ФОРМУВАННЯ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ - МЕНЕДЖЕРІВ У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені М.П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

ЧЕРЕДНІЧЕНКО ГАЛИНА АНАТОЛІЇВНА

УДК 378.147:005

ФОРМУВАННЯ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ
БАКАЛАВРІВ - МЕНЕДЖЕРІВ У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
Тверезовська Ніна Трохимівна
доктор педагогічних наук, професор

Київ 2009

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ У ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ
1.1. Феномен творчих здібностей у психолого-педагогічній науці…………..11
1.2. Напрями та аспекти формування творчих здібностей
студентів у психолого-педагогічній теорії і практиці…………………………36
1.3. Постановка завдань та вибір напрямів дослідження……………………..64
Висновки до першого розділу…………………………………………………..71
РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ-МЕНЕДЖЕРІВ У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ
2.1. Принципи та педагогічні умови формування творчих
здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів……………................................73
2.2. Модель формування творчих здібностей майбутніх
бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки………………............125
2.3. Методика формування творчих здібностей майбутніх
бакалаврів-менеджерів..……………………………………………………..…141
Висновки до другого розділу………………………………………………….162
РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ-МЕНЕДЖЕРІВ
3.1. Організація та зміст експериментального дослідження ………………..164
3.2. Результати експериментального дослідження….…….………………….176
Висновки до третього розділу ………………………………………………...193
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….195
ДОДАТКИ…………………………………………………………………..…..199
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...........226

ВСТУП
Актуальність теми. Сучасний соціальний і економічний розвиток країни потребує кваліфікованих, ініціативних менеджерів, які, по-перше, матимуть ґрунтовну теоретичну й практичну підготовку з фаху, по-друге, зможуть швидко адаптуватися до економічних змін та коригувати професійну діяльність, самостійно приймати рішення, пов'язані з професійною діяльністю, прагнутимуть до неперервної самоосвіти, постійного поновлення освоєних у навчальному закладі наукових знань, а, отже, створювати власними силами нові науково-технічні цінності.
У Законі України «Про вищу освіту», Національній доктрині розвитку освіти України у ХХI столітті наголошується на необхідності підвищення професійного та загальнокультурного рівня випускників [55, 111].
Теоретичне і методичне забезпечення процесу формування творчих здібностей студентів є однією з актуальних проблем педагогічної теорії і практики, вирішення якої дає можливість не тільки підвищувати професійну компетентність випускників, але й всебічно розвивати майбутнього фахівця, для якого характерними повинні бути відповідальність, цілеспрямованість, наполегливість, самостійність, критичність, здатність діяти по-новому, пропонувати цікаві нестандартні підходи, постійне прагнення до вдосконалення, формувати здібності не до репродуктивної, а до самостійно осмисленої і творчо сформованої поведінки.
Проблема творчих здібностей особистості досліджувалася мислителями усіх епох розвитку світової культури. Розкрити метафізичну сутність творчості через релігійно-етичну інтуїцію намагалися Ф.Аквінський, Августин Блаженний, Ксенофан, Плотін, Сократ, В.Соловйов, Ф.Шеллінг; питання пізнання світу в процесі художньої інтуїції вивчали М.Лоський, Платон, А.Шопенгауер та інші.
Значний внесок у розробку філософських та соціологічних аспектів теорії творчості зробили Г.Батіщев, М.Бердяєв, М.Венгоренко. Г.Давидова, Б.Кедров, О.Клепіков, М.Коган, А.Коршунов, П.Кравчук, І.Кучерявий, П.Лямцев, В.Овчинніков, Г.Сковорода, Л.Сохань, В.Цапок, А.Шептулін, В.Шинкарук, А.Шумілін, В.Франкл, Е.Фромм та інші.
Психолого-педагогічні фактори, що сприяють формуванню творчих здібностей особистості, досліджувалися такими вченими як І.Аверіна, В.Андреєв, Т.Галкіна, Ю.Гільбух, Л.Єрмолаєва-Томіна, О.Киричук, Н.Козленко, О.Матюшкін, В.Моляко, Б.Нікітін, В.Рибалка, С.Сисоєва, М.Смульсон, М.Холодна, Г.Чистякова та інші.
Проблема формування творчих здібностей розглядалась у контексті вивчення загальних творчих здібностей, від яких залежить успішність у багатьох видах діяльності (В.Андреєв, Г.Балл, Д.Богоявленська, Л.Венгер, Н.Лейтес, І.Лернер, О.Лук, Я.Пономарьов, В.Роменець та ін.), а також спеціальних творчих здібностей, які визначають успішність у конкретних видах діяльності: технічній (В.Моляко, В.Сидоренко), музичній (О.Рудницька), образотворчій (О.Мелік-Пашаєв, О.Савенков), літературній (З.Новлянська, З.Юрченко), педагогічній (М.Гоноболін, Н.Гузій, Н.Кічук, Н.Кузьміна, М.Лазарєв, Т.Хрустальова), математичній (В.Крутецький), спортивній (Б.В’яткін) та багато інших.
Проблеми змісту, методів та форм навчання і виховання майбутніх фахівців знайшли своє відображення у працях В.Аванесова, В.Борисова, Є.Кулика, П.Лузана, В.Мадзігона, В.Манька, М.Носка, Н.Тверезовської, Д.Тхоржевського та інших.
Проблеми підготовки фахівців різного профілю до управлінської діяльності висвітлені у працях І.Лікарчука, О.Романовського, Л.Сергєєвої, В.Щокіна; проблеми підготовки менеджерів досліджували Ю.Голубєв, В.Дюков, С.Макаров, М.Махмутов, Ю.Морозов, Ф.Русинов, Є.Уткін, В.Яровий.
Зарубіжний досвід підготовки бакалаврів висвітлено в працях А.Барбариги, Б.Вульфсона, С.Головка, О.Лещинського, Е.Лисової, З.Малькової, Н.Нікандрова, В.Параїла, П.Пижнікова, Н.Федорової, Л.Філіпової, Е.Чуткерашвілі.
В дисертаційних дослідженнях висвітлені проблеми формування професійних якостей (М.Ісаєнко (військові), Л.Кайдалова (фармацевти), О.Клочко (юристи), О.Набока (економісти)), та професійної підготовки менеджерів (І.Герасимова, О.Капітанець, Л.Паращенко, Т.Становська, О.Шмирова, Л.Влодарска-Зола).
Аналіз психолого-педагогічної і методичної літератури з проблеми свідчить, що не зважаючи на досить вагомі результати наукових пошуків у галузі формування творчих здібностей студентів, у них не знайшли належного розкриття питання про: сутність поняття «творчі здібності», критерії, показники та рівні їх сформованості; фактори та умови формування творчих здібностей бакалаврів-менеджерів у навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів; механізми, принципи та шляхи їх формування. Педагогічні умови розвитку творчих здібностей студентів у навчальній діяльності в педагогіці представлені недостатньо повно. Є лише різні точки зору відносно умов, сприятливих для творчості: психологічні передумови, що сприяють зануренню творчої особистості у фазу надихання (А.Маслоу); умови, засновані на організації поглибленого дослідження об'єкту або явища (В.Вернадський); рекомендації зі створення творчого середовища в ході навчання, спрямованого на розвиток окремих творчих здібностей (М.Кларін); класифікація умов для успішного виконання продуктивної математичної діяльності (В.Крутецкий); класифікація умов для повноцінної наукової творчої діяльності (Ф.Ратнер).
Теоретичний аналіз наукових праць показав, що проблема формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки ще недостатньо досліджена й розроблена у теоретичному і практичному аспектах.
Це дало змогу простежити суперечність, що існує між потребою суспільства у фахівцях зі сформованими творчими здібностями та недосконалою сучасною технологією фахової підготовки майбутніх бакалаврів-менеджерів у вищих навчальних закладах.
Актуальність проблеми, наявність суперечності та недостатнє дослідження важливих аспектів теоретико-методологічних і методичних основ формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у вищих навчальних закладах зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки».
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в межах тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри менеджменту Національного університету харчових технологій. Науковий напрям роботи кафедри «Удосконалення системи менеджменту на підприємствах харчової промисловості» (№ держ. реєстрації 01080010781 затверджена УкрІНТЕІ 01.01.2009року). У межах цієї теми дисертантом досліджувалися проблеми змісту і методики професійної підготовки майбутніх бакалаврів-менеджерів. Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Національного університету харчових технологій (протокол № 4 від 27 листопада 2008 року) та узгоджена у Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 1 від 24 лютого 2009 року).
Мета і завдання дослідження.
Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці педагогічних умов та основних компонентів моделі формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки.
Відповідно до мети дослідження було визначено такі завдання:
1. На основі аналізу теорії та практики уточнити сутність і структуру творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів.
2. Виявити та обґрунтувати принципи та педагогічні умови формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів.
3. Розробити і обґрунтувати модель формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки.
4. Перевірити в процесі експериментального навчання педагогічні умови та основні компоненти моделі формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки.
Об'єкт дослідження  професійна підготовка бакалаврів-менеджерів у вищому навчальному закладі.
Предмет дослідження  педагогічні умови формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів менеджерів у процесі фахової підготовки.
Для вирішення поставлених завдань і перевірки вихідних положень були використані такі методи науково-педагогічних досліджень:
теоретичні: системний аналіз та узагальнення філософської, психологічної, педагогічної літератури з проблеми формування творчої особистості в процесі фахової підготовки для уточнення сутності поняття «творчі здібності», їх структури, а також визначення принципів і педагогічних умов їх розвитку;
емпіричні: анкетування, інтерв'ю, бесіда, спостереження, тестування, опитування, аналіз продуктів творчої діяльності, експертна оцінка сприяли вивченню стану проблеми у практиці вищого навчального закладу; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний) дав змогу перевірити ефективність педагогічних умов формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки;
статистичні: методи математичної статистики з метою обробки результатів дослідно-експериментальної роботи для кількісного і якісного аналізу розробленої методики.
Названі методи взаємно доповнювали один одного і забезпечили можливість комплексного пізнання предмета дослідження.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше визначено та обґрунтовано педагогічні умови формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки та експериментально перевірено їх вплив; розроблено і обґрунтовано модель формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки, яка забезпечує цілеспрямоване керування процесом їх формування;
• конкретизовано змістові аспекти формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки;
• удосконалено методику формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки;
• уточнено сутність поняття творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів та їх складові компоненти; критерії, показники та рівні сформованості творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів;
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці методичних рекомендацій до проведення рольових та комунікативних ігор для студентів I-ІІ курсів факультетів економіки та менеджменту, обліку, фінансів та підприємницької діяльності, автоматизованих комп’ютерних систем денної форми навчання.
Запропоновані piзноpiвневi творчі, дослідницькі, пошукові завдання, комплекс педагогічних iгоp, рольових та комунікативних ситуацій, що розроблялися i використовувалися автором під час тривалого педагогiчного експеpименту, увiйшли до навчального підручника «Англійська мова» для викладачiв та студентiв немовних вищих навчальних закладів.
Результати дослiдження та запропоновану методику впpоваджено у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів України, а саме Національного університету харчових технологій (довідка № 01-111 від 12 березня 2009р.); Білоцерківського інституту економіки і управління (довідка № 189/03 від 6 березня 2009 р.), Краматорського економіко-гуманітарного інституту (довідка № 211 від 16 лютого 2009р.).
Особистий внесок здобувача. У спільно опублікованих статтях з Л.Шапран, Л.Куницею «Проектна методика навчання іноземній мові», «Деякі аспекти проблеми становлення і розвитку творчої особистості» автору належить теоретичне обґрунтування використання методу проектів у процесі формування творчих здібностей студентів та визначення основних напрямів процесу формування творчої особистості на основі аналізу психолого-педагогічних джерел.
У спільно опублікованій статті з Н.Тверезовською «Історичний аспект сучасних досліджень проблеми творчості» автором здійснено теоретичний аналіз сутності поняття «творчість» у філософській, методологічній, психолого-педагогічній літературі.
В опублікованих у співавторстві (Л.Куниця, Л.Шапран) методичних рекомендаціях до проведення рольових та комунікативних ігор та підручнику «Англійська мова. Навчальний підручник для студентів немовних навчальних закладів» (співавтори О.Авраменко, Л.Куниця, Л.Шапран) автору належить розробка piзноpiвневих творчих, дослідницьких, евристичних завдань, комплекс педагогічних iгоp, мовних, рольових та комунікативних ситуацiй до кожного розділу.
Ідеї та думки, що належать співавторам публікацій, у дисертаційній роботі не використовувались.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційного дослідження доповідались на засіданнях кафедр та методичних семінарах Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова, Національного університету харчових технологій, Білоцерківського інституту економіки і управління, Краматорського економіко-гуманітарного інституту та реалізовані у виступах на:
міжнародних: «Обучение деловому языку в Восточной Европе: для чего и как?» (Дніпропетровськ, 2004), «Мовна освіта: шлях до євроінтеграції» (Київ, 2005), «Образование и наука без границ» (Прага, 2005);
всеукраїнських: «Лінгвометодичні концепції викладання іноземної мови в немовних вищих навчальних закладах України» (Київ, 2004), «Англійська мова професійного спрямування: нові обрії» (Донецьк, 2004), «Нові технології навчання у вищій технічній освіті: досвід, проблеми, перспективи» (Київ, 2004), «Проблеми і перспективи розвитку вищої технічної освіти в умовах інформатизації суспільства та входження України в Болонський процес» (Київ, 2006), «Стан і шляхи підвищення якості вищої освіти в Україні: зміст, новітні технології, моніторинг» (Київ, 2008) науково-практичних і науково-методичних конференціях та семінарах.
Публікації. Основні теоретичні положення та результати експериментальної роботи висвітлено у 17 наукових працях автора: 9 статей (6 одноосібних) у наукових фахових виданнях, 2 методичні рекомендації, 1 навчальний підручник (з грифом МОН України), 5 статей і тез у збірниках матеріалів наукових конференцій.
Обсяг і структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, додатків і списку використаних джерел (220 найменувань). Рукопис містить 12 таблиць, 15 рисунків і 4 діаграми. Повний обсяг дисертаційної роботи становить 245 сторінок друкованого тексту, з яких основний текст 198 сторінок.

Список літератури

ВИСНОВКИ
За результатами дослідження зроблено такі висновки:
1. Теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми формування творчих здібностей показав розмаїття підходів до визначення суті творчих здібностей, складність їх природи, структури, шляхів формування та дозволив визначити творчі здібності майбутніх бакалаврів-менеджерів як індивідуально-психологічні особливості особистості, які виражаються в творчому характері виконання функцій та завдань навчально-професійної діяльності і вирізняються наявністю оригінальності і новизни як у процесі діяльності, так і в її результаті.
У процесі теоретичного дослідження визначено такі компоненти у структурі творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів: мотиваційний, емоційно-ціннісний, комунікативний, інтелектуально-логічний, інтуїтивно-прогностичний та рефлексивний.
Дослідженням встановлено діяльнісний, функціонально-генетичний та особистісний підходи до формування творчих здібностей та визначено змістові аспекти цілеспрямованого формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки, а саме: мотиваційний, діяльнісний, пізнавальний, дидактичний, рефлексивний, діагностичний, емоційний.
Єдність зазначених наукових підходів та змістових аспектів до проблеми формування творчих здібностей студентів забезпечила адекватне вирішення завдань дослідження та досягнення його мети.
2. Для ефективного формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки обґрунтовано специфічні принципи: проблемності, евристичності, пріоритету самостійно створених творчих продуктів, орієнтації на майбутню професійну діяльність.
До педагогічних умов, тобто спеціально створюваних обставин ефективної організації навчального процесу, які інтенсифікують процес формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки нами віднесено: забезпечення позитивної мотивації майбутніх бакалаврів-менеджерів до творчої навчально-професійної діяльності; диференційоване використання творчих завдань у навчально-виховному процесі; спрямованість методів і форм навчання на формування творчих здібностей студентів; створення творчого навчально-виховного середовища.
Відповідно до зазначених педагогічних умов була розроблена методика формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів, що передбачає поетапне включення студентів у творчу навчально-професійну діяльність та створення ними в процесі цієї діяльності творчих освітніх продуктів.
Методика формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки має три етапи: інформаційно-ознайомлювальний, імітаційно-евристичний, креативно-самодіяльний. Кожен етап має свої завдання, методи, форми, засоби навчання.
Зміст та ефективність кожного наступного етапу методики зумовлюється ефективністю та результативністю роботи на попередньому. Поетапність методики дозволяє виявити та розкрити творчі здібності, адже гнучкість кожного етапу дає змогу студентам виявити більш високий рівень самостійності, творчості, пошуку, оригінальності.
3. В дисертаційному дослідженні розроблена та обґрунтована функціональна модель формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки. Мета моделі – поетапне, цілеспрямоване, кероване формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки Досконалий рівень сформованості творчих здібностей є кінцевим результатом функціонування запропонованої моделі, що характеризує її як цілеспрямовану.
Модель ґрунтується на концептуальних засадах (євроінтеграційні тенденції, освітньо-кваліфікаційні вимоги до соціально-виробничої діяльності менеджера, гуманізація навчання, компоненти творчих здібностей), дидактичних (системності, свідомості і активності, науковості, доступності, забезпечення міцності результатів навчання, наочності) та специфічних (проблемності, евристичності, пріоритету самостійно створених творчих продуктів, орієнтації на майбутню професійну діяльність, освітньої рефлексії) принципах і педагогічних умовах (забезпечення позитивної мотивації майбутніх бакалаврів-менеджерів до навчально-творчої діяльності; диференційоване використання творчих завдань у навчально-виховному процесі; спрямованість методів і форм навчання на формування творчих здібностей студентів; створення творчого навчально-виховного середовища).
4. Для експериментальної перевірки педагогічних умов та основних компонентів моделі було визначено такі критерії: якісно-діяльнісний (характеристика, яка враховує результативність навчання); особистісно-поведінковий (визначає особистісні якості студентів, що сприяють ефективній творчій діяльності); мотиваційно-динамічний (відображає ставлення студентів до навчально-творчої діяльності) та рівні сформованості творчих здібностей (високий, середній, низький).
Перевірка стану сформованості творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів контрольних та експериментальних груп після констатувального та формувального етапів експерименту підтверджує, що творчі здібності за умови спеціального педагогічного стимулювання за розробленою автором методикою розвиваються ефективніше. Про це свідчать такі результати: в контрольній(експериментальній) групі після формувального експерименту кількість студентів з високим рівнем творчих здібностей з дисципліни «Іноземна мова» зросла на 7% (18%), з середнім – знизилася на 4% (7%), низьким – знизилася на 3% (11%). З дисципліни «Філософія» в контрольній (експериментальній) групі високий рівень зріс на 9% (16%), середній рівень знизився на 7,5% (9%), низький рівень знизився на 1,5% (7%). З дисципліни «Основи менеджменту» в контрольній (експериментальній) групі високий рівень зріс на 10% (12,5%), середній рівень знизився на 7,5% (11,5%), низький рівень знизився на 2,5% (11%).
Ефективність запропонованої системи доведена статистично достовірним (р