ФОРМУВАННЯ СПІЛЬНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО CОЮЗУ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

БУТ ЮРІЙ СЕРГІЙОВИЧ

На правах рукопису
УДК 339.924

ФОРМУВАННЯ СПІЛЬНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ
ЄВРОПЕЙСЬКОГО CОЮЗУ

Спеціальність: 08.00.02 – світове господарство
і міжнародні економічні відносини

ДИСЕРТАЦІЯ

на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник –
доктор економічних наук, професор
Шнирков Олександр Іванович

Київ – 2011

ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………………………….
3
Розділ 1 Теоретичні засади дослідження міжнародної екологічної
політики…………………………………………………………..

12
1.1. Навколишнє природне середовище у концепціях розвитку світової економіки………………………………………………………………

12
1.2. Світові інтеграційні процеси в сфері охорони довкілля……………. 35
Висновки до розділу 1……………………………………………………….. 57

Розділ 2 Механізми розвитку спільної екологічної політики
Європейського Союзу………………..………………………….

59
2.1. Стратегічні пріоритети Європейського Союзу у сфері охорони навколишнього середовища та раціонального природокористування…………………………………………………

59
2.2. Структура та галузеві особливості процесів екологічного управління ЄС..……………………………………..….……………..

81
2.3. Ринково-орієнтовані інструменти реалізації екологічної політики Євросоюзу…………...…………………………………………………

116
2.4. Модель адаптації європейських країн до наслідків глобальних кліматичних змін………………………………………………………

136
Висновки до розділу 2……………………………………………………….. 146

Розділ 3 Діалектика взаємодії комунітарної та національної
екологічних політик…………………...……………….…………

149
3.1. Вплив комунітарної екологічної політики на формування національних політик країн ЄС………………...…………………….

149
3.2. Інтеграційна складова екологічної політики України……………… 182
Висновки до розділу 3……………………………………………………….. 200

Висновки……………………………………………………………………....
202
Перелік використаних джерел………………………………………………. 206

Додатки………………………………………………………………………… 237

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Інтеграційні процеси, які відбуваються у світі з другої половини ХХ століття, нині досягли глобальних масштабів та набули системного характеру, охопивши практично всі аспекти життєдіяльності людей. Розвиток соціального та економічного співробітництва, міграційних процесів та культурного обміну між країнами призвів до того, що в наш час жоден регіон світу не може розглядатись як ізольоване утворення, а лише в якості суб’єкта глобальних геополітичних перетворень. Глобалізація світогосподарських зв’язків стає визначальною рисою сучасного етапу розвитку світової соціо-економічної системи.
Стрімкий хід науково-технічного прогресу зумовив формування індустріальної моделі господарювання та розбудову промислового виробництва в усьому світі. Це, в свою чергу, викликало демографічний вибух та прогресивне підвищення рівня потреб населення, чисельність якого безперервно зростає.
Зрештою антропогенна діяльність набула масштабів, за яких її вплив став позначатися на перебігу планетарних екосистемних процесів, таких як формування клімату Землі та динаміка видового різноманіття живих істот. Обмеженість наших уявлень про природу та взаємозв’язок цих процесів та нашу роль у них призвела до того, що сьогодні людство стоїть на порозі глобальної екологічної кризи, наслідки якої неможливо передбачити.
Хоча серед вчених немає єдиної думки щодо рівня екологічної загрози, яка постала перед людством, а їхні прогнози суттєво відрізняються як за ступенем тяжкості потенційних наслідків, так і за строками їх можливого настання, сам глобальний характер екологічних змін, спричинених діяльністю людини, практично не викликає сумнівів. Очевидно, що масштаб даної проблеми виключає можливість її вирішення засобами окремих держав. Недопущення екологічної катастрофи вимагає проведення системної мобілізації світових матеріальних, інтелектуальних та технологічних ресурсів, що можливо лише за умови максимальної активізації міжнародної співпраці.
Європейський Союз, будучи найпотужнішим інтеграційним угрупованням світу, одним із ключових пріоритетів розвитку визначає подальшу розробку та впровадження дієвої спільної політики країн-членів щодо захисту навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів.
Усвідомлення комплексності екологічних загроз робить переорієнтацію моделей природокористування в країнах ЄС на відповідність принципам сталого розвитку також одним із ключових імперативів спільної зовнішньої політики ЄС по відношенню до інших держав.
Таким чином, у зв’язку із зростанням уваги до проблем екологічної безпеки та захисту навколишнього природного середовища дана робота є актуальною. Вона присвячена вивченню та комплексному аналізу процесів формування та реалізації сучасної екологічної політики Європейського Союзу як одного з головних суб’єктів міжнародного політичного процесу, позиція якого має визначальний вплив на формування цілей та пріоритетів світового розвитку.
Вступ до ЄС визнано пріоритетною метою зовнішньої політики України та її стратегічним курсом. При цьому необхідно брати до уваги, що важливою умовою європейської інтеграції України поряд із економічним розвитком, досягненням високих соціальних стандартів та дотриманням демократичних свобод є також проведення ефективної політики щодо захисту довкілля та раціонального використання природних ресурсів. Досягнення європейських екологічних стандартів та приведення національної природоохоронної політики у відповідність із загальноєвропейськими імперативами передбачає чітку гармонізацію національного законодавства у сфері захисту довкілля із відповідною нормативно-правовою базою ЄС та активну співпрацю щодо реалізації окремих проектів в екологічній сфері.
Отже, актуальність дисертаційного дослідження визначається також необхідністю врахування досвіду країн ЄС при формуванні національної природоохоронної політики в процесі здійснення стратегічної мети щодо інтеграції нашої держави в європейське співтовариство.
Проблеми міжнародної екологічної інтеграції країн світу та роль природоохоронної співпраці в європейських інтеграційних процесах становлять значний науковий інтерес для вчених усього світу. Вагомий вклад у розробку концептуальних засад світової екологічної інтеграції та питань взаємодії економічної та природоохоронної політики на національному та міжнародному рівнях внесли вітчизняні вчені Н. Антонюк, В. Багнюк, О. Білорус, Г. Білявський, І. Бураковський, О. Веклич, Г. Виговська, І. Вітер, В. Вовк, Т. Галушкіна, Л. Грановська, Б. Данилишин, В. Дергачова, Я. Дідух, Л. Жарова, С. Ілляшенко, А. Качинський, О. Кобзар, В. Мартиненко, Ю. Мацейко, В. Міщенко, О. Прокопенко, В. Сіденко, І. Скороход, О. Сухіна, Т. Туниця, Ю. Туниця, С. Харічков, М. Хвесик, Є. Хлобистов, Н. Хумарова, В. Шевчук, О. Шнирков та ін.
В зарубіжній науковій літературі тема діалектичної взаємодії сфер економіки та довкілля представлена рядом праць відомих вчених, багато з яких є співробітниками спеціалізованих екологічних науково-дослідних установ, створених за ініціативою ООН та Єврокомісії. Серед зарубіжних авторів слід відмітити праці таких вчених, як Дж. Бішоп, С. Бобильов, П. ван дер Лінден, Ш. Гільюм, С. Гломсрод, К. Гофман, О. Гусєв, О. Девідсон, Д. Кін, Д. Медоуз, М. Месарович, Б. Метц, Р. Пачаурі, Е. Пестель, Д. Пірс, А. Рейзінгер, Х. Савеніє, С. Соломон, Р. Тернер, П. Фейлер, Ф. Хінтербергер, Ч. Хопкінс, А. Чапагейн, А. Штайнер та ін.
У цих роботах розглянуті як теоретичні питання міжнародної екологічної співпраці, так і практичні наслідки їх реалізації в контексті розвитку глобальних та європейських інтеграційних тенденцій, сформульовані концептуальні засади теорії співвідношення екологічного та екологічного вимірів процесів інтеграції, аналізуються проблеми регіональної інтеграції в контексті необхідності вирішення глобальних екологічних проблем.
Проте ці роботи не в повній мірі враховують сучасні реалії розвитку інтеграційних процесів у Західній Європі, які зумовлені тим, що на сучасному етапі фактично завершується процес формування між країнами ЄС «екологічного союзу», який нині виступає ключовою ініціативною фігурою міжнародної екологічної кооперації. У вітчизняній літературі такі важливі питання, як адаптація національної законодавчої бази України з питань охорони довкілля до європейських вимог, розробка механізмів досягнення екологічних стандартів ЄС та оцінка наслідків екологічної співпраці з Євросоюзом для національної економіки, залишаються недостатньо розробленими та дискусійними, навіть в умовах реалізації в нашій державі політичного курсу на інтеграцію до європейської спільноти.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до наукової теми «Інтеграційна стратегія входження України в європейський економічний простір», яка є складовою частиною загальної наукової теми Інституту міжнародних відносин «Інтеграція України у європейські правові, політичні та економічні системи» № 06БФ048-01 (2006-2010 рр.), а також наукової теми «Стратегія інтеграції України у світову економіку», яка є складовою частиною загальної наукової теми Інституту міжнародних відносин «Україна у міжнародних інтеграційних процесах» № 11БФ048-01 (2011-2015 рр.). Основний внесок автора в дослідження даних тем полягає у розкритті особливостей процесу комунітаризації механізмів реалізації екологічної політики Євросоюзу, визначенні напрямків її подальшого розвитку та оцінці перспектив реформування національної економіки та природоохоронної політики України в процесі приведення системи державного управління у відповідність із європейськими екологічними стандартами.
Мета і завдання дослідження. Головна мета виконаної дисертаційної роботи полягає у визначенні концептуальних засад та механізмів реалізації спільної екологічної політики країн Євросоюзу, оцінці її результатів та перспектив подальшого розвитку.
Для реалізації зазначеної мети було поставлено наступні завдання:
• систематизувати теоретичні підходи до дослідження впливу процесів господарської діяльності на екосистемну рівновагу;
• сформулювати визначення поняття «міжнародна екологічна інтеграція», розглядаючи її як специфічний напрям світових інтеграційних процесів;
• охарактеризувати роль ЄС як суб’єкта міжнародної природоохоронної політики;
• розкрити сутність комунітаризації механізмів реалізації екологічних цілей в країнах Євросоюзу в процесі формування спільної екологічної політики;
• проаналізувати результати проведення спільної екологічної політики ЄС, спираючись на її галузеву структуру, та визначити найбільш важливі напрями її подальшого розвитку;
• дати оцінку ефективності застосування в країнах ЄС економічних інструментів, насамперед податків та субсидій, для реалізації цілей національної та комунітарної екологічної політики;
• визначити можливості використання в Україні інструментів фінансової підтримки ЄС в рамках співпраці між Україною та ЄС у природоохоронній сфері;
• оцінити перспективи реформування національної економіки та природоохоронної політики України в процесі приведення системи державного управління у відповідність із європейськими екологічними стандартами, враховуючи аналогічний досвід нових країн-членів ЄС.
Об’єктом дослідження є спільна екологічна політика Євросоюзу.
Предметом дослідження є механізми формування та комунітаризації екологічної співпраці в процесі економічної та соціальної інтеграції країн ЄС.
Методи дослідження. При вирішенні поставлених завдань в роботі використовуються загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема: методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції, а також історико-еволюційний підхід використані для дослідження природи взаємозв’язку між розвитком світової економічної системи та глобальним екологічним балансом (п. 1.1, 1.2); системний підхід та методи логічного та структурного аналізу – з метою систематизації механізмів становлення спільної екологічної політики країн ЄС (п. 2.1, 2.2, 2.3); статистичні методи та порівняльний аналіз дозволили дослідити еволюцію та взаємний вплив національних екологічних політик країн ЄС в процесі регіональної інтеграції (п. 3.1); метод економіко-математичного моделювання послужив основою для обґрунтування доцільності проведення в країнах ЄС заходів із адаптації до глобальних кліматичних змін (п. 2.4). Також в роботі використовуються прийоми групування, класифікації та графічної інтерпретації результатів дослідження.
Інформаційною та статистичною базою для проведення дослідження служили аналітичні та статистичні матеріали Організації Об’єднаних Націй, Європейської Комісії, Європейського агентства з навколишнього середовища (European Environment Agency, EEA), Глобального екологічного форуму (Global Environmental Forum, GEF), Міжурядової групи експертів з кліматичних змін (Intergovernmental Panel on Climate Change, IPCC), Eurostat, Міністерства економіки України, Міністерства екології та природних ресурсів України, Міжнародного енергетичного агентства (International Energy Agency, IEA) та ін.
Наукова новизна отриманих результатів. В процесі дослідження автором були одержані наступні найбільш суттєві наукові результати, котрі розкривають його особистий внесок у розробку досліджуваної проблеми та характеризують новизну роботи:
уперше
- розкрито сутність категорії «міжнародна екологічна інтеграція», яку визначено як свідомий та керований процес зближення, взаємопристосування та кореляції роботи систем державного управління різних країн з метою підвищення ефективності та розширення масштабу національних заходів екологічної політики за рахунок об’єднання ресурсного, фінансового, адміністративного, наукового потенціалу цих держав; обґрунтовано твердження про те, що ЄC як суб’єкт даного процесу поступово трансформується в «екологічний союз»;
- запропоновано методику економічного обґрунтування доцільності запровадження в країнах ЄС заходів із адаптації до змін глобального клімату шляхом проведення вартісної оцінки на основі порівняння видатків на здійснення відповідних адаптаційних заходів із прогнозованою вартістю екологічного збитку, якому вони потенційно дозволять запобігти;
удосконалено
- методичні підходи до вивчення соціально-економічної інтеграції країн ЄС: окремим напрямом даного процесу запропоновано вважати комунітаризацію їхньої екологічної політики, який полягає у централізації на рівні Союзу економічних та інституційних механізмів управління природоохоронною діяльністю та раціональним природокористуванням;
- критерії класифікації екологічних показників, запроваджених у Євросоюзі, галузеву структуру яких було впорядковано у відповідності до пріоритетних сфер Шостої програми ЄС з питань навколишнього середовища (боротьба зі змінами клімату, збереження біорізноманіття, управління природними ресурсами та відходами, довкілля та здоров’я людей), а також загальну періодизацію процесу формування екологічної політики ЄС: початком п’ятого (сучасного) етапу розбудови комунітарної екологічної політики запропоновано вважати затвердження Лісабонської стратегії розвитку ЄС;
- оцінку ролі економічних важелів як інструментів реалізації екологічної політики на національному та регіональному рівнях та ефективності їх використання в країнах ЄС, що включає запровадження екологічних схем у національних податкових режимах країн-членів та регламентацію торговельних відносин з метою стимулювання екологічно-орієнтованої поведінки виробників та споживачів, а також консолідацію джерел фінансування екологічної політики ЄС (на прикладі програми LIFE+ та попередніх програм фінансування екологічних заходів);
- пояснення природи взаємозв’язку між структурою торговельного балансу ЄС, як учасника міжнародної торгівлі, та обсягом, формами і можливими схемами експорту екологічного збитку, причини та місце виникнення якого значною мірою зумовлені функціонуванням екологічно нестійких схем виробництва та споживання матеріальної продукції в країнах ЄС;
- обґрунтування доцільності використання в Україні досвіду країн Центральної та Східної Європи, які приєднались до Євросоюзу після 2004 року, щодо адаптації національних систем державного управління для досягнення екологічних норм ЄС; особливу увагу приділено дослідженню змін, яких зазнали в процесі консолідації інструменти фінансової підтримки ЄС екологічних заходів в третіх країнах;
одержали подальший розвиток
- методичні основи дослідження процесів взаємодії між національними урядами країн ЄС та союзними органами управління на прикладі виконання окремими країнами ЄС комунітарних цільових вимог щодо енергоефективності національних економік, раціонального водокористування, екологізації сільського господарства та запровадження на національному рівні екологічних податків та зборів;
- обґрунтування наслідків впровадження екологічної податкової реформи на прикладі країн Європейського Союзу, зокрема, стосовно неоднозначної ролі таких інструментів фіскальної політики, як транспортні та енергетичні податки, з точки зору досягнення соціально-економічної справедливості та проблеми формування ефективних податкових ставок;
- формулювання пропозицій щодо можливостей співпраці України з ЄС в сфері охорони довкілля, зокрема, щодо можливостей участі в інструментах фінансової підтримки ЄС, таких як ЄІСП, доповнено застереженням про необхідність ретельного врахування можливості виникнення в ході реалізації спільних екологічних програм та проектів негативних екологічних наслідків, щодо яких регламент ЄІСП не містить жодних застережень.
Практичне значення одержаних результатів. Окремі теоретичні положення та практичні рекомендації щодо формування спільної екологічної політики Європейського Союзу, сформульовані у дисертаційній роботі, можуть бути використані Міністерством економіки України при вивченні досвіду Європейського Союзу в процесі інституційного забезпечення реалізації екологічної політики України та її подальшої інтеграції до відповідної сфери ЄС (довідка № 4802-25/95 від 25.05.2011 р.).
Положення та практичні рекомендації дисертаційної роботи стосовно дотримання діючих в Європейському Союзі стандартів якості промислової продукції та можливостей участі в екологічних програмах ЄС для промислових і торговельних підприємств були використані на ТОВ «Юміс» при розробці плану маркетингової діяльності на 2011 рік (довідка № 04-05 від 12.04.2011 р.).
Окремі положення дисертації щодо концептуальних засад, практичних засобів реалізації та механізмів розвитку спільної екологічної політики Європейського Союзу використовуються в навчальному процесі кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка при викладенні навчально-методичних дисциплін: “Міжнародна інтеграційна політика”; “Глобальні проблеми світового господарства і міжнародних економічних відносин”; “Системи оподаткування”; “Економіка Європейського Союзу” (довідка № 048/11-325 від 06.12.2011 р.).
Основні результати дисертаційного дослідження можуть бути використані в процесі уточнення положень Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, переговори щодо якої наразі тривають, оскільки напрям «Навколишнє середовище» названий в числі головних пріоритетів Порядку денного асоціації.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням, усі наукові результати, які наведені в дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації викладались автором в ході участі у таких наукових конференціях: ІХ Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих учених «Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку» (м. Київ, 23.03.2011 р.); VIII Всеукраїнська наукова конференція студентів і молодих вчених «Молодь: освіта, наука, духовність» (м. Київ, 12-14.04.2011 р.); Міжнародна наукова конференція «Теоретичні та практичні аспекти наукових досліджень» (м. Київ, 26.04.2011 р.); Міжнародна наукова конференція «Економіка для екології» (м. Суми, 06-09.05.2011 р.); VI Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених «Екологічний інтелект-2011» (м. Дніпропетровськ, 19-20.05.2011 р.).
Публікації. Результати дисертаційної роботи опубліковано у 10 наукових працях, з яких 5 – публікації у наукових фахових виданнях, 5 – у збірках наукових праць за матеріалами конференцій.
Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 205 сторінок комп’ютерного тексту, робота містить 18 таблиць на 17 сторінках, 33 рисунки на 33 сторінках, 9 додатків на 20 сторінках. Список використаних джерел із 280 найменувань викладено на 31 сторінці.

Список літератури

ВИСНОВКИ
На основі здійснення теоретичних узагальнень та аналізу процесів екологічної інтеграції ЄС досліджено механізми реалізації спільної екологічної політики країн-членів. Зокрема, дослідження послужило основою для розв’язання актуальної наукової проблеми, що полягає в проведенні економічного аналізу та відповідного обґрунтування доцільності проведення заходів з адаптації до глобальних кліматичних змін на прикладі країн ЄС. Результати дослідження дають змогу сформулювати ряд висновків науково-теоретичного та практичного характеру:
1. Екологічний фактор не розглядався в ролі обмежувача зростання жодною з економічних теорій, що панували до 70-х років ХХ століття, і формування в світі індустріальної, а пізніше постіндустріальної системи господарювання демонструє невідповідність глобального масштабу екологічних проблем і обмеженості уявлень людства про методи їх вирішення. Подолання екологічної кризи можливе через поступове формування нового типу взаємовідносин людини і навколишнього середовища, який виключає можливість його руйнування і деградації.
2. Головною причиною низької ефективності політичного процесу щодо вирішення глобальних екологічних проблем є недостатня координація міжнародних зусиль. Для здійснення дієвої екологізації світового господарства і переходу на шлях сталого розвитку необхідно консолідувати зусилля всіх учасників міжнародної політики, що вимагає створення компетентної міжнародної організації, наділеної необхідними ресурсами та повнотою повноважень для здійснення загального керівництва цим процесом. Така роль могла б бути покладена на ЮНЕП, за умови, що країни-учасниці готові будуть розширити повноваження ООН і прийняти на себе відповідні зобов'язання.
Враховуючи масштаби природного, ресурсного, інтелектуального та економічного потенціалу Євросоюзу, його екологічна політика відіграє важливу роль у вирішенні глобальних і регіональних екологічних проблем. Отже, перспективу регулюючої ролі ЄС в збереженні природного середовища європейського регіону та світу в цілому слід розглядати як необхідну умову вирішення глобальних екологічних проблем.
3. Сучасна спільна екологічна політика ЄС ґрунтується на принципах Амстердамського договору і Стратегії ЄС у сфері сталого розвитку та реалізується через виконання розроблених ЄЕА середньострокових програм. Творення екологічної політики ЄС відбувається за рахунок двох головних груп інструментів: адміністративних (розробка і контроль за виконанням екологічних стандартів і нормативів, інституційне та правове забезпечення) та економічних (еко-орієнтація податкових систем та надання екологічних субсидій через програми LIFE+, СІР, 7РП та структурні фонди). Застосування економічних регуляторів екологічної політики в ЄС є більш ефективним, ніж інструментів прямого адміністрування.
4. Ступінь екологічної інтеграції між країнами ЄС дозволяє зробити висновок, що ЄС поступово перетворюється на «екологічний союз». Держави-члени ЄС включають завдання охорони довкілля в національні нормативно-правові акти у всіх сферах державного управління. Комунітаризація екологічного управління в ЄС відбувається шляхом делегування національними урядами союзним органам управління повноважень щодо прийняття рішень в екологічній сфері, що зумовлює спільне проведення державами ЄС екологічної політики на союзному рівні. Питання захисту довкілля зокрема включені до проекту Конституції ЄС і Лісабонської угоди.
5. Серед учасників міжнародної політики ЄС є найбільш активним та ініціативним прибічником ідей екологізації світової економіки. Лідери країн Євросоюзу демонструють високу узгодженість своїх дій на міжнародній арені, наголошуючи на необхідності проведення глобальної екологічної політики. Втім, висока залежність ЄС від поставок ресурсів з третіх країн в поєднанні з неповним врахуванням екологічного збитку у їхній вартості призводять до того, що споживання ресурсів у країнах ЄС негативно впливає на глобальний екологічний баланс. Країни ЄС свідомо проводять політику обмеження торгівлі у випадках, коли вона може супроводжуватись явним чи прихованим експортом екологічного збитку.
6. Спільна екологічна політика ЄС повинна визначати діяльність інституційних структур Союзу як за рахунок екологічно-орієнтованого адміністрування, так і за рахунок ефективного розподілу фінансових ресурсів. При переході до сталого розвитку важливо чітко розмежувати повноваження між ЄС та країнами-членами, а також підвищити роль і відповідальність громадянського суспільства в прийнятті рішень у сфері екології. Важливим є розвиток системи екологічного моніторингу як ключового елементу сучасної природоохоронної політики.
На сучасному етапі розробки спільної екологічної політики ЄС формується розуміння необхідності перетворення існуючих адміністративних механізмів управління екологічною діяльністю на комплексні адміністративно-економічні системи. В ході розвитку цих систем актуальним є широке застосування ринкових регуляторів для заохочення підприємницьких ініціатив при збереженні національного контролю інструментів екологічного нормування та стандартизації.
7. Економічні стимули у вигляді податкових зборів з точки зору формування споживчої поведінки та екологічної свідомості у європейських державах виявилися більш ефективними, ніж адміністративні заходи. Екологічна податкова реформа, здійснювана в ряді країн ЄС з 90-х років ХХ століття, сприяла зміні моделей виробництва і споживання відповідно до вимог стійкого розвитку. Діюча в ЄС система торгівлі квотами на викиди та успішне функціонування вуглецевого ринку дозволили країнам ЄС домогтися істотних успіхів у виконанні своїх зобов'язань згідно з Кіотським протоколом, і навіть взяти на себе підвищені зобов'язання.
8. Важливу роль у екоінтеграції ЄС відіграє процес консолідації фінансових ресурсів, які виділяються на природоохоронні цілі, і спрощення схем фінансування. Об'єднання численних програм екологічного субсидування в рамках інструменту LIFE+, чітке розмежування пріоритетних сфер надання фінансової підтримки між установами ЄС та реалізація Сьомої рамкової програми з наукових досліджень та технологічного розвитку сприяли інтеграції екологічних пріоритетів у різні сфери діяльності економічних суб'єктів ЄС і впровадженню екоінноваційних технологій.
9. Одним з ключових пріоритетів діяльності ЄС щодо досягнення екологічної безпеки має стати запобігання наслідкам надзвичайних ситуацій, викликаних антропогенним впливом на довкілля. Особливу увагу слід приділити зростанню числа стихійних лих, що виникають внаслідок глобальних кліматичних змін. При цьому слід виходити з висновків МГЕКЗ про те, що проведення адаптації може сповільнити, але не зупинити процес неминучого підвищення в найближчі роки кількості стихійних лих і величини спричиненого ними економічного збитку.
З метою запобігання наслідкам кліматичних змін у майбутньому необхідно вже зараз впроваджувати заходи з адаптації, розроблені ЄЕА. Хоча дати точну фінансову оцінку цієї діяльності на сьогоднішній день складно, загальна економічна обґрунтованість адаптаційних заходів не викликає сумнівів у більшості фахівців і, зокрема, підтверджується результатами розрахунків, наведених в даній роботі.
10. Враховуючи глобальний характер екологічних та енергетичних проблем, становлення та реалізація національної екологічної стратегії України неможливі без врахування міжнародного досвіду, і, зокрема, досвіду ЄС. Його врахування в процесі розробки національної екологічної та енергетичної стратегії сприятиме впровадженню принципів екологічної орієнтованості інших сфер державного управління, а отже і реалізації євроінтеграційних перспектив нашої держави.
При формуванні енергетичної та екологічної стратегії України фахівцям необхідно критично проаналізувати позитивний та негативний міжнародний досвід – насамперед досвід нових членів ЄС у Центральній та Східній Європі - враховуючи національну специфіку. Реалізація партнерських екологічних проектів дозволяє знизити загальну вартість даних заходів, що сприятиме отриманню грантів та пільгових кредитів на відшкодування проектних витрат. Перспективним в даному контексті є співробітництво нашої країни з ЄБРР та використання можливостей Європейського інструмента сусідства та партнерства.
11. Україна на сучасному етапі розбудови зовнішньої політики має унікальну можливість стати активною учасницею формування міжнародних стратегій у сфері глобальної екологічної безпеки. Зокрема, актуальною є необхідність міжнародного оприлюднення національної позиції з питань реабілітації територій, уражених в результаті чорнобильської екологічної катастрофи, на основі біологічних, медичних, санітарно-технічних, радіологічних та інших даних профільних відомств з метою подальшої координації зусиль України та міжнародної спільноти у вирішенні питання екологічної перспективи цих земель.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аналіз перспектив торговельних відносин між Україною та ЄС у контексті переговорів щодо розширеної угоди. Підсумковий звіт за результатами глобального аналізу.- Роттердам: ECORYS Nederland and CASE, 2007.– 72 с.
2. Андрусевич Н.І. Європейське право навколишнього середовища: [навчальний посібник] / Андрусевич Н.І.- Львів: Екоправо.- 2004.- 256 с.
3. Антонюк Н.А Принципы устойчивого развития общества в условиях европейской интеграции / Антонюк Н.А, Красюк И.В. // Механізм регулювання економіки.- 2009.- №2 [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Mre/2009_2/2.4.pdf.
4. Арабей Е. Новая европейская стратегия «Европа 2020» / Арабей Е. // Право Европейского Союза.- август 2010 [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://eulaw.ru/content/307.
5. Арабей Е. Новое в сфере охраны окружающей среды ЕС / Арабей Е. // Право Европейского Союза.- сентябрь 2010 [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://eulaw.ru/content/novoe-v-sfere-ohrany-okruzhayushchey-sredy-es.
6. Арбузов В.В. Экономика природопользования и природоохраны [учебное пособие] / Арбузов В.В., Грузин Д.П., Симакин В.И.- Пенза, 2004.
7. Балацкий О.Ф. Экономика и качество окружающей среды / Балацкий О.Ф., Мельник Л.Г., Яковлев А.Ф.- Санкт-Петербург, 1995.- 296 с.
8. Балджи М.Д. Основи діагностики комплексного природокористування: регіональний вимір [монографія] / Балджи М.Д., Харічков С.К.- Одеса: Інститут проблем ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України; Одеський державний економічний університет, 2008.- 144 с.
9. Бартенев С.А. Разграничение компетенции между Европейским союзом и государствами-членами: автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук / Бартенев С.А.- М., 2008.
10. Беляков В.Н. 7 рамочная программа Европейского Союза: возможности и правила участия [аналитическая записка] / Беляков В.Н., Бубнова Е.А, Гушко А.В.-Днепропетровск: Приднепровский научный центр НАН Украины и МОН Украины.- 2010.
11. Білорус О.Г. та ін. Глобальное конкурентное пространство [монографія] / [наук. ред. О.Г. Білорус].- Інститут світової економіки і міжнародних відносин, відділення економіки.- К.: КНЕУ, 2008.- 720 c.
12. Білорус О.Г. Глобальні стратегії Євросоюзу [монографія] / Білорус О.Г., Мацейко Ю.М., Вітер І.І. [за наук. ред. О.Г. Білоруса].- Інститут світової економіки і міжнародних відносин, відділення економіки.- К.: КНЕУ, 2009.- 528 c.
13. Бобылев С.Н. Экологизация экономического развития / Бобылев С.Н.- М., 1994.– 404 с.
14. Бобылев С.Н. Экономика природопользования / Бобылев С.Н., Ходжаев А.Ш.- М., 1997.
15. Брет М. Міжнародне співробітництво - ключ до надійної, сталої енергетики в майбутньому / Брет М., Прітчард Р. // Новини енергетики.- 2006.- № 1.- C. 9-12.
16. Бураковський І. Економічні наслідки створення зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом: кількісна оцінка / І. Бураковський, В. Мовчан // Відносини Україна – ЄС у багатополярному світі: стан і перспективи на майбутнє: матер. міжнар. конфер. (Київ, 23 листопада 2009 р.).– К.: Стилос, 2010.– 60 c.
17. Бураковский И. Мировая экономика: глобальный финансовый кризис / Игорь Бураковский, Алексей Плотников.- Х.: Фолио, 2010.– 417 с.
18. Буркинський Б.В. Проблеми планування в ресурсно-екологічній сфері [науково-аналітична доповідь]; [довідкова література] / Буркинський Б.В., Симоненко В.К., Харічков С.К., Хумарова Н.І. та ін.- Одеса: Інститут проблем ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України, 2009.- 48 c.
19. Бут Ю.С. Досвід країн Європейського Союзу щодо застосування фіскальних інструментів в екологічній політиці / Бут Ю.С. // Ефективна економіка.- 2011.- №10 [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/ index.php?nomer_data=10&year_data=2011.
20. Бут Ю.С. Екологічне співробітництво в контексті розширення ЄС на схід та висновки для України / Бут Ю.С. // Актуальні проблеми міжнародних відносин.- 2009.- Випуск 87 (ч.2).- С. 217-224.
21. Бут Ю.С. Економічне обґрунтування адаптації країн Європейського Союзу до наслідків кліматичних змін / Бут Ю.С. // Ефективна економіка.- 2011.- №5 [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/ index.php?nomer_data=5&year_data=2011.
22. Бут Ю.С. Концептуальні підходи до вивчення навколишнього середовища як фактору міжнародної економіки / Бут Ю.С. // Актуальні проблеми міжнародних відносин.- 2011.- Випуск 101 (ч.1).- С. 98-105.
23. Бут Ю.С. Управління процесами використання природних ресурсів в країнах Європейського Союзу: екологічний аспект / Бут Ю.С. // Проблеми системного підходу в економіці.– 2011.– Випуск 2 [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2011_2/index.html.
24. Васильева Е.Э. Экономика природопользования [учебно-методический комплекс] / Васильева Е.Э.- Минск: Белорусский государственный университет, 2002.
25. Веклич О.А. Эколого-экономические противоречия / Веклич О.А.- К.: «Наукова думка», 1991.- 144 с.
26. Вовк В. Вступ країн Центральної та Східної Європи до Європейського Союзу: вплив на екологічну політику та перспективи сталого розвитку (уроки для України): [резюме стратегічного дослідження] / Вовк В. [Електронний ресурс].- Режим доступу: eu.prostir.ua/data?t=1&q=730.
27. Вовк В. Екологічна економіка - від доктрини до політики [доповідь на круглому столі в НаУКМА] (січень 2004) / Вовк В. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/NaUKMA/Biol/2004_29/13_vovk_v.pdf.
28. Вовк В. Розширення ЄС: вплив на екологічну політику і сталий розвиток / Вовк В. // «Ї».- 2006 [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.ji.lviv.ua/n41texts/vovk.htm.
29. Вовк В. Стратегія сталого розвитку та європейська модель «еко-соціальної ринкової економіки» як основа конкурентоздатності України в сучасну епоху / Вовк В., Гаврилишин Б.- Українська асоціація Римського Клубу // Незалежний культурологічний часопис «Всеукраїнська технічна газета».- 2005.- № 26 (130) [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://clubofrome.org.ua/corweb/Article/1/.
30. Воробйова О.А. Проблеми природокористування та сталого розвитку в рекреаційно-туристичній сфері [монографія] / Воробйова О.А., Дишловий І.М., Харічков С.К.- Одеса: Інститут проблем ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України, 2009.- 374 с.
31. Выполнение обещания: объединение во имя достижения целей в области развития, сформулированных в Декларации тысячелетия: резолюция, принятая Генеральной Ассамблеей ООН 19 октября 2010 № 65/1 / Генеральная Ассамблея ООН [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://migidea.org/files/UN_Celi_za_razvitie_N1051262_2010.pdf.
32. Газізуллін І.Ф. Східне партнерство ЄС: додаткові можливості для євроінтеграції України / Газізуллін І.Ф., Гончар М.М., Коломієць О.В. [за ред. В. Мартинюка].- Український незалежний центр політичних досліджень.- К.: «Україна», 2009.- 84 с.
33. Галушкіна Т.П. Економіка природокористування [навч. посібник] / Галушкіна Т.П.- Інститут проблем ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України.- Харків: Бурун Книга, 2009.- 480 с.
34. Галушкіна Т.П. Еколого-збалансовані пріоритети розвитку територій: концептуальні засади та організаційний механізм [монографія] / Галушкіна Т.П., Грановська Л.М.- Одеса: Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, 2009.- 372 с.
35. Голуб А.А. Экономика природных ресурсов / Голуб А.А., Струкова Е.Б.- М., 1999.
36. Гошовський С.В. Мінерально-сировинна стратегія Європейського Союзу. Концептуальні засади / Гошовський С.В., Малюк Б.І. // Стратегічні пріоритети.- 2008.- №1(6).
37. Грановська Л.М. Еколого-збалансоване природокористування в умовах поліфункціональності територій: монографія / Грановська Л.М.- Інститут проблем ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України, відділення економіки.- Херсон: ХДУ, 2009.- 414 с.
38. Гусев А.А. Актуальные проблемы экологической политики современной Европы / Гусев А.А. // Политика и общество.- М.- 2009.- №1.- C. 60-63.
39. Гусев А.А. Приоритеты экологической политики Европейского Союза в рамках концепции устойчивого развития / Гусев А.А. // Право и политика.- М.- 2010.- №3.- C. 504-510.
40. Гусев А.А. Современные принципы и механизмы формирования экологической политики Европейского Союза / Гусев А.А. // Научное обозрение.- М.- 2009.- №4.- C. 5-10.
41. Гусев А.А. Стратегические приоритеты Европейского Союза в области экологической политики, охраны окружающей среды и экологической безопасности / Гусев А.А. // Научное обозрение.- М.- 2010.- №1.- C. 20-32.
42. Гусев А.А. Формирование экологической политики Европейского Союза / Гусев А.А. // Обозреватель / Observer.- М.- 2009.-№8.- C. 56-63.
43. Гусев А.А. Экологическая политика Европейского Союза в контексте концепции устойчивого развития: автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора политических наук / Гусев А.А.- М.: Институт социологии РАН, 2010 [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://oldvak.ed.gov.ru/.
44. Гусев А.А. Экологическая политика Европейского Союза в контексте подготовки Лиссабонского договора / Гусев А.А. // Экспертъ.- М.- 2010.- C. 5-18.
45. Гусев А.А. Деятельность Европейского Союза в сфере формирования экологической политики и реализации программ устойчивого развития / Гусев А.А., Гусев А.А. // Журнал научных публикаций аспирантов и докторантов.- 2008 [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.jurnal.org/articles/2008/polit11.html.
46. Данилишин Б.М. Економіка природокористування: підручник / Данилишин Б.М., Хвесик М.А., Голян В.А.- Волинський національний університет ім. Л.Українки; Рада по вивченню продуктивних сил України, відділення економіки.- К.: Кондор, 2009.- 465 с.
47. Дідух Я. Екологічні аспекти глобальних змін клімату: причини, наслідки, дії / Дідух Я. // Вісник НАН України.- 2009.- № 2 [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/all/herald/2009-02/a5.pdf.
48. Діяльність управління екологічної політики та стратегічного планування за І квартал 2011 року / Міністерство екології та природних ресурсів України.- офіц. веб-сайт [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.menr.gov.ua/content/article/7551.
49. Доклад об осуществлении целей в области развития, сформулированных в Декларации тысячелетия, за 2010 год / ООН.- Нью-Йорк, 2010 [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://unstats.un.org/unsd/mdg/Resources/Static/Products/Progress2010/MDG_Report_2010_Ru_low%20res.pdf.
50. Дудка І. Місце стратегії раціонального природокористування в «Політиці сталого розвитку ЄС» / Дудка І. // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки «Актуальні проблеми міжнародних відносин».- 2007.- № 7.
51. Европа: вчера, сегодня, завтра / [ред. колл. Шмелев Н.П., Институт Европы РАН].- М.: Издательство «Экономика», 2002.- 823 с.
52. Европейский Союз: факты и комментарии / [под ред. Борко Ю.А. (отв.ред.), Буториной О.В., Журкина В.В., Потемкиной О.Ю.].- М.: Институт Европы РАН, Ассоциация европейских исследований.- 2010.- Вып. 60.
53. Ежегодный отчет Европейского комитета по окружающей среде и охране здоровья: пятьдесят девятая сессия Европейского регионального комитета Всемирной организации здравоохранения (14–17 сентября 2009 г.).- Копенгаген, 2009 [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0007/67057/RC59_rinfdoc01.pdf.
54. Енергетична стратегія України до 2030 року / Міністерство палива та енергетики України, 2006 [Електронний ресурс].- Режим доступу: www.mpe.kmu.gov.ua/fuel/control/uk/doccatalog/list?currDir=50358.
55. ЕС и Украина: прогресс в отношениях: пресс-пакет по стране [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.enpi-info.eu/maineast.php?id=491&id_type=2
56. Європа-2000, щорічний огляд: збірник статей.- Ч. І Економіка країн-членів Європейського Союзу.- Тернопіль: Економічна думка, 2001.
57. Європейський Союз та Україна: партнерство заради добробуту / представництво Європейського Союзу в Україні.- 2010 [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://eeas.europa.eu/delegations/ukraine/documents/virtual_library/ukraine_coop_brochure_uk.pdf.
58. Жарова Л.В. Економічний механізм контролю за викидами парникових газів брошура / Жарова Л.В., Ільїна М.В. [відповід. ред. Є.В. Хлобистов].– Сімферополь: РВПС України НАН України, 2009.
59. Жарова Л.В., Какутич Є.Ю., Хлобистов Є.В. Екологічне підприємництво та екологізація підприємництва: теорія, організація, управління [монографія] / Жарова Л.В., Какутич Є.Ю., Хлобистов Є.В. [за наук. ред. Б.М. Данилишина].- К.: Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України; НДІ сталого розвитку та природокористування, 2009.- 198 с.
60. Завгородня В.М. Досвід використання податкових важелів для стимулювання раціонального природокористування в Республіці Латвія та перспективи для України / Завгородня В.М. // Актуальні проблеми правового регулювання фінансово-кредитних відносин в умовах кризи: практика правозастосування і шляхи її вдосконалення: збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції (4-5 червня 2010 року).- Українська академія банківської справи Національного банку України.- Суми, 2010.- С. 217-220 [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://dspace.academy.sumy.ua/handle/123456789/1116.
61. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про охорону атмосферного повітря»: ухвалено 21.06.2001 р., № 2556 / Верховна Рада України.- офіц. вісн.- 2001.- 17 серп.- № 31.- С. 26.
62. Захарова Н. ЕС: от Лиссабонской стратегии к Лиссабонской программе / Захарова Н. // Современная Европа.- 2008.- № 3.- Институт Европы РАН.- C. 43-58.
63. Згуровський М.З. Аналіз сталого розвитку – глобальний і регіональний контексти. Ч. 1 [монографія] / Згуровський М.З.- Навчально-науковий комплекс «Інститут прикладного системного аналізу НТУУ «КПІ» НАН України та МОН України, відділення інформатики.- К.: Політехніка, 2009.- 314 c.
64. Згуровський М.З. Аналіз сталого розвитку – глобальний і регіональний контексти. Ч. 2 [монографія] / Згуровський М.З.- Навчально-науковий комплекс «Інститут прикладного системного аналізу НТУУ «КПІ» НАН України та МОН України, відділення інформатики.- К.: Політехніка, 2009.- 200 c.
65. Зінчук Т.О. Європейська інтеграція: проблеми адаптації аграрного сектора економіки: монографія / Зінчук Т.О.- Інститут економічного прогнозування, відділення економіки.- Житомир: Державний агроекологічний університет; Інститут економіки та прогнозування НАН України, 2008.- 384 с.
66. Зубченко Л. Лиссабонская стратегия Евросоюза: разочарования и надежды / Зубченко Л. // [опубликовано на сайте «Перспективы» 26.09.2007] [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.perspektivy.info/print.php?ID=36173.
67. Зуєв В. Правове регулювання реалізації екологічного управління в Україні та шляхи його вдосконалення / Зуєв В. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.mama-86.org.ua/archive/ecodemocracy/experts_zuev_u.htm.
68. Ильницкий О.А. Экологический мониторинг [монография] / Ильницкий О.А., Щедрин А.Н., Грамотенко А.П.- Інститут економіки промисловості, відділення економіки.- Донецьк: Інститут економіки промисловості НАН України, 2010.- 294 с.
69. Ілляшенко С.М. Теоретичні аспекти обґрунтування доцільності формування ринку екологічних товарів / Ілляшенко С.М., Прокопенко О.В. // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва.- Суми: СумДУ, 2000.- Вип. 4.- C. 17-27.
70. Інституціональні засади та інструментарії збалансованого природокористування [монографія] / [під. ред. С.К. Харічкова].- Одеса: Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, 2010.- 484 с.
71. Інструмент європейського сусідства і партнерства - нові можливості для України / [під ред. Н. Андрусевич].- Львів, 2008.
72. Інформаційно-аналітичні матеріали про роботу Управління екологічної політики та стратегічного планування за 2010 рік // Міністерство екології та природних ресурсів України [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.menr.gov.ua/content/article/7551.
73. Калиниченко П.А. Охрана окружающей среды в деятельности Европейского сообщества (международно-правовой аспект): автореферат диссертации на соискание ученой степени к. ю. н. / Калиниченко П.А.- М., 2001 [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://eulaw.edu.ru/documents/avtoref/kalinitchenko.htm.
74. Калиниченко П.А. Шестая программа действий Европейского сообщества в области окружающей среды: комментарий / Калиниченко П.А. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://77.121.11.22/ecolib/5/2/1/5/2.doc.
75. Кіотський протокол до Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату / Верховна Рада України: офіц. веб-сайт. Законодавство України [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_801&p=1218440829438817.
76. Кокорин А.О. Что будет после Киотского протокола? Международное соглашение об ограничении выбросов парниковых газов после 2012 г. / Кокорин А.О., Сафонов Г.В.- WWF России; GOF, 2007.- 24 c.
77. Консультационное совещание Европейской Экономической Комиссии ООН по приоритетам выполнения проекта Европейского инструмента соседства и партнерства (ЕИСП) по созданию Совместной системы экологической информации (SEIS) (Брюссель, 11-12 ноября 2010): страновые профили. Украина.- Брюссель, 2010.
78. Коптюг В.А. Конференция ООН по окружающей среде и развитию (Рио-де-Жанейро, июнь 1992) [информационный обзор] / Коптюг В.А.- Новосибирск: СО РАН, 1992.- 62 c.
79. Коржнев М.М. Розвиток України в умовах глобалізації та скорочення природно-ресурсного потенціалу [монографія] / Коржнев М.М., Шеляг-Сосонко Ю.Р., Курило М.М. та ін.- Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України.- К.: ЛОГОС, 2009.- 195 с.
80. Корпоративное гражданство в мировой экономике / ООН; Глобальный договор, 2009 [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.unglobalcompact.org/docs/languages/russian/GC_Brochure_Russian.pdf.
81. Круглов В. Законодательство европейского сообщества в сфере охраны окружающей среды в промышленности / Круглов В. // Экологическое право.- 2005.- № 2 [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.lawmix.ru/comm/1602/.
82. Лещенко К.А. Потенційний вплив екологічного компоненту європейської інтеграції на економічний розвиток України / Лещенко К.А.- К.: КНЕУ, 2010 [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.rusnauka.com/10_NPE_2010/Economics/61513.doc.htm.
83. Лутковская С.Ю. Экологические налоги как инструмент природоохранного механизма (опыт ЕС и перспективы для России): автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата экономических наук.- / Лутковская С.Ю.- Санкт-Петербург, 2008.
84. Малиш Н. Екологічна складова економічної політики в Україні / Малиш Н. // Державне управління: теорія та практика.- 2009.- № 1(9) [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Dutp/2009-1/doc_pdf/Malysh_NA.pdf.
85. Мартиненко В.О. Досвід країн ЄС щодо сучасних механізмів управління охороною навколишнього середовища в Україні / Мартиненко В.О. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://dspace.academy.sumy.ua/bitstream/123456789/896/1/5.pdf.
86. Маслюківська О.П. Еколого-трудова податкова реформа як інструмент реалізації стратегії сталого розвитку / Маслюківська О.П. // Пріоритети збалансованого (сталого) розвитку України: матеріали ІІ Українського екологічного конгресу (27-28 жовтня 2008 р.).- Ч.1.- К.: Центр екологічної освіти та інформації, 2008. – C. 178-183.
87. Маслюківська О.П. Розроблення національних стратегій сталого розвитку: корисний досвід для України / Маслюківська О.П. // Електронний архів Національного університету «Києво-Могилянська академія» eKMAIR.- 2008 [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://library.ukma.kiev.ua/dspace/handle/123456789/165.
88. Мацейків М. Правові питання взаємодії торгівлі та екології в контексті забезпечення сталого розвитку / Мацейків М. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.greenparty.ua/news/06.10.2006.
89. Медоуз Д.Х. Пределы роста / Медоуз Д.Х., Медоуз Д.Л., Роджерс Й. [перевод с английского Г.А. Ягодина].- М.: МГУ, 1991.- 208 с.
90. Мерза Н.З. Взаємозв’язок екології та торгівлі в умовах лібералізації відносин між Україною і ЄС / Мерза Н.З. // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки.- 2008.- № 7, Економічні науки [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvvnu/ekonomika/2008_7/6/Merza.pdf.
91. Миннекаева Д.Р. Теоретические основы перспективной программы Организации Объединенных Наций / Миннекаева Д.Р. // Вестник ТИСБИ.- 2003.- № 4.
92. Міщенко В.С. Організаційно-економічний механізм поводження з відходами в Україні та шляхи його вдосконалення [монографія] / Міщенко В.С., Виговська Г.П.- Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, відділення економіки.- К.: Наукова думка, 2009.- 294 с.
93. Морозова В.Н. Мировая экологическая политика и международное экологическое сотрудничество [учебно-методическое пособие для вузов] / Морозова В.Н.- Воронеж: Издательско-полиграфический центр Воронежского государственного университета, 2007.
94. Національна екологічна політика України: загальні оцінки і ключові рекомендації.- ПРООН Україна, 2007 [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.pzf.org.ua/library/publications.htm.
95. Огляд політики сталого розвитку енергетики в Європейському Союзі та Словенії (енергоефективність та відновлювальні джерела енергії).- Екоклуб [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.ecoclubrivne.org/files/susene_ukr.pdf.
96. Окружающая среда и торговля: руководство / Программа ООН по окружающей среде: Отдел по торговле и экономике; Международный институт устойчивого развития [неофициальный перевод Центра «Эко-Согласие»] [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.iisd.org/pdf/2003/envirotrade_handbook_ru.pdf.
97. Олефіренко О. Головні тенденції формування екологічного простору / Олефіренко О. // Науковий вісник «Демократичне врядування».- 2011.- Вип. 6 [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/DeVr/2010_6/fail/olefire.pdf.
98. Олефіренко О.В. Міжнародні аспекти формування природоохоронної політики / Олефіренко О.В. // Науковий вісник НЛТУ України.- 2010.- Вип. 20.2 [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/20_2/68_Oliferenko_20_2.pdf.
99. Орієнтовний план заходів, запланованих структурними підрозділами Мінприроди та центральними органами виконавчої влади, діяльність яких координується Міністром, у рамках міжнародної діяльності на 2011 рік / Міністерство екології та природних ресурсів України.- офіц. веб-сайт [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.menr.gov.ua/content/article/7548.
100. Оцінка виконання Планів дій Європейської політики сусідства. Виконання Плану дій Україна - ЄС: довкілля та сталий розвиток / [під ред. Н. Андрусевич.].- Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля», 2009.
101. Павлов В.І. Економіка довкілля та природних ресурсів [організаційно-методичні матеріали щодо організації підготовки магістрів за кваліфікацією «Економічне моделювання екологічних систем» за напрямом «Специфічні категорії»] / Павлов В.І., Кравців В.С., Борейко В.І., Веремеєнко Т.С.- Інститут регіональних досліджень НАН України, відділення економіки.- Рівне: НУВГП, 2009.- 184 с.
102. Пахомова Н.В. Экономика природопользования и охраны окружающей среды [учебное пособие] / Пахомова Н.В., Рихтер К.К.- СПб., 2000.
103. Писаренко С.М. Організаційно-економічний механізм формування та реалізації спільної регіональної політики Європейського Союзу [монографія] / Писаренко С.М. [відпов. ред. В.С. Кравців].- Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2009.- 152 с.
104. Повестка дня на XXI век: принята Конференцией ООН по окружающей среде и развитию (Рио-де-Жанейро, 3-14 июня 1992) [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.un.org/russian/conferen/wssd/agenda21/.
105. Податковий кодекс України / Верховна Рада України.- офіц. вид. // Відомості Верховної Ради України.- 2011.- № 13-14, № 15-16, № 17, с. 112 [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2755-17.
106. Полторацька О.Т. Проблеми екологічної інтеграції в контексті вступу до Європейського Союзу / Полторацька О.Т., Сумець Д.Ю. // Проблеми системного підходу в економіці: збірник наукових праць НАУ.- № 2, 2010.
107. Порядок денний асоціації Україна - ЄС для підготовки та сприяння імплементації Угоди про асоціацію: дата набрання чинності 23 листопада 2009 р. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_990.
108. Предварительный проект конституционного договора (конституции) Европейского Союза [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://eulaw.edu.ru/documents/legislation/uchred_docs/project_const_es.htm.
109. Природоохоронна політика ЄС: пошук можливостей для співробітництва // Інформаційний бюлетень Міжнародного центру перспективних досліджень «Вісник центру».- 2009.- 19(453).
110. Про схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2030 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 № 145-р [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=145-2006-%F0.
111. Програма дій: Порядок денний на ХХІ століття та ін. документи конференції в Ріо-де-Жанейро / [упор. Кітінг М.].- Женева: Центр «За наше спільне майбутнє», 1993.- 70 с.
112. Прокопенко О.В. Особенности формирования и развития экологического рынка / Прокопенко О.В. // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва.– Суми: СумДУ, 2000.- Вип. 1.- C. 117-121.
113. Рамкова конвенція ООН про зміну клімату / Верховна Рада України: офіц. веб-сайт. Законодавство України [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_044&p=1220345071866173
114. Региональные торговые соглашения и окружающая среда // Мосты.- 2011.- Вып. 2.- C. 13 [Електронний ресурс].- Режим доступу: www.ictsd.org.
115. Решение Европейского Парламента и Совета № 1600/2002/ЕС от 22 июля 2002 г. о Шестой программе действий Сообщества в области окружающей среды [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://eulaw.edu.ru/documents/legislation/okr_sreda/6progr.htm.
116. Розпорядження КМУ від 18 серпня 2005 р. N 346-р «Про затвердження Національного плану заходів з реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату» / Верховна Рада України: офіц. веб-сайт. Законодавство України [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=346-2005-%F0.
117. Романчук Я. Провал десятилетнего европейского плана / Романчук Я. // опубликовано 16 марта 2009 [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://economie.moldova.org/news/proval-desyatiletnego-evropeiskogo-plana-189592-rus.html.
118. Руководство по подготовке оценочных докладов по охране окружающей среды, основанных на применении экологических показателей: четырнадцатая сессия Комитета по экологической политике Европейской экономической комиссии (Женева, 29 мая 2007) [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.unece.org/env/europe/monitoring/Belgrade/CRP2.Assessment.Ru.MK.pdf.
119. Садеков А.А. Экономико-экологический рейтинг в системе управления предприятием [монография] / Садеков А.А., Балакай О.Б., Половян А.В., Родионов А.В.- Донецький науковий центр.- Донецк: ДонНУЭТ, 2008.- 173 с.
120. Семенова Л. Экологическая политика, экологическое законодательство, экологическое право / Семенова Л. [Електронний ресурс].- Режим доступу: www.greensalvation.org.
121. Сиденко В.Р. Глобализация – европейская интеграция – экономическое развитие: украинская модель [монографія]: в 2 т. / Сиденко В.Р.- Інститут економічного прогнозування, відділення економіки.- К.: Феникс, 2008.- Т. 1: Глобализация и экономическое развитие.- К, 2008.- 376 с.
122. Сиденко В.Р. Глобализация – европейская интеграция – экономическое развитие: украинская модель [монографія]: в 2 т. / Сиденко В.Р.- Інститут економічного прогнозування, відділення економіки.- К.: Феникс, 2008.- Т. 2: Европейская интеграция и экономическое развитие.- К, 2011.- 448 с.
123. Сіденко В.Р. Критерії членства в СОТ, ЄС та НАТО. Інтеграційні перспективи України [аналітичне дослідження] / Сіденко В.Р., Жовкла І.І., Немиря Г.М.- Київ, 2004. –88с.
124. Сіденко В.Р. Економічні вектори інтеграції України в світогосподарські відносини / Сіденко В.Р. // матеріали наукової конференції «Україна на порозі ХХІ століття».- К.: НТУУ КПІ, 2001.- С. 156.
125. Сіденко В.Р. Потенціал економічного розвитку України в контексті європейської інтеграції / Сіденко В.Р. // Фінанси України. – 2007. – №9.– С. 143-150.
126. Сіденко В.Р. Проблеми конкурентоспроможності українських виробників в умовах відкритої економіки / Сіденко В.Р. // Поглиблення ринкових реформ та стратегія економічного розвитку України до 2010 року: матеріали наук. конф.– К.: УкрІНТЕІ.–1999.–Ч.2.–Т.2.– С. 204-208.
127. Сіденко В.Р. Україна в процесах міжнародної інтеграції / Сіденко В.Р.- Х.: Вид-во «Форт», 2003.- 280 с.
128. Синякевич І.М. Екологічні і соціальні виклики двадцять першого століття: проблеми їх подолання / Синякевич І.М. // Науковий вісник УкрДЛТУ: Менеджмент природних ресурсів: екологічна і лісова політика.– Львів: УкрДЛТУ, 2004.- Вип. 14.2.- С. 8-15.
129. Скороход І.С. Проблеми екологічної інтеграції в контексті вступу до ЄС на прикладі країн Центральної та Східної Європи / Скороход І.С. // Сучасні інтеграційні процеси і міжнародне співробітництво.- 2008.- № 6 [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.n