осмисленню ролі центральної структуризованої складової розширеного відтворення, яким є інвестиційний процес та формування ним системи державного управління в умо­вах трансформаційної економіки. Вони є суттєвим внеском у розвиток теорії і прак­тики державного управління інвестиційним процесом на макро- та мезо­рівнях завдяки його системному аналізу, що дає змогу об’єктивно та завчасно усвідомлювати проблеми інвестиційного розвитку, прогнозувати і розробляти пре­вентивні механізми запобігання їм та контролю, структу­ри­зувати й опти­мі­зувати державні та ринкові інструменти впливу на різних рівнях господарювання і на основі інвестиційно-інноваційної моделі державного управління будувати пост­індустріальну економіку, забезпечувати розв’язання проблем простого й роз­ширеного відтворення. Вони можуть стати в пригоді широкому загалу фахівців і науковців, які вирішують комплексну проблему формування механізму державного управління інвестиційним процесом в умовах трансформаційної економіки, а також слухачам системи підготовки магістрів державного управління, оскільки матеріали дисертаційного дослідження використані:
у практиці державного управління Міністерством промислової полі­тики України в процесі розробки концепції розвитку галузі ливарного вироб­ництва (акт про впровадження № 77 від 7 вересня 2005 р.); Державним комітетом з регуляторної політики та підприємництва при розробці методики оцінки ефектив­ності регуляторних актів органів державної влади (акт про впрова­дження № 3-32/1631 від 22 березня 2001 р.);
у науково-дослідницькій діяльності в Національній академії держав­ного управління при Президентові України при виконанні теми Механізми регулювання ринкової економіки” як складової Комплексного наукового проекту НАДУ Дер­жав­не управління та місцеве самоврядування”; Методоло­гічні та інституційні засади державного регулювання економіки” (акт про впровадження № 223/1 від 12 вересня 2005 р.);
у навчальному процесі: Національною академією державного управ­ління при Президентові України під час розробки навчальних програм підго­тов­ки магістрів державного управління Державне управління інвестиційними проце­сами в перехідній економіці України”, Управління структурними зру­шен­нями та інноваційно-інвестиційним процесом в економіці України”, Су­часні ринкові сис­те­ми і маркетинг”, Формування приватного сектора і держав­на політика в Украї­ні” (акт про впровадження № 223/2 від 15 вересня 2005 р.); Україн­ською акаде­мією зов­ніш­ньої торгівлі в навчальному процесі для підвищення кваліфікації дер­­жавних службовців апарату Міністерства економіки України та інших міні­стерств і відомств центральних органів виконавчої влади за про­фесійною програ­мою 1501 Державне управління&rdquo

Список літератури

Висновки
У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирі­шення наукової проблеми, що виявляється в забезпеченні простого й розширеного відтворення основних факторів виробництва. Отримані в процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дало змогу сформулювати висновки й рекомендації, що мають теоретико-мето­дологічне та практичне значення.
1. Узагальнено дослідження вітчизняної й світової літератури, при­свяченої теоретико-методологічним основам сутності й змісту державного впливу на інвестиційну сферу. В Україні проблеми інвестиційного розвитку вивчаються стосовно закономірностей і механізмів самоорганізації процесу вкладання капіталу в умовах ринку. Інвестиційна діяльність розглядається як об’єкт державного регулювання. Не досить повно вирішені питання щодо визначення теоретичних понять і категорій, які характеризують інвестиційний процес і його складові, співвідношення державних та ринкових механізмів впливу в умовах розвитку постіндустріальної економіки та процесів глоба­лізації. Малодослідженими залишаються питання, пов’язані із формуванням системи державного управління інвестиційним процесом, розробкою форм і методів виходу економіки із кризи.
2. З’ясовано, що жодна з існуючих інвестиційних моделей неспроможна розв’язати проблеми соціально-економічного розвитку. Ліберальна парадигма, характерна для високорозвинених країн як база нового світового економічного порядку, не тільки не може бути нав’язана іншим країнам світу, а й самі високорозвинені країни не можуть розвиватися за такою моделлю. Необхідно замінити стару методо­логічну базу формування механізмів сус­пільного розвитку та розробити нові соціокультурні матриці й концептуальні схеми сприйняття реальності. У цьому аспекті розв’язання проблем простого й розширеного відтворення повністю залежить від ефективності механізму державного управління процесом вкладання капіталу та визначається напрямом векторів його руху: самодостатнє зростання капіталу або як умова розвитку соціальної сфери.
3. Суспільна природа інвестиційного процесу як об’єкта державного управлін­ня зумовлена такими макроекономічними чинниками: родовими ознакам цього процесу, єдиною макроекономічною метою, інтегро­ваним виробництвом матеріальних благ, інтегрованим інвестиційним циклом. Суспільна природа інвестиційного процесу потребує оптимізації державних та ринкових механізмів впливу на самозростання капіталу.
4. У дисертацій наведено визначення системи державного управління інвестиційним процесом, превентивного механізму державного управління інвестиційним процесом; з’ясовано нові властивості інвестиційного середовища; уточнено визначення інвестиційного потенціалу та інвестиційного циклу; встановлено принципи, на яких мають будуватися відносини суб’єктів інвестиційної діяльності.
5. В умовах глобалізації державний вплив на інвестиційний процес стає подвійним: роль держави зменшується, оскільки глобальні суб’єкти стратегічні інвестиційні альян­си, транснаціональні компанії впливають на інвестиційний процес більше, ніж уряди держав; роль держави збільшується оскільки глобальні екологічні, соціальні, економічні проблеми виникають швидше, ніж створюються самоорганізуючі механізми їх розв’язання, що потребує цілеспрямованого та структурованого державного впливу на всіх рівнях господарювання. Державна політика господарської діяльності має бути спрямовуючим та координуючим чинником у формуванні конкуренто­спроможності національних виробників, захисті внутрішнього інвестиційного середовища від зовнішніх та внутрішніх негативних впливів.
6. При формуванні механізму державного управління інвестиційним процесом слід враховувати глобальні тенденції. Однією з них є створення матеріально-технологічної та інноваційно-інформаційної бази нової економіки, яка має відповідати: новим цінностям особистості та суспільства; новій матеріально-технічній базі, створеній екологічно чистій, дешевій та невичерп­ній енергії, новим позитивним впливом на довкілля; новим відносинам між глобальними суб’єктами інвестиційної діяльності, які мають будуватися на бінарних принципах; новому господарському механізму та провідній струк­туруючій силі державній організації високотехнологічного виробництва, достатньої для гарантованого безкризового розвитку економіки та суспільства; новим результатам господарської діяльності на глобальному рівні. Це зумовлює необхідність системоутворюючого та оптимізуючого державного впливу на формування нової системи господарювання.
7. Глобалізація інвестиційного процесу призвела до суперечливого впливу на інвестиційну парадигму економіки. З одного боку, послаблюється відтворювальна функція капіталу (прибуток стало можливим отримувати поза матеріальним виробництвом), з другого з’являється усвідомлення того, що відтво­рення навколишнього середовища можливе на основі інтегративної інвестиційної взаємодії в масштабах планети. У цьому аспекті державне управ­ління має бути спрямоване на формування, організацію та контроль процесів самозростання капіталу, забезпечувати гармонійний розвиток людини в навколишньому середовищі.
8. Формування інвестиційного потенціалу потребує застосування певних методів та механізмів: методу моделювання інвестиційної діяльності; методу гарантованого досягнення поставленої мети; системного та процесного методів; методу мобілізації інноваційно-інвестиційних ресурсів; механізмів управління на випередження у досягненні поставленої мети на основі прогнозування майбутніх проблем та превентивного управління, провідною ланкою якого має стати усунення невизначеностей на управ­лінському та інвестиційному циклах на базі оптимізації бінарних принципів відносин між суб’єктами інвестиційної діяльності. Активне формування інвестиційного потенціалу потребує цілісної системи державного управління інвестиційним процесом на основі функцій: прогнозування, планування, організації, контролю різноспрямованих соціаль­них, техніко-технологічних, фінансових, екологічних та інших векторів руху. У системі векторів транс­формаційної економіки основними мають стати інноваційний та соціальний вектори.
9. Інвестиційна криза в Україні характеризується такими етапами та чинниками: перший етап 1980-1991 рр.; другий етап 1992-2000 рр.; третій етап розпочався в 2001 р. і триває до цього часу. Основними чинниками інвестиційної кризи є: об’єктивний, згідно з яким новий спосіб виробництва не зароджується в надрах старого, а формується після його розпаду; суб’єктивний, що полягає в ігноруванні законодавчою і виконавчою владою наукових висновків та практичних рекомендацій учених. Нова модель за змістом господарської діяльності та структури власності має ознаки ринкової; за методами державного впливу на виробництво - командно-адміні­стративної. У 2001-2004 рр. на державному рівні були зроблені спроби залучити в інвести­ційний процес інноваційні ресурси та перейти до інноваційно-інвестиційної моделі розвитку, проте відсутність цілісної стратегії розвитку інвестиційної сфери не дала змоги це зробити. У результаті інноваційні ресурси, накопичені в НДІ України, практично виключені з процесу відтворення.
10. Дослідження інвестиційного процесу в трансформаційній економіці України, узагальнення світового досвіду в умовах глобалізації дає підстави для висновку, що майбутній розвиток виробництва як нагромадження інвестицій у реальному капіталі на базі ринкових механізмів самоорганізації в найближчі 15-20 років забезпечить тільки просте відтворення. Для задоволення простого й розширеного відтворення, достатньої соціально-економічної ефективності виробництва пропонуються такі практичні рекомендації:
у найближчі 5-7 років необхідно розробити й упровадити механізм державної мобілізації суб’єктів господарської діяльності та інвестиційно-інноваційних ресурсів;
мобілізаційний механізм слід формувати на базі досягнення загально­українського консенсусу та розробки відповідного законодавства, до підготовки якого доцільно залучити всіх суб’єктів господарювання;
для мобілізації згаданих вище суб’єктів і ресурсів необхідно створити превентивний механізм державного управління інвестиційним процесом, основною функцією якого є оптимізація взаємодії суб’єктів господарської діяль­ності на базі бінарних принципів, прогнозування господарського розвитку та розробки механізмів усунення невизначеностей на стадіях управлінського та інвестиційного циклів: аналітичній, цільовій, прогнозній, ресурсній, проб­лемній, суб’єктно-об’єктній, стратегічно-тактичній, гарантійній;
слід розробити механізм оптимізації державних та ринкових інстру­ментів впливу на інвестиційну діяльність. Держава має не тільки формувати правила гри” на базі законів та закономірностей, а й діяти за ними, дотри­муючись основного принципу: господарювати рентабельно й справедливо;
організаційною формою мобілізації мають стати інвестиційно-іннова­ційні стратегічні альянси, покликані забезпечити прозорість господарських процесів та гарантувати суб’єктам інвестиційної діяльності реалізацію їх інтересів;
державі необхідно провести інвентаризацію високих технологій, нако­пичених в українських НДІ та у світі, і розробити механізми їх упровадження в стратегічних альянсах;
стратегічні альянси потрібно сформувати в усіх галузях національного господарства, встановити їх критичну масу для забезпечення якісних та кількісних структурних змін.
Таким чином, глобалізаційний вплив на національну економіку потребує підняття на вищий рівень системи державного управ­ління процесом вкладання капіталу в розширене відтворення, оскільки ринковий процес самоорганізації й саморегулювання господарських відносин не в змозі за короткий термін забезпечити вирішення триєдиного завдання виживання, трансформації й розвитку національної економіки.

Список використаних джерел
1. Абалкин Л. Смена тысячелетий и социальные альтернативы // Вопр. экономики. - 2000. - № 12. - С. 27.
2. Абрамов С.И. Инвестирование. - М.: Центр экономики и маркетинга, 2000. - 440 с.
3. Аганбегян А.Г. Экономические реформы в России (итоги и перспективы) //Экономика и управление. 2005. - № 2. С.10-15.
4. Албегова И.М., Емцов Р. Г., Холопов А.В. Государственная экономическая политика / Под общ. ред. А.В.Сидоровича. - М.: Дело и Сервис, 1998.
5. Анискин Ю.П., Бударов А.Ю., Попов А.Н., Привалов В.В. Управление инвестиционной активностью / Под ред. Ю.П.Анискина. - М.: ИКФ Омега-Л, 2002. - 272 с.
6. Анискин Ю.П. Инновации и цикличность деловой активности предприятий // Тр. междунар. акад. информатизации. Отд-ние микроэлектроники и информатики. - М., 1997. - Вып. 2.
7. Анискин Ю.П., Моисеева Н.К. Цикличность в инновациях и развитии организаций // Организатор производства. - 1996. - № 1.
8. Ансофф И. Стратегическое управление: Сокр. пер. с англ. - М.: Экономика, 1989. - 519 с.
9. Антипина О.Н. Загадка новой экономики знаний” (парадокс Солоу”) // Вест. Моск. ун-та. - 2000. - № 6. - (Сер. 6. Экономика”).
10. Артемов Л.В., Бор М.З., Денисов А.Ю. и др. Инвестиции и инновации: Слов.-справ. / Под ред. М.З.Бора, А.Ю.Денисова - М.: Изд-во ДИС”, 1998. - 208 с.
11. Атаманчук Г.В. Государственное управление (организационно -функциональные вопросы): Учеб. пособ. - М.: ОАО НПО Экономика”, 2000. 302 с.
12. Атаманчук Г. Методологічні проблеми сучасного державного управління // Вісн. УАДУ. - 2000. - № 3. - С. 44-46.
13. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. - М.: Юрид. лит., 1997. - 400 с.
14. Афанасьев М., Мясникова Л. Мировая конкуренция и кластеризация экономики// Вопросы экономики. 2005. - № 4. С. 75- 86.
15. Базилевич В.Д. Страховий ринок України. - К.: Т-во Знання України”; КОО, 1998. - 374 с.
16. Бакуменко В., Князєв В., Сурмін Ю. Методологія державного управління: проблеми становлення та подальшого розвитку // Вісн. УАДУ. - 2003. - № 2. - С. 11-27.
17. Бакуменко В.Д. Теоретико-методологічні засади формування державних управлінських рішень: Автореф. дис. д-ра наук з держ. упр. - К., 2001. - 36 с.
18. Бакуменко В.Д. Формування державно-управлінських рішень: Проблеми теорії, методології, практики: Моногр. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. 328 с.
19. Бальцерович Л., Гелб А. Макроэкономическая политика при переходе к рынку: опыт трех лет // МЭ и МО. - 1995. - № 3. - С. 100-117.
20. Бард В.С. Инвестиционные проблемы российской экономики. - М.: Экзамен, 2000. - 384 с.
21. Белолипецкий В.Г. Финансовая экономика: концептуальные основания и механизм реализации // Философия хоз-ва. - 2000. - № 1. - С. 100-101.
22. Белорус О.Г., Лукьяненко Д.Г., и др. Глобальные трансформации и стратегии развития: Монография. - К.: Орияне, 2000. - 424 с.
23. Бернстайн Л.А. Анализ финансовой отчетности: теория, практика и интерпретация: Пер. с англ.. / Научн. ред. Перевода чл..-корр. РАН И.И. Елисеева. М.: Финансы и статистика, 2002. 624 с.
24. Бжезинский З. Великая шахматная доска: Господство Америки и его геостратегические императивы. - М., 1998.
25. Біла С. Структурна політика в системі державного регулювання трансформаційної економіки: Монографія. - К.: Вид-во УАДУ, 2001. - 408 с.
26. Бланк И А. Основы инвестиционного менеджмента. Т.1.- К.: Эльга-Н, Ника-Центр, 2001.- 536 с.
27. Бланк И А. Основы инвестиционного менеджмента. Т.2.- К.: Эльга-Н, Ника-Центр, 2001.- 512с.
28. Бобина М. Стратегические межфирменные альянсы // Вопр. экономики. - 2002 . - № 4. - С. 96-110.
29. Богатин Ю.В., Швандар В.А. Инвестиционный анализ: Учеб. пособ. для вузов. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. - 286 с.
30. Богданов. А.А. Текстология: Всеобщая организационная наука. - М., 1989. - Кн. 2.
31. Бодров В.Г. Державні та ринкові регулятори економічного оновлення // Україна: поступ у ХХІ століття: Наук.-метод. посіб. - К.: Вид-во УАДУ, 2002.
32. Бодров В.Г., Мартиненко В.Ф. Формування приватного сектора економіки і державна політика в Україні / Методичні рекомендації до модуля. - К.: Вид-во НАДУ. 2004. - 51 с.(доля автора 0,5 д.а.).
33. Бодров В.Г. Трансформація економічних систем: концепції, моделі, механізми регулювання та управління: Навч. посіб. - К.: Вид-во УАДУ, 2002. - 104 с.
34. Бородюк В. Результативність економічних реформ в Україні // Економіка України. - 1994. - № 7. - С. 3-12.
35. Бородюк В.М. Результативність економічних реформ в Україні // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. / Голов. ред. О.П.Степанов. - К.: КНЕУ, 2002. - № 8. - С. 37-48.
36.. Бойко О. Проблеми інноваційного розвитку в промисловості України // Економіст. - 2004. - № 5. - С. 82-83.
37. Бочаров В.В. Инвестиционный менеджмент. СПб: Питер, 2000. 160 с.
38. Бражко О.В. Технологічні пріоритети інноваційного розвитку промисловості: тенденції та проблеми // Економіка та держава. -2005. -№ 11. С.18-20.
39. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе. - М.: Дело ЛТД, 1994.
40. Быстряков И.К. О национальной идее государства. Cоциальная политика государства: По материалам Всерос. конф.: Проблемы регулирования социальной политики государства: состояние и перспективы. Москва, 14 апр. 1997 г. - М.: Луч, 1997. - 400 с.

41. Бюлетень Національного банку України, 2005. № 10 .
42. Вахрин П.И. Инвестиции: Учебник - М.: Изд-во торг. корпорации Дашков и К0”, 2002. - 384 с.
43. Вебер М. Избранное. Образ общества: Пер. с нем. М.: Юрист, 1994. 704 с.
44. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел. - К.; Ірпінь: ВТФ Перун”, 2003. - 1440 с.
45. Воротін В.Є. Макроекономічне регулювання в умовах глобальних ринкових трасформацій: Монографія. - К.: Вид-во УАДУ, 2002. - 284 с.
46. Гаман М. Формування законодавчих та інституційних засад державного регулювання інвестиційної діяльності в Україні // Вісн. НАДУ. - 2003. - № 3. - С. 194-204.
47. Гвишиани Д.М. Организация и управление. 3-е изд., перераб. - М.: Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 1998.-332 с.
48. Герасимчук М. Економічні та інституціональні умови інвестиційної діяльності // Економіка України. - 1994. - № 12. - С. 3-11.
49. Геєць В.М. Інституційні перетворення і суспільний розвиток // Економіка прогнозування .- 2005. - № 2. С.9-37.
50. Геєць В. Характер перехідних процесів до економіки знань // Економіка України. - 2004. - № 4. - С. 4-14; № 5. - С. 4-13.
51. Гильфердинг Р. Финансовый капитал. - М.: Изд-во соц.- экон. лит., 1959. - 492 с.
52. Гитман Л.Дж., Джонк М.Д. Основы инвестирования: Пер. с англ. - М.: Дело, 1999. - 1008 с.
53. Гіл Чарлз В.Л. Міжнародний бізнес: Конкуренція на глобальному ринку / Пер. з англ. А.Олійник, Р.Ткачук. - К.: Вид-во Соломії Павличко Основи”, 2001. - 856 с.
54. Глазьев С.Ю. Теория долгосрочного технико-экономического развития. - М.: ВлаДар, 1993. - 310 с.
55. Глобализация: человеческое измерение. - М.: Моск. гос. ин-т междунар. отношений. (Ун.); Рос. полит. энцикл. (РОССПЭН), 2002. - 112 с.
56. Гойко А.Ф. Методи оцінки ефективності інвестицій та пріоритетні напрями їх реалізації. - К.: ВІРА-Р, 1999. - 320 с.
57. Гончарова Н.П. Концептуальные походы к инновационному развитию промышленности // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. / Голов. ред. О.П.Степанов. - К.: КНЕУ, 2001. - № 7. - С. 113-121.
58. Горбатенко В. Стратегія модернізації суспільства: Украї­на і світ на зломі тисячоліть. - К.: Академія, 1999.
59. Горбачев М.С. Вступая в новое тысячелетие: тревоги и надежды человечества // Вопр. экономики. - 2000. - № 12. - С. 26.
60. Господарський кодекс України // Відом. Верховної Ради України. - 2003. - № 18. - Ст. 462.
61. Государственное управление: основы теории и организации: Учеб. / Под ред. В.А.Козбаненко. М.: Статут, 2000. 912 с.
62. Губський Б.В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. - К.: Наук. думка, 1998. - 390 с.
63. Гуренко С. Вступне слово: Круглий стіл: Інноваційний потенціал України: підприємство, галузь, регіон, країна” // Економіст. - 2004. - № 5. - С. 16-17.
64. Гурне Б. Державне управління / Пер. з франц. В.Шовкуна. - К.: Основи, 1993. - 165 с.
65. Гуртов В.К. Инвестиционные ресурсы / В.К.Гуртов. - М.: Экзамен, 2002. - 384 с.
66. Гусєв В.Державна інноваційна політика у форматі національної інноваційної системи // Вісн. УАДУ. - 2003. - № 2. - С. 102-108.
67. Гусєв В., Литвинов Г. Фактори інтеграції та глобалізації у формуванні державної інноваційної політики // Вісн. НАДУ. - 2003. - № 3. - С. 212-221.
68. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка. - М., 1956. - Т. 2. - 780 с.
69. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка. - М., 1956. - Т. 4. - 684 с.
70. Дацій Н.В. Методичний підхід до оцінки соціальної ефективності інвестицій // Економіка та держава. -2005. - № 10. С.22-25
71. Делокоров К.Х. Системная парадигма современной науки и синергетика // Общественные науки и современность. - 2000. - № 6. - С. 110-118.
72. Державне управління: філософські, світоглядні та методологічні проблеми: Моногр. / За ред. В.М.Князєва; Кол. авт.: В.М.Князєв, І.Ф.Надольний, М.І.Мельник та ін. - К.: Міленіум, 2003. - 320 с.
73. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. / С.М.Чистов, А.Є.Никифоров, Т.Ф.Куценко та ін. - К.: КНЕУ, 2000. - 316 с.
74. Державне регулювання спеціальних монополій в Україні. Монографія / Колектив авторів за загальною редакцією В.Г. Бодрова. Х.: Вид-во Константа”, 2005. 320 с. (параграфи 2.1, с. 53-68; 4.2, с. 161 170; 4.3, с.170-200).
75. Денисюк В. Високі технології і високонаукоємні галузі - ключові напрями в інноваційному розвитку // Економіст. - 2004. - № 5. - С. 76- 81.
76. Денисенко М.П. Організаційно-економічний механізм інвестування: Монографія. - К.: Наук. світ, 2001. - 414 с.
77. Джусов О.А. Інвестиційні стратегії інституційних інвесторів. Моногр. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. 206 с.
78. Дзюбик С., Ривак О. Основи економічної теорії. - К.: Основи, 1994. - 336 с.
79. Доклад о развитии человека 2005. Международное сотрудничество на перепутье: помощь, торговля и безопасность в мире неравенства / Пер. с англ. М.: Изд-во Весь мир”, 2005. - 416 с.
80. Долішній М.І. Вплив глобалізації на формування регіональної політики України // Вісн. Акад. екон. наук України. - 2002. - № 1. - С. 9-12.
81. Доронин И. Положение на мировом финансовом рынке // БИКИ. - 2001. - № 98-99. - 30 авг.
82. Дункан Дж. Основополагающие идеи в менеджменте: Уроки основоположников менеджмента и управленческой практики: Пер. с англ. - М.: Дело, 1996. - 272 с.
83. Дынкин А., Соколов А. Интегрированные бизнес-группы в российской экономике // Вопр. экономики. - 2002 . - № 4. - С. 78-93.
84. Економіка знань: виклики глобалізації та Україна / За заг. ред. А.П.Гальчинського, С.Б.Льовочкіна, В.П.Семиноженка. - К., 2004. - 261 с.
85. Економіка України: проблеми на шляху перетворень / О.Махмудов, В.Найдьонов, А.Сменковський та ін. - Донецьк: Кассіо­пея, 1999.
86. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред. акад. НАН України В.М.Гейця. - К.: Ін-т екон. прогнозування: Фенікс, 2003. - 1008 с.
87. Економічне зростання України: стан та чинники забезпечення: Зб. наук. пр. / Кол. авт.: Л.М.Борщ (кер.), М.О.Скоромнюк, Р.М.Аргуманов та ін. - К.: Логос, 2003. - 620 с.
88. Емельянов С.В. США: государственная политика стабилизирования инновационной конкурентоспособности американских производителей // Менеджмент в России и за рубежом. - 2002. - № 3. - С. 73-84.
89. Ефективність державного управління: Моногр. / За заг. ред. І.В.Розпутенка; Кол. авт.: Ю.М. Бажал, О.І. Кілієвич, О.В.Мертенс та ін.; УАДУ. Ін-т. підв. квал-ції керівних кадрів. - К.: К.І.С., 2002. - 420 с.
90. Жаліло Я.А. Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика: Монографія. - К.: НІСД, 2003. - 368 с.
91. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. - 2-ге вид. виправ. і допов. - Л.: Вид-во Центр Європи”, 1997. - 576 с.
92. Закон України Про антимонопольний комітет України” // Відом. Верховної Ради України. - 1993. - № 50. - Ст. 472.
93. Закон України Про банки та банківську діяльність” // Відом. Верховної Ради України. - 1991. - № 25. - Ст. 281.
94. Закон України Про банкрутство” // Відом. Верховної Ради України. - 1992. - № 31. - Ст. 440.
95. Закон України Про бюджетну систему України” від 5 груд. 1990 р. в ред. Закону України від 29 черв. 1995 р. № 253/95 // Відом. Верховної Ради України. - 1995. - № 26. - Ст. 195.
96. Закон України Про господарські товариства” //Відом. Верховної Ради України. - 1991. - № 49. - Ст. 682.
97. Закон України Про захист іноземних інвестицій на Украї­ні” // Відом. Верховної Ради України. - 1991. - № 46. - Ст. 616.
98. Закон України Про інвестиційну діяльність” від 18 вересня 1991 р. // Відом. Верховної Ради України. - № 47. - Ст. 646.
99. Закон України Про інноваційну діяльність” // Відом. Верховної Ради України. - 2002. - № 36. - Ст. 266.
100. Закон України Про оподаткування доходів підприємств і організацій” // Відом. Верховної Ради України. - 1991. - № 23. - Ст. 333.
101. Закон України Про підприємства в Україні” // Відом. Верховної Ради України. - 1991. - № 24. - Ст. 272.
102. Закон України Про підприємництво” // Відом. Верховної Ради України. - 1991. - № 14. - Ст. 168.
103. Закон України Про пріоритетні напрями інноваційної діяль­ності в Україні” // Відом. Верховної Ради України. - 2003. - № 7. - Ст. 271.
104. Закон України Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків” // Відом. Верховної Ради України. - 1999. - № 32. - Ст. 1660.
105. Закон України Про товарну біржу” // Відом. Верховної Ради України. - 1991. - № 10. - Ст. 139.
106. Закон України Про цінні папери і фондову біржу” //Відом. Верховної Ради України. - 1991. - № 38. - Ст. 508.

107. Замулин О. Концепция реальных экономических циклов и ее роль в эволюции макроэкономической теории // Вопр. экономики. - 2005. - № 1. - С. 144-153.
108. Зарембо Ю.Г. Об оценке общественной эффективности инвестиций // Економіка та держава. -2005. -№ 11. С.26-29.
109. Зарубина Н.Н. Социально-культурные основы хозяйства и предпринимательства. - М.: ИЧП Изд-во Магистр”, 1998. - 360 с.
110. Згуровський М.З. Інноваційний розвиток суспільства на основі системної методології передбачення // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. / Голов. ред. О.П. Степанов. - К.: КНЕУ, 2002. -№ 8. - С. 132-143.
111. Зимин И.А. Реальные инвестиции: Учеб. пособие. - М.: Экмос, 2000.- 304c.
112. Зимовець В.В. Ліберально-демократична концепція держави, економічний розвиток та українські реалії // Економіка та держава. -2005. -№ 11. С.7-11.
113. Зомбарт В. Буржуа. Этюды по нравственной истории современного экономического человека. - М., 1994.
114. Зуев А., Мясникова Л. Непредсказуемые последствия (новый мировой порядок в контексте инновационного постмодернизма) // Свободн. мысль. - 2002. - № 1.
115. Іваницька О.М. Державне регулювання розвитку фінансової інфраструктури: Монографія. К.: Вид-во НАДУ, 2005. - 276 с.
116. Іваницька О.М. Мартиненко В.Ф. Сучасні ринкові системи і маркетинг / Методичні рекомендації до модуля. - К.: Вид-во НАДУ. 2003. - 36 с. (доля автора 0.9 д.а.).
117. Іваницька О. Фінансовий ринок і корпоративне управлін­ня // Вісн. УАДУ. - 2002. - № 4. - С. 104-110.
118. Иванов Г.И. Инвестиционный менеджмент: Учебное пособие. Ростов н/Д: Феникс”, 2001. 320 с.

119. Игошин Н.В. Инвестиции. Организация управления и финансирование: Учеб. для вузов. - М.: Финансы, ЮНИТИ, 2000. - 413 с.
120. Ильинская Е.М. Инвестиционная деятельность: реальные и финансовые вложения: Дис. д-ра экон. наук. - СПб., 1999.
121. Инвестиции и развитие. Организация Объединенных Наций: основные факты. Издательство «Весь Мир», М., 2000.
122. Инвестиционный рейтинг российских регионов 1996-1997 годы // Эксперт. - 1997. - № 47.
123. Інвестиційний клімат в Україні. - К.: Нора-друк, 2002. - 246 с.
124. Інвестиційний рейтинг регіонів України / Ін-т реформ; Недерж. аналіт. центр. - К., 2003. - 52 с.
125. Інноваційний шлях розвитку України: гасло чи реальність?: Інноваційні матеріали до фахової дискусії / Укр. центр екон. і політ. дослідж. ім. О.Разумкова. - К., 2004. - 37 с.
126. Иноземцев В. Парадоксы постиндустриальной экономики // МЭиМО. - 2000. - № 3. - С. 3-11.
127. Иноземцев В.Л. Пределы догоняющего” развития / В.Л.Иноземцев. - М.: ЗАО Изд-во Экономика”, 2000. - 295 с.
128. Інфраструктура інвестиційного розвитку / П.Гайдуцький, В.Баліцька, Ю.Каракай та ін. - К.: Міленіум, 2003. - 218 с.
129. Історія економічних учень: Підручник / За ред. В.Д. Базидевича. К.: Знання, 2004. -130 с.
130. Карданская Н.Л. Основы принятия управленческих решений: Учеб.пособ. - М.: Рус.деловая лит-ра, 1998. - 288 с.
131. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура: Пер. с англ. / Под науч. ред. О.И.Шкартана. - М.: ГУ ВШЭ, 2000. - 608 с.
132. Кейнс Дж.М. Избранные произведения: Пер. с англ. - М.: Экономика, 1993.
133. Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег: Пер. с англ. / Общ. ред. и предисл. А.Г.Милейковского и И.М.Осад­чей. - М.: Прогресс, 1978. - 495 с.
134. Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД). Державний класифікатор України. ДК 009-96. - К.: Держстандарт України, 1996. - 249 с.
135. Кнорринг В.И. Искусство управления: Учеб. - М.: Изд-во БЕК, 1997. 288 с.
136. Ковальчук Т. Детінізація економіки - фактор фінансової безпеки України // Банків. справа. - 2001. - № 2. - С. 3-11.
137. Комаров В. Борьба за инвестиции // Экономика и жизнь. - 2005. - № 06. - С. 7-12.
138. Кондратьев Н.Д. Большие циклы конъюнктуры и теория предвидения: Избр. тр. / Междунар. фонд Н.Д.Кондратье­ва и др. - М.: Экономика, 2002. - 767 с.
139. Кондратьев Н.Д. Избранные сочинения. - М.: Экономика, 1993.
140. Конституція України. - К., 1996. - 115 с.
141. Концепція науково-технічного та інноваційного розвитку України: Постанова Верховної Ради України від 13 лип. 1999 р. № 916 // Відом. Верховної Ради України. - 1999. - № 29. - Ст. 1465.
142. Корецький М. Тенденції розвитку державного сектора у ринковій економіці // Вісн. УАДУ. - 2000. - № 3. - С. 215-218.
143. Корецький М.Х. Основи розвитку інвестиційного ринку в Україні. // Економіка та держава. -2005.-№ 9. С. 3-6.
144. Корнаи Я. Путь к свободной экономике”: десять лет спустя // Вопр. экономики. - 2000. - № 12. - С. 41-54.
145. Корнєєв В.В. Кредитні та інвестиційні потоки капіталу на фінансових ринках. - К.: НДФІ, 2003. - 376 с.
146. Криклій А.С., Васильченко З.М. Алексеєнко Л.М., М.Д. Боровікова. Інвестиційна діяльність і капіталізація банків: питання теорії і практики // Економіка та держава. -2005. -№ 11. С.21-25.
147. Кримський С.Б. Запити філософських смислів. К.: Вид. ПАРАПАН, 2003. 240с.
148. Крымский С.Б. Философия как путь человечности и надежды. К.: Курс. 2000. 308 с.
149. Крючкова І. Структурні зрушення у зовнішній торгівлі України: тенденції та перспективи // Вісн. НБУ. 2004. - № 2.- С. 3-6.
150. Кузьминов Я., Яковлєв А., Радаев В., Ясин Е. Институты: от заимствования к выращиванию // Вопросы экономики. -2005. - № 4. С.4-27.
151. Куриляк В. Нова економіка у світовому та українському вимірах // Вісн. акад. екон. наук України. - 2002. - № 1. - С. 95-115.
152. Кучма Л.Д. Про заходи щодо економічної стабілізації та сти­мулювання виробництва // Уряд. кур’єр. - 1998. - 21 листоп.
153. Ложникова А.В. Инвестиционные механизмы в реальной экономике. - М.: МЗ-Пресс, 2001. - 176 с.
154. Лоу, Джанет. Как инвестировать. Остроумные и мудрые мысли от Уоррена Баффета: Пер. с англ.. Мн.: ООО Попури”, 2005. 384 с.
155. Лубчук И., Перепелов А. Бизнес-мутант; Много денег из ничего // Компаньон. - 2005. - 29 апреля-12мая. - №17-18. - С. 16-25.
156. Луговий В.І., Князєв В.М. Державне управління як галузь професійної діяльності, академічної підготовки, наукових досліджень // Вісн. УАДУ. - 1997. - №3-4. - С.9-12.
157. Луговий В.І. Управління освітою: Навч. посіб