ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ РОЗВИТКУ ВИСОКОУРБАНІЗОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ЯРОЩУК Володимир Іванович

УДК 351:352/353:005

ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ
РОЗВИТКУ ВИСОКОУРБАНІЗОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ

Спеціальність: 25.00.02 – механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник -
ГРИНЧУК Наталія Михайлівна,
кандидат економічних наук, доцент

КИЇВ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ РОЗВИТКУ ВИСОКОУРБАНІЗОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ 13
1.1. Генеза парадигми високоурбанізованих територій 13
1.2. Наукові підходи до формування державної політики розвитку високоурбанізованих територій 28
1.3. Державна політика розвитку високоурбанізованих територій в зарубіжних країнах 48
Висновки до розділу 1 67
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ РОЗВИТКУ ВИСОКОУРБАНІЗОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ В
УКРАЇНІ 70
2.1. Критеріальний підхід виділення високоурбанізованих територій в Україні 70
2.2. Стан та тенденції розвитку високоурбанізованих територій 80
2.3. Нормативно-правове забезпечення державної політики розвитку високоурбанізованих територій 100
Висновки до розділу 2 124
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ РОЗВИТКУ ВИСОКОУРБАНІЗОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ В УКРАЇНІ 127
3.1. Концептуальні засади розвитку високоурбанізованих територій в контексті модернізації державної регіональної політики 127
3.2. Визначення пріоритетів та завдань розвитку високоурбанізованих територій 150
3.3. Удосконалення механізмів державної політики розвитку високоурбанізованих територій 174
Висновки до розділу 3 198
ВИСНОВКИ 201
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 207
ДОДАТКИ ……………………………………………………………………230

ВСТУП

Актуальність теми. На сьогодні урбанізацію слід розглядати не як зміни, що призводять до зростання кількості міст і міських жителів, а як багатогранний соціально-економічний процес, який справляє значний вплив на суспільні відносини: об’єктивне збільшення площ урбанізованих ландшафтів, розширення адміністративних, інноваційних, комунікативних функцій міст у системах розселення, розвиток взаємопов’язаних форм міського розселення – агломерацій, метрополій та інших урбанізованих територій. Розв’язання проблем, що виникають при цьому, передбачає застосування певних механізмів з боку держави. Зазначене великою мірою актуалізує необхідність багатоаспектного аналізу порушеної проблематики, одним із напрямів якого має стати теоретичне обґрунтування формування та реалізації державної політики розвитку високоурбанізованих територій.
У процесі дослідження виявлено стійку тенденцію до зростання ролі міст, агломерацій та високоурбанізованих регіонів у загальних процесах розбудови незалежної України. Водночас через недостатнє врахування їх особливостей у період здійснення економічних, політичних та соціальних реформ виникають як загальні, так і специфічні проблеми, що передбачає розробку нових механізмів державного впливу. Виходячи з цього держава має сформувати сприятливе внутрішнє і зовнішнє середовище, створити належні умови для розвитку пріоритетних сфер функціонування високоурбанізованих територій, механізми реалізації стимулюючих заходів, здійснювати моніторинг їх ефективності і результативності. У цьому контексті особливої уваги потребує розробка практичних завдань, які, з одного боку, мають сприяти розв’язанню проблем територій, а з другого – враховувати пріоритети держави.
Підґрунтям для дослідження формування та реалізації державної політики розвитку високоурбанізованих територій стали теоретичні положення і підходи до розгляду державно-управлінських дій вітчизняних і зарубіжних учених: В. Бакуменка [13, 64], Є. Блейклі [19], В. Бодрова [59], О. Валевського [31], Р. Войтович [37], І. Грицяка [178], В. Князєва [130], Ю. Ковбасюка [77, 78], М. Латиніна [60], Н. Нижник [61, 137], О. Оболенського [63, 66], Є. Ромата [181], А. Семенченка [185], С. Серьогіна [89], А. Сіцінського [186], Ю. Сурміна [195, 196], Ю. Шарова [215] та ін.
Цінною для дисертаційного дослідження була також низка праць учених, які вивчали питання формування і реалізації державної політики, вдосконалення її механізмів: Г. Атаманчука [10], В. Голубь [46], В. Козакова [99], Л. Пала [146], В. Ребкала [56], С. Саханенка [184], С. Телешуна [199], В. Тертички [57, 200-201], А. Ягодки [222].
Значний інтерес становили наукові праці Т. Безверхнюк [16], В. Вакуленка [29, 30, 142, 147], В. Воротіна [39, 40, 65], М. Долішнього [70, 71, 172], В. Керецмана [92, 93], О. Коротич [107], В. Мамонової [121, 174], О. Молодцова [133], М. Миколайчука [135], С. Романюка [180], Б. Татта [198], О. Топчієва [186] та багатьох інших учених, присвячені державній політиці регіонального розвитку.
У процесі роботи використовувалися дослідження щодо розвитку міст і агломерацій, до яких долучися вчені-економісти, політологи, соціологи, історики, екологи та ін. Вагомий внесок у ці дослідження зробили С. Артоболевський [9, 234], В. Боголюбов [20], О. Бойко-Бойчук [24, 139], О. Гладкий [43], Т. Голікова [45], Ш. Ібатуллін [81], О. Ігнатенко [78], П. Коваленко [96], В. Куйбіда [109, 110, 138], О. Лебединська [145], Ю. Мельник [127], А. Осітнянко [144], Е. Пітюренко [140], А. Степаненко [189], В. Удовиченко [204]. Різні аспекти функціонування управління міськими територіями вивчалися в працях Б. Адамова [2-4], В. Бабаєва [11], О. Васильєвої [33], Г. Лаппо [115], В. Мамутова [6, 122, 123], Е. Перцика [148], Д. Стеченка [191], В. Шкабаро [217, 218], Л. Шевчука [216].
Відсутність комплексних досліджень процесу формування і реалізації державної політики розвитку високоурбанізованих територій, недостатня увага до питань нормативно-правового забезпечення їх розвитку, необхідність пошуку шляхів удосконалення відповідних механізмів управління значною мірою зумовили вибір теми дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження підготовлене на кафедрі регіонального управління, місцевого самоврядування та управління містом Національної академії державного управління при Президентові України (далі – Національна академія) в межах комплексного наукового проекту “Державне управління та місцеве самоврядування”, в якому здобувач як виконавець на громадських засадах брав участь і за окремими темами розробив пропозиції, зокрема за темою “Обґрунтування напрямів та шляхів вирішення актуальних проблем соціально-економічного розвитку територій в Україні” (ДР № 0108U002025) – стосовно вдосконалення механізмів подолання диспропорцій у розвитку територій; за темою “Дослідження концептуальних основ запровадження спеціальності 8.150109 “Регіональне управління” для професійної діяльності в сфері публічного управління” (ДР № 0109U003021) запропонував підходи до типології територій, механізми та інструменти їх стимулювання, довів необхідність формування кластерів як ефективного механізму реалізації інноваційної політики на високоурбанізованих територіях; за темою “Дослідження теоретико-методологічних засад запровадження спеціалізацій спеціальностей 8.150108 “Місцеве самоврядування” та 8.150109 “Регіональне управління” (ДР № 0110U000424) обґрунтував концептуальні засади розвитку високоурбанізованих територій.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методологічних підходів до формування та реалізації державної політики розвитку високоурбанізованих територій та вироблення на цій основі практичних рекомендацій щодо її вдосконалення.
Відповідно до мети були поставлені такі завдання:
– дослідити стан розробленості теоретико-методологічних підходів до формування і реалізації державної політики розвитку високоурбанізованих територій у науковій літературі для виявлення основних напрямів її вдосконалення;
– уточнити та розширити понятійно-категорійний апарат із зазначеної проблематики з метою уніфікації термінів і понять у галузі науки “Державне управління”;
– розкрити на основі аналізу можливості імплементації зарубіжного досвіду нові підходи до формування та реалізації державної політики щодо розвитку високоурбанізованих територій в Україні;
– запропонувати критеріальний підхід до виділення високоурбанізованих територій в Україні, проаналізувати їх стан та виявити тенденції розвитку;
– оцінити дієвість нормативно-правового забезпечення сучасної державної політики щодо розвитку високоурбанізованих територій;
– визначити концептуальні засади розвитку високоурбанізованих територій у контексті модернізації державної регіональної політики України;
– удосконалити процедуру встановлення пріоритетів державної політики розвитку високоурбанізованих територій з метою формування на її основі комплексу завдань та заходів для кожного з виділених типів високо-урбанізованих територій;
– розробити структурно-функціональну модель формування та реалізації державної політики розвитку високоурбанізованих територій, а також пропозиції щодо вдосконалення механізмів управління такими територіями.
Об’єкт дослідження – державна політика розвитку високоурбанізованих територій.
Предмет дослідження – формування та реалізація державної політики розвитку високоурбанізованих територій в Україні.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження слугувала система методів наукового пізнання. Зокрема, монографічний метод викорис-товувався під час опрацювання наукових праць з питань державної політики та управління розвитком територій, абстрактно-логічний – для уточнення сутності основних категорій і понять у сфері державного управління з досліджуваної проблематики; історичний – при аналізі процесів урбанізації та державної політики розвитку високоурбанізованих територій; порівняльний – при вивченні зарубіжного досвіду та можливостей його адаптації; статистичного аналізу – в процесі дослідження тенденцій розвитку високоурбанізованих територій; системного аналізу – при визначенні відповідних положень законодавчих актів, які врегульовують формування і реалізацію державної політики розвитку територій в Україні; проблемно-орієнтований – для обґрунтування наукових основ та механізмів державної політики розвитку високо-урбанізованих територій; моделювання – при побудові структурно-функціональної моделі державної політики розвитку високоурбанізованих територій.
Інформаційною базою дослідження стали нормативно-правові акти України, дані Державної служби статистики України, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, періодичні видання.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в галузі науки державного управління запропоновано цілісний підхід до формування та реалізації державної політики розвитку високоурбанізованих територій України і на цій основі розроблено практичні рекомендації щодо модернізації державної регіональної політики. Зокрема, в дисертації:
уперше:
– визначені концептуальні засади розвитку високоурбанізованих територій у контексті модернізації державної регіональної політики України з обґрунтуванням їх ролі як “осередків зростання” та спрямованості на забезпечення підвищення конкурентоспроможності територій і України в цілому, розвиток людського капіталу, зростання просторової і кваліфікаційної мобільності населення, покращення екологічної ситуації, формування модулів національної інноваційної системи та кластерів; підвищення якості публічного управління, передусім на місцевому рівні, та ефективності використання бюджетних ресурсів;
– розроблено структурно-функціональну модель формування та реалізації державної політики розвитку високоурбанізованих територій, що базується на визначенні місії і стратегічно орієнтованих цілей розвитку високоурбанізованих територій з урахуванням виявлених принципів та пріоритетів; їх реалізації із застосуванням системи сучасних механізмів: правових, інституційних, економічних, а також на ефекті зворотного зв’язку через урахування результатів моніторингу діяльності цих територій при виробленні державної політики щодо їх розвитку та державної регіональної політики;
– запропоновано критеріальний підхід до виділення в Україні високо-урбанізованих територій – регіонів, основою якого є така система показників: чисельність населення, його щільність, кількість міст з населенням понад
200 тис. осіб та частка населення, що мешкає у таких містах; наявність на території найзначніших міст – мільйонників або мегаполісів і крупних міст; структура міського населення та рівень його поляризації; наявність або формування агломерацій; доступність до великих міжнародних центрів і до столиці, а також критерії визначення їх потенціалу;
удосконалено:
– сутнісні характеристики понять: “високоурбанізована територія як багатофункціональна соціально-економічна система з великою чисельністю та високою щільністю міського населення, інтенсивними адміністративними, виробничими, культурно-побутовими, інженерно-транспортними і рекреаційними зв’язками, що сформувалися незалежно від адміністративних меж, та відстанями, що зростають, на які поширюється її вплив”, і “державна політика розвитку високоурбанізованих територій”, яку пропонується розглядати як сукупність заходів, механізмів та інструментів державної влади правового, економічного і адміністративного характеру, спрямованих на створення умов для їх сталого розвитку;
– процедуру встановлення пріоритетів державної політики розвитку високоурбанізованих територій, яка включає: діагностику стану та узагальнення пропозицій місцевих органів влади щодо пріоритетів розвитку територій на основі матричного підходу до ранжування проблем і виявлення “точок зростання”, розробку сценаріїв розвитку кожної з них, визначення стратегічних пріоритетів розвитку та обговорення їх з усіма зацікавленими колами для прийняття відповідного рішення з метою формування комплексу завдань і заходів для кожного з виділених типів високоурбанізованих територій;
дістали подальшого розвитку:
– підходи до аналізу тенденцій розвитку високоурбанізованих територій, систематизація їх проблем (екологічних, соціальних, економічних, управлін¬ських) і виявлення причин виникнення цих проблем, що зумовлені фрагментарністю нормативно-правового забезпечення, недосконалістю управління, недостатністю фінансових ресурсів та ін.;
– напрями формування і реалізації державної політики розвитку високоурбанізованих територій у контексті інтегрування України в Євросоюз шляхом практичної імплементації елементів зарубіжних моделей (опорного каркасу, поляризованого розвитку, базових регіонів та ін.) і відповідних інструментів політики (адміністративно-управлінських, стимулюючих, засобів заборони тощо);
– механізми управління розвитком високоурбанізованих територій: економічні, зокрема проектно-грантової підтримки, інституційні, в тому числі механізми взаємодії і міжмуніципального співробітництва, та ін.
Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання теоретичних положень і практичних рекомендацій при формуванні державної політики розвитку високоурбанізованих територій, механізмів її реалізації. Частина з них доведена до рівня конкретних пропозицій, упроваджена в нормотворчу діяльність центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а саме:
– Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Верховної Ради України при розгляді проекту Декларації про основні засади державної політики України щодо розвитку місцевого самоврядування, проекту Закону України “Про індустріальні (промислові) парки”, проекту закону про місто Харків, у процесі підготовки виїзного засідання Комітету на тему “Проблеми забудови м.Одеса” (довідка про впровадження № 04-13/6 від 10 жовтня 2008 р.);
– Міністерства регіонального розвитку, будівництва і житлово-комуналь¬ного господарства України під час підготовки проектів нормативно-правових актів щодо вироблення нової державної регіональної політики в частині обґрунтування забезпечення переходу до сфокусованого розвитку і використання можливостей високоурбанізованих територій, формування конкуренто-спроможних територіальних виробничих кластерів, підвищення інтегрованості країни (довідка про впровадження № 7/6-13199 від 11 жовтня 2011 р.);
– Запорізької обласної державної адміністрації в процесі підготовки програм соціально-економічного і куль¬турного розвитку Запорізької області на 2009-2011 роки при визначенні пріоритетних напрямів розвитку, виявленні можливостей формування кластерів, визначенні їх структури, оцінці впливу на розвиток області (акт про впровадження від 24 листопада 2011 р.);
– Куп’янської міської ради при підготовці пропозицій до Стратегії сталого розвитку Харківської області на період до 2020 року стосовно визначення внутрішньорегіональних диспропорцій, забезпечення гармонійного розвитку населених пунктів, обґрунтування і реалізації спільних інвестиційних проектів, розвитку інженерно-транспортної інфраструктури, формування ефективної виробничої бази та узгодження екологічної політики в Харківській агломерації (акт про впровадження від 10 жовтня 2011 р.).
Результати дисертаційної роботи використані Національною академією у навчальному процесі під час викладання дисциплін “Регіональна економіка” та “Планування розвитку міст”, а також взяті до уваги при розробці робочих навчальних програм дисциплін “Основи регіонального управління” та “Державна регіональна політика” (довідка про впровадження № 63 від 28 вересня 2011 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею автора. У працях, опублікованих у співавторстві з Н.М.Гринчук, автору належать: виявлення проблем міських поселень [50], розгляд взаємодії органів влади [51], огляд нових технологій в управлінні містом [49], визначення рис столичного регіону [50], обґрунтування необхідності створення культурно-економічних регіонів [224]; особливості застосування теорії каркасу та формування агломерацій у просторовому розвитку України [228]. У спільній роботі з Н.М.Гринчук та В.М.Вакуленком [30] автором проаналізовано зарубіжний досвід прийняття політичних рішень щодо крупних міст.
Апробація результатів дисертації. Одержані в процесі дослідження результати апробовані автором на науково-практичних конференціях за міжнародною участю, зокрема: “Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні” (Київ, 2006), “Управление в ХХІ веке” (Росія, Кіров, 2007), “Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування” (Київ, 2007), “Новітні тенденції розвитку демократичного врядування: світовий та український досвід” (Київ, 2008); “Демократичне врядування: наука, освіта, практика” (Київ, 2009), “Демократичне врядування у контексті глобальних викликів та кризових ситуацій” (Львів, 2009), “Удосконалення механізмів державного управління та місцевого самоврядування” (Київ, 2009), “Галузь науки “Державне управління”: історія, теорія, впровадження” (Київ, 2010), “Ресурсы крупных городов – ресурсы социально-эконо-мического развития региона и страны” (Мінськ, 2010), “Інновації в державному управлінні: системна інтеграція освіти, науки, практики” (Київ, 2011), “Сучасна регіональна політика: освіта, наука, практика” (Одеса, 2011), “Актуальні проблеми регіонального управління та місцевого самоврядування” (Київ, 2011).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 статей у наукових фахових виданнях з державного управління, 12 тез доповідей на наукових конференціях різного рівня. Загальний обсяг публікацій становить 5,3 друк. арк.
Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 242 сторінки, з них основного тексту 206 сторінок. Робота містить 9 таблиць, 8 рисунків, 4 додатки. Список використаних джерел складається із 240 найменувань.

Список літератури

ВИСНОВКИ

На основі проведених досліджень у дисертаційній роботі розроблено наукові положення та отримано практичні результати, які в сукупності вирішують важливе наукове завдання в галузі державного управління, що полягає у розробці цілісного підходу до формування та реалізації державної політики розвитку високоурбанізованих територій України як складноструктурованих соціально-економічних систем з врахуванням їх ролі у розбудові країни.
Одержані результати дають підстави для формулювання таких висновків та рекомендацій.
1. Аналіз наукових праць вітчизняних і зарубіжних учених з проблематики дослідження засвідчив, що питання формування і реалізації державної політики розвитку високоурбанізованих територій досі не були предметом спеціального комплексного наукового дослідження. Незважаючи на значний інтерес учених і практиків до проблематики міст, насамперед соціологів, економістів, геоурбаністів та ін., питання перетворення мережі міських поселень у системи розселення, диференціації міського простору, залучення нових територій у сферу впливу міст та розширення ареалів урбанізованого середовища в науці державного управління не розглядалися. Суттєві ускладнення в устрої високоурбанізованих територій, наявність у них агломерацій і мегаполісів, диференціація їх структурно-функціонального змісту становлять все більший інтерес для вивчення та вимагають якісно нових підходів до розуміння їх місця в загальноцивілізаційних процесах, обґрунтування системи спеціальних принципів організації їх життєдіяльності як складноструктурованих соціально-економічних систем, формування державної політики щодо їх розвитку з урахуванням сучасних методологічних підходів, теорій регіонального і просторового розвитку, зарубіжного досвіду розробки відповідних механізмів управління. Все це підтверджує актуальність дисертаційного дослідження.
2. Уточнено та розширено дефініції окремих понять, які утворюють понятійно-категорійний апарат формування і реалізації державної політики розвитку високоурбанізованих територій.
З еволюційного погляду розглянуто формулювання категорій “територія”, “місто”, “міська територія”, “урбанізація”, “агломерація”, “мегаполіси”, “конурбації”, “міста-райони”, “групові скупчення міст”.
Ураховуючи відсутність єдиної термінології щодо визначення територіальних скупчень міст та інших населених пунктів, запропоновано “високоурбанізовану територію” розглядати як багатофункціональну соціально-економічну систему з великою чисельністю та високою щільністю міського населення, з інтенсивними адміністративними, виробничими, культурно-побутовими, інженер¬но-транспортними і рекреаційними зв’язками, що сформувалися незалежно від адміністративних меж, та відстанями, що зростають, на які поширюється її вплив.
З’ясування сутності та співвідношення понять “державна політика”, “державна регіональна політика”, “державна політика розвитку високоурбанізованих територій” дало змогу сформулювати дефініцію поняття “державна політика розвитку високоурбанізованих територій” як сукупність заходів, механізмів та інструментів державної влади правового, економічного і адміністративного характеру, спрямованих на створення умов для їх розвитку.
3. Аналіз процесів державного впливу на розвиток високоурбанізованих територій у зарубіжних країнах доводить існування на загальнодержавному рівні різних підходів: стимулюючої, компенсуючої, адаптуючої та протидіючої політики, що дало змогу об’єднати у шість груп інструменти її реалізації: адміністративно-управлінські; засоби заборони розміщення нових підприємств у перенаселених регіонах; просторового розподілу економічної діяльності держави; фінансової підтримки; створення фізичної інфраструктури; “м’яких” заходів щодо стимулювання розвитку. Аргументовано можливість імплементації в Україні досвіду Німеччини, Франції, Китаю та інших країн щодо використання існуючих переваг концентрації людського капіталу та інфраструктури, тобто забезпечення акцентованого розвитку міст-центрів, агломерацій, високоурбанізованих областей.
4. Запропоновано критеріальний підхід до виділення в Україні високоурба-нізованих територій – регіонів, в основу якого покладена така система показників: чисельність населення, його щільність, кількість міст з населенням понад 200 тис. осіб та частка населення, що мешкає у таких містах; наявність на території найзначніших міст – мільйонників або мегаполісів, крупних міст; структура міського населення і рівень його поляризації; наявність або формування агломерацій; доступність до великих міжнародних центрів та до столиці.
На основі такого підходу в Україні виявлено низку регіонів, які підпадають під визначення “високоурбанізовані території”: м. Київ, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська, Харківська, Одеська та Львівська області. Аналіз запропонованих показників дав змогу визначити спільні риси, особливості та тенденції розвитку цих регіонів.
Порівняння економічних і соціальних показників дає підстави зробити висновок, що поступово, але невідворотно змінюється структура економіки країни: за останні десятиліття промислове виробництво, сфера послуг, фінансовий сектор зосереджуються у високоурбанізованих регіонах, розвиток яких значною мірою впливає на розвиток країни. Такі самі процеси відбуваються і на внутрішньорегіональному рівні: економічна активність практично в усіх регіонах, як і раніше, зосереджена в містах-мільйонниках, інших обласних центрах і прилеглих до них районах та супроводжується міграцією в них економічно активного населення. Доведено, що високо-урбанізовані території (регіони) з їх центрами та агломераціями стають осередками економічного зростання держави і трансляторами інновацій.
5. Оцінка дієвості нормативно-правового забезпечення державної політики щодо розвитку високоурбанізованих територій дає підстави вважати її досить низькою та малоефективною. З’ясовано, що система нормативно-правових актів не забезпечує чіткого зв’язку між діагностикою сучасного стану високоурбанізованих територій, окресленням проблем, формуванням цілей і завдань державної політики та реалізацією заходів щодо забезпечення їх розвитку. Чинні механізми: угоди регіонального розвитку, програмування, субсидування та інші не досить ефективні. Спеціального інструментарію розвитку високоурбанізованих територій законодавчо не визначено. Це призводить до збільшення кількості різноманітних проблем, систематизація яких дала змогу об’єднати їх у чотири групи: екологічні, соціальні, економічні, управлінські.
6. З урахуванням результатів аналізу основних тенденцій розвитку високоурбанізованих територій, їх потенціалу та можливостей доведено, що в процесі модернізації державної регіональної політики України слід більш активно використовувати переваги масштабу і спеціалізації високо-урбанізованих територій, стимулювати їх через розбудову інфраструктури, формувати “точки зростання” на базі великих міст та економічних (адміністративних) центрів, більш активно використовувати можливості агломерацій. Основними принципами модернізації такої політики повинні стати принципи: “сфокусованого” розвитку, “преференції за реформи”, синхронізації дій (“принцип синергії”), субсидіарності, скоординованості, єдності, партнерства, відкритості, відповідальності з урахуванням особливостей їх застосування для високоурбанізованих територій.
Визначено концептуальні засади формування державної політики щодо розвитку високоурбанізованих територій, які передбачають обгрунтування її місії, стратегічних цілей та завдань. Місією державної політики щодо високоурбанізованих територій є сприяння їх розвитку як “осередків зростання” з метою: підвищення добробуту і якості життя населення; досягнення стійких темпів економічного зростання; посилення впливу на забезпечення конкурентних позицій України у світі.
Серед основних напрямів державної політики розвитку високоурбані-зованих територій запропоновано такі: забезпечення підвищення конкуренто-спроможності територій і України в цілому; розвиток людського капіталу, підвищення просторової і кваліфікаційної мобільності населення; поліпшення екологічної ситуації; формування на високоурбанізованих територіях модулів національної інноваційної системи та кластерів; підвищення якості публічного управління, передусім на місцевому рівні, та ефективності використання бюджетних ресурсів на засадах проектного підходу.
7. Удосконалено процедуру встановлення пріоритетів державної політики розвитку високоурбанізованих територій, яка, зокрема, включає 6 кроків: діагностику стану та узагальнення пропозицій місцевих органів влади щодо пріоритетів розвитку територій з використанням матричного підходу до ранжу¬вання проблем і виявлення “точок зростання”, розробку сценаріїв розвитку кожної з них, визначення стратегічних пріоритетів розвитку та обговорення їх з усіма зацікавленими колами для прийняття відповідного рішення. На цій основі сформовано комплекс завдань і заходів для кожного з визначених типів високоурбанізованих територій з метою їх врахування при формуванні регіональних стратегій розвитку, державних та місцевих програм і проектів.
8. Розроблено структурно-функціональну модель формування і реалізації державної політики розвитку високоурбанізованих територій, в основу якої покладено визначення місії та стратегічно орієнтованих цілей розвитку високо¬урбанізованих територій з урахуванням принципів і встановленням пріоритетів їх розвитку (блок формування політики); їх реалізацію із застосуванням системи сучасних механізмів та ефекту зворотного зв’язку з огляду на результати моніторингу діяльності високоурбанізованих територій при виробленні державної політики щодо їх розвитку і державної регіональної політики.
Обґрунтовано, що державна політика розвитку високоурбанізованих територій має здійснюватися як цілеспрямований вплив на них через державні механізми: правові, інституційні та економічні, в тому числі механізми взаємодії органів державної влади з органами місцевого самоврядування, недержавними інститутами та бізнесом щодо територіального розвитку, і механізми цільового стимулювання окремих типів територій (великих міст, агломерацій, територій пріоритетного розвитку та ін.) із застосуванням економічних, фінансових та інших інструментів.
9. На підставі узагальнення результатів дисертаційного дослідження, вітчизняного й зарубіжного досвіду можна запропонувати окремі практичні рекомендації для органів державної влади та органів місцевого самоврядування:
– у проекті Закону України “Про основи державної регіональної політики” передбачити дефініції понять “високоурбанізована територія” та “агломерація”, їх правовий статус, критерії типологізації регіонів;
– у процесі вдосконалення Генеральної схеми планування території України виділити сукупність високоурбанізованих територій з визначенням їх функцій, а також національних завдань розвитку;
– при підготовці державних цільових програм ураховувати пріоритети та особливості розвитку високоурбанізованих територій;
– розробити і прийняти Закон України “Про території пріоритетного розвитку”, в якому унормувати порядок визначення, правові та економічні основи статусу і функціонування території пріоритетного розвитку, встанов-лення спеціального режиму інвестиційної діяльності; загальні правила регулювання відносин суб’єктів економічної діяльності на таких територіях;
– ініціювати розробку і реалізацію Національного проекту “Розвиток великих міст та економічних центрів”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамюк І. Держбюджет-2012: як фінансуватиметься регіональний розвиток [Електронний ресурс] / І.Абрамюк. – Режим доступу : http://www.csi.org.ua/www/?p=2399#more-2399. – Назва з екрану.
2. Адамов Б. І. Екологічний менеджмент розвитку міст / Б. І. Адамов; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. – Донецьк : [б. в.], 1997. – 67 с.
3. Адамов Б. І. Економічна сутність міста і закономірності еволюції міських поселень / Б. І. Адамов; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. – Донецьк : [б.в.], 1997. – 25 с.
4. Адамов Б. І. Організаційно-економічні основи управління розвитком міст / Б. І. Адамов. – К. : Грот, 1998. – 215 с.
5. Адміністративно-територіальний устрій України. Історія. Сучасність. Перспективи : монографія / за заг. ред. О. В. Турчинова. – К. : [б. в.], 2009. – 615 с.
6. Актуальные проблемы управления ресурсами городского развития : материалы междунар. науч.-практ. конф., Донецк, 20 нояб. 2003 г. / Донец. гор. совет; Восточноукр. регион учеб. центр; Ин-т экон.-правов. исслед. НАН Украины; Науч. совет по экон.-правов. проблемам развития городов НАН Украины / В. К. Мамутов (отв.ред.). – Донецк : Юго-Восток, 2003. – 268 с.
7. Амангалієва Б. Г. Угода регіонального розвитку як інструмент державної регіональної політики [Електронний ресурс] / Б. Г. Амангалієва – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ejournals/tppd=/2011_9/zmist/.../01-Amangalieva+.pdf – Назва з екрану.
8. Антонова Л. В. Удосконалення нормативно-правового механізму системи органів управління соціально-економічним розвитком регіону / Л. В. Антонова // Інвестиції: практика та досвід : наук.-практ. журн. – 2011. - № 6. – С. 65–68.
9. Артоболевский C. C. Крупнейшие агломерации и региональная политика: от ограничения роста к стимулированию развития (европейский опыт) / С. С. Артоболевский // Крупные города и вызовы глобализации / под ред. В.А. Колосова и Дж. Эккерта. – Смоленск : [б. и.], 2003. – С. 261-271.
10. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления : курс лекций / Г. В. Атаманчук. – Изд. 2-е, доп. – М. : Омега – Л, 2004. – 579 с.
11. Бабаєв В. М. Управління міським господарством: теоретичні та прикладні аспекти : монографія / В. М. Бабаєв. – Х.: ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2004. – 204 с.
12. Баранский Н. Н. Об экономико-географическом изучении городов / Н. Н. Баранский // Экономическая география. – М.: Географгиз, 1956. – 168 с.
13. Бакуменко В. Д. Теоретичні та організаційні засади державного управління : навч. посіб. / В. Д. Бакуменко, П. І. Надолішній. – К. : Міленіум, 2003. – 256 с.
14. Баранчук В. М. Політико-територіальна організація України: проблеми конституційно-правової теорії та практики : автореф. дис. … канд. юрид. наук. / В.М.Баранчук. – К., 1997. – 18 с.
15. Батанов О. В. Реформа конституційної моделі місцевого само-врядування / О. В. Батанов // Адміністративно-територіальна реформа в Україні: Оптимальна модель / за заг. ред. О. І. Соскіна. – К.: Вид-во ‘‘Ін-т трансформації сусп.-ва’’, 2007. – С. 170–175.
16. Безверхнюк Т. М. Ресурсне забезпечення регіонального управління: теоретико-методологічні засади : монографія / Т. М. Безверхнюк. – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2009. – 318 с.
17. Безсмертний Р. П. Концепція реформування системи влади на регіональному та місцевому рівнях / Р. П. Безсмертний // Наук.-практ. семінар “Реформування місцевого самоврядування в контексті конституційної реформи”, м. Бердянськ, 23-24 черв. 2005 р. : зб. матеріалів / за ред. В. В. Кравченка та М. В. Пітцика. – К. : [б. в.], 2005. – С. 16–23.
18. Білик П. П. Організаційно-правове забезпечення управління соціально-економічним розвитком регіону: автореф. дис. … канд. юрид. наук / П. П. Білик. – О., 2003. – 21 с.
19. Блейклі Е. Д. Планування місцевого економічного розвитку: Теорія і практика : пер. з англ. / Е. Д. Блейклі. – 2-ге вид. – Львів : Літопис, 2002. – 416 с.
20. Боголюбов В. С. Актуальные проблемы крупных городов. / В. С. Боголюбов – СПб. : СПбГИЭА, 1997. – 194 с.
21. Богорад Д. И. Городские агломерации Украинской ССР. Основные положення и выводы / Д. И. Богорад. – К.: НИИСП Госстроя УССР, 1966. – 73 с.
22. Боже-Гарнье Ж. Очерки по географии городов / Ж. Боже-Гарнье, Ж. Шабо. – М. : Прогресс, 1967. – 424 с.
23. Бозе Э. Городская агломерация: старое название – новое содержание [Электронный ресурс] / Э. Бозе. – Режим доступу : http: //demoscope.ru/weekly/2010/0407/analit04.php. – Название с экрана.
24. Бойко-Бойчук О. В. Державне управління розвитком міста: моделі та механізми : монографія / О. В. Бойко-Бойчук. – К. : Пульсари, 2010. – 234 с.
25. Борденюк В. І. Місцеве самоврядування та державне управління: конституційно-правові основи співвідношення та взаємодії : монографія / В. І. Борденюк. – К. : Парламент. вид-во, 2007. – 573 с.
26. Борейко В. І. Державне регулювання соціально-економічного розвитку (теорія, методологія, проблеми) : монографія / В. І. Борейко. – Рівне : НУВГП, 2008. – 379 с.
27. Борщевский М. В. Город: методологические проблемы комплексного социального и экономического планирования. / М. В. Борщевский, С. В. Успенский, О. И. Шкаратан. – М., 1975. – 124 с.
28. Бутягин В. Н. Планировка и благоустройство городов. / В.Н. Бутягин. - М., 1974. - 134 с.
29. Вакуленко В. М. Стратегічне планування економічного розвитку великого міста як інструмент підвищення ефективності його управління: автореф. дис. … канд. наук з держ. упр. / В. М. Вакуленко. – К., 2003. – 20 с.
30. Вакуленко В. М. Зростаюче значення крупних міст та мегаполісів: Дилеми та досвід прийняття політичних рішень / В. М. Вакуленко, Н. М. Гринчук, В. І. Ярощук // Упр. суч. містом. – 2009. – № 1-12 (33-36). – С. 202-213.
31. Валевський О. Л. Держава і реформи в Україні: аналіз державної політики в умовах трансформації суспільства : монографія / О. Л. Валевський. – К. : Вид- во НАДУ, 2007. – 315 с.
32. Василевский С. М. Городское самоуправление и хозяйство / С. М. Василевский. – СПб. : [б. и.], 1906. – 200 с.
33. Васильєва О. І. Регіональне управління в умовах реформування владних відносин : монографія. / О. І. Васильєва. – Донецьк : ТОВ “Юго-Восток, Лтд”, 2009. – 496 с.
34. Вебер М. История хозяйства. Город : пер. с нем. / М. Вебер; Ин-т социологии РАН; Моск. высш. школа соц. и экон. наук / Г. Э. Кучков (отв. ред.), Н.Д. Саркитов (отв. ред.). – М. : Канон-Пресс-Ц, 2001. – 576 с. – (Logica socialis).
35. Великий енциклопедичний словник / за ред. Ю. С. Шемшученка. – К. : Юрид. думка, 2007. – 992 с.
36. Велихов Л. А. Основы городского хозяйства: Общее учение о городе, его самоуправлении, финансах и методах хозяйства / Л. А. Велихов. – М. : Наука, 1996. – 480 с.
37. Войтович Р. В. Вплив глобалізації на систему державного управління (теоретико-методологічний аналіз) : монографія / за заг. ред. В. М. Князєва. – К. : Вид-во НАДУ, 2007. – 680 с.
38. Волков В. Д. Методологические основы разработки проекта Закона Украины «О статусе города» // Реформирование хозяйственных комплексов городов Украины: cб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экон.-правов. исслед.; редкол.: В. К. Мамутов (отв. ред.) и др. – Донецк, 1997. – С. 117–125.
39. Воротін В. Є. Модифікація механізму державного управління соціально-економічним розвитком регіонів України / В. Є. Воротін // Стратег. пріоритети. – 2010.– № 1. – С.5–10.
40. Воротін В. Є. Нова регіональна політика України: концептуальні підходи до державного управління: Теоретичні та прикладні питання економіки / В. Є. Воротін. [за заг. ред. проф. Ю. І. Єханурова] – К. : Видавн.-поліграф. центр “Київ. ун-т”, 2011. – Вип. 24. – 388 с.
41. Гаджиев Ю. А. Неоклассические и кумулятивные теории регионального экономического роста и развития [Электронный ресурс] / Ю. А. Гаджиев. – Режим доступа: http://www.koet.syktsu.ru/vestnik/2008/2008-1/1/1.htm. – Название с экрана.
42. Гессен В. М. Городское самоуправление: Дополнительно к курсу государственного права / В. М. Гессен. – СПб. :¨[б. и.], 1912. – 200 с.
43. Гладкий О. В. Суспільно-географічне дослідження промислових агломерацій України: теорія, методи, практика : автореф. дис.… д-ра геогр. наук / О. В. Гладкий. – К., 2010. – 40 с.
44. Говлет М. Дослідження державної політики: цикли та підсистеми політики / М. Говлет, М. Рамеш; пер. з англ. О. Рябова. – Львів : Кальварія, 2004. – 262 с.
45. Голікова Т. В. Державне управління територіальним економічним розвитком: теорія і практика : монографія / Т. В. Голікова. – К. : Вид-во НАДУ, 2007. – 296 с.
46. Голубь В. В. Державно-управлінська взаємодія у контексті розвитку концепцій державного менеджменту // Наук. вісник Акад. муніцип. упр. Вип. 2/8. Державне управління та місцевого самоврядування / за заг. ред. В. К. Присяжнюка та В. Д. Бакуменка. – К. : Видавн.-поліграф. центр Акад. муніцип. упр., 2009. – С. 27-37. – (Серія “Управління”).
47. Город в процессах исторических переходов. Теоретические аспекты и социокультурные характеристики. – М. : Наука, 2001. – 362 с.
48. Гранберг А. Г. Основы региональной экономики : учебник для вузов / А. Г. Гранберг. – Втор. изд. – М. : ГУ ВШЭ, 2001. – 493 с.
49. Гринчук Н.М. Новые подходы в управлении городом / Н. М. Гринчук, В. І. Ярощук // Управление в ХХІ веке : материалы ІІ междунар. науч.-практ. конф., 27 апр. 2007 г., Киров. – Киров : Изд-во ВятГГУ, 2007. – С. 45–50.
50. Гринчук Н. М. Столичні агломерації в контексті управління високоурбанізованими територіями / Н. М. Гринчук, В. І. Ярощук // Демокра¬тичне врядування у контексті глобальних викликів та кризових ситуацій : матеріали щоріч. наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Львів, 3 квіт., 2009 р. :
у 2 ч. – Ч. 1. – С. 228–231.
51. Гринчук Н. М. Систематизація проблем і тенденцій у розвитку міст / Н. М. Гринчук, В. І. Ярощук // Університетські наукові записки = University Scientific Notes : Часоп. Хмельниц. ун-ту упр. та права. – 2006. – № 3-4 (19-20).– С. 383–391.
52. Гринчук Н. М. Формування і реалізація економічної політики місцевими органами влади: методи та механізми. / Н. М. Гринчук, В. І. Ярощук // Актуальні проблеми державного управління : Зб. наук. праць. – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2007. – Вип.1. – С. 192–198.
53. Дегтярьова І. О. Еволюція державних механізмів регіонального розвитку / І. О. Дегтярьова // Вісник НАДУ : [зб. наук. праць]. – К. : Вид-во НАДУ, 2011. – Вип. 2. – С. 161–168.
54. Демчишен В. Про деякі аспекти розвитку міжмуніципального співробітництва як інноваційного інструменту в реалізації державної регіональної політики в Україні [Електронний ресурс] / В. Демчишен, В. Толкованов. – Режим доступу : http://www.viche.info. – Назва з екрану.
55. Держава та регіони: від патерналізму до партнерства : аналіт. доп. / [С. О. Біла, О. В. Шевченко, В. І. Жук В. І. та ін. ; за ред. С. О. Білої] ; Нац. ін-т стратег. дослідж. – К. : НІСД, 2010. – 63 с.
56. Державна політика: аналіз та механізми її впровадження в Україні : навч. посіб. / за ред. В. Ребкала, В. Тертички. – К. : Вид-во УАДУ, 2000. – 230 с.
57. Державна регіональна політика України: особливості та стратегічні пріоритети : монографія / за ред. З. С. Варналія. – К. : НІСД, 2007. – 767 с.
58. Державна фінансова підтримка регіонального розвитку: аналіт. звіт : Проект з регіон. врядування та розвитку – Україна. – К. : [б.в.], 2007. – 52 с.
59. Державне регулювання економіки та економічна політика : навч. посіб. / В. Г. Бодров, О. М. Сафронова, Н. І. Балдич. – К. : Академвидав, 2010. – 518 с.
60. Державне регулювання економічних відносин в умовах глобалізації : монографія / М. А. Латинін, Т. М. Лозинська, С. В. Майстро та ін.; за заг. ред. М.А. Латиніна. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2011. − 276 с.
61. Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади : навч. посіб. / за заг. ред. Н. Р. Нижник, В. М. Олуйка. – Львів : Вид-во Нац. ун-ту “Львів. політехніка”, 2002. – 352 с.
62. Державне управління: основи теорії, історія і практика : навч. посіб. / В. Д Бакуменко, П. І. Надолішній, М. М. Іжа, Г. І. Арабаджи. – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2009. – 393 с.
63. Державне управління : підручник / А. Ф. Мельник, О. Ю. Оболенський, А. Ю. Васіна. – К. : Знання, 2009. – 583 с.
64. Державне управління : словник-довідник / уклад.: В. Д. Бакуменко (кер. творч. кол.), Д. О. Безносенко, І. М. Варзар та ін.; за заг. ред. В. М. Князева, В. Д. Бакуменка. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – 228 с.
65. Державне управління регіональним розвитком України : монографія / за ред. В. Є. Воротіна, Я. А. Жаліла. – К. : НІСД, 2010. – 288 с.
66. Державне управління та державна служба : словник-довідник / уклад.: О. Ю. Оболенський. – К. : КНЕУ, 2005. – 480 с.
67. Дехтярев А. А. Основы политической теории: учеб. пособие / А. А.Дехтярев. – М. : Высш. шк., 1998. – 239 с.
68. Дмитренко Г. В. Проблеми узгодження економічних і соціальних пріоритетів бюджетної політики України / Г. В. Дмитренко // Зб. наук. пр. НАДУ. – К. : НАДУ, 2009. – Вип. 1. – С.58–66.
69. Доклад о мировом развитии 2009 “Новий взгляд на экономическую географию” [Электронный ресурс]. – Режим доступа. –http://siteresources.worldbank.rg/ INTWDR2009. – Название с экрана.
70. Долішній М. І. Регіональна політика на рубежі ХХ-ХХІ століть: нові пріоритети : монографія / М. І. Долішній. – К. : Наук. думка, 2006. – 512 с.
71. Долішній М. І. Регіональні проблеми соціально-економічного розвитку України [Електронний ресурс] / М. І. Долішній. – Режим доступу : http://www.niurr.gov.ua/ukr/econom/krugly_stil’99/dolishny.htm. – Назва з екрану.
72. Доможирова Е. В. Урбанизация как всемирный процесс. Геграфия крупнейших мегаполисов мира [Электронный ресурс] / Е. В. Доможирова. – Режим доступа http:doklad.ru/monika/doklad/view. – Название с экрана.
73. Досвід та перспективи розвитку міст України. Проблеми розвитку найкрупніших міст України : зб. наук. пр. / відп. ред. Ю. М. Палеха. – К. : Ін-т “ДІПРОМІСТО”, 2011. – Вип. 20 – 300 с.
74. Доценко А. І. Територіальна організація розселення (теорія і практика). / А. І. Доценко. – К. : Фенікс, 2010. – 536 с.
75. Драпіковський О. І. Розвиток міст та містобудівна політика : монографія / О. І. Драпіковський, І. Б. Іванова, О. В. Бойко-Бойчук ; за ред. В. М. Вакуленка, М. К. Орлатого. – К. : НАДУ, 2009. - 124 с. – (Б-ка міського голови).
76. Дубровин П. И. Агломерации городов (генезис, экономика, морфология) / П. И. Дубровин // География городских и сельских населений. – М. : [б.в.], 1959. – 85 с.
77. Енциклопедичний словник з державного управління / [укл. : Ю. П. Сурмін, В. Д. Бакуменко, А. М. Михненко та ін.]; за ред. Ю. В. Ковбасюка, В. П. Трощинського, Ю. П. Сурміна. – К. : НАДУ, 2010. – 820 с.
78. Енциклопедія державного управління : у 8 т. /Нац. акад. держ. упр. при Президентові України; наук-ред. колегія: Ю. В. Ковбасюк (голова) та ін. Т. 5. Територіальне управління /наук-ред. кол. О. Ю. Амосов (співголова) та ін.; за ред. О. Ю. Амосова, О. С. Ігнатенка, А. О. Кузнецова. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2011. – 408 с.
79. Єгоров О. М. Ефективне управління містом в умовах соціально орієнтованих ринкових реформ : автореф. дис. … канд. наук з держ. упр. / О. М. Єгоров. – Донецьк, 2001. – 15 с.
80. Жук М. В. Регіональна економіка : підручник / М. В. Жук. – К. : Академія, 2008. – 416 с.
81. Заставецький Т. Б. Система міських поселень агропромислового регіону в умовах трансформації суспільства : монографія / Т. Б. Заставецький. – Тернопіль : Ред.-вид. відділ ТНПУ, 2005. – 160 с.
82. Зеленов Л. А. Социология города : учеб.пособие / Л. А. Зеленов. – М. : ВЛАДОС, 2000. – 341 с.
83. Зінь Е. А. Регіональна економіка: підруч. для студ. вузів / Е. А. Зінь. – К. : Професіонал, 2007. – 528 с.
84. Зубаревич Н. В. Регионы России: неравенство, кризис, модернизация. / Н. В. Зубаревич. – М.: Независим. ин-т соц. политики, 2010. – 160 с.
85. Ібатуллін Ш. І. Капіталізація земель приміських зон великих міст: теорія, методологія, практика. / Ш. І. Ібатуллін. – К. : НАУ, 2007. – 260 с.
86. Іванова Н. С. Розвиток державного управління регіонами в незалежній Україні / Н. С. Іванова // Держава та регіони. – 2010. – № 3. – С. 162–167. – (Серія: Державне управління).
87. Інноваційні підходи до регіонального розвитку в Україні – К. : НІСД, 2011. – 47 с.
88. Іщук С. І. Київська господарська агломерація: досвід регіонального менеджменту : монографія / С. І. Іщук, О. В. Гладкий. – К. : ВГЛ “Обрії”, 2005. – 239 с.
89. Кадрова політика і державна служба у сфері публічного управління (регіональний аспект) : монографія / В. М. Мартиненко, С. М. Серьогін, В. О. Євдокимов та ін. ; за заг. ред. В. М. Мартиненка. – Х. : ХарРІ НАДУ "Магістр", 2008. – 303 с.
90. Каманин И. Из истории городского самоуправления по Магдебургскому праву / И. Каманин // Сборник исторических материалов, извлеченных из древних актовых книг Киевского Центрального архива при Университете Св. Владимира. – К. : [б. и.], 1890. – Вып. 1. – С. 52–64.
91. Кашуба М. В. Методологія сучасного наукового дослідження у сфері державного управління : навч. посіб. / М. В. Кашуба, П. М. Петровський. – Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2006. – 92 с.
92. Керецман В. Ю. Державне регулювання регіонального розвитку: теоретичні аспекти : монографія / В. Ю. Керецман. – К. : УАДУ, 2002. – 188 с.
93. Керецман В. Ю. Державне регулювання розвитку регіонів в Україні: теорія і практика : автореф. дис. …. д-ра наук з держ. упр. / В. Ю. Керецман. – К., 2005. – 32 с.
94. Кизеветтер А. А. Местное самоуправление в России. – М. : Типография Император. Моск. Ун-та, 1910. – 155 с.
95. Княгинин В. Н. Концепция пространственного развития в РФ. Приложение к докладу “Россия. Пространственное развитие” [Электронный ресурс] / В. Н. Княгинин. – Режим доступу http://www.archipelag.ru/agenda/povestka/evolution/development/supplement/. – Название с экрана.
96. Коваленко П. С. Міста України та перспективи їх розвитку / П. С. Коваленко. – К. : [б.в.], 1976. – 47 с.
97. Коврига О. С. Оцінка якості нормативно-правової бази системи регіонального управління / О.С. Коврига // Наук. вісник Акад. муніцип. упр. Вип. 4(6). Державне управління та місцеве самоврядування / За заг. ред. В. К. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка. – К. : Видавн.-поліграф. центр Акад. муніцип. упр. – 2008. – С.187–194. – (Серія “Управління”).
98. Ковтун І. Б. Теоретико-історичні аспекти визначення сутності самоврядування на регіональному рівні / І. Б. Ковтун // Університетські наукові записки = University Scientific Notes : Часоп. Хмельниц. ун-ту упр. та права. – 2010. – № 4. – С. 299–307.
99. Козаков В. М. Соціально-ціннісні засади державного управління в Україні : монографія. – К. : Вид-во НАДУ, 2007. – 284 с.
100. Кокіц О. П. Розробка моделі формування сценарію розвитку міста : автореф. дис. … канд. наук з держ. упр. / О. Л. Кокіц. – Дніпропетровськ, 2007. – 20 с.
101. Конкурентоспроможність територій : практ. посіб. / А. Ткачук, В. Толкованов, С. Марковський та ін. – К. : Легальн. статус, 2011. – 252 с.
102. Конотопцев О. С. Концептуальні основи реформування територіальної організації державного управління : автореф. дис. … канд. наук з держ. упр. / О. С. Конотопцев. – Х., 2003. – 18 с.
103. Концепция Стратегии социально-экономического розвития регионов Российской Федерации / Мин-во регион. развития Рос. Федерации. – М. : [б. и.], 73 с.
104. Концепція державної регіональної політики [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.minregionbud.gov.ua/index.php?id=895. – Назва з екрану.
105. Концепція сталого розвитку населених пунктів: Схвалена постановою Верховної Ради України від 24 груд. 1999 р. № 1359 // Офіц. вісн. України. – 2000. – № 1. – С. 29– 40.
106. Корнієнко М. І. Муніципальне право України. Концептуальні та організаційно-правові питання : навч. посіб. / М. І. Корнієнко. – К. : Алерта, 2005. – 144 с.
107. Коротич О. Б. Державне управління регіональним розвитком України : монографія / О. Б. Коротич ; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України, Харків. регіон. ін-т держ. упр. – Х. : ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2006. – 219 с.
108. Кузнецова О. В. Экономическое развитие регионов: теоретические и практические аспекты государственного регулирования / О. В. Кузнецов. – М. : Эдиториал УРСС, 2002. – 309 с.
109. Куйбіда В. С. Організаційно-функціональні принципи і методи діяльності органів місцевого самоврядування. / В. С. Куйбіда. – К. : МАУП, 2003. – 571 с.
110. Куйбіда В. С. Генеза територіальної організації України: конституційно-правові аспекти / В. С. Куйбіда, І. Я. Заяць. – Х. : Кн. Клуб “Клуб сімейн. дозвілля”, 2010. – 480 с.
111. Курчинский М. А. Муниципальный соціализмъ и развитіе городской жизни. / М. А. Курчинский. – СПб. : Брокгауз-Ефрон, 1907. – 111 с.
112. Кухарская Н. А. Концепция стратегирования социально-эконо-мического развития регионов Украины : монография / Н. А. Кухарская. – Одесса : Фенікс, 2011. – 88 с.
113. Лазор О. Д. Інститут територіальної основи публічної самоврядної влади: історіографія проблеми [Електронний ресурс] / О. Д. Лазор // Державне будівництво. – 2009. – № 2. – Режим доступу : http:// www. kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2009-2/doc/2/17.pdf
114. Лазор О. Д. Місцеве управління: поняття, терміни, визначення : словник-довідник / О. Д. Лазор, О. Я. Лазор. – 2-ге допов. вид. – К. : Дакор, 2004. – 336 с.
115. Лаппо Г. М. Концепция опорного каркаса территориальной структуры народного хозяйства: развитие, теоретическое и практическое значение / Г. М. Лаппо // Изв. АН СССР.– 1983. – № 5. – С. 16–28. – Серия географическая.
116. Лексин В. Н. Государство и регионы. Теория и практика государственного регулирования территориального развития: монография / В. Н. Лексин, А. Н. Швецов. – М. : УРСС, 1997. – 372 с.
117. Лесечко М. Д. Основи системного підходу: теорія, методологія, практика : навч. посіб. / М. Д. Лесечко. – Львів : ЛРІДУ УАДУ, 2002. – 300 с.
118. Лоза Р. Р. Зарубіжний досвід організації адміністративно-територіального устрою: уроки для України / Р. Р. Лоза // Інвестиції: практика та досвід : наук.-практ. журн. – 2011. – № 11. – С. 74–78.
119. Магновський І. Місто як складова адміністративно-територіального устрою України / І. Магновський // Право України. – 2009. – № 4. – С.140–146.
120. Малиновський В. Я. Державне управління : навч. посіб. / В. Я. Малиновський. – К. : Атіка, 2003. – 576 с.
121. Мамонова В. В. Методологія управління територіальним розвитком / В. В. Мамонова. – Х. : Вид-во ХарРІДУ “Магістр”, 2006. – 196 с.
122. Мамутов В. Большой Донбасс - экономический центр Украины. / В. Мамутов, Т. Дробышевская // Донецк. кряж. – 1998. – № 13. – С.12–20.
123. Мамутов В. К. Управление развитием города / В. К. Мамутов, В. В. Финанен, А. М. Серебряков. – К.: Наукова думка, 1986. – 207 с.
124. Маршалова А. С. Основы теории регионального воспроизводства : курс лекций / А. С. Маршалова, А. С. Новоселов ; НГАЭиУ. – М. : Экономика, 1998. – 192 с.
125. Медведков Ю. В. Человек и городская среда / Ю. В. Медведков. – М. : [б. и.], 1978. – 256 с.
126. Мельник А. Ф. Державне управління : підручник / А. Ф. Мельник, О. Ю. Оболенський, А. Ю. Васіна ; за ред. А. Ф. Мельник. – К. : Знання, 2009. – 583 с.
127. Мельник Ю. М. Місцевий соціально-економічний розвиток : Порадник для депутатів місцевих рад і посадових осіб місцевого самоврядування / Ю. М. Мельник, О. В. Молодцов. – К. : Оріяни, 2004. – 120 с.
128. Менеджмент регіонального розвитку : монографія / за ред. О. В. Васильєва, К. А. Фісуна; Харків. нац. акад. міськ. госп-ва. – Х.: ХНАМГ, 2010. – 375 с.
129. Методика підготовки доповідної записки Кабінетові Міністрів України (з питань формування та реалізації державної політики у відповідній сфері) [Електронний ресурс] / Секретаріат Кабінету Міністрів України. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
130. Міста України / В. А. Яцюк, В. І. Луговий, В. М. Князєв, Ю. М. Мальчин; Нац. акад. держ. управління при Президентові України; Акад. муніцип. упр. – К. : [б. в.], 2004. – 464 с.
131. Михайлов Е. Д. Нью-Йорк - крупнейшая городская агломерация. / Е. Д. Михайлов. – М. : Стройиздат, 1972. – 127 с.
132. Модернізація України – наш стратегічний вибір : Щорічне Послання Президента України до Верховної Ради України. – К. : [б. в.], 2011. – 416 с.
133. Молодцов О. В. Політична сіть як технологія взаємодії суб’єктів територіального розвитку: сутність та концептуально-прикладні аспекти її впровадження в Україні : монографія. / О. В. Молодцов. – К. : Вид-во НАДУ, 2007. – 2004 с.
134. Монаєнко А. О. Механізми державного регулювання територіального розвитку України / А. О. Монаєнко // Держава і регіони. – 2009. – № 1. – С.139–142. – (Серія: Державне управління).
135. Миколайчук М. М. Економічна політика регіонального розвитку в умовах глобалізації : монографія / М. М. Миколайчук ; за наук. ред. І. В. Розпутенка. – К. : К.І.С., 2009. – 228 с.
136. Немировский А. О. Реформа городского самоуправления. / А. О. Немировский. – СПб. : [б. и.], 1911. – 172 с.
137. Нижник Н. Р. Системний підхід в організації державного управління : навч. посіб. / Н. Р. Нижник, О. А. Машков. – К. : Вид-во УАДУ, 1998. – 159 с.
138. Нова державна регіональна політика в Україні : зб. наук.-аналіт. матеріалів, нормат.-правов. та навч.-метод. док. у галузі регіон. розвитку) / під заг. ред. В. С. Куйбіди. – К. : Крамар, 2009. – 232 с.
139. Нові підходи до розвитку міст та регіонів України (методологічні засади державно-правових експериментів) / [О. В. Бойко-Бойчук, І. В. Васюник, Ю. Ю. Верланов, П. С. Качур]. – К. : Міленіум, 2003. – 134 с.
140. Нормативно-правові засади публічної політики та управління : навч. посіб. / уклад. С. О. Телешун, С. В. Ситник. – К. : НАДУ, 2009. – 80 с.
141. Одінцова Г. С. Теорія та історія державного управління : навч. посіб. / Г. С. Одінцова, В. Б. Дзюндзик, Н. М. Мельтюхова. – К. : Видавн. дім “Професіонал”, 2008. – 288 с.
142. Організаційно-правові та фінансові основи управління розвитком міста : монографія / авт. кол. : В. М. Вакуленко, О. Ю. Оболенський, М. К. Орлатий та ін.; за ред. В. М. Вакуленка, М. К. Орлатого. – К. : НАДУ, 2009. – 180 с.
143. Орзіх М. Інноваційна реконструкція адміністративно-територіального устрою України / М. Орзіх // Право України. – 2005. – № 7. – С. 12.
144. Осітнянко А.П. Планування розвитку міста : монографія / А. П. Осітнянко. – К. : КНУБА, 2001. – 460 с.
145. Основи регіонального управління : підручник / за заг. ред. В. М. Вакуленка, М. К. Орлатого. – К.: НАДУ, 2012. – 576 с.
146. Пал Л. А. Аналіз державної політики / пер. з англ. І. Дзюби. – К. : Основи, 2000. – 422 с.
147. Партнерство публічної влади, громадськості та приватного сектору у процесах місцевого розвитку : монографія / Є. О. Фишко, О. В. Бойко-Бойчук, В. М. Вакуленко та ін.; за ред. Є. О. Фишка. – К. : Вирій, 2003. – 168 с.
148. Перцик Е. Н. Районная планировка. Территориальное планирование : учеб. пособие / Е. Н. Перцик. – М. : Гардарики, 2006. –