ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ НАФТОГАЗОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Короткий опис

національний педагогічний університет
ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

ДОРОШЕНКО СВІТЛАНА МИХАЙЛІВНА

УДК 81’276.6:81’373.46

ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ НАФТОГАЗОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

10.02.01 українська мова

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Мацько Любов Іванівна,
академік АПН України,
доктор філологічних наук, професор

Київ 2004

ЗМІСТ

ВСТУП.....................................................................................................................4
РОЗДІЛ І. З історії формування та розвитку української термінології нафтогазової промисловості.......................13
1.1. Зародження й процеси становлення української термінології нафтогазової промисловості............................................................13
1.2. Українська термінологія нафтогазової галузі з погляду походження........................................................................................37
Висновки до розділу.І.......................................................................48
РОЗДІЛ ІІ. Лексико-семантична організація української термінології нафтогазової промисловості.......................51
2.1. Польова структура термінології нафтогазової
галузі..................................................................................................52
2.2. Функціонування синонімів у складі термінології нафтогазової промисловості............................................................59
2.3. Антонімічні відношення в термінології нафтогазової
галузі..................................................................................................71
2.4. Полісемія в термінології нафтогазової промисловості..........78
2.5. Різновиди термінів омонімів..................................................85
2.6. Гіпер-гіпонімічні відношення в терміносистемі
нафтогазової промисловості............................................................91
Висновки до розділу ІІ.....................................................................98
РОЗДІЛ ІІІ. Словотвірно-структурні особливості термінів нафтогазової промисловості в українській мові........101
3.1.Лексико-семантичний спосіб термінотворення.....................102
3.2. Морфологічний спосіб термінотворення..............................115
3.1.1. Афіксація...............................................................................117
3.1.2. Композиція............................................................................125
3.1.3. Абревіація..............................................................................129
3.3. Синтаксичний спосіб творення термінів нафтогазової промисловості..................................................................................130
Висновки до розділу ІІІ..................................................................137
РОЗДІЛ ІV. Унормування та стандартизація української термінології нафтогазової промисловості.....................140
4.1. Теоретичні проблеми процесу унормування термінології..140
4.2. Проблеми лексичної норми в термінології нафтогазової промисловості.................................................................................144
4.3. Граматичні проблеми нормування термінології
нафтогазової галузі.........................................................................152
Висновки до розділу ІV..................................................................158
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ..................................................................................160
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...............................................169
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ..................................188

ВСТУП

Термінологічна лексика посідає помітне місце у словниковому складі будь-якої розвиненої літературної мови. Всебічне вивчення термінологічної лексики і змін у ній сприяє глибшому осягненню закономірностей розвитку лексичної системи мови в цілому.
Вивчення термінології на сучасному етапі проходить у двох напрямах теоретичному й практичному [176; 18]. До теоретичних проблем термінознавства належить дослідження природи терміна, закономірностей творення термінологічної лексики, її структури, семантики, шляхів поповнення терміносистем. Розв’язання цих питань здійснюється шляхом розгляду окремих термінологій. На сьогодні в українському термінознавстві об’єктами дослідження стали такі терміносистеми: біологічна (Л. Симоненко), військова (Л. Мурашко), геологічна (М. Годована), гідромеліоративна (Л. Малевич), друкарська (Е. Огар), економічна (О. Чуєшкова, Т. Дячук), металургійна (Н. Ктитарова), машинобудівна (О. Литвин), медична клінічна (Н. Місник, І. Корнейко), мінералогічна (Н. Овчаренко), науково-технічна (Т. Михайлова), пожежно-технічна (О. Кучеренко), психологічна (Л. Веклинець), судової медицини (Т. Лепеха), фізична (І. Процик), хімічна (Г. Наконечна) й ін. Результати таких досліджень дають змогу простежити історію розвитку терміносистем, природу терміна та його роль і місце у загальній системі української літературної мови, виявити мовні й позамовні чинники, що впливають на перебіг мовних процесів у галузевих термінологіях, сприяють упорядкуванню та стандартизації термінів.
Практичним напрямом у термінознавстві є створення галузевих термінологічних словників. Галузевий словник це багатогранна праця, яка не лише відбиває стан розвитку тієї чи іншої ділянки знань та її термінології на час його створення, а є ще й своєрідним пропагандистом нормативної, уніфікованої та кодифікованої термінології як вихідної мови, так і мови перекладу” [176; 19].
Теоретичні проблеми термінознавства розроблялися як зарубіжними вченими (Г. Винокур, В. Даниленко, Д. Лотте, Т. Канделакі, О. Реформатський), так і українськими (Т. Панько, А. Крижанівська, Л. Симоненко, І. Ковалик, Т. Кияк), проте досі немає однозначності серед мовознавців у поглядах на природу терміна.
Тривалий час у термінознавстві була поширена думка, що терміни це особливі слова, які відрізняються від слів загальновживаної мови семантичною і граматичною структурою (О. Суперанська, Т. Канделакі, Л. Капанадзе, Н. Непийвода, О. Ахманова) [188], [71], [72], [136], [224]. Однак переважна більшість дослідників (Г. Винокур, С. Худолєєва, Т. Панько та ін.) визнають загальномовну природу термінів з огляду на те, що терміни фонетично й структурно-граматично оформлені за законами конкретної мови, здатні вільно відтворюватися в мовленні та виконувати номінативну функцію, як і загальновживані лексеми. Єдина відмінність термінів у тому, що загальновживані лексеми називають переважно побутові поняття, предмети та явища, а терміни наукові поняття спеціальної галузі знань. Отже, слушним є твердження, згідно з яким терміни це слова з особливою функцією [26], [127], [117], [205]. Таким чином, терміни одночасно входять до загальномовної і термінологічної систем.
У термінознавстві є чимало визначень поняття термін”. Це цілком природно з огляду на складність цієї мовної універсалії. Основне, на чому наголошують мовознавці у визначеннях терміна, це: 1) термін виражається словом або сполученням слів [92], [151], [190], [191], [224]; 2) позначає наукове поняття [955], [148], [150], [190], [225]; 2) має дефініцію [148], [150]; 3) застосовується у спеціальній сфері [96], [190], [191], [225]. Крім того, до основних ознак терміна ще відносять: системність [96], [150], [90], [191], яку дослідники визначають по-різному: як класифікаційну сутність (І. Ковалик, В. Даниленко), словотвірну (Л. Канделакі, А. Лагутіна) та поннятєву особливість (Л. Симоненко), здатність терміна одночасно бути елементом терміносистеми і лексичної системи мови (О. Реформатський, Т. Панько); однозначність [22], [174], відповідність мовним нормам [178], [189], умотивованість [48], [45], [116], [150], відсутність синонімів і омонімів у межах однієї системи [92], [116], хоч В. Даниленко вважає появу синонімів у термінології на етапі становлення цілком природним процесом; стилістичну нейтральність [196] тощо.
Зміст поняття термін” учені намагаються з’ясувати й через аналіз його функцій. Так, на сучасному етапі більшість учених (А. Крижанівська, Л. Симоненко, З.Осипенко, С. Худолєєва та інші) виділяють такі основні функції терміна: номінативну, денотативну, сигніфікативну, дефінітивну, комунікативну і пізнавальну [95], [96], [148], [191], [205]. В. Даниленко, О. Реформатський, А. Хаютін додають ще інформаційну, ідентифікаційну, дистинктивну [48], [166], [202], а М. Володіна ще й прагматичну [31].
Найповнішим вважаємо визначення, яке запропонувала І. Квітко: Термін це слово чи словесний комплекс, що співвідноситься з поняттям певної організованої галузі пізнання (науки, техніки), що вступає у системні відношення з іншими словами та словесними комплексами й утворює разом із ними в кожному окремому випадкові і в певний час замкнену систему, що характеризується високою інформативністю, однозначністю, точністю та експресивною нейтральністю” [74; 21].
Різновидом спеціальної лексики є професіоналізми, що відмежовуються від термінів. Професіоналізми хоч і позначають спеціальні поняття, знаряддя чи продукти праці, проте мають свої особливості, що виявляються у функціонуванні найчастіше лише в усній мові представників якоїсь професії, обмеженні вживання не лише соціально, а й територіально, функціонально-стильовій обмеженості та наявності емоційно-експресивних конотацій [202], [211].
Поняття термінологія” теж має різні трактування. Відмінні погляди на сутність термінології формуються внаслідок неоднакового сприйняття природи терміна. Деякі мовознавці кваліфікують термінологію як складову частину лексики загальнолітературної мови [48, 191, 166], інші відокремлюють термінологію від лексики національної мови, наголошуючи на специфічності її рис [116, 192]. Слушною є думка про термінологію як сукупність спеціальних найменувань різних галузей науки, техніки та мистецтва, які вживаються у сфері професійного спілкування і втілюють результати теоретико-пізнавальної діяльності людини [175; 3].
Прогрес науки й техніки накладає свій відбиток на кількісний та якісний стан термінології, що є одним із своєрідних стимулів розвитку мовної системи. Тому на сучасному етапі розвитку термінології важливим є будувати галузеві терміносистеми, які з’являються з розвитком науково-виробничої сфери, та удосконалювати ті, що вже існують [152; 63].
На сучасному етапі розвитку світової промисловості велике значення мають такі енергоносії, як нафта і газ, оскільки практично немає такої галузі економіки, де б не використовувалися вони або продукти їх перероблення. Україна має значні запаси нафти й газу, що сприятиме подальшому розвитку нафтогазодобувної та переробної промисловості, тому актуальним на сьогодні є вивчення й упорядкування терміносистеми цієї галузі .
Деякі фахівці вважають, що нафтогазової науки як такої не існує, оскільки в ній поєднуються хімія, фізика, геологія, геодезія, механіка, економіка та ін. Справді, наука про нафту і газ складна й багатогранна галузь знань, вона дає теоретичну та методичну основу для пошуків родовищ, буріння свердловин, видобутку, транспорту і перероблення вуглеводневої сировини” [15; 8]. Саме тому термінологію нафтогазової промисловості визначаємо як сукупність спеціальних найменувань, що позначають поняття, пов’язані з розвідуванням нафтових та газових родовищ, бурінням та експлуатацією нафтових і газових свердловин, збиранням та підготовленням нафти і газу, транспортуванням та зберіганням нафти і газу та економікою нафтогазової промисловості. Таким чином, терміносистема нафтогазової галузі існує у своїй незамкненій системі, що перебуває під постійним впливом літературної мови, частиною якої вона є, та системи понять нафтогазової промисловості.
Термінологи небезпідставно вважають, що на сьогодні терміносистема української мови є потужною лінгвістичною базою, на основі якої формуються, усталюються і функціонують усі сфери науково-технічної діяльності [177; 11]. Отже, українська термінологія нафтогазової промисловості функціонує як уже сформована система, тому завданням термінологів є її нормалізація та стандартизація. Адже важливість будь-якої галузевої термінології визначається тим, що вона сприяє становленню певних загальномовних норм, а її оптимізація допомагає поліпшенню взаєморозуміння між фахівцями [181; 264].
Унормування й стандартизація будь-якої термінології можливі лише за умови всебічного вивчення конкретних терміносистем як у їх синхронному зрізі, так і в діахронії. На думку А. Крижанівської, розв’язання проблем упорядкування терміносистем слід починати зі з’ясування основних тенденцій їх історичної еволюції [92; 13]. До того ж наукова термінологія є органічною частиною загальнонаціональної мови, тому встановлення системних ознак термінології окремої мови можливе лише на основі вивчення загальномовних закономірностей, оскільки термінологічна система є одним із проявів цих закономірностей” [97; 12].
Актуальність дослідження полягає в тому, що українська термінологія нафтогазової промисловості ще не була об’єктом комплексного дослідження, хоч її збиранням і лексикографічною систематизацією почали займатися у 90-х роках ХХ століття. Лише поодинокі назви, що ввійшли до складу цієї терміносистеми, принагідно аналізувалися з погляду їхньої етимології, словотвірної будови та функціонування в окремих працях, де досліджувалася технічна й гірнича термінологія взагалі.
Розгляд термінології нафтогазової промисловості зумовлений насамперед практичними потребами суспільства. З’ясування загальних і специфічних закономірностей організації терміносистеми нафтогазової промисловості на різних етапах становлення, аналіз процесів творення термінів, дослідження їхнього складу з погляду походження допоможе при впорядкуванні всієї терміносистеми, її стандартизації, дозволить прогнозувати тенденції подальшого розвитку, водночас сприятиме досягненню належного рівня мовного забезпечення нафтогазової промисловості, виділить зв’язки з іншими терміносистемами.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є одним із напрямів опрацювання наукової теми Стилістика української мови”

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Термінологія нафтогазової промисловості відображає сукупність понять відповідної галузі і є органічною частиною української науково-технічної мови.
Аналізована термінологія має давню історію, що сягає ХІІІ ст., коли в літописах уперше з’являється термін нафта. Основні етапи розвитку термінології нафтогазової промисловості збігаються з основними періодами розвитку всієї української науково-технічної термінології. Першими літературними пам’ятками, які фіксують терміни нафтогазової справи, є повість І. Франка Борислав сміється” та цикл оповідань Борислав. Картини з життя підгірного народу”. Спеціальні назви періоду неусвідомленого творення термінології (кибель, шнур, корба, перевесло, котел, бочка, дерев’яний нафта, кип’ячка, ропа, парафіна, віск, церезина, бензина, газоліна; нафтарня, нафтова яма, закіп, копальня) характеризуються відсутністю дефініції, певною образністю, великою кількістю фонетичних та орфографічних варіантів.
Після зародження нафтогазової науки (кінець ХІХ ст.) питання термінології стали особливо актуальними. У цей час проблемами термінології зацікавлюються й наукові товариства у Львові та Києві. Видаються збірники цих товариств, у яких друкуються термінологічні матеріали. Епохальною подією для української науково-технічної термінології стало створення Інституту української наукової мови (1921 р.). Словник геологичної термінології” (Проєкт) П. Тутковського (1923 р.) і Словник гірничої термінології” (Проєкт) П. Василенка, І. Шелудька (1931 р.) мали велике значення для розвитку української термінології нафтогазової промисловості, адже в цих виданнях уперше піддавалася лексикографічному опису значна частина аналізованої терміносистеми. Крім того, у 20-ті рр. пожвавилася діяльність україномовних технічних часописів, які друкували матеріали про видобування і перероблення нафти. Це також сприяло розвиткові терміносистеми нафтогазової справи, яка була б здатна задовольнити потреби фахівців.
Знищення Інституту української наукової мови осередку української науково-технічної термінології відбилося і на стані термінології нафтогазової промисловості. Було призупинено подальший розвиток української науково-технічної мови, заборонені й вилучені з користування словники, видані Інститутом української наукової мови, вилучено або замінено на кальки російських слів значну кількість питомих українських термінів (копальня шахта, копань котлован, паля свая, острішок юбка (ізолятора), масний жирний, цебер баддя, лупак сланець, зложище поклад, уламок осколок, пастка западня (газова), верчення свердління).
У 1959 р. вийшли Російсько-український геологічний словник” та Російсько-український гірничий словник”, які, незважаючи на певну недосконалість і екстралінгвальні чинники (малий тираж україномовної літератури галузі, певна орієнтація на термінологію російської мови тощо), сприяли розвиткові української термінології нафтогазової промисловості. Хоча в Україні розвивалася нафтогазова наука і промисловість, наукова й навчальна література українською мовою майже не виходила.
Становище змінилося після 1991 р., коли Україна стала незалежною державою. Почала видаватися наукова і фахова література українською мовою, з’явилося чимало термінологічних галузевих словників. Справа української науково-технічної термінології набула державного значення. Вийшли такі словники з термінології нафтогазової промисловості: Російсько-український нафтогазопромисловий словник”, укладачі В. Бойко та інші (1992 р.); Англо-українсько-російський словник із нафтогазопромислової справи” , укладач - Ю. Бугай (2000 р.); О. Акульшин, О. Акульшин, В. Кучеровський Російсько-український термінологічний словник із нафтопромислової справи” (1998 р.); Р. Яремійчук, Л. Середницький, З. Осінчук та інші Англо-український нафтогазовий словник (1998 р.)”.
Аналізована термінологія неоднакова з погляду походження. Хоч основою терміносистеми нафтогазової промисловості, як і всіх галузевих термінологій, є загальнонаціональна мова, до складу досліджуваної термінології входить значна кількість іншомовних спеціальних назв. Це пов’язано як із мовними причинами, так і з позамовними. Найбільшу й найдавнішу частину запозичень у складі досліджуваної терміносистеми становлять грецизми та латинізми (операція, конденсація, дистиляція, антикліналь, асфальт). За ними йдуть іншомовні терміни німецького (муфта, шланг, шайба), французького (монтаж, експлуатація) та англійського походження (крекінг, газгольдер). Крім того, серед термінів нафтогазової галузі функціонують так звані гібридні (основа іншомовна, а афікси запозичені або навпаки) і комбіновані терміни (складні слова, одна частина яких є запозиченою, а інша питомою).
Українська термінологія нафтогазової промисловості це автономна і відносно замкнена польова структура, не позбавлена впливів загальновживаної мови та термінологій інших галузей. До її складу входять, крім галузево спеціалізованих термінів, загальнонаукові, загальнотехнічні й термінологічні одиниці міжсистемного рівня. Оскільки терміносистема нерозривно пов’язана із системою понять, то пропонується класифікація термінів нафтогазової промисловості за лексико-тематичними групами: назви дій, процесів та операцій, пов’язаних із видобуванням нафти й газу; назви способів, режимів та методів виконання робочих дій і процесів; найменування машин, механізмів, пристроїв, пристосувань, знарядь праці та деталей, що використовуються при бурінні, розробленні й експлуатації нафтових і газових свердловин; назви властивостей, якостей предметів, явищ, процесів та назви станів; назви хімічних елементів, речовин і матеріалів, що застосовуються в нафтогазовій промисловості; назви геологічних явищ, понять, гірських порід, пов’язаних із добуванням нафти й газу; назви величин; назви підприємств, приміщень і споруд спеціального призначення та їх частин; найменування вимірювальних приладів; назви професій і спеціальностей; назви наук, їхніх розділів та галузей промисловості, пов’язаних із нафтогазовим виробництвом; назви одиниць вимірювання.
Синонімія в термінології нафтогазової промисловості існує двох різновидів: абсолютна (термінологічна дублетність) та відносна. Дублети становлять більшу частину всіх виявлених термінів-синонімів. Причинами їх появи є паралельне вживання автохтонного й іншомовного термінів із тим самим значенням; мовна економія, що породжує синонімію різних структурних рівнів; загальномовна синонімія (терміни або відбираються із того ряду літературних синонімів, що вже існують, або створюються за їх зразком); пояснення понять шляхом опису їх істотних ознак, тобто так звана дефінітивна синонімія.
Варіантність розглядалася у термінології нафтогазової промисловості як часткова модифікація того самого мовного знака, що характеризується тотожністю значень і не порушує тотожності знака самому собі. У складі терміносистеми нафтогазової промисловості виявлені такі різновиди формальних варіантів: фонетичні, акцентні, граматичні, словотвірні та синтаксичні.
Антонімічні зв’язки пронизують усю науково-технічну мову, виступаючи одним із чинників її системності. В основі антонімії лежать істотні особливості об’єктивної дійсності, що відображаються як протилежні поняття в логіці й антонімічні значення в мові. Терміни-антоніми утворюють пари, що виражають контрарні (протилежні) і комплементарні (взаємопов’язані) відношення в межах терміносистеми. Зі структурного боку серед термінів нафтогазової промисловості виділяються різнокореневі (лексичні) та спільнокореневі (граматичні) антонімічні назви. Причому лексичних антонімів у складі досліджуваної термінології значно менше ніж граматичних. Терміни-антоніми бувають однослівні, двослівні, трислівні й багатослівні. Кожна пара антонімів у досліджуваній термінології протиставляється за одним із семантичних компонентів: локалізація, час, напрямок, спосіб дії, походження, якісні і кількісні ознаки тощо. Виявлено переплетення синонімо-антонімічних зв’язків у терміносистемі нафтогазової справи, що реалізуються у парних (чотиричленних) та непарних (тричленних) структурах.
Полісемія в термінології розуміється як функціонування слова в кількох різних значеннях, обов’язково пов’язаних між собою певними відношеннями, лініями семантичного розвитку. В досліджуваній терміносистемі полісемія має свої особливості, що виявляються, зокрема, у характері семантичної мотивації між прямим та похідним значеннями переважає радіальний тип зв’язку. Багатозначність у термінології розглядають як небажане явище, оскільки вона може заважати правильному розумінню й перекладу термінів, тому одним із першочергових завдань термінологів є подальше зменшення багатозначних термінів у термінології нафтогазової промисловості. Логічним продовженням полісемії є наявність у складі досліджуваної термінології омонімів, які виникають найчастіше внаслідок розщеплення багатозначності. Серед терміноодиниць нафтогазової справи виявлено невелику кількість зовнішньосистемних та міжсистемних омонімів.
Гіпер-гіпонімічні й голо-партитивні відношення, представлені у термінології нафтогазової промисловості, є важливим чинником системної організації цієї терміносистеми, оскільки вони відображають взаємозумовленість та ієрархічність понять нафтогазової галузі.
Для творення українських термінів нафтогазової промисловості використовуються ті самі способи, якими поповнюється лексичний фонд загальновживаної мови Для досліджуваної термінології найпродуктивнішими є лексико-семантичний, морфологічний і синтаксичний способи термінотворення.
Продуктивним у творенні термінів є лексико-семантичний спосіб, що полягає у повторному використанні вже відомих лексичних номінативних засобів у новій для них функції найменувань. У роботі проаналізовано три способи вторинної номінації: звуження значення загальновживаного слова, метафоричні та метонімічні перенесення значення, що ґрунтуються на поняттєвих зв’язках і виступають своєрідним способом показу системних зв’язків між поняттями нафтогазової промисловості. Залежно від основи метафоричного перенесення в аналізованій термінології досліджено терміни, утворені метафоричним перенесенням на основі подібності позначуваних предметів за формою, за функціями, що виконують, та за формою і за функціями одночасно. Виявлено такі види метонімічних перенесень значення: назва розділу науки через назву об’єкта її вивчення чи методу, результат дії позначається через назву самої дії, назва властивості через назву величини, назва процесу через назву обладнання, сукупність пристроїв тощо.
Оскільки творення термінів процес свідомий, то однією з вимог до терміна є його вмотивованість, тобто співвідношення між внутрішньою формою та лексичним значенням мовних одиниць. Серед досліджуваних термінів найбільш поширений словотвірний, або морфологічний, вид вмотивованості, що виявляється у зв’язку між твірною і похідною основами. Для термінів-композитів та термінів, утворених лексико-семантичним способом, характерна семантична мотивованість, а термінологічні словосполучення належать до лексико-синтаксичного типу мотивації. Отже, мотивованість обов’язкова умова існування терміна у будь-якій терміносистемі. Відомості про внутрішню форму і мотивованість термінів сприятимуть удосконаленню термінології нафтогазової промисловості.
Морфологічний спосіб творення представлений такими різновидами: афіксацією, композицією й меншою мірою абревіацією. Афіксація (суфіксальний, префіксальний та префіксально-суфіксальний способи) є досить поширеною як серед питомих, так і серед іншомовних термінів. Виділено найпродуктивніші афікси для творення різних лексико-тематичних груп. Так, для назв пристроїв та механізмів характерні суфікси ор, -ер, -ач, -ик, -ник, -ар, -ак і т. ін.; для назв процесів, дій, операцій - -нн(я), -анн(я), -енн(я), -аці(я), -і(я) тощо, для найменувань деталей, механізмів та ін. застосовуються префікси під-, напів-, над-, суб-, не-. Крім суфіксів і префіксів, які запозичені із загального морфологічного фонду, терміни нафтогазової справи використовують і власне термінологічні суфікси (ин, -от, -ат, -ит (-іт)) та префікси (су-, суб-).
Основоскладання є одним із найпродуктивніших різновидів морфологічного способу творення в термінології, оскільки створений шляхом композиції термін здатний виражати два поняття одночасно. До складу термінів-композитів входять національні та іншомовні терміноелементи. Виділено й описано 8 моделей творення складних термінів із національних компонентів, 2 моделі термінів, до складу яких уходять іншомовні елементи та 3 моделі так званих гібридних термінів. Визначено найбільш уживані терміноелементи іншомовного походження, що використовуються в ролі першого (гідро-, електро-, турбо-, авто-, мікро-, гео- тощо) та другого (-граф, -метрія,-каротаж, -кліналь, -морфізм) компонента. Словоскладання є менш продуктивним в аналізованій терміносистемі.
За допомогою синтаксичного способу утворюється більшість термінів у складі термінології нафтогазової промисловості, оскільки термінологічні словосполучення здатні виражати складні поняття та системні поняттєві зв’язки. У складі аналізованої термінології виявлено найбільше двокомпонентних терміносполучень із найтиповішими моделями: прикметник + іменник”, іменник + іменник”. Велика кількість трикомпонентних і чотирикомпонентних термінів, для яких найбільш поширеними є такі моделі: прикметник (дієприкметник) + іменник + іменник”, іменник + іменник + іменник”, прикметник + іменник +іменник + іменник” та ін.
На сучасному етапі розвитку української терміносистеми нафтогазової справи основною є проблема унормування та стандартизації, що передбачає впорядкування системи понять цієї галузі і термінів на їх позначення.
Подальше вдосконалення й унормування досліджуваної термінології на лексичному рівні повинне передбачати узгодження національного та міжнародного компонентів у терміносистемі. Пропонується із двох термінів-дублетів надавати перевагу питомому термінові, якщо він відповідає нормам сучасної української літературної мови і це не суперечить традиціям терміновживання. До складу аналізованої термінології ввійшло чимало невмотивованих і таких, що не відповідають нормам сучасної української мови, кальок російських слів. Пропонується замінити їх українськими термінами. Але до вибору терміна треба ставитися дуже обережно, глибоко вивчаючи його етимологію.
Формальна варіантність, зокрема фонетична та акцентна, загалом не створюють проблем у складі термінології нафтогазової промисловості. А словотвірний тип варіантності спричинює проблеми щодо внормування досліджуваної термінології на словотвірному рівні. Серед них наголошуємо передусім на функціонуванні безсуфіксних іменників та іменників із суфіксом -к- зі значенням процесу дії; вживанні активних дієприкметників із суфіксами -уч- (-юч-).
Унормування термінології нафтогазової промисловості шляхом усунення синонімії, варіантності, вилучення непродуктивних словотвірних типів сприятиме поліпшенню системної організації аналізованої терміносистеми.
Загалом синхронно-діахронний аналіз української термінології нафтогазової промисловості підтверджує думку, що досліджувана термінологія є відкритою системою, яка постійно розвивається і розширює свій функціональний статус. Особливості системної організації термінів на семантичному і структурному рівнях зумовлює потребу виділення термінології нафтогазової промисловості в окрему підсистему загальнолітературної мови.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Акуленко В. Интернациональные элементы в лексике и терминологии. Харьков: Изд-во при Харьков. ун-те, 1980. 215 с.
2. Александрова Г.А. Образність як джерело утворення технічної термінології (на матеріалі французької мови)// Мовознавство. 1973. № 5. С. 56 59.
3. Андреев Н.Д. Антонимия и мезонимия // Питання словотвору східнослов’янських мов: Матеріали міжвуз. респ. наук. конф. К., 1969. С. 12 14.
4. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика: Синонимические средства языка. М.: Наука, 1974. 367 с.
5. Ахманова О.С. Очерки по общей и русской лексикологии. М.: Учпедгиз, 1957. - 295 с.
6. Балли Ш. Французская стилистика. М.: Изд-во иностранной литературы, 1961. 394 с.
7. Безпояско О.К., Городенська К.Г. Морфеміка української мови. К.: Наук. думка, 1987. 211 с.
8. Белова М.Э. Явление вторичной номинации как результат лексико-семантического образования терминов // Вестник ЛГУ. Серия 2. 1986. Вып. 3. С. 107 108.
9. Беляева С.А. Синоним дублет вариант ? // Омосемия и омография в естественных и машинных языках. Владивосток: ДВНЦ АН СССР. 1986. С. 122 128.
10. Білодід І.К., Лагутіна А.В. Особливості наукової термінології в період НТР: Напрями вивчення і опису. Вісник АН УРСР, 1979. № 6. С. 14 21.
11. Блинова О.И. Термин и его мотивированность // Терминология и культура речи. М.: Наука, 1981. С. 28 37.
12. Бойко Г. Борислав в особах // Галицька брама. 1997. № 8 (32). С. 2.
13. Бойко Г. Дослідник галицької нафти // Галицька брама. 1997. № 8 (32). С. 15.
14. Бойко Г. Нафтова наука в Бориславі // Галицька брама. 1997. № 8 (32). С. 16 17.
15. Бойко Г. Нафтогазова наука в Україні // Українська нафтогазова академія. Львів, 1998. С. 8 11.
16. Бойцов И.А. К вопросу о синонимии в терминосистемах // Язык специальности на занятиях по русскому языку как иностранному: Межвуз. сб. Л., 1989. С. 30 35.
17. Болтянська Р.І. До питання про розгляд проблеми омонімія / полісемія // Іноземна філологія. 1975. Вип. 38. С. 3 - 9.
18. Бондарчук М. Проблема термінолексики авіаційної термінології // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. пр. - Вип. IV. К.: КНЕУ, 2001. С. 157 159.
19. Брагина А.А. Значения и оттенки значения в термине // Терминология и культура речи. М.: Наука, 1981. С. 37 47.
20. Брагина А.А. Синонимы и термины // Русский язык в школе. 1976. № 6. С. 87 93.
21. Бублейник Л.В. Деякі особливості співвідношень однокореневих синонімів і варіантів слова // Мовознавство. 1979. № 1. С. 32 37.
22. Будагов Р.А. Очерки по языкознанию. М.: Изд-во АН СССР, 1953. 280 с.
23. Вербицька О.А. Термін і метафоризація // Культура слова. 1986. Вип. 30. С. 40 44.
24. Веселов П.В. Оправданный случай синонимии в терминологии // Русская речь. 1969. № 5. С. 77 81.
25. Виноградов В.В. Основные типы лексических значений слова // Вопросы языкознания. 1953. - № 5. С. 6 15.
26. Винокур Г.О. О некоторых явлениях словообразования в русской технической терминологии // Труды МИИФЛИ: Сб. статей по языковедению. М., 1939. Т. V. С. 46 56.
27. Вільшенко А. (Вовк А.) Новий хемічний словник // Свобода. 1960. 10.XI.
28. Вовк А. Термінологічні проблеми кібернетики // Науково-технічне слово. 1995. № 1 (4). С. 23 30.
29. Вовк В.Н. Языковая метафора в художественной речи (Природа вторичной номинации). К.: Наук. думка, 1986. 144 с.
30. Вовченко Р., Боховська Л., Полубічко О. Про росіянізми в українській геологічній науковій термінології // Вісник: Проблеми української термінології.- Львів: Вид-во Національного університету „Львівська політехніка”, 2000. №402. С. 268 272.
31. Володина М.Н. Специфика терминологической номинации // Вести Моск. ун-та. Сер. филол. 1986. № 5. С.38 47.
32. Володина М.Н. Термин как средство специальной информации. М.: Изд-во МГУ, 1996. 80 с.
33. Вюстер Е. Международная стандартизация языка в технике. Л.: Стандартизд, 1935. 302 с.
34. Гак В.Г. К проблеме семантической синтагматики // Проблемы структурной лингвистики. М., 1972. С.364 387.
35. Галкина-Федорук Е.М. К вопросу об омонимах в русском языке // Русский язык в школе. 1954. - № 3. С. 14 19.
36. Гінзбург М., Корніловська І., Левіна С. Нафтогазова термінологія з погляду походження // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. пр. Випуск IV. К.: КНЕУ, 2001. С.37 39.
37. Головин Б.Н. Введение в языкознание. М.: Высшая шк., 1973. 320 с.
38. Головин Б.Н., Кобрин Р.Ю. Лингвистические основы учения о терминах. М.: Высшая шк., 1987. 104 с.
39. Головина Э.Д. К типологии языковой вариантности // Вопросы языкознания. 1983. № 2. С. 58 63.
40. Горецький П.Й. Історія української лексикографії. К.: Вид-во АН УРСР, 1963. 243 с.
41. Городенська К. Проблеми словотвірної ідентичності в українській термінології // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. пр. К., 1998. С. 10 13.
42. Городенська К. Словотвірна варіантність і процеси унормування сучасної української термінології // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. пр. Випуск V. - К.: КНЕУ, 2003. С. 3 6.
43. Грицева А.П. До питання умотивованості в термінознавстві // Теорія та прагматика термінологічної лексики: Тези доповідей респуб. наук.-мет. конф. К.: НОК ЩО, 1991. С. 23 25.
44. Гусев С.С. Наука и метафора. Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1984. 152 с.
45. Д’яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термінотворення. Семантичні та соціолінгвістичні аспекти. К.: Вид. дім КМ Academia”, 2000. 218 с.
46. Даниленко В.П. Лексико-семантические и грамматические особенности слов-терминов // Исследования по русской терминологии. М.: Наука, 1971. С. 7 67.
47. Даниленко В.П. О терминологическом словообразовании // Вопросы языкознания. 1973. № 4. С. 76 85.
48. Даниленко В.П. Русская терминология: Опыт лингвистического описания. М.: Наука, 1977. 246 с.
49. Даниленко В.П., Скворцов Л.И. Терминология и норма: Вопросы культуры речи // Русская речь. 1981. № 1. 77 82 с.
50. Даниленко В.П., Скворцов Л.І. Теоретичні та проблемні аспекти нормалізації наукової термінології // Мовознавство. 1980. № 6. С. 7 16.
51. Деркач М., Войціцький В. Газ Прикарпаття // Галицька брама. 1997. № 1 (25). С. 6.
52. Дорошенко В. Огнище української науки: Наукове Товариство імені Т.Шевченка: з нагоди 75-річчя його заснування. Нью-Йорк, 1951. 116 с.
53. Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. К.: Вища шк., 1974. 296 с.
54. Дорошенко С.М. Антонімія в термінології нафтогазової промисловості // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. пр. Випуск V / Відп. ред. Л.О.Симоненко. К.: КНЕУ, 2003. С. 143-147.
55. Дорошенко С.М. З історії походження української термінології нафтогазової промисловості // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. / НПУ імені М.П.Драгоманова. К.: Логос, 2002. Т.XXХI. С. 180-187.
56. Дорошенко С.М. Основні способи словотворення в термінології нафтогазової промисловості // Вісник: Проблеми української термінології Львів: Львівська політехніка, 2003. С. 80 86.
57. Дорошенко С.М. Полісемія і омонімія в термінології нафтогазової промисловості // Система і структура східнослов’янських мов: Зб. наук. пр. / НПУ імені М.П.Драгоманова. К.: Т-во Знання” України, 2003. С. 167-174.
58. Дорошенко С.М. Про польову структуру української термінології нафтогазової промисловості // Проблеми граматики і лексикології української мови: Зб. наук. пр. / НПУ імені М.П.Драгоманова / Відп. ред. А.П.Грищенко. К.: НПУ, 2002. С. 151158.
59. ДСТУ 3966 2000. Термінологія: Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять. К.: Держстандарт України, 2000. 32 с.
60. Дячук Т.М. Українська соціально-економічна термінологія: становлення і кодифікація: Дис. ... к. ф. н.: 10.02.01. К., 2003. 260 с.
61. Ефименко П. По поводу заметки г. Левченка о русинской терминологии // Основа. 1862. Кн. 8. С. 45 52.
62. Жайворонок В.В. Лексична підсистема мови і значення мовних одиниць // Мовознавство. 1999. - № 6. 0- С. 32 46.
63. Жайворонок В.В. Рецепція лексичних запозичень в українській мовній картині світу // Вісник Уманського педуніверситету. Філологія (мовознавство). К.: Знання України, 2003 С. 77 84.
64. Жайворонок В.В. Термінологія в загальномовному словнику // Термінологія і сучасність. К.: 1998. С. 210 212.
65. Иванищев С.И. Родо-видовые отношения слов как показатель системности терминологической лексики (на материале терминологии горного дела) // Лексика русского языка: Респуб. сб. Рязань, 1979. С. 12 16.
66. Інструкція для укладання словників ІУНМ // Вісник ІУНМ. 1928. Вип. 1. С. 66 72.
67. Історія української мови: Лексика і фразеологія. К.: Наук. думка, 1983. 743 с.
68. Іщук Ю., Кобилянський Є. Терміни на позначення продуктів нафтоперероблення та нафтохімії // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. пр. Випуск IV. К.: КНЕУ, 2001. С. 48 51.
69.