ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ




  • скачать файл:
  • Назва:
  • ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ
  • Альтернативное название:
  • ФОРМИРОВАНИЕ И РЕАЛИЗАЦИЯ ГОСУДАРСТВЕННОЙ ПОЛИТИКИ В СФЕРЕ МУЗЫКАЛЬНОЙ КУЛЬТУРЫ УКРАИНЫ
  • Кількість сторінок:
  • 250
  • ВНЗ:
  • ЛЬВІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
  • Рік захисту:
  • 2012
  • Короткий опис:
  • ЛЬВІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
    НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
    ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

    на правах рукопису




    БАЙЛО НАТАЛІЯ ПАВЛІВНА

    УДК 351.85: 008 (477)


    ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ
    (регіональний аспект)

    спеціальність 25.00.02.- механізми державного управління

    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата наук з державного управління


    науковий керівник
    кандидат політичних наук,
    доцент
    Мороз Олексій Юрійович








    Львів – 2012





    ЗМІСТ
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ………………………………………….…….3

    ВСТУП…………………………………………………………………………............4

    РОЗДІЛ 1. ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА У СФЕРІ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ЯК ОБ’ЄКТ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ.………………………..………………...11

    1.1. Стан наукової розробки теми і джерельна база дослідження………………....11
    1.2.Теоретико-методологічні засади державної політики у сфері музичної культури України……………………………………………………………………..21
    1.3. Державно-управлінські механізми забезпечення розвитку музичної культури ........................................................................................................................................40
    Висновки до розділу 1…………………………………………………......................55

    РОЗДІЛ 2. ДІЯЛЬНІСТЬ МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ ЩОДО ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ…………………………58

    2.1. Розробка організаційних засад реалізації державної політики в галузі музичної культури регіону …..…………………………………………………........58
    2.2. Державне управління розвитком інфраструктури музичної культури та
    музичної індустрії …………………………………………………………………….82
    2.3. Діяльність органів державного управління із формування музичної культури населення засобами музичного мистецтва ………………………….......................100
    Висновки до розділу 2……………………………………………………………….128

    РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ І МЕХАНІЗМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ..……………......132

    3.1. Зарубіжний досвід здійснення державної політики у сфері музичної культури і перспективи його впровадження в Україні……………………………………….132
    3.2.Удосконалення організаційно-економічного та нормативно-правового забезпечення розвитку музичної культури………………………………………...154
    3.3. Модернізація інституційної та кадрової бази сфери музичної культури……169
    Висновки до розділу 3..…………………………………...........................................188

    ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………........191
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………………...197
    ДОДАТКИ …………………………………………………………………………...242




    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

    АПУ - Адміністрація Президента України
    ВНЗ - вищі навчальні заклади
    ВРУ –Верховна Рада України
    ДАКККІМ – державна академія керівних кадрів культури і мистецтва
    ДЗК – (диференційне забезпечення керівництва). Видання інформаційного центру з питань культури і мистецтва
    ДПА – державна податкова адміністрація
    ЄС – Європейський Союз
    ЗМІ - засоби масової інформації
    ІПК- інститут підвищення кваліфікації
    КМРЄ – Комітет Міністрів Ради Європи
    КМУ - Кабінет Міністрів України
    КНУКМ – Київський національний університет культури і мистецтва
    ЛНМА – Львівська національна музична академія
    МКТУ – Міністерство культури і туризму України
    МКУ – Міністерство культури України
    МК –музична культура
    НАДУ – Національна академія державного управління
    НДО – недержавні організації
    НКП – національний культурний продукт
    ОДА - обласна державна адміністрація
    ПАРЕ- Парламентська Асамблея Ради Європи
    РДА - районна державна адміністрація
    РІДУ – регіональний інститут державного управління
    СНД - Співдружність незалежних держав
    ТБ - телебачення
    УАМ – Українська академія мистецтва
    УЦКД – Український центр культурних досліджень







    ВСТУП

    Актуальність теми. Однією з найголовніших складових культури в Україні завжди була музична культура. В усі часи ставлення до національної музичної культури, ступінь її затребуваності у суспільстві було певним віддзеркаленням державної культурної політики. За усіма культурно-мистецькими заходами завжди проглядалися ті чи інші загальні тенденції державної опіки культурною сферою суспільства. В умовах незалежності України розвиток музичної культури становить особливий інтерес. Адже нині є всі підстави для переосмислення ролі культури, її музичної галузі, в складному процесі людської життєдіяльності, творенні нових форм ідентифікації та соціальних комунікацій.
    Ідеологічним обґрунтуванням значної ролі державного стимулювання розвитку музичної культури постають завдання розбудови державності, що передбачає активне залучення національної культури до процесів державотворення. Сьогодні спрямовуються великі зусилля органів державного управління в політиці і в економіці щоб вибороти Україні гідне місце в Європі й у світі. Зрозуміло, що це ж саме має відбуватися і в культурі взагалі, та в її музичній сфері зокрема. У цьому контексті завдання державного управління полягає у підтримці кращих зразків музичної культури та забезпеченні гармонійного розвитку всіх її різновидів.
    Вагомий внесок у дослідження ролі державної політики щодо розвитку культури зробили такі вітчизняні дослідники, як : О.Батищева, Ю.Богуцький, О.Валевський, П.Гончаренко, О.Гриджук, О.Гриценко, C.Здіорук, В.Карлова, А.Леонова, І.Лосів, Л.Мицик, В.Скуратівський, М.Стріхa, С.Чукут й інші. Водночас, незважаючи на широке коло публікацій із різних її напрямів, сьогодні відсутні спеціальні монографічні дослідження, присвячені формуванню і реалізації державної політики у сфері музичної культури. Історичний досвід вирішення цієї проблеми набуває великого наукового і практичного значення. Необхідність аналізу сучасного стану музичної культури зумовлений пошуком оптимальних шляхів подальшого розвитку цієї провідної галузі культури, яка поєднує в собі державну підтримку і комерційну ініціативу.
    Актуальними постають питання формування і здійснення державної політики у сфері музичної культури на регіональному рівні, зокрема на прикладі Івано-Франківської, Львівської і Тернопільської областей. Знання специфіки даного регіону, що був сформований історично, дозволить враховувати його особливості при визначенні пріоритетних напрямків подальшого розвитку його музичної культури. Узагальнення набутого досвіду буде сприяти підвищенню ефективності державної політики щодо розвитку в цілому всієї сфери культури в Україні, що обумовлює вибір теми дисертаційного дослідження.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилось в межах науково-дослідної роботи кафедри європейської інтеграції та права Львівського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України “Розвиток системи управління в ЄС: досвід для України” (номер державної реєстрації – 0111U002137) в якій дисертант провела аналіз зарубіжного досвіду здійснення державної політики у сфері музичної культури і розкрила перспективи його впровадження в Україні.
    Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у науково-теоретичному обґрунтуванні сутності державної політики у сфері музичної культури, з’ясуванні основних методів і механізмів її здійснення на регіональному рівні, визначенні шляхів підвищення ефективності цієї політики.
    Для досягнення зазначеної мети автор визначив такі конкретні завдання:
    - з’ясувати рівень наукової розробки досліджуваної теми;
    - розкрити теоретико-методологічні засади державної політики у сфері музичної культури та уточнити зміст і сутність понятійно-категоріального апарату дослідження;
    - проаналізувати державно-управлінські механізми забезпечення розвитку музичної культури;
    - розкрити основні напрями діяльності місцевих органів влади щодо формування і розвитку музичної культури;
    - узагальнити зарубіжний досвід здійснення державної політики у сфері музичної культури і визначити перспективи його впровадження в Україні;
    - розробити практичні рекомендації органам влади і державного управління щодо підвищення ефективності здійснення державної політики у сфері музичної культури.
    Об’єкт дослідження – державна політика у сфері культури України.
    Предмет дослідження – формування та реалізація державної політики у сфері музичної культури України на регіональному рівні, шляхи і механізми підвищення її ефективності.
    Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дисертаційної роботи становлять фундаментальні положення теорії державного управління, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з питань державної політики у сфері культури, наукові принципи і засоби наукового пізнання, які гарантують достовірність результатів, досягнення поставленої мети.
    У дисертації був використаний комплекс загальнонаукових і спеціальних методів. Застосування методів класифікації й систематизації дозволило узагальнити законодавчу, нормативну документацію і наукову літературу за темою дослідження.
    Системний підхід, як методологічна основа дослідження, дав змогу простежити процес формування державної політики у сфері музичної культури, визначити особливості її реалізації й основні напрями оптимізації.
    Компаративний та логіко-семантичний методи були використані в процесі дослідження понятійного апарату державної політики у сфері музичної культури. З використанням методу структурно-функціонального аналізу з’ясовувались завдання, функції та основні напрями діяльності органів місцевої влади щодо формування і реалізації регіональної державної політики у сфері музичної культури.
    Для дослідження кількісних показників, виявлення динаміки і загальних тенденцій розвитку музичної культури в регіоні використаний метод статистичного аналізу.
    За допомогою методів моделювання і прогнозування були розроблені рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності державної політики у сфері музичної культури.
    Крім того, з метою всебічного дослідження основних аспектів досліджуваної теми використані методи аналізу, синтезу, індукції, дедукції, аналогії, єдності історичного та логічного, органічної єдності теорії та практики сучасної державної політики. Системне застосування методів дозволило здійснити комплексний аналіз здійснення державної політики у сфері музичної культури регіону.
    Наукова новизна одержаних результатів зумовлена вирішенням важливого наукового завдання, яке полягає в напрацюванні теоретичних положень та практичних рекомендацій, які в сукупності сприяють підвищенню ефективності державної політики у сфері музичної культури. У дисертації:
    вперше:
    - для підвищення ефективності державного управління у сфері музичної культури обгрунтована необхідність запровадження комплексного механізму, який складається з політичного, інституційного, правового, організаційного, економічного, мотиваційного та інформаційного механізмів і забезпечує інтеграцію можливостей кожного з них у вирішенні завдань розвитку музичної культури;
    - розроблено науково-методичні і практичні рекомендації щодо подальшого розвитку музичної культури шляхом: ефективного використання механізмів реалізації державної політики у сфері культури; удосконалення законодавства, що регулює розвиток культури; модернізації інституційної та кадрової бази сфери музичної культури; підтримки культурних ініціатив з боку громадськості; розбудови партнерства з недержавними організаціями, що діють у сфері музичної культури; реформування управлінських структур, що відповідають за розвиток культури, поліпшення їх інформаційно-аналітичного забезпечення;
    удосконалено:
    - концептуальні засади процесу реалізації державної політики у сфері музичної культури на регіональному рівні, шляхом врахування змісту історичних, соціально-економічних й демографічних чинників;
    - класифікацію механізмів державного управління у сфері музичної культури;
    набули подальшого розвитку:
    - зміст поняття “регіональна музична культура”, що тлумачиться як сукупність музичних цінностей, створених і збережених населенням у межах регіону; її складовими є установи і заклади музичної культури, аматорські і професійні колективи, окремі виконавці музичного мистецтва, продукти музичної індустрії, які функціонують в регіоні;
    - характеристика особливостей діяльності органів місцевого управління спрямована на збереження та розвиток музичної культури, музичної індустрії, розповсюдження музичного продукту;
    - обґрунтування можливості й основних напрямків використання зарубіжних інституційних моделей культурного розвитку для формування стратегії розвитку музичної культури України.
    Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони сприяють розширенню існуючих уявлень про процес вироблення та здійснення державної політики у сфері музичної культури в Україні.
    Сформульовані й обґрунтовані дисертантом наукові рекомендації можуть бути застосовані в практичній діяльності органів виконавчої влади з метою вдосконалення процесу визначення напрямів державної політики у сфері культури та її музичної галузі, розроблення регіональних програм розвитку культури, забезпечення прийняття управлінських рішень щодо ефективної роботи закладів музичної культури і організації культурно-просвітницької роботи.
    Отримані автором результати дослідження були впроваджені у діяльності обласних управлінь культури Львівської ОДА (акт про впровадження результатів дисертаційного дослідження від 25.01.2011 р.) та Івано-Франківської ОДА (акт про впровадження результатів дисертаційного дослідження від 25.02.2011 р.); у навчальному процесі Львівської національної музичної академії ім. М.Лисенка (акт про впровадження від 17.03.2011 р.)
    Результати дослідження дають змогу розробити конкретні методики та пропозиції щодо покращення формування музичної культури населення засобами музичного мистецтва.
    Крім того, матеріали дисертації можуть бути використанні під час розробки навчальних програм, спецкурсів з аналізу державної політики, викладання наук з державного управління, політології, історії культури України.
    Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею. Висновки, пропозиції та рекомендації, зокрема ті, що характеризують наукову новизну, отримані й сформульовані автором самостійно.
    Апробація результатів дисертації. Матеріали і результати дослідження обговорені на засіданнях кафедри європейської інтеграції та права Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.
    Основні положення, висновки та практичні рекомендації дисертації були оприлюднені на наукових та науково-практичних конференціях за міжнародною участю: шостій Всеукраїнській науково-практичній конференції “Наука і життя: українські тенденції, інтеграція у світову наукову думку”(Київ, 2010); четвертій науковій конференції Львівського державного університету безпеки життєдіяльності “Гуманітарні аспекти формування особистості”(Львів, 2010); десятій науково-практичній конференції “Україна у стані перманентного вибору: духовно-культурні, соціально-економічні та політико-правові стратегії”(Київ, 2010); науково-практичній конференції за міжнародною участю “Реформування системи державного управління та державної служби: теорія і практика”(Львів, 2010); п’ятій краєзнавчій конференції Львівського національного університету ім. Ів.Франка “Історичні пам’ятки Галичини”( Львів, 2010); науково-практичній конференції за міжнародною участю “Реформування системи державного управління та державної служби: теорія і практика” ( Львів, 2011).
    Публікації. Матеріали дисертації відображено в 11 публікаціях, 5 з них – у фахових наукових виданнях.
    Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації – 250 сторінок, з них 196 – сторінки основного тексту. В дисертації подається перелік умовних скорочень, 5 таблиць та 5 рисунків. Список використаних джерел – 415 найменувань на 45 сторінках.
  • Список літератури:
  • ВИСНОВКИ

    Проведене дослідження здійснення державної політики у сфері музичної культури в Івано-Франківській, Львівській та Тернопільській областях дозволили сформулювати низку висновків та пропозицій, що мають теоретичне і практичне значення.
    1. Аналіз стану наукового дослідження проблеми засвідчив, що відсутнє комплексне всебічне висвітлення проблеми формування та здійснення державної політики щодо розвитку музичної культури західного регіону України, головна увага дослідників, переважно музикознавців і культурологів, приділялася лише окресленню окремих напрямків музичного життя краю. Залучення наявної джерельної бази дозволяє повною мірою висвітлити обрану тему.
    2. Доведено необхідність принципової зміни акцентів та методологічних засад у дослідженні питань формування і здійснення державної політики у сфері музичної культури. З цією метою узагальнено існуючі наукові підходи до визначення категорій державної політики у сфері культури та її музичної галузі. Обґрунтовано, що державна політика у сфері культури має формуватися на основі взаємодії усіх суб’єктів соціокультурного простору України, бути спрямованою на реалізацію процесів “демократизації” та “децентралізації” держави, визнання етнокультури українського народу важливою сферою її національних інтересів, включенням усіх суб’єктів українського суспільства у процес творення національної культурної самобутності, що відповідає принципу “єдність у розмаїтті”.
    З’ясовано, що сутність поняття “музична культура” визначають: потреби особистості, громадян, мистецьких колективів, необхідні для музичної діяльності; діяльність особистості, громадян, мистецьких колективів, пов’язані із створенням, продуктів музичної культури; функціонування системи інститутів, які займаються розповсюдженням і збереженням результатів музичної діяльності. Уточнено зміст категорії “державна політика у сфері музичної культури”, сутність якої визначається як єдність діяльності соціальних суб’єктів, які спрямовані на створення, розповсюдження і збереження цінностей музичного мистецтва. Поняття “регіональна музична культура”автором тлумачиться як сукупність музичних цінностей, створених і збережених населенням у межах регіону; її складовими є установи і заклади музичної культури, аматорські і професійні колективи, окремі виконавці музичного мистецтва, продукти музичної індустрії, які функціонують в регіоні. Обгрунтовано принципи, на яких має формуватися регіональна політика у сфері музичної культури: відкритість політики у сфері музичної культури перед громадкістю регіону; врахування історичних, культурних, етнічних і конфесійних особливостей регіону; розширення чисельності суб’єктів, що приймають участь у формуванні і реалізації державної політики у сфері музичної культури; врахування опосередкованого впливу музичної культури на різні сфери життя суспільства.
    3. Сутність і значення механізмів державного управління розкрито у всіх розділах, присвячених здійсненню державної політики у сфері культури та її музичної галузі. Значна увага приділена організаційному механізму. Зокрема доведено, що він є найбільш дієвим при розробці та здійснені стратегії і планів розвитку музичної культури. Особливу увагу звернуто на нормативно-правовий механізм, який регламентує державний вплив на розвиток всіх складових сфери музичної культури шляхом прийняття правових актів: законів, постанов, нормативних регламентів тощо. У повній мірі розкрита роль економічного механізму, який регулює питання інвестування, кредитування, фінансування, ціноутворення, оподаткування у музичній сфері та різних видів музичної продукції. Значну увагу звернуто на роль політичного механізму, складовими елементами якого є інструменти формування державної політики у сфері музичної культури, розробка стратегії і програм розвитку культури в країні і регіонах, а також мотиваційного механізму, який забезпечує необхідний взаємозв’язок між органами державного управління і професійними, аматорськими колективами і окремими виконавцями у здійсненні їх практичної діяльності. В роботі розкрито і специфічні для музичної культури механізми, зокрема механізм формування музичної культури населення. Він здійснюється за допомогою таких інструментів як: концерти, фестивалі, конкурси, лекції з виконанням музичних творів тощо.
    З’ясовано, що залежно від того, які саме проблеми і як вирішуються із застосуванням конкретного державного механізму управління, він може бути складним і включати в себе декілька самостійних механізмів. Доведено, що у процесах, які відбуваються на практиці, механізми державного регулювання розвитку музичної культури органічно пов’язані між собою та з організацією реалізації конкретних заходів. Їх поділ на правовий, інституційний, організаційний, економічний та інші є певною мірою умовним. Він служить, головним чином, для орієнтації кожного з виконавців (різних гілок влади) щодо розробки конкретних заходів, їх виконання і контролю. Обґрунтовано роль комплексного механізму, сукупність якого складають політичний, інституційний, правовий, організаційний, економічний, мотиваційний та інформаційний механізми, що забезпечує інтеграцію можливостей кожного з них і сприяє синхронізації вирішення завдань розвитку музичної культури.
    4. Досліджено, що основні напрями діяльності місцевих органів влади щодо розвитку музичної культури в регіоні полягали у розробці цільових програм розвитку культури, включно її музичної сфери, вдосконаленні її інфраструктури, вирішенні питань зміцнення матеріально-технічної бази закладів культури і музичного мистецтва, розвитку музичної індустрії регіону, проведенні музично-просвітницької роботи серед населення. Перетворення, які відбувались в музичній культурі регіону, характеризувалися переносом центри ваги управлінської діяльності на її нормативно-правове та фінансове забезпечення.
    Проведений аналіз засвідчив, що музична культура в регіоні, завдяки зусиллям органів державної влади та місцевого самоврядування, працівників культурно-мистецької сфери поступово почала виходити з важкої трансформаційної кризи. В основному вдалося зберегти успадковану мережу закладів, підприємств та організацій культури, музичні школи, що в значній мірі сприяло розвитку музичної культури населення. Досвід діяльності органів державного управління досліджуваного регніону показує, що створення таких моделей клубних заходів, як освітньо-культурні комплекси в сільській місцевості, дає можливість швидше адаптуватись до сучасних вимог споживачів музичних продуктів. Певні зрушення в розвитку музичної культури були пов’язані безпосередньо також із реалізацією раніше прийнятих державних і регіональних цільових програм розвитку культури. Проте, через недосконалий механізм фінансування цих програм, правові та організаційні проблеми та недоліки їх реалізації на регіональному рівні, поставлені в програмах завдання та передбачені ними заходи не були виконані повною мірою.
    5. Доведено, що для ефективнішого здійснення державної політики у сфері музичної культури, необхідно не лише враховувати національну специфіку, але й застосовувати позитивний передовий досвід інших держав. Цей досвід, орієнтований на використання сучасних державно-управлінських механізмів забезпечення підтримки наявних культурних форм, спрямований на інституційну модернізацію органів державного управління шляхом впровадження засад громадсько-державного управління, сприятиме виробленню раціональної і послідовної державної політики у сфері музичної культури України. Його використання дозволить вирішувати проблеми культури та її музичної галузі в єдиному комплексі, спираючись на взаємодію комерційної і некомерційної, державної і недержавної складових сфери культури.
    Оскільки наявні принципи, інструменти бюджетного фінансування сфери музичної культури, підходи до неї в Україні не відповідають сучасним потребам, тому для вирішення цієї проблеми доречним буде досвід європейських країн, який свідчить, що механізм прилучення приватного капіталу до фінансування сфери культури та її музичної галузі не є стихійним процесом, а регулюються державною політикою, яка спирається на системні наукові дослідження проблем розвитку культури у сучасних умовах. Важливе значення має також досвід політико-економічних, соціальних, ідеологічних та правових аспектів здійснення спонсорських практик.
    Значною мірою сприяти пришвидшенню інтеграції України у світовий культурний простір має запозичення досвіду західних країн щодо кадрового забезпечення культурної сфери та її музичної галузі, модернізації інституційних стандартів і підвищення адміністративної спроможності органів державної влади щодо сприяння процесу динамічного розвитку культури.
    6. Встановлено, що без внесення вагомих змін у розвиток організаційно-економічних відносин сфери функціонування музичної культури якісні перетворення в ній не відбудуться. Доцільно таким чином вибудовувати базову мережу їх закладів музичної культури, щоб ті, які залишаться поза нею, змогли б бути роздержавленими і орієнтуватися у фінансовому плані, передусім, на доходи від власної культурно-мистецької діяльності та благодійництва. Міністерству культури України слід ставити перед урядом питання істотного вдосконалення діючої методики розрахунку обсягів видатків на культуру і музичне мистецтво із застосуванням корегуючих коефіцієнтів при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.
    Перед Кабінетом міністрів України слід і надалі вимагати накладання мораторію на перепрофілювання приміщень, які використовуються закладами музичної культури. Назрілою й актуальною постає вимога прийняття державної програми розвитку мережі концертних залів в обласних центрах регіону. Важливим завданням місцевих органів державного управління має стати реконструкція приміщень музичної культури. Вони потребують також повного переоснащення сучасним устаткуванням (технікою, комунікаціями, інноваціями) та інвентарем через занепад матеріально-технічної бази.
    Для того, щоб українська музична індустрія посіла гідне місце в культурній сфері країни, слід забезпечити належні організаційні і фінансові умови, щоб український музичний продукт став достатньо різноманітним, якісним і доступним пересічному громадянинові. Оскільки український продукт багатої музичної культури майже не потрапляє за межі нашої держави, на іноземні культурні ринки (окрім ринків кількох сусідніх пострадянських країн), Міністерству культури України потрібно значно розширити участь українських композиторів, диригентів, солістів та виконавських колективів у зарубіжних музичних фестивалях, конкурсах, гастролях. Щодо вирішення проблем недостатнього випуску аудіозаписів, особливо сучасної академічної музики, доцільним є розробка і впровадження спеціальної програми державної підтримки національного аудіовиробництва музичної продукції.
    Не дивлячись на прийняття нового Закону “Про культуру”, залишається по суті недостатньо вирішеною законодавча база правового механізму забезпечення розвитку культури в країні, а це стримує розвиток музичної культури, зберігає на незадовільному рівні її фінансово-господарчий стан. Зокрема у законодавстві слід передбачити не лише бюджетне утримання базових культурних закладів, а й широкий спектр механізмів і форм підтримки культурних організацій усіх видів і форм власності: податкові пільги, заохочення недержавних інвестицій у вітчизняну культуру тощо.
    У справі формування музичної культури населення України необхідно суттєво покращити діяльність закладів музичного мистецтва, які повинні надавати якісні музичні послуги населенню відповідно до державних соціальних стандартів, норм і нормативів. Сприяти перетворенню музичної культури на ключовий чинник формування національної свідомості громадян України покликаний досвід органів державного управління Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської областей щодо формування музичної культури населення шляхом пропаганди засобами музичного мистецтва і з допомогою ЗМІ.
    Міністерству культури разом з іншими органами, офіційно відповідальними за культуру, потрібно розпочати відкритий, структурований та орієнтований на перспективу консультаційний процес щодо шляхів подальшого розвитку музичної культури. До нього бажано залучити не тільки всіх працівників культури, її музичної сфери, а й репрезентативні вибірки громадськості (тобто споживачів музичної культури). В цілому, для підвищення ефективності здійснення державної політики у сфері культури необхідно прискорити впровадження в управлінський процес елементів громадсько-державного управління, які мають сприяти налагодженню більш ефективній співпраці з громадськістю і перетворенню її на плідне партнерство у вирішенні питань розвитку музичної культури.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Абанкина И. Финансирование культуры в европейских странах: обзор подходов и методов / И. Абанкина, Т. Абанкина, Н. Осовецкая // Отечественные записки [Электронный ресурс]. — 2005. — № 4 (24). — Режим доступа : magazines.russ.ru /oz / 2005/4/2005_4_10.html.
    2. Адорно Т. Философия новой музыки [Текст] / Т. Адорно ; пер. с нем. Б. Скуратова. — М. : Логос, 2001. — 352 с.
    3. Аналіз державної політики в Україні: навчальна дисципліна, сфера професійної діяльності, галузь прикладних досліджень [Текст] : зб. док. і матер. / уклад. О. І. Кілієвич, В. В. Тертичка. — К. : К.І.С., 2004. — 210 с.
    4. Аналітичний звіт Міністерства культури і туризму України за 2005 рік [Текст]. — К. : [б. в.], 2006. — 48 c.
    5. Антонюк І. Колекції бібліотеки ЛДМА ім. М. В. Лисенка / Ірина Антонюк // Наукові збірки Львівської державної музичної академії ім. М. В. Лисенка. Музикознавчі студії [Текст]. — 2005. — Вип. 10. — С. 42—49.
    6. Астафьева О. Н. Государство как субъект культурной политики / О. Н. Астафьева // Теория и практика культуры [Текст] : альманах. — Вып. 7. / под ред. О. Н. Астафьевой, П. Н. Киричека. — М. : Изд-во РАГС, 2009. — С. 7—19.
    7. Астафьева О. Н. Концептуальные основания культурной политики: от теории к практике / О. Н. Астафьева // Синергетика: будущее мира и России [Текст] / под ред. проф. Г. Г. Малинецкого. — М. : Изд. ЛКИ, 2008. — С. 194—222.
    8. Атаманчук Г. В. Теория государственного управлення [Текст] : курс лекц. / Г. В. Атаманчук. — М. : Юрид. лит., 1997. — 400 с.
    9. Атаманюк Ю. Заграй мні гуцуле старий. До 60-річчя Р. Кумлика / Ю. Атаманюк // За вільну Україну [Текст]. — 2008. — 25 груд.
    10. Багрянцева Л. М. Нотний та музикознавчий фонд ХДНБ ім. В. Г. Короленка: історія і сучасність / Л. М. Багрянцева, Н. М. Кучерова // Документально-інформаційні ресурси ХДНБ ім. В. Г. Короленка [Текст] : зб. наук. ст. — Вип. 2. — Х. : [б. в.], 1996. — С. 42—49.
    11. База даних народних аматорських мистецьких колективів України. АІС “Народна творчість України” [Текст]. — К. : УЦКД, 2008. — 142 с.
    12. Байло Н. Інституційні та організаційно-правові засади державного управління розвитком музичної культури / Н. Байло // Демократичне врядування [Електронний ресурс] : наук. вісн. — Вип. 5. — Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2010. — Режим доступу : www. lvivacademy. com/ visnik 5/fail/+Bajlo.pdf.
    13. Байло Н. Роль музичної культури у формуванні морально-естетичної складової офіцера / Н. Байло // Гуманітарні аспекти формування особистості [Текст] : матер. четв. наук. конф. (23 квітня 2010 р.). — Львів : ЛДУБЖД, 2010. — С. 202—210.
    14. Байло Н. П. Основні напрями і завдання державного управління розвитком музичної культури України в сучасних умовах / Н. Байло // Актуальні проблеми сучасної науки [Текст] : матер. шост. всеукр. наук.-практ. інтернет-конф. (20 – 22 квітня 2010 р.) : у 4 ч. Ч. 4. — К. : [б. в.], 2010. — С. 2—6.
    15. Бакальчук В. О. Етносоціальний вектор культурної політики України: стратегічні пріоритети [Текст] : автореф. дис. канд. філософ. наук. 21.03.01 / В. О. Бакальчук ; Національний ін-т стратегічних досліджень. — К. : [б. в.], 2007. — 20 с.
    16. Бакальчук В. О. Концептуальні основи культурної політики Ради Європи та ЮНЕСКО / В. О. Бакальчук // Стратегічні пріоритети [Текст]. — 2008. — № 4(9). — C. 64—69.
    17. Бакальчук В. О. Культурна політика як фактор євроінтеграційного процесу в Україні / В. О. Бакальчук // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії [Текст] : зб. наук. пр. — Вип. 25. — Запоріжжя : ЗДІА, 2006. — С. 192—200.
    18. Балакшин А. С. Культурная политика: теория и методология исследования [Текст] / А. С. Балакшин. — Нижний Новгород : Изд-во ФГОУ ВПО ВГАВТ, 2004. — 224 с.
    19. Балакшин А. С. Сущность и содержание понятия “культурная политика” / А. С. Балакшин // Вестник Нижегородского государственного университета им. Лобачевского [Текст]. — 2004. — № 1(3). — С. 374—379.
    20. Барановський О. Третій сектор і економіка / О. Барановський // Український регіональний вісник [Текст]. — 2009. — № 10. — С. 4.
    21. Барбур Л. Развитие творческих индустрии: манчестерская модель / Л. Барбур, П. Брайен ; пер. с англ. // Творческие индустрии в России: результаты пилотного проекта в Санкт-Петербурге [Текст]. — СПб. : [б. и.], 2004. — С. 80—83.
    22. Батіщева О. С. Державне управління розвитком національної культури в умовах глобалізації [Текст] : автореф. дис. канд. наук з держ. упр. 25.00.01. / О. С. Батіщева; Львівський регіон. ін-т державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. — Львів : [б. в.], 2007. — 20 с.
    23. Безугла Р. І. Баянне мистецтво на теренах культури України / Р. І. Безугла // Питання культурології [Текст]. — Вип. 16. — К. : КНУКіМ, 2000. — С. 177—182.
    24. Белова Т. В. Культура и власть [Текст] / Т. В. Белова. — М. : Новая школа, 1991. — 256 с.
    25. Бенч О. Гуманітарна стратегя має нас об’єднати / О. Бенч // Голос України [Текст]. — 2010. — 19 жовт.
    26. Бердяев Н. А. Философия неравенства [Текст] / Н. А. Бердяев. — М. : ИМА-пресс, 1990. — 387 c.
    27. Бєлікова В. В. Історія української музики: музично-педагогічна та творча діяльність провідних композиторів Західної України другої половини ХІХ – першої половини ХХ ст. / В. В. Бєлікова // Сучасні проблеми професійної підготовки фахівців [Текст]. — 1999. — Вип. 1. — С. 176—184.
    28. Бєлкіна Ю. Л. Система законодавства України про культуру в контексті забезпечення культурних прав людини / Ю. Л. Бєлкіна, О. Р. Копієвська, М. Л. Бєлкін // Актуальні питання цивільного та господарського права [Текст]. — 2009. — № 2. — С. 7—18.
    29. Білецький В. С. “Третій сектор”: реалії сьогодення та виклики майбутнього / В. С. Білецький // Громадянське суспільство і соціальні перетворення в Україні [Текст] : тези міжнар. наук. конф. (13 – 15 грудня 2001 р., м. Львів). — Львів : Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка. — С. 99—102.
    30. Богатырева Т. Г. Современная культура и общественное развитие [Текст] / Т. Г. Богатырева. — М. : Изд-во РАГС, 2001. — 138 с.
    31. Богомаз К. Роль органів місцевого самоврядування в управлінні соціокультурним розвитком / К. Богомаз // Актуальні проблеми державного управління [Текст] : зб. наук. пр. — Вип. 3 / редкол. : С. М. Серьогін (голов. ред.) [та ін.]. — Дніпропетровськ : ДРІДУ НАДУ, 2008. — C. 237—242.
    32. Богуцький Ю. Виступ на Всеукраїнській нараді з питань розвитку культури 21 червня 2007 р. [Електронний ресурс] / Ю. Богуцький. — Режим доступу : http: / www.mincult.gov.
    33. Бойко М. П. Гуманістичний аспект формування національної культури України в умовах глобалізації [Текст] / М. П. Бойко. — Дніпропетровськ : ДДТУ, 2008. — 260 с.
    34. Булик-Верхола С. З. Формування і розвиток української музичної термінології / С. З. Булик-Верхола // Українська термінологія і сучасність [Текст] : зб. наук. пр. — Вип. 5 / відп. ред. Л. О. Симоненко. — К. : КНЕУ, 2003.— С. 41—45.
    35. Бурнашов І. Ю. Культурно-мистецький процес в Україні у дзеркалі музичних фестивалів та конкурсів 2007 року (оглядова довідка за матеріалами преси) / І. Ю. Бурнашов // ДЗК [Текст]. — 2008. — Вип. 6. — 20 с.
    36. Бутирська І. В. Інфраструктурне забезпечення регіонального розвитку: проблеми та шляхи їх вирішення [Текст] : монографія / І. В. Бутирська. — Чернівці : Книги – ХХІ, 2006. — 238 с.
    37. Буценко О. Культура як капітал / О. Буценко // Дзеркало тижня [Текст]. — 2004. — 11 – 17 груд.
    38. Буценко О. Незалежний, але не самотній: [Укр. і світ. пробл. і тенденції розв. нац. культури] / О. Буценко // Дзеркало тижня [Текст]. — 2002. — 18 – 24 трав.
    39. Василенко И. А. Административно-государственное управление в странах Запада: США, Великобритания, Франция, Германия [Текст] / И. А. Василенко. — М. : Логос, 2001. — 200 с.
    40. Вахрамєєва Р. Золоті сторінки італійської музики / Р. Вахрамєєва // Демократична Україна [Текст]. — 2006. — 2 лют.
    41. Ветлицина И.М. Меценатство и спонсорство в культуре: современное состояние и перспективы развития / И. М. Ветлицина // Ориентиры культурной политики [Текст]. — 1996. — Вып. 1. — С. 58—63.
    42. Виговська В. В. Малий бізнес України: сучасний стан і тенденції розвитку / В. В. Виговська // Актуальні проблеми економіки [Текст]. — 2009. — № 1. — С. 59—64.
    43. Вища освіта України в умовах трансформації суспільства: стан, проблеми, тенденції розвитку, 1991 – 2006 рр. [Текст] : наук.-допом. посіб. / відп. ред. П. І. Рогова ; АПН України ; ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського. — К. : [б. в.], 2008. — 487 с.
    44. Волков С. М. Мистецька освіта в Україні в контексті сучасних трансформаційних процесів (Управлінський аспект) / С. М. Волков // Актуальні проблеми історії, теорії та практики культури [Текст] : зб. наук. пр. — Вип. VII: у 2 ч. Ч. 2. — К. : [б. в.], 2001. — С. 185—198.
    45. Волкова Л. П. Принципы и цели разграничения полномочий между органами государственной власти и местного самоуправления / Л. П. Волкова // Правовая политика и правовая жизнь [Текст]. — 2007. — № 2. — С. 196—199.
    46. Волошинська Н. І. Музично-просвітницька діяльність як фактор самовдосконалення / Н. І. Волошинська // VІ культурологічні читання пам’яті Володимира Подкопаєва [Текст] : зб. матер. всеукр. наук-практ. конф. — К. : УЦКД, 2007. — C. 28—31.
    47. Востряков Л. Е. Региональная культурная политика пореформенной России: субъектное измерение [Текст] / Л. Е. Востряков. — СПб. : Изд-во СЗАГС, 2005. — 148 с.
    48. Востряков Л. Е. Региональные управленческие отношения в сфере культуры: поиск новой управленческой парадигмы [Текст] / Л. Е. Востряков. — М. : Ин-т социологии РАН, 1996. — 112 с.
    49. Все про культуру і туризм у Львові [Електронний ресурс]. — Режим доступу : www.ct.Lviv.ua.
    50. Всеукраїнська база даних “Культурно-мистецькі заходи України” [Текст]. — К. : УЦКД, 2008. — 48 с.
    51. Галуцкий Г. М. Управляемость культуры и управление культурными процессами [Текст] / Г. М. Галуцкий. — М. : Культура, 2001. — 240 с.
    52. Гастрольні поїздки колективів філармоній України у 2005 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : www mincult.gov.ua.
    53. Генисаретский О. И. Социальное проектирование как средство активной культурной политики / О. И. Генисаретский // Социальное проектирование: методологическая проблематика [Текст]. — М. : ВНИИК, 1986. — С. 24—38.
    54. Генисаретский О. И. Культурная политика: вызовы и ответы / О. И. Генисаретский // Панорама культурной жизни стран СНГ и Балтии [Текст]. — 1996. — № 11. — С. 19—33.
    55. Говлет М. Дослідження державної політики: цикли та підсистема політики [Текст] / Говлет Міхаель, Рамеш Магадеван ; пер. з англ. О. Рябова. — Львів : Кальварія, 2004. — 264 с.
    56. Гогвуд Б. Аналіз політики для реального світу [Текст] / Б. Гогвуд, Л. Ган ; пер. з англ. А. Олійник ; наук. ред. пер. В. Тертичка. — К. : Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2004. — 396 с
    57. Гольц Г. А. Культура и экономика: поиски взаимосвязей / Г. А. Гольц // Общественные науки и современность [Текст]. — 2000. — № 1. — С. 23—35.
    58. Гончарик А. А. Политика в области творческих индустрий: зарубежный опыт и российские реалии / А. А. Гончарик // Без темы [Текст]. — 2008. — № 1(7). — С. 53—65.
    59. Горак Я. “Для умного плекання музики”: [До сторіччя Вищого Музичного інституту у Львові] / Я. Горак // Дзвін [Текст]. — 2003. — № 9. — С. 88—100.
    60. Горак Я. Анатоль Вахнянин и становлення музичного професіоналізму в Галичині (друга пол. ХІХ – початок ХХ ст.) [Текст] / Я. Горак. — Львів : Сполом, 2008. — 232 с.
    61. Горлова И. И. Культурная политика: региональный аспект [Текст] / И. И. Горлова. — Краснодар : Краснодар. гос. акад. культуры, 1997. — 200 с.
    62. Государственная политика и управление [Текст] : учебник / под ред. Л. В. Сморгунова. — М. : РОССПЭН, 2006. — 215 с.
    63. Государственная служба Франции // Государственная служба основных капиталистических стран [Текст]. — М. : Наука, 1977. — С. 182—184.
    64. Григор’єв Г. М. Проблеми оркестрового духового виконавства і шляхи розвитку духовної музики в Україні на сучасному етапі [Текст] / Г. М. Григор’єв. — К. : УЦКД, 2006. — 18 с.
    65. Гриджук О. Є. Пріоритети культурної політики на сучасному етапі суспільної трансформації / О. Є. Гриджук // Науковий вісник НЛТУУ [Текст] : зб. наук.-техн. пр. — Вип. 17. — Львів : НЛТУУ, 2007. — C. 297—306.
    66. Гриценко O. Культурна політика України: короткий історичний огляд / O. Гриценко, М. Стріха // Культурна політика: методологічні, правові, економічні проблеми [Текст] : зб. наук. пр. / ред. О. Гриценко. — К. : ЦКД, 1995. — С. 5—26.
    67. Гриценко О. Економічні проблеми української культури / О. Гриценко // Культура й життя [Текст]. — 1995. — 19 квіт.
    68. Гриценко О. Культура і влада. Теорія і практика культурної політики в сучасному світі [Текст] / О. Гриценко. — К. : УЦКД, 2000. — 228 с.
    69. Гриценко О. Культурна політика: концепції й досвід [Текст] : навч. посіб. / О.Гриценко. — К. : Ін-т держ. упр. і самовряд. при Кабінеті Міністрів України, 1994. — 60 с.
    70. Гриценко О. Реформування правової бази культури: принципи й засоби [Електронний ресурс] / О. Гриценко, О. Грищенко, В. Солодовник [та ін.]. — Режим доступу : http: // cultural studies.in.ua/2008_zv_1_2 php.
    71. Гриценко О. Українська культура: без державної стратегії / О. Гриценко // Напередодні. Україна на рубежі тисячоліть. Експертні оцінки [Текст]. — К. : Фонд “Український вимір”, 2000. — C. 122—133.
    72. Гриценко О. А. Про реалізацію державної політики у галузі культури в сільській місцевості / О. А. Гриценко, В. В. Солодовник, О. О. Різник [та ін.] // Аналітичні матеріали до Всеукраїнської наради з питань розвитку культури 21 червня 2007 року [Текст]. — К. : ДЦКД, 2007. — 36 с.
    73. Гуманітарна політика Української Держави в новітній період [Текст] : монографія / за ред. С. І. Здіорука. — К. : НІСД, 2006. — 403 с.
    74. Гуревич П. С. Философия культуры [Текст] : пособ. для студ. гуманит. вуз. / П. С. Гуревич. — М. : Аспект Пресс, 1995. — 186 с.
    75. Даценко К. Музичний ринок – під пильним наглядом держави / К. Даценко // Правовий тиждень [Текст]. — 2009. — 2 черв.
    76. Декларація про культуру, прийнята Всесвітньою конференцією по культурній політиці (Мехіко, 1982). [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http: //www.rada.kiev.ua.
    77. Дем’яненко Я. Музичні фестивалі – це жива культура / Я. Дем’яненко // Громадянське суспільство [Текст]. — 2008. — № 3 (5). — С. 18—21.
    78. Державна програма розвитку культури на період до 2007 р. [Електронний ресурс] : затверджена Постановою Кабінету Міністрів України № 1235 від 06.08.2003 р. — Режим доступу : www. zakon.rada.gov.ua.
    79. Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2015 року [Електронний ресурс] : затверджена Постанова Кабінету Міністрів України № 1001 від 21.07.2006 р. — Режим доступу : www. zakon.rada.gov.ua.
    80. Державне управління [Текст] : підручник / А. Ф. Мельник, О. Ю. Оболонський, А. Ю. Васіна ; за ред. А. Ф. Мельник. — К. : Знання, 2004. — 582 с.
    81. Державний реєстр телерадіоорганізацій України (станом на 1 січня 2008 року) [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення. — Режим доступу : http: // www.nrada.gov.ua /cgi-bin/go?page=93.
    82. Джауэлл Т. Культура и власть / Т. Джауэлл // Государственная служба за рубежом: Управление культурой [Текст] : реф. бюллет. — № 5 (55). — М. : Изд-во РАГС, 2004. — С. 5—9.
    83. Доленко В. 150 – вік зрілості і розквіту: Львівська державна музична академія ім. М. В. Лисенка / В. Доленко // Музика [Текст]. — 2004. — № 1/2. — С. 22—24.
    84. Доповідь Міністра культури і туризму України Ю. Богуцького на Всеукраїнській нараді з питань розвитку культури 21 червня 2007 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : www.kmu.gov.ua.
    85. Доповідь Міністра культури України М. Кулиняка на розширеному засіданні Колегії Міністерства “Про підсумки розвитку галузі культури в 2010 році” (18 березня 2011 р.) [Електронний ресурс]. — Режим доступу : www.kmu.gov.ua.
    86. Дорожня карта до Програми збагачення та розвитку культури і духовності українського суспільства // Національний звіт про культурну політику, представлений на засіданні Керівного комітету з культури Ради Європи (10 травня 2007 р., м. Страсбург) [Текст]. — К. : [б. в.], 2007. — С. 177—226.
    87. Дорощук Г. Як врятувати українське село? / Г. Дорощук [Електронний ресурс]. — Режим доступу : jeynews.com.ua/articles.
    88. Дослідження проблем трансформації культурної сфери та шляхів реалізації ключової ролі культури в соціально-економічному розвитку сучасної України [Текст] / О. А. Гриценко (ред.-упоряд.), В. В. Солодовник, М. Ю. Рябчук [та ін.]. — К. : УЦКД, 2009. — 106 с.
    89. Дослідження проблем узгодження законодавчої бази культури України із законодавством для сфери культури Європейського Союзу. Аналітичний огляд та рекомендації [Електронний ресурс] / О. А. Гриценко, В. В. Солодовник, Н. К. Гончаренко [та ін.]. — Режим доступу : www. culturalstudies.in.ua/2008 zv 16.php.
    90. Дрожжина С. В. Культурна політика сучасної полікультурної України: соціально-філософський та правовий аспекти [Текст] : монографія / С. В. Дрожжина. — Донецьк : Дондует, 2005. — 196 с.
    91. Дутчак В. Інтернет як комунікативний засіб співпраці бандуристів світу / Віолетта Дутчак // Музикознавчі студії [Текст] : наук. зб. Львівської національної музичної академії ім. М. В. Лисенка. Вип. 21 / ред.-упор. О. Катрич, А. Душний, Б. Пиц. — Дрогобич : Посвіт, 2009. — С. 14—21.
    92. Душний А. Молода генерація львівської баянної школи / А. Душний // Молодь і ринок [Текст]. — 2009. — № 8. — С. 71—74.
    93. Европейский союз: Программа культуры — 2000 / пер. А. Галеева // Панорама культурной жизни зарубежных стран [Текст] : информ. сб. — 2000. — Вып. 10. — С. 7—9.
    94. Елескина О. В. Государственная политика в сфере культуры: Региональный аспект (1985 – 2003 гг.) [Текст] : автореф. дис… канд. истор. наук: 07.00.02 / О. В. Елескина ; Кемеровский государственный ун-т. — Кемерово : [б. и.], 2005. — 18 с.
    95. Ерасов Б. С. Государственная культурная политика, ее задачи и структура / Б. С. Ерасов // Социальная культурология [Текст]. — М. : Аспект Пресс, 1996. — С. 310—316.
    96. Євдокименко В. К. Соціальна інфраструктура Карпатського регіону: пошук перспектив розвитку [Текст] / В. К. Євдокименко, У. Я. Садова, Л. Т. Шевчук. — Чернівці : Прут, 1995. — 80 с.
    97. Європейська декларація стосовно завдань у галузі культури : Міжнародний договір від 25.05.1984 р. // Конференція європейських міністрів, відповідальних за питання культури (Берлін, 1984 р.) [Електронний ресурс]. — Режим доступу : www.rada.kiev.ua.
    98. Європейський досвід державного управління [Текст] / за заг. ред. О. Ю. Оболенського, С. В. Сьоміна, А. О. Чемериса [та ін.]. — К. : Вид-во НАДУ, 2007. — 76 с.
    99. Єфіменко Н. Фестиваль Fort.Missia вийшов на загальноєвропейський простір / Н. Єфіменко // Львівська газета [Текст]. — 2010. — 21 верес.
    100. Жидков B. C. Государственная культурная политика / В. С. Жидков // Ориентиры культурной политики [Текст]. — 2001. — № 6. — С. 66—77.
    101. Жидков В. С. Культурная политика России: теория и история [Текст] : учеб. пособ. для вуз. / В. С. Жидков, К. Б. Соколов. — М. : Академический Проект, 2001. — 592 с.
    102. Жидков В. С. Что такое культурная политика? / В. С. Жидков // Культура в современном мире [Текст]. — 1994. — № 10. — С. 53—60.
    103. Загайкевич М. П. Музичне життя Західної України другої половини ХІХ ст. [Текст] / М. П. Загайкевич. — К. : Муз. Україна, 1967. — 168 с.
    104. Задихайло О. А. Організація діяльності органів управління культурою в Україні в сучасних умовах / О. А. Задихайло // Проблеми законності [Текст] : міжвід. наук. зб. — Вип. 86. — Х. : [б. в.], 2005. — С. 155—161.
    105. Заклади культури, мистецтва, фізкультури та спорту у Львівській області [Текст] : стат. зб. — Львів : Головне управління статистики у Львівській області, 2009. — 54 с.
    106. Заклади освіти у Львівській області [Текст] : стат. зб. / відп. за вип. Бонк Н. І. — Львів : Головне управління статистики у Львівській області, 2011. — 108 с.
    107. Законодавство України про культуру (станом на 17.10.2006 р.) [Текст] / Верховна Рада України. — К. : Парлам. вид-во, 2006. — 167 с.
    108. Западная Европа и Россия. Экономические связи // Ежегодный экономический сборник [Текст]. — М. : ПОЛПРЕД, 2001. — С. 390—393.
    109. Запатріна І. В. Програмно-цільовий метод бюджетів у контексті стратегічного та середньострокового планування / І. В. Запатріна, Т. Б. Лебеда // Фінанси України [Текст]. — 2006. — № 10. — С. 18—31.
    110. Запровадження стратегічного планування в Україні [Текст] : зб. док. і матер. / укл. В. Тертичка. — К. : НАДУ, 2005. — 248 с.
    111. Зарубіжний досвід організації та роботи місцевої влади [Текст] : монографія / О. В. Власенко, П. В. Ворона, М. О. Пухтинський [та ін.] ; за заг. ред. П. В. Ворони. — Полтава : ПолтНТУ, 2009. — 288 с.
    112. Звітний виступ начальника головного управління туризму і культури Івано-Франківської ОДА В. Федорака на підсумковій колегії головного управління туризму і культури 21 лютого 2006 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : www.if.gov.ua.
    113. Здіорук С. І. Стратегічні аспекти національно-культурної політики України [Текст] / С. І. Здіорук, Б. О. Параховський, О. Л. Валевський. — К. : Знання, 1995. — 76 с.
    114. Зеленцова Е. В. Первопроходцы: Творческие индустрии приходят в Россию [Електронний ресурс] / Е. В. Зеленцова. — Режим доступа : www.cpolicy.ru.
    115. Зуєва Л. С. Проблеми розвитку та фінансування закладів культури / Л. С. Зуєва // Економіка. Фінанси. Право [Текст]. — 2005. — № 8. — С. 87—89.
    116. Зьорбо О. Європейський клас від Alfa jazz Fest / О. Зьорбо // Високий замок [Текст]. — 2011. — 7 черв.
    117. Ижикова Н. В. Культура и политика / Н. В. Ижикова // Социологические исследования [Текст]. — 2007. — № 5. — C. 95—103.
    118. Івано-Франківщина, Україна, світ [Текст] : стат. щоріч. / за ред. Зварича І. Т., Кривого М. В. — Івано-Франківськ : Облстатуправління, 2005. — 574 с.
    119. Івасів Р. Прийшло “Різдво в Карпатах” / Р. Івасів // Галичина [Текст]. — 2009. — 13 січ.
    120. Ігнатченко І. Г. Система органів управління культурою в Україні та питання її оптимізації / І. Г. Ігнатченко // Проблеми законності [Текст] : міжвід. наук. зб. — Вип. 69. — Х. : [б. в.], 2004. — С. 95 — 101.
    121. Ігнатченко І. Г. Структура і зміст державного управління культурою в Україні / І. Г. Ігнатченко // Проблеми законності [Текст] : респ. міжвідом. наук. зб. — Вип. 61 / відп. ред. В. Я. Тацій. — Х. : Нац. юрид. акад. України, 2003. — С. 150—155.
    122. Ігнатченко І. Г. Форми та методи державного управління культурою в Україні [Текст] : автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.07 / І. Г. Ігнатченко; Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. — Х. : [б. в.], 2009. — 20 с.
    123. Інституційне забезпечення регіональної політики та практика взаємодії органів влади в Україні [Текст] / Дацишин М., Керецман В. — К. : К.І.С., 2007. — 102 с.
    124. Інституційні та нормотворчі аспекти адаптації національних законодавств до норм та стандартів ЄС [Текст] : матер. наук.-практ. конф., (9 травня 2009 р.) — Ужгород : Ліра, 2009. — 230 с.
    125. Інформація про хід державної атестації шкіл естетичного виховання системи Міністерства культури і туризму України від 27.08.2009 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : www kmu.gov.ua.
    126. Каган М. С. Введение в историю мирвой культуры [Текст]: Историографический очерк, проблемы современной методологии / М. С. Каган. — СПб. : ООО “Петрополис”, 2003. — 368 с.
    127. Каган М. С. Философия культуры [Текст] / М. С. Каган. — СПб. : ТОО ТК “Петрополис”, 1996. — 434 с.
    128. Калениченко П. Музична індустрія України: як забудувати фундамент? / П. Калениченко // Дзеркало тижня [Текст]. — 2008. — 30 серп. – 5 вер.
    129. Каменец А. В. Концептуальные основы культурной политики [Текст] : монография / А. В. Каменец. — М. : Наука, 2005. — 190 с.
    130. Каранец С. М. Экономические отношения в социально-культурной сфере [Текст] / С. М. Каранец. — СПб. : ОЦЭиМ, 2005. — 203 с.
    131. Карлова В. Проблеми правового забезпечення функціонування культурної сфери / В. Карлова // Вісник УАДУ [Текст]. — 2007. — № 2. — С. 256—262.
    132. Карлова В. Реформування управлінських структур у сфері культури як необхідна умова створення дієвих механізмів реалізації державної культурної політики / В. Карлова // Соціальна і гуманітарна політика [Текст]. — 2002. — № 3. — С. 315—319.
    133. Карлова В. В. Державна політика у сфері культури: сутність та особливості реалізації в сучасних умовах [Текст] : автореф. дис… канд. наук з держ. упр.: 25.00.01 / В. В. Карлова ; Українська Академія державного управління при Президентові України. — К. : [б. в.], 2003. — 20 c.
    134. Карлова В. В. Фінансове забезпечення культурної сфери держави: проблеми та шляхи розв’язання / В. Карлова // Актуальні проблеми державного управління [Текст] : зб. наук. пр. УАДУ. — Вип. 5 / за заг. ред. А. О. Чемериса. — Львів : Кальварія, 2006. — С. 138—144.
    135. Карпухин О. И. Управление в культуре: проблемы функционирования и совершенствования / О. И. Карпухин // Социально-политический журнал [Текст]. — 1996. — № 2 — С. 26—39.
    136. Карпухин О. И. Управление процессами формирования культурной политики государства / О. И. Карпухин // Социально-гуманитарные знания [Текст]. — 1999. — № 4. — С. 60—73.
    137. Керик О. “Fort.missia” здійснена / О. Керик // ZAXID.NET [Ел
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ОСТАННІ СТАТТІ ТА АВТОРЕФЕРАТИ

ГБУР ЛЮСЯ ВОЛОДИМИРІВНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА